Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут зернового господарства

Української академії аграрних наук

УДК 633.15:631.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Ріст, розвиток і продуктивність гібридів кукурудзи залежно від строків сівби і густоти стеблостою в умовах східного Лісостепу України

06.01.09 - рослинництво

Павлюк Олександр Олександрович

Дніпропетровськ 2006

Загальна характеристика роботи

кукурудза гібрид строк сівба

Актуальність теми. Характерною особливістю сучасного інноваційного виробництва зерна кукурудзи є впровадження нових високопродуктивних гібридів різних груп стиглості, які відзначаються господарськими ознаками та властивостями, а також агротехнічними прийомами, спрямованими на реалізацію їх генетичного потенціалу в певних грунтово-кліматичних умовах. В зв'язку з цим проведення експериментальних досліджень з розробки прийомів сортової агротехніки, що обумовлюється технологічними аспектами - строками сівби та густотою стояння рослин і визначення найбільш адаптивних форм кукурудзи в умовах східного Лісостепу України є необхідною складовою реалізації потенційних можливостей сучасних генотипів даної культури і представляє практичний інтерес і актуальну проблему як для науки, так і виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з державною науково-технічною програмою ,,Зернові і олійні культури”, завданням „Науково обґрунтувати для господарств різних форм власності ефективні технологічні заходи вирощування кукурудзи, які дозволяють знизити витрати на виробництво і збільшити урожайність на 10-12 %” № д.р. 0101U002198, етапом завдання 05.01 ,,Розробити сортову агротехніку нових гібридів кукурудзи харчового та фуражного використання і їх батьківських форм для різних грунтово-кліматичних зон”.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - теоретично обґрунтувати та встановити оптимальні структури агроценозів нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості при різних строках сівби і густотах стояння рослин, за яких досягається максимальна реалізація генетичного потенціалу їх продуктивності, вищі показники економічної ефективності.

Для реалізації даної мети передбачалось вирішення таких завдань:

- дослідити закономірності росту та розвитку рослин і формування продуктивності гібридів кукурудзи залежно від строків сівби і густоти стояння рослин;

- визначити індивідуальну продуктивність рослин кукурудзи залежно від факторів, що вивчалися;

- встановити взаємозв'язок між урожайністю зерна кукурудзи, густотою стояння рослин, строками сівби та тривалістю вегетації гібридів;

- провести економічну оцінку ефективності виробництва зерна кукурудзи залежно від густоти стояння гібридів та строків сівби.

Об'єкт дослідження. Особливості росту і розвитку гібридів кукурудзи різних груп стиглості під впливом строків сівби та густоти стояння рослин.

Предмет дослідження. Гібриди кукурудзи: ранньостиглий Кадр 195 СВ, середньоранній Кадр 267 МВ, середньостиглий Дніпровський 337 МВ.

Методи дослідження. Основним методом досліджень були польові та лабораторно-польові досліди. Використовували загальнонаукові методи: гіпотез, діалектичний, аналізу, індукції, дедукції, математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах східної частини Лісостепу України встановлені оптимальні строки сівби та густота стеблостою рослин нових гібридів кукурудзи Кадр 195 СВ, Кадр 267 МВ і Дніпровський 337 МВ. Теоретично обґрунтована і експериментально доведена можливість стабільного підвищення продуктивності посівів кукурудзи на зерно в конкретних умовах. Виявлена реакція досліджуваних гібридів на зміну строків сівби та густоти рослин, а також погодних умов відносно ознак, які характеризують ріст і розвиток цієї культури. Наукову цінність представляє аналіз кореляційних взаємозв'язків між процесами росту та розвитку, формування структури урожаю та рівня урожайності гібридів.

Практичне значення одержаних результатів. Гібриди, що вивчалися, представляють нові екологічні біотипи, які набули значного розповсюдження і широко впроваджуються у виробництво. Розроблені прийоми сортової агротехніки дозволять найбільш повно реалізовувати їх генетичний потенціал в умовах східної частини Лісостепу, підвищити урожайність товарного зерна кукурудзи і знизити енергетичні та виробничі витрати. Результати досліджень перевірені у виробничих умовах на полях СФГ „Світанок” Полтавського району і впроваджуються в сільськогосподарських агроформуваннях Полтавської області. Кращих показників економічної ефективності вирощуваних гібридів кукурудзи на зерно досягали при сівбі 5 травня, для ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ (прибуток на 1 га 1159,6 грн.), середньораннього гібрида Кадр 267 МВ (прибуток з 1 га 1388,8 грн.) та середньостиглого гібрида Дніпровський 337 МВ (прибуток з 1 га 1383,9 грн.).

При оптимальній для кожного гібрида густоті стеблостою найвищими були рівні рентабельності по гібриду Кадр 195 СВ - 58,6 %, Кадр 267 МВ - 62,4 %, Дніпровський 337 МВ - 59,2 %.

Особистий внесок дисертанта. Автор безпосередньо приймав участь у розробці, підготовці програми експерименту, проводив польові досліди, спостереження і обліки, аналізував і узагальнював експериментальні дані в звітах, наукових статтях і дисертаційній роботі.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались на засіданнях науково-методичної ради Полтавської державної аграрної академії (2002-2004 рр.), на координаційних нарадах науково-методичного центру з проблем зернового господарства України (Дніпропетровськ, 2002-2004 рр.), вчених радах Полтавського інституту АПВ ім. М.І. Вавілова (2002-2004 рр.), науково-практичних семінарах (Полтава, 2002-2004 рр.), міжнародній науково-практичній конференції „Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки” (Полтава, 2-4 червня 2004 р.)

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 4 наукових статті, в тому числі 3 у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 172 сторінках машинописного тексту, включає вступ, 5 розділів, висновки, рекомендації виробництву, список використаних джерел, що вміщує 252 найменування, в тому числі 10 іноземних, 39 додатків.

Зміст роботи

Історія та сучасні аспекти досліджень основних елементів сортової агротехніки кукурудзи. В розділі наведені результати досліджень вітчизняних та закордонних вчених щодо впливу строків сівби і густоти стеблостою на ріст, розвиток та продуктивність гібридів кукурудзи, зроблений їх аналіз, узагальнення і обґрунтування мети досліджень.

Програма, методика і умови проведення дослідів. Польові досліди проводили протягом 2002-2004 рр. на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім. М.І. Вавілова (нині Полтавський інститут агропромислового виробництва ім. М.І. Вавілова), розташованій в зоні східного Лісостепу України. При виконанні експериментів, спостережень і досліджень керувалися Методичними рекомендаціями по проведенню польових дослідів із кукурудзою (1980) та загальноприйнятими методиками (Доспехов Б.А., 1985). Програмою передбачалось вивчення особливостей росту, розвитку і продуктивності гібридів кукурудзи залежно від строків сівби (25 квітня, 5; 15 травня), густоти стеблостою (від 50 до 70 тис./га - для ранньостиглих гібридів, від 45 до 65 тис./га - для середньоранніх і від 40 до 60 тис./га - для середньостиглих з інтервалом 5 тис./га)

Дослід перший: ділянки першого порядку - гібриди, другого - густоти стояння рослин (табл. 1).

Таблиця 1. Схема досліду 1

Дослід другий: ділянки першого порядку - строки сівби, другого - різні за скоростиглістю гібриди кукурудзи (табл. 2).

