Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ

УДК 619:614:636.5.087

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ФУМАРОВОЇ КИСЛОТИ ТА АСИД ЛАКУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ ТА КУРЕЙ-НЕСУЧОК

16.00.06 - Гігієна тварин та ветеринарна санітарія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Жейнова Наталія Миколаївна

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор Чорний Микола Васильович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри зоогігієни.

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор Марков Юрій Максимович, Харківський інститут екології і соціального захисту, декан еколого-валеологічного факультету;

доктор ветеринарних наук, професор Гончаренко Володимир Михайлович, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри зоогігієни і загального тваринництва.

Захист відбудеться „20” грудня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.070.01. в Харківській державній зооветеринарній академії за адресою: 62341, с. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл., головний корпус, ауд.46

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної зооветеринарної академії за адресою: 62341, с. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл.

Автореферат розісланий “15” листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,кандидат ветеринарних наук, доцент М.М. Кущ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основними задачами агропромислового комплексу України є забезпечення населення якісними та безпечними продуктами харчування, а переробної промисловості - сировиною. В умовах різкого зменшення виробництва молока, яловичини і свинини птахівництво, як скороспіла галузь, може нівелювати дефіцит повноцінних білків у харчуванні людей. Переведення цієї галузі на промислову технологію з автоматизацією основних технологічних процесів дозволяє збільшити її питому вагу у вирішенні проблем забезпечення населення повноцінними білками. Разом з тим, інтенсифікація птахівництва супроводжується зниженням резистентності в організмі і різними порушеннями обмінних процесів птиці [Соколов В. Д., 1987; Красніков Г. А., 2001; Сахацький М. І., 2002; Ярошенко Ф. О., 2004; Helwog R., 2005].

На сучасному етапі в цьому напрямку особливо перспективним є використання екологічно безпечних, біологічно активних речовин, одним з яких є фумарова кислота та комбінований препарат на її основі - Асид Лак. Вивченням біологічних властивостей фумарової кислоти і ефективності її застосування як активного модифікатора підвищення резистентності при стресових явищах у свиней і бройлерів займалися ряд вчених [Бузлама В. С., 1985; Околелова Т. М., Імангулов Ш. А., 1988; Касаткін А. А., 1996].

Однак результатів застосування фумарової кислоти з комбінованим препаратом у порівняльному аспекті, а особливо їх вплив на стан резистентності організму птиці, мікроморфологічні та санітарно-мікробіологічні показники кишечнику, особливо при техногенних стресах, ми не знайшли.

Тому низка питань зазначеної проблеми в її теоретико-методичному та прикладному аспектах залишається недостатньо вивченою, дискусійною, і вимагає подальшого наукового обґрунтування та пошуку оптимальних практичних рішень.

Звязок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень за темою: “Розробка технологічних прийомів і гігієнічних нормативів, спрямованих на підвищення резистентності, продуктивності та профілактики хвороб тварин різних видів і виробничо-вікових груп” (Державний реєстраційний номер 0107U003357), які виконувались у Харківській державній зооветеринарній академії.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - провести гігієнічну оцінку умов годівлі та утримання птиці, вивчити ефективність застосування фумарової кислоти і Асид Лаку при вирощуванні ремонтного молодняку і курей-несучок.

Продуктивність, збереження та природна резистентність ремонтного молодняку птиці кросу Хайсекс білий при застосуванні в раціоні фумарової кислоти і Асид Лаку у критичні періоди вирощування. Дослідженнями встановлено, що молодняк птиці, який отримував кормові добавки розвивався краще, чим у контрольній групі. Жива маса ремонтного молодняку птиці дослідних груп перевищувала контрольну на 5,1 - 5,7 % (Р<0,05), при цьому декілька кращі показники спостерігались у молодняку, який отримував фумарову кислоту в дозі 1,5 кг/т корму (0,10 г/гол.), де достовірне збільшення живої маси птиці до контролю склало 7,8 % (Р<0,01). Використання кормових добавок сприятливо вплинуло на збереження молодняку птиці. За 30 діб вирощування в дослідних групах збереженість була вищою на 4,0-3,2 % у порівнянні з контролем. Протягом усього періоду досліджень було встановлено вірогідну різницю вмісту формених елементів та резервної лужності крові молодняку дослідних груп, (табл. 1).

