Ефективність використання родинних форм різних кросів для створення курей м’ясо-яєчного напрямку продуктивності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВЕДМЕДЕНКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 636.52/58.082.26

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РОДИННИХ ФОРМ РІЗНИХ КРОСІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ КУРЕЙ М'ЯСО-ЯЄЧНОГО НАПРЯМКУ ПРОДУКТИВНОСТІ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Херсон - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Коваленко Віталій Петрович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор, Дєбров Валерій Васильович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації виробництва і агробізнесу;

- кандидат сільськогосподарських наук, доцент Пономаренко Наталія Павлівна, Національний аграрний університет, кафедра птахівництва.

Провідна установа - Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра розведення сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Біла Церква

Захист дисертації відбудеться „23” березня 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 у Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, аудиторія 64).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розіслано „22” лютого 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Д.Карапуз.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз сучасного стану галузі птахівництва в Україні свідчить про використання в птахівничих господарствах переважно спеціалізованих ліній і кросів яєчного та м'ясного напрямку продуктивності. В умовах інтенсивного виробництва яєць і м'яса птахів на птахофабриках, у спеціалізованих господарствах використання такого генофонду вітчизняної і зарубіжної селекції забезпечує високу продуктивність птахів і ефективність виробництва (Степаненко І.А., Коваленко Г.Т., 2004). У той же час створені господарства, в яких виробництво продукції птахівництва відбувається в невеликих обсягах з використанням кормів власного виробництва та з низькими затратами праці. Такі умови характерні для фермерських і присадибних господарств, питома вага яких у виробництві товарної продукції птахівництва для забезпечення власних потреб і реалізації для населення буде зростати (Сахацький М.І., 2003). Використання спеціалізованих типів і кросів птахів у цих умовах буде неефективним, оскільки для них необхідні контрольовані умови утримання і годівлі. Виходячи з цих передумов, виникає необхідність у створенні універсального (м'ясо-яєчного) типу курей, який би мав високу пристосованість до місцевих умов за високої якості продукції.

Тому актуальним є проведення експериментальних досліджень, спрямованих на вивчення продуктивних і відтворювальних якостей птахів м'ясо-яєчного напрямку продуктивності за умови схрещування родинних форм сучасних кросів курей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету „Створення вітчизняної породної групи птиці м'ясо-яєчного типу для фермерських та особистих підсобних господарств” (№ державної реєстрації 0101U001995).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є визначення ефективності використання родинних форм різного напрямку продуктивності для створення м'ясо-яєчного типу курей.

Для реалізації поставленої мети необхідно було розв'язати такі завдання:

- порівняти відтворювальні якості родинних форм кросів „Прогрес” і „Конкурент-2;

- встановити закономірності росту молодняку дослідних груп різних генотипів;

- визначити загальну та специфічну комбінаційну здатність родинних форм різного напрямку продуктивності;

- оцінити в системі діалельного схрещування генетичні компоненти, що зумовлюють ознаку „жива маса”;

- проаналізувати рівень яєчної продуктивності м'ясо-яєчних курей;

- дати оцінку поєднанням курей за селекційними індексами;

- провести аналіз основних продуктивних ознак курей залежно від показників генетичної диференціації між м'ясо-яєчними гібридами;

- визначити економічну ефективність використання окремих гібридів.

Об'єкт досліджень. Кури родинних форм яєчного кросу „Прогрес” - П12 (род-айленд червоний), П34 (род-айленд білий) та м'ясного кросу „Конкурент-2” - К6 (корніш), К7 (плімутрок).

Предмет досліджень. Вікова динаміка живої маси, несучість, маса яєць, відтворювальні якості, інтенсивність росту молодняку різних генотипів, біохімічні показники крові курей, генетична відстань за продуктивними ознаками у процесі створення нових м'ясо-яєчних груп курей.

Методи досліджень. Для досліджень використані загальноприйняті методи: зоотехнічні - визначення показників живої маси, відтворювальних якостей, маси яєць, несучості; лабораторні - визначення біохімічних показників сироватки крові курей; біометричні - визначення середніх величин і їх похибок, вірогідність результатів досліджень, частки впливу, коефіцієнтів кореляції; економічні - ефективність використання досліджуваних груп.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше обґрунтовано доцільність використання в схрещуваннях курей спеціалізованих родинних форм для отримання птахів м'ясо-яєчного напрямку продуктивності. Встановлено перспективні поєднання родинних форм кросів „Прогрес” і „Конкурент-2”, в яких батьківські форми можуть бути представлені родинними формами м'ясного типу (К6, К7), а материнські - родинними формами яєчного напрямку продуктивності (П12, П34).

Визначено загальну та специфічну комбінаційну здатність родинних форм за ознакою живої маси, на основі яких встановлені їх оптимальні поєднання, що забезпечують вияв істинного гетерозису за енергією росту молодняку. Уперше з використанням генетичного аналізу за показником живої маси дослідного молодняку доведено адитивний вплив дії генів із зростанням домінантних ефектів з віком.

Встановлено генетичну відстань між поєднаннями курей за допомогою кластерного аналізу. Уперше проведено комплексний аналіз м'ясо-яєчних гібридів за селекційними індексами. Отримані нові дані щодо яєчної продуктивності, відтворювальної якості й інтер'єрних показників гібридних курей.

Практичне значення одержаних результатів. Використання родинних форм яєчного і м'ясного кросів в міжлінійній гібридизації дає можливість отримати курей м'ясо-яєчного напрямку продуктивності. При цьому досягається підвищення живої маси на 650...800 г у віці 12 тижнів за рахунок використання кращого варіанту схрещування родинних форм, порівняно з молодняком кросу „Прогрес”.

Економічна ефективність від упровадження у виробництво м'ясо-яєчних гібридів складає 8000 гривень у розрахунку на 1000 голів молодняку.

Особистий внесок пошукувача. Експериментальні дослідження (розробка методики, підготовка об'єктів досліджень, облік результатів, обробка даних і їх аналіз) проведені автором особисто за методичною допомогою наукового керівника дисертаційної роботи.

