Лісівничі особливості вирощування культур сосни звичайної в умовах Волинського Полісся
Вплив осушувальної меліорації та повторного заболочення осушених земель на дерева та насадження сосни звичайної. Аналіз використання агротехніки для створення соснових культур та шляхи її вдосконалення. Лісокультурні заходи регулювання складу насаджень.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.09.2014 |
| Размер файла | 74,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 63017:582.475.4 (477.82)
ЛІСІВНИЧІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В УМОВАХ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ
06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Кичилюк Олександр Володимирович
Київ - 2007
АНОТАЦІЇ
Кичилюк О.В. Лісівничі особливості вирощування культур сосни звичайної в умовах Волинського Полісся. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація. - Національний аграрний університет, м. Київ, 2007.
У дисертації проаналізовано вплив різних режимів осушення, а також процесів вторинного заболочення земель, на дерева та насадження сосни звичайної різного віку, які ростуть на заболочених землях, що інтенсивно осушувались у 60-70-х роках ХХ століття.
Встановлено, що позитивний вплив регульованого осушення на дерева та насадження сосни звичайної, які ростуть на заболочених землях, зберігається навіть після повторного підняття рівня ґрунтових вод.
Виявлено, що в борах коренезаселеність генетичних горизонтів фізіологічно активним корінням не поступово спадає від гумусового горизонту до материнської породи, а різко зменшується в елювіальному горизонті. В наступному, ілювіальному, вона знову зростає, спадаючи вже в материнській породі. Це пояснюється значно інтенсивнішим вимиванням хімічних елементів і гумусу в борових умовах, яке спричинене в свою чергу надмірною кількістю опадів, характерною для Волинського Полісся, в поєднанні зі слабким розвитком надґрунтового трав'яного покриву і малій потужності лісової підстилки в борових умовах.
Експериментальним шляхом встановлено способи та строки введення ґрунтополіпшуючих кущових порід під намет соснових насаджень Волинського Полісся, а також віковий оптимум деревостанів, під намет яких доцільно вводити ці породи.
Дослідження показали, що на зрубах давністю до року в умовах сухих, свіжих та вологих борів, за відсутності задерніння та непорушеній лісовій підстилці можна створювати лісові культури без попереднього обробітку ґрунту садінням сіянців вручну.
Ключові слова: сосна звичайна, лісові культури, обробіток ґрунту, садіння, підлісок, сівба, корененасиченість, заболочені землі, вторинне заболочення.
Кичилюк А.В. Лесоводственные особенности выращивания культур сосны обыкновенной в условиях Волынского Полесья. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры и фитомелиорация. - Национальный аграрный университет, г. Киев, 2007.
В диссертации проанализировано влияние различных режимов лесоосушения, а также процессов вторичного заболачивания земель, на деревья и насаждения сосны обыкновенной разного возраста, растущих на заболоченных землях, которые интенсивно осушались в 60-70-х годах ХХ века. При этом отмечается позитивное влияние осушения заболоченных лесных земель на прирост деревьев по высоте и по диаметру на протяжении 10-12 лет после начала мелиоративных работ с последующей депрессией прироста после прекращения ухода за осушительной системой. Также при осушении наблюдается изменение лесорастительных условий, причем не только в сторону уменьшения влаги, но и в сторону обогащения почвы.
Установлено, что позитивное влияние регулируемого лесоосушения на деревья и насаждения сосны обыкновенной, которые растут на заболоченных землях, сохраняется даже после вторичного повышения уровня почвенных вод.
Исследованиями, направленными на изучение корневых систем сосны и корненасыщенности почвы, установлено, что в суборях наблюдается более интенсивная конкуренция со стороны травянистых растений, чем в борах. Это объясняется тем, что в последних, из-за бедности почвы и хорошо развитого слоя подстилки, слабо развита травянистая растительность. В сосново-березовых насаждениях физиологически активные корни сосны вытесняются березой в более глубокие горизонты почвы.
Также установлено, что насыщенность генетических горизонтов почвы физиологически активными корнями в борах не постепенно снижается от гумусового горизонта к материнской породе, а резко уменьшается в элювиальном горизонте и снова повышается в следующем, иллювиальном, снижаясь уже в материнской породе. Это объясняется более интенсивным вымыванием химических элементов и гумуса в боровых условиях, которое в свою очередь обусловливается значительным количеством осадков, характерным для Волынского Полесья, при слабо развитом почвенном травяном покрове и незначительной толщине лесной подстилки.
Экспериментально установлено способы и строки введения почвоулучшающих кустарниковых пород под полог сосновых насаждений Волынского Полесья, а также возрастной оптимум древостоев, под полог которых целесообразно вводить эти породы.
Опыты показали, что на вырубках возрастом до года в условиях сухих, свежих и влажных боров, при отсутствии задернения и непорушенной лесной подстилке можно создавать лесные культуры без предварительной подготовки почвы посадкой сеянцев вручную.
Для повышения продуктивности и более высокого выхода деловой древесины рекомендуется создавать чистые насаждения сосны с начальной густотой 10,0-13,3 тыс. шт. на 1 га. Также предлагается при создании культур сосны не вводить посадкой сеянцев березу, поскольку исследования показали, что последняя в условиях Волынского Полесья очень хорошо распространяется самостоятельно.
В низкополнотных неудовлетворительных за составом сосново-березовых молодняках следует проводить реконструкцию коридорным или кулисным способами (зависимо от высоты насаждений: до 5 м - коридорным, более 5 м - кулисным). Экономические расчеты показали, что хотя реконструктивные меры и являются убыточными, однако проведение их выгоднее, чем отсутствие каких-либо работ в 1,3-2 раза.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, лесные культуры, подготовка почвы, посадка, подлесок, посев, корнезаселенность, заболоченные земли, вторичное заболачивание.
O. Kychylyuk Silviculture features of raising forest cultures of Scotch Pine of Volyn Polyssia. - Dissertation is the manuscript.
Dissertation for award a scientific degree of the candidate (PhD) of agricultural sciences on speciality 06.03.01 - forest plantation and phytomelioration. - National agricultural university, Kyiv, 2007.
There has been an analyzed effect of control and non-control forest draining, also secondary swamping, on the trees and the stand of Scotch pine different age on the water-logged forest site types after intensive forest draining 60-70 years of XX century.
Reported, that passive effect of control forest draining on the trees and stands of Scotch pine on the water-logged forest site types preserve even after repeated raising level of soil water.
There has been studied, that number of absorbing roots in different horizons of soil in the fresh bor sites falls not from humous horizon to C-horizon, but it is inverse in leached and illuvial horizons. Explanation of this is more intensive removal chemical elements and humous in the fresh bor sites, that has cause more quantity of precipitation join with non-developed grassy turf and thin needle litter.
There has been experimental studied the methods and date introduction soil-fertile shrubs species under canopy of pine stands of Volyn Polyssia, also optimal age of stands for this introduction.
There has been experimental studied, that is possible planting forest crops without preparation of soil on the felled areas which age before 1 year in the dry, fresh and moist bor sites with non-developed grassy turf and unharmed litter.
Key words: Scotch Pine, forest crops, preparation of soil, planting, underbrush, seeding, concentration of absorbing roots, water-logged forest, secondary swamping.
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України
Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор Гордієнко Михайло Іванович, Національний аграрний університет, професор кафедри лісових культур
Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук, професор Ковалевський Сергій Борисович, Національний аграрний університет, декан факультету садово-паркового господарства та ландшафтної архітектури
доктор сільськогосподарських наук, професор Шлапак Володимир Петрович, Національний дендрологічний парк „Софіївка” - науково-дослідний інститут Національної академії наук України, заступник директора з наукової роботи
Провідна установа - Державний вищий навчальний заклад „Національний лісотехнічний університет України” Міністерства освіти і науки України, кафедра лісових культур і лісової селекції, м. Львів
Захист відбудеться “19” червня 2007 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, ауд. 28
Автореферат розісланий “16” травня 2007 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лащенко А.Г.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Наукові дослідження і практика лісогосподарського виробництва у Поліссі України свідчать про істотне загострення в цьому регіоні проблеми збереження природного середовища і забезпечення народного господарства деревинною сировиною (Бузун В.О., Войтюк В.П. та ін., 1997). Нові умови розвитку лісового господарства Полісся в період вирішення найскладніших державних проблем вимагають розробки нових основ лісівництва на регіональному рівні (Краснов В.П., Бузун В.О., 2005).
Ліси Волині характеризуються досить високим середнім приростом деревини на 1 га вкритої лісовою рослинністю площі, - 3,9 м3, що відповідає середньодержавному показнику (4,0 м3·га-1). Проте середній запас ділової деревини на 1 га вкритої лісовою рослинністю площі майже на 20% менший за загальнодержавний показник: 134 проти 164 м3·га-1 відповідно. Враховуючи значну питому вагу деревостанів сосни звичайної у Волинському Поліссі (63,3%), переважну більшість яких створено штучно, для формування високопродуктивних лісових насаджень особливо актуальними є лісокультурні заходи. Тому вивчення особливостей проведення останніх дуже важливе для практики лісогосподарського виробництва.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою виконання науково-дослідної теми №110/15-Ф кафедри лісових культур Національного аграрного університету „Розробити теоретичні та технологічні основи системи лісорозведення і лісовідновлення в Україні на принципах екологічно орієнтованого лісівництва” (номер державної реєстрації 0104U003858), до виконання якої дисертант залучався як виконавець підрозділів.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в аналізі та вдосконаленні наукових підходів і практичних заходів щодо лісокультурних особливостей формування високопродуктивних насаджень сосни звичайної у регіоні досліджень. Для реалізації поставленої мети було сформульовано до виконання наступні задачі:
- визначити вплив осушувальної меліорації та наступного повторного заболочення осушених земель на дерева та насадження сосни звичайної;
- оцінити вплив на сосну кореневої конкуренції з боку трав'яної рослинності у різних типах умов місцезростання;
- проаналізувати застосовувану в регіоні досліджень агротехніку створення соснових культур та запропонувати шляхи її вдосконалення;
- запропонувати видовий склад та спосіб створення підліскового ярусу для підвищення біологічної стійкості чистих соснових насаджень;
- розробити лісокультурні заходи регулювання складу насаджень за участю сосни звичайної.
Об'єкт дослідження - процеси росту насаджень сосни звичайної у Волинському Поліссі. меліорація насадження сосна агротехніка
Предмет дослідження - особливості росту та формування високопродуктивних насаджень сосни звичайної у Волинському Поліссі.
Методи дослідження. Основними методами дослідження були: лісівничо-таксаційні - для закладання пробних площ і визначення параметричних показників культур у процесі їх росту; порівняльної екології - для встановлення типів лісорослинних умов; агрохімічні - для визначення фізико-хімічних властивостей ґрунтів; математичної статистики - для обробки експериментальних даних; історико-порівняльний - для встановлення динаміки зміни тих чи інших показників з часом.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше обґрунтовано та експериментально доведено переваги створення лісових культур сосни звичайної без попереднього обробітку ґрунту на зрубах давністю до року в борових умовах.
Визначено видовий склад, способи та строки введення ґрунтополіпшуючих кущових порід під намет соснових насаджень Волинського Полісся.
Вперше виявлено, що в умовах бору коренезаселеність генетичних горизонтів фізіологічно активним корінням сосни не поступово спадає від гумусового горизонту до материнської породи, а різко зменшується в елювіальному шарі ґрунту. У наступному, ілювіальному, вона знову зростає, різко знижуючись у материнській породі.
Вперше встановлено, що позитивний вплив регульованого осушення на дерева та насадження сосни звичайної, які ростуть на заболочених землях, зберігається навіть після повторного підняття рівня ґрунтових вод.
Практичне значення одержаних результатів. Доведено, що на зрубах давністю до року в умовах сухих, свіжих та вологих борів за відсутності задерніння та непорушеній лісовій підстилці можна створювати лісові культури без попереднього обробітку ґрунту садінням сіянців вручну. Приживленість сіянців та інтенсивність їх росту перевищують аналогічні показники культур, створених при застосуванні традиційного обробітку ґрунту.
Опрацьовано рекомендації стосовно видового складу кущів, строків і способів їх введення під намет чистих соснових насаджень з метою підвищення біологічної стійкості останніх.
Уточнено початкову густоту культур сосни звичайної для регіону Волинського Полісся. Рекомендовано на 1 га висаджувати 10,0-13,3 тис. шт. рослин, що забезпечить зімкнення гілок у віці 4-5 років, а в майбутньому - більшу продуктивність створених насаджень.
Аргументовано недоцільність штучного (садінням сіянців) введення берези у культури сосни, оскільки в умовах Волинського Полісся згадана порода добре поновлюється природно.
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертаційній роботі наукові положення, висновки та пропозиції належить особисто автору і є його науковим доробком. Весь польовий і експериментальний матеріал зібраний особисто автором. Ним же проведена обробка, аналіз, узагальнення одержаних даних і формулювання на їх основі науково обґрунтованих висновків та пропозицій.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювались на: міжнародному науково-практичному семінарі „Лісовідновлення і лісорозведення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи” (5 квітня 2004 року, м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів вищих навчальних закладів „Стан і перспективи природного та штучного поновлення лісів” (13-15 квітня 2005 року, м. Харків); міжнародній студентській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми виробництва та якості продукції в аграрному секторі України” (27 квітня 2005 року, м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми сталого розвитку лісового комплексу України: освіта, наука, виробництво” (13-15 жовтня 2005 року, м. Київ); конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників і аспірантів та 60-ї ювілейної студентської науково-виробничої конференції (13-14 квітня 2006 року, м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю витоків кафедри лісівництва НЛТУ України (20-23 вересня 2006 року, м. Львів); науково-методичному семінарі „Лісові ресурси: стале використання, збереження, збагачення” (27 вересня 2006 року, м. Київ).
У повному обсязі результати дисертації обговорені на розширеному об'єднаному засіданні кафедр лісових культур, лісової меліорації, лісівництва та мисливствознавства Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НАУ (7 грудня 2006 року, м. Київ).
Публікації. За матеріалами досліджень по темі дисертаційної роботи видано 7 публікацій, у тому числі 5 статей у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертацію викладено на 175 сторінках комп'ютерного тексту, в тому числі основний текст - на 152 сторінках. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Цифровий матеріал систематизовано у 48 таблицях, проілюстровано 28 рисунками. Список використаних джерел включає 244 найменування (із них 13 іноземними мовами). Обсяг 6 додатків - 23 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. Досвід вирощування насаджень сосни звичайної. Серед значного різноманіття деревних порід, які ростуть на території України, одне з чільних місць по праву належить сосні звичайній (Pinus sylvestris L.). На насадження останньої припадає близько 3,1 млн га, або майже 33% вкритої лісовою рослинністю площі. Проте продуктивність її деревостанів у різних регіонах України неоднакова. Визначення чинників, що впливають на стан та інтенсивність росту сосни у насадженнях, завжди було і залишається актуальним. З метою розв'язання цієї задачі у кожній кліматичній зоні, у кожному регіоні проводять дослідження з удосконалення відновлення лісів та підвищення їх продуктивності (Гордієнко М.І., 2003, 2005; Рибак В.О., 2005).
Аналіз літературних джерел, присвячених стану і продуктивності сосни звичайної на осушених землях (Рябуха А.С., 1962, 1965, 1968; Міхович А.І., 1965, 1968, 1969; Телішевський Д.А., 1968; Давидюк К.С., 1980; Долгачов В.В., 1991; Генсірук С.А., Нижник М.С., Копій Л.І., 1998; Краснов В.П., Бузун В.О., 2005; Ткачук В.І., 2004, 2005 та ін.) засвідчив, що існує дуже мало інформації відносно реакції соснових насаджень на повторне заболочення осушених в минулому площ. Саме це питання стало одним із напрямів наших досліджень у Волинському Поліссі, заболоченість якого місцями сягає 30-40%.
Для розробки адекватних заходів, спрямованих на вдосконалення вирощування культур сосни звичайної, необхідно знати біологічні особливості цієї породи, яка має досить значну екологічну амплітуду. У літературних джерелах це пояснюється насамперед пластичністю її кореневої системи (Побєдінський А.В., 1979 та ін.), а тому саме на неї було звернуто особливу увагу. На сьогодні, як відмічає М.М. Гузь (2000), підземна частина (кореневі системи) лісових рослин у порівнянні з надземною вивчена недостатньо, що пов'язано з важкодоступністю для спостереження коренів та великою трудомісткістю робіт. Дослідження кореневої системи сосни в чистих і змішаних насадженнях проводили Д.Д. Лавриненко (1965), В.О. Бузун (1968), М.І. Калінін (1973, 1975, 1983, 1991), О.М. Максимович, М.Т. Гончар (1973, 1977), О.С. Мигунова (1993, 1994, 2001), М.І. Гордієнко, В.П. Шлапак, В.О. Рибак, Н.М. Гордієнко, А.Є. Червонний, А.Ф. Гойчук, В.М. Маурер, Я.Д. Фучило (1995, 1996, 2002, 2003, 2005), J.L. Harley, S.E. Smith (1983), С.Б. Ковалевський (2003) та ін. Було вирішено доповнити їхні дослідження даними про корененасиченість ґрунту фізіологічно активним корінням сосни та трав'яної рослинності у переважаючих на Волинському Поліссі типах лісорослинних умов.
Незважаючи на велику кількість наукових робіт (Погребняк П.С., 1927, 1951, 1955; Лавриненко Д.Д., 1960, 1965, 1968; Бузун В.О., 1968, 1996, 1997, 2003; Гордієнко М.І. та ін., 1979, 1995, 1996, 1999, 2002, 2003, 2005, 2006; Ониськів М.І., 1979, 1992, 2003, 2005; Гончар М.Т., 1983; Криницький Г.Т., 1993, 1997; Вакулюк П.Г., 1993, 2005; Шлапак В.П., 1995, 2000, 2002; Ковалевський С.Б., 2003 та ін.), присвячених вивченню насаджень за участю сосни звичайної, не втрачають своєї актуальності дослідження, пов'язані з нею. У більшості таких робіт представлено переважно загальні системи підвищення продуктивності лісів. А лісове господарство зараз, як відмічали В.О. Бузун, В.П. Войтюк та ін. (1997), потребує рекомендацій та розробки заходів, спрямованих на формування високопродуктивних насаджень, вже адаптованих до конкретних місцевих умов, з урахуванням місцевих особливостей та специфіки місцевого виробництва.
Розділ 2. Об'єкти та методика досліджень. У розділі наведено загальну характеристику регіону досліджень, короткі відомості про рельєф, клімат, ґрунтові та гідрологічні умови, на основі яких робиться висновок про досить сприятливі передумови для росту та розвитку соснових насаджень у Волинському Поліссі. Також представлено характеристику лісового фонду підприємств, які слугували за базу збору інформації (ДП „Старовижівський лісгосп”, ДП „Любомльський лісгосп”, ДП „Ковельський лісгосп”, ДП „Ратнівське ЛМГ”, Шацький НПП), а саме: розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за породами, згідно з яким 63,3% вкритої лісовою рослинністю площі підприємств знаходиться саме під сосною звичайною; розподіл площі соснових насаджень за типами лісорослинних умов, за яким було визначено основні переважаючі типи лісорослинних умов (А1 - 5,2%; А2 - 19,2; В2 - 25,0; В3 - 29,7; В4 - 5,7%); розподіл площі соснових насаджень за класами бонітету і повнотами, які дозволили зробити висновок про наявність суттєвих резервів підвищення продуктивності, оскільки у 8,2% соснових лісів повнота становить 0,6 і нижче, у 15,1% - ІІІ клас бонітету, а у 7,4% - ІV і нижче класи бонітету.
Відповідно до програми робіт для оцінки продуктивності соснових насаджень Волинського Полісся було закладено 76 пробних площ. Їх закладали у найпоширеніших типах лісорослинних умов (сухі та свіжі бори, свіжі, вологі та сирі субори) у насадженнях різного віку з метою охопити всі групи віку та переважаючі типи лісорослинних умов, а також у пристигаючих і стиглих насадженнях на сирих і мокрих суборах з метою оцінки впливу на них осушувальної меліорації, проведеної в 60-70-х роках ХХ століття (табл. 1).
Таблиця 1
Розподіл бази дослідних даних за типами лісорослинних умов і групами віку насаджень (кількість пробних площ, шт.)
|
Типи лісорослинних умов |
Групи віку насаджень |
Разом |
||||
|
молодняки |
середньовікові |
пристигаючі |
стиглі |
|||
|
А1-А2 |
8 |
3 |
4 |
6 |
21 |
|
|
В2-В3 |
14 |
12 |
9 |
6 |
41 |
|
|
В4-В5 |
- |
4 |
4 |
6 |
14 |
|
|
Разом |
22 |
19 |
17 |
18 |
76 |
Найбільше пробних площ було закладено у свіжих та вологих суборах, на які припадає 54,7% площі соснових насаджень, і значно менше - у сухих та свіжих борах (див. табл. 1), які становлять 24,4% площі. Слід відмітити, що не закладали пробні площі у молодняках на сирих і мокрих суборах, оскільки нашим завданням було оцінити вплив на продуктивність насаджень осушувальної меліорації, проведеної в 60-70-х роках, коли цих насаджень ще не було.
Також було закладено пробні площі на старих зрубах, залишених під природне поновлення лісу, для оцінки стану природного поновлення через декілька років після рубань головного користування. Проведено експериментальні роботи зі створення лісових культур без попереднього обробітку ґрунту на трьох ділянках загальною площею 2,7 га (контроль - теж три ділянки площею 2,7 га). На 10 пробних площах під намет соснових насаджень введено кущові породи з метою визначення лісокультурних особливостей штучного формування підліскового ярусу.
Пробні площі закладали у відповідності до методичних вказівок щодо вивчення лісових культур (Гордієнко М.І., Маурер В.М., Ковалевський С.Б., 2000). За цими ж вказівками здійснювалась інвентаризація лісових культур та закладалися ґрунтові розрізи, при описі будови профілю яких використовувалась система позначень, запропонована А.Н. Соколовським. Вивчення насиченості ґрунту фізіологічно активним корінням проводилося за методикою М.А. Качинського (1930). При виконанні фізико-хімічного аналізу ґрунту вміст гумусу розраховувався за методом Тюріна у модифікації Сімакова, а для встановлення вмісту рухомих сполук фосфору і калію застосовувався метод Кірсанова для рН-кислих ґрунтів; вміст рухомих сполук у торфі визначався за прискореним методом визначення фосфору, калію та азоту в одній наважці після озолення (за Гінзбургом та Щегловою).
Розділ 3. Вирощування соснових насаджень на осушених землях. Розділ присвячений дослідженню сучасного стан та продуктивності соснових насаджень на землях, які інтенсивно осушували у 60-70-х роках минулого століття. За даними Н.Б. Вернандер, М.М. Годліна та ін. (1951), М.І. Глібко (1955), на Поліссі друге місце за площею належить болотним і торфово-болотним ґрунтам. Якщо розглядати територію України в цілому, то 70% від її заболочених земель зосереджено саме на Поліссі (Поваріцин В.О., 1959). Причому найбільшою мірою це характерно для Волинського та Рівненського Полісся, де заболоченість місцями сягає 30-40% загальної площі. Починаючи з другої половини ХІХ століття, ці території інтенсивно осушувались, а пік осушувальних робіт припав на 60-70-і роки ХХ століття. На даний час, унаслідок припинення доглядів за осушувальними мережами, на багатьох осушених в минулому ділянках спостерігаються процеси повторного заболочення (Ткачук В.І., 2004, 2005, 2006). З огляду на це, виникла потреба звернути увагу на ріст соснових насаджень на осушених землях, які досліджувалися на базі Шацького НПП, як найбільш характерного об'єкта для виявлення впливу повторного заболочення.
У Шацькому навчально-дослідному лісгоспзагу приступили до осушення у 1969 році. Частину площі осушували звичайним способом, тобто одностороннім осушенням, іншу - при двосторонньому регулюванні. Відстань між осушувальними каналами становила 220-250 м. Глибина каналів на ділянці із звичайним осушенням була 1,0-1,2 м, на ділянці з регульованим - 1,2-1,4 м (Давидюк К.С., 1980).
Нині глибина осушувачів не перевищує 0,5-0,7 м, вони дуже замулені та зарослі по всій протяжності. Замулення меліоративних каналів відмічається вже у таксаційних описах 1992 року. За даними працівників Мельниківського лісництва, у Шацькому НПП догляд за каналами не проводився з 80-х років. При обстеженні ділянок поблизу осушувачів було встановлено, що живий надґрунтовий покрив представлений лісовою трав'яною рослинністю, типовою як для сосняків у вологих суборах (Vaccinium myrtellus L., Pleurozium Schreberi Mitt., Dicranum undulatum Ehrh., Pteridium aquilinum Kuhn., Rubus caesius L.), так і для перезволожених земель (Ledum palustre L., Sphagnum Palustre L., Sphagnum medium Limpr., Eriophorum vaginatum L., Phragmites communis Trin., Scirpus silvaticus L., Scirpus lacustris L.). Враховуючи ці дані, в поєднанні із замуленням меліоративних каналів та зменшенням інтенсивності росту деревостанів, можна стверджувати про наявність процесів вторинного заболочення на цих землях.
На нашу думку, саме унаслідок згаданих процесів за період з 1992-2004 рр. і відбулася зміна класів бонітету в бік їх зменшення (табл. 2).
Таблиця 2
Зміна класів бонітету насаджень на осушуваних землях
|
Пробна площа |
Квартал |
Виділ |
ТУМ |
Вік, років |
Рік |
||||
|
1962 |
1972 |
1992 |
2004 |
||||||
|
1-2 |
5 |
2 |
В5 |
90 |
Va |
V |
III |
IV |
|
|
3-4 |
5 |
10 |
В5 |
95 |
Va |
V |
III |
IV |
|
|
5-6 |
24 |
19 |
В4 |
60 |
- |
V |
IV |
IV |
|
|
7-8 |
24 |
22 |
В4 |
60 |
- |
III |
II |
III |
|
|
9-10 |
24 |
21 |
В4 |
80 |
- |
III |
III |
III |
|
|
11-12 |
25 |
7 |
В4 |
120 |
- |
V |
IV |
IV |
Аналіз приведених даних показує, що бонітети насаджень у мокрих суборах за останні 20 років понизилися на 1 клас. А серед насаджень у сирих типах бонітет понизився у середньовікових деревостанів, тоді як у пристигаючих (80 років) та стиглих (120 років) насаджень він залишився таким же, тобто старші деревостани на повторне підняття рівня ґрунтових вод майже не відреагували.
Окрім динаміки зміни класів бонітету було також встановлено, що при осушенні спостерігалась зміна типів умов місцезростання не лише у бік зменшення вологи, а й у бік збагачення ґрунту (табл. 3).
Таблиця 3
Зміна типів умов місцезростання під впливом осушення у кварталі 5 Мельниківського лісництва Шацького НПП (виділи 2 і 10)
|
Пробна площа |
Склад насадження |
Вік, років |
Рік |
|||||
|
1962 |
1972 |
1982 |
1992 |
2004 |
||||
|
1-2 |
10С3 |
90 |
А5 |
А4 |
В4 |
В5 |
В5 |
|
|
3-4 |
10С3 |
95 |
А5 |
А4 |
В4 |
В5 |
В5 |
Що стосується різних режимів осушення, то за нашими даними позитивний вплив двостороннього регульованого осушення зберігся навіть після повторного підняття рівня ґрунтових вод.
Так, порівняння таксаційних показників чистих 60-річних сосняків в умовах сирих суборів, які осушувались різними способами, засвідчило, що перевага насаджень після регульованого осушення складає: за висотою - до 20%, за діаметром - біля 4% і за запасом - близько 20%. Проте найбільшою мірою різниця у впливах регульованого і нерегульованого режимів осушення проявилася при аналізі ходу росту модельних дерев сосни звичайної за висотою (рис. 1), вибраних з цих насаджень.
Рис. 1. Хід росту за висотою модельних дерев сосни при різних режимах осушення
За період із 1971-1972 рр. до початку 80-х років різниця у висоті між двома колись однаковими насадженнями досягла 3 м. За відсутності регулювання режиму осушення соснове насадження продовжувало рости за IV класом бонітету. При регульованому клас бонітету змінився з IV до ІІ. До початку 90-х років клас бонітету знизився на одиницю. При цьому спостерігалася тривала депресія росту: за десятиріччя (від віку 40 до 50 років) дерева виросли лише на 1 м, після чого ріст знову став стабільним, хоча вже незначним.
Слід відзначити відсутність подібної депресії у дерев, які росли при нерегульованому режимі осушення, незважаючи на те, що догляди за меліоративними каналами було припинено одночасно. Очевидно, це пов'язано із пристосуванням сосни до постійних перепадів водного режиму ґрунту: від надмірного перезволоження до переосушення, які відмічаються при нерегульованому осушенні в результаті нестабільного атмосферного зволоження.
Розрахунки таксової вартості насаджень засвідчили, що вартість 90-річного чистого соснового насадження, що осушували регульовано, переважає вартість 95-річного насадження, яке осушували нерегульовано, на 25-30%, а різниця у таксовій вартості 60-річних чистих соснових насаджень, які осушували різними способами, становить 41-43% на користь регульованого способу осушення. Економічні втрати через відсутність доглядів за меліоративними каналами становлять 1020-1100 грн з 1 га чистих соснових насаджень та близько 740 грн з 1 га змішаних березово-соснових насаджень.
Розділ 4. Поширення коріння в культурах сосни звичайної. У розділі розглядається будова кореневої системи дерев сосни звичайної та її різновиди залежно від віку дерев та типів лісорослинних умов, а також коренезаселеність генетичних горизонтів ґрунту фізіологічно активним корінням сосни, трав'яної рослинності та берези. Відмічаються випадки зрощення фізіологічно активного коріння сусідніх дерев сосни, а також поширення корінців молодих сосен по зігнилому корінню дерев попереднього покоління.
Під час проведення досліджень виявилося, що коренезаселеність горизонтів ґрунту у свіжих борах не поступово зменшується за масою від гумусового до материнської породи, як очікувалось, а в ілювіальному горизонті є дещо більшою, ніж у підзолистому (елювіальному), що підтвердилося статистичним обробітком отриманих даних (табл. 4).
За результатами статистичного обробітку гіпотеза про значущість різниці середніх значень приймається для всіх випадків, оскільки t-критерій Стьюдента в них усіх виявився більше критичного значення. Порівняння середніх значень в умовах борів свідчить про більшу кількість фізіологічно активного коріння в ілювіальному, ніж у елювіальному (2,39 та 0,64 проти 1,73 та 0,48, відповідно) горизонтах, причому незалежно від віку насаджень, а в умовах суборів - навпаки, про перевагу коренезаселеності елювіального над ілювіальним горизонтів (2,15 та 0,74 проти 1,13 та 0,48, відповідно).
Таким чином, наше припущення про те, що в борових умовах кількість фізіологічно активного коріння в ілювіальному горизонті більша, ніж у елювіальному (підзолистому), підтвердилося, хоча це й відрізняється від даних інших дослідників, таких як С.В. Новосад (1963), Д.Д. Лавриненко (1965), О.М. Максимович, М.Т. Гончар (1973, 1977), М.І. Гордієнко та ін. (1995, 1996, 2002, 2003, 2005), Б.В. Бабіков, Ю.Є. Колесніков (1997) та ін.
Ми вважаємо, що це пов'язано з різним вмістом гумусу та рухомих форм хімічних макроелементів у даних генетичних горизонтах. Як показав аналіз ґрунту, у суборах вміст гумусу і рухомих форм азоту, фосфору та калію досить різко спадає від верхнього гумусового горизонту до материнської породи, тоді як у борах згадані показники в ілювіальному та елювіальному горизонтах майже однакові із незначним відхиленням, про що свідчить t-критерій Стьюдента, який для всіх цих показників у борах менше критичного.
Очевидно, наведені відмінності пов'язані з дещо інтенсивнішим вимиванням хімічних елементів і гумусу в борових умовах. Причиною цього тут може слугувати слабше розвинутий надґрунтовий трав'яний покрив, і, оскільки потужність лісової підстилки на обстежених нами ділянках мала, а піщані ґрунти характеризуються підвищеною водопроникністю, то спостерігається значне вимивання елементів живлення у глибші горизонти.
Таблиця 4 Зосередження фізіологічно активного коріння сосни звичайної по генетичних горизонтах ґрунту
|
Генетичний горизонт ґрунту |
Статистичні характеристики |
|||||
|
середнє арифметичне значення, X, г |
середнє квадратичне відхилення, |
основна помилка статистики, ±m |
коефіцієнт мінливості V, % |
t-критерій Стьюдента t |
||
|
Коренезаселеність генетичних горизонтів у борових умовах: молодняки і середньовікові насадження |
||||||
|
Н - гумусовий |
7,17 |
1,75 |
0,58 |
24,5 |
||
|
Е - елювіальний |
1,73 |
0,45 |
0,15 |
25,9 |
3,0 |
|
|
F - ілювіальний |
2,39 |
0,48 |
0,16 |
20,3 |
||
|
Р - материнська порода |
0,30 |
0,10 |
0,03 |
33,4 |
||
|
пристигаючі і стиглі насадження |
||||||
|
Н - гумусовий |
2,70 |
0,16 |
0,07 |
6,0 |
||
|
Е - елювіальний |
0,48 |
0,05 |
0,02 |
9,8 |
4,4 |
|
|
F - ілювіальний |
0,64 |
0,08 |
0,03 |
11,8 |
||
|
Р - материнська порода |
0,18 |
0,06 |
0,02 |
30,0 |
||
|
Коренезаселеність генетичних горизонтів в умовах суборів: молодняки і середньовікові насадження |
||||||
|
Н - гумусовий |
5,65 |
0,50 |
0,19 |
8,9 |
||
|
Е - елювіальний |
2,15 |
0,67 |
0,25 |
31,4 |
3,7 |
|
|
F - ілювіальний |
1,13 |
0,28 |
0,10 |
24,5 |
||
|
Р - материнська порода |
0,28 |
0,08 |
0,03 |
29,3 |
||
|
пристигаючі і стиглі насадження |
||||||
|
Н - гумусовий |
2,29 |
0,38 |
0,14 |
16,5 |
||
|
Е - елювіальний |
0,74 |
0,23 |
0,09 |
30,8 |
2,5 |
|
|
F - ілювіальний |
0,48 |
0,15 |
0,06 |
30,5 |
||
|
Р - материнська порода |
0,20 |
0,06 |
0,02 |
31,8 |
Що стосується кореневої конкуренції, то за результатами статистичного обробітку польових даних, наведених у табл. 5, співвідношення між масою фізіологічно активних коренів сосни та трав'яної рослинності у верхніх 10 см ґрунту, де конкуренція виражена найбільшою мірою, в умовах суборів становить 50 до 50 (оскільки t-критерій Стьюдента для цих показників у суборах менше критичного, то гіпотеза про значущість різниці середніх значень відхиляється, а отже можна стверджувати, що вони є однаковими).
У борах це співвідношення становить орієнтовно 75 до 25 на користь сосни у молодняках і середньовікових та 70 до 30 на користь сосни у пристигаючих та стиглих насадженнях. Таким чином, сильніша коренева конкуренція спостерігається у свіжих суборах. На нашу думку, це пояснюється тим, що останні відносно багатші за свіжі бори, а отже і трав'яна рослинність тут розвивається значно інтенсивніше.
Таблиця 5
Зосередження фізіологічно активного коріння трав'яної рослинності та сосни у верхніх шарах ґрунту
|
Глибина (см) та порода |
Статистичні характеристики |
|||||
|
середнє арифметичне значення, X, г |
середнє квадратичне відхилення, |
основна помилка статистики, ±m |
коефіцієнт мінливості V, % |
t-критерій Стьюдента t |
||
|
Коренезаселеність верхніх шарів ґрунту в умовах борів: молодняки і середньовікові насадження |
||||||
|
0-10 (трави) |
6,3 |
1,3 |
0,5 |
20,6 |
8,1 |
|
|
0-10 (сосна) |
15,8 |
2,8 |
1,1 |
17,9 |
||
|
10-25 (трави) |
2,1 |
0,5 |
0,2 |
24,1 |
6,2 |
|
|
10-25 (сосна) |
7,4 |
2,2 |
0,8 |
30,1 |
||
|
пристигаючі і стиглі насадження |
||||||
|
0-10 (трави) |
3,4 |
1,0 |
0,3 |
29,0 |
6,1 |
|
|
0-10 (сосна) |
5,7 |
0,4 |
0,1 |
6,7 |
||
|
10-25 (трави) |
0,9 |
0,2 |
0,1 |
19,4 |
5,6 |
|
|
10-25 (сосна) |
2,6 |
0,8 |
0,3 |
30,2 |
||
|
Коренезаселеність верхніх шарів ґрунту в умовах суборів: молодняки і середньовікові насадження |
||||||
|
0-10 (трави) |
10,1 |
2,0 |
0,6 |
19,7 |
1,8 |
|
|
0-10 (сосна) |
11,8 |
2,2 |
0,7 |
18,3 |
||
|
10-25 (трави) |
3,3 |
0,9 |
0,3 |
28,4 |
4,7 |
|
|
10-25 (сосна) |
5,8 |
1,4 |
0,4 |
24,0 |
||
|
пристигаючі і стиглі насадження |
||||||
|
0-10 (трави) |
6,0 |
1,1 |
0,4 |
18,8 |
1,7 |
|
|
0-10 (сосна) |
5,2 |
0,5 |
0,2 |
10,3 |
||
|
10-25 (трави) |
1,8 |
0,4 |
0,2 |
24,2 |
2,3 |
|
|
10-25 (сосна) |
2,6 |
0,8 |
0,3 |
30,8 |
Загалом у борових умовах розвиток трав'яної рослинності обмежується відносною бідністю ґрунту та шаром лісової підстилки і, очевидно, якої-небудь значної шкоди деревним породам не завдає.
На нашу думку, в умовах борів на ділянках, де відсутнє забур'янення, можна взагалі відмовитися від обробітку ґрунту, оскільки непорушена лісова підстилка перешкоджатиме розвитку трав'яної рослинності. Крім того, кореневі системи сіянців сосни при садінні потраплятимуть у багатший гумусовий горизонт, а не в елювіальний, що відбувається при створенні борозен. Це дасть можливість максимально використовувати і природне поновлення.
Розділ 5. Лісокультурні особливості вирощування соснових насаджень Волинського Полісся. За даними В.І. Ткачука (2004), на Волині близько 7,7 тис. га земель лісового фонду відносяться до невкритої лісовою рослинністю площі, а тому потребують заходів заліснення. Саме на вирішення цього завдання і було спрямовано наші дослідження.
Обстеживши вже створені насадження з різними схемами розташування посадкових місць, ми дійшли висновку, що створювати лісові культури сосни звичайної слід з початковою густотою 10,0-13,3 тис. шт. на 1 га, що забезпечить в майбутньому більшу їх продуктивність та вихід ділової деревини. Як показали дослідження природного поновлення, самостійно дуже добре поновлюється береза повисла, тому недоцільно вводити в культури сосни березу штучно, садінням сіянців. Це дає змогу економити кошти, оскільки відпадає потреба вирощувати садивний матеріал берези у лісових розсадниках та висаджувати сіянці цієї породи на лісокультурних площах.
Окрім обстеження існуючих соснових насаджень, навесні 2005 року також було проведено експериментальні роботи зі створення пробних лісових культур на трьох ділянках загальною площею 2,7 га (контрольні - теж на трьох ділянках загальною площею 2,7 га), з метою перевірки можливості створення штучних культур сосни звичайної без попереднього обробітку ґрунту (табл. 6).
Таблиця 6
Результати інвентаризації лісових культур, створених без обробітку ґрунту та з попереднім обробітком борознами
|
Вид обробітку ґрунту |
Сіянці сосни, % |
|||||
|
здорові |
сумнівні |
відмерлі |
відсутні |
усього |
||
|
Культури на зрубі 2005 р. у свіжому борі |
||||||
|
Без обробітку ґрунту |
70,2 |
4,0 |
21,8 |
4,0 |
100,0 |
|
|
Борознами |
54,0 |
2,1 |
41,6 |
2,4 |
100,0 |
|
|
Культури на зрубі 2004 р. у свіжому борі |
||||||
|
Без обробітку ґрунту |
35,5 |
2,3 |
53,8 |
8,3 |
100,0 |
|
|
Борознами |
50,1 |
2,4 |
44,5 |
3,0 |
100,0 |
|
|
Культури на зрубі 2004 р. у свіжому суборі |
||||||
|
Без обробітку ґрунту |
28,8 |
1,4 |
61,8 |
8,0 |
100,0 |
|
|
Борознами |
59,3 |
2,2 |
36,6 |
1,9 |
100,0 |
За результатами проведених дослідів культури, створені без обробітку ґрунту на зрубі 2005 року, відмічались високою приживлюваністю - 70,2%, тоді як на контрольній ділянці з обробітком ґрунту борознами - 54%. Що стосується створення культур без обробітку ґрунту на однорічних зрубах, то тут ситуація явно незадовільна: у свіжих борах приживлюваність становить 35,5%, у свіжих суборах - 28,8% (за приживлюваності на контрольних ділянках 50,1 та 59,3%, відповідно).
Підтвердили наше припущення і заміри висот сіянців сосни звичайної на експериментальних ділянках у 2-річному віці: середня висота сіянців у культурах, створених без обробітку ґрунту на зрубі 2005 року, виявились рівною 49,4 см, а на контрольній ділянці з обробітком ґрунту борознами - 39,0 см. Тобто різниця у нашому випадку дуже суттєва - пробні культури переважають контроль на 26,7%.
Підставою для стверджування значущості різниці середніх значень є результати статистичного обробітку, згідно з якими t-критерій Стьюдента в цьому випадку виявився більше критичного (t=8,0), тобто гіпотеза про значущість різниці середніх значень приймається.
Що стосується створення культур без обробітку ґрунту на однорічних зрубах, то тут ситуація протилежна: висота рослин на контролі переважає пробні культури. Так, у свіжих борах середня висота культур - 29,4 см, у свіжих суборах - 31,0 см, при середніх висотах на контрольних ділянках 33,0 та 42,2 см відповідно (t-критерій Стьюдента становить, відповідно, 3,0 та 8,3). Така закономірність пояснюється значним задернінням ділянок, оскільки культури на них створювались через рік після проведення рубань материнського деревостану.
Під час пошуку інших можливих шляхів формування високопродуктивних насаджень лісокультурними методами було звернуто увагу на склад насаджень. Як відомо, основним завданням формування складу лісових насаджень є оптимальний підбір лісоутворюючих порід, який забезпечить поєднання високої продуктивності за запасом стовбурової деревини та високої біологічної стійкості. Це завдання не таке просте, як здається на перший погляд, оскільки два наведені поняття - продуктивність та стійкість деревостанів - перебувають у діалектичній протилежності. Намагаючись віднайти компромісне рішення, ми звернули увагу на породи кущові та дерев третього ярусу. У літературних джерелах (Зражевський М.Н., 1958; Словиковський В.І., 1959; Комаров Ф.С., 1965, 1967; Бельгард А.Л., 1971; Рибак В.О., 2004; Гордієнко М.І., Гордієнко Н.М., 2005) доводиться безсумнівний позитивний вплив підліскових кущових порід на продуктивність насаджень сосни звичайної. Однак нерозглянутим залишається питання введення згаданих порід у лісові культури. Спосіб введення кущових порід при створенні лісових культур садінням сіянців одночасно із головною породою за місцевим досвідом виявився недоцільним і з економічної, і з лісівничої точок зору. Тому було вирішено вводити їх під полог існуючих насаджень. Важливими при цьому є кілька чинників: вік насаджень, під намет яких доцільно вводити кущі, видовий склад останніх та строки створення піднаметового ярусу. Що стосується способу введення кущів, то від садіння їх сіянцями виробництво відмовилося зразу, оскільки такий спосіб дуже праце- і капіталомісткий через необхідність вирощування садивного матеріалу (а, наприклад, для ліщини це два роки) та садіння вручну, тому зупинилися на сівбі.
Для вирішення цих питань під намет різновікових соснових насаджень у свіжих борах і свіжих суборах було введено кущові породи шляхом осінньої та весняної сівби.
Як показали досліди (рис. 2, 3), збереженість сходів кущових порід, висіяних весною, дуже низька і в жодному з варіантів не перевищує 31%, тоді як в осінніх посівів цей показник досягає 75%.
Рис. 2. Збереженість сходів кущових порід під наметом чистих соснових насаджень різного віку в умовах свіжих суборів
Рис. 3. Збереженість сходів кущових порід під наметом чистих соснових насаджень різного віку в умовах свіжих борів
Низькою виявилася і збереженість сходів ліщини та бузини в умовах свіжого бору (див. рис. 3), причому незалежно від строків сівби, що пояснюється, очевидно, вибагливістю вказаних порід до ґрунтових умов. Збереженість сходів залежить також і від віку деревостанів. В обох типах лісорослинних умов найменша вона під наметом 20-річних насаджень, далі 60-річних, орієнтовно на однаковому рівні знаходяться 27- і 50-річні, а максимальна збереженість осінніх посівів (за умови відповідності типу умов місцезростання) спостерігається під наметом 40-річних сосняків. На нашу думку, це свідчить про формування найбільш оптимальних (для введення кущів) умов у 40-річних деревостанах, тобто саме в цьому віці найдоцільніше висівати насіння кущових порід для формування ярусу піднаметової рослинності.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо лісівничих особливостей вирощування соснових культур в умовах Волинського Полісся. У результаті досліджень виявлено особливості впливу на насадження та дерева сосни звичайної процесів осушення та повторного заболочення на меліорованих землях, специфіку коренезаселення генетичних горизонтів ґрунту в борових умовах, досліджено видовий склад та способи створення підліскового ярусу під наметом чистих сосняків, проаналізовано агротехніку створення культур і запропоновано заходи по її вдосконаленню.
1. Унаслідок повторного заболочення раніше (у 60-70-х роках минулого століття) осушених земель бонітети насаджень у мокрих суборах за останні 20 років понизилися на один клас. Серед насаджень у сирих суборах бонітет понизився на один клас у середньовікових насадженнях, тоді як у пристигаючих та стиглих він залишився таким же самим. Тобто старші насадження на повторне підняття рівня ґрунтових вод не відреагували.
2. Виявлено, що у ряді випадків при осушенні спостерігалася зміна типів умов місцезростання не лише у бік зменшення вологи (від ТУМ А5 до А4), а й у бік збагачення ґрунту (від ТУМ А4 до В4). Після припинення доглядів за осушувальною мережею, внаслідок повторного заболочення В4 змінилось на В5.
3. Встановлено, що позитивний вплив осушення заболочених лісових земель на ріст дерева за висотою і діаметром спостерігався протягом 10-12 років після початку меліоративних робіт, після чого відмічалося різке зниження росту, викликане припиненням доглядів за осушувальною системою.
4. Аналіз ходу росту модельних дерев сосни за висотою засвідчив явну перевагу регульованого режиму осушення над нерегульованим, причому позитивний вплив двостороннього осушення зберігається навіть після повторного підняття рівня ґрунтових вод. Цей висновок, при порівнянні запасів (різниця - 10-20%) та таксової вартості деревини (різниця - 25-40%) сосняків різного віку, які осушувались при різних режимах, підтверджується і для насаджень у цілому.
5. У насадженнях пристигаючого та стиглого віку коренева система: а) у свіжих борах відзначається наявністю добре розвиненого стрижневого кореня та добре розвинених якірних коренів; б) у свіжих суборах характеризується слабким розвитком стрижневого кореня, але зате добре розвинутими якірними коренями; в) у мокрих суборах коренева система яскраво виражена поверхнева (у деяких випадках відмічається від'ємний геотропізм коренів, що, очевидно, пов'язано із повторним підняттям рівня ґрунтових вод).
6. Виявлено випадки зрощення фізіологічно активного коріння сусідніх дерев сосни, а також випадки поширення корінців молодих сосен по зігнилому корінню дерев попереднього покоління.
7. У суборах спостерігається значно інтенсивніша коренева конкуренція з боку трав'яних рослин, ніж у борах. Співвідношення фізіологічно активного коріння у верхніх 10 см ґрунту становить у суборах 50 до 50, у борах - 75 до 25 на користь сосни. В останніх розвиток трав'яної рослинності обмежується відносною бідністю ґрунту та шаром лісової підстилки, тому в цих умовах суттєвого її впливу на поширення коріння сосни не виявлено.
8. Коренезаселеність генетичних горизонтів ґрунту фізіологічно активним корінням у суборах поступово спадає від гумусового горизонту до материнської породи. У борах коренезаселеність різко спадає від гумусового до елювіального горизонтів. В ілювіальному шарі вона знову зростає, спадаючи вже у материнській породі.
9. Імовірною причиною такого нехарактерного зосередження коріння в ілювіальному горизонті, очевидно, є більш інтенсивне вимивання хімічних елементів і гумусу в умовах бору, спричинене в свою чергу надмірною кількістю опадів та слабким розвитком надґрунтового трав'яного покриву, а також малою потужністю лісової підстилки у борових умовах.
10. У соснових к...
Подобные документы
Місце знаходження, адміністративна приналежність, структура та площа державного лісового підприємства ДП "Новгород-Сіверське л/г". Короткий нарис історії створення і системи лісових культур сосни звичайної. Лісівничо-таксаційна характеристика культур.
дипломная работа [3,8 M], добавлен 07.10.2012Територіальне розміщення зеленої зони міста або робітничого селища. Проектування і створення лісових культур в зелених зонах. Створення ландшафтних груп в бідних суборах на свіжих і сухуватих ґрунтах. Площадки чистої сосни і сосни змішаної з чагарниками.
контрольная работа [32,0 K], добавлен 23.01.2011Основні типи лісорослинних умов. Проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи. Лісовідновлення та лісорозведення. Характеристика насаджень на пробних площах. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи.
курсовая работа [113,8 K], добавлен 30.05.2019Роль зрошування для підвищення врожайності сільскогосподарських культур. Зрошувальні норми в м3/га для основних культур. Види поливів: поверхневе, дощування, підгрунтове зрошування. Вплив осушення на навколишнє середовище. Аспекти осушувальної меліорації.
контрольная работа [24,3 K], добавлен 19.12.2010Посівні площі, врожайність та валовий збір зернових культур в Україні. Загальна характеристика зернових культур. Інтенсивна технологія вирощування ярих зернових культур. Система удобрення як важливий захід для підвищення врожаю озимої пшениці в Україні.
контрольная работа [28,1 K], добавлен 07.10.2010Загальна характеристика родини маслинових. Способи розмноження Ligustrum vulgare. Особливості живлення рослин. Залежність коренеутворення від типу живця та метамерності пагона. Вплив регуляторів росту на процес укорінення живців бирючини звичайної.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 23.10.2014Характеристика природних умов Бродівського району: клімат, рельєф, рослинність. Методичні засади класифікації орних земель за придатністю ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, розподіл земель за формами рельєфу і крутизною схилу.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 14.11.2011Основні біологічні особливості видів риб, що використовуються при традиційній полікультурі та тих, що використовуються як додаткові. Вимоги до зовнішнього середовища при дволітньому циклі вирощування товарної риби, заходи по інтенсифікації та меліорації.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 28.10.2010Спеціалізація фермерського господарств. Розрахунок планової структури амортизаційних відрахувань по видам сільськогосподарських культур. Використання засобів захисту рослин. Витрати на насіння, гербіциди та добрива. Науково обґрунтовані сівозміни культур.
дипломная работа [62,5 K], добавлен 28.01.2014Роль екологічних факторів у садівництві: світло, грунт, рельєф, температура, вода. Вікові періоди життя плодових культур та загальні принципи їх вирощування. Стан та перспективи розвитку плодівництва в Україні. Особливості агротехніки інтенсивних садів.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 26.07.2011Аналіз виноградарського господарства Плавнівської сільської ради, а також його картограм. Організація і впорядкування багаторічних насаджень. Технологія вирощування багаторічних насаджень першого – четвертого років вегетації, його кошторисна документація.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 20.05.2010Класифікація і сутність агротехнічних заходів: агротехнічні передумови вирощування культур, агротехнічні роботи, матеріально-речовинні поточні вкладення. Показники, що характеризують використання добрив та наявність і якість насіння сільськогоспкультур.
реферат [45,7 K], добавлен 19.01.2012Загальна характеристика ДП "Звенигородське лісове господарство". Організаційно-виробнича структура підприємства. Посадка лісових культур, догляд за ними. Удосконалення технології створення площі лісових насаджень із найкращими показниками лісівництва.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 25.02.2014Аналіз динаміки виробництва зерна на ЗАТ АПК "Саврань". Вплив факторів, що впливають на зміну валового збору і формулюють урожайність культури. Оперативний аналіз в галузях рослинництва. Резерви збільшення виробництва зерна та заходи щодо їх використання.
курсовая работа [387,2 K], добавлен 28.05.2012Бізнес-план фермерського господарства для отримання кредиту для вирощування зернових та технічних культур, за рахунок яких проводитимуться агротехнічні заходи. План виробництва продукції. Можливі ризики. Фінансовий план. Графік погашення кредиту.
бизнес-план [22,7 K], добавлен 30.05.2010Загальні відомості про зеленні культури. Корисність використання зеленних овочів у дитячому харчуванні. Салатні та шпинатові рослини: крес-салат, садовий крес, шпинат, селера, петрушка. Технологія вирощування зеленних культур. Шкідники й хвороби рослин.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 31.01.2014Етапи процесу розвитку зернового господарства в Україні. Особливості технічного, агрономічного й екологічного процесу вирощування зернових культур. Проблеми інтеграції України в світове сільське господарство і аналіз причин занепаду аграрного сектору.
дипломная работа [106,9 K], добавлен 11.04.2014Розташування об’єкту та характеристика району. Програма та методика робіт. Агротехніка створення садово-паркових насаджень: посадка дерев і чагарників, влаштування газонів, створення альпінарію. ДОгляд й захист зелених насаджень від шкідників і хвороб.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.01.2008Ботанічна та морфологічна характеристика кукурудзи. Вимоги культури до умов вирощування. Особливості росту і розвитку культури у визначеній зоні. Аналіз головних технологій і засобів механізації вирощування кукурудзи, аналіз основних способів її сівби.
реферат [73,2 K], добавлен 23.04.2012Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.
автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009
