Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 633.32:631.584.4:631.53.048:631.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІСТЬ КОНЮШИНИ ГІБРИДНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД АГРОТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

ВОЛОЩУК ІГОР СТЕПАНОВИЧ

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН протягом 2000-2003 рр.

Науковий керівник:

Мащак Ярослав Іванович, доктор сільськогосподарських наук, професор головний науковий співробітник лабораторії кормовиробництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН.

Офіційні опоненти:

Макаренко Петро Савелійович, доктор сільськогосподарських наук, заслужений працівник сільського господарства України, професор кафедри кормовиробництва, рослинництва і сільськогосподарської меліорації Вінницького державного аграрного університету Мінагрополітики України;

Козяр Олександр Михайлович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри рослинництва і кормовиробництва Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України.

Провідна установа - Львівський державний аграрний університет Мінагрополітики України.

Захист відбудеться "22_-" березня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 в Інституті землеробства УААН.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати на адресу: Україна, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інституту землеробства УААН, вченому секретареві спеціалізованої вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Автореферат розіслано "14" лютого 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Л.О. Кравченко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Важливим завданням кормовиробництва є виробництво високоякісних кормів, багатих на білки, незамінні амінокислоти, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини і мікроелементи.

Дефіцит кормового протеїну в Україні становить більше 30 %. У раціонах тварин його не вистачає майже на 11,8 млн. т, внаслідок чого недобирається щорічно майже 20-25 відсотків продукції тваринництва.

Склад і кількість кормів, які заготовлюються, не відповідають науково обґрунтованим нормам годівлі. В раціонах сільськогосподарських тварин у середньому на кожну кормову одиницю припадає 85-86 г перетравного протеїну замість 105-110 г відповідно до зоотехнічних норм. Дефіцит білка в раціонах негативно впливає на продуктивність стада, викликає значний розхід корму і підвищує собівартість тваринницької продукції.

Актуальність теми. Високі кормові якості та агротехнічне значення конюшини гібридної в землеробстві дають підстави для широкого її використання в кормових сівозмінах. На сильно зволожених кислих малопродуктивних глинистих і болотних ґрунтах західного Лісостепу вона дає вищі врожаї сіна, ніж конюшина лучна, а за кормовою цінністю рівна їй.

Тому важливими є удосконалення технологічних прийомів вирощування конюшини гібридної на зелену масу з метою підвищення врожайності культури і якості вирощеного корму та розробка на цій основі зональних технологій її вирощування.

Щодо ґрунтово-кліматичних умов західного Лісостепу визначальними елементами такої технології є підбір агрофітоценозів, встановлення оптимальних норм висіву, способів сівби, мінерального живлення, мікроелементів, інокулянта, які б у найбільшій мірі сприяли реалізації її потенційних можливостей за продуктивністю та якістю корму.

Значний внесок у вирішення цих питань в умовах західного Лісостепу зробили такі вчені: Г.С. Кияк, О.І. Мацьків, Я.І. Мащак. Проте ще багато питань залишилися не вивченими.

В умовах енергетичної кризи актуальним є встановлення економічної та біоенергетичної ефективності витрат коштів і енергії на впровадження у виробництво удосконаленої технології вирощування конюшини гібридної.

Актуальність та значимість цих питань зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН згідно з науково-технічною програмою УААН "Кормовиробництво" на 2000-2005 рр. і були складовою частиною завдання "Удосконалити ресурсозберігаючі технології виробництва високоякісного насіння та покращення кормової якості бобово-злакових трав" (№ державної реєстрації 01.01U004006).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було удосконалити технологію вирощування конюшини гібридної на кормові цілі в підпокривних і безпокривних посівах шляхом оптимізації способів сівби, норм висіву, мінеральних добрив, мікроелементів, інокулянта у ґрунтово-кліматичних умовах західного Лісостепу.

Для досягнення мети було визначено такі завдання:

- виявити важливі морфологічно біологічні ознаки, що впливають на формування високого потенціалу продуктивності сорту конюшини гібридної Придністровська, та вивчити їх структуру і кореляцію;

- встановити закономірності формування урожаю конюшини гібридної в підпокривних і безпокривному посівах;

- підібрати оптимальні агрофітоценози однорічних культур з конюшиною гібридною, які б забезпечували формування врожайності з високою якістю корму на сірому опідзоленому ґрунті;

- встановити оптимальні способи сівби і норми висіву конюшини гібридної, які б забезпечували найвищий урожай сухої речовини, вихід кормових одиниць та сирого протеїну з 1 га.

- виявити вплив мінеральних добрив, мікродобрив та інокулянта на структурні елементи врожаю корму та його якості;

- дати економічну та біоенергетичну оцінку застосованих елементів технологій.

Об'єкт досліджень. Процес формування продуктивності та якості корму конюшини гібридної на сірому опідзоленому ґрунті.

Предмет досліджень. Новостворений сорт конюшини гібридної Придністровська, покривні культури, норми висіву, способи сівби, мінеральні добрива, мікроелементи, інокулянт.

Методи досліджень: польовий, який у поєднанні з спостереженням за ростом і розвитком рослин дає можливість кількісно оцінити агротехнічні заходи, візуальний та вимірювально-ваговий для встановлення фенологічної змінності рослин та величини врожаю, лабораторно-хімічний для визначення агрохімічного складу і властивостей ґрунту, структурного аналізу зразків та зоотехнічної оцінки корму, математико статистичний для оцінювання достовірності результатів досліджень, розрахунково порівняльний для визначення економічних та біоенергетичних елементів технології вирощування конюшини гібридної.

Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до природно-кліматичних умов західного Лісостепу на основі комплексу досліджень виявлено особливості формування видової структури та продуктивності агрофітоценозів конюшини гібридної з однорічними культурами на сірих опідзолених ґрунтах.

Вперше визначено залежності одержання високого та якісного урожаю корму новоствореного сорту конюшини гібридної Придністровська від різних факторів та встановлено оптимальні агрофітоценози, норми висіву, способи сівби, ефективність мінеральних добрив, мікроелементів, інокулянта.

Показано залежність економічної та біоенергетичної ефективності виробництва бобових кормів від видового складу травостою, норм висіву, способів сівби, мінерального живлення, що дозволяє визначити шляхи зменшення витрат у технологічному процесі вирощування конюшини гібридної.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень покладено в основу технології вирощування конюшини гібридної на кормові цілі для господарств різних форм власності західного регіону, яка забезпечить стабільний урожай сухої речовини корму 115 ц/га, кормових одиниць - 105 ц/га, сирого протеїну - 18,5 ц/га, що дасть можливість значно збільшити виробництво та поліпшити якість кормів, зменшити дефіцит рослинного білка для тваринництва як однієї з основних галузей сільськогосподарського виробництва даного регіону.

Результати досліджень впроваджено в Державному підприємстві дослідному господарстві "Радехівське" Радехівського району Львівської області на площі 100 га у 2003-2004 рр.

На основі отриманих результатів досліджень розроблено 2 рекомендації виробництву щодо вирощування конюшини гібридної на корм.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням аспіранта. Автор за темою дисертації опрацював наукову літературу, розробив програму та провів польові й лабораторні дослідження, систематизував і узагальнив експериментальний матеріал, сформулював обґрунтовані висновки та провів перевірку і впровадження результатів досліджень у виробництво, підготував до друку дисертацію й автореферат.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були апробовані й отримали позитивну оцінку на науково-практичній конференції "Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів" (Львів-Дубляни, 2003), науково-практичній конференції науковців і аспірантів "Виробництво, заготівля та використання кормів (Теорія і практика)", присвяченій 75-річчю від дня народження відомого вченого-луківника, кандидата сільськогосподарських наук Горба Владислава Дмитровича (Оброшино, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їх розв'язання" (Тернопіль-Хоростків, 2005), засіданнях методичної комісії і вченої ради Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (Оброшино, 2001, 2002, 2003 рр.), на розширеному засіданні наукових відділів і лабораторій рослинницького профілю Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (серпень 2005 р).

Публікації. Основні положення дисертації і результати досліджень опубліковано в 8 наукових роботах, зокрема 3 у фахових виданнях, 1 авторське свідоцтво, 2 рекомендації, 2 тези.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 172 сторінках комп'ютерного тексту та ілюстровано 44 таблицями, 5 рисунками. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 269 джерел, із них 18 іноземних, а також 23 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Значення бобових трав у створенні міцної кормової бази, збільшенні виробництва кормового білка (огляд наукової літератури). Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів із питань підбору агрофітоценозів конюшини гібридної з однорічними культурами, способів сівби, норм висіву, мінерального живлення та інокуляції насіння. Визначено актуальні, недостатньо розроблені питання із зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір теми дисертації.

Умови та методика проведення досліджень. Польові та лабораторні дослідження проведено в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН у 2000-2003 рр. конюшина корм агротехнічний врожай

Предмет досліджень - сорт конюшини гібридної (Trifolium hybridum L., екологічний тип Tistulosum Cilib) Придністровська.

Ґрунт на дослідних ділянках - сірий опідзолений крупнопилувато-легкосуглинковий. Орний шар характеризується такими агрохімічними показниками: рН сольової витяжки - 4,7, вміст гумусу (за Тюріним) - 1,9 %, ступінь насиченості ґрунту основами - 89,2 %, гідролітична кислотність - 2,9 мг-екв. на 100 г ґрунту, сума увібраних основ - 5,4 мг-екв. на 100 г ґрунту, рухомий фосфор (за Кірсановим) - 98 мг/кг, обмінний калій (за Чириковим) - 87 мг/кг, легкогідролізований азот (за Корнфільдом) - 90 мг/кг ґрунту.

Метеорологічні умови в роки досліджень були характерними для зони західного Лісостепу і відповідали середнім багаторічним, за винятком дещо вологішого 2001 р., який спричинив підвищення врожаю зеленої маси і зниження насіннєвої продуктивності конюшини гібридної. Екстремальних умов не було.

Програма досліджень реалізовувалася шляхом проведення трьох тимчасових польових дослідів у 2000-2002 рр., виробничої перевірки у 2003 рр. та впровадження у виробництво у 2004 р.

Експериментальну роботу проведено польовим і лабораторним методами. Польові досліди закладали за загальноприйнятою методикою. Загальна площа дослідної ділянки - 56 м ², облікова - 50 м ². Розміщення варіантів - рендомізоване, повторення - 4 разове.

Насіння конюшини гібридної протруювали препаратом вітавакс 200 ФФ, в.с. к. - 2,0 кг/т, суспензія препарату 5-10 л води на одну тонну насіння. Мікроелементи вносили позакоренево: Мо (молібден) - у формі молібденовокислого амонію (0,4 кг/га в фазі початку цвітіння), В (бор) - у формі борної кислоти в дозі 2,0 кг/га в фазі початку цвітіння. При забур'яненості посіву однорічними дводольними бур'янами обробку проводили гербіцидом базагран, в.р. у дозі 3,0-6,0 л/га в період від весняного відростання до початку стеблоутворення при висоті 10-15 см. Посіви, пошкоджені стебловим довгоносиком чи іншими шкідниками, обробляли інсектицидом базудин 600 EW, 60 % в.е. - 0,5-0,75 л/га в період вегетації. Мінеральні добрива вносили у формі гранульованого суперфосфату (19,5 % д. р.) та калійної солі (40 % д. р.). Сівбу проводили трав'яною сівалкою, збирання - комбайном "Сампо-500". Доведення насіння до посівних кондицій проводили на лабораторних петкусах і трієрах. Дані врожаю обробляли методом дисперсійного аналізу. Продуктивність кожного варіанта визначали шляхом скошування і зважування зеленої маси та зерна з облікової площі. Фенологічні спостереження проводили на всіх варіантах досліду із визначенням дат фаз вегетації конюшини гібридної: сходів, відростання, стеблування, галуження, бутонізації, цвітіння, дозрівання, повної стиглості. Облік насіння проводили шляхом обмолоту кожної ділянки з наступним зважуванням, а облік зеленої маси з перерахунком на сіно - відповідно до коефіцієнта усушки. Зразки відбирали з чотирьох ділянок по 0,25 м ², які висушували на повітрі до постійної маси. Густоту травостою визначали підрахунками кількості пагонів, структуру урожаю - шляхом поділу куща на фракції: листкові пластинки, стебла, головки. Якість насіння визначали за Державним стандартом України "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості" (ДСТУ 2240-93 к.).

Проведено повний зоотехнічний аналіз корму: вміст абсолютно сухої речовини визначали за методикою ВІК (1971), загальний азот - за К'єльдалем, білковий азот - за Берштейном іонселективним методом, вуглеводи - за Бертраном, жир - методом обезжиреного залишку, клітковину - за Геннебергом-Штоманом, золу - сухим озоленням, фосфор - на фотоколориметрі, калій, натрій - на полум'яному фотометрі, кальцій, магній - комплексометричним методом. Вміст кормових та енергетичних кормових одиниць визначали на підставі одержаних аналізів із використанням відповідних коефіцієнтів для переведення перетравних поживних речовин і їх енергетичних еквівалентів у кормові одиниці за Томме М.Ф.

Енергетичну ефективність визначали за методичними рекомендаціями О.К. Медведовського, П.І. Іваненко, економічну - за "Методикой определения экономической эффективности в сельском хозяйстве" (1986).

Оптимізація агрофітоценозів однорічних культур з конюшиною гібридною. Сумісні посіви - один із важливих заходів підвищення врожайності та якості корму, оскільки чисті посіви злаків дають в урожаї зелену масу, багату вуглеводами, але бідну білками, бобові - навпаки. Суміш цих рослин являє собою повноцінний за поживністю рослин корм.

Кормова цінність сухої речовини конюшини гібридної, створеної за технологіями безпокривного та підпокривного вирощування, залежала від виду культури і погодних умов року.

В основному зелену масу першого укосу складали покривні культури і лише до 20 % її вмісту - конюшина гібридна. Другий укіс сформувався за рахунок конюшини гібридної.

В усіх варіантах досліду конюшина гібридна забезпечила високу врожайність зеленої маси і сухої речовини (378-539, 84-117 ц/га) (табл. 1).

Найвищий вихід кормових одиниць та сирого протеїну з 1 га забезпечила конюшина гібридна в безпокривному посіві - відповідно 102,9 і 23,8 ц/га, з пажитницею однорічною - 93,2 та 21,0, з вико-вівсяною сумішшю - 82,8 та 18,7 ц/га (табл. 1). Пшениця яра як злакова покривна культура в порівнянні з вівсом та ячменем зумовила дещо вищий (на 3,2 ц/га) вихід кормових одиниць і на 0,8-1,7 ц/га - сирого протеїну.

Таблиця 1. Кормова продуктивність конюшини гібридної залежно від покривних культур (середнє за 2000-2002 рр.)

Варіанти досліду	Урожай сухої маси, ц/га	Кормових одиниць в 1 кг сухої маси, г	Збір, ц/га
			кормові одиниці	сирий протеїн
			ц/га	± до контролю	ц/га	± до контролю
Вико-овес + конюшина гібридна (контроль)	101	0,82	82,8	-	18,7	-
Ріпак ярий + конюшина гібридна	84	0,67	56,2	-26,6	11,7	-7,0
Редька олійна + конюшина гібридна	105	0,66	69,3	-13,5	14,7	-4,0
Ячмінь ярий + конюшина гібридна	93	0,78	73,2	-9,6	15,5	-3,2
Пшениця яра + конюшина гібридна	98	0,78	76,4	-6,4	17,2	-1,5
Овес + конюшина гібридна	95	0,77	73,2	-9,6	16,4	-2,3
Пажитниця однорічна + конюшина гібридна	111	0,84	93,2	+10,4	21,0	+2,3
Безпокривний посів конюшини гібридної	117	0,88	102,9	+20,1	23,8	+5,1

НІР ₀₅, ц/га - 5,08.

Найнижчий вихід кормових одиниць (56,2 і 69,3 ц/га) та сирого протеїну (11,7 і 14,7 ц/га) одержано в агрофітоценозах конюшини гібридної з ріпаком ярим та редькою олійною.

Аналізуючи вміст органічної речовини досліджуваних агрофітоценозів, бачимо, що зелена маса всіх варіантів травосумішок добре забезпечена органічними поживними речовинами та мінеральними елементами і за загальним рівнем у кормі відповідає зоотехнічним нормам годівлі (табл. 2).

Дещо вищий вміст сирого протеїну (20,3, 18,6 %) в сухій речовині та менше клітковини (25,3, 30,8 %) одержано з варіантів безпокривного посіву конюшини гібридної та з пажитницею однорічною. Найнижчі ці показники з покривними культурами ріпаком ярим та редькою олійною.

Рівень клітковини є найвищим у варіанті з ярим ріпаком (38,0 %) і олійною редькою (42,0 %), що знижує поживну цінність корму до 0,66-0,67 к. од. порівняно з безпокривним посівом конюшини гібридної (0,88 к. од.).

За вмістом безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) найкращі варіанти з ярим ячменем (41,3 %), вівсом (40,1 %) і ярою пшеницею (39,8 %).

Таблиця 2. Вміст поживних речовин залежно від оптимізації агрофітоценозів конюшини гібридної з однорічними культурами (середнє за 2000-2002 рр.), % на абсолютно суху речовину

Варіанти досліду	Сирі	БЕР	В 1 кг сухої речовини
	протеїн	білок	жир	клітковина		Кормові одиниці, кг	Перетравний протеїн, г
Вико-овес + конюшина гібридна (контроль)	18,6	12,0	2,7	31,8	38,6	0,82	139,0
Ріпак ярий + конюшина гібридна	13,9	7,5	3,5	38,0	34,9	0,67	92,0
Редька олійна + конюшина гібридна	14,0	7,9	3,2	42,0	30,0	0,66	94,0
Ячмінь ярий + конюшина гібридна	16,7	11,2	2,4	32,3	41,3	0,78	107,0
Пшениця яра + конюшина гібридна	17,5	11,3	2,5	33,0	39,8	0,78	131,0
Овес + конюшина гібридна	17,3	11,7	2,5	32,6	40,1	0,77	112,0
Пажитниця однорічна + конюшина гібридна	18,9	12,6	1,3	30,8	36,6	0,84	132,0
Безпокривний посів конюшини гібридної	20,3	12,8	3,2	25,3	40,7	0,88	146,0

Серед елементів мінерального живлення важливе місце займають макроелементи. Зелена маса конюшини гібридної в безпокривному посіві і в сумішці з пажитницею однорічною більш забезпечена фосфором (1,24, 1,15 %), калієм (3,43, 3,19 %), магнієм (0,54, 0,38 %) порівняно з контролем (табл. 3).

Кормова продуктивність конюшини гібридної залежно від способів сівби І норм висіву. Норми висіву і способи сівби значно впливають на врожайність сухої речовини конюшини гібридної (рис.). Дослідження підтверджують, що найвищий врожай сухої речовини (119, 135 ц/га), що дало приріст урожаю на (50,3, 66,3 ц/га до контролю) одержано при суцільнорядковому способі сівби, нормах висіву 9,6, 14,4 млн. шт./га.

Таблиця 3. Хімічний склад корму залежно від оптимізації агрофітоценозів конюшини гібридної з однорічними культурами (середнє за 2000-2002 рр.), % на абсолютно суху речовину

Варіанти досліду	Зола	Макроелементи
		фосфор	калій	кальцій	магній	натрій
Вико-овес + конюшина гібридна (контроль)	8,3	0,64	1,52	0,45	0,23	0,24
Ріпак ярий + конюшина гібридна	9,7	0,35	2,05	1,00	0,30	0,19
Редька олійна + конюшина гібридна	10,7	0,69	1,85	0,75	0,35	0,20
Ячмінь ярий + конюшина гібридна	7,3	0,58	1,79	0,98	0,20	0,12
Пшениця яра + конюшина гібридна	7,2	0,67	1,85	1,03	0,21	0,15
Овес + конюшина гібридна	7,5	0,61	1,60	0,85	0,22	0,14
Пажитниця однорічна + конюшина гібридна	12,4	1,15	3,19	0,56	0,38	0,10
Безпокривний посів конюшини гібридної	10,5	1,24	3,43	1,17	0,54	0,20

Примітка: мікроелементи подано в окисах.

Черезрядний посів за норми висіву 9,6 млн. шт./га забезпечив прибавку урожаю на 46,3 ц/га, а широкорядний посів за норми висіву 8,5 млн. шт./га - на 9,6 ц/га щодо контролю.

Суцільнорядковий спосіб сівби забезпечив вихід кормових одиниць 109,5-124,2 ц/га, що на 46,3-61,0 ц/га вище від норми висіву 7,2 млн. шт./га цього ж посіву, черезрядний з нормою висіву 9,6 млн. шт./га - 105,8 ц/га, що на 42,6 ц/га вище від контролю, широкорядний з нормою висіву 8,5 млн. шт./га - 72,0 ц/га кормових одиниць.

Найвищий вихід кормових одиниць з 1 га одержано при суцільнорядковому способі сівби за норми висіву 9,6, 14,4 млн. шт./га.

Аналогічна закономірність спостерігалася і щодо виходу сирого протеїну.

Рис. Урожайність сухої речовини конюшини гібридної залежно від способів сівби і норм висіву (середнє за 2001-2003 рр.), ц/га

Вплив удобрення, мікроелементів та інокулянта на продуктивність конюшини гібридної. Оптимізація умов живлення відповідно до конкретних агрокліматичних умов зони є однією з найважливіших складових одержання високих врожаїв і якості зеленої маси та сіна конюшини гібридної.

З підвищенням норм внесення мінеральних добрив урожайність сухої речовини зростає в порівнянні з контролем на 52,2 ц/га (табл. 4).

Передпосівна інокуляція насіння забезпечила приріст урожаю сухої речовини на 28,0-50,1 ц/га до контролю, сумісне внесення В і Мо на фосфорно-калійних фонах - на 45,7-52,2 ц/га.

Найвищий вихід кормових одиниць і сирого протеїну одержано при позакореневому підживленні В і Мо на фоні фосфорно-калійних добрив, при Р ₆₀К ₉₀+Мо+В - 97,2 ц/га і 15,7 ц/га; на фоні Р ₉₀К ₁₂₀+Мо+В - 102,1 і 18,5 ц/га.

Застосування інокуляції забезпечило вихід кормових одиниць 80,9 і сирого протеїну 12,9 ц/га.

Вихід сирого протеїну також збільшувався. На фосфорно-калійних фонах він зростав на 3,1-6,2 ц, при застосуванні інокуляції - на 4,6-9,2 ц/га, при сумісному внесенні мікроелементів на 7,2-9,5 ц/га в порівнянні з контролем.

Таблиця 4. Продуктивність конюшини гібридної залежно від удобрення, мікроелементів та інокулянта (середнє за 2000-2002 рр.)

Варіанти досліду	Суха речовина	Кормові одиниці	Сирий протеїн
	ц/га	%	ц/га	%	ц/га	%
Без удобрення	60,0	-	54,0	-	7,3	-
Р 60К 90 - фон І	79,0	132	72,6	135	10,4	142
Р 60К 90 + інокуляція	88,0	147	80,9	150	11,9	163
Р 60К 90 + Мо	94,5	158	86,9	161	12,8	164
Р 60К 90 + В	102,2	170	93,8	174	13,9	190
Р 60К 90 + Мо + В	105,7	176	97,2	180	14,5	199
Р 90К 120 - фон ІІ	98,0	163	90,1	167	13,5	185
Р 90К 120 + інокуляція	110,1	184	101,3	188	16,5	226
Р 90К 120 + Мо	110,0	183	100,1	185	16,4	225
Р 90К 120 + В	109,2	182	97,2	182	15,9	218
Р 90К 120 + Мо + В	112,2	187	102,1	189	16,8	230

Зелена маса конюшини гібридної характеризувалась високою протеїновою поживністю (табл. 5). Так, на контролі вміст сирого протеїну становив 18,9 %, а на варіантах, де вносились мікродобрива на фоні фосфорно-калійних, збільшився на 1,7-4,0 %. Зміна вмісту жиру на варіантах досліду була в межах найменш суттєвої різниці. Вміст клітковини відрізнявся мало (22,2-22,6 %), оскільки зелену масу конюшини гібридної збирали у фазах бутонізації-початку цвітіння. А вміст безазотистих екстрактивних речовин зменшувався із збільшенням кількості внесених мінеральних добрив з 44,2 до 41,4 %.

Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном збільшувалася від внесення добрив, мікродобрив, інокулянта. Якщо на контролі (без удобрення) при збиранні конюшини гібридної у фазі бутонізації цей показник становив 136 г, то при внесенні Р ₆₀К ₉₀ збільшувався на 5,1 %, при Р ₉₀К ₁₂₀ - на 10,3 %, а при застосуванні інокуляції та позакореневого підживлення мікроелементами Мо + В на фоні Р ₉₀К ₁₂₀ - відповідно на 19,8, 21,3 %.

Таблиця 5. Вміст поживних речовин у абсолютно сухій масі конюшини гібридної залежно від удобрення, мікроелементів та інокулянта (середнє за два укоси 2000-2002 рр.), %

Варіанти досліду	Сирі	БЕР	В 1 кг сухої речовини
	протеїн	білок	жир	клітко- вина		кормові одиниці, кг	перетравний протеїн, г
Без удобрення	18,9	11,8	3,5	22,6	44,2	0,90	136,0
Р 60К 90 - фон І	19,8	12,0	3,5	22,3	44,5	0,92	143,0
Р 60К 90 + інокуляція	20,5	12,0	3,7	22,4	43,6	0,92	147,0
Р 60К 90 + Мо	20,5	12,6	3,9	22,2	43,9	0,92	147,0
Р 60К 90 + В	20,6	12,6	3,8	22,5	43,5	0,92	148,0
Р 60К 90 + Мо + В	20,7	12,8	3,8	22,4	44,0	0,92	149,0
Р 90К 120 - фон ІІ	20,9	12,6	3,7	22,2	43,3	0,92	150,0
Р 90К 120 + інокуляція	22,6	12,4	3,7	22,3	41,7	0,91	163,0
Р 90К 120 + Мо	22,8	12,8	3,6	22,4	41,5	0,91	164,0
Р 90К 120 + В	22,8	12,8	3,9	22,3	41,4	0,90	164,0
Р 90К 120 + Мо + В	22,9	13,0	3,8	22,6	41,4	0,91	165,0

Правильне мінеральне живлення тварин залежить не тільки від абсолютної кількості окремих мінеральних елементів у золі корму, але й від відповідного співвідношення їх у раціоні. Позитивним вважають співвідношення Са: Р в раціонах тварин у межах 1,1-2,0: 1,0.

Вміст золи (табл. 6) змінювався в зворотному напрямку. На контролі він становив 10,8, а у варіантах з внесенням мікродобрив на фоні застосування фосфорно-калійних - 9,1-9,9 %. З підвищенням норм фосфорно-калійних добрив спостерігалась тенденція до підвищення вмісту калію і фосфору.

З внесенням мінеральних добрив, мікродобрив, інокулянта хімічний склад корму поліпшувався, оскільки збільшувався вміст макроелементів.

Таблиця 6. Хімічний склад корму конюшини гібридної залежно від удобрення, мікроелементів та інокулянта (середнє за два укоси 2000-2002 рр.), % на абсолютно суху речовину

Варіанти досліду	Зола	Макроелементи
		фосфор	калій	кальцій	магній	натрій
Без удобрення	10,8	0,90	3,20	0,91	0,47	0,16
Р 60К 90 - фон І	9,9	0,95	3,18	0,94	0,52	0,20
Р 60К 90 + інокуляція	9,8	0,95	3,66	1,10	0,52	0,20
Р 60К 90 + Мо	9,5	0,97	3,70	1,11	0,54	0,22
Р 60К 90 + В	9,6	0,96	3,69	1,10	0,54	0,22
Р 60К 90 + Мо + В	9,1	0,98	3,71	1,12	0,56	0,24
Р 90К 120 - фон ІІ	9,9	1,07	3,84	1,29	0,52	0,20
Р 90К 120 + інокуляція	9,7	1,04	3,84	1,28	0,52	0,20
Р 90К 120 + Мо	9,7	1,05	3,83	1,26	0,54	0,22
Р 90К 120 + В	9,6	1,08	3,85	1,28	0,54	0,22
Р 90К 120 + Мо + В	9,3	1,09	3,82	1,25	0,56	0,24

Примітка: макроелементи подано в окисах.

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування конюшини гібридної. Аналіз економічної ефективності вирощування конюшини гібридної на зелену масу в агрофітоценозах з однорічними культурами показує, що конюшина гібридна в безпокривному посіві забезпечила найбільший умовно чистий прибуток з 1 га (1266 грн.) та найвищу рентабельність (89 %) при найнижчій собівартості 1 ц продукції (2,7 грн.). Оптимальним варіантом є посів конюшини гібридної з пажитницею однорічною (умовно чистий прибуток - 979 грн., собівартість - 3,1 грн., рентабельність - 64 %).

При вирощуванні конюшини гібридної на зелену масу залежно від способів сівби і норм висіву найвищі економічні показники забезпечує суцільнорядковий спосіб сівби за норм висіву 9,6 та 14,4 млн. шт./га - відповідно найвищий умовно чистий прибуток становить 1496; 1864 грн./га за найнижчої собівартості 1 ц продукції (2,0, 1,8 грн.) і рентабельності (101, 123 %).

Внесення мінеральних добрив, мікроелементів та передпосівна інокуляція насіння ризоторфіном у порівнянні з контролем забезпечують зниження економічних показників за рахунок суми затрат на 1 га. Найвищу економічну ефективність відзначено на контролі (собівартість 1 ц продукції - 2,3 грн., рентабельність - 118 %). Інокуляція насіння на фоні Р 90К 120 сприяла підвищенню умовно чистого прибутку до 1031 грн./га за собівартості одного центнера продукції 3,0 грн., рентабельності - 64 %. Рівнозначні показники в порівнянні з інокуляцією на фоні Р 90К 120 забезпечив варіант сумісного внесення бору і молібдену.

Результати енергетичного аналізу дозволяють порівняти й оцінити різні за рівнем інтенсифікації елементи технології, визначити їх перспективність з точки зору енергозбереження.

Найнижчі затрати енергії на вирощування (25,5 ГДж) забезпечила конюшина гібридна в безпокривному посіві, енергетичний коефіцієнт при цьому був найвищий (7,7). Фітоценоз з пажитницею однорічною забезпечив енергетичний коефіцієнт 6,5, із зерновими культурами - 5,0-5,2. Найнижчий він був у сумісних посівах конюшини гібридної з ріпаком ярим і становив 4,0.

Спостерігалася пряма залежність: при підвищенні норм висіву вміст енергії в урожаї зростав. Найвищий він був (228,4 ГДж) при суцільнорядковому способі сівби за норми висіву 14,4 млн. шт./га і забезпечив енергетичний коефіцієнт 8,2, черезрядний спосіб сівби з нормою висіву 9,6 млн. шт./га - 194,6 ГДж, 7,6, широкорядний з нормою висіву 8,5 млн. шт./га - відповідно 132,5 ГДж, 5,3.

Суцільнорядковий спосіб сівби за всіх норм висіву забезпечив найвищий енергетичний коефіцієнт, що становив 4,9-8,2, черезрядний - 3,5-7,6, широкорядний - 3,0-5,3.

Енергетична оцінка застосування мінеральних добрив показує, що при внесенні Р 60К 90 вміст енергії в урожаї становив 136,5 ГДж, а енергетичний коефіцієнт 5,7. З підвищенням норми внесення мінеральних добрив до Р 90К 120 вміст енергії в урожаї зріс на 67,9 ГДж, а коефіцієнт - на 0,9. Інокуляція насіння підвищувала вміст енергії в урожаї на 15,6-21,1 ГДж до фонів мінерального живлення і на 50,6-88,9 ГДж до контролю. Сумісне внесення мікродобрив на фоні Р 60К 90 сприяло підвищенню вмісту енергії в урожаї на 100,0 ГДж при енергетичному коефіцієнті 7,3, на фоні Р 90К 120 ці показники становили 91,0 ГДж, 7,4.

ВИСНОВКИ

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню наукового завдання підвищення ефективності використання бобових трав, зокрема конюшини гібридної як джерела симбіотичного азоту шляхом розробки технології її вирощування з метою збільшення виробництва кормів та поліпшення їх якості на сірих опідзолених ґрунтах зони західного Лісостепу України, що дозволяє зробити наведені нижче висновки.

1. Фітоценози конюшини гібридної з однорічними культурами забезпечують високі врожаї зеленої маси (455-504 ц/га) та вимагають менше затрат на догляд посівів у перший рік життя рослин.

2. Зелена маса усіх варіантів, які вивчалися, добре забезпечена поживними речовинами і за їх загальним рівнем у кормі в основному відповідає зоотехнічним нормам годівлі.

3. Поряд з традиційними покривними культурами (вико-вівсом, вівсом) оптимальним варіантом є фітоценоз конюшини гібридної з пажитницею однорічною, який забезпечує вихід сухої речовини 111 ц/га, кормових одиниць - 93,2 ц/га, сирого протеїну - 21,0 ц/га за норми висіву конюшини гібридної 9,6 млн. шт./га та на 30 % нижчої норми висіву покривної культури на фоні Р ₆₀К ₉₀.

4. Конюшина гібридна в безпокривному посіві за норми висіву 9,6 млн. шт./га та мінерального живлення Р 60К 90 забезпечує найвищий урожай насіння (2,0 ц/га) та умовно чистий прибуток (1266 грн./га), найнижчу собівартість продукції (2,7 грн.), найвищу рентабельність (89 %).

5. Способи сівби і норми висіву мають значний вплив на кормову продуктивність конюшини гібридної. Найвищий врожай формують високі норми висіву за всіх способів сівби: зеленої маси 555 ц/га, сухої речовини 135 ц/га, кормових одиниць 121,5 ц/га, сирого протеїну 25,5 ц/га забезпечує суцільнорядковий спосіб сівби конюшини гібридної за норми висіву насіння 14,4 млн. шт./га.

6. Найвищий урожай насіння (2,63 ц/га) на фоні Р 60К 90 забезпечує суцільнорядковий спосіб сівби за норми висіву 14,4 млн. шт./га; черезрядний (2,30 ц/га) за норми висіву 9,6 млн. шт./га; широкорядний (2,03 ц/га) за норми висіву 8,5 млн. шт./га.

7. Передпосівна інокуляція насіння ризоторфіном є важливим технологічним заходом, який на фоні Р 60К 90 збільшує масу рослини на 46 %, коріння на 10 %, кількість бульбочок - на 31 %, їх масу - на 49 %. При цьому забезпечується рівень енергії в урожаї 152,0 ГДж та енергетичний коефіцієнт 6,2.

8. Сумісне внесення бору і молібдену на фоні Р 60К 90 забезпечує збалансований за хімічним складом збір сухої речовини який становить 105,7 ц/га, кормових одиниць - 97,2 ц/га, сирого протеїну - 15,7 ц/га за найнижчої собівартості 1 ц продукції (3,0 грн.) та високої рентабельності (64 %).

9. Підживлення мікроелементами на фоні Р 60К 90 забезпечує врожай насіння 3,17 ц/га, коефіцієнт розмноження - 40 разів, вихід кондиційного насіння - 67 %, високі посівні його якості.

10. Найвищі економічні показники забезпечує суцільнорядковий спосіб сівби за норми висіву 9,6 та 14,4 млн. шт./га - відповідно найвищий умовно чистий прибуток 1496, 1864 грн./га за найнижчої собівартості 1 ц продукції (2,0, 1,8 грн.) за рентабельності (101, 123 %).

11. Внесення мінеральних добрив, мікроелементів та передпосівна інокуляція насіння ризоторфіном у порівнянні з контролем забезпечує зниження економічних показників за рахунок суми затрат на 1 га. Найвища економічна ефективність забезпечується на контролі (собівартість 1 ц продукції - 2,3 грн., рентабельність - 118 %). Інокуляція насіння на фоні Р 90К 120 сприяє підвищенню умовно чистого прибутку до 1031 грн./га, за собівартості одного центнера продукції 3,0 грн., рентабельності 64 %. Рівнозначні показники в порівнянні з інокуляцією на фоні Р 90К 120 забезпечує сумісне внесення бору і молібдену.

12. Суцільнорядковий спосіб сівби за всіх норм висіву забезпечує найвищий енергетичний коефіцієнт - 4,9-8,2, черезрядний - 3,5-7,6, широкорядний - 3,0-5,3.

13. Сумісне внесення мікродобрив на фоні Р 60К 90 сприяє підвищенню вмісту енергії в урожаї на 100,0 ГДж при енергетичному коефіцієнті 7,3, на фоні Р 90К 120 ці показники становлять 91,0 ГДж, 7,4.

Пропозиції виробництву. Для одержання високих врожаїв сухої речовини (115-135 ц/га) з виходом кормових одиниць 104-122 ц/га, сирого протеїну 22-26 ц/га, насіння 3,2-3,5 ц/га конюшину гібридну в господарствах зони західного Лісостепу слід вирощувати як з традиційними покривними культурами, так і під покрив пажитниці однорічної та у безпокривному посіві черезрядним (30 см) способом сівби з нормою висіву 9,6 млн. шт./га і суцільнорядковим (15 см) з нормою висіву 14,4 млн. шт./га, застосовуючи в фазі бутонізації позакореневе підживлення мікроелементами В (борною кислотою, 2 кг/га) + Мо (молібденокислим амонієм, 0,4 кг/га) та інокуляцію насіння (ризоторфіном, 200 г/гектарну норму насіння) на фоні Р ₆₀К ₉₀.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Волощук І.С. Конюшина гібридна сорту Придністровська // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. - 2002. - Вип. 44. - С. 19-20.

2. Волощук І.С. Вплив норм висіву і способів посіву на врожайність насіння конюшини гібридної // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. - 2004. - Вип. 46. - Ч. 1. - С. 9-15.

3. Волощук І.С. Кормова продуктивність конюшини гібридної сорту придністровська // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. - 2005. - Вип. 47. - С. 15-22.

4. Волощук І.С., Мацьків О.І., Коник Г.С., Ружило Б.П., Якуц О.М., Волянська Я.В., Царик З.О. Конюшина гібридна Придністровська / Авторське свідоцтво на сорт рослин № 1593. Заявка № 01051001 від 09.04.2001. - Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України, 2002. - 1 с.

5. Волощук І.С. Оптимізація агрофітоценозів однорічних культур з конюшиною гібридною // Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів: Матеріали науково-практичної конференції (16-18 верес. 2003 р.). - Львів-Дубляни, 2003. - С. 322-326.

6. Волощук І.С., Мащак Я.І. Вплив удобрення на кормову продуктивність конюшини гібридної // Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їх розв'язання: Всеукр. наук. -практ. конф. (Тернопіль, Хоростків, 17-18 трав. 2005 р.). - Тернопіль, 2005. - С. 3-7.

7. Царик З.О., Волощук О.П., Коник Г.С., Стефанишин Я.С., Волощук І.С., Сметана С.І. Технологія вирощування багаторічних та однорічних трав на насіння (методичні рекомендації) / УААН. Інститут землеробства і тваринництва західного регіону. - Оброшино, 2002. - 11 с.

8. Волощук О.П., Коник Г.С., Мацьків О.І., Мащак Я.І., Приймачук М.І., Ружило Б.П., Якуц О.М., Хом'як Б.М., Волощук І.С., Глодан Л.З. Інтенсивні технології вирощування багаторічних бобових трав на насіння (методичні рекомендації для спеціалістів господарств усіх форм власності) / УААН. Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону. Передкарпатський філіал. - Лішня, 2003. - 12 с.

АНОТАЦІЯ

Волощук І.С. Продуктивність конюшини гібридної залежно від агротехнічних прийомів вирощування в умовах західного лісостепу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Інститут землеробства УААН, Київ, 2006.

Проведено підбір фітоценозів однорічних культур з конюшиною гібридною, встановлено оптимальні норми висіву, способи сівби, рівень мінерального живлення, мікродобрив та інокуляції для росту і розвитку рослин, формування високого та якісного врожаю корму. Визначено показники економічної та біоенергетичної ефективності агротехнічних заходів в умовах західного Лісостепу.

Конюшина гібридна в усіх агрофітоценозах забезпечила високу врожайність зеленої маси і сухої речовини (378-539, 84-117 ц/га). Поряд з традиційними покривними культурами (вико-вівсом, вівсом, ячменем ярим, пшеницею ярою) одним із кращих фітоценоз конюшини гібридної з пажитницею однорічною, що забезпечує відповідні показники: сухої речовини 111 ц/га, кормових одиниць 93,2 ц/га, сирого протеїну 21,0 ц/га за норми висіву конюшини гібридної 9,6 млн. шт./га та на 30 % нижчої норми висіву покривної культури на фоні Р ₆₀К ₉₀.

Найвищий урожай на фоні Р 60К 90 сухої речовини (135 ц/га), кормових одиниць (121,5 ц/га), сирого протеїну (25,5 ц/га) забезпечує суцільнорядковий спосіб сівби за норми висіву 14,4 млн. шт./га, 115 ц/га сухої речовини, 103,5 ц/га кормових одиниць, 21,7 ц/га сирого протеїну - черезрядний за норми висіву 9,6 млн. шт./га, 2,03 ц/га сухої речовини, 70,5 ц/га кормових одиниць, 14,7 ц/га сирого протеїну - широкорядний за норми висіву 8,5 млн. шт./га.

Сумісне внесення бору і молібдену на фоні Р ₉₀К ₁₂₀ забезпечує врожай сухої речовини 112,2 ц/га, 102,1 ц/га кормових одиниць, 18,5 ц/га сирого протеїну.

Передпосівна інокуляція насіння ризоторфіном є важливим технологічним заходом, який на фоні Р ₆₀К ₉₀ збільшував масу рослини на 46 %, кореня - на 10 %, кількість бульбочок - на 31 %, їх масу - на 49 %.

Ключові слова: конюшина гібридна, фітоценоз, сорт, способи сівби, норми висіву, мінеральні добрива, штами, інокуляція, урожай, якість, корм.

АННОТАЦИЯ

Волощук И.С. Продуктивность клевера гибридного в зависимости от агротехнических приёмов выращивания в условиях западной лесостепи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. - Институт земледелия УААН, Киев, 2006.

Проведен подбор фитоценозов одногодичных культур с клевером гибридным, установлены оптимальные нормы высева, способы сева, уровень минерального питания, микроудобрений и инокуляции для роста и развития растений, формирования урожая, качества семян и корма. Определены показатели экономической и биоэнергетической эффективности агротехнических мероприятий для улучшения качества семян и корма клевера гибридного в условиях западной Лесостепи.

Клевер гибридный в агрофитоценозах обеспечил высокую урожайность зеленой массы и сухого вещества (378-539, 84-117 ц/га). Рядом с традиционными покровными культурами (вико-овёс, овес, ячмень яровой, пшеница яровая) лучшим есть фитоценоз клевера гибридного с райграсом одногодичным, что обеспечивает соответствующие показатели: сухого вещества 111 ц/га, кормовых единиц 93,2 ц/га, сырого протеина 21,0 ц/га при норме высева клевера гибридного 9,6 млн. шт./га и на 30 % низшей норме высева покровной культуры на фоне Р ₆₀К ₉₀.

Наивысший урожай на фоне Р 60К 90 сухого вещества (135 ц/га), кормовых единиц (121,5 ц/га), сырого протеина (25,5 ц/га) обеспечивает сплошной способ сева с нормой высева 14,4 млн. шт./га; 115 ц/га сухого вещества, 103,5 ц/га кормовых единиц, 21,7 ц/га сырого протеина - черезрядный при норме высева 9,6 млн. шт./га; 78,3 ц/га сухого вещества, 70,5 ц/га кормовых единиц, 14,7 ц/га сырого протеина - широкорядный при норме высева 8,5 млн. шт./га.

Сплошной способ сева при норме высева 14,4 млн. шт./га обеспечивает самый высокий урожай семян - 2,63 ц/га; черезрядный при норме высева 9,6 млн. шт./га - 2,30 ц/га; широкорядный при норме высева 8,5 млн. шт./га - 2,03 ц/га (на фоне Р 60К 90).

Совместное внесение бора и молибдена на фоне Р ₉₀К ₁₂₀ обеспечивает урожай 112,2 ц/га сухого вещества, 102,1 ц/га кормовых единиц, 18,5 ц/га сырого протеина.

Предпосевная инокуляция семян ризоторфином есть важным технологическим мероприятием, которое на фоне Р ₆₀К ₉₀ увеличивало массу растения на 46 %, корня - на 10 %, количество клубеньков - на 31 %, их массу - на 49 %.

Подкормка микроэлементами на фоне Р 60К 90 обеспечивает урожай семян 3,17 ц/га, коэффициент размножения - 40 раз, выход кондиционных семян - 67 % с их высоким посевным качеством.

Ключевые слова: клевер гибридный, фитоценоз, сорт, способы сева, нормы высева, минеральные удобрения, штаммы, инокуляция, урожай, качество, корм.

SUMMARY

Voloshchuk I.S. Hybrid clover productivity depending on agriculture growing practices in the conditions of the western Forest-Steppe. - Manuscript.

The thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.12 - forage production and grassland science. - Institute of Agriculture of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences. - Kyiv, 2006.

The phytocenosis selection of annual crops with hybrid clover is conducted, optimal seed rates and methods, the level of mineral nutrition, microfertilizer and inoculation for growth and development of plants, high and qualitative fodder yield formation are established. Indices of economic and bioenergy efficiency of agrotechnical assures in the conditions of the western Forest-Steppe are determined.

Hybrid clover in all agrophytocenoses secured the high fresh and dry matter yield (378-539 hkg/ha, 84-117 hkg/ha). Optimal treatment along with traditional cover crops (vetch-oats, oats, spring barley and wheat) is phytocenosis of hybrid clover with annual ryegrass that ensures corresponding indices: 111 hkg/ha of dry matter, 93,2 hkg/ha of feed units, 21,0 hkg/ha of crude protein at the seeding rate of hybrid clover 9,6 mill. seeds/ha and by 30 % lower seeding rate of cover crop against a background P₆₀K₉₀.

The highest dry matter yield (135 hkg/ha), feed unit one (121,5 hkg/ha), crude protein one (25,5 hkg/ha) against a background P₆₀K₉₀ secures continuous row seeding method at the seeding rate 14,4 mill seeds/ha; 115 hkg/ha of dry matter, 103,5 hkg/ha of feed units, 21,7 htg of crude protein does through-row one at the seeding rate 9,6 mill seeds/ha, 2,03 hkg/ha of dry matter, 70,5 hkg/ha of reed units, 14,7 hkg/ha of crude protein does wide-row one at the seeding rate 8,5 mill seeds/ha.

The combined boron and molybdenum application against a background P₉₀K₁₂₀ ensures the dry matter yield 112,2 hkg/ha, feed unit one 102,1 hkg/ha, crude protein one 18,5 hkg/ha/

Presowing rhyzotorfin seed inoculation is an important technological measure which against a background P₆₀K₉₀ increased plant weight by 46 %, root one - by 10 %, nodules number - by 31 %, their weight - by 49 %.

Key words: hybrid clover, phytocenosis, variety, seeding method, seed rates, mineral fertilizers, strains, inoculation, yield, quality, forage.

Размещено на Allbest.ru

...