Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відтворення дубових лісів у Передкарпатті

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення продуктивності дубових лісів, їх оздоровлення, збереження та відтворення - одна з важливих проблем лісівництва. В дубових лісах Карпат, зокрема в Передкарпатті, існують сприятливі ґрунтово-кліматичні, технологічні та економічні передумови для інтенсифікації ведення лісового господарства. З-поміж п'яти видів дубів, які ростуть на теренах Карпатського регіону, лише дуб звичайний (Quercus robur L.) та дуб скельний (Q.petraеa (Mattushka) Liebl.) мають промислове значення та займають значну площу - близько 13% земель лісового фонду.

Інтенсивне вирубання карпатських дібров у минулому і недостатня увага до їх відтворення в багатьох випадках призвели до заміни мішаних з ясенем, черешнею, кленами, липою, в'язом, берестом та іншими породами лісостанів на чисті біологічно нестійкі або на похідні деревостани малоцінних порід. Це спонукало до розробки і впровадження у практику спеціальної галузевої цільової програми «Діброва», спрямованої на розширене відтворення високопродуктивних біологічно стійких дубових насаджень в Україні.

Матеріали проведених нами комплексних досліджень дубових лісів Передкарпаття у вигляді теоретичних і практичних висновків і пропозицій знайшли своє місце у згаданій вище програмі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в лабораторії лісовідновлення Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака в процесі опрацювання науково-дослідних тем: «Розробити і затвердити в Мінлісгоспі СРСР норми виходу стандартних сіянців головних та супутніх деревних і чагарникових порід в лісових розсадниках Карпат» (1985-1988 рр., №ДР 01860091047), «Розробити настанови по штучному лісовідновленню на землях держлісфонду Української РСР» (1987-1991 рр., №ДР 01860091047), «Розробити Настанови по вирощуванню садивного матеріалу основних лісоутворюючих порід у відкритому і закритому ґрунті інтенсивними методами» (1992-1995 рр. №ДР 0193U009636), «Удосконалити систему заходів по лісовідновленню і лісорозведенню в Карпатах» (1996-1999 рр., №ДР 0196U014654), «Провести інвентаризацію лісових генетичних ресурсів Карпатського регіону та розробити рекомендації із удосконалення режиму їх охорони і використання» (2003-2005 рр., №ДР 0103U007116).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - оцінка сучасного стану дубових лісів Передкарпаття та удосконалення методів їх відтворення.

Завдання досліджень:

- дослідити сучасний стан і типологічну структуру дубових лісів Передкарпаття;

- визначити частку дубів звичайного та скельного у складі насаджень регіону;

- обґрунтувати перспективи розширення площі дубових насаджень на території лісового фонду Передкарпаття;

- дати оцінку природного поновлення дубів звичайного та скельного під наметом лісу і на зрубах;

- визначити рівень забезпеченості регіону досліджень генетичними ресурсами та селекційно-насінницькими об'єктами дубів звичайного і скельного;

- дати оцінку застосовуваним і провести пошук оптимальних методів і агротехніки природного і штучного поновлення дубових насаджень.

Об'єкт дослідження - сучасний стан і типологічна структура дубових лісів Передкарпаття та їх відтворення.

Предмет дослідження - дубові ліси Передкарпаття.

Методи дослідження: лісівничо-таксаційні - при закладанні пробних площ і визначенні таксаційних показників лісостанів; лісокультурні - при обстеженні сіянців і саджанців у лісових розсадниках, зрубів, молодняків природного і штучного походження; селекційні - при вивченні генетичних ресурсів на об'єктах постійної лісонасінної бази; ґрунтознавчі - для визначення фізичних властивостей лісових ґрунтів; математично-статистичні - під час обробки результатів досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше для умов Передкарпаття визначено частку дуба у складах деревостанів 22 типів лісу шести субформацій дуба звичайного та восьми типів лісу у двох субформаціях дуба скельного, які ростуть у суборах, судібровах, дібровах та в інших «недубових» (52) типах лісу. На сучасному рівні висвітлено стан дубових лісів регіону досліджень, оцінено їхні генетичні ресурси, вивчено особливості та запропоновано шляхи оптимізації процесів природного і штучного поновлення на зрубах і під наметом лісу, науково обґрунтовано шляхи розширення площ дубових лісів.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень отримані під час роботи над дисертацією використані при складанні «Рекомендацій з удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат і на прилеглих територіях», які впроваджені в 2001-2005 рр. Львівським, Чернівецьким та Івано-Франківським обласними управліннями лісового господарства при створенні лісових культур на площі 5152 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора, в якій йому належать постановка проблеми досліджень, розробка теоретичних і методичних положень її вирішення, збір і обробка польового і експериментального матеріалу, обґрунтування висновків і пропозицій виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені і обговорені на міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових, науково-технічних і науково-практичних конференціях: «Багатоцільове використання і розширена репродукція лісових ресурсів в Українській РСР на основі регіональної програми «Ліс» (Вінниця, 1985); «Система ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат», «Сучасний стан і перспективи розвитку селекції, насінництва та інтродукції в Карпатах для потреб цільового лісовирощування», «Наукові основи ведення сталого лісового господарства» (Івано-Франківськ, 1990, 1993, 2005); регіональній науково-практичній конференції «Лісовий комплекс Закарпаття: сучасний стан, проблеми стабілізації та перспективи розвитку» (Ужгород, 1998); міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва», «Лісівницькі дослідження в Україні», дев'ятих Погребняківських читаннях «Лісівницькі дослідження в Україні» (Львів, 1999, 2002, 2003); «Лісовідновлення і лісорозведення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи» (Київ, 2004); «Лісова наука - лісове господарство: стан та перспективи», «Ліс, наука, суспільство» (Харків, 2003, 2005).

