Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Удосконалення способу передінкубаційної обробки яєць для підвищення відтворювальних якостей стада курей яєчного кросу "Прогрес"

Удосконалення способу передінкубаційної обробки яєць для підвищення відтворювальних якостей стада курей яєчного кросу "Прогрес"

Застосування димексиду, як хімічного провідника біологічно активних речовин у яйце порівняно з барометричним і термічним способами передінкубаційної обробки. Економічний ефект від застосування цього способу, продажу добового молодняку та курочок-молодок.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2014
Размер файла 57,9 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБУ ПЕРЕДІНКУБАЦІЙНОЇ ОБРОБКИ ЯЄЦЬ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ РЕМОНТНОГО СТАДА КУРЕЙ КРОСУ “ПРОГРЕС”

06.02.04. - технологія виробництва продуктів тваринництва

АРХАНГЕЛЬСЬКА МАРИНА ВІКТОРІВНА

Херсон ? 2007

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

Іванов Володимир Олександрович, завідувач кафедри морфології та фізіології тварин, Херсонський державний аграрний університет.

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор

Котенджи Генадій Павлович, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва, Сумський Національний аграрний університет, Мінагрополітики України

Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, Базиволяк Світлана Михайлівна, старший викладач кафедри птахівництва Національний аграрний університет Кабінету міністрів України

Захист дисертації відбудеться "12" вересня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.67.830.02. в Херсонському державному аграрному університеті (73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, ауд. 64, головний навчальний корпус).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23 (головний навчальний корпус).

Автореферат розісланий "10" серпня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз

АНОТАЦІЇ

Архангельська М. В. Удосконалення способу передінкубаційної обробки яєць для підвищення відтворювальних якостей стада курей яєчного кросу “Прогрес”

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2007.

У роботі викладено результати досліджень щодо удосконалення технології передінкубаційної обробки яєць птиці яєчного типу.

Встановлено, що застосування димексиду, як хімічного провідника біологічно активних речовин у яйце, порівняно з барометричним і термічним способами, значно спрощує глибинну обробку, активізує ембріональний розвиток, зменшуючи втрати маси яйця у перші вісім днів інкубаційного періоду і збільшуючи їх у наступні періоди інкубації і таким чином сприяє зменшенню ембріональної смертності на 5,2%. Також відмічається більш інтенсивний ріст і розвиток внутрішніх органів та живої маси. Завдяки стимуляції ембріогенезу відбувається більш інтенсивний розвиток міозитів та каріоцитів в ембріональний період. Ця тенденція зберігається до шестидесятиденного віку.

Передінкубаційна обробка яєць розчином, який містить 0,01% димексид, 0,1% аскорбінову кислоту і 0,1% янтарну кислоту сприяє підвищенню виводимості яєць на 5,3%, підвищенню збереженості курчат на 26,8%. Економічний ефект від застосування нового способу складає 123,8 грн. від продажу добового молодняку з розрахунку на 1000 закладених на інкубацію яєць і 4288 грн. від продажу курочок - молодок з розрахунку на 1000 посаджених на вирощування добових курчат.

Ключові слова: яйце, біологічно активні речовини, димексид, янтарна кислота, аскорбінова кислота, передінкубаційна обробка, інкубація, ембріони, молодки, продуктивність, технологія.

передінкубаційний яйце біологічний димексид

Архангельская М. В. Усовершенствование способа прединкубационной обработки яиц для повышения воспроизводительных качеств стада кур яичного кросса “Прогресс”

Диссертация на получение научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2007.

В работе изложены результаты исследований относительно усовершенствования технологии прединкубационной обработки яиц птицы яичного типа.

Теоретически обоснованно и практически доказано эффективность применения усовершенствованного приема биологического контроля в инкубации. Установленно, что наиболее информационными для прогноза развития цыплят являются 11 сутки инкубации. По значениям коэффициента относительного отклонения потерь массы яиц в этот период можно судить о развитии цыплят в постэмбриональный период: чем выше значение коэффициента, тем выше живая масса цыпленка. Выявлено тесную взаимосвязь между потерей массы яиц во время инкубации и приростом живой массы цыплят в раннем постнатальному периоде. Параметры напряжения и равномерности роста цыплят и потерь массы яиц зависят от пола.

У петушков эти показатели имеют обратную связь, а у курочек - прямую. Также установлено, что во время инкубации яйца, принадлежащие к классам М-, М0 и М+ распределения по массе, характеризовались соответственно максимальными, средними и минимальными значениями потери массы. Цыплята, выведенные из яиц модального класса распределения, характеризовались средними, из яиц класса М+ - максимальными, а из яиц класса М- - минимальными значениями прироста живой массы. Яйца с зародышами петушков, по сравнению с яйцами с зародышами курочек, характеризуются большей интенсивностью потерь массы яйца за 14 дней инкубации (в 2,5 и 4,4 раза соответственно).

Установлено, что применение димексида в качестве химического проводника биологически активных веществ в яйцо по сравнению с барометрическим и термическим способами, значительно упрощает глубинную обработку, активизирует эмбриональное развитие, уменьшая потери массы яиц впервые восемь дней инкубационного периода и увеличивая их в последующие периоды инкубации, таким образом способствуя уменьшению эмбриональной смертности на 5,2%.

