Потенціал складових національної колекції картоплі у створенні форм, придатних для генеративного розмноження

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ім. В.Я. ЮР'ЄВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК: 635.21:631.527.42

ПОТЕНЦІАЛ СКЛАДОВИХ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОЛЕКЦІЇ КАРТОПЛІ У СТВОРЕННІ ФОРМ, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ГЕНЕРАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ

06.01.05 - селекція рослин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ГОРДІЄНКО ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА

Харків - 2007



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті картоплярства УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор ПОДГАЄЦЬКИЙ Анатолій Адамович, Сумський національний аграрний університет Мінагрополітики України, завідувач кафедри біотехнології та фітофармакології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН ШЕВЧЕНКО Анатолій Михайлович, Луганський інститут АПВ УААН, головний науковий співробітник

кандидат сільськогосподарських наук ЗАВІРЮХА Петро Данилович, Львівський державний аграрний університет Мінагрополітики України, доцент, в.о. професора кафедри генетики, селекції і захисту рослин

Захист відбудеться “ 4 ” грудня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142; т. (057)392-23-78

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, м. Харків, проспект Московський, 142

Автореферат розісланий “ 30 ” _жовтня_ 2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.П. Петренкова



Гордієнко В.В. Потенціал складових національної колекції картоплі у створенні форм, придатних для генеративного розмноження.- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин.- Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва УААН, Харків, 2007.

В дисертації викладені результати експериментальних досліджень, за узагальненням яких визначено цінність складових генофонду картоплі для генеративного розмноження культури. Встановлено, що за першим критерієм добору форм, придатних для вирощування картоплі з ботанічного насіння, виділення зразків з добрим та рясним квітуванням - особливу цінність мають дигаплоїди. Нижчий прояв ознаки виявлено у міжвидових гібридів і ще менший у сортів. За багаторічними даними виділено форми, перспективні для проведення наступних етапів дослідження.

Ще менша частка опрацьованого матеріалу характеризується добрим ягодоутворенням. Незважаючи на високу гомозиготність дигаплоїдів, через низький прояв у них цієї ознаки вони визнані безперспективними для генеративного розмноження картоплі. Кращий прояв ягодоутворення мають сорти. Виявлено вплив на інтенсивність проходження процесу біологічних особливостей зразків, метеорологічних умов та їх взаємодії. Ще вищим проявом ознаки характеризуються міжвидові гібриди. Встановлено, що добре квітування далеко не завжди поєднується у них з рясним ягодоутворенням. За масою 1000 насінин порівняно з сортами невелику перевагу мають міжвидові гібриди, чого не можна відмітити стосовно обнасіненості ягід.

Як правило, максимальна схожість ботанічного насіння має місце в наступний рік після його виділення з ягід або через рік. Покращання цього процесу та росту сіянців можна досягти зволоженням насіння в розчині параамінобензойної кислоти з концентрацією 0,05% та експозицією шість годин. Дещо менший ефект має замочування його у воді на 48 годин.

Встановлено розщеплення серед потомків від самозапилення сортів, міжвидових гібридів за морфологічними та агрономічними ознаками. Водночас, створені форми з високим проявом останніх, що дозволило передати кращу гібридну популяцію до Державного сортовипробування під назвою Престиж F₁. дигаплоїд генофонд картопля розмноження

Ключові слова: картопля, сорти, міжвидові гібриди, дигаплоїди, квітування, ягодоутворення, ботанічне насіння, сіянці першого року, бульбові покоління, розщеплення серед потомства.



Гордиенко В.В. Потенциал составляющих национальную коллекцию картофеля при создании форм, пригодных для генеративного размножения. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция растений.- Институт растениеводства им В.Я.Юрьева УААН, Харьков, 2007.

В диссертационной работе представлены результаты экспериментальных исследований, обобщение которых позволило определить ценность сортов, межвидовых гибридов, дигаплоидов для генеративного размножения картофеля. На первом этапе выполнения экспериментов по выделению форм, пригодных для выращивания картофеля из ботанических семян выделены образцы с хорошим и обильным цветением. Особенную ценность в этом отношении имеют дигаплоиды. По основным критериям составляющих показателя: количество нецветущих образцов, число их с хорошим и обильным проявлением признака, варьирования его по годам, средний балл цветения более низкую ценность для практического использования имеют межвидовые гибриды и еще меньше сорта. Установлено значительное влияние на проявление признака внешних условий, прежде всего метеорологических, биологических особенностей оцениваемого материала и их взаимодействия.

Еще более низким проявлением, по сравнении с упомянутым, характеризуется ягодообразование. Ввиду очень низкой завязываемости ягод, на этом этапе проведения исследований, установлена бесперспективность для дальнейшего использования дигаплоидов. Независимо от специфичности внешних условий, часть сортов с проявлением признака составляет меньше половины. Сравнительно выше ягодообразование отмечено у межвидовых гибридов. Выявлена слабая (или близко к этому) отрицательная зависимость между значением коэффициента существенности отклонений от средних многолетних за период вегетации, ягодообразования по количеству осадков, величины ГТК и количеством сортов без ягод.

Установлена положительная, однако, очень различающаяся по годам, зависимость между цветением и ягодообразованием у сортов. У межвидовых гибридов значение коэффициента корреляции низкое, а в некоторые годы и отрицательное.

Выявлены значительные (до 3,2 раза) различия между сортами относительно осемененности ягод. Установлено значительное влияние на проявление признака внешних условий, что подтверждается высоким варьированием показателя. Аналогичное относится к межвидовым гибридам.

Как правило, максимальная всхожесть ботанических семян картофеля наблюдается в следующем году после выделения их из ягод или через год. Максимальный эффект среди испытываемых способов улучшения прохождения процесса обнаружен при увлажнении семян раствором парааминобензойной кислоты в концентрации 0,05% и экспозиции шесть часов.

Выявлено, что около половины популяций от самоопыления сортов, межвидовых гибридов имеют расщепление по окраске клубней. Установлен генотип отдельных форм по контролю признака. В несколько меньшей мере изложенное относится к длине столонов, глубине залегания глазков, форме клубня.

Выделены межвидовые гибриды и отдельные сорта с высокой устойчивостью потомства против фитофтороза, морщинистой мозаики, мозаичного закручивания листьев.

