Селекційно-генетичні аспекти поліпшення популяції бурої худоби в умовах Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ БУРОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

РАДЧЕНКО НАДІЯ ПАВЛІВНА

Чубинське - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Котенджи Геннадій Павлович, завідувач кафедри технології виробництва продуктів тваринництва, Сумський національний аграрний університет.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту розведення і генетики тварин УААН;

- кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Костенко Олександр Іванович, в. о. академіка-секретаря відділення зоотехнії Української академії аграрних наук

Провідна установа: Інститут тваринництва Української академії аграрних наук, відділ технології виробництва молока, м. Харків, п/в Кулиничі.

Захист відбудеться „ 18 ” квітня 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН

Автореферат розісланий „ 16 ” березня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

АНОТАЦІЇ

Радченко Н.П. Селекційно-генетичні аспекти поліпшення популяції бурої худоби в умовах Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - Розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2006.

У дисертації викладені результати досліджень по ефективності ввідного схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками швіцької породи австрійської, німецької та американської селекції в провідних племінних господарствах та активній частині популяції в умовах Сумської області України.

Проведені дослідження за показниками росту та розвитку корів з різним рівнем продуктивності показали, що починаючи з продуктивності 5500-6000 кг молока за найвищу лактацію, тварини мають більш високу живу масу 600 і більше при висоті в холці 138-140 см, що в середньому на 5-10 см вище, ніж у корів з низькою продуктивністю.

Встановлено, що з підвищенням у родоводі бурої худоби частки швіцької породи північноамериканської селекції, у корів підвищувалась молочна продуктивність, збільшувалась жива маса, абсолютна та відносна швидкість росту, племінна цінність тварин та складові якості молока. Зростання мінливості надою з зростанням долі поліпшуючої породи, при цьому різниця між групою, яка несе в собі 25% крові швіцької породи та тварин 75% складає 13,2%, що є суттєвим.

Ключові слова: бура худоба, порода, популяція, помісі, генотип, жива маса, тип будови тіла, молочна продуктивність, екстер'єр, вим'я, оцінка.

Радченко Н.П. Селекционно-генетические аспекты улучшения популяции бурого скота в условиях Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское Киевской области, 2006.

Диссертация посвящена вопросам селекционного совершенствования популяции лебединского скота с использованием генетического потенциала швицкой породы западноевропейской и североамериканской селекции. Изложены результаты исследований по эффективности вводного скрещивания коров лебединской породы с быками швицкой породы австрийской, немецкой и американской селекции в передовых племенных хозяйствах и активной части популяции в условиях Сумской области Украины.

Проведенные исследования, по показателям роста и развития коров с различным уровнем продуктивности показали, что начиная с продуктивности 5500-6000 кг молока за наивысшую лактацию, животные имеют более высокую живую массу - 600 кг и больше при высоте в холке 138-140 см, что в среднем на 5-10 см выше, чем у коров с более низкой продуктивностью.

Выявлена тенденция улучшения показателей роста и развития с увеличением доли крови улучшающей швицкой породы. В возрасте 12-месяцев превышение живой массы помесных телок над лебединскими сверстницами составила от 9 до 40 кг. Прослеживается достоверное превосходство коров с частью наследственности швицев по высоте в холке на 2,8-4,5% при средней величине по всей популяции 3,7%, что является наименьшей среди других промеров тела. Анализ живой массы помесных коров имеет достоверную разницу начиная с группы 25,1-50% (Р>0,99).

Использование в селекции оценки типа телосложения позволяет сохранить обмускуленность скота на желательном уровне. Подтверждением важности оценки по типу телосложения являются результаты в стаде племенного завода „Михайловка”, где имеет место повышения коэффициента вариации удоя с увеличением доли улучшающей породы, при этом разница между группами, которая несёт в себе 25% крови швицкой породы и животных с 75% составляет 13,2.

На стаде племенного завода Сумского института АПВ выявлен высокий коэффициент вариации, как по надою за лактацию, так и по среднему содержанию жира в молоке. По уровню удоя повторяемость в племенном заводе „Михайловка” составляет в пределах 3,2 до 5,61, что есть показателем. одновременно за содержанием жира в молоке высокие показатели имеют группы чистопородных коров.

