Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

УДК: 633.854.78:631.6:631.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ВПЛИВ РІВНІВ ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ДОБРИВ, ГУСТОТИ СТОЯННЯ РОСЛИН НА ВРОЖАЙ ТА ЯКІСТЬ СОНЯШНИКУ ОЛЕЇНОВОГО ТИПУ

06.01.02 - сільськогосподарські меліорації

КАПЛІН СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Херсон-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі “Херсонський державний аграрний університет”, Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН УШКАРЕНКО ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, Державний вищий навчальний заклад "Херсонський державний аграрний університет", ректор, завідувач кафедри землеробства.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, МАЛЯРЧУК МИКОЛА ПЕТРОВИЧ, Інститут землеробства південного регіону УААН, завідувач відділом землеробства;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, ШЕВЕЛЬ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ, науково-виробнича агрофірма “Землеробець”, директор.

Захист відбудеться “20” грудня листопада 2007 року о 9.⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 при Державному вищому навчальному закладі “Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, аудиторія 92.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу “Херсонський державний аграрний університет” за адресою 73006, м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 23.

Автореферат розіслано “19”листопада 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук, доцент А.В. Шепель

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна протягом останніх років займає провідні позиції серед країн-виробників соняшнику та соняшникової олії. Це досягнуто, в основному, за рахунок збільшення посівних площ під культурою. Причому, межа збільшення посівних площ під культурою вже значно перевищена. Разом з тим, в останні роки спостерігається нестабільність валових зборів соняшнику. Саме тому основним напрямом цієї галузі є підвищення врожайності та покращення якості насіння соняшнику, чого можна досягнути впровадженням у виробництво нових високоврожайних гібридів. Важливим завданням є підвищення якості олії шляхом збільшення частки посівів гібридів з високим вмістом олеїнової кислоти.

Олія з насіння соняшнику належить до напіввисихаючих. До її складу входять: ненасичені - лінолева, ліноленова і олеїнова, насичені - пальмітинова і стеаринова жирні кислоти. Звичайна соняшникова олія містить 60 - 70% лінолевої і 25 - 30% олеїнової кислоти, значно менша частина (10 - 15%) припадає на пальмітинову та стеаринову кислоти. В останні роки з'явились нові гібриди соняшнику вітчизняної і зарубіжної селекції так званого олеїнового типу, з підвищеним вмістом олеїнової кислоти. Залежно від вмісту цієї кислоти соняшникову олію можна використовувати у двох напрямах.

Перший - виробництво олії з високим вмістом олеїнової кислоти (80 - 85%). Вона більше відповідає вимогам переробної промисловості, є повноцінним харчовим продуктом. За жирнокислотним складом вона є близькою до оливкової олії, що визначає її високу цінність у консервній і кондитерській промисловості.

Другий - виробництво олії з підвищеним вмістом олеїнової кислоти (більше 50%). Така олія може використовуватись як сировина для виготовлення біологічного дизельного пального. Задовільна його якість гарантована, якщо вміст природних антиоксидантів в олії становить 0,1 - 0,2%. Таким вимогам відповідають гібриди соняшнику з вмістом олеїнової кислоти не менше 45 - 50%. В умовах півдня України технологія вирощування соняшнику олеїнового типу досліджена недостатньо і потребує подальшого спеціального вдосконалення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувалися автором згідно з тематичним планом Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет": "Розробити і впровадити у виробництво ресурсозберігаючі технології вирощування соняшнику спеціального призначення в умовах півдня України" (номер державної реєстрації 0104U010374).

Мета і завдання досліджень. Розробити елементи технології вирощування гібриду соняшника олеїнового типу Еней залежно від умов вирощування.

Завдання досліджень:

? вивчити вплив рівня водозабезпечення, мінеральних добрив і густоти стояння рослин на ріст, розвиток та продуктивність соняшнику;

? визначити раціональність використання посівами соняшнику вологи в зоні південного Степу України в незрошуваних та зрошуваних умовах;

? встановити вплив досліджуваних факторів на якість олії та її жирнокислотний склад;

? обґрунтувати економічну й енергетичну ефективність технології вирощування соняшнику олеїнового типу залежно від досліджуваних факторів;

? розрахувати математичну модель формування оптимальних урожаїв гібриду соняшнику Еней в незрошуваних й зрошуваних умовах.

Об'єкт досліджень - гібрид соняшнику Еней.

Предмет досліджень - процеси росту, розвитку та формування врожаю і його якості в незрошуваних умовах та при зрошенні за різних фонів живлення і густоти стояння рослин. Методи досліджень - польовий - спостереження за рослинами і погодними умовами, визначення врожаю, біометричних обліків і вимірів, вивчення фізичних властивостей ґрунту; лабораторний - аналіз якості насіння, вмісту основних елементів живлення у ґрунті; порівняльно-розрахунковий - визначення економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних елементів технології вирощування соняшнику; статистичний - для проведення дисперсійного, кореляційного і регресійного аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах півдня України досліджено вплив фону живлення, густоти стояння рослин на врожайність та якість насіння соняшнику олеїнового типу гібриду Еней в незрошуваних та зрошуваних умовах. Удосконалено технологію вирощування соняшнику шляхом оптимізації факторів: рівня водозабезпечення - фону живлення - густоти стояння рослин. Набули подальшого розвитку питання формування елементів продуктивності рослин, прогнозування врожаю, енергетичної та економічної ефективності вирощування соняшнику олеїнового типу гібриду Еней.

Практичне значення роботи. На основі досліджень рекомендовано для незрошуваних й зрошуваних умов норми мінеральних добрив і густоту стояння рослин, які дозволяють отримувати стабільні врожаї гібриду соняшнику Еней з високими показниками якості. Ефективність запропонованих технологічних параметрів підтверджено результатами виробничої перевірки в 2004 - 2005 роках на площі 90 га в ТОВ “Агрофірма імені Шевченко” Генічеського району та ТОВ “Універсал - Експо” Іванівського району Херсонської області.

Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо брав участь у плануванні та проведенні польових дослідів, спостережень і лабораторних досліджень, обробці експериментальних результатів досліджень, розрахунку показників енергетичної і економічної ефективності досліджуваних факторів, в аналізі результатів, підготовці матеріалів до друку в наукових виданнях, а також у перевірці результатів досліджень в умовах виробництва. Особистий внесок у наукових працях, надрукованих у співавторстві, склав 75%.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на:

? щорічних наукових конференціях викладачів та аспірантів агрономічного факультету ХДАУ за підсумками роботи за 2003 - 2005 рр. (м. Херсон, ХДАУ);

? професорсько-викладацькій та студентській науковій конференції, присвяченій 130-річчю заснування Херсонського державного навчального закладу (м. Херсон, 24 березня 2004 р.);

? другій Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні” (м. Херсон, 26 - 27 травня 2004 р.);

? міжнародній науковій конференції: “Проблеми та перспективи розвитку адаптивного землеробства в XXI столітті”, присвяченій 130-річчю заснування Херсонського державного аграрного університету (м. Херсон, 24 - 27 червня 2004 р.);

? державній науковій-практичній конференції “Аграрна наука - виробництву: сучасні технології в рослинництві” (м. Біла Церква, 23 - 25 листопада 2006 р.);

? міжнародній науковій конференції: “Стан, проблеми та перспективи адаптивного землеробства в геоінформаційному просторі (м. Херсон, 14 - 16 червня 2007 р.).

Публікації. Результати досліджень опубліковані у 5 статтях, із них 5 - у фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Зміст дисертації викладено на 131 сторінці машинописного тексту, що містить 37 таблиць, 10 рисунків, 30 додатків. Робота складається зі вступу, 6-и розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел і додатків. Список використаних літературних джерел включає 291 найменувань, у тому числі 35 - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

соняшник добриво волога олеїновий

У вступі обґрунтовано актуальність теми; зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; мету і завдання досліджень; наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; особистий внесок здобувача; апробацію результатів дисертації; перелік публікацій; структуру та обсяг дисертації.

У розділі узагальнено результати досліджень вітчизняних і закордонних учених з питань вибору рівня водозабезпечення, застосування добрив і густоти стояння рослин для гібриду соняшнику олеїнового типу та продуктивність рослин при взаємодії агротехнічних заходів вирощування.

Польові досліди виконували протягом 2003 - 2005 рр. на полях Каховського державного аграрного технікуму Каховського району Херсонської області згідно з методикою польового досліду (Б.О. Доспєхов, 1985).

Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем південний середньосуглинковий. Вміст гумусу в шарі ґрунту 0-30 см - 2,25%, рухомих форм елементів живлення: нітратів - 3,4; рухомого фосфору - 4,2; обмінного калію - 40,5 мг/100 г ґрунту.

Метеорологічні дані за роки досліджень мали свої особливості та відмінності. Погодні умови за основними показниками відрізнялись у роки проведення досліджень та мали суттєві відхилення від середніх багаторічних показників, але основні закономірності впливу досліджуваних факторів на формування врожаю зберігались.

Вивчення впливу рівня водозабезпечення (без зрошення, зрошення); фону живлення (без добрив; N₄₅P₆₀; N₉₀P₁₂₀); густоти стояння рослин (30 тис./га; 40 тис./га; 50 тис./га; 60 тис./га; 70 тис./га; 80 тис./га) проводили у польовому трифакторному досліді методом розщеплених ділянок.

Вегетаційні поливи проводили при зниженні вологості в активному шарі грунту (0,7м) до 70-75% НВ. Залежно від погодних умов року соняшник поливали 2-3 рази поливною нормою 400-450 м³/га. Поливи виконували дощувальною машиною ДДА-100МА.

Повторність досліду - чотириразова. Площа ділянки третього порядку - 202 м².

Проведені дослідження супроводжувались спостереженнями за погодою і рослинами, необхідними біометричними вимірами, аналізом ґрунтових і рослинних зразків. Всі обліки та спостереження проводили у двох несуміжних повтореннях досліду.

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГРУНТУ

Вирощування соняшнику без зрошення, порівняно зі зрошуваними варіантами, забезпечило більш сприятливі загальнофізичні (щільність складення - 1,16-1,39 г/см³, пористість - 46,5 - 53,2%) та воднофізичні (кількість поглинутої води за годину - 231 мм, швидкість поглинання води - 3,9 мм/хв) властивості ґрунту.

Вміст нітратів, рухомого фосфору й обмінного калію протягом вегетації соняшнику знижувався від сходів до збирання врожаю. Більш інтенсивно використовувались поживні речовини з ґрунту при зрошенні.

На вміст елементів в ґрунті значно впливало застосування мінеральних добрив. Максимальний вміст нітратів (18,5 мг/кг ґрунту), рухомого фосфору (34,0 мг/кг ґрунту) в шарі ґрунту 0-50 см був відмічений при внесенні добрив нормою N90P120. Обмінного калію найбільше містилось в ґрунті на неудобрених варіантах (402 мг/кг ґрунту).

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, РОЗВИТКУ ТА ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН СОНЯШНИКУ

Застосування зрошення подовжувало тривалість періоду “сходи-фізіологічна стиглість” соняшнику, в середньому, на 4 дні. Внесення мінеральних добрив спричиняло збільшення тривалості вегетації на 2 - 3 без зрошення, та на 4 - 5 днів - в умовах зрошення. Вплив густоти стояння рослин був менш суттєвим: досліджуваний показник збільшувався, в середньому, на 1 день.

Досліджувані фактори істотно впливали на зміну висоти рослин соняшнику. Найвищі рослини, як в неполивних, так і поливних умовах, формувались при застосуванні добрив нормою N90P120 та густоті стояння рослин 80 тис./га (у фазу фізіологічної стиглості - 162,3 та 193,5 см відповідно). Діаметр кошику максимального значення досягав при поєднанні: внесення добрив нормою N90P120 та густоти стояння рослин 30 тис./га і становив - 18,8 см без зрошення, та 26,1 см - при зрошенні.

Найбільшою площа листкової поверхні соняшнику, як без зрошення, так і в зрошуваних умовах, формувалась у фазу цвітіння на фоні внесення добрив нормою N90P120 та густоті стояння рослин 80 тис./га. Без зрошення вона становила 31,0, а при зрошенні - 40,9 тис.м²/га. Максимальне накопичення сухої речовини було зафіксовано у фазу фізіологічної стиглості на фоні живлення N90P120 та густоти стояння рослин 80 тис./га - 60,6 ц/га на неполивних варіантах та 81,2 ц/га у зрошуваних варіантах.

Досліджувані фактори впливали на фотосинтетичний потенціал. Максимального значення фотосинтетичний потенціал досягнув у фазу фізіологічної стиглості - 929 тис. м² доба/га без зрошення та 1242 тис. м² доба/га при зрошенні. Ці показники були досягнуті при внесенні добрив нормою N90P120 та густоті стояння рослин 80 тис./га. Найвища чиста продуктивність фотосинтезу зафіксована у фазу цвітіння: в незрошуваних умовах - при внесенні одинарної норми добрив та густоті стояння рослин 50 тис./га - 10,5 г/м²/доба; на поливних варіантах - на фоні подвійної норми добрив і густоті стояння рослин 70 тис./га - 12,2 г/м²/доба.

ВПЛИВ РІВНЯ ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ДОБРИВ, ГУСТОТИ СТОЯННЯ РОСЛИН НА ВРОЖАЙ І ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОНЯШНИКУ

Аналізуючи дані, отримані в польових дослідах, можна констатувати, що врожайність соняшнику коливалась у широких межах від 12,4 до 36,0 ц/га залежно від поєднання досліджуваних факторів, кожен з яких мав вплив на продуктивність рослин (табл. 1).

Зрошення нівелює дію лімітуючого для зони Степу фактора - нестачі вологи. При зрошенні спостерігається значне підвищення врожайності: без зрошення, в середньому, вона становила 16,1 ц/га, тоді як при зрошенні - 28,7 ц/га. Урожайність соняшнику при зрошенні була на 78,3% більшою порівняно зі сформованою без зрошення.

Таблиця 1 Урожайність гібриду соняшнику Еней залежно від досліджуваних факторів, ц/га (середнє за 2003-2005 рр.)

Фон живлення, (В)	Густота стояння рослин, тис./га, (С)
	30	40	50	60	70	80
Без зрошення, (А)
Без добрив	15,6	16,6	15,2	14,0	13,1	12,4
N45P60	18,3	19,5	17,7	16,3	15,0	13,9
N90P120	18,5	19,9	18,1	16,6	15,2	14,1
Зрошення, (А)
Без добрив	21,2	22,3	23,8	25,3	24,6	23,2
N45P60	26,9	28,3	30,0	31,9	33,6	31,1
N90P120	28,7	30,4	32,2	34,2	36,0	33,3

НІР₀₅, ц/га для: фактора А - 0,34-0,49; фактора С - 0,59-0,85; фактора В - 0,42-0,60; комплексної дії АВС - 1,45-2,08;

У роки досліджень урожайність соняшнику значно збільшувалась залежно від фону мінерального живлення, як в незрошуваних, так і зрошуваних умовах. Урожайність без внесення добрив, у середньому, складала - 18,9 ц/га і збільшувалась при внесенні добрив нормою N₄₅P₆₀ - до 23,5, а нормою N₉₀P₁₂₀ - до 24,8 ц/га. Прибавка врожаю на фоні внесення N₄₅P₆₀ складала 4,6 ц/га (24,3%), на фоні N₉₀P₁₂₀ - 5,9 ц/га (31,2%). Без зрошення норма добрив N₄₅P₆₀ збільшувала врожайність, порівняно з неудобреним контролем на 1,5 - 2,9 ц/га (12,1 - 17,5%), а на фоні N₉₀P₁₂₀ - на 1,7 - 3,3 ц/га (13,7 - 19,9%). У зрошуваних варіантах на неудобреному фоні середня врожайність складала 23,4 ц/га, при внесенні одинарної норми добрив - 30,3 ц/га, а подвійної - 32,5 ц/га. В умовах зрошення прибавка від застосування добрив нормою N₄₅P₆₀ коливалась у межах 5,7 - 9,0 ц/га (26,9 - 36,6%), а нормою N₉₀P₁₂₀ - 7,5 - 11,4 ц/га (35,4 - 46,3%).

Щодо впливу густоти стояння рослин, то слід відмітити, що загущення забезпечувало зростання врожаю соняшнику, але до певної межі, залежно від рівня водозабезпечення. Так, збільшення густоти стояння рослин від 30 до 40 тис./га у незрошуваних умовах на всіх фонах живлення позитивно впливало на врожайність, забезпечивши прибавку 1,0 - 1,4 ц/га. Подальше збільшення густоти стояння призводило до зниження врожайності. В умовах зрошення спостерігалась інша залежність урожайності від густоти стояння рослин у посівах. Так, у варіанті без добрив збільшення густоти стояння рослин від 30 до 60 тис./га дає зростаючі прибавки (1,1 - 4,1 ц/га), а при подальшому збільшенні густоти стояння до 70 та 80 тис./га врожайність зменшувалась на 0,7 - 2,1 ц/га, порівняно з густотою стояння рослин 60 тис./га. У варіантах із внесенням добрив нормою N₄₅P₆₀ та N₉₀P₁₂₀ збільшення густоти стояння від 30 до 70 тис./га забезпечило прибавку врожаю в межах 1,4 - 6,7 та 1,7 - 7,3 ц/га відповідно. При густоті 80 тис./га прибавки складала 4,2 - 4,6 ц/га.

Величина множинного коефіцієнта кореляції - 0,9204 в незрошуваних та 0,9748 у зрошуваних умовах - вказує на тісний зв'язок урожайності соняшнику з досліджуваними факторами.

Судячи з величини парціальних коефіцієнтів, найбільш тісний зв'язок зафіксований між дозою внесення добрив і густотою стояння рослин - 84,72% у богарних умовах та 95,02% при зрошенні. На основі розрахунків коефіцієнтів регресії та вільного члену було складене рівняння регресії:

Y=12,3167+0,0148Х₁+0,12Х₂ - без зрошення;

Y=16,0419+0,0386Х₁+0,1755Х₂ - в умовах зрошення.

де Х₁ - доза мінеральних добрив, кг д.р./га

Х₂ - густота стояння рослин, тис./га.

Розраховані коефіцієнти регресії свідчать, що в незрошуваних умовах збільшення дози мінеральних добрив на 1 кг/га діючої речовини забезпечує приріст врожайності на 0,0148 ц/га; збільшення густоти стояння на 1 тис./га (до 40 тис./га) збільшує врожайність - на 0,12 ц/га. При зрошенні підвищення дози мінеральних добрив на 1 кг/га діючої речовини сприяє підвищенню врожаю на 0,0386 ц/га, збільшення густоти стояння рослин на 1 тис./га (до 70 тис./га) підвищує врожай - на 0,1755 ц/га.

Маса 1000 насінин у досліді змінювалась залежно від досліджуваних факторів. Більшою вона була на зрошенні і становила, у середньому за роки досліджень 58,9 г, зменшуючись до 43,9 г без зрошення.

Як свідчать експериментальні дані, мінеральні добрива збільшували масу 1000 насінин, порівняно з неудобреним контролем і в незрошуваних, і зрошуваних умовах. Так, за вирощування соняшнику без зрошення на неудобреному фоні маса 1000 насінин, в середньому, складала 41,5 г, тоді як при внесенні добрив нормою N₄₅P₆₀ та N₉₀P₁₂₀ вона становила 44,8 та 45,5 г відповідно. У зрошуваних умовах на контролі цей показник складав 57,3 г, а на фоні N₄₅P₆₀ та N₉₀P₁₂₀ збільшувався до 59,2 та 60,1 г відповідно.

Густота стояння рослин соняшнику мала значний вплив на формування насіння. У незрошуваних умовах максимальна маса 1000 насінин була при густоті стояння рослин 30 тис./га - 45,1 г. Зі збільшенням густоти стояння рослин до 80 тис./га цей показник був мінімальним і становив 42,4 г. При вирощуванні в умовах зрошення найбільш крупне та повноцінне насіння соняшнику сформувалось також при густоті стояння рослин 30 тис./га (60,5 г). Подальше збільшення густоти стояння зменшувало масу 1000 насінин, і при густоті стояння рослин 80 тис./га становило 56,7 г.

Аналіз вмісту олії в насінні показав, що цей показник був вищим у незрошуваних умовах і складав, у середньому, 53,0%. В умовах зрошення він зменшувався до 51,4%. Застосування мінеральних добрив негативно впливало на олійність насіння. Найбільший вміст олії в насінні зафіксовано в умовах без зрошення на неудобреному фоні - 53,8%. При внесенні добрив нормою N₄₅P₆₀ та N₉₀P₁₂₀ цей показник зменшувався до 53,0 та 52,2% відповідно. В умовах зрошення максимальним вміст олії був на фоні без добрив і складав, в середньому, 52,7%, мінімальним - на фоні N₉₀P₁₂₀ - 50,7%. При внесенні добрив нормою N₄₅P₆₀ вміст олії складав 51,9%. Вміст олії в насінні соняшнику змінювався пропорційно збільшенню густоти стояння рослин. Так, найбільший вміст олії в незрошуваних умовах був при густоті стояння рослин 30 тис./га - 53,3%, найменший - при 80 тис./га - 52,1%. У зрошуваних умовах спостерігалась тенденція до зменшення олійності від збільшення густоти стояння рослин. Максимальний вміст олії зафіксовано при густоті стояння рослин 30 тис./га - 52,1%, мінімальний - при 80 тис./га - 50,6%.

Збір олії з гектара посівів у незрошуваних умовах складав, у середньому, 794,0 кг/га, а на зрошенні більше - на 73,6%. В умовах без зрошення внесення добрив нормою N₄₅P₆₀ збільшувало даний показник, порівняно з неудобреним контролем, на 103,8 кг/га. На фоні N₉₀P₁₂₀ зафіксовано несуттєве збільшення збору олії. На зрошенні найбільший збір олії був на фоні N₉₀P₁₂₀ і становив 1528,7 кг/га.

Аналіз складу жирних кислот свідчить, що вміст олеїнової та лінолевої кислот в олії соняшнику знаходиться у зворотній залежності (табл 2). Так, якщо в середньому, вміст олеїнової кислоти в незрошуваних умовах становив 74,45% і зменшувався при зрошенні до 72,61%, то лінолевої - збільшувався з 15,8% без зрошення до 17,08 % при зрошенні.

Вміст пальмітинової кислоти в умовах без зрошення складав 4,18%, і збільшувався до 4,41 при зрошенні, стеаринової - відповідно 3,24 та 3,2%. Вміст ліноленової кислоти був у межах 0,15% як незрошуваних, так і зрошуваних умовах.

Максимальний вміст олеїнової кислоти в незрошуваних умовах зафіксований на фоні без добрив - 75,48%. При застосуванні добрив нормою N₄₅P₆₀ цей показник зменшувався, і склав, у середньому 73,92, а на фоні N₉₀P₁₂₀ - 73,01%. У той же час мінеральні добрива збільшують вміст лінолевої кислоти. Так, якщо на неудобрених варіантах вміст лінолевої кислоти складав 14,64%, то при внесенні добрив з розрахунку N₄₅P₆₀ та N₉₀P₁₂₀ цей показник складав, відповідно, 16,02 та 16,73%.

Таблиця 2 Вміст олеїнової кислоти в олії гібриду соняшнику Еней залежно від досліджуваних факторів, % (середнє за 2003-2005 рр.)

Фон живлення	Густота стояння рослин, тис./га
	30	40	50	60	70	80
Без зрошення
Без добрив	78,72	77,17	75,80	74,80	73,78	72,63
N45P60	77,09	75,26	74,38	73,24	72,40	71,15
N90P120	75,89	74,75	73,50	72,26	71,41	70,26
Зрошення
Без добрив	76,31	75,16	74,10	73,25	72,25	71,43
N45P60	75,38	74,28	73,22	72,10	71,25	69,68
N90P120	74,29	73,23	72,14	70,64	69,74	68,54

Відмічено, що застосування добрив при вирощуванні соняшнику у зрошуваних умовах зменшує вміст олеїнової кислоти в олії, а лінолевої - збільшує.

На неудобреному фоні вміст олеїнової кислоти складав 73,75%, лінолевої - 16,05%, при внесенні добрив нормою N₄₅P₆₀ - 72,65% та 17,11%, а на фоні N₉₀P₁₂₀ - 71,43% та 18,08% відповідно. Відмічено тенденцію до збільшення вмісту в олії пальмітинової та зменшення стеаринової кислоти як в умовах зрошення, так і без зрошення. На вміст ліноленової кислоти мінеральні добрива суттєво не впливають.

При збільшенні густоти стояння рослин, як в умовах без зрошення, так і при зрошенні, відмічено чітку закономірність зменшення вмісту олеїнової та збільшення лінолевої кислоти. Максимальний вміст олеїнової кислоти був при густоті стояння рослин до 30 тис./га: в середньому, 78,72% в незрошуваних умовах і 76,31% - при зрошенні, мінімальний при 80 тис./га - 70,26 та 68,54% відповідно.

Найбільший вміст лінолевої кислот зафіксовано при густоті стояння рослин соняшнику до 80 тис./га - в середньому, 19,6% в богарних умовах, та 20,82% при зрошенні, найменший - при 30 тис./га - 11,43 та 13,66% відповідно. На вміст пальмітинової, стеаринової та ліноленової кислоти густота стояння не впливала.

РАЦІОНАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВОЛОГИ, ДОБРИВ ТА ЕКОНОМІЧНА Й ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ ГІБРИДУ СОНЯШНИКУ ЕНЕЙ

Величина сумарного водоспоживання при проведенні наших досліджень значно змінювалась і коливалась у межах від 2646 до 3580 м³/га залежно від досліджуваних факторів.

Найбільший вплив на величину сумарного водоспоживання, як свідчать експериментальні дані, спричиняли рівні водозабезпечення. Так, у незрошуваних умовах цей показник складав, у середньому, 2711 м³/га, тоді як при зрошенні - 3486 м³/га.

Застосування добрив в умовах без зрошення сприяло збільшенню показника сумарного водоспоживання. На неудобреному контролі сумарне водоспоживання складало, у середньому, 2683 м³/га. При внесенні добрив з розрахунку N₄₅P₆₀ та N₉₀P₁₂₀ цей показник складав 2717 та 2733 м³/га відповідно. Така ж закономірність спостерігається і на зрошенні. На контролі сумарне водоспоживання, в середньому, становило 3454 м³/га, на удобрених варіантах - 3494 та 3511 м³/га (N₄₅P₆₀ та N₉₀P₁₂₀).

Збільшення густоти стояння рослин у наших дослідах веде до збільшення сумарного водоспоживання. Максимальним його значення без зрошення було при густоті стояння рослин 80 тис./га - 2788 м³/га, мінімальним - при 30 тис./га (2646 м³/га). В умовах зрошення найбільше сумарне водоспоживання було зафіксоване при густоті стояння рослин 80 тис./га - 3580 м³/га, найменше - при 30 тис./га - 3406 м³/га

Результати проведених розрахунків визначення частки складових елементів у сумарному водоспоживанні у посівах соняшнику без зрошення свідчать, що більшу частину загального споживання води забезпечували корисні опади - 60,34% (рис. 1), тоді як частка ґрунтових запасів вологи склала 39,66%.

Без зрошення Зрошення

Рис 1 - Частка участі складових елементів у сумарному водоспоживанні гібриду соняшнику Еней залежно від рівнів водозабезпечення (середнє за 2003 - 2005 рр.)

Розподіл складових у сумарному водоспоживанні в умовах зрошення був наступним: корисні опади - 39,33%, зрошувальна норма - 39,10 і запаси вологи в ґрунті - 21,57%.

Загальноприйнятим показником оцінки ефективності використання культурою вологи на формування одиниці врожаю є коефіцієнт водоспоживання (табл. 3). Розрахунки коефіцієнту сумарного водоспоживання соняшнику свідчать про залежність цього показника від досліджуваних факторів. Без зрошення цей показник був більшим, ніж в умовах зрошення. Так, у варіантах без зрошення коефіцієнт водоспоживання, у середньому, складав 172, а при зрошенні - 124 м³/ц.

Добрива також впливали на коефіцієнт водоспоживання. В умовах без зрошення на неудобреному контролі цей показник, в середньому, складав 187 м³/ц. При застосуванні добрив нормою N₄₅P₆₀ коефіцієнт водоспоживання зменшувався та складав 164, а нормою N₉₀P₁₂₀ - 163 м³/ц. При вирощуванні соняшнику в умовах зрошення вплив добрив на даний показник був таким: на фоні без добрив коефіцієнт водоспоживання, в середньому, складав - 148 м³/ц, на фоні N₄₅P₆₀ та N₉₀P₁₂₀ - 116 та 109 м³/ц.

Таблиця 3 Коефіцієнт водоспоживання гібриду соняшника Еней залежно від досліджуваних факторів, м³/ц (середнє за 2003-2005 рр.)

Фон живлення	Густота стояння рослин, тис./га
	30	40	50	60	70	80
Без зрошення
Без добрив	170	160	176	192	207	220
N45P60	146	138	153	167	183	200
N90P120	145	136	150	165	182	198
Зрошення
Без добрив	161	153	145	137	142	152
N45P60	128	122	116	110	105	115
N90P120	121	114	108	103	99	108

Щодо впливу густоти стояння рослин на даний показник слід відзначити, що без зрошення максимальний коефіцієнт водоспоживання отримано при збільшенні густоти стояння рослин до 80 тис./га - в середньому, 206 м³/ц, мінімальний при 40 тис./га - 145 м³/ц. Найбільший коефіцієнт водоспоживання при зрошенні відмічено за густоти стояння рослин 30 тис./га - в середньому, 137 м³/ц, найменший - при загущенні посіву до 70 тис./га - 115 м³/ц.

За результатами дослідів та на основі технологічних карт були проведені розрахунки показників економічної ефективності з метою виявлення найбільш оптимальних технологій вирощування соняшнику олеїнового типу в різних умовах.

Оцінюючи вплив досліджуваних факторів на виробничі витрати, слід відмітити, що найбільшими вони були на зрошенні і складали, в середньому, - 1357 грн./га. При вирощуванні соняшнику без зрошення спостерігалось зменшення витрат на 15,9% (до 1170 грн./га).

Внесення добрив збільшувало виробничі витрати. Так, якщо на фоні без добрив виробничі витрати, в середньому по фактору, складали 1050 грн./га, то при внесенні N₄₅P₆₀ та N₉₀P₁₂₀ вони збільшувались до 1282 та 1458 грн./га, відповідно, на 22,0 та 38,8%. На виробничі витрати впливала густота стояння рослин. Мінімальні виробничі витрати були при густоті стояння 30 тис./га і складали, в середньому, 1233 грн./га, максимальні - при 70 тис./га - 1281 грн./га.

Зрошення сприяло зменшенню собівартості продукції. Так, в середньому, вирощування соняшнику в умовах зрошення собівартість становила 47,4 грн./ц, тоді як без зрошення - 73,2 грн./ц.

Найнижча собівартість продукції зафіксована при вирощуванні без добрив - 58,2 грн./ц, найбільша - на фоні внесення N₉₀P₁₂₀ - 64,3 грн./ц. При внесенні добрив нормою N₄₅P₆₀ цей показник складав 58,5 грн./ц. Зміна густоти стояння по-різному впливала на собівартість. Так при зміні густоти стояння рослин від 30 до 40 тис./га, в середньому по фактору, вона зменшувалась, а починаючи з 50 тис./га - зростала.

Мінімальна собівартість - 56,4 грн./ц зафіксована при густоті стояння рослин 40 тис./га, максимальна - 66,7 грн./ц - при густоті стояння рослин - 80 тис./га. Зниження собівартості на зрошуваних ділянках, порівняно з богарними умовами, в середньому, найбільшим було на фоні N₉₀P₁₂₀ - 31,5 грн./ц, тоді як на фоні N₄₅P₆₀ - 25,6, на контролі (без добрив) - 20,4 грн./ц. Собівартість зменшувалась залежно від густоти стояння рослин. Максимальним зниження було при густоті стояння рослин 80 тис./га - 38,3, мінімальним при густоті стояння рослин 40 тис./га - 14,6 грн./ц.

Визначальним показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є величина чистого прибутку (табл. 4).

Результати визначення чистого прибутку свідчать, що зрошення, порівняно з незрошуваними умовами, привело до збільшення цього показника. Чистий прибуток при зрошенні становив, у середньому, 2116 грн./га, тоді як без зрошення - 779 грн./га. Чистий прибуток збільшувався також при застосуванні добрив. Так, якщо на фоні без добрив чистий прибуток, в середньому, становив 1239 грн./га, то на фоні внесення N₄₅P₆₀ - 1567, а на фоні N₉₀P₁₂₀ - до 1538 грн./га.

Таблиця 4 Вплив факторів вирощування гібриду соняшнику Еней на чистий прибуток, грн./га (середнє за 2003 - 2005 рр.)

Фон живлення	Густота стояння рослин, тис./га
	30	40	50	60	70	80
Без зрошення
Без добрив	909	1010	857	714	618	522
N45P60	1033	1155	959	793	637	514
N90P120	897	1034	837	668	502	370
Зрошення
Без добрив	1488	1599	1763	1912	1841	1667
N45P60	1936	2080	2261	2457	2627	2352
N90P120	1974	2140	2336	2550	2729	2416
Збільшення від зрошення
Без добрив	579	589	906	1198	1223	1145
N45P60	903	925	1302	1664	1990	1838
N90P120	1077	1106	1499	1882	2227	2046

Щодо впливу густоти стояння слід зазначити, що максимальний чистий прибуток зафіксовано при густоті стояння рослин 60 тис./га, в середньому, 1516 грн./га, мінімальний - при загущенні посіву 30 тис./га - 1373 грн./га.

Збільшення, в середньому, чистого прибутку від зрошення максимальним було при подвійній нормі добрив - 1640, мінімальним - на контролі (без добрив) - 940 грн./га. При застосуванні добрив нормою N₄₅P₆₀ чистий прибуток збільшувався, в середньому, на 1437 грн./га. Вплив густоти стояння на цей показник був також суттєвим. Збільшення його було найбільшим при загущенні посіву до 70 тис./га в середньому 1813 грн./га, найменшим - при густоті стояння рослин 30 тис./га - 853 грн./га.

Досліджувані фактори суттєво впливали на величину показників енергетичної ефективності вирощування соняшнику. Розрахункові дані свідчать, що коефіцієнт енергетичної ефективності, на зрошенні, в середньому, складав 2,77. У незрошуваних умовах він становив 4,32.

Застосування добрив збільшувало коефіцієнт енергетичної ефективності. В умовах без зрошення найменшим він був у варіанті без добрив - 3,96. При внесенні добрив нормою N₄₅P₆₀ та N₉₀P₁₂₀ коефіцієнт складав 4,48 та 4,52 відповідно. На зрошенні мінімальним цей показник був на неудобреному контролі - 2,31, тоді як на фоні N₄₅P₆₀ він складав - 2,90, а на фоні N₉₀P₁₂₀ - 3,09.

Коефіцієнт енергетичної ефективності змінювався залежно від густоти стояння і пропорційно надходженню енергії з урожаєм. У незрошуваних умовах збільшення густоти стояння рослин 30 до 40 тис./га призводило до підвищення коефіцієнту, подальше загущення рослин до 80 тис./га сприяло зменшенню цього показника. На зрошенні зростання коефіцієнту енергетичної ефективності зафіксовано зі збільшенням густоти стояння рослин від 30 до 70 тис./га. Зміна густоти стояння з 70 до 80 тис./га спричиняла зменшення цього показника. Максимальний коефіцієнт енергетичної ефективності в умовах без зрошення зафіксовано при густоті стояння 40 тис./га - 5,04, мінімальний - при 80 тис./га - 3,52. На зрошенні найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності отримали при густоті стояння рослин 70 тис./га - 2,98, найменший - при 30 тис./га - 2,54.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне обґрунтування і практичне вирішення технологічних прийомів підвищення врожайності і якості насіння гібриду соняшнику олеїнового типу, зокрема рівня водозабезпечення, фону живлення та густоти стояння рослин. Результати одержаних експериментальних даних дозволяють сформулювати такі висновки:

1. При вирощуванні соняшнику в незрошуваних умовах, порівняно зі зрошуваними, забезпечуються найбільш сприятливі загальнофізичні та воднофізичні властивості ґрунту. Застосування добрив сприяло збільшенню запасів нітратів та рухомого фосфору в ґрунті, на відміну від неудобрених варіантів. Максимальне використання азоту зафіксовано в період “сходи-цвітіння”, а фосфору та калію - “цвітіння-фізіологічна стиглість”.

2. Зрошення, у середньому за роки досліджень, подовжувало тривалість періоду “сходи-фізіологічна стиглість” соняшнику на 4 дні. Внесення мінеральних добрив спричиняло до збільшення тривалості вегетації на 2 - 3 без зрошення на 4 - 5 днів у зрошуваних умовах. Вплив густоти стояння рослин був менш суттєвим: досліджуваний показник збільшувався, в середньому, на 1 день. Зрошення, внесення добрив й збільшення густоти стояння істотно збільшували висоту рослин. Максимальне значення цього показника було отримане в поливних умовах при застосуванні добрив нормою N₉₀P₁₂₀ за густоти стояння рослин 80 тис./га - 193,5 см. Діаметр кошику найбільшим був на фоні N₉₀P₁₂₀ та густоті стояння рослин 30 тис./га - 26,1 см.

3. Досліджувані фактори суттєво змінювали площу листкової поверхні та накопичення сухої речовини в усі періоди визначення. У фазу цвітіння зафіксовано максимальну площу листкової поверхні - при вирощуванні соняшнику в умовах зрошення на фоні живлення N₉₀P₁₂₀ за густоти стояння рослин 80 тис./га - 40,9 тис.м²/га. У цьому ж варіанті була отримана найбільша маса сухої речовини соняшнику - 81,2 ц/га. Найбільше значення фотосинтетичного потенціалу соняшнику було зафіксовано у фазу фізіологічної стиглості в зрошуваних умовах на фоні внесення подвійної норми мінеральних добрив і за густоти стояння 80 тис./га - 1242 тис. м² доба/га. Чиста продуктивність фотосинтезу максимальною була в фазу цвітіння в комбінації, де поєднувалось зрошення, фон живлення N₉₀P₁₂₀ з густотою стояння рослин 70 тис./га - 12,2 г/м²/доба.

4. Зрошення призводило до збільшення кількості бур'янів та їх сухої маси на 29 та 46,6 % відповідно. Застосування мінеральних добрив нормами N₄₅P₆₀ та N₉₀P₁₂₀ спричиняло збільшення забур'яненості соняшнику від 12,5 до 21,1%, сухої маси бур'янів на 7,8 - 13,6% без зрошення та відповідно на 14,8 - 25,9% та 21,2 - 45,5% на зрошуваних ділянках. Загущення посівів з 30 до 80 тис./га сприяло зменшенню кількості бур'янів на 3,3 - 16,3% на неполивних варіантах та на 4,2 - 16,6% на зрошенні. Суха маса бур'янів зменшувалась від збільшення густоти стояння без зрошення від 5,8 до 27,2%, при зрошенні - на 4,7- 27,7%.

5. Аналіз експериментальних даних свідчить, що максимальну врожайність у досліді отримано в зрошуваних умовах, при внесенні добрив нормою N₉₀P₁₂₀ та густоті стояння рослин 70 тис./га - 36,0 ц/га. При зрошенні врожайність соняшнику збільшувалась на 78,3% порівняно з умовами без зрошення. Частка участі рівня водозабезпечення у зміні врожаю соняшника була найбільшою і коливалась у межах від 75,26 до 79,85%. Частка мінеральних добрив складала від 10,78 до 13,69%, а густоти стояння рослин - 0,88 - 1,05%.

6. Максимальний вміст олії в насінні отримано при вирощуванні соняшнику без зрошення, без внесення добрив за густоти стояння рослин 30 тис./га - 54,2%. Найбільший збір олії з гектара посівів зафіксовано на зрошенні з подвійною нормою добрив - 1528,7 кг/га.

7. Під впливом досліджуваних факторів змінювався жирнокислотний склад олії. Застосування зрошення, мінеральних добрив і зміна густоти стояння рослин спричиняли зменшення вмісту олеїнової кислоти та збільшення лінолевої та пальмітинової кислот. Максимальний вміст олеїнової кислоти - 78,72% зафіксовано за умов вирощування соняшнику без зрошення на неудобреному фоні з густотою стояння рослин 30 тис./га.

8. Сумарне водоспоживання зрошуваного соняшнику становило 3486 м³/га, що на 28,6 % більше, ніж при вирощуванні його без зрошення. Внесення добрив та збільшення густоти стояння рослин підвищувало сумарне водоспоживання. У структурі загального водоспоживання на частку корисних опадів у незрошуваних умовах припадає 60,34%, ґрунтової вологи - 39,66%. У зрошуваних умовах корисні опади складали 39,33%, зрошувальна норма 39,10, запаси ґрунтової вологи - 21,57% від сумарного водоспоживання.

Найбільший коефіцієнт водоспоживання соняшнику зафіксовано в богарних умовах, без внесення добрив за густоти стояння рослин 80 тис./га - 220 м³/ц, найменший - при поєднанні зрошення, фону живлення N₉₀P₁₂₀ та густоті стояння рослин 70 тис./га - 99 м³/ц.

9. Економічна оцінка технології вирощування гібриду соняшнику Еней показала, що максимальний чистий прибуток в богарних умовах отримали на фоні живлення N₄₅P₆₀ за густоти стояння рослин 40 тис./га - 1155 грн/га. У зрошуваних умовах найбільший чистий прибуток - 2729 грн./га отримали при вирощуванні соняшнику на зрошенні, внесенні подвійної норми добрив та густоти стояння рослин 70 тис./га. З енергетичної точки зору вирощування соняшнику олеїнового типу є ефективним та енергозберігаючим в незрошуваних умовах виконання комплексу агроприйомів: фон живлення N₄₅P₆₀ та густота стояння рослин 40 тис./га, а в зрошуваних умовах на фоні живлення N₉₀P₁₂₀ та густоті стояння 70 тис./га. З метою отримання максимального врожаю в умовах південного Степу України рекомендуємо при вирощуванні соняшнику олеїнового типу гібриду Еней без зрошення вносити добрива нормою N₄₅P₆₀ за густоти стояння рослин 40 тис./га. При вирощуванні його на зрошуваних землях мінеральні добрива слід вносити нормою N₉₀P₁₂₀, густоту стояння рослин у посівах встановлювати з розрахунку 70 тис./га.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ушкаренко В.О., Лазер П.Н., Каплін С.О. Ефективність вирощування соняшнику олеїнового типу в умовах півдня України// Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2006. - Вип. 45. - С. 6 - 11. (Частка авторства 70% - проведення дослідів, статистична обробка та аналіз даних)

2. Каплін С.О. Водоспоживання та ефективність використання води гібридом соняшника Еней// Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2006. - Вип. 47. - С. 65-71.

3. Каплін С.О. Вплив умов вирощування, фону живлення та густоти стояння на врожайність та динаміку листкової поверхні рослин гібриду соняшнику Еней// Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2006. - Вип. 52. - С. 65 - 71.

4. Ушкаренко В.О., Лазер П.Н., Каплін С.О. Енергетична та економічна ефективність вирощування гібрида соняшнику Еней// Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. пр. - Біла Церква: 2007 . - Вип. 46. - С. 80 - 83. (Частка авторства 75% - проведення розрахунків, аналіз їх результатів).

5. Ушкаренко В.О., Лазер П.Н., Каплін О.О., Каплін С.О. Збір олії та її якість залежно від умов вирощування, фону живлення та загущення рослин гібриду соняшника Еней// Селекція та насінництво. Харків: 2007 . - Вип. 94. - С. 218 - 225. (Частка авторства 70% - проведення розрахунків, аналіз їх результатів).

АНОТАЦІЇ

Каплін С.О. Вплив рівнів водозабезпечення , добрив, густоти стояння рослин на врожай та якість соняшнику олеїнового типу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 - сільськогосподарські меліорації. - Державний вищий навчальний заклад "Херсонський державний аграрний університет":, Херсон, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу рівня водозабезпення, фону живлення та густоти стояння рослин на процеси росту та розвитку рослин соняшнику, продуктивність і якість його насіння, ефективність використання природних ресурсів і коштів при вирощуванні цієї культури.

Для підвищення врожайності та покращення якості насіння гібриду соняшнику Еней на півдні України рекомендується дотримуватись таких параметрів технології: вирощувати соняшник у зрошуваних умовах, мінеральні добрива вносити нормою N₉₀P₁₂₀, густоту стояння рослин у посівах встановлювати з розрахунку, щоб на період збирання врожаю вона складала 70 тис./га.

Ключові слова: соняшник, рівень водозабезпечення, фон живлення, густота стояння, урожай, якість, жирнокислотний склад, водоспоживання, економічна ефективність.

Каплин С.А. Влияние уровней водообеспечения, удобрений, густоты стояния растений на урожай и качество семян подсолнечника олеинового типа. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.02. - сельскохозяйственные мелиорации. - Государственное высшее учебное заведение " Херсонский государственный аграрный университет":, Херсон, 2007.

Диссертационная работа посвящена изучению влияния условий выращивания, фона питания и густоты стояния на процессы роста и развития растений подсолнечника, продуктивность и качество его семян, эффективность использования природных и финансовых ресурсов при выращивании этой культуры.

Опыты проводились в Каховском государственном аграрном техникуме Каховского района Херсонской области на протяжении 2003 - 2005гг.

В результате проведения исследований установлено, что на изменение высоты растений подсолнечника исследуемые факторы существенно влияли. Самые высокие растения, как в неполивных, так и поливных условиях, формировались при внесении удобрений нормой N90P120 и густоте стояния растений 80 тыс./га (в фазу физиологической спелости - 162,3 и 193,5 см, соответственно). Наибольшая площадь листовой поверхности подсолнечника, как в неполивных так и поливных условиях, формировалась в фазу цветения на фоне внесения удобрений нормой N90P120 и густоте стояния растений 80 тыс./га. Без орошения она составляла 31,0, а при орошении - 40,9 тыс.м²/га. Максимальные значения чистой продуктивности фотосинтеза были отмечены в фазу цветения: в условиях без орошения - при внесеннии одинарной нормы удобрений и густоте стояния растений 50 тыс./га - 10,5 г/м²/сутки; на поливных вариантах - на фоне двойной нормы удобрений и густоте стояния растений 70 тыс./га - 12,2 г/м²/сутки.

Гибрид подсолнечника Эней в неполивных условиях на фоне внесения удобрений нормой N₄₅P₉₀ и густоте стояния растений 40 тыс./га формирует урожай 19,5 ц/га. Повышение нормы удобрений до N₉₀P₁₂₀ существенно не повышало урожайность, а дальнейшее увеличение густоты стояния растений до 80 тыс./га сопровождалось его снижением. Максимальная урожайность при орошении - 36,0 ц/га получена при следующих параметрах технологии: орошение, фон питания N₉₀P₁₂₀ загущение посева до 70 тыс./га. При орошении урожайность подсолнечника, в среднем, увеличивалась на 78,3%, по сравнению с неорошаемыми условиями.

Наибольшее влияние на изменение урожая гибрида подсолнечника Эней оказывало орошение (75,26 - 79,85%). Долевое участие минеральных удобрений по годам исследований составляло от 10,78 до 13,69%, а густоты стояния - от 0,88 до 1,05%. Подтверждение результатов исследований получено при проведении статистических методов обработки экспериментальных данных. Установлены математические зависимости изменения урожая от определяющих его факторов, выраженных в модели урожая, которая позволяет с высокой точностью программировать урожай зерна культуры.

Максимальное содержание жира в семенах получено при выращивании подсолнечника без орошения , без удобрений, густоте стояния - 30 тыс./га - 54,2%. Наибольший сбор жира с гектара посева зафиксирован на орошении при двойной норме удобрений - 1528,7 кг/га. Под влиянием исследуемых факторов изменяется жирнокислотный состав масла. Применение орошения, минеральных удобрений и изменение густоты стояния растений приводило к уменьшению содержания олеиновой кислоты и увеличению - линолевой и пальмитиновой кислоты. Максимальное содержание олеиновой кислоты 78,72% зафиксирован при выращивании подсолнечника без орошения, без удобрений, густоте стояния растений 30 тыс./га.

При выращивании подсолнечника на юге Украины для получения максимально высокого урожая с соответствующими высокими показателями качества наиболее эффективным является агротехнический комплекс, который включает в себя сочетание орошения, внесения минеральных удобрений нормой N₉₀P₁₂₀ с загущением посева до 70 тыс./га, при этом чистая прибыль составляла 2728,8 грн./га.

Основные результаты диссертационной работы внедрены в сельскохозяйственном производстве.

Ключевые слова: подсолнечник, уровень водообепечения, фон питания, густота стояния, качество, жирнокислотный состав, водопотребление, экономическая эффективность.

Кaplin S.O. The Influense of Water-Supply Sufficienci Levels, Fertilszers, Density of Standing Upon the Yield and Qualiti of Olesn Type Sunflower. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate in the major of agricultural reclamation 06.01.02. - State higher educational establishment " Kherson state agricultural university ", Kherson, 2007.

The dissertation is devoted to the studies of the influence of water-supply sufficienci level, background for nutrition and density of standing upon the processes of growing and developing the sunflower crops, the productivity and quality of their seeds, the efficiency of natural resourses utilszation and the costs for growing this culture. To raise the yieid and improve the quality of the seeds of sunflower hybrid Eney in the South of Ukraine it is recommended to keep such technological parametrs: to cultivate sunflower in the condition of irrigation; to apply mineral fertilizers by the norm N₉₀P₁₂₀, to define the density of standing in the crops according to account for 70,000 per hector before harvesting.

Keywords: sunflower, water-supply terms sufficienci level, background for nutrition, density of standing, yield, quality, fat-acidic compositson, water nutritson, economic efficiency.

Размещено на Allbest.ru

...