Система органів руху сільськогосподарських птахів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЕКЦІЯ

СИСТЕМА ОРГАНІВ РУХУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПТАХІВ

Поділ системи руху на апарати органів. Птахи, як і ссавці, належать до теплокровних тварин, у будові їх тіл є багато подібного. Проте у зв'язку з пристосуванням до польоту в їх організмі відбулися істотні зміни.

Особливо зазнали змін апарат руху, органи систем травлення, дихання, сечовиділення, розмноження та шкірного покриву. Органи названих систем значно полегшені порівняно з відповідними органами ссавців. Система органів руху птахів складається з пасивної частини - кісткової системи (кісток скелета і зв'язок) та активної частини - м'язової системи. Система руху забезпечує переміщення і збереження певного положення тіла птаха в просторі, скорочення органів дихання і руху, розшукування і захоплення поживи, підтримує сталість температури тіла.

Загальні відомості про кісткову систему.

Скелет - тверда основа тіла птаха - являє собою систему кісток як важелів руху. У птахів скелет відзначається міцністю та легкістю. Міцність кісток зумовлена більшим вмістом у них мінеральних речовин, а легкість - тим, що багато кісток мають порожнини, заповнені повітрям.

Скелет є опорою для тіла птаха, депо червоного кісткового мозку і мінеральних солей, надає тілу певної форми. Особливістю скелета птахів порівняно зі ссавцями є те, що грудні кінцівки перетворилися на крила, а тазові призначені для ходіння і опори.

За формою кістки скелета птахів, як і ссавців, поділяються на довгі, короткі, пластинчасті й змішані.

Кістки скелета побудовані з кісткової тканини, в якій розрізняють компактну й губ часту речовини.

Хімічний склад кісток скелета залежить від віку, продуктивності, рівня годівлі та фізіологічного стану птахів.

У кістках птахів міститься в середньому до 40% води і 60% сухої речовини, яка складається з неорганічних (67-68%) і органічних (32-33%) речовин. Відносна маса скелета дорослих курей становить 9-12%, гусей - 14-15% їх загальної маси. У скелета птахів, так само як і в скелеті ссавців, розрізняють два відділи: осьовий скелет і скелет кінцівок. Осьовий скелет складається зі скелета голови й тулуба.

Характеристика осьового скелету.

Скелет голови (череп) має мозковий і лицьовий відділи. Мозковий відділ складається з трьох непарних кісток - потиличної, основної (клиноподібної), решітчастої і трьох парних - тім'яної, лобної та скроневої.

Потилична кістка має тільки один суглобовий виросток, з допомогою якого вона з'єднується з першим шийним хребцем (атлантом). Основна кістка складається з тіла і невеликих скроневих крил. Решітчаста кістка складається тільки з продірявленої і перпендикулярної пластинок, а лабіринт нерозвинений. Тім'яні кістки - короткі й широкі, лежать між потиличною та лобною кістками. Лобні кістки добре розвинені і входять до складу стінки орбіти. Скроневі кістки не мають барабанної порожнини, їх кам'яниста порожнина і луска зрощені. На ній є суглобова ямка для з'єднай-я з квадратною кісткою.

До лицьового відділу черепа птахів належать міжщелепна (різцева) кістка, верхньощелепні, або кістки дзьоба, носові, виличні, слізні, піднебінні, крилоподібні, нижньощелепні, квадратні, леміш і під'язикова кістки. Міжщелепна, носова та верхньощелепна кістки, зростаючись між собою, утворюють наддзьобок - кісткову основу верхньої частини дзьоба. Нижньощелепна кістка становить кісткову основу піддзьобка. Квадратна кістка має чотирикутну форму з суглобовими поверхнями для з'єднання з нижньощелепною, скроневою, крилоподібною та виличною кістками. Квадратна кістка сприяє значній рухливості наддзьобка і піддзьобка, що забезпечує ковтання великих шматків корму.

Під'язикова кістка має відростки, з допомогою яких з'єднується з нижньощелепною, квадратною та крилоподібною кістками.

У кістках черепа птахів зубів немає є замкнений отвір. Лобкові й сідничні кістки обох боків у птиці не змикаються. Тому нижня частина таза відкрита і не перешкоджає знесенню яйця.

Скелет тулуба складається з шийного, грудного, попереково-крижового і хвостового відділів.

Шийний відділ довгий і складається з шийних хребців: у курей - з 13-14, у качок - з 14-16, у гусей - з 17-18. Перший шийний хребець (атлант) найменший за розмірами і має глибоку суглобову западину, в яку входить пів кулястої форми виросток потиличної кістки. Другий шийний хребець (епістрофей) рухаємо з членований з атлантом, що дає можливість птиці здійснювати обертальні рухи головою. Тіла інших шийних хребців з'єднані між собою двовісним сідлоподібним суглобом, що забезпечує згинання, розгинання та бокові рухи шиї. Загалом шийний відділ скелета птахів досить рухливий. Грудний відділ складається з грудних хребців, ребер і грудної кістки, які, з'єднуючись між собою, утворюють грудну клітку, де розміщені важливі органи: серце, легені, великі судини і нерви. Грудних хребців у курей 7, а в качок і гусей - 9. Середні грудні хребці (з 2-го по 5-й) зростаються між собою в єдину кістку. До грудних хребців май же нерухомо приєднуються ребра. Розрізняють два види ребер: справжні (стернальні), з'єднані з грудною кісткою, і несправжні (астернальні), які не досягають її і закінчують ся в м'язах черевної стінки. На каудальному краї ребер відходять гачкоподібні відростки, які накладаються на ребра, що лежать позаду, - це зумовлює міцність і малу рухомість усієї грудної клітки. Грудна кістка (груднина) у птахів дуже розвинена і має вигляд легкої широкої кісткової пластинки. У качок і гусей вона має чотирикутну форму, у курей, індиків та цесарок на зовнішній поверхні має добре виражений вертикальний гребінь (кіль), до якого прикріплюються міцні грудні м'язи.

До переднього кінця груднини прикріплюються коракоїдні кістки плечового поясу, а до бічних країв - ребра.

Попереково-крижовий відділ складається з поперекових і крижових хребців, які у птахів зрослися разом з клубовими кістками таза в одну загальну тазову кістку.

Ця кістка забезпечує надійну опору під час ходіння та стрибків.

Хвостовий відділ складається в курей з 5-6, у гусей і качок - із 7 хребців. Останній хвостовий хребець має особливу лемешоподібну форму й називається куприком, або пігостилем.

Скелет грудних кінцівок птахів різко відрізняється від грудних кінцівок ссавців. У птахів вони перетворилися на крила, які складаються з плечового поясу та вільного від ділу крила.

До складу плечового поясу входять три кістки: лопатка, коракоїдна кістка та ключиця. Лопатка - довга, шаблеподібної форми кістка, розміщена паралельно грудним хребцям, прилягає до ребер, з якими з'єднана зв'язками. Передній кінець ЇЇ з'єднаний з ключицею та коракоїдною кісткою. Коракоїдна кістка - трубчаста, добре розвинена, з'єднує плечовий пояс з грудною кісткою. Ключиця - тонка, зігнута назовні. Верхній ЇЇ край з'єднаний з лопаткою, а нижній - з другою однойменною кісткою. Ключиця має форму виделки, розміщеної між лопатками та коракоїдними кістками. Завдяки ключиці плечовий пояс набуває міцності та пружності, які потрібні птахам під час польоту.

Скелет вільного відділу крила складається з плечової кістки, кісток передпліччя (ліктьової і променевої) та кисті. Плечова кістка масивна, трубчаста, має порожнину, сполучену з міжключичними повітроносними мішками. Потовщений верхній кінець плечової кістки з'єднується з суглобовою западиною кісток плечового поясу, а нижній - з кістками передпліччя. Передпліччя складається з товстішої ліктьової і тонкої променевої кісток, кінці яких з'єднані, а між ними є міжкісткова щілина. До складу скелета кисті входять дві кістки зап'ястя, три зрощених між собою п'ясткових кістки і три пальці. Серед ній (третій) палець має дві фаланги, а крайні - по одній.

Характеристика периферичного скелету.

Скелет тазових кінцівок поділяється на тазовий пояс і вільний відділ. Тазовий по яс складається з трьох кісток: клубової, яка міцно зрослася з попереково-крижовими хребцями, і однойменною кісткою другого боку, сідничної, що також зрослася з клубовою кісткою, лобкової, яка розміщена паралельно сідничній і разом з останньою обмежує замкнений отвір. Скелет вільного відділу тазової кінцівки складається з масивної трубчастої стегнової кістки, яка напівкулястою голівкою з'єднана з суглобовою западиною тазових кісток, а нижній її кінець з'єднаний з кістками гомілки. Гомілка складається з довгої великогомілкової і слаборозвиненої малогомілкової кісток, які на великій відстані зрослися між собою. Між стегновою кісткою і кістками гомілки, де утворюється колінний суглоб, є додаткова кістка - колінна чашка. До гомілки приєднуються кістки ступні, до складу якої входять кістки заплесни, плесна та пальців. Верхній ряд кісток заплесни в птахів зростається з великогомілковою кісткою, а центральна кістка і нижній ряд - з плесновими кістками. Між ними утворюється міжзаплесновий суглоб. Усі три плеснові кістки злили ся в одну кісту, яка зветься цівкою. На кінці цівки є три виростки для з'єднання з 2-м, 3-м і 4-м пальцями. Трохи вище від виростків на плесні півнів є кістковий виросток - шпора. На тазовій кінцівці літаючий птах має чотири пальці, з яких перший спрямований назад, а три - уперед. Бігаючий птах на задніх кінцівках має тільки три пальці. Перший палець складається з двох фаланг, решта - відповідно з трьох, чотирьох і п'яти. Остання фаланга кожного пальця закінчується кігтем.

З'єднання кісток кінцівок (суглоби). На грудній кінцівці (крилі) є чотири суг лоби: лопатково-плечовий суглоб - утворюється з'єднанням кінцівок лопатки і плечової кістки, а також ключиці й коракоїдної кістки, виконує функції розгинання й згинання, бічні рухи обмежені м'язами. Ліктьовий суглоб утворений блоком плечової кістки, ям кою голівки променевої та відростком ліктьової кісток, суглоб одновісний, здатний до розгинання й згинання. Заплесновий суглоб порівняно простий. Пальцьові суглоби з'єднують фаланги пальців. Суглоби тут прості, одновісні.

На тазовій кінцівці є також чотири суглоби. Тазовий суглоб простий, багато-вісний, утворюється суглобовою западиною тазової і голівкою стегнової кісток. Зовні капсула суглоба має поперечну зв'язку западини, а всередині - круглу зв'язку. Колінний суглоб складний, одновісний, у ньому розрізняють суглоби колінної чашки і стегно-гомілковий. Заплесновий, або гомілково-плесновий, суглоб утворюється блоком гомілкової заплеснової кістки і суглобовими поверхнями плесно-заплеснової кістки. Це складний одновісний суглоб. Пальцьові суглоби прості одновісні.

М'язова система складається з окремих м'язів, які прикріплюються до кісток скелета й, скорочуючись, переміщують ці кістки, а в цілому забезпечують рух птахів у просторі.

Розрізняють дві групи м'язів: соматичні та вісцеральні. Більшість соматичних м'язів прикріплюються до кісток скелета, тому їх ще називають скелетними. Вони побудовані з поперечносмугастої м'язової тканини, яка має властивість довільно скорочуватись. Вісцеральні м'язи побудовані з гладенької м'язової тканини і входять до складу м'язових оболонок стінки кровоносних судин, шлунка, кишок, органів розмноження, сечовиділення, а також підшкірних м'язів. Скорочуються вісцеральні м'язи мимовільно.

Скелетні м'язи птахів мають характерні морфологічні особливості. Порівняно з м'язами ссавців у м'язах птахів менше сполучної тканини, вони тонші й темнішого кольору. Колір скелетних м'язів залежить від кількості в них білка міоглобіну. Чим більше в м'язі міоглобіну, тим темніший його колір. Після варіння грудні м'язи, які містять мало міоглобіну, набувають білого кольору, а м'язи кінцівок містять багато міоглобіну і тому після варіння стають червоними.

За розміщенням на тілі птиці м'язи поділяють на такі групи: м'язи голови, шиї, тулуба і хвоста, кінцівок. Лобкові й сідничні кістки обох боків у птиці не змикаються. Тому нижня частина таза відкрита і не перешкоджає знесенню яйця.

М'язи голови в птиці розвинені слабко, крім тих, що діють на верхню й нижню час тини дзьоба, ока та під'язикової кістки.

М'язи шиї розвинені добре і диференційовані в зв'язку з великою рухливістю шиї на розгиначі і згиначі.

М'язи тулуба поділяються на м'язи спини, грудної клітки, черевної стінки і розвинені значно слабше, ніж у ссавців. Це зумовлено тим, що рухливість птиці в цій части ні тіла обмежена. Діафрагма також слабко розвинена, вона не повністю розділяє груд ну та черевну порожнини. Добре розвинені грудні м'язи, які прикріплюються до грудної кістки, вони становлять 45-50% усіх м'язів птиці. М'язи хвоста розвинені добре, за їх допомогою птиця здійснює різні рухи рульовим пір'ям.

М'язи кінцівок у птиці розвинені добре і становлять основну масу м'язової тканини. На грудній кінцівці м'язи здійснюють основні рухи крила. Особливо добре розвинені грудні м'язи, піднімачі, розгиначі та згиначі крила. На тазовій кінцівці розрізняють м'язи тазового поясу, таза, стегна, гомілки і пальців. Найбільш розвинені м'язи розміщені на стегні, гомілці. У ділянці заплесни, плесна і пальців проходять тільки сухожилки м'язів, розміщених на гомілці.

Багато видів птахів, крім водоплавних, мають на задніх кінцівках спеціальне пристосування із сухожилків, за допомогою якого вони, не стомлюючись, утримуються під час сну на сідалі або гілці.

М'язи.

Основна маса м'язів (45%) розташована в області грудної кістки при переході на крило. Цією мускулатурою здійснюється робота крила при польоті. Другим пунктом розташування могутньої мускулатури є верхня половина тазової кінцівки.

Ці м'язи забезпечують пересування птаха по землі.

Система органів шкірного покриву і його похідні.

У шкірному покриві птахів немає потових і сальних залоз, але є особлива куприкова залоза, розташована над останніми крижовими хребцями. Жировим секретом цієї залози птах змазує пера.

Пера. У пері розрізняють стрижень і опахало. Стрижень складається зі стебла. Початкова, більш товста частина пера, стебло - інша частина, що має опахало. Опахало утворене галузями, що відходять від стебла в протилежні сторони. Від галузей відходять промені, постачені в деяких випадках гачками. Пера поділяються на контурні, чи покривні, пухові, махові і кермові. Контурні чи покривні, пера самі численні, вони покривають усе тіло птаха. Пухові пера більш дрібні, лежать під контурними.

Галузі опахала в пухових перах із-за відсутності гачків на променях не зчіплюються між собою. Пухові пера в основному служать для збереження постійної температури тіла птаха.

Між тулубом з одного боку, плечем і передпліччям з іншої сторони в птахів є особлива шкірна складка - літальна перетинка.

Дистальні відділи тазових кінцівок птахів покриті лусочками і мають на кінцях пазурі. Між пальцями в птахів, що плавають, маються шкірні перетинки, що додають кінцівкам весло-образну будівлю, необхідну для плавання. На голові птахів маються похідні шкірного покриву: роговий дзьоб (подклюв'є і надклюв'є), гребінь, чи борідка сережки.

Література

1. Вракин В.Ф., Сидорова М.В. Анатомия и гистология домашней птицы. - М.: Колос, 1984. яйцекладний тварина птах

2. Мелехин Г.П., Гридин Н.Я. Физиология сельскохозяйственной птицы. - М.: Колос. - 1977. - 288 с.

3. Селянский В.М. Анатомия и физиология сельскохозяйственной птицы. - М.: Колос, 1980. - 280 с.

4. Черкащенко М.І. Орнітологія. Ч. 1.Морфологія. - Львів, 1990. - 85 с.

5. Уэлти К., Сторер Дж., Пенникуик К и др. Птицы. - М.: Мир, 1983. - 288 с.

Размещено на Allbest.ru