У завершеному вигляді дисертаційну роботу розглянуто на розширеному засіданні лабораторій лісовідновлення, лісової селекції і насінництва УкрНДІгірліс та лабораторії лісівництва УкрНДІЛГА.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 наукових праць, із яких вісім - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків та пропозицій виробництву, списку використаних джерел (249 найменувань, із них латиницею - 8). Загальний обсяг дисертації 230 сторінок. Основний текст викладено на 164 сторінках комп'ютерного тексту, проілюстровано 43 таблицями, 11 рисунками і 14 додатками, які займають 44 сторінки.

Основний зміст роботи

дуб лісовий зруб агротехніка

Характеристика дубових лісів і особливості господарювання в них (огляд літератури)

Проаналізовано сучасний ареал поширення дубів звичайного і скельного в лісах Передкарпаття, їх стан і структуру за даними А.Б. Жукова (1949), Г.В. Козія (1950), С.М. Стойка (1955,1968,1988), С.А. Генсірука (1964,1992), М.А. Голубця, К.А. Малиновського (1967), Ю.Р. Шеляг-Сосонка, З.Н. Горохової (1969), Ф.О. Гриня (1971), К.К. Смаглюка (1974), К.Б. Лосицького (1981).

Особливої уваги заслуговують питання оптимізації системи заходів з природного і штучного відновлення дібров, які висвітлені в працях С.М. Стойка (1959, 1960), П.С. Пастернака, А.М. Гаврусевича, З.Ю. Герушинського (1963), П.А. Трибуна (1969), В.І. Середіна (1970), М.І. Мамонова (1971), П.І. Молоткова (1971), В.Д. Бондаренка (1974), П.С. Каплуновського, Ф.Ф. Гербута (1976,1978), В.П. Ткача (1982), В.П. Ткача, М.Д. Кучми (1985), А.М. Гаврусевича, Р.І. Бродовича, Т.М. Поради (1986), І.Ф. Федця (1987), М.І. Ониськіва (1987), В.І. Гніденка (1987), В.І. Парпана, Г.М. Маковського, В.С. Олійника (1988), В.Д. Бондаренка, Л.І. Копія (1989), М.І. Гордієнка, А.Ф. Гойчука (1990), Р.Р. Олійника (1991), М.Ю. Дебринюка, М.Х. Осмоли, І.І. М'якуша, О.С. Мельника (1994), Р.М. Яцика, Р.І. Бродовича, А.М. Гаврусевича (1997), Р.Р. Олійника, І.Ф. Коляджина (1999).

Проблеми збереження лісових генетичних ресурсів дубів звичайного та скельного, створення і використання їх селекційної бази відображені в роботах Г.Т. Криницького (1993), В.І.Білоуса (1994), Р.М. Яцика (2002, 2003, 2005), Р.М. Яцика, В.І. Парпана (2002), Р.М. Яцика, В.І. Ступара, Ю.І. Гайди, В.С. Фенича (2003), Р.Т. Волосянчука, С.А. Лось, Л.О. Торосової (2003).

Заслуговує уваги аналіз економічної оцінки культур дуба різної густоти, проведений Т.А. Кисловою (1973), економічної ефективності різних способів агротехнічного догляду за лісовими культурами, виконаний Р.І. Бродовичем (1983), та лісівничо - економічне обґрунтування технології створення лісових культур в Передкарпатті (Р.Р. Олійником, 1986).

