Особливості стійкості проти хвороб та прояв інших господарських ознак у міжсортових і міжвидових гібридів картоплі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут цукрових буряків

Української академії аграрних наук

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.01.05 - селекція рослин

Особливості стійкості проти хвороб та прояв інших господарських ознак у міжсортових і міжвидових гібридів картоплі

Писаренко Наталія Василівна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Поліській дослідній станції Інституті картоплярства УААН впродовж 1998-2003 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Подгаєцький Анатолій Адамович, Інститут картоплярства УААН, завідувач лабораторії вихідного матеріалу

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, Васильківський Станіслав Петрович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедрою селекції і насінництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент завірюха Петро Данилович, Львівський державний аграрний університет, доцент кафедри генетики, селекції і захисту рослин

Провідна установа: Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Сторожик Л.І.

Анотація

Писаренко Н.В. Особливості стійкості проти хвороб та прояв інших господарських ознак у міжсортових і міжвидових гібридів картоплі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин - Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2005.

Викладені результати експериментальних досліджень, які дозволили встановити перевагу міжвидових гібридів над міжсортовими стосовно резистентності проти дитиленхозу, що обумовлене можливістю виділення лише серед перших; форм з крайньою високою стійкістю (9 балів), значно (у 2,3-6,4 разу) більшої кількості гібридів, які перевищують прояв ознаки у кращого сорту-стандарту. Унікальним є виділення бекросів 81.459с19, 89.203с79, 90.690/61, які протягом трьох років випробування не мали симптомів хвороби.

Вища цінність міжвидових гібридів, при співставленні з міжсортовими, за стійкістю проти парші звичайної у більшій частоті високорезистентних форм (у 2,8 разу, меншій значно ураженого матеріалу (у 2,9 разу), більшій кількості гібридів з вищою резистентністю, ніж у кращого сорту-стандарту, виділенні лише міжвидових гібридів без симптомів хвороби (27,9; 3,3; 21,3%). Окремим бекросам властивий ефективний генетичний контроль ознаки (81.459с15, 83.47с65).

Лише серед міжвидових гібридів виділені форми з вищою, ніж у кращого сорту-стандарту, стійкістю проти кільцевої гнилі. Виділені батьківські компоненти схрещування, що мають повторюваність серед стійкого матеріалу, а саме: Гранат, 80.24с6, 81.1686/2, 81.386с65.

Перевага міжвидових гібридів над міжсортовими за стійкістю бульб проти фітофторозу визначається відсутністю у перших дуже сприйнятливих форм до хвороби, наявністю бекросів з високою і навіть крайньою високою резистентністю. Аналогічне стосується стійкості проти залізистої плямистості бульб.

Виділені міжсортові, міжвидові гібриди (по 2 шт.) з високою стійкістю проти чотирьох перерахованих вище хвороб. Сім міжсортових гібридів переважають кращий сорт-стандарт за врожайністю та іншими ознаками. Особливістю міжвидових гібридів є багатобульбовість і високий вміст крохмалю.

Доведений вплив на проникнення в бульби фітофтори особливостей материнських форм (бекросів), запилювачів (сортів) та їхньої взаємодії. Ефективним генетичним контролем ознаки характеризується п'ятивидовий гібрид 90.841с2, а поміж сортів - Поліська рожева. Аналогічне відноситься до поширення гриба.

За участю автора створено п'ять сортів, чотири з яких рекомендовані для вирощування в усіх зонах України: Веста, Дара, Тирас, Малинська біла. Вирощування їх є високорентабельним.

Ключові слова: картопля, міжсортові гібриди, міжвидові гібриди, дитиленхоз, парша звичайна, кільцева гниль, фітофтороз, залізиста плямистість бульб, стійкість, комплексна стійкість, кореляція, нові сорти.

Аннотация

Писаренко Н.В. Особенности устойчивости против болезней и проявление других хозяйственных признаков у межсортовых и межвидовых гибридов картофеля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 селекция растений. - Институт сахарной свеклы, Киев, 2005.

Изложены результаты исследований, которые позволили определить ценность межсортовых и межвидовых гибридов картофеля по устойчивости к болезням и проявлению других хозяйственных признаков.

Установлено, что преимущество межвидовых гибридов по сравнению с межсортовыми относительно резистентности к дитиленхозу обусловлено возможностью выделения только среди первых форм с крайней высокой устойчивостью (9 баллов), значительно большего (в 2,3-6,4 раза) количества гибридов, которые превышают проявление признака у лучшего сорта-стандарта. Уникальным является выделение беккроссов 81.459с19, 89.203с79, 90.690/61, которые на протяжении трех лет не имели симптомов болезни.

Более высокая ценность межвидовых гибридов при сопоставлении с межсортовыми наблюдается по устойчивости против парши обыкновенной. Это проявляется в большей частоте высоко резистентных форм (в 2,8 раза), меньшей - значительно поражаемого материала (в 2,9 раза), большем количестве гибридов с устойчивостью, превышающей лучшие сорта-стандарты, выделении только межвидовых гибридов без симптомов болезни (по годам 27,9; 3,3; 21,3%). Отдельным беккроссам свойственный эффективный генетический контроль признака - 81.459с15, 83.47с65.

Только среди межвидовых гибридов выделены формы с большей, чем у лучшего сорта-стандарта, устойчивостью против кольцевой гнили. Выделены родительские компоненты скрещивания, которые имеют повторяемость среди резистентного к болезни материала: Гранат,80.24с6, 81.1686/2, 81.386с65.

Преимущество межвидовых гибридов по сравнению с межсортовыми по устойчивости клубней к фитофторозу определяется отсутствием у первых очень восприимчивых к болезни форм, а также наличием беккроссов с крайней высокой устойчивостью.

Уникальным является наличие межвидового гибрида 81.1546с103, у которого отсутствовали симптомы железистой пятнистости клубней в течение трех лет.

Еще три беккросса имеют такую характеристику на протяжении двух лет испытания. Для сравнения - проявление признака у лучшего сорта Луговской составило 6,5 балла.

Выделены межсортовые и межвидовые гибриды (по 2 шт.) с высокой устойчивостью против четырех болезней. У первых имеет место высокая отрицательная корреляция (r=-0,71) между резистентностью против паршой обыкновенной и фитофторозом клубней и средняя положительная (r=+0,58) - кольцевой гнили и фитофтороза клубней.

Семь межсортовых гибридов превышают по урожайности лучший сорт-стандарт - Полесский розовый. Для этого материала также характерны высокая товарность, значительная средняя масса товарного клубня, хорошие вкусовые качества. Особенностью межвидовых гибридов является многоклубневость, высокое содержание крахмала.