Таблиця 2. Схема досліду 2

На початкових етапах росту спостерігали більш інтенсивний приріст рослин гібрида Кадр 195 СВ у висоту, ніж у середньораннього і середньостиглого. У фазі 11-12 листків тенденція змінюється - максимальні темпи росту були у гібрида Кадр 267 МВ та гібрида Дніпровський 337 МВ, мінімальні - у Кадр 195 СВ. Середньодобовий приріст склав відповідно -5,8-6,2 см, 5,7-6,2 см та 5,4-5,7 см. У фазі 13-14 листків найбільша висота рослин відмічена у середньораннього гібрида Кадр 267 МВ (179,8 см) при густоті 55 тис./га. В період цвітіння волотей найвищими були рослини середньостиглого гібрида (227,3 см) при густоті стояння 50 тис./га, середньораннього (225,8 см) і ранньостиглого (192,4 см) при густоті 55 і 60 тис./га. Відповідно до біологічних особливостей у рослин середньостиглого гібрида формувались рослини з більшою висотою, ніж у скоростиглих. При збільшенні густоти вище вказаних біотипів спостерігали зменшення висоти рослин на 3,3 см, 3,4 і 2,7 см. Показники висоти рослин залежали і від погодних умов у роки досліджень. В 2002 р. висота рослин гібрида Кадр 195 СВ (60 тис./га) складала 177,8 см, Кадр 267 МВ (55 тис./га) - 210,4 см і Дніпровський 337 МВ (50 тис./га) - 212,4 см. В 2003 р. дані показники склали відповідно по гібридах - 192,5, 241,0 та 240,5 см, в 2004 р. - 207,0, 225,0 і 229,1 см. Висота рослин при загущенні посіву зменшувалась в посушливому 2002-2003 рр., та збільшувалась у вологому 2004 р.

В середньому за роки досліджень при підвищенні густоти стояння рослин у ранньостиглого гібрида від 50 до 70 тис./га висота прикріплення качана збільшувалась на 5,4 %, у середньораннього при зміні густоти від 45 до 65 тис./га на - 3,1 % і середньостиглого від 40 до 60 тис./га - на 3,4 %.

Гібриди кукурудзи по-різному використовують продуктивну вологу і її запаси залежно від густоти стояння рослин, групи стиглості та погодних умов. Запаси доступної вологи в шарі ґрунту 0-150 см при сівбі кукурудзи в середньому за три роки становили 205 мм. Найбільшими (235,1 мм) вони були в 2003 р., найменшими (158,6 мм) - в 2002 р. Відмічено загальну тенденцію зменшення запасів продуктивної вологи в ґрунту при збільшенні густоти у ранньостиглого гібрида у фазі цвітіння волотей на 15,1 мм, а у фазі повної стиглості на 24,2 мм, відповідно у середньораннього - на 18,2 і 22,0 мм, середньостиглого - на 22,8 і 19,9 мм. У фазі повної стиглості, запаси продуктивної вологи на час збирання кукурудзи були максимальними в посівах гібрида Кадр 195 СВ - 142,2- 118,0 мм.

Із збільшенням густоти ґрунтова волога використовується більш інтенсивно, у зв'язку з цим у фазі цвітіння волотей і повної стиглості запаси її в шарі 0-150 см при густоті 70 тис./га у гібрида Кадр 195 СВ, 65 тис./га, Кадр 267 МВ і 60 тис./га у гібрида Дніпровський 337 МВ менші, ніж при густотах 50, 45, 40 тис./га відповідно. За ефективністю витрачання вологи слід відмітити гібрид Дніпровський 337 МВ при густоті 50 тис./га. Істотний вплив на ефективність водоспоживання мали певні особливості погодних умов, як в цілому, так і по кожному рокові окремо. Так, у 2002 р. в півтораметровому шарі ґрунту запаси продуктивної вологи склали на час сівби ранньостиглого гібрида - 158,6 мм, що менше на 32,5 %, ніж в 2003 р. та на 28,3 % в 2004 р. Ефективність водоспоживання гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин була неоднаковою, про що свідчать дані розрахунків коефіцієнтів водоспоживання. Мінімальними були коефіцієнти водоспоживання у 2003 р. у гібрида Кадр 195 СВ - 459-511, Кадр 267 МВ - 433-484, Дніпровський 337 МВ - 413-465, а максимально високими у посушливому 2002 р., відповідно по гібридах 540-596, 501-580, 406-450, що є наслідком сприятливих для формування врожаю зерна погодних умов в першому і менш сприятливих в другому році. Найбільш ефективно витрачалась волога у гібрида Кадр 195 СВ при густоті 60 тис./га, середньораннього Кадр 267 МВ - при 55 тис./га і середньостиглого Дніпровський 337 МВ - при 50 тис./га.

