Нейсеріоз сільськогосподарської птиці

Ізольовані від качок одинадцять культур, утворювали уреазу, не виробляли індолу і сірководню, розріджували желатину, ферментували глюкозу, мальтозу з утворенням кислоти без газу на середовищі Гісса, не утворювали полісахарид з 5 %-ї сахарози, ацетилметилкарбінолу з глюкози та плазмокоагулазу, відновлювали нітрати та нітрити і були умовно об'єднані в один штам під назвою Neisseria spp. ducks.

Усі культури були нерухомі.

Антигенні властивості. Антиген, виготовлений із бактеріальної маси добової інактивованої культури різних видів нейсерій (Neisseria spp. turkeуs, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks), викликав високий імунний відгук у кролів.

Реакцією непрямої гемаглютинації синтез антитіл у сироватці крові кролів після двохкратного (на 1-й і 3-й дні) введення тваринам одним з антигенів виявляли через 7 діб у титрі 11,322 log₂. Після 3-ї, 4-ї ін'єкцій - на 21 добу імунізації - титр антитіл становив 14,322 log₂ (1:20480).

Антиген, одержаний з штаму Neisseria spp turkeys, в РА утворював аглютинацію на склі тільки з гонококовими сироватками крові людей, отриманими в мікробіологічній лабораторії ДУ “ІД та В АМН України”, (м. Харків) і гіперімунними нейсеріозними cироватками кролів, які виробляються в Інституті птахівництва УААН (м. Харків). Із стандартними менінгококовими сироватками cеротипів А, В, С, Y, X, Z, 29E, W-135 людини - РА була негативною. Позитивною РА була і з нейсеріозною антисироваткою до штаму Neisseria spp turkeys і гонокококовим антигеном.

Антигени, виготовлені зі штамів Neisseria spp. hens та Neisseria spp. ducks, позитивно реагували в РА на склі з менінгококовою сироваткою крові cеротипу В та гіперімунними нейсеріозними сироватками кролів, отриманими до збудника нейсеріозу гусей (Neisseria canis, Neisseria оvis, Neisseria caviae). Водночас негативна РА відмічалась за використання імунних нейсеріозних сироваток, отриманих на індичі, качині та курячі антигени зі збудниками колібактеріозу (E. coli), сальмонельозу (Sal. pullorum-gallinarum) і стафілококозу (Staph. hominis).

В результаті вивчення антигенної спорідненості досліджуваних штамів нейсерій за допомогою РНГА встановлено, що штам Neisseria spp. turkeуs проявляв близьку антигенну спорідненість до штаму Neisseria spp. ducks - 11,322 log₂ з індексом 1/2 і віддалену антигенну спорідність до гетерологічних штамів Neisseria canis, Neisseria ovis у розведенні антисироватки 7,322 log₂ з індексом спорідненості 1/32 та Neisseria caviae - 8,322 log₂ з індексом спорідненості 1/16. Далеку антигенну спорідненість було виявлено до штамів Neisseria gonorrhoeae - та Neisseria spp. hens 6,322 log₂ з індексом спорідненості 1/64.

Штам Neisseria spp. hens, ізольований від курей, мав більш близьку антигенну cпорідненість тільки до збудника менінгіту (штам Neisseria meningitidіs). Антисироватка штаму Neisseria spp. hens з гетерологічним штамом Neisseria meningitidіs виявляла антитіла в титрі 11,322 log₂, що визначилося індексом спорідненості 1/8.

До штамів Neisseria spp turkeуs і Neisseria ovis, штам Neisseria spp. hens проявив далеку антигенну спорідненість, що визначилось наявністю в антисироватці антитіл у титрах 6,322 log₂ та 4,322 log₂ відповідно, або індексами спорідненості 1/256 та 1/1024.

До штаму Neisseria spp. ducks антигенна спорідненість була відсутня.