Таблиця 1. Показники крові молодняку птиці після згодовування фумарової кислоти та Асид Лаку (М±m, n=5)

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р <0,001 порівняно з контролем

Поряд з цим, на фоні підвищення рівня гемоглобіну на 8,2-13,4 %, бактерицидна активність сироватки крові у ремонтного молодняку, який отримував фумарову кислоту та Асид Лак протягом 30 діб, підвищилась на 11,2-19 % (Р<0,05), лізоцимна активність - на 14,9-21,6 % (Р<0,05). Помітно кращою була активність фагоцитозу в молодняку, що отримував добавку у вигляді фумарової кислоти (на 8,6-19,1 %) або Асид Лаку (на 11,1-14,6 %) (табл. 2).

Таблиця 2. Показники неспецифічної резистентності молодняку при згодовуванні фумарової кислоти та Асид Лаку (М±m, n=5)

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р <0,001 порівняно з контролем

Динаміка маси та індексів тимусу і фабрицієвої бурси ремонтного молодняку курей при застосуванні в раціоні кормових добавок. Встановлено, що введення до комбікорму молодняку птиці, віком 60 діб, протягом місяця фумарової кислоти або Асид Лаку, стимулює ріст фабрицієвої бурси і тимусу (рис.2)

Рис. 2. Динаміка змін маси фабрицієвої бурси і тимусу молодняку(90 діб) при застосуванні в раціоні кормових добавок (n=5)

Збільшувались також індекси фабрицієвої бурси та тимусу (гранічний рівень) від 3,45±0,075 до 4,18±0,018 (Р<0,05), що свідчить про активний імунофункціональний стан фабрицієвої бурси та тимусу птиці дослідних груп, що підтверджується підвищенням неспецифічної резистентності молодняку.

Вплив добавок фумарової кислоти і Асид Лаку в раціоні первинно ослабленого нестандартного молодняку. Паралельно з першим основним науково-господарським дослідом нами було проведено окреме дослідження щодо вивчення можливості використання даних пребіотиків у раціоні первинно ослабленого молодняку птиці. Критерієм відбору курчат була діюча нормативно-правова документація щодо кросу Хайсекс білий.

Встановлено, що вживання суміші з додаванням фумарової кислоти або Асид Лаку в дозі 2,5 кг/т (0,16 г/гол.) сприяло збільшенню середньодобового приросту живої маси молодняку у порівнянні з контролем на 17,6 та 15,8 % відповідно. Показник збереження молодняку птиці ІІ і ІІІ дослідних груп був на 4 % більше, ніж у контрольній групі. Протягом досліду встановлено вірогідне зростання кількості еритроцитів у крові курчат дослідних груп на 23,0 та 20,0 % відповідно (Р<0,01), гемоглобіну - на 14,3 і 11,1 % (Р<0,01). Застосування фумарової кислоти та Асид Лаку в раціоні молодняку підвищило вихід ділових молодок у дослідних групах у середньому на 9,1 %, строки знесення першого яйця були на 12 діб раніше, і досягнення 50 % продуктивності - на 7 діб, а збереженість була вищою на 4,9 % відповідно, ніж у аналогів контрольної групи.

Таким чином, при проведенні серії науково-господарських дослідів для вивчення впливу пребіотиків (фумарової кислоти та Асид Лаку) на організм молодняку птиці кросу Хайсекс білий, який вирощували в умовах нормативного утримання та годівлі, було встановлено позитивний вплив на приріст живої маси, показники крові, функціонування імунної системи, збереження поголів'я і споживання кормів як у стандартно розвинених курчат, так і у первинно ослабленого нестандартного молодняку.

Вплив пребіотиків на гематологічні та імунологічні показники крові й акцидентальну інволюцію тимусу та фабрицієвої бурси курей в умовах високої температури повітря. За схемою дослідів з курей-молодок було сформовано три групи курей-несучок по 125 голів у кожній, вирівняних за живою вагою та несучістю згідно з вимогами стандарту кросу. Годівлю птиці кожної групи здійснювали повноцінними комбікормами відповідно до діючих рекомендацій. Проведені дослідження стану мікроклімату показали, що в літній період у приміщенні часто спостерігались значні стійкі погіршення показників мікроклімату, тому що система повітряобміну не була оснащена холодильним обладнанням (рис. 3).

Рис. 3. Температура повітря в пташнику

Показники фізичних властивостей та хімічного складу повітря в дослідному приміщенні не завжди відповідали вимогам, які передбачені нормами технологічного проектування для птахівничих приміщень. Значні коливання температури повітря в пташнику у літній період - від 17,8 до 31,2 єС і відносної вологості - від 54 до 86 %, негативно впливали на загальний стан, природну резистентність та продуктивність курей-несучок, особливо на птицю контрольної групи. Влітку у курей підвищувалась частота дихання і пульсу, різко зменшувався апетит, вони багато споживали води, що негативно вплинуло на їх життєздатність та продуктивні якості.

У табл. 3 наведено гематологічні показники курей-несучок, яким попередньо згодовували фумарову кислоту і Асид Лак (ефект періоду післядії) та застосовували їм ці препарати у літній період, під час стійкого підвищення температури повітря в пташнику до 31,2 єС порівняно з аналогами контрольної групи, яких годували основним раціоном без домішок пребіотиків.

Таблиця 3. Гематологічні показники крові курей-несучок при використанні в раціоні фумарової кислоти та Асид Лаку (М±m, n=6)

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 порівняно з контролем

Аналізуючи наведені результати, слід зазначити, що введення фумарової кислоти та Асид Лаку до раціону курей-несучок справляло позитивний, хоча й неоднозначний, вплив на показники крові птиці під час утримання її в умовах стійкого підвищення температури повітря. Так, кури дослідних груп відрізнялися від контрольних підвищеним на 14,3-18,2 % вмістом еритроцитів. Аналогічна картина була характерною і для кількості в крові лейкоцитів та вмісту гемоглобіну. Одним із важливих показників рівня протеїнового живлення птиці є вміст загального білка в сироватці крові. Встановлено, що застосування пребіотиків у дозі 2 кг/т (0,24 г/гол.) зумовило підвищення цього показника порівняно з контролем на 7,2-5,9 %, у тому числі за вмістом альбумінів - на 4,9-4,3 % (Р<0,05), а за вмістом глобулінів - на 9,5-8,5 % (Р<0,01). Показники природних захисних сил організму курей до раціону яких вводили пребіотики, наведено в табл. 4.

Таблиця 4. Вплив фумарової кислоти та Асид Лаку на показники неспецифічної резистентності курей-несучок (М±m, n=6)

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 порівняно з контролем

Аналіз гуморальних факторів захисту організму птиці свідчить про післядію препаратів, що в курей-несучок проявлялась зростанням бактерицидної активності сироватки крові на 10,6-17,55 %, а лізоцимної активності - на 18,1-18,9 %. Фагоцитоз також відбувався активніше в крові птиці дослідних груп, і його перевага у курей-несучок по відношенню до контрольної склала 5,1 і 6,1 % (Р<0,001) відповідно.

Таким чином, застосування фумарової кислоти й Асид Лаку в дозі 2 кг/т корму нівелює негативний вплив порушення параметрів мікроклімату, що сприяє досягненню потенційних можливостей продуктивності курей-несучок та зниженню витрат на виробництво яєць.

Фумарова кислота та Асид Лак, стимулюючи розвиток органів імунної системи в молодняку птиці яєчних напрямків, одночасно гальмують акцидентальну інволюцію фабрицієвої бурси і тимусу, які довше виконують свої захисні функції у дорослої птиці, підвищуючи її життєздатність та продуктивність. Ефект періоду післядії із застосуванням фумарової кислоти та Асид Лаку знайшов відображення в підвищенні абсолютної маси фабрицієвої бурси і тимусу у порівнянні з аналогами контролю на 6,1 і 5,0 % відповідно (Р<0,05).

Вплив кормових раціонів зі зниженою поживністю на резистентність курей-несучок та можливість її коригування за допомогою пребіотиків. У проведенні досліду використовували три попередні піддослідні групи птиці, яким протягом 25 тижнів згодовували комбікорм. Раціон був дефіцитним за основними елементами годівлі й гостродефіцитним за сирим протеїном та обмінною енергією. Умови утримання курей-несучок контрольної і дослідних груп були однаковими і відповідали вимогам щодо утримання кросу Хайсекс білий. Нами було проведено дослідження гематологічних показників крові й оцінка природної резистентності курей-несучок при застосуванні в раціонах фумарової кислоти та Асид Лаку на фоні дефіцитного раціону (табл. 5).

Таблиця 5. Вплив фумарової кислоти і Асид Лаку на показники крові курей-несучок (M±m, n=6)

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 порівняно з контролем

За кількістю еритроцитів кури-несучки дослідних груп мали перевагу перед аналогами контрольної групи. Аналогічною була картина концентрації в крові гемоглобіну, де кури-несучки дослідних груп перевершували за цим показником контрольних на 17,4 і 19,1 % (Р<0,01) відповідно. Застосування пребіотиків позитивно вплинуло на збільшення загального білка в середньому на 6,6 %, в тому числі глобулінів - на 8,4-9,5 % (Р<0,01). Слід відзначити, що введення до комбікормів для птиці фумарової кислоти або Асид Лаку впливає також на його активну кислотність, регулюючи співвідношення кислотних та лужних еквівалентів, за рахунок чого нормалізується кислотно-лужний баланс і метаболічні процеси в організмі. При визначенні рівня природної резистентності організму курей стало очевидно, що найбільш розвинутими захисні сили були в птиці дослідних груп (табл. 6).

Таблиця 6. Вплив фумарової кислоти і Асид Лаку на показники неспецифічної резистентності курей-несучок (M±m, n=6)

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 порівняно з контролем

При дослідженні бактерицидної, лізоцимної активності крові та фагоцитарної активності лейкоцитів встановлена тенденція до збільшення показників під впливом фумарової кислоти і Асид Лаку по відношенню до контрольної групи: БАСК - на 4,4 і 4,6 %, ЛАСК - на 8,0 і 11,1 % та фагоцитарної активності лейкоцитів - на 7,0 і 6,2 % відповідно. Показники неспецифічної резистентності знаходяться в прямій залежності від функціонального стану шлунково-кишкового тракту птиці.

Результати морфологічних досліджень тонкого відділу кишечнику курей контрольної групи показали, що стінка тонкого відділу кишечнику контрольної групи була вірогідно тоншою в середньому на 5,33 % (Р<0,001), у тому числі слизової оболонки - на 10,6 % (Р<0,001) відповідно, що обумовлювалось розвитком у ній дистрофічних, некротичних та атрофічних процесів з ділянками десквамації епітеліоцитів одношарового призматичного облямівкового епітелію кишкових ворсинок тонкого відділу кишечнику птиці.

У курей дослідних груп відмінною особливістю було збільшення товщини стінки тонкого відділу кишечнику та розмірів кишкових ворсинок, з чіткою облямівкою ентероцитів. У печінці не відмічалось порушень структури. Тобто, застосування фумарової кислоти і Асид Лаку сприяє зниженню негативної дії низькокалорійних кормів на травну систему птиці та коригує морфологічні параметри тонкого відділу кишечнику і нормалізує функціональний стан травного тракту.

Вплив пребіотиків на показники яєчної продуктивності та можливості стабілізації її при сумісній дії теплових і кормових стресів. За продуктивними якостями вірогідне збільшення кількості яєць на початкову несучку за 25-52 тижні продуктивності було у птиці 2-ї і 3-ї дослідних груп, несучість зростала на 8,3-6,8 % порівняно з несучками контрольної групи (табл. 7).

Таблиця 7. Показники яєчної продуктивності курей-несучок (M±m, n=15)

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 порівняно з контролем

Під впливом застосованих пребіотиків у курей-несучок 2-ї і 3-ї дослідних груп підвищилась інтенсивність несучості на початкову несучку на 5-4,2 % (Р<0,05). Одним із показників впливу стресових факторів на продуктивність птиці є коефіцієнт вирівняності несучості. Отримані дані свідчать, що без використання пребіотиків при теплових та кормових стресах різко знижується несучість (Вк=73,17 %). Використання фумарової кислоти та Асид Лаку дозволяє підняти вирівняність несучості відповідно до 87,95 та 85,43 %, що на 14,78 та 12,26 % вище за контроль.

Санітарно-мікробіологічні і рН-метричні дослідження шлунково-кишкового тракту птиці при застосуванні в раціоні фумарової кислоти та Асид Лаку. З метою з'ясування механізмів позитивного впливу кормових добавок на показники продуктивності та природної резистентності в ремонтного молодняку та курей кросу Хайсекс білий, було вивчено загальну кількість мікроорганізмів та рівень рН в клубовій і тонкій кишках курчат, яким застосовували в раціоні пребіотики в дозі 1,5 кг/т (0,16 г/гол.) і 2,0 кг/т корму (0,24 г/гол.) та птиці, якій згодовували комбікорм без добавки підкислювачів. Встановлено, що фумарова кислота і Асид Лак пригнічують ріст умовно-патогенної мікрофлори і стимулюють розвиток корисної. Причому, ефективність застосування фумарової кислоти є вищою, ніж Асид Лаку. Загальна кількість бактерій в 1 г вмісту кишечнику (КУО/г) дорівнювала в контролі у клубовій кишці 1,17±0,94х10⁸, у тонкій кишці - 81,35±2,2х10⁸, у дослідній групі з Асид Лаком - 1,07±0,92х10⁷ і 62,88±1,4х10⁷ відповідно; у дослідній групі з фумаровою кислотою - 5,21±0,81х10⁶ і 33,13±1,2х10⁷ відповідно. Кількість кишкової палички та патогенних стафілококів в 1 г вмісту тонкого відділу кишечнику була меншою у порівнянні з контролем в середньому в 9,1 і 7,1 разів відповідно. Разом із тим, кількість корисної мікрофлори кишечнику під впливом пребіотиків істотно підвищилася. Так, кількість амілолітичних бактерій в 1 г вмісту кишечнику збільшилась у групі курчат, які одержували Асид Лак, у 3,1 і 3,3 раза, а в групі курчат, які одержували фумарову кислоту - у 4,4 і 7 разів. Кількість молочнокислих бактерій збільшилась у кишечнику дослідних курчат, які одержували Асид Лак, в 3,2-3,8 раза, а в групі курчат, що отримували фумарову кислоту - у 5,8 і 6 разів порівняно з контрольним молодняком.

Аналогічні результати одержано в дослідних групах на дорослих курях-несучках. Загальна кількість бактерій в 1 г вмісту кишечнику (КУО/г) в клубовій кишці курей, які одержували Асид Лак, була в 4,9 рази меншою, ніж у курей контрольної групи; у курей, які одержували фумарову кислоту, - в 8,9 рази меншою, ніж у контролі. У тонкій кишці в курей, що одержували Асид Лак, була меншою загальна кількість бактерій - у 4 рази, а в курей, що одержували фумарову кислоту, - у 9,4 рази порівняно з контролем.

Кількість кишкової палички та патогенних стафілококів в 1 г вмісту тонкого відділу кишечнику дослідної групи з Асид Лаком була меншою порівняно з аналогами контрольної групи в 5,5 і 5,8, а з фумарову кислотою - в 10,4 і 10,7 разів відповідно. На відміну від патогенної і умовно-патогенної мікрофлори, кількість корисної кишкової флори в хімусі курей-несучок дослідних груп, навпаки, збільшувалась по відношенню до контролю. Так, кількість амілолітичних бактерій у клубовій і тонкій кишках курей дослідних груп, що одержували Асид Лак, була більшою в 5,4-7,6 раза, а в курей, що одержували фумарову кислоту - в 11,2-11,7 разів порівняно з контролем. Кількість молочнокислих бактерій у вмісті клубової і тонкої кишок у курей дослідних груп, що одержували Асид Лак, була вищою в 7,9-10,4 раза, а в курей, які одержували фумарову кислоту, - вищою в 12,2-14,5 раза.

Таким чином, використання пробіотиків і промоторів - пребіотиків сприяє встановленню нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, поліпшенню перетравлення та обміну речовин, підвищенню збереження молодняку птиці, продуктивних якостей та природної резистентністі організму птиці.

Результати виробничої апробації та економічної ефективності при вдосконаленні технології виробництва яєць із використанням фумарової кислоти. Використання фумарової кислоти й Асид Лаку дозволяє більш економічно витрачати корми, що при інших незмінних витратах збільшило розмір прибутку на 1000 шт. яєць на 11,00 грн. при використанні фумарової кислоти і 6,00 грн. - при використанні Асид Лаку. При розрахунку ефективності використання пребіотиків на 1 курку-несучку додатковий прибуток склав 3,17 та 2,36 грн. відповідно. Аналіз динаміки несучості курей протягом дослідного періоду (26 тижнів) свідчить про те, що найбільша ефективність пребіотиків спостерігалась під час застосування їх у стійких несприятливих умовах літньої спеки (температура повітря 28-35 єС) та при годівлі курей-несучок низькокалорійними кормами з вмістом сирого протеїну 14,5-15,0 % і обмінної енергії 2300-2400 ккал/кг. Розрахунки економічної ефективності при вдосконаленні технології виробництва яєць із використанням фумарової кислоти проводили за результатами впровадження в умовах СТОВ “Старовірівський птахофабрика” (табл. 8).

Таблиця 8. Результати виробничої апробації технології виробництва яєць при застосуванні в раціоні курей-несучок фумарової кислоти

Аналіз результатів свідчить, що використання в раціоні курей фумарової кислоти в дозі 2 кг/т комбікорму підвищили рівень збереження на 4,4 %, валовий вихід яєць на 7,0 %, що дало можливість підвищити рівень рентабельності виробництва яєць на 3,5 %.

Таким чином, застосування фумарової кислоти при вирощуванні молодняку і виробництві яєць птиці забезпечує високу економічну ефективність птахівничих господарств.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено санітарно-гігієнічну, морфологічну, фізіолого-біохімічну та економічну доцільність використання фумарової кислоти та Асид Лаку при вирощуванні ремонтного молодняку та курей-несучок з метою підвищення природної резистентності та продуктивних якостей птиці.

2. Застосування фумарової кислоти та Асид Лаку в дозі 1,5 кг/т корму (0,10 г/гол.) курчатам кросу Хайсекс білий покращує морфологічні та імунологічні показники крові, підвищуючи абсолютну масу та індекси центральних органів імунітету птиці.

3. Для первинно ослаблених курчат потрібно збільшити дозу пребіотиків до 2,5 кг/т корму (0,16 г/гол.), що підвищує середньодобові прирости живої маси та життєздатність птиці.

4. Фумарова кислота чинить більш ефективний вплив на ріст, розвиток та продуктивні якості курей у порівнянні з Асид Лаком.

5. Забезпечення курей-несучок фумаровою кислотою або Асид Лаком на рівні 2,00 кг/т корму (0,24 г/гол.) знижує негативний вплив гіпертермії та дефіциту в раціоні протеїну й обмінної енергії під час продуктивного періоду дорослої птиці, сприяє корекції біохімічних, імунологічних показників крові.

6. Застосування фумарової кислоти і Асид Лаку в комбікормі покращує морфометричні показники тонкого відділу кишечнику, підвищує активну кислотність, знижує буферність, що дозволяє значно знизити кількість сальмонел, кишкової палички та інших патогенних бактерій і грибів. Одночасно зниження рівня рН вмісту кишечнику птиці при застосуванні фумарової кислоти та її аналогів до 5,7-5,9 створює сприятливі умови для розвитку лактобацил, молочнокислих й амілолітичних бактерій, нормалізує кількісний та якісний склад бактеріальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту птиці.

7. Найбільший економічний ефект при вирощуванні молодняку птиці кросу Хайсекс білий був досягнутий внесенням до раціону здорових курчат фумарової кислоти в дозі 1,5 кг/т корму та ослаблених - 2,5 кг/т корму. При цьому витрати кормів зменшились на 0,21-0,22 к.од. на кожний кілограм приросту та взагалі - на 7,4 %, а собівартість продукції - на 6,25 %.

8. Виробнича перевірка вдосконалення технології виробництва яєць на поголів'ї 19,2 тис. голів курей показала, що використання фумарової кислоти дало можливість вирівняти інтенсивність несучості до 87,95 % і додатково одержати 63,6 тис. грн. прибутку та підвищити рівень рентабельності яєць на 3,5 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі проведених досліджень розроблені та впроваджені у виробництво науково-практичні рекомендації “Санітарно-гігієнічне забезпечення застосування фумарової кислоти при вирощуванні молодняку і виробництві яєць птиці” затверджені Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації Харківської області, протокол № 3 від 29.09.2006 року.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жейнова Н.М. Мікроморфологічні показники кишечнику курей при застосуванні в раціоні фумарової кислоти // Ветеринарна медицина України. - 2006. - №4. - С. 36-37.

2. Жейнова Н.М. Можливості використання фумарової кислоти для підвищення резистентності та продуктивності молодняку і дорослої птиці // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького. - Львів, 2004. - Т. 6 (№ 3), ч. 4. - С. 54-56.

3. Жейнова Н.М. Ефективні порівняльні рівні застосування фумарової кислоти та Асид Лаку в низькокалорійних комбікормах курей яєчних кросів з метою адаптації кишечнику і корекції його мікроморфологічних показників // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2006. - Т. 8 (№ 4), ч. 1. - С. 71-75.

4. Жейнова Н.М. Ефективні рівні комплексного застосування фумарової кислоти з йодовідоном для підвищення резистентності, продуктивності та поживних якостей продукції у молодняку та курей-несучок // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2005. - Вип. 89. - С. 137-142.

5. Жейнова Н.Н. Фумаровая кислота как эффективный стимулятор продуктивности молодняка и взрослой птицы / Н.Н. Жейнова, Н.В. Черный // Материалы международной научно-практической конференции “Актуальные проблемы ветеринарной медицины и зоотехнии”, 4-5 ноября 2004 г., Витебск. - Витебск, 2004. - Т. 40 (2) - С. 20-21. (Дисертант взяв участь в експерименті, провів лабораторні дослідження, обробив одержані результати, підготував роботу до друку).

6. Жейнова Н.М. Ефективні порівняльні рівні застосування фумарової кислоти та Асид Лаку для отримання росту і розвитку основних лімфоїдних органів молодняку яєчних курей з метою підвищення імунного статусу організму // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. - Х.: РВВ ХДЗВА., 2007. - Вип. 14 (39), ч. 2, т. 1, “Ветеринарні науки”. - С. 257-258.

7. Жейнова Н.М. Ефективність застосування в раціоні початково ослабленого молодняку кросу Хайсекс білий фумарової кислоти для поліпшення компенсаторних можливостей їх організму та одержання біологічно цінної і безпечної продукції / Н.М. Жейнова, М.О. Дегтярьов // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. - Х.: РВВ ХДЗВА., 2007. - Вип. 14 (39), ч. 2, т. 2, “Ветеринарні науки”.- С. 254-256. (Дисертант обробив та узагальнив частину одержаних результатів і підготував роботу до друку).

8. Zheynova N. Efficency of acid`s use in poultry-farming the paratipical factor `s infuence / Zheynova N., Degtyarev N. // 5 simposium Hrvatskoga veterinarskog institute, May 5-8 2004, Zagreb. - Croatia. - 2004. - Р. 54-56. (Дисертант узагальнив частину одержаних результатів і підготував роботу до друку).

9. Жейнова Н.М. Застосування фумарової кислоти та йодовідону в годівлі ремонтного молодняку та курей-несучок // Тези доповідей четвертої міжнародної наукової конференції в Навчально-науковому інституті ветеринарної медицини якості та безпеки продукції агропромислового комплексу НАУ України 20-21 жовтня 2005 р. Київ. - Київ, 2005. - С. 27-28.

10. Жейнова Н.Н. Возможности использования фумаровой кислоты при скрытом нитратно-нитритном токсикозе птицы и биологическая оценка безопасности мяса / Н.Н. Жейнова, Н.А. Дегтярев // Тезисы докладов Международной научно-производственной конференции “Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения”, 15-19 мая 2006 г. - Белгород, 2006. - С. 113-114. (Дисертант обробив та узагальнив частину одержаних результатів і підготував роботу до друку).

11. Бакуменко А.Б. Фумаровая кислота - необходимая кормовая добавка для увеличения оборотов производства продукции птицеводства / А.Б. Бакуменко, Н.Н. Жейнова, А.И. Филипов // Ефективне птахівництво та тваринництво. - 2004. - № 1. - С. 10-11. (Дисертант організував і провів експерименти, узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку).

12. Бакуменко А.Б. Фумаровая кислота - эффективное средство профилактики каннибализма у птицы / А.Б. Бакуменко, Н.Н. Жейнова // Ефективне птахівництво та тваринництво. - 2004. - № 3. - С. 18-19. (Дисертант провів експерименти, обробив та узагальнив одержані результати).

13.

АНОТАЦІЇ

Жейнова Н. М. Санітарно-гігієнічне обґрунтування застосування фумарової кислоти та Асид Лаку при вирощуванні ремонтного молодняку та курей-несучок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 - гігієна тварин і ветеринарна санітарія. Харківська державна зооветеринарна академія. Харків, 2007.

Дисертація присвячена вивченню та науковому обґрунтуванню резистентності і продуктивності молодняку і курей-несучок при використанні фумарової кислоти та Асид Лаку, які за рахунок корекції кишкового мікробіоценозу підвищують продуктивність та фізіолого-біохімічні показники крові, стабілізують природну резистентність організму птиці. Встановлено, що кормові добавки нормалізують і активізують біосинтетичні і метаболічні процеси в організмі курчат, виявляють ростостимулюючий ефект у стандартного молодняку, а також поліпшують компенсаторні можливості організму початково ослаблених курчат. Визначено, що біостимулюючий вплив пребіотиків, які застосовувались, на організм курчат виявляється в морфологічних і біохімічних показниках крові та змінах маси й індексів фабрицієвої бурси і тимусу, що вказує на підвищення природної резистентності молодняку. Експериментально доведено, що додавання до раціону курей-несучок фумарової кислоти або Асид Лаку знижує негативний вплив теплового і кормового стресів на організм птиці, сприяє корекції фізіолого-біохімічних показників крові і морфологічних параметрів тонкого відділу кишечнику до норми, відновлює його фізіологічну активність, а також нормалізує функціональний стан печінки, підвищує продуктивні якості курей-несучок.

На основі експериментальних досліджень була вдосконалена технологія виробництва яєць шляхом застосування в комбікормах для молодняку в критичні періоди вирощування фумарової кислоти в дозі 1,5 кг/т (0,10 г/гол.), 2,5 кг/т (0,16 г/гол.) ослабленим курчатам і курям-несучкам - в дозі 2 кг/т корму (0,24 г/гол.), розпочинаючи з продуктивного періоду, особливо при стійкому підвищенні температури та годівлі низькокалорійними кормами.

Ключові слова: фумарова кислота, Асид Лак, молодняк птиці, кури-несучки, мікроклімат, раціон, резистентність, кишечник, морфологія, мікрофлора.

Жейнова Н.Н. Санитарно-гигиеническое обоснование применения фумаровой кислоты и Асид Лака при выращивании ремонтного молодняка и кур-несушек. - Рукопись.

Ключевые слова: фумаровая кислота, Асид Лак, молодняк птицы, куры-несушки, микроклимат, рацион, резистентность, кишечник, морфология, микрофлора.

Zheinova N.M. Sanitary hygiene foundation of fumaric acid and Acid Luck use in replacement youngsters and laying fowl growing.-Manuscript.

The thesis has been submitted for a candidate of veterinary science degree with speciality 16.00.06 - Animal hygiene and veterinary sanitation. Kharkiv state zooveterinary academy.