Коэффициент вариации удоя за первую лактацию среди помесного поголовья находится в пределах 25,3-28,7%. при этом необходимо отмнтить, что наименьший показатель среди животных первого поколения 1,5% в сравнении с лебединской и 6,7% со швицкой породами. По второй лактации коэффициент вариации удоя уменьшается с увеличением доли крови улучшающей породы среди помесного поголовья, отрицательная разница в сравнении с лебединской породой составляет 1,5-4%.

Генеалогическая структура современной популяции бурого скота предоставлена двенадцатью линиями и родственными группами, которые происходят от швицкой и лебединской пород.

Выявлены существенные изменения генеалогической структуры бурого скота в сторону увеличения доли крови швицкой породы в линиях и родственных группах.

Выведено новые линии северо-восточного молочного типа бурого скота, которые играют основную роль в современной популяции: Элеганта 148551 и Стретча 143612. При этом шесть линий лебединской породы занимают вместе 7,0 %, а их дальнейшее развитие определяется программою образования генофондной популяции лебединской породы.

При изучении качества спермы производителей было установлено, что с увеличением крови улучшающей породы наблюдалась тенденция уменьшения концентрации спермиев с 1,09 до 0,88 млрд/мл. С повышением доли крови североамериканской селекции в швицкой породе отмечалось снижение оплодотворяющей способности от первого осеменения на 0,44-2,8 %.

Повышение доли крови швицкой породы в генотипе животных северо-восточного типа бурого скота с 25 до 50 % и выше приводит к улучшению вымени: обхвату вымени - на 3,6 см (Р›0,999), длины вымени - на 3,8 см (Р›0,999), ширины вымени - на 4,6 см (Р›0,999). С целью сбережения и повышения генетического потенциала животных северо-восточного молочного типа бурого скота необходимо проводить интенсивный отбор животных с долей крови улучшающей швицкой породы 50,0-87,5 %, которые объединяют высокую молочность, желательный тип и продуктивное долголетие.

Разработанная селекционная программа основывается на применении минимальных параметров отбора в активной части популяции и быкопроизводящих группах коров.

Ключевые слова: бурый скот, порода, популяция, помеси, генотип, живая масса, тип телосложения, молочная продуктивность, экстерьер, вымя, оценка.

Radtschenko N.P. Selection-genetic aspects of improvement of a population of brown cattle in conditions of Forest-steppe of Ukraine. - the Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.01. - breeding and selection of animals. - Institute of animal breeding and genetics of UAAS, Chubinsky, Kуiv region, Ukraine, 2006.

In the dissertation results of researches on efficiency of introduction crossing cows lebedinskaya breeds with bulls swisses breeds of the Austrian, German and American selection in advanced breeding facilities and an active part of a population in conditions of the Sumy area of Ukraine are stated.

The lead researches, on parameters of growth and development of cows with a various level of efficiency, have shown, that since efficiency of milk of 5500-6000 kg for the best lactation, animals have higher alive weight of 600 kg and more at height in холке 138-140 sm, that on the average 5-10 sm is higher, than at cows with lower efficiency. The genealogic structure of a modern population of brown cattle is submitted by twelve lines and related groups which occur from swisses and lebedinskaya breeds. The factor of a variation of a yield of milk for the first lactation among поместного a livestock is within the framework of 25,3-28,7 %. Thus it is necessary to reflect, that the least parameter among animals of the first generation of 1,5 % in comparison with lebedinskaya and 6,7 % with swisses breeds. On the second lactation the factor of a variation of a yield of milk decreases with increase in a share of blood of improving breed among поместного a livestock, the negative difference in comparison with lebedinskaya breed makes 1,5-4 %.

Behind parameters of alive weight of cows the authentic difference поместных animals begins with group of 25,1-50 % (Р> 0,99).

Keywords: brown cattle, breed, populyatsyya, cross-breeds, genotype, living mass, type of build, milk productivity, exterior, udder, estimation.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Якісне удосконалення наявних масивів молочної та м'ясної худоби України спрямоване на суттєве підвищення їх генетичного потенціалу через застосування новітніх методик, спроможних прискорити темпи селекційного поліпшення тварин.