Отмечается более интенсивный рост цыплят - по живой массе суточные цыплята ІІ опытной группы превосходили контрольных аналогов на 2,0 г. (Р0,01), четырёхмесячные - на 81,57 г. (Р0,01), пятимесячные - на 146,07 г. (Р0,001). Также отмечается лучшее развитие внутренних органов (Р0,01; Р0,001), в суточном и четырехмесячном возрасте. В четыре месяца цыплята ІІ опытной группы достоверно (Р0,001) превышают контрольных аналогов по массе желез внутренней секреции. Благодаря стимуляции эмбриогенеза происходит повышение митотической активности миобластов эмбриональных тканей, что приводит к увеличению количества мышечных волокон, ускорению процессов их слияния и дальнейшей дифференциации. За счет увеличения диаметра и количества мышечных волокон в красных мышцах уменьшается количество соединительной ткани на 5,3 % по сравнению с контролем. Эта тенденция сохраняется до шестидисятидневного возраста.

Прединкубационная обработка яиц раствором, который содержит 0,01% димексид, 0,1% аскорбиновую кислоту и 0,1% янтарную кислоту способствует повышению выводимости яиц на 5,3 %, повышению сохранности молодняка на 26,8 %. Экономический эффект применения нового способа составляет 123,8 грн. от продажи суточного молодняка из расчета на 1000 заложенных на инкубацию яиц и 4288 грн. от продажи курочек - молодок из расчета на 1000 посаженных на выращивание суточных цыплят.

Ключевые слова: яйцо, биологически активные вещества, димексид, янтарная кислота, аскорбиновая кислота, прединкубационная обработка, инкубация, эмбрионы, молодки, производительность, технология.

Archangelskaya M. V. Perfection of the method of pre-incubation egg treatment for an increase in the reproductive ability of hen stock of the Progress cross.

Thesis for a Candidate's degree in the major 06.02.04 - Technology of Animal Production. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2007.

The thesis presents research results dialing with the improvement of a technology of pre- incubation treatment of eggs of the egg-laying hen type.

It is shown that the application of dimexide as a chemical agent delivering biologically active substances into eggs considerably simplifies (as compared with barometric and thermal methods) in-depth treatment, enhances embryo development decreasing egg mass losses in the first eight days of the incubation period and increasing them in the further periods of incubation and thus favors embryo mortality reduction by 5.2%. A more intensive growth and development of internal organs and live weight increment are registered. Due to the stimulation of embriogenesis a more intensive development of myosites and karyosites during the embryo period is observed. This tendency shows itself up to the age of 60 days. Pre-incubation treatment of eggs with a solution of 0.01% dimexide, 0.1% ascorbic acid and 0.1% succinic acid contributes to an increase in egg hatchability by 5.3%, in survival rate of the young by 26.8%.

Profitability of the new method amounts to 123.8 hrv on the sales of the one-day-old young (out of 1000 incubated eggs) and 4288 hrv on the sales of pullets (out of 1000 one-day-old chickens to be reared).

Key words: egg, biologically active substances, dimexide, succinic acid, ascorbic acid, pre-incubation treatment, incubation, embryos, pullets, productivity, technology

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подальший розвиток галузі птахівництва неможливий без розробки й удосконалення технологій виробництва м'яса і яєць птиці. На сучасному етапі розвитку галузі птахівництва важливого значення набуває використання нових прийомів і методів підвищення яєчної і м'ясної продуктивності, виходячи з стимулювання інтенсивності формоутворюючих процесів в ембріогенезі.

Як відомо, успіх відтворення стада залежить не тільки від додаткового стимулювання росту птиці в постембріональний період розвитку, але і від виводу молодняку та його збереженості в ранньому постнатальному періоді. Дослідженнями ряду вчених (Коваленко В.П., Боліла С.Ю., 1997; Бородай В.П., Базиволяк С.М., 2003 та ін.) доведено, що досягнення високих показників продуктивності птиці при мінімальних витратах матеріальних і трудових ресурсів можливо, в першу чергу, при дотриманні ряду технологічних і організаційних заходів, що включають поліпшення процесів обробки яєць, інкубації, застосування більш скоординованих програм годівлі, утримання і розведення птиці.

На сьогоднішньому етапі на репродукторних підприємствах для підвищення виводу молодняку проводиться стимулювання його ембріонального розвитку. Для цього застосовують ряд біологічно активних речовин (вітаміни, ферменти, органічні кислоти та інше), які вводять у яйці перед інкубацією різними способами. При впровадженні цих способів на інкубаторних станціях збільшилася виводимість молодняку та покращилися їх кондиційні якості. Однак були виявлені ряд недоліків. Перш за все це стосується енергомісткості і трудомісткості способів введення біологічних речовин та їх великої вартості.

Також ще залишається недостатньо вивченим вплив БАР на гістогенез птиці в період інкубації та розвиток органів в постембріональний періоди, біохімічні показники крові. Тому розробка нових способів передінкубаційної глибинної обробки яєць і контролю над протіканням інкубаційного розвитку є дуже актуальною, а їхнє впровадження сприяє ресурсозбереженню і підвищенню ефективності виробництва яєць та м'яса птиці

Зв'язок роботи з науковими темами і програмами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету за темою: “Створення вітчизняної породної групи птиці м'ясо-яєчного типу для фермерських та особистих підсобних господарств” (№ державної реєстрації 0101U001995).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є удосконалення способу передінкубаційної обробки яєць для підвищення відтворювальних якостей ремонтного стада курей кросу “Прогрес”.

