Проект озеленення території квітника біля головного корпусу Верхівського сільськогосподарського коледжу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Верхівський сільськогосподарський коледж ВНАУ

Курсовий проект

З дисципліни: «Проектування об'єктів зеленого будівництва»

на тему: «Проект озеленення території квітника біля головного корпусу Верхівського сільськогосподарського коледжу»

Студентка групи ЗБ-41

Малюта Юлія

Перевірив викладач:

Федотова Л. Г.

Верхівка - 2013

Вступ

Вступ

• 1. Загальні відомості про об'єкт озеленення

1.1 Коротка історична довідка

1.2 Ґрунтово-кліматичні умови

1.3 Гідрологічні умови

2. Характеристика зелених насаджень

2.1 Види зелених насаджень та принципи їх композиції

2.2 Біологічна характеристика існуючих та запроектованих дерево-кущових рослин

3. Проектні пропозиції щодо покращення стану насадження та рівня благоустрою присадибної ділянки

3.1 Підготовка території, формування рельєфу

3.2 Висадка дерево-кущових рослин

3.3 Створення квітників

3.4 Влаштування газону

Вступ

Озеленення - один із стародавніх напрямів господарської діяльності людини. Об'єктами озеленення були плодово-ягідний і декоративний сади. Якщо перший забезпечував продуктами харчування, створюючи водночас прохолоду і естетичну принадність, то другий повністю служив декоруванню домівки красиво квітучими й ароматичними деревами, чагарниками та трав'янистими рослинами.

Кожна країна, виходячи із своїх національних традицій, створила своє, характерне тільки для неї озеленення: японський сад, англійський газон чи французький бульвар. Проте озеленення має і спільну рису: намагання покласти в його основу архітектурно-художні принципи, які забезпечують не лише естетизацію довкілля, але й поліпшують його санітарно-гігієнічні й архітектурно-планувальні параметри.

Особливо це важливо сьогодні, коли в міру росту великих міст проявилися і загострилися проблеми, зумовлені якраз їх непомірним зростанням: забруднення повітря, вод і ґрунтів викидами промисловості, комунальних виробництв, енергетики і транспорту, шумова загроза, відтиснення природи і втрата багатьох цінних ландшафтів.

Зелені насадження серед забудови сприяють поліпшенню мезо- і мікроклімату та санітарно-гігієнічних умов: насадження сповільнюють швидкість вітру, затримують пил і аерозолі, поглинають газові домішки з повітря, зменшують силу звукових хвиль тощо. В населених пунктах вони створюють природне пейзажне середовище.

Рослинні орнаменти, зображені на знайдених археологами пам'ятках давнини, дають підставу стверджувати, що людина не була байдужою до оточуючої її природи. Про це найяскравіше і найпереконливіше оповідають відбитки рослин на камені, які залишила первісна людина.

Озеленення як засіб декорування оточуючого довкілля розвивалося поряд з городництвом і садівництвом. Якщо останні в основному формували агрокультурні ландшафти, то озеленення по-справжньому себе проявило лише в урбанізованих ландшафтах великих старовинних міст, перші з яких з'явилися близько 4000 років до н.е., зокрема в Єгипті, Месопотамії, Індії, Китаї, на берегах Середземного моря.

Досліджуючи генезис ландшафтної архітектури, доходимо висновку, що витоки озеленення як наукової дисципліни слід шукати в архітектурі саду і міста. Якщо аграрна культура породила сад, то місто склалося під впливом багатьох взаємодіючих культур і більше залежало від рівня суспільного, особливо технічного, розвитку.

Мистецтво озеленення, яке називають садово-парковим, розвивалося водночас з архітектурою і будівництвом, черпаючи знання з рослинництва, зокрема декоративного садівництва, інтродукції, селекції. Всі ці знахідки садово-паркового мистецтва закріпилися у вигляді різних прийомів, які систематизувалися, канонізувалися, підносилися до рангу естетичних і технологічних принципів.

Кожна історична епоха відповідно до естетичних уявлень людей та їх технічних можливостей залишила після себе певні принципи і прийоми, які формували тогочасний образ садів і парків-кращих зразків культурного ландшафту.

В озелененні за тривалий історичний період сформувалися два основні напрямки -- регулярний і пейзажний. Перший характеризується мережею прямокутних доріжок, правильної конфігурації партерів, рабаток і клумб, підкресленим домінуванням головної будівлі і, як правило, симетричною віссю. Дерева і чагарники в регулярних садах та парках розміщують чіткими рядами і постійно підстригають. На клумбах створюють орнаментальні рисунки. Цей стильовий напрям простежується в старовинних садах Сходу, Греції, Риму, в епохи Середньовіччя та Відродження. Найвищого розвитку регулярне планування набуло у Франції - в період правління короля Людовіка і одержало назву «французький стиль».

Витоки іншого - пейзажного, або ж ландшафтного, стильового напряму знаходимо на стародавньому Сході. До нього належать сади Китаю і Японії. Але справжнє в цьому напряму дала Англія, за що він одержав назву «англійський стиль». Він відрізнявся тим, що тут головною дійовою особою виступала передусім природа в її неповторній красі, в багатстві рослинного матеріалу, його барв і форм. Водойми мали природні звивисті береги. Звивистими були і доріжки, з яких часто відкривалися далекі перспективи оточуючого ландшафту. Дерева і чагарники висаджували вільними невеликими групами та гаями з округлими контурами. Особлива увага приділялася формуванню мальовничих галявин, лужків і водойм, а в період романтизму - встановленню руїн замків, водяних млинів і вітряків.

У XIX ст. в створенні садів і парків намічається зближення або й перемішування обох стилів, яке часто називають еклектикою (здатний вибирати). Це й зрозуміло, адже поділ цих стилів досить умовний. Часто в ландшафтному парку можна зустріти елементи регулярного стилю, і навпаки. В сучасних садах і парках обидва напрями займають рівноправне місце.

Садово-паркове мистецтво в минулому, як зазначає один із основоположників ландшафтної архітектури в Україні JI.I. Рубцов (1902- 1980), мало обмежені завдання і слугувало в основному дуже багатим людям- головним чином королівським родинам і наближеним до них вельможам. Лише розвиток капіталістичних міст, а також поява в них паростків демократичного самоврядування покликали до життя масове озеленення. Таким чином з'явився термін «озеленення».

У зв'язку з цим можна було б не погодиться з твердженням Л.І. Рубцова, що «термін озеленення приховує архітектурно планувальну сторону робіт, і висуває на перший план суто агротехнічні питання». Масове озеленення, яке охопило наприкінці XVIII і впродовж ХІХ-ХХ ст. міста і селища Англії, Франції, Німеччини, Франції, Росії та інших країн, велося на ґрунтовних архітектурно-планувальних засадах. До створення міських скверів, бульварів долучалися видатні садово-паркові архітектори.

Головне протиріччя полягає в тому, що масове озеленення впродовж своєї тривалої історії переступило межі міських парків і садів і його теоретичні надбання й практичні прийоми стала використовувати нова галузь знань - ландшафтна архітектура. Вперше термін «ландшафтна архітектура» був вжитий автором проекту знаменитого парку в Нью-Йорку Фредеріком Олмстедом. Уже у 1899 р. був створений Союз ландшафтних архітекторів, а згодом і Міжнародна федерація ландшафтних архітекторів.

Сьогодні ландшафтна архітектура - частина архітектури, яка займається організацією оточуючого ландшафту з метою пристосування його для практичних і естетичних потреб людини, за допомогою компонентів.

• 1. Загальні відомості про об'єкт озеленення

1.1 Коротка історична довідка

Територія коледжу знаходиться за адресою Вінницька область, Тростянецький район, село Верхівка.

Ділянка розташована за 24 км від районного центру та 140 км від обласного центру. Площа населеного пункту - 359, площа коледжу - 21га.

Верхімвка - село в Україні, в Тростянецькому районі Вінницької області. Населення становить 1261 осіб. Географічні координати 48°26?31? пн. ш. 29°09?38? сх. д. Координати: 48°26?31? пн. ш. 29°09?38? сх. д. Середня висота над рівнем моря 194м.

По території села протікає річка Берладинка - Басейн Південного Бугу. Довжина 55 км. Площа водозбірного басейну 755кмІ.

Берладинка бере початок біля с. Тернівка. Тече по території Крижопільського, Тростянецького, Бершадського районів.

Заснування села припадає на XIII-XV ст. На північній окраїні села збереглися залишки земляних валів бувшої фортеці, площею до одного гектара. Фортеця являла собою оборонний пункт для захисту польсько-литовських володінь від нападу кримських татар та турків. Від слова «верхівці», що розміщалися у фортеці і походить назва села Верхівка.

Палац Сабанських звів пан Сабанський у 1894р. у стилі еклектизму (поєднанні елементів романського і пізньоготичного архітектурних стилів). Також було закладено 21га парку. Всього у парку майже 100 видів насаджень. В селах Верхівка та Козинці по вул. Леніна частково збереглася липова алея часів правління Катерини ІІ. По ній у 1824р. з Одеси до Тульчина їхав Павло Пестель на зустріч з Олександром Пушкіним.

В XVII ст. землі Поділля були загарбані польськими магнатами. Багато маєтків належало графу Феліксу Потоцькому. У XVIІ ст. Верхівські землі і селян Потоцький подарував поміщику графу Сабанському. В 1861 році Сабанський почав будівництво палацу. Велось будівництво з 1861 по 1894 рр за задумом архітектора Косаревського із змішаними елементами романського і пізньоготичного архітектурних стилів. Одночасно з будівництвом палацу на громадському вигоні проводилась закладка парку на площі 21га деревами, які привозились в зрілому віці з різних місцевостей України і Західної Європи. До 1917р в маєтку жили брати Генріх і Вітовт Сабанські.

В 70-х роках ХІХ ст. в Верхівці була відкрита церковно-парафіяльна школа - звичайна сільська хата, де один вчитель навчав 30-40 дітей.

Одночасно із будівництвом палацу братів Сабанських, у другій половині ХVIII століття, проводилося будівництво церкви Івана Богослова. Кошти на будівництво церкви давали польські магнати та жителі села Верхівка і навколишніх сіл. Це бойківський тип церкви з істотними видозмінами на Поділлі. Церква має п'ять верхів, при цьому центральна башта височіє над рештою. Це багаті барокові башти. Поверхні стін багато оздоблені, таке оздоблення було започатковано у Римі і під його художнім впливом набуло поширення у Західній Європі доби Ренесансу.

Під час революції 1905 р. комітет незаможного селянства на чолі односельця Олександра Копачинського наділяє поміщицьку землю селянам, видає реманент з поміщицького господарства, бере під свій захист парк і палац.

В 1917 році пани Собанські залишили свої землі і виїхали до Польщі (при втечі загинули), а палац був підданий погрому. Завдяки Григорію Котовському палац був взятий під охорону.

В 1930-1932 років населення Верхівки обєдналось в три колгоспи, багато жителів були «розкуркулені» -- їх майно відібрали, будинки розвалили, чоловіків засудили та відправили до Сибіру, а жінки та діти залишились без даху над головою та засобів для існування. Населення також постраждало від Голодомору.

Наше село Верхівка має герб який був затверджений у 1761 році.

1.2 Ґрунтово-кліматичні умови

Згідно схеми агрокліматичного районування Вінницької області територія Верхівки знаходиться в Південній агрокліматичній зоні помірно-континентального клімату.

Важливим кліматичним показником є температурний режим, хід температури повітря, по сезонах року і розподіл опадів.

Так, перехід середньодобових температур через 0°C починається в другій декаді березня. Умови зволоження і прогрівання грунтів на різних елементах рельєфу неоднакові.

Перехід добової температури через +5°C починається в першій декаді квітня. На площах з малим стоком води спостерігається слабке перезволоження грунту. Орний шар в основному, приходить в пластичний стан, починається сівба ранніх колосових. В цей час випадало близько 25мм опадів, що достатньо для проростання і розвитку рослини. До початку сівби ярих зернових в 20см шарі запаси продуктивної вологи становить 40-45мм, в метровому шарі - 200мм.

Перехід добової температури через +10°C приходиться на середину третьої декади квітня - початок травня.

Початком літа прийнято рахувати дату стійкого переходу середньої добової температури через +15°C, яка починається в кінці першої половини травня і продовжується до другої половини вересня. На початку літа спостерігається рясне випадання опадів, що позитивно впливає на ріст зернових, багаторічних трав, кукурудзи. Найбільш теплі місяці - липень +24°C і серпень +21°C. Абсолютний максимум температури повітря +35°C.

Літо тепле, дні липня і серпня переважно сонячні, ясні. Кількість днів з повітряною засухою за весняно-літній період досягає 28°C. Це значить, що атмосферні посухи і суховії по території спостерігається щорічно.

Осінь починається в половині вересня і закінчується в третій декаді листопада, коли починається перехід добової температури через 0°C. З 27-30 вересня спостерігається перші заморозки на поверхні грунту, в повітрі 5-12 жовтня.

Перехід температури через 0°C в сторону пониження дає початок зими. Зима м'яка, часто з відлигами, які сприяють утворенню льодяної кірки, що негативно впливє на перезимування озимих.

Тривалість зимового періоду 72-83 дні. Середній із абсолютних мінімумів температур повітря становить - 24°C.

Середня тривалість періоду залягання снігового покриву в межах 66-72 днів. Середні коливання максимальних висот снігового покриву становить 14-18см. Під дією вітру сніг здувається зі схилів в яри і балки. Отже без затримання снігу зимою, рослинам на весні може не вистачити вологи. Максимальна глибина промерзання грунту 70-81см, а мінімальна 20см.

На території Верхівки найбільш поширені такі ґрунтотворні породи:

1. Лесовидні карбонатні суглинки, переважають по території здебільшого польові, іноді горизонтально шаруваті.

За механічним складом грубопилуватоважко суглинисті, рідко зустрічається по профілю прошарки легкої форми. Характерною ознакою порід є наявність карбонату у вигляді прожилок та псевдомицелію. Несприятливі властивості - це здатність до розмиву, розпорошення.

2. Балтійські глини. Залягають не великими масивами на південному заході і західних частинах землекористування. Характерною складовою глин є важкий механічний склад

3. Делювіальні відклади, сформувались в днищах і балок. Склад наносів генетично зв'язаний і обумовлений відкладами схилів, які піддаються ерозії.

4. Алювіальні-делювіальні відклади приурочені до широких балок з тимчасовими струмками і заплави. Механічний склад профілю грунтів неоднорідний з дещо вираженою шаруватістю.

5. Третинні піски - це підсилювачі зв'язкопіщана порода, яка перекривається лесовидними суглинками.

Найпоширінішим типом грунтів в основному є ясно-сірими, сірими, та темно-сірими, опідзолені, грубопилувато-важкосуглинковими грунтами. Зустрічається також чорноземи опідзолені та важко суглинкові.

До особливо цінних грунтів відносяться темно-сірі, опідзолені грубопилувато-важкосуглинкові та чорноземи опідзолені, що містять невелику кількість гумусу.

1.3 Гідрологічні умови

Територія населеного пункту протікає річка Берладинка, яка відноситься до басейну річки Південний Буг, є однією з невеликих правих приток. Верхівка розташована у нижній частині її течії. Сама річка неширока і неглибока. На гідрологічній режим річки впливає незначна лісистість території, що спричиняє швидкий стік атмосферних опадів весною. Рівень води в річці немає різких сезоних коливань, взимку через непостійний сніговий покрив не відбувається накопичення опадів, а влітку втрата води визначається дощами і високою питомою вагою живлення річки від підземних вод. В долині річки Берладинки функціонує багато джерел з великим дебітом (запасом) води, що при потребі дозволило б забезпечити село водою з підземних джерел. Грунтові води залягають на глибину 10-15м, і на процеси ґрунтоутворення майже не впливають. Для грунтових вод характерна відсутність легкорозчинних солей. Основне місце в мінеральному залишку належить карбонатам кальцію.

2. Характеристика зелених насаджень

2.1 Види зелених насаджень та принципи їх композиції

Для озеленення присадибної ділянки я підібрав рослини за екологічним та фізіономічним (художньо-декоративним) принципами.

Екологічний принцип визначає відповідність умов місцезростання (ґрунту, рельєфу), екологічним вимогам видів. Тобто потрібно враховувати клімат, механічний склад ґрунту і гідрологічні умови розташування об'єкту.

Художньо-декоративний принцип оснований на тому, щоб показати декоративні якості тих чи інших рослин, досягнути найкращого їх поєднання на місцевості і зробити об'єкт озеленення витвором мистецтва. Цей принцип передбачає знання декоративних властивостей рослин (висота, форма крони, забарвлення лист, період цвітіння). Розміщення насадження на території об'єкту озеленення підлягає певним правилам композиції, яка являє собою поєднання рослинних форм у єдиному гармонійному цілому. Композиція має бути естетичною у всіх своїх частинах.

На даній території згідно проектних рішень використовуються і створюються такі деревно-кущові і квітково-трав'янисті насадження та декоративні деталі: групова посадка (Сумах,туя,самшит); горизонтальне озеленення (Газон,агератум, портулак, очиток); декоративні експозиції (Бордюрна стрічка, декоративне каміння, щебінь, тин,штучні квіти).

Групою називають насадження, зібрані в самостійну композицію і розміщені окремо від масиву. При проектуванні груп я підібрала дерева з красивою формою крони, виразною фактурою стовбура, кольором і формою листя. В даному випадку груп з різних порід. Групи з різних порід мають найбільшу цікавість, вони оформляються на основі гармонії чи контрасту декоративних якостей використовуваних дерев.

Спосіб озеленення дуже важливий оскільки дає можливість отримати максимально зелену масу на невеликій території. Тому на даному проекті я вирішила використати квіти різного кольорового забарвлення для правильного естетичного вигляду клумби.

А також використовувала різні декоративні деталі для кращого ефекту мого проекту.

2.2 Біологічна характеристика існуючих та запроектованих дерево-кущових рослин

Туя західна( Thujaoccidentalis) - північноамериканський вид, який росте на батьківщині на різних ґрунтах. У Західній Європі, як свідчать літературні дані (Sеnеtа, 1983), туя західна з'явилась близько 1840 р. В

Україні інтродукована в кінці XVIII ст. в дендропарку “Софіївка” ("Деревья икустарники. Голосеменние", 1971).

Туя західна вирізняється високою зимостійкістю (І кл), досягає біля 20 м заввишки із стовбуром товщиною 90 см.. Розмножується туя західна насінням і живцями. Використовується для створення груп, алейних посадок,зелених стін і живоплотів; добре піддається стрижці. Туя західна вирізняється високою стійкістю проти запиленості і загазованості повітря. У вуличних посадках і міських скверах розвивається значно гірше, ніж у парках. Якщо у парках річний приріст пагонів становить 10-12 см, то у вуличних посадках -5-7 см. У таких місцях вона гірше розгалужується і слабше цвіте та плодоносить. Через відмирання старих гілок губить декоративність. У зелених насадженнях та декоративних шкілках виявлено 15 садових форм туї західної, які групували за формою крони, формою хвої та кольором хвої.

Туя західна форма пірамідальна (f. соmрасtаСаrr.) - невисоке дерево пірамідальної форми із яскраво-зеленою блискучою хвоєю. Висаджена у 1997 р. має висоту 1,3 м. Вирощена із деревного живця.

Туя західна форма рівновершинна (f. fatigiatahort) - дерево колоноподібної форми з темно-зеленою хвоєю. Характеризується досить швидким ростом: у віці 12 років його висота становить 2,3 м, діаметр крони -1,5 м, добре плодоносить. Розмножується насінням і живцями.

Туя західна форма колоноподібна (f.columnaSpaith) - дерево вузько колоноподібно-регулярної форми із темно-зеленим забарвленням хвої, яке не змінюється впродовж усіх сезонів року. Утворює надзвичайно суворі регулярні алеї та стіни по периметру садово-паркових об'єктів. Рясно плодоносить. Добре розмножується як насінням, так і живцями.

Форма крони - широко або вузько стіжкуваті.

Туя західна форма Вареана (f.wareanaNets) - невелике дерево, має щільну копицеподібну форму крони, хвоя яскраво зелена. Гілки дещо закручені назовні. Росте повільно. У віці 12 років має висоту 1,7 м.

Туя західна форма нитчаста ( f .filiformisBeissn) - невелике дерево з густою гостро-копицеподібною кроною. Гілки тонкі ниткоподібні, звислі.

Забарвлення хвої яскраво-зелене. Росте повільно. У віці 12 років має висоту 1,5 м. Розмножується насінням і живцями.

Туя західна форма спіральна (f. Spiralishort) - невисоке дерево колоноподібної форми. Гілки розташовані навколо стовбура у вигляді спіралі.

Хвоя світло-зелена. У віці 8 років, має висоту 1,7 м. Добре розмножується живцями.

Форми крони - кулеподібні та яйцеподібні.

Туя західна форма кулеподібна (f. Globasa) - рослина із вираженою кулястою формою, яку утворюють вгору підняті гілки, покриті ясно-зеленою хвоєю. У 15 років висота кулі досягає 1,6 м, а її діаметр - 1,4 м. Добре розмножується насінням та живцями. В окремі роки рясно плодоносить.

Туя західна форма куляста карликова (f.recurianana) - низькоросла форма з густою кроною. Розгалуження плоске, забарвлення ясно-зелене, взимку- сірувато-зелене.

Туя західна форма куляста компактна (f. Globasacompacta) - подібна до кулястої, але росте повільніше. У віці 10 років висота досягає 0,9 м, а діаметр 1,2 м. Добре розмножується живцями.

Туя західна форма жовта( f. Lutteahort. aurea) - дерево з пірамідальною формою крони, із гілками піднятими догори. Кінчики гілок мають виражене жовто-золотисте забарвлення. Це дає підстави віднести поширені в озелененні екземпляри до золотистої форми. У них влітку особливо виражений золотистий колір хвої. У 7 років має висоту до 1,2 м. Розмножується насінням, живцями та відводками.

Туя західна форма золотисто-кінчикова ( f. Аиrеоplісatа) - дерево з пірамідальною формою крони, кінці гілокяскравозолотисті. Вважають (W. Sеnetа, 1983), що ця форма, як і відома f. Zetregapgea, є результатом схрещування f.ossichepiac f. ріісаіа(туї гігантської), що добре характерисується активним ростом цієї форми. У 7 років висота становить 1,4 м. Добре розмножується насінням та живцями.

Туя західна форма жовтіюча (f. Lutescenshort.) - вважається мутантом попередньої форми (W. Sеnеtа, 1983). Дерево стіжкуватої форми, гілки короткі, складені у вигляді дашків, спадаючі до землі. Колір хвої влітку блідо-жовтий, а восени і взимку-білястий. Росте досить швидко. У віці 8 років висота становить 1,5 м. Добре розмножується насінням і живцями.

Велике формове різноманіття туї західної (15 форм) створює широкі можливості практичного використання цього виду і у ландшафтному будівництві. Вертикальні форми (колоноподібну, пірамідальну стіжкоподібну) слід використовувати для створення солітерів, груп, алей, живоплотів, стін. Кулеподібні форми можуть бути використані для формування контрастних груп та ритмічних алейних посадок у складному ритмі: колоноподібна (пірамідальна) - куляста (парасолькоподібна), а також у міксбордерах та альпійських гірках (карликові кулясті форми). Для декоративних посадок слід широко використовувати кольорові види - золотисті, жовті, білясті.

Дослідження особливостей генеративного та вегетативного розмнoження садових форм туї західної розкрили широкі можливості вирощування їх із живців та відводків, що дає змогу досить швидко одержувати садивний матеріал, попит на який з кожним роком зростає.

Великий генофонд туї західної і її форм, який наявний в Україні, дає змогу зменшити залежність місцевих озеленювачів від закордонних поставок.

Туя східна(AureaNana) сімейство кипарисових. Родом з Японії. Є особливо ефектним декоративним хвойною рослиною, що має пірамідальну крону. Існує безліч гібридних форм. Листя у туї різних відтінків від сріблясто - строкатого до золотистого. Гілки дуже щільно покривають черепичасторозміщені лускаті листя. Листя туї виділяють ефірні масла, які благотворно впливають на організм людини.

Туя східна "AureaNana", 60-70 см. Вічнозелений чагарник, який характеризується повільним зростанням і яйцевидною формою крони. Хвоя має дивовижне золотисто-жовте забарвлення цілий рік, у тому числі і взимку. Відмінний вид рослини для присадибних ділянок, альпінаріїв і кам'янистих садів.

Форма: вічнозелений чагарник, який характеризується повільним зростанням і яйцевидною формою крони.

Розмір: в зрілому віці туя може досягати до 5 м у висоту. Річний приріст становить близько 10 см. У віці 10 років туя досягає 0,7 м висоти.

Хвоя: луската. Володіє дивовижним золотисто-жовтим забарвленням цілий рік, у тому числі і взимку.

Оптимальний період посадки: тую AureaNana бажано садити навесні, але якщо посадити її в осінній період, то краще всього це робити за 6 тижнів до початку перших заморозків. Після того, як висадили рослину в землю, необхідно забезпечити її всіма необхідними умовами для здорового росту і формування кореневої системи. Обов'язково, після посадки, туя AureaNana вимагає вологого грунту, чого можете досягти завдяки регулярному поливу. Потрібно стежити за тим, щоб вода не застоювалася, адже це може призвести до знищення кореневої системи. Поливши тую Корневином, а крону обробивши Цикроном (досить кілька разів), забезпечується чагарнику здоровий і сильний ріст.

Цвітіння/плоди: цвітіння непомітне. Плоди представлені маленькими шишками. Вони округлі і трохи сизуваті.

Сприятливі умови розвитку: туя добре росте, як на сонці, так і в тіні. Різниця лише в тому, що на сонечку хвоя буде виглядати більш декоративною і не втратить свого яскравого забарвлення. Головним моментом посадки рослини є те, що місце висадки туї має бути захищене від вітрів. З грунтів віддає перевагу родючим і зволоженим.

Особливості: молода туя потребує укриття на зиму, так як вона є недостатньо зимостійкою. Фахівці рекомендую видаляти сухі пагони навесні.

Використання в дизайні: відмінний вид рослини для присадибних ділянок, альпінаріїв і кам'янистих садів. За рахунок своєї декоративної форми туя східна чудово виглядає в будь-яких посадках, незалежно від стилю і щільності.

Самшит вічнозелена рослина, і користується великою популярністю через стійкість до зміни погодних умов і універсальність використання. Але не всі знають, що вирощування самшиту має давні традиції, висхідні з античності. Протягом багатьох років, ці рослини були посаджені в палацових садах і монастирях. У двадцятому столітті, цікавість до нього зникла ненадовго. Рослина самшит, вважався старомодним. Але скоро багато переконалися, що це варто того, щоб посадити його в садах і самшит повернувся до благодаті. В даний час самшит дуже модний як у сучасних садах, так і в традиційних. У принципі, він підходить для будь-якого стилю саду. Він може рости в поєднанні з багаторічниками, трояндами а також у моно-тематичних графіках. Самшит росте дуже повільно - від 5 до 15 см, на рік залежно від сорту. Але при цьому, не потрібно дозволяти йому вільно зростати, так як рослини нерегулярні і потім може вийти неохайний вигляд. Воно повинно згущуються, і виглядати акуратно, навіть якщо ви не обрізали самшит деякий час.

Сезони різання самшиту:

1.Терміни проведення: березень - квітень до початку вегетаційного періоду. Після зими ми даємо йому бажану форму і зміцнюємо, а також наприкінці червня, коли пагони перестають бути світло-зеленими, решту сезону просто трохи підстригаємо, щоб він мав гарний вигляд до настання морозів. 2.Робиться це, коли самшит досяг потрібної висоти і форми. Термін - кінець червня. Стебла, які ростуть потім не дуже сильні і не міняють форму і фігуру. Зробити це потрібно до настання зими.

3.Це вкорочення для любителів самшиту.

Строки :

1)Березень-квітень
2)Наприкінці червня

3)Серпень (різкі м'які і точні гілки, які виходять за рамки планових показників)

Необхідні інструменти для обрізання самшиту:слід озброїтися відповідними інструментами: серп - ножиці з ріжучими лезами з обох сторін - для точного обрізання гілки, крім цього, є й інші маленькі ножиці, вигідні при різанні самшиту, ножиці для різання гілок, ідеально підходять для такої роботи.

Різка повинна бути гладкою, без ран і безпечною та швидкою. Краще перший зріз зробити поверхнево, адже потім можливо не виправите форму, і можна зіпсувати роботу багатьох років. Потрібна висока точність. Можна полегшити обрізання за допомогою шаблону з дротом або картоном. Найпростіше сформувати кульки. Проте для формування конуса можна використовувати грубу сітку і гілки, які виходять назовні сітки, просто обрізати. Також можемо розмістити бамбукові палиці.

Більш складні фігури самшиту (птахи, шахи, спіралі) це вже “Вища школа професіоналізму”.

Субстрат для посадки самшиту. Кращий грунт - це добре дренованих і багата поживними речовинами земля, злегка волога і злегка кисла, а не лужна. Самшит не любить перезволоження грунту, і буде погано рости, в'янути, так як він більш сприйнятливий до грибкових захворювань, що призведе до зниження швидкості росту і не тільки.

Щільність посадки самшиту. На відстані 1 метра, формується оптимальна кількість рослинної посадки 5-8 штук, залежно від розміру кущів. Слід просто вирити канавки так, щоб вони злегка торкатися один одного. Великі відстані не дуже добре, тому що ми будемо довго чекати цільового ефекту. Після посадки поливають рослини і зрізають в невеликій кількості, що з самого початку, дати їм потрібну форму.

Положення самшиту.

Краще місце для самшиту - це сонячне (але не палюче сонце), в затінку.

Вважається, що ця рослина любить тінь.

Полив самшиту: нещодавно посаджені рослини потребують щоденного поливу, але не обприскування листя, це сприяє розвитку грибкових захворювань. Тому, якщо полив вечірній потрібно уникати змочування цілого куща.

Рослини, що ростуть вже з попереднього сезону або декілька років, переносять посуху дуже добре, при поливі на нормальному рівні, щоб рослина залишилась в живих, особливо на повному сонці.

Рослини в горщиках слід поливати регулярно (Заливка), навіть під час зими, коли відлига. У сиру погоду, коли йде тривалий дощ, наші самшити сильно схильні атаками грибкових захворювань. Це дуже небезпечно.
Запліднення самшиту. Кожна рослина, як і самшит, щоб красиво рости, вимагають годування. Добрив краще проводити: наприкінці квітня і в кінці червня, кращі використовувати спеціальні добрива для самшиту (вже з'явилися на ринку). Вони допоможуть отримати нашим рослинам гарний зовнішній вигляд і здоровий ріст. Захворювання самшиту. Фітофтороз самшиту - листя і стебла жовтіють з вершин, в'януть, буріють і відмирають. Після вилучення з землі можна побачити слабо розвинену кореневу систему, яка стала коричневою і вмирає. Після видалення кори, існує чітка межа між яскравими і здоровими тканинами. Профілактика - уникнути занадто високої вологості субстрату, посадити в торф, додати в землю компост, соснову кору видалити. Боротьба - поливати препаратами Aliette, Біосепт, Previcur. Відмирання пагонів самшиту - навесні верхівки пагонів я отримую блідо-зеленими, потім жовто-коричневого кольору. На пагонах з'являються бурі плями, частина вище - помирає На нижній стороні листя формуються кластери розоватих суперечка, які пошкоджені морозом. Профілактика - уникнути високої щільності рослин, оскільки відсутність обміну повітря сприяє розвитку грибка. Не допускати заморожування і висихання і механічних пошкоджень. Боротьба - вирізати хворі пагони, розпорошувати Браво, Гарант, Sportak.

Відмирання пагонів і листя - навесні на сходах з'являються світло-коричневі плями, поступово охоплюючи весь імпульс кола. Пагони вмирають, листя поступово буріють і відмирають, але залишаючись на місці. Профілактика - вирізати хворі пагони. Боротьба - розпорошення Sarfun, Mirage, Sportak Альфа,Topsin. Ціліндрокладіум буксікол - гриб, який приїхав з так званого «Заходу» і атакує самшит в основному під час сезону різання, або в червні. По-перше, на листках з'являються водянисті плями, листя скручуються і падають в масовому порядку. У кінцевому етапі може зникнути кілька гілок і рослин повністю або частково, рослина буде позбавлене листя.

Необхідна профілактика свіжої посадки самшиту, тому що вони можуть швидко висихати після дощу, а не поливаючи листя самшиту. Полив і обприскування кожні два тижні. Паразити самшиту. При нападі паразитів на самшит - листя скручується, особливо на вершинах.

Боротьба - Talstar. Кліщ - очищає нижньої сторони листків, висмоктуючи сік. У місцях укусу з верхньої сторони листя утворюються дрібні, жовті точки, потім плями. Листя жовтіють і засихають. Боротьба - у жовтні та квітні терти парафіном Promanal і нафтою Polysect. Коли мова йде про хворобу, то краще не чекати, поки розвинуться симптоми.

Захист самшиту:

жовтень-квітень (осінньо-зимовий) PROMANAL (один раз протягом цього періоду) Травень - розпорошення Talstar або Mospilan

Червень - Mospilan - по черзі обприскування, полив PREVICUR

Липень - Confidor - по черзі обприскування, полив Aliette

Серпень - BRAVO - по черзі розпилення, розпиленням Mospilan

Вересень - Topsin спрей, спрей Confidor

Розмноження самшиту

Самшит можна дуже легко розмножувати самостійно, якщо у вас вже є дорослі рослини. Найпростіший спо-сіб вибрати після кожного зрізу пагони і розсадити дов-жиною близько 10 см. Зні-маємо нижнє листя, вирізати з вершиною. Беремо кінчики рослини укорінюємо і садимо в пісок з торфом і окремо у горщики кілька штук. Ми по-винні подбати про те, щоб волога, була час від часу. Як тільки рослина почи-нає рости, випускає нове листя, то це значить, що вона прийнялося.

Сумах пушистый, или оленерогий (Уксусное дерево) -- Rhus typhina L.Сумах пухнастий, або оленерогій (Оцтове дерево) - RhustyphinaL.= Rhus hirta=Rhushirta

Растет в виде дерева на сухих и каменистых почвах востока Северной Америки. Росте у вигляді дерева на сухих і кам'янистих грунтах сходу Північної Америки.

Rhus typhina 'Laciniata'Rhustyphina'Laciniata'Фотография М. БарбухаттиДостигает высоты 10-12 м. Имеет прекрасную, декоративную, ажурную крону, толстые, пушистые, светло-бурые побеги, напоминающие оленьи панты. Досягає висоти 10-12 м. Має прекрасну, декоративну, ажурну крону, товсті, пухнасті, світло-бурі пагони, що нагадують оленячі панти. Кора на старых побегах коричневая, расстрескивающаясКора на старих пагонах коричнева, розтріскана. Крупные, длиной до 50 см, непарноперистые листья с изумительной бархатистой поверхностью состоят из 11-31 листочка, ддиннозаостренных на вершине и грубозубчатых по краю, сверху матово-темно-зеленых, снизу беловато-сизыхВеликі, довжиною до 50 см, непарно-перисті листя з дивовижною бархатною поверхнею складаються з 11-31 листочків, загострених на вершині і грубозубчастих по краю, зверху матово-темно-зелених, знизу білувато-сизих.

Осенью листья бледно-оранжевые до густо-бордовых тонов. Восени листя блідо-оранжеві до густо-бордових тонів. Растение двудомное. Рослина дводомна. Мелкие цветки собраны в густые конечные пирамидальные метелки до 20 см длиной, оси которых густо волосистые. Дрібні квітки зібрані в густі кінцеві пірамідальні волоті до 20 см завдовжки, осі яких густо волосисті. Тычиночные цветки желтовато-зеленые, пестичные -- красные. Тичинкові квітки жовтувато-зелені, маточкові - червоні. В период созревания плодов шаровидные костянки, покрытые красным щетинистым опушением очень украшают растения, часто до весны. У період дозрівання плодів кулясті кістянки, вкриті червоним щетинистим опушенням дуже прикрашають рослини, часто до весни.

В условиях Москвы подмерзает, побеги одревесневают на 75%, но обладая высокой побегообразовательной способностью, быстро восстанавливает свой габитус. В умовах Москви підмерзає, пагони дерев'яніють на 75%, але володіючи високою пагоноутворювальною здатністю, швидко відновлює свій габітус. Жизнеспособность семян 35%, всхожесть 2%. Життєздатність насіння 35%, схожість 2%. Дает обильную корневую поросль. Дає рясну кореневу поросль.

Имеет две декоративные формы: ланцетную (f. laciniata) -- с глубокозубчатыми, ланцетными листочками; рассеченную (f. dessecta) -- с перисторассеченными листочками. Має дві декоративні форми: ланцетну (f. laciniata) - з глубокозубчасті, ланцетними листочками; розітнуту (f. dessecta) - з перисторозсіченими листочками. -20 році життя відмирає, відновлюючись численними кореневими нащадками. Семена высевают весной после 2-месячной стратификации, либо осенью. Насіння висівають навесні після 2-місячної стратифікації, або восени. Всхожесть семян несколько по вышается при предварительной обработке в течение 50 минут концентрированной серной кислотой с последующим ошпариванием кипятком. Схожість насіння дещо по підвищується при попередній обробці протягом 50 хвилин концентрованої сірчаної кислотою з подальшим ошпарюванням окропом.

Использование: сумах очень декоративен и необычен для нашей флоры своей крупной, непарноперистой листвой, производя впечатление "пальмовидного" экзота.Використання: торбах дуже декоративний і незвичайний для нашої флори своїм великим непарноперистим листям, справляючи враження "пальмовидної" екзоти. Особенно эффектны его декоративные формы. Особливо ефектні його декоративні форми. Заслуживает широкого использования в озеленении в виде одиночных и групповых посадок, при озеленении каменистых горок и закреплении почв, подверженных ветровой и водной эрозии. Заслуговує широкого вико-ристання в озелененні у вигляді одиночних і групових посадок, при озелененні кам'янистих гірок та закріпленні грунтів, схильних до вітрової та водної ерозії. РожевеАлая, осенняя окраска листвы, длительное время украшающая растение, создает красочное пятно в садово-парковом ландшафте, обогащая его осенний колорит, особенно на фоне темнохвойных посадок.РожевеРррРр, осіннє забарвлення листя, тривалий час прикрашає рослину, створює барвисту пляму в садово-парковому ландшафті, збагачуючи його осінній колорит, особливо на тлі темнохвойних посадок. Крупные, густые метелки с яркими плодами всю зиму украшают это изящное растение. Великі, густі волоті з яскравими плодами всю зиму прикрашають цю витончена рослина.В культуре с 1602 года. Комментари2.3 Біологічна характеристика квіткових і трав `янистих видів.

Агератум Назва: походить від грецької частки 'а' - не та слова 'geras' - старий, що вказує на здатність рослини довго зберігати забарвлення квіток.

Описание: род насчитывает около 60 видов, растущих в тропических и субтропических районах Центральной Америки.Опис: рід налічує близько 60 видів, що ростуть в тропічних і субтропічних районах Центральної Америки. Однолетние и многолетние травянистые растения или кустарники. Одно-річні та багаторічні трав'янисті рослини або чагарники. Кустики раскидистые, прямостоячие, иногда карликовые, компактные, 10-60 см высотой.

Кущики розлогі, прямо-стоячі, іноді карликові, компактні, 10-60 см заввишки. Листья расположены супротивно, черешковые, городчато-зубчатые. Листи розташовані супротивно, черешкові, городчато-зубчасті. Цветки мелкие, узкотрубчатые, собраны в небольшие соцветия -- корзинки, которые, в свою очередь, собраны в рыхлые или плотные сложные щитковидные соцветия. Квітки дрібні, узкотрубчатие, зібрані в невеликі суцвіття - кошики, які, у свою чергу, зібрані в пухкі або щільні складні щитковидні суцвіття. Окраска цветков голубая, сиренево-голубая, белая, редко розовая. Забарвлення квіток блакитна, бузково-блакитна, біла, рідко рожева. Плод -- клиновидная семянка с хохолком. Плід - клиноподібна сім'янка з чубком. В 1 г до 5000 семян. Внимание ! В 1 г до 5000 насіння. У листі агератума містяться речовини, які можуть викликати роздратування слизових оболонок і алергічну реакцію. У культурі найбільш поширений Агератум Хоустон, або мексиканський - A.houstonianumMill. = ( A. mexicanumSims.)houstonianumMill. = (A. mexicanumSims.)

Дико произрастает от Мексики до Перу. Дико виростає від Мексики до Перу. Багаторічна трав'яниста або напівчагарникова рослина, вирощується як однорічна. Стебли многочисленные, сильно ветвистые, прямостоячие или приподнимающиеся, опушенные, 10-50 Стебла численні, сильно гіллясті, прямостоячі або піднімають, опушені, 10-50 см высотой. см заввишки. Листья треугольные, ромбические или овальные, по краю зубчатые, шершавые; нижние и средние -- супротивные, черешчатые, верхние -- очередные, почти сидячие. Листя трикутні, ромбічні або овальні, по краю зубчасті, шорсткі; нижні і середні - супротивні, черешчатого, верхні - чергові, майже сидячі. Цветки мелкие, узкотрубчатые, обоеполые, душистые, собраны в небольшие соцветия-корзинки 1-1,5 см в диаметре, которые, в свою очередь, собраны в сложные щитковидные соцветия до 10 см в поперечнике. Квітки дрібні, узкотрубчатие, двостатеві, запашні, зібрані в невеликі суцвіття-кошики 1-1,5 см в діаметрі, які, у свою чергу, зібрані в складні щитковидні суцвіття до 10 см в поперечнику. Основную декоративность соцветиям придают двулопастные рыльца цветков, которые почти вдвое превышают длину околоцветника и сильно выдаются над ним. Основну декоративність суцвіттям надають дволопатеве рильця квіток, які майже вдвічі перевищують довжину оцвітини і сильно видаються над ним. Околоцветник и рыльца окрашены одинаково в голубые, сиренево-голубые, синие, карминово-розовые или белые тона. Оцвітина і рильця пофарбовані однаково в блакитні, бузково-блакитні, сині, карміново-рожеві або білі тони. Цветет очень обильно с июня до первых заморозков. Цвіте дуже рясно з червня до перших заморозків. Плодоносит в начале сентября. Плодоносить на початку вересня. Семянки пятигранные с пленчатым хохолком, сохраняют всхожесть 2-3 года. Сім'янки п'ятигранні з плівчастим чубчиком, зберігає схожість 2-3 роки. В 1 г до 6000 семян. В 1 г до 6000 насіння.

Сорта: имеет многочисленные сорта, различающиеся сроками цветения, формой соцветий и окраской цветков, высотой куста и формой листьев.Сорти: має численні сорти, що розрізняються термінами цвітіння, формою суцвіть і забарвленням квіток, висотою куща і формою листя. Сорта средней высоты (30 см) идут под названием 'nanum', карликовые (15 см) под названием 'pumilum'. Сорти середньої висоти (30 см) йдуть під назвою 'nanum', карликові (15 см) під назвою 'pumilum'. Наиболее часто используемые сорта: Найбільш часто використовувані сорти:

' Альба' ('Alba') -- кустик компактный, шаровидный, до 20 см высотой.'Альба' ('Alba') - кущик компактний, кулястий, до 20 см заввишки. Соцветия белые, плотные. Суцвіття білі, щільні.

'Блау Каппе' ('Blaue Kappe') -- кустик низкий, компактный, полушаровидный, 20-30 см высотой.'БлауКаппа' ('BlaueKappe') - кущик низький, компактний, напівкулястий, 20-30 см заввишки. Побеги темно-зеленые, густо опушенные. Пагони темно-зелені, густо опушені. Соцветия рыхлые, некрупные, диаметром 5-6 см. Корзинки 1-1,5 см в диаметре, сиренево-голубые, с короткими рыльцами. Суцвіття пухкі, невеликі, діаметром 5-6 см. Кошики 1-1,5 см в діаметрі, бузково-блакитні, з короткими рильцями. Сорт поздний. Сорт пізній. Цветет с середины июня до октября. Цвіте з середини червня до жовтня.

' Блауштернхен' ('Blausternchen') -- кустик очень низкий, 10-15 см высотой, компактный.'Блауштернхен' ('Blausternchen') - кущик дуже низький, 10-15 см заввишки, компактний. Побеги тонкие, сильно ветвистые, темно-зеленые, с пурпуровым налетом, густо опушенные. Пагони тонкі, сильно гіллясті, темно-зелені, з пурпуровим нальотом, густо опушені. Соцветия рыхлые, малоцветковые, корзинки мелкие, 0,9-1 см в диаметре, голубые с сиреневым оттенком, в бутонах темно-пурпуровые. Суцвіття пухкі, малоквіткові, кошики дрібні, 0,9-1 см в діаметрі, блакитні з бузковим відтінком, в бутонах темно-пурпурові. Сорт ранний. Сорт ранній. Цветет с начала июня до октября. Цвіте з початку червня до жовтня. Недостаточно засухоустойчив. Недостатньо посухостійкий. Применяется в ковровых клумбах, низких бордюрах, рабатках. Застосовується в килимових клумбах, низьких бордюрах, рабатках. 'Блю Бол` ('Blue Ball') -- кустик низкий, 15-18 см высотой, компактный, почти шаровидный.'БлюБол `(' BlueBall ') - кущик низький, 15-18 см заввишки, компактний, майже кулястий. Побеги прочные, толстые, густо опушенные. Пагони міцні, товсті, густо опушені. Листья крупные, с нижней стороны опушенные. Листя великі, з нижнього боку опушені. Соцветия-корзинки, плотные, крупные, 1,5-1,7 см в диаметре, рыльца столбиков длинные, темно-сиренево-голубые. Суцвіття-кошики, щільні, великі, 1,5-1,7 см в діаметрі, рильця стовпчиків довгі, темно-бузково-блакитні. Сорт поздний. Сорт пізній. Цветет с середины июня до октября. Цвіте з середини червня до жовтня. Засухоустойчив. Посухостійкий. Используется в клумбах, рабатках, горшечной культуре. Використовується в клумбах, рабатках, горшечной культурі.

'Блю Минк' (`Blue Mink') -- кустик 20-25 см высотой, компактный, колонновидный.'БлюМінк' (`BlueMink ') - кущик 20-25 см заввишки, компактний, колоновидний. Побеги прочные, толстые, направлены вверх, с длинными междоузлиями, слабо облиственные. Пагони міцні, товсті, спрямовані вгору, з довгими міжвузлями, слабо облистнені. Листья крупные, округлые, опушенные. Листя великі, округлі, опушені. Соцветия плотные, крупные 1,7-2,1 см в диаметре, сиренево-голубые, отдельные корзинки диаметром 1,5 см. Сорт по времени цветения средний, цветет с середины июня до октября. Суцвіття щільні, великі 1,7-2,1 см в діаметрі, бузково-блакитні, окремі кошики діаметром 1,5 см. Сорт за часом цвітіння середній, цвіте з середини червня до жовтня. Засухоустойчив. Посухостійкий. Рекомендуется для клумб, рабаток, озеленения балконов и окон. Рекомендується для клумб, рабаток, озеленення балконів і вікон.

'Блю Перфекшен' ('Blue Perfection') -- кустик компактный, сильно ветвистый, почти шаровидный, 25-30 см высотой, с прочными сильно опушенными побегами с пурпуровым оттенком с солнечной стороны.'БлюПерфекшен' ('BluePerfection') - кущик компактний, сильно гіллясте, майже кулястий, 25-30 см заввишки, з міцними сильно опушеними пагонами з пурпуровим відтінком з сонячної сторони. Листья крупные, на длинных черешках. Листя великі, на довгих черешках. Корзинки 1,5-1,7 см в диаметре, сиренево-голубые. Кошики 1,5-1,7 см в діаметрі, бузково-блакитні. Соцветия среднеплотные, многоцветковые. Суцвіття средньощільне, бага-токвіткові. Сорт ранний, цветет с начала июня. Сорт ранній, цвіте з початку червня. насадження квітник рослина кущовий

`Литл Доррит' ('Little Dorrit') -- кустики низкие, 15-20 см высотой, компактные, полушаровидные.`ЛітлДорріт '(' LittleDorrit ') - кущики низькі, 15-20 см заввишки, компактні, напівкулясті. Побеги прочные, слабо опушенные. Пагони міцні, слабо опушені. Листья мелкие, округло-ромбические, на длинных черешках. Листя дрібні, округло-ромбічні, на довгих черешках. Соцветия рыхлые, многоцветковые. Суцвіття пухкі, багатоквіткові. Корзинки 0,8-1,3 см в диаметре, светло-голубые. Кошики 0,8-1,3 см в діаметрі, світло-блакитні. Рыльца короткие. Рильця короткі. Сорт ранний, цветет с начала июня. Сорт ранній, цвіте з початку червня. Недостаточно засухоустойчив. Недо-статньо посухостійкий. Рекомендуется для клумб, рабаток, озеленения балконов и горшечной культуры. Рекомендується для клумб, рабаток, озеленення бал-конів і вазонів.

'Тетра Веари' ('Tetra Vary') -- кустик компактный, почти шаровидный.'Тетра ВЕАР' ('TetraVary') - кущик компактний, майже кулястий. Корзинки голубые, собраны в плотные щитковидные соцветия. Кошики блакитні, зібрані в щільні щитковидні суцвіття.

'Саммер Сноу' ('Summer Snow') -- кусты до 45 см высотой, корзинки белые, в плотных щитковидных соцветиях, цветет обильно.'СаммерСноу' ('SummerSnow') - кущі до 45 см заввишки, кошики білі, в щільних щитковидних суцвіттях, цвіте рясно.

'Файeр Пинк' ('Fire Pink`) -- растения компактные, высотой 20-30 см. Листья мелкие.'ФайeрПінк' ('FirePink `) - рослини компактні, висотою 20-30 см. Листя дрібні. Соцветия рыхлые, темно-розовые, в бутонах ярко-сиреневые диаметром 4-5 см, отдельные корзинки мелкие, диаметром около 1 см. Суцвіття пухкі, темно-рожеві, в бутонах яскраво-бузкові діаметром 4-5 см, окремі кошики дрібні, діаметром близько 1 см. Дроновой Татьяны.

Сейчас сорта агератума все чаще заменяются гетерозисными гибридами F1, которые представляют большую ценность, так как отличаются быстрым ростом, более ранним, продолжительным и обильным цветением, компактностью и однородностью по высоте и другим признакам, что особенно важно для бордюрного растения. Зараз сорти агератума все частіше замінюються гетерозисних гібридів F1, які становлять велику цінність, тому що відрізняються швидким зростанням, більш раннім, тривалим і рясним цвітінням, компактністю і однорідністю по висоті та іншими ознаками, що особливо важливо для бордюрного рослини. Наиболее часто предлагаются следующие гибриды: Найбільш часто пропонуються наступні гібриди:

'Adriatic' - высота растений 15-20 см, окраска соцветий средне-синяя;'Adriatic' - висота рослин 15-20 см, забарвлення суцвіть середньо-синя;

'Atlantic' - высота растений 20 см, окраска соцветий фиолетово-синяя;'Atlantic' - висота рослин 20 см, забарвлення суцвіть фіолетово-синя;

'Blue Ribbon' - высота 15-17 см, окраска средне-синяя, цветение начинается на 10-14 дней раньше, чем у других гибридов;'BlueRibbon' - висота 15-17 см, забарвлення середньо-синя, цвітіння починається на 10-14 днів раніше, ніж у інших гібридів;

'North Sea' - высота 20 см, окраска темно-фиолетово-синяя;'NorthSea' - висота 20 см, забарвлення темно-фіолетово-синя;

' Ocean ' - высота 20 см, окраска светло-синяя, цветение раннее.'Ocean' - висота 20 см, забарвлення світло-синя, цвітіння раннє.

Цветение у всех сортов и гибридов продолжительное, с начала июня по сентябрь, особенно если срезать отцветшие щитки. Цвітіння у всіх сортів і гібридів тривале, з початку червня по вересень, особливо якщо зрізати відцвілі щитки.

...