Доказано влияние на проникновение фитофторы в клубни потомства межвидовых гибридов материнских форм (беккроссов), опылителей (сортов), а также их взаимодействия. Эффективным генетическим контролем признака характеризуется пятивидовой гибрид 90.841с2, а среди сортов - Полесский розовый. Аналогичное относится к распространению гриба.

С участием автора созданы пять сортов картофеля. Четыре из них: Веста, Дара, Тырас, Малинский белый рекомендованы для выращивания во всех зонах Украины, а пятый - Жеран находится в Государственном испытании.

Благодаря более высокой, по сравнению с сортами-стандартами, устойчивости против болезней, большей средней массе товарного клубня, выхода товарной продукции и другим факторам выращивание новых сортов является высоко рентабельным. Дополнительная прибыль с 1 га составляет 4260-7314 грн.

Ключевые слова: картофель, межсортовые гибриды, межвидовые гибриды, дитиленхоз, парша обыкновенная, кольцевая гниль, фитофтороз, железистая пятнистость клубней, резистентность, комплексная устойчивость, корреляция, новые сорта.

Annotation

Pysarenko N.V. Features of displaying resistance to diseases and other agronomic characters in intervarietal and interspecsfic hybrids of potato. - A manuscript.

A thesis for receiving the scientific degree of Candidate of agricultural sciences on speciality 06.01.05 - Plant breeding - The Institute for Sugar Beet of UAAS, Kyiv, 2005.

Results of experimental research work which allowed to establish advantages of interspecsfic hybrids over intervarietal ones as to their resistance to ditylenchosis were presented; the advantages were proved by the possibility to isolate among the former forms with extremely high resistance (9 points), considerably greater (2,3-6,4 times) number of hybrids which exceed index of the character in the best variety-standard. Backcrosses 81.459c19, 82.203c79, 90.690/61, which are unique having shown no symptoms of disease during the 3 years of testing.

Higher value of interspecsfic hybrids as compared with intervarietal ones as to their resistance to common scab of potato lies in higher (2,8 times) frequency of high resistant forms and in lower (2,9 times) number of considerably affected materials, in greater number of hybrids with higher resistance, than in the best variety-standards; only interspecsfic hybrids without disease symptoms were defected (27,9; 3,3; 21,3%). Effective genetic control of the character is inherent in separate backcrosses (81.459c15, 83.47c65).

It is only among interspecsfic hybrids that the forms with higher resistance to ring rot as compared with the best variety-standard were found. Parent components of crosses which have repetition among resistant material were isolated, namely Granat, 80.24c6, 91.1686/2, 81.386c65.

The advantage of interspecsfic hybrids over intervarietal ones in resistance of tubers to late blight is shown by the absence in the former of the forms very susceptible to the disease, by the presence of backcrosses with high and even extremely high resistance. This applies equally to the to the resistance to iron spots of tubers.

Intervarietal, interspecsfic hybrids with high resistance to the four above-mentioned diseases were isolated (2 pieces for each). Seven intervarietal hybrids are superior to the best variety-standard in yields and other characters. Multituber character and high starch content are typical of the interspecsfic hybrids.

The influence on the penetration of Phytophthora into tubers of the features of female forms (backcrosses), pollinators (varieties) and their interaction is proved. Efficient genetic control of the character is typical of the five species hybrid 90.841c2, and among varieties of Poliska rozheva. The same is true about the fungus spreading.

The author participated in the development of five varieties, the four of which are recommended for growing in all zones of Ukraine: these are Vesta, Dara, Tyras, Malinska bila. Their growing is very retable.

Key words: potato, intervarietal hybrids, interspecsfic hybrids, ditylenchosis, common scab, ring rot, late blight of tubers, resistance, complex resistance, correlation, new varieties.

1. Загальна характеристика роботи

селекційний гібрид картопля

Актуальність теми. Наявність близько 200 диких і культурних видів картоплі, залучення певної їхньої кількості в створення вихідного селекційного матеріалу, сортів обумовлюють значне різноманіття форм, одержаних на основі міжвидової гібридизації. Майже всі сорти, виведені останнім часом, є міжвидовими гібридами, але практично завжди з високим ступенем бекросування, а, отже, і втратою багатьох цінних генів диких видів. Для певних господарських ознак, зокрема, стійкості проти деяких патогенів, доведена висока перспективність використання в практичній селекції диких, культурних видів, на що вказують ряд дослідників: академіки С.М. Букасов, К.З. Будін, професор А.Я. Камерах та інші. Водночас для одержання вихідного селекційного матеріалу картоплі постійно залучають нові види, нерідко філогенетично віддалені від культурних сортів. І дуже часто цінність такого матеріалу для практичної селекції не визначена, що гальмує його широке практичне використання. Крім цього, за рідким винятком, не встановлена перевага такого матеріалу над міжсортовими гібридами. Саме вирішенню цих проблем і присвячені виконані дослідження, що свідчить про їхню актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входила в план науково-дослідної роботи лабораторії селекції Поліської дослідної станції Інституту картоплярства УААН НТП “Картоплярство”: “Створити вихідний матеріал та високоврожайні (на 5-10% вище стандартів) сорти картоплі, стійкі до основних хвороб, з високими якісними показниками, придатні для механізованого виробництва” (1996-2000 рр.), номер державної реєстрації 01.0197U005459 та “Створити джерела, донори і вихідний матеріал для селекції та сорти картоплі різних груп стиглості і господарського призначення, з високою врожайністю, груповою стійкістю проти хвороб, високими якісними показниками, придатністю для механізованого вирощування” (2001-2005 рр.), номер державної реєстрації 0101U004746.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було виявити особливості прояву стійкості проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб, залізистої плямистості бульб та інших господарських ознак у міжсортових і міжвидових гібридів картоплі й на підставі цього встановити можливість виділення і створення вихідного селекційного матеріалу, сортів з комплексною резистентністю.

Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішити такі завдання:

провести порівняльну оцінку міжсортових і міжвидових гібридів за стійкістю проти дитиленхозу;

встановити перспективність виділення серед міжсортових і міжвидових гібридів форм, стійких проти парші звичайної;

визначити цінність вихідного селекційного матеріалу за стійкістю проти кільцевої гнилі;

дослідити серед опрацьованого матеріалу прояв фітофторостійкості бульб;

оцінити міжсортові й міжвидові гібриди за резистентністю проти залізистої плямистості бульб;

встановити перспективність виділення серед міжсортових і міжвидових гібридів форм з комплексною стійкістю проти хвороб;

проаналізувати серед опрацьованого матеріалу прояв інших, крім стійкості проти хвороб, господарсько-цінних ознак;

визначити стійкість потомства міжвидових гібридів проти фітофторозу бульб.