По проявлению в материале от самоопыления сортов, межвидовых гибридов агрономических признаков: продуктивности и ее составляющих (количество клубней, их масса), содержанию крахмала выделены популяции, перспективные для практического использолвания.

Ключевые слова: картофель, сорт, межвидовой гибрид, дигаплоид, цветение, ягодообразование, ботанические семена, сеянцы первого года, клубневые поколения, расщепление среди потомства.



Gordiyenko V.V. Potential of constituents of national collection of potato in creation of forms suitable for genesic reproduction.- Manuscript. Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of agricultural sciences after main subject 06.01.05 is selection of plants. - Institute of Plant Production n.a. V.Y. of Yurieva UAAS, Kharkov, 2007.

In dissertation the results of experimental researches are expounded after generalization of which certainly value of constituents of gene pool of potato for genesic reproduction of culture. It is set that after the first criterion of selection of forms suitable for growing of potato from botanical seed, - with good and by abundant flowering dihaploids are selected. It is found out the lower display of sign at interspecific hybrids and yet more small at sorts. From long-term data forms are selected for subsequent researches.

The yet less particle of the worked material is characterized by good flowering. Without regard to the high homozygosity of dihaploids, through low their flowering they are acknowledged by having no prospects for genesic reproduction of potato. Have the best display of sign sorts. It is found out influence on intensity of passing of process of biological features of standards, meteorological terms and their co-operation. Something by the higher display of sign interspecific hybrids are characterized. It is set that it is good flo flowering ng far not always unites with abundant berring. After mass of 1000 semens comparatively from sorts interspecific hybrids take small advantage, what can be marked concerning semens berries.

As a rule, maximal likeness of botanical seed takes place in a next year after his selection from berries or in a year. The improvement of this process and growth of seedlings can be attained to moistening of seed in solution of paraaminobenzoing acid with the concentration 0,05% and display six hours. Something a less effect has the soakage him in water on 48 hours.

Breaking up is set among descendants from self-pollination of sorts, interspecific hybrids after morphological and agronomical signs. At the same time, created form with the high display of the last, that allowed to pass the best from them to State variety testing under the name the Prestige F1.

Keywords: potato, sorts, interspecific hybrids, dihaploids, flowering, berring, botanical seed, seedlings of the first year, tuberous generations, breaking up among posterity.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З деяким відставанням, меншою інтенсивністю вирішення, порівняно з вегетативним розмноженням картоплі, проблема використання генеративного способу при вирощуванні культури завжди була актуальною. Особливо останнє відноситься до сьогодення, коли відпрацьовані принципово нові підходи створення сортів, вихідного передселекційного матеріалу (наприклад, одержання дигаплоїдів, складних міжвидових гібридів, тощо), засобів впливу практично на кожен процес одержання сіянців першого року, бульбових поколінь і т.і.

Водночас, поступальний розвиток селекційних, генетичних досліджень з картоплею висовує нові проблеми, які потрібно вирішувати для успішного використання генеративного розмноження картоплі. Особливо важливим при цьому є отримання гетерозисних популяцій при константності прояву основних агрономічних ознак. У зв'язку з цим, до останнього часу не визначений потенціал окремих складових генофонду культури за їхньою цінністю при створенні форм придатних для генеративного розмноження картоплі, що є не лише актуальним але й дозволить окреслити нові напрямки дослідження в цьому відношенні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані впродовж 1994 - 2006 років у відповідності із завданням державної науково-технічної програми: ,,Картоплярство” - „Створити вихідний матеріал та високоврожайні (на 5-10% вище стандартів) сорти картоплі, стійкі до основних хвороб, з високими якісними показниками, придатні для механізованого виробництва” (1996-2000 рр., номер державної реєстрації 0197U005459) та „Створити джерела, донори і вихідний матеріал для селекції та сорти картоплі різних груп стиглості і господарського призначення, з високою продуктивністю, груповою стійкістю проти хвороб, високими якісними показниками, придатністю для механізованого вирощування” (2001-2005 рр., номер державної реєстрації 0101U004746).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було визначити цінність складових генофонду картоплі за придатністю для генеративного розмноження культури на кожному з етапів виконання експериментів і на цій основі створити селекційно цінні форми.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:

- встановити особливості складових генофонду картоплі (сорти, міжвидові гібриди, дигаплоїди) за квітуванням, ягодоутворенням, обнасіненістю ягід, масою 1000 насінин;

- визначити схожість ботанічного насіння сортів і міжвидових гібридів залежно від строку зберігання;

- встановити вплив різних засобів на схожість істинного насіння та росту сіянців;

- визначити втрати матеріалу на різних етапах вирощування сіянців першого року;

- визначити прояв морфологічних, агрономічних ознак серед сіянців першого року;

- на підставі результатів вираження агрономічних ознак серед бульбових поколінь потомства від самозапилення сортів і міжвидових гібридів виділити форми, перспективні для вирощування картоплі з ботанічного насіння;

- встановити ефективність виробництва картоплі з використанням виділених форм.

Об'єкт дослідження: складові генофонду за придатністю вирощування картоплі з ботанічного насіння.

Предмет дослідження: процеси розвитку генеративних органів складових генофонду картоплі, схожість насіння та фактори, які на це впливають, прояв агрономічних ознак серед потомства від самозапилення.

Методи дослідження: польові - для оцінки квітування, ягодоутворення у сортів, міжвидових гібридів і дигаплоїдів, для оцінки прояву агрономічних ознак серед сіянців першого року та бульбових поколінь; лабораторні - для визначення маси 1000 насінин, схожості насіння, засобів поліпшення цього процесу; статистичні - при визначенні варіювання ознак, кореляційної залежності між ними, успадкування окремих з них, істотності різниці між середньопопуляційним значенням і показниками умовного стандарту.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні встановлена норма реакції сортів, міжвидових гібридів, дигаплоїдів стосовно розвитку генеративних органів залежно від комплексу зовнішніх факторів. Визначена перспективність для генеративного розмноження як складових генофонду в цілому, так і окремих форм. Встановлені фактори метеорологічного комплексу (температура повітря, кількість опадів, ГТК), які мають найбільший вплив на розвиток генеративної сфери опрацьованого матеріалу. У сортів, міжвидових гібридів виявлена залежність між проявом квітування і ягодоутворення, яка різна залежно від умов року. Визначено вплив біологічних особливостей оцінених форм на схожість їхнього насіння залежно від строку зберігання. Виявлені особливості прояву основних агрономічних ознак серед потомства від самозапилення сортів, міжвидових гібридів, що є теоретичною основою при визначенні цінності складових генофонду картоплі для генеративного розмноження культури.

