Актуальність теми. В останні роки у великих свинарських господарствах України впроваджуються сучасні інтенсивні технології виробництва свинини, які відповідають вимогам європейських стандартів. Технологія фірми Provimi, яка діє у ТзОВ "Галичина" Стрийського району, передбачає раннє (у 28 днів) відлучення поросят живою масою 8 кг і постановку їх на дорощування. Це дозволяє одержувати від основної свиноматки до 2,4 опороси в рік.

При годівлі свиней особливе значення мають стартерні добавки: престартери, стартери, гроуери, фінішери, збагачені повноцінними білками, вітамінами, мінеральними та біологічно активними речовинами, 25% яких додають до зернової групи раціонів.

Після дорощування молодняк при живій масі 35 кг переводять на заключну відгодівлю зерновими сумішками із включенням частини стартерної добавки. Відгодівля триває 83-90 днів. Підсвинків реалізують на м'ясо у віці 192-195 днів живою масою 105-107 кг.

Імпортні стартерні добавки є дорогими компонентами раціонів, що значно підвищує собівартість свинини.

Нами для заключної відгодівлі свиней розроблено декілька варіантів сумішок із зернових кормів власного виробництва і дешевих відходів (висівки пшеничні, макуха ріпакова). До сумішок додавали лише 15% стартерної добавки - фінішера. Це значно здешевлює вартість годівлі підсвинків і робить виробництво свинини рентабельним. Раціональне використання таких сумішок можливе лише при заключній відгодівлі свиней, коли тварини вже мають розвинутий шлунково-кишковий тракт.

Годівля підсвинків сухими концентрованими сумішками вимагає нових підходів до балансування раціонів, зокрема забезпечення їх вітамінами групи В, яких часто при використанні сухих концентратів не вистачає, легкодоступними фракціями крохмалю та органічними сполуками сірки. Цим питанням у літературі досі не надавалось належної уваги. Високі середньодобові прирости живої маси - 842-848 г, які перевищують у наших дослідах показники, передбачені технологією Provimi, досягнуто при включенні в раціони відгодівельних підсвинків 20-30% екструдованої дерті найбільш врожайної в господарстві (47,8 ц/га) і багатої вітамінами групи В зернової культури - тритикале взамін частини інших концентратів. Одержано при цьому також вищі забійні показники та значне покращення якості свинини, як за хімічним складом, так і за оцінкою при дегустації. У цьому актуальність даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження автора є розділом комплексної наукової роботи, яка проводиться у 2000-2005 рр. на кафедрі годівлі тварин і технології кормів Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького: "Ефективність використання злаково-бобових сумішок з добавкою ерготропіків при годівлі великої рогатої худоби та свиней".

Дисертаційна робота виконувалася відповідно до державних планів науково-дослідних робіт, які виходили із замовлення Головного управління координації освоєння НТП та інформатики України: "Організація в зоні Прикарпаття нормованої годівлі тварин спеціальними кормосумішками". Державна реєстрація № 0101U001337.

Мета і завдання досліджень. Метою наших наукових і науково-виробничих досліджень було:

розробити найбільш оптимальний склад сумішок концентратів із вирощених у господарстві високоврожайних і дешевих кормових культур, якими при невеликій (15 %) добавці стартерного компоненту - фінішеру вдається збалансувати за деталізованими нормами раціони молодняка свиней при інтенсивній його відгодівлі.

Згодовування таких сумішок повинно позитивно впливати на засвоєння поживних речовин тваринами, що сприятиме підвищенню їх інтенсивності росту та покращенню м'ясної продуктивності в умовах дії сучасної європейської технології виробництва свинини.

вивчити перетравність та обмін речовин в організмі відгодівельного молодняка свиней при згодовуванні зерносумішок різного складу в тому числі з використанням екструдованої дерті нової для західного регіону кормової культури - озимого тритикале.

При проведенні досліджень ставились такі завдання:

вивчити урожайність і вихід поживних речовин з 1 га площі при вирощуванні різних зернових культур. Встановити найбільш оптимальний склад сумішок концкормів для нормованої годівлі молодняка свиней на відгодівлі.

провести балансові досліди та аналізи крові піддослідних тварин для вивчення перетравності поживних речовин при різному складі кормових сумішок, балансу азоту і деяких показників обміну речовин.

Шляхом підбору компонентів у раціонах та використанням кормів, багатих сіркою і легкодоступними фракціями крохмалю стимулювати діяльність мікрофлори товстого відділу кишечника для синтезу нею вітамінів групи В і збільшення перетравності сирої клітковини. Вивчити засвоєння відгодівельними підсвинками поживних речовин та інтенсивність їх росту і м'ясну продуктивність.

встановити економічну ефективність запропонованої новітньої технології інтенсивної відгодівлі свиней.

Об'єкт досліджень. Об'єктом досліджень є відгодівельний молодняк свиней великої білої породи польської селекції, вирощений при використанні типової технології, яка розроблена відомою фірмою Provimi і поширена в країнах Західної Європи, в тому числі в Польщі. Вона передбачає раннє відлучення поросят, інтенсивне використання кодованих стартерних добавок при дорощуванні та заключній відгодівлі тварин.

Технологія не допускає втручання в процес годівлі та утримання молодняка свиней при вирощуванні, а лише при заключній їх відгодівлі. На основі проведених нами досліджень було розроблено оптимальний склад сумішок для організації нормованої годівлі тварин, що підвищило інтенсивність їх росту, значно здешевило собівартість продукції та покращило її якість.

Предмет досліджень. Розроблено варіанти сумішок концентрованих кормів найбільш врожайних кормових культур, вирощених у господарстві для нормування раціонів молодняка свиней в період заключної відгодівлі. Встановлено урожайність, хімічний склад та поживну цінність відносно нової для західного регіону України кормової культури - озимого тритикале сорту "Краснодарський", як в натуральному, так і в екструдованому вигляді. Вивчено обмін речовин, інтенсивність росту і м'ясну продуктивність підсвинків та рентабельність виробництва свинини при використанні різних варіантів розроблених сумішок з добавкою 15% фінішеру.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблені і впроваджені для заключної відгодівлі свиней більш збалансовані і дешеві концентровані сумішки із вирощених у господарстві високоврожайних кормових культур і деяких відходів (висівки пшеничні, ріпакова макуха).

Вперше встановлено кормову цінність екструдованої дерті нової для західної зони України культури - озимого тритикале в складі даних сумішок.

Вперше доведена доцільність поповнення раціонів відгодівельних свиней легкодоступними фракціями крохмалю (мальтоза) і органічними сполуками сірки для стимулювання мікробіологічних процесів у товстому відділі кишечника з метою покращення розщеплення клітковини та синтезу вітамінів групи В, що сприяє зростанню загальної перетравності органічних речовин раціону і використанню їх на утворення продукції.

При впровадженні удосконаленої технології заключної відгодівлі молодняка свиней значно підвищилась інтенсивність його росту, рентабельність виробництва свинини та її якість.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчена ефективність використання рекомендованих нами сумішок дешевих концентрованих кормів, вирощених у господарстві, для заключної відгодівлі свиней. Це дозволило удосконалити технологію виробництва свинини, яку використовують на свинокомплексах. Інтенсивність росту молодняка свиней при цьому зросла і склала 842-848 г на добу при рентабельності виробництва свинини - 31,1-36,0%. Покращилась також якість м'яса, що має велике практичне значення.

Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтована наукова концепція, сформована мета роботи та розроблені основні етапи проведення досліджень згідно затвердженої теми. Дисертант проводив також усі роботи, пов'язані з її виконанням, а саме: організація науково-господарських дослідів, підбір тварин, їх годівля та утримання, зважування молодняка і контрольний забій. Автор брав участь в заготівлі кормів, розробці раціонів, та здійснював загальний контроль параметрів новітньої технології виробництва свинини. Автор спільно з допоміжним персоналом кафедри годівлі тварин проводив обмінні досліди, лабораторні дослідження кормів, крові, м'ясного фаршу тощо. Дисертант є автором викладених у дисертації ідей, наукових висновків і рекомендацій.

Апробація результатів дисертації. Звіти за проведену науково-дослідну роботу щорічно заслуховувались на вченій раді Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького (2002-2005 рр.). Результати досліджень та основні положення дисертації були висвітлені в доповідях, які повідомлялись на наукових конференціях:

1. Міжнародна науково-практично конференція молодих вчених та спеціалістів "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (Львів, червень 2004 р).

2. International Scientific Conference 16-17 September 2004. Warszaw Agricultural University.

3. Міжнародна наукова конференція: "Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях", присвячена 220-річчю академії (Львів, жовтень 2004 р.).

4. Науково-практична конференція "Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах" Вінницький ДАУ, 23-25 травня 2005 року.

5. Міжнародна науково-практична конференція "Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики", присвячена 105-річчю від дня народження С.З. Гжицького. Львівська НАВМ, Львів 9-10 червня 2005 року.

6. Міжнародна науково-практична конференція "Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва", присвячена 100-річчю від дня народження Д.Я. Василенка. Львівська НАВМ С.З. Гжицького, Львів, 20-21 жовтня 2005 року.

Публікації. За матеріалами наукових досліджень опубліковано 8 наукових робіт, 7 з них опубліковані у визнаних ВАК України журналах. Загальний об'єм публікацій - 25 сторінок. Одержано декларативний патент 2005 року.

Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота (основана частина) викладена на 108 сторінках комп'ютерної верстки, загальним обсягом з врахуванням вступу, висновків, списку літератури та додатків 193 сторінки, містить 32 таблиці, рисунків 4 і 35 додатків. Список використаної літератури включає 360 джерел, з них 90 іноземними мовами.

Дана робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, власних досліджень, економічної оцінки результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури і додатків.

Методика і методи досліджень

Дисертаційна робота виконана на кафедрі годівлі тварин і технології кормів Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького та на філіалі кафедри - свинокомплексі ТзОВ "Галичина" Стрийського району Львівської області у 2002-2005 роках.

У кожному з чотирьох проведених тримісячних дослідів, розділених на дві серії, було використано по три групи підсвинків великої білої породи польської селекції, підібраних за методом аналогів, по 20 голів у кожній. У 2005 р. проведена виробнича перевірка одержаних результатів на 500 головах відгодівельних свиней. Для одержання більш достовірних даних кожен дослід проводився у повторності.

Відгодівельні підсвинки контрольних груп одержували корми, рекомендовані технологією, розробленою фірмою Provimi і прийнятою на свинокомплексах Європи.

У раціони тварин дослідних груп включали дерть високоврожайної культури - озимого тритикале сорту "Краснодарський" та дешеві відходи власного виробництва, багаті перетравним протеїном, вітамінами групи В, що передбачено схемою дослідів (табл. 1).

Таблиця 1

Схема проведення дослідів

У другій серії дослідів (третій і четвертий досліди) співвідношення кормів у раціонах не мінялося, проте дерть тритикале використовувалася у екструдованому вигляді.

При екструзії у кормі зростав вміст крохмалю, що обумовлено переходом при високому тиску і температурі частини геміцелюлози у крохмалеподібні речовини. Одночасно у екструдованій дерті тритикале міняється співвідношення фракції крохмалю шляхом зростання кількості мальтози.

Господарство змушене купувати кодовані стартерні добавки, частину зерна пшениці, а також зерно кукурудзи, оскільки воно не дозріває в умовах Прикарпаття. Ці куповані компоненти раціонів здорожують виробництво свинини. Завдання полягало в тому, щоб зменшити кількість таких кормів, замінивши відповідно високоврожайними і дешевими кормами власного виробництва (табл. 2).

Таблиця 2

Вихід поживних речовин з 1 га при заготівлі кормів у ТзОВ "Галичина"

Зерно пшенично-житнього гібриду - тритикале крім високого урожаю містить позитивні ознаки обох культур: від пшениці - вищий вміст перетравного протеїну, крохмалю в т. ч. амілози і менше амілопектину, а від жита - більший вміст сірки, лізину та вітамінів групи В.

Враховуючи великий вміст у зерні пшениці глютенів (клейковина), що при ослизненні перетворюється в гумоподібну масу, яка затримує доступ ферментів, деякі дослідники наголошують на обмеженому використанні в годівлі свиней пшеничної дерті. Однак, сучасні технології годівлі свиней передбачають поїдання сухих (не варених і не оброблених гарячою водою) концентрованих сумішок із годівниць. Воду свині одержують із соскових поїлок. При такій годівлі клейстеризація глютенів не відбувається, а поживні речовини пшениці добре використовуються організмом свиней на утворення продукції.

Сухі сумішки дозволяють також постійно заповнювати годівниці відповідно до команд комп'ютерів, які контролюють мікроклімат і годівлю тварин. Відомо, що поросята мають різний тип нервової системи. Спочатку корм їдять сильніші, від'їдаючи слабших, які часто на звичайних фермах залишаються голодними і відстають у рості. Коли ж сухий корм постійно знаходиться у годівницях, то після насичення перших поросят, настає черга для других. Прирости тварин при цьому помітно зростають і різниця між ними в групі незначна.

У житі, як і у кукурудзі, мало амінокислоти триптофану, що зменшує кормову цінність протеїну. Триптофан крім свого прямого значення, як складової частини білків, використовується також для синтезу в організмі тварин вітаміну РР. В раціони підсвинків ми включали 5% ріпакової макухи, яка багата на триптофан.

Водорозчинні вітаміни відіграють виключно важливу роль у діях окисно-відновних ферментів, які беруть участь у обміні вуглеводів і білків, служачи у ферментів активною групою. Ці вітаміни синтезуються мікрофлорою кишечника. На невеликих фермах, де гігієнічні умови не особливо дотримуються, свині поїдають багату мікрофлорою підстилку і їх організм забезпечується цими вітамінами. При утриманні свинопоголів'я на щілинній підлозі, як це було в наших дослідах, спостерігаються ознаки дефіциту даних важливих вітамінів, що викликає зміни показників крові та затримка росту поросят.

Розвитку мікрофлори у кишечнику, яка синтезує водорозчинні вітаміни, сприяє наявність в кормах сірки. Співвідношення N: S в раціонах відгодівельних свиней повинно складати 6-10:

1. Багатою сіркою є макуха ріпаку.

У пшениці не лише менше, ніж у житі та тритикале водорозчинних вітамінів, але й окремі з них, а саме вітамін В₆ і фолієва кислота перебувають у зв'язаній формі і засвоюються тваринами всього на 30%. Це було враховано в наших дослідах. Посібники з годівлі свиней практично нехтують вищеназвані фактори. Проте при промисловому виробництві свинини сухими комбікормами вони відіграють дуже важливу роль.

ТзОВ "Галичина" підтримує постійні зв'язки із європейською фірмою "Провімі польська", від якої купує стартерні добавки та комбікорми для дорощування. Фірма проводить також необхідний хімічний аналіз кормів, в тому числі на вміст у них вітамінів, фракцій крохмалю та амінокислот.

При складанні раціонів ми користувалися нормами Г.А. Богданова і ін. (1990), М.Т. Ноздріна (1993), І.І. Ібатуліна і ін. (2003) та інших дослідників.

Поживність раціонів у другому місяці відгодівлі показана у табл.3. Раціони, складені за деталізованими нормами, приведені у дисертації. Крім показників вміщених в табл.3, враховано наявність 7 мікроелементів та 7 вітамінів, які приводяться в дисертації.

Зоотехнічний аналіз кормів, переїдів і калу проводили за загальноприйнятими методиками (Н.А. Лукашик та ін. 1965). Вміст у кормах макроелементів визначали в лабораторії інституту рослинництва і тваринництва УААН у водному розчині золи на полум'яному фотометрі (модель ІІІ, тип А, фірми "Цейс"), мікроелементи у золі на атомно-абсорбційному спектрофотометрі типу ААS-30.

У крові визначали гемоглобін та кількість еритроцитів на ФЕК - М, а в сироватці - вміст білка, альбумінів - рефрактометрично та амінного азоту за Мютінг Діктером.

Контрольний забій підсвинків по 4 голови з групи, обваловування та хімічний аналіз м'ясного фаршу і дегустацію проводили за загальноприйнятими методиками (М.Ф. Томме, 1976).

У обмінних дослідах, тривалістю 8 днів, проведених за методикою Н.А. Коваленка (1986) було використано по 4 підсвинки-аналоги з кожної групи.

Таблиця 3

Вміст деяких речовин у раціонах підсвинків на другому місяці заключної відгодівлі в другій серії дослідів. Середня жива маса 70 кг, середньодобовий приріст живої маси - 800-850 г

Одержані в дослідах результати були оброблені статистично за методикою Н.А. Плохінського (1969). Вірогідну різницю позначали: *⁾ р<0,05, **⁾ р<0,01.

Результати досліджень

Інтенсивність росту відгодівельного молодняка. Раціони піддослідних груп відрізнялися співвідношенням окремих концентрованих кормів для вивчення можливості одержання найбільш оптимального результату.

Включення у раціони відгодівельних підсвинків у першій серії дослідів 20% багатої перетравним протеїном і водорозчинними вітамінами дерті тритикале підвищувало прирости живої маси свиней. Подальше збільшення вмісту тритикале (30%) в складі зерносумішок не впливало на ріст підсвинків (різниця до контролю статистично не вірогідна). Наявність у тритикале підвищеної кількості амілопектину, який недостатньо перетравлюється, обмежує використання для інтенсивної відгодівлі свиней дерті із цієї культури в натуральному вигляді. Тому у другій серії дослідів використовували екструдовану дерть тритикале в дозі 20% і навіть 30%, що позитивно вплинуло на інтенсивність росту підсвинків (табл.4).

Таблиця 4

Інтенсивність росту підсвинків піддослідних груп, Mm, n=4, n=20

При цьому досягнуть середньодобових приростів - 842-848 г, що є навіть дещо вищим показником, ніж передбачено технологічними параметрами. Кінцева жива маса підсвинків виявилась також більшою і склала 110 кг. Це вказує на кормову цінність екструдованої дерті тритикале в складі сухих сумішок.

Показники обміну речовин та їх вплив на продуктивність тварин. З метою більш повної оцінки поживної якості вирощених і заготовлених для інтенсивної відгодівлі свиней сумішок концентратів необхідно вивчати не лише їх врожайність та хімічний склад, але й перетравність і засвоєння поживних речовин тваринами та перебіг обміну речовин у молодняка, який споживає дані сумішки.

Приводимо коефіцієнти перетравності і баланс азоту, одержані у другій серії дослідів (табл.5).

При екструзії дерті тритикале довгі та розгалужені ланцюги амілопектину розщеплюються до більш простих і легкоперетравних сполук - амілози. Це збільшило у другій серії дослідів перетравність вуглеводів корму: сирої клітковини і БЕР, коефіцієнти перетравності яких зросли при цьому відповідно до 36,6 і 89,8%. Згідно даних П.Д. Пшеничного (1968) зростання перетравності клітковини завжди сприяє збільшенню перетравності інших поживних речовин раціону, що й спостерігалося у другій серії наших дослідів.

Використання поживних речовин кормів на синтез тканин організму було також більшим, що видно із балансу азоту.

Таблиця 5

Коефіцієнти перетравності (%) поживних речовин і баланс азоту, (друга серія дослідів), Mm, n=4

Відкладання азоту у підсвинків дослідних груп складало на добу - 26,9-27,1 г, в той час, як в контрольній групі було - 25,6 г. Використання дерті тритикале, особливо в екструдованому вигляді, підвищує біологічну повноцінність протеїну, що є важливим фактором у прогресивній технології інтенсивної відгодівлі молодняка свиней.

Морфологічний та хімічний склад крові підсвинків змінюється залежно від зовнішніх факторів впливу і в першу чергу від годівлі тварин. За складом крові ставлять діагноз про порушення обміну речовин і стан здоров'я тварин, а також роблять висновки про використання тваринами поживних речовин кормів на утворення продукції.

екструдований тритикале озимий кормовий

У наших дослідах особливої різниці за показниками кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну в крові різних груп тварин не виявлено. Відмінності спостерігались лише за деякими показниками сироватки крові (табл. 6).

Зростання у сироватці крові загального білку і в тому числі альбумінів, а також амінного азоту спостерігалося у відгодівельного молодняка свиней дослідних груп, особливо у другій серії дослідів, коли підсвинкам згодовували екструдовану дерть тритикале. Така динаміка показників сироватки крові за даними Н.А. Коваленка, Н.М. Карпуся, О.А. Сисоєва, П.З. Столярчука та інших є характерною ознакою тварин, які інтенсивно ростуть. Альбумінна фракція сироватки крові, від вмісту якої залежить і кількість загального білку, активно включається у процеси росту тканин молодняка, а амінний азот (сума амінокислот) безпосередньо надходить із кров'ю до клітин тіла, де використовується для синтезу власних білків.

Таблиця 6

Деякі гематологічні показники підсвинків піддослідних груп