Основні шкідники капусти білоголової у Східному Лісостепу України. Екологія і прогноз розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. В. ДОКУЧАЄВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Основні шкідники капусти білоголової у Східному Лісостепу України. Екологія і прогноз розвитку

16.00.10 - ентомологія

Колеснік Любов Іванівна

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор Тимченко Віктор Йосипович,

Інститут овочівництва і баштанництва УААН, головний науковий співробітник лабораторії захисту рослин.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, с.н.с.

Мєшкова Валентина Львівна,

Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, лабораторія захисту лісу, головний науковий співробітник;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Лікар Ярослав Олексійович,

Національний аграрний університет, доцент кафедри ентомології.

Провідна установа:

Уманський державний аграрний університет, кафедра захисту рослин, Міністерство аграрної політики України, м. Умань.

Захист відбудеться „14” червня 2007 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.02 в Харківському національному аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в “Комуніст-1”, ХНАУ, аудиторія 4/407.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в “Комуніст-1”, ХНАУ.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

капуста фітофаг ентомофаг шкодочинність

Актуальність теми. Одержання високих урожаїв капусти білоголової високої якості неможливе без вчасного застосування заходів із захисту її від шкідливих комах. Серед шкідників капусти білоголової найбільш поширеними у Східному Лісостепу України є капустяна совка Mamestra brassicae L., капустяна міль Plutella maculipennis Curt., капустяний Pieris brassicae L. і ріпний Pieris rapae L. білани, а також капустяна попелиця Brevicoryne brassicae L. Незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених дослідженню шкідників капусти, недостатньо вивчено особливості сезонної і багаторічної динаміки популяцій і не розроблені методи її прогнозування. Потребують удосконалення також заходи з захисту капусти від шкідливих комах із використанням прийомів приваблення ентомофагів, застосування нових біологічних і хімічних інсектицидів.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана у 1993 - 2005 рр. відповідно до тематики наукових досліджень лабораторії захисту рослин Інституту овочівництва і баштанництва (ІОБ) УААН 03.11.23. “Розробити екологічно безпечні технології захисту овочевих культур. Розробити та впровадити зональні системи комплексного застосування інсектицидів та фунгіцидів за інтенсивним вирощуванням овочевих культур” (№ ДР UA 11001704 P.); “Розробити інтегровані системи захисту овочевих і баштанних культур проти шкодочинних організмів” (№ ДР 0101U001172), “Обґрунтувати короткостроковий прогноз розвитку основних видів шкідників капусти у Cхідному Лісостепу України” (№ ДР 0105U004194)

Мета і завдання досліджень. Мета - розробка системи заходів щодо зниження шкодочинності основних спеціалізованих шкідників капусти білоголової на основі їх моніторингу, прогнозування, врахування ролі ентомофагів в агроценозі і застосування найменш безпечних для довкілля засобів захисту капусти білоголової.

Для досягнення мети були поставлені завдання:

- уточнити видовий склад і біологічні особливості домінуючих фітофагів капусти білоголової та їх ентомофагів;

- виявити закономірності багаторічної динаміки популяцій основних шкідників капусти білоголової і вплив на неї різних чинників;

- установити особливості сезонної динаміки основних шкідників капусти білоголової;

- визначити залежності шкодочинності основних фітофагів капусти білоголової від чисельності популяцій;

- розробити інтегровані заходи щодо зниження шкодочинності основних спеціалізованих шкідників капусти білоголової із привабленням ентомофагів, застосуванням мікробіологічних і хімічних інсектицидів;

- розробити методи прогнозування основних спеціалізованих шкідників капусти білоголової.

Об'єкт досліджень - спеціалізовані шкідники капусти білоголової.

Предмет досліджень - біологічні особливості розвитку шкідників капусти білоголової; прогнозування сезонної й багаторічної динаміки популяцій; інтегрований захист капусти білоголової.

Методи досліджень. Польові ентомологічні дослідження, обліки чисельності фітофагів і ентомофагів, оцінка ефективності біологічних і хімічних препаратів, математично-статистичні методи аналізу даних, метод фенопрогнозування, метод “накладання епох”, біохімічні аналізи.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті багаторічного моніторингу агроценозів капусти білоголової уточнено видовий склад і біологічні особливості фітофагів і ентомофагів для Східного Лісостепу України. Вперше виявлено закономірності багаторічної динаміки чисельності спеціалізованих шкідників капусти білоголової, зв'язок із динамікою сонячної активності. Вперше розраховано моделі зв'язку сезонного розвитку чотирьох видів шкідників капусти з температурою повітря, залежності пошкодження капусти від щільності особин. Уточнені суми ефективних температур і пороги розвитку капустяної совки і ріпного білана. Побудовано фенологічні календарі та номограми для визначення кількості поколінь капустяної молі і капустяної попелиці, що можуть розвиватися на пізній капусті залежно від температурних умов сезону. Доведено ефективне зниження шкодочинності фітофагів капусти білоголової пізньої при застосуванні мікробіологічних і хімічних препаратів.

