Размещено на http://www.allbest.ru/

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

(етіологія, патогенез, лікування і профілактика)

16.00.05 - ветеринарна хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

КОЗІЙ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

Біла Церква - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий консультант - доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН ВЛАСЕНКО Володимир Максимович, Білоцерківський державний аграрний універ-ситет, професор кафедри хірургії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор БОРИСЕВИЧ Володимир Борисович, Національний аграрний університет, професор кафедри хірургії ім. проф. І.О. Поваженка

доктор ветеринарних наук, професор ІЗДЕПСЬКИЙ Віталій Йосипович, Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри хірургії та хвороб дрібних тварин

доктор ветеринарних наук, доцент ХОМИН Надія Михайлівна, Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького, доцент кафедри хірургії.

Захист дисертації відбудеться “20”___09__2007 року о _12⁰⁰_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус №8, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий “_7_”__серпня__2007 року.

Учений секретар

Спеціалізованої вченої ради М.П. Чорнозуб

Козій В.І. Ламініт у високопродуктивних корів (етіологія, патогенез, лікування і профілактика). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 - ветеринарна хірургія. - Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2007.

Дисертація присвячена вивченню патогенетичних особливостей розвитку ламініту та його ускладнень у високопродуктивних корів і розробці ефективних методів їх лікування й профілактики.

У результаті проведених досліджень виявлено значне поширення захворювань у ділянці пальців у високопродуктивних корів, зокрема деформацій рогу ратиць (54,2%), хронічного ламініту (23,9%), міжпальцевого дерматиту (13,3%), папіломатозного пальцевого дерматиту (11,0%), виразок підошви (7,8%) та гострого ламініту (1,47%).

Доведено, що основною причиною названих уражень є високо-концентратна годівля, порушення технології згодовування кормів, утримання тварин на твердих підлогах з недостатньою кількістю підстилкового матеріалу, що призводить до порушення метаболічного статусу організму корів, зумовлює підвищення функціонального навантаження на системи детоксикації й розвитку ендотоксикозу.

Вивчено поширення й особливості клінічного перебігу, розроблено ефективні методи лікування папіломатозного пальцевого дерматиту в корів.

Теоретично і практично обґрунтовано оригінальний метод ортопедичної обробки рогу ратиць у корів, запропоновані нові підходи до використання заходів лікування й профілактики ламінітів та їх ускладнень у високопродуктивних корів.

Ключові слова: корова, ламініт, виразки підошви, папіломатозний пальцевий дерматит, годівля, утримання, лікування, профілактика.

Козий В.И. Ламинит у високопродуктивных коров (этиология, патогенез, лечение и профилактика). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.05 - ветеринарная хирургия. - Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 2007.

Диссертация посвящена изучению патогенетических особенностей развития ламинита у высокопродуктивных коров и разработке на этой основе эффективных методов лечения и профилактики данной патологии.

Установлено, что наиболее распространенными патологиями в области пальцев у высокопродуктивных коров являются деформации рога копытец (54,2%), хронические ламиниты (23,9%), межпальцевые дерматиты (13,3%), папиломатозные пальцевые дерматиты (11,0%), язвы подошвы (7,8%) и острые ламиниты (1,47%). Распространение язв подошвы, острого и хронического ламинитов увеличивается с повышением молочной продуктивности коров. ламініт ендотоксикоз корова

Заболеваемость высокопродуктивных коров на ламинит возрастает при увеличении обеспеченности рационов коров кормовыми единицами, переваримым протеином и углеводами на 23-41%, содержании коров на твердом полу с использованием недостаточного количества подстилки, ограниченном моционе и неудовлетворительном состоянии выгульных площадок, скармливании суточной нормы концентрированных кормов за более короткий промежуток времени (однократно или на протяжении менее 6 часов в сутки).

Привязное содержание коров в сочетании с использованием бетонных полов и недостаточным количеством подстилки приводит к сокращению времени отдыха коров (с 12,6±0,4 до 7,6±0,25 час.; р<0,001), средней длительности одного периода отдыха (с 86,0 до 28,8 мин.) и увеличению количества таких периодов за сутки (от 8,8±0,4 до 15,8±0,51; р<0,001). Указанные изменения поведения коров способствуют повышению количества бурситов в 15,8 раза, острых ламинитов - в 6, язв подошвы - в 3, дерматитов в области пальцев - в 2 и больше раз, по сравнению с содержанием животных на таком же полу с большим количеством соломы в качестве подстилки. Содержание коров на бетонном полу с недостаточным количеством подстилки приводит к неравномерному развитию рога 3-го и 4-го пальцев, что также способствует повышению заболеваемости в области пальцев и может быть использовано с прогностической целью.

Установлено, что высококонцентратное кормление, нарушение технологии скармливания кормов, содержание на твердом полу с ограниченным количеством подстилки приводят к нарушению метаболического статуса организма коров, предопределяют повышение функциональной нагрузки на системы детоксикации и развитие эндотоксикоза. Следствием этого является развитие патоморфологических изменений в основе кожи стенки копытец и сухожилиях пальцев.

Изменения в основе кожи копытец характеризуются нарушением гемодинамики, тромбозом сосудов, деструктивными изменениями в соединительной ткани основы кожи копытец. Сосудистая реакция приводит к отеку тканей, особенно периваскулярной зоны, и сопровождается распадом коллагеновых волокон и их гомогенизацией. При хроническом ламините изменения сосудистого русла в основе кожи копытец характеризуются утолщением и дистрофией стенок сосудов разного калибра, усилением проницаемости сосудов, плазморагией, эритродиапедезом, флеботромбозом и периваскулярным фиброзом. Развитие названных деструктивно-регенерационных отклонений в основе кожи третьей фаланги отрицательно влияет на функцию подвешивающего аппарата, прочность дермо-эпидермальной связи и качество копытцевого рога.

