Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ЛЬОНОПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

03.00.16 - екологія

ДЕРЕБОН ІГОР ЮРІЙОВИЧ

Житомир - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент Дідора Віктор Григорович, Державний агроекологічний університет, доцент кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Ковальов Віталій Борисович, Інститут сільського господарства Полісся УААН, головний науковий співробітник

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Коваленко Наталія Петрівна, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, старший науковий співробітник лабораторії сівозмін

Захист відбудеться “10” жовтня 2007 р. о 10-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.01 у Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України, за адресою: 10008, м. Житомир, бульвар Старий, 7

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологічного університету, Міністерства аграрної політики України: 10008, м. Житомир, бульвар Старий, 7

Автореферат розісланий “___” ______ 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук Побірський М.М.

АННОТАЦІЇ

Деребон І.Ю. Агроекологічне обґрунтування виробництва льонопродукції в умовах радіоактивного забруднення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Державний агроекологічний університет, Житомир, 2007.

У роботі наведена радіологічна оцінка дефляції ґрунтових відмін у яких вирощується льон-довгунець в зоні радіоактивного забруднення, розраховані річні втрати ґрунтів від вітрової ерозії цієї частини зони Полісся. Висвітлено результати досліджень впливу сумісного посіву льону-довгунця і нещільнокущових злакових трав на питому активність 137Сs у тресті льону-довгунця та в продукції її переробки на льонозаводі. Доведено, що вилежування льоносоломи на штучному трав'яному покриві, створеному за рахунок сумісного посіву льону-довгунця і трав родини Роасеае зменшує вміст радіоцезію у льонотресті на 28-50%. Розглянуті способи оптимізації росяного мочіння дозволили зменшити масу ґрунтових домішок, що завозилися з льонотрестою на переробне підприємство - завдяки чому покращилися санітарно-гігієнічні умови праці персоналу в конкретних виробничих умовах Ємільчинського льонозаводу. Досліджена динаміка кількісного і якісного складу мікрофлори за різних рівнів радіоактивного забруднення ґрунтів. Доведено, що сумісний посів льону-довгунця і злакових трав забезпечив прирости урожаю льоноволокна і покращив його якість.

Ключові слова: льон-довгунець, нещільнокущові злакові трави, вітрова ерозія, радіоактивне забруднення, питома активність 137Сs, модель дефляції, гранулометричний склад ґрунтів.

Деребон И.Ю. Агроэкологическое обоснование производства льнопродукции в условиях радиоактивного загрязнения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. - Государственный агроэкологический университет, Житомир, 2007.

В работе исследовали влияние совместного посева льна-долгунца с райграсом пастбищным и овсяницей луговой с оборачиванием лент на удельную активность 137Сs в льнотресте и в продукции ее переработки. В зоне радиоактивного загрязнения исследована урожайность льна-долгунца и качество льонопродукции в зависимости от травяного покрытия льнища и оборачивания лент в процессе вылежки.

Определено, что совместный посев льна-долгунца и рыхлокустовых злаковых трав обеспечил достоверные приросты урожая волокна и повысил его качество. Прирост урожая волокна при вылежке соломы льна-долгунца на травах по отношению к контролю составил 0,06-0,07 т/га, качество волокна улучшилось на 2 сортономера.

Установлено, что загрязнение льнотресты радиоцезием снижается при вылежке за счет устранения контакта соломы с почвой. Благодаря созданию травяного покрытия льнища в результате совместного посева льна и трав произошло снижение удельной активности тресты по 137Сs за счет четырехкратного уменьшения массы почвенных примесей в этой льнопродукции. Благодаря чему, рассмотренные в роботе способы оптимизации традиционной технологии росяной мочки льносоломы положительно влияли на санитарно-гигиенические условия работы персонала на льнозаводе.

В результате исследований определено, что количественный и качественный состав микрофлоры не зависит от уровня радиоактивного загрязнения почв.

Исходя из того, что радиоактивное загрязнение тресты льна носит комплексный характер, также изучалась возможность вторичного радиоактивного загрязнения льнотресты при ветровом переносе почвы. Большая часть посевов льна-долгунца в Украине сосредоточена в радиоактивно загрязненной зоне на почвах легкого механического состава. Поэтому изучение дефляции почв, на которых традиционно выращивается лен-долгунец и оценка горизонтальной миграции радиоцезия при ветровом переносе представляет определенный научный интерес. В диссертации рассчитаны годовые потери традиционных для выращивания льна-долгунца почв от ветровой эрозии и оценено количество 137Сs, которое вместе с почвенным материалом может быть перенесено на лен-долгунец.