Практичне значення одержаних результатів. Для практичного селекційного використання виділені сорти, міжвидові гібриди з добрим квітуванням і ягодоутворенням. З урахуванням специфічних умов центральної частини Полісся України, при яких формується істинне насіння картоплі, встановлено оптимальний строк його використання в один-два роки при зберіганні в кімнатних умовах. Найкращий із способів поліпшення проростання насіння у відкритому ґрунті є намочування його в розчині параамінобензойної кислоти з концентрацією 0,05% та експозицією 6 годин. У більшості випадків для отримання запланованого обсягу популяцій необхідно висівати у п'ять разів більше насіння міжвидових гібридів і біля семи разів сортів. На основі прояву морфологічних ознак серед сіянців першого року виділено форми, які мають однорідне (або близько цього) потомство, що дозволить підвищити частоту добору перспективних форм на першому етапі випробовування матеріалу. Доведено, що для отримання сіянців першого року з меншим проявом вірусних хвороб доцільно використовувати прямий посів насіння у грунт порівняно з розсадним способом. За комплексом ознак виділено форми картоплі, придатні для вирощування картоплі з використанням ботанічного насіння: 85.511с12, 86.748с22, 90.662/15, 91.380с3 і, особливо, 90.35с448. Остання під назвою Престиж F₁ передана до Державного сортовипробування.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи особисто проведені польові, лабораторні дослідження; аналіз та узагальнені результати експериментів; оформлена дисертація; написані наукові праці з авторською часткою до 75-100%. Авторство переданого в Державне сортовипробування гібрида - 40%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлено і обговорено на засіданнях відділу селекції, вчених рад Інституту картоплярства (1994-2006рр.), міжнародних, всеукраїнських конференціях (Немішаєво 1994р., 1996р.; Мінськ - Самохваловічі 1997р.; Мінськ 2000р.; Харків 2001р., 2003р, 2007р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано десять наукових праць, три з яких у фахових виданнях та сім тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 268 сторінках комп'ютерного набору і містить вступ, сім розділів, висновки, рекомендації для селекційної практики, список літературних джерел та додатки. Ілюстрована 64 таблицями, в тому числі в 7 додатках. Перелік літературних джерел нараховує 176 найменувань, зокрема 57 латиницею.



ЗМІСТ РОБОТИ

Теоретичні основи та практична можливість вирощування картоплі з використанням ботанічного насіння (огляд наукової літератури)

Аналіз даних, викладених в літературних джерелах, свідчить, що впродовж всього періоду, починаючи з інтродукції картоплі в Європу, вирощення її з використанням ботанічного насіння відпрацьовувалося багатьма вченими. Водночас, значно більша увага приділялася вегетативному розмноженню картоплі. У великій мірі саме це спричинило різке зменшення кількості сортів з добрим квітуванням і ягодоутворенням, що ускладнило добір вихідних форм для вирощування картоплі з істинного насіння. Існують і інші перешкоди для поширення цього методу: мале за розмірами насіння, з часом втрата його схожості, необхідність проведення додаткових заходів для отримання сіянців першого року і одне з основних - складна генетична природа культури і, в зв'язку з цим, складність в отриманні однорідного потомства. Водночас, вирішення цих проблем дозволить успішно вирощувати картоплю з ботанічного насіння. Саме таким є напрям виконаних досліджень, що свідчить про їхню актуальність і перспективність.

Умови, матеріали та методи дослідження. Дисертаційна робота виконана в лабораторії вихідного матеріалу Інституту картоплярства УААН впродовж 1994-2006 років. Польові дослідження проведені в селекційній сівозміні, ґрунти якої мають наступну агрохімічну характеристику: глибина орного шару 19-21 см, уміст гумусу (за Тюріним) - 1,32-1,68%, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 115-133, а калію (за Масловою) - 80-89 мг/1000г ґрунту, рН сольової витяжки - 4,9-5,2, ступінь насиченості основами - 46,3-59,8%.

Клімат центральної частини Полісся України помірно-континентальний. За період виконання дослідження метеорологічні умови іноді значно відрізнялися від середньої багаторічної.

Вихідним матеріалом для дослідження була колекція сортів, міжвидових гібридів та дигаплоїдів. В роботі використані загальноприйняті в картоплярстві методи (1967, 1994, 2002). Облік ураження вірусними хворобами здійснювали за 9-ти баловою шкалою (Подгаєцький А.А., Піка М.А., 1990). Для поліпшення схожості насіння використовували: достатнє зволоження, розчини параамінобензойної кислоти, потейтину, емістиму С.

Експериментальні дані обробляли методами дисперсійного і кореляційного аналізу (Доспєхов П.А., 1995, Рокицький П.Ф., 1973).

Розвиток генеративних органів у складових генофонду картоплі

Квітування сортів, міжвидових гібридів, дигаплоїдів. Встановлено, що в середньому близько половини сортів не квітує (табл.1), хоча зовнішні умови можуть сприяти поліпшенню цього процесу (2004 р.) або навпаки - гальмувати його (2000 р.). У першому випадку за період вегетації відмічена найнижча температура повітря (13,6^оС) і середня кількість опадів (274 мм), що обумовило високе (1,3) значення ГТК, яке сприяло доброму квітуванню.

За кількістю опадів, що випали під час вегетації, екстремальними з від'ємним значенням коефіцієнту істотності (К_і) були 1996, 2000, 2002 роки, температурою повітря вищою за багаторічну - 2003 р., ГТК з додатнім значенням - 1995 р. Встановлено середню додатну залежність між коефіцієнтом істотності відхилення температури повітря за період вегетації і кількістю неквітуючих сортів (0,48) та першим показником і числом сортів, що мають рясне квітування за період проходження фази (-0,34). В середньому за вісім років максимальним проявом ознаки характеризуються сорти: Обрій, Димок, Українська рожева, Західна, Assia.