Практичне значення одержаних результатів досліджень. Розроблено моделі для прогнозування шкодочинності і сезонного розвитку спеціалізованих шкідників капусти білоголової пізньої, побудовано фенологічні календарі і номограми для визначення кількості поколінь і строків появи небезпечних стадій і поколінь. Запропоновано інтегрований захист капусти білоголової пізньої, що включає обсів полів нектароносами, дві обробки мікробіологічними препаратами (лепідоцид і бітоксибацилін) і дві обробки хімічними інсекти-цидами (децис-форте, децис, матч і сумі-альфа) у фазу зав'язування головок капусти пізньої.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці програми досліджень, проведенні обліків і дослідів, проведенні аналізу й математичної обробки результатів, їх виробничій перевірці, підготуванні матеріалів до друку, формулюванні висновків і рекомендацій виробництву.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідалися на міжнародній конференції молодих учених “Сучасні методи дослідження в овочівництві, баштанництві й картоплярстві” (Харків, 2002 р.), на засіданнях ученої ради Інституту овочівництва і баштанництва УААН (1995 і 2000 рр.), використані при складанні прогнозу фітосанітарного стану агроценозів України і реко-мендацій із захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів (1999 - 2005 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 робіт, із них 5 - статті у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена у вигляді рукопису на 188 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних літературних джерел (179 найменувань, з яких 27 - іноземними мовами) та додатків. Робота містить 54 таблиць, 39 рисунків. Список використаних джерел, таблиці, ілюстрації та додатки займають 40 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СТАН ВИВЧЕНОСТІ ШКІДНИКІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ

Проаналізовано публікації щодо видового складу, біологічних особливостей і господарського значення шкідливих комах в агроценозах капусти. Обговорено прийоми зниження шкодочинності основних шкідників капусти. Розглянуто закономірності масових розмножень шкідників капусти і їх прогнозування. Сформульовано висновки щодо необхідності поглиблення досліджень особливостей сезонної й багаторічної динаміки популяцій шкідливих комах, розробки методів прогнозування строків сезонного розвитку основних видів і рівня шкодочинності. У зв'язку з тим, що асортимент мікробіологічних і хімічних препаратів постійно поновлюється, важливим є вдосконалення інтегрованих заходів із захисту капусти від шкідливих комах із урахуванням дії ентомофагів, нових мікробіологічних і хімічних інсектицидів.

УМОВИ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведено у східній частині Лісостепу України на території Харківської області в 1993 - 2005 рр. Лабораторні і вегетаційні дослідження проведено в лабораторії захисту рослин Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Обліки показників динаміки чисельності комах в агроценозах капусти проводили за загальноприйнятими методиками (Драховская, 1962; Дядечко, 1979; Тряпицын, Шапиро, Щепетильникова, 1982; Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві, 2001). При аналізі багаторічної і сезонної динаміки досліджуваних комах на капусті використовували чотири показники. Абсолютну щільність популяції визначали за кількістю особин (колоній) певного виду на одну рослину, відносну щільність популяції (заселеність рослин) - як частку заселених рослин, виражену у відсотках. Коефіцієнт розмноження кожного виду комах обчислювали за співвідношенням абсолютної щільності популяції на дослідній ділянці у поточному й попередньому роках. Коефіцієнт поширення шкідників визначали за співвідношенням відносної щільності популяції на ділянці в поточному і попередньому роках.

Для прогнозування шкідників капусти використовували підходи І. Я. Полякова, М. П. Персова, В. О. Смирнова (1984), Є. М. Білецького (1993), В. Л. Мєшкової (2002), В. П. Туренка, В. Л. Мєшкової (2005).

Для розробки прогнозів сезонного розвитку шкідників капусти викорис-товували метод фенологічних прогнозів і біокліматичних оцінок (Подольский, 1967). Згідно з цим методом, будували криві залежності тривалості розвитку окремих стадій комах від середньої температури повітря упродовж цієї стадії (“фенологічні криві”). Основою для побудови таких кривих служили дані, одержані з польових спостережень, дослідів у садках та з літературних джерел (Степанова, 1962, 1965; Осмоловский, 1972; Ястребов, 1982; Цибулько, 1972; Johansen, 1997). Аналіз багаторічної динаміки популяцій шкідників капусти у межах 11-річного циклу сонячної активності здійснювали “методом накладання епох”, або методом “тріад Чижевського” (Чижевский, 1976).

Мікробіологічні й хімічні інсектициди випробовували згідно з „Методикою випробування і застосування пестицидів” (2001). У 1993 - 1999 рр. оцінювали ефективність: бітоксибациліна з нормою витрати 2 кг/га, лепідоцида - 1,5 кг/га, гаупсина - 4 л/га, боверіна - 2 л/га; хімічних препаратів - дециса 2,5 % к.е., норма витрати 0,3 л/га; волатона 500, 50 % к.е. - 1,5 л/га; діазинону, 60 % к.е. - 1,0 л/га; золона, 35 % к.е. - 2,0 л/га; сумі-альфа, 5 % к.е. - 0,2 л/га; фастака, 10 % к.е. - 0,15 л/га; у 2003 - 2005 рр.: децис-форте, к.е. - 0,07 л/га; матча 0,50 ЕС - 0,4 л/га; штефесина, 2,5 % - 0,3 л/га.

Статистичний аналіз даних здійснювали стандартними методами (Доспехов, 1985) за допомогою програм Microsoft Excel.