Спостереження за впливом гібридів і густоти стояння рослин на динаміку площі листкової поверхні показали, що у фазі цвітіння волотей рослини сформували найбільшу листкову поверхню. Слід відмітити, що у середньостиглого гібрида Дніпровський 337 МВ в порівнянні з іншими гібридами вона була максимальною - 47,9-55,7 дмІ, що є наслідком більшої кількості листя та їх розмірів, а мінімальною - 39,5-44,5 дмІ у ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ, у середньораннього Кадр 267 МВ вона становила 43,2-47,0 дмІ. Площа асиміляційної поверхні зменшилась від зрідженого посіву до загущеного по першому гібриду на 11,2 %, другому гібриду - на 8,1 % та третьому - на 14,0 %. Слід відмітити, що загальна площа листкової поверхні на гектарі посіву по мірі загущення збільшувалась і досягала максимуму при найбільшій в досліді густоті стояння рослин. У гібрида Кадр 195 СВ у фазі 7-8 листків площа асиміляційної поверхні становить 6,2 тис.мІ/га на 1 га, у фазі 13-14 листків - 19,9 тис.мІ/га, цвітіння волотей - 27,6 тис.мІ/га, молочний стан зерна - 21,3 тис.мІ/га. Для гібрида Кадр 267 МВ відповідно - 4,3, 19,6, 28,1, 22,3 та Дніпровський 337 МВ - 4,7, 17,9, 28,7, 24,4 тис.мІ/га. Спостереження за динамікою листкової поверхні показали, що на початкових етапах розвитку кукурудзи ранньостиглі гібриди перевищують середньоранні і середньостиглі по сумарній листковій поверхні, але в подальші періоди вегетації досить істотно видно перевагу останніх.

При зміні густоти стояння рослин від меншої до більшої у ранньостиглого гібрида вологість зерна збільшувалась на 1,4 %, середньораннього - на 1 % та середньостиглого - на 3,2 %.

Показники індивідуальної продуктивності істотно варіювали під впливом густоти стояння рослин, біологічних особливостей гібридів і погодних умов. Максимальну кількість продуктивних качанів на рослинах сформував ранньостиглий Кадр 195 СВ - 116,7 шт., мінімальну - середньоранній Кадр 267 МВ - 108,3 та середньостиглий Дніпровський 337 МВ - 111,7 шт. при найменшому рівні густоти. З поступовим загущенням показники індивідуальної продуктивності зменшувались. При збільшенні густоти рослин з 50 до 70 тис./га у гібрида Кадр 195 СВ кількість качанів на 100 рослинах зменшувалась на 16 шт., у гібрида Кадр 267 МВ - на 17 та гібрида Дніпровський 337 МВ - на 18 шт. Кількість качанів на рослинах ранньостиглого і середньораннього гібридів більш помітно зменшувалась при підвищенні густоти стеблостою в 2004 р. - на 18 та 22 шт., та середньостиглого гібрида - на 13 шт. в 2003 р. та - 19-22 в 2002 р., 2004 р. Оптимальної кількості качанів, при якій найкраще поєднуються показники індивідуальної продуктивності і кількості рослин на одиниці площі, у ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ досягали у варіантах з густотою стояння 60 тис./га, у середньораннього Кадр 267 МВ - 55 тис./га і середньостиглого Дніпровський 337 МВ - 50 тис./га.

Результати досліджень показали суттєвий вплив фактора густоти стояння рослин на формування структурних елементів урожаю. При підвищенні густоти рослин ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ від мінімальної до максимального лінійні розміри зменшились на 4,0 %, у середньораннього Кадр 267 МВ - на 7,0 %, середньостиглого Дніпровський 337 МВ -на 8,3 %. При загущенні посіву до максимального рівня маса зерна з качана у ранньостиглого гібрида зменшилась на 18,6 г, у середньораннього - на 28,2 г та середньостиглого - на 34,2 г. Відмічено зростання діапазону мінливості лінійних розмірів качана та маси зерна при переході від ранньостиглої форми до більш пізніх. Відмічено позитивний коефіцієнт кореляції між даними лінійних розмірів качанів і урожайністю (r=0,60), а також масою зерна і величиною урожаю (r=0,79).

Озерненість качана була максимальною при густоті 60 тис./га у гібрида Кадр 195 СВ, 55 тис./га - Кадр 267 МВ та 50 тис./га - Дніпровський 337 МВ - 82,2 %, 83,5, 79,8 % відповідно.