Створення нових високопродуктивних типів та порід великої рогатої худоби на сучасному етапі ґрунтується як на загальновизнаних положеннях, так і на розроблених та ефективно запроваджених нових принципах прискореного оновлення популяцій, викладених у роботах А.Є. Яценко (1966), М.З. Басовського (1975), М.В. Зубця (1987, 1990), В.П. Бурката (1992, 1999).

На сучасному етапі розвитку тваринництва молочна худоба повинна відрізнятися високим рівнем продуктивності, пристосованістю до промислової технології, високою відтворювальною здатністю і доброю оплатою корму. Це вимагає виведення тварин, які поєднують високий генетичний потенціал продуктивності і здатність реалізувати його в умовах індустріальної технології. Багато вітчизняних порід великої рогатої худоби не відповідають цим вимогам. Тому, для удосконалення племінних якостей необхідно проводити внутрішньопородну селекцію і створювати нові зональні високопродуктивні типи і породи з використанням генофонду кращих світових порід.

Поряд з цим до кінця не вирішена проблема поліпшення бурих порід України через використання спорідненого селекційного матеріалу західноєвропейських та північноамериканських популяцій.

Тому, назріла необхідність у розробці теоретичних положень, ефективних методичних та організаційних підходів щодо прискореного удосконалення лебединської худоби в напрямку виведення високопродуктивної бурої молочної породи. Застосування методик залучення поліпшуючих порід у поєднанні з впровадженням вірогідних систем оцінки генотипу тварин при сучасному організаційному забезпеченні всього селекційного процесу мають теоретичне і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною науково-дослідних робіт (1985-2005 роки) Сумського інституту АПВ „Удосконалити молочний тип бурої худоби за складом будови тіла і продуктивністю, створити нові заводські лінії та родини”, яка входила у НТП „Розведення і генетика сільськогосподарських тварин”, підпрограма „Селекція молочної худоби” (номер державної реєстрації 0102U002719) та Сумського національного аграрного університету „Комплексна оцінка конституційно-екстер'єрних, продуктивних якостей швіцької худоби та розробка програми створення молочного стада з продуктивністю 7000 кг молока за лактацію” (номер державної реєстрації 0199U001622).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було наукове обґрунтування ефективності використання бугаїв-плідників швіцької породи західноєвропейської та північноамериканської селекцій для покращання молочної продуктивності, складових молока та екстер'єру корів лебединської породи. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1) вивчити продуктивні та господарські ознаки в популяції тварин лебединської породи;

2) провести характеристику племінної бази по створенню північно-східного молочного типу бурої худоби;

3) сформувати генеалогічну структуру північно-східного молочного типу бурої худоби з використанням бугаїв-плідників швіцької породи різної селекційної належності;

4) створити високопродуктивні родини північно-східного молочного типу бурої худоби;

5) оцінити бугаїв-плідників за якістю потомства та показниками відтворювальної здатності;

6) провести лінійну оцінку типу будови тіла корів північно-східного молочного типу бурої худоби різних генотипів за швіцькою породою;

7) вивчити вплив швіцьких бугаїв-плідників різної селекційної належності на ріст, розвиток та молочну продуктивність корів.

Об'єкт досліджень. Об'єктом досліджень були чистопородні тварини лебединської, швіцької порід та тварини північно-східного молочного типу бурої худоби провідних племінних господарств України, які розводять буру худобу.

Предмет досліджень. Молочна продуктивність, вміст жиру та білка в молоці корів, жива маса молодняку, жива маса корів, придатність корів до технології машинного доїння, тип будови тіла корів, оцінка бугаїв-плідників за якістю потомства, генеалогічна структура популяції бурої худоби.