Апробація досліджень. Основні положення дисертації були оприлюднені на науковій конференції докторантів і аспірантів „Тиждень науково-дослідної роботи молодих вчених та студентської молоді” (м. Біла Церква, 2002); ІІ Міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (м. Вінниця, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2003); науковій конференції університету присвяченій 130-річчю від дня заснування Херсонського сільськогосподарського вищого навчального закладу (м. Херсон, 2004); на спільному засіданні кафедр генетики та розведення сільськогосподарських тварин, технології виробництва продукції тваринництва, технології виробництва продукції дрібного тваринництва Херсонського державного аграрного університету.

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 9 друкованих працях, у тому числі 7 - у фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота містить: вступ, огляд літератури, матеріали й методику досліджень, результати досліджень, їх обговорення й узагальнення, висновки та практичні рекомендації, список використаних джерел. Дисертація викладена на 193 сторінках комп'ютерного тексту, вміщує 53 таблиці, 6 рисунків і 27 додатків. Список використаної літератури налічує 328 джерел, у тому числі 73 іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені в умовах сільськогосподарського племінного птахівничого підприємства „ЗАТ Чорнобаївське” Білозерського району Херсонської області, кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету в період з 2002 по 2005 рік. Етапи досліджень наведено в табл. 1.

Таблиця 1 - Етапи й обсяг досліджень

Етап	Найменування досліджень	Обсяг дослідного матеріалу
1	Визначення відтворювальних якостей курей родинних форм	Інкубаційних яєць 1129 штук
2	Дослідження росту й розвитку молодняку різних генотипів, отриманих за діалельного схрещування	2803 голови
3	Оцінка гетерозисного ефекту та комбінаційної здатності за умови схрещування родинних форм яєчного і м'ясного типу	2803 голови
4	Оцінка відтворювальних якостей і продуктивності м'ясо-яєчних курей	602 голови
5	Комплексна оцінка генотипів із використанням індексів і кластерного аналізу	602 голови
6	Оцінка біохімічних показників сироватки крові курей 1 дослід 2 дослід	65 голів 65 голів

З метою створення популяції м'ясо-яєчних птахів було проведено діалельне схрещування чотирьох генотипів: родинні форми кросу „Прогрес” - П12, П34 (яєчний тип) і родинні форми кросу „Конкурент-2” - К6, К7 (м'ясний тип).

На вирощування було посаджено розсортований у добовому віці молодняк. Помісний молодняк до 12-тижневого віку утримували в кліткових батареях БКМ-3 і 2Б-3, дорослих птахів у клітках КП-15 зі щільністю посадки відповідно до технічних даних обладнання. Умови годівлі й утримання були ідентичні для всіх груп і відповідали зоотехнічним нормам ВІТу.

У процесі проведених досліджень визначали такі показники:

1. Відтворювальні якості курей: заплідненість яєць, %; виводимість яєць, %; вивід курчат, %;

2. Індивідуальний ріст і розвиток молодняку: живу масу курочок у добовому віці та щотижнево до 12 тижнів, г; параметри інтенсивності росту.

Для виявлення закономірностей росту дослідного молодняку визначали показник інтенсивності формування (?t) за методикою Ю.К.Свєчина (1985), показник напруги росту (Ін) та індексу рівномірності (Ір) - за методикою В.П. Коваленка (1998).

Вияв гетерозисного ефекту в помісного молодняку оцінювали показниками істинного (Гі), зоотехнічного (Гз) та гіпотетичного (Гг) гетерозису (Ільєв Ф.В., 1980).

Оцінку курей на комбінаційну здатність проводили за допомогою математичного методу по типу р² комбінацій (родинні форми р, прямі схрещування F₁ та їх реципрокні гібриди), запропонованого Б. Грифінгом (1956). Діалельний аналіз проводили за методикою Хеймана (1954).

З метою опису, оцінки та прогнозування процесів росту використовували математичну модель Т.К.Бриджеса (1986).

3. Продуктивні якості гібридних курей: вік досягнення 50% несучості, днів; несучість на середню несучку за 11 місяців продуктивного періоду, штук яєць; інтенсивність несучості, %; вихід яєчної маси, кг; маса й індекс форми яєць у 7- і 12-місячному віці; збереженість дорослих курей, %.

Масу яєць (г) визначали зважуванням на електронних вагах ВЛКТ-500М, індекс форми (%) - індексоміром ІМ-1.

Закономірності динаміки несучості визначали за допомогою параметрів моделей Т.Бриджеса (1986) та Мак-Міллана (1970).

Для комплексної оцінки м'ясо-яєчних курей використовували прості та складні селекційні індекси. яєчний курка молодняк

Кластерний аналіз продуктивних ознак гібридних курей проводили за методикою середнього зв'язку (Мандель І.Д., 1988; Олендерфер М.С., Блешфілд Р.К. ,1989; Айвазян С.А. й ін., 1989).

Для визначення особливостей обміну речовин в організмі птахів проводили біохімічні дослідження сироватки крові. У віці 2-х і 6-ти місяців визначали вміст загального білка рефрактометричним методом, загального кальцію - трилонометричним методом, неорганічного фосфору - з ванадатмолібденовим реактивом (Коромислов В.М., Кудрявцева Л.А., 1972), резервну лужність крові - дифузійним методом (Кондрахін І.П., 1985).

Біометричний обробіток даних виконувався методом варіаційної статистики за Плохінським М.О. (1969) на персональному комп'ютері з використанням програм Excel, Mathcad 2000 Pro, Statistica.

Результати досліджень

Відтворювальні якості курей родинних форм. У ході вивчення відтворювальних якостей курей родинних форм кросів “Прогрес” (яєчний тип) і “Конкурент-2” (м'ясний тип), встановлено, що показники виводимості яєць та виводу курчат були вищими в материнських формах П34 і К7 (табл. 2).

Таблиця - 2. Результати інкубації яєць курей родинних форм

Родинна форма	Кількість яєць, шт.	Заплідненість, яєць %	Виводимість, яєць %	Вивід курчат, %
П12	471	86,6±0,07***	81,8±0,08***	70,9±0,10***
П34	223	84,3±0,16***	88,3±0,14***	74,4±0,20***
К7	319	86,2±0,11***	90,1±0,09***	77,7±0,13***
К6	116	87,9±0,28***	79,4±0,35***	69,8±0,40***

Примітка: у цій таблиці і надалі різниця відносно середніх показників достовірна при * - Р < 0,05, ** - Р < 0,01, *** - Р < 0,001

При цьому кури породи плімутрок переважали яєчних курей (П34) за цими ознаками на 1,9% і 3,3%. Кури м'ясного типу батьківської форми К6 переважали за показником заплідненості яєць усі інші генотипи. Порівнюючи дані результати, можна зазначити, що кури материнських форм, як м'ясного, так і яєчного напрямку продуктивності, відзначаються більшими показниками виводимості яєць і виводу курчат, а батьківські - перевагою за заплідненістю яєць.

Ріст і розвиток молодняку, отриманого від різних варіантів схрещувань. У результаті діалельного схрещування було отримано 16 генотипів, із них 4 - курчата яєчного та м'ясного напрямку продуктивності та 8 -м'ясо-яєчних гібридів. Встановлено, що курчата яєчного напрямку продуктивності в усі вікові періоди високо достовірно (Р<0,001) мали меншу живу масу порівняно з іншими генотипами (табл. 3).

Максимальну живу масу мали м'ясні курчата, але, починаючи з 5-тижневого віку, перевагу мав молодняк м'ясо-яєчних поєднань. Кращими комбінаціями слід вважати К7ЧП12 та П34ЧК7. Але з 8-тижневого віку особини зворотного варіанту підбору К7ЧП34 суттєво перевищували гібридів П34ЧК7 (на 14%). У 12-тижневому віці жива маса кращих гібридних комбінацій К7ЧП12, К7ЧП34, П34ЧК6 була на рівні 1757 г, 1771 г, 1762 г відповідно. Збереженість м'ясо-яєчного молодняку була в межах 96,0...98,0% Тому їх доцільно використовувати в фермерських і присадибних господарствах, оскільки вони забезпечують отримання високої живої маси. Найвищі показники середньодобових приростів були характерні для комбінацій К6ЧП12 (41,74г) і К7ЧП34 (40,71г) у період 7-8 тижнів.

Таблиця - 3. Динаміка живої маси молодняку різних генотипів, г

Генотип >Ч+	Вік, тижнів
	1	6	8	12
П12ЧП34	51,1±0,94***	458,3±13,04***	675,5±20,47***	1113,0±18,12***
П12ЧП12	51,9±1,20***	415,4±5,64***	627,4±5,64***	1050,0±4,57***
П34ЧП34	68,5±1,59***	402,3±6,79***	638,5±10,46***	965,5±22,63***
П34ЧП12	65,9±1,17***	473,1±17,82***	653,1±17,82***	1013,6±30,33***
К7ЧП12	82,6±1,62*	791,0±12,46***	1178,1±18,34***	1757,6±16,92***
К6ЧП12	88,60±1,78	744,3±22,50*	1187,3±27,54***	1563,6±39,29*
К7ЧП34	90,7±1,35	752,5±16,95**	1207,0±18,91***	1771,0±29,66***
К6ЧП34	83,5±1,62	741,5±12,43*	1151,6±17,84***	1546,6±24,70*
П12ЧК7	76,7±1,64***	685,5±14,15	1028,1±23,37	1397,0±30,46
П34ЧК7	91,7±2,05*	809,1±26,60***	1035,1±26,60	1489,0±27,06
П12ЧК6	86,4±2,08	745,5±13,96**	1091,6±12,78***	1510,0±28,20
П34ЧК6	101,9±3,34***	855,3±30,42***	1234,6±52,86***	1762,0±67,63***
К7ЧК7	107,6±1,69***	738,0±17,27*	957,0±17,27	1394,6±5,00
К6ЧК7	114,6±2,37***	707,3±17,00	987,3±17,00	1548,6±55,32
К7ЧК6	116,5±1,97***	872,0±26,83***	1187,8±43,33***	1488,0±37,24
К6ЧК6	115,2±2,45***	792,1±20,33***	1090,1±20,33**	1686,6±56,45***

Найменша швидкість росту була встановлена серед курочок реципрокного підбору родинних форм кросу „Прогрес”.

Пік приросту живої маси цього поєднання склав 15,5 г у період 4-6 тижнів. Досить високими відносними приростами характеризувались курочки м'ясного напрямку продуктивності (172,53...178,51%). З віком цей показник зменшувався і тільки молодняк материнської форми кросу „Конкурент-2” відзначався дещо підвищеною енергією росту в період 9-12 тижнів. Нами розраховані індекси істинного, зоотехнічного та гіпотетичного гетерозису (табл. 4).

Таблиця - 4. Індекси гетерозису за живою масою помісного молодняку

Генотип >Ч+	6 тиждень	12 тиждень
	Гі	Гз	Гг	Гі	Гз	Гг
П12ЧП34	0,878	0,921	0,968	0,868	0,893	0,920
П34ЧП12	1,032	1,083	1,139	0,911	0,937	0,965
К7ЧП12	1,072	1,322	1,726	1,260	1,402	1,579
К6ЧП12	0,940	1,190	1,624	0,927	1,117	1,405
К7ЧП34	1,020	1,305	1,811	1,270	1,449	1,687
К6ЧП34	0,936	1,228	1,785	0,917	1,130	1,473
П12ЧК7	0,929	1,146	1,496	1,002	1,114	1,255
П34ЧК7	1,096	1,403	1,948	1,068	1,218	1,418
П12ЧК6	0,941	1,192	1,627	0,895	1,079	1,357
П34ЧК6	1,080	1,417	2,059	1,045	1,288	1,678
К6ЧК7	0,893	0,925	0,958	0,918	1,005	1,110

Примітка: гетерозис виявляється за значень індексу, більших за одиницю.

Було встановлено, що у птахів м'ясо-яєчного напрямку продуктивності в початковий період вирощування виявився тільки зоотехнічний і гіпотетичний гетерозис, а вияв ефекту наддомінування спостерігали, починаючи з 5-6-тижневого віку. Це свідчить, що м'ясо-яєчні кури мають досить тривалий період росту. Так, істинний гетерозис встановлений для помісей К7ЧП12, К7ЧП34, П34ЧК7 і П34ЧК6, перевага над кращою родинною формою за ознакою живої маси була від 1,96 до 9,64%. Але в 12 тижнів ці показники були дещо вищими і склали 4,47...26,98%. Кращими поєднаннями, які дали гетерозисне потомство за живою масою, виявилися ті, де в якості батьківської форми були породи плімутрок (К7) і род-айленд білий (П34).

Методом двофакторного дисперсійного аналізу визначали силу впливу організованих факторів (генотип батька, генотип матері та їх взаємодія) на загальну та факторіальну мінливість живої маси молодняку. Встановлено істотний та високовірогідний вплив генотипів у різні періоди росту (Р<0,001). У 1-тижневому віці вплив генотипу батька був більшим і становив 35,79%. До 5-тижневого віку материнський вплив був досить високим і коливавсь у межах 34,61...46,09% (Р<0,001). У заключний період вирощування значно збільшився вплив взаємодії генотипів, який зумовлює їх специфічну комбінаційну здатність.

Оцінка курей родинних форм за комбінаційною здатністю. Оцінка ефектів загальної комбінаційної здатності показала різний рівень вияву гетерозису у поєднань, що вивчались. Кращою за показником живої маси в усі вікові періоди була родинна форма кросу “Конкурент-2” К6 (ефект загальної комбінаційної здатності впродовж 1...12 тижнів був на рівні +15,65....+157,96 г). Висока загальна комбінаційна здатність отримана й у родинній формі цього ж кросу К7 (+11,65...+89,01). Отже, ці генотипи більш стійко передають високу живу масу своїм нащадкам. Тому для підвищення енергії росту молодняку можна використовувати майже в усіх поєднаннях родинні форми К6 (корніш) і К7 (плімутрок). Птахи інших груп тільки в деяких комбінаціях можуть дати високий поліпшуючий ефект.

Ефекти специфічної комбінаційної здатності родинних форм за живою масою молодняку наведено в таблиці 5.

Як показує оцінка специфічної комбінаційної здатності, можливе збільшення живої маси за реципрокного схрещування форм П34 і К7, П34 і К6 упродовж вирощування та П12 і К7, починаючи з 5-тижневого віку.

Батьківські чистопородні форми мали від'ємні показники комбінаційної здатності, окрім генотипів К6 і К7 у віці 3 тижнів, де величини специфічної комбінаційної здатності були високими (+14,68 і +18,69 відповідно). Порівнюючи ефекти комбінаційної здатності в цілому за всіма гібридними комбінаціями, можна виявити специфічність родинних форм і розділити їх на батьківські та материнські. Так, родинна форма К7 виявила себе краще в якості батьківської форми, хоча цей генотип є материнською формою у кросі „Конкурент-2”. Тому необхідно аналізувати комбінаційну здатність різних родинних форм з метою ефективного відбору на перших етапах створення гібридів.

Таблиця - 5. Ефекти специфічної комбінаційної здатності за живою масою, г

Вік, тижні	Материнська форма	Батьківська форма
		П12	П34	К6	К7
3	П12	-0,18	+19,33	-8,30	-10,86
	П34	+19,33	-18,07	+0,10	-1,36
	К6	-8,30	+0,10	+14,68	-6,47
	К7	-10,86	-1,36	-6,47	+18,69
5	П12	-13,17	-48,09	+29,95	+31,30
	П34	-48,09	-89,68	+80,41	+57,35
	К6	+29,95	+80,41	-58,87	-51,49
	К7	+31,30	+57,35	-51,49	-37,16
12	П12	-54,31	-204,50	+74,68	+184,22
	П34	-204,50	-170,87	+165,38	+210,00
	К6	+74,68	+165,38	-70,34	-169,71
	К7	+184,22	+210,00	-169,71	-224,42

Генетичний аналіз ознаки живої маси в системі діалельного схрещування. Оцінка комбінаційної здатності ліній вказує на поєднуваність їх, не розкриваючи при цьому причин цього явища. Найбільш надійним та інформативним методом генетичних досліджень кількісних ознак є діалельний аналіз. Були визначені ефекти генів і генетичні відмінності між родинними формами курей за рівнем домінантних і рецесивних генів, які контролюють ознаку жива маса в добовому віці, 1-го і 12-го тижня життя. У повному діалельному аналізі досліджувалось 16 гібридних комбінацій молодняку.

Дані дисперсійного аналізу показали наявність достовірної різниці між гібридами за живою масою, яка зумовлена їх генетичними особливостями. Встановлено, що в добовому віці варіанса домінантної дії генів для ознаки живої маси не достовірна. Відносний вплив домінантних генів у контролі розвитку живої маси невеликий, а продуктивність гібридів зумовлена адитивним ефектом (36,35%, Р<0,01). У тижневому віці суттєвим і високовірогідним є вплив адитивних генів (91,10 %, Р<0,001). Це співпадає з теоретичними уявленнями про переважно адитивний характер впливу успадкування живої маси у птахів. У 12-тижневому віці разом з адитивною дією генів значно збільшився вплив домінантних ефектів.

Після визначення компонентів варіації були розраховані параметри D, H1, H2, F, h², E та інші (табл. 6).

Аналіз даних таблиці вказує, що у вікові періоди, які вивчались, спостерігається різне співвідношення впливу адитивних і домінантних факторів. Так, якщо у добовому та тижневому віці співвідношення адитивної і домінантної варіанси склало відповідно 0,53 і 0,12, що свідчить про неповне домінування, то в 12 тижнів їх співвідношення становило 1,67. Тому при співвідношенні Н1>D відбувається вияв наддомінування.

Таблиця - 6. Компоненти генотипової дисперсії

Параметр	1 доба	1 тиждень	12 тижнів
D - адитивна дія генів	2,10	1224,08	91091,02
H1 - загальна домінантна дія генів	1,11	143,78	151934,80
H2 - позитивна домінантна дія генів	1,35	120,59	145721,20
F - напрямок домінування	-1,85	231,01	7725,22
h2 - домінантна дія (сума за усіма локусами)	1,62	135,98	66454,70
E - дія умов середовища	0,63	0,38	78,08
kd/(kd+kr) - частка домінантних генів	0,20	0,64	0,52
h2n - успадковуваність у вузькому смислі	0,66	0,94	0,55

Отримані дані співпадають із результатами оцінки вияву гетерозисного ефекту за живою масою - більш високі ефекти отримані у віці 8 - 12 тижнів.

Компонента Н2 вказує на перевагу позитивних ефектів над від'ємними. З віком вона збільшується.

Значення варіанси Е вказує на незначний вплив умов середовища на живу масу в реалізації генетичного потенціалу отриманих гібридів.

У діалельному аналізі компонента F вказує на співвідношення числа домінантних і рецесивних генів у родинних форм. Нами встановлено, що для живої маси під час виведення переважає частка генів з адитивною дією, але в наступні вікові періоди значно зростає частка генів з домінантною дією. Також встановлено, що з віком збільшується різниця в середніх значеннях живої маси між родинними формами та гібридами. Про це свідчать значення критерію h², який має незначну величину в добовому віці (1,62), а потім значно збільшується до віку 12 тижнів.

Виходячи з критерію kd/(kd+kr), частка домінантних генів, що контролюють живу масу, також збільшується з віком птахів і досягає від 0,20 до 0,64 у загальній варіансі. Це свідчить, що з віком ефекти домінування збільшуються. Встановлено високі показники успадковуваності ознаки живої маси у вузькому смислі (за компонентами батьків) - від 0,55 до 0,94. Отримані дані підтверджуються вченням про перевагу адитивного типу успадкування живої маси, яке дещо знижується з віком.

Використання математичної моделі для оцінки закономірностей росту молодняку різних генотипів. Встановлено, що математична модель Т.Бриджеса з високою точністю описує динаміку живої маси курей. Середній відсоток відхилень був у межах 1,33...3,60%. Більші відхилення між теоретично розрахованими й експериментальними показниками живої маси курчат спостерігали в кінці періоду вирощування, але вони не перевищували 5%. Найбільш точно модель Т.Бриджеса описує динаміку живої маси молодняку м'ясо-яєчного напрямку продуктивності, що свідчить про доцільність використання її в селекційній роботі. Встановлено, що найбільш високе значення кінетичної швидкості росту характерне для гібридів К6ЧП12, К6ЧП34. Ці поєднання мають і найбільш високе співвідношення кінетичної і експоненційної швидкостей росту (б/м). У той же час висока експоненційна швидкість росту притаманна тим поєднанням, що мають більшу живу масу в заключний період вирощування.

Були визначені індекси інтенсивності росту поєднань, що вивчались, та їх кореляційна залежність з живою масою птахів у 12 тижнів. Аналізуючи показники інтенсивності росту, виявили наступну закономірність: високі показники індексу рівномірності зумовлюють збільшення живої маси. Високі позитивні корелятивні зв'язки були між живою масою й індексом рівномірності та середньодобовим приростом (відповідно r = 0,660 і 0,624), оскільки вони визначають величину живої маси молодняку за певний період онтогенезу.

Визначена доцільність використання моделі Т.Бриджеса для прогнозування кінцевої живої маси, виходячи з даних за початковий період (5 тижнів) її обліку. Висока точність прогнозу встановлена в усіх групах. Середній відсоток відхилень знаходивсь у межах 2,16...4,80%.

Відтворювальні якості та продуктивність м'ясо-яєчних курей. У процесі створення курей нового універсального (м'ясо-яєчного) напрямку продуктивності необхідно враховувати не тільки забезпечення високої пристосованості до місцевих умов за показниками збереженості, високої енергії росту в початковий період онтогенезу, а й рівень яєчної продуктивності птахів.

Майже всі м'ясо-яєчні групи курей характеризуються досить ранньою статевою зрілістю. Так, вік 50 % несучості знаходивсь у межах 168...183 днів. У наших дослідженнях ранозрілі помісі К7ЧП34, К6ЧП34, П12ЧК7 мали найвищу продуктивність - 247,38; 231,97 і 237,14 штук яєць відповідно. І навпаки, пізньозрілі помісі значно поступались їм, несучість у цих групах була в межах 159,10...193,80 штук яєць. Переваги вище названих груп курей спостерігались і за показниками інтенсивності несучості, виходом яєчної маси та збереженістю курей. Вони мали і відносно високу живу масу (3,048...3,478кг). Встановлена певна закономірність: помісні кури, отримані від поєднання К7ЧП34, мали найвищу продуктивність серед дослідних груп - 247,38 штук яєць на середню несучку за 11 місяців продуктивного періоду з виходом яєчної маси 15,54 кг, інтенсивністю несучості 74,96% та збереженістю 96,77%. А у зворотному поєднанні П34ЧК7 отримано найменшу продуктивність порівняно з усіма іншими генотипами - 159,10 штук яєць із виходом яєчної маси 10,79 кг, інтенсивністю несучості 48,21%, збереженістю 90,32%.

Результати інкубації яєць гібридних курей, отриманих у результаті схрещування родинних форм П12 (род-айленд червоний), П34 (род-айленд білий), К6 (корніш), К7 (плімутрок) наведено в таблиці 7.

Встановлено, що значно кращі показники заплідненості, виводимості яєць і виводу курчат отримані від поєднань К6ЧП12 та П34ЧК7. За всіма ознаками вони вірогідно (Р<0,001) перевищували курей інших груп. Слід відмітити, що всі м'ясо-яєчні гібриди мали досить високі результати інкубації яєць, за винятком таких поєднань, як П12ЧК6 і П34ЧП12, які значно (Р<0,001) поступались іншим групам. Стосовно виведеного молодняку (F2), слід відмітити досить високу їх живу масу, яка була в межах 42,00г...52,02 г.

Таблиця - 7. Результати інкубації яєць гібридних курей (F1)

Генотип >Ч+	Заплідненість яєць, %	Виводимість яєць, %	Вивід курчат, %
П34 Ч П12	89,2±1,13**	84,0±1,33***	75,0±1,58***
К7 Ч П12	91,2±0,31*	93,9±0,26***	85,7±0,39***
К6 Ч П12	97,6±0,18***	95,1±0,26***	92,8±0,31***
К7 Ч П34	92,0±0,43	84,4±0,58***	77,7±0,67***
К6 Ч П34	95,7±0,22***	92,2±0,29***	88,3±0,34***
П12 Ч К7	85,8±0,25***	90,9±0,21**	78,0±0,30***
П34 Ч К7	97,5±0,38***	95,0±0,54***	92,6±0,64***
П12 Ч К6	87,1±0,87***	76,4±1,10***	66,6±1,23***
П34 Ч К6	96,4±0,68***	88,8±1,14	85,7±1,27*

Отже, спираючись на результати отриманих даних, можна стверджувати, що відтворювальні якості гібридних курей свідчать про високу поєднуваність вибраних родинних форм. Бажані результати можуть бути отримані, якщо в якості батьківської форми будуть півні м'ясних порід та яєчної породи род-айленд білий.

Моделювання кривої несучості курей м'ясо-яєчного напрямку продуктивності. Для опису кривих несучості гібридних курей використовували модель Мак-Міллана. Найвищий показник продуктивності серед дослідних груп склав 246,81 штук яєць для поєднання К7ЧП34. Цей рівень продуктивності курей виявився внаслідок високого потенційного максимуму (44,984) та середніх значень, порівняно з іншими поєднаннями, швидкості нарощування та зниження несучості (о = 0,449, б = 0,069). Встановлено, що математична модель Мак-Міллана досить точно описує несучість м'ясо-яєчних гібридів за 11 місяців продуктивного періоду. Відхилення теоретичних значень несучості від фактично отриманих не перевищує 5% порогу безпомилкового судження про вірогідність отриманих результатів.

З метою прогнозування й опису несучості нових піддослідних груп м'ясо-яєчного напрямку продуктивності застосована математична модель Т.К.Бриджеса. Встановлено, що найбільші показники кінетичної (початкової) швидкості нарощування несучості характерні для тих поєднань, де батьківською родинною формою були півні м'ясного типу, а материнською - курочки яєчного (б = 1,549...1,638), вони ж мали і дещо вищу несучість. Це підтверджується показником кореляційної залежності (r = +0,767; Р<0,05), тобто збільшення початкової швидкості росту призводить до підвищення несучості. І навпаки, низькопродуктивним помісям притаманні вищі показники експоненційної (заключної) швидкості нарощування кривої несучості. Коефіцієнт кореляції був суттєвим і вірогідним (r = -0,836; Р<0,01). Співвідношення кінетичної та експоненційної компонент (б/м) також зумовлюють рівень яєчної продуктивності (r = +0,788; Р<0,05).

Встановлено, що математична модель досить точно описує криві несучості м'ясо-яєчних помісей, а також дозволяє прогнозувати майбутній рівень продуктивності за її показниками в початковий період (6 місяців) Середній відсоток відхилень був у межах 2,01...3,61%. Відсоток відхилень між прогнозованими та фактично отриманими показниками несучості знаходивсь у межах 2,05...4,25%.

Використання селекційних індексів для оцінки курей м'ясо-яєчного типу за комплексом ознак. Використані селекційні індекси для оцінки м'ясо-яєчних курей за комплексом ознак. Була використана методика розрахунку селекційних індексів, що враховує:

- цільовий стандарт (модель) групи птахів;

- фенотипову мінливість селекційних ознак;

- досягнутий рівень продуктивності стада (середні показники).

Результати бальної оцінки гібридних курей за продуктивними ознаками та сумарними селекційними індексами наведено в таблиці 8.

Таблиця - 8. Оцінка курей за селекційними індексами

Генотип >Ч+	Бали за ознаки	Селекційний індекс, І
	несучість за 11 міс., Х1	маса яєць в 12 міс.,Х2	жива маса в 12 міс.,Х3	статева зрілість, Х4
К7ЧП12	-3,23	-29,39	-34,52	11,87	-55,27
К6ЧП12	9,41	-6,49	9,65	-47,49	-34,93
К7ЧП34	57,26	-20,62	-11,66	83,12	108,10
К6ЧП34	33,66	-7,21	-34,83	47,49	39,12
П12ЧК7	41,58	8,49	-1,62	-35,62	12,82
П34ЧК7	-77,98	15,27	-3,40	-23,75	-89,86
П12ЧК6	-24,82	14,91	33,36	-35,62	-12,17
П34ЧК6	-41,16	25,11	43,24	0,00	27,19

Встановлено, що серед усіх комбінацій курей тільки генотип К7ЧП34 за продуктивністю перевищує вимоги цільового стандарту (І = 108,10). Курей поєднання К6ЧП34, П34ЧК6 і П12ЧК7 за значенням селекційного індексу можна віднести до середньо-популяційних. У цілому можна вважати, що дані комбінації курей відповідають м'ясо-яєчному напрямку продуктивності за комплексом ознак. Найменшу комплексну оцінку отримали реципрокні гібриди К7ЧП12 і П34ЧК7, оскільки значення селекційного індексу були від'ємними (відповідно -55,27 і -89,86).

Оцінка за індексами окремих генотипів курей, порівняно з моделлю, дає можливість визначити їх відповідність моделі і тим самим за знаком індексу судити про темп селекційного прогресу в поколіннях.

Було встановлено високий позитивний зв'язок селекційного індексу з показниками несучості курей (r = +0,713, Р<0,05) та від'ємний із статевою зрілістю (r = -0,707, Р<0,05). Це підтверджує доцільність включення цих ознак до індексу. Селекційний індекс з масою яєць має незначний від'ємний зв'язок (-0,173), з живою масою курей - нульову залежність, тобто ці ознаки мають невеликі відхилення від цільового стандарту.

Оцінка ступеня дискретності курей м'ясо-яєчного типу за продуктивними ознаками. У птахівництві недостатньо виконано робіт, які ставлять за мету визначення дискретності нових селекційних форм за господарсько-корисними ознаками. Вирішення цього завдання дало б можливість визначити генетичну своєрідність різних поєднаних генотипів для отримання птахів м'ясо-яєчного напрямку продуктивності.

Виходячи з цього, нами проведено визначення евклідової відстані та побудована дендрограма, яка визначає розподіл 9-ти поєднань родинних форм курей м'ясного та яєчного типу за трьома показниками: жива маса і маса яєць у 12 місяців, несучість за 11 місяців продуктивного періоду. Виявлені відмінності між гібридними комбінаціями наочно представлені на дендрограмі.

Встановлено, що кроси, які порівнювались, утворюють три кластери. До першого кластеру з найменшими показниками генетичної відстані входять кури поєднань К7ЧП12, К6ЧП12, П12ЧК7, К7ЧП34, К6ЧП34. Вони ж мають і подібні показники продуктивності: середня жива маса і маса яєць за більш високої несучості (відповідно 3,31 кг, 64,16 г, 228,10 шт.). До другого кластеру (з середніми значеннями генетичної відстані) входять гібриди П34ЧК7, П12ЧК6 і П34ЧК6, для них характерні: висока жива маса та маса яєць за нижче середньої несучості (відповідно 3,81 кг, 68,29 г, 178,68 шт.). До третього кластеру входить тільки одне поєднання, що має найбільш високу генетичну відстань з іншими варіантами добору - комбінація П34ЧП12.

До першого кластеру відносяться найбільш перспективні поєднання, які можуть бути використані для створення курей м'ясо-яєчного напрямку продуктивності. Виявлені генетичні відмінності між вивченими генотипами можуть бути основою для їх подальшого удосконалення та вибору оптимальної структури кросу м'ясо-яєчних курей для фермерських і присадибних господарств.

Біохімічні показники крові курей різних генотипів. Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові курей генотипів, які вивчались, знаходились у межах фізіологічних норм.

Встановлено істотний зв'язок концентрації загального кальцію на живу масу курей у 12 місяців (r = +0,765, Р<0,05). Із показниками маси яєць в 12-місячному віці існує позитивна кореляція середнього рівня (r = +0,450), з підвищенням рівня неорганічного фосфору збільшується маса яєць в 7-місячному віці (r = +0,655, Р<0,05) та 12-місячному віці (r = +0,555), а також встановлений зв'язок між показником резервної лужності та рівнем несучості курей (r = +0,523). Таким чином, окремі показники сироватки крові можуть бути використані в якості критеріїв прогнозування продуктивних ознак птахів.

Економічна ефективність проведених досліджень. Розрахунками економічної ефективності використання м'ясо-яєчних гібридів встановлено, що порівняно з родинною формою П34 (род-айленд білий), сума від реалізації додаткової продукції може становити 3903,75...8111,25 грн. у розрахунку на 1000 голів молодняку. Найбільший вихід додаткової продукції отримано для поєднань П34ЧК6, К7ЧП12 та К7ЧП34 - 7965,00...8111,25 грн.

ВИСНОВКИ

1. Експериментально обґрунтовано, що в результаті схрещування родинних форм яєчного кросу „Прогрес” і м'ясного кросу „Конкурент-2” є можливість отримати нові генотипи курей, які поєднують в собі підвищену енергію росту, високу збереженість і несучість, рівень яких відповідає цільовому стандарту курей м'ясо-яєчного типу.

2. Використання родинних форм яєчного кросу „Прогрес” у схрещуваннях з родинними формами м'ясного кросу „Конкурент-2” сприяє отриманню м'ясо-яєчних гібридів, які характеризуються високими відтворювальними якостями. Максимальні показники заплідненості, виводимості яєць і виводу курчат отримані від поєднань К6ЧП12 (відповідно 97,62%, 95,12%, 92,86%) та П34ЧК7 (97,56%, 95,00%, 92,68%). За всіма показниками вони суттєво (Р<0,001) перевищували курей інших груп.

3. Найвищу яєчну продуктивність серед курей м'ясо-яєчного напрямку продуктивності мали гібридні комбінації, в яких батьківською формою були родинні форми м'ясного напрямку продуктивності, а материнською - яєчні, а також поєднання П12ЧК7. Так, несучість за 11 місяців продуктивного періоду в цих групах була в межах 207,89...247,38 штук яєць із виходом яєчної маси 12,80...15,86 кг, інтенсивністю несучості 63,00...74,96%.

4. М'ясо-яєчні помісі К7ЧП12, К7ЧП34, П34ЧК6 у 12-тижневому віці мали живу масу 1757,6...1771,0 г і переважали всі інші генотипи за цим показником (Р<0,01). Методом двофакторного дисперсійного аналізу встановлено суттєвий вплив організованих факторів (генотип батька, генотип матері та їх взаємодія) на живу масу молодняку - від 58,76% до 81,75% (Р<0,001). У період 1 тижня вирощування був більшим вплив генотипу батька (35,79%). До 5-тижневого віку виявився значним материнський вплив - від 34,61 до 46,09%. У заключний період вирощування збільшився вплив взаємодії генотипів.

5. Кращими гібридні поєднання, у яких виявився істинний гетерозис за живою масою, визнані ті, де батьківською формою були породи плімутрок (К7) і род-айленд білий (П34). Перевага цих помісей над кращою родинною формою в 12 тижнів склала 4,47...26,98%.

Встановлені високі ефекти загальної та специфічної комбінаційної здатності родинних форм, використаних для створення м'ясо-яєчних гібридів, сила впливу яких була суттєвою (Р<0,001). Аналіз комбінаційної здатності за живою масою молодняку показав, що кращою в якості батьківської форми була родинна форма К7.

6. Уперше проведений генетичний аналіз за ознакою живої маси у гібридного молодняку. Встановлено, що жива маса птахів контролюється адитивним типом дії генів з поступовим зменшенням її з віком.

7. Встановлена доцільність використання параметрів математичної моделі Т.К. Бриджеса для опису та прогнозування живої маси й несучості м'ясо-яєчних гібридів. Відхилення теоретично розрахованих і експериментальних даних за цією моделлю не перевищує 5%. Використання математичної моделі Мак-Міллана дає можливість досить точно описувати криві несучості майже всіх м'ясо-яєчних гібридів, а також характеризувати компоненти несучості.

8. Розрахунок селекційних індексів для оцінки м'ясо-яєчних курей за комплексом ознак дає можливість виявити кращі поєднання. Так, генотип К7ЧП34 за продуктивністю перевищує вимоги цільового стандарту для курей м'ясо-яєчного типу (І = 108,10).

9. Встановлена генетична своєрідність різних поєднань для отримання м'ясо-яєчного типу курей. Генетична відстань збільшується від 0,71 до 3,65. Методом кластерного аналізу виявлено три типи розподілу гібридних комбінацій за основними господарсько-корисними ознаками. Найбільш перспективними поєднаннями для створення м'ясо-яєчних курей були К7ЧП12, К6ЧП12, К7ЧП34, К6ЧП34 і П12ЧК7, генетична відстань яких була найменшою.

Пропозиції виробництву. У процесі вирощування курей м'ясо-яєчного напрямку продуктивності для фермерських і присадибних господарств доцільно використовувати в схрещуваннях родині форми м'ясного типу (К6, К7) як батьківську форму, а родинні форми яєчного типу (П12, П34) - в якості материнської форми.

1. У селекційній роботі з м'ясо-яєчними птахами вести оцінку родинних форм за основними селекційними ознаками на загальну і специфічну комбінаційну здатність, яка спрямована на підвищення ефекту гетерозису.

2. Використовувати селекційні індекси для комплексної оцінки за продуктивністю нових селекційних груп птахів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сьомка О.В. Вплив морфологічних показників яєць та втрати вологи на їх інкубаційні якості //Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2001.

2. Сьомка О.В. Інкубаційні якості яєць під впливом їх морфологічних ознак //Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2002. - Вип.22.-С.114-116.

3. Сурженко М.В., Сьомка О.В. Оцінка комбінативної здатності порід птиці різного напрямку продуктивності // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького . -- Львів, 2003. том 5(№2). - Част.4.- С.118-122. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків)

4. Сьомка О.В. Оцінка ефектів комбінаційної здатності птиці м'ясо-яєчного напрямку продуктивності // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2003. - Вип.26. - С.78-81.

5. Сьомка О.В. Використання математичної моделі для оцінки закономірностей росту курей різних генотипів // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2004. - Вип.30. - С.266-270.

6. Ведмеденко О.В. Ріст і розвиток курей різних генотипів // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2004 - Вип.36. - С.121-124.

7. Ведмеденко О.В. Яєчна продуктивність курей нових селекційних груп // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2005. - Вип.37. - С.124-128.

8. Сьомка О.В. Інкубаційні якості яєць під впливом втрат вологи за період інкубації //”Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” /Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів 27-28 лютого 2002р.-Вінниця, 2002.-С.126-127.

9. Сьомка О.В., Куцепак Є. Відтворні якості курей при виведенні м'ясо-яєчних птахів //Тваринництву - висококваліфіковані кадри / Збірник тез та повідомлень студентської конференції біолого-технологічного факультету ХДАУ 2004 року. - Херсон, 2004. - С. 31-33. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків)

АНОТАЦІЇ

Ведмеденко О.В. Ефективність використання родинних форм різних кросів для створення курей м'ясо-яєчного напрямку продуктивності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2006.

Дисертація присвячена вивченню прийомів отримання м'ясо-яєчних курей на міжкросовій основі з використанням родинних форм яєчного та м'ясного типу. Результати досліджень вказують на високу ефективність використання в схрещуваннях як батьківської форми родинних форм м'ясного кросу „Конкурент-2”, а в якості материнської форми - родинних форм яєчного кросу „Прогрес”. Проведена порівняльна оцінка отриманих гібридів м'ясо-яєчного напрямку продуктивності за основними селекційними ознаками: відтворювальні якості, жива маса, несучість, маса яєць.

Уперше проведений генетичний аналіз за ознакою живої маси у гібридного молодняку та встановлена ефективність використання селекційних індексів для комплексної оцінки м'ясо-яєчних курей.

Ключові слова: генотип, яєчна продуктивність, відтворювальна якість, жива маса, гетерозис, комбінаційна здатність, діалельний аналіз, селекційний індекс, генетична відстань.

Ведмеденко Е.В. Эффективность использования родительских форм разных кроссов для создания птицы мясо-яичного направления продуктивности - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2006.

Диссертация посвящена изучению приёмов получения мясо-яичной птицы на межкроссовой основе с использованием родительских форм мясного кросса „Конкурент-2” и яичного кросса „Прогресс”. Проведена сравнительная оценка полученных гибридов по основным селекционным признакам: воспроизводительные качества, живая масса, яйценоскость, масса яиц. Установлено, что скрещивание родительских форм различных по продуктивности, способствует получению мясо-яичных гибридов, которые характеризуются высокими результатами инкубации яиц. Максимальные показатели оплодотворенности, выводимости яиц и вывода цыплят получены от сочетаний К6(корниш)ЧП12(род-айленд красный) и П34(род-айленд белый)ЧК7(плимутрок).

Высокими критериями роста и развития отличался гибридный молодняк, у которого отцовской формой были породы плимутрок и род-айленд белый. Данные сочетания отличаются высокой энергией роста в более позднем возрасте. Дисперсионным анализом показан более высокий вклад генотипа отца на живую массу потомства в начальный период с постепенным увеличением материнского влия...