Грибні хвороби насіннєвої люцерни, прогноз розвитку та заходи захисту у Східному Лісостепу і Степу України

Таблиця 11 - Вплив фундазолу та сульфату цинку на активність окислювально-відновних ферментів і вміст хлорофілу в листі люцерни сорту Синська (Дослідне поле ХНАУ ім.В.В.Докучаєва)

Максимальну ефективність передпосівного обробітку насіння люцерни було відмічено після використання фундазолу разом із сірчанокислим цинком. У цьому варіанті досліду енергія проростання насіння була на 12 %, схожість - на 19 % вищою, ніж у контролі. Після обробки насіння фундазолом енергія проростання перевищувала контроль на 0,8 %, а схожість - на 16 %. У варіанті з сірчанокислим цинком енергія проростання перевищувала контроль на 0,8 %, а схожість - на 0,5 % (табл. 12).

Таблиця 12 - Вплив фундазолу та сірчанокислого цинку на енергію проростання та схожість насіння люцерни сорту Надєжда. (СТОВ „Агро-союз” Синельніківського району, Дніпропетровської області 1999-2002 рр.)

Таким чином, обробка насіння фундазолом і сірчанокислим цинком сприяла повному припиненню розвитку мікофлори (Fusarium oxysporum var., Alternaria tenuis Nees, Rhizopus nigricans Ehrenb.) та підвищенню схожості порівняно з контролем.

У варіанті обробки посівів люцерни фунгіцидами порівняно з контролем підвищилися витрати на виробництво продукції, проте урожайність насіння люцерни збільшилася на 60 кг/га, собівартість 1 ц насіння зменшилася на 333,1 грн., умовний чистий прибуток збільшився на 81475 грн., а рівень рентабельності - на 54,16 %.

ВИСНОВКИ

У Східному Лісостепу та Степу України найбільш поширеними та шкідливими хворобами насіннєвої люцерни є бура й жовта плямистості, пероноспороз, аскохітоз, іржа борошниста роса.

1. Бура плямистість розвивається протягом усього вегетаційного періоду. Ураженість рослин підвищувалась у три періоди з інтервалами 27-40 діб. Тривалість інтервалів між періодами різкого збільшення поширеності хвороби залежить від температури повітря, а різке зростання її інтенсивності зумовлене рівнем зволоження. Поширеність хвороби становить у середньому 58,9%, розвиток - 40,4%. Втрати листя знаходяться в межах 5,7-52,4%, а недобір насіння - 28,7 - 48,3%.

2. Максимальна поширеність жовтої плямистості становить 16,2 - 34,7%, а її розвиток - 9,4 - 21,7%. Значна ураженість рослин у фазі бутонізації призводить до зниження зеленої маси на 26%, а кількості стебел з бутонами - на 38%. Інтенсивний розвиток хвороби відмічено при чергуванні періодів сухої жаркої та вологої погоди. За сезон розвивається дві генерації патогена.

3. Поширеність іржі коливається в межах 10,8 - 25,6%, а розвиток - 5,4 - 17,2. при слабкому ураженні люцерни опадає до 2-3% листків, при середньому - 14-18%, при сильному - 20 - 35%.

4. Поширеність пероноспорозу складає 11,6 - 30,8%, а розвиток - 4,8 - 22,6%. Залежно від ступеня ураженості рослин хвороба спричиняє недобір урожаю зеленої маси 20 - 35%, а насіння - 5 - 7%. Поширеність борошнистої роси становить 8,6 - 22,8%, а розвиток хвороби - 3,4 - 17,8%. Урожайність насіння знижується на 4 - 6%.

5. Найбільш шкідливими патогенами, що розвиваються на насінні люцерни, є Fusarium oxysporum Var., Alternaria tenuis Nees., Rizopus nigricans Ehrenb. Унаслідок їх дії відбувається пліснявіння насіння під час зберігання та проростання, зниження схожості на 19%, випадання сходів на 12%, зниження густоти рослин на 17%.

6. Фенологія люцерни і розвиток на ній анемохорних хвороб залежить від сезонної динаміки і температурного режиму: в період від стеблування до бутонізації сума позитивних температур становить близько 370 єС, від стеблування до початку цвітіння та утворення бобів - 650 і 1250 єС відповідно. Появу перших ознак пероноспорозу доцільно прогнозувати з урахуванням дати стійкого переходу температури повітря (+10єС), перші симптоми бурої та жовтої плямистостей проявляються при сумі позитивних температур 500 єС, а іржі і борошнистої роси -1250єС.

7. Установлено достовірний (Р=0,01) зв'язок між показниками максимальної поширеності й розвитку хвороб за багаторічний період і впродовж їх сезонного розвитку в окремі роки. Доведено можливість використання виявлених закономірностей для розробки методів багаторічних прогнозів з урахуванням космічних чинників із зазначенням середніх рівнів поширеності і розвитку хвороб та довірчих меж змін цих показників у часі. Максимальна поширеність бурої плямистості з імовірністю 95% становить 54 - 64%, іржі - 37 - 44%. Для бурої плямистості відмічено середній і високий рівні поширеності в переважній більшості років; високу поширеність борошнистої роси відмічено в 48% випадків; рівень поширеності пероноспорозу та іржі середній - (43 - 48% випадків), жовтої плямистості - низький (48%) і середній (38%).

8. Виявлено закономірність багаторічної циклічності поширеності і розвитку основних грибних хвороб люцерни та опосередкований зв'язок із динамікою сонячної активності (СА) через зміни температури повітря і гідротермічного коефіцієнта.

Найбільшу поширеність пероноспорозу слід очікувати на початку підйому СА та в кінці її спаду; бурої плямистості - у роки спаду СА і на третій рік її зростання; іржі - на гілці спаду СА; борошнистої роси - на гілці росту СА; жовтої плямистості - в роки мінімумів і максимумів СА. Для поширення більшості хвороб сприятливими є кожний четвертий рік, а ймовірність зростання рівня поширеності будь-якої хвороби становить понад 38%. Після низького рівня поширення хвороб люцерни упродовж двох років на третій збільшуються показники їх поширеності і розвитку.

9. Узагальнені теоретичні положення багаторічної динаміки популяцій збудників основних грибних хвороб насіннєвої люцерни, синхронізації з метеорологічними і космічними чинниками (змінами СА).

Установлено позитивний зв'язок (r=0,77; Р=0,05) між строками початку інтенсивного розвитку жовтої плямистості і її максимуму. Між датою максимуму поширеності борошнистої роси та середньою температурою в період її розвитку (r=0,74; Р=0,01). Поширеність і розвиток іржі були вищими в роки з тривалим періодом наявності симптомів ураження (r=0,58; Р=0,01). Доведено кореляційну зележність між появою перших ознак ураженості люцерни іржею і строком стійкого переходу температури повітря через 10єС навесні (r=0,66; Р=0,01). Уперше побудовані математичні моделі сезонного прогнозу розвитку основних грибних хвороб люцерни.

10. Створено семибальну імунологічну шкалу, підібрано диференціатори з дев'яти видів і сортів люцерни для ідентифікації патотипів Uromуces striatus Schrot. Розроблено ключ, за допомогою якого визначено 12 патотипів патогена. Вірулентність збудника іржі на перспективних для регіону сортах люцерни суттєво не відрізнялась як за складом патотипів, так і за їх кількісним співвідношенням. Серед досліджених сортів імунних не виявлено. Сприйнятливими виявилися сорти Синська і Надєжда, проміжний тип реакції був характерним для сортів Власта і Унітра.

11. Перспективними для використання в селекції як донорів стійкості до бурої плямистості є сорти Веселка та Унітра, які за рівнем стійкості у 2,0 - 2,5 раза перевищували сприйнятливі сорти. Високим рівнем стійкості до жовтої плямистості характеризуються сорти Унітра та Веселка, розвиток хвороби на яких за багаторічними даними становить 2,7 і 3,6%.

Найбільш стійким до пероноспорозу виявився сорт Веселка (розвиток хвороби - 2,7%), до борошнистої роси - Веселка, Власта, Краснодарська рання (розвиток хвороби - 1,8%; 2,0; 2,3%), до іржі - Веселка, Унітра (розвиток хвороби - 3,4 %; 3,8 %).

12. Архітектоніка рослин досліджуваних перспективних сортів люцерни забезпечує їх стійкість при загущених посівах, високу активність фотосинтетичного апарату (вміст хлорофілу на 0,97 - 1,36 мг/сухої речовини у них вищий, ніж у сприйнятливих сортів, з більшим вмістом у тканинах ауксинів, які активізують ріст рослин), толерантність до стрес-чинників зовнішнього середовища.

Сорти Власта та Унітра характеризуються груповою стійкістю до грибних хвороб (високою - до бурої та жовтої плямистостей, пероноспорозу й іржі; помірною до борошнистої роси).

13. Установлено високу ефективність літніх широкорядних посівів з шириною міжрядь 70 см для стабілізації фітосанітарного стану насінників, що сприяє зниженню поширеності основних хвороб люцерни на 11,8-18,2% і збільшенню врожайності насіння на 20-30 кг/га порівняно з рядовими посівами.

Доведено важливість проведення ранньовесняного вичісування стерні, що сприяє зменшенню запасу інфекції в посівах, зниженню поширеності хвороб у період вегетації на 1,2 - 2,4%, їх розвитку на 1,6 - 3,2%, кращому росту травостою, підвищенню врожайності насіння люцерни на 20-40 кг/га порівняно з контролем.

14. У комплексі заходів щодо обмеження розвитку хвороб люцерни слід ураховувати прогноз їх розвитку, фенофази люцерни, якість насіннєвого матеріалу, сортову стійкість, метеорологічні умови, технологію вирощування культури.

Установлено високу ефективність передпосівного обробітку насіння люцерни 50% з.п. фундазолу (2,0 кг/т) з сірчанокислим цинком (0,02 кг/т) - енергія проростання збільшується на 12%, схожість - на 19% порівняно з контролем, призупиняється розвиток мікрофлори.

15. З використанням даних короткострокового прогнозу розвитку хвороб люцерни отримано позитивні результати при проведенні обприскування люцерни у фазі бутонізації 50% з.п. фундазолу з розрахунку 0,8 кг/га і сірчанокислим цинком 0,02 кг/га. Поширеність грибних хвороб при цьому знизилася на 4,2%, а розвиток - на 2,3%; активність поліфенолоксидази і пероксидази в листках була відповідно в 1,2 і 1,4 раза нижчою, ніж у контролі, а активність каталази значно перевищувала контроль. Вміст хлорофілу в оброблених рослинах був на 1,85 мг/г сухої речовини вищий ніж у контролі. Це підвищило урожайність насіння на 60 кг/га. Вміст 50% з.п. фундазолу в рослинах люцерни через 20 днів після проведення обприскуваня становив 0,008 - 0,015 мг/кг при МДР 1 мг/кг. Собівартість 1 ц насіння знизилася на 333,1 грн, умовний чистий прибуток був вищий на 81475 грн, а рівень рентабельності - на 54,16% порівняно зі звичайною технологією вирощування люцерни без урахування прогнозу розвитку хвороб.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Службам захисту рослин України рекомендується використовувати розроблені нами річні і багаторічні прогнози появи грибних хвороб люцерни і моделі прогнозу для визначення їх поширення, рекомендації щодо підвищення ефективності екологічно безпечних захисних заходів.

Селекційним установам пропонується використовувати розроблену нами семибальну імунологічну шкалу для ідентифікації патотипів збудника іржі люцерни.