Методи досліджень. Основним методом створення північно-східного молочного типу бурої худоби є використання простого відтворного схрещування лебединської та швіцької порід великої рогатої худоби. При проведенні досліджень використовували сукупність зоотехнічних, біологічних, статистичних та економічних методів, які є загальноприйнятими в тваринництві.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Лісостепу України комплексно вивчені господарські ознаки популяції бурої худоби з метою добору поліпшуючих порід і розробки методичних підходів на різних етапах створення та удосконалення північно-східного молочного типу бурої худоби. Вивчено племінні, продуктивні та технологічні якості тварин в активній частині північно-східного молочного типу бурої худоби, проведена лінійна оцінка типу будови тіла корів-первісток різних генотипів за поліпшуючою породою.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених наукових досліджень були використані при розробці планів і програм селекції тварин для окремих племінних заводів та господарств Сумської області, щорічних планів підбору, пропозицій та заходів по використанню імпортного поголів'я, створенню власної генеалогічної структури бурої худоби, подальшому покращанню племінної справи, племінного обліку в господарствах, які за ініціативою автора результативно запроваджені у виробництво протягом 1996-2004 років.

Впровадження у виробництво програм і планів селекційно-племінної роботи сприяло стабілізації та розширенню чисельності бурої худоби, створенню в Сумській області двох нових племінних господарств (АФ „Колос” Білопільського району та СЗАТ „Зоря” Охтирського району), виведенню двох нових ліній (Елеганта 148551 та Стретча 143612) та 30 родин, організації широкого комплексу робіт по виведенню бурої молочної породи.

Від впровадження системи заходів по селекційному удосконаленню північно-східного молочного типу бурої худоби економічний ефект склав 677,0 грн. на одну поліпшену корову (акт впровадження від 20 грудня 2004 року).

Результати досліджень використано при підготовці матеріалів до апробації північно-східного молочного типу бурої худоби (1998 рік) та бурої молочної породи (2005 рік), розробці плану селекційно-племінної роботи зі стадом північно-східного молочного типу бурої худоби племзаводу Сумського інституту АПВ.

Отримані результати досліджень використовуються при створенні нових високопродуктивних стад бурої худоби в Україні та країнах СНД.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо дисертантом були обґрунтовані і розвинуті концепції використання на сучасному етапі спадковості поліпшуючих порід, проведена лінійна оцінка типу будови тіла швіцьких, лебединських корів, та корів північно-східного молочного типу бурої худоби, застосування у селекції напрямків формування генеалогічної структури популяції, реформування організаційного забезпечення селекційного процесу.

Апробація роботи. Основні результати наукових досліджень викладені, обговорені та отримали позитивні відзиви на:

щорічних координаційних нарадах в Інституті розведення і генетики тварин УААН (м. Київ, 1996-2004 роки);

наукових конференціях Сумського інституту АПВ (1996-2004 роки);

наукових конференціях Інституту тваринництва УААН (м. Харків, 1990-2004 роки);

міжнародній конференції Сумського інституту АПВ (1996 рік);

міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю з дня народження члена-кореспондента ВАСГНІЛ Ф.Ф. Ейснера (м. Харків, 1996 рік);

міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження лауреата державної премії СРСР, заслуженого діяча науки України, доктора сільськогосподарських наук, професора О.Ю. Яценко (м. Харків, 1998 рік).

Опублікування результатів досліджень. Результати проведених досліджень за темою дисертації викладені в 13 публікаціях, з них у 8 фахових виданнях, регламентованих ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів власних експериментальних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, списку використаної літератури, додатків. Робота викладена на 188 сторінках комп'ютерного тексту, містить 11 рисунків, 48 таблиць, 16 додатків. Список літератури складається із 277 найменувань, з них 37 - зарубіжних авторів.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

селекційний генетичний худоба популяція

Матеріалом для досліджень були дані понад 800 корів, які народилися у 1973-1997 роках та матеріали, отримані при проведенні експериментальних досліджень.

Науково-виробничі дослідження проведені в період 1980-2005 роки в провідних племінних господарствах Сумської області - племзаводах „Михайлівка” Лебединського району та Сумського інституту АПВ Сумського району, які знаходяться в Лісостеповій зоні на північному сході України.

Об'єктом досліджень були стада корів лебединської, швіцької порід та їх помісі.

При проведенні досліджень, розробці планів, програм і рекомендацій для створення північно-східного молочного типу бурої худоби, використовувалися дані зоотехнічного і племінного обліку - зведені звіти по бонітуванню худоби по племінних господарствах та племоб'єднаннях.