ВИДОВИЙ СКЛАД І ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ОСНОВНИХ

ШКІДНИКІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ

Дослідження протягом 1993 - 2005 рр. свідчать, що в умовах Східного Лісостепу України білоголову капусту пошкоджували понад 40 видів комах із 8 рядів, які належать до двох груп: багатоїдних і спеціалізованих. Серед багатоїдних шкідників переважали твердокрилі - 38,7 %, лускокрилі - 29,0, прямокрилі - 12,9 %.

Серед спеціалізованих шкідників капусти твердокрилі становили 44,5 %, лускокрилі - 22,2 %, напівтвердокрилі - 16,6 %, двокрилі - 11,0 % і рівнокрилі - 5,4 %. Найбільш поширеними з них є капустяна совка Mamestra brassicae L., капустяна міль Plutella maculipennis Curt., капустяний Pieris brassicae L. і ріпний Pieris rapae L. білани, капустяна попелиця Brevicoryne brassicae L.

За період 1993 - 2005 рр. показники щільності шкідників капусти варіювали в широких межах: капустяної совки - від 0,8 до 6 шт./рослину, капустяного і ріпного біланів - від 2 до 12 шт./ рослину, капустяної молі - від 1 до 10 шт. /рослину; капустяної попелиці - від 20 до 1200 особин на рослину

За середнім багаторічним рівнем щільності популяції, заселеністю рослин, коефіцієнтами розмноження й поширення переважала капустяна попелиця. У роки досліджень виявлено два періоди росту чисельності цього виду - у 1994 і 2005 рр., коли щільність її колоній у 10-30 разів перевищувала щільність особин лускокрилих шкідників капусти. Щільність усіх лускокрилих фітофагів капусти сягала найбільших значень у 1996 і 2001 рр. Відносна заселеність капусти фітофагами упродовж більшості років досліджень перевищувала 60 %.

Виявлено достовірні зв'язки між показниками багаторічної динаміки популяцій шкідників капусти та окремими характеристиками погодних умов. Так, щільність популяції капустяної попелиці позитивно корелювала з кількістю опадів у другій декаді травня (r = 0,81; Р = 0,01), ГТК першої декади травня (r = 0,89; Р = 0,01), негативно з опадами липня (r = -0,55; Р = 0,05), ГТК липня (r = -0,55; Р = 0,05). Виявлено також достовірний негативний зв'язок між відносною заселеністю рослин капустяною попелицею та показником сонячної активності, вираженим у числах Вольфа (r = -0,64; Р = 0,05).

Капустяній совці, ріпному білану, капустяній молі і капустяній попелиці властиве підвищення заселеності капусти в роки спаду сонячної активності, що збігається з опублікованими даними стосовно інших фітофагів. При цьому тривалість циклів динаміки популяції капустяної попелиці і СА збігається, а для решти проаналізованих видів виявлено два періоди зростання щільності особин і заселеності капусти протягом циклу СА (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка заселеності капусти капустяною міллю (КМ), капустяною попелицею (КП), ріпним біланом (РБ) і капустяною совкою (КС) в межах 11-річного циклу сонячної активності (СА)

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І ШКОДОЧИННІСТЬ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІДНИКІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ

У Східному Лісостепу України капустяна совка розвивається на пізній капусті у двох поколіннях, капустяний і ріпний білани - у трьох, капустяна міль - у чотирьох, капустяна попелиця - не менше ніж у восьми.

Виліт метеликів біланів і капустяної молі з лялечок, що зимували, а також вихід із зимівлі капустяної попелиці відбувається у строки, що близько збігаються з датами стійкого переходу температури повітря через 10С. Капустяна совка вилітає дещо пізніше, а строки її вильоту обумовлені температурою ґрунту на глибині перебування лялечок (5 - 8 см). Кількість метеликів першого покоління, що вилітають улітку, зменшується при підвищенні температури до 26 С, а після проведення поливів і дощів, коли температура знижується до 22 С, літ метеликів відновлюється.

Капустяна совка і білани потребують додаткового живлення, яке відбувається на квітках бур'янів родин: айстрових (Asteraceae), капустяних (Brassica), амарантових (Amaranthaceae), маревих (Chenopodiaceae), в'юнкових (Convolvulaceae), бобових (Fabaceae). На полях, обсіяних нектароносами, кількість яйцекладок капустяної совки збільшилася на 30 - 34,6 %, а кількість яєць у кладках - на 27,6 - 36,7 % порівняно з контролем (полями, не обсіяними нектароносами).

Максимальні значення щільності гусениць ріпного білана на пізній капусті відмічені в період 13-15 липня, гусениць капустяної совки - 12-18 серпня, колоній капустяної попелиці - 18-25 липня. Згідно з цим шкодочинність цих комах також найбільшою виявляється у другій половині літа. Так, пошкодженість рослин капусти гусеницями капустяної совки першого покоління становила 0,5 - 3,2 %, а другого - 11,2 - 28,4 %.