Реформованим господарствам різних форм власності агропромислового комплексу України для зниження розвитку хвороб люцерни та отримання високих і стійких урожаїв насіння рекомендується: застосовувати літні широкорядні посіви з шириною міжрядь 70 см із проведенням боронування та вичісування стерні весною.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

СТАТТІ У НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Лопатин В.М., Туренко В.П. Динамика развития бурой пятнистости в зависимости от метеорологических условий вегетации и органогенеза люцерны: Сб.науч.тр. / Тр. ХСХИ. - Харьков, 1984. - С. 18 - 20. (Особистий внесок 80%. Діагностика хвороби, узагальнені дані, висновки).

2. Литвинов Б.М., Туренко В.П. и др. Рациональная система возделывания и защиты семенной люцерны от вредителей, болезней и сорняков. : Сб.науч.тр. / ХСХИ. - Харьков, 1986. -С. 57-64. (Особистий внесок 50%. Обґрунтування теми, виконання досліджень, висновки).

3. Туренко В.П. Влияние биологически активных веществ в смеси с фунгицидами и микроэлементами на развитие бурой пятнистости люцерны : Сб.науч.тр. / ХСХИ. - Харьков, 1987. - № 3. - С. 48-53.

4. Туренко В.П. Агротехнические приемы, ограничивающие развитие бурой пятнистости // Тр. ХСХИ. - Харьков, 1989. - № 4. - С. 23 - 27.

5. Туренко В.П. Влияние фунгицидов и микроэлементов на биохимические процессы люцерны и окружающую среду: Сб.науч.тр. / ХГАУ. - Харьков, 1996. - №5. - С. 17 - 20.

6. Туренко В.П. Устойчивость районированных сортов люцерны // Сб.науч.тр.кафедри зоологии и энтомологии (к 155- летию кафедры зоологии и энтомологии) // ХНАУ. - Харьків, 1996. - Вып.1. - С.75-76.

7. Туренко В.П. Поширеність основних хвороб насіннєвої люцерни на чорноземних грунтах Харківської області // Вісник ХНАУ Сер. “Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство”. - Харків, 1999. - №1. - С.270-271.

8. Туренко В.П. Интегрированная защита семенной люцерны от болезней. // Вісник ХНАУ. Сер. “Ентомологія та фітопатологія”.- Харків, 1999.- №5.- С.52-61.

9.  Білецький Є.М., Туренко В.П. Методологія прогнозу // Захист рослин. - 2002. - № 7. - С. 2 - 4. (Особистий внесок 70%. Збір і узагальнення матеріалів, синтез, висновки).

10. Туренко В.П. Плямистості насіннєвої люцерни та агротехнічні прийоми, що обмежують їх розвиток // Вісник ХНАУ Серія “Ентомологія та фітопатологія”. -Харків, 2002. - №4. - С.122-124.

11. Туренко В.П. Поширеність та розвиток пероноспорозу в посівах насіннєвої люцерни // Вісник Сум. НАУ. Сер. „Агрономія і біологія”. - Суми, 2003. - Вип. 7. - С. 200 - 202.

12. Туренко В.П. Вплив агротехнічних прийомів на ураженість люцерни жовтою плямистістю в Східному Лісостепу України // Захист і карантин рослин: Міжвідом. темат. наук. зб. - К., 2003. - Вип.49. - С.198-205.

13. Туренко В.П. Ураженість насіннєвої люцерни хворобами при різних строках посіву // Вісн. Полт. держ. аграр. академії. - Полтава, 2003. - Вип.6 - С.28-30.

14. Туренко В.П. Особливості розвитку борошнистої роси люцерни в Східному Лісостепу України // Наук. вісн. НАУ. - К., 2004. - Вип.72. - С.154-158.

15. Туренко В.П. Поширеність та шкодочинність бурої плямистості в посівах насіннєвої люцерни // Вісник ХНАУ. Сер. „Ентомологія та фітопатологія”. - Харків, 2004. - №5 - С.118-121.

16. Туренко В.П. Агротехнічні прийоми, що обмежують ураженість люцерни іржею у Східному Лісостепу України // Вісн. Сум. НАУ. - Суми, 2004. - Вип. 6. - С.142-144.

17. Туренко В.П. Прогноз поширеності та розвитку плямистостей насіннєвої люцерни у Східному Лісостепу України // Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття: Міжн. нар. наук.-пр.конф. (ін-т зах. рослин УААН, 1-5лист. 2004р.) - К., 2004. - С.106-111.

18. Туренко В.П. Грибные болезни семенной люцерны // Защита растений и карантин. - 2005. - № 3. - С. 38 - 39.

19. Туренко В.П. Поширеність іржі в посівах насіннєвої люцерни // Наук. вісн. НАУ. - К., 2005. - Вип.91 - С.130-136.

20. Туренко В.П., Мєшкова В.Л. Прогнозування сезонного розвитку хвороб люцерни // Вісн. ХНАУ Сер. “Ентомологія та фітопатологія”.- Харків, 2005.- №6.- С.58-65. (Особистий внесок 80%. Проведення дослідів, узагальнення даних, висновки).

21. Туренко В.П. Агротехнічні заходи в зниженні ураженості люцерни хворобами // Вісн. Полт. держ. аграр. акад. - Полтава, 2006. - С.23-26.

22. Туренко В.П. Вірулентність збудника іржі люцерни у Східному Лісостепу та Степу України //Методичний темат. наук. зб. Селекція і насінництво. - 2006. - Вип.50. . - С.201-211.

23. Туренко В.П., Мєшкова В.Л. Сезонна динаміка розвитку основних грибних хвороб люцерни у Східному Лісостепу та Степу України // Вісн. ХНАУ Сер. “Ентомологія та фітопатологія”.- Харків, 2006.- №5.- С.52-61. (Особистий внесок 80%. Проведення дослідів, узагальнення даних, висновки).

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЙ І ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ

24. Туренко В.П. Развитие бурой пятнистости люцерны в условиях Харьковской области // Тез. докл. Все союз. шк. мол. уч. и спецв. - М., 1982. - С. 52 - 53.

25.  Туренко В.П. Экологическое прогнозирование болезней растений в условиях современной интенсификации сельскохозяйственного производства // Тез. докл. и выступл. участн. обл. науч. конф. - Харьков, 1985. - С. 85 - 86.

26. Туренко В.П. Бурая пятнистость вредоносное заболевание семенной люцерны // Тез. докл. 2-й респ. науч.-произв. конф. мол. уч. и спец. - Харьков, 1986. - С.114.

27. Туренко В.П. Повышение устойчивости люцерны к бурой пятнистости // Тез. докл. 8-го Все союз. совещания по иммунитету с.-х. растений к болезням и вредителям. - Рига, 1986. - С. 57 - 64.

28. Туренко В.П. Биологические особенности развития бурой пятнистости люцерны // Тез. докл. 8-го съезда Укр. бот. Об-ва. - Ивано- Франковск, 1987. - С. 111 - 112.

29. Опаренко В.И., Туренко В.П. Особенности получения высоких урожаев семян люцерны // Тез. докл. IV съезда Укр. энтомол. об-ва. - Харьков, 1992. - С. 24 - 26. (Особистий внесок 50%. Проведення дослідів, підготовка до видання).

30. Туренко В.П., Іванченко В.В. Особливості розвитку аскохітозу при широкорядному способі посіву люцерни // Ма-ли наук. конф. ХСГІ. - Харків, 1992. - С. 24 - 26. (Особистий внесок 50%. Проведення дослідів, узагальнення матеріалів)

31. Туренко В.П. Экологическое прогнозирование болезней растений в условиях современной интенсификации сельскохозяйственного производства // Тез.докл. и выступ. участн. обл. науч. конф. -Харьков, 1985. - С.85-86.

32. Туренко В.П., Стовбуненко Д.В., Смелов В.Л. Развитие желтой пятнистости люцерны в Харьковской области // Мат-ли наук. конф. ХДАУ. - Харків, 1995. - 75 с. (Особистий внесок 50%. Проведення дослідів, узагальнення матеріалів)

33. Туренко В.П. Екологічне прогнозування хвороб насіннєвої люцерни на чорноземних грунтах // Матеріали наукової конференції ХДАУ. - Харків, 1996. - С. 270 - 271.

34. Туренко В.П. Экологическое прогнозирование болезней люцерны в условиях интенсивной технологии возделывания // Тез. докл. науч.-практ. конф. - Харьков, 1995. - С.93-94.

35. Туренко В.П. Сонячна активність і епіфітотії // Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів / Мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф. - Харків, 2001. -С.125-128.

36. Туренко В.П. Вплив фундазолу і сірчанокислого цинку на фізіолого-біохімічні процеси люцерни та навколишнє середовище // Мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф. молод. уч. і спец. - К., 2005. - С. 183-189.

АНОТАЦІЇ

Туренко В.П. Грибні хвороби насіннєвої люцерни, прогноз розвитку та заходи захисту у Східному Лісостепу і Степу України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

В умовах Східного Лісостепу і Степу України у 1982-2004 рр. досліджено поширеність, розвиток і шкодочинність бурої та жовтої плямистостей, пероноспорозу, іржі, борошнистої роси люцерни. Уточнено біологічні особливості розвитку збудників цих хвороб, зв'язок із фенологією люцерни та погодними умовами сезону. Розроблено моделі для короткострокового та довгострокового прогнозування поширеності й розвитку хвороб люцерни. Доведено їх опосередкований зв'язок з динамікою сонячної активності.

Створено диференційовану семибальну імунологічну шкалу, на основі якої ідентифіковано 12 патотипів Uromyces striatus Schrot. Визначено групову стійкість до грибних хвороб перспективних сортів люцерни, які є цінним вихідним матеріалом для селекції. Визначено роль агротехнічних заходів у обмеженні розвитку хвороб люцерни. Розроблено систему вирощування й захисту насіннєвої люцерни, яку впроваджено у виробництво в Харківській, Донецькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях України.

Ключові слова: люцерна, грибні хвороби люцерни, прогнозування, стійкість, селекційний матеріал, агротехніка.

Туренко В.П. Грибные болезни семенной люцерны, прогноз развития и меры защиты в Восточной Лесостепи и Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

В условиях Восточной Лесостепи и Степи Украины в 1982-2004 гг. исследованы распространение, развитие и вредоносность бурой и желтой пятнистостей, пероноспороза, ржавчины, мучнистой росы люцерны. Потери листьев под влиянием болезней составили 42,3-80,7%, а урожая семян - 54,8-64,6%.

Фенология люцерны и развитие на ней анемохорных болезней зависят от хода температуры сезона: за период от стеблевания до бутонизации накапливается около 370°С положительных температур, от стеблевания до начала цветения и до образования бобов - 650 и 1250°С соответственно.

Разработаны модели для краткосрочного и долгосрочного прогнозирования распространения и развития болезней люцерны. Доказана их опосредованная связь с динамикой солнечной активности.

Доказано, что наибольшего распространения пероноспороза люцерны следует ожидать в начале ветви роста солнечной активности и в конце ее спада в 11-летнем цикле; бурой пятнистости - в годы спада СА и на третий год ее роста; ржавчины - на ветви спада солнечной активности; мучнистой роы - на ветви роста СА; желтой пятнистости - в годы максимумов и минимумов СА.

Определены ожидаемые уровни распространения и развития основных анемохорных болезней люцерны и доверительные пределы изменений этих показателей. Рассчитаны вероятности распространения и развития каждой из болезней на низком, среднем или высоком уровне. Установлено, что после низкого уровня пораженности люцерны болезнями в течение двух лет на третий следует ожидать увеличения их распространения и развития.

Создана дифференцированная семибалльная иммунологическая шкала, на основе которой идентифицировано 12 патотипов Uromyces striatus Schrot. Высоко резистентными к возбудителю ржавчины оказались кавказская и средиземноморская люцерна, а наиболее восприимчивыми - желтая, голубая и европейская. Среди исследованных сортов люцерны иммунных не оказалось. Наибольшую устойчивость проявили сорта Синская и Надежда, промежуточный тип реакции был характерным для сортов Власта и Унитра.

Сорта Унитра и Надежда характеризовались групповой устойчивостью к грибным болезням (высокой - к бурой и желтой пятнистостям, пероноспорозу и ржавчине, умеренной - к мучнистой росе). Эти сорта целесообразно использовать в селекционном процессе при создании сортов, резистентных к болезням.

Установлена высокая эффективность летних широкорядных посевов с шириной междурядий 70 см в стабилизации фитосанитарного состояния семенников люцерны. Это способствовало снижению распространенности болезней люцерны на 11,8-18,2 %, увеличению урожайности семян на 20-30 кг/га по сравнению с рядовыми посевами. Ранневесеннее вычесывание стерни способствует уменьшению запаса инфекции в посевах люцерны, уменьшению распространенности и развитию болезней, лучшему росту травостоя, а также повышению урожайности семян на 20-40 кг/га по сравнению с контролем.

Установлена высокая эффективность предпосевной обработки семян люцерны 50 % с.п. фундазола (0,8 кг/га) с сернистокислым цинком (0,2 кг/га). Энергия прорастания увеличилась на 12 %, всхожесть - на 19 % по сравнению с контролем, прекратилось развитие микофлоры.

Опрыскивание люцерны в прогнозированные сроки 50% с.п. фундазола из расчета 0,8 кг/га и сернистокислым цинком - 0,02 кг/га привело к снижению распространенности грибных болезней на 4,2 %, развития - на 2,3 %; повышению урожайности семян на 60 кг/га, снижению себестоимости 1 ц семян на 333,1 грн, повышению условного чистого дохода на 81475 грн, а уровня рентабельности - на 54,16 % по сравнению с обычной технологией выращивания люцерны без учета прогноза развития болезней.

Разработана система выращивания и защиты семенной люцерны, которая внедрена в производство в Харьковской, Донецкой, Днепропетровской и Запорожской областях Украины как важная составная часть укрепления кормовой базы животноводства и развития агропромышленного комплекса Украины.

Ключевые слова: люцерна, грибные болезни люцерны, прогнозирование, устойчивость, селекционный материал, агротехника.

Turenko V.P. Fungal diseases of seed alfalfa, prediction of development and protecrion measures in the East Forest Steppe and Steppe of Ukraine - Manuscript.

A thesis for obtaining scientific degree of Doctor of agricultural sciences in specialty 06.01.11 - phytopathology. - National Agrarian University, Kyiv, 2005.

In conditions of the East Forest Steppe and Steppe of Ukraine in 1982-2004, expansion, intensity and damage threat of Pseudopeziza medicaginis (Lib.) Sace, Pseudopeziza jonesii Nann, Peronospora aestivalis Syd., Uromyces striatus Schrot. and Erysiphe communis Irev. have been investigated. Biological peculiarities of pathogens development, relations with alfalfa phenology and weather conditions have been made more precise. Models for short-term and long-term prediction of alfalfa diseases' expansion and intensity have been developed. Their indirect relation with solar activity dynamics has been proved.

Differentiated 7-mark immunological scale has been created, 12 pathotypes of Uromyces striatus Schrot. have been identified. Group resistance of perspective sorts of alfalfa to fungal diseases that are valuable source for breeding has been estimated. The role of agrotechnical measures in alfalfa diseases control has been determined. System of seed alfalfa growing and protection has been developed and implemented in Kharkov, Donetsk, Dnepropetrovsk and Zaporozhje regions of Ukraine.

Key words: alfalfa, fungal diseases of alfalfa, prediction, resistance, breeding material, agrotechnics.