Молочну продуктивність корів визначали щодекадними добовими контрольними доїннями з подальшим розрахунком за місяць і в цілому за лактацію. Враховували продуктивність за 305 днів або за скорочену лактацію (не менше 240 днів). Вміст жиру в молоці визначали кислотним методом (за Гербером) і електронним приладом „ЕКОМІЛК”. Доїння корів здійснювали на вітчизняних доїльних установках двічі на добу.

Породну належність тварин визначали через використання генеалогічних схем лебединської та швіцької порід. Генеалогічний аналіз чистопородного і помісного поголів'я здійснювали за методиками М.А. Кравченка (1957) та Ф.Ф. Ейснера (1986).

Динаміка живої маси телиць визначалася за результатами зважування в наступні вікові періоди: новонароджені, в 3, 6, 12, і 18 місяців. Зважування проводили в один і той же час доби. Результати заносили в журнал реєстрації приплоду і зважування ремонтного молодняку (МОЛ-3). На основі окремих зважувань визначалися середньодобові прирости живої маси. Жива маса корів всіх дослідних груп визначалась за результатами контрольних зважувань на 2-3 місяці лактації.

Екстер'єр і конституційні особливості оцінювалися у корів-первісток та повновікових корів на 2-3 місяцях лактації. Брали 14 промірів тіла в точках, описаних в практичних рекомендаціях по зоотехнії (А.І.Чижик, 1979). Проміри бралися за допомогою мірної палиці, стрічки та циркуля. Були вирахувані індекси будови тіла тварин шляхом співвідношення відповідних промірів (Й.З.Сірацький та інші, 2001; А.І.Чижик, 1979).

Лінійна оцінка екстер'єру і типу будови тіла проводилася на 2-4 місяцях першої і третьої лактацій у відповідності з методичними рекомендаціями (1993, 1994). Оціночні бали за статі та ознаки екстер'єру заносилися в спеціально розроблені „Картку лінійної оцінки екстер'єру корови” і „Лист лінійної оцінки екстер'єру корів”.

Відтворювальну здатність піддослідних тварин оцінювали за віком першого отелення, кількості парувань на одно запліднення, відсотком заплідненості після першого осіменіння, тривалістю сервіс- та міжотельного періодів за загальноприйнятими методиками. Для цього використовували документи племінного обліку і власні спостереження.

Оцінку морфологічних особливостей вим'я проводили шляхом огляду та взяття промірів за 1,0-1,5 години до наступного доїння на 25-30 день після першого отелення. Функціональні властивості вим'я встановлювали при проведенні контрольного доїння за допомогою спеціального апарату для роздільного видоювання окремих часток вим'я на 25-30 день після першого отелу.

Для оцінки бугаїв-плідників за якістю потомства використовували метод оцінки „дочки-ровесниці”. В основу методу оцінки розрахункової племінної цінності (РПЦ) покладено „Інструкцію по випробуванню і оцінці бугаїв-плідників молочних порід за якістю потомства” (1983), яка модернізована згідно з вимогами Всесвітньої асоціації тваринників.

Біометрична обробка одержаних даних здійснювалась методом варіаційної статистики за методикою Є.К. Меркур'євої (1970, 1984), та М.А. Плохінського (1964, 1969). Величину критерію вірогідності встановлювали при таких рівнях теоретичної достовірності: Р>0,95 - 95,0%, Р>0,99 - 99,0%, Р>0,999 - 99,9%.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Аналіз вихідної популяції лебединської породи. Родоначальники вихідних ліній лебединської породи мають загальне походження. Тому лише через декілька поколінь кращі їх потомки були визначені родоначальниками ліній. Вони були основою створення генеалогічної структури породи. При такому методі формування ліній більшість із них губилась у матках або поглиналась іншими прогресивними гілками. Це стримувало інтенсивність селекції, оскільки заважало повній реалізації генетичних можливостей окремих бугаїв. Аналіз лінійної належності корів народження 1973-1983 років дає можливість оцінити ситуацію перед початком використання швіцької породи (табл. 1). Використання дев'яти ліній у племінних господарствах дозволяло забезпечувати систему ротації ліній в товарних стадах.

Таблиця 1. Генеалогічна структура маточного поголів'я вихідної популяції лебединської породи, %

За останні чотири роки, які аналізувалися, загальна кількість чистопородних лебединських тварин зменшилась майже на 70% в зв'язку із збільшенням частки поголів'я північно-східного молочного типу бурої худоби в господарствах. Слід відзначити, що в загальній програмі удосконалення бурої худоби важливе місце займає збереження генофонду лебединської породи в племінних господарствах Тростянецького, Охтирського та Лебединського районів, так і сперми цінних бугаїв-плідників. Для підтримання генеалогічної структури цієї популяції методом чистопородного розведення лишаються плідники та маточне поголів'я ліній Ранета 584, Чуткого 4281, Бравого 1510, Балкона 1799 в племінних господарствах. Молочна продуктивність корів. За рівнем надою за першу лактацію серед корів, що належать до дев'яти ліній є певні відмінності. Найбільш продуктивними за цією ознакою є тварини з лінії Макета 4307, які вірогідно перевищують всі інші групи на 782-1366 кг (Р>0,999). Достатньо високі показники мають також корови ліній Бравого 1510 та Розкішного 825, але вірогідно перевищують вони лише групу первісток, які належать до лінії Двигуна 12 на 566-584 кг (Р>0,95) (табл. 2). В той же час надій корів з інших ліній знаходиться в межах 3200-3445 кг і статистично вірогідної різниці між ними не спостерігається.

Таблиця 2. Молочна продуктивність корів основних ліній лебединської породи в цілому по популяції (ПЗ „Михайлівка” та ПЗ Сумського інституту АПВ, 1995 р.), M±m

Що стосується третьої та найвищої лактації то найбільшу прибавку дали корови лінії Макета 4307, що на 949 кг більше по відношенню до першої лактації, по найвищій на 321 кг більше по відношенню до третьої лактації.

Селекційно-генетичні показники. Чистопородна популяція лебединської худоби за більшості селекційних ознак не має достатньої для ефективного добору мінливості (табл. 3). В той же час за найвищою лактацією виявлено значне зниження цього показника до гранично низьких величин, особливо по лініях Двигуна 12, Балкона 1799, Мінуса 370. Аналіз вмісту жиру в молоці показав наявність слабкої мінливості як корів першого отелу так і старшого віку. При цьому слід відзначити тенденцію зниження показника варіації з ростом лактації. Особливо низька фенотипова мінливість середнього вмісту жиру в молоці корів з ліній Чуткого 4281, Ранета 584, Розкішного 825. Це може бути передумовою для включення в систему поліпшення худоби генетичного матеріалу іншого селекційного напрямку, зокрема селекціонованого на молочний тип, з метою створення масиву помісного поголів'я, яке матиме оптимальну мінливість, особливо за надоєм, вмістом жиру в молоці, висотою в холці, обхватом грудей.

Таблиця 3. Фенотипова мінливість показників молочної продуктивності корів основних ліній лебединської породи в цілому по популяції (CV), %

Використання швіцької породи при формування генеалогічної структури північно-східного молочного типу бурої худоби. В сучасній популяції бурої худоби є представники 12 ліній та споріднених груп, які ведуть походження від швіцької або лебединської порід. Упорядкування генеалогічної структури північно-східного молочного типу бурої худоби передбачає використання 5-7 основних ліній швіцької породи американської селекції (Мастера 106902, Мередіана 90827, Концентрата 106157, Хілла 76059, Ладді 88000). Крім того завершено виведення двох нових високопродуктивних ліній, які відрізняються чітко визначеним молочним типом будови тіла (Елеганта 148551, Стретча 143612). Практично не планується подальше використання більшості ліній чистопородної лебединської худоби. Участь в селекційному процесі трьох ліній: Роскошного 825, Чуткого 4281, Балкона 1799 пов'язано з вирішенням проблеми збереження генофонду лебединської худоби в умовах обмеженої популяції.