Серед спеціалізованих фітофагів капусти найбільш шкодочинними є капустяний і ріпний білани. Особливо небезпечними є пошкодження ними капусти у фазу утворення в неї центральної розетки листків. Знищення гусеницями біланів до 25 % листкової поверхні розетки молодих рослин капусти призводить до зниження урожайності в середньому на 46,6 %. При пошкодженні гусеницями до 50 % поверхні листків розетки, що формується, урожайність знижується на 60 - 62 %. Утрати врожаю капусти в результаті пошкодження гусеницями біланів можуть досягати 40 %.

Порівняння шкодочин-ності гусениць біланів свідчить, що ріпний білан завдає відчутнішої шкоди капусті (рис. 2).

Рис. 2. Шкодочинність гусениць біланів (ІОБ УААН)

Зв'язок між щільністю гусениць капустяної молі і пошкодженням капусти також апроксимується лінійною залежністю (рис. 6).

У рік масового розмноження капустяної попелиці зниження урожайності капусти становило 16,3 %. Господарське значення капустяної попелиці збільшується для пізніх сортів капусти, яка призначена для тривалого зберігання і вживання у свіжому вигляді, оскільки пошкоджені головки уражуються збудниками хвороб.

ВИДОВИЙ СКЛАД І БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕНТОМОФАГІВ

ШКІДНИКІВ КАПУСТИ

В агроценозі капусти білоголової відповідно до особливостей розвитку фітофагів формувалися комплекси ентомофагів. Виявлено, що з ентомофагів капустяної совки найбільш численними є перетинчастокрилі (69,2 %), а види з ряду двокрилі становлять 30,8 %. Серед ентомофагів біланів і капустяної молі перетинчастокрилі і двокрилі становлять по 50 %, а з ентомофагів капустяної попелиці двокрилі становлять 47,6 %, твердокрилі - 29,4 %, сітчастокрилі - 17,5 %, перетинчастокрилі - 5,8 %. Найбільшу роль у зниженні чисельності капустяної попелиці відіграють сирфіди, кокцинеліди, хризопи, діеретіелла, біланів - апантелес, гіпосотер, птеромалюс і тахіни, капустяної совки - трихограма і екзетастес. Чисельність ентомофагів на окремих рослинах-нектароносах відріз-няється. Кокцинеліди траплялися на посівах усіх досліджених нектароносних рослин. Діеретіелла переважала на фацелії і кропі. Хризопи і сирфіди найбільше концентрувалися на фацелії і кропі, а найменшою мірою - на ріпаку.

ПРОГНОЗУВАННЯ СЕЗОННОГО РОЗВИТКУ ШКІДНИКІВ КАПУСТИ

Щільність і життєздатність капустяної совки виявилися найвищими в роки з більш раннім заселенням нею капусти. Запропоновано прогностичне рівняння для визначення максимальної щільності особин капустяної совки за датою початку заселення капусти метеликами другого покоління (рис. 7).

Рис. 7. Залежність максимальної щільності гусениць капустяної совки від строків початку заселення капусти метеликами другого покоління (ІОБ УААН, 1993-2005 рр.)

Побудовано фенологічні криві розвитку окремих стадій капустяної совки, капустяної молі, покоління ріпного білана і капустяної попелиці (табл. 1).

Таблиця 1

Розраховані залежності темпів розвитку окремих стадій шкідників капусти від температури повітря

Темпе-	Тривалість розвитку окремих стадій при заданій температури, діб
ратура,	КС	РБ	КП	КМ
С	яйця	гусени-ці	лялечки	поко-ління	поко-ління	яйця	гусени-ці	лялечки
14	14,6	63,6	62,7	-	18,5	-	-	-
15	11,5	55,1	50,4	-	16,8	-	-	-
16	9,5	48,6	42,1	-	15,3	-	-	-
17	8,1	43,5	36,2	43	14,1	6	15	11
18	7,1	39,4	31,7	38	13,0	5	13	10
19	6,3	35,9	28,2	34	12,1	5	12	9
20	5,6	33,1	25,4	36	11,4	5	11	8
21	5,1	30,6	23,2	27	10,7	4	10	7
22	4,7	28,5	21,2	24	10,1	4	9	6
23	4,3	26,7	19,6	-	9,5	4	8	5
24	4,0	25,0	18,2	-	9,0	4	8	5
25	3,7	23,6	17,0	-	-	3	7	4
26	3,5	22,3	16,0	-	-	3	7	4

Розраховано алгоритми, які дають змогу прогнозувати дати появи окремих стадій або поколінь. За допомогою методу фенопрогнозування (Подольский, 1967) з використанням фенологічних кривих і сітки теплових ресурсів для м/с Мерефа побудовано фенологічні календарі розвитку шкідників капусти в регіоні досліджень.

Для прогнозування тривалості розвитку яєць капустяної совки рекомен-дується розраховувати суму ефективних температур 60,8С при порозі 10С, для прогнозування дат появи гусениць другого покоління капустяної совки - суму температур 816 С при порозі 5С. Рекомендовано розраховувати дати появи другого покоління ріпного білана за сумою температур 333 С при порозі 10С після появи першого покоління.

Розраховано номограми, які дають змогу визначати кількість поколінь капустяної молі й капустяної попелиці, що можуть розвиватися на пізній капусті залежно від температурних умов сезону.