Изучены распространение, особенности клинического проявления и разработаны эффективные методы лечения папилломатозного пальцевого дерматита у коров.

При лечении коров с острым ламинитом следует обеспечивать комфортные условия их содержания и ограничивать моцион.

Лечебная ортопедическая обработка у коров с язвами подошвы заключается в обеспечении максимального истончения рогового края дефекта и постепенного увеличения толщины рога подошвы в направлении от центра к периферии. При лечении коров с язвами подошвы высокую эффективность проявляют препараты, которые имеют широкий спектр противомикробного действия, способны глубоко проникать в ткани, стимулируют регенерационные процессы (аэрозоль чеми-спрей и йоддицерин).

Предложен метод ортопедической обработки копытец у коров, а также доказано важное значение наработки рекомендационных и законодательных норм в обеспечении достаточного уровня комфорта коров, что будет способствовать снижению уровня заболеваемости животных и повышению их производительности.

Ключевые слова: корова, ламинит, язвы подошвы, папилломатозный пальцевый дерматит, кормление, содержание, лечение, профилактика.

Koziy V.I. Laminitis in high-producing cows (etiology, pathogenesis, control and prevention). - Manuscript.

The thesis for degree of doctor of veterinary sciences, specialty 16.00.05 - Veterinary Surgery. - Bila Tserkva State Agrarian University, Bila Tserkva, 2007.

The dissertation is devoted to the studying of pathogenetical particularities of the development of laminitis and its complications in high-producing cows and to elaboration control and preventive measures.

There was established that wide spreading the hoof diseases in high-producing cows, specifically hoof horn deformity (54.2%), chronical laminitis (23.9%), interdigital dermatitis (13.3%), papillomatous digital dermatitis (11.0%), sole ulcers (7.8%) and acute laminitis (1.47%).

There was proved that the main cause of the named pathology are high-concentrate feeding, infringement of feeding technology, keeping cows on hard floors with restricted bedding materials. All of these leads to infringement of metabolic status of cow organism, stipulate the increase of functional loading on detoxication system and the development of endotoxicosis.

There were studied the spreading, particularity of clinical course and elaborated the effective control measures for papillomatous digital dermatitis in cows.

The original method of hoof horn trimming technique was theoretically and practically substantiated. There were proposed new approaching as to the use of control and preventive measures for laminitis and its complications in high-producing cows.

Key words: cow, laminitis, sole ulcers, papillomatous digital dermatitis, feeding, keeping, treatment, prevention.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення молочної продуктивності корів зумовлює зростання їх схильності до різних захворювань. Найбільш пошире-ними є захворювання кінцівок, мастит, репродуктивні та метаболічні розлади, гепато- і міокардіодистрофія. Вирішенню проблеми патології кінцівок присвячені роботи багатьох учених (Бурденюк А.Ф., 1976; Калашник И.А., 1979; Молоканов В.А., 1993; Борисевич В.Б., 1996; Завірюха В.І., Цісінська С.В., 2000; Панько И.С., Лукьяновский В.А., 2003; Рубленко М.В., Власенко С.А., 2004; Іздепський В.Й., Кулинич С.М., 2006; Хомин Н.М., 2006 та ін.).

Хвороби кінцівок супроводжуються кульгавістю, яка у корів на високопродуктивних молочнотоварних фермах складає від 20,6 до 111,5% на рік (Борисевич В.Б., 1983; Offer J.E. et al., 2000; Хомин Н.М., 2006), при цьому втрати молока становлять до 3,3 кг на добу упродовж усієї лактації (Fourichon C. еt al., 1999). У середньому вибраковується до 27% корів із симптомами кульгавості (Esslemont R.J., 1996; Панько І.С., 1999), а економічні збитки сягають 4?5% від річного прибутку ферми (Enting H. et al., 1997).

У зв'язку з цим в Україні проводяться цілеспрямовані наукові дослід-ження з проблем діагностики, патогенезу, лікування і профілактики захворювань дистального відділка пальців. Так, Б. Борисевич, Н. Хомин (2002), Н.М. Хомин (2004-2006) визначили диференціально-діагностичні критерії асептичного пододерматиту, патогенетичні механізми розвитку захворювання залежно від умов утримання та годівлі корів. В.І. Завірюха, С.В. Цісінська (2000, 2002) встановили важливу роль змін умісту окремих органічних і мінеральних речовин у тканинах дистальної ділянки кінцівок у нормі та за розвитку гострих запальних процесів дерми ратиці. У результаті були запропоновані заходи профілактики і лікування гострого та хронічного пододерматиту з використанням препаратів загальностимулювальної дії й розчинів на основі димексиду.

Проблема захворювання кінцівок виявляється ще більш масштабною у високопродуктивних корів, що пов'язано з особливими умовами їх годівлі та утримання. До них слід віднести використання твердих підлог з обмеженою кількістю підстилки, що спричиняє погіршення санітарно-гігієнічних умов утримання тварин (Kujala et al., 2004), використання раціонів зі значним умістом концентрованих кормів, що призводить до розвитку множинної полі-морбідної патології (Левченко В.І., Сахнюк В.В., 1997; Кондрахін І.П., 1998), масове поширення факторних хвороб (Литвин В.П. та ін., 2002), у т.ч. папіло-матозного пальцевого дерматиту (Hernandes S. et al., 2000). Як правило, названі фактори відіграють індукуючу та провокаційну роль у розвитку захворювань у ділянці пальців.

За таких умов значно посилюється негативна роль ламініту як первинної патології кінцівок у високопродуктивних корів, що завдає значних економічних збитків і є суттєвим стримувальним фактором розвитку молочного тварин-ництва (Борисевич В.Б., Хомин Н.М., 2004; Hoblet K.H. et al., 2000). Також слід враховувати, що з підвищенням молочної продуктивності зростають вимоги до отримання якісних продуктів харчування, чим значно обмежуються можливості використання багатьох важливих груп лікарських засобів. Тому подальший розвиток молочної галузі в Україні потребує наукового вирішення питань етіології, патогенезу, лікування і профілактики ламініту та його ускладнень у високопродуктивних корів, що є актуальним завданням ветеринарної медицини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була частиною завдання 113.12 “Опрацювання лікувально-профілактичних заходів при хворобах кінцівок у високопродуктивних корів” (номер державної реєстрації 0101U003652), яке було складовою частиною галузевої науково-технічної програми УААН “Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуч-чя в Україні на 2001-2005 роки”. Науковий напрям роботи узгоджений із програмою підготовки спеціалістів вищої кваліфікації через докторантуру при кафедрі хірургії Білоцерківського державного аграрного університету і є частиною тематики кафедри хірургії, проблемної лабораторії з питань ветеринарної хірургії та науково-дослідної теми “Розробка методів діагностики, лікування та профілактики захворювань кінцівок у високопродуктивних корів” (номер державної реєстрації 0106U009890).

Мета роботи - клініко-експериментальне обґрунтування етіології та патогенезу ламініту у високопродуктивних корів і розробка на цій основі ефективних заходів його лікування та профілактики.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдан-ня: 1) вивчити поширення захворювань кінцівок у корів залежно від рівня молочної продуктивності; 2) визначити вплив годівлі та утримання корів на захворюваність у ділянці пальців; 3) вивчити окремі показники поведінки корів при різних умовах утримання та визначити їх вплив на захворюваність тварин у ділянці пальців; 4) дослідити гістохімічні зміни в основі шкіри стінки ратиць за гострого і хронічного перебігу ламініту та їх роль у розвитку виразок підошви; 5) провести дослідження морфометричних параметрів рогу ратиць і з'ясувати їх взаємозв'язок із захворюваністю корів у ділянці пальців; 6) розробити раціональні методи ортопедичної обробки рогу ратиць у корів; 7) провести патоморфологічні, гістологічні, гістохімічні та сонографічні дослід-ження сухожилків і визначити роль виявлених змін у розвитку ламініту в корів; 8) вивчити патогенетичну роль ламініту, етологічних та морфометричних факторів у патогенезі виразок підошви у корів; 9) вивчити патогенетичне значення папіломатозного пальцевого дерматиту (ППД) у розвитку ламініту та його ускладнень; 10) розробити ефективні методи діагностики, лікування та профілактики ППД у корів; 11) розробити ефективні заходи профілактики та лікування ламініту й виразок підошви у високопродуктивних корів; 12) роз-робити методи фіксації корів для забезпечення якісного й безпечного проведення діагностичних, лікувальних і профілактичних процедур при захворюваннях кінцівок.

Об'єкт дослідження ? хірургічні захворювання у ділянці третьої фаланги пальців у корів.

Предмет дослідження ? етіологія, патогенез, методи лікування і профілактики ламініту в корів.

Методи дослідження. Проводились клінічні та етологічні дослідження у корів; імуноферментний аналіз (інсулін, кортизол, інтерлейкін-4); морфологічні (кількість еритроцитів і лейкоцитів) та біохімічні (гемоглобін, загальний білок та його фракції, сечовина, креатинін, АСТ, АЛТ) дослідження крові; дослідження вмісту рубця (величина рН, кількість інфузорій та загальна кількість летких жирних кислот); морфометричні дослідження ратиць; гістологічні та гістохімічні дослідження основи шкіри ратиць і сухожилків пальців (фарбування гематоксиліном та еозином, за Вергофом з дофарбуванням за Ван-Гізоном, методом пікро-Маллорі III, за Моурі із толуїдиновим синім та Браше); рентгенологічні та ультрасонографічні дослідження анатомічних структур ділянки пальців у корів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі отриманих результатів клініко-експериментальних і теоретичних досліджень набуло подальшого розвитку вчення про патогенетичні особливості ламініту, запропоновані нові підходи до його лікування та профілактики у високопродуктивних корів. При цьому:

? за результатами проведених етологічних досліджень доведена залежність між зміною поведінки та захворюваністю корів у ділянці пальців. Встановлено, що прив'язне утримання корів на твердій підлозі призводить до зменшення часу відпочинку, середньої тривалості одного такого періоду та збільшення кількості періодів відпочинку тварин протягом доби. Вказані зміни поведінки корів є важливими сприятливими факторами розвитку захворювань у ділянці пальців у корів;

? уперше встановлена прогностична значимість змін морфометричних параметрів ратиць при захворюваннях у ділянці пальців у високопродуктивних корів. Доведено, що висота м'якуша, ширина ратиці та довжина стінки є вагомими прогностичними показниками розвитку таких захворювань;

? уперше в Україні проведені комплексні клінічні, морфологічні та біохімічні дослідження, в результаті яких встановлено, що підвищення рівня захворюваності корів у ділянці пальців опосередковується низкою взаємопов'язаних патогенетичних факторів, які розвиваються в такій послідов-ності: порушення годівлі тварин (згодовування великої кількості концентратів за одночасного зменшення відсотка грубих кормів) > порушення рубцевого травлення > ендотоксикоз > порушення детоксикаційної функції організму > захворювання корів у ділянці пальців;

