Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“іНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

уКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ аГРАРНИХ НАУК”

УДК 631.51.021: 631.51.023: 633.85

ОПТИМІЗАЦІЯ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІНАХ ІЗ СОНЯШНИКОМ У ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.01 - загальне землеробство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

хомяк павло володимирович

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України протягом 2001-2005 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Грабак Наум Харитонович, Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили МОН України, завідувач кафедри екології та природокористування

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Малієнко Анатолій Митрофанович, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, завідувач лабораторії обробітку ґрунту і боротьби з бур'янами

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Максимчук Іван Пантелеймонович, Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, доцент кафедри землеробства та гербології

Захист дисертації відбудеться “ 19 ” грудня 2007 року о “ 12 ” годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01. при ННЦ “Інститут землеробства УААН”.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ННЦ “Інститут землеробства УААН”.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 08162 смт. Чабани, Києво-Святошинського району Київської області, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розісланий “ 14 ” листопада 2007 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

грунт фітосанітарний соняшник врожайність

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Основою землеробства на всіх етапах його розвитку були і залишаються науково обґрунтовані сівозміни. Їх значення особливо зростає з появою сільськогосподарських формувань з невеликими земельними площами, що обумовлює зменшення набору культур і перехід до спеціалізованих короткоротаційних сівозмін.

Крім цього сучасна кон'юнктура ринку примушує аграріїв вирощувати, передусім, високоліквідні культури, що часто призводить до нехтування сівозмінами. Особливо це стосується провідної олійної культури - соняшнику, відсоток якої в структурі посівних площ в останні роки значно збільшився - до 25-30 % , а рівень врожайності зменшився - до 9,3-11 ц/га, що обумовлюється значним зростанням на внутрішньому та зовнішньому ринках попиту на соняшникову олію та високу прибутковість культури.

Актуальність теми. У розробці наукових основ з питання скорочення терміну ротації соняшнику в різні часи приділено багато уваги
(З.Б. Борисонік, Д.С. Васильєв, В.А. Верховський, Д.І. Нікітчин,
В.С. Подопригора, І.Д. Ткаліч, Р.І. Шкрудь та ін.). Було встановлено, що головними причинами зменшення продуктивності при скороченні терміну повернення соняшнику на попереднє місце є як порушення водного та поживного режимів ґрунту, так і розповсюдження в посівах специфічних бур'янів і хвороб (вовчок, біла гниль, іржа, несправжня борошниста роса, вертицильоз, альтернаріоз, фомоз, фомопсис, тощо). Але недоліком більшості експериментів було те, що система захисту рослин соняшнику у першу чергу за допомогою прогресивної агротехніки опрацьовувалась безпосередньо під вказану культуру, а не в цілому по сівозміні або окремих її ланках. Тому експериментів, спрямованих на отримання високої та стабільної урожайності не лише соняшнику, а й короткоротаційних сівозмін з цією культурою у цілому за допомогою раціонального обробітку ґрунту, практично не проводилось. Саме вирішенню цієї задачі і присвячена тема дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану агрономічного факультету Миколаївського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України у відповідності до науково-технічної програми “Підвищення продуктивності агроландшафтів південного та сухого Степу України”, номер державної реєстрації 0105U001575.

Мета і завдання дослідження. Розробити диференційовану систему обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах із соняшником на фоні оптимального удобрення, яка забезпечувала б при поверненні цієї культури на попереднє місце в сівозміні через 2 роки отримання урожайності насіння на рівні 20-25 ц/га, а також досягнути продуктивності сівозмін в межах 35-40 ц/га кормових одиниць при коефіцієнті енергетичної ефективності не менше 3.

У зв'язку з цим необхідно було вирішити такі основні завдання:

1) встановити вплив різних систем основного обробітку ґрунту на його водно-фізичні властивості та фітосанітарний стан посівів соняшнику;

2) знайти шляхи покращення водного режиму ґрунту;

3) виявити особливості формування врожайності насіння соняшнику на різних фонах основного обробітку ґрунту та догляду за посівами;

4) оцінити енергетичну та економічну ефективність досліджуваних заходів.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності короткоротаційних сівозмін із соняшником залежно від систем обробітку ґрунту, а також їх вплив на основні водно-фізичні показники ґрунту, ріст, розвиток, фітосанітарний стан та забур'яненість посівів соняшнику.

Предмет дослідження - системи обробітку ґрунту, короткоротаційні трипільні сівозміни: чистий пар - озима пшениця - соняшник; зайнятий пар (соя на зелену масу) - озима пшениця - соняшник; зареєстрований сорт соняшнику Прометей.

Методи дослідження - польовий, який доповнювався лабораторним (для визначення водно-фізичних властивостей), математично-статистичний (для оцінки достовірності отриманих результатів), економіко-математичний (для встановлення економічної та енергетичної ефективності застосування різних заходів та систем основного обробітку ґрунту).

Наукова новизна одержаних результатів. Стосовно до природнокліматичних умов південного Степу України, залежно від систем обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах із соняшником, виявлено особливості формування високої продуктивності як сівозмін у цілому, так і окремо посівів соняшнику. Встановлено вплив різних систем основного обробітку ґрунту на його водно-фізичні властивості, рівень забур'яненості та фітосанітарний стан посівів соняшнику.

Уперше доведена можливість за відповідних систем обробітку ґрунту та удобрення повертати соняшник на попереднє місце сівозміни через два роки на третій та отримувати високу врожайність насіння.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті виконаних досліджень для сільськогосподарських підприємств південного Степу України розроблено технологію з диференційованою системою обробітку ґрунту на фоні оптимального удобрення у короткоротаційних сівозмінах із соняшником, яка забезпечує високу продуктивність не тільки соняшнику (23,8-24,1 ц/га), а й сівозміни в цілому - 28,4 ц/га сухої речовини, 36,6 ц/га кормових одиниць та 2,9 ц/га перетравного протеїну.

