Актуальність теми. Створення міцної кормової бази за рахунок використання високоенергетичних і високопротеїнових кормів та науково обґрунтованої системи годівлі тварин є основою високої продуктивності тваринництва.

Кукурудза при вирощуванні на силос має високу енергетичну цінність (0,20-0,27 к. од. на 1 кг корму), проте характеризується низьким вмістом протеїну (60-65 замість 100-120 г на 1 к. од.).

Для збагачення силосної маси білком використовують різні способи, зокрема - змішаний посів кукурудзи з високобілковими культурами.

Змішані посіви сприяють ефективному використанню рослинами світла, тепла, вологи і родючості ґрунту. У результаті азот фіксуючої здатності бобових культур ґрунт збагачується на азот, який залишається доступним для наступної культури.

В умовах Лісостепу соя являє собою один із найоптимальніших компонентів для сумісного вирощування з кукурудзою на силос. Вона забезпечує зростання збору сирого протеїну з 1 га на 30-35% без суттєвих додаткових витрат. Змішані посіви дозволяють значно інтенсивніше вести виробництво кормів і одержувати більше продукції з одиниці площі.

Останніми роками в Україні створено і впроваджено у виробництво нові високопродуктивні і добре пристосовані до певних екологічних зон сорти сої та гібриди кукурудзи. Це зумовило додаткові питання стосовно удосконалення елементів технології вирощування згаданих культур у напрямі поліпшення їх реакції на умови вирощування. До таких елементів технології відносяться сорти й гібриди, їх строки і способи сівби, густота стояння рослин. Відхилення даних параметрів від оптимуму стримує подальше розширення площ змішаних посівів кукурудзи з соєю на силос, тому надає проблемі відповідної актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною досліджень кафедри рослинництва та кормовиробництва Національного аграрного університету, що виконувалася за державною програмою “Наукове обґрунтування та розробка ресурсозберігаючих і агроекологічних технологій вирощування сільськогосподарських культур в Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0100 U 002343; “Наукове обґрунтування та розробка адаптивних технологій вирощування зернових культур в Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0102 U 006959.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було удосконалення технології вирощування змішаних посівів кукурудзи з соєю на силос в умовах Лісостепу. Підібрати сорти сої, які забезпечують найбільший урожай зеленої маси і вихід перетравного протеїну з 1га змішаних посівів з середньоранніми гібридами кукурудзи та реалізувати їх біоенергетичний потенціал з мінімальними затратами праці та витратами матеріальних ресурсів.

Завдання досліджень:

- підібрати компоненти, подібні за тривалістю вегетаційного періоду, темпами росту і фазами розвитку;

- встановити оптимальні строки і способи сівби та густоту стояння рослин в змішаних посівах;

- дослідити особливості росту й розвитку рослин нових районованих гібридів кукурудзи і сортів сої;

- встановити тривалість міжфазних періодів рослин кукурудзи та сої залежно від факторів, що вивчаються;

- встановити особливості динаміки елементів живлення в ґрунті у змішаних посівах кукурудзи з соєю протягом вегетаційного періоду;

- визначити залежність витрат вологи на утворення одиниці врожаю стосовно строків сівби та густоти стояння рослин;

- дослідити дію факторів на чисту продуктивність фотосинтезу і динаміку нагромадження сухої речовини;

- встановити вплив компонентів, строків і способів сівби та густоти стояння рослин на елементи структури, врожайність та якість зеленої маси;

кукурудза соя змішаний посів

ЗМІСТ РОБОТИ

НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ЗМІШАНИХ ПОСІВІВ КУКУРУДЗИ З СОЄЮ НА СИЛОС (огляд літератури)

На підставі вивчення літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів проаналізовано сучасні положення відносно особливостей формування продуктивності змішаних посівів кукурудзи з соєю на силос за різного сортового складу і умов вирощування. Розглянуто висновки різних авторів щодо протиріч при вирішенні проблеми підвищення врожайності та якості зеленої маси змішаних посівів, висунуто робочі гіпотези, визначено мету і завдання досліджень.

Умови, ПРОГРАМА та методика досліджень

Дослідження з вивчення впливу строків і способів сівби та густоти стояння рослин на продуктивність змішаних посівів кукурудзи з соєю на силос в Лісостепу України проводилися протягом 2002-2004 років у наукових лабораторіях кафедри рослинництва та стаціонарних сівозмінах Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету (с. Пшеничне Васильківського району Київської області). Досліди закладалися в стаціонарній польовій зерно-буряковій сівозміні.