Так, із п'яти поколінь капустяної молі, що можуть розвиватися протягом сезону, на пізній капусті при найбільш ранніх строках відкладання яєць (5 травня) розвиваються чотири повних покоління, гусениці п'ятого покоління лялькуються, а метелики вилітають наступною весною (табл. 2).

Значення більшості коефіцієнтів кореляції між показниками щільності колоній капустяної попелиці та метеорологічними умовами виявилися низькими й недостовірними. Найбільш достовірними (Р<0,01) виявилися зв'язки між щільністю колоній капустяної попелиці в окремі дати в період росту чисельності. Визначено параметри відповідних прогностичних рівнянь, які дають змогу оцінювати майбутній рівень щільності капустяної попелиці на початку заселення нею капусти.

Таблиця 2

Строки і тривалість розвитку окремих поколінь капустяної попелиці

(ІОБ УААН)

Покоління	Початок розвитку	Кінець розвитку	Тривалість розвитку покоління, діб
	дати	діб з 1.01	дати	діб з 1.01
І	15.IV	105	13.V	133	28
ІІ	13.V	133	29.V	149	16
ІІІ	29.V	149	12.VI	163	14
IV	12.VI	163	24.VI	175	12
V	24.VI	175	6.VII	187	12
VI	6.VII	187	17.VII	198	11
VII	17.VII	198	28.VII	209	11
VIII	28.VII	209	8.VIII	220	11
IX	8.VIII	220	20.VIII	232	12
X	20.VIII	232	3.IX	246	14
XI	3.IX	246	22.IX	265	19
XII	22.IX	265	-	-	-

Проте при використанні алгоритмів видно, що якщо щільність капустяної попелиці у ІІ декаді червня не перевищує однієї колонії на рослину, то у ІІІ декаді червня вона також не перевищить поріг шкодочинності, що і є підставою для відмови від проведення обприскування рослин інсектицидами у цей час.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАХИСТУ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ВІД ШКІДЛИВИХ КОМАХ

В наших дослідженнях проти лускокрилих шкідників використано мікробіологічні препарати лепідоцид, бітоксибацилін, гаупсин і боверин.

Біологічна ефективність дії біопрепаратів щодо гусениць шкідників капусти молодших віків становила від 62 до 76 %.

Ефективність дії хімічних інсектицидів децис форте к.е, децис, 2,5% к.е, матч 050ЕС і сумі-альфа 50% к.е. становила на третій день після обробки рослин 94,5 - 90,0 %. Нижчою була ефективність препаратів фастак, 10 % к.е. (89,2 %), штефесін, 2,5 % к.е. (89 %), діазинон, 60 % к.е., (88 %) золон 35 % к.е. (85 %)

За рахунок обробки посівів інсектицидами збережено урожаю 70 - 80 ц/га, або 15,7 - 17,3 %. Найкращі показники господарської ефективності виявлено у варіантах із застосуванням препаратів волатон (80 %), діазинон і децис форте (75 %), децис (70 %).



Рис. 8. Господарська ефективність інсектицидів щодо шкідників капусти білоголової (ІОБ УААН)

У варіантах інтегрованого захисту капусти білоголової пізньої поля обсівали нектароносами, здійснювали дві обробки мікробіологічними препаратами (лепідоцид і бітоксибацилін) і дві - хімічними інсектицидами (децис-форте, децис, матч і сумі-альфа) у фазу зав'язування головок капусти пізньої. Застосування інтегрованого захисту забезпечило надійний захист посівів капусти від комплексу шкідників та збереження врожаю практично на тому ж рівні, як і в базовому варіанті: урожайність на 59 - 63 ц/га перевищувала контроль (без захисту). Проте істотною перевагою інтегрованого захисту є зменшення пестицидного навантаження: кількість хімічних обробок скоротилась у два рази. Витрати на хімічний захист зменшились з 240,26 до 134,60 грн/га, або в середньому в 1,8 разу. У структурі загальних витрат частка на хімічний захист становила в середньому 56% проти 100% у базовому варіанті, тобто зменшилась в 1,8 разу.

Запропоновані прийоми інтегрованого захисту капусти від шкідників впроваджено на виробничих посівах КСП “Родина” Борівського району, Харківської області на площі 1 га, сорт капусти Харківська зимова.

ВИСНОВКИ

Здійснено моніторинг чисельності й заселеності агроценозів капусти білоголової пізньої шкідливими комахами та ентомофагами протягом 1993-2005 рр. Уточнено дані щодо закономірностей біології й екології цих комах, сезонної й багаторічної динаміки, шкодочинності основних видів шкідників капусти білоголової у Східному Лісостепу України. Побудовано прогностичні моделі. Розроблені прийоми інтегрованого захисту капусти білоголової від шкідливих комах.

1. У Східному Лісостепу України капусту білоголову пошкоджують понад 40 видів комах із 8 рядів. Серед багатоїдних шкідників переважають твердокрилі - 38,7 %, лускокрилі - 29,0, прямокрилі - 12,9 %. Серед спеціалізованих - твердокрилі становлять 44,5 %, лускокрилі - 22,2 %, напівтвердокрилі - 16,6 %, двокрилі - 11,0 % і рівнокрилі - 5,4 %. Найбільш поширеними є капустяна совка Mamestra brassicae L., капустяна міль Plutella maculipennis Curt., капустяний Pieris brassicae L. і ріпний Pieris rapae L. білани, капустяна попелиця Brevicoryne brassicae L.