Урожайність зерна гібридів за роки досліджень змінювалась під впливом біологічних особливостей форм, густоти стояння рослин, та погодних умов (табл.5).

Таблиця 5. Урожайність зерна різних за стиглістю гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин, ц/га

Рекомендації виробництву

1. З точки зору оптимального використання виробничих і природних ресурсів та досягнення максимальної економічної ефективності в зоні східного Лісостепу України найбільш доцільною є сівба ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ, середньораннього Кадр 267 МВ та середньостиглого Дніпровський 337 МВ 5 травня.

2. Передзбиральна густота стояння рослин ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ повинна складати 60 тис./га, середньораннього Кадр 267 МВ - 55 тис./га, а середньостиглого Дніпровський 337 МВ - 50 тис./га.

3. З метою стабілізації виробництва зерна в регіоні доцільно вирощувати ранньостиглий гібрид Кадр 195 СВ (мінімальні витрати на вирощування і найменший рівень вологості зерна), середньоранній Кадр 267 МВ (високий рівень рентабельності виробництва), середньостиглий гібрид Дніпровський 337 МВ (максимальний прибуток).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Павлюк О.О. Вплив густоти стояння рослин на урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах центрального Лісостепу України // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - № 4. - С. 153-155.

2. Панькін В.С., Павлюк О.О. Формування агроекологічних умов для гібридів кукурудзи різних груп стиглості в залежності від строків сівби в умовах центрального Лісостепу України // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - № 4. - С. 16-19. (Панькін В.С. - наукове керівництво; частка участі автора становить 70 %: проведення досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

3. Панькін В.С., Русанова Г.М., Павлюк О.О. Організаційно-економічний аспект забезпечення конкурентоспроможності виробництва зерна кукурудзи в Лісостепу України // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2005. - С. 111-115. (Панькін В.С. - наукове керівництво; Русанова Г.М. - методичне керівництво, частка участі автора становить 60 %: проведення досліджень, узагальнення результатів, обробка даних).

4. Панькін В.С., Павлюк О.О. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах центрального Лісостепу України // Бюлетень ІЗГ. - 2004. - № 23-24. - С. 33-36. (частка участі автора становить 70 %: проведення досліджень, узагальнення результатів, обробка даних).

Анотація

Павлюк.О.О. Ріст, розвиток і продуктивність гібридів кукурудзи залежно від строків сівби і густоти стеблостою в умовах східного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2006.

Досліджені особливості росту, розвитку і формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від строків сівби, густоти стояння рослин, урожайність зерна та економічна ефективність його виробництва. Визначені найбільш адаптивні біотипи для вирощування в зоні східного Лісостепу України. За комплексом ознак виділився середньоранній Кадр 267 МВ - залежно від зміни агроекологічних умов відзначився стабільністю утворення качанів і високим рівнем урожайності зерна.

Встановлені оптимальні прийоми сортової агротехніки гібридів - сівба 5 травня з густотою стояння рослин ранньостиглого Кадр 195 СВ - 60 тис./га, середньораннього Кадр 267 МВ - 55 тис./га, середньостиглого Дніпровський 337 МВ - 50 тис./га.

Ключові слова: кукурудза, гібриди, строки сівби, густота стояння рослин, врожайність зерна, економічна ефективність.

Аннотация

По комплексу адаптивных признаков выделился среднеранний гибрид Кадр 267 МВ - его растения отличались стабильностью создания продуктивных органов и структурных элементов урожая, высокой урожайностью зерна.

Продолжительность отдельных межфазных периодов и в целом периода вегетации зависели от скороспелости гибрида, сроков сева и погодных условий в годы исследований. При севе кукурузы в более поздние сроки период всходы - цветение метелок уменьшился, как следствие - период вегетации сократился. Продолжительность межфазных периодов уменьшалась в условиях повышеного теплового режима. Разница в продолжительности межфазных периодов в зависимости от густоты стояния была незначительной, поэтому этот фактор не оказывал существенного влияния на продолжительность периода вегетации. Биометрические показатели растений были наибольшими при севе 15 мая и густоте стояния для гибрида Кадр 195 СВ - 60 тыс./га, гибрида Кадр 267 МВ - 55 тыс./га, гибрида Днепровский 337 МВ - 50 тыс./га. Площадь листовой поверхности у раннеспелого гибрида Кадр 195 СВ увеличивалась от ранних строков до более позних, а у среднераннего Кадр 267 МВ и среднеспелого Днепровский 337 МВ была наибольшей при посеве 5 мая. Максимального значения площадь ассимиляции достигала у исследуемых гибридов при минимальной густоте стояния растений.