Порівняно з сортами, особливість міжвидових гібридів стосовно квітування у меншій частці неквітуючих форм (на 3-28%), іншим модальним класом розподілу матеріалу (у більшості років 5 балів проти балу 1 у сортів), вищою часткою зразків з добрим квітуванням (5-9 балів) та відносно високим середнім балом прояву ознаки. Кращими за проявом ознаки є гібриди 85.568с9 (8,6 бала), 90.673/77 (8,8), що свідчить про значний їх потенціал у цьому відношенні. Виділені потомки від беккросування: 85.568с9, 85.385с177 з добрим відтворенням цієї ознаки в матеріалі від самозапилення.

Особливо рясним квітуванням характеризуються дигаплоїди. Лише у 1994, 1995, 2000, 2001, 2003 роках серед них виділені форми, що не квітували. Модальним класом при розподілі матеріалу в 1997, 2000 роках є 7 балів, а в 1996, 1999, 2001, 2004рр.- 9.

Ягодоутворення у складових генофонду картоплі. Порівняно з квітуванням ще нижчий прояв серед сортів має ягодоутворення, що обмежує їхнє застосування вихідним матеріалом при виділенні форм, придатних для вирощування картоплі з використанням ботанічного насіння. Не зав'язали ягоди від самозапилення впродовж років дослідження 61,2-96,1% зразків. У 2000 році не виявлені сорти з проявом ознаки 7 балів, а в цьому і 2001 році з балом 9.

Аналіз метеорологічних даних свідчить про невеликий вплив на процес ягодоутворення цих факторів. Встановлена лише слабка додатна залежність (r=+0,35) між коефіцієнтом істотності відхилення щорічної температури повітря за період ягодоутворення від середньої багаторічної та кількістю сортів, без ягід. Виявлена аналогічна, але від'ємна залежність між кількістю сортів з рясним ягодоутворенням і коефіцієнтом істотності за кількістю опадів (r= -0,39), а також ГТК (r= -0,39).

Дещо краще зав'язування ягід спостерігається у міжвидових гібридів. Частка зразків без прояву ознаки за роками склала 48,9 - 92,5%, з балами 5-9 - 2,6-28,4%, а з середнім вираженням показника - 1,3-2,4 бала.

Дуже слабким ягодоутворенням характеризуються дигаплоїди. Серед них відсутні форми з балом 9 прояву ознаки і (за винятком 1996 року) з балом 7. Отже, незважаючи на порівняно високу гомозиготність дигаплоїдів ця складова генофонду картоплі, через низьке ягодоутворення безперспективна для вирощування картоплі з ботанічного насіння від самозапилення.

Характеристика сортів, міжвидових гібридів за розвитком генеративних органів в цілому. Встановлено, що добре квітування далеко не завжди поєднується з середнім та рясним ягодоутворенням. З 242 сортів, кращих за першою ознакою, аналогічне вираження другого показника мали в один рік з восьми 84 зразки або 34,8%, два роки - 56 (23,1%), три - 39 (16,1%), чотири - 29 (12,0%), п'ять - 19 (7,4%), шість - 9(3,7%), сім - 6 (3,7%) і вісім - 1 (1,4%).

Виявлена відмінність у залежності між добрим квітуванням і ягодоутворення і особливостями метеорологічних умов років виконання дослідження (табл.2). При подібних зовнішніх умовах в період квітування і ягодоутворення значення коефіцієнтів кореляції між ними за роками середнє і близьке (r=0,46-0,52).

Серед міжвидових гібридів із значним квітуванням ягодоутворення відсутнє або слабке (до 3,5 бала). Тобто, поміж цього матеріалу добре квітування не обумовлює аналогічне ягодоутворення і навіть навпаки, що є особливістю міжвидових гібридів.

Встановлено, що маса 1000 насінин у сортів знаходиться в межах 0,42-0,63г, а міжвидових гібридів - 0,47-0,71. Інтенсивність квітування і ягодоутворення не впливає на масу 1000 насінин, що свідчить про незалежний контроль цих ознак.

Поміж сортів найвищою середньою обнасіненістю ягід характеризується сорт Карпатська - 283 шт./ягоду, а мінімальною - сорт Водограй - 87,7. Встановлено, що прояв показника значно залежить від зовнішніх умов. Наприклад, у згаданих сортів коефіцієнт варіації склав 28,3 і 58,2% відповідно.

Близьким значенням обнасіненості ягід, порівняно з сортами, характеризуються міжвидові гібриди. Мінімальним воно є у потомка від беккросування 83.58с52 - 48шт./ягоду, максимальним - 88.416с1 (268,8). Міжвидовим гібридам також властивий ширший спектр коефіцієнту варіації ознаки - 8,2-112,6%.

Схожість насіння сортів, міжвидових гібридів, залежно від строку зберігання. Для отримання достатньої кількості рослин необхідно мати високу схожість насіння або поліпшити цей процес, використовуючи спеціальні засоби. Встановлено, що впродовж одного-двох років після виділення ботанічного насіння і зберігання в кімнатних умовах схожість його майже не змінюється як у потомків від беккросування міжвидових гібридів, так і у сортів. За рідким винятком (сорт Kufri joti, гібриди 85.591с12, 85.511с12) різке зниження схожості насіння спостерігається на шостий рік після закладення його на зберігання, а у багатьох форм навіть на п'ятий. В перші чотири роки в середньому вищою схожістю характеризується потомство від самозапилення міжвидових гібридів, а в подальшому - сортів.

Способи поліпшення схожості насіння та росту сіянців. Використання замочування ботанічного насіння у воді та зволоження у ній (експозиція 48 годин) або розчинах регуляторів росту (ПАБК, потейтин, емістим С) з подальшим прямим висівом його у вологий грунт сприяє покращанню проростання насіння порівняно з контролем - посівом його без підготовки (табл.3). Залежно від варіанту досліду перевага над контролем склала 1,9 - 2,9 разу. Оптимальним для проростання насіння, росту сіянців виявилося використання водного розчину параамінобензойної кислоти в концентрації 0,05% і експозиції 6 годин (в середньому зійшло 32,8% насіння). Близькі результати отримані при замочуванні насіння у воді на 48 годин (зійшло його 30,2% і бал росту сіянців також високий - 8,3). Встановлена особливість взаємодії способів підготовки насіння до посіву у грунт, отримання рослин, їх ріст, життєздатність залежно від метеорологічних умов років проведення дослідження.

Прояв морфологічних ознак та стійкості проти хвороб серед сіянців першого року

Втрати матеріалу на різних етапах вирощування сіянців першого року. Встановлений вплив на одержання повноцінних за обсягом популяцій втрат матеріалу, аж до збирання врожаю, генетичних особливостей форм та зовнішніх умов. За даними 1996 року невеликими вони є при проростанні насіння, хоча в наступні роки це не спостерігається. В середньому схожість насіння від самозапилення міжвидових гібридів вища ніж сортів, що можна пояснити їх вищою гетерозиготністю, а отже і гетерозисністю. Порівняно незначні втрати матеріалу мають місце при перенесенні його в посівні ящики. Для гібридів вони складають 9%, а сортів - 8%. Незважаючи на ретельний догляд певна частина розсади (за даними 1996 року - 12% від міжвидових гібридів і 6% від сортів) втрачається при вирощуванні її в посівних ящиках. Вважаємо, вплив стресового фактору пересадки рослин у парник обумовив випадання рослин при вирощуванні в цих умовах. Серед потомства міжвидових гібридів втрати склали 14%, а сортів - 19%. Найбільшими вони є в процесі пересадки розсади в поле і вирощування її в цих умовах, що склало стосовно гібридів 38%, а сортів - 41%. В середньому, від намоченого насіння до збирання врожаю втрачається 80% матеріалу від самозапилення міжвидових гібридів та 83% - сортів.

Встановлений значний вплив біологічних особливостей вихідних форм на отримання бульбового матеріалу. У кращих в цьому відношенні гібридів 90.666/2, 92.838/104, 90.663/22 це сягає 40%, а у сортів Kufri joti, Mara, Sagitta, Пекуровська знаходиться в межах 30%.

Прояв морфологічних ознак серед потомства від самозапилення. Однією з основних вимог до вихідних форм при доборі за придатністю для вирощування картоплі з ботанічного насіння є відсутність розщеплення за ознаками, зокрема морфологічними. Отримані дані свідчать, що з 153 популяцій розщеплення за забарвленням шкірки бульб виявлене у 77-и (50,3%), тобто близько половини вихідних форм безперспективні для подальшого вивчення. Визначений генетичний контроль ознаки у вихідних форм, потомство яких має розщеплення. Наприклад, для гібрида 90.666/2 формула генотипу за ознакою така: RR…Dd.

Враховуючи, що в дослідження залучали міжвидові гібриди та сорти, які в походженні мають дикі, культурні види, важливою ознакою потомства є довжина столонів. Незважаючи на компактне гніздо у 86% гібридів і всіх сортів, серед потомства чотирьох з кожного виду матеріалу вищепились потомки з довгими столонами. Водночас, ураховуючи невелику їх частку (до 5%), це не є перешкодою для їхнього практичного використання як вихідних форм. За винятком потомства одного з 13-ти гібридів виділені сіянці з середніми столонами, причому у шести ця частка склала 90% і вище. Серед сортів таке виявлено у двох: Granola, Ласунак. Отже, сорти в цьому відношенні є більш перспективним вихідним матеріалом для створення форм, придатних для генеративного розмноження. Потомство сортів, гібридів в основному характеризувалося округлими, овальними та округлоовальними бульбами. У потомків беккросів 85.511с12, 90.663/22, сортів Gamma, Germes, Reneta, Виток всі, або майже всі, сіянці віднесені до двох класів.

Лише 10% сортів мають потомство з глибоким заляганням вічок. Значно більша ця частка у міжвидових гібридів - 36%, хоча у таких з них як: 90.35с394, Gitte, Obelix, Reneta, Добрін, Шурмінська майже всі сіянці мають поверхневі вічка. У багатьох частка матеріалу, віднесеного до іншого класу, знаходиться в межах 10-20%, що не є перешкодою для використання їх в практичних цілях.

Стійкість сіянців першого року проти хвороб. Технологія вирощування сіянців дозволяє успішно визначати їх резистентність проти фітофторозу. Встановлено, що в 2003 році розвиток хвороби був інтенсивнішим ніж у 2004. Незважаючи на це, середній прояв ознаки серед потомства гібрида 90.676/52 у першому з років склав 7,5 бала, що є цінною його характеристикою. Близьке значення мав лише сорт Гранат (7,3 бала) у 2004 році. У інших вихідних форм відмічено значне розщеплення за ознакою, що знижує їх цінність для практичного використання. За двохрічними даними кращими виявилися гібриди 90.662/15 і 90.960/61 з проявом ознаки, відповідно, 7,0 і 6,7 балів.

Встановлено, що певна частина сіянців першого року має симптоми вірусних хвороб, прояв яких у значній мірі залежить від умов року. Наприклад, в умовах 2001 року потомство лише одного гібрида характеризувалося наявністю симптомів мозаїчного закручування листків і зморшкуватої мозаїки, а в 2002 році в кожній популяції були сіянці з симптомами першої хвороби і за винятком 88.416с1, 96.971/45 - другої. Особливо цінним є відсутність ознак захворювання серед матеріалу цих же популяцій, але отриманих від прямого висіву насіння у грунт. За чотири роки дослідження виняток в цьому відношенні складають гібриди 86.382с2, 90.35с394 і сорти Воловецька, Gitte, Kufri joti, Obelix, з часткою 12% від всіх опрацьованих. Це свідчить про перспективність прямого посіву насіння в грунт для отримання сіянців без симптомів вірусних хвороб.

Прояв господарських ознак у бульбових поколіннях потомства від самозапилення міжвидових гібридів, сортів

Прояв у бульбових поколіннях продуктивності та її складових. Встановлена значна різниця продуктивності потомства міжвидових гібридів в першому бульбовому поколінні, яка спричинена генетичними особливостями вихідних форм, зовнішніми умовами в роки виконання дослідження і роком репродукування матеріалу, хоча серед цього матеріалу виділені гібриди з вищим проявом ознаки ніж в умовного стандарту. Це такі форми: 86.748с22, 90.35с448, 91.380с3. Потомство від самозапилення жодного з сортів, ймовірно, через вужчу генетичну основу, не переважає за середньою продуктивністю умовний стандарт.

Особливістю другого бульбового покоління, порівняно з першим, є менша частка потомків з дуже низькою продуктивністю (менше 300 г/кущ) і, навпаки, більша, яка віднесена до класу 900 г/кущ і вище. Наприклад, у гібрида 83.58с52 остання склала в середньому 14,1%, 91.380с3 і 90.662/15 по 16,1, 86.748с22 - 19,1 і 90.35с448 - 24%. У шести гібридів з дев'яти середня продуктивність вища, порівняно з рівнем прояву ознаки в умовного стандарту.

Середні дані продуктивності обох бульбових поколінь (а це результати чотири-, шестирічного випробування) дещо знижують негативний ефект окремих років, але, водночас, у багатьох випадках розширюють ліміти коефіцієнту варіації. Встановлено, що лише потомство чотирьох гібридів: 85.511с12, 86.748с22, 90.35с448, 91.380с3 переважає значення продуктивності умовного стандарту, причому три останні у 1,1 -1,2 разу (табл.6). Крім цього, у кожного середня продуктивність вища ніж у сортів-стандартів, за винятком трьох випадків з п'яти стосовно сорту Луговська.

Встановлена безперспективність самозапилення сортів, які залучалися в дослідження для вирощування картоплі з ботанічного насіння. У всіх їх середнє багаторічне значення показника нижче ніж в умовного стандарту, а іноді і значно (Gitte, Granola у 1,3 разу).

Виявлені біологічні особливості міжвидових гібридів за кількістю бульб під кущем серед потомства, хоча у всіх модальним класом є менше 11 шт. Крім генетичних особливостей материнських форм встановлений вплив на прояв ознаки зовнішніх умов. Наприклад, незважаючи на велику частку багатобульбових потомків у гібрида 86.748с22 в 2002, 2005 рр. у 2004 році їх не виявлено. Найбільшою середньою кількістю бульб під кущем характеризується потомство гібрида 83.58с52 (12,1), а найменшою - 85.511с12 (8,0). Тобто, різниця склала 1,5 разу, що свідчить про різний генетичний потенціал вихідних форм за ознакою, хоча в усіх гібридів виявлено перевищення середньопопуляційного значення показника над умовним стандартом.

Порівняно значне вищеплення багатобульбових потомків (більше 22шт./кущ) виявлено у потомства гібрида 86.748с22, що склало 15,8%, а гібрида 90.662/15 - 14,3. Вважаємо, завдяки ефективному генетичному контролю ознаки у окремих гібридів варіювання її за роками незначне і, наприклад, у гібрида 86.39с14 склало 14%.

Найбільшою перевагою за проявом ознаки потомства над значенням умовного стандарту характеризуються гібриди 90.662/15 - 2,9шт./кущ, 86.748с22 - 2,3. Результати статистичної обробки отриманих даних свідчать про додатну величину критерію істотності між середньопопуляційним значенням і умовного стандарту в усіх гібридів за винятком трьох. Водночас, вона нижча від табличного навіть на рівні значущості 0,05.

На відміну від згаданих вище ознак встановлений нижчий потенціал окремих міжвидових гібридів, за середньою масою товарної бульби. Так як і зазначали раніше, серед матеріалу першого бульбового покоління прояв ознак, зазвичай нижчий. За багаторічними даними окремі гібриди характеризуються порівняно малою часткою потомства віднесеного до класу 50г і менше: 90.35с448 - 16,0%, 86.748с22 - 21,0, що свідчить про їхню певну цінність для отримання високотоварної продукції. Перший також має максимальну відносну кількість потомків з проявом ознаки більш 90г. На відміну від попередніх показників різниця між середньою масою товарної бульби потомства гібридів 83.47ф7, 90.676/52, 90.690/61 і умовного стандарту від'ємна та суттєва на рівні значущості 0,05. Потомство сортів також має таку характеристику, але дані не істотні.

Вміст крохмалю серед матеріалу першого, другого бульбових поколінь. Залучені в дослідження материнські форми значно різняться за проявом вмісту крохмалю серед потомства. Високу цінність в цьому відношенні мають окремі міжвидові гібриди. Частка потомків з низьким проявом ознаки (14,0% і менше) у таких з них як 90.676/52, 83.58с52 складає лише 4,6 і 4,7%. Водночас, у деяких інших, наприклад: 90.35с448, 83.47ф7 вона відповідно була 86,5 і 44,7%. Більше половини опрацьованих гібридів (58%) мають серед потомства висококрохмалисті форми (більше 24,0%). Як правило, їм також властиве високе середньопопуляційне значення показника. Встановлено, що у шести гібридів воно вище ніж в умовного стандарту, а у одного на рівні з ним. Дані статистичної обробки даних свідчать про від'ємну та істотну різницю між середньопопуляційним значенням умісту крохмалю у гібрида 90.35с448 і умовного стандарту та додатну суттєву у потомків від беккросування 90.662/15, 90.676/52.

Встановлений різний контроль адаптивного потенціалу вихідних форм стосовно ознаки. Відмінність середнього значення показника за роками у гібрида 86.39с14 склала лише 0,2%. Водночас, у гібрида 85.511с12 ця величина сягала 5,2%. Прояв різниці у гібрида 90.662/15 при шестирічному випробуванні 2,0%, що є додатковою позитивною його характеристикою за умістом крохмалю.

В усіх сортів середньопопуляційний прояв ознаки нижчий ніж в умовного стандарту. Ця відмінність, наприклад, у сорту Granola сягала 4,7%. Малоефективний контроль адаптивності стосовно вмісту крохмалю у сорту Ласунак обумовив різницю значення коефіцієнту варіації за чотири роки на 10,9%.

Стійкість потомства міжвидових гібридів, сортів проти вірусних хвороб. Наявність у сіянців першого року симптомів зморшкуватої мозаїки обумовила присутність серед матеріалу першого бульбового покоління потомків з дуже низькою резистентністю проти хвороби, хоча це і стосується лише одного гібрида 85.511с12. Порівняно велика частка потомства матеріалу обох поколінь, що віднесена до класу 9 балів (дуже висока стійкість) спричинила високий середній прояв ознаки, значення якого в першому бульбовому поколінні складає 8 балів і вище, хоча в окремі роки у деяких гібридів є нижче вираження показника. Аналогічне стосується другого бульбового покоління за винятком гібрида 85.511с12 з середнім значенням стійкості проти хвороби 7,8 бала. З восьми опрацьованих гібридів лише потомство одного - 90.66/15 в першому бульбовому поколінні мало менше середнє значення резистентності, ніж в другому і то з різницею в 0,1 бала, у двох отримані однакові результати, а решти перевагу за стійкістю має матеріал першого бульбового покоління (до 0,4 бала). Лише потомство двох гібридів (83.47ф7, 85.511с12) в матеріалі другого бульбового покоління за середньопопуляційним значенням показника поступається величині умовного стандарту. Аналогічне відноситься до потомства сорту Дніпрянка.

Економічна ефективність використання генеративного розмноження при вирощуванні картоплі

Створено п'ять потомств від самозапилення міжвидових гібридів, які за продуктивністю перевищують значення умовного стандарту. Водночас, уміст товарної продукції F₁ гібрида 90.662/15 менший, ніж в умовного стандарту, а тому використання його є збитковим. У інших чотирьох основні складові рентабельності мають високе значення: прибавка урожаю до 46 ц/га, вихід товарної продукції до 91%, в результаті чого максимальна величина прибутку у F₁ гібрида 90.35с448, який переданий у Державне сортовипробування під назвою Престиж F_1, порівняно до умовного стандарту склала 8410 грн/га.



ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення важливого наукового завдання, що виявляється в обґрунтуванні можливості і перспективності виділення форм для генеративного розмноження картоплі, включаючи всі етапи цього складного процесу: визначення сортів, міжвидових гібридів, дигаплоїдів з добрим квітуванням, зав'язуванням ягід, їх обнасіненістю; встановлення оптимальних строків зберігання виділеного насіння без зниження схожості та способів поліпшення цього процесу; визначення втрат на кожному з етапів отримання сіянців першого року; виділення форм, що не мають розщеплення за морфологічними ознаками, перспективних за стійкістю проти хвороб; визначення гібридів, сортів з високим проявом основних агрономічних ознак серед потомства від самозапилення та впровадження цінного матеріалу в селекційні програми, що має важливе значення при створенні сортів картоплі з високими господарсько цінними показниками.

1. Встановлено, що близько половини сортів, які залучені в дослідження, не квітують. Виявлений значний вплив на прояв ознаки зовнішніх умов років проведення експерименту (середній бал квітування у сортів за ними різнився на 3,6, міжвидових гібридів - 3,5, а дигаплоїдів - 4 бали), біологічних особливостей опрацьованих форм (середнім проявом ознаки 7,5 бала і вище характеризуються сорти: Обрій, Assia, Димок, Українська рожева, Західна, 14 міжвидових гібридів і 12 дигаплоїдів).

2. Доведено, що частка сортів, у яких відсутнє ягодоутворення залежно від специфічності умов за роками знаходиться в межах 61,2-96,1%, міжвидових гібридів - 48,9-92,5%, а дигаплоїдів - 73,0-100%. Виділено 21 сорт (2,3% від залучених в дослідження), дев'ять міжвидових гібридів (4,7%) з середнім балом ягодоутворення 3,8 та вище. Встановлена слабка (або близько цього) негативна залежність між кількістю середніх багаторічних даних сортів з рясним ягодоутворення і коефіцієнтом істотності за кількістю опадів, ГТК.

3. Виявлено, що в сортів коефіцієнт кореляції між проявом квітування і ягодоутворення змінюється за роками від 0,05 до 0,79, проте, за винятком 2001, 2002 років така залежність середня. І, навпаки, у міжвидових гібридів крім 2002, 2004 років величина коефіцієнту кореляції слабка і за винятком 1996, 2003 років - від'ємна. Протилежна залежність виявлена між квітуванням і ягодоутворенням у міжвидових гібридів з високим проявом останнього показника: значення коефіцієнту кореляції за всі роки додатні, і крім цього в 1994, 1995, 2002 роках - середні.

4. Поміж сортів найвищою обнасіненістю ягід характеризується сорт Закарпатська (283 шт./ягоду), а мінімальною - Водограй (88 шт./ягоду). Встановлено, що прояв ознаки залежить від зовнішніх умов. У згаданих сортів коефіцієнт варіації відповідно склав 28,3 і 58,2%. Найнижча середня обнасіненість ягід виявлена в 2000 році (92 шт./ягоду), а найвища - 2004 році (229 шт./ягоду) з лімітами прояву ознаки 15-221 шт./ягоду (2000р.) і 37-395 шт./ягоду (1995 р.). Близькі значення мають міжвидові гібриди.

5. Як правило, максимальна схожість ботанічного насіння спостерігається в наступний рік після його виділення з ягід або через рік. Покращання цього процесу та росту сіянців (до 2,9 разу) можна досягти зволоженням насіння в розчині параамінобензойної кислоти з концентрацією 0,05% і експозицією 6 годин та замочуванням його у воді на 48 годин.

6. Встановлено вплив на проростання ботанічного насіння і одержання сіянців першого року біологічних особливостей вихідних форм, зовнішніх умов, специфічності етапів виконання досліджень. Вищий ступінь гетерозиготності, а отже і гетерозисності міжвидових гібридів обумовив більш успішне, порівняно з сортами, одержання у них сіянців від самозапилення. У виділених гібридів отримано більше 40% сіянців від висіяного насіння, а у сортів лише в межах 30%.

7. Виявлено розщеплення серед потомків від самозапилення сортів, міжвидових гібридів за забарвленням шкірки бульб у 50,3% популяцій. Встановлений генетичний контроль ознаки, який у гібрида 90.666/2 визначається генотипом RR…Dd. Лише незначна (до 5%) частка потомків залучених в дослідження форм, має довгі столони. Аналогічне відноситься до вищеплення сіянців з видовжено-овальною, плоско-округлою, овально-вуглуватою і округло-вуглуватою формою бульб та глибоким заляганням вічок.

8. Потомство міжвидового гібрида 90.676/52 і сорту Гранат характеризується високою (7,4 і 7,3 бала) стійкістю проти фітофторозу, що забезпечує їм особливу цінність для практичного використання в цьому відношенні. На прояв симптомів вірусних хвороб серед сіянців впливають біологічні особливості вихідних форм, умови їх вирощування та спосіб одержання. Прямий висів в грунт дозволяє значно (майже у 7 разу) знизити прояв вірусних хвороб серед сіянців.