Відповідно до поставленої мети вирішувались задачі:

встановити зв'язок морфо - фізичних показників яєць з їх виводимістю, виводом та живою масою курчат;

провести порівняльну оцінку різних способів введення біологічно активних речовин в інкубаційні яйця;

розробити спосіб введення БАР в яйце і встановити ефективність дії різних біологічно активних речовин на ембріональний розвиток, вивід та життєздатність молодняку курей, а також на їх постембріональний розвиток;

провести виробничу перевірку нового способу передінкубаційної обробки яєць;

визначити економічну ефективність пропонуємого способу передінкубаційної обробки яєць.

Об'єкт досліджень. Інкубаційні яйця, ембріони і курчата кроса “Прогрес”, м'язова тканина, внутрішні органи, кров.

Предмет дослідження. Вплив різних комплексів біологічно активних речовин і удосконалених методів глибинної обробки інкубаційних яєць на процеси ембріогенезу, показники росту і розвитку, на екстер'єрні і інтер'єрні особливості курчат кросу “Прогрес”.

Методи досліджень. Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувались з використанням зоотехнічних, біохімічних, анатомічних, біологічних, гістологічних методів, біометричної обробки даних.

Наукова новизна роботи. Вперше розроблено новий спосіб передінкубаційної обробки яєць для підвищення виводу молодняку і отримання молодок курей кросу “Прогрес”.

Вперше встановлено, що параметри напруги та рівномірності росту та втрат маси яйця мають залежність від статі ембріону.

Встановлено тісний взаємозв'язок між втратою маси яєць під час інкубації та приростом живої маси курчат в ранньому постнатальному періоді. Встановлено, що біологічно активні речовини суттєво впливають на інкубаційні якості яєць, підвищують інтенсивність розвитку ембріонів, та їх життєздатність.

Вперше гістологічним аналізом будови білих та червоних м'язів ембріонів та курчат встановлено, що біологічно активні речовини в певній мірі впливають на функціональний стан міобластів ембріональних тканин, що спричиняє інтенсивніше формування м'язових волокон у цілому.

Обґрунтована доцільність застосування нового способу передінкубаційної обробки яєць для підвищення відтворювальних якостей ремонтного стада курей кросу “Прогрес”.

Практичне значення одержаних результатів. Використання нового способу передінкубаційної обробки яєць забезпечує економічний ефект від реалізації додатково одержаних добових курчат у розмірі 123,8 грн. у розрахунку на 1000 закладених на інкубацію яєць і 1208 грн. від реалізації додатково одержаних молодок з розрахунку на 1000 посаджених на вирощування добових курчат.

Особистий внесок здобувача. Представлений в дисертації матеріал є результатом власних досліджень автора. Програма наукових досліджень розроблялася разом з науковим керівником, доктором. У загальному обсязі виконаних робіт особистий внесок автора складає 95%.

Апробація результатів досліджень. Основні положення результатів досліджень доповідалися, обговорювалися і одержали позитивну оцінку на IV Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю (Харків, 2003), V державній науково - практичній конференції “Аграрна наука виробництву” (Біла Церква, 2006), спільному засіданні кафедри генетики і розведення с.-г. тварин, організації виробництва та агробізнесу, виробництва дрібного тваринництва, морфології і фізіології тварин, технології виробництва продукції тваринництва Херсонського державного аграрного університету (2000-2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових статей у фахових виданнях, де розкрито основний зміст одержаних результатів досліджень та отримано 2 деклараційних патенти.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів власних досліджень, висновків і пропозицій, списку використаної літератури. Робота викладена на 178 сторінках комп'ютерного тексту, містить 42 таблиці, 16 малюнків, 12 додатків. Список літератури включає 290 джерел, у тому числі 56 іноземних видань з латинською графікою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження з теми дисертаційної роботи були проведені в умовах сільськогосподарського племінного підприємства ЗАТ “Чорнобаївське” Білозерського району Херсонської області та на кафедрі морфології і фізіології тварин Херсонського державного агарного університету за період 1999-2006 р.р.

Загальна схема досліджень наведена на рис.1. Характеристика експериментальних досліджень представлені в таблиці 1.

Матеріалом для проведення досліджень кури кросу “Прогрес” - материнська форма П3П4 та фінальний гібрид П1234.

На першому етапі досліджень вивчали особливості втрати маси яєць на 1, 3, 7, 11, 15 та 19 день інкубації, а також морфо - фізичні показники в залежності від класу розподілу яєць за масою та особливості втрати маси яєць в критичні періоди інкубації.

На другому етапі проводили порівняльну оцінку хімічного, баричного, термічного та ін'єкційного способів передінкубаційної глибинної обробки яєць розчинами органічних кислот (аскорбінової та янтарної) з концентрацією 0,1 %. Хімічний спосіб ґрунтувався на використанні хімічного провідника - димексиду у концентрації 0,02 %. При барометричному способі яйця занурювали у розчин біологічно активної речовини, яким заповнювали герметичну ємність. В апараті спочатку створювали розрідження (-0,5 атм) на протязі 5 хв., а потім яйця витримували 15 хв. під тиском 0,5 атм. За допомогою термічного способу занурені у воду (t=50°С) яйця прогрівали протягом 4-5 хв. Зразу ж після прогріву їх занурювали на 10 хв. в охолоджений до 6-9° С робочий розчин. Введення біологічно активних речовин ін'єкційним способом проводили в пугу яєць на 9-й день інкубації за загальноприйнятою методикою. Було сформовано 8 дослідних і контрольна групи.

На третьому етапі розробляли новий спосіб глибинної обробки яєць, заснований на проникненні біологічно активних речовин (аскорбінової і янтарної кислот) через пори шкаралупи до ембріону за допомогою хімічного провідника - диметилсульфоксида (ДМСО) різної концентрації та вивчали його вплив на морфо-фізичні характеристики яєць, їх виводимість, вивід, ріст і розвиток курчат. Було проведено три досліди. У першому досліді сформували 4 дослідні та контрольну групу, у другому і третьому дослідах - 3 дослідні групи і контрольну.

На четвертому етапі було проведено виробничу перевірку розробленого способу передінкубаційної обробки яєць.

Рис. 1. - Загальна схема досліджень

Таблиця 1 - Етапи, обсяги та характеристика експериментальних досліджень

Група

Біологічно активні речовини

Спосіб і умови введення БАР* в яйце

Кількість яєць

1

2

3

4

Етап 1. Встановлення зв'язку морфо - фізичних показників яєць з їх виводимістю, виводом та живою масою курчат.

М-

-

-

120

М0

-

-

120

М+

-

-

120

Етап 2. Порівняльна оцінка різних способів введення біологічно активних речовин в яйця

контрольна

-

-

144

I дослідна

аскорбінова кислота, 0,1%

термічний t=0-40 C

144

II дослідна

янтарна кислота, 0,1%

термічний t=0-40 Cє

144

ІІІ дослідна

аскорбінова кислота, 0,1%

баричний, -0,5+0,5 атм

144

ІV дослідна

янтарна кислота, 0,1%

баричний, -0,5+0,5 атм

144

V дослідна

аскорбінова кислота, 0,1%

ін'єкційний

144

VI дослідна

янтарна кислота, 0,1%

ін'єкційний

144

VII дослідна

аскорбінова кислота, 0,1%

хімічний ДМСО* 0,2%

144

VIII дослідна

янтарна кислота, 0,1%

хімічний ДМСО 0,2%

144

Етап 3. Розробка способу підвищення інкубаційних якостей яєць курей кросу “Прогрес”

3.1. Визначення оптимальної концентрації хімічного провідника

контрольна

-

-

144

I дослідна

аскорбінова кислота, 0,1%

хімічний, ДМСО 0,05%

144

II дослідна

аскорбінова кислота, 0,1%

хімічний, ДМСО 0,01%

144

IІІ дослідна

аскорбінова кислота, 0,1%

хімічний, ДМСО 0,2%

144

IV дослідна

аскорбінова кислота, 0,1%

хімічний ДМСО, 0,1%

144

3.2. Вплив різних комплексів БАР на виводимість яєць

контрольна

-

-

3536

I дослідна

аскорбінова кислота (0,1%), Катозал, (0,1%)

хімічний, ДМСО (0,1%),

2986

II дослідна

аскорбінова кислота (0,1%) янтарна кислота, (0,1%),

хімічний, ДМСО (0,05%)

3536

IІІ дослідна

янтарна кислота, (0,1%),

хімічний, ДМСО 0,05%)

3536

3.3. Вплив БАР на ембріональний та постембріональний розвиток курчат кросу “Прогрес”

контрольна

-

-

360

І дослідна

аскорбінова кислота, 0,1%

хімічний ДМСО 0,05%

360

ІІ дослідна

аскорбінова кислота, 0,1%

янтарна кислота, 0,1%

хімічний ДМСО 0,05%

360

ІІІ дослідна

янтарна кислота, 0,1%

хімічний ДМСО 0,05%

360

Етап 4 Виробнича перевірка способу передінкубаційної обробки яєць

контрольна

-

-

7072

дослідна

аскорбінова кислота, 0,1%

янтарна кислота, 0,1%

хімічний ДМСО,0,05%

7072

*БАР - біологічно активні речовини, *ДМСО - диметилсульфоксид

Яйця кожної групи інкубували в окремих лотках у інкубаторі типу ИУПФ-45 за загальноприйнятим режимам.

Контроль за втратою маси яйця здійснювали зважуванням при закладці на інкубацію, при міражуванні на 8 добу і на 19 добу інкубації при переносі яєць у виводкові шафи. Всі яйця кожної групи при переносі у виводкові шафи переносилися в спеціальні селекційні лотки з комірками розміром 7х7х10 см для індивідуального виводу курчат. Після виводу курчата були індивідуально помічені для контролю за їх подальшим ростом і розвитком.

Спостереження за морфологічними і параметрами ембріонів здійснювали за результатами розкриття яєць у ході інкубації (на 12 та на 18 добу). Гістологічні дослідження фрагментів м'язової тканини, серцевого м'яза і ділянок тонкого кишечнику проводили після добової фіксації в рідині Буена. Для виготовлення гістологічних зрізів ембріональних тканин використовувалася приватна гістологічна методика Іванов В.А., Козій М.С. (2002). Для виготовлення мікроскопічних знімків використовували спеціальну плівку марок “Коdак -200 Supra Professional” і “Fuji - 200 Chroma - Key”, фотокамеру “Nikon F-70” із бінокулярною насадкою 1,6х і комп'ютерного визначника експозиції зйомки “Minolta -EK”.

Живу масу птиці після виводу визначали кожні п'ять діб, а при досягненні 30 - денного віку - щомісячно до 5 - місячного віку. Маса внутрішніх органів вимірювалась шляхом зважування на вагах ВЛК - 500. Для встановлення зв'язку ряду показників інтенсивності росту з величиною живої маси курчат у різні вікові періоди (1 період - 1-30 -60 діб; 2 період - 30 -60-90 діб; 3 період - 60-90 -120 діб; 4 період - 90 -120 - 150 діб) були розраховані показники інтенсивності формування (t), індекси рівномірності (ІР) та напруги росту (НР).

Господарсько-економічна ефективність результатів дослідження розраховувалося згідно з методикою Мертенса В.П ( ).

Основні показники досліджень оброблялись біометрично за методикою Плохинського Н.А. (1969). Розрахунки зроблені при використанні комп'ютерних програм WORD, EXCEL, FOTOSHOP

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Встановлення зв'язку морфо - фізичних показників яєць з їх виводимістю, виводом та живою масою курчат

На першому етапі досліджень вивчали особливості втрати маси яєць на 1, 3, 7, 11, 15 та 19 день інкубації, а також морфо - фізичні показники в залежності від класу розподілу яєць за масою та особливості втрати маси яєць у критичні періоди інкубації.

Найбільші втрати маси яйця спостерігається у четвертому критичному періоді у класі М- (на 1,5 та 2,81% ) у порівнянні з яйцями класів М0 та М+ відповідно, а найменша - у другому періоді у класі М+ (на 0,45 та 0,2%) у порівнянні з яйцями класів М- та М0 відповідно. Яйця класу М+ втрачають значно менше маси у порівнянні з яйцями класів М- та М0.

Показник втрати маси яєць використовувався для характеристики не тільки ембріонального, але і постембріонального розвитку. Для цього крім обліку вагових характеристик втрат маси яйця модифікували ряд показників: t - інтенсивність втрат маси яєць; Ірм - індекс рівномірності втрат маси яєць; Інр - індекс напруги втрат маси яєць. На основі розрахунку цих індексів, знайдено співвідношення між інтенсивністю втрат маси яєць у перші 14 днів інкубації в залежності від статі ембріонів і розміру яєць та розвитком курчат у 1, 7, та 14 добу постембріонального розвитку в залежності від класу яєць, з яких виведені курчата (таблиця 2).

Таблиця 2 - Параметри інтенсивності втрат маси яєць і розвитку курчат, n = 360

Стать

Градація по масі

Яйця на 1-14 добу інкубації

Курчата у віці 1-14 діб

t

Ірм

Інм

t

Ірр

Інр

Півники

М-

0,0070

-0,79

-35,34

0,21

3,58

25,01

Мо

0,0150

-0,30

-79,71

0,37

4,40

19,46

М+

0,0230

-0,05

-124,08

0,54

5,23

13,92

Курочки

М-

0,0071

-0,32

-46,19

0,28

2,42

12,75

Мо

0,0060

-0,36

-53,68

0,26

2,64

53,76

М+

0,0052

-0,44

-71,65

0,22

3,18

152,18

На основі розрахованих індексів встановлено ряд особливостей. Чим менше значення індексу інтенсивності росту, тим менше значення індексу інтенсивності втрат маси яєць. Параметри напруги та рівномірності росту та втрат маси у півників мають зворотний зв'язок - чим менше значення індексів рівномірності та напруги втрати маси яєць, тим вище значення індексів рівномірності та напруги росту. А у курочок параметри напруги та рівномірності мають прямий зв'язок - чим менше значення індексів напруги та рівномірності втрати маси яєць, тим менше значення індексу напруги та рівномірності росту.

Проведення порівняльної оцінки різних способів введення біологічно активних речовин в інкубаційні яйця

На другому етапі проводили порівняльну оцінку хімічного, баричного, термічного та ін'єкційного способів передінкубаційної глибинної обробки яєць розчинами органічних кислот (аскорбінової та янтарної) з концентрацією 0,1 г/л. Результати досліду наведені у таблиці 3.

Таблиця 3 - Результати інкубації яєць птиці кросу “Прогрес”, П34, в залежності від способу введення БАР

Показник

Група

контрольна

І

ІІ

ІІІ

IV

V

VI

VIІ

VIІІ

Закладено яєць на інкубацію,шт.

144

144

144

144

144

144

144

144

144

запліднених, шт.

129

129

129

127

128

130

130

131

128

%

89,6 0,03

89,6 0,03

89,6 0,03

88,2 0,03***

88,9 0,02***

90,3 0,02***

90,3 0,02***

90,9 0,02***

88,9 0,02**

не запліднених, шт

15

15

15

17

16

14

14

13

16

%

10,40,002

10,4 0,002

10,4 0,002

11,8 0,002***

11,1 0,002***

9,70,0004***

9,70,0004***

9,1 0,001***

11,1 0,002***

Одержано курчат всього, гол.

108

115

113

116

113

112

111

121

107

%

83,70,04

89,1 0,02***

87,6 0,03***

91,30,02***

88,30,03***

86,20,03***

85,40,03***

93,1 0,02***

86,70,03***

кондиційних,гол.

94

106

102

100

104

99

97

121

107

%

87,0 0,003

92,2 0,001***

90,3 0,003***

86,2 0,003***

92,0 0,002***

88,40,003***

87,4 0,003***

99,2 0,001***

96,4 0,002***

некондиційних гол.

14

9

11

16

9

13

14

1

4

%

13,00,003

7,8 0,003***

10,7 0,002***

13,80,003***

8,0 0,001***

11,6 0,003***

12,6 0,003***

0,8 0,002***

3,6 0,005***

Задохлики, гол.

10

8

8

7

10

9

9

4

8

%

9,20,02

6,2 0,02***

6,2 0,02***

5,50,02***

7,8 0,02***

6,9 0,02***

6,9 0,02***

3,1 0,01***

6,3 0,02***

Завмерлі, гол.

11

6

8

4

5

9

10

5

9

%

10,2 0,02

4,7 0,02***

6,2 0,02***

3,1 0,01***

3,9 0,02***

6,9 0,02***

7,7 0,02***

3,8 0,01***

7,0 0,02***

Виводимість яєць, %

83,7 0,03

89,1 0,02***

87,6 0,03**

91,3 0,02***

88,3 0,03***

86,2 0,03***

85,4 0,03***

93,1 0,02***

86,7 0,03***

Вивід курчат, %

750,04

79,9 0,03***

78,5 0,03***

80,6 0,03***

78,5 0,03***

77,8 0,03***

77,1 0,03***

84,1 0,03***

77,1 0,03***

Примітка. *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001

З даних таблиці 3 видно, що найбільша кількість завмерлих було в контрольній групі - 8,5%, а найменша кількість - у ІІІ, VII та ІV дослідних групах (на 5,4; 4,7; та 3,9% відповідно менше за контроль. Більше всього задохликів спостерігалось у ІV та контрольній групах. Найменша кількість - у VIІ групі - на 4,7% менше від контролю. Найкращий вихід кондиційних курчат спостерігався у VIІ та VIІІ групі - на 5,7 та 2,9% вище від контролю. Виводимості яєць, нижчої за показники контрольної групи не було в жодній з дослідних груп. Натомість вихід кондиційних курчат, нижчий за контроль, відмічався у ІІІ, V, та VI групах (на 7,3; 5,1; та 6,1% відповідно. Порівнюючи вивід курчат, можна відмітити, що найвищі показники були у VII та ІІІ групі - на 9,1 та 5,6% вище за контроль.

При використанні дифузійного, ін'єкційного та хімічного способів кращі показники були при обробці аскорбіновою кислотою і тільки при баричному - янтарною.

Безпосередній вплив на втрату маси яйця в перші 8 діб інкубації оказує дифузійний та ін'єкційний способи введення янтарної кислоти (В0,999) та ін'єкційний і хімічний способи введення аскорбінової кислоти (В0,999, В0,99). Всі способи введення БАР суттєво не впливають на випаровування води з яйця у перший тиждень інкубації. Натомість вони достовірно впливають на втрату маси яйця за 19 діб інкубації. На живу масу курчат достовірний вплив за першим порогом імовірності оказує тільки дифузійний спосіб введення аскорбінової кислоти. Високий поріг імовірності впливу фактору, особливо на 19 добу, свідчить про негативний вплив фактору на результати інкубації.

Таким чином, можна стверджувати, що фізичні способи введення БАР у яйця можуть негативно впливати на ембріональний розвиток у різні періоди, що призводить до збільшеної кількості задохликів, завмерлих та некондиційних курчат. Самим оптимальним способом передінкубаційної обробки яєць є хімічний.

Розроблення способу введення БАР в яйце і встановлення ефективності дії різних біологічно активних речовин на ембріональний розвиток, вивід та життєздатність молодняку курей, а також на їх постембріональний розвиток

Виходячи з ефективності хімічного способу, на третьому етапі ми поглибили і розширили дослідження по застосуванню даного способу при інкубації. З цією ціллю нами було проведено два досліди. У першому досліді визначали оптимальні концентрації хімічного провідника (табл. 4).

Таблиця 4 - Вплив різної концентрації димексиду на виводимість яєць та вивід курчат кросу “Прогрес” П34

Група

Контрольна

І дослідна

ІІ дослідна

ІІІ дослідна

ІV дослідна

Закладено яєць, шт.

144

144

144

144

144

із них запліднених, шт.

130

128

127

128

129

%

90,20,02

88,90,02***

88,20,02***

88,90,02***

89,60,02***

незапліднених, шт.

14

16

17

16

15

%

9,70,02

11,10,02***

11,80,02***

11,10,02***

10,40,02***

Одержано добових курчат, всього, гол.

109

119

114

113

118

%

83,80,03

92,90,02***

89,70,02***

89,80,02***

91,50,02***

кондиційних, гол.

99

118

108

104

116

%

90,80,03

99,20,01***

94,70,02***

92,00,02***

98,30,01***

некондиційних,гол.

10

1

6

9

2

%

9,20,03

0,80,01***

5,30,02***

8,00,02***

1,70,01***

Виводимість яєць, %

83,80,03

92,90,02***

89,70,02***

89,80,02***

91,50,02***

Вивід курчат, %

75,70,03

82,60,03***

79,20,03***

78,50,03***

81,90,03***

Примітка. *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001

Найкращі показники виводимості відмічалися у І та IV дослідних групах - на 9,1 та 7,7% порівняно з контролем. В цих же групах було найменше некондиційних курчат - на 8,4 та 7,4% порівняно з контролем. У ІІ та ІІІ дослідних групах показники виводимості яєць знаходилися на одному рівні, але кількість некондиційних курчат у ІІІ дослідній групі перевищувала цей показник у ІІ групі на 2,7%. Всі дослідні групи мали показники виводимості яєць більші за контрольну (на 9,1; 5,9; 6,0 та 7,7%) у І, ІІ ІІІ та IV дослідних групах відповідно. Вивід курчат також був більший у дослідних групах у порівнянні з контролем (на 6,9; 3,65; 2,8 та 6,2%) у І, ІІ ІІІ та IV дослідних групах відповідно. Аналіз сили впливу різної концентрації ДМСО на втрату маси яйця за перші 8 діб інкубації, за 19 діб та на живу масу курчат при виводі показав, що в усіх дослідних групах концентрація ДМСО значно впливає на випаровування води за 19 діб інкубації. На живу масу курчат впливає ДМСО у концентрації 0,06 та 0,1%. На втрату маси за перший тиждень інкубації впливає ДМСО у концентрації 0,01 та 0,2%.

Як витікає з вищенаведеного, для ембріонального розвитку найбільш сприятливим є введення біологічно активних речовин 0,05 % димексидом і найменш сприятливим - 0,01% і 0,2% димексидом. Так як різниця за виводимістю та іншим показникам між І та ІV дослідними групами не вірогідна, то з метою економії хімпровідника для введення аскорбінової кислоти в яйце перед інкубацією слід застосовувати 0,05% димексид.

Для перевірки ефективності розробленого способу передінкубаційної обробки яєць провели другий дослід. Для цього сформували 4 групи: 1, 2, 3 дослідні і контрольну. Результати досліду наведені в таблиці 5.

Таблиця 5 - Вплив різних комплексів БАР на інкубаційні якості яєць

Показник

Група

контрольна

І дослідна

ІІ дослідна

ІІІ дослідна

Закладено яєць, шт.

3536

2986

3536

3536

запліднених шт.

3038

2486

3088

3090

%

85,90,001

83,30,001***

87,30,001***

87,40,001***

незапліднених шт.

498

500

448

446

%

14,10,001

16,70,001***

12,70,001***

12,60,001***

Одержано добових курчат, всього, гол

2751

2364

2926

2930

%

90,50,001

95,10,001***

94,70,001***

94,80,001***

кондиційних гол.

2579

2333

2891

2890

%

93,70,001

98,70,0003***

98,80,0003***

98,60,0003***

некондиційних гол.

172

31

35

40

%

6,30,001

1,30,0003***

1,20,0003***

1,40,0003***

Виводимість яєць, %

90,50,001

95,10,001***

94,70,001***

95,10,001***

Вивід курчат, %

77,8

79,2

82,7

82,9

Примітка. *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001

Порівняно з контрольною групою в першій, другій і третій дослідних групах було більше кондиційних курчат (на 5,0; 5,1 та 4,9 %), а також мала місце більша виводимість яєць (на 5,4; 4,2 та 4,3,%) відповідно. Порівнюючи результати глибинної обробки яєць між дослідними групами, слід зауважити, що вони практично не відрізняються один від одного. Але зважаючи на те, що вартість обробки 1000 яєць у І групі складає 2,8 грн, а у ІІ групі - 1,44 грн, слід застосовувати розчин, який складається з аскорбінової кислоти, (0,1%), янтарної кислоти (0,1%), ДМСО (0,05%).

Для детального вивчення впливу БАР на ембріональний та постембріональний розвиток курчат було закладено чотири піддослідні групи: Ідослідна група - інкубаційні яйця обробляли розчином ДМСО (0,05%) + аскорбінова кислота, (0,1%), ІІ дослідна група - ДМСО (0,05%) + аскорбінова кислота, (0,1%) + янтарна кислота (0,1%) і ІІІ дослідна група - ДМСО (0,05%) + янтарна кислота (0,1%). На 12 і 18 добу інкубації з кожної групи відбирали по 10 запліднених яєць для проведення гістологічних досліджень. Виводимість яєць та вивід курчат визначали без урахування яєць, взятих на гістологічні дослідження. Для морфологічних досліджень після виводу з кожної групи у добовому віці було забито по 10 півників, а у двомісячному та чотиримісячному віці - по 10 курочок (табл. 6).

Таблиця 6 - Вплив БАР на вихід кондиційного молодняку кросу “Прогрес”, П1234

Показник

Група

контрольна

І дослідна

ІІ дослідна

ІІІ дослідна

Закладено яєць, шт.

360

360

360

360

із них запліднених, шт.

320

320

325

320

%

88,90,02

88,90,02

90,30,02***

88,90,02

не запліднених, шт.

40

40

35

40

%

11,10,02

11,10,02

9,70,0002***

11,10,02

на гістологічні дослідження, шт.

20

20

20

20

%

6,20,01

6,20,01

6,20,01

6,20,01

Запліднених яєць, з яких одержано курчат, шт.

300

300

305

300

%

100

100

100

100

Одержано всього курчат, гол.

251

279

305

258

%

83,60,02

93,00,01***

93,80,01***

860,02***

у тому числі кондиційних, гол.

237

277

305

251

%

94,40,01

99,30,005***

100,0***

97,30,01***

некондиційних, гол.

14

2

-

7

%

5,60,01

0,70,02***

-

2,70,01***

Курочок, гол.

130

127

139

142

%

54,90,03

45,80,03***

45,60,03***

56,60,03**

Півників, гол.

107

150

166

109

%

45,10,03

54,20,03***

54,40,03***

43,40,03**

Вивід курчат, %

73,80,02

82,10,02***

89,70,02***

75,90,02***

Виводимість яєць, %

83,60,02

93,00,01***

93,80,01***

860,02***

Примітка. *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001

Більш динамічний розвиток ембріонів у ІІ та ІІІ дослідних групах стало важливою передумовою для підвищення проценту виводу кондиційного молодняку. Показники виводимості І, ІІ та ІІІ дослідних груп переважають контрольну на 9,3; 9.9; та 2,3; відповідно, причому вихід кондиційних курчат у дослідних групах також переважає контрольну на 4,8; 5,6 та 2,9% відповідно.

Найбільше значення для регулювання розвитку зародку є не тільки загальна втрата води, але й в якому віці зародку відбувається випаровування води з яйця Динаміка втрати маси яйця за періодами інкубації представлена у таблиці 7. За перший тиждень інкубації найбільша втрата маси спостерігалась у півників контрольної, першої та третьої дослідних груп (4,28; 4,35 та 4,35% відповідно).

Таблиця 7 - Вплив БАР на втрату маси яйця під час інкубації

Група

Стать

Показник

Втрати 1-8 доба інкубації

Втрати 8 -19 доба інкубації

Загальні втрати

CV,%

CV,%

CV,%

г

%

г

%

г

%

Контрольна

+

2,3±0,16

3,8

43,17

3,5±0,23

6,1

40,59

5,8±0,17

9,7

17,83

>

2,5±0,18

4,3

49,47

3,5±0,18

6,1

37,99

5,9±0,17

10,1

20,66

++>

2,4±0,11

4,1

43,55

3,5±0,12

6,1

33,97

5,9±0,12

9,9

19,48

І дослідна

+

2,1±0,13

3,7

32,88

3,6±0,24

6,6

43,10

5,7±0,15

10,5

17,35

>

2,6±0,11

4,4

34,31

3,5±0,14

6,2

33,19

6,1±0,16

10,3

21,04

++>

2,4±0,07

4,0

33,88

3,5±0,09

6,2

27,22

5,9±0,11

10,0

18,95

ІІ дослідна

+

1,9±0,11*

3,2

36,93

4,3±0,21**

7,5

31,67

6,2±0,18

10,5

18,98

>

2,2±0,08

3,7

29,09

4,1±0,14**

7,1

29,51

6,3±0,17

10,5

21,97

++>

2,1±0,06*

3,5

32,59

4,2±0,12***

7,3

30,32

6,3±0,12*

10,5

20,64

ІІІ дослідна

+

2,3±0,14

3,8

40,85

3,6±0,22

6,3

40,88

5,9±0,24

9,9

28,73

>

2,6±0,14

4,4

37,96

3,5±0,19

6,2

38,54

6,3±0,23

10,2

25,56

++>

2,4±0,10

4,1

40,77

3,6±0,14

6,2

39,7

5,9±0,17

10,1

27,185

Примітка. *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001

За перший тиждень інкубації найбільші втрати маси яйця були відмічені у яйцях з ембріонами півників у контрольній І, та ІІІ дослідних групах, а у ІІ дослідній групі втрати маси були нижчі, ніж у контрольній. Втрати маси у яйцях з ембріонами курочок всіх дослідних груп були нижчі, ніж у контрольній. За втратами з 8 по 19 добу інкубації достовірна різниця спостерігається у яйцях з ембріонами курочок і півників другої групи, а також у несортованого молодняку порівняно з контролем.

Жива маса молодняку курей є однією з головних ознак росту та розвитку птахів. Нашими дослідженнями встановлено, що використання нового способу передінкубаційної обробки яєць позитивно впливає на живу масу курчат. (табл. 8). Добові курчата І, ІІ та ІІІ дослідних груп достовірно перевищували контрольних аналогів. На п'яту добу ця різниця у І дослідній групі була недостовірна, а у ІІ та ІІІ групах складала 2,0 г (Р<0,05) та 3,8 г (Р<0,001) відповідно. На десяту та п'ятнадцяту добу різниця між дослідними і контрольною групами була недостовірна. У віці 30 діб у курчат І та ІІ дослідних групах була недостовірна різниця з контролем, а у ІІІ групі - на рівні другого порогу. У віці 60, 90 та 120 діб достовірної різниці між І та ІІ дослідними і контрольною групами не спостерігалось, а у ІІІ групі різниця склала 30,9 г (Р<0,05),89,6 г (Р<0,01) та 51,7 г (Р<0,05). У 150 - денному віці у ІІ та ІІІ дослідних групах відмічалась достовірна різниця (Р<0,05 та Р<0,01).

Таблиця 8 - Динаміка живої маси курочок кросу “Прогрес”, П1234

...

Вікові періоди діб

Група

контрольна

І дослідна

ІІ дослідна

ІІІ дослідна

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены