Агротехнологічні основи формування продуктивності сучасних сортів ярого ячменю в північній підзоні Степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

УДК 633.16 : 631.5 : 631.8

АГРОТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ

ПРОДУКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ СОРТІВ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ В ПІВНІЧНІЙ ПІДЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Синицький Максим Петрович

Дніпропетровськ - 2006



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті зернового господарства Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, МУСАТОВ АНАТОЛІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії технології вирощування ранніх зернових і бобових культур

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, ХРАМЦОВ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри рослинництва

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, РОМАНЕНКО ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ, Запорізька державна сільськогосподарська дослідна станція, завідувач відділу рослинництва

Провідна установа: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва Української академії аграрних наук, м. Харків

Захист відбудеться “17” березня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 при Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; тел. 45-02-36

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового госпо-дарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержин-ського, 14

Автореферат розісланий “17” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Черенков А. В.



АНОТАЦІЯ

Синицький М.П. Агротехнологічні основи формування продуктивності сучасних сортів ярого ячменю в північній підзоні Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню і оптимізації технологічних заходів по вирощуванню сучасних сортів ячменю, поглибленому вивченню впливу факторів довкілля і технологічних заходів на їх ріст, розвиток та рівень зернової продуктивності.

Виявлена реакція сортів ячменю на строки сівби і встановлена оптимальна глибина загортання насіння. Показано, що покращання умов живлення неухильно призводить до суттєвого зростання врожайності зерна у всіх сортів ячменю. Приведені вагомі аргументи щодо доцільності використання для інкрустації насіння і обприскування рослин різнофункціональних регуляторів росту. Вивчена дія на ріст, розвиток і формування зернової продуктивності рослин інокуляції насіння мікробіологічними препаратами. Наведені суттєві переваги сумісного застосування регуляторів росту, біопрепаратів і мінеральних добрив в єдиному технологічному комплексі. Обгрунтована доцільність, а також вказані недоліки і переваги застосування мульчувальних матеріалів. Значна увага в дослідженнях приділена вивченню питань зміни біохімічного та фізичного складу зерна сортів при застосуванні основних технологічних заходів. Обгрунтована агротехнологічна та економічна доцільність застосування добрив, регуляторів росту і біопрепаратів, визначені елементи технології, які дозволяли отримати найбільш дешеве зерно ячменю.

Ключові слова: ячмінь, агрометеорологічні умови, вузлові корені, біометричні показники, польова схожість, вузол кущення, строки сівби, глибина загортання насіння, сорт, дози добрив, регулятори росту, інкрустація, обприскування, інокуляція, біопрепарати, білок, крохмаль, азот, економічна ефективність.



АННОТАЦИЯ

Синицкий М. П. Агротехнологические основы формирования продуктивности современных сортов ярового ячменя в северной подзоне Степи Украины. - Рукопись. сівба ячмінь зерновий сорт

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство, Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2006.

Исследования по теме диссертационной работы проводились в соответствие с научно-технической программой Института зернового хозяйства УААН “Зерновые и масличные культуры” и имели целью разработку агротехнических и биологических приёмов, которые позволили бы уменьшить степень зависимости ярового ячменя от стрессовых условий среды за счёт формирования хорошо развитой корневой системы и в дальнейшем стабильной урожайности зерна.

Результатами исследований по теме диссертационной работы установлена объективная зависимость между сроками посева, глубиной заделки и полевой всхожестью семян (r=0,561-0,952 для раннего срока и r=0,741-0,938 - для оптимального). Изучен характер влияния минеральных удобрений на полевую всхожесть семян при посеве их в разные сроки.

Выяснена реакция на сроки сева сортов разных селекционных центров. Проведены всесторонние исследования и установлены причинно-следственные связи между сроками сева, глубиной заделки семян и уровнем залегания узла кущения у растений этих сортов с учётом их морфологичеких и биологических особенностей.

Определены наиболее целесообразные дозы минеральных удобрений под сорта Донецкий 14 и Галактик, внесение которых улучшает условия роста и развития растений выше названых сортов и позволяет получить наиболее дешёвое зерно.

Автором обоснована целесообразность применения регуляторов роста для инкрустации семян и опрыскивания растений. Выявлено, что наиболее стабильным эффектом на протяжении исследований (2001-2003 гг.) обладал препарат стимулирующего действия эмистим С.

Приведены убедительные результаты применения инокулянтов типа КЛ-9 и АДГ и показано, что при улучшении условий питания еффективность практически всех микробиологических препаратов значительно снижалась.

Установлено, что положительное влияние на развитие растений и их продуктивность оказывает послепосевное мульчирование почвы различными видами мульчи. Обоснованы целесообразность и особенности использования каждого из видов мульчи.

Автором работы экспериментально доказана возможность совместного применения минеральных удобрений, регуляторов роста и микробиологических препаратов в одном технологическом цикле у сортов Донецкий 14, Галактик и Феникс. Результаты исследований 2001-2004 гг. позволяют сделать чёткий вывод о существовании реальных резервов для формирования высокого уровня урожайности современных сортов ярового ячменя в степном регионе Украины.

Ключевые слова: ячмень, агрометеорологические факторы, узловые корни, биометрические показатели, полевая всхожесть, узел кущения, сроки сева, глубина заделки семян, сорт, дозы удобрений, регуляторы роста, инкрустация, опрыскивание, инокуляция, биопрепараты, белок, крохмал, азот, экономическая эффективность.



SUMMARY

Synytskyy M. P. Agrotechnological basis for formation of productivity of modern varieties of summer barley in northern subzone of Steppe of Ukraine. - the Manuscript.

The dissertation submitted for the award scientific degree of the Candidate of agricultural sciences by speciality 06.01.09 - Plant Growing.

The Institute of Grain Farming UААS, Dnepropetrovsk, 2006.

The dissertation is devoted to theoretical substantiation and optimization of methods of cultivation for summer barley and the profound studying of influence of an environment factors and technological methods on their growth, development and formation of grain productivity.

Reaction of barley varieties of the different selection centers to terms of sowing is revealed and optimum depth of embedding of seeds is established. It is shown, that improvement of nutrition conditions steadily results in essential growth of grain yield at varieties of barley. Forcible arguments concerning expediency of use of plant growth regulators with various functions for incrustation of seeds and spraying are resulted. Effect on growth, development and formations of grain productivity of plants in connection with inoculation of seeds by microbiological preparations is investigated. Essential advantages of combined application of growth regulators, biological preparations and mineral fertilizers in the uniform technological complex are resulted. The expediency is substantiated, and also lacks and advantages of application of each of mulching materials are specified. The significant attention in researches was given to studying of questions of change of biochemical and physical structure of the grain of varieties of the basic technological elements. The agrotechnological and economic reasonability of application of fertilizers, grows regulators and biological preparations was substantiated, and elements of technology which provided reception of the cheapest grain of barley are determined.

Key words: barley, agrometeorological conditions, crown roots, biometric parameters, field germination rate, tillering node, terms of sowing, depth of embedding of seeds, variety, dozes of fertilizers, regulators of growth, incrustation, spraying, inoculation, biological preparations, protein, starch, nitrogen, economic efficiency.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ярий ячмінь - важлива культура, зерно якої широко використовується для продовольчих, фуражних і пивоварних цілей. За посівними площами він посідає четверте місце в світі і друге - в Україні. Загальна потреба держави в зерні ячменю значно перевищує рівень сучасного виробництва. Успішне вирішення вказаної проблеми полягає в неухильному підвищенні його зернової продуктивності.

Актуальність теми. До основних причин, які зумовлюють значне варіювання рівня врожайності зерна ячменю, крім негативного впливу погодних факторів, належить відсутність малозатратних технологій вирощування з використанням елементів біологізації, адаптованих до несприятливих умов довкілля на фоні зменшення витрат хіміко-техногенних ресурсів.

Застосування мікробіологічних препаратів асоціативної дії дає змогу частково замінити або зменшити дози внесення мінеральних добрив та підвищити коефіцієнт використання їх рослинами ячменю.

Актуальними є дослідження морфологічних і біологічних ознак кореневої системи, а також особливостей росту, розвитку і формування репродуктивних органів рослин ячменю ярого для виявлення існуючих між ними взаємозв'язків.

В північній підзоні степового регіону залишаються не з'ясованими важливі питання екологічної доцільності та економічної ефективності використання як традиційних джерел живлення, так і нових біологічних препаратів мікробної азотфіксації і фосформобілізації в технології вирощування ярого ячменю.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягає у вивченні реакції сортів ячменю різних селекційних центрів на основні елементи технології вирощування, які забезпечують реалізацію генетичного потенціалу на високому рівні, а також визначенні доцільності і ефективності нових біологічних заходів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- з'ясувати глибину залягання вузла кущення у рослин різних сортів ячменю, що визначає їх виживання в екстремальних умовах довкілля;

- встановити, як змінюється габітус та вторинна коренева система рослин ярого ячменю залежно від морфобіологічних ознак сортів, поживного режиму, строків сівби, глибини загортання насіння;

- удосконалити заходи, які сприяють формуванню оптимальної щільності агроценозу ярого ячменю, підвищенню продуктивності фотосинтезу та зниженню коефіцієнта водоспоживання;

- визначити рівень зернової продуктивності і якості урожаю ярого ячменю залежно від факторів, які вивчалися, та встановити оптимальне їх поєднання, яке забезпечує підвищення врожайності і якості зерна;

- встановити економічну ефективність розроблених технологічних заходів вирощування ячменю і рекомендувати їх виробництву.

Об'єкт дослідження. Реакція сортів ярого ячменю на технологічні заходи вирощування: строки сівби, глибину загортання насіння, внесення мінеральних добрив, інкрустацію насіння і обприскування рослин регуляторами росту, інокуляцію насіння мікробіологічними препаратами, мульчування грунту.

Предмет дослідження. Сучасні сорти ярого ячменю різних селекційних центрів, регулятори росту, мікробіологічні препарати, формування і розвиток вторинної кореневої системи, якість зерна та рівень врожайності.

Методи дослідження. Для наукового обґрунтування мети і реалізації встановлених завдань та узагальнення результатів експериментальної роботи поряд із загальновідомими методами використовували деякі спеціальні: діалектичний, гіпотез, синтезу, індукції, статистичний, спостереження, економіко-математичний. Основними методами були польові і лабораторно-польові (модельні) досліди.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження за темою дисертації виконані згідно з державною науково-технічною програмою „Зернові і олійні культури” і завданням „Розробити біологічні, агротехнічні заходи і регламенти використання хімічних препаратів, які забезпечать зменшення ступеня залежності рослин ячменю, вівса, гороху, нуту, чини та сочевиці від екстремальних умов навколишнього середовища” (номер державної реєстрації 0101U002200).

Наукова новизна. Вперше в північній підзоні Степу України розроблені і запропоновані виробництву моделі технологій вирощування нових сортів ярого ячменю, які забезпечують формування високого врожаю та оптимізацію потенціалу витратних ресурсів.

Вивчені особливості росту, розвитку та галуження кореневої системи нових сортів ячменю, за рахунок яких формуються оптимальні біометричні параметри рослин і їх висока зернова продуктивність.

Визначено, що глибина залягання в грунті вузла кущення рослин є генетично зумовленою ознакою і при сівбі на 5-6 см у сортів ячменю Фенікс, Галактик і Бадьорий, варіює в межах 2,6-3,0 см, а у сортів Адапт, Сталкер і Прерія - 1,9-2,1 см.

Виявлено, що рослини ячменю сортів Донецький 14 і Фенікс при оптимальних умовах зволоження і застосуванні добрив спроможні утворювати 4-х ярусну кореневу систему.

Встановлені оптимальні строки сівби, дози добрив, а також висока ефективність застосування регуляторів росту і мікробних препаратів для сортів Фенікс, Галактик і Донецький 14.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалені існуючі та розроблені нові заходи вирощування ярого ячменю в умовах північної підзони Степу України, які дозволяють підвищити та стабілізувати рівень виробництва зерна.