Наукові розробки пройшли виробничу перевірку у 2003-2005 рр. у фермерському господарстві “Агро-1” Новобузького району Миколаївської області, де отримали за три роки досліджень середню урожайність насіння соняшнику 22,9 ц/га та прибуток 1730,43 грн./га; у 2004-2006 рр. у товаристві з обмеженою відповідальністю “Сила росту” Казанківського району Миколаївської області, де середня урожайність насіння соняшнику склала 23,8 ц/га, а прибуток 1830,0 грн./га.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто опрацьовані літературні джерела за темою дисертаційної роботи, розроблено програму досліджень, схеми дослідів, виконано польові та лабораторно-польові експерименти, аналізи, розраховано економічну й енергетичну ефективність, проведено математичне опрацювання отриманих даних, підготовлено до друку у співавторстві або особисто - статті, доповіді на наукові конференції.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень оприлюднено на засіданнях кафедри землеробства та щорічних наукових конференціях Миколаївського державного аграрного університету (2001-2006 рр.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Агрономія. ХХІ століття” (МІАПВ, Миколаїв, 18.05.2001 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК Причорноморського регіону” (МДАУ, Миколаїв, 23-25.04.2003 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасного землеробства” (ЛНАУ, Луганськ, 14-16.05.2003 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Екологічна безпека об'єктів господарської діяльності” (МДГУ ім. Петра Могили, Миколаїв, 2-4.06.2004 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Аспекти сучасного розвитку аграрного виробництва в ринкових умовах України” (МДАУ, Миколаїв, 22-23.11.2006 р.).

Публікації. Результати дисертації висвітлено в 7 наукових роботах, серед яких 6 статей у фахових виданнях, 1 - тези доповідей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 192 сторінках машинописного тексту, включає 34 таблиці, 40 рисунків і 36 додатків. Робота складається із вступу, 6-ти розділів, висновків та рекомендацій виробництву. Список використаних літературних джерел охоплює 210 найменувань, у тому числі 46 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Обробіток ґрунту в сівозмінах із соняшником (огляд літератури)

Наводиться короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань впливу різних заходів і систем обробітку ґрунту на водно-фізичні властивості, санітарний стан посівів, ріст, розвиток і продуктивність соняшнику, а також інших сільськогосподарських культур у сівозмінах із соняшником. Констатовано існування окремих розбіжностей в експериментах різних авторів і відсутність цілеспрямованої роботи по опрацюванню заходів, передусім обробітку ґрунту, які сприяли б збільшенню відсотку соняшнику в польових сівозмінах південного Степу України.

Розділ 2. Програмні та методичні питання досліджень

Науково-дослідна робота по темі дисертації виконувалася протягом 2001-2005 років у стаціонарних трипільних сівозмінах: чистий пар - озима пшениця - соняшник та зайнятий пар - озима пшениця - соняшник, які було закладено в.1973 році. Під час проведення досліджень дані сівозміни проходили десяту та.одинадцяту ротації.

Схема двофакторного досліду передбачала вивчити в кожній із сівозмін по три варіанти систем основного обробітку ґрунту (фактор А):

1) поєднання полицевої оранки на 28-30 см під пар з безполицевим розпушуванням на 25-27 см під соняшник (контроль);

2) поєднання ярусної оранки на 35-40 см під пар з безполицевим розпушуванням на 20-22 см під соняшник;

3) без зяблевого основного обробітку ґрунту під пар в поєднанні з ярусною оранкою на 35-40 см під соняшник.

Догляд за посівами соняшнику здійснювали шляхом звичайних культивацій міжрядь і культивацій з підгортанням рослин в рядках при останньому розпушуванні міжрядь (фактор Б).

Розмір ділянок першого порядку: посівної 420 м²; облікової 210 м². Розмір ділянок другого порядку: посівної 210 м²; облікової 105 м². Повторність експерименту - чотириразова.

В натурі дослід був розгорнутий трьома полями по кожній сівозміні; входження в сівозміну здійснювалось одним полем. Попередником парів був соняшник.

Генетичний тип ґрунту дослідних ділянок - чорнозем південний малогумусний залишково-слабосолонцюватий пилувато-важкосуглинковий на карбонатному лесі із вмістом на 100г ґрунту, 0,96 мг гідролізованого азоту, 4,3 мг рухомого Р₂О₅ (за Мачигіним) та 33,6 мг обмінного К₂О (за Мачигіним). Глибина гумусового горизонту складає 40-45 см, гумусового перехідного - до 60 см. Вміст гумусу в орному шарі становить 2,4 %. Реакція ґрунтового розчину у верхніх шарах гумусового горизонту наближена до нейтральної (рН - 6,3), а в нижніх - більш до лужної (рН - 7,3).

Клімат району розташування дослідного поля помірно жаркий та посушливий. Погодні умови протягом років досліджень відрізнялись від середніх багаторічних показників: 2001 р. був помірно вологим із середньорічною кількістю опадів 394,0 мм, середньорічною температурою повітря 10,3°С, гідротермічним коефіцієнтом 0,7; 2002 р. відповідно 351,1 мм, 10,2°С та 0,7; 2003 р. відповідно 463,8 мм, 10,6°С та 0,6; 2004 р. відповідно 598,9 мм, 10,3°С та 1,2; 2005 р. відповідно 437,0 мм, 11,6°С та 0,9.

Найбільш сприятливими за кількістю ефективних опадів у фази утворення кошиків та цвітіння соняшнику вони склались у 2004 році. Недостатня кількість опадів під час вегетації соняшнику спостерігалась у 2003 році, а їх розподіл був нерівномірним. Так, у липні 2003 року лише за один день випало 110,3 мм опадів. Погодні умови 2005 року мали проміжний характер.

