Господарсько-біологічна оцінка сортів та елітних гібридних форм аґрусу в умовах Правобережного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ САДІВНИЦТВА

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА СОРТІВ ТА ЕЛІТНИХ ГІБРИДНИХ ФОРМ АҐРУСУ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність - 06.01.07 - плодівництво

ЧЕПУРНИЙ ВАЛЕРІЙ ГРИГОРОВИЧ

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Мліївському інституті садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Марковський Василь Станіславович,

Подільський державний аграрно-технічний університет,

професор кафедри плодоовочівництва і виноградарства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Омельченко Іван Климович,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник лабораторії технологій

вирощування зерняткових культур

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Хоменко Ігор Іванович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри садівництва

Провідна установа: Уманський державний аграрний університет Міністерства АП України, кафедра плодівництва, м. Умань Черкаської обл.

Захист відбудеться 26.04.2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.375.01 в Інституті садівництва УААН за адресою: Україна, 03027, Київ-27, вул. Садова, 6.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту садівництва УААН.

Автореферат розісланий 25.03.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В.Мойсейченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з головних факторів успішного ведення галузі садівництва є використання високопродуктивних сортів як складової інтенсивних технологій. Впровадження швидкоплідних високоврожайних, великоплідних, високовітамінних, стійких проти хвороб і до шкідників сортів з оптимальним співвідношенням елементів продуктивності є основним напрямком у технологічних дослідженнях з культурою агрусу. В даний час сортимент аґрусу в Україні не задовольняє потреби виробничників за продуктивністю, великоплідністю, смаковими якостями і технологічністю рослин.

Новий сортовий фонд аґрусу вимагає глибокого вивчення у зв'язку зі слабкою адаптацією його до особливостей грунтово-кліматичних умов регіону вирощування. Поглиблене дослідження біологічних особливостей росту, розвитку і плодоношення агрусу в умовах Правобережного Лісостепу України має важливе значення у вирішенні питання вдосконалення сортименту для промислових та аматорських насаджень і збільшення обсягів виробництва високо-вітамінної ягідної продукції. Виділення сортів-носіїв цінних господарсько-біологічних ознак дозволяє розширити генетичну основу селекційного процесу та сприяє створенню більш досконалих сортів для кожної плодової зони. Тому створення нових та всебічне вивчення інтродукованих сортів для умов Правобережного Лісостепу є актуальною темою досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності з завданнями науково-технічної програми Української академії аграрних наук “Плодове і декоративне садівництво”. Дослідження проводилися згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка УААН у 1997-2004 роках в рамках наукових тем “Удосконалити існуючий сортимент, розробити основні питання вирощування інтенсивних ягідників для промислових, фермерських, колективних та присадибних садів” (номер державної реєстрації 0196U010554) та “Виділити з генетичного фонду агрусу донори цінних господарсько-біологічних ознак для удосконалення промислового сортименту та використання в селекції” (номер державної реєстрації 0104U007973).

Мета і завдання досліджень. Метою є господарсько-біологічна оцінка сортів аґрусу, вивчення особливостей їх росту і плодоношення в умовах Правобережного Лісостепу України та виділення кращих сортів і перспективних гібридних форм для поліпшення існуючого сортименту культури. аґрус плодоношення господарський сорт

Відповідно визначено такі завдання:

- адаптація нових сортів до умов Правобережного Лісостепу;

- дослідження біологічної здатності сортів до формування високої врожайності з визначенням їх фактичної продуктивності;

- оцінка стійкості сортів проти ураження найбільш поширеними хворобами;

- добір сортів, кращих за комплексом господарсько-цінних ознак, придатних до механізованого збирання врожаю;

- встановлення ступеня колючкуватості пагонів сортів і гібридних форм;

- визначення економічної ефективності вирощування нових сортів та гібридних форм аґрусу.

Предметом досліджень є вивчення закономірностей росту, розвитку та продуктивності сортів і елітних гібридних форм аґрусу в умовах Правобережного Лісостепу.

Об'єктом дослідження були 26 сортів та 14 перспективних гібридних форм аґрусу різного строку достигання.

Методи досліджень. Роботу виконано на основі польових, лабораторно-польових і лабораторних досліджень з застосуванням загальноприйнятих агрономічних, фізіологічних, економічних методик і статистичних методів обробки наукових даних.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Правобережного Лісостепу України вперше проведено комплексне вивчення біологічної здатності сорока сортозразків з формування високої врожайності та їх фактичної продуктивності для умов виробництва. Визначено рівень адаптації нових сортів до умов регіону. Встановлено ступінь їх стійкості проти найбільш поширених хвороб. Експериментально визначено продуктивність фотосинтетичної діяльності нових сортів. Відібрано кращі сорти і гібридні форми, що придатні до механізованого збирання врожаю за лімітованими та нелімітованими показниками. Виділено нові сорти та перспективні високопродуктивні гібридні форми аґрусу різних строків достигання і технологічних якостей плодів для вирощування в селянських, фермерських та господарствах іншої форми власності.

Здобувач є співавтором сортів Легінь та Елегант, занесених до Реєстру сортів рослин України в 2006-2007 рр.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендовано кращі високопродуктивні для зони Лісостепу сорти та їх запилювачі, які, крім високої продуктивності та інших корисних ознак, характеризуються придатністю до комбайнового збирання врожаю.

У дослідному господарстві Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Сими-ренка створено маточні насадження перспективних сортів і гібридних форм аґрусу на площі 0,5 га для вирощування садивного матеріалу. Виробниче впровадження нових сортів проведено у СТОВ „Дружба” Корсунь-Шевченківського та „Іскра” Черкаського районів Черкаської області.

Особистий внесок здобувача. Наукові дослідження, аналітична робота, обробка та аналіз експериментальних даних виконані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати та положення дисертаційної роботи щорічно (1998-2005 рр.) доповідались на засіданнях вченої ради Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка, відділу технології вирощування плодових культур Інституту садівництва УААН у 1997 та 2004 роках, на обласних нарадах із садівництва у 2003-2004 рр. (м. Черкаси), на Всеукраїнській науковій конференції “Наукова спадщина Л.П. і В.Л.Симиренків та сьогодення вітчизняного садівництва” (Мліїв, 2005), Міжнародній науковій конференції “Садівництво України: традиції, здобутки, перспективи” (Мліїв, 2005), Всеукраїнській конференції молодих учених (Умань, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано одинадцять статей, з них у фахових виданнях - чотири.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 185 сторінках комп'ютерного набору, вона складається із вступу, семи розділів, висновків та рекомендацій виробництву, додатків на 16 сторінках, довідок про впровадження у виробництво результатів досліджень - 4, містить 33 таблиці, 8 рисунків, 26 фотографій. Список використаних літературних джерел налічує 298 найменувань, у тому числі 28 латиницею.

Автор вдячний співробітникам Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка за надану методичну та практичну допомогу під час проведення досліджень і підготовки дисертаційної роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПИТАННЯ (огляд літератури)

На підставі аналізу літературних джерел висвітлено особливості проходження процесів росту, розвитку та плодоношення агрусу. Узагальнено результати проведених раніше досліджень і теоретично обґрунтовано напрямок господарсько-біологічної оцінки нових сортів агрусу для поліпшення районованого сортименту.

УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконано протягом 1997-2004 рр. в стаціонарних польових дослідах Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Си-миренка УААН в агрокліматичних умовах Правобережного Лісостепу України.

Клімат регіону помірно-континентальний, з відхиленням від різкої континентальності до значного пом'якшення. За багаторічними спостереженнями, мліївської метеостанції тривалість періоду із середньодобовою температурою повітря вище 5⁰С складає 213 днів, а період з температурою вище 10⁰С - 167 днів. Середньорічна температура повітря становить 7,8⁰С, при абсолютному максимумі 38⁰С і мінімумі мінус 37,9⁰С. Річна сума опадів 545, а за вегетаційний період - 338 мм.

Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем вилугуваний малогумусний легкосуглинковий на карбонатному лесі. Гідролітична кислотність 0,51, сума ввібраних основ 18,8 мг-екв. на 100 г ґрунту, рН 6,7, вміст гумусу в орному шарі 2,9%, рухомого фосфору - 48,5, обмінного калію 20,4 мг на 100 г сухого ґрунту. В період проведення досліджень вологість ґрунту в горизонті 0-60 см коливалась від 13 до 18%.

Дослід дрібно ділянковий, закладено навесні 1997 року зі схемою садіння 2,5 х 0,5 м по 5 рослин кожного сорту трьома повтореннями. Контрольними були сорти, районовані в умовах Лісостепу: Карпати - для групи ранньостиглих, Красень - середньостиглих і Фінік - пізньостиглих. Протягом періоду проведення досліджень ґрунт у міжряддях утримували під чорним паром. Агротехнічні заходи на дослідних ділянках проводили відповідно до чинних рекомендацій.

Фенологічні фази розвитку аґрусу, зимостійкість, самоплідність і перехрест-ну плодовитість, стійкість проти хвороб визначали за загальноприйнятою „Програмою і методикою сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур” (1973). Урожайність сортів і гібридів визначали ваговим методом у кілограмах з куща з наступним перерахунком на площу 1 га, середню масу ягоди - зважуванням 100 ягід, максимальну масу - зважуванням 100 найбільших ягід. Для вимірювання довжини приросту гілок і розміру куща використовували мірну лінійку і штангенциркуль. Фотосинтетичну діяльність сортів визначали за методикою А.С. Овсяннікова (1985), придатність їх до комбайнового збирання врожаю проводили відповідно до рекомендацій О.Ф. Якименка і В.С. Новопокровського (1988). Вивчення основних компонентів хімічного складу ягід проводили у період їх достигання, згідно до методичних рекомендацій по зберіганню і переробці плодів і ягід (1980). Економічну ефективність вирощування розраховували за методикою “Економічна та енергетична оцінка типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві” за ред. О.М. Шестопаля (1992, 2002). Статистичну обробку експериментальних даних виконували з використанням дисперсійного аналізу та визначенням кореляційної залежності між окремими показниками за методикою Б.А. Доспєхова (1985), з застосуванням комп'ютерної програми “AGROSTAT” “Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами” (1996).

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ АҐРУСУ

Фенологічні фази розвитку. Дослідженнями встановлено, що для початку вегетації сортів і гібридних форм аґрусу необхідна сума позитивних температур 39,4-73,0⁰С. Цвітіння розпочинається через 27-46 днів після початку вегетації при настанні суми позитивних температур 229,8-325,9⁰С. Відмічено прямий кореляційний зв'язок (r = 0,58) між часом початку вегетації та початком цвітіння. Тривалість періоду цвітіння за роки досліджень становить 8-13 днів і залежить від погодних умов вегетаційного періоду. Достигання ягід розпочинається через 48-57 днів після початку цвітіння з настанням суми позитивних температур 1057,8-1333,5⁰С. Строк достигання аґрусу більше залежить від початку цвітіння (r = 0,63) та менше - від початку вегетації (r = 0,44). Вегетацію сорти і гібриди закінчують у середньому через 184-227 днів після початку розпускання бруньок при сумі тепла 3107,3-3325,1⁰С.

Зимостійкість. За проведеними спостереженнями, протягом 1998-2004 років умови для перезимівлі рослин аґрусу були сприятливими. Найнижча мінімальна температура повітря (мінус 29,3С) зафіксована в грудні 1998 року, проте пошкоджень вегетативних органів та генеративних утворень не відмічено. Метеорологічні умови першої декади травня 1999 та 2000 років у період цвітіння аґрусу дали змогу повною мірою оцінити стійкість квіток і зав'язі до пізньовесняних заморозків, коли мінімальна температура повітря знижувалася до мінус 3,8⁰С та мінус 1,1⁰С відповідно. У 1999 році в період з 3 по 8 травня спостерігалися заморозки на поверхні ґрунту від мінус 0,8 до мінус 6,2⁰С. За таких умов у сортів Московський красний, Краснослав'янський, Корсунь-Шевченківський, Садко, гібридні форми № 1650 і № 36-19 пошкодилися лише на 10%. У сортів Неслухівський, Чорносливовий, Карпати, Красень, Руський, Руський жовтий, Легінь, Малахіт та гібридних форм № 1297, № 1301, № 1793, № 1238, № 1380, № 1406, № 1785, № 1-19 ураження склало 25%. Високий відсоток загибелі зав'язі (35-45%) мали сорти Роднік, Кіровський, Салют, Смєна, а найбільш сильно (на 50%) пошкодилися Ізумруд, Юбілейний, № 50-23 та № 26-17. Пізньовесняні заморозки у травні 2000 року не пошкодили генеративних органів.

Особливості росту і розвитку. Інтенсивний ріст рослин, залежно від температури повітря, розпочинається наприкінці квітня - на початку травня і триває до другої, інколи - третьої декад червня. Середньодобовий приріст за цей період становив у середньому 1,3-1,7 см залежно від біологічних особливостей сорту. Ріст пагонів припиняється в другій декаді червня і відновлюється на початку липня за умов достатнього зволоження грунту. Однак тривалість вторинного росту та інтенсивність ростових процесів незначна. В окремі роки у сортів Малахіт, Північний капітан, Елегант і гібридної форми № 1-19 вторинний приріст пагонів різко зменшується до 0,1-0,4 см.

Сорти і гібридні форми істотно різняться за силою росту. У групі раннього строку достигання середня сумарна довжина річних приростів за роки досліджень коливається у межах 6,6-16,9 м/кущ. У групі середньостиглих сортів вона становить 7,0-13,0 м/кущ, а в пізньостиглих -8,0-14,9 м/кущ. Однак слід відмітити, що сорт Легінь має надзвичайно малу довжину річних приростів: у середньому вона склала 3,2 м/кущ.

Площа листкової поверхні. Листкова поверхня, яка формується на площі 1 га, значною мірою залежить від біологічних особливостей сортів. У групі ранньостиглих сорт Карпати має найбільшу асиміляційну поверхню з розрахунку на 1 га площі, яка становить 19,9 тис. м². Близькими до контролю є сорти Московський красний (19,2 тис. м²), Орльонок, Чорносливовий (19,1 тис. м²). В інших сортів цей показник менший і становить 16,5-17,6 тис. м². Серед групи середньостиглих найбільшу асиміляційну поверхню має сорт Елегант 19,7 тис. м²/га, що перевищує контроль на 2,6 тис. м², решта сортів і гібридів мають нижчі показники. Високий рівень стабільності та істотно більшу площу листкової поверхні відмічено в групі пізньостиглих сортів Малахіт (21,6 тис. м²), Північний капітан (20,8 тис. м²) та Бахмутський (17,2 тис. м²).

Рис. 1. Ступінь колючкуватості сортів і гібридних форм агрусу

Колючкуватість - генетично обумовлена ознака агрусу, яка є головним стримувальним фактором промислового вирощування культури як при догляді, так і при збиранні врожаю. Оцінка за ступеня колючкуватості сортів та гібридних форм вказує на значні відмінності між ними. За коефіцієнтом колючкуватості нами (за методикою І.О.Миколайчука) виділено чотири групи сортів: безколючкові, слабоколючкуваті, середньоключкуваті і сильноключкуваті (рис.1).

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛОДОНОШЕННЯ СОРТІВ І ЕЛІТНИХ ФОРМ АҐРУСУ

Самоплідність та перехресна плодючість сортів. За результатами досліджень до групи високосамоплідних (самоплідність понад 50%) віднесено сорти Московський красний, Краснослав'янський, Смєна, Красень, Руський, Легінь та гібридні форми № 1297, № 1380, № 1793, які в окремі роки мають 59,8-73,8% зав'язування ягід. З доброю самоплідністю найбільшу цінність мають сорти Неслухівський, Елегант, Садко та гібридні форми № 27-12, № 26-17, № 1301, № 1303, № 1650, для яких характерний середній ступінь зав'язування ягід - 30,6-47,4%. До середньосамоплідних відносяться Сіянець Ліфора, Північний капітан, Таір, Бахмутський, Фінік, Юбілейний, № 50-23, № 1-19, які зав'язують 21,3-29,3% ягід. Сортів з низькою самоплідністю і самобезплідних не виявлено. При порівнянні ступеня самоплідності сортів і гібридів та їх урожайності відмічено прямий кореляційний зв'язок середньої сили (r = 0,42).

Поряд із самоплідністю важливе значення для підвищення врожайності має перехресне запилення, завдяки якому збільшуються кількість життєздатних зародків, а також відсоток зав'язування ягід та їх середня маса. Для нових сортів Красень, Елегант та форми № 1650 кращими сортами-запилювачами є сорт Неслухівський, для сорту Таір - Карпати, для Легеня - Чорносливовий.

Встановлено прямий кореляційний зв'язок середньої маси ягід і кількості насіння (r = 0,75).

Стійкість проти хвороб. Оцінка сортів і гібридних форм агрусу за рівнем стійкості проти збудника борошнистої роси вказує на значну різницю як за сортами, так і за роками досліджень. Найбільш епіфітотійними були 1998 та 1999 роки. До високостійких (ступінь ураження 0-0,5 бала) належать сорти Орльонок, Смєна, Елегант, Північний капітан, Малахіт, Садко, Сіянець Ліфора, Легінь та №1301, № 1650, № 1297, № 50-23, № 1380, які за роки досліджень не уражувалися борошнистою росою або мали незначне ураження листків в окремі роки. Сорти Красень, Салют, Руський, Чорносливовий, Таір, Бахмутський, Фінік, Карпати, № 26-17, № 1303, № 1238, № 1785, № 36-19 уражувалися на 0,6-1,0 бала віднесені до групи стійких.

Ураження антракнозом свідчить про різний рівень стійкості сортозразків. Максимальне поширення хвороби відмічено в 1998 та 2002 роках. Середній ступінь ураження коливається в межах 0,3-2,1 бала. Найменше ураження (0,3-0,9 бала) мають гібридні форми № 1238, № 1380, №1297, № 1650, № 50-23, № 1-19, № 36-19 і сорти Карпати, Елегант, Краснослав'янський, Садко, Неслухівський, Руський жовтий, Легінь.

Фотосинтетична діяльність у зв'язку з формуванням урожаю. Встановлено достовірну різницю за показником чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) листків у сортів (табл. 1).

Істотно вищою від контролю є фотосинтетична активність листкової поверхні в сортів Неслухівський, Елегант, Краснослав'янський, Малахіт. Дещо менший показник ЧПФ (г/м² за добу) листкової поверхні порівняно з контролем мають Бахмутський (6,02), Кіровський (5,68), Руський (6,12).

Таблиця 1- Чиста продуктивність фотосинтезу сортів аґрусу, г/м² за добу

Біологічна здатність сортів і гібридних форм до формування врожаю. Проведена оцінка за коефіцієнтом щільності врожаю (рис. 2) дала змогу виділити сорти інтенсивного типу. До них належать: із ранньостиглої групи - Московський красний (2,1 кг/м³), № 1297 (2,2 кг/м³), Чорносливовий, № 27-12 та № 1650 (2,5 кг/м³); середньостиглі - Руський (2,2 кг/м³), № 36-19 (2,4 кг/м³), Корсунь-Шев-ченківський (2,7 кг/м³), Елегант (3,1 кг/м³); у пізньостиглої - Малахіт (2,1 кг/м³).

Рис. 2 Скороплідність сортів і елітних гібридних форм за кількістю бруньок з генеративними утвореннями на пагонах попереднього року

1 - Слава лепська; 2 - №26-17; 3 - №1793; 4 - №27-12; 5 - №1301; 6 - Сіянець Ліфора; 7 - 1297; 8 - Чорносливовий; 9 - Московський красний; 10 - Карпати; 11 - Неслухівський; 12 - Орльонок; 13 - №1650; 14 - Салют; 15 - Юбілейний; 16 - №36-19; 17 - №50-23; 18 - Смєна; 19 - №1238; 20 - Садко; 21 - Руський жовтий; 22 - Ізумруд; 23 - №1785; 24 - Роднік; 25 - №1303; 26 - Кіровський; 27 - Корсунь-Шевченківський; 28 - №1380; 29 - Краснослав'янський; 30 - Красень; 31 - Елегант; 32 - Руський; 33 - №1406; 34 - Таір; 35 - Фінік; 36 - Бахмутський; 37 - Легінь; 38 - Малахіт; 39 - Північний капітан; 40 - №1-19

Господарська врожайність сортів залежить від їх потенційної продуктивності та здатності максимально реалізувати свої можливості в конкретних грунтово-кліматичних умовах. Біологічною особливістю аґрусу є плодоношення на однорічному прирості попереднього року, де зосереджено 60-80% врожаю наступного року. Відповідно до цього маса врожаю на 1 м приросту попереднього року служить основою для відбору сортів інтенсивного типу. Високим рівнем цього показника характеризуються сорти Малахіт (318 г/м), Елегант (299), Краснослав'янський (252), № 1650 (250), № 1297 (240 г/м).

Урожайність - головний показник господарської цінності сортів. Значною мірою він залежить від окремих екологічних та агротехнічних факторів, але вирішальними є біологічні особливості помологічних сортів. За однакових умов росту спостерігається значна різниця за врожайністю (табл. 2). Високою середньою врожайністю порівняно з контрольними сортами відзначаються: ранньостиглої групи - елітні форми № 1650 (17,5 т/га), №1297 (14,7 т/га), Неслухівський (14,6 т/га); середньостиглої - Елегант (18,0 т/га), Краснослав'янський (17,8 т/га), Садко (14,4 т/га), Корсунь-Шевченківський (14,0 т/га) і пізньостиглої - Малахіт (20,9 т/га), Бахмутський (13,9 т/га), Легінь (13,8 т/га), № 1-19 (11,8 т/га).

Таблиця 2 - Господарсько-біологічні показники сортів і перспективних гібридних форм аґрусу, середнє за 1999-2004 рр.

Якісні показники ягід. Сорти аґрусу значно різняться за розміром, забарвленням і смаковими якостями ягід (табл. 3). Середня маса ягід за роки досліджень коливається в межах 2,1-5,6 г. До групи великоплідних віднесено сорти Малахіт, Легінь, Елегант, гібридні форми № 26-17, № 1406, № 1380, № 1238, № 1650, №1297 середня маса ягід яких становить 4,6-5,6 г, що перевищує цей показник контрольних сортів. За максимальним показником великоплідності виділено гібридні форми № 1297 (середня маса ягід 12 г); № 1650 (10,7 г); № 1301 (10,5 г); № 1406 (9,9 г); № 26-17 (9,8 г); № 1238 (9,4 г); сорти Краснослав'янський (9,6 г); Легінь (8,9 г).

Таблиця 3 - Оцінка якості ягід аґрусу, середнє за 1999-2004 рр.

У досліджуваних сортозразках вміст сухих розчинних речовин коливається в межах від 7,06 до 15,07%. Сорти та гібридні форми характеризуються різним вмістом сухих речовин в ягодах (від 11,3 до 18,0%). Високим вмістом цукрів відзначаються гібридні форми: № 1297 (9,69%); № 1303 (8,56%); № 1406 (8,51%); Таір (8,46%); Ізумруд (8,21%); Садко (8,03%); Елегант (6,69%). Високий вміст вітаміну С (мг/100 г) мають сорти: Неслухівський (51,9); № 1303 (50,4); № 1650 (50,0); № 1301 (49,8); Московський красний (49,6). Дегустаційна оцінка свіжих ягід досліджуваних сортів коливається в межах від 4,2 до 5,0 балів. Найкращий десертний смак відмічено у сортів Неслухівський, Елегант, Корсунь-Шевченківський, Легінь та гідних форм № 1650, № 1303, № 1297, № 1380.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СОРТІВ І ГІБРИДНИХ ФОРМ АҐРУСУ

Аналіз економічної ефективності вирощування сортів і гібридних форм показує, що найвищий прибуток з одиниці площі (табл. 4) забезпечується при вирощуванні високоврожайних сортів Малахіт, Елегант, Краснослав'янський, Неслухівський, Садко, Корсунь-Шевченківський, Бахмутський, Легінь, гібридних форм № 1297, № 1650 (47,6-24,7 тис. грн./га), а найнижчий - у сортів Юбілейний (4,3 тис. грн./га), Слава Лепська (6,7), Смєна (9,3), Ізумруд та № 1238 (10,1 тис. грн./га). Найвищий рівень рентабельності виробництва ягід забезпечують: з ранньостиглих - Неслухівський (188,7%), № 1297 (191,0%), № 1650 (216,0%); середньостиглих - Корсунь-Шевченківський (142,8%); Садко (146,9%); Краснослав'янський (172,5%); Елегант (174,1%); пізньостиглих - Легінь (164,5%); Бахмутський (166,9%); Малахіт (222,4%) з окупністю капіталовкладень 3,0-3,7 року.

Таблиця 4 - Економічна оцінка сортів та гібридних форм аґрусу, середнє за 1999-2004 рр.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і пропонується вирішення питання господарсько-біологічної оцінки сортів і гібридних форм агрусу, а саме: виділення нових і перспективних сортів цієї культури та рекомендації їх для вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України та визначення сортів-носіїв цінних біологічних і господарських ознак високого рівня для використання в селекційній роботі.

1. У період глибокого спокою зимостійкість генеративних бруньок аґрусу досить висока. Водночас заморозк...