Об'єкт дослідження: взаємовідносини в системі генотип гібридів - патоген - середовище та їхній вплив на прояв стійкості у різних за методами створення і походження гібридів картоплі.

Предмет дослідження: стійкість міжсортових і міжвидових гібридів картоплі проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб, залізистої плямистості бульб як окремо, так і в комплексі, та прояв у них інших господарських ознак.

Методи дослідження: польові, лабораторні, статистичні. Резистентність проти хвороб визначали, використовуючи штучне зараження та інфекційні фони, прояв інших господарсько-цінних ознак - згідно загальноприйнятих у картоплярстві методик. Отримані дані обробляли статистичними методами.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, з використанням оригінального матеріалу, створеного за участю філогенетично віддалених видів і селекційних гібридів, проведений всебічний аналіз прояву в них стійкості проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб, залізистої плямистості бульб та вираження інших господарських ознак, що дозволило визначити стратегію і тактику досліджень у цьому напрямку.

Залежно від спадковості опрацьованого матеріалу і специфічності зовнішніх умов встановлена особливість прояву в нього резистентності проти хвороб, які вивчали як окремо, так і в комплексі.

За часткою міжсортових і міжвидових гібридів, стійких проти хвороб, кількістю таких з них, що перевищують за ознакою кращі сорти-стандарти, адаптивністю до зовнішнього комплексу встановлена перевага матеріалу, створеного з участю видів картоплі.

Доведена перспективність бекросів міжвидових гібридів для отримання потомків, високостійких проти проникнення і поширення фітофторозу в бульбах.

Практичне значення одержаних результатів Встановлена доцільність використання в практичній селекції виділених у процесі дослідження міжвидових, а іноді й міжсортових гібридів з високою стійкістю проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб, залізистої плямистості бульб, що дозволяє підвищити результативність цих напрямків досліджень. Для практичного використання передано в лабораторію селекції Інституту картоплярства 26 таких гібридів, Поліської дослідної станції - 37. Ще більш цінним є застосування в практичній селекції виділених батьківських компонентів схрещування, що мають ефективні гени контролю резистентності проти окремих і навіть комплексу хвороб.

За високим середнім комбінаційним балом стійкості проти фітофторозу бульб, значною часткою потомства без симптомів хвороби, високим ступенем домінування виділені бекроси 89.202с79, 90.841с21, перспективні в селекції за ознакою, особливо в комбінаціях із запилювачем - сортом Поліська рожева.

Використання сортів, створених за участю автора, з комплексною (Малинська біла, Дара) або груповою стійкістю (Веста, Тирас, Жеран) проти хвороб та високим проявом інших господарських ознак дозволить підвищити врожайність та поліпшити якість картоплі.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто опрацьована наукова література за темою дисертаційної роботи, на підставі чого розроблена програма досліджень. Проведені польові спостереження, обліки, лабораторні аналізи. Отримані дані узагальнені та оброблені з використанням статистичних методів. Сформульовані наукові положення, висновки, які викладені в дисертації. Авторство в наукових працях з іншими дослідниками складає 60% і більше (за винятком однієї роботи), у створених сортах - 5%.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися і обговорювалися на засіданнях Науково-технічної ради Поліської дослідної станції, Вченої ради Інституту картоплярства УААН (1998-2003 рр.), міжнародних конференціях (Мінськ, 2004, 2005 рр.; Харків, 2003, 2004 рр., Оброшино, 2005 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у тринадцяти працях, з них три - у фахових виданнях, чотири авторські свідоцтва на сорти.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 208 сторінках машинописного тексту (комп'ютерний варіант) і включає 42 таблиці, 15 рисунків. Робота складається із вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій для селекційної практики і виробництва, списку використаної літератури, який нараховує 285 джерел, в тому числі 88 латиницею, додатків, де розміщено 12 таблиць, дві довідки, копії свідоцтв на сорти Веста, Дара, Малинська біла, Тирас.

2. Основний зміст роботи

Значення міжсортової і міжвидової гібридизації картоплі у створенні вихідного селекційного матеріалу, стійкого проти хвороб (огляд наукової літератури)

На підставі аналізу даних численних вчених проведене порівняння цінності сортів, міжсортових та міжвидових гібридів картоплі для використання в практичній селекції за стійкістю проти хвороб, які досліджували. Доведена більша перспективність залучення в створення сортів гібридів з участю диких і культурних видів, бо саме серед останніх можна виділити джерела ознак з їхнім ефективним генетичним контролем. Зазначено, що лише невелика кількість співродичів культурних сортів залучена в селекційну практику, хоча постійно створюються нові гібриди з видами, які раніше не використовувались. Саме їхня значимість і цінність для виведення нових сортів не встановлена.

Умови, матеріал та методика проведення дослідження

Робота виконана на Поліській дослідній станції ім. О.М.Засухіна Інституту картоплярства УААН протягом 1998-2003 рр. Грунти дослідного поля дерново-слабо-підзолисті, піщані, бідні на гумус (0,6-0,8%), макро- та мікроелементи. Всі роки виконання досліджень характеризуються вищою температурою повітря за період вегетації порівняно з середньою багаторічною. Особливо в цьому відношенні виділяються червень, липень 1999р. та липень 2001 і 2002 рр. Значна кількість опадів випала в 1998 році, зокрема в липні, та дещо більша, ніж середня багаторічна, в 2001 і 2002 роках. За винятком 2002 р. має місце нерівномірність випадання дощів.

Вихідним матеріалом у дослідженні використані складні міжвидові гібриди з участю філогенетично віддаленого виду S.bulbocastanum, їхні бекроси та міжсортові, які випробовувались у високих селекційних розсадниках дослідної станції.

Оцінювали стійкість проти дитиленхозу в умовах штучного інфекційного фону (з підсадкою шматочка хворої бульби), парші звичайної, залізистої плямистості бульб - провокаційних фонів, фітофторозу бульб, кільцевої гнилі - з використанням штучного зараження згідно прийнятих методик. Застосовували балову оцінку стійкості, де балу 9 відповідало відсутність симптомів хвороб, а 1 - максимальний їхній прояв з проміжними балами: 8 - висока резистентність, 7 - відносно висока, 5 - середня, 3 - низька.

Експериментальні результати обробляли статистичними методами.

Стійкість вихідного селекційного матеріалу проти хвороб та поєднання цих ознак з іншими господарсько-цінними

Прояв серед міжсортових, міжвидових гібридів резистентності проти дитиленхозу. Встановлений певний (іноді значний) вплив на прояв ознаки зовнішнього комплексу (рис. 1). Наприклад, варіювання його у чотирьох сортів-стандартів протягом шести років склало мінімум 5,3 % (Невська), а максимум - 22,1 (Зов).

Перевага міжвидових гібридів над міжсортовими зводиться до можливості виділення лише серед згаданих першими форм з крайньою високою стійкістю (9 балів); значно (у 2,3-6,4 разу за роками) більшої кількості гібридів, які перевищують прояв ознаки у кращого сорту-стандарту; в окремих випадках менше варіювання ознаки впродовж виконання дослідження.

Унікальним є виділення бекросів 81.459с19, 89.203с79, 90.690/61, які протягом трьох років випробування не мали симптомів хвороби. Аналогічне відноситься ще до восьми міжвидових гібридів, що мають такий же прояв ознаки впродовж двох років. Цінним для практичної селекції є наявність гібридів, що характеризуються вищою резистентністю, ніж кращі сорти-стандарти, з популяцій: 90.676 - 3 шт., 83.47 - 2, що свідчить про наявність у їхніх материнських форм ефективних генів контролю ознаки.

Рис. 1. Вплив зовнішніх умов (1), генотипу (2) та інших факторів (3) на стійкість міжсортових гібридів проти дитиленхозу Sx =6,3%, НІР₀₅ =1,4 бала

Виділені батьківські форми, що мають значну частоту в походженні стійких міжвидових гібридів: 81.459с15 (зустрічається тричі або 13,6% від загальної їхньої кількості), 80.24с6, 81.386с65, 85.19с2 - двічі, що свідчить про наявність у них ефективного генетичного контролю ознаки.

Доведено, що більш цінними при створені матеріалу, резистентного проти хвороби, є тривидові гібриди - (S.demissum x S.bulbocastanum) x S.tuberosum, а за методами створення - бекросування, порівняно із самозапиленням і схрещуванням гібридів між собою. Збільшення ступеня бекросування (особливо отримання В² - В⁴) обумовлює розсіювання цінних генів контролю ознаки диких видів. Серед міжсортових гібридів повторюваність поміж стійкого матеріалу мали сорти Пост 86, Радич.

Встановлена можливість поєднання у окремих міжсортових і багатьох міжвидових гібридів стійкості проти хвороби з іншими господарсько-цінними ознаками. Перевага міжвидових гібридів над міжсортовими, крім оцінюваної властивості, у багатобульбовості, високому вмісту крохмалю.

Перспективність виділення міжсортових, міжвидових гібридів, стійких проти парші звичайної. Порівняно з дитиленхозом виявлене більше варіювання стійкості проти парші звичайної за роками навіть у сортів-стандартів (12,3-28,0%). Вища цінність міжвидових гібридів за проявом ознаки, при співставленні з міжсортовими, у більшій частоті високо резистентних форм (у 2,8 разу) і меншій значно уражуваного (2,9 разу) (рис. 2), перевазі за кількістю гібридів з вищою стійкістю, ніж у кращого сорту-стандарту (до 4,6 разу, а в 2002 році таку характеристику мали лише бекроси). Крім цього, лише серед міжвидових гібридів виділені форми без симптомів хвороби. Частка їх за роками (2000-2002) відповідно склала 27,9; 3,3; 21,3 %.

Окремі міжвидові гібриди характеризуються ефективним генетичним контролем стійкості проти парші звичайної. Наприклад, всі чотири сіянці комбінації 90.676 (материнська форма 81.459с15) віднесені до високо резистентних. Дещо меншу, але порівняно з міжсортовими гібридами високу цінність у цьому відношенні мають бекрос 83.47с65 і шестивидовий гібрид П 55/102.

Встановлено, що більш перспективними для виділення високо стійкого матеріалу проти парші звичайної є тривидові - (S.demissum x S.bulbocastanum) x S.tuberosum і чотиривидові - [(S.demissum x S.bulbocastanum) x S.andigenum] x S.tuberosum гібриди. При створенні стійких форм можна використовувати як бекросування, так і самозапилення. Водночас, зі збільшенням ступеня бекросування частота резистентних форм значно зменшується: від В¹ до В⁴ з 70,0 до 33,3%.

Доведена можливість виділення міжсортових і міжвидових гібридів, стійких проти парші звичайної, з комплексом інших господарсько-цінних ознак. Урожайність окремих з них перевищує 600 ц/га. Особливість бекросів - багатобульбовість, високий уміст крохмалю.

Виділення серед міжсортових, міжвидових гібридів форм, стійких проти кільцевої гнилі. Встановлений значний вплив на прояв ознаки екзогенного комплексу. Наприклад, за шість років, коефіцієнт варіації у сорту-стандарту Невська склав 46,6%, Зов - 42,6. Крім цього, максимально високу резистентність проти хвороби має сорт Вольтман (4,9 бала), що можна класифікувати лише як середню. Перевага міжвидових гібридів над міжсортовими у наявності в 2001-2003 рр. лише серед них форм зі стійкістю вищою, ніж у кращого сорту-стандарту (8,2-37,7%). До того ж, частка бекросів з дуже низькою резистентністю в 1,76 разу менша порівняно з міжсортовими гібридами.

Виділені батьківські компоненти схрещування, що мають повторюваність серед відносно стійкого матеріалу. Поміж сортів це - Гранат, а форм міжвидового походження - шестивидовий гібрид 80.24с6 і бекроси 81.1686/2, 81.386с65. Найбільшу частку матеріалу з високим проявом ознаки мають шестивидові гібриди та отримані в процесі бекросування.

Встановлена можливість поєднання у міжвидових гібридів стійкості проти кільцевої гнилі з іншими господарсько-цінними ознаками. Кращі за їхнім комолексом 84.209с15, 88.730с3, 88785с8, 90.663/22, 90.734/22 та інші доцільно використовувати в практичній селекції.