Нейсерії, ізольовані від качок (штам Neisseria spp. ducks), виявилися більш антигенно спорідненими до штамів Neisseria spp. turkeуs та Neisseria ovis, ступінь антигенної спорідненості була встановлена у співвідношеннях їх індексів 1/4 та 1/2, що відповідає титрам 9,322 log₂ і 10,322 log₂.

Зі штамами Neisseria сanis та Neisseria meningitidis, в антисироватці було виявлено антитіла в титрі 7,322 log₂, що вказувало на далеку спорідненість і відповідало індексу 1/16.

Антигенну спорідненість штамів Neisseria spp. ducks, ізольованого від качок, і Neisseria spp. hens, ізольованого від курей, не встановлено.

Індекс антигенної спорідненості між штамами нейсерій, ізольованих від птиці і людей наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Результати вивчення антигенної спорідненості польових і референтних штамів нейсерій (РНГА)

Антисироватки до польових і референтних штамів нейсерій	Титри антитіл з антигенами
	N.spp. turkies	N.spp.hens	N.spp.ducks	N. ovis	N. canis	N. caviae	N. gonorrhoeae	N.meningitidis	Титр гомологічної сироватки
Neisseria spp turkeуs	1	1/64	1/2	1/32	1/32	1/16	1/256	0	1/ 5120
Neisseria spp. hens	1/256	1	_	1/1024	0	0	0	1/ 8	1/ 20480
Neisseria spp. ducks	1/4	_	1	1/2	1/16	0	0	1/ 16	1/ 2560
Neisseria ovis	1/64	1/512	1/512	1	1 /128	1/ 64	_	1/ 8	1/ 10240
Neisseria сanis	1/16	0	0	1/32	1	1/ 2	1/64	1/64	1/ 2560
Neisseria сaviae	1/16	0	0	1/ 64	1/ 8	1	1/ 64	_	1/10240
Neisseria gonorrhoeae	1/2	0	0	1/16	1/ 256	1/128	1	1/ 4	1/10240
Neisseria meningitidis	_	1/ 4	1/64	_	1/ 256	_	1/ 4	1	1/10240

Згідно міжнародної класифікації бактерій, наведеної у 9 виданні “Определителя бактерий Берджи” (Bergey's Manual of Systematic Bacteriology) під редакцією Дж.Хоулта et al. (1997), Topley and Wilsons (1997), нейсерії умовно названі Neisseria spp. turkeуs, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks.

Під час комісійного випробовування культурально-морфологічних і біохімічних властивостей вивчаємих мікроорганізмів у Державному науково-контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів (ДНКІБШМ) (м. Київ) були отримані ідентичні результати, що дозволило надати ізольованим культурам назву, як штами Neisseria spp. turkeуs, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks та депонувати до ДНКІБШМ. На штами отримані паспорти і свідоцтва (довідка № 95 від 05.02.04) за номерами: штам Neisseria spp. turkeуs (I-5, № 129), штам Neisseria spp. hens (К-01, № 118), штам Neisseria spp. ducks (У-86, № 119). На підставі отриманих результатів щодо культурально-морфологічних, біохімічних і серологічних досліджень ізольовано 5 штамів мікроорганізмів, які було віднесено до родини Neisseriaсeae, роду Neisseria, а також розроблено експрес- і ретроспективні методи лабораторної діагностики нейсеріозу, які увійшли до методичних рекомендацій: “Діагностика та профілактика нейсеріозу сільськогосподарської птиці” (ухвалені і затверджені вченою радою Інституту птахівництва УААН, протокол № 10 від 8 липня 1998 року); “Діагностика та профілактика нейсеріозу сільськогосподарської птиці (доповнені)” (затверджені науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України, протокол № 1 від 12 грудня 2003 року); ДСТУ “Птиця сільськогосподарська. Методи лабораторної діагностики нейсеріозу” (ухвалені і затверджені Технічним комітетом стандартизації № 149 ДНКІБШМ за № 169/06 від 21.12.2006 р.). Справа ДСТУ передана на експертизу до НДІ стандартизації для подальшої передачі на затвердження до Держспоживстандарту України. А також розроблено схему імунізації кролів з метою отримання гіперімунних сироваток крові для серологічних досліджень в РА і РНГА.