Виробничу перевірку на Ерастівській дослідній станції ІЗГ УААН на площі 80 га проходила удосконалена біологізована технологія вирощування ячменю ярого сорту Галактик із такими елементами: інкрустація насіння перед сівбою регулятором росту емістим С (5 мл/т) і мікробіологічним препаратом (азотфіксуючої дії) КЛ-9 (0,455 л/т); внесення під час сівби мінеральних добрив (N₁₀P₁₀K₁₀, N₃₀P₃₀K₃₀); обприскування рослин у фазі кущення регулятором росту емістим С (10 мл/га). При застосуванні вказаної технології отримано достовірний приріст врожайності зерна: на фоні N₁₀P₁₀K₁₀ - 0,56 т/га, на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ - 0,78 т/га, порівняно з контролем. Ця технологія апробовувалась також у ДГ “Руно” Інституту тваринництва центральних районів УААН (Криничанський район) Дніпропетровська область. Порівняно з контролем отриманий приріст врожайності зерна (фон N₁₀P₁₀K₁₀) сорту Донецький 14 - 0,48 т/га, сорту Фенікс - 0,58 т/га на площі 47 і 106 га відповідно.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено планування й обгрунтування напрямків досліджень, виконано польові й лабораторні досліди, узагальнено літературу, проведено аналіз та обробку одержаних даних. Доля участі дисертанта в наукових працях, надрукованих у співавторстві, складає 60-80 % і включає виконання експериментальних досліджень та інтерпретацію їх результатів.

Апробація результатів досліджень. Основні положення і результати досліджень доповідались та обговорювались на засіданнях науково-методичної ради Інституту зернового господарства УААН (2000-2004 рр.), координаційній нараді науково-методичного центру з проблем зернового господарства України (Дніпропетровськ, 2001 р.), Всеукраїнській науково-технічній конференції молодих вчених і спеціалістів „Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення” (Дніпропетровськ, 2002 р.), науково-практичному семінарі по вирощуванню зернових колосових культур в Дніпропетровській області (2002-2004 рр.), на конференції „Корми і кормовиробництво”, присвяченій 30-річчю Інституту кормів УААН (Вінниця, 2003 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових робіт, з них 4 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 - тези науково-практичної конференції.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Обсяг дисертаційної роботи становить 162 сторінки. Складається з вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних 220 літературних джерел, в тому числі 8 іноземних авторів. Дисертація ілюстрована 54 таблицями, 2 рисунками, містить 41 додаток.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивчення питання та обгрунтування обраного напрямку досліджень (огляд літератури)

У розділі наведені результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань впливу агротехічних заходів (строки сівби, глибина загортання насіння), хімічних засобів (внесення мінеральних добрив) та біологічних чинників (застосування регуляторів росту і біопрепаратів) на польову схожість насіння та ріст і розвиток рослин ярого ячменю, зміну їх продуктивності і якісних показників зерна. Водночас показана необхідність подальшого удосконалення і розробки нових технологічних заходів у зв'язку з впровадженням у виробництво сучасних сортів ячменю, нових регуляторів росту та мікробіологічних препаратів останнього покоління.

Умови та методики проведення досліджень

Грунтово-кліматичні та погодні умови місця проведення досліджень. Польові дослідження проводили протягом 2001-2004 рр. в Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН (П'ятихатський район Дніпропетровської області), яка розташована в зоні північної частини Степу України.

Грунтовий покрив представлений чорноземом звичайним малогумусним важкосуглинковим на лесоподібному суглинку з такою агрохімічною характеристикою орного шару: вміст гумусу (за Тюріним) 4-4,5 %, рН водяної витяжки 6,5-7. Валових форм: азоту - від 0,23 до 0,26 %, фосфору - від 0,11 до 0,16 %, калію - від 2,0 до 2,5 %. Вміст рухомих фосфатів (за Чириковим - Шконде) складає 20,3 мг/100 г грунту, обмінного калію (за Масловою) - 18,6-22,9 мг/100 г; гідролізованого азоту за (Тюріним - Кононовою) - 10,0-11,4 мг/100 г грунту.

Клімат у зоні помірно континентальний. Середньорічна сума опадів (за даними Комісарівської метеостанції) складає 445 мм, в тому числі для культури ярого ячменю - за вегетацію близько 200 мм. Розподіл їх за інтенсивністю нерівномірний: в зимовий період випадає 18 % річної кількості опадів, навесні - 23, влітку - 37 і восени - 22 %.

Погодні умови в роки досліджень були специфічними і значною мірою відрізнялися між собою за температурним режимом та умовами зволоження. Найбільш сприятливими для росту і розвитку рослин ячменю були 2001 і 2004 роки. У 2002 р. період сходи - повна стиглість зерна супроводжувався вищим за оптимальний температурним режимом повітря. Погодні умови 2003 р. характеризувалися як найнесприятливіші - пізні опади, в сумі 114 мм наприкінці фази повного колосіння, зумовили збільшення тривалості дозрівання зерна до 97 днів при невисокому рівні врожайності зерна.

Методика досліджень. Польові і модельні досліди проводили згідно із загальноприйнятими методиками Б. А. Доспєхова (1985, 1987). Після збирання попередника (озима пшениця) проводили дворазове лущення стерні і оранку на глибину 22-25 см.

Загальна площа посівних ділянок в польових дослідах складала 22-45 м², облікова - 20-40 м², повторність 4-разова, в лабораторно-польових (модельних) - 5 м², повторність 6-разова. Сівбу проводили в оптимальні строки. Норма висіву становила 5 млн шт./га схожих насінин. Висівали такі сорти: Донецький 14, Донецький 15, Прерія, Галактик, Адапт, Сталкер, Вакула, Джерело, Фенікс, Бадьорий.

У модельному досліді сівбу проводили у „березневі вікна” (ранній строк сівби - на початку фізичної стиглості грунту) і в оптимальний строк - при фізичній стиглості грунту. Насіння загортали на глибину 3, 6 і 9 см. Дослід закладався на фонах: без добрив і N₆₀P₆₀K₆₀.

У модельному досліді здійснювали мульчування посівів ячменю тирсою, перегноєм-сипцем і соломою (пшеничною).

У польовому досліді вивчали реакцію рослин сортів ячменю на дози добрив: P₃₀, N₁₀P₁₀K₁₀ і N₃₀P₃₀K₃₀ і N₆₀P₆₀K₆₀, які вносили одночасно із сівбою.

В окремому досліді насіння сортів ячменю перед сівбою обробляли напівсухим способом регуляторами росту: гумісол, фумар, емістим С, ДПРД-2-103В, ДГ-82М у рекомендованих дозах, а на контролі - водою. У фазі кущення проводили обприскування рослин вищевказаними РР у рекомендованих дозах. Дослід закладався на фонах живлення: N₃₀P₃₀K₃₀ і N₆₀P₆₀K₆₀.

В іншому польовому досліді в день сівби здійснювали інокуляцію насіння сортів ячменю біопрепаратами на основі азотфіксуючих і фосформобілізуючих бактерій: різоагрін, різоплан, різоентерін, КЛ-9, АДГ, БСП, ФМБ. Дослід закладався на фонах: без добрив, P₃₀, N₃₀P₃₀K₃₀, N₆₀P₆₀K₆₀.

