Проект механізації приготування кормів на фермі ВРХ з удосконаленням подрібнювача коренеплодів ШКМ-5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Львівський державний аграрний університет

Кафедра механізації і автоматизації в тваринництві

Курсовий проект

Проект механізації приготування кормів на фермі ВРХ з удосконаленням подрібнювача коренеплодів ШКМ-5

Дубляни - 2011



Зміст

Вступ

Вихідні дані

1. Проектування технологічного процесу

1.1 Огляд і патентний пошук існуючих рішень ПТЛ

1.2 Розрахунок параметрів механізованого потокового виробництва

1.3 Обґрунтування технологічного процесу

1.4 Розрахунок технологічних ліній кормоцеху

1.4.1 Розрахунок лінії подачі грубих кормів

1.4.2 Розрахунок лінії подачі коренеплодів

1.4.3 Розрахунок лінії підготовки комбікормів

1.4.4 Розрахунок лінії змішування і видачі готової продукції

1.4.5 Розрахунок необхідної кількості води для ферми

1.4.6 Розрахунок водонапірної башти

1.4.7 Механізація прибирання гною

2. Конструкторська розробка подрібнювача коренебульбоплодів штифтового

2.1 Розрахунок конструктивних і технологічних параметрів

3. Заходи по охороні праці

4. Технічне обслуговування обладнання

5. Техніко-економічне обґрунтування проекту

Висновки та пропозиції

Використана література



Вступ

Збільшення виробництва продуктів тваринництва і підвищення їх якості при одночасному зниженні його собівартості - одна з самих відповідальних задач сільськогосподарського виробництва.

Поступаючись свинарству і птахівництву по скороспілості, велика рогата худоба володіє важливими перевагами: добре поїдає і засвоює зелені корми, перетворюючи її у м'ясо.

Крім цього велика рогата худоба дає високоякісні шкіри. Ефективність виробництва яловичини багато в чому залежить від вибору найбільш економічних прийомів і засобів механізації і електрифікації виробничих процесів на фермах, від якості проектів виробництва нових і реконструкції старих існуючих ферм, застосування раціональних форм організації праці, від широкого впровадження в колгоспному виробництві і членських спілках досягнень науки і техніки.

В даний час перед сільським господарством стоять великі завдання по значному збільшенню виробництва м'яса яловичини на кормах власного виробництва. Успішному їх вирішенню сприяє застосування промислових технологічних технологій відгодівлі молодняка великої рогатої худоби. Організація виробництва м'яса яловичини на промисловій основі, як показує практика діючих спеціалізованих господарств дозволяє на 20-30% зекономити витрату кормів на одиницю продукції і у 2-3 рази підвищити продуктивність в порівнянні з показниками звичайних тваринницьких ферм.



Вихідні дані

1. Поголів'я - 3000

2. Спосіб утримання - безприв'язний

3. Спосіб годівлі - вологими повноцінними сумішами

4. Конструктивні параметри



1. Проектування технологічного процесу

Ферма розрахована на утримання 3000 голів великої рогатої худоби.

Територія ферми по периметру обсаджена захисними полосами садових і лісових посадок. При виборі місця під ферму враховуємо наявність доріг, пасовищ, запасів водних ресурсів, віддаль до населеного пункту і інші фактори. Враховуємо також рельєф місцевості і розміщення життєвих і комунальних споруд.

Тварини на молочній фермі утримуються в чотирьох рядних корівниках прив'язним способом. В корівниках для прив'язі і групового відв'язування застосовують стійлове обладнання DСК-25А. Повинно забезпечуватись провітрювання між корівниками. Підлога в корівниках дерев'яна на основі бетонній. Її вкривають підстилкою, як підстилюючий матеріал використовують озиму солому і дерев'яні опилки. Прибирання гною в тваринницьких приміщеннях механізоване і оснащене скребковим транспортом ТСН-30Б, ТСН-160. Горизонтальною частиною транспортера гній передається на похилий транспортер, який завантажує тракторний причеп.

Тракторним причепом, який транспортується в гноєсховище за межами ферми. Корм для годівлі тварин приготовляють в кормоцеху. Процес приготування кормів проходить наступним чином:

Грубі корми на місцях зберігання подрібнюються фуражирами ФН-1,2 або ФН-1,4, який одночасно навантажує їх на транспортний засіб. В кормоцеху грубі корми змішуються з коренеплодами, які подрібнюються на місці - коренерізці ИКМ-5.

Силос, сінаж збагачений комбікормами подається, також, на технологічну лінію.

Роздачу кормів тваринам проводять за допомогою мобільного причепа КТУ-10. Для напування тварин в корівниках використовують індивідуальні автонапувалки ПА-1. Вода до споживачів подається по стальних трубах із водонапірної башти. Доїння проводять доїльною установкою АДМ-8. Видоєне молоко рахується, а потім транспортується в молочне відділення по скляному молокопроводу, де проходить очищення і охолодження, збирається в загальну ємкість для зберігання молока ТО-2. Холод для охолодження молока виробляють на холодильних установках МХУ-8С.

Доїльна установка в кожному корівнику вибрана з розрахунку на 200 корів і складається з 12 апаратів ДА-2М, вакуум - приводу, двох головних вакуум - регуляторів, 6-ти вакуум - підйомників, молокопроводу і 2-ох уніфікованих полос РВН-40/300.

Обладнана установка також пристроями для індивідуального рахунку молока УЗМ-1, електронагрівачем тиску ВЕТ, молочним насосом НМЧ-6, підйомником кінцевих петель, автоматичної циркуляції промивки молокопроводу і доїльної апаратури, повітророзподілювача, шафою керування, шафою запчастин і комплектами інструменту.

Молоко три рази на добу відвозять на молокозавод.

Всі від'їзні дороги на території ферми заасфальтовані.

Крім вище згаданих приміщень на території ферми, є ще приміщення: профілакторій для телят, санпропускник, родильне відділення, ветеринарний пункт з амбулаторією, траншеї для зберігання силосу, сінажу, вага, котельня, а також приміщення для обслуговуючого персоналу.

1.1 Огляд і патентний пошук існуючих рішень ПТЛ

Технологія обробітку і приготування кормів залежить від конкретних умов господарства, зоотехнічних вимог з годування, економічної ефективності, використання тих чи інших засобів обробітку і приготування компонентів і кормів. Для доброго подрібнення соковитих кормів використовуються типи машин, які відрізняються між собою будовою робочих органів і ступінню подрібнення матеріалу. Подрібнювач НКМ/5М випускають в двох варіантах для використання:

1) В якості самостійної машини, завантажуваної коренебульбоплодами з автосамоскидів у бункер шириною 2,5 м;

2) В складі поточних технологічних ліній кормоцехів.

В другому випадку подрібнювач не має нагромаджувальної ємкості так, як завантажується він транспортером ТК-5 або ТК-5Б і керується з центрального пульту. Машина працює наступним чином: з ями коренеплоди завантажуються в бункер, відмокають в мийній ванні і проходять грубу відмивку, з ванни вони забираються мийним шляхом і зустрічним потоком води піддаються чистовій відмивці. Відмиті коренеплоди подаються в камеру подрібнювача. Корм направляється в загрузочний шлях змішувача або транспортного засобу.

Подрібнювач НКМ-5М призначений для очистки коренеплодів від каміння, їх миття і подрібнення на частинки розміром до 10 мм. Подрібнювач рекомендується для поточних технологічних ліній кормоцехів, де він агрегатується з транспортерами живильниками ТК-5 або ТК-5Б, а також може бути використаний як самостійна машина при установці в опалювальних приміщеннях, обладнаних водопроводом і простійною системою каналізації. Робочий процес протікає наступним чином: транспортером - живильником коренеплоди подають в мийну ванну, де вони відмиваються від бруду завихреними потоками води і звільняються від каміння, яке попадає у вікно вигрузного транспортера.

Далі коренеплоди потрапляють на шлях і повторно промиваються (потім по відкидному кожусі поступають у камеру зберігання).

При стиковці НКМ-5 з іншими машинами в поточній лінії потрібно врахувати, що конструкція подрібнювача допускає 4 варіанти розміщення вигрузного лотка відносно ванни.



Гранулометричний склад коренеплодів подрібнених на НКМ-5

Розміри частин, мм	Фракційний вихід, %
	Буряки	Картопля
	Цукрові	Кормові
До 5	34	37	40
5-10	33	22	20
10-25	20	21	17
25-50	10	20	15
Більше 50	3	-	8

1.2 Розрахунок параметрів механізованого потокового виробництва

Згідно завдання проектується тваринницька відгодівельна ферма на 3000 голів.

По зоотехнічним вимогам на фермі буде застосована прогресивна технологія виробництва тваринницької продукції, одною з таких прогресивних технологій є поточно-цехова система утримання тварин. Згідно цієї системи структура поголів'я корів на фермі наступні.

Відповідно ВРХ проводимо по трьох періодах:

І-й період - 20 днів - 3 місяці

ІІ-й період - 3 місяці - 12 місяців

ІІІ-й період - 12 місяців - 18 місяців

І-й період - привчання теля до раціону триває 70 днів.

ІІ-й період - молодняк на дорощуванні триває 270 днів.

ІІІ-й період - молодняк на відгодівлі триває 180 днів.

Для того, щоб знайти кількість голів ВРХ для поточного періоду складаємо пропорцію:

3000 - 530

х - 80, 270, 180 днів



х1 = = 453

х2 = = 1528

х3 = = 1019

Структура поголів'я

Періоди	К-сть тварин в кожному періоді
І - телята (20 дн. - 3 місяці)	453
ІІ - телята (3-12 місяців)	1528
ІІІ - телята (12 - 18 місяців)	1019

Відповідно до цієї структури рахуємо кількість приміщень. Для ІІ періоду приймаємо 2 приміщення для утримання 764 голів, в кожному ТП-8А-4-27 розміри 12х126 м. Утримання групове, роздача кормів мобільна, видалення гною при допомозі транспортерів.

Для ІІІ періоду приймаємо 1 приміщення на 1019 голів ТП-801-4-27 розміри 21х126 м. Утримання телят групове в клітках, роздача кормів мобільна, видалення гною проводимо транспортерами.

Для І періоду приймаємо телятник на 600 голів ТП-801-4-2 розмір приміщення 18х60 м. Прибирання гною механізоване за допомогою транспортера ТСН-160 з вивантаженням гною в тракторний причіп з послідовним транспортуванням в гноєсховище.

Земельну ділянку для будівництва ферми вибираємо на рівній території, або з нахилом 3-50, що забезпечить стік дощових і талих вод. Ділянка повинна бути розміщена нижче будівель населеного пункту, водозабірних споруд і вище ветеринарних приміщень і гноєсховищ. При цьому необхідно врахувати напрям пануючих вітрів (від жилого сектору до комплексу) і передбачити санітарно-захисну зону.

Тваринницьку ферму розміщуємо поблизу населеного пункту і джерел годівлі та напування тварин, але з обов'язковим дотриманням необхідних санітарних відстаней. Територія тваринницької ферми повинна протягом року добре освітлюватись і опромінюватись сонцем.

Поверхня ґрунту має бути сухою, добре повітро-, вітро- і водопроникною. Відстань між підлогою і рівнем ґрунтових вод становить не менше 2 м. На території ферми розміщено кормоцех, фуражний двір для зберігання річного запасу силосу, грубих кормів, гноєсховищ, будинок тваринника.

Територія ферми повинна бути обсаджена деревами. Всі під'їдні шляхи до будівель заасфальтовані.

Територія ферми повністю обгороджена.

1.3 Обґрунтування технологічного процесу

Правильна технологія підготовки і порядок згодовування кормів - одна з найважливіших проблем у підвищені ефективності використання поживних речовин тваринами.

Підвищення поживності і смакових якостей кормів, які відповідають зоотехнічним вимогам можна досягти переробкою і приготуванням кормів у механізованих кормоприготувних цехах, обладнаних для цього необхідним технологічним устаткуванням.

Кормоцех повинен забезпечити переробку всіх видів кормів у відповідності з прийнятою технологією і організацією робіт на тваринницькій фермі в залежності від способу підготовки кормів, поєднання операці1й і періодичності їх використання застосовують наступні схеми технологічного процесу приготування кормосуміші для великої рогатої худоби.

1. Циклічна (періодична).

2. Потокова (безперервна).

3. Розрахунок добової витрати кормів

4. Враховуючи силосно-комбінований тип годівлі складаємо добові раціони годівлі тварин.

5. Добові раціони складаємо окремо для кожного періоду годівлі.

Добовий раціон годівлі тварин

Назва корму	Добова даванка
1. Комбікорми	1,55
2. Сіно	3,9
3. АЗМ - 0,8	6,3

Добовий раціон годівлі тварин

Назва корму	Добова даванка корму
Зимовий період
Жом, кг	10
Сіно, кг	2
Комбікорми, кг	2
Коренеплоди, кг	3
Кухонна сіль, г	90
Літній період
Зелена маса, кг	50
Комбікорми, кг	2,5
Кухонна сіль, г	90

Добовий раціон годівлі тварин

Назва корму	Добова даванка корму
Зимовий період
Жом, кг	20
Комбікорми, кг	3,5
Коренеплоди, кг	6
Кухонна сіль, г	80
Літній період
Зелена маса, кг	50
Комбікорми, кг	2,5
Кухонна сіль, г	90



Дані добової витрати корму в кг по періодах

Назва корму	Період	Разом
	І	ІІ	ІІІ
Зимовий період
Жом	-	152,80	203,80	356,60
Сіно	1766,70	3056	-	4822,70
Комбікорми	702,15	3056	3566,50	7324,60
Коренеплоди	-	4584	6114	10698
Кухонна сіль	-	10,69	8,15	18,84
АЗМ	2853,9	-	-	2853,9
Літній період
Зелена маса	-	30560	50950	81510
Комбікорми	702,15	3056	2547,5	6305,65
Кухонна сіль	-	12,2	9,1	21,3
АЗМ	2853,9	-	-	2853,9
Сіно	1766,7	-	-	1766,7

Потреба кормів в зимовий період, кг

назва кормів	Період
	І	ІІ	ІІІ
Комбікорми	147451,5	641760	748965
Сіно	371007	641760	-
Жом	-	3208800	4279800
Коренеплоди	-	962640	1283940
Кухонна сіль	-	2244,9	1711,5
АЗМ	599319	-	-

Зимовий період приймаємо 210 днів для нашої зони.

З таблиць видно, що в літній період тваринам згодовують зелений корм в суміші з комбікормами. Для того, щоб у літній період не завантажувати кормоцех і вивільнити його для профілактичних робіт, зелені корми будуть приготовлятись і роздаватись тваринам наступним чином.

Скошені косаркою Е-280 зелені корми навантажують на кормороздатчик КТУ-10, який агрегатується з трактором МТЗ-80 і який транспортується прямо до місця згодовування.

Для змішування кормів з комбікормами на передню стінку кормороздавача КТУ-10 навішуємо бункер - дозатор ПКТУ-10. Змішування зелених кормів з комбікормами буде проводитись прямо під час їхньої видачі. Таким чином, кормоцех на фермі буде працювати тільки в зимовий період.

Враховуючи норми добового раціону в кормоцеху необхідно передбачити наступні технологічні лінії:

1. Лінію подачі грубих кормів.

2. Лінію подачі коренеплодів.

3. Лінію подачі комбікормів.

4. Лінію змішування і видачі готової продукції.

Для розрахунку технологічних ліній кормоцеху приймаємо двохразову годівлю тварин з рівномірним розподілом.

Розподіл кормів добового раціону по даванках

Даванка кормів	Назва кормів
	Жом	Сіно	Комбікорми	Коренеплоди	Кухонна сіль	АЗМ
Ранкова	17830	3411,35	3662,3	5349	9,42	1426,95
Вечірня	17830	3411,35	3662,3	5349	9,42	1426,95

Технологічна схема приготування кормів



1.4 Розрахунок технологічних ліній кормоцеху

1.4.1 Розрахунок лінії подачі грубих кормів

Для кращого розмішування грубих кормів з іншими кормами їх необхідно подрібнити на січку, розміром частинок 4-5 см. До грубих кормів відносяться сіно, солома, сінаж. Сіно і солома зберігаються в скиртах, тюках, а сінаж в траншеї. Кількість і марку машин для подрібнення грубих кормів підбираємо, виходячи із продуктивності лінії переробки грубих кормів, яка визначається за формулою:

Qгр.к =;

де gгр.к - разова даванка грубих кормів, т;

t - час переробки грубих кормів, год.;

к - коефіцієнт змінного часу

Qгр.к = = 1,5 т/год.

Об'єм бункерів живимняків для грубих кормів на фермі визначається за формулою:

V =

де gгр.к - разова даванка грубих кормів, т;

n - кількість допустимих днів зберігання кормів;

р - густина грубих кормів, т/м³;

в - коефіцієнт завантаження бункера



V == 4,59 м³

Продуктивність лінії подачі грубих кормів на лінію змішування визначаємо за формулою:

Qгр.к =;

Qсіна = = 1,52 т/год.

Отже, для накопичення і дозованої подачі грубих кормів на лінію змішування приймаємо бункер-дозатор грубих кормів КПГ-10 місткістю бункера до 40 м³, продуктивністю 2-30 т/год.

1.4.2 Розрахунок лінії подачі коренеплодів

Навантаження коренеплодів із бункера в тракторні причепи проводиться грейдерним навантажувачем ПМГ-0,8 за формулою:

ферма механізація корм коренеплід

Т =

де Gдоб.кор. - добова витрата коренеплодів, Gдоб.кор - 10,698

W - продуктивність ПМГ - 0,8, W = 15 т/год.

Т = = 0,71 год.

Визначаємо об'єм приймального бункера коренеплодів за формулою:



V =

Коренеплоди до кормоцеху будуть підвозитися два рази на добу, тоді місткість бункера визначаємо по найбільшій даванці.

де G доб. - витрата коренеплодів на вечірню і ранкову даванку,

G доб. = 10,698 т;

г - об'ємна вага коренеплодів, г = 0,65 т/м³;

в - коефіцієнт завантаження, в = 0,8

V = = 18,28 м³

Застосовуємо для зберігання коренеплодів завальчі бункера транспортера коренеплодів ТК-5,0Б.

Продуктивність лінії переробки коренеплодів визначаємо за формулою:

Q =

де Gд - витрата коренеплодів на одну даванку, Gд = 5,349 т

Т - час роботи кормоцеху, Т = 2 год.

Q = = 2,67 т/год.

Для миття, подрібнення коренеплодів застосовуємо машину, яка буде розроблена в курсовому проекті - НКМ-5.

До НКМ-5 коренеплоди подаються транспортером коренеплодів ТК-5,0Б. З НКМ-5 - коренеплоди транспортером ТС-40С подаються в дозатор соковитих кормів ДС-15.

1.4.3 Розрахунок лінії підготовки комбікормів

Комбікорми завозять в кормоцехи в готовому виді. Згодовуються вони в суміші з соковитими і грубими кормами.

Для зберігання комбікорму в кормоцеху необхідний бункер - накопичувач, об'єм якого визначаємо за формулою:

V =

де G доб. - добова витрата комбікормів, G доб. = 7,324 т;

К - коефіцієнт запасу кормів, К = 2

г - об'ємна вага коренеплодів, г = 0,65 т/м³;

в - коефіцієнт завантаження, в = 0,8

V = = 23,2 м³

Застосовуємо для зберігання комбікорму з бункера для зберігання сухих сипучих кормів БСК-10, місткість кожного 9 м³. З живильника комбікорми похилим транспортером поступають в бункер-дозатор, який встановлений над стрічковим транспортером, кількість корму видається проторованою заслінкою.

1.4.4 Розрахунок лінії змішування і видачі готової продукції

Під час приготування кормової суміші всі компоненти подають на збірний транспортер, який подає їх в змішувач безперервної дії ТЛ-65,0.

Із змішувача кормосуміш за допомогою скребкового транспортера ТС-40М подається в кормороздавач, який транспортує її до місця згодовування. Продуктивність лінії змішування і видачі кормосуміші визначається за формулою:



Qзм =

де Уg - вага компонентів кормової суміші на одну даванку, т;

Т - час, який витрачається на приготування кормової суміші.

Qзм = = 15,37 т/год.

Продуктивність змішувача С-30-15 т/год.

Готову кормову суміш з допомогою вивантажувального транспортера вивантажуємо в мобільний кормороздавач КТУ 0 10А.

Визначення необхідних розмірів кормоцеху.

Виходячи із виробничих, санітарних і протипожежних вимог, приміщення кормоцеху діляться на виробничі і допоміжні.

У виробничих приміщеннях розміщують машини і обладнання, які входять в технологічні лінії обробки кормів, які називають відділенням кормоцеху.

При розміщенні обладнання в відділеннях кормоцеху керуються наступними вимогами:

- шлях руху корму, який приготовляється, вибираємо якнайкоротший;

- машини і обладнання необхідно розмістити так, щоб забезпечити готовність виробництва з мінімальним числом перевантажувальних операцій;

- необхідно врахувати вимоги при обслуговуванні і ремонті машин та обладнання з врахуванням норм охорони праці, техніки безпеки і протипожежних вимог.

Загальну площу кормоцеху визначаємо за формулою:



F = K

де К - коефіцієнт, який враховує площу робочих місць, проходів і допоміжних приміщень;

- сума габаритних площ всіх машин встановлених в кормоцеху, м²

Розрахункові дані сумарної площу машин

Назва машини і обладнання	марка	Габаритні розміри, м	Кількість	Площа, м2
Живильник-дозатор	ПЗМ-10	5,7х3,78	3	43,09
Бункер-дозатор	ПИС-3	5,7х3,78	1	21,55
Бункер сухих кормів	БСК-10	2х3	1	6,0
Транспортер стрічковий	КОРК-1505	16,5х0,6	1	9,9
Змішувач кормів	С-30	1,75х1,8	1	3,15
Разом				83,69

Маючі всі необхідні дані за формулою визначаємо загальну площу кормоцеху:

F = = 251,07 м²

Приймаємо кормоцех ТП-801-461

1.4.5 Розрахунок необхідної кількості води для ферми

Витрата води на фермі залежить від норм споживання і кількості тварин на фермі. Вода на фермі витрачається на напування тварин, приготування кормів, прибирання та інші потреби. Розрахунок витрати води на відгодівельній фермі ведемо по середньодобовій витраті води, так як сама витрата води протягом доби відбувається нерівномірно.

Середньодобову витрату води визначаємо за формулою:



Qср.доб. =

де - поголів'я тварин на відгодівельний фермі по періодах;

g - норма витрати води на 1 тварину, кг.

Дана норма враховує витрати на напування, приготування кормів і інші потреби.

Qср.доб. = = 116040 = 116,04 м³

Максимальну добову витрату води визначаємо за формулою:

Qмах.доб. = ,

де Кд - коефіцієнт добової нерівномірності витрати води, Кд = 1,4

Qмах.доб. = = 162,456 м³

Максимальну годинну витрату води визначаємо за формулою:

Qмах.доб. =

де Кгод - коефіцієнт годинної нерівномірності, Кгод = 2…3

Qмах.доб. = = 20,3 м³



1.4.6 Розрахунок водонапірної башти

При умові гасіння пожежі на відгодівельній фермі із натяжних резервуарів об'єм бака водонапірної башти визначаємо за формулою:

Wб =

де Wрег - регулюючий об'єм вдопостачання,м³;

t - час ручного включення пожежного насосу в роботу, хв.;

Qпож. - витрата води на гасіння пожежі, м³/ с.

Регулючий об'єм водопостачання знаходимо по формулі:

Wрег = Qмах.доб - Qнас.год.

де Qнас.год. - годинна подача води насосом, м³/ год.

Воду з артскважини подаємо у водонапірну башту за допомогою наружного насосу ЕУВ-6-4-130, годинна подача якого становить 4 м³/год.

Wрег = 20,3 - 4 = 16,3 м³

Wб = = 22,3 м³

Висоту установки водонапірного бака визначаємо по формулі:

Нб = Нв+Нг+Уh;

Де

Нв - вільний напір, який для тваринницьких ферм становить 4-5 м;

Нг - геометрична різниця гіодезичних вдміток у фіксуючої башти по генплану,



Нг = 50-54 = -4

Уh - сума втрат тиску у водонапірній сітці.

Нб =5-4+2,97 = 3,97 м

Враховуючи те, що водонапірні башти стандартні як по об'єму так і по висоті установки водонапірного бака, то для забезпечення ферми водою приймаємо башту по ТП-g01-5-13, об'ємом 30 м³ і висотою його установки 10 м.

1.4.7 Механізація прибирання гною

У загальному обсягу робіт по тваринницьких фермах значне місце займають роботи пов'язані з видаленням гною і гноївки з тваринницьких приміщень. Це дуже трудомістка операція, бо гній становить близько 40-50% вантажообробітку ферми.

Для видалення гною з тваринницьких ферм при груповому утриманні найкраще зарекомендував скербковий транспортер ТСН-160, який буде проходити через приміщення. Процес гноєвидалення на фермі буде проходити наступним чином.

Горизонтальною частиною скребкового транспортера гній буде видалятися на двір в транспортні засоби і вивозитися в гноєсховища.

Проводимо перевірочний розрахунок даної системи видалення гною.

Необхідну продуктивність транспортерів встановлених в одному відгодівельнику визначаємо за формулою:

Qмр =



де К1 - кратність прибирання гною;

К1 - кількість встановлених у приміщенні транспортерів;

Тn - тривалість прибирання гною, год.

gдоб - добовий вихід гною з одного приміщення, т

Добовий вихід гною з одного приміщення визначаємо за формулою:

gдоб =

де g1 - кількість гною, яки виділяє одна тварина за добу, кг;

g2 - кількість гноївки, яку виділяє одна тварина за добу, кг

m - кількість тварин в одному приміщенні.

gдоб = = 14,904 т/добу

Тривалість роботи транспортера визначаємо за формулою:

Тg =

де nвх - число включень транспортера на добу

Тц - тривалість одного циклу видалення гною, який визначається за формулою:

Тц =

де L - довжина ланцюга транспортера, м

V - середня швидкість скребка, м/с



Тц = = 0,26 год.

Тg = = 0,78 год.

Маючи всі необхідні дані визначаємо продуктивність транспортера

Qмр = = 3,01 т/год.

Для видалення гною з приміщення приймаємо скребковий транспортер ТСН-160 продуктивність 4,5-5 т/год.

За формулою визначаємо добовий вихід гною від загального поголів'я ферми:

gдоб = =54 т.



2. Конструкторська розробка подрібнювача коренебульбоплодів штифтового

В сільському господарстві використовуються апарати з штифтовим робочим органом для подрібнення соковитих кормів. Вони забезпечують високу продуктивність праці і мають високу якість подрібнення.

Дія штифтового робочого органу базується на принципі різання.

Метою конструктивної розробки є проектування подрібнювача коренебульбоплодів з штифтовим робочим органом. Штифтовий робочий орган забезпечує високу продуктивність і надійність роботи. Апарат з штифтовим робочим органом для подрібнення коренебульбоплодів з високими показниками продуктивності і надійності роботи. Апарат з штифтовим робочим органом для подрібнення коренебульбоплодів з високими економічними показниками може бути застосований в кормоцехах.

Загальна будова подрібнювача:

1. Корпуч

2. Вал

3. Штифт

4. Корпус підшипника

5. Муфта

6. Кришка

7. Кивалка

8. Двигун

2.1 Розрахунок конструктивних і технологічних параметрів

Конструктивний розрахунок.

Продуктивність подрібнювача коренебульбоплодів розраховується по формулі:



Q =;

де Q - продуктивність подрібнювача, т/год;

V - об'єм продукту, що зрізується за один оберт штифтового ротора, м³;

г - щільність продукту, г = 650 кг/м³;

n - частота обертання

Q = = 6996,6 кг/год.

З довідника вибираємо двигун АД-81-4 продуктивністю N = 3,8/7,5 кВт, частотою обертання n = 465/920 об/хв.

Розраховуємо крутний момент для вибору муфти за формулою:

Мр =

де Кр - розрахунковий коефіцієнт, Кр = 2,5

Мр = = Нм

Передача крутного моменту від електродвигуна штифтовому робочому органу здійснюється за допомогою вала виготовленого із сталі.

Визначаємо дійсне кручення, яке виникає при крученні вала

Iк = [Iк]

де

Iк - дійсне напруження при скручуванні вала, Н м²;

N - потужність, кВт;

Wр - момент опору, см³ полярний;

[Iк] - допустиме напруження на скручування, [Iк] = 296 ·105 Н/м²

Визначаємо полярний момент опору

Wр =

Wр = = 6,73 см³ = 0,0000673 м³

Iк = = 268·105 Н/м³

Підбір підшипників.

Визначаємо еквівалентне навантаження:

Р = (х·V·Fp·Z+ y·Fa)Kб·Кt

де Fp - радіальне навантаження, Fp = 2 кН;

Fa - онове навантаження;

х і у - коефіцієнти онового і радіального навантаження, х=1, у=0;

V - коефіцієнт обертання, V = 1,2;

Kб - коефіцієнт безпеки, Kб = 1,2;

Кt - коефіцієнт температури, Кt = 1,1

Р = (1·1,2·1+ 0·Fa)1,2·1,1 = 2,88 кН

Визначаємо навантаження на один підшипник:

Р = = = 1,44 кН

З довідника вибираємо підшипник N = 204 ДСТУ 8398-75. Вантажопідйомність 6,3 кН.

Не дозволяється допускати до машин і механізмів усі, які не пройшли інструктаж з техніки безпеки, а також особи, які не приймають участь в робочому процесі і залишати без нагляду включені машини.

При виявленні неполадок в роботі машини її зупиняють і тоді приступають до усунення цих неполадок.

Забороняється працювати на кормоприготувальних машинах в одежі з довгими і широкими рукавами та фартухах. На місці подрібнення сухих кормів необхідно мати протипожежні засоби.



3. Заходи по охороні праці

Робота по техніці безпеки в колгоспах, селянських спілках, фермерських підприємствах проводяться згідно з "Правилами техніки безпеки в тваринництві", затверджених міністерством агропромислової політики України.

Метою цих правил є створення здорових і безпечних умов праці працівникам і покращення санітарно-гігієнічного стану с/г підприємств, підвищення культури виробництва і попередження нещасних випадків на виробництві, визначення обов'язків керівників і спеціалістів по організації охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії. Кожен працівник ферми, комплексу повинен строго виконувати робочу інструкцію. Порушення правил техніки безпеки будь-яким працівником повинно розглядатися адміністрацією і обговорюватися на зборах і виробничих нарадах в присутності винного.

Перед входом у виробниче приміщення, секцію, кормоцех, вивішують таблички з вказаними прізвищами осіб, які відповідають за техніку безпеки на цих ділянках. При експлуатації кормоприготувальних машин треба бути особливо обережним, так як вони мають привідний і передавальний механізм, робочі органи обертаються з великою швидкістю та розвивають значні інерційні сили.



4. Технічне обслуговування обладнання

Для доброї роботи подрібнювача необхідно слідкувати за його технічним станом. Щоденно технічний огляд складається з операцій, які виконують перед початком роботи, протягом робочого дня та в кінці роботи. Перевіряючи стан кріплення гвинтових з'єднань корпусів підшипників, стан і натяг клинових пасів передач, перевіряють і при необхідності регулюють натяг ланцюга.

Перевіряють наявність і стан заземлюючого проводу, подачу води насосом, очищають бункер, перевіряють через оглядовий люк барабан і шнек, очищають їх від залишків корму.

Технічний огляд №1 виконують планують двічі на місяць. Виконують всі операції ЩТО, а також зливають воду з мийної ванни, перевіряють стан сальників шнека, редуктора, водяного насоса, перевіряють кріплення шківів і зірочок редуктора, перевіряють стан подрібнювального барабану.

Технічний огляд №2 проводять через шість місяців. Проводять такі операції: змінюють ланцюги, знімають кришку редуктора, промивають коробку дизельним паливом, перевіряють стан деталей різального барабана, змащують машину відповідно до вимог мащення.



5. Техніко-економічне обґрунтування проекту

По величині вартості обробки миття корму можна зрівнювати варіанти кормоцеху і давати їм оцінку.

Різні відрахування на амортизацію споруд і обладнання, а також витрат на поточний ремонт і ТО.

А = Сcn·+ Сcn·+ Сcn·+ Сcn·;

де Сcn - балансова вартість споруди по зовнішньому об'єму, грн..;

Ucn - річна норма амортизації споруди (для цегляних - 2,9%);

Соб - балансова вартість встановлених машин і обладнання (ціна доставок і монтажу в розмірі 8-10% від вартості машин і обладнання), грн.;

Uоб - річна норма амортизації машин і обладнання (14,2% від балансової вартості);

Роб - процент відрахувань по поточному ремонту і технічному обслуговуванню за машинами і обладнаннями (14-18% від їх балансової вартості);

Рcn - процент відрахувань на поточний ремонт споруд (5% в рік від балансової вартості)

А = 115500(+ ) + 169200(+ ) = 258600 грн.

Річні відрахування на амортизацію споруд і обладнання, також витрата на поточний ремонт складають 258600 грн. в рік.

Річний фонд заробітної плати обслуговуючого персоналу кормоцеху з нарахуваннями:



Б = [Cm + Cm']Тріч, грн.

де Cm - сума тарифних ставок робочих кормоцеху;

Ро - процент відрахувань на оплату, відпустку і невиходів на роботу по поважних причинах (4,5% від усієї зарплати);

Рс - процент нарахувань на соціальне страхування (4,2% від усієї зарплати);

Тріч - кількість днів роботи кормоцеху в році.

Б = [19200 + 19200]220 = 486330 грн.

Вартість електроенергії, палива, води, мастильних матеріалів витрачених за рік:

В = (Е·Сел+t·Qгод·Сn+ Qгод.в·Св+Qсум.зм.·Сзм)·Т;

де Е - добове споживання електроенергії;

Сел - ціна електроенергії в грн.;

t - час роботи котла в добу;

Qгод - середньорічна витрата палива, т;

Сn- ціна палива, грн.;

Qгод.в - добова витрата води, м³;

Qсум.зм. - середньодобова витрата мастильних матеріалів, л;

Сзм - ціна мастильних матеріалів, грн.;

Т - число дінва роботи кормоцеху в році.

В = (97·0,12+1,25·2+014·0,2)·220 = 3300 грн.



Річна кількість оброблюваних кормів:

Qріч = 23440,5·220 = 5156800 кг

Ціна обробки однієї тонни корму:

С = ;

де А - річні амортизаційні витрати, грн.;

В - ціна електроенергії, палива, води0 мастильних матеріалів;

Б - річний фонд заробітної плати обслуговуючого персоналу.

С = = 14,6 грн/т.



Висновки та пропозиції

В даному курсовому проекті проводимо удосконалення подрібнювача коренебульбоплодів штифтового.

Технологічний процес роботи подрібнювача.

Коренеплоди завантажуються у бункер за допомогою самоскиду. Нижній шар коренеплодів перебуває в воді, де земля, яка є на коренебульбоплодах розмокає. Коренеплоди подаються шляхом до подрібнювального барабана.

Коренеплоди подрібнюються дробленим барабаном. Завдяки високій коловій швидкості барабана подрібнена маса викидається по напрямному кожуху.

Вдосконалення полягає в тому, що заміняється дисковий робочий орган штифтовим.

Це значно підвищує продуктивність праці, покращується якість подрібнення, спрощується конструкція машини, що дає можливість проводити технічне обслуговування агрегату.



Використана література

1. Мельников С.В. Механізація і автоматизація тваринницьких ферм. - М: Колос 1978 р.

2. Колесник А.П. Щаманський В.Г. Курсовое и дипломное проективнование. - М: Колос 1983 р.

3. Дієв П.П. Сінчур А.Ф. Техніка безпеки для механізаторів сільського господарства. - К.Урожай 1981 р.

4. Омельченко О.О. Ткач Д.Д. Довідник з механізації тваринницьких ферм та комплексів. - Київ. Урожай 1982 р.

5. Поплавський А.Г. Економіка сільського господарства.

Размещено на Allbest.ru

...