Вивчення патогенних властивостей нейсерій для свійської птиці. З метою вивчення патогенних властивостей ізольованих штамів Neisseria spp. turkeуs, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks були використані дорослі індики, качки, кури. Введенням під слизову оболонку клоаки птиці штаму Neisseria spp. turkeуs і штаму Neisseria spp. ducks було відтворено клінічний прояв хвороби у 100 % індичок, качок і у 60 % курей. За інокуляції під слизову оболонку клоаки курям штаму Neisseria spp. hens клінічний прояв хвороби було відтворено тільки у 60 %. Для качок штам Neisseria spp. hens виявився апатогенним.

Інкубаційний період, за умов штучного інфікування ізольованими штамами нейсерій, у індиків і качок коливався від 24 до 72 годин, курей - до 5 діб. Тривалість хвороби у індичок та качок становила 55 діб, курей - 20 діб, після чого клінічні ознаки захворювання поступово зникали і хвороба переходила у хронічну стадію, що підтверджувалось виявленням грамнегативних диплококів у нативних мазках при низьких титрах антитіл (4,322-5,322 log₂) або їх відсутністю.

Патогенні властивості нейсерій для ембріонів птиці. Добові культури штамів Neisseria spp. turkeуs, Neisseria spp. hens і Neisseria spp. ducks викликали загибель 8-добових курячих, 9-добових індичих і 10-добових качиних ембріонів через 18-24 години після їх інфікування.

При інфікуванні штамом Neisseria spp. turkeуs ELD50/0,2 см³ для індичих, курячих, качиних ембріонів коливалась у межах 20-200 мікробних клітин (м.к.). При інфікуванні штамом Neisseria spp. hens ELD50/0,2 см³ для індичих ембріонів була в межах 2 тис.-20 тис. м.к., курячих, качиних - 20 тис.-200 тис. м.к. (p<0,01). Вірогідної різниці у відношенні вірулентності штаму Neisseria spp. ducks до індичих, курячих та качиних ембріонів не встановлено. ELD 50/0,2 см³ коливалась у межах 2000 м.к.-20000 м.к. (p<0,01-0,001).

В ембріонів, що загинули, спостерігали гіперемію тулуба, кінцівок, розрідження жовтка з появою білих пластівців.

Таким чином, на підставі отриманих результатів, слід відмітити вірогідно вищу вірулентність штаму Neisseria spp. turkeуs у порівнянні з вірулентністю штамів Neisseria spp. hens і Neisseria spp. ducks. Менш вірулентним виявився штам Neisseria spp. hens (р<0,01).

Згідно даних електронно-мікроскопічних досліджень, у 4-добових культурах нейсерій при рості на м'ясо-пептонному агарі спостерігали лізис клітин (аморфну масу з оболонками клітин). При введенні змиву з агару 4-добової культури в дозі 500 млн. мікробних клітін у 0,2 см³ до хоріон-алантоїсної порожнини ембріонів спостерігали їх загибель протягом 48 годин, що може свідчити про токсичну дію продуктів метаболізму руйнованих клітин бактерій. Введення інактивованої при 60 єС протягом 60 хвилин культури нейсерій у дозі 500 мільонів мікробних клітин у 0,2 см³ до хоріон-алантоїсної порожнини ембріонів птиці не викликало їх загибелі протягом 10-ти діб після інфікування, що свідчить про відсутність ендотоксину. Не вдалося викликати загибелі ембріонів і при інокуляції фільтрату бульйонної культури нейсерій.

Патогенні властивості нейсерій для лабораторних тварин. Штам Neisseria sрp. turkeуs, ізольований від хворих індиків, виявився патогенним для кролів, білих мишей та морських свинок. Внутрішньовенне введення кролям суспензії живої добової культури у концентрації 5 млрд. в дозі 1 см³ викликало загальне пригнічення тварин, розлад шлунково-кишкового тракту, іноді паралічі задніх кінцівок та загибель тварин через 24-48 годин. Білі миші і морські свинки за умов внутрішньочеревного зараження гинули на 2 добу в 100 % випадків. Клінічні ознаки хвоороби характеризувались відмовою від корму і води, оскалом зубів, кишковим розладом та швидким зневоднюванням організму, нервовими конвульсіями.

Штам Neisseria spp. ducks, ізольований від хворих качок, викликав 100 % загибель кролів і 50 % загибель білих мишей. Штами Neisseria spp. hens, ізольовані від хворих курей, для цих видів тварин виявилися апатогенними.

Культури, які вирощувались на штучних поживних середовищах більше місяця, не викликали загибелі білих мишей впродовж 15 діб спостереження.

У вивчаємих штамів нейсерій токсиноутворення не втановлено.

Серологічна діагностика нейсеріозу сільськогосподарської птиці. Виготовлення еритроцитарного діагностикуму для реакції непрямої гемаглютинації (РНГА). З метою більш раннього виявлення нейсеріозу серед сільськогосподарської птиці (качок, індиків, курей) в господарствах, а також визначення ступеня поширення захворювання, для прижиттєвої діагностики хвороби нами розроблено “Інструкцію по виготовленню і контролю еритроцитарного антигену і сироваток крові для діагностики нейсеріозу в реакції непрямій гемаглютинації (РНГА)”. В основі РНГА лежить виявлення специфічних антитіл еритроцитами, сенсибілізованими нейсеріозним антигеном, у сироватці крові хворої, перехворілої на нейсеріоз птиці і при інапарантному перебігу (без наявності клінічних ознак) захворювання. За чутливістю і специфічністю реакція перевершує інші серологічні методи.

Еритроцитарний антиген для діагностики нейсеріозу (гонореї) птиці є рідиною бурого кольору, яка складається з 50 %-ної суміші формалінізованих еритроцитів барана (півня), сенсибілізованих антигеном нейсерій на фосфатно-буферному розчині. Діагностичний набір складається з еритроцитарного антигену, гіперімунної сироватки з титром не нижче 8,322 log₂ і нормальної сироватки крові кролика. Активність еритроцитарного антигену визначали за допомогою РНГА з гіперімунними сироватками кролика, отриманими до збудників нейсеріозу птиці.

Динаміку накопичення антитіл вивчали на експериментально інфікованій птиці і в умовах птахогосподарств. Встановлено, що через 10 діб після введення збудника антитіла сягали титрів 10,322-11,322 log₂, які зберігались на цьому рівні протягом 2-2,5 місяців, після чого знижувались до 4,322-5,322 log₂. У неінфікованої птиці титр антитіл не перевищував 4,322 log₂. На підставі результатів проведених досліджень за діагностичний титр прийнято 5,322 log₂.

Еритроцитаргний діагностикум випробувано в 51 птахогосподарстві Харківської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Черкаської, Білгородської областях та АР Крим. За допомогою РНГА досліджено проб сироваток крові від: качок - 253, індиків - 318, курей - 264. У неблагополучних щодо нейсеріозу господарствах, де утримували качок, індиків та курей були виявлені специфічні антитіла в сироватках крові в титрах 5,322-8,322 log₂. У пік продуктивного періоду вони сягали 9,322-12,322 log₂ і зберігалися на такому рівні протягом 60 діб від початку захворювання. Наприкінці племінного сезону титри антитіл у сироватках крові знижувалися до 4,322-5,322 log₂. Виявлення антитіл у сироватках крові в титрах 3,322-4,322 log₂ вважалось неспецифічним.

Серологічні дослідження, які проводились на різних видах, породах і кросах сільськогосподарської птиці еритроцитарним діагностикумом за допомогою РНГА, показали, що вірогідна різниця у накопиченні антитіл до збудