Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ОВОЧІВНИЦТВА І БАШТАННИЦТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

КОРМОШ СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА

УДК: 633.63.631.531.12

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ І НАДЗЕМНОЇ МАСИ ЛОФАНТУ ГАНУСОВОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ НИЗИННОЇ ЗОНИ ЗАКАРПАТТЯ

06.01.14 - насінництво

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Закарпатському інституті агропромислового виробництва УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Горова Тамара Корніївна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, завідувач лабораторії селекції коренеплідних та малопоширених рослин.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Кравченко Владислав Андрійович, Науково-дослідний і навчальний центр закритого ґрунту, директор;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Чернишенко Тетяна Володимирівна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, завідувач лабораторії селекції дворічних овочевих рослин.

Провідна установа: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН.

Захист відбудеться “ 19” жовтня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 65.357.01 в Інституті овочівництва і баштанництва УААН за адресою: п/в Селекційне, Харківського р-ну, Харківської обл., 62478, тел. (057) 748-91-91.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту овочівництва і баштанництва УААН за адресою: п/в Селекційне, Харківського р-ну, Харківської обл., 62478, тел. (057) 748-91-91.

Автореферат розіслано “8” вересня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М.Шабетя.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для повноцінного харчування людини, окрім калорійності і біологічної цінності продуктів важливими є смакові та ароматичні властивості. У цьому плані корисним є споживання пряно-смакових овочевих рослин, які відносяться до малопоширених. Для того, щоб ці рослини зайняли свою нішу в сільськогосподарському виробництві необхідна більш повна інформація про напрями використання, біологічні особливості, технологію вирощування пряно-смакових рослин. До них належить лофант ганусовий з багатим хімічним складом, що обумовлює його використання в харчовій, лікеро-горілчаній, у парфюмерно-косметичній промисловостях. Насіння і рослини застосовують у народній та офіційній медицині для лікування і профілактики різних захворювань. Особлива цінність лофанту ганусового - надзвичайно раннє надходження продукції при зростанні на одному місці 2 -10 і більше років.

Для повноцінного інформаційного, насінницького та технологічного забезпечення інтродукції цієї рослини в сільськогосподарське виробництво необхідно визначити їх ботаніко-біологічні параметри для створення нових конкурентоздатних адаптивних сортів та розробити ефективні енергозберігаючі технології вирощування насіння і надземної маси, встановити можливості їх використання в харчовій та фармацевтичній промисловостях.

Необхідність розширення асортименту лікувально-цінної овочевої продукції та збільшення обсягів виробництва лофанту ганусового зумовили пріоритетність обраного напрямку досліджень і теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно із завданням НТП УААН на 1991-1995 рр. “Розробити екологічно чисті технології вирощування ефіроолійних, пряно-ароматичних культур у Закарпатській області”, на 1996-2000 рр. за НТП “Овочівництво і баштанництво” “Розробити комплексні системи виробництва, зберігання і використання овочевих і баштанних культур на основі створення високопродуктивних імунних сортів та гібридів, прогресивної системи насінництва, ресурсозберігаючих технологій вирощування” № UA 01002351 Р та НТП УААН на 2001-2005 рр. “Обґрунтувати та розробити на основі сучасної методики нові сорти та гібриди, ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології виробництва продукції овочевих, баштанних культур і гібридів на продовольчі і насіннєві цілі у відкритому і закритому ґрунті для різних ґрунтово-кліматичних зон України” № 0101 U 001169.

Мета і завдання досліджень. Визначити оптимальні адаптивні параметри комплексу біологічних і технологічних заходів та вдосконалити систему ведення насінництва лофанту ганусового сорту Початок. Для досягнення мети вирішували такі завдання:

– визначити морфо-біологічні особливості генофонду лофанту ганусового та створити нові конкурентоздатні адаптивні сорти і впровадити у виробництво;

– виявити вплив оптимального поєднання мікроелементів і ґрунтосуміші з додаванням цеоліту на якість насіння та розсади;

– визначити вплив способів вирощування, площі живлення і мінеральних добрив на ріст і розвиток рослин;

– встановити параметри мінливості урожайності насіння і надземної маси залежно від метеорологічних умов, способів і густоти вирощування та мінерального живлення;

– визначити вплив умов вегетаційного періоду рослин і технологічних прийомів на якість свіжої і переробленої надземної маси і насіння;

– дослідити вплив технологічних прийомів на строки зберігання насіння;

– оптимізувати технологічні та насінницькі прийоми вирощування лофанту ганусового та розробити ДСТУ „Лофант ганусовий. Технологія вирощування. Загальні умови” та ДСТУ „Насіння лофанту ганусового. Сортові та посівні якості. Технічні умови”;

– удосконалити методики оцінки на відмітність, однорідність та стабільність лофанту ганусового та ведення селекції і насінництва;

– довести економічну і біоенергетичну ефективність вирощування лофанту ганусового залежно від оптимізації технології і сорту.

Об'єкт досліджень - ресурсозберігаюча технологія вирощування насіння та надземної маси лофанту ганусового сорту Початок в низинній зоні Закарпаття.

Предмет дослідження - рослини лофанту ганусового, урожайність і якість насіння і надземної маси, система удобрення, способи вирощування, площі живлення, мікроелементи та ґрунтосуміші з додаванням цеоліту.

