Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою науково-дослідної роботи кафедр рослинництва, а також ботаніки та фізіології рослин Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва згідно завдання „Розробка екологічно безпечних способів передпосівної обробки насіння зернових і зернобобових культур” (номер державної реєстрації 0101U002277).

Мета й завдання дослідження. Метою наших досліджень передбачалось встановити вплив абіотичних і технологічних факторів на посівні та врожайні якості насіння квасолі звичайної.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

Вивчити неоднорідність насіння різних за генотипом рослин квасолі за посівними якостями та врожайними властивостями.

Проаналізувати вплив метеорологічних факторів на неоднорідність насіння за масою, на продуктивність рослин та хімічний склад.

Розробити метод виділення високопродуктивного насіння за його розмірами й масою.

Визначити оптимальні строки і способи збирання квасолі для отримання насіння з високими посівними якостями і продуктивними властивостями.

Вивчити вплив пошкодженості насіння на його врожайні властивості.

Вивчити вплив способу сівби на вирівняність елементів продуктивності рослин квасолі.

Дослідити вплив передпосівної обробки насіння на врожайність квасолі.

Об'єкт дослідження - визначення мінливості посівних якостей та врожайних властивостей квасолі звичайної.

Предмет дослідження - встановити вплив способів сівби, строків і способів збирання квасолі, способів сортування й передпосівної обробки насіння на врожайні властивості насіння квасолі.

Методи дослідження. Польові - для отримання експериментальних даних за урожайними властивостями насіння квасолі; лабораторні - для визначення фізико-механічних властивостей та хімічного складу; математичні - для розрахунків статистичних характеристик вибірок при кількісній мінливості. Для визначення функціональних зв'язків використовували коефіцієнти кореляції, детермінації, рівняння регресії. Для статистичної обробки врожайних даних - закон розподілення відношень середніх квадратів Р.А. Фішера.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше для умов лісостепової зони Харківської області встановлено закономірності впливу абіотичних і технологічних факторів на мінливість насіння квасолі звичайної сорту Первомайська за морфолого-анатомічними ознаками, хімічним складом, посівними якостями і продуктивними властивостями.

Показано вплив рівномірного розміщення рослин у посіві за стільниковою схемою на мінливість маси насіння квасолі в урожаї.

Обґрунтовано доцільність збирання насіння квасолі у фазі жовтих бобів при вологості насіння 22-25 % і застосування прямого способу збирання.

Виявлено найбільш небезпечні типи пошкоджень насіння квасолі, які різко знижують врожайні якості насіннєвого матеріалу.

Доведено доцільність сортування насіння за пружністю і застосування вогневої і озонової передпосівної обробки насіння для підвищення врожайних якостей насіння квасолі.

Розглянуто можливість визначення найбільш продуктивної фракції насіння квасолі розрахунковим методом.

Практичне значення одержаних результатів. Установлені критерії відбору насіння квасолі за його масою дозволяють виділити на сортувальних машинах найбільш продуктивну фракцію насіння. Розроблено рекомендації щодо строку і способу збирання насіння квасолі для отримання насіннєвого матеріалу з високими посівними якостями і врожайними властивостями. Запропоновано виділення з насіннєвого матеріалу фракції насіння квасолі з високими пружними властивостями для зменшення кількості пошкодженого насіння у насіннєвому матеріалі. Рекомендовано для підвищення врожайності квасолі використовувати передпосівну озонову обробку насіння. Розроблені рекомендації випробувано у виробничій перевірці в селянському (фермерському) господарстві „Татаренкової Н.Д.” у 2001-2002 роках. Доведено доцільність використання запропонованих елементів технології, передпосівної обробки насіння, що забезпечило підвищення рентабельності на 9-16 %.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором і є самостійним завершеним дослідженням. Автором проведений аналіз літератури з питань класифікацій неоднорідності насіння, польові та лабораторні дослідження. Самостійно проаналізовано та узагальнено експериментальні дані, обґрунтовано теоретичні положення. Результати досліджень відображено в наукових працях. Інтерпретацію фактів подано з урахуванням порад наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Матеріали, викладені в дисертації, були представлені на Всеукраїнській конференції молодих учених „Агроекологія як основа стабільності сільського господарства” (м. Харків, 2000 р.); міжнародній конференції молодих учених „Рослина і середовище” (м. Харків, 2001 р.); обласній конференції молодих науковців „Тобі, Харківщино, - пошук молодих” (м. Харків, 2002 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у 5 наукових працях, з яких три статті - у фахових виданнях, дві - в матеріалах і тезах наукових конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, чотири розділи, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Матеріал дисертації викладено на 216 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 42 таблиці, 10 рисунків і 124 додатки. Список використаних джерел налічує 211 публікацій, у тому числі 35 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розглянуті класифікації неоднорідності насіння. Висвітлені генетичні, біохімічні та фізіологічні основи, а також морфолого-анатомічні аспекти неоднорідності насіння квасолі звичайної. Зроблено аналіз впливу екологічних та антропогенних (агротехнічних) факторів на ріст і розвиток рослин квасолі. Розглянуті випадки зниження насіннєвої продуктивності квасолі під негативною дією окремих факторів.

Лабораторні й польові досліди проводили в Харківському аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва (1997-2002 рр.). Польові досліди закладали на чорноземі типовому. У роки проведення польових дослідів погодні умови були неоднаковими. Так, умови 1997, 1998, 2000 і 2002 років сприяли формуванню високого врожаю. Тоді як у 1999 і 2001 роках дощова і прохолодна погода у період сходів і посуха у період цвітіння і наливу насіння пригнічували ріст і розвиток рослин квасолі.

Досліди були спрямовані на вивчення посівних якостей і врожайних властивостей насіння квасолі і проведені за схемами наведеними в експериментальних розділах дисертації. Агротехніка в польових дослідах - загальноприйнята для умов Харківської області.

У досліді з вивчення впливу генотипу квасолі на продуктивність використовували квасолю сорту Первомайська (рослини кущового типу з прямостоячою формою куща) та її похідні форми - кущові розкидисті й напіввиткі розкидисті рослини квасолі, отримані в результаті індивідуально-родинного відбору. Розглядались кореляційні залежності між масою насіння квасолі й продуктивністю його потомства.

У дослідженнях з вивчення впливу пошкоджень на посівні й врожайні властивості насіння квасолі використовували зразки насіння з різними типами травм і пошкоджень. У якості контролю 1 використовували неушкоджене насіння, отримане в результаті ручного обмолоту, контролю 2 - ціле насіння від комбайнового обмолоту.

Для вивчення впливу строків і способів збирання квасолі на врожай та врожайні властивості насіння був закладений двохфакторний дослід, у якому першим фактором виступав строк збирання (за фазами стиглості бобів), другим - спосіб збирання і висушування насіння квасолі.

Вплив схем розміщення рослин у посіві на неоднорідність насіння квасолі визначали за допомогою широкорядного (контроль) і стільникового способів сівби при густоті стояння рослин 31 шт./ м²

Вивчення впливу пружних властивостей насіння на його врожайні властивості проводили на насінні 3-х фракцій. Розподіл на фракції проводили на лабораторному пристрої за дальністю відскоку від похилої скляної поверхні (найкращі показники у 1-ої фракції).

У досліді з вивчення впливу екологічно безпечних способів передпосівної обробки насіння використовували повітряно-озонову обробку посівного матеріалу з концентраціями озону у повітрі 0,6; 1,0; 1,6 г/м³ і вогневу обробку з експозиціями проходження насіння крізь полум'я 0,24; 0,30; 0,36 сек. Обробку насіння повітряно-озоновою сумішкою проводили в НМЦ Харківського фізико-технічного інституту. Обробку вогнем - на лабораторному пристрої, розробленому М.К. Їжиком.

Чистоту і вологість насіння визначали за ДСТУ 4138-2002, розміри насіння - за допомогою штангенциркуля, кавітації - на поперечному розрізі насіння за допомогою мікроскопа БМС-1 з окуляр-мікрометром.

Польові досліди проводили за методиками державного сортовипробування сільгоспкультур (1971 і 2000 рр.). Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали методом дисперсійного аналізу (Доспєхов, 1985). Усі розрахунки проводили за допомогою операційної системи Microsoft Excel.

Результати досліджень свідчать про значний вплив погодних умов на період вегетації квасолі звичайної сорту Первомайська та похідних її форм. Встановлена зворотна залежність між температурою повітря й тривалістю періоду сівба - сходи (r = -0,98...-0,94) і періоду сходи - початок цвітіння (r = -0,78...-0,58). Між тривалістю періоду цвітінн - достигання та кількістю опадів у цей період виявлено пряму залежність (r = 0,66 - 0,74).

Формування врожаю особливо залежало від погодних умов у період цвітіння - достигання. Виявлено, що підвищення температури повітря під час цвітіння збільшує кількість насіннєвих зачатків, котрі закладаються у бобах квасолі кущового прямостоячого (r = 0,92) й кущового розкидистого (r = 0,80) типів. У той же час існує пряма кореляційна залежність між температурою повітря під час цвітіння й відсотком загиблих (незапліднених) насіннєвих зачатків (r = 0,63 - 0,86). Кількість опадів у період цвітіння - достигання зворотно пов'язана з відсотком абортивного насіння у бобах квасолі (r = -0,94...-0,76).

За роки досліджень найбільшу кількість нормально розвинутого насіння формували рослини квасолі кущової розкидистої форми - 60 %. Кущові форми квасолі закінчували свою вегетацію протягом 90-124 діб, що давало можливість проводити механізоване збирання рослин.

На початку росту квасолі тривалість розвитку обумовлювалась переважно погодними умовами (у період сівба - сходи - на 95,4 %). Генотип виділених форм на тривалість цього періоду практично не впливав. У подальшому частка впливу генотипу збільшувалась, у період сходи - початок цвітіння - на 3,5 %, період цвітіння - достигання - на 11,9 %. Кількість насіннєвих зачатків у бобах квасолі обумовлена генотипом похідних форм сорту Первомайська на 33,7 %, а умовами року - на 55,7 %.

Продуктивність рослин є одним з основних критеріїв оцінки сортів. У наших дослідах найбільш продуктивною формою квасолі (1998-2002 рр.) була кущова розкидиста. Ця ж форма квасолі за всіма елементами продуктивності виявилась найбільш стабільною. На формування врожаю переважно впливали умови року, особливо на кількість насіння у бобах квасолі (на 90,5 %). З усіх елементів продуктивності найбільше генотип пов'язаний з масою 1000 насінин - на 30,3 %.

Насіння квасолі характеризується певною формою, лінійними розмірами і масою. Серед лінійних розмірів найбільш стабільною є ширина насіння. За результатами досліджень найбільшим за розмірами і масою виявилось насіння рослин кущової розкидистої форми. В той же час за всіма показниками воно було найменш варіабельним. Найбільше генотип впливає на формування довжини насіння (49,6 %), найменше - на товщину (9,7 %). Маса насіння залежала від умов року на 46,1 %, внаслідок чого стандартне відхилення від середньої маси насіння було різним. Встановлено пряму залежність між стандартним відхиленням від середньої маси і тривалістю періоду цвітіння - достигання (r = 0,91) і рівняння регресії (Y = 1,39·Х - 10,5) для квасолі сорту Первомайська.

Встановлено також параболічну залежність між масою насіння і його продуктивністю у потомстві, де продуктивність насіння з середньою масою прийнята за 1 вимірювання.

З метою виділення із вибірки насіння з високими продуктивними властивостями визначено межі відбору за коефіцієнтами стандартного відхилення від середньої його маси.

Виведено розрахункові формули для визначення меж відбору високопродуктивного насіння квасолі сорту Первомайська за масою насіння:

Х_min = X + K_min·(1,42·Z - 15,80), X_max = X + K_max·(1,42·Z - 15,80) (1).

Примітки:

1. Х_min і Х_max - мінімальна і максимальна граничні маси насіння для відбору високопродуктивних фракцій при сортуванні, мг;

2. Х - маса 1000 насінин, г;

3. K_min, K_max - мінімальний і максимальний коефіцієнти стандартного відхилення маси насіння від середньої;

4. Z - тривалість періоду цвітіння - дозрівання, днів.

Також виведено розрахункові формули, основані на рівняннях регресій між масою насіння та його шириною й товщиною, для визначення розмірів видовжених і круглих отворів решіт, на яких можна буде відсортувати насіння:

А_min = 0,0092·Х_min + 4,2355, А_max = 0,0092·Х_max + 4,2355 (2);

D_min = 0,0079·Х_min + 3,3351, D_max = 0,0079·Х_max + 3,3351 (3).

1. А _min і А _max - максимальний і мінімальний розмір ширини видовжених отворів для верхнього і нижнього решіт, мм.

2. D _min і D _max - максимальний і мінімальний діаметри круглих отворів для верхнього і нижнього решіт, мм.

3. Х _min і Х _max - мінімальна і максимальна граничні маси насіння для відбору високопродуктивних фракцій при сортуванні, мг.

Аналогічні розрахункові формули отримано для квасолі кущової розкидистої й напіввиткої розкидистої форм.

Встановлено, що продуктивність насіння різних ярусів у потомстві досліджених форм квасолі, суттєво не відрізнялась. У бобах квасолі вірогідність запліднення насіннєвих зачатків більша в апікальній (r = 0,87-0,94), абортивність насіння - у базальній частині (r = 0,74-0,92). У квасолі сорту Первомайська встановлено пряму кореляційну залежність між кількістю насіння в бобі та його середньою масою (r = 0,90). Виявлено, що найбільш сприятливі умови для формування насіння складаються у середньо-апікальній частині боба. У апікальній частині боба маса сформованого насіння знижувалась на 17-26 %, у базальній - на 5-13 %. Найбільшою мінливістю за масою характеризується насіння із базальної частини (v = 18-27 %).

Встановлено, що повітряно-суха маса 1000 насінин обумовлена на 58,6 % строком збирання квасолі і на 23,0 % - взаємодією факторів - строку збирання й умов достигання. Спосіб збирання на масу 1000 насінин суттєво не впливав, але при збиранні квасолі у фазі стиглих (сухих) бобів прямим способом отримано насіння з більшою масою 1000 насінин (на 4,7 - 10,0 %) ніж при роздільному.

Причиною зниження маси 1000 насінин є посилення процесу дихання насіння при тривалому висиханні у бобах і на рослинах. Експериментально встановлено, що до фази жовтої стиглості бобів розчин еозину потрапляє в насіння не лише через рубчик, але й через стулки. Припустимо, що волога з поживними речовинами може переміщуватись і у зворотному напрямку - з насіння в стулки, за градієнтом концентрації, оскільки у фазі жовтих сирих бобів вологість стулок нижче ніж вологість насіння.

Насіння зелених і жовто-зелених бобів квасолі, вимолочене при збиранні, мало дуже низьку польову схожість, оскільки воно ще не накопичило достатньої кількості поживних речовин, необхідних для проростанн. Роздільне збирання в ці фази сприяло відтоку поживних речовин із рослин і бобів до насіння, завдяки чому збільшувалась не тільки маса насіння, але і його польова схожість. Найвищу польову схожість мало насіння за всіх способів збирання у фазі жовтих бобів. Польова схожість насіння, зібраного у фазі сухих бобів (повної стиглості) за всіх способів збирання, була меншою, у порівнянні з попередніми показниками на 3-6 %.

Нами встановлено, що насіння, зібране у фазі жовтих і сухих (стиглих) бобів прямим комбайнуванням, має найвищі урожайні властивості. Продуктивність потомства насіння, зібраного у фази жовтих і сухих (стиглих) бобів роздільним способом та висушеного в бобах та на рослинах, була меншою відповідно на 7,04; 0,07 % і 9,76; 11,23 % у порівнянні з насінням, зібраним прямим способом. Роздільний спосіб збирання добре зарекомендував себе лише при збиранні квасолі у фази зелених і жовто-зелених бобів, коли до насіння при дозріванні в бобах і на рослинах додатково надходили поживні речовини.

Даний спосіб збирання в ці строки дозволяє підвищити як посівні, так і врожайні властивості насіння, в порівнянні з прямим способом збирання. Боби квасолі дозрівають не рівномірно. Насіння тих бобів, що сформувались раніше, утворює більш продуктивне потомство.

При затримці збирання насіння квасолі піддається негативному впливу умов навколишнього середовища (перепадам температур і вологості, дії патогенних організмів), що у свою чергу призводить до поступового зниження його посівних і продуктивних властивостей.

Квасоля звичайна схильна до утворення кавітацій у насінні (порожнин між сім'ядолями). Встановлено, що відсоток насіння з кавітаціями на 40,6 % залежить від умов достигання (року), та на 30,1 % - строків збирання квасолі. Розмір кавітацій обумовлюється цими факторами відповідно на 74,3 і 7,0 %. Разом з тим виявлено, що у квасолі сорту Первомайська найменша кількість насіння з кавітаціями формувалась у середньому ярусі (1997-2001 рр.), а розміри кавітацій у насінні зменшувались, з висотою розташування бобів на рослинах. Наявність кавітацій у насінні квасолі призводило до загнивання внутрішніх поверхонь сім'ядолей при тривалому періоді проростання насіння, у окремих випадках - до загибелі насіння.

Експериментально доведено, що будь-яке пошкодження насіння квасолі призводить до погіршення його посівних і врожайних властивостей. У дослідах механічне травмування насіння знижувало його польову схожість, залежно від ступеню пошкодженості, на 30-54 % (1998-2000 рр.) від контролю 1 (насіння від ручного обмолоту). Врожай, отриманий з такого насіння, був меншим на 51-88 % у порівнянні з контролем 1, і на 30-76 % - контролем 2 (ціле насіння від комбайнового обмолоту, 1999-2000 рр.). Зниження польової схожості й погіршення врожайних властивостей спостерігалось і у насіння, ураженого грибами й бактеріозом, а також слаборозвинутого щуплого насіння.

Проведено порівняльне випробування широкорядної й стільникової схем сівби квасолі (2000 і 2002 рр.).

Суттєвої різниці за продуктивністю рослин, висіяних широкорядним і стільниковим способами не виявлено. Відмічено зниження ступеня мінливості усіх елементів продуктивності при стільниковій схемі сівби, у порівнянні з широкорядною, на 4,7-13,8 %.

Випробувані спосіб сортування насіння за пружністю та екологічно безпечні способи обробки насіння полум'ям і повітряно-озоновою сумішкою.

Дослідження урожайних властивостей насіння квасолі, розділеного за пружністю на три фракції, показало, що найбільший урожай забезпечує насіння з високими характеристиками пружності: перша й друга фракції - в середньому відповідно 1,43 і 1,42 т/га.

Щодо урожаю квасолі, отриманого з насіння третьої фракції, то він був меншим на 12 % у порівнянні до урожаю першої фракції. Причиною тому було те, що у третю фракцію попадало при сортуванні переважно травмоване насіння з низькими характеристиками пружності.

Короткочасна вогнева обробка насіння квасолі (0,24 і 0,30 сек.) дозволяє підвищити врожай у порівнянні з необробленим насінням (контроль) на 10 % (у середньому за три роки). У 2000 році найкращим виявились варіанти обробки насіння вогнем з експозицією 0,30 та 0,36 сек. (2,07-2,08 т/га).

Кращим варіантом обробки насіння повітряно-озоновою сумішкою за три роки виявилась обробка насіння робочою сумішкою з концентрацією озону 1,0 г/м³ (1,45 т/га), що на 11% вище за контроль.

Розрахунок показників економічної ефективності показав, що застосування передпосівної доробки насіння при вирощуванні квасолі збільшує прямі витрати на 2-3 % у порівнянні з контролем (без передпосівної доробки). Висока ефективність усіх наведених вище способів доробки насіння знизила собівартість продукції на 6-7 % у порівнянні з контролем. Найвищу рентабельність забезпечила обробка насіння повітряно-озоновою сумішкою - на 23 % вище за контроль, вогнем - на 21 %. Відсортоване за пружністю насіння першої фракції мало дещо меншу рентабельність (на 20 % вище за контроль).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення важливого наукового завдання з визначення причин мінливості насіння квасолі за посівними якостями, врожайними і фізико-механічними властивостями та хімічним складом шляхом встановлення впливу на ці показники абіотичних (погодних), генетичних (фенотипічних) і технологічних факторів. У результаті чого обґрунтовано строки і способи збирання квасолі, доведено доцільність сортування насіння за пружністю та знезараження його за допомогою вогневої і озонової передпосівних обробок, що має суттєве значення для поліпшення якості посівного матеріалу.

1. Установлено, що тривалість періоду сівба - сходи у квасолі, залежно від типу та форми рослин, визначається на 89,1 - 95,6 % температурою повітря (r = -0,978...-0,944). Тривалість періоду сходи - початок цвітіння залежить від температури повітря на 33,7 - 60,7 % (r = -0,712...-0,580), а тривалість періоду цвітіння - дозрівання - від кількості опадів на 44,1 - 54,1 % (r = 0,664 - 0,735).

2. Тривалість вегетаційного періоду обумовлюють переважно екологічні фактори (76,2 - 95,4 %). Упродовж вегетації вплив температури повітря на розвиток рослин квасолі зменшується. Лімітуючим фактором у фазі цвітіння і під час наливу насіння квасолі є кількість опадів.

3. Під час цвітіння квасолі кількість насіння, що зав'язалось, знаходиться у зворотному зв'язку з температурою повітря, а під час наливу, у фазі зелених бобів, кількість загиблого (абортивного) насіння прямо залежить від кількості опадів.

4. Кущова розкидиста форма рослин квасолі має на 7,1 % більшу продуктивність і на 13,4 % меншу варіабельність цього показника, в порівнянні з контрольною кущовою прямостоячою формою рослин сорту Первомайська.

5. Установлено кореляційну залежність між стандартним відхиленням маси насіння від середньої й тривалістю періоду цвітіння - достигання (r = 0,92); між масою насіння і його розмірами: довжиною (r = 0,90 - 0,95), шириною (r = 0,89 - 0,92) і товщиною (r = 0,86 - 0,89); між масою насіння і продуктивністю його потомства (r = 0,30 - 0,96). Запропоновані формули, для визначення граничних значень маси і розмірів насіння високопродуктивних фракцій.

6. Визначено, що найкращі врожайні властивості має насіння, зібране прямим способом у фази жовтої і повної стиглості бобів при вологості насіння 22 - 25 %. Строк збирання квасолі обумовлює врожайні властивості насіння на 15,7 %, спосіб збирання - на 9,8 %, умови року - на 35,9 %.

7. Доведено, що механічні макропошкодження насіння знижують врожайність його потомства на 50,8 - 88,5 % у порівнянні з непошкодженим.

8. Розроблений стільниковий спосіб сівби дозволяє зменшити мінливість маси насіння квасолі на 13,7 % і отримати більш вирівняне насіння, що полегшує наступну технологічну обробку насіння (сортування, посів і т.п.)

9. Визначено оптимальні режими вогневої й озонової передпосівної обробки насіння. Вогнева обробка насіння з експозицією 0,24 сек. і обробка насіння повітряно-озоновою сумішкою з концентрацією озону 1,0 г/м³ підвищують врожайність квасолі на 9,9 - 10,7 %.

10. Сортування насіння за пружністю дає змогу видалити з насіннєвого матеріалу до 80 % насіння з макропошкодженнями. Насіння з високими пружними якостями підвищує врожайність квасолі на 9,2%.

11. Застосування передпосівної обробки насіння вогнем (0,24 сек.) і повітряно-озоновою сумішкою (концентрація озону - 1,0 г/м³) підвищує рентабельність вирощування квасолі на 21 і 23 %. Застосування сортування за пружністю (1 фракція - насіння з кращими пружними властивостями) - на 20 %.

Пропозиції виробництву

1. Для відбору високопродуктивних фракцій насіння, на решетах сортувальних машин, використовувати формули розрахунку граничних значень маси насіння.

2. Для покращення посівних і врожайних властивостей насіння квасолі збирати його прямим комбайнуванням у фази жовтої й повної стиглості бобів при вологості менше 25 %.

3. З метою зменшення кількості пошкодженого насіння у посівному матеріалі використовувати сортування насіння за пружністю.

4. Для підвищення врожайності квасолі використовувати для сівби насіння з високими пружними властивостями, а також насіння, оброблене вогнем (експозиція 0,24 сек.) і повітряно-озоновою сумішкою (концентрація озону 1,0 г/м³).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Швиденко М.В., Їжик М.К. Пошкодженість як фактор неоднорідності насіння квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) // Вісник ХНАУ. Серія „Ентомологія та фітопатологія”. - Х., 2002. - №4. - С. 134-137. (Доля автора - 60 %; збір даних, написання).

2. Швиденко М.В. Вплив ступеня зрілості насіння квасолі на його продуктивність у потомстві // Вісник ХНАУ. Серія „Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво”. - Х., 2002. - №5. - С. 110-114.

3. Їжик М.К., Швиденко М.В. Насіннєутворення у квасолі в залежності від метеорологічних умов // Вісник ХНАУ. Серія „Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво”. - Х., 2002. - №6. - С. 134-137. (Доля автора - 80 %; збір даних, написання).

4. Швиденко М.В. Влияние метеорологических условий на завязываемость и абортивность семян фасоли обыкновенной // Матеріали Всеукр. конф. молодих вчених „Агроекологія як основа стабільності сільського господарства”. - Харків: Харк. держ. аграр. ун-т, 2000. - С. 97.

5. Їжик М.К., Кулик М.І., Швиденко М.В., Скоромний С.В., Зінченко Б.М. Безпечні для навколишнього середовища технології передпосівного обробітку насіння культурних рослин // Матеріали XI з'їзду Укр. бот. т-ва. - Х., 2001. - С. 155-156. (Доля автора - 30 %; збір даних).

Размещено на Allbest.ru