У генеалогічній структурі північно-східного молочного типу бурої худоби сформовано 30 нових високоцінних родин корів, які створені в стадах племінних заводів і репродукторів Сумської області. Нові родини відзначаються високою продуктивністю і мають заводське значення. Середні надої повновікових корів цих родин вище 5000 кг. Серед корів, які належать до родин є тварини з різною часткою крові швіцької породи. Продуктивність родин Леньки 2693, Зайки 8099, Золотої 490, Защити 5198 з покоління в покоління підвищується. Ці родини є еталоном ведення племінної роботи.

У більшості родин тіснота інбридингу з кожним поколінням збільшується. Як показав аналіз родин, більшість з них були сформовані методом різко диференційованого підбору бугаїв з кількох ліній. Коефіцієнт гомозиготності проаналізованих родин знаходиться в межах 1,61-6,25%.

Оцінка господарсько-корисних ознак тварин північно-східного молочного типу бурої худоби

Жива маса тварин. Виявлено відставання за живою масою чистопородної лебединської групи в порівнянні зі швіцькою породою та помісними телицями з найбільшою часткою швіцької породи (Р>0,95). Встановлено тенденцію більш інтенсивного росту телиць північно-східного молочного типу бурої худоби лише з шестимісячного віку. Корови північно-східного молочного типу бурої худоби першого отелення починаючи із генотипу з 50% крові швіцької породи і більше, мають практично рівні показники, при цьому вірогідно перевершуючи на 13-20 кг тварин з часткою крові поліпшуючої породи лише 25% та лебединську породу.

Лінійна оцінка типу будови тіла корів північно-східного молочного типу бурої худоби. В таблиці 4 представлена лінійна оцінка типу будови тіла корів нового північно-східного молочного типу бурої худоби. Проявляється чітка тенденція збільшення обмускуленості тулуба тварин при збільшенні в генотипі частки крові поліпшуючої породи. За загальним об'ємом тіла чистопородні швіцькі та помісні за швіцькою породою корови перевершували всі інші піддослідні групи (6,06-6,35 балів). Помісні тварини з кровністю 75 і більше відсотків поліпшуючої породи мали найменший об'єм тіла. Загальна форма тулуба тварин нового молочного типу є гармонійною і краще розвинутою у помісних тварин з кровністю 76 і більше відсотків за швіцькою породою.

Загальна оцінка типу будови тіла була вищою у помісних тварин з кровністю 76,0 і більше відсотків крові за поліпшуючою породою. Таким чином, використання лінійної оцінки типу будови тіла при виведенні нового молочного типу бурої худоби дозволяє виявити особливості екстер'єру корів і враховувати їх у подальшій селекційні роботі. У цілому помісні тварини за швіцькою породою добре розвинені, мають більш бажану форму тулуба, краще придатні до технології машинного доїння.

Молочна продуктивність корів. Використання генетичного матеріалу швіцької породи на лебединській худобі дозволяє підвищити її генетичний потенціал. Дані таблиці 5 показують, що надій за першу лактацію серед лебединських корів був найнижчим. За кількістю молочного жиру просліджується аналогічна величині надою тенденція.

Надій тварин північно-східного молочного типу бурої худоби у племзаводі “Михайлівка” у певній мірі також залежав від генотипу. Вірогідну різницю з контрольною групою мали чистопородні швіцькі тварини та корови північно-східного молочного типу бурої худоби з часткою крові швіцької породи 3,1-75% +297 і 532 кг (Р>0,99). Найгірші за цим показником були корови з найбільшим відсотком швіцької породи 75,1-96,9%. За середнім вмістом жиру в молоці всі дослідні та контрольна групи суттєво не відрізнялися.