Обліки, спостереження та аналізи проводились згідно з такими методиками:

- фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, облік густоти посіву, загального і продуктивного кущення та виживання рослин - за „Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур”;

- морфоструктуру рослин визначали за методикою Ф. М. Куперман (1980);

- наростання вегетативної і кореневої маси та накопичення сухої речовини за основними етапами органогенезу, визначали шляхом відбору рослинних проб в двох несуміжних повторністях із 0,33 п/м, в яких визначали сиру масу, вміст сухої речовини, морфологічні і структурні показники рослин;

- вологість грунту - ваговим методом перед сівбою і в фази кущення, колосіння та збирання врожаю в контролі (без добрив) і на удобрених фонах; одночасно відбирались зразки грунту із шару 0-25, 25-40 см для виявлення вмісту рухомих форм азоту, фосфору і калію на контрастних варіантах удобрених фонів і на контрольних ділянках;

- площу листкової поверхні визначали методом „висічок” за методикою А. А. Ничіпоровича;

- лабораторну схожість насіння встановлювали відповідно до ДСТУ 2240-93, ДСТУ 4138-2002;

- структуру врожаю визначали методом відбору пробних снопів, із двох несуміжних повторностей;

- функціональну діяльність кореневої системи рослин визначали за методикою Б. А. Чижова (1931) у фази кущення та колосіння; встановлювалась також сира і повітряно суха маса коренів;

- підраховувалось число рослин на квадратному метрі, кількість листків, на рослині вимірювали висоту, довжину і діаметр нижніх міжвузлів, встановлювали загальну вагу вегетативної маси рослин із облікової площі в модельних дослідах;

- визначали врожайність основної продукції поділяночно, методом суцільного обліку і прямим комбайнуванням;

- масу 1000 зерен та натуру зерна встановлювали згідно з ДСТУ 4138-2002;

- хімічний склад рослин та якість зерна визначали за допомогою методу інфрачервоної спектрометрії на інфрачервоному аналізаторі NIP-4500 Scaner 4250 з комп'ютерним забезпеченням ADIDM-3114;

- математичну обробку результатів дослідів виконували методом дисперсійного та кореляційно-регресивного аналізів із використанням комп'ютерних програм;

- економічну ефективність елементів технології вирощування розраховували, керуючись типовими технологічними картами вирощування зернових культур та “Методичними рекомендаціями оперативного визначення витрат виробництва та формування цін на продукцію сільського господарства і переробної промисловості в умовах інфляції” за цінами на продукцію 2005 р.

Вплив технологічних заходів на варіювання показників розвитку рослин у післяпосівний період

Зміна показників польової схожості насіння рослин ярого ячменю під впливом досліджуваних факторів. Аналіз експериментальних даних в середньому за 2001-2003 рр. показав, що польова схожість насіння знаходилась у тісному кореляційному взаємозв'язку з глибиною загортання та строками сівби (r=0,561-0,952 - для раннього строку сівби і r=0,741-0,938 - для оптимального) і практично не залежала від сортового складу рослин ярого ячменю.

Встановлено, що за раннього строку сівби на фоні без добрив показники польової схожості насіння сортів ячменю варіювали в межах 61-63 %. При внесенні мінеральних добрив проявлялась тенденція її підвищення до 64-67 %, особливо при загортанні насіння на глибину 6 і 9 см. За оптимального строку сівби, в порівнянні із раннім, і внесенні добрив польова схожість знижувалась і становила 52-55 % - при загортанні насіння на глибину 3 см і 56-57 % - при заробці його на 6 і 9 см.

Регулятори росту фумар і емістим С сприяли зростанню показників польової схожості насіння на 6,7 і 3,4 % відповідно до контролю.

Формування вузла кущення у рослин різних сортів ячменю залежно від строків сівби та глибини загортання насіння. Отримані дані свідчать, що в середньому за роки досліджень (2001-2003) при глибині загортання насіння 3 см і ранньому строкові сівби вузол кущення рослин зосереджувався на різній глибині залежно від морфогенетичних особливостей досліджуваних сортів. Так, у сорту Прерія він розміщувався на глибині 1,9 см; Донецький 14 - 2,3 см, а Фенікс - 2,8 см. При сівбі в оптимальний строк (в першій декаді квітня) відмічалася тенденція деякого заглиблення вузла кущення у всіх досліджуваних сортів. Загортання насіння на глибину 6 і 9 см призводило до поглиблення вузла кущення на 0,2-0,3 см.

Ранжировка сортів за рівнем залягання вузла кущення свідчить про найбільш високу адаптивність ячменю сорту Фенікс до екстремальних (стресових) умов довкілля. Інші сорти за цим показником відрізнялися незначно, за винятком сорту Галактик, який формував його на глибині 2,4-3,0 см.

При визначенні кореляційного зв'язку між рівнем залягання вузла кущення та глибиною загортання насіння виявилось, що він залежав від погодних умов і морфологічних особливостей сортів. В 2001 р., за сприятливих умов зволоження, цей зв'язок був відсутній, в той час як у посушливі роки (2002 і 2003) глибина заробки насіння суттєво впливала на рівень закладання вузла кущення, особливо при оптимальному строкові сівби (для сорту Прерія - r=0,449, Донецький 14 - r=0,722; Фенікс - r=0,591).

Аналіз погодних умов та дані візуальних спостережень в період сходи - кущіння також дали змогу встановити тісний кореляційний зв'язок між глибиною розміщення в грунті вузла кущення та строками сівби (в 2001 р. - r=0,938, в 2002 р. - r=0,635, в 2003 р. - r=0,918).

Ріст і розвиток рослин різних сортів ярого ячменю під впливом агротехнічних прийомів

Розвиток кореневої системи та формування надземної маси залежно від строків сівби. Вузловим кореням належить провідна роль у формуванні зернової продуктивності рослин ярого ячменю (у=0,934+0,178х при R²=0,684; r=0,827). Визначено, що поєднання погодних факторів в середньому за 2001-2003 рр. при ранньому строкові сівби було найсприятливішим для формування рослинами більшої кількості вузлових коренів, яка на фоні без добрив складала: в 2001 р. - 6,8, 2002 р. - 4,8; 2003 р. - 0,7 шт./росл., тимчасом як при оптимальному строкові сівби відповідно 5,9, 4,3 і 0,4 шт./росл. Між строками сівби і кількістю вузлових коренів встановлений чіткий кореляційний зв'язок: у=0,251+1,080х при R²=0,987, а r=0,993. З'ясовано також, що утворення вторинних коренів рослинами ячменю безпосередньо пов'язано з процесом кущення, який залежав від строків сівби (у=0,734+0,659х при R²=0,698; r=0,835). Поряд з цим, між процесом кущення і формування в рослин вузлових коренів також встановлена кореляційна залежність: в 2001 р. - r=0,385, в 2002 р. - r=0,812; в 2003 р. - r=0,863.

Дослідженнями підтверджено, що чим більша глибина залягання вузла кущення, тим більшу кількість вузлових коренів здатна сформувати рослина. Даний факт підтверджується відповідними коефіцієнтами кореляції (r): для раннього строку сівби - в 2001 р. - r=0,643; в 2002 р. - r=0,878; в 2003 р. - r=0,422; для оптимального - відповідно 0,388, 0,881 і 0,789.

Визначено також, що виживання продуктивних стебел рослин ячменю за роками було неоднаковим. У більш сприятливому за гідротермічним режимом 2001 р. цей показник був дещо вищим, ніж у різною мірою посушливих 2002-2003 рр. Зокрема, при ранньому строкові сівби (залежно від сорту) він становив: у 2001 р. - 1,8-2,7, в 2002 р. - 1,7-2,0; в 2003 р. - 1,2-1,9 шт./росл., тимчасом як при оптимальному - варіював в межах 1,7-2,6, 1,2-1,7 і 1,0-1,7 шт./росл. відповідно. Аналогічним чином змінювалося і число вузлових коренів: при ранньому строкові сівби в 2001 р. їх число варіювало (залежно від сорту) в межах 4,8-6,7, в 2002 р. - 2,2-3,0, в 2003 р. - 0,7-2,9 шт./росл., а при оптимальному відповідно - 4,7-5,9; 2,0-2,7; 0,1-1,1 шт./росл.

Важливо відмітити, що ефективність дії добрив при оптимальному строкові сівби значно знижувалася. В середньому за 2001-2003 рр. при ранньому строкові сівби була сформована вища врожайність зерна (табл. 1) порівняно з сівбою в оптимальний. Вона коливалась в межах 2,95-3,87 т/га на фоні без добрив і 3,76-4,59 т/га - на фоні N₆₀P₆₀K₆₀, в той час як при оптимальному строкові сівби відповідно 2,35-3,0 і 3,31-3,89 т/га.

Ріст і розвиток рослин ячменю під впливом доз мінеральних добрив. Експериментальні дані свідчать, що внесення мінеральних добрив значно знижує активність кореневої системи, незважаючи на те, що надземна маса та маса кореневої системи рослин ячменю на удобрених ділянках перевищує ці показники в контрольному варіанті.

Вельми значно впливали мінеральні добрива і на формування зернової продуктивності рослин, хоча приріст врожайності залежав також і від погодних умов року. Так, в більш сприятливому за зволоженням 2001 р. були отримані значно вищі прибавки врожайності зерна, які варіювали (залежно від дози добрив) від 0,43 до 1,89 т/га у сорту Донецький 14 і від 0,24 до 1,79 т/га у сорту Галактик. В 2002 р. приріст врожайності цих сортів становив відповідно 0,08-0,72 і 0,11- 0,97 т/га, а в 2003 р. - 0,16-0,52 та 0,18-0,53 т/га.

У середньому за 2001-2003 рр. врожайність зерна поступово зростала при покращанні умов живлення і була найвищою при внесенні добрив у дозі N₆₀P₆₀K₆₀: у сорту Донецький 14 прибавка складала 1,04 т/га, або 38 % в порівнянні з контролем.

Використання регуляторів росту для оптимізації умов життєдіяльності рослин ячменю на початкових етапах їх розвитку. Серед досліджуваних регуляторів росту найбільш позитивний вплив на розвиток зародкової кореневої системи мала інкрустація насіння емістимом С. Число коренів при цьому складало 6,4 шт./росл. у сорту Донецький 14 та 7,0 шт./росл. у сорту Галактик проти контрольних показників 6,0 та 6,5 шт./росл. відповідно. Між ступенем розвитку первинної кореневої системи та рівнем врожайності встановлений кореляційний зв'язок: на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ в 2001 р. - r=0,449, в 2002 р. - r=0,904; в 2003 р. - r=0,917. На фоні N₆₀P₆₀K₆₀ ці коефіцієнти становили відповідно 0,536; 0,716; 0,735.

З'ясовано, що виживання продуктивних стебел рослин ячменю зростало з покращанням умов живлення і залежало також від способів застосування регуляторів росту. Так, на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ сорт Донецький 14 на одну рослину мав 1,8-2,0 продуктивних стебел при інкрустації насіння і 1,8-2,2 - при обприскуванні, в той час як на контролі відповідно 1,7 і 1,6 шт/росл. На фоні N₆₀P₆₀K₆₀ даний показник зростав відповідно з 1,9 до 2,1-2,6 шт./росл. Аналогічна закономірність відзначена і у сорту Галактик.

Дослідженнями визначено, що регулятори росту суттєво впливали, насамперед, на розвиток вторинної кореневої системи. Число вузлових коренів значно варіювало за роками і залежало як від умов живлення, так і від способів застосування регуляторів росту. В середньому за 2001-2003 рр. на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ цей показник становив у сорту Донецький 14 - 3,0-3,7, а у сорту Галактик 3,4-4,3, при відповідних контрольних показниках 2,5-2,6 і 3,0 шт./росл. На фоні N₆₀P₆₀K₆₀ число вузлових коренів зростало з 3,0 до 3,7-4,5 шт./росл. у сорту Донецький 14 і з 3,4 до 3,9-5,1 у сорту Галактик. Встановлено кореляційний зв'язок між рівнем врожайності та числом вузлових коренів. При інкрустації насіння (фон N₃₀P₃₀K₃₀) - в 2001 р. - r=0,590, в 2002 р. - r=0,815; в 2003 р. - r=0,644. При обприскуванні рослин відповідно 0,725, 0,505; 0,473.

На біометричні і структурні параметри розвитку рослин, а також на рівень формування їх зернової продуктивності при цьому також вплив мали погодні умови року, умови живлення і біологічні особливості сортів. В середньому за 2001-2003 рр. найбільш суттєві прирости врожайності зерна (11-13 %) до контрольного варіанту були сформовані на ділянках, де передпосівна інкрустація і обприскування рослин проводилися регуляторами росту емістим С та фумар. Так, на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ у сорту Донецький 14 був отриманий приріст врожайності на рівні 0,29-0,42 т/га при інкрустації насіння і 0,36-0,42 т/га при обприскуванні рослин, який був достовірним і по відношенню до еталону - гумісолу.

Результати досліджень дозволили визначити, що передпосівна інкрустація насіння і обприскування рослин ячменю регуляторами росту на фоні внесення помірних доз добрив (N₃₀P₃₀K₃₀) сприяли покращанню пристосованості рослин до екстремальних умов - повітряної та ґрунтової посухи у першій половині вегетації 2002 та 2003 рр. Останнє забезпечило приріст врожайності зерна ячменю сорту Донецький 14 - на рівні 0,25-0,46 т/га. На фоні N₆₀P₆₀K₆₀ обприскування рослин регуляторами росту було ефективнішим у порівнянні з інкрустацією і забезпечувало приріст врожаю, відповідно до контролю, на рівні 0,22-0,65 т/га.

Ефективність інокуляції насіння мікробіологічними препаратами та біопротекторами. В даний час інокуляція насіння штамами бактерій, біопрепаратами та біопротекторами в технології вирощування є найперспективнішим заходом подальшого підвищення рівня врожайності багатьох культур.

Одним з головних показників, який свідчить про ефективність мікробних препаратів є коефіцієнт продуктивного кущення. Залежно від сорту і умов живлення при інокуляції біологічними препаратами насіння рослини мали на 0,1-0,4 продуктивних пагонів більше в порівнянні з контролем. Такі рослини формували краще розвинену листкову поверхню. Зокрема, у сорту Донецький 14 цей показник збільшувався на неудобреному фоні на 0,4-0,6 дм², при внесенні P₃₀ - на 0,3-0,5 дм², N₃₀P₃₀K₃₀ - на 0,2-0,4 дм² в порівнянні з контролем відповідно 0,46, 0,50 і 0,58 дм².

В середньому за 2001-2003 рр. найвищу ефективність мікробні препарати забезпечували при інокуляції насіння на фоні без добрив і при внесенні фосфору в дозі 30 кг/га д. р.. Приріст врожайності зерна по відношенню до контролю складав при цьому відповідно 0,25-0,41 і 0,22-0,43 т/га. При внесенні складних добрив в дозах 30 і 60 кг/га д. р. ефективність біологічних препаратів суттєво знижувалася, і прибавки врожайності були 0,08-0,38 і 0,07-0,26 т/га відповідно. Серед досліджуваних біопрепаратів на всіх фонах живлення, стабільний приріст врожайності забезпечувала інокуляція насіння препаратами КЛ-9 і АДГ.

Оптимізація умов для росту і розвитку рослин сортів ячменю за рахунок поєднання технологічних заходів. Встановлено, що поєднання різних способів застосування регуляторів росту, а також добрив і біологічних препаратів в єдиному технологічному комплексі позитивно впливало на розвиток вузлових корінців впродовж усього періоду вегетації. Так, у фазі колосіння на контрольних ділянках число вторинних коренів (залежно від сортів) становило 3,0-3,7 шт./росл., в той час як при застосуванні технологічних заходів в єдиному комплексі на фоні без добрив цей показник складав 4,0-4,2 шт./росл., а на фонах N₁₀P₁₀K₁₀ та N₃₀P₃₀K₃₀ відповідно 4,5-4,9 і 4,7-5,4 шт./росл. рахунок підвищення адаптивності рослин до несприятливих умов довкілля при внесенні мінімальних (N₁₀P₁₀K₁₀) і помірних (N₃₀P₃₀K₃₀) доз добрив, сівбі насіння, обробленого регулятором росту емістим С (10 мл/т) і біопрепаратом КЛ-9 (0,46 л/т), та обприскування посівів у фазі кущення препаратом емістим С (5 мл/га).

Покращання умов вологозабезпеченості рослин ячменю при мульчуванні грунту. Виявлено, що мульчування посівів ячменю покращує умови розвитку рослин, та сприяє підвищенню рівня зернової продуктивності. Слід відмітити, що в 2001 р. приріст врожайності зерна у сорту Донецький 14 складав: при мульчуванні перегноєм - 0,21 т/га, тирсою - 0,27 т/га, пшеничною соломою -0,17 т/га. Аналогічна залежність проявилась і стосовно сорту Галактик. В 2002 р. приріст врожайності зерна (залежно від мульчі) складав 0,34-0,58 т/га - у сорту Донецький 14 і 0,28-0,53 т/га у сорту Галактик, а в 2003 р. відповідно 0,31-0,46 і 0,24-0,56 т/га.

Варіювання якісних показників зерна ярого ячменю під впливом агротехнічних заходів

Вплив технологічних заходів на біохімічний склад зерна ячменю. За результатами досліджень в середньому за 2001-2003 рр. встановлено, що при ранньому строкові сівби білковість зерна була на 0,6-0,8 % нижчою порівняно з оптимальним і варіювала в межах 8,5-9,9 %.

Глибина загортання насіння на 6 і 9 см не мала суттєвого впливу вміст в зерні білка.

Внесення під ячмінь мінеральних добрив також незначно впливало на біохімічний склад зерна. Зокрема, вміст крохмалю варіював в межах 57,2-58,4 % у сорту Донецький 14 і 57,9-58,5 % у сорту Галактик, а вміст білка відповідно 8,6-8,9 і 8,4-8,6 %. Слід підкреслити, що внесення добрив позитивно впливало на такий показник, як маса 1000 зерен. Так, в середньому за 2001-2003 рр. при покращанні умов живлення вона збільшувалась з 48,1 г в контролі до 51,9 г (при внесенні N₆₀P₆₀K₆₀) у сорту Донецький 14 та з 49,4 до 53,9 г - у сорту Галактик.

Використання регуляторів росту, незалежно від сорту і фонів добрив, суттєво не впливало на вміст білка і крохмалю в зерні.

При інокуляції насіння ячменю мікробіологічними препаратами помітно змінювався біохімічний склад зерна. Так, у сорту Донецький 14 білковість зерна зростала (залежно від біопрепаратів і умов живлення) на 0,4-0,6 % на фонах без добрив, P₃₀ і N₃₀P₃₀K₃₀ та на 0,1-0,5 % при внесенні N₆₀P₆₀K₆₀. Показники вмісту в зерні крохмалю підвищувались на 0,3-0,7, 1,1-1,6, 1,7-1,9 і 1,1-1,2 % відповідно до вказаних фонів. Серед біопрепаратів найбільш суттєво впливали на якісний склад зерна КЛ-9 і АДГ.

Винос з грунту загального азоту та витрати його на формування одиниці врожаю під впливом технологічних заходів. В наших дослідженнях встановлений тісний кореляційний зв'язок між рівнем врожайності і витратами азоту на його формування, який для сорту Донецький 14 становив в 2001 р. - 0,833, в 2002 р. - 0,607; в 2003 р. - 0,969.

При визначенні витрат азоту рослинами ячменю на формування 1 т зерна при внесенні різних доз добрив виявилось, що вони здебільшого залежали від сорту та погодних умов і варіювали (залежно від дози добрив) в межах 19,5-20,4 кг у сорту Донецький 14 і 19,9-20,5 кг у сорту Галактик.

Слід зазначити, що цей показник також залежав від властивостей регуляторів росту та способу їх застосування і варіював в межах 20,4-21,6 кг у сорту Донецький 14 і 20,5-22,1 кг у сорту Галактик.

Застосування мікробіологічних препаратів у порівнянні з іншими технологічними заходами більш суттєво вплинуло на витрати рослинами азоту на формування одиниці врожаю. Зокрема, у сорту Донецький 14 вони зростали (залежно від біопрепаратів) з 19,6-20,3 кг на контролі до 21,2-22,1 кг на фоні N₆₀P₆₀K₆₀.

Економічна оцінка ефективності вирощування ярого ячменю при застосувані різних доз мінеральних добрив, регуляторів росту та мікробіологічних препаратів

Узагальнення 3-річних експериментальних даних, де вивчалось внесення під ячмінь різних доз мінеральних добрив, свідчить, що при збільшенні дози внесення останніх спостерігалося стабільне зростання врожайності. При внесенні помірної дози добрив (N₃₀P₃₀K₃₀) у сорту Донецький 14 та підвищеної дози (N₆₀P₆₀K₆₀) у обох сортів ячменю відбувалось суттєве зниження ефективності виробництва, рівня його рентабельності та суми прибутку з одиниці площі. Для сорту Донецький 14 найбільш рентабельним по відношенню до контролю є внесення добрив в дозі P₃₀ і N₁₀P₁₀K₁₀ кг/га д. р. При цьому собівартість 1 т зерна становить 390,0 і 376,8 грн, чистий прибуток - 480,7 і 540,5 грн/га, а рівень рентабельності відповідно 41,3 і 46,5 %. Поряд з цим, у сорту Галактик найбільш дешеве зерно отримано при внесенні доз N₁₀P₁₀K₁₀ та N₃₀P₃₀K₃₀ кг/га д. р. При цьому собівартість 1 т зерна становила 349,9 і 406,6 грн, прибуток - 931,0 і 811,2 грн/га, а рівень рентабельності відповідно 79,7 і 55,1 %.

Стосовно застосування біопрепаратів, то найбільш ефективною виявилась інокуляція насіння препаратом КЛ-9. При сівбі інокульованого насіння сорту Донецький 14 на фоні без добрив прибуток складав 793,6 грн (технологія в цілому), а рентабельність дорівнювала 82,7 %. На фоні P₃₀ ці показники становили відповідно 635,9 і 55,4, а при внесенні N₃₀P₃₀K₃₀ - 543,4 грн і 38,1 %. При внесенні N₆₀P₆₀K₆₀ застосування препарату КЛ-9 є також доцільним, однак ефективність виробництва при цьому значно знижується.

Щодо регуляторів росту, то найбільш дешеве зерно одержано при застосуванні препарату емістим С в дозі 10 мл/т для інкрустації насіння або 5 мл/га для обприскування рослин. На фоні N₃₀P₃₀K₃₀ у сорту Донецький 14 прибуток зростав з 376,2-390,5 грн/га на контролі до 572,1-582,8 грн/га при застосуванні емістиму С, а рівень рентабельності при цьому варіював від 27,1-28,1 до 39,9-40,5 %. На фоні N₆₀P₆₀K₆₀ прибуток від застосуваня емістиму С становив 499,4-555,0 грн/га при рівні рентабельності 26,5-28,6 %.

Впровадження технології, у якій в єдиному комплексі були застосовані найбільш економічно доцільні дози добрив в поєднані з регуляторами росту і біопрепаратами у сорту Донецький 14 отримано чистого прибутку 902,6 грн/га. При цьому собівартість однієї тонни зерна складала 324,8 грн, а рентабельність виробництва - 72,35 %.



ВИСНОВКИ

В дисертації, на основі результатів досліджень, наведені особливості процесів росту, розвитку і формування зернової продуктивності рослин сучасних сортів ярого ячменю різних селекційних центрів, які обумовлюються строками сівби, глибиною загортання насіння, рівнем розміщення вузла кущення, впливом добрив, інкрустацією насіння та обприскуванням рослин регуляторами росту, інокуляцією мікробними препаратами. Визначені найбільш придатні для виробництва сорти ярого ячменю та технологічні моделі їх вирощування. Досконало обґрунтована їх економічна доцільність в умовах північної підзони Степу України, що проявляється в наступному:

1. Польова схожість насіння ячменю знаходиться у взаємозв'язку з глибиною загортання та строками сівби, що підтверджувався відповідними коефіцієнтами кореляції: r=0,561-0,952 - для раннього строку сівби і r=0,741-0,938 - для оптимального. З'ясовано, що за раннього строку сівби польова схожість насіння становила: при загортанні на 3 см - 61,3 %, на 6 см - 62,5 %, на 9 см - 62,3 %, а за оптимального - відповідно 53,2, 53,3 та 53,9 %.

2. При наявності в посівному шарі грунту достатньої кількості вологи та відносно невисокій температурі повітря польова схожість при збільшенні глибини загортання насіння з 3 до 9 см знижувалася залежно від сорту ячменю: при ранньому строку сівби на 4,4-7,1 % (2001 р.) і 2,3-4,5 % (2002 р.), а при оптимальному відповідно на 3,6-5,4 і 3,8-5,3 %. За умов пізньої та посушливої весни (2003 р.), навпаки, спостерігалось зростання польової схожості насіння при збільшенні глибини загортання на 14,7 % при ранньому строкові сівби та 9,9 % при оптимальному.