Методика досліджень, обсяг виконаних робіт

Типологічну структуру сучасних формацій дубових лісів вивчали на підставі обстежень у натурі та аналізу матеріалів лісовпорядкування (1997-1998 рр.). При цьому в розрізі 30 типів лісу, які виявлені в дубових лісах Передкарпаття (108 лісництв, у т.ч у Львівському ОУЛГ - 31, Івано-Франківському - 48 та Чернівецькому - 29) досліджували представництво дубів звичайного та скельного, їх частку в складах існуючих деревостанів за шістьма субформаціями у формації дуба звичайного та за двома субформаціями у формації дуба скельного. Типи лісу і типи лісорослинних умов визначали за принципами лісівничої типології (Герушинський, 1996). Пробні площі закладали згідно з загальноприйнятими в лісовій таксації та лісівництві методиками М.П. Анучина (1982), ОСТ 56-69-83 (1984). Вивчення та облік природного поновлення на пробних площах проводили за методикою В.І. Парпана (1988). Загальні закономірності ходу природного поновлення під наметом дубових лісів вивчені на підставі натурних обстежень 62 ділянок загальною площею близько 400 га. На свіжих зрубах у розрізі семи переважаючих типів лісу дослідження проведені на 26 ділянках площею близько 120 га. Динаміку процесів природного формування лісу вивчено на свіжих зрубах (два стаціонари) та під наметом зімкненого деревостану (один стаціонар). Стан і ріст культур, до їх переведення в покриту лісом площу оцінювали згідно з нині діючою «Інструкцією з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів» (1998).

З метою вивчення процесів адаптації лісових дичок до умов відкритого середовища закладено два стаціонарні досліди (в розсаднику і на лісокультурній площі 0,2 га). Вивчено ефективність застосування біологічного методу боротьби з бур'янами при догляді за лісовими культурами дуба звичайного за допомогою люпину багаторічного (два дослідні стаціонари).

Випробувано вибуховий спосіб (амонит 6 ЖВ) для знищення пнів на лісокультурній площі (1,5 га).

При встановленні селекційних категорій дерев у лісових генетичних резерватах використовували шкалу М.М. Вересіна, модифіковану П.І. Молотковим. Категорії санітарного стану дерев визначали за шкалою, розробленою лабораторією селекції УкрНДІЛГА, клас росту дерев - за шкалою Г. Крафта. Всього обстежено 20 ЛГР дуба звичайного та 1 ЛГР дуба скельного на площі 776,7 га (21 пробна площа).

Вивчено та встановлено лісівничу ефективність чистих і змішаних часткових культур дуба в умовах свіжих букових дібров (вісім пробних площ).

Досліджено ефективні шляхи підвищення продуктивності дубових лісів регіону шляхом введення до складів штучно створюваних лісових культур інтродукованих і аборигенних швидкорослих порід (13 пробних площ).

Аналіз результатів досліджень проведено з використанням методів математичної статистики (Д.І. Снедекор, 1961, А.К. Митропольський, 1964, 1965, Б.А. Доспехов, 1968, М.П. Дворецький, 1971).

Природні умови Передкарпаття

Наведено характеристику геологічних і геоморфологічних особливостей Передкарпаття з використанням праць П.М. Цися (1962), К.І. Геренчука (1963, 1972, 1973, 1978), А.М. Маринича (1963), К.І. Геренчука, М.М. Койнова, П.М. Цися (1964), М.М. Койнова (1968). Подані основні риси клімату досліджуваного регіону за А.С. Андріановим (1957), короткий опис ґрунтів із використанням праць С.В. Зонна (1951), П.С. Пастернака (1967), Г.А. Андрущенка (1970), Б.Я. Голояда (1978). Хара-ктеризується рослинність відповідно до геоботанічного і лісорослинного районування М.А. Голубця, К.А. Малиновського, С.М. Стойка (1965), Ю.Р. Шеляг-Сосонка, Т.Л. Андрієнка (1973) та Ю.Р. Шеляг-Сосонка (1977). Наведено лісогосподарське районування Українських Карпат, розроблене С.А. Генсіруком, С.В. Шевченком, Ю.Р. Бондаром (1981).

Констатовано, що в Передкарпатті корінні високопродуктивні деревостани дубів звичайного та скельного нині трапляються рідко, на їх місці ростуть здебільшого похідні деревостани. Ялицево-дубові насадження є характерною особливістю досліджуваного регіону і не трапляються в інших регіонах України.