Методи дослідження - лабораторні - визначення якості насіння та надземної маси; технічні - вивчення впливу ґрунтосумішей на ріст і розвиток рослин; польові - багатофакторні (метод розщеплених ділянок) із фенологічними спостереженнями та біометричними вимірюваннями; вимірювально-ваговий - облік кількісних показників і врожайності надземної маси та насіння; математично-статистичний - оцінка одержаних результатів; розрахункові - визначення економічної та біоенергетичної ефективностей одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше для умов Закарпаття розроблено ефективні елементи ресурсозберігаючої технології вирощування насіння та надземної маси лофанту сорту Початок. Встановлено оптимальний спосіб та схему вирощування, які забезпечують стабільну врожайність насіння та надземної маси з вмістом сухої речовини 28,3%, ефірної олії на абсолютно суху масу - 1,13%, вітаміну С - 128 мг/%. За результатами досліджень щодо впливу мікроелементів, добрив, грунтосуміші з добавкою цеоліту розроблено ДСТУ „Лофант ганусовий. Технологія вирощування. Загальні умови” та ДСТУ „Насіння лофанту ганусового. Сортові та посівні якості. Технічні умови”; удосконалено методику класифікаційної оцінки генофонду на ВОС та методики селекції і насінництва. Створено новий сорт Початок (А.с. № 0466) і отримано деклараційний патент (Д.п. № 47608А).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці адаптованої для умов низинної зони Закарпаття системи економічно вигідних прийомів вирощування лофанту ганусового. Перед посівом насіння необхідно обробляти в розчинах одного із мікроелементів: мідного купоросу концентрації - 0,05 - 0,1 %, борної кислоти - 0,1 %, перманганату калію - 0,05 %. Рекомендовано вирощувати рослини за схемою 70 х 30 см та вносити мінеральні добрива у нормі N_30-90P_30-90К_30-90, що сприяє підвищенню урожайності надземної маси до 37,5 т/га і насіння - 0,4 т/га. При вирощуванні розсади до грунтосуміші слід додавати цеоліт 10 т/га Із розроблених елементів сформовано енергозберігаючу технологію вирощування, яка пройшла виробничу перевірку у господарствах Закарпаття.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні вітчизняних та зарубіжних наукових публікацій з даної проблеми і визначенні напряму досліджень; проведенні польових, лабораторних і технічних дослідів; узагальненні й аналізі отриманих результатів; формуванні основних положень дисертації, висновків, методики, визначенні економічної ефективності елементів вирощування і перевірки їх у виробничих умовах.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи оприлюднено на конференціях молодих вчених (Н. Ворота, 1992; Львів, 1996; Чабани, 1996; Дніпропетровськ, 2000; Луганськ, 2003;), міжнародній конференції “Вирощування і використання лікарських рослин” (В. Бакта, 2003); методичних нарадах Закарпатського інституту АПВ та Інституту овочівництва і баштанництва (1996-2005).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 16 наукових праць, із них чотири у фахових виданнях, авторське свідоцтво на сорт, деклараційний патент, 6 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація містить вступ, 7 розділів, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки, які викладені на 231 сторінках машинописного тексту, у тому числі 55 таблиць, 17 рисунків. Список використаних джерел нараховує 266 найменувань, у тому числі 23 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Еколого-ботанічні особливості генофонду та окремі елементи технології вирощування лофанту ганусового (огляд літератури)

Представлено аналіз публікацій щодо основних напрямів технології вирощування насіння та надземної маси малопоширених овочевих рослин. Проаналізовано сучасний стан і результати попередніх досліджень з питань біології, морфології, народногосподарського значення та насінництва малопоширених рослин. На основі аналізу визначено недостатньо вивченні питання і обґрунтовано необхідність проведення досліджень у напрямку розширення зони вирощування, вдосконалення технології вирощування та вивчення ведення насінництва лофанту ганусового.

Умови та методика проведення досліджень

Роботу виконано в 1993-2005 рр. згідно з тематикою досліджень. Ґрунт дослідних ділянок - дерновий опідзолений середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі - 1,29%, рН сольове - 5,3, поживних речовин: азоту - 11,4 мг, рухомого фосфору - 10,9 мг, калію - 19,2 мг на 100 г ґрунту. Клімат регіону- помірно теплий. Тривалість періоду з температурою повітря вище 10 С становить в середньому 186 днів при середньодобовій температурі повітря 15-21 С, максимальній - 36-40 С. Середньорічна кількість опадів складає 667 мм. Погодні умови за роки проведення досліджень досить різнилися, що дало можливість отримати об'єктивні дані та достовірні результати.

У дослідах вивчали вплив мікроелементів та ґрунтосуміші з добавкою цеоліту від 0,5 до 2,0 частини за масою (5 - 20 т/га) на енергію проростання, схожість насіння та розвиток розсади, розсадний та безрозсадний способи вирощування рослин за різних площ та мінерального живлення (N_30-180Р_30-180К_30-180). лофант ганусовий закарпаття насіння

Польові досліди та супутні спостереження проводили згідно загальноприйнятим методикам: Б.А. Доспехова (1979), “Методические рекомендации по выращиванию эфиромасличных и пряно-ароматических растений” (1986р.). Площа облікової ділянки на холодних грядках - 0,25 м² , польових дослідів - 8,4 м², повторність дослідів чотирикратна. Протягом вегетаційного періоду проводили: спостереження за температурним режимом, кількістю опадів; фенологічні обліки - дати сівби, садіння, фаз розвитку рослин; біохімічні аналізи - визначення вмісту сухої речовини за методом висушування до постійної маси, аскорбінової кислоти - за Муррі, каротину - за Муррі з використанням електрофотометрії, клітковину - за методом Кюрнера і Гопака, ефірну олію - методом парової перегонки. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за методом дисперсійного аналізу (Б.А.Доспехов, 1985), витрати енергії - за методиками біоенергетичної оцінки технологій вирощування сільськогосподарських культур (Кулик М.Ф. та ін. 1991; Болотських О.С., Довгаль М.М., 2000; Кардашов А.Т., 2004).

Розсаду вирощували у плівкових теплицях без обігрівання. Розсаду висаджували у 60-70-денному віці згідно схеми досліду. У варіантах за безрозсадного способу вирощування норма висіву становила 3-4 кг/га. Густоту формували у фазі 3-4 справжніх листків за схемою досліду. Під час проведення дослідів із застосуванням добрив технологічні заходи були загальноприйнятими для регіону.

Оптимальне поєднання мікроелементів та грунтосуміші з цеолітом при вирощуванні лофанту ганусового

Нами встановлено, що обробка насіння мікроелементами позитивно впливає на показники енергії проростання та схожості.

Розчин борної кислоти в концентрації 0,1% виявився найбільш ефективний по цьому препарату. Енергія проростання при цьому склала 63%, що перевищило інші концентрації на 3-5%, і контроль на 13%, а схожість збільшувалась до 67%, що було на 14% більше в порівнянні з контролем (рис.1). Застосування перманганату калію було ефективнішим, а отримані дані відрізнялись меншою строкатістю по варіантах досліду. Більш ефективно діяла на енергію проростання та схожість концентрація розчину KMnO₄ - 0,05%. Ці показники відповідно становили 65% та 71%, що перевищувало контроль на 15% та 18%. Обробка насіння мідним купоросом у концентрації 0,05% та 0,1% була також досить ефективною. Енергія проростання насіння збільшувалась відповідно до контролю на 14-16%, схожість - на 17-19% і була істотною. Дані концентрації розчинів мікроелементів прискорювали з'явлення сходів на 2-3 дні та період посів - кущення розсади на 3-6 днів.

Позитивно вони впливали і на біометричні показники, що сприяло виходу добре розвинених рослин стандартної розсади. Висота рослин збільшувалась до 15,1-19,0 см, маса рослин - до 3,9- 5,0 г, довжина коренів - до 4,4-6,7 см відповідно.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Вплив розчинів мікроелементів на енергію проростання та схожість насіння лофанту ганусового, % (середнє за 1993-1996 рр.)

На грунтосуміші з цеолітом загальний період розвитку розсади тривав 76 днів, і був на 4 дні коротшим від контролю (без цеоліту). Грунтосуміш з 1-єю частиною цеоліту покращувала біометричні показники розсади та була найбільш ефективною в досліді (табл. 1). Висота рослин сягала 19,0 см, маса однієї рослини була 4,8 г, що перевищувало контроль відповідно на 3,3 см та 0,8 г. Корінь також був найбільш розвинений і довжина його сягала 5,6 см, на контролі - 4,4 см.

Таблиця 1 Біометричні показники розсади лофанту ганусового при внесенні різної кількості цеоліту (середнє за 1993-1996рр.)

Варіанти	Висота рослини, см	Довжина кореня, см	Діаметр біля шийки, см	К-сть листків на рослині, шт.	Маса однієї рослини, г
Торф, перегній, дернова земля -Фон (К)	15,7	4,4	0,2	7	4,0
Фон + 0,5 ч цеоліту	17,8	5,1	0,3	8	4,3
Фон + 1,0 ч цеоліту	19,0	5,6	0,4	8	4,8
Фон + 1,5 ч цеоліту	17,1	5,4	0,3	8	4,4
Фон + 2,0 ч цеоліту	15,8	5,3	0,3	8	4,0
HIP0,5	2,8	0,7			0,5

Розсада вирощена на грунтосуміші з цеолітом є більш здоровою та підвищувався процент приживання її при пересаджуванні.

Вплив способів вирощування, площі живлення та різних норм мінеральних добрив на ріст і розвиток рослин лофанту ганусового

Нами встановлено, що в перший рік вирощування вегетаційний період рослин був найдовшим і тривав 161 (розсадний спосіб) та 179 днів (безрозсадний). При безрозсадному способі рослини розвивалися повільніше, але були більш адаптовані до грунтово кліматичних умов. У наступні роки вегетаційний період скорочувався на 23 дні ( розсадний) та 39 (безрозсадний). Різниця між способами становила 1-5 днів і була не істотною. Площі живлення не впливали на ці показники.

На ефективність безрозсадного способу вказують і біометричні показники. Висота рослин була 106-113 см (безрозсадний) і 105-112 см (розсадний), діаметр куща - 100-114 см і 100-117 см відповідно, кількість стебел на кущі 16-20 шт.; і 11-16. Кількість пагонів та суцвіть була однаковою. Оптимальна площа живлення при якій утворюється найбільша кількість генеративних органів була 70 30 см.

Внесення добрив не впливало на проходження фенологічних фаз розвитку рослин. Надземна маса наростає поступово без різких коливань в окремі міжфазні періоди. Застосування норм добрив N_30-180Р_30-180К_30-180 сприяло збільшенню біометричних показників в середньому за роки досліджень (табл. 2).

Таблиця 2 Біометричні показники лофанту ганусового залежно від мінерального живлення (середнє за 1995-2000 рр.)

Варіанти досліду	Висота рослин, см	Діаметркуща, см	Довжина суцвіть, см.	Кількість, шт.
				стебел	бічних пагонів	суцвіть	квіток на основному суцвітті
Без добрив (контроль)	112	104	9,2	24	11	7	609
N30P30K30	117	107	10,0	26	12	8	625
N60P60K60	122	111	11,0	28	12	9	635
N90P90K90	125	114	11,3	30	14	10	641
N120P120K120	128	118	11,6	32	16	11	664
N150P150K150	130	118	12,1	32	16	13	677
N180P180K180	135	122	12,2	33	17	14	695
HIP0,5	11,2	9,0		3,5			58,1

Внесення добрив в нормі N_30-90P_30-90K_30-90 сприяло підвищенню росту рослин у висоту на 5-13см від контролю, а з збільшенням норми до N₁₈₀ P₁₈₀K₁₈₀ на 16-23 см, діаметр куща зростав на 3-18 см. Формувалось більше генеративних органів (кількість стебел на кущі, бічних пагонів, суцвіть), що сприяло підвищенню урожайності та виходу ефірної олії.