При севе гибридов кукурузы в более поздние строки количество продуктивных початков уменьшалось у раннеспелого гибрида Кадр 195 СВ на 2,6-3,3 шт, среднеспелого Днепровский 337 МВ - 2-5,4 шт. Среднеранний гибрид Кадр 267 МВ был достаточно пластичным к изменению сроков сева, уменьшение початков было на уровне 0,3 шт. При увеличении густоты стояния растений до максимального уровня уменьшались морфологические признаки початков.

При запаздывании с севом влажность зерна закономерно увеличивалась: у раннеспелого гибрида с 22,5 до 29,4%, среднераннего - с 23,8 до 29,7%, а у среднеспелого - с 28,3-35,8%. Отмечено увеличение диапазона изменчивости линейных размеров початка и массы зерна початка от раннеспелых форм к более поздним. Отмечена корреляционная связь между длиной початка и его массой.

У данных гибридов прослеживалась тенденция формирования максимальной урожайности зерна при севе 5 мая. При ранних сроках сева было отмечено снижение урожайности зерна, а при поздних - повышение влажности зерна, что приводит к увеличению дополнительных затрат на сушку и повышает себестоимость. Основные биологические параметры гибридов кукурузы разных групп спелости и режимы их выращивания адекватно проявились в показателях урожайности зерна. Более продуктивным оказался среднеспелый гибрид Днепровский 337 МВ, урожайность которого составила в зависимости от сроков посева 74,4-84,7 ц/га. Несколько ниже был уровень урожайности среднераннего гибрида Кадр 267 МВ (74,3-82,1 ц/га). Раннеспелый гибрид Кадр 195 СВ уступал более поздним формам на 7,5-11,2 ц/га.

Оптимальное сочетание индивидуальной продуктивности и количества растений на единице площади получено на вариантах густоты стояния растений гибридов Кадр 195 СВ - 60 тыс./га, гибрида Кадр 267 МВ - 55 тыс./га, гибрида Днепровский 337 МВ - 50 тыс./га.

Ключевые слова: кукуруза, гибриды, сроки сева, густота стояния растений, урожайность зерна, экономическая эфективность.

Annotation

Pavlyuk O.O. The Influence of sowing terms and plant density on the growth, development and productivity of corn hybrids of different ripeness groups in the conditions of the Eastern Forest-Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for competition of candidate of agricultural sciences degree in speciality 06.01.09 - plant-growing.- The Institute of Grain Farming of the Ukrainian Agrarian Academy of Sciences, Dnipropetrovsk, 2006.

The peculiarities of growth, development and productivity of the corn hybrids of different ripeness groups subject to the sowing terms, density of plant standing have been studied. Corn productivity and economic effectiveness of grain production have been explored. The most adaptive for growing in the Forest-Steppe of Ukraine Zone biotypes have been determined. Due to the complex of characteristics the medium-early “Kadr 267 MV” has been singled out, as depending on the change of agroecological conditions it has been characterized by the stability of corn-cob forming and high level of corn productivity.

The optimal methods of variety agrotechnique for hybrids - sowing on the fifth of May with the density of plant standing for the early-ripening “Kadr 195 SV” - 60 000 per hectare, medium -early “Kadr 267 MV” - 55 000 per hectare, medium-ripening “Dniprovs'ky 337 MV” - 50 000 per hectare have been established.

Key words: corn, hybrids, sowing terms, density of plant standing, grain productivity, economic effectiveness.

Key words: sunflower hybrids, sowing terms, plant density, photosyntesis, nutrient elements, level of yield, economical efficiency.

Размещено на Allbest.ru