Лісівнича оцінка відповідності породної структури дубових насаджень типам лісу у Передкарпатті

В досліджуваному регіоні всі фази лісовідновлення, як штучного, так і природного, зокрема формування складу деревних і чагарникових порід, обробіток ґрунту, садіння (посів) рослин чи сприяння природному поновленню та догляд за створеними насадженнями, виконуються з урахуванням досягнень української лісотипологічної школи.

З огляду на певну відмінність ґрунтово-кліматичних умов у межах Передкарпаття розглянуто структуру дубових типів лісу за даними досліджень і матеріалів лісовпорядкування 1997-1998 рр. на прикладі лісфонду Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей (табл. 1).

Розподіл площ дубових лісів за типами лісу у Передкарпатті

Природне поновлення дуба та супутніх порід в основних лісових угрупуваннях Передкарпаття

Природне поновлення ялиці, бука і граба в корінних і умовно корінних грабово-ялицево- і буково-дубових лісових угрупуваннях під наметом лісу протікає більш-менш задовільно, однак це не типово для дубів, як звичайного, так і скельного з огляду на високу світлолюбність цих порід. Матеріали досліджень свідчать, що на переважній більшості ділянок у грабових судібровах і дібровах з головною породою дубом, його природне поновлення відсутнє або незадовільне. Лише на одній із облікованих площ у дубовому насадженні віком 90 років та повнотою 0,7 зафіксована задовільна чисельність підросту дуба (13,9 тис. екз./га) та рівномірне його розташування на площі. Поновлення супутніх порід присутнє на всіх ділянках. Кількість цих порід у вологій грабовій діброві сягає 34,8 тис. екз./га.

Ще гірше природне поновлення дуба в ялицевих судібровах і дібровах. Але тут у достатній кількості, від 4,1 до 10 тис. екз./га, присутнє поновлення другої головної породи - ялиці білої, яка разом з домішкою супутніх порід формує окремі куртини.

У букових дібровах при повноті насаджень 0,6 - 0,7 спостерігається задовільне природне поновлення дуба, а на трьох з чотирьох ділянок - достатнє природне поновлення з участю супутніх порід. Отже, задовільне природне поновлення дуба за його достатньої кількості під наметом лісу відмічене лише у букових дібровах при рівномірній повноті насаджень 0,6 - 0,7. Максимальна кількість доброякісного підросту тут сягає 11 - 14 тис. екз./га.

При застосуванні суцільнолісосічного способу лісозаготівель значна частина природного поновлення знищується або травмується. Це визначає необхідність подальшого штучного лісопоновлення на зрубах. Своєчасна і якісна розробка лісосік у зимовий період, які відведені в насадженнях з добре забезпеченим природним поновленням головної породи, здатна не допустити цього. Підтвердженням є отримані нами результати п'ятирічних досліджень на двох дослідних стаціонарах, закладених в Івано-Франківській і Львівській областях. Один із них - свіжий зруб у Рибненському лісництві (ДП «Івано-Франківське ЛГ») колишнього низькоповнотного деревостану зі складом 7Дз3Яв+Вч завдяки тому, що суцільне рубання і трелювання деревини проведені сортиментами в зимовий період. Збереженість підросту становила 115 тис. екз./га, в тому числі дуба звичайного 45,9; берези повислої - 61,6; граба звичайного - 4,4; осики - 2,3; ялини європейської і горобини звичайної по 0,4 тис.екз./га.

Основну частину поновлення (77,6%) становили самосів і дрібний підріст висотою до 0,5 м. За п'ятирічний період після проведення освітлення (2001 р.) природний відпад головної породи становив близько 61,7% від початкової кількості, однак наявність до 17,6 тис. екз./га дуба звичайного цілком достатньо для формування якісного молодняку.

Орієнтація на природне поновлення зрубів з достатньою кількістю самосіву і підросту дуба передбачає ретельне застосування господарських заходів. На першому етапі, починаючи з другого - третього року, необхідно обмежити розростання небажаної рослинності, в подальшому, виконуються раціональні доглядові рубання.

Штучне відтворення дубових лісів Передкарпаття

Необхідність інтенсифікації лісового господарства поставила на порядок денний питання збереження природного генетичного потенціалу та штучно створених цінних ділянок лісових порід і формування постійної лісонасінної бази (ПЛНБ) на селекційній основі. Рівень забезпеченості регіону досліджень генетичними ресурсами та селекційно-насінницькими об'єктами дуба звичайного і скельного досліджувався в розрізі адміністративних областей Передкарпаття. Обстежено 20 лісових генетичних резерватів (ЛГР) дуба звичайного і один резерват дуба скельного, з них 15 - у Чернівецькій, 5 - у Львівській областях та один на Івано-Франківщині. Загальна площа досліджених резерватів становить 776,7 га.

В Чернівецькій області більшість обстежених ЛГР (322,7 га) характеризуються І класом бонітету і лише в трьох резерватах бонітет відповідає ІІ класу. Найбільш високопродуктивним є дубове насадження генетичного резервату, яке має у віці 133 роки запас 562 м³/га за повноти 0,9 в Клішківському лісництві ДП «Хотинський лісгосп».

Дуб скельний на Буковині представлений лише одним генетичним резерватом, що знаходиться в Кузьмінському лісництві на площі 25,5 га. В цьому резерваті ростуть деревостани, що є залишками пралісів у віці 213 років з повнотою 0,6 і запасом 360 м³/га. Дерева розміщені тут нерівномірно, куртинами. Показник категорії стану - І, 7. Відновний процес проходить задовільно: наявні 2 -5 - річні рослини дуба скельного та старші дерева граба, бука, черешні і липи. Загальна кількість підросту досягає 50 тис. екз./га.

Генетичні резервати дуба звичайного на Львівщині займають 254,7 га і відрізняються між собою площею, віком, висотою насаджень та класами бонітету. В цих насадженнях переважає природне поновлення лише супутніх порід - явора, клена гостролистого, ясена, граба, ялиці, ялини.

Дуб звичайний в Івано-Франківській області представлений генетичним резерватом площею 199,3 га, який розташований на крайній висотній межі поширення його насаджень (560 м н.р.м.). Крім дуба звичайного тут ростуть також дуб скельний, бук і рідкісна для цих лісів порода - берека. У віці близько 100 років дуб звичайний характеризується ІІ класом бонітету і запасом 300 м³/га. Більш характерною для цих умов породою є дуб скельний, який у віці 80 років, порівняно з іншими видами, характеризується найвищими селекційними показниками та кращим ростом. Якщо сума плюсових, кращих і нормальних дерев дуба звичайного становить 70%, середній бал за категорією стану складає ІІ, 1, а в бука - відповідно 83% і ІІ, 1, то в дуба скельного - 85% і І, 8 балу.

Мережа генетичних резерватів дуба звичайного в Передкарпатті є достатньою в усіх лісонасінних районах, крім Івано-Франківської області. З огляду на перспективу їх збереження, варто визначити можливість і доцільність охорони резерватів, які розташовані на більших площах (20 га і більше). За результатами комплексної оцінки 21 ЛГР, критичний стан лісівничо-таксаційно-селекційних показників виявлено в 10% генетичних резерватів, які повністю перестали відповідати своєму функціональному призначенню. Незадовільний стан із значною загрозою можливої втрати функцій мають також в 10% насаджень ЛГР. Решта резерватів дуба відповідають вимогам і характеризуються задовільним (15%), добрим (30%) і відмінним (35%) станом.

Важливим джерелом одержання високоякісного потомства дубів звичайного і скельного є їх плюсові дерева, насінні плантації і лісонасінні ділянки. Обстежені нами 56 плюсових дерев дуба (в т.ч. 31 - звичайного і 25 - скельного), які оформлені в натурі, мають добрий стан і можуть успішно виконувати покладені на них функції. Сформовані і атестовані на Буковині 19,5 га насінних і 1,0 га архівно-маточних плантацій, які вже дають значні обсяги цінних жолудів дуба.

Передкарпаття достатньою мірою забезпечене лісовими розсадниками, розміщеними у всіх лісорослинних умовах. Нинішні економічні умови примусили лісові підприємства сконцентрувати виробництво садивного матеріалу дуба переважно на невеликих за площею постійних і тимчасових лісорозсадниках, а також ширше використовувати якісне природне потомство двохрічних лісових дичок дуба звичайного. Тривалість періоду між врожайними роками у дубів звичайного та скельного, відсутність стаціонарних відповідно обладнаних сховищ у багатьох випадках супроводжуються надмірним захопленням культивування дуба північного. Така заміна порід є нерівноцінною і недоцільною.

Лісокультурний фонд рівнинних і передгірних дубових лісів регіону представлений, в основному, свіжими зрубами з різною кількістю пнів (350 - 600 шт./га), з яких понад 200 шт./га діаметром понад 30 см. Для створення оптимальних умов проходу тракторних агрегатів нами апробовано вибуховий метод їх знищення. Достатньою кількістю амониту 6 ЖВ для руйнування центральної частини дубових пнів діаметром 19-26 і 50-57 см є, відповідно, 114 і 240 г. вибухової речовини.

На більшості свіжих зрубів з нормальним режимом зволоження об'ємна маса верхнього шару ґрунту характеризується оптимальними показниками (не перевищує 1,25 - 1,30 г./см³), однак тут інтенсивно розвивається трав'яна рослинність. На 2 - 4 рік після зняття верхнього намету лісу її маса зростає у 81 - 111 разів при повній зімкненості травостою. У зв'язку з цим, ефективне вирощування культур дуба в цих умовах можливе лише при застосуванні елементарного обробітку ґрунту та якісного проведення агротехнічного догляду за висадженими рослинами.

На лісокультурних площах з надмірним зволоженням ґрунту неможливо обійтися без спеціального його обробітку шляхом спорудження штучних мікропідвищень - «клумб», пластів, «кіпців». Тривалі дослідження свідчать про недопустимість в цих умовах корчування пеньків у зв'язку із значним збідненням субстрату елементами живлення.

Часткового механізованого обробітку ґрунту потребують задернілі тракторо-доступні площі, передані під залісення. Використання для цієї мети плугів типу ПКЛ-4-35 забезпечує не лише покращення загальних фізичних властивостей ґрунтів, але і позитивно впливає на формування поверхневого стоку та швидкість інфільтрації атмосферних опадів.

На зрубах з наявним або подальшим природним поновленням супутніх порід (бука лісового, клена гостролистого, ясена звичайного) слід орієнтуватися на створення часткових культур дуба. Для забезпечення нормативних вимог збереженості головних і супутніх порід рекомендуються такі початкові схеми розміщення садивних місць: 5,5 (6,0) х 0,5 м або 4,0 (4,5) х 0,7 м. Початкова густота часткових культур при цьому має складати 3,6 - 3,3; 3,6 - 3,2 тис. екз./га, а частка дуба 60 - 70% їх складу.

Тривалі дослідження у виробничих умовах свідчать про достатню ефективність при догляді за лісовими культурам багаторічного люпину. При цьому використовується його висока здатність конкурувати з трав'янистою рослинністю: ситником розлогим, осокою трясучковидною, молінією голубою, куничником наземним і горлянкою повзучою. Культури з підсівом люпину краще приживаються, мають високу збереженість та інтенсивний ріст. Затрати на проведення агротехнічного догляду знижуються в 4,4 рази порівняно з традиційним.

Підвищення продуктивності дубових лісів регіону можливе шляхом введення до складу створюваних лісових культур оптимальної кількості швидкорослих деревних порід, таких як модрини європейська і японська, псевдотсуга тисолиста, ясен звичайний та ялина звичайна. Успіх такого заходу значною мірою залежить від застосованого типу змішування деревних порід і рівня їхньої конкурентної спроможності.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо стану дубових лісів Передкарпаття, масштаби і рівень їхньої трансформації під впливом попереднього господарювання у розрізі типів лісу. Досліджено структуру природного поновлення і особливості створення лісових культур, їх ріст і розвиток на дослідних ділянках, створених за участю автора, і на виробничих об'єктах. Охарактеризовано сучасний стан генетичних резерватів і лісонасінних плантацій. Обґрунтовано доцільність і шляхи відтворення дубових лісів Передкарпаття, формування високопродуктивних деревостанів з використанням природного поновлення і створення лісових культур. Проведені дослідження і розрахунки свідчать про наявність реальної можливості поступового збільшення площ дубових лісів у Передкарпатті в 1,5 рази тобто з 144 до 220 тис. га.

1. Площа лісів формації дуба звичайного в лісовому фонді Передкарпаття становить 141,6 тис. га. Крім цього, як домішка, дуб звичайний росте на площі близько 92 тис. га у складі деревостанів «недубових» типів лісу. Більшість деревостанів дуба звичайного (69,7%) у Передкарпатті ростуть у вологих гігротопах. До свіжих належать 27,5%, сухих - 2,2% і сирих - 0,6% площ. За трофністю переважають груди (64,8%) і сугруди (35,2%). На площі понад 14% дубових лісів у результаті антропогенної трансформації дуба звичайного у складі насаджень не залишилося, а майже на 43% площі його частка не перевищує трьох одиниць складу в деревостанах. Серед 22 типів лісу формації дуба звичайного найбільш поширеними є: волога грабова діброва та судіброва (28,2% та 18,3%), свіжа грабова діброва (16,2%).

2. Дуб скельний в Передкарпатті трапляється рідше, площа його формації - 2,4 тис. га. Найбільша його площа зосереджена у свіжих гігротопах (38,7%), сухих - 37,6%, вологих - 23,5% та сухих - 0,2% площі. Сугрудові трофотопи займають більше половини території - 50,8%, субори - 36,2% і груди - 13,0%, які формують 8 типів лісу у двох субформаціях. У формації дуба скельного насадження, де дуб скельний взагалі відсутній, становлять 47,6%. Насадження, де дуб скельний відсутній, або ж становить до трьох одиниць у складі, займають площу, яка становить 78,1% території формації дуба скельного. Основними типами лісу у формації дуба скельного є суха нагірна судіброва (34,0%), свіжий і вологий дубовий нагірний субір (18,1 та 18,0%).