Параметри мінливості урожайності надземної маси і насіння лофанту ганусового залежно від технологічних прийомів

Урожайність лофанту при різних способах вирощування залежала від погодніх умов року і становила надземної маси в межах 28,4-33,4 т/га (розсадний) та 27,5-32,9 т/га (безрозсадний) і насіння відповідно 0,32-0,40 т/га та 0,29-0,35 т/га (табл. 3). Способи вирощування не чинили впливу на формування надземної маси, але позитивно впливали на утворення насіння, а площі живлення істотно впливали на обидва показники. Найбільш оптимальною густотою рослин є 47 тис. шт./га або схема вирощування 70 30 см. Вона забезпечувала найвищу урожайність надземної маси (33,4 та 32,9 т/га) та насіння (0,40 і 0,34 т/га).

Таблиця 3 Вплив способів вирощування та площі живлення на урожайність лофанту ганусового (середнє за 1995-2000рр.)

Варіанти досліду	Урожайність надземної маси, т/га	Урожайність насіння, т/га
площа живлення, см	спосіб вирощування	середня	приріст урожаю від	середня	приріст урожаю від
			способу вирощування	площ живлення		способу вирощування	площ живлення
70 10	розсадний	28,4	0,9	-2,1	0,32	0,03	-0,03
70 20 (К)		30,5	0,8	-	0,35	0,03	-
70 30		33,4	0,5	2,9	0,40	0,06	0,05
70 40		32,4	1,9	1,9	0,39	0,04	0,04
70 10	безрозсадний	27,5	-	-2,2	0,29	-	-0,03
70 20 (К)		29,7	-	-	0,32	-	-
70 30		32,9	-	3,2	0,34	-	0,02
70 40		30,5	-	0,8	0,35	-	0,03
НІР0,5 для способів вирощування	3,2			0,02
для площ живлення	2,2			0,018

При вивченні впливу норм мінеральних добрив на урожайність надземної маси свідчить, що у варіанті без добрив становила 27,3 т/га, із значними коливаннями по роках, що зумовлено біологічними особливостями рослин та грунтово кліматичними умовами.

Внесення добрив забезпечило в цілому приріст урожайності порівнянно з контролем, за винятком варіанту, де вносилась незначна їх кількість - по 30 кг/га д.р. nРК. На цьому варіанті спостерігалась лише тенденція до збільшення урожайності (табл 4).

Таблиця 4 Урожайність надземної маси та насіння лофанту ганусового залежно від мінерального живлення, т/га

Варіант досліду	Урожайність надземної маси, т/га	Урожайність насіння, т/га
	середнє за 1995-2000рр.	Приріст, т/га	Окупність 1 кг д.р. добрив надземною масою,кг	середнє за 1996-2000рр.	Приріст, т/га	окупність 1 кг д.р. добрив, насінням, кг
Без добрив (к)	27,3	-	-	0,26	-	-
N30P30K30	30,0	2,7	333,3	0,30	0,04	3,3
N60P60K60	33,7	6,4	187,2	0,32	0,06	1,8
N90P90K90	34,9	7,6	129,2	0,35	0,09	1,3
N120P120K120	36,4	9,1	101,1	0,36	0,10	1,0
N150P150K150	38,0	10,7	84,4	0,38	0,12	0,8
N180P180K180	40,0	12,7	74,1	0,40	0,14	0,7
НІР0,5, т/га	3,4			0,03

Внесення добрив в кількості по 60 - 90 кг/га д.р. nРК збільшувало урожайність надземної маси, відповідно, на 6,4 та 7,6 т/га, а насіння на 0,06 і 0,09 т/га. Лофант позитивно реагував на внесення підвищених норм мінеральних добрив - по 120, 150 і 180 кг/га д.р. nРК. Отримана прибавка врожаю становила відповідно 9,1, 10,7 та 12,7 т/га надземної маси і 0,10, 0,12 та 0,14 т/га насіння, але окупність 1 кг д.р. добрив зменшувалась у 3,3 - 5,0 разів.

Отже, найбільш оптимальними нормами внесення мінеральних добрив були N_30-60P_30-60K_30-60, максимальна N₉₀P₉₀K₉₀.

Якісні показники насіння лофанту ганусового залежно від способів вирощування та площ живлення і мінеральних добрив

Способи вирощування істотно не впливали на масу 1000 насінин, енергію проростання та схожість насіння. Ці показники зростали по роках використання плантації. Маса 1000 насінин при розсадному способі коливалась від 0,61 до 0,70 г, при безрозсадному - 0,60-0,71г, енергія проростання становила відповідно - 52-68 % та 54-68% і схожість насіння - 62-75% (розсадний) та 63-73% (безрозсадний). Зі збільшенням площі живлення до 7030 (47 тис. шт./га) маса 1000 насінин збільшувалася на 0,01-0,11г. Відповідно підвищувалась і енергія проростання та схожість насіння. Ця схема вирощування виявилася найбільш оптимальною. Площі живлення сприяли збільшенню виходу фракції крупного ( 50 - 54%) та дрібного насіння (32-33%) при розсадному способі та відповідно 47- 54% крупного і 33-36% дрібного при безрозсадному (рис. 2).

Рис.2 Фракційний склад насіння лофанту ганусового залежно від способів вирощування і площ живлення.

При застосуванні мінеральних добрив збільшувалася маса 1000 насінин в середньому з 0,55г (контроль) до 0,70 г (N₁₈₀P₁₈₀K₁₈₀), енергія проростання і схожість насіння - відповідно від 53% до 70% та від 57% (контроль) до 79% (N₁₈₀P₁₈₀K₁₈₀). За збільшенням норми добрив збільшувався вихід крупного насіння, а вихід некондиційного зменшувався практично у 2-3 рази .