Ґрунт дослідного поля є чорнозем типовий малогумусний, за гранулометричним складом - крупнопилувато-середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,34-4,68 %, рН - 6,8-7,3, ємність вбирання - 30,7-32,5 мг екв /100 г ґрунту. Щільність ґрунту у рівноважному стані - 1,16-1,25 г/см³, вологість стійкого в'янення - 10,8 %. Глибина залягання ґрунтових вод 2-4 м. Легкогідролізованого азоту міститься 10,6-11,4 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору - 6,2-6,5, обмінного калію - 8,9-10,6 мг /100 г ґрунту.

Клімат Лісостепу - помірно теплий з достатнім зволоженням. Середньодобова температура повітря становить 6-8^оС. Сума ефективних температур досягає 1157,4^оС, сума активних температур 2062,5^оС. Тривалість періоду з температурою вище +5^оС коливається в межах 210-215 днів, а з температурою вище +10^оС - 155-180 днів. Така температура повітря сприяє проведенню посівів у більш ранні строки, швидкому проростанню насіння і появі дружних і повних сходів. За період із середньодобовою температурою вище +10 ^оС випадає 310-330 мм опадів. Гідротермічний коефіцієнт знаходиться на рівні 1,3.

Погодні умови в роки досліджень значною мірою впливали на формування продуктивності змішаних посівів кукурудзи з соєю. Найпосушливішим під час вегетації був 2003 рік.

Об'єкт і методика досліджень. За об'єкт досліджень визначено районовані гібриди кукурудзи Ювілейний 70М, Титан 220СВ, Десна СВ і сорти сої Київська 27, Артеміда, Подільська 416.

Трифакторний польовий дослід проводився за схемою:

Фактор А. Строки сівби (за температурою ґрунту на глибині загортання насіння):

1. 6-8 ^оС.

2. 8-10 ^оС.

3. 10-12 ^оС(контроль).

Фактор В. Гібриди кукурудзи + сорти сої:

1. Ювілейний 70 М + Київська 27 (контроль).

2. Титан 220 СВ + Артеміда.

3. Десна СВ + Подільська 416.

Фактор С. Густота стояння рослин кукурудзи та сої (формується у фазу 5-7 листків кукурудзи):

1. 60 тис. /га кукурудзи + 180 тис. /га сої (контроль).

2. 80 тис. /га кукурудзи + 200 тис. /га сої.

3. 100 тис. /га кукурудзи + 220 тис. /га сої.

Дослід закладався за методом розщеплених ділянок. У блоках першого порядку розміщувалися строки сівби; другого порядку - гібриди та сорти і третього - густота рослин. Ділянки першого порядку розміщувалися систематично окремими блоками; другого і третього порядків - систематично блоками у дві смуги. Повторність досліду - чотириразова. Посівна площа ділянок - 100 м², облікова - 50 м².

Другий дослід - однофакторний. В ньому проводили оцінку способів сівби кукурудзи з соєю:

1. Кукурудза - одновидовий посів (контроль).

2. Соя - одновидовий посів.

3. Змішаний посів кукурудзи і сої в один рядок.

4. Одновидовий посів кукурудзи з висівом сої у міжряддя одночасно з кукурудзою.

5. Сівба кукурудзи і сої через рядок.

Площа облікової ділянки 120 м², розміщення варіантів рендомізоване, повторність - триразова.

Для виконання програми досліджень використовували загальноприйняті методики (Б.А. Доспехов, 1985; та ін.). У польових і вегетаційних дослідах проводили фенологічні спостереження, вимірювали висоту рослин, висоту прикріплення качанів та бобів, визначали приріст абсолютно сухої маси рослин, урожайність і структуру врожаю згідно з методичними рекомендаціями держкомісії з сортовипробування сільськогосподарських культур (2001) та методик А.О. Бабича (1994), В.Ф. Мойсейченко (1994). Площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чисту продуктивність фотосинтезу обчислювали за А.А. Ничипоровичем та ін. (1961). Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту розраховували перед сівбою кукурудзи і наприкінці вегетації термостатно-ваговим методом. Урожайність визначали з кожної ділянки вручну; за пробами з 25 рослин встановлювали структуру рослин.

Економічну ефективність вирощування змішаних посівів кукурудзи з соєю на силос розраховували за діючими на 01.10.2004 р. цінами на продукцію, розцінками і нормами виробітку у господарствах Лісостепової зони відповідно до методичних рекомендацій ВАСХНІЛ, Інституту кормів УААН та Інституту аграрної економіки УААН.

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ РОСЛИН КУКУРУДЗИ ТА СОЇ У ЗМІШАНИХ ПОСІВАХ

Вологозабезпеченість посівів. Споживання води рослинами кукурудзи та сої у змішаних посівах залежить від морфологічної будови й біологічних особливостей гібридів та сортів, розвитку кореневої системи і листкової поверхні рослин, умов зволоження та тривалості вегетаційного періоду (табл. 1).

Таблиця 1. Сумарне водоспоживання рослинами кукурудзи та сої залежно від строків сівби та густоти стояння, м³/га (середнє за 2001-2002 рр. )

НІР₀₅ загальна = 19,9; факторів (А, В, С) = 16,1.

Строки сівби впливали на водоспоживання рослин гібридів кукурудзи та сортів сої у період вегетації. Найбільше вологи витрачали рослини першого строку сівби (2738-3127 м³/га), що пояснюється як збільшенням випаровування вологи з поверхні ґрунту, так і витратами вологи на транспірацію у зв'язку з тривалішим періодом вегетації порівняно з іншими строками сівби.

Водоспоживання у варіанті другого строку сівби (8-10^оС) у середньому становило 2673-3105 м³/га, що було майже на одному рівні з третім строком сівби (10-12 ^оС).

Внаслідок швидкого утворення транспіраційної поверхні і більшої густоти стояння рослин кукурудзи та сої витрати вологи зростали. За вегетацію найбільше вологи витрачала сумішка гібриду кукурудзи Десна СВ з сортом сої Подільська 416. У варіанті другого строку сівби за густоти 60+180 тис. рослин / га вологи витрачалось 2949, а при 100+220 тис. / га - 3105 м³/га.

У середньому за роки досліджень в змішаних посівах кукурудзи з соєю найефективніше використовувалася волога рослинами другого строку сівби. Найменший коефіцієнт водоспоживання (57) у сумішки Ювілейний 70М + Київська 27 був при густоті стояння рослин 80+200 тис. / га, а в Титана 220СВ з Артемідою - 80+200 і 100+220 тис. / га. Змішаний посів Десни СВ з Подільською 416 другого строку сівби найефективніше використовував вологу у варіантах густоти рослин відповідно 60+180, 80+200 і 100+220 тис. / га, де коефіцієнт водоспоживання становив 58.

Тривалість міжфазних періодів росту й розвитку рослин. Тривалість вегетаційного періоду залежить від строків сівби, розміщення рослин на площі та генетичних особливостей гібриду чи сорту. Найкоротшим він був у варіантах третього і другого строків сівби. Ранні строки сівби подовжують як тривалість міжфазних періодів, так і вегетаційний період у цілому на 5-11 днів. Із зростанням густоти стояння рослин з 60+180 до 100+220 тис./ га вегетаційний період збільшувався на 2-6 днів як у гібридів кукурудзи, так і в сортів сої. Серед гібридів і сортів найдовшим вегетаційним періодом відзначався гібрид кукурудзи Десна СВ (108-120 днів) і сорт сої Подільська 416 (104-117днів), що більше за тривалість вегетаційного періоду контрольної сумішки відповідно на 5,0-6,5 і 5,1-6,8 %. Найменшим період вегетації був у Титана 220СВ (100-111 днів) та Артеміди (95-110 днів).

Між сумою активних температур і тривалістю вегетаційного періоду встановлено тісну позитивну залежність: для кукурудзи r=0,99, сої r=0,98.

За графіком або рівнянням регресії можна передбачити тривалість вегетаційного періоду, що відповідає певній сумі температур.

Ріст і розвиток рослин кукурудзи та сої у змішаних посівах. Лінійний приріст стебла рослин збільшувався у міру подовження тривалості вегетаційного періоду гібридів і сортів. До фази утворення 10 листків у кукурудзи швидше росли рослини гібриду кукурудзи Титан 220 СВ і сортів сої Київська 27 та Артеміда. У подальшому, з підвищенням температури повітря, гібриди Десна СВ, Ювілейний 70М і сорт сої Подільська 416 випереджають їх.

У фазу молочно-воскової стиглості зерна, коли ріст рослин у висоту зупинився, вищими були рослини, висіяні при температурі ґрунту 8-10С (208-231 і 92-107см), а найнижчими - при третьому строку сівби (192-209 і 78-93см), що пов'язано в основному з погіршенням водного режиму ґрунту.

Густота стояння суттєво впливає на ріст і розвиток рослин після фази 9-10 листків кукурудзи, коли вони починають конкурувати за основні фактори життя. У гібридів і сортів із збільшенням густоти з 60+180 до 100 + 220 тис./ га висота рослин збільшується на 4,2-8,7 %, що зумовлено загальним явищем витягування рослин у боротьбі за світло.

Висота прикріплення качанів у кукурудзи була практично однаковою у варіантах другого і першого строків сівби (відповідно 56-66 і 55-64 см), а у варіанті третього дещо зменшувалася на 3-5%. Висота прикріплення бобів у нижньому ярусі рослини сої залежно від строків сівби змінювалась протилежно, ніж у кукурудзи: порівняно з першим вона була на 2,1-3,5% більшою у варіантах другого і третього строків сівби. В цілому ж висота прикріплення качанів і бобів від строків сівби майже не залежала.

Значне збільшення висоти прикріплення початків кукурудзи і бобів у нижньому ярусі сої спостерігалось за підвищення густоти стояння рослин з 60 + 180 до 100 + 220 тис./га. Збільшення висоти прикріплення качанів кукурудзи і бобів нижнього ярусу сої під впливом густоти стояння рослин становило відповідно 4,7-8,2 % і 9,4-19,3 %.

На урожайність і якість зеленої маси кукурудзи з соєю значно впливає кількість качанів та бобів на рослині. Найбільшу кількість качанів і бобів утворювали рослини другого строку сівби - відповідно 109-135 і 32-46 шт., що на 1,5-7,8 і 15,6-27,8% більше, ніж при першому. Найменшу кількість качанів формували 100 рослин кукурудзи третього строку сівби (100-127), що пов'язано із дефіцитом ґрунтової вологи та високими температурами у критичний період росту й розвитку. Кількість бобів у рослин сої третього строку сівби була більшою за перший на 3,2-8,0%.

Найбільшу кількість качанів на 100 рослин кукурудзи виявили у варіанті змішаного посіву гібриду Десна СВ з сортом сої Подільська 416 другого строку сівби при густоті 60+180 тис. /га - 135 шт., що на 10 качанів більше, ніж на контролі. Кількість бобів становила 45 шт. на одну рослину, що більше за контрольний варіант на 6 шт. Із збільшенням густоти стояння рослин до 100+220 тис./ га кількість качанів і бобів зменшилась на 5-10 шт., що пояснюється посиленням конкуренції за вологу та елементи живлення.

Фотосинтетична діяльність культур змішаних посівів. Площа листкової поверхні залежно від строків сівби сягає максимуму, коли кукурудзу з соєю висівають при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 8-10 ^оС. Максимальних розмірів листкова поверхня рослин кукурудзи досягала у фазі цвітіння волоті, а потім дещо зменшувалась. Найбільша загальна площа листкової поверхні утворювалась в змішаному посіві Десни СВ з Подільською 416 другого строку сівби (8-10^оС); тут у фазу цвітіння волоті площа листків однієї рослини кукурудзи становила 0,73 м², а сої - 0,032 м², що більше контрольного варіанта відповідно на 8,2 і 6,3 %. Порівняно з другим строком, площа листкової поверхні кукурудзи за першого строку сівби (6-8^оС) зменшилась на 11,0 % і на 9,0 % у сої, за третього (10-12^оС) - відповідно на 19,2 і 3,0 %.

Порівнянно з площею листя у фазі цвітіння волоті, у фазі молочно-воскової стиглості зерна площа листової поверхні кукурудзи зменшилася на 35,8-42,5 %. Найінтенсивніше цей процес відбувався у гібриду Титан 220СВ (табл. 2). Так, до фази молочно-воскової стиглості зерна площа листків у нього знизилася на 38,2-42,5%, у Ювілейного 70М - на 37,3-40,7 і Десни СВ- на 35,8-41,2 %. У сої площа листкової поверхні зростала до фази повного наливання насіння, яка збігалася з фазою молочно-воскової стиглості кукурудзи. Найбільшою площа листків була у сорту Подільська 416 у змішаному посіві з гібридом кукурудзи Десна СВ (7,6-8,5 тис. м²/га). У сорту Артеміда площа листкової поверхні становила 7,3-8,3 тис. м²/га, що перевершує стандарт сорт Київська 27 на 7,2-8,2 %.

Суттєво впливала на формування листкової поверхні і густота стояння рослин. У загущених посівах, внаслідок посилення конкуренції за основні фактори життєдіяльності, листкова поверхня однієї рослини кукурудзи і сої в середньому за вегетацію зменшувалась на 29,0-34,3 і 11,8-17,5 %, натомість сумарні значення площі листкової поверхні посіву збільшувались на 20,9-25,1 %.

Найоб'єктивнішим показником, який дозволяє визначити можливості використання фотосинтетичної активної радіації посівами впродовж вегетаційного періоду, є фотосинтетичний потенціал (ФП). Найвищий ФП був у змішаному посіві Десна СВ + Подільська 416 другого строку сівби. Так, у варіанті густоти стояння рослин 60+180 тис. / га фотосинтетичний потенціал становив 2,71 млн м² днів / га, що більше за контрольний варіант на 14,0 %.

Таблиця 2. Вплив густоти стояння рослин на площу листкової поверхні змішаних посівів кукурудзи з соєю, тис. м²/га (середнє за 2001-2003 рр.)

НІР₀₅ = 1,26 0,47 5,40 0,70 3,71 0,79 3,26 0,88 0,33

Найменший ФП відзначено у змішаному посіві Титан 220СВ + Артеміда - 2,15 млн м² днів /га; різниця за контроль становила 7,7 %. Із збільшенням густоти стояння рослин до 100+220 тис. /га ФП змішаних посівів Ювілейного 70М з Київською 27 підвищився на 22,8 %, Титана 220СВ з Артемідою - на 23,8 і Десни СВ з Подільською 416 - на 20,3 %.

Більша площа живлення рослин і відповідно краща освітленість листків у посівах з меншою густотою стояння рослин забезпечували сприятливіші умови для фотосинтезу. В середньому за вегетацію вищою чиста продуктивність фотосинтезу була при густоті стояння рослин 60+ 180 тис./ га - 8,8-9,7 г/м² за добу. Із збільшенням густоти рослин на площі до 100+220 тис./ га вона зменшувалася до 7,2-8,5 г/м² за добу і найменшою була на контрольному варіанті третього строку сівби (7,2 г/м² за добу).

Найвища чиста продуктивність фотосинтезу змішаних посівів кукурудзи з соєю виявлена у варіанті Титана 220 СВ з Артемідою другого строку сівби - 8,5-9,8 г/м² за добу. Чиста продуктивність фотосинтезу змішаних посівів в умовах раннього строку сівби порівняно з другим зменшувалась на 1,0-3,9 %, а третього - на 3,0-6,5 %.

ВПЛИВ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗМІШАНИХ ПОСІВІВ КУКУРУДЗИ З СОЄЮ

Урожайність змішаних посівів кукурудзи з соєю на силос. У середньому за 2002-2004 рр. найвища урожайність зеленої маси у змішаних посівах кукурудзи з соєю формувалась у варіанті другого строку, менша - у першому і найменша - у третьому строках сівби (табл. 3).

Таблиця 3. Вплив строків сівби і густоти стояння рослин на урожайність зеленої маси змішаних посівів кукурудзи з соєю, т/га (середнє за 2002-2004 рр.)

Якщо оцінювати середню врожайність зеленої маси за строками сівби, то істотної різниці між варіантами немає (різниці в межах НІР₀₅).

В межах же окремих сумішок кукурудзи з соєю за строками сівби спостерігаються істотні різниці. Так, при сівбі з температурою ґрунту 6-8 ^оС на глибині загортання насіння, порівняно з контрольною сумішкою у складі гібриду кукурудзи Ювілейний 70М з соєю Київська 27 (48,6 т/га), сумішка Десни СВ з Подільською 416 забезпечила прибавку врожайності 2,4 т/га (за НІР₀₅=1,9), а сумішка Титана 220СВ з Артемідою мала суттєве зниження (2,0).

За другого строку сівби прибавка врожайності сумішки Десни СВ з Подільською 416 становила 2,5 т/га. Урожайність зеленої маси інших сумішок кукурудзи з соєю була практично однакова.

Пізніший строк сівби кращим знову виявився для сумішки Десни СВ з Подільською 416, де прибавка врожайності досягла 2,6 т/га. Це свідчить, що за екстремальних умов сумішка середньораннього гібриду кукурудзи з відповідним сортом сої ефективніше використовує фактори життя.

За варіантами густоти стояння рослин найбільшу врожайність зеленої маси забезпечив змішаний посів гібриду кукурудзи Десна СВ з сортом сої Подільська 416 за другого строку сівби у варіанті з густотою 100+220 тис. рослин / га - 53,4 т/га, що на 3,0 т/га більше, ніж у контрольному варіанті (50,4т).

Оптимальним варіантом густоти рослин кукурудзи і сої є 80+200 тис. рослин / га. При збільшенні густоти кукурудзи до 100 тис./га і сої до 220 тис./ га врожайність зеленої маси порівнянно з попереднім варіантом не перевищує НІР_05..

Це пояснюється тим, що із загущенням посіву зниження продуктивності рослин компенсується збільшенням їх густоти на площі.

За результатами дисперсійного аналізу дія головних досліджуваних факторів була істотною на 5%-му рівні значущості. Частка впливу на урожайність зеленої маси строків сівби (фактор А) становила 4,1%, складу компонентів сумішок кукурудзи з соєю (фактор В) - 17,3 %, густоти стояння рослин (фактор С) - 7,7; погодних умов, шкодо-чинності бур'янів і живлення рослин - 69,2 %.

Продуктивність змішаних посівів кукурудзи з соєю. Важливим показником кормової цінності урожаю є не лише збільшення вмісту в ньому протеїну, а й підвищення забезпеченості кормової одиниці перетравним протеїном. Найвищий вміст перетравного протеїну в кормовій одиниці (96,3-98,2 г) спостерігали у варіантах змішаного посіву кукурудзи гібриду Десна СВ з соєю сорту Подільська 416 другого строку сівби. У варіантах першого і третього строків сівби забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном зменшилась на 1,1 і 2,5% порівняно з другим. У сумішці гібриду Титан 220СВ з соєю сорту Артеміда забезпеченість кормової одиниці протеїном становила 94,6-97,2 г. Густота рослин майже не впливала на забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном.

Забезпеченість протеїном кормової одиниці кукурудзи залежно від способу сівби її з соєю. Від способів сівби кукурудзи з соєю залежить не тільки врожайність, а й збір сухої речовини з одиниці площі (табл. 4).

Таблиця 4. Вплив способів сівби компонентів на урожайність і збір сухої речовини кукурудзи і сої (середнє за 2002-2004 рр.)

У середньому за роки досліджень урожайність зеленої маси сумісних посівів на силос у варіанті сівби кукурудзи і сої через рядок була істотно вищою за контрольний варіант (6,5%). Частка сої в урожаї даного варіанта становила 19,7 %.

У варіанті сівби кукурудзи з одночасним висівом сої у міжряддя урожайність зеленої маси досягала 49,4 т/га, що на 1,6% більше за контроль. На сою в урожаї припадало 15,4 %. За сівби кукурудзи і сої в один рядок врожайність зеленої маси була найнижчою - 48 т/га, що менше одновидового посіву кукурудзи на 1,3 %.

Найбільший вихід сухої речовини був при сівбі кукурудзи і сої через рядок (11,9 т/га), що більше за контроль на 6,7%. У варіантах сівби кукурудзи та сої в один рядок і сівбі кукурудзи з одночасним висівом сої у міжряддя, урожайність сухої речовини знаходилася майже на одному рівні з контрольним варіантом (10,8 і 11,2 т/га).

Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном при сівбі кукурудзи та сої через рядок була більшою за контрольний варіант на 37,7 % і становила 111,5 г. При сівбі кукурудзи та сої в один рядок і сівбі кукурудзи з одночасним висівом сої у міжряддя забезпеченість однієї кормової одиниці перетравним протеїном зросла порівняно з одновидовим посівом кукурудзи на 25,3 і 31,5 г. Найвищою забезпеченість однієї кормової одиниці перетравним протеїном (118,6 г) була в одновидовому посіві сої, але збір сухої речовини, кормових одиниць і перетравного протеїну тут виявився найменшим = відповідно 4,7, 4,3, 0,51 т/га.

ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Економічна оцінка окремих елементів технології. Собівартість 1т кормопротеїнових одиниць змішаних посівів кукурудзи з соєю на силос була в межах 116,0-146,0 грн (табл. 5).

Таблиця 5. Економічна ефективність вирощування змішаних посівів гібриду кукурудзи Десна СВ з сортом сої Подільська 416 (середнє за 2002-2004 рр.)

При першому і третьому строках сівби вона збільшилась порівняно з другим на 3-5 і 9-12 %. Найменша собівартість кормопротеїнових одиниць відзначена у змішаному посіві Десна СВ + Подільська 416 - 116,0-131,8 грн, що менше за контроль на 4,4-5,0 %.

Серед варіантів змішаних посівів кукурудзи з соєю на силос найвищий чистий прибуток отримано у варіанті другого строку сівби (в межах 2443-2986грн /га), дещо нижчий - за першого і третього строків (відповідно 2296-2821 і 2080-2524 грн). Показники умовно чистого прибутку достовірно зростали із збільшенням густоти стояння рослин з 60+180 до 80+200 тис./ га.

Найвищу рентабельність забезпечували змішані посіви другого строку сівби (192-232 %). Найбільш економічно доцільне вирощування гібриду кукурудзи Десна СВ з сортом сої Подільська 416 при густоті стояння рослин 80+200 тис./ га, де рівень рентабельності складав 232 %.

Найбільший збір кормопротеїнових одиниць (11,0 т/га) і рівень рентабельності (234 %) мав місце у варіанті сівби кукурудзи і сої через рядок.

Енергетична ефективність вирощування змішаних посівів. Найвищими коефіцієнтами енергетичної ефективності (КЕЕ) характеризувалися посіви другого строку сівби, що зумовлено вищим виходом валової енергії і меншими її витратами. У змішаному посіві гібриду кукурудзи Десна СВ із сортом сої Подільська 416 при густоті рослин 100 + 220 тис. / га КЕЕ становив 5,71, що більше за контроль на 4,5 %. Зменшення густоти рослин до 60+180 тис./ га призводило до зниження КЕЕ на 1,7-3,6 %. Порівняно з другим строком сівби, коефіцієнт енергетичної ефективності при першому і третьому строках зменшувався відповідно на 3,5-4,4 і 8,0-9,8 %.

Коефіцієнт енергетичної ефективності був вищим при сівбі кукурудзи і сої через рядок (5,45), що більше одновидових посівів кукурудзи та сої відповідно на 8,3 і 34,5 %.

ВИСНОВКИ

На підставі проведених експериментальних досліджень та отриманих результатів у дисертаційній роботі наведено теоретичні обґрунтування й нові вирішення завдань підвищення врожайності та кормової цінності змішаних посівів кукурудзи з соєю. У зв'язку з цим сформульовано такі висновки:

1. Для збільшення виробництва кормів та зниження дефіциту білка в умовах Лісостепу України необхідно застосовувати змішані посіви кукурудзи з соєю. Продуктивність їх залежить від правильного визначення оптимального строку сівби, підбору відповідних компонентів сумішки та забезпечення оптимальної густоти стояння рослин.

2. У змішаних посівах рослини найефективніше використовують вологу за умов сівби при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 8-10 і 10-12^оС. Із підвищенням густоти стояння рослин кукурудзи й сої сумарне водоспоживання зростає.

3. Строки сівби, густота стояння рослин, морфологічні та біологічні властивості гібридів і сортів визначають інтенсивність росту й розвитку рослин кукурудзи та сої. Найкоротший вегетаційний період спостерігали у варіантах третього (10-12 ^_С) і другого (8-10 ^_С) строків сівби. За більш раннього строку сівби тривалість вегетаційного періоду подовжується на 9-11 днів. Із збільшенням густоти рослин кукурудзи і сої відповідно з 60+180 до 100+220 тис./ га вегетаційний період компонентів подовжується на 1-5 дні; найдовшим він був у сумішці кукурудзи Десна СВ і сої Подільська 416 (117-120 днів), найкоротшим - у Титана 220СВ з Артемідою (95-100 днів).

4. Асиміляційна поверхня листків кукурудзи і сої у змішаних посівах сягає максимуму за умови сівби при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 8-10 ^_С. У цьому варіанті в змішаному посіві Десна СВ з Подільською 416 площа листків на рослині кукурудзи у фазу цвітіння волоті становила 0,73 м², а сої - 0,032 м², що на 8,2 і 6,3 % більше за контрольний варіант. Чиста продуктивність фотосинтезу найвищою була при густоті рослин кукурудзи й сої відповідно 60 і 180 тис. /га (8,8-9,7 г/м² на добу).

5. Бульбочкові бактерії поліпшують азотний режим ґрунту, що підвищує урожайність сумішки і вміст азоту в рослинах кукурудзи. Більша кількість і маса бульбочок на коренях сої формувалися у сорту Подільська 416 у варіанті першого строку сівби в період кінець цвітіння - утворення зелених бобів.

6. Найвищу урожайність зеленої маси одержано при сівбі, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння досягає 8-10 ^_С, з використанням сумішки гібриду кукурудзи Десна СВ з сортом сої Подільська 416 з густотою стояння компонентів відповідно 80+200 та 100+220 тис. рослин /га.

7. Найбільшу кількість качанів на 100 рослин кукурудзи і бобів на одну рослину сої спостерігали у гібридів та сортів у варіанті другого строку сівби. Із збільшенням густоти стояння рослин до 100+220 тис. /га кількість качанів та бобів зменшується. Найбільше качанів кукурудзи і бобів сої виявили у сумішці гібриду Десна СВ і сорту сої Подільська 416 (відповідно 135 і 45 шт.) при густоті відповідно 60 і 180 тис. рослин /га.

8. За збором сухої речовини, кормових одиниць і перетравного протеїну переважають змішані посіви другого строку сівби (відповідно 11,7-12,2, 10,9-11,2 і 1,05-1,10 т/га).