Для озимої пшениці найбільш несприятливим за температурним фактором під час перезимівлі був 2003 рік, що призвело до повної загибелі її посівів і змусило навесні пересівати всі площі ярою пшеницею. Самими сприятливими за кількістю ефективних опадів під час фази кущіння, виходу в трубку та наливу зерна озимої пшениці були 2002 та 2004 роки.

Основний обробіток ґрунту виконували наступними знаряддями: ПЛН-4-35 для полицевої оранки на 28-30 см; ПНЯ-4-40 для ярусної оранки на 35-40 см; КПГ-250 для безполицевого обробітку на 20-22 та 25-27 см. Подрібнення стебел соняшнику у зайнятому пару проводили дисковою бороною БДТ-3, а у чистому пару - культиватором КПЕ-3,8А. Для лущення ґрунту у варіантах з безполицевим обробітком під соняшник використовували протиерозійний культиватор КПШ-5. Загортання основного добрива по безполицевому обробітку ґрунту проводили голчастою бороною БИГ-3А. Догляд за посівами цієї культури робили культиватором КРН-4,2.

Необхідну кількість мінеральних добрив розраховували за балансово-розрахунковим методом на заплановану врожайність (25 ц/га) насіння соняшнику. Основне добриво під соняшник N₆₀P₆₀ вносили під зяблевий обробіток ґрунту, а при сівбі додатково в рядки N₁₇P₂₀.

Перед сівбою озимої пшениці в ґрунт вносили мінеральні добрива в кількості N₆₀P₆₀. Навесні до відновлення вегетації озимої пшениці її посіви підживлювали в кількості 20 кг/га діючої речовини азоту.

В експериментах, крім досліджуваних питань, застосовували рекомендовану для умов підзони агротехніку та зареєстровані сорти сільськогосподарських культур. При проведенні досліджень керувалися загальноприйнятими в рослинництві й землеробстві методиками.

Вологість і запаси продуктивної вологи в ґрунті визначались термостатно-ваговим методом на глибину 1,0 м через кожні 10 см за ДСТУ ISO 11465:2001. Сумарне водоспоживання визначали балансовим методом О.М. Костякова (1986).

Щільність орного шару ґрунту (0-30 см) встановлювали за допомогою циліндрів методом М.О. Качинського (1965).

Твердість орного шару ґрунту (0-30см) заміряли твердоміром Рев'якіна.

Агрегатний склад орного шару ґрунту та коефіцієнт структурності визначали шляхом „сухого” просіювання ґрунтових зразків за методом М.І. Савінова (1986).

Необхідну кількість мінеральних добрив для одержання запланованого врожаю визначали нормативним методом.

Терміни настання основних фенофаз у рослин реєстрували згідно методики, прийнятої в Державному сортовипробуванні.

Забур'яненість посівів соняшнику визначали шляхом обліку кількості та їх маси у повітряно-сухому стані перед кожним обробітком ґрунту.

Ураженість рослин соняшнику грибними хворобами встановлювали при їх появі шляхом визначення відсотку уражених рослин на облікових ділянках.

Урожайність, масу 1000 насінин, лушпинність та олійність визначали у фазі повної стиглості насіння соняшнику за методикою, запропонованою Є.Д. Козаковим (1987).

Енергетичну та економічну ефективність досліджуваних заходів обраховували за методиками О.К. Медведовського, П.І. Іваненка (1988).

Статистичне опрацювання експериментальних даних здійснювали методом дисперсійного аналізу у викладенні Б.О. Доспєхова (1979) із використанням комп'ютерних програм.

Розділ 3. Оптимізація основних водно-фізичних властивостей ґрунту заходами обробітку

За результатами досліджень встановлено, що найбільше продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту за осінньо-зимовий період накопичується при ярусній оранці на 35-40 см, причому це має місце як у чистому та зайнятому парах (112 мм), так і під соняшник (116 мм у сівозміні із зайнятим та 119 мм з чистим паром). Упродовж літа волога в ґрунті краще зберігається у варіанті без зяблевого основного обробітку у парах та на фоні безполицевого розпушування на 25-27 та 20-22 см в посівах соняшнику, що відбувається в основному за рахунок наявності у поверхневому шарі мульчуючого матеріалу із рослинних решток попередника (табл. 1, 2).

Таблиця 1 Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту залежно від заходу його основного обробітку під пари, середнє за 2001-2003 рр., мм

Захід основного обробітку ґрунту	Шар ґрунту, см	Чистий пар	Зайнятий пар
		навесні	в кінці літа	навесні	в кінці літа
Оранка на 28-30 см (контроль)	0-30 30-50 50-100 0-100	34,8 27,9 44,8 107,5	12,4 18,2 37,5 68,1	34,8 27,9 44,8 107,5	8,8 13,0 35,3 57,1
Ярусна оранка на 35-40 см	0-30 30-50 50-100 0-100	36,2 30,6 45,1 111,9	12,9 18,3 36,8 68,1	36,2 30,6 45,1 111,9	9,0 13,2 35,7 57,9
Без зяблевого основного обробітку	0-30 30-50 50-100 0-100	31,0 22,5 46,0 99,5	15,6 20,6 42,3 78,5	31,0 22,5 46,0 99,5	9,3 11,5 40,4 61,2
НІР05	0-100	3,0	1,2	3,0	1,1

Таблиця 2 Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту при вирощуванні соняшнику залежно від системи його обробітку в сівозміні із зайнятим паром, середнє за 2003-2005 рр., мм

Система основного обробітку ґрунту	Шар ґрунту, см	Термін визначення
		перед сівбою	дві пари листків	в кінці вегетації
Безполицеве розпушування на 25-27 см під соняшник на фоні оранки на 28-30 см під пар (контроль)	0-30 30-50 50-100 0-100	36,1 28,3 43,9 108,3	24,4 22,1 40,3 86,8	1,4 3,7 13,4 18,5
Безполицеве розпушування на 20-22 см під соняшник на фоні ярусної оранки на 35-40 см під пар	0-30 30-50 50-100 0-100	30,0 27,4 41,3 98,7	21,2 22,4 37,8 81,4	1,5 4,0 14,0 19,5
Ярусна оранка на 35-40 см під соняшник на фоні без зяблевого основного обробітку під пар	0-30 30-50 50-100 0-100	38,5 32,3 45,1 115,9	20,6 21,4 37,3 79,3	0,8 2,5 8,6 11,9
НІР05	0-100	2,7	2,7	0,8

Зменшення інтенсивності механічного обробітку ґрунту шляхом скорочення глибини, добору ґрунтообробного знаряддя та кількості технологічних операцій сприяє кращому збереженню його структури. Так, перед сівбою озимини, як по чистому, так і по зайнятому парах коефіцієнт структурності 0-30 см шару ґрунту при вилученні зяблевого основного обробітку знаходився в межах 6,7-6,8, в той час як на фоні оранки на 28-30 см він становив 3,9 - 4,1, а по ярусному обробітку на 35-40 см - 4,1- 4,8.

Спостереження за структурою 0-30 см шару ґрунту на різних фонах його основного обробітку під соняшник показали, що восени за кількістю макроструктурних агрегатів перевагу мають ярусна оранка на 35-40 см під соняшник на фоні без зяблевого основного обробітку під пари та безполицеве розпушування на 20-22 см під соняшник на фоні ярусної оранки на 35-40 см під пари. Навесні та перед збиранням врожаю ця тенденція змінюється в зворотному напрямку.

На відміну від структури щільність ґрунту із зменшенням інтенсивності механічного обробітку зростає. Так, по безполицевому розпушуванню ґрунту на 25-27 та 20-22 см під соняшник на фоні оранки на 28-30 та 35-40 см під пари в кінці вегетації культури щільність його 0-30 см шару збільшилась з 1,06-1,09 до 1,23-1,32 г/см³ і за класифікацією Качинського М.О. характеризується як помірно ущільнена та щільна. В той же час по ярусній оранці на 35-40 см під соняшник на фоні без зяблевого основного обробітку під пари цей показник у вказаному періоді становив 1,16 г/см³ (табл. 3).

Таблиця 3 Щільність 0-30 см шару ґрунту за різних систем його основного обробітку під соняшник в сівозміні із зайнятим паром, середнє за 2003-2005 рр., г/см³

Система основного обробітку ґрунту	Шар ґрунту, см	Термін визначення
		після основного обробітку ґрунту	перед сівбою	в кінці вегетації
Безполицеве розпушування на 25-27 см під соняшник на фоні оранки на 28-30 см під пар (контроль)	0-10 10-20 20-30 0-30	1,02 1,07 1,09 1,06	1,09 1,16 1,21 1,15	1,17 1,20 1,31 1,23
Безполицеве розпушування на 20-22 см під соняшник на фоні ярусної оранки на 35-40 см під пар	0-10 10-20 20-30 0-30	1,03 1,07 1,16 1,09	1,15 1,17 1,28 1,20	1,21 1,35 1,39 1,32
Ярусна оранка на 35-40 см під соняшник на фоні без зяблевого основного обробітку під пар	0-10 10-20 20-30 0-30	0,95 0,98 1,01 0,98	0,98 1,07 1,06 1,04	1,15 1,16 1,18 1,16
НІР05	0-30	0,03	0,03	0,04

Восени після основного обробітку ґрунту як у чистому, так і в зайнятому парах (табл. 4), найменшою щільність була по ярусній оранці на 35-40 см (0,95 г/см³), а найбільшою - на фоні без зяблевого основного обробітку (1,20 - 1,22 г/см³).

Таблиця 4 Щільність 0-30 см шару ґрунту в залежності від заходу його основного обробітку під пари, середнє за 2001-2003 рр., г/см³

Захід основного обробітку ґрунту	Шар ґрунту, см	Чистий пар	Зайнятий пар
		навесні	перед сівбою озимини	навесні	перед сівбою озимини
Оранка на 28-30 см (контроль)	0-10 10-20 20-30 0-30	1,05 1,12 1,13 1,10	1,10 1,12 1,14 1,12	1,05 1,12 1,13 1,10	1,13 1,15 1,17 1,15
Ярусна оранка на 35-40 см	0-10 10-20 20-30 0-30	0,95 0,97 1,08 1,00	1,09 1,12 1,12 1,11	0,95 0,97 1,08 1,00	1,12 1,13 1,14 1,13
Без зяблевого основного обробітку	0-10 10-20 20-30 0-30	1,10 1,14 1,15 1,13	1,12 1,15 1,18 1,15	1,10 1,14 1,15 1,13	1,15 1,18 1,18 1,17
НІР05	0-30	0,04	0,05	0,03	0,05

Навесні цей показник у варіанті без зяблевого основного обробітку ґрунту зменшився до 1,13 г/см³, що обумовлюється дією природних процесів розущільнення. Перед сівбою озимини по всіх досліджуваних варіантах щільність 0-30 см шару ґрунту майже вирівнялась, знаходячись в оптимальних для даної культури межах 1,13-1,17 г/см³.

При застосуванні під соняшник ярусної оранки на 35-40 см на фоні без зяблевого основного обробітку під пари твердість 0-30 см шару ґрунту упродовж вегетації знаходиться в оптимальних межах (0,13-0,33 Мпа). Безполицеве розпушування на 25-27 та 20-22 см під соняшник на фоні оранки на 28-30 та 35-40 см під пари забезпечує оптимальну твердість вказаного шару лише до фази утворення кошиків, на кінець вегетації цей показник зростає до 0,46-0,57 Мпа.

Розділ 4. Формування продуктивності рослин соняшнику в умовах скороченої ротації сівозміни при різних системах обробітку ґрунту

Найменший рівень забур'яненості посівів соняшнику забезпечує поєднання мінімального обробітку ґрунту в парах із ярусною оранкою під соняшник. Наприкінці вегетації культури у цьому варіанті маса бур'янів була на 71,8 - 77,2 % меншою, ніж при інших поєднаннях основного обробітку ґрунту в сівозміні. Підгортання рослин соняшнику у рядках при останній культивації міжрядь на всіх фонах основного обробітку ґрунту в порівнянні із культивацією міжрядь без підгортання сприяє зменшенню загальної забур'яненості на 41,1 - 77,2 %, а забур'яненості вовчком соняшниковим на 26,3 - 30,0 %.

Вилучення зяблевого основного обробітку ґрунту під чистий та зайнятий пари в поєднанні з ярусною оранкою на 35-40 см під соняшник сприяє повному пригніченню вовчка соняшникового, а також значному зменшенню ураженості рослин білою та сірою гнилями. Якщо по ярусній оранці під соняшник загальна ураженість.патогенами склала 4,2-4,6 %, то по безполицевому розпушуванню на 25-27 і 20-22 см - відповідно 11,6 - 11,7 та 17,2 - 17,3 %.

Математичні та графічні залежності між врожайністю насіння соняшнику та ураженістю посівів вовчком і грибними хворобами відображені на рисунках 1 та 2 де вони мають вигляд низхідних регресійних кривих. Достовірно встановлено, що збільшення ураженості посівів соняшнику грибними хворобами та вовчком веде до пропорційного зниження врожайності насіння. Отримані рівняння регресії підтверджують наявність тісного корелятивного зв'язку між зазначеними показниками. Коефіцієнт детермінації (R²) в них коливається в межах 0,53 - 0,72.

Такі біометричні показники, як висота й маса рослин, діаметр кошика мають найбільші значення також при поєднанні мінімального обробітку ґрунту у парах із ярусною оранкою під соняшник.

Формування найвищої урожайності насіння соняшнику у короткоротаційній сівозміні з чистим паром у середньому за п'ять років досліджень (24,1 ц/га) забезпечує варіант, який поєднує ярусну оранку під соняшник з вилученням зяблевого основного обробітку ґрунту під пар та з підгортанням рослин у рядках при останній культивації міжрядь. Прибавка у врожаї в порівнянні з контролем при цьому складає 2,0 ц/га (табл. 6).

Таблиця 5 Врожайність культур короткоротаційної сівозміни із зайнятим паром залежно від системи основного обробітку ґрунту та догляду за посівами соняшнику, ц/га

Система основного обробітку ґрунту	Культура
	соя на зелену масу (2001-2003 рр.)	озима пшениця (2002-2004 рр.)	соняшник (2003-2005 рр.)
			1*	2*
Безполицеве розпушування на 25-27 см під соняшник на фоні оранки на 28-30 см під пар (контроль)	109	37,7	20,0	21,0
Безполицеве розпушування на 20-22 см під соняшник на фоні ярусної оранки на 35-40 см під пар	111	39,6	19,0	20,2
Ярусна оранка на 35-40 см під соняшник на фоні без зяблевого основного обробітку ґрунту під пар	110	41,4	22,4	23,8

НІР₀₅, ц/га - обробіток ґрунту 2,58 2,0 1,00

- догляд за посівами 0,81

- взаємодія факторів 1,43

Умовні позначення: 1* - при культивації міжрядь;

2* - як 1*, але з підгортанням рослин у рядках.

Найбільша врожайність насіння соняшнику в короткоротаційній сівозміні із зайнятим паром (23,8 ц/га) формується при такому ж обробітку ґрунту, як і в сівозміні з чистим паром. Перевага цього варіанту над контролем в залежності від погодних умов склала від 2,1 до 3,9 ц/га (табл. 5).

Ярусна оранка під соняшник на фоні без зяблевого основного обробітку ґрунту під пари сприяє отриманню соняшникового насіння з низькою (20,3-20,9 %) лушпинністю та найбільшою (65,2-68,3 г) масою 1000 насінин.

Вміст олії в насінні соняшнику не залежав від вивчаємих систем основного обробітку ґрунту і знаходився на одному рівні по всіх варіантах, лише погодний фактор впливав на цей показник. У надто посушливий 2003 рік по всіх варіантах обробітку ґрунту як в сівозміні з чистим, так із зайнятим парами спостерігався найменший вміст олії - 50,2 %, а в найбільш вологий (2004 рік) він був найвищим - 53,7 %.

Таблиця 6 Врожайність культур короткоротаційної сівозміни з чистим паром залежно від системи основного обробітку ґрунту та догляду за посівами соняшнику, ц/га

Система основного обробітку ґрунту	Культура
	чистий пар	озима пшениця (2002-2004 рр.)	соняшник (2003-2005 рр.)
			1*	2*
Безполицеве розпушування на 25-27 см під соняшник на фоні оранки на 28-30 см під пар (контроль)	-	39,7	21,2	22,1
Безполицеве розпушування на 20-22 см під соняшник на фоні ярусної оранки на 35-40 см під пар	-	41,6	20,7	21,6
Ярусна оранка на 35-40 см під соняшник на фоні без зяблевого основного обробітку ґрунту під пар	-	43,7	23,2	24,1

НІР₀₅, ц/га - обробіток ґрунту 2,2 0,80

- догляд за посівами 0,67

- взаємодія факторів 1,19

Умовні позначення: 1* - при культивації міжрядь;

2* - як 1*, але з підгортанням рослин у рядках.

Розділ 5. Продуктивність короткоротаційних сівозмін із соняшником

В середньому за п'ять років досліджень найбільший вихід рослинницької продукції забезпечила сівозміна із зайнятим паром при застосуванні в ній ярусної оранки під соняшник на фоні без зяблевого основного обробітку ґрунту під пар. Її продуктивність склала 35,8 - 36,6 ц/га кормових одиниць, 28,0 - 28,4 ц/га сухої речовини та 2,9 ц/га перетравного протеїну.

Дещо поступається варіант з безполицевим розпушуванням на 20-22 см під соняшник на фоні ярусної оранки під зайнятий пар. Продуктивність його склала 33,3 - 34,0 ц/га кормових одиниць, 26,6 - 26,9 ц/га сухої речовини та 2,7 - 2,8 ц/га перетравного протеїну.

Подібна тенденція по зазначених варіантах обробітку ґрунту спостерігається і в сівозміні з чистим паром, але її продуктивність значно нижча. Так, по ярусній оранки під соняшник на фоні без зяблевого основного обробітку ґрунту під пар вказані вище показники варіювали у таких межах: 29,8-30,3 ц/га кормових одиниць; 19,7-20,0 ц/га сухої речовини та 2,2 ц/га перетравного протеїну, що відповідно на 10,5-10,9; 25,7-25,9 та 18,5-21,4 % менше, ніж у сівозміні із зайнятим паром.

Розділ 6. Економічна та енергетична ефективність систем обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах із соняшником

Згідно з проведеними розрахунками найбільший вміст валової енергії у врожаї на один гектар сівозмінної площі отримано у варіанті із ярусною оранкою під соняшник на фоні без основного зяблевого обробітку ґрунту під пари. У цьому ж варіанті були й найменшими витрати сукупної енергії на виробництво одиниці продукції. Так, під впливом вказаної системи обробітку ґрунту коефіцієнт енергетичної ефективності по сівозміні із зайнятим паром склав 4,3 - 4,4, а з чистим 3,9 - 4,0. У варіанті з безполицевим розпушуванням на 20-22 см під соняшник на фоні ярусної оранки під пари коефіцієнт енергетичної ефективності у сівозміні із зайнятим паром склав 3,8 - 3,9, а з чистим 3,5.

Собівартість насіння соняшнику при застосуванні ярусної оранки на фоні без зяблевого основного обробітку ґрунту під пари зменшується у порівнянні з контролем: у сівозміні з чистим паром на 3,3 - 3,6 грн./ц , а із зайнятим - на 4,9 - 5,1 грн./ц. Рівень рентабельності також виявився найбільшим у цьому варіанті. В сівозміні із зайнятим паром при культивації міжрядь соняшнику він склав 153,3 %, а при культивації міжрядь з підгортанням рослин у рядках 169,2, що на 25,4 - 29,2 % більше, ніж у контролі. В сівозміні з чистим паром рентабельність вирощування насіння соняшнику зросла у порівнянні з контролем на 20,8 та 20,9 %.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наводяться результати п'ятирічних досліджень впливу диференційованих систем основного обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах з 33 % насиченням соняшником на фоні оптимального удобрення в умовах південного Степу України як на продуктивність даної культури так і сівозмін у цілому.

1. Найбільше накопичення продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту за осінньо-зимовий період забезпечує ярусна оранка на 35-40 см (112 мм у парах та 116-119 мм на зябу під соняшник). Упродовж літа волога в ґрунті краще зберігається на фоні безполицевого розпушування. Найменший коефіцієнт водоспоживання та найбільша врожайність насіння соняшнику мали місце при поєднанні ярусної оранки на 35-40 см під соняшник і вилучення основного зяблевого обробітку ґрунту під пар. В сівозміні із зайнятим паром ці показники склали 145 м³/ц та 23,8 ц/га, а з чистим паром 144,6 та 24,1 відповідно.

2. Зменшення інтенсивності механічного обробітку ґрунту шляхом скорочення глибини, добору ґрунтообробного знаряддя та кількості технологічних операцій сприяє кращому збереженню його структури. Так, перед сівбою озимини, як по чистому, так і по зайнятому парах коефіцієнт. структурності 0-30 см шару ґрунту при вилученні зяблевого основного обробітку склав 6,8, в той час як на фоні оранки на 28-30 см він становив 3,9-4,1, а по ярусному обробітку на 35-40 см 4,1-4,8.

3. На відміну від структури щільність ґрунту із зменшенням інтенсивності механічного обробітку зростає. Найбільше варіювання в щільності 0-30 см шару при різних заходах основного обробітку ґрунту має місце одразу після його проведення (0,05-0,22 г/см³ у парах та 0,07-0,9 г/см³ під соняшник); у подальшому до кінця парування та достигання соняшнику ці розбіжності згладжуються.

4. При застосуванні під соняшник ярусної оранки на 35-40 см на фоні без зяблевого основного обробітку ґрунту під пари твердість його 0-30 см шару знаходиться в оптимальних межах (від 0,13 до 0,33 Мпа). Безполицеве розпушування на 25-27 та 20-22 см забезпечує оптимальну твердість вказаного шару ґрунту лише до фази утворення кошиків, на кінець вегетації цей показник зростає до 0,46-0,57 Мпа. Твердість посівного шару ґрунту (0-10 см) перед сівбою озимини при вилученні зяблевого основного обробітку ґрунту під пари знаходилась в оптимальних межах і складала 0,30 Мпа.

5. Найменший рівень забур'яненості посівів соняшнику забезпечує поєднання мінімального обробітку ґрунту в парах із ярусною оранкою під соняшник. Наприкінці вегетації культури у цьому варіанті маса бур'янів була на 71,8-77,2 % меншою, ніж при інших системах обробітку ґрунту в сівозміні. Підгортання рослин соняшнику у рядках при останній культивації міжрядь на всіх фонах основного обробітку ґрунту в порівнянні із культивацією міжрядь без підгортання сприяє зменшенню загальної забур'яненості на 41,1-77,2 %, забур'яненості вовчком соняшниковим на 26,3-30,0 %.

6. Вилучення зяблевого основного обробітку ґрунту під чистий та зайнятий пари в поєднанні з ярусною оранкою під соняшник сприяє повному пригніченню вовчка соняшникового, а також значному зменшенню ураженості рослин білою та сірою гнилями. Якщо по ярусній оранці загальна ураженість патогенами склала 4,2-4,8 % то по безполицевому розпушуванню на 25-27 і 20-22 см - відповідно 12,1-12,3 та 17,5-17,6 %.

7. Такі біометричні показники, як висота й маса рослин, діаметр кошика мають найбільші значення також при поєднанні мінімального обробітку ґрунту у парах із ярусною оранкою під соняшник. Так, на 12.07 середній діаметр кошика у цьому варіанті склав 27,6-28,3 см, в той час, як по інших варіантах 22,9-25,8 см.

8. Формування найвищої врожайності насіння соняшнику у короткоротаційній сівозміні з чистим паром в середньому за всі роки досліджень (24,1 ц/га) забезпечує варіант, який поєднує ярусну оранку під соняшник з вилученням зяблевого основного обробітку ґрунту під пар та з підгортанням рослин у рядках при останній культивації міжрядь. Прибавка врожайності в порівнянні з контролем при цьому складає 2,0 ц/га.

9. Найбільша врожайність насіння соняшнику в короткоротаційній сівозміні із зайнятим паром (23,8 ц/га) формується при такому ж обробітку ґрунту, як і в сівозміні з чистим паром. Перевага цього варіанту над контролем в залежності від погодних умов склала від 2,1 до 3,9 ц/га.

10. Ярусна оранка під соняшник на фоні без зяблевого основного обробітку ґрунту під пари сприяє отриманню соняшникового насіння з низькою (20,3-20,9 %) лушпинністю та найбільшою (65,2-68,3 г) масою 1000 насінин. Така. закономірність має місце в обох досліджуваних сівозмінах і в усі роки експериментування.

11. Найбільша врожайність озимої пшениці за всі роки досліджень, незалежно від погодних умов, була сформована на фоні мінімізованого обробітку ґрунту під пари. У сівозміні із зайнятим паром в середньому за п'ять років досліджень вона склала 41,4, а з чистим 43,7 ц/га, що відповідно на 3,7 та 2,8 ц/га більше, ніж у контролі.

12. Вилучення зяблевого основного обробітку ґрунту під пари та ярусна оранка під соняшник забезпечують найвищий вихід з гектара сівозмінної площі сухої речовини, кормових одиниць та перетравного протеїну. У сівозміні із зайнятим паром вказані показники склали відповідно: 28,0-28,4; 35,8-36,6 та 2,9 ц, що на 1,8-1,9; 2,8-3,1 та 0,2 ц більше ніж у контролі.

13. Найвища енергетична ефективність у досліджуваних сівозмінах досягається по ярусній оранці на 35-40 см під соняшник на фоні вилучення зяблевого основного обробітку ґрунту в парах. У сівозміні з чистим паром вміст валової енергії в урожаї перевищує сукупні енерговитрати в 3,9-4,0 рази, а в сівозміні із зайняти паром у 4,3-4,4 рази.

14. Система обробітку ґрунту, що передбачає ярусну оранку на 35-40 см під соняшник при вилученні зяблевого основного обробітку в парах сприяє збільшенню рентабельності вирощування цієї культури у порівнянні з контролем на 20,8-20,9 % (сівозміна з чистим паром) та 25,4-29,9 % (сівозміна із зайнятим паром).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У короткоротаційних сівозмінах південного Степу України з високим насиченням соняшником на важких за механічним складом ґрунтах з глибоким гумусовим горизонтом для отримання високої урожайності насіння соняшнику (23,8-24,1 ц/га) та продуктивності короткоротаційних сівозмін в цілому (28,4 ц/га сухої речовини, 36,6 ц/га кормових одиниць та 2,9 ц/га перетравного протеїну), досягнення більшої енергетичної та економічної ефективності, рекомендується в межах однієї ротації застосовувати на фоні оптимального удобрення систему основного обробітку ґрунту, яка передбачає ярусну оранку під соняшник на глибину 35-40 см у поєднанні з мінімізованим (без зяблевого основного) обробітком під чистий або зайнятий пари. Деяке збільшення енерговитрат на ярусну оранку під соняшник в порівнянні з традиційним обробітком повністю компенсується їх заощадженням при обробітку в парах.

2. З метою збільшення продуктивності короткоротаційних сівозмін з соняшником парове поле рекомендується займати такою парозаймаючою культурою як соя на зелену масу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Хомяк П.В. Оптимізація основного обробітку ґрунту під соняшник в короткоротаційних сівозмінах південного Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2003. - Вип. 1 (21). - С. 118 - 122.

2. Грабак Н.Х., Хомяк П.В. Вплив екологічно безпечних систем обробітку ґрунту під соняшник на продуктивність культури та фітосанітарний стан агробіоценозу // Наукові праці: Екологія. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2004. - Т. 39. - Вип. 26. - С. 38 - 42.

3. Хомяк П.В. Вплив систем основного обробітку ґрунту на фітосанітарний стан посівів соняшнику в короткоротаційних сівозмінах південного Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2005. - Вип. 1 (29). - С. 189 - 193.

4. Хомяк П.В. Вплив систем основного обробітку ґрунту під соняшник на динаміку його водно-фізичних властивостей, біометричні показники та врожайність в короткоротаційній сівозміні в умовах південного Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2005. - Вип. 2 (30). - С. 182 - 189.

5. Хомяк П.В. Відновлення водного режиму ґрунту засобами його основного обробітку в короткоротаційній сівозміні з соняшником в умовах південного Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2006. - Вип. 3 (35). - С. 39 - 43.

6. Хомяк П.В. Динаміка водно-фізичних властивостей ґрунту залежно від засобів основного обробітку під чорний пар в короткоротаційній сівозміні з соняшником // Наукові праці: Екологія. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. - Т. 58. - Вип. 45. - С. 87 - 90.

7. Хомяк П.В. Особливості обробітку ґрунту під соняшник при скорочених термінах повернення його на попереднє місце в сівозмінах південного Степу України // Актуальні проблеми сучасного землеробства: Міжнародна науково-практична конференція. Луганський НАУ, Луганськ, 14-16 травня 2003 р. - Луганськ: Видавництво ЛНАУ, 2003. - С. 6 - 8.

АНОТАЦІЯ

Хомяк П.В. Оптимізація обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах із соняшником у південному Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. - ННЦ “Інститут землеробства УААН”, Київ, 2007.

За результатами 5-річних досліджень впливу різних заходів та систем основного обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах із соняшником на водно-фізичні властивості ґрунту та фітосанітарний стан посівів соняшнику, встановили особливості формування продуктивності цієї та інших культур і сівозмін в цілому в умовах південного Степу України.

Розраховано економічну та енергетичну ефективність вирощування соняшнику за різних систем основного обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах та догляду за посівами культури.

В результаті виконаних досліджень для сільськогосподарських підприємств південного Степу України розроблена технологія з диференційованою системою обробітку ґрунту на фоні оптимального удобрення в короткоротаційних сівозмінах, яка забезпечує високу продуктивність та економічну ефективність не тільки соняшнику, а й сівозміни в цілому. Основні елементи цієї технології полягають у наступному: вилученні зяблевого основного обробітку ґрунту в пару; ярусна оранка на 35-40 см під соняшник; збалансована система удобрення на заплановану врожайність; підгортання рослин соняшнику при другій культивації міжрядь. Впровадження цих елементів технології вирощування соняшнику забезпечує отримання 23,8-24,1 ц/га якісного насіння при високій рентабельності витрат.

Ключові слова: заходи основного обробітку ґрунту, система обробітку ґрунту, продуктивність посівів, продуктивність сівозмін, соняшник, економічна ефективність, енергетична ефективність

АННОТАЦИЯ

Хомяк П.В. Оптимизация обработки почвы в короткоротационных севооборотах с подсолнечником в южной Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие. - ННЦ “Институт земледелия УААН”, Киев, 2007.

Согласно результатам 5-летних исследований по влиянию различных способов и систем основной обработки почвы в короткоротационных трехпольных севооборотах (черный или занятый пар - озимая пшеница - подсолнечник) на изменение водно-физических свойств почвы и фитосанитарного состояния посевов подсолнечника установлены особенности формирования продуктивности этой и других культур, а также севооборотов в целом в условиях южной Степи Украины.

Рассчитано экономическую и энергетическую эффективность выращивания подсолнечника в зависимости от разных систем основной обработки почвы в севообороте и уходе за посевами культуры.

Установлено, что формированию наибольшей урожайности семян подсолнечника (23,8-24,1 ц/га) в условиях короткой ротации способствовала ярусная вспашка на 35-40см под подсолнечник на фоне минимальной (без зяблевой основной) обработки почвы под пары. Этот вариант способствовал наилучшему сохранению влаги и структуры почвы в парах, обеспечил наименьший коэффициент водопотребления и оптимальные параметры плотности и твердости пахотного слоя почвы на протяжении вегетации подсолнечника.

Система обработки почвы, которая предусматривает ярусную вспашку на 35-40 см под подсолнечник на фоне минимальной обработки почвы под пары, обеспечила и наивысшую продуктивность севооборота в целом (28,4 ц/га сухого вещества, 36,6 ц/га кормовых единиц и 2,9 ц/га перевариваемого протеина).

Некоторое увеличение энергозатрат на выполнение ярусной вспашки на 35-40 см в сравнении с традиционной обработкой почвы полностью компенсируется ее сбережением при обработке пара.

Исходя из результатов исследований для короткоротационных севооборотов с подсолнечником, в пределах одной ротации, разработана технология с дифференцированной системой обработки почвы на фоне внесения оптимальных доз удобрений, которая обеспечивает высокую продуктивность и экономическую эффективность не только посевов подсолнечника, но и севооборота в целом. Основные элементы этой технологии заключаются в следующем: извлечение зяблевой основной обработки почвы в парах; ярусная вспашка на 35-40 см под подсолнечник; сбалансированная система удобрения на запланированную урожайность; окучивание растений подсолнечника при второй междурядной культивации.

С целью увеличения продуктивности короткоротационных севооборотов с подсолнечником паровое поле рекомендуется занимать такой парозанимающей культурой как соя на зеленую массу.

Ключевые слова: системы обработки почвы, способы основной обработки почвы, продуктивность посевов, продуктивность севооборотов, подсолнечник, экономическая эффективность, энергетическая эффективность.

ABSTRACT

Khomyak P.V. The optimization of soil tillage in the short - term rotations with the sunflower in the southern Steppe of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the specialty 06.01.01 - general agriculture. NRC “Institute of Agriculture of the UAAS”, Kyiv, 2007.

As a result of five years investigations of an influence of various measures and systems of basic soil tillage in short - term rotations with sunflower on water-physical indexes of soil, the phytosanitary state of sunflower crops, there were established details of this and other crop and crop rotation productivity on the whole in the conditions of the southern Steppe of Ukraine.

The economic and energy efficiency of sunflower growing depending on various systems of basic soil tillage in short - term rotations and crop tending is calculated.

Based on the results of fulfilled research, for the agricultural enterprises of the southern Steppe of Ukraine the technology with differentiated soil tillage system is worked out against a background of optimum fertilization in short - term rotations. It secures the high productivity and economic efficiency of not only the sunflower but also and crop rotations as a whole. The main components of this technology consist in following: the removal of autumn basic tillage in a follow, layer ploughing 35-40 cm deep under sunflower, the balanced fertilizer system for the planned yield, carting up the sunflower plants at second row cultivation. The introduction of these sunflower growing technology components ensures the getting of 23.8 - 24.1 hkg/ha qualitative seeds at the high cost profitability.

Keywords: measures of basic soil tillage, soil tillage system, crops productivity, crops rotations productivity, sunflower, economic efficiency, energies efficiency.

Размещено на Allbest.ru

...