Найбільший вихід ефірної олії забезпечили на варіанти з площею живлення 70 30 см та 70 40 см при розсадному та безрозсадному способах вирощування. Вихід її на абсолютно суху масу становив 1,28-1,58% (розсадний спосіб) та 1,19%-1,32% (безрозсадний). Загущення рослин зменшувало вихід ефірної олії на 0,12-0,62% (розсадний спосіб) та 0,02-0,62% (безрозсадний). При схемі вирощування 70х30 см та 70х40 см вміст сухої речовини був найвищим і становив 30,5% (розсадний спосіб) та 30,1-30,5% (безрозсадний), вітаміну С - відповідно 128,5-88,0 та 94,1-92,3 мг%, каротину - 214,1-175,1 та 209,4-236,2 мг/кг, клітковини - 29,2-31,0 та 33,1-31,8%.

Внесення мінеральних добрив сприяло збільшенню виходу ефірної олії. У контрольному варіанті він становив 0,21%, при внесенні NPK 30 кг/га д.р.- 0,65%. Внесення помірних норм (60-90 кг/га д.р. NPK) забезпечило вихід олії 0,71-0,76%, підвищених - 1,16-1,31%. Застосування мінеральних добрив сприяло накопиченню й інших біологічно активних речовин: вміст сухої речовини на удобрених варіантах коливався в межах 21,1-29,3% , вітаміну С - 86,1-100,1 мг%, каротину - 156,1-190,4 мг/кг, клітковини - 26,7-32,9%.

Смакові якості лофанту ганусового. Результати дегустацій засвідчили, що кращими були компоти з аличі, з додаванням 5-10 г/л лофанту ганусового, а при консервуванні сливи найвищу дегустаційну оцінку (25,9 бала) отримав варіант у поєднанні лофанту ганусового зі змієголовником - по 5 г/л. Компоти набули лимонно-пряного аромату та солодкуватого присмаку з гірчинкою.

Нами підібрані композиції з декількох трав, схожих за своїми властивостями. Найкращою була трав'яна суміш з лофанту ганусового, чаберу гірського, меліси лікарської, м'яти перцевої та календули, що отримала назву фіточай „Закарпатський” (патент № 47608А). Суміш забезпечує збалансованість біологічно активних речовин, гармонійно поєднує аромат та смак.

Економічна та біоенергетична ефективність елементів технології вирощування лофанту ганусового на товарні та насінницькі цілі

Економічна ефективність використання безрозсадного способу вирощування лофанту ганусового була досить високою (табл.5). Так прибуток від різних способів його вирощування становив 35,2-41,7 тис. грн/га. При розсадному способі продуктивність дорівнювала 19,9-22,5 т/га , а при безрозсадному - 18,6- 21,4 т/га. У першому випадку прибуток становив у межах 36,8 - 41,7 тис.грн/га, а в другому - в межах 35,2 - 40,4 тис.грн/га. Розсадний спосіб вирощування хоч і забезпечує найвищий прибуток, але є найбільш енергоємним, коефіцієнт біоенергетичної ефективності становить 4,8, (безрозсадний - 7,3).

На прибуток значно впливали площі живлення. Так, при схемі 70 х 10 см він був найменшим, а при оптимальній схемі 70 х 30 см сягав - 41,7 тис.грн/га (розсадний спосіб) та 40,1 тис.грн/га (безрозсадний).

Таблиця 5 Економічна ефективність способів вирощування лофанту ганусового

Варіант досліду	Урожайність сухої надземної маси, т/га	Вартість урожайності тис.грн/га	Прямі витрати тис.грн/га	Прибуток, тис. грн/га	Витрати енергії, тис.МДж	Коефіцієнт енергетичної ефективності
площа живлення, см	спосіб вирощування
70 х 10	Розсадний	19,9	39,8	3,0	36,8	43,9	4,8
70 х 20 (К)		20,0	40,2	3,0	37,2
70 х 30		22,5	45,0	3,3	41,7
70 х 40		22,3	44,6	3,3	41,3
70 х 10	Безрозсадний	18,6	37,2	2,0	35,2	30,6	7,3
70 х 20 (К)		18,7	37,4	2,1	35,3
70 х 30		21,2	42,4	2,3	40,1
70 х 40		21,4	42,8	2,4	40,4

Внесення мінеральних добрив нормою N₃₀P₃₀K₃₀ збільшувало прибуток на 3 тис.грн/га, внесення N₆₀P₆₀K₆₀ збільшувало його у 2,7 раза (або на 8,2 тис.грн/га) (табл. 6). При внесенні норми (N₁₈₀P₁₈₀K₁₈₀) прибуток зростав на 21, 7 тис. грн/га порівняно з контролем.

Таблиця 6 Економічна ефективність використання добрив під лофант ганусовий (суха надземна маса)

Варіант	Урожайність сухої надземної маси, т/га	Вартість урожайності, тис.грн/га	Прямі витрати тис.грн/га	Прибуток, тис.грн/га	Окупність 1 кг д.р. урожаєм, кг	Витрати енергії, тис.МДж	Коефіцієнт біоенергетичної ефективності
Без добрив - контроль	18,1	36,2	2,0	34,2	-	16,1	10,8
N30P30K30	19,6	39,4	2,2	37,2	218	21,0	9,1
N60P60K60	22,4	44,9	2,5	42,4	124	25,8	8,3
N90P90K90	23,4	46,9	2,6	44,3	86,7	30,6	7,3
N120P120K120	24,9	49,9	2,7	47,2	69,2	35,4	6,5
N150P150K150	25,1	50,2	2,8	47,4	55,8	40,7	6,0
N180P180K180	29,5	59,2	3,3	55,9	54,6	45,5	5,6

Однак окупність 1 кг д.р. добрив урожаєм при високих нормах значно знижувалась через високі затрати енергії, що вказує на недоцільність внесення їх під лофант ганусовий.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та з'ясування технологічних і насінницьких гіпотез, які базувались на визначенні параметрів морфо-біологічних ознак, органогенезу та технологічних елементів вирощування лофанту ганусового. Вирішено нові наукові підходи щодо отримання високоякісної продукції надземної маси і насіння конкурентоздатного нового сорту.

1. Ріст, розвиток та прояв кількісних фенотипових ознак залежить від метеорологічних умов конкретного року. Урожайність надземної маси має обернений кореляційний зв'язок з середньорічною температурою повітря

(r = -0,39) і прямий з кількістю опадів (r = +0,62). За оптимальних метеорологічних умов (ФАР - 5%, запас вологи у грунті 180 мм, середньодобової температури - 17,3^оС) розрахункова урожайність надземної маси становить 51,0 - 55,4 т/га.

2. Передпосівна обробка насіння лофанту ганусового розчинами мікроелементів - CuSO₄ в концентрації 0,05-0,1%, Н₃ВО₃ - 0,1% та KMnO₄ - 0,05% сприяла збільшенню енергії проростання на 13-16%, схожості - 14-19% висоти рослини - до 19 см, її маси - до 3,9-5,0 г, скорочуючи період виходу стандартної розсади на 3-6 днів.

3. Додавання однієї частини цеоліту (10 т/га) до традиційно застосовуваної грунтосуміші (дернова земля, торф, перегній) було гарантією одержання більш розвиненої стандартної розсади.

4. Способи вирощування впливали на тривалість вегетаційного періоду тільки в перший рік. У наступні роки різниці в проходженні рослинами фенофаз не було. Вегетаційний період у середньому триває 145-148 днів (розсадний спосіб) та 148-152 дні (безрозсадний).

5. Збільшення генеративних органів з другого року вирощування формувало урожайність лофанту ганусового. У перший рік урожайність надземної маси становила 13,5 - 18,7 т/га (розсадний спосіб) та 11,4 - 16,2 т/га (безрозсадний). Протягом наступних чотирьох років способи вирощування не впливали на урожайність надземної маси і насіння, яка була в межах 31-45 т/га і 0,3-0,46 т/га відповідно.

6. Оптимальною площею живлення, яка забезпечила найвищу урожайність надземної маси є 70 Ч 30 см: у перший рік - 18,7 т/га (розсадний спосіб) і 16,2 т/га (безрозсадний); на третій рік - 37,5 та 35,4 т/га; на четвертий - 45,2 та 40,6 т/га; на п'ятий - 35,5 та 42,9 т/га; на шостий рік - 37,1 та 36,8 т/га. Урожайність насіння при цій площі живлення становила на другий рік 0,34 т/га, на третій - 0,36 т/га (розсадний спосіб) та 0,35 т/га (безрозсадний), на четвертий - відповідно 0,38 та 0,29 т/га, на п'ятий - 0,44 та 0,37 т/га і на шостий рік відповідно - 0,46 та 0,36 т/га.

7. Внесення мінеральних добрив не впливало на проходження фенологічних фаз розвитку рослин. Вегетаційний період їх тривав в середньому 157 днів (без добрив) та 155 днів (N₁₈₀P₁₈₀K₁₈₀). На удобрених ділянках кількість стебел зростала від 2-3 шт. у перший рік до 50-70 шт. на п'ятий рік вирощування, висота рослин - від 78,7 до 151,0 см, діаметр куща - від 74,8 до 140,1 см.

8. При внесенні мінеральних добрив урожайність надземної маси у перший рік становила 13,9-19,5 т/га, на другий рік - 29,3-37,6 т/га та насіння - 0,30-0,42 т/га, на третій рік - 32,8-49,3 т/га та 0,39-0,45 т/га відповідно, на четвертий рік - 41,8-44,1 т/га та 0,24-0,30 т/га та, на шостий рік вирощування ці показники дорівнювали 33,0-41,1 т/га та 0,24-0,40 т/га.

9. Способи вирощування не впливали на якісні показники насіння, а чинили вплив площі живлення. Найбільш оптимальною схемою вирощування була 70 х 30 см. Маса 1000 насінин при цьому становила 0,56-0,80 г. Енергія проростання та схожість насіння відповідно становила 69 та 76 % (другий рік) і 75 та 80 % (шостий рік). Зі збільшенням площі живлення збільшувались фракції крупного ( 50-54 %) та дрібного (32-33 %) насіння (розсадний спосіб), 47 - 54 % крупного та 33 - 36 % дрібного - безрозсадний.

10. Із застосуванням мінеральних добрив підвищувалась маса 1000 насінин з 0,55 г (контроль) до 0,70 г (N₁₈₀P₁₈₀K₁₈₀). При цьому підвищувалась енергія проростання з 40 до 61 % та схожість насіння відповідно - з 60 до 73 %. Норми добрив від N₃₀P₃₀K₃₀ до N₁₈₀P₁₈₀K₁₈₀ сприяли збільшенню виходу крупного насіння (з 54 до 61 %) та зменшенню виходу некондиційного (з 19 до 7 %).

11. Максимальний вихід ефірної олії спостерігався у фазу масового цвітіння. При розсадному способі вирощування за схемами 70 х 30 см та 70 х 40 см вихід ефірної олії становив відповідно1,28 та 1,58 % на а.с.м. та при безрозсадному за цими схемами відповідно 1,19 та 1,32 % на а.с.м. Внесення мінеральних добрив у нормі N_30-90P_30-90K_30-90 сприяло збільшенню виходу ефірної олії у 3 - 3,6 раза.

12. Термін зберігання насіння негативно впливав на його посівні якості. В рік збирання енергія його проростання була в межах 62-67 %, схожість - 68-74 % (розсадний спосіб) та 53-66 % і 65-73 % (безрозсадний), а на п'ятий рік зберігання енергія проростання зменшувалась на 14-21 % (розсадний спосіб) та 5-10 % (безрозсадний), схожість насіння - відповідно на 11-19 % та 9-11 %. При безрозсадному способі вирощування насіння довше зберігає посівні якості.