2. Щільність лускокрилих фітофагів капусти сягала найбільших значень у 1996 і 2001 рр., капустяної попелиці - у 1994 і 2005 р. Заселеність капусти білоголової пізньої капустяною совкою, ріпним біланом, капустяною міллю і капустяною попелицею підвищується в роки спаду сонячної активності. Тривалість циклів динаміки популяції капустяної попелиці і СА збігається, а для лускокрилих шкідників виявлено два періоди зростання щільності особин і заселеності капусти протягом циклу СА.

3. Кореляційні зв'язки між показниками багаторічної та сезонної динаміки чисельності й заселення капусти шкідливими комахами та погодними умовами переважно низькі й недостовірні. Показники, що характеризують зволоженість, впливають на динаміку популяцій через стан кормової рослини.

4. У Східному Лісостепу України капустяна совка розвивається на пізній капусті у двох поколіннях, капустяний і ріпний білани - у трьох, капустяна міль - у чотирьох, капустяна попелиця - не менше ніж у восьми.

Виліт метеликів біланів і капустяної молі після зимівлі відбувається у строки, які близько збігаються із датою стійкого переходу температури повітря через 10 С. Щільність гусениць ріпного білана на пізній капусті є максимальною протягом сезону в період 13-15 липня, гусениць капустяної совки - 12-18 серпня, колоній капустяної попелиці - 18-25 липня.

Розраховано моделі для прогнозування сезонного розвитку чотирьох видів шкідників капусти і для визначення рівня її пошкодження за щільністю особин. Уточнено суми ефективних температур і пороги розвитку капустяної совки й ріпного білана. Побудовано алгоритми для визначення кількості поколінь капустяної молі і капустяної попелиці на пізній капусті залежно від температурних умов сезону і фенологічні календарі.

5. Додаткове живлення на нектароносах є обов'язковим для метеликів капустяної совки і біланів. На полях, обсіяних нектароносами, кількість яйцекладок капустяної совки була більшою на 30 - 34,6 %, а кількість яєць у кладках - на 27,6 - 36,7 % порівняно з контролем (полями, не обсіяними нектароносами).

6. Пошкодження капусти комахами призводить до втрати 40-60 % урожаю. При цьому погіршуються якість головок і знижується тривалість зберігання.

7. Чисельність капустяної совки, капустяного і ріпного біланів, капустяної попелиці обмежують 34 види ентомофагів, які належать до 4 рядів. На капустяній совці виявлено 9 видів ентомофагів із ряду перетинчасто-крилих і 4 види із ряду двокрилих, на капустяному і ріпному біланах - по 2 види з рядів перетинчастокрилих і двокрилих. Капустяну попелицю знищують 5 видів із ряду твердокрилих, 8 видів із ряду двокрилих, 3 види з ряду сітчастокрилих і 1 вид ряду перетинчастокрилих. Оптимальне співвідношення “хижак-жертва” переважно спостерігається у другій половині вегетації рослин.

8. Чисельність ентомофагів відрізняється на окремих рослинах-нектароносах. Кокцинеліди траплялися на посівах усіх досліджених нектароносних рослин. Діеретіелла переважала на фацелії і кропі. Хризопи і сирфіди найбільше концентрувалися на фацелії і кропі, а найменшою мірою - на ріпаку.

9. Біологічна ефективність мікробіологічних препаратів (бітоксибацилін, 3 кг/га і лепідоцид, 2,0 кг/га) сягає 78,8 - 85,8 % і 78,5 - 87,7 % відповідно і не поступається дії інсектициду децис 2,5 % к.е. (біологічна ефективність - 80,0 - 89,3 % відповідно). У варіантах використання мікробіопрепаратів урожайність капусти перевищувала контроль на 50 - 90 ц/га, або 10,2 - 18,3 %. Частка рослин, пошкоджених капустяною совкою, порівняно з контролем зменшилася на 12 %, капустяним і ріпним біланами - на 20 %, капустяною міллю - на 22 %.

Урожайність пізньої капусти при використанні мікробіологічних препаратів була вищою на 19 - 41 ц/га, або на 6,0 - 13 % порівняно з контролем, а при використанні інсектициду децис 2,5 % к.е. (еталон) - на 59 ц/га, або на 18,8 %.

10. Біологічна ефективність інсектицидів децис-форте, дециса, матча і сумі-альфа становить на 3-й день після обробки рослин 94,5 - 90,0 %. Меншою є біологічна ефективність препаратів золон (85 %), діазинон (88 %), штефесін (89 %) і фастак (89,2 %). За рахунок обробки посівів інсектицидами збережено урожаю 70 - 80 ц/га, або 15,7 - 17,3 %. Найкращі показники господарської ефективності виявлено у варіантах із застосуванням препаратів волатон (80 %), діазинон і децис форте (75 %), децис (70 %).

11. У варіантах однократного застосування інсектициду децис 2,5 % к.е. з нормою витрати 0,3 л/га чисельність ентомофагів зменшувалася: кокцинелід - у 6 разів, золотоочок - у 4 рази, сирфід - у 8 разів; при двократній обробці ентомофаги не виявлені.

12. При впровадженні інтегрованої системи (зменшенні вдвічі кількості хімічних обробок) перевищення урожаю пізньої капусти порівняно з контролем (без обробок) становило 59 - 63 ц/га, а витрати на хімічний захист знизилися з 240,26 до 134,60 грн./га, або в 1,8 рази. Чистий прибуток становив 5 тис. грн./га.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Службі захисту рослин використовувати розраховані нами алгоритми, які дають змогу прогнозувати:

- дати появи окремих стадій або поколінь шкідників капусти, а також кількість поколінь капустяної молі і капустяної попелиці, що можуть розвиватися на пізній капусті, залежно від температурних умов сезону.

- рівень пошкодження капусти шкідливими комахами;

Застосовувати інтегрований захист капусти білоголової пізньої, що включає обсів полів нектароносами (фацелія, кріп, гречка), дві обробки мікробіологічними препаратами (лепідоцид і бітоксибацилін) і дві обробки хімічними інсектицидами (децис-форте, децис, матч і сумі-альфа) у фазу зав'язування головки капусти пізньої.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Колеснік Л. І. Шкідники і ентомофаги на капусті // Захист рослин. - 1997. - № 7. - С.35.

2. Колеснік Л. І. Моніторинг лускокрилих шкідників на капусті білоголовій та її біологічний захист // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2003. - Вип. 48. - С. 222 - 225.

3. Колеснік Л. І. Нектароносні рослини в агроценозі капусти // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2004. - Вип. 49. - С. 404 - 407.

4. Яровий Г. І., Колеснік Л. І. Прогноз появи капустяної попелиці - Brevicoryne brassicae L. (Homoptera: Aphididae) на капусті // Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Серія “Ентомологія та фітопатологія”. - Харків, 2005. - № 4. - С. 87-89.

5. Онищенко О.І., Солдатенков О.М., Колесник Л.І. Біологічні засоби проти сисних шкідників у закритому ґрунті // Карантин і захист рослин. - 2005. №3. - С.25-26 (збирання й аналіз матеріалу, формування висновків).

6. Тимченко В. Й., Колеснік Л. І. Екологічно безпечний захист від шкідників у агроценозі капустяного поля //Селекція, насінництво і технологія вирощування овочевих культур: Збірник наукових робіт молодих вчених до 50-річчя ІОБ УААН. - Харків, 1997. - С. 107 - 109.

7. Тимченко В. Й., Черненко В. Л., Колеснік Л. І. Роль нектароносних рослин у збільшенні природних афідофагів капустяної попелиці //Селекція, насінництво і технологія вирощування овочевих культур: Збірник наукових робіт молодих вчених до 50-річчя ІОБ УААН. - Харків, 1997. - С. 109 - 112.

8. Колеснік Л. І. Захист білоголової капусти від шкідників біологічним методом // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів присвяченої Інституту захисту рослин “Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах”. - Київ: ІЗР УААН, 1996. - С. 98.

9. Колеснік Л. І. Інсектициди проти капустяної попелиці на насінниках капусти / Матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених “Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення”: Збірник наукових праць Інституту землеробства Південного регіону. - Херсон, 2002. - С. 130.

10. Яровий Г. І.,Чернишенко Т. В, Плохіх А. І., Могильна О. М., Колеснік Л. І. Вирощування капусти білоголової пізньостиглої на насіннєві цілі /Методичні рекомендації. - Харків: ІОБ УААН, 2006. - 12 с.

Колеснік Л. І. Основні шкідники капусти білоголової у Східному Лісостепу України. Екологія і прогноз розвитку - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо-дарських наук, за спеціальністю 16.00.10 - ентомологія. - Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Харків, 2007.

В результаті досліджень, проведених у 1993-2005 рр., уточнено видовий склад фітофагів і ентомофагів в агроценозі капусти білоголової, особливості біології, екології, сезонної динаміки. Виявлено зв'язки багаторічної динаміки чисельності спеціалізованих шкідників капусти білоголової з метеорологічними показниками та динамікою сонячної активності.

Розраховано моделі для прогнозування сезонного розвитку чотирьох видів шкідників капусти і для визначення рівня пошкодження капусти за щільністю особин. Уточнено суми ефективних температур і пороги розвитку капустяної совки і ріпного білана. Побудовано алгоритми для визначення кількості поколінь капустяної молі і капустяної попелиці на пізній капусті залежно від температурних умов сезону та фенологічні календарі.

Запропоновано прийоми інтегрованого захисту капусти білоголової, в тому числі методи прогнозування строків сезонного розвитку і рівня шкодо-чинності шкідливих комах, заходи щодо привабленням ентомофагів, перелік ефективних мікробіологічних і хімічних інсектицидів.

Ключові слова: шкідники капусти, капустяна совка, білани, капустяна міль, капустяна попелиця, ентомофаги, прогнозування, інтегрований захист.

Колесник Л.И. Основные вредители капусты белокочанной в Восточной Лесостепи Украины. Экология и прогноз развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук, по специальности 16.00.10 - энтомология. - Харьковский национальный аграрный университет им. В. В. Докучаева, Харьков, 2007.

В результате исследований, проведенных в 1993-2005 гг., уточнен видовой состав фитофагов и энтомофагов в агроценозе капусты белокочанной.