? уперше встановлено, що за прив'язного утримання високопродуктив-них корів на твердій підлозі з обмеженою кількістю підстилки порушується структура загального сухожилка глибокого згинача пальців. У напрямку до дорсальної поверхні сухожилка спостерігається прогресуюче розпушування пучків першого та другого порядків, заміна стінок судин колагеновими волокнами, обтурація тромбами та повна облітерація судин різного діаметра. Названі зміни викликають збільшення периметра та площі поперечного зрізу сухожилка, що зумовлює підвищення механічного тиску на основу шкіри підошви, зміщення та ротацію ратичної кістки, розвиток виразок підошви корів;

? доведено, що результативність ультразвукового дослідження третьої фаланги у корів зростає за опосередкованого контакту трансдуктора і рогу підошви. При цьому можна проводити ідентифікацію глибоких структур ділянки підошви (рогу підошви, дерми та підшкірної клітковини, підошовної поверхні ратичної кістки);

? уперше в Україні вивчені особливості перебігу ППД у високо-продуктивних корів в умовах стійлового утримання. Визначено чотири клінічні форми захворювання ? ерозивну, проліферативну, папіломоформну та змішану. Встановлено, що в неблагополучних щодо ППД господарствах зростає схильність корів до клінічного прояву ламініту та його ускладнень;

? для використання в умовах виробництва розроблено і запропоновано заходи лікування і профілактики ламініту в корів, які полягають у забезпеченні комфортних умов утримання та належної годівлі корів, проведенні ортопедичної обробки рогу ратиць оригінальним авторським методом.

Практичне значення роботи полягає в тому, що на підставі отриманих результатів досліджень розроблені та рекомендовані до впровадження методи лікування і профілактики ламініту, виразок підошви та ППД у високо-продуктивних корів; метод функціональної ортопедичної обробки рогу ратиць у високопродуктивних корів; станок ортопедичний мобільний, станок ортопедичний переносний та модифікований метод повалу для фіксації великої рогатої худоби. Удосконалена техніка ультразвукового дослідження внутрішніх структур ратиць у корів, що дало змогу підвищити їх практичність, точність та ефективність. Визначені етологічні показники, які слід використовувати для оцінки умов утримання й моніторингу захворювань корів у ділянці пальців.

Матеріали дисертаційної роботи увійшли до навчального посібника „Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії” (Біла Церква, 2005), затвердженого Міністерством агропромислового комплексу України для студентів факультетів ветеринарної медицини вищих навчальних аграрних закладів III?IV рівнів акредитації, методичних рекомендацій „Ортопедична обробка ратиць у корів” та „Папіломатозний пальцевий дерматит у корів (перебіг, діагностика, методи лікування і профілактики)”, затверджених і прийнятих до впровадження у практику ветеринарної медицини науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол №3 від 23 грудня 2005 року) та виданих масовим тиражем.

Отримано деклараційні патенти на корисні моделі „Станок ортопедичний мобільний (СОМ)” (№6301, А61D3/00) та „Станок ортопедичний переносний (СОП)” (№7635, А61D1/00).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень.

Гістоморфологічні та гістохімічні дослідження проводилися у Центрі патоморфологічної лабораторної діагностики Інституту екологічної патології людини (м. Київ) і лабораторії патологічної анатомії кафедри патанатомії та ветсанекспертизи факультету ветеринарної медицини Білоцерківського ДАУ за консультативної допомоги докторів медичних наук Л.В. Дегтярьової і В.П. Терещенко та кандидатів ветеринарних наук І.В. Папченка й М.В. Утеченка.

Апробація результатів дисертації проводилась на міжнародних конференціях: „Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 1998), „Современные проблемы ветеринарной хирургии” (Росія, м. Санкт-Петербург, 2004), „Актуальные проблемы ветеринарной хирургии” (Росія, м. Троїцьк, 2004), Другому національному конгресі за міжнародної участі (м. Київ, 2004), „Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини” (м. Суми, 2005), „Ветеринарна медицина ? 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” (м. Ялта, 2005), „Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини” (м. Житомир, 2005), „Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2005), „Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (м. Львів, 2005), „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” (м. Львів, 2005), „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2006), „Наука та освіта ? 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006), „Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006); на науково-практичних конферен-ціях: „Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла Церква, 2003), „Новітні методи досліджень біологічних об'єктів” (м. Біла Церква, 2004), конференції ветеринарних хірургів України, присвяченій 100-річчю з дня народження заслуженого діяча науки і техніки України професора І. І. Магди (м. Харків, 2004), „Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла Церква, 2005, 2006), „Аграрна наука виробництву: сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла Церква, 2006), “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (Біла Церква, 2007) та наукових конференціях професорсько-викладацького складу Білоцерківського ДАУ (2000?2006 рр.). Матеріали роботи експонувалися на XVI Міжнародній виставці-ярмарку „Агро-2004” (м. Київ, 2004).

Публікації. Результати проведених досліджень представлені у 45 науко-вих працях: рекомендаціях, затверджених науково-методичною радою Держав-ного департаменту ветеринарної медицини МАП України (2); фахових періодичних виданнях (4); фахових збірниках наукових праць (22); декларацій-них патентах на корисну модель (2); зарубіжних періодичних виданнях (1); навчальному посібнику (1); матеріалах і тезах конференцій (7); методичних рекомендаціях (1); бюлетенях (1) та інших виданнях (4).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 270 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, семи розділів, у тому числі огляду літератури, вибору напрямів досліджень, матеріалу та методів виконання роботи, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Робота ілюстрована 30 таблицями та 76 рисунками. Список використаних джерел включає 651 найменування, у тому числі з далекого зарубіжжя - 498.

Дослідження проводились на кафедрі хірургії Білоцерківського державного аграрного університету, 9-ти молочнотоварних фермах (чотири Вінницької області - ПОСП „Радівське” Калинівського району, дослідне господарство Інституту картоплярства УААН „Артеміда” Калинівського району, ПСП „Перемога” та СТОВ „Яланецьке” Томашпільського району й п'яти Київської області - науково-дослідне господарство УААН „Шевчеків-ське” Тетіївського району, ТОВ „Зеніт” Тетіївського району, ферми №1 (відділок Вінницькі Стави) та №2 (відділок Ковалівка) ПСП Агрофірми „Світанок” та СТОВ „Гребінківське” Васильківського району) упродовж 1996?2006 рр.

На першому етапі були розроблені ефективні методи фіксації корів, що дозволило проводити якісну діагностику та лікування корів із захворюваннями у ділянці пальців. Другий та третій етапи були присвячені, відповідно, вивченню особливостей етіології та патогенезу ламініту і його ускладнень у високопродуктивних корів, четвертий ? розробці ефективних методів їх лікування та профілактики.

Всього при виконанні роботи клінічні дослідження та ортопедична оцінка ратиць були проведені у 3844 корів, морфологічні й біохімічні дослідження крові та вмісту рубця - 305 гол., гістологічні й патоморфологічні - 71, ультрасонографічні - 40, етологічні - 63, морфометричні - 222, клінічне дослідження та лікування корів, хворих на папіломатозний пальцевий дерматит - 472, ортопедична обробка рогу ратиць у корів - 131, лікування ламініту та виразок підошви - 143 гол.

При розробці методів фіксації корів (перший етап досліджень), а саме станків ортопедичних мобільного (СОМ) та переносного (СОП) і модифікова-ного методу повалу, виготовляли дослідні моделі, які в подальшому удоскона-лювалися в напрямі покращення надійності та зменшення витрат часу і робочої сили при фіксації корів.

Під час другого етапу досліджень вивчали етіологію ламініту у високопродуктивних корів, досліджували залежність поширення та особливості розвитку захворювань у ділянці пальців у корів залежно від умов утримання, годівлі, рівня молочної продуктивності, зміни поведінки, морфометричних параметрів ратиць та наявності в господарстві ППД.

Поширення патології в ділянці пальців у корів залежно від умов утримання вивчали на молочнотоварних фермах господарств Київської та Вінницької областей. При проведенні ортопедичної диспансеризації здійсню-вали клінічний огляд корів та діагностували захворювання у ділянці пальців.

При аналізі раціонів дійних корів враховували забезпеченість кормовими одиницями, обмінною енергію, сухою речовиною, сирим протеїном, клітковиною, кальцієм, фосфором та каротином, брали до уваги відношення цукру та цукру + крохмалю до перетравного протеїну, враховували кратність згодовування коровам концентрованих і грубих кормів протягом доби.

Під час вивчення взаємозв'язку етологічних показників та захворюваності корів у ділянці пальців проводили дослідження на двох фермах з аналогічними умовами годівлі й утримання корів і середньорічною продуктивністю понад 7 тис. кг молока від корови. Враховували такі діагнози, як гострий ламініт, міжпальцевий дерматит і ППД, виразки підошви та бурсити. Вивчали етологічні показники у довільно вибраних корів без клінічних ознак кульгавості (21 гол.). Зокрема, визначали час відпочинку, кількість періодів відпочинку та середню тривалість одного такого періоду за прив'язного утримання тварин на різних підлогах: дослід 1 - бетонна підлога з обмеженою кількістю дерев'яної тирси (до 1,0 кг/гол./добу); дослід 2 - гумова підлога з помірною кількістю соломи (1,5-2,0 кг/гол./добу); дослід 3 - бетонна підлога з великою кількістю соломи (4,5-5,0 кг/гол./добу). З цією метою визначали положення корови (лежить чи стоїть) у денний період (6.00-22.00) через кожні 15 хв, а в нічний (22.00-6.00) - через кожні 20 хв.

При визначенні морфометричних параметрів ратиць враховували довжину стінки, довжину підошви, висоту м'якуша, ширину та діагональ ратиці. У 58 здорових корів (28 - першої і 30 - другої-п'ятої лактацій) на одній з тазових кінцівок проводили морфометрію ратиць третього і четвертого пальців, у хворих тварин (164 гол.) - лише ураженої кінцівки.

Взаємозв'язок ППД і ламініту вивчали шляхом порівняння захворюва-ності корів на ППД з поширенням уражень рогу ратиць, асоційованих з ламінітом (виразки підошви), в одних і тих же корів.

Під час вивчення лікувальної ефективності місцевого використання антимікробних препаратів при ППД усім хворим тваринам проводили ортопедичну обробку рогу ратиць, хірургічну обробку зони ураження. На ушкоджену шкіру наносили антимікробний препарат і оброблений ним марлевий компрес, який фіксували за допомогою бинтової пов'язки. Пов'язку знімали через одну добу. За потреби повторні обробки проводили через кожні 7 днів.

Головним завданням третього етапу досліджень було вивчення патогенезу ламініту у високопродуктивних корів. При цьому за двох різних рівнів забезпеченості дійних корів концентрованими кормами визначали зміни показників вмісту рубця, морфологічних і біохімічних параметрів крові, рівень ендогенної інтоксикації та антиоксидантний статус; враховували поширеність у стаді корів гострих і хронічних ламінітів, виразок підошви, ППД.

Під час обох досліджень для аналізу відбирали вміст рубця у клінічно здорових корів, визначали рН умісту рубця, кількість інфузорій та загальну кількість летких жирних кислот (ЛЖК), кількість еритроцитів та лейкоцитів (пробірковим методом за П'ятницьким), гемоглобіну (гемоглобінціанідним методом), загального білка (рефрактометричним методом), альбумінів та глобулінів (нефелометричним методом), креатиніну (методом Яффе), сечовини (за реакцією з діацетилмонооксимом), активність аспарагінової (АСТ) та аланінової (АЛТ) трансфераз (методом Ратмана-Френкеля). Величину гемато-криту визначали методом мікроцентрифугування (за Шклярем).

У плазмі крові тварин визначали кількість молекул середньої маси (МСМ) за В.В. Ніколайчиком та ін. (1991) і концентрацію малонового діальдегіду (МДА) за Л.І. Андреєвою та ін. (1988). Кров для дослідження відбирали у сухостійних корів та у тварин під час першого місяця лактації.

Вивчали зміни вмісту глюкози, інсуліну, кортизолу та інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) у крові корів і визначали їх роль у розвитку захворювань у ділянці пальців. Вміст інсуліну визначали методом ІФА за допомогою тест-системи фірми DRG Diagnostics, Germany; кортизолу ? методом ІФА за допомогою тест-системи фірми ТОВ НТЛ „Гранум” (м. Харків, Україна); інтерлейкіну-4 ? методом ІФА за допомогою тест-системи об'єднання Diaclone, France; глюкози у плазмі крові - глюкозооксидазним методом.

У другій серії дослідів третього етапу досліджень вивчали патоморфологічні зміни основи шкіри стінки ратиці при гострих та хронічних ламінітах. Патологічний матеріал для вивчення змін за гострого ламініту отримували відтворенням захворювання у шести бичків масою тіла 200?240 кг. Після 24-годинної голодної дієти (вода - вволю) їм згодовували 6?8 кг концентратів на одну голову у вигляді зволоженої ячмінної дерті. Перед початком досліду та через 12 год після згодовування дерті у тварин відбирали вміст рубця для проведення лабораторних досліджень. Через 75 год після згодовування дерті проводили плановий забій трьох телят з клінічними ознаками гострого ламініту. При хронічному ламініті матеріалом для дослідження були ратиці вимушено забитих п'яти корів. Після поздовжнього розрізу уражених ратиць для гістологічного дослідження відбирали м'які тканини між рогом стінки і ратичною кісткою (основа шкіри, ділянка дермо-епідермального з'єднання) у ділянці вінчика та стінки ратиці. Парафінові зрізи фарбували за оглядовими та селективними гістохімічними методиками: гематоксилін-еозином; за Вергофом з дофарбуванням за Ван-Гізоном та мето-дом пікро-Маллорі III - для диференціації волокон сполучної тканини; за Моурі з толуїдиновим синім - для комплексної верифікації глікопротеїнів, глікоз-аміногліканів і тучних клітин; за Браше - для виявлення нуклеїнових кислот та нуклеопротеїнів.

У третій серії дослідів третього етапу досліджень вивчали роль ламініту та патоморфологічних змін сухожилків у розвитку виразок підошви у корів. При проведенні досліджень ратиці, отримані на забійних пунктах, розподіляли за групами зразків. До першої групи відбирали ратиці без ознак деформацій, другої - ратиці з клінічними ознаками ламініту (деформації, човникоподібна стінка, виражені горизонтальні борозни, випукла підошва тощо), до третьої - ратиці з виразками підошви. Для дослідження ратиць використовували макроморфологічні та рентгенологічні дослідження.

Патоморфологічні зміни в сухожилках та їх роль у розвитку виразок підошви у корів вивчали за відібраними для гістологічного дослідження фрагментами гілок третього і четвертого пальців загального сухожилка глибокого згинача пальців у корів 4?6-річного віку після вимушеного забою. Виготовлені зрізи фарбували гематоксиліном і еозином та за ван-Гізоном. Виміри морфометричних параметрів сухожилків у корів (периметр та площа поперечного розрізу) проводили за допомогою ультразвукового дослідження.

На четвертому етапі досліджень опрацьовувалися методи лікування та профілактики ламініту в корів. При вивченні ефективності різних схем лікування корів, хворих на гострий ламініт, 31 корову з клінічними ознаками гострого ламініту розподілили на чотири групи. Тварин першої групи (n=11) утримували прив'язно на бетонній підлозі з використанням дерев'яної тирси (до 1 кг/гол./добу) як підстилки. Один раз на добу, протягом трьох годин, вони мали вільний вигул. Корів другої групи (n=8) утримували в аналогічних умовах, а також двічі, з інтервалом 24 год, внутрішньом'язово їм задавали димедрол (75,0 мг на 100 кг маси тіла) та кальцію глюконат (25 мг на 1 кг маси тіла). Тварин третьої групи (n=7) утримували на прив'язі, на гумових матах, як підстилку використовували солому (до 5 кг/гол./добу). Хворим коровам четвертої групи (n=5), крім забезпечення умов утримання, як і тваринам третьої групи, застосовували медикаментозне лікування за схемою, аналогічною другій групі. Всім хворим тваринам обмежували кількість кормів основного раціону на 50% та забезпечували вільний доступ до сіна. Протягом шести місяців після видужання проводили моніторинг захворюваності корів щодо розвитку виразки підошви.

Крім того, вивчали ефективність різних методів місцевої антимікробної терапії при лікуванні виразок підошви у корів. Хворих корів довільно розподілили на чотири групи ? контрольну і три дослідні. Починаючи з другої обробки, у контрольній групі використовували аерозоль чемі-спрей, першій дослідній ? порошок тетрацикліну, другій ? йоддицерин, третій ? лінімент стрептоциду.

Останній розділ проведених досліджень присвячений вивченню можливостей використання вчення про добробут тварин для забезпечення ортопедичного благополуччя високопродуктивних молочних ферм. Теоретичне обґрунтування цього напряму базувалося на проведенні аналізу даних літератури та результатів власних досліджень.

Отримані результати досліджень обробляли методами варіаційної статис-тики. Розрахунки проводили, користуючись програмою “Statistika”, розроб-леною на основі Microsoft Excel.

Удосконалення методів фіксації корів при проведенні ортопедичних процедур

Для фіксації корів при проведенні ортопедичних процедур розроблені станки ортопедичні: мобільний (СОМ) та переносний (СОП) і модифікований метод повалу. СОМ складається з рами на колесах, механізмів для піднімання корови та фіксації тазової і грудної кінцівок безпосередньо на місці утримання тварин. Вага станка - 92 кг, маса тіла придатних для фіксації тварин - 400-900 кг, витрата часу на фіксацію однієї голови - 4,2±0,2 хв (n=20), кількість обслуговуючого персоналу - 2 чол. При використанні стаціонарного станка за інших рівних умов витрата часу на фіксацію однієї голови складала 12,2±2,2 хв (n=16, р<0,001).

За вибіркової обробки невеликої кількості тварин, розташованих у різних кінцях приміщення, доцільно використовувати СОП. Він складається з двох трикутних рам, з'єднаних поперечними рейками і трубою з черв'яковим механізмом та корбою для піднімання тазової кінцівки тварини. Вага станка - 28 кг, маса тіла придатних для фіксації тварин - 400-800 кг, витрата часу на фіксацію однієї голови - 2,8±0,15 хв (n=20), кількість обслуговуючого персоналу - 2 чол.

У випадках проведення діагностичних заходів чи малоінвазивних оперативних втручань альтернативним методом фіксації корів є використання повалів. Запропонований модифікований метод повалу можна виконувати самостійно або за допомогою одного помічника. Маса тіла придатних для повалу тварин - 400-900 кг, витрата часу на фіксацію однієї голови - 2,4±0,2 хв (n=20), кількість допоміжного персоналу - 1 чол.

Вважаємо, що використання СОМ, СОП та модифікованого методу повалу допоможе підвищити ефективність ветеринарного обслуговування молочних корів, покращить продуктивність, умови та безпеку роботи спеціалістів ветеринарної медицини.

Етіологія ламініту у високопродуктивних корів

Досліджували поширення й особливості розвитку ламініту та його ускладнень залежно від рівня молочної продуктивності, умов утримання, годівлі, особливостей поведінки та морфометричних параметрів рогу ратиць, наявності в господарстві ППД.

На 9-ти молочнотоварних фермах всього було досліджено 2859 корів із середньорічною продуктивністю від 4700 до 7950 л молока від однієї корови.

Так, на двох фермах з найбільшим рівнем захворюваності найвищим було відношення кормових одиниць, обмінної енергії, перетравного протеїну на один кілограм сухої речовини та найнижчим - у сирої клітковини. На фермі з найнижчим рівнем захворюваності забезпеченість раціону за кормовими одиницями, перетравним протеїном та крохмалем була близькою до оптимальної, дефіцит більшості інших поживних речовин - 10-13%.

Отже, захворюваність корів на ламініт зростає з підвищенням молочної продуктивності, збільшенням забезпеченості раціонів кормовими одиницями, перетравним протеїном та вуглеводами. Встановлено, що схильність корів до ламініту підвищується за утримання на твердих підлогах (бетоні), використання обмеженої кількості підстилки (тирса до 1 кг/гол./добу), недостатнього й нерегулярного моціону (1-3 рази на тиждень, 3-4 год на добу), незадовільного стану вигульних майданчиків (накопичення гноївки), згодовування добової норми концентрованих кормів за один прийом або короткий проміжок часу (менше 6 год на добу).

Вивчення поведінки корів показало, що на бетонних підлогах з обмеженою кількістю тирси як підстилки тривалість відпочинку корів була в 1,9 раза меншою, ніж при використанні великої кількості соломи. Така різниця була більш вираженою у нічний час. У першій дослідній групі корови у цей період лежали в середньому 35,6% часу, тоді як у третій - 72,4%. Аналізом кількості періодів відпочинку корів залежно від виду підлоги і кількості підстилкового матеріалу доведено, що на більш жорстких поверхнях корови лежать і встають майже у 2 рази частіше.

Отже, диспропорційний розвиток ратиць 3-го і 4-го пальців на тазових кінцівках зумовлює підвищення ймовірності розвитку захворювань у ділянці третьої фаланги. Це може бути використано під час оцінки умов утримання та прогнозування захворюваності корів у ділянці пальців.

Папіломатозний пальцевий дерматит і його роль у розвитку ламініту та його ускладнень

Папіломатозний пальцевий дерматит (ППД, пальцевий дерматит, хвороба Мортелларо), як масове захворювання у великої рогатої худоби, уперше був описаний в Італії у 1974 р., а на початку вісімдесятих років у більшості інших європейських країн. Сьогодні ППД зустрічається майже в усіх країнах з розвинутим молочним скотарством (Zemljic B. et al., 2002).

При проведенні досліджень ППД був виявлений на 5-ти із 9-ти досліджуваних ферм. Встановлено, що високий рівень уражень у ділянці пальців, асоційованих з ламінітом, супроводжувався підвищеною захворюва- ністю корів на ППД.

Клінічний перебіг ППД характеризується вираженою стадійністю. Нами діагностовано чотири клінічні форми захворювання ? ерозивну, проліфератив-ну, папіломоформну та змішану. На початку захворювання (ерозивна форма) тварина стоїть, оберігаючи ушкоджену кінцівку, часто її піднімає. Здебільшого на межі рогу ратиці та шкіри виявляють обмежені округлі ерозивні ураження діаметром від 1 до 3 і більше сантиметрів. Протягом наступних 3-10 днів ушкодження шкіри покриваються грануляційною тканиною (проліферативна форма), яка заповнює дефект і за подальшого розвитку випинається над рівнем шкіри. Утворюється округла, випукла, болюча на дотик грануляційна маса, яка легко кровоточить і за зовнішнім виглядом нагадує полуницю або суницю. Як правило, ушкодження обмежені світло-сірим обідком, на суміжних ділянках шкіри виявляють гіпертрихоз.

Папіломоформна форма характеризується утворенням множинних папіломоподібних відростків або хвилястої плівки на поверхні уражених ділянок, які обмежені смугою гіперкератизованої шкіри.

За змішаного перебігу ППД одночасно спостерігають ознаки всіх трьох форм захворювання ? ерозивної, проліферативної та папіломоформної. Такий клінічний прояв був характерним для хронічного перебігу ППД, що, як правило, супроводжувався великою ерозією рогу м'якуша. Встановлено, що з віком кількість хворих на ППД тварин зменшується, але збільшується кількість тварин з тяжким перебігом захворювання та ймовірністю гнійно-некротичних ускладнень.

Із 97 хворих корів 2-ої і більше лактацій 84 (86,6%) мали в анамнезі один або більше випадків захворювання на ППД, що свідчить про рецидивний характер його перебігу.

Найбільш частими віддаленими наслідками ППД були деформації ратиць та ерозії рогу м'якуша. Так, із 62 досліджених корів 2-6-ої лактацій, які хворіли на ППД, деформації рогу ратиць виявляли у 57 (91,9%), а ерозії рогу м'якуша - у 60 (96,8%). Серед 40 корів, які не хворіли на ППД, деформації рогу ратиць виявляли у 24 (60,0%), а ерозії рогу м'якуша - у 31 (77,5%).

Аналіз наведених результатів досліджень показує, що в неблагополучних щодо ППД господарствах підвищується кількість корів, хворих на ламініт, збільшується ймовірність розвитку його ускладнень. У зв'язку з цим вважаємо, що важливим заходом лікування та профілактики ламініту у високопродуктив-них корів є організація в неблагополучних господарствах належних лікувальних заходів, а саме місцевого використання антибіотиків із групи тетрациклінів (тетрацикліну гідрохлорид, аерозолі тетразол, ауреоміцин, чемі-спрей) та антисептиків (йоддицерину, 20%-ного розчину міді сульфату).

Патогенез ламініту у високопродуктивних корів

При вивченні патогенезу у першій серії дослідів досліджували вплив змін умісту рубця, морфологічних та біохімічних параметрів крові, показників ендогенної інтоксикації, антиоксидантного стану та гормонального обміну на захворюваність корів на ламініт за використання раціонів з різним рівнем забезпечення концентрованими кормами; у другій - патоморфологічні зміни основи шкіри стінки ратиці при гострих та хронічних ламінітах, третій - патоморфологічні зміни сухожилків у корів за прив'язного утримання на твердих підлогах та можливу патогенетичну роль виявлених змін у розвитку ламініту і його ускладнень; у четвертій серії - взаємозв'язок ламініту з розвитком виразок підошви у корів шляхом визначення й порівняння патоморфологічних змін у ділянці третьої фаланги у здорових і хворих тварин.

Аналіз результатів першої серії дослідів свідчить про тенденцію до поступового зменшення рівня рН у корів при збільшенні кількості концентрованих кормів у раціоні. При цьому кількість інфузорій умісту рубця зменшується майже у 2 рази (р<0,01), а загальна кількість ЛЖК ? в 1,3?1,5 раза (р<0,05), що вказує на порушення травлення у рубці.

Зміни морфологічних показників крові у високопродуктивних корів характеризувалися вірогідним збільшенням під час другого періоду досліджен-ня показника гематокриту в 1,2 раза, зменшенням кількості лейкоцитів у 1,3 та гемоглобіну в 1,1 раза. Вірогідне підвищення активності індикаторних ферментів, АСТ до 2,55 mmol/l та АЛТ до 0,92 mmol/l (р<0,05) під час другого періоду дослідження ми розцінювали як ознаку порушення функції печінки у корів.

Проведення подальших досліджень виявило наростання явищ ендотоксикозу в таких тварин. Встановлено, що збільшення кількості концент-рованих кормів та зменшення грубих кормів у структурі раціону призводить до збільшення МСМ у плазмі крові в 1,4 та МДА в 1,7 раза, що супроводжується значним підвищенням рівня захворюваності корів у ділянці пальців. Висококонцентратна годівля зумовлює високу гетерогенність показників інсуліну (2,57?29,31 мк ІО/мл) та глюкози (2,22?3,5 ммоль/л), що свідчить про порушення метаболічної адаптації, зокрема розвитку інсулінорезистентності. Високий рівень ІЛ-4 у сироватці крові таких тварин (2,33±0,14 пг/мл), ймовірно, є важливою зв'язувальною ланкою між порушенням травлення у рубці та збільшенням захворюваності корів у ділянці пальців.

Очевидно, що результати виявлених порушень можуть проявлятися змінами в основі шкіри ратиці. В.Б. Борисевич (1979, 1983), Н.М. Хомин (2002, 2006) довели високу інформативність гістологічних та гістохімічних досліджень при вивченні таких змін. Було встановлено, що запальна реакція в основі шкіри ратиці при гострому ламініті супроводжується судинною реакцією, яка призводить до набряку тканин, особливо периваскулярної зони, розволокненням колагенових волокон та їх гомогенізацією. Навколо кровоносних судин спостерігаються діапедезні крововиливи, у стінках судин і дермі загалом ? незначна інфільтрація клітинами лімфоїдного ряду.