Ключевые слова: лен-долгунец, рыхлокустовые злаковые травы, ветровая эрозия, радиоактивное загрязнение, удельная радиоактивность 137Сs, модель дефляции, гранулометрический состав почв.

радіологічний льонопродукція злаковий ґрунтовий

SUMMARY

Derebon I.Yu. Agroecological basis for flax production under the conditions of radioactive contamination. - Manuscript.

The thesis for a Candidate degree in Speciality 03.00.16 - Ecology. The State University of Agriculture and Ecology, Zhitomyr, 2007.

The paper presents the radioecological assessment of the deflation of different soil types on which fiber flax is grown in the zone of radioactive contamination. It also calculates the annual soil losses from wind erosion in this part of Polissya zone. The author elucidates the results of the investigations into the influence of combined seeding of fiber flax and bunch grasses on specific 137Cs activity in broken fiber flax and in its products manufactured at flax processing factories. The thesis proves that keeping flax straw on artificial grass cover produced due to combined seeding of fiber flax and grasses of Poaceae family reduces the content of radiocesium in broken flax by 28-50 %. The ways for optimizing dew wetting which are presented in the paper allowed to reduce title proportion of soil contaminants brought to processing enterprises together with broken fiber flax. They made it possible to improve sanitary-and-hygienic working conditions of direct labour at Yemilchyno flax processing factory. The paper also investigates the dynamics of the quantitative and qualitative content of microflora under different soil radiocontamination levels. The author proves that combined seeding of fiber flax and grasses ensured statistically reliable flax fiber production gains and improved its quality.

The principal results of the paper have been introduced into production.

Key words: fiber flax, bunch grasses, wind erosion, radiocontamination, specific 137Cs radioactivity, deflation model, granulometric content of soil.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Традиційно для Полісся України льон-довгунець є основною технічною культурою, що забезпечує народне господарство цінною вітчизняною сировиною для текстильної промисловості. У 80-х та на початку 90-х років галузь льонарства в Україні була добре розвиненою, причому вона мала повністю завершений цикл - від вирощування до одержання готових виробів, відіграючи вагому роль у забезпеченні населення одягом, побутовими та технічними тканинами. Так, на території Житомирщини, що нині забруднена радіонуклідами, до 1986 року висівали 25,59 тис. га льону-довгунця. Скорочення посівних площ, що насамперед, сталося у зв'язку з виведенням з обороту радіаційно забруднених земель, призвело до значного зменшення кількості господарств, які вирощують цю культуру. Слід зазначити, що Поліська зона за абіотичними факторами і, в першу чергу, забезпеченістю продуктивною вологою, м'яким кліматом та у зв'язку з тим, що льон-довгунець має низький коефіцієнт переходу 137Cs, є перспективною для галузі льонарства.

Актуальність теми досліджень. Нині якість лляної внаслідок дії комплексу негативних факторів трести коливається в межах 0,7-1,0 сортономера, що не забезпечує високий вихід і якість довгого волокна,. До того ж, існують обмеження щодо ведення льонарства в радіоактивно забрудненій зоні. Значна частина Полісся забруднена 137Cs, а тому можливе вторинне радіоактивне забруднення льонопродукції. Ці умови викликали необхідність розробки технології, яка дозволяла б отримати екологічно безпечну продукцію з високими показниками якості. Слід зазначити, що вичерпних даних про формування вторинного радіоактивного забруднення льонотрести, як результату впливу багатьох взаємопов'язаних факторів, нажаль, обмаль. Окрім того, недостатньо вивчено механізм цього явища при вилежуванні льоносоломи на стелищі з трав'яним покривом і обертанням стрічок.

Серед ґрунтових відмін, в яких вирощується льон-довгунець на Житомирщині домінують дерново-підзолисті, які завдяки легкому гранулометричному складу чутливі до вітрової ерозії. В Поліській частині області 46 % ріллі займають нестійкі в дефляційному відношенні землі. В таких умовах вітрова ерозія значно впливає на горизонтальну міграцію радіонуклідів. Існує небезпека вторинного радіоактивного забруднення трести завдяки підйому і вітровому переносу пилу за сільськогосподарської діяльності. В процесі технологічних операцій вирощування льону (сівба, догляд, збирання, тощо) та за вилежування відбувається переміщення ґрунтового матеріалу, який містить 137Cs, завдяки чому відбувається поверхневе радіоактивне забруднення льонопродукції. Враховуючи вище зазначене, проведення досліджень з впливу способів виготовлення трести на радіоактивність льонопродукції та її якість є досить актуальним і викликає теоретичну та практичну зацікавленість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконували згідно з етапом “Розробка технологій вирощування льону” НДР за тематикою “Розробка регіональної системи льонарства на основі створення і впровадження нових продуктивних сортів та малозатратної технології вирощування та збирання луб'яних культур” (2001 - 2005 рр., номер держреєстрації 0105U002014) та з програмою “Сільськогосподарська радіологія”, завдання 2.3 розділу СО-216 “Экспериментальное изучение и математическое моделирование процессов миграции радионуклидов в агроландшафтах” (1993-1995 рр.), проектом 003.115.5396 (3.1.1.4.) “Оценить интенсивность и масштабы водной и ветровой миграции радионуклидов с учетом влияния мелиорации на их подвижность”.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вдосконалення технології росяного мочіння льоносоломи, яке дозволить зменшити вміст 137Cs у льонотресті та в продукції її переробки (довгому та короткому волокні, костриці, пилоподібних домішках) із одночасним скороченням терміну вилежування льоносоломи й покращанням технологічних показників якості. Для цього нами застосовано сумісний посів льону-довгунця з нещільнокущовими злаковими травами з метою створення трав'яного покриву стелища.

Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:

- виявляли накопичення 137Cs в стеблах льону-довгунця в процесі його росту і розвитку;

- встановлювали кількісний та якісний склад мікрофлори росяного мочіння льоносоломи залежно від виду трав'яного покриву та обертання стрічки за різних рівнів радіоактивного забруднення ґрунтів;

- визначали тривалість вилежування льоносоломи до трести залежно від створення штучного зеленого покриву стелища з обертанням стрічок;

- виявляли вплив штучно створених стелищ та обертання стрічок на урожайність та якість льонопродукції;

- визначали питому активність льонопродукції за 137Cs (соломи, трести, волокна), побічної продукції та відходів (коротке волокно, костриця, пилоподібні домішки) залежно від створення зеленого покриву стелища за рахунок злакових трав та обертання льону в процесі вилежування;

- встановлювали еродованість ґрунтів Полісся з метою визначення небезпеки вторинного радіоактивного забруднення льонотрести за горизонтальної вітрової міграції 137Cs;

- розраховували економічну й енергетичну ефективність первинної переробки льону-довгунця.

Об'єкт досліджень. Процеси мацерації льоносоломи, що спрямовані на зниження питомої активності 137Cs у льонопродукції та покращання технологічних показників її якості.

Предмет досліджень. Зелений покрив стелища, горизонтальна міграція 137Cs за вітрової ерозії, треста та продукція її переробки.

Методи досліджень. Завдання, що вирішували в межах дисертаційних досліджень, визначили різнобічність методичних підходів, які застосовували. Польовий та лабораторний - визначення динаміки росту і розвитку льону-довгунця, структури та врожайності соломи, встановлення еродованості ґрунтів, їх гранулометричного складу, питомої цезієвої активності: ґрунтів, еолового матеріалу, екологічного стану льону-довгунця та продукції льонозаводу (волокна, костриці, відходів виробництва - пилоподібних домішок); аналітичний - виявлення мікробіологічних процесів мацерації та технологічних властивостей трести й волокна; розрахунково-порівняльний - з метою оцінки можливостей вторинного радіоактивного забруднення трести льону-довгунця внаслідок вітрової ерозії ґрунтів різних генетичних типів; математико-статистичний - встановлення достовірності отриманих результатів дослідів.

Наукова новизна полягає в уточненні впливу сумісного вирощування льону-довгунця і трав родини Роасеае на питому активність 137Cs в льонопродукції, на її урожайність та якість; у визначенні кількісного та якісного складу мікрофлори на льонищі зі штучно створеним зеленим покривом в умовах різних рівнів радіоактивного забруднення ґрунтів; у встановленні радіологічної оцінки дефляції ґрунтів Полісся і вторинного радіоактивного забруднення трести льону-довгунця.

Практичне значення отриманих результатів. За результатами досліджень визначено технологію отримання льонопродукції високої якості з мінімальною концентрацією радіоцезію, що дозволяє вирощувати льон і переробляти льоносолому до трести в умовах радіоактивного забруднення території, а льонотресту переробляти на льонозаводах, не завдаючи шкоди працюючому персоналу.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні огляду й аналізу літературних джерел за темою дисертації, формулюванні робочої гіпотези та завдань досліджень. Розробці схем польових дослідів, проведенні польових і лабораторних експериментів, математичній обробці, узагальненні результатів досліджень та публікації одержаних результатів, за якими розроблені рекомендації щодо ведення галузі льонарства в умовах радіоактивного забруднення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і були схвалені на міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях: “Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии - десять лет спустя аварии на Чернобыльской АЭС” (Житомир, ГААУ, 12-14 червня 1996 р.), “Сучасні досягнення і перспективи розвитку галузі зберігання та переробки продукції рослинництва” (Київ, НАУ, 1-3 червня 2005 р.), “Стан і перспективи переробної галузі АПК” (Мелітополь, Таврійська ДАТА, 6-18 червня 2005 р.), “Біотехнології в сільському господарстві” (Житомир, ДАУ, 25 жовтня 2005 р.), “Агроекологія та якість продукції рослинництва” (Київ, НАУ, 14 березня 2006 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Державного агроекологічного університету, м. Житомир, 2003-2006 рр.

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертації опубліковані у 7 наукових працях, у тому числі 5 - у фахових виданнях. Публікації виконані як одноосібно, так і в співавторстві.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена н а 155 сторінках комп'ютерного тексту, включає вступ, 7 розділів, висновки, рекомендації виробництву. В роботі наведено 41 таблицю, 18 рисунків та додатки. Бібліографія містить 264 найменування, з яких 11 латиницею.

Висловлюю щиру подяку кандидату сільськогосподарських наук, професору Г.І. Васєнкову за надання вагомих консультацій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито суть наукової проблеми, обґрунтована актуальність, сформульована мета досліджень, визначені наукова новизна та практична цінність роботи. Наведені відомості про особистий внесок автора, апробацію результатів, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі “Огляд літератури” на основі аналізу та узагальнення літературних джерел описано екологічні особливості льону-довгунця й нещільнокущових злакових трав, обґрунтовано доцільність їх використання у сумісних посівах з льоном-довгунцем в умовах радіоактивного забруднення ґрунтів. Розглянута і проаналізована науково-технічна інформація щодо радіоекологічної ситуації, яка склалась у сільськогосподарських угіддях, в яких традиційно вирощується льон-довгунець. Показані закономірності міграції 137Сs при вітровій ерозії, наведено закономірності виникнення дефляційних процесів у зоні Полісся.

Як свідчать результати проведеного аналізу науково-технічної інформації, існує можливість вторинного радіоактивного забруднення льоносоломи при вилежуванні. Хоча відомі роботи з впливу трав'яного покриву льонища на питому цезієву активність трести та її технологічну якість, досі не досліджено механізм радіоактивного забруднення льоносировини, недостатня увага приділена вивченню багатофакторності цього механізму. Відсутні дані про кількісний та якісний склад мікрофлори льоносоломи за вилежування в умовах різних рівнів радіоактивного забруднення ґрунтів.

У другому розділі “Умови, програма та методика проведення досліджень” наведено метеорологічні умови за період проведення досліджень: подекадна сума активних температур (°С) та сума опадів (мм), агрохімічна характеристика ґрунтів дослідних ділянок, їх забрудненість І37Сs. Дослідження, що виконані, проводились у господарствах Коростенського та Народицького районів Житомирської області й обмежувались рівнем радіоактивного забруднення ґрунту, за якого дозволено ведення сільськогосподарського виробництва.

Вказані місця проведення аналізів: на кафедрі технології зберігання та переробки продукції рослинництва Державного агроекологічного університету, у сертифікованих лабораторіях Всеросійського науково-дослідного інституту агролісомеліорації (м. Волгоград), у Науково-дослідному інституті регіональних екологічних проблем (м. Житомир) та на Ємільчинському льонозаводі.

Згідно з поставленими завданнями проведені такі дослідження:

Дослід 1. “Вплив сумісного посіву льону-довгунця з нещільнокущовими злаковими травами на продуктивність фітоценозу в умовах радіоактивного забруднення ґрунтів”.

Варіанти досліду:

1. Чистий посів льону-довгунця (контроль). 2. Сумісний посів льону-довгунця з пажитницею багаторічною. 3. Сумісний посів льону-довгунця з кострицею лучною.

Дослід 2. ”Вплив способів росяного мочіння льоносоломи на урожай, якість і питому цезієву активність льонотрести та продукції її переробки”.

Варіанти досліду:

1. Вилежування соломи на льонищі без трав'яного покриву і без обертання (контроль). 2. Вилежування соломи на льонищі без трав'яного покриву з обертанням. 3. Вилежування соломи на льонищі з пажитницею багаторічною без обертання. 4. Вилежування соломи на льонищі з пажитницею багаторічною з обертанням. 5. Вилежування соломи на льонищі з кострицею лучною без обертання. 6. Вилежування соломи на льонищі з кострицею лучною з обертанням.

Дослід 3. “Виявлення вітрової ерозії та вторинного радіоактивного забруднення трести льону-довгунця”.

Варіанти досліду з виявлення вітрової ерозії ґрунтів:

1.Дерново-підзолисті супіщані. 2. Дерново-підзолисті суглинкові. 3. Торфові.

У рамках досліду 3 визначали:

- вітрові характеристики для зони Полісся;

- розподіл І37Сs залежно від гранулометричного складу ґрунту;

- сезонні зміни питомої активності І37Сs в ґрунтових відмінах на яких вирощується льон-довгунець;

- еродованість вказаних вище ґрунтових відмін;

- питому активність І37Сs в ґрунті та еоловому матеріалі;

- моделі дефляції наведених вище ґрунтових відмін.

Дослідження сумісних посівів льону-довгунця і нещільнокущових злакових трав проводили шляхом постановки польових дослідів на ділянках з вирівняним рельєфом. Повторення чотириразове. Захисні смуги між довгими сторонами ділянок становили 3,6 м з врахуванням механізованого збирання. Площа досліду 8244 м2. Розміщення ділянок систематичне. Дослід закладали відповідно до вимог чинних нормативних документів. Сумісні посіви льону і нещільнокущових злакових трав в роки досліджень розміщували в ланці сівозміни: багаторічні трави - озиме жито - льон-довгунець.

Посівні якості насіння визначали за ДСТУ 4138-2002. Сіяли льон-довгунець зі злаковими травами в третій декаді квітня сівалкою СЗЛ-3,6 з розрахунку 25 млн схожих насінин льону-довгунця на гектар. Збирали льон-довгунець у фазі ранньої жовтої стиглості льонокомбайном ЛК-4. Досліди проводили згідно з методичними вказівками ВНДІЛ (1978). Технологічний аналіз соломи, трести і волокна відповідно до методичних вказівок з проведення технологічної оцінки льоносоломи і дослідів з первинної переробки льону-довгунця ВНДІЛ (1972), використовували рекомендовані прилади.

Технологічні показники якості визначали: соломи за ГОСТ 14897-69, трести за ДСТУ 4149:2003, волокна за ДСТУ 4015-2001. Переробку трести та визначення виходу та якості волокна проводили безпосередньо на Ємільчинському льонозаводі. Отримане при технологічній оцінці волокно випробовували на міцність, гнучкість та тонину. За цими трьома показниками розраховували прядивну придатність волокна. Чесання довгого волокна та визначення його фізико-механічних властивостей проводили згідно з “Методикою технологічної оцінки якості льонопродукції” (1978), дотримуючись принципів, наведених у вказівках “Виробництво льоноволокна та його використання” (2002).

Визначення видового і кількісного складу мікроорганізмів, за участі яких відбувалася мацерація соломи, проводили відповідно до “Методичних вказівок з проведення мікробіологічних робіт з льоном-довгунцем” (1971).

Питому активність 137Cs визначали методом спектрометрії на приладах АМА-03Ф з NaІ-детектором та на гама-спектрометричній системі, обладнаній Ge-детектором (ORTEC, PдT) і багатоканальним аналізатором (ORTEC Adcam).

Розрахунки забезпеченості кліматичних факторів дефляції проводились за методикою “Методы агроклиматической обработки наблюдений” (Н.В. Гулинова, 1974), дотримуючись вимог вказівок “Визначення гідрологічних величин розрахункової забезпеченості (ймовірності перевищення)” (Г.І. Васєнков та інші, 2003). Гранулометричний склад орних ґрунтів вивчався на зразках відібраних з верхнього п'ятисантиметрового шару в п'яти місцях поля. Зразки піддавалися сухому просіюванню на ситах з отворами від 0,25 до 10,0 мм. З метою визначення еродованості ґрунтів застосовували метод ґрунтових монолітів. Відбиралися ґрунтові моноліти непорушеного складу з наступним їх дослідженням в лабораторії аеродинаміки ВНДІАЛМ за принципом фізичного моделювання дефляційних процесів (М.Й. Долгілевич, Ю.І. Васильєв, 1976).

Еродованість ґрунтів вітром оцінювали за модулем дефляції. Втрати ґрунтів від видування за рік визначали розрахунком модуля дефляції в діапазоні швидкостей від критичної до максимальної швидкості заданої забезпеченості (20 %) та помноживши його на тривалість пилових буревіїв; такі розрахунки проводились для ґрунтових відмін Полісся, що традиційно використовуються при вирощуванні льону-довгунця. Одержані при проведенні досліджень дані обробляли статистично методом дисперсійного та кореляційного аналізів (Б.О. Доспєхов, 1979).

У третьому розділі “Продуктивність і якість сумісних посівів льону-довгунця й злакових трав у зоні радіоактивного забруднення” наведені результати досліджень з визначення урожайності та якості сумісних посівів льону-довгунця і злакових трав у зоні радіоактивного забруднення. За щільності радіоактивного забруднення ґрунту за 137Сs в межах 37-185 кБк/м2 зміни урожайності льоносоломи у варіантах з підсівом трав знаходились у межах похибки. Проте якість цієї сировини покращилась на 0,25-0,50 сортономера порівняно з контрольним варіантом (табл.1).

Таблиця 1. Вплив ущільнення посіву льону-довгунця злаковими травами на урожай та якість його соломи, середнє за 2003-2005 рр.

Враховуючи мету досліджень, проаналізовано динаміку формування трав'яного покриву стелища (табл. 2). У фазу ранньої жовтої стиглості льону-довгунця пажитниця багаторічна і костриця лучна сформували достатньо щільний покрив стелища, забезпечивши покращання умов вилежування льоносоломи.

Таблиця 2. Динаміка формування трав'яного покриву, середнє за 2003-2005 рр.

У четвертому розділі “Мікробіологічні процеси мацерації соломи льону-довгунця за різної щільності радіоактивного забруднення ґрунтів” представлені результати досліджень динаміки кількісного і якісного складу мікрофлори льону-довгунця залежно від способів вилежування льоносоломи.

Наявність трав'яного покриву стелища та проведення обертання стрічок льоносоломи позитивно вплинули на видовий склад мікрофлори. На 21-й день мацерації (через тиждень після проведення обертання) пектиноруйнівні гриби - Alternaria linicola та Cladosporium herbarum - зустрічались частіше, порівняно з вилежуванням без трав'яного покриву стелища та обертання. На кінець вилежування ці види грибів домінували або зустрічались з частотою, близькою до домінування. Запропоновані способи вдосконалення росяного мочіння вплинули і на чисельність грибів - збудників хвороб. Fusarium avenaceum, Fusarium gibоsum та Septoria linicola з 21-ої доби зустрічались рідше, порівняно з контролем, а на кінець приготування льонотрести - з частотою, меншою за 30 %, і лише в рідких випадках - з частотою, близькою до 50 %. Такі зміни якісного складу мікрофлори льоносоломи спостерігалися як в умовах зони посиленого радіоекологічного контролю, так і в зоні гарантованого добровільного відселення.

Для більш чіткої уяви про проходження мікробіологічних процесів було проведено кількісний аналіз мікрофлори, яка брала участь у мацерації. Доведено, що застосування агротехнічного заходу обертання, позитивно вплинуло на хід процесу вилежування льоносоломи. Це спостерігалося і у варіанті без підсіву трав, де на 21-й день мацерації, порівняно з контролем, збільшилась загальна кількість Alternaria linicola та Cladosporium herbarum і помітно зменшилась кількість супутніх грибів - збудників хвороб.

На 28-й день вилежування в зоні посиленого радіоекологічного контролю спостерігали зростання загальної кількості пектиноруйнівних грибів, що становить на контролі 125 тис./г соломи, з підсівом пажитниці багаторічної та костриці лучної - 152 та 157 тис./г соломи відповідно до варіантів досліджень. Обертання стрічок позитивно вплинуло на кількісний склад мікрофлори льоносоломи.

Характерною особливістю зазначеного періоду спостережень є значна перевага загальної кількості пектиноруйнівних грибів над кількістю іншої мікробіоти, при чому кількість мікроорганізмів - збудників хвороб є меншою у варіантах з підсівом нещільнокущових злакових трав. Динаміка мікроорганізмів, що досліджували і в умовах зони гарантованого добровільного відселення була подібною до представленої на рис. 1 - 2, а деякі відхилення у кількісних показниках пояснюються різною кількості грибної мікрофлори на початок вилежування льоносоломи. З'ясовано, що незалежно від щільності радіоактивного забруднення ґрунтів виготовлення льонотрести на трав'яному покриві та проведення обертання сприяло розвитку пектиноруйнівної мікрофлори й пригнічувало розвиток грибів збудників хвороб.

У п'ятому розділі “Виробництво льонопродукції за різних рівнів радіоактивного забруднення навколишнього середовища” наведено радіологічну оцінку дефляції ґрунтів Полісся і досліджено вторинне радіоактивне забруднення трести льону-довгунця.

За забезпеченості у 20 % (повторюваність 1 раз на 5 років) у льоносіючих районах Полісся кількість днів з пиловими буревіями і їх тривалість - невеликі, проте максимальні швидкості вітру за цієї ж повторюваності становили 9,2-14,1 м/с. Такі швидкості вітру значно перевищують критичні практично для всіх ґрунтів Полісся і тому існує можливість вітрової ерозії.

Дефляційні процеси відбуваються за рахунок дії вітрів на ґрунти з різною вологістю. Низька вологість верхнього шару, яка частіше спостерігається пізно навесні, влітку та восени зумовлює переміщення еолового матеріалу саме в ці періоди року. Це підтверджується розрахованим нами розподілом пилових буревіїв за порами року. Такий розрахунок проводили за багаторічними даними метеостанцій частини зони Полісся де вирощується льон-довгунець. Встановлено, що розподіл середньої кількості днів з пиловими бурями такий, що вони, в основному, виникають у теплу пору року. Так навесні спостерігається 4-29% пилових буревіїв, влітку - 2-41% та восени - 4-15 % (у відсотках від суми за рік). Рання жовта стиглість і строки збирання льону-довгунця припадають на кінець липня - першу декаду серпня, в цей період існує певна небезпека переміщення еолового матеріалу та випадання його на льон-довгунець впродовж періоду мацерації.

За визначення втрат від дефляції ґрунтових відмін на яких вирощується льон-довгунець, виявлені сезонні зміни, що відбувалися у структурному складі їх верхнього шару, та динаміку питомої активності 137Сs у фракціях (табл.3).

Таблиця 3. Структурний склад та радіоактивність дерново-підзолистого ґрунту в шарі 0-5 см у СТОВ ім. В.Г. Шевченка Народицького району Житомирської області

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у створенні штучного зеленого покриву на стелищі в комплексі з обертанням стрічки, що дозволило зменшити питому активність 137Сs у льонотресті.

1. У льонотресті, що виготовлялась росяним мочынням на травах з додатковим обертанням, за рахунок усунення контакту з ґрунтом, зменшується маса домішок в 4 рази та питома активність 137Сs на 28-50%. Завдяки цьому способи удосконалення росяного мочіння мали позитивний вплив на санітарно-гігієнічні умови праці персоналу льонозаводу.

2. На основі моделювання фізичних умов вітрового переносу наведено радіологічну оцінку дефляції ґрунтових відмін на яких вирощується льон-довгунець. Розрахунки показали, що дерново-підзолистий супіщаний ґрунт досить податливий до дії вітру, дерново-підзолистий суглинковий ґрунт та осушений середньорозкладений торфовий виявилися дещо стійкішими. Запропонована нами технологія сумісного посіву дозволяє виготовляти льонотресту на досить щільному “килимі”, що штучно створений за рахунок злакових трав; за таких умов дефляційні процеси і, як наслідок, вторинне радіоактивне забруднення льоносоломи за її вилежування на стелищі значно зменшуються.

3. Сумісний посів льону з травами родини Роасеae в умовах радіоактивного забруднення не впливає на урожай льоносоломи проте підвищує її якість на 0,25-0,50 сорто...