3. Мінеральні добрива в роки із сприятливими умовами зволоження в період сівба - сходи підвищували схожість насіння сортів Донецький 14 на 4,8 % і Галактик - на 3,4 %. При недостатньому рівні вологозабезпеченості грунту та підвищеній температурі повітря (2003 р.) добрива викликали зменшення досліджуваного показника на 0,6-4,4 %. При ранньому строкові сівби і внесенні добрив, незалежно від глибини загортання насіння, польова схожість зростала, тоді як за оптимального цей показник підвищувався лише при заробці насіння на глибину 9 см.

4. Інкрустація насіння ячменю регуляторами росту типу фумар і емістим С обумовила зростання польової схожості насіння у порівнянні з контролем відповідно на 6,7 і 3,4 %. Інокуляція насіння сортів ячменю мікробіологічними препаратами не мала впливу на польову схожість.

5. Встановлено, що глибина розміщення в грунті вузла кущення рослин ярого ячменю залежить, насамперед, від генетичних особливостей сортів і строку сівби. Максимальна глибина залягання вузла кущення залежно від строку сівби відзначена у сорту Фенікс - 2,8-3,2 см, а мінімальна - 1,9-2,4 см, у сорту Прерія.

6. За раннього строку сівби врожайність зерна була вищою і варіювала (залежно від сорту і глибини загортання насіння) від 2,95 до 3,91 т/га, тоді як за оптимального строку вона коливалась в межах 2,35-3,0 т/га. Найвища врожайність зерна при ранньому строкові сівби була сформована сортами Донецький 14 і Фенікс - відповідно 3,78-3,91 і 3,65-3,77 т/га.

7. Мінеральні добрива позитивно впливали на ріст і розвиток біометричних і структурних параметрів рослин ячменю, сприяли економному витрачанню ними запасів вологи. Найбільший приріст врожайності зерна (1,04 т/га у сорту Донецький 14 і 1,1 т/га у сорту Галактик) отриманий при внесенні складних добрив дозою 60 кг/га д. р. кожного елементу живлення.

8. Регулятори росту, незалежно від способу їх застосування і фону живлення, покращували розвиток рослин і підвищували їх продуктивність. При інкрустації насіння, на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ приріст врожайності (залежно від РР) становив 0,25-0,42 т/га у сорту Донецький 14 і 0,38-0,44 т/га - у сорту Галактик, а на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ цей показник варіював стосовно цих сортів в межах 0,12-0,35 і 0,14-0,36 т/га відповідно. Обприскування рослин на початку вегетації забезпечило приріст врожайності на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ 0,30-0,46 т/га у сорту Донецький 14 і 0,37-0,61 т/га у сорту Галактик, а на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ відповідно 0,22-0,65 і 0,11-0,33 т/га.

9. Інокуляція насіння сортів ячменю мікробіологічними препаратами мала позитивний вплив на розвиток біометричних і структурних параметрів рослин та підвищувала їх зернову продуктивність. Залежно від сорту ячменю і типу біопрепаратів приріст врожаю становив: на фоні без внесення добрив - 0,22-0,41 т/га, на фоні P₃₀ - 0,22-0,43 т/га, на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ - 0,08-0,38 т/га. При внесенні підвищених доз добрив обробка насіння біопрепаратами, за винятком КЛ-9 і АДГ, була малоефективною.

10. Поєднання в технологічному комплексі мінеральних добрив, регуляторів росту і мікробіологічних препаратів покращувало розвиток рослин ячменю різних сортів і сприяло формуванню більш високого врожаю зерна при високих показниках рентабельності. Прибавка врожайності у сортів Донецький 14, Галактик і Фенікс в середньому за 2002-2004 рр. становила: на фоні без добрив - 0,18-0,35 т/га, на фоні N₁₀P₁₀K₁₀ - 0,39-0,58 т/га; на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ - 0,82-0,91 т/га.

11. Мульчування посівів ячменю перегноєм-сипцем, пшеничною соломою і тирсою покращувало зволоження верхнього шару грунту та сприяло росту і розвитку рослин, підвищувало їх зернову продуктивність (залежно від типу мульчі) у сорту Донецький 14 на 9,6-14,4 %, а у сорту Галактик на 8,0-16,6 %.

12. Основні елементи технології, які досліджувалися, неоднаково впливали на якісні показники зерна. Мінеральні добрива помітно покращували фізичні властивості зерна ячменю, однак його хімічний склад майже не змінювався. Регулятори росту не впливали на крохмалистість зерна, а вміст в ньому білка варіював в межах 0,1-0,6 %. Інокуляція насіння біопрепаратами КЛ-9 і АДГ сприяла зростанню білковості зерна на 0,1-0,7 % у сортів Донецький 14 і Галактик. Найбільший вплив на вміст в зерні білка мали строки сівби: при опттимальному порівняно з раннім він зростав (залежно від сорту і року досліджень) на 0,1-1,8 %.

13. Показник загального виносу азоту з грунту при застосуванні різних технологічних заходів поступово зростав при збільшенні рівня врожайності основної і побічної продукції (r=0,61-0,97). Мінеральні добрива збільшували витрати азоту на формування одиниці продукції на 0,4-0,5 кг/т у сорту Донецький 14. При внесенні добрив в помірній дозі витрати азоту на формування тонни врожаю знижувались на 0,2-0,4 кг/т у сорту Донецький 14 і 0,4-0,6 кг/т - сорту Галактик. Регулятори росту та біопрепарати неоднозначно впливали на досліджуваний показник.

14. Регулятори росту і мікробіологічні препарати сприяли суттєвому підвищенню рівня рентабельності і прибутковості виробництва зерна ячменю. При застосуванні препарату емістим С прибуток (відповідно до контролю) складав 174-221 грн/га у сорту Донецький 14 і 154-376 грн/га - у сорту Галактик, а рівень рентабельності становив відповідно 26-40 і 50-72 %. При інокуляції насіння біопрепаратом КЛ-9 отримано чистого прибутку у сортів Донецький 14 і Галактик відповідно 87-191 і 73-168 грн/га. Найбільш дешеве зерно і вищий прибуток одержані при внесенні добрив P₃₀ і N₁₀P₁₀K₁₀ під сорт Донецький 14 (прибуток складав 480-540 грн/га, рентабельність 41-46 %) та N₁₀P₁₀K₁₀ і N₃₀P₃₀K₃₀ - під сорт Галактик (прибуток 811-932 грн/га, рентабельність 55-79 %).

...