3. Природне поновлення дубів звичайного і скельного під наметом і на зрубах у групах типів формації дубових лісів, за винятком букових дібров, розвивається незадовільно. В грабових судібровах і дібровах присутні самосів і підріст супутніх деревних порід (явір, береза, граб, клен гостролистий, ясен, липа), а в ялицевих судібровах і дібровах із корінним складом середньоповнотних деревостанів відновлюється ялиця біла (4,1 - 10,0 тис. екз./га).

4. Зміна видового складу деревостанів на частині площ дубових лісів Передкарпаття, наявність перезволожених типів лісорослинних умов, домінування суцільнолісосічного способу рубок, недостатнє природне поновлення обумовлюють переважання штучного способу лісовідновлення, а наявність інших широколистяних порід забезпечує формування змішаних дубових насаджень.

5. Розширене відтворення високопродуктивних, високоякісних і стійких дубових лісів можливе за формування та раціонального використання постійної лісонасінної бази, передумови для якої створені шляхом відбору генетичних резерватів і закладання клонових лісонасінних плантацій.

6. При створенні лісових культур у регіоні доцільно використовувати ґрунтообробні тракторні агрегати. У сирих і вологих сугрудах обов'язковим є спеціальний обробіток ґрунту, який полягає у спорудженні штучних мікропідвищень. Суцільне або навіть часткове корчування пнів у цих умовах призводить до негативних наслідків. Як підготовчі роботи на зрубах доцільно застосування вибухового способу знищення пнів.

7. На свіжих зрубах суглинистих буроземних, буроземно-підзолистих і дерново-підзолистих ґрунтів за щільності верхніх горизонтів < 1,25 - 1,30 г./см³, формуються найбільш сприятливі умови для вирощування дубів звичайного і скельного, бука лісового, ялини звичайної, ялиці білої та модрини європейської.

8. На зрубах без задовільного природного поновлення створюються суцільні змішані культури. Часткові культури доцільно створювати не лише на зрубах з наявним природним поновленням супутніх порід, але і на зрубах, де його поява очікується. Нормативні вимоги до збереженості головних порід забезпечують такі схеми розміщення садивних місць: 5,5 (6,0) х 0,5 м і 4,0 (4,5) х 0,7 м, і початкову густоту культур - 3,6 - 3,3 і 3,6 - 3,1 тис. екз. /га, в т.ч. дуба не менше 60 - 70% складу. Виправданим є використання для садіння 2-річних лісових дичок дуба, заготовлених у зріджених деревостанах.

9. В лісокультурному циклі відтворення дубових лісів обов'язковим є своєчасний і високоякісний агротехнічний догляд, оскільки після проведення механізованого обробітку ґрунту плугом ПКЛ-70 уже на другий рік маса відновленого травостою зростає у 81 разів. Крім традиційних методів обмеження конкуренції трав'янистої рослинності (обжинки, обкошування), високо ефективним є біологічний догляд - підсів люпину багаторічного між садивними місцями в рядах лісових культур.

10. Домішка таких швидкорослих деревних порід як модрина європейська, модрина японська, псевдотсуга тисолиста, ялина звичайна та ясен звичайний у дубових культурах у кількості до 20%, що не перевищує ценотичного оптимуму, позитивно впливає на продуктивність деревостанів.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Бродович Р.І., Порада Т.М., Полатайчук М.Д., Кацуляк Ю.Д., Галіновська М.М. Регіональні технічні умови на сіянці деревних і чагарникових порід // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. - К., 1988. - №1. - С. 10 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

2. Бродович Р.І., Порада Т.М., Кацуляк Ю.Д. Регіональні норми виходу сіянців // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. - К. 1989. - №2. - С. 13 - 14 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

3. Бродович Р.І., Кацуляк Ю.Д., Бродович Ю.Р. Досвід вирощування та ефективність використання садивного матеріалу хвойних порід із закритою кореневою системою в Карпатах // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2001. - Вип.100. - С. 79-85 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

4. Гаврусевич А.М., Кацуляк Ю.Д., Бродович Р.І. Невідкладні завдання оптимізації лісовідновлення і лісорозведення у Передкарпатті та суміжних територіях // Науковий вісник. Лісівницькі дослідження в Україні. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - Вип. 12.4. - С. 245 -250 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

5. Кацуляк Ю.Д., Бродович Р.І., Порада Т.М. Лісівнича ефективність попередніх та піднаметових культур у лісах дубової формації Передкарпаття // Науковий вісник УкрДЛТУ. Лісівницькі дослідження в Україні (ІХ-Погребняківські читання), - Львів, 2003. - Вип. 13.3. - С. 228-234 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

6. Кацуляк Ю.Д. Особливості культивування дубів звичайного і скельного в Передкарпатті // Науковий вісник НАУ. - К., 2004. - Вип.70. - С. 309-311.

7. Гаврусевич А.М., Кацуляк Ю.Д. Дуб скельний у Карпатському регіоні: поширення, стан і відновлення // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2004. - Вип.107. - С. 61-65 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

8. Кацуляк Ю.Д., Гаврусевич А.М., Гудима В.М. Лісотипологічні засади відновлення дубових насаджень в Українських Карпатах // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2006. - Вип.109. - С. 201 - 206 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

9. Бродович Р.И., Гаврусевич А.Н., Кацуляк Ю.Д. Перспективы многоцелевого использования люпина многолетнего в лесокультурной практике предгорья Карпат // «Многоцелевое использование и расширенное воспроизводство лесных ресурсов в Украинской ССР на основе региональной программы «Лес». Тезисы докладов участников республ. науч.-техн. конф. - Винница, 1985. - С. 6 - 8 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

10. Гаврусевич А.М., Олійник Р.Р., Бродович Р.І., Порада Т.М., Кацуляк Ю.Д., Рега Р.Я. Система лісовідновлення в Українських Карпатах // Республік. наук.-тех. конф. «Система ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат». - Івано-Франківськ, 1990. - С. 160 - 161 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

11. Бродович Р.І., Гаврусевич А.М., Косяков М.Н., Кацуляк Ю.Д. Плантаційна система лісовирощування в Карпатах - один із шляхів покриття лісодефіциту в регіоні // Сучасний стан і перспективи розвитку селекції, насінництва та інтродукції в Карпатах для потреб цільового лісовирощування. Тези доповідей наук. - практ. конф. УкрНДІгірліс. - Івано-Франківськ, 1993. - С. 121-122 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

12. Бродович Р.І., Гаврусевич А.М., Гербут Ф.Ф., Порада Т.М., Яцик Р.М., Кацуляк Ю.Д. Сучасний стан та шляхи інтенсифікації природного відновлення дубових лісів регіону // «Лісовий комплекс Закарпаття: сучасний стан, проблеми стабілізації та перспективи розвитку». Матеріали регіон. наук.-практ. конф. - Ужгород: Патент, 1998. - С. 69-73 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

13. Бродович Р.І., Гаврусевич А.М., Гербут Ф.Ф., Яцик Р.М., Кацуляк Ю.Д. Сучасний стан дубових лісів у карпатському регіоні, проблеми їх збереження та примноження // Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва. Тези міжнар. наук.-практ. конф. 14-16 квітня 1999 р. - Львів, 1999. - С. 17 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

14. Гаврусевич А.М., Кацуляк Ю.Д. Актуальні завдання поліпшення стану дубових лісів. // Інформаційний листок про передовий виробничо-технічний досвід №2000 - 12, - ДЦНТЕІ, Івано-Франківськ, -2000. - 4 с. (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

15. Бродович Р.І., Гаврусевич А.М., Гербут Ф.Ф., Порада Т.М., Кацуляк Ю.Д. Рекомендації з удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат і прилеглих територій // Зб. рекомендацій Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака «Наукові основи ведення багатоцільового лісового господарства в Карпатському регіоні». - Івано-Франківськ, 2001. - С. 111-147 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

16. Карлійчук М.М., Яцик Р.М., Кашпор В.М., Гайда Ю.І., Ступар В.І., Герус В.В., Кацуляк Ю.Д. Збереження генетичного різноманіття листяних видів у лісах Буковини // Наукові основи ведення сталого лісового господарства. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ: Екор, 2005. - С. 132-136 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

17. Кацуляк Ю.Д., Бродович Р.І., Гудима В.М. Перспективи використання дичок дуба звичайного при відновленні лісів Передкарпаття // Наукові основи ведення сталого лісового господарства. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ: Екор, 2005. - С. - 136-139 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

18. Мазур І.В., Гаврусевич А.М., Кацуляк Ю.Д. Відновлення дубово-ялицевих лісів в Передкарпатті // Наукові основи ведення сталого лісового. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ: Екор, 2005. - С. - 181-184 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

Размещено на Allbest.ru