Капусту повреждают более 40 видов насекомых из 8 отрядов. Из многоядных вредителей преобладают жесткокрылые - 38,7 %, чешуекрылые - 29,0, прямокрылые - 12,9 %. Из специализированных - жесткокрылые составляют 44,5 %, чешуекрылые - 22,2 %, полужесткокрылые - 16,6 %, двукрылые - 11,0 % и равнокрылые - 5,4 %. Наиболее распространены капустная совка Mamestra brassicae L., капустная моль Plutella maculipennis Curt., капустная Pieris brassicae L. и репная Pieris rapae L. белянки, капустная тля Brevicoryne brassicae L. Повреждение капусты насекомыми приводит до потерь 40-60 % урожая. При этом ухудшается качество кочанов и уменьшается длительность хранения.

Рост численности вредителей капусты ограничивают 34 вида энтомофагов - представителей 4 отрядов. Оптимальное соотношение энтомо-фаг : фитофаг отмечается во второй половине периода вегетации. Видовой состав и численность энтомофагов отличается на отдельных растениях-нектароносах. Диеретиелла преобладает на фацелии и укропе, хризопы и сирфиды - на фацелии и укропе. При однократной обработке полей инсектицидом децис 2,5 % к.э. с нормой расхода 0,3 л/га численность кокцинеллид уменьшилась в 6 раз, златоглазок - в 4, сирфид - в 8; при двукратной обработке - энтомофаги не обнаружены.

Уточнены особенности биологии, экологии, многолетней и сезонной динамики основных вредителей капусты. Корреляционные связи между показателями многолетней и сезонной динамики численности и заселенности капусты вредителями и погодными факторами преимущественно низки и недостоверны.

Заселенность капусты белокочанной всеми исследованными вредителями увеличивалась в годы снижения солнечной активности, однако для чешуекрылых вредителей обнаружено два периода увеличения плотности популяции и заселенности капусты в течение 11-летнего цикла солнечной активности.

При изучении сезонного развития основных вредителей капусты установлено, что в Восточной Лесостепи Украины капустная совка развивается на поздней капусте в двух поколениях, капустная и репная белянки - в трех, капустная моль - в четырех, капустная тля - не меньше, чем в восьми.

Вылет бабочек белянок и капустной моли после зимовки происходит в сроки, близкие к датам устойчивого перехода температуры воздуха через 10 С. Наибольшая плотность гусениц репной белянки на поздней капусте отмечается в период 13-15 июля, капустной совки - 12-18 августа, колоний капустной тли - 18-25 июля.

Установлено, что поскольку для бабочек капустной совки и белянок обязательным является дополнительное питание, то на полях, обсеянных нектароносами, количество яйцекладок капустной совки было большим на 30 - 34,6 %, а количество яиц в них - на 27,6 - 36,7 % по сравнению с контролем (полями, не обсеянными нектароносами).

Рассчитаны модели для прогнозирования сезонного развития четырех видов вредителей капусты и для определения уровня повреждения капусты по плотности особей. Уточнены суммы эффективных температур и пороги развития капустной совки и репной белянки. Построены алгоритмы для определения количества поколений капустной моли и капустной тли на поздней капусте в зависимости от температурных условий сезона и фенологические календари.

Предложены приемы интегрированной защиты капусты белокочанной, в том числе методы прогнозирования сроков сезонного развития и уровня вредоносности насекомых, мероприятия по привлечению энтомофагов, перечень эффективных микробиологических (битоксибациллин, 3 кг/га; лепидоцид, 2 кг/га) и химических инсектицидов (децис-форте, децис, матч, сумі-альфа).

Ключевые слова: вредители капусты, капустная совка, белянки, капустная моль, капустная тля, энтомофаги, прогнозирование, интегрированная защита.

Kolesnik L. I. Main white cabbage pests in the East Forest Steppe of Ukraine. Ecology and prediction of development. - Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of the Candidate of Agricultural Sciences in Specialty 16.00.10. - Entomology. Kharkiv National Agrarian University named after V. V. Dokuchajev. - Kharkiv, 2007.

In result of investigations of 1993-2005, species composition of phytophags and entomophags in white cabbage agrocenosis was defined more precisely, as well as peculiarities of their biology, ecology and seasonal development. Relations have been studied between population dynamics of specialized cabbage pests, meteorological indices and sun-spot activity.

Models have been developed for prediction of Mamestra brassicae L., Pieris rapae L., Plutella maculipennis Curt., and Brevicoryne brassicae L. seasonal development as well as damage threat prediction by population density. Sums of effective temperature and threshold of development were defined more precisely for cabbage moth and white butterfly. Algorhythm to calculate the number of generations for Plutella maculipennis Curt., and Brevicoryne brassicae L. depending on temperature of the season was developed as well as phenological calendars.

Methods of integrated control for white cabbage have been developed, including prediction of pest seasonal development and threat of damage, entomophags attraction, lists of effective microbial and chemical pesticides.

Key words: cabbage pests, Mamestra brassicae L., Pieris rapae L., Plutella maculipennis Curt., and Brevicoryne brassicae L., entomophags, prediction, integrated pest control.

Размещено на Allbest.ru

...