9. При сівбі кукурудзи й сої через рядок поліпшується фотосинтетична діяльність рослин, підвищуються середньодобові прирости, зростає врожайність. Збір сухої речовини, кормових одиниць і перетравного протеїну в цьому варіанті становив 11,9, 10,4, 1,16 т/га, забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном перевершила варіант одновидового посіву кукурудзи на 37,7 %.

10. Економічна ефективність змішаних посівів досить висока. Найнижча собівартість, найвищі чистий дохід і рівень рентабельності були у варіантах другого і першого строків сівби у сумішці Десни СВ з Подільською 416 при густоті компонентів відповідно 80 і 200 тис. рослин /га.

11. Вищий коефіцієнт енергетичної ефективності відзначено при другому строку сівби. Зменшення густоти рослин кукурудзи і сої відповідно до 60 і 180 тис. /га, призводило до зниження КЕЕ на 1,7-8,9 %.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

У Лісостепу України на чорноземах типових малогумусних при вирощуванні кукурудзи з соєю на силос пропонується:

- сівбу кукурудзи і сої у змішаних посівах розпочинати при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 8-10 ^ОС і завершувати протягом 4-5 днів;

- висівати середньоранній гібрид кукурудзи Десна СВ з середньораннім сортом сої Подільська 416 із розрахунку забезпечення передзбиральної густоти стояння рослин 80 + 200 тис./ га;

- для підвищення вмісту протеїну в кормовій масі кукурудзу і сою необхідно висівати через рядок.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Танчик С.П., Скалій І.М., Мокрієнко В.А. Строки сівби кукурудзи із соєю на силос у Лісостепу: Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.- 2004. - Вип. 2-3. - С. 58-61 (проведення літературного огляду, узагальнення даних).

2. Танчик С.П., Скалій І.М., Мокрієнко В.А. Вплив строків сівби на врожайність сої в сумісних посівах // Міжвідомчий тем. наук. зб. „Землеробство”. - 2004. = Вип. 76. - С. 105-108 (отримання та узагальнення експериментальних даних, висновки).

3. Танчик С.П., Мокрієнко В.А., Юник А.В, Скалій І.М. Ріст і розвиток кореневої системи різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи залежно від строків сівби // Аграр. вісн. Причорномор'я. - 2004. - Вип. 26 (Ч. 2). - С. 102-106 (обробка та узагальнення отриманих результатів).

4. Скалій І.М. Особливості формування продуктивності зеленої маси рослин кукурудзи та сої в сумісних посівах залежно від густоти стояння // Наук. вісн. НАУ. - 2005. - Вип. 84.- С. 189-193.

5. Скалій І.М. Оптимізація способів сівби кукурудзи і сої за сумісного вирощування // Тез. доп. наук.-прак. конф. мол. вчен. з проблем сучасного землекористування. - К.: ЕКМО. - С. 64.

6. Скалій І.М. Особливості формування продуктивності зеленої маси рослин кукурудзи та сої в сумісних посівах залежно від густоти стояння // Тези наук. конф. - Умань, 2005. - С. 58-60.

АНОТАЦІЇ

Скалій І.М. Удосконалення елементів технології вирощування змішаних посівів кукурудзи з соєю на силос в Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Наведено результати досліджень з вивчення впливу строків та способів сівби, густоти стояння рослин на урожайність та якість зеленої маси гібридів кукурудзи та сортів сої у змішаних посівах в умовах Лісостепу України. Встановлено особливості росту й розвитку надземної частини рослин, їх водоспоживання та формування листкової поверхні, нагромадження сухої речовини, формування основних господарсько цінних ознак залежно від генетичних особливостей компонентів, строків сівби і густоти стояння рослин. Визначена економічна й енергетична ефективність вирощування змішаних посівів кукурудзи з соєю.

Встановлено, що найвищу урожайність зеленої маси забезпечує змішаний посів гібриду кукурудзи Десна СВ з сортом сої Подільська 416 при густоті стояння рослин відповідно 80+200 та 100+220 тис./ га у строк сівби, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння досягає 8-10^_С. Найоптимальнішим способом розміщення компонентів є сівба кукурудзи і сої через рядок.

Ключові слова: кукурудза, гібриди, соя, сорти, строки сівби, густота стояння рослин, способи сівби, ріст і розвиток, врожайність зеленої маси.

Скалий И.М. Усовершенствование элементов технологии выращивания смешанных посевов кукурузы с соей на силос в Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

Приведены результаты исследований по изучению влияния сроков и способов сева, густоты стояния растений на урожайность и качество зеленой массы гибридов кукурузы и сортов сои при совместном выращивании на силос в условиях Лесостепи Украины. Установлено особенности роста и развития надземной части растений, их водопотребле...