13. Внесення мінеральні добрив впливало на якісні показники насіння в рік збирання: якщо енергія проростання на контролі становила 56 %, а схожість - 62 %, на удобрених ділянках ці показники зростали на 3-24 %. До третього року зберігання енергія проростання та схожість зменшувалась лише на 1 - 4 % на всіх варіантах, на п'ятий рік ці показники знижувались вже на 8 - 13 %.

14. Лофант ганусовий можна використовувати при консервуванні, додавати в компот як ароматну добавку та травосуміші. Суміш трав лофант ганусовий, меліса лікарська, м'ята перцева, календула, чабер отримала назву ”Закарпатський” і патент на фіточай (Д.п. № 47608А).

15. Розроблено технологію, де економічно вигідним є безрозсадний спосіб вирощування лофанту ганусового за схемою 70 х 30см. При цьому знижується собівартість продукції з 14,8 до 11,0 грн./ц надземної маси та з 142 до 100 грн./ц насіння і забезпечується економія 13,3 тис. МДж енергії, прибуток становить 40,2 тис. грн/га. Під лофант ганусовий рекомендуємо вносити мінеральні добрива нормою N_30-90P_30-90K_30-90, яка забезпечує найвищу окупність і найменші затрати енергії. Прибуток при цьому становить 37,2 - 44,3 тис.грн/га, що на 3,0 - 10,1 тис.грн/га перевищує вирощування лофанту без застосування добрив.

16. Розроблено ДСТУ „Лофант ганусовий. Технологія вирощування. Загальні умови” та ДСТУ „Насіння лофанту ганусового. Сортові та посівні якості. Технічні умови”. Удосконалено методики селекції, насінництва та оцінки на ВОС. Створено новий сорт лофанту ганусового Початок.

Пропозиції науковій практиці та виробництву

На основі виявлених закономірностей підвищення урожайності лофанту ганусового на товарні і насіннєві цілі виробництву рекомендується:

– перед посівом насіння обробляти одним із розчинів мікроелементів: 0,05- 0,1% розчин CuSO₄ x H₂O, 0,1% - Н₃ВО₃ і 0,05% - КМn О₄;

– вирощувати рослини безрозсадним способом при схемі розміщення 70 х 30 см;

– під лофант ганусовий вносити мінеральні добрива нормою N_{30_90}P_30-90K_30-90;

– на насінницькі цілі проводити вибірковий збір насіння з основних суцвіть, в яких формуються найбільш кондиційне насіння з високими посівними якостями;

– збір проводити, коли 50% основного суцвіття набуває бурого кольору і дозарювати його протягом 14 днів;

– зберігати насіння не більше двох- трьох років;

– для консервної промисловості використовувати лофант ганусовий як ароматичну добавку;

– вживати лофант ганусовий для ароматизації чорного чаю та застосувати його у фітозборах.

Науковій практиці рекомендовано методики селекції і насінництва лофанту ганусового та методика оцінки на ВОС.

Список праць опублікованих за темою дисертації

1. Кормош С.М. Використання добрив під лофант ганусовий в умовах Закарпаття // Зб. наук. пр. Луганського агро університету. № 8. -Луганськ.

2. Кормош С.М. Продуктивність лофанту анісового в залежності від різних норм мінерального живлення // Овочівництво і баштанництво. Вип. 49.- Харків, 2004.- С. 183-187.

3. Кормош С.М. Застосування мікроелементів та грунтосумішей з цеолітом при вирощуванні лофанту ганусового // Вісник аграрної науки. № 5. -Київ, 2006. -С. 74 - 76.

4. Кормош С.М. Продуктивність лофанту ганусового залежно від технологічних елементів вирощування в умовах Закарпаття // Вісник аграрної науки. № 6. -Київ, 2006. - С. 73-75.

5. Кормош С.М. , Фандалюк А.В. Лофант анісовий - нова перспективна культура в Закарпатті // Проблеми агропромислового комплексу Карпат. Вип.5. -В.Бакта,1996. -С.126-131(особистий внесок 80 %. Проведення досліджень узагальнення даних, написання статті).

6. Кормош С.М. Використання цеолітів у грунтосумішах при вирощуванні розсади лофанту ганусового // Проблеми агропромислового комплексу Карпат Вип.6. - В.Бакта, 1997. - С.85-87.

7. Фандалюк А.В., Кормош С.М. Вирощування розсади лофанту анісового з застосуванням стимуляторів росту // Проблеми агропромислового комплексу Карпат. Вип.7. -В.Бакта, 1998. -С.83-86 (особистий внесок 90 %. Проведення досліджень, узагальнення даних, формулювання висновків, написання статті).

8. Кормош С.М. Використання малопоширених пряно-ароматичних культур в харчовій промисловості // Проблеми агропромислового комплексу Карпат. Вип.8. - В.Бакта, 1999. - С.142-146.

9. Кормош С.М. Агротехнічні аспекти вирощування лофанту ганусового // Проблеми агропромислового комплексу Карпат. Вип.13-14. -В.Бакта, 2004-2005. - С.178-182.

10. Лофант ганусовий сорт “Початок”.- А.с. № 0466 Україна // Мойсеєнко В.С., Фандалюк А.В., Кормош С.М., Балог Е.А., Балян А.В. / Заявка № 00281001. Зареєстровано в державному Реєстрі сортів рослин України на 2004 р.

11. Фандалюк А.В., Мойсеєнко В.С., Кормош С.М. Ароматний фіточай “Закарпатський”. Д.п. № 47608 А Міністерство освіти і науки України. - Державний департамент інтелектуальної власності. - Заявка № 2001020783 (65 % авторства - проведення досліджень, обробка одержаних результатів, оформлення заявки).

12. Фандалюк А.В., Кормош С.М. Цеоліти в грунтосумішах при вирощуванні розсади меліси лимонної та лофанту ганусового // Матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених та спеціалістів.- Чабани, 1996.- Част.1.- С.177.

13. Фандалюк А.В., Кормош С.М. Пряно-ароматичні культури в Закарпатті // Матеріали наукової конференції, присвяченої 140-річчю ЛДСІ ”Проблеми агропромислового комплексу України: стан і перспективи”.- Львів, 1996.- С.102-103.

14. Фандалюк А.В., Кормош С.М. Лофант ганусовий в Закарпатті // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів “Проблеми сільськогосподпрського виробництва Карпатського регіону”.- В.Бакта, 1992.- С.34.

15. Кормош С.М. Вирощування лофанту анісового в умовах низинної зони Закарпаття // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення”.- Дніпропетровськ, 2000.- С.112-113.

16. Кормош С.М., Мойсеєнко В.С. Вирощування лофанту анісового в умовах низинної зони Закарпаття // Матеріали міжнародної конференції “Вирощування та використання лікарських та пряно-ароматичних рослин”.- Бакта-Н.Ворота, 2003.- С.25-26.

АНОТАЦІЇ

Кормош С.М. Урожайність та якість насіння і надземної маси лофанту ганусового залежно від технологічних елементів вирощування в умовах низинної зони Закарпаття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 - насінництво. Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Харків, 2006.

В дисертації викладено результати досліджень з комплексу елементів енергозберігаючої технології вирощування лофанту ганусового в умовах Закарпаття і створення адаптивного до цих умов нового сорту Початок. Проведено оцінку застосування мікроелементів Сu, Mn, B для обробки насіння та цеоліту як добавки у традиційну ґрунтосуміш для вирощування розсади. Проаналізовано розсадний та безрозсадний способи вирощування. Визнано найменш витратним безрозсадний спосіб із схемою 7030см. Виявлено позитивний вплив внесення мінеральних добрив. Вивчено можливість застосування лофанту ганусового як пряність при консервуванні аличі та сливи, а також розроблено фіточай під назвою “Закарпатський”та отримано патент. Виконано порівняльну оцінку біоенергетичної і економічної ефективності виробництва товарної і насіннєвої продукції залежно від способу вирощування, густоти рослин та мінеральних добрив.

Ключові слова: лофант ганусовий, сорт, спосіб вирощування, енергозбереження, густота рослин, удобрення.

Кормош С.М. Урожайность и качество семян и зеленой массы лофанта анисового в зависимости от технологических элементов выращивания в условиях низменной зоны Закарпатья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.14. - семеноводство. Институт овощеводства и бахчеводства УААН, Харьков, 2006.

Исследования проведены в течение 1993-2005гг. В опытах изучено влияние растворов микроэлементов B, Mn, Cu на посевные качества семян лофанта анисового. В среднем растворы микроелементов повышают энергию прорастания семян на 13-16%, схожесть - на 14-19%, сокращают вегетационный период развития рассады на 3-6 дней. При этом увеличивается высота, масса рассады и образуется сильная корневая система. В результате установлено влияние способов выращивания на урожайность зеленой массы и семян. Показано влияние густоты стояния растений и нормы удобрения на параметры семян, их продуктивность и зеленой массы, а также качественные показатели. Наибольшая урожайность лофанта анисового наблюдалась при схеме выращивания 7030 см (47тыс.шт./га) рассадным и безрассадным способами. Урожайность зеленой массы составляла в среднем 33,4 т/га (рассадный способ) и 32,9 т/га (безрассадный) и семян соответственно - 0,40 и 0,34 т/га. При такой густоте стояния показатели качества семян были лучшими: выход эфирных масел составлял 1,28 (рассадный способ) и 1,32% (безрассадный), содержание сухого вещества - соответственно 30,5%, аскорбиновой кислоты - 128,5 и 94,1 мг%, каротина - 214,1-209,4 мг/кг и клетчатки - 29,2-33,1%. Увеличивался выход более крупных семян. При внесении норм минеральных удобрений от 30 до 60, максимум - 90 кг д.в./га азота, фосфора и калия значительно повышалась урожайность зеленой массы и семян. Окупаемость 1 кг д.в. составляла от 218 до 86,5 кг.

В опытах проведены биоэнергетическая и экономическая оценки эффективности выращивания лофанта анисового в зависимости от способов выращивания, густоты стояния растений и норм минеральных удобрений. Наибольшую эффективность и снижение энергозатрат обеспечил безрассадный способ при схеме выращивания растений 7030 см (47.тыс. шт. /га) и применение удобрений нормами от 30 до 60, максимум - 90 кг д.в./га NPK.

Проведены производственная проверка и внедрение результатов исследования в хозяйствах Закарпатской области.

Ключевые слова: лофант анисовый, сорт, способ выращивания, энергосбережение, густота растений, удобрения.

Kormosh S.M. Productivity and quality seeds and goads Lofanthus anisatus from way of technological elements growing in conditions of Transcarpathia low ground. Manuscript.

Dissertation on gaining of scientific degree of Candidate of agricultural sciences after speciality 06.01.14 - seed growing. - Institute of vegetables and Melon UAAS, Kharkiv, 2006.

In master's thesis we carried out investigations of complex elements energysave technology of growing lofant ganus in conditions of Transcarpathia low ground and creation of new sort lofant ganus “Beginning” adaptive to growing conditions. We carried out opinion of using microelements Cu, Mn, B for seeds processing and ceolit as addition in traditional ground - mix for seedlings growing. We analyzed seedlings or non-seedlings ways of growing. We admitted the least expense of non-seedlings way with growing scheme 70 cm x 30 cm .We found out positive influence of bringing mineral fertilizers. We learnt possibility of using lofant ganus as spice in tinning of different plums sorts and also elaborated phytotea named “Transcarpathian” and patented. We made comparable opinion of bioenergetical and economical effectivity of goads and seeds production depending from way of growing, thickness of plants and mineral fertilizers.

Key words: lofant ganus, sort, way of growing, energysave, plants thickness, fertilizing.

Размещено на Allbest.ru

...