Таблиця 4. Оцінка типу будови тіла бурої худоби, балів (1998 рік), M±m

Таблиця 5. Молочна продуктивність корів різних генотипів північно-східного молочного типу бурої худоби (ПЗ Сумського інституту АПВ), М±m

Відтворна здатність корів. Аналіз відтворювальної здатності бурих корів різних генотипів показує, що за індексом осіменіння і відсотком запліднюваності після першого осіменіння перевагу мали чистопородні тварини швіцької породи. У порівнянні з лебединськими чистопородними коровами тварини північно-східного молочного типу бурої худоби різних генотипів відзначалися кращими показниками скороспілості, індексу осіменіння і заплідненості після першого осіменіння. Найменший вік першого отелення мали помісні корови з кровністю 75% за швіцькою породою - 916 днів. За цим показником вони навіть переважали вихідні породи на 37-41 день. Таким чином, збільшення в генотипі помісних тварин частки крові швіцької породи позитивно впливає на зменшення у господарствах витрат, пов'язаних з вирощуванням корів. При збільшенні кровності за поліпшуючою породою проявляється чітка тенденція зростання періоду господарського використання помісних корів.

Придатність корів до технології машинного доїння. Використання швіцької породи при удосконаленні лебединської породи дозволило покращити морфологічні ознаки вим'я тварин північно-східного молочного типу бурої худоби. Чистопородні швіцькі корови-первістки перевищували аналогів лебединської породи за обхватом, довжиною та шириною вим'я відповідно на 22,2, 31,6 і 19,3%. Корови-первістки північно-східного молочного типу бурої худоби, які мають 50% і більше крові швіцької породи статистично вірогідно перевищували лебединських аналогів за обхватом, довжиною та шириною вим'я (Р>0,99).

Функціональні властивості вим'я корів північно-східного молочного типу бурої худоби покращувались зі збільшення частки крові швіцької породи в їх генотипі. У бурих корів між тривалістю доїння і разовим надоєм встановлено позитивний зв'язок (r=0,33±0,045), а з швидкістю молоковіддачі - негативний (r=-0,58±0,079).

Відтворювальна здатність бугаїв-плідників. За об'ємом еякуляту між чистопородними тваринами лебединської та швіцької порід різниці практично не спостерігається, але серед тварин північно-східного молочного типу бурої худоби різних генотипів наявні значні розбіжності (табл. 6). Більші об'єми еякулятів характерні тваринам генотипу 75%ш+25%л. Вони перевершували плідників північно-східного молочного типу бурої худоби з інших груп на 0,25-0,62мл, та чистопородних лебединських і швіцьких на 0,21 та 0,20 мл, відповідно. Найнижчий показник мали бугаї генотипу 37,5%ш+62,5%л. Найбільша концентрація сперміїв в еякуляті спостерігається у бугаїв-плідників північно-східного молочного типу бурої худоби генотипу 87,5%ш+12,5%л. З підвищенням частки крові поліпшуючої швіцької породи просліджується тенденція зменшення цього показника від 1,00 до 0,84 млрд/мл, крім напівкровних тварин, це можливо пов'язане з проявом у них ефекту гетерозису хоч і ці породи дуже схожі за походженням. Найдовше використовувались напівкровні бугаї-плідники північно-східного молочного типу бурої худоби.

Таблиця 6. Відтворювальна здатність бугаїв-плідників північно-східного молочного типу бурої худоби різних генотипів, М±m

Селекційно-генетичні параметри бурої худоби. В процесі створення якісно нової популяції молочної бурої худоби, приймає участь генетичний матеріал швіцької худоби західноєвропейської селекції, яка була в свою чергу, батьківською породою при виведенні лебединської худоби. Крім того, значний ухил в процесі удосконалення бурої худоби проходить в бік використання - швіцької породи північноамериканської селекції. В зв'язку з цим при вивченні генетичних перетворень, що проходять під час схрещувань в поколіннях F₁, F₂, F₃ слід врахувати близькість походження поліпшуючої та поліпшуваної порід. Аналіз мінливості молочної продуктивності помісних тварин наведений в таблиці 7.

Таблиця 7. Фенотипова мінливість молочної продуктивності корів різних генотипів у середньому по популяції (СV), %

Із даних таблиці видно, що коефіцієнт варіації надою за першу лактацію серед помісного поголів'я лежить в межах 25,3-28,7%. При цьому слід відзначити, що найменший показник серед тварин першого покоління 1,5% в порівнянні з лебединською та 6,7% зі швіцькою породами. За середнім вмістом жиру в молоці серед корів першого отелу має місце стійка тенденція зниження варіабельності ознаки при збільшенні ч...