9. Встановлено, що продуктивність потомства міжвидових гібридів, сортів залежить від генетичних особливостей вихідних форм і зовнішніх умов. Доведено, що вираження показника в матеріалі другого бульбового покоління вище ніж першого. Це пояснюється меншою масою садивних бульб при закладанні останнього. Середньопопуляційне значення продуктивності більшості гібридів переважає рівень прояву ознаки умовного стандарту, а у зразків 90.35с448, 90.662/15, 85.511с12 це перевищення відповідно склало 1,2; 1,6; 1,6 разу. Безперспективним для генеративного розмноження є потомство сортів, особливо Gitte, Granola, у яких середнє багаторічне значення у 1,3 разу нижче, ніж в умовного стандарту.

10. Залежно від генетичного контролю ознаки у вихідних форм, зовнішніх умов і бульбових поколінь виявлено специфічність міжвидових гібридів за проявом кількості бульб під кущем. Ефективним генетичним контролем ознаки характеризуються гібриди 83.58с52, 90.35с448, 90.662/15 і, особливо, 86.748с22 з середньопопуляційним значенням показника 12 шт./кущ і більше, а у останнього - 13,6 шт./кущ. Поряд із стабільністю прояву ознаки за роками (коефіцієнт варіації у гібрида 86.39с14 склав 1,4%) встановлено значний вплив на вираження показника зовнішніх умов (прояв показника у гібрида 90.690/61 сягнув 42%). Серед матеріалу другого бульбового покоління прояв ознаки значно вищий. Дані статистичної обробки результатів експерименту свідчать про додатну величину критерію істотності між середньопопуляційним значенням у всіх гібридів, за винятком трьох, і умовного стандарту. Водночас, вона нижча від табличного навіть на рівні значущості 0,05.

11. Порівняно з іншими агрономічними ознаками, встановлено нижчий потенціал опрацьованого матеріалу, за середньою масою товарної бульби. Доведений менший прояв ознаки в матеріалі першого бульбового покоління порівняно з другим. Водночас, за багаторічними даними встановлено можливість виділення гібридів, що мають невелику частку потомства з масою бульб 50г і менше і відносно високу з величиною більше 90г, наприклад, гібрид 90.35с448. Особливістю окремих гібридів (83.47ф7, 90.676/52, 90.690/61) є від'ємна різниця між середньопопуляційною масою товарних бульб потомства і умовного стандарту на рівні значущості 0,05. Близькі дані виявлені у сортів.

12. Доведено високу цінність окремих гібридів за проявом умісту крохмалю у потомства, наприклад, у гібридів 90.676/52, 83.58с52, що обумовлено малою часткою низькокрохмалистих сіянців (4,6; 4,7%), наявністю у більшої половини опрацьованих форм (58%) потомства з високим (більше 24%) умістом крохмалю, а у шести гібридів вищим середньопопуляційним проявом ознаки ніж в умовного стандарту. Лише у одного гібрида ця різниця була істотною і від'ємною (90.35с448). Водночас, додатне та суттєве її значення мають гібриди 90.662/15, 90.676/52. Встановлений неоднаковий контроль адаптивного потенціалу вихідних форм за ознакою: відмінність середнього значення вмісту крохмалю за роками у гібрида 86.39с14 склала 0,2%, 85.511с12 - 5,2%. У всіх залучених в дослідження сортів середньопопуляційний прояв ознаки нижчий ніж в умовного стандарту.

13. Виявлено високий потенціал більшості гібридів і сортів за стійкістю потомства проти мозаїчного закручування листків і зморшкуватої мозаїки, що проявляється у малій частці потомків з низькою резистентністю і великій з дуже високою; значному (часто більше 8 балів) середньопопуляційному прояву ознак та за рідким винятком, перевищення його над умовним стандартом.

Рекомендації для селекційної практики

1. Для проведення схрещування використовувати виділені добрим квітуванням (з середнім багаторічним балом прояву ознаки 6,1 і вище) 36 сортів, з яких 2 ранні (Marta, Бородянська рожева), 4 середньоранні (Обрій, Світанок київський, Говерла, Selma), 20 середньостиглих, 9 середньопізніх і один пізній, 30 складних міжвидових гібридів і 12 дигаплоїдів.

2. Сорти Alma, Gitte, Granola, Kufri joti, Magura, Oreb, Берегиня, Гроно, Либідь, Шурмінська та деякі інші, міжвидові гібриди - 81.459с18, 85.119с2, 87.791с4, 88.1425с1, 90.35с394, 90.676/52, які характеризуються рясним ягодоутворенням, використовувати в практичній селекції з метою підвищення ягодоутворення.

3. Для забезпечення максимальної схожості ботанічного насіння його слід використовувати для висіву наступного року або через рік. Із способів покращання його проростання та росту сіянців найбільш ефективним є зволоження насіння в розчині параамінобензойної кислоти з концентрацією 0,05% і експозицією 6 годин. Високий ефект можна досягти, замочуючи насіння у воді на 48 годин.

4. Зважаючи на втрати матеріалу при вирощуванні сіянців першого року збільшувати кількість висіяного насіння від запланованого обсягу популяцій як мінімум у п'ять разів.

5. Для зниження прояву вірусних хвороб серед сіянців першого року доцільно використовувати прямий висів насіння у грунт, а не розсадний метод.



СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ряба В.В. Деякі аспекти визначення форм картоплі, придатних для вирощування з використанням ботанічного насіння // Картоплярство. - Вип.28. - Київ. - 1998. - С.86-90.

2. Подгаєцький А.А., Гордієнко В.В. Аналіз складових генофонду картоплі за придатністю для вирощування з використанням ботанічного насіння. // Картоплярство. - Вип.30. - Київ. - 2000. - С. 113 - 117117 (авторство 75%, отримання даних, їх аналіз, формулювання висновків).

3. Гордиенко В.В. Расщепление форм картофеля по некоторым хозяйственным признакам генеративного потомства // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2003. - С. 87 - 90.

4. Подгаецкий А.А., Гордиенко В.В. Эффективность способов подготовки ботанических семян картофеля к посеву // Картофелеводство: Сб. науч. тр. - Минск, 2007. - Т.12, - С. 320 - 327 (авторство 75%, отримання даних, їх аналіз ).

5. Подгаецкий А.А., Гайдук В.С., Ряба В.В. Характеристика мирового сортимента сортов картофеля по полевой устойчивости к фитофторозу// Селекция картофеля на устойчивость к фитофторозу в комплексе с другими признаками. Тезисы докладов международного совещания 13 - 15 июля 1994 г. - Немешаево - Оброшино. - 1994.- С. 43 (авторство 65%, отримання даних, написання тез).

...