Технологія виробництва м'са бройлерів у фермерських господарствах

Сучасний стан м’ясного птахівництва у світі та на Україні. Особливості породи плімутрок. Розрахунок потреби поголів’я у підстилці, воді та електроенергії. Процес годівлі курей м’ясних порід. Визначення потреби фермерського господарства в кормах.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 04.09.2014
Размер файла 738,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

ВСТУП

Підвищення рівня продовольчої безпеки держави на основі нарощування виробництва продуктів харчування, поліпшення їх якості та збалансованості за поживними елементами, а також забезпечення захисту інтересів вітчизняного виробника є стратегічним пріоритетом соціального та економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень. В розв'язанні харчової проблеми продукти птахівництва, зокрема, виробництво пташиного м'яса, за співвідношенням ціни та якості, враховуючи купівельну спроможність населення України, завжди займало провідні позиції. Однак в агропромисловому виробництві України галузь птахівництва залишається проблемною, хоча в той же час стрімко розвивається. Створити сприятливі умови для підвищення ефективності птахівництва в цілому, забезпечити населення високоякісними продуктами харчування, витримати значну конкуренцію на внутрішньому ринку і знайти шляхи виходу на зовнішній ринок - ось перелік далеко не всіх питань, які стоять перед галуззю на сучасному етапі розвитку.

Широкі можливості забезпечення високої територіальної концентрації поголів'я із застосуванням сучасних індустріальних методів утримання птиці, інноваційних досягнень сприяють зростанню продуктивності праці в галузі. Птахівництво досить ефективно реагує на розвиток інтенсифікації виробництва, і належить до числа галузей, які мають можливість здійснювати розширене відтворення за рахунок впровадження прогресивних технологій, застосування інновацій і випуску конкурентоспроможної продукції. Тут виробляються цінні, необхідні для населення м'ясо птиці та яйця, які можуть відповідати світовим стандартам. У розвитку цієї галузі світова економіка в цілому набагато випередила країни, що розвиваються, або звільнилися від тоталітарного режиму. В Україні ця галузь потребує прискореного технічного переоснащення, застосування прогресивних технологій. Світова практика доводить, що країни, в яких широко застосовують інноваційні досягнення, знаходяться в авангарді розвитку. Кожна національна інноваційна система несе в собі певну історичну спадщину нації, але інноваційні системи кожної країни не можуть існувати без інтеграційних взаємовідносин зі світовими системами, а також з окремими країнами.

Інноваційні системи мають бути міждержавними з елементами національних особливостей, але інноваційні системи кожної країни не можуть існувати без інтеграційних взаємовідносин зі світовими системами, а також з окремими країнами. Інноваційні напрями підвищення ефективності галузі птахівництва дають змогу поліпшити життєвий рівень населення; зміцнити фінансовий стан підприємств і розширити їх можливості щодо подальшого розвитку інноваційної діяльності, вирішити соціальні проблеми сільських територій, сприяти збереженню й оздоровленню навколишнього природного середовища.

Невелика тривалість періоду вирощування птиці та швидка окупність вкладених ресурсів, а також скорочення пропозиції інших видів м'яса - (яловичини та свинини) сприяли відновленню та створенню великих птахофабрик та птахокомплексів, у результаті чого відбулося збільшення поголів'я птиці всіх видів сільськогосподарських підприємствах.

Збільшення обсягів виробництва м'яса птиці зумовлене, насамперед, зростанням попиту з боку населення та підприємств харчової промисловості. Крім того, м'ясо птиці стало замінником для більшості споживачів м'яса інших видів тварин м'яса з огляду на те, що останніми роками відбувається суттєве скорочення пропозиції м'яса великої рогатої худоби та свиней, а відповідно зростають і ціни на них.

Україна завдяки сприятливим агрокліматичним умовам має один з найбільших у світі потенціалів для розвитку агропромислового комплексу (АПК), як у галузі рослинництва та продуктів його переробки, так і у сфері тваринництва та виробництва м'ясопродуктів, та птахівництва. Тож слід намагатися реалізувати цей природний та людський потенціал.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Сучасний стан м'ясного птахівництва у світі та на Україні

Аграрний сектор економіки займає провідне місце у виробництва валової внутрішньої продукції країни після промисловості. Серед сфер агропромислового комплексу і галузей сільського господарства найбільш позитивну динаміку у своєму розвитку має м'ясне птахівництво. Особливо в останні роки галузь розвивається швидкими темпами. Про це свідчить світовий і вітчизняний досвід. У світовій практиці 23% від загальної потреби на м'ясо задовольняється за рахунок м'яса птиці. В Україні м'яса птиці займає 43,5% від загальної потреби дієтичного м'яса. Привабливість птахівництва зумовлена ще й тим, що його м'ясний напрям належить до скоростиглої галузі і відносно швидко окупається вкладений капітал.

Виробництво продуктів харчування для населення - першочергове завдання агропромислового комплексу країни. Особливо це стосується м'яса і м'ясопродуктів, молока, риби, овочів. Для підтримання свого здоров'я людина не може харчуватися тільки продуктами рослинного походження, оскільки вони не мають достатньої кількості поживних речовин.

Вважається, що для підтримання нормальної життєдіяльності людині потрібно вживати за добу 100-150г білка, в тому числі 65-76г - тваринного походження. Виходячи з цього, за рік людина має спожити 356 штук яєць, 80-85кг м'яса і м'ясопродуктів, у тому числі 16,4кг м'яса птиці. Нині птахівництво є одним із головних виробників у світі відносно дешевих і біологічно повноцінних продуктів харчування для людини. Воно має ряд переваг порівняно з іншими продуктами тваринництва, а саме: скороспілість; нижчу у 2-5 разів порівняно з м'ясом свиней і великої рогатої худоби енергоємність, та витрати протеїну кормів на одиницю протеїну продукції. Птахівництво одна із найбільш механізованих і автоматизованих підгалузей сільського господарства, її продукція найбільш придатна для поліпшення якості харчування людей.

За даними Держкомстату України в 2010 році споживання м'яса птиці склало 1,2 млн. т, що складає 18,0% від загальної кількості спожитого м'яса в країні.

Перспективи розвитку м'ясного птахівництва в Україні зумовлені рядом причин. Основні з них: у світовій практиці зростає споживання дієтичного м'яса, м'ясне птахівництво скоростигла галузь, і воно швидко реагує на попит, що змінюється, і пропозицію на ринку, при зростанні обсягів виробництва, м'ясо птиці відносно дешеве, порівняно з іншими видами м'яса, технологія виробництва м'яса птиці добре адаптована до впровадження інноваційних досягнень комбікормової промисловості і зооветеринарної медицини, нових напрямів технічного прогресу. У світовій практиці на цій основі забезпечується до третини потреб населення в білках тваринного походження.

Сьогодні в умовах розвитку ринкової економіки Україна має привабливі умови та ідеальне конкрентне середовище для розвитку промислового птахівництва, а тому у найближчому майбутньому може стати потужним експортером цієї продукції.

Для України завжди був характерний високий рівень розвитку тваринницької галузі. Економічна криза 90-х привила до істотного скорочення доходів населення, унаслідок чого значно зменшилося споживання м'яса. Останні роки, завдяки зростанню доходів населення, спостерігається поступове збільшення споживання м'яса на душу населення.

Україна споживає 1,8-2 млн. тонн м'яса і м'ясопродуктів в рік. У 2008 році за даними GFK середньостатистичний українець за рік споживав 39 кг м'яса (з них 22,7 кг. курятини). Проте даний показник істотно поступається рівню вжитку м'яса в Україні в 1990 р. - 84 кг, і кількості споживаного м'яса в країнах Європи і США. Зростання споживання м'яса в Україні відбувається разом із зростанням рівня доходів населення. Основне зростання споживання м'яса за останні роки відбувалося за рахунок зростання споживання м'яса птиці.

У структурі споживання м'яса в Україні приблизно рівні частки за підсумками 2008 року належать птиці, свинині і яловичині. У 2008 році в м'ясному раціоні середньостатистичного українця 35% займало м'ясо птиці. Наступною йде свинина з часткою споживання на рівні 32% і яловичина - 31%. При цьому, найбільші темпи зростання вжитку демонструє курятина, що пов'язане з наявністю стійкої кореляції між споживанням м'яса птиці і рівнем доходів населення.

На українському ринку м'яса птиці попит перевищує над пропозицією (оцінений дефіцит курячого м'яса за підсумками 2008 р. досяг 200 тис. т). В той же час, в 2008 році в Україні спостерігалося стабільне зростання промислового виробництва м'яса птиці, що стимулюється ненасиченістю ринку: На спеціалізованих птахофабриках було вироблено 314,1 тис. т. м'яса, що на 35% вище, ніж в 2007 році .

За оцінками GFK (GfK Ukraine - компанія з маркетингових та соціальних досліджень в Україні), впродовж найближчих 2-3 років збільшуватимуться як абсолютні показники виробництва курячого м'яса, так і частка м'яса птиці в структурі вжитку. Це викликано, в першу чергу, неможливістю швидкого нарощування виробництва яловичини, у зв'язку із скороченням поголів'я великої рогатої худоби, а також істотною (більш ніж двократною), різницею у вартості продукції. Враховуючи низький потенціал нарощування пропозиції з боку домашніх господарств, а також низьку вірогідність збільшення споживання імпортної продукції (частка заморожених м'ясопродуктів у споживанні постійно знижується), за оцінками експертів зростання споживання здійснюватиметься за рахунок продукції внутрішніх промислових виробників курячого м'яса. За оцінками учасників ринку, обсяг нелегального імпорту курячого м'яса приблизно дорівнює легальному обсягу, проте через свою низьку якість дана продукція не створює істотної конкуренції вітчизняним виробникам.

Потрібно зазначити, що промислове птахівництво з усіх галузей тваринництва на сьогодні найбільш динамічно розвивається, демонструє позитивні результати і залишається інвестиційно привабливим. А тому в розвитку даної галузі першочерговим завданням потрібно ставити забезпечення вітчизняних споживачів якісною сільськогосподарською продукцією, в тому числі і продукцією птахівництва.

Вітчизняні виробники набирають темпи, збільшують випуск продукції і в першу чергу, що особливо важливо, завдяки підвищенню продуктивності при одночасному зменшенні затрат кормів. Завдяки скоростиглості та високій якості харчових продуктів, основою яких є продукція птахівництва, ця галузь займає пріоритетне місце серед галузей тваринництва. За даними ФАО, щорічний приріст птахівничої продукції у світовому масштабі становить: яєць - 3,0-3,5, м'яса - 4,4%.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Становлення цивілізованих ринкових відносин в Україні в сфері промислового птахівництва вимагає в аграрно-промисловому комплексі розробки нових підходів до стратегії аграрної політики, спрямованої на формування продовольчої безпеки країни, пріоритетності розвитку вітчизняного сільського господарства, докорінну перебудову економічних, соціальних та правових відносин на ринку курятини, свободу підприємництва та формування досконалого конкурентного середовища. Тому в умовах кризового стану в агропромисловому виробництві, макроекономічне регулювання ринку продукції птахівництва повинно здійснюватися під впливом механізму державного аграрного протекціонізму, яке повинно полягати в наступних напрямках:

- державне регулювання цін на основні стабілізуючі фактори виробництва;

- дотаційна підтримка комбікормової промисловості;

- розробка та реалізація програми розвитку птахівничої галузі з використанням централізованих та місцевих бюджетних коштів;

- пряма фінансова допомога суб'єктам діяльності, які займаються виробництвом продукції птахівництва;

- державна підтримка із здешевленням продукції для підприємств товарного виробництва;

- обґрунтований фінансовий механізм та механізм фінансової політики;

- щорічне визначення в державних програмах видів та розмірів квот на продукцію птахівництва та інші.

1.2 Особливості породи плімутрок

Сучасне бройлерне виробництво ґрунтується на вирощуванні м'ясних курчат, отриманих після схрещування спеціалізованих сполучних ліній м'ясних і м'ясо-яєчних порід, серед яких спостерігаються найвищі прирости маси за найменших витрат кормів.

Для отримання бройлерів використовують лінії спеціалізованих порід корніш та білий плімутрок. Кури м'ясного типу порівняно з яєчними більші за розмірами, менш рухливі, з рихлим оперенням. Характеризуються невеликою несучістю -- 90 -- 130 яєць за рік; статевої зрілості досягають у 5 -- 5,5-місячному віці.

Порода плімутрок створена в США як м'ясо-яєчна у другій половині XIX ст. схрещуванням чорних іспанських, білих кохінхінів, смугастих домініканських, доркінг та явських чорних. За кольором оперення існує кілька різновидностей: сірі, смугасті, білі, чорні, полові тощо. Найбільшого поширення набули білі плімутроки (рис. 9.8). Жива маса дорослих курок -- 2,7 -- 3,4, півнів -- 3,6 -- 4,3 кг. Кури витривалі, добре акліматизуються. За рік від них отримують 160 -- 170, в окремих стадах -- 200 яєць і більше середньою масою 60 г. Статевої зрілості птиця зазначеної породи досягає у 7-місячному віці. Інстинкт насиджування розвинений слабко. Інкубаційні якості яєць задовільні, вивід курчат коливається в межах 75 -- 80 %.

Білі плімутроки (рис.1.1) є основною породою для отримання материнської форми бройлерів. Спеціалізовані м'ясні лінії цієї породи характеризуються швидким ростом, доброю якістю м'яса та м'ясними формами будови тіла. У нас поширені в основному лінії плімутроків канадського і голландського походження. Племінна робота з ними спрямована на підвищення інтенсивності росту в ранньому віці, продуктивності та життєздатності птиці. Основним завданням селекціонерів, які працюють з м'ясними лініями породи, є зниження живої маси за збереження високої інтенсивності росту впродовж перших восьми тижнів життя курчат.

Рис.1.1. Білий плімутрок

Загальний вид: лімутрок велика сильна курка з відносно високою і широкою фігурою, з щільно прилеглим до тіла оперенням, живого темпераменту, ласкава.

Рис.1.2. Півень породи білий плімутрок

Рис.1.3. Курка породи білий плімутрок

Маса: Півень (рис.1.2) - 3,0-3,5 кг, курка(рис.1.3) - 2,5-3,0 кг.

Породні ознаки півня плімутурка

Голова: Пропорційно велика, середньої ширини, злегка випукла.

Дзьоб: Короткий, сильний, жовтий.

Гребінь: листоподібний, невеликий, з 4-6 правильними не надто глибоко вирізаними зубцями, короткий кінець гребеня слід лінії потилиці.

Очі: Великі, оранжево-червоні.

Обличчя: Червоне, злегка опущене.

Мочки: Середньої величини, червоні.

Сережки: Помірно довгі, червоні, довгасті.

Шия: Середньої довжини, сильна, прямо поставлена, лінія шиї плавно переходить в лінію спини, грива пишна.

Тіло: Довге, широке і глибоке, прямокутної форми.

Спина: Середньої довжини, широка, овально закруглена, що переходить у добре оперенню поперек такої ж ширини, що і спина, поперек і хвіст пишні; лінія спини злегка підводиться до попереку і хвоста.

Хвіст: Короткий, повний, широкий в основі, закруглений, який виступає з попереку у вигляді плавної кривої.

Груди: Широка, глибока, добре закруглена.

Живіт: Повний, широкий і глибокий.

Крила: Короткі, високо розташовані, щільно прилягають.

Гомілки: Середньої довжини, сильні, з прилеглим оперенням.

Плесна: Трохи вище середньої довжини, гладкі, неоперені, жовті; сильні, світло-рогові кігті.

Оперення: Щільно прилягає, без "подушок".

Породні ознаки курки

В основному аналогічні ознаками півня плімутурка; тіло більш глибоке, округле, з добре розвиненим животом, злегка піднімається над лінією спини; кермові пір'я хвоста коротке, ледве перевищує довжину покривних пір'їн хвоста.

Плімутрок -- неприпустимі недоліки

Груба або занадто довга голова, сильно оперені особа, чорний дзьоб; з нахилом до хвоста спина; вузька, горбата спина, вузька груди, занадто високі, тісно поставлені ікс-образні ноги; інший колір дзьоба, плюсня і очей.

Забарвлення

Біла. Чисто білий колір без жовтого відтінку.

Неприпустимі недоліки: Зеленуваті плесна, наявність пір'я іншого кольору, сильний жовтий відтінок оперення молодих птахів і курей.

2. Розрахункова частина

2.1 Завдання на проектування технології м'яса бройлерів у фермерському господарстві.

Традиційною технологією є вирощування бройлерів на підлозі з глибокою підстилкою. Курчат розміщують у широкогабаритних пташниках великими одновіковими партіями.

Для вирощування бройлерів на підлозі використовують комплекти обладнання ЦБК-12А та ЦБК-18А, внаслідок чого всі виробничі процеси в пташниках механізовані (роздавання корму, напування, прибирання посліду, обігрівання птиці), а освітлення приміщень автоматизовано. До складу обладнання входять брудери для місцевого обігрівання курчат.

За добу до приймання м'ясних курчат брудери опускають, ставлять на ніжки, вмикають і прогрівають приміщення до 26 -- 28 °С, а температуру під брудером доводять до 34 -- 35 °С. На вирощування приймають тільки життєздатних, міцних курчат з м'яким животом, заживленим пупковим кільцем, чистим анальним отвором і живою масою не менш як 36 г. Для кращого збереження, особливо в перші дні житті, важливо напоїти й нагодувати їх не пізніше як через 8 -- 10 год із моменту виведення. Добових бройлерів на спеціальній машині завозять прямо у приміщення пташника. Оператор приймає їх і розміщує на годівницях із кормом по 500 -- 600 голів під кожний брудер, навколо якого на відстані 60 -- 70 см ставлять огорожу. Температуру під брудером регулюють його підніманням та опусканням. Із 5 -- 6-го дня огорожу навколо брудерів знімають, щоб курчата мали доступ до автогодівниць та автонапувалок. На 30-й день брудери відмикають і піднімають до стелі. Відносна вологість повітря у приміщенні на початку вирощування має становити 65 -- 70, наприкінці -- 60 -- 75 %; швидкість руху повітря у холодну пору року -- 0,1 -- 0,5, теплу -- 0,2 -- 0,6 м/с.

Починаючи з перших днів вирощування, курчата повинні мати вільний доступ до корму і води. Спочатку їх годують з листків цупкого паперу, а потім із жолобкових годівниць, напувають з вакуумних напувалок, які встановлюють навколо електробрудерів із розрахунку одна на 120 -- 140 голів. На четвертий день папір забирають, а кількість жолобкових годівниць під кожним брудером збільшують до шести. Починаючи від 6 -- 7-го дня, їх присувають ближче до кормороздавальних ліній або до бункерних годівниць. Курчат поступово привчають пити з жолобкових напувалок із проточною водою, а вакуумні на 10 -- 12-й день приймають. На 15-й день, коли курчата звикнуть до кормороздавальних ліній, забирають жолобкові годівниці. До шуму кормороздавачів їх привчають з першого по п'ятий день вирощування, вмикаючи щодня на 5 -- 10 хв під час ранкової та вечірньої годівлі.

У разі утримання курчат на підстилці фронт годівлі забезпечують 1 см, фронт напування -- 0,5 см у перші три тижні вирощування, а з 4-го тижня -- відповідно 2 і 1 см на одну голову.

Значною мірою на фізіологічний стан, конверсію корму та інтенсивність росту й розвиток курчат впливає склад повітря. Оптимальний уміст шкідливих газів у повітрі для бройлерів такий: вуглекислий газ -- 0,25 % за об'ємом, аміак -- 15 мг/м3, сірководень --5 мг/м3.

До чинників, які дають можливість спрямовано впливати на продуктивність птиці, відносять світловий режим. Найпоширенішим у вирощуванні бройлерів є цілодобове освітлення пташників. Слід зазначити, що оптимальна інтенсивність освітлення у перші два тижні -- 25 лк. Після 2-тижневого віку, коли курчата підростають і адаптуються, інтенсивність освітленості знижують до 4 - 6 лк. У разі вирощування бройлерів у напівтемряві їх жива маса збільшується на 10 - 12 %, а витрати корму на одиницю приросту зменшуються на 9 %.

Дане фермерське господарство з виробництва м'яса бройлерів має 100га землі, в умовах зрошення будемо вирощувати такі корми:

кукурудза;

пшениця;

люцерна;

ячмінь.

Таблиця 1

Урожайність основних культур

Основна культура

Врожайність, ц/га

Кукурудза

45-50

Пшениця

30-35

Люцерна

450-500

Ячмінь

30-35

Виходячи із загальної земельної площі знаходимо розмір площі одного поля:

100 га : 4 = 25 га

Враховуючи урожайність основних культур господарство отримує:

1) 45 * 25 га = 1125 ц/га

2) 30 * 25 га = 750 ц/га

3) 450 * 25 га = 11250 ц/га

4) 35 * 25 га = 875 ц/га.

Отже, підрахувавши суму урожайності основних культур господарство отримує 14000 ц/га.

На даному фермерському господарстві утримується 10000 голів птиці і дві партії, а саме 2* 10000 голів = 20000голів птиці.

2.2 Розрахунок потреби поголів'я у підстилці, воді та електроенергії

Знаючи загальне поголів'я бройлерів, що будуть вирощуватися у малому підприємстві, розраховуємо загальну потребу у воді, підстилці, електроенергії та кількості вентиляторів.

1. Розраховуємо кількість підстилкового матеріалу.

На 1 голову бройлера припадає 3 кг підстилки, а на на все поголів'я :

20000 * 3 = 60000кг = 60 т

2. Розраховуємо потребу води на все поголів'я врахуванням , що потребя на одну голову води становить 200 мл:

20000 * 200 мл = 20000 * 0,2 = 4000 л

Із врахуванням щільності посадки , яка становить 15 гол/м2 розраховуємо загальну потребу в площі:

10000 гол : 15 гол/м2 = 666,7 м2

3. Розраховуємо витрати електроенергії на підприємстві:

666,7 м2 * 4 Вт * 12 год = 32 кВт

На 1 м2 необхідно 4 Вт освітлення, світловий день становить 12 год.

За весь цикл вирощування 42 дня:

32 кВТ * 42 дня = 1344 к Вт

У господарстві необхідно 5 вентиляторів з потужністю по 0,5 кВТ кожний і тривалість роботи кожного вентилятора становить 10 год.

5 вентиляторів * 0,5 кВт * 10 гол = 25 кВТ

З врахуванням загального циклу вирощування:

25 кВт * 42 доби = 1050 кВт

Таблиця 2

Загальні витрати електроенергії

Напрям витрат

Кількість, кВт

Освітлення

1344

Вентиляція

1050

Всього

2394

2.3 Особливості годівлі курей м'ясних порід

В даний час в птахівничих господарствах країни застосовують 2 - або 3-фазну годування курчат-бройлерів. У першому випадку використовують раціони для курчат до 4-тижневого і старше 4-тижневого віку, у другому випадку - для курчат-бройлерів у віці 1-3, 4-5 і 6-7 тижнів.

У перший період вирощування (1-7 тижнів) для забезпечення гарного росту племінного молодняку використовують комбікорми з високим вмістом протеїну (20%) і енергії (1213 кДж) і низьким рівнем клітковини і мінеральних речовин. Курчатам згодовують суміші з легкорозчинних кормів (кукурудзи, тестувати соєвого шроту, рибного борошна і т.д.). У подальшому в комбікормах поступово змінюють рівень поживних речовин. Так, у віці 8-13 тижнів застосовують кормосуміші, що містять 16% сирого протеїну і ПЗОкДж обмінної енергії. У період 14-18 тижнів для затримки раннього статевого дозрівання використовують нізкопітательние комбікорму (14% сирого протеїну і 1088 кДж обмінної енергії) при одночасному підвищенні (до 6-7%) вмісту сирої клітковини. Щоб забезпечити такий високий рівень клітковини, в раціони вводять до 15-20% трав'яного борошна хорошої якості. У заключний період вирощування (19-24 тижні) доцільно використовувати комбікорми, що містять 16% сирого протеїну і не менше 1100 кДж обмінної енергії. Краще поїдання кормів і використання поживних речовин спостерігаються при використанні молодняку 5-7-тижневого віку комбікормів з діаметром часток 1-1,4 мм.

Для годівлі бройлерів рекомендують використовувати два види комбікормів: стартові та фінішні. Стартовий комбікорм згодовують курчатам від добового до 4- тижневого віку. Відповідно до рекомендацій, 100 г цього комбікорму має містити: сирого протеїну -- 22 г, обмінної енергії -- 1298 кДж (310 ккал), клітковини -- 4 г, кальцію -- 1,0, фосфору -- 0,8, натрію -- 0,3 г, а також незамінні амінокислоти, добавки вітамінів та інших мікроелементів.

Корми, які згодовують курчатам у цей період вирощування, характеризуються доброю поживністю, перетравністю (сухе збиране молоко, кукурудза, пшениця, рибне борошно, соєвий чи соняшниковий шрот). Проте, за можливістю, з раціону вилучають м'ясо-кісткове борошно, хімічний склад якого не постійний. В комбікорм вводять кормові дріжджі, але не більше ніж 5 %. На рекомендується використовувати корми, які мають плівки, волокна, нерозмелене зерно (ячмінь, овес), недоброякісне трав'яне борошно, а також технічний жир, оскільки його добавка знижує засвоюваність комбікорму, а в деяких випадках спричинює розлади діяльності травного каналу.

Фінішний комбікорм починають згодовувати від 4-тижневого віку до забою. 100 г цього корму має містити обмінної енергії -- 319 кДж, сирого протеїну -- 19 г, сирої клітковини -- 4,5, кальцію -- 0,9, фосфору -- 0,7, натрію -- 0,3 г.

До складу комбікормів заключного періоду вирощування вводять корми, які є в господарстві. За відсутності кукурудзи використовують пшеницю або ячмінь у співвідношенні 1 : 1. Для збільшення енергетичної цінності додають 3 - 4 % кормового жиру. В процесі приготування комбікорм збагачують біологічно активними речовинами (вітамінами, антибіотиками, ферментними препаратами, антиоксидантами, синтетичними амінокислотами, мікроелементами). Зазначені речовини додають у кількості, яка передбачена нормами годівлі, а препаратами амінокислот доводять їх до норми.

Найраціональніше для годівлі бройлерів у ранній період вирощування використовувати гранульовані комбікорми з розміром часточок близько 2 мм. У пташники їх завозять у кількості, яка не перевищує три-чотиридобову потребу, і згодовують досхочу. У 7 -- 8- тижневому віці, а сучасних кросів -- навіть у 6-тижневому, бройлерів відправляють у забійний цех.

У разі утримання курчат на підстилці фронт годівлі забезпечують 1 см, фронт напування -- 0,5 см у перші три тижні вирощування, а з 4-го тижня -- відповідно 2 і 1 см на одну голову.

Значною мірою на фізіологічний стан, конверсію корму та інтенсивність росту й розвиток курчат впливає склад повітря. Оптимальний уміст шкідливих газів у повітрі для бройлерів такий: вуглекислий газ -- 0,25 % за об'ємом, аміак -- 15 мг/м3, сірководень --5 мг/м3.

До чинників, які дають можливість спрямовано впливати на продуктивність птиці, відносять світловий режим. Найпоширенішим у вирощуванні бройлерів є цілодобове освітлення пташників. Слід зазначити, що оптимальна інтенсивність освітлення у перші два тижні -- 25 лк. Після 2-тижневого віку, коли курчата підростають і адаптуються, інтенсивність освітленості знижують до 4 - 6 лк. У разі вирощування бройлерів у напівтемряві їх жива маса збільшується на 10 - 12 %, а витрати корму на одиницю приросту зменшуються на 9 %.

На деяких птахофабриках у період вирощування бройлерів від 7- тижневого віку до забою використовують червоне освітлення або освітлюють тільки годівниці. При цьому середньодобовий приріст підвищується на 11 %, а витрати корму на одиницю продукції зменшуються на 9 %.

2.4 Розрахунок потреби фермерського господарства в кормах

бройлер плімутрок годівля корм

Для початку необхідно візначити загальний приріст м'яса бройлерів, шо і буде являтися загальною потребою кормів у господарстві:

1) визначаємо масу добових курчат за дві партії:

20000 гол * 0,045 кг = 900кг = 0,9 т

2) загальна маса після завершення відгдівлі:

2,2 * 20000 = 44 т

3)загальний приріст становить:

44 т - 0,9 т = 39,6 т

39,6 т

v v

I фаза II фаза

30% 70%

В таблиці 3 можна розрахувати потребу в кормах у відсотках і тонах на кожну фазу відгодівлі курчат бройлерів на все поголів'я.

Таблиця 3

Розрахунок потреби в кормах

Фаза вирощування

Потреба

кукурудза

пшениця

макуха

м'ясо-кісткове

борошно

рибне борошно

крейда

трикальцій-

фосфат

премікс

%

т

%

т

%

т

%

т

%

т

%

т

%

т

%

т

I фаза

11,88

40

4,75

10

1,20

24

2,88

7

0,84

5

0,59

1

0,12

1

0,12

1

0,12

II фаза

27,72

53

14,79

15

4,17

25

6,94

1,9

0,52

2

0,55

-

-

1

0,28

1

0,28

Всього

39,6

-

19,54

-

5,37

-

9,82

-

1,35

-

1,14

-

0,12

-

0,40

-

0,40

Отже, з розрахунку потреби в кормах ми побачили , що для I фази 11,88 т і II фази 27,72 т.

2.5 Розрахунок заробітної плати працівників на підприємстві

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт (в, індивідуальному порядку чи бригадою).

При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу. У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножається на кількість відпрацьованих днів.

При відрядній оплаті праці та індивідуальному виконан-іч робіт заробіток робітника визначається множенням кількості виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг), зазначених у відповідних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю роботи. При бригадній формі організації праці заробітна плата і премії за виконану роботу нараховуються всій бригаді, а потім розподіляються між членами бригади пропорційно до відпрацьованих кожним робітником годин з урахуванням їх кваліфікації (розряду). Для цього роблять розрахунок у такій послідовності: 1) спочатку множенням відпрацьованої кількості годин кожним робітником на їх погодинні тарифні ставки і підсумком цих добутків знаходять заробіток бригади за тарифними ставками; 2) потім визначають відношення відрядного заробітку бригади до заробітної плати її членів за тарифними ставками (коефіцієнт приробітку); 3) множенням заробітку за тарифною ставкою кожного члена бригади за фактично відпрацьований час на коефіцієнт приробітку визначають відрядний заробіток окремих членів бригади.

Розмір заробітної плати та річного тарифного фонду, резерву відпусток, розраховується згідно кількості працівників, їх кваліфікаційного рівня, норми обслуговування, тарифної ставки працівників малого підприємства (табл. 4).

Таблиця 4

Розмір заробітної плати та річного тарифного фонду

Категорія

працівників

Норма

облуговування

Кількість

працівників

Тарифна

ставка

Річна тарифна ставка

Резерв

Оператор

10000

1

2500

30000

2500

Підмінні

1

2000

24000

2000

Технолог

1

3500

42000

3500

Ветеринарний лікар

1

2200

26400

2200

Сторож

2

900

10800

900

Водій

2

1000

12000

1000

Тракторист

2

1000

12000

1000

Всього

10

13100

157200

13100

Отже, з таблиці видно, тарифна ставка становить 10400 грн, річна тарифна ставка становить 124800 грн.

2.6 Вартість кормів у фермирському господарстві

У фермерському господарстві частина кормів виробляється в господарстві, а саме кукурудза та пшениця, а ішша частина кормів закуповується з інших підприємств - макуха, м'ясо-кісткове борошно, рибне борошно, трикальційфосфат, крейда, пермікс.

Для птахівництва практичне значення мають соєві, арахісовий, бавовняний і соняшниковий шроти. Макуха є хорошим джерелом рослинного білка для птиці. Макуха містить близько 40% сирого протеїну, шрот - до 45% протеїну, 3,5% сирого жиру, 15% клітковини і 5-6% золи.  Макуха позитивно впливє на несучість птиці. 

Рибне борошно одержують з малоцінної риби та відходів переробки риби. Це хороший корм для молодняку ??різного віку (оптимальна частка в раціоні - 6-7%). Рибна борошно містить до 10-15% жиру. 

Знежирена борошно буває пухкої, сухий, без запаху розкладання. У її складі 48-60% протеїну, 2% жиру, 15-25% фосфорнокислого кальцію, 5% солі, вітамін В і 9-10% води. Білок рибного борошна відрізняється високою біологічною цінністю і легко засвоюється організмом птиці. З рибним борошном можна варити бульйон, на ньому замішують мішанки, які птах охоче поїдає. 

М'ясо-кісткове борошно виробляється на м'ясокомбінатах з непридатних для харчування туш тварин, кісток, внутрішніх органів і інших відходів. Колір борошна сірувато-бурий. У борошні міститься 9-10% вологи, 30-50% протеїну, 9-18% жиру. У протеїні м'ясо-кісткового борошна мало метіоніну і багато лізину. 

Трикальційфосфат - природна екологічно чиста мінеральна добавка , яку виробляють з натуральної сировини апатитового концентрату і фосфорної кислоти з додаванням гідроксиду натрію. Кальцій, як макроелемент необхідний організму тварини для побудови клітинних мембран. Він бере участь у проведенні нервового імпульсу , в ініціації м'язового скорочення за рахунок утворення актино - миозинового комплексу , активує разом з інсуліном проникнення глюкози в клітини. Кальцій формує кісткову тканину (до 98 % всього кальцію) , підтримує м'язовий тонус , попереджає передчасне розвиток остеопорозу , остеомаляції , післяпологовий еклампсії і парезу у корів , сприяє правильному формуванню опорно -рухової системи , що особливо актуально для молодняку тварин і птахів.

Щоб розрахувати загальну вартість закупівельних кормів у господарстві складаємо таблицю 5.

Таблиця 5

Вартість кормів на підприємстві

Вид корму

Ціна за 1 т

Потреба в кормах, т

Загальна вартість кормів, грн

Макуха

1500

9,82

14730

М'ясо-кісткове борошно

5000

1,35

6750

Рибне борошно

2000

1,14

2280

Трикальційфосфат

5000

0,12

600

Крейда

1000

0,40

400

Премікс

15000

0,40

6000

Всього

29500

-

30760

Отже, для повного забезпечення закупивельними кормами необхідно 30760 гривень, щоб гарантувати високоякісні корми.

2.7 Розрахунок загальних витрат на підприємстві

Виробництво будь-якого товару потребує певних витрат економічних ресурсів - сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових, транспортних та інших послуг. Плата за всі ці ресурси є витрати виробництва.

До витрат на даному підприємстві відносяться - заробітна плата, вартість закупівельних кормів, закупівлі бройлерів, витрати за електроенергію, витрати на власні корми. Загальні на виробництві розраховуємо у таблиці 6.

Таблиця 6

Загальні витрати на підприємстві

Види витрат

Сума тис. грн

Структура, %

Вода

54,4

15,62

Електроенергія

30,9

8,87

Заробітна плата

157,2

45,14

Вартість кормів

30,7

8,82

Закупка бройлерів

70,0

20,10

Інші витрати

5,0

1,44

Всього

348,2

100

2.8 Виробництво і реалізація продукції, собівартість продукції

Основною продукцією на підприємстві є м'ясо бройлерів. Біологічна повноцінність м'яса птиці обумовлена складом його білка, у ньому всі незамінні амінокислоти в оптимальному співвідношенні для засвоєння організмом людини. Харчова цінність м'яса птиці залежить також від кількості жиру і співвідношення жирних кислот. У м'ясі курчат та індиченят у кілька разів менше жиру (410 %), ніж у гусячому (20-50 %) і качиному (18-38 %) м'ясі. Тому його використовують у дієтичному харчуванні. Вміст жиру залежить від вгодованості і віку птиці. Бажано, щоб у м'язовій тканині вміст жиру не перевищував 4 %. Жир м'яса птиці легко плавиться, бо містить багато олеїнової кислоти. Так, у гусячому жирі 90 % олеїнової кислоти, він плавиться за температури 25-34 °С, а жир яловичини, в якому близько 32 % олеїнової і 68 % стеаринової та пальмітинової кислот, розплавлюється за температури 50 °С. Чим нижча точка температури плавлення жиру, тим краще він засвоюється організмом людини.

Специфічний запах і смак м'яса птиці обумовлені відносно високим вмістом у ньому екстрактивних речовин (1,5-2,5 % у сирому м'ясі, при "дозріванні" якого їх кількість збільшується). Ці неорганічні сполуки в процесі варіння м'яса переходять у бульйон, при його вживанні позитивно впливають на секрецію залоз травних органів людини. Смак м'яса залежить також від його фізичних властивостей - ніжності та соковитості. М'язові волокна у м'ясі птиці тонші, сполучної тканини між ними менше, ніж у м'ясі інших тварин. Біле м'ясо ніжніше за червоне.

Обсяг виробництва і реалізації продукції зображено у таблиці 7.

Таблиця 7

Виробництво і реалізація продукції

Вид продукції

Загальне поголів'я, гол

Маса

1 бройлера, кг

Валове виробництво

Рівень товарності, %

Обсяг продукції, кг

М'ясо бройлерів

20000

2,2

44000

95

41800

Тепер можна розрахувати собівартість продукції:

Собівартість = Загальні витрати : обсяг реал. продукції(кг)

Собівартість = 348200 : 41800 = 8,3 %

З розрахунків продукції видно, що собівартість є дуже низькою, а саме 8,3% так як норма 15-35%.

2.9 Споживачі продукції і розрахунок планового грошового надходження

Для фермера, як і будь-якої підприємницької структури, створення відповідної ресурсної бази, узгодженості і збалансованості її окремих елементів є особливо важливим. Адже саме з цього і, зокрема, з обмежених можливостей розширення земельних наділів, придбання технічних засобів фермер виходить при формуванні своєї виробничої програми.

Таблиця 7

Планові грошові надходження

Споживачі продукції

Обсяг реалізованої продукції

Ціна одиниці продукції, грн

Грошове надходження

%

т

Видача продукції

5

2090

10

20900

Громадське харчування

5

2090

-

-

Продаж продукції

90

37620

25

940500

Всього

100

41800

-

961400

Отже, за розрахунком даної таблиці видно, що загальні грошові надходження становлять 1159950грн, надходження за продаж родукції становить 1128600 грн.

2.10 Економічна ефективність виробництва м'яса бройлерів на виробництві

Економічна ефективність роботи господарства з виробництва м'яса бройлерів складається з таких показників, як: реалізація основних та додаткових видів продукції; загальні витрати на виробництво м'яса бройлерів. До показників витрат відносяться такі позиції як: вартість закупленого племінного матеріалу; вартість кормів зарплата та інші витрати.

1) Прибуток господарства = Гн - Зв

Гн - грошові надходження

Зв - загальні витрати

П = 961400 - 348200 = 613200 грн

2) Чистий прибуток = П - (30% * П)

Чистий прибуток = 613200 - 183960 = 429240 грн

3) Рівень рентабельності = ЧП : Зв * 100%

Рр = 429240 : 348200 *100% = 123%

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.