Стійкість бульб оціненого вихідного матеріалу проти фітофторозу. Встановлена перевага за проявом ознаки міжвидових гібридів над міжсортовими: у перших відсутні форми з дуже низькою резистентністю (1-2,9 бала) і виділені з високою (8 балів і вище); лише серед міжвидових гібридів є бекроси з високою і навіть крайньою високою (2000, 2001 рр.) стійкістю проти хвороби (табл. 1); форми із стійкістю вищою, ніж у кращого сорту-стандарту, виділені лише серед матеріалу міжвидового походження (2000 р.) або їхня частка більша порівняно з міжсортовими гібридами у 1,5 разу (2002 р.); коефіцієнт варіювання прояву ознаки нижчий у міжвидових гібридів, а у таких з них, як 88.762с42, 90.674/13, 90.729/14, 92.9с28 складає 4,6-9,8 %.

Таблиця 1. Стійкість бульб проти фітофторозу кращих за ознакою міжсортових і міжвидових гібридів, бал

Номер гібрида	Походження	Рік випробування	Середнє	V, %
		2000	2001	2002
Міжвидові гібриди
88.762с42	84.423с5 х Агуті	8,0	8,6	7,9	8,2	4,6
90.729/14	87.791с5 х Воловецька	7,0	9,0	8,5	8,2	7,4
90.674/13	85.568с9 х Воловецька	8,0	7,2	8,3	7,8	7,3
88.799с10	85.19с2 х Гітте	9,0	7,7	6,2	7,6	18,4
92.9с28	85.368с17 х 87.791с4	8,0	7,6	6,6	7,4	9,8
96.976/20	91.651с2 х Гітте	8,0	7,8	5,7	7,2	17,7
90.35с448	83.47с65 х Гранола	8,5	6,0	6,9	7,1	17,8
90.734с22	83.10/107 х Воловецька	7,2	5,8	8,3	7,1	17,6
Міжсортові гібриди
П.92.43-18	Перла х Берегиня	7,9	8,5	7,0	7,8	13,8
П.96.2-3	Малич х Радич	7,5	8,5	5,3	7,1	32,6
Сорти-стандарти
Луговська	6,0	6,9	6,5	6,5	7,0
Рання Поліська	3,0	3,5	3,7	3,4	10,6
Зов	7,0	6,9	7,0	7,0	1,0
Невська	5,5	8,6	7,1	7,1	21,8
НІР 05	1,02	0,88	0,86

Двічі компонентом схрещування виділених за ознакою форм є сорт Берегиня і В¹ тривидового гібрида 85.568с9, що свідчить про їхню перспективність для практичного використання в селекції на фітофторостійкість бульб.

Встановлено, що найбільшу частку резистентних форм мають тривидові гібриди, меншу - п'ятивидові і ще меншу - чотири- та шестивидові. Най оптимальнішою схемою для створення гібридів, стійких проти фітофторозу бульб, є схрещування міжвидових гібридів.

Доведена можливість поєднання високої резистентності бульб проти фітофторозу та інших господарсько-цінних ознак у міжсортових і особливо міжвидових гібридів.

Прояв серед опрацьованого матеріалу стійкості проти залізистої плямистості бульб. Незважаючи на можливість виділення високостійких проти хвороби форм як серед міжсортових, так і міжвидових гібридів останні мають ширший спектр розподілу матеріалу: виділені бекроси як з дуже низькою, так і з крайньою високою резистентністю, що складає за роками 6,5-37,3%. Унікальним є наявність чотиривидового гібрида 81.1546с103 з відсутністю симптомів хвороби протягом трьох років. Лише незначною мірою поступаються йому три бекроси: 90.35с297, 90.676/83, 92.396с136, у яких таке вираження ознаки має місце протягом двох років, а у 18 бекросів, або 29,5% від всіх оцінених, - за один рік. Серед міжсортових гібридів таке не виявлене жодного разу. Для порівняння: прояв ознаки у кращого сорту-стандарту Луговська склала лише 6,5 бала.

Встановлена значна цінність окремих міжвидових гібридів у створенні матеріалу, високостійкого проти залізистої плямистості бульб. В¹ шестивидового гібрида - 83.47с65 присутній у родоводі трьох виділених за ознакою форм, що складає 11,1% від їхньої загальної кількості. Крім цього, йому самому властиве високе фенотипове вираження стійкості (8,5 бала). Це ж стосується ще двох сіянців цієї комбінації: 83.47с51 і 83.47с59, що дозволяє стверджувати про значний генетичний потенціал стосовно резистентності проти залізистої плямистості бульб компонентів схрещування, особливо запилювача - шестивидового гібрида 80.24с6, з участю якого отримані перераховані вище бекроси. Аналогічне відноситься до гібрида 81.386с65.

При створенні вихідного матеріалу, стійкого проти залізистої плямистості бульб, найбільш доцільно використовувати шестивидові гібриди, а серед методів його створення - самозапилення. Встановлено, що в процесі бекросування прояв ознаки знижується. Частка резистентних міжвидових гібридів склала 100,0 %, а матеріалу В³ - 16,7. Як серед міжсортових, так і міжвидових гібридів можливе поєднання резистентності проти залізистої плямистості бульб з іншими господарсько-цінними ознаками.

Виділення серед міжсортових, міжвидових гібридів форм з комплексною стійкістю проти хвороб

Поєднання стійкості проти хвороб серед міжсортових гібридів. У більшості випадків (6 з 10-ти) у міжсортових гібридів встановлена негативна кореляційна залежність між резистентністю проти хвороб, які досліджували (рис.3). Незначною мірою це стосується парші звичайної й дитиленхозу, залізистої плямистості бульб і кільцевої гнилі або фітофторозу бульб, дитиленхозу та фітофторозу бульб. Більше значення його (r = -0,38) виявлене між стійкістю проти парші звичайної та кільцевої гнилі. Висока негативна кореляційна залежність (r = -0,71) встановлена між резистентністю проти парші звичайної і фітофторозу бульб. У інших варіантах виявлена додатна кореляція між стійкістю проти хвороб, але у більшості випадків вона низька. Винятком є середня залежність між стійкістю проти кільцевої гнилі і фітофторозом бульб (r = +0,58).



Рис. 3. Кореляційний зв'язок між стійкістю проти хвороб міжсортових гібридів

Примітка: 1 - парша звичайна, 2 - дитиленхоз, 3 - фітофтороз бульб, 4 - кільцева гниль, 5 - залізиста плямистість бульб.

Виходячи з викладеного, за рідким винятком, можна стверджувати про можливість поєднання у міжсортових гібридів стійкості проти двох хвороб. Особливо це стосується тих із них, які характеризуються ефективним генетичним контролем їхнього прояву у батьківських форм. Наприклад, легко поєднується висока стійкість проти залізистої плямистості бульб і дитиленхозу (80,8 % випадків). Аналогічне відноситься до залізистої плямистості бульб і парші звичайної, хоча і з меншою частотою (25,8 %).

Доведена можливість поєднання у міжсортових гібридів високої стійкості проти трьох хвороб: парші звичайної, залізистої плямистості бульб і дитиленхозу (16,1 % випадків від загальної кількості опрацьованого матеріалу). Особливу цінність має гібрид П.94.11/1, який характеризується високим проявом резистентності проти чотирьох хвороб: парші звичайної, залізистої плямистості бульб, дитиленхозу і кільцевої гнилі. Інше поєднання властиве для гібрида П.92.33-3 лише з тією різницею, що він має тільки середній прояв стійкості проти парші звичайної, але відносно високий проти фітофторозу бульб, а П.92.45-11 ще інше - за винятком дитиленхозу.

Перспективність міжвидових гібридів для виділення форм з комплексною стійкістю. У більшості випадків (дев'ять з десяти) встановлена негативна кореляція між резистентністю проти хвороб, що вивчали, але максимальна величина коефіцієнту склала -0,290, хоча, як і у міжсортових гібридів, третина даних істотна на рівні значущості 0,05. Доведена можливість поєднання у міжвидових гібридів високої стійкості проти кільцевої гнилі і дитиленхозу (44,3 % випадків), парші звичайної і дитиленхозу (42,6), залізистої плямистості бульб і дитиленхозу (21,3), парші звичайної і кільцевої гнилі (21,3). При іншому сполученні хвороб таке зустрічається дещо рідше. Особливо це стосується поєднання із резистентністю проти фітофторозу бульб. Найчастіше таке відмічене з дитиленхозом - 11,5 %.

Унікальним є виділення шести бекросів з високою стійкістю проти чотирьох хвороб: парші звичайної, залізистої плямистості бульб, кільцевої гнилі та дитиленхозу: 81.386с65, 84.209с15, 96.197с14, 88.730с3, 90.35с297, 90.734/22, а трьох з аналогічною резистентністю проти п'яти хвороб: 88.531с1, 90.672с130, 91.118с2.

Характеристика вихідного селекційного матеріалу, стійкого проти хвороб, за іншими господарсько-цінними ознаками

Встановлена можливість виділення міжсортових гібридів, резистентних проти декількох хвороб та високим проявом урожайності. Сім форм переважають відносно останньої кращий сорт-стандарт Поліську рожеву (616 г/кущ). Для них характерним також є висока товарність урожаю, значна середня маса товарної бульби, добрий смак.

Особливістю міжвидових гібридів є поєднання значної стійкості проти хвороб з багатобульбовістю, високим вмістом крохмалю. За проявом інших ознак кращі з них не поступаються міжсортовим гібридам.

Стійкість бульб потомства міжвидових гібридів проти фітофторозу

Доведений вплив материнських форм, запилювачів і особливо їхньої взаємодії на стійкість бульб проти проникнення гриба потомства від схрещування міжвидових гібридів (табл. 2).

Таблиця 2. Фітофторостійкість бульб потомства від схрещування міжвидових гібридів проти проникнення гриба (2001-2003 рр.), бал

Комбінація	Походження	Батьківські форми	Потомство
		+	>	середнє	оцінено, шт.	середня стійкість, бал	високостійких, %	ступінь домінування, D
							7	8	9	всього
56	89.202с79 х Львів'янка	7,8	7,2	7,5	7,5	6,9	38,4	16,4	11,0	65,8	-2,0
57	89.202с79 х Поліська рожева	7,8	6,5	7,2	7,2	8,3	69,8	11,6	12,8	94,2	1,8
75	90.694/21 х Воловецька	5,4	7,3	6,7	6,7	6,7	44,5	15,0	3,5	63,0	0
76	90.694/21 х Львів'янка	5,4	7,2	6,3	6,3	7,4	54,3	11,4	5,7	71,4	1,2
83	90.841с21 х Львів'янка	4,5	7,2	5,9	5,9	7,5	30,0	13,0	9,0	52,0	1,2
84	90.841с21 х Воловецька	4,5	7,3	5,9	5,9	6,7	34,5	11,9	16,7	63,1	0,6
85	90.841с21 х Поліська рожева	4,5	6,5	5,5	5,5	7,5	38,9	22,1	18,6	79,6	2,0
	НІР05	1,88	0,46			0,73

Прояв ознаки серед сіянців за участю материнської форми В³ п'ятивидового гібрида 90.841с21 незначною мірою залежав від запилювача (частка потомків з балами резистентності 8,9 у трьох комбінаціях склала 43,0-61,0 %, а середній бал - 6,7-7,5). Протилежне відноситься до В¹ шестивидового гібрида 89.202с79. У нього прояв ознаки із запилювачем сортом Львів'янка відповідно склав 54,8 % і 6,9 бала, а Поліська рожева - 81,4 і 8,3. Тобто, в останньому випадку встановлена оптимальна взаємодія двох батьківських компонентів схрещування для прояву ознаки серед потомства. Відсутня різниця в реалізації генетичного потенціалу бекросів при використані запилювачем сорту Воловецька: в комбінації з гібридом 90.694/21 частка високостійкого проти гриба матеріалу склала 63,0 %, середній бал прояву ознаки - 6,7, а в популяції з бекросом 90.841с21 це відповідно склало 63,0 і 6,7.

Дещо нижчою характеризується стійкість батьківських форм, потомства, проти поширення гриба. За часткою високорезистентних сіянців, середнім балом стійкості виділені популяції 57 (89.202с79 х Поліська рожева) і 76 (90.694/21 х Львів'янка), які мають практичне селекційне значення.

Характеристика сортів, створених з участю автора і економічна ефективність їхнього вирощування

Характеристика сортів, створених з участю автора. В співавторстві виведено п'ять сортів картоплі: Веста, Дара, Тирас, Малинська біла, Жеран. Веста занесена до Реєстру сортів рослин України з 2003 р., Тирас і Дара - 2004, Малинська біла - 2005. Сорт Жеран знаходиться в державному сортовипробуванні.

Веста - ранній, столового призначення. Врожайність висока, особливо в кінці вегетації (до 370 ц/га). Середня маса товарної бульби до 70 г. Вміст крохмалю 14-16 %. Смакові якості - до 8,4 бала. Ракостійкий. Має польову резистентність проти вірусних хвороб. Відносно стійкий проти парші звичайної (7,2 бала) і дитиленхозу (7,6). Рекомендований для вирощування в усіх зонах України.

Тирас - дуже ранній. Урожайність на 40-45-й день після сходів складає 180 ц/га. Столовий. Вміст крохмалю 14-16 %. Середня маса товарної бульби - до 80 г. Смакові якості - 6-7 балів. Ракостійкий. Високо резистентний проти залізистої плямистості бульб (8,6 бала), відносно стійкий проти дитиленхозу (7,7) і середньостійкий проти парші звичайної (5,3). Рекомендовані зони вирощування: Полісся, Лісостеп, Степ.

Жеран - ранній, столового призначення. Врожайність при ранньому збиранні до 120 ц/га, при основному - близько 400. Середня маса товарної бульби - 58-75 г. Вміст крохмалю - 14-15 %. Смакові якості - 5,6-6,8 бала. Високостійкий проти дитиленхозу (8,0 бала) і залізистої плямистості бульб (8,2), має середній прояв фітофторостійкості бульб (6,0) і парші звичайної (5,1).

Дара - середньоранній, столовий. Урожайність на 40-45-й день після сходів 140 ц/га, в кінці вегетації - близько 350. Середня маса товарної бульби - 60-80 г. Вміст крохмалю - 14-18 %. Смакові якості - 7,4-8,0 балів. Ракостійкий. Має високу резистентність проти залізистої плямистості бульб (8,2 бала) і відносно високу проти: фітофторозу листків (7,0), парші звичайної (7,1), дитиленхозу (7,1).Рекомендований для вирощування в усіх зонах України.

Малинська біла - середньоранній, столовий. Урожайність при пробному копанні - до 130 ц/га. Середня маса товарної бульби - 60-80 г.

Вміст крохмалю - 13-16 %. Смакові якості - 6,0-7,5 бала. Ракостійкий. Характеризується відносно високою резистентністю проти парші звичайної (7,4 бала), дитиленхозу (7,1), залізистої плямистості бульб (7,8). Рекомендований для вирощування в Поліссі, Лісостепу, Степу.

Економічна ефективність вирощування нових сортів. Завдяки вищій, порівняно із стандартами, стійкості проти хвороб, більшій середній масі товарної бульби, виходу товарної продукції та інших факторів всі нові сорти є високорентабельними при їхньому вирощуванні, що дозволяє отримувати додатковий прибуток від реалізації врожаю для ранніх сортів 4260-7314 грн/га, середньоранніх - 4581-5673 або у відносному відліку відповідно 41, -64,6 % та 75,5-93,5. Це дає підстави рекомендувати їх для поширення у виробництві.

Висновки

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової задачі - підвищення ефективності селекційного процесу картоплі шляхом виділення серед міжсортових й особливо міжвидових гібридів форм з високою стійкістю до окремих і навіть комплексу хвороб, ефективним її контролем у батьківських форм та значним вираженням інших господарсько-цінних ознак.

Обгрунтована більша перспективність бекросів міжвидових гібридів порівняно з міжсортовими за виділенням форм, стійких проти дитиленхозу: частка матеріалу з резистентністю вищою, ніж у кращих сортів-стандартів у перших більша в 2,3 - 6,4 разу; тільки серед бекросів є форми без ознак ураження; виділені лише бекроси з ефективним генетичним контролем ознаки (81.459с15, 83.47с51, 83.47с59, 83.47с65).

Встановлена перевага бекросів міжвидових гібридів над міжсортовими за стійкістю проти парші звичайної: частка високостійких форм у перших більша в 3 разу; лише серед бекросів виділені форми з крайньою високою резистентністю проти хвороби (3,3-27,9 %). Кількість міжвидових гібридів зі стійкістю вищою, ніж у кращого сорту-стандарту, склала за роками 24,5-65,4 %, міжсортових - 5,3 - 43,3 %.

Порівняно з міжсортовими гібридами доведена перевага міжвидових при виділенні матеріалу з відносною стійкістю проти кільцевої гнилі. Лише серед останніх є форми з вищим проявом ознаки, ніж у кращого сорту-стандарту (8,2-37,7 %). Найбільшу цінність у цьому відношенні мають шестивидові, дещо меншу чотири- і п'ятивидові гібриди. Поміж методів створення матеріалу перспективнішим є бекросування (виділено 77,3 % форм) порівняно із самозапи - ленням і схрещуванням бекросів між собою.

Доведена можливість виділення міжсортових і міжвидових гібридів з відносно високою, високою стійкістю бульб проти фітофторозу. Перевага бекросів обумовлена відсутністю форм з дуже низькою резистентністю і наявністю з високою, щорічним виділенням гібридів без симптомів хвороби. Найбільшу перспективність при цьому мають тривидові гібриди (100 % стійких форм), а за методами створення - бекросування (69,3 %).

Встановлена перевага міжвидових гібридів над міжсортовими стосовно виділення форм, стійких проти залізистої плямистості бульб: за часткою матеріалу з вищим проявом ознаки, ніж у кращого сорту-стандарту (більша в 1,23 разу); виділення гібрида 81.1546с103 з крайньою високою стійкістю (9 балів). Доведена найбільша перспективність у цьому відношенні шестивидових гібридів (частка резистентних форм склала 54,3 %) та використання методу самозапилення (62,5 %).

Виявлені середні та близькі до цього коефіцієнти кореляції лише між стійкістю міжсортових гібридів проти парші звичайної і кільцевої гнилі (r=+0,38), фітофторозу бульб і кільцевої гнилі (r=+0,58), парші звичайної і фітофторозу бульб (r=- 0,71). В інших випадках вони низькі. Найлегше поєднується висока стійкість проти залізистої плямистості бульб і дитиленхозу (80,8 % від всіх опрацьованих форм). Виділені гібриди з високою комплексною стійкістю проти чотирьох хвороб: П.94.11/1, П.92.33/3.

Встановлені лише низькі коефіцієнти кореляції між стійкістю проти хвороб міжвидових гібридів. Найбільша частка форм з відносно високим проявом резистентності виявлена при поєднанні дитиленхозу і кільцевої гнилі (44,5 % від усіх оцінених), дитиленхозу і парші звичайної (42,6), дитиленхозу та залізистої плямистості бульб (21,3), парші звичайної і кільцевої гнилі (21,3). Виділені бекроси з високою комплексною стійкістю проти чотирьох хвороб: 81.386с65, 84.209с15, 86.197с14, 88.730с3, 90.35с448, 90.734/22 і навіть п'яти: 88.531с1, 90.672с130, 91.118с2.

Доведена можливість поєднання у міжсортових гібридів стійкості проти хвороб з іншими господарсько-цінними ознаками: високою врожайністю (до 1500 г/кущ), товарністю (до 95%), середньою масою товарної бульби (до 170 г), смаковими якостями (до 7,3 бала). Серед міжвидових гібридів, крім згаданих ознак, виділені зі значною кількістю бульб (більше 10 шт/кущ), високим вмістом крохмалю (вище 20 %).

Встановлена перспективність використання бекросів міжвидових гібридів для отримання високостійких потомків проти проникнення і поширення фітофтори в бульбах. Найвищий середньопопуляційний прояв першої ознаки (8,3 бала) має комбінація 89.202с79 х Поліська рожева. Майже всі її потомки (94,2 %) характеризуються високою резистентністю проти гриба, а ступінь домінування склав +1,8. Аналогічне відноситься до поширення гриба, відповідно 7,3 бала, 73,1 %, +2,1.

Створені з участю автора сорти переважають стандарти за врожайністю (40 - 51 ц/га), кількістю бульб під кущем (до 9 шт.), середньою масою товарної бульби (до 78 г), вмістом крохмалю, смаковими якостями (до 7,4 бала), що у деяких поєднується з відносно високою комплексною стійкістю проти хвороб (Малинська біла, Дара).

За рахунок вищої врожайності, стійкості проти хвороб, більшої частки товарної продукції вирощування сортів, створених з участю автора, є більш рентабельним, ніж занесених до Реєстру сортів рослин України. Прибуток з 1 га для ранніх Веста, Тирас, Жеран складає 4260-7614 грн, середньоранніх Дара, Малинська біла - 4581-5673.

Рекомендації для селекційної практики та виробництва:

1. Рекомендувати використовувати в практичній селекції на стійкість проти:

дитиленхозу міжвидові гібриди з ефективним генетичним контролем ознаки: 81.459с15, 83.47с51, 83.47с51, 83.47с59;

парші звичайної міжсортові: П.92.45-11, П.94.5-14, П.92.23-25, П.93.4-6 і міжвидові гібриди: 89.209с15, 90.827с5, 90.663/22, 89.722с23;

кільцевої гнилі міжвидові гібриди 83.47с59, 83.47ф7, 83.47с65, 85.19с1, 85.19с2;

фітофторостійкості бульб міжсортові П.94.28/25, П.92.33-3, П.92.45-11 і міжвидові гібриди 90.729/14, 90.674/13, 88.799с10, 92.9с28, 90.35с448, 90.734/22;

залізистої плямистості міжвидові гібриди: 81.1546с103, 83.47с65, 83.47с51, 92.396с138, 90.35с297, 90.35с154, 90.35с448 та інші і міжсортові: П.94.28/25 П.94.17-6, П.92.33-3, П.94.3/1;

міжсортові: П.94.11/1, П.92.33-3, П.92.45-11 і міжвидові гібриди: 81.386с65, 84.209с15, 86.197с14, 88.730с3, 90.734/22, 88.531с1, 90.672с130, 91.118с2 з відносно високою або високою стійкістю проти чотирьох хвороб, а останні навіть проти п'яти.

2. Рекомендувати для широкого використання у виробництві високоврожайні, відносно стійкі проти окремих і навіть комплексу хвороб, створені з участю автора, сорти: Веста, Дара, Тирас, Малинська біла.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Сидорчук В.І., Сидорчук С.В., Писаренко Н.В. Селекція картоплі на стійкість до хвороб і шкідників в умовах Полісся України // Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер. Агрономія і біологія. - 2001. - Вип. 5. - С. 66-69 (60% авторства: отримання даних, проведення їх аналізу, формулювання висновків).

2. Писаренко Н.В. Стійкість міжсортових і міжвидових гібридів картоплі проти кільцевої гнилі // Картоплярство. К.: Аграрна наука, 2004.- Вип. 33.- С. 145-150.

3. Подгаєцький А.А., Писаренко Н.В. Цінність міжсортових і міжвидових гібридів картоплі за стійкістю проти стеблової нематоди // Карантин і захист рослин.-2005.- № 3. - С. 19-20 (65% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

4. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 0382 про авторство на сорт рослин Веста. Заявка № 00031009.

5. Осипчук А.А., Назар С.Г., Осипчук А.А., Сидорчук В.І., Писаренко Н.В., Онищенко О.Ф. Новини в селекції картоплі // Картоплярство України. - 2005. - № 1. - С. 25-27 (45% авторства: отримання даних, написання статті).

6. Писаренко Н.В., Подгаєцький А.А. Перспективність виділення вихідного селекційного матеріалу, стійкого до парші звичайної // Сб. тезисов II междунар. конф. молод. учених: “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” Харьков. - 2003. - С. 290-291 (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

7. Писаренко Н.В., Полдгаецкий А.А. Возможность выделения среди межсортовых и межвидовых гибридов картофеля форм, устойчивых к парше обыкновенной // Матер. междунар. науч.-практ. конф. молодых ученых: “Адаптивное растениеводство: проблемы и решения”, Минск, 2004.- С. 51-53 (70% авторства: отримання даних, проведення їх аналізу, формулювання висновків).

8. Писаренко Н.В., Подгаєцький А.А. Стійкість міжсортових і міжвидових гібридів картоплі проти залізистої плямистості // Тез. міжнар. наук. симпоз. “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”. Харків. - 2004. - С. 103-104 (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

9. Подгаєцький А.А., Писаренко Н.В. Виділення серед міжсортових гібридів картоплі форм з комплексною стійкістю проти хвороб // Тези доп. міжнарод. наук.-практ. конф. “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва - мобілізація, інвентаризація, збереження, використання“. Оброшино.- 2005. - С. 158-159. (70% авторства: проведення дослідження, написання тез).

10. Подгаецкий А.А., Писаренко Н.В. Характеристика межсортовых и межвидовых гибридов картофеля, устойчивых к железистой пятнистости клубней // Матер. междунар. науч.- прак. конф., посвященной 100-летию со дня рожд. акад. Н.А. Дорожкина “ Актуальные проблемы защиты картофеля, плодовых и овощных культур от болезней, вредителей и сорняков”.- Минск.- 2005.- С. 289-293 (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

11. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 05203 про авторство на сорт рослин Дара. Заявка № 00031008.

12. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 05204 про авторство на сорт рослин Тирас. Заявка № 01031015.

13. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 05205 про авторство на сорт рослин Малинська біла. Заявка № 01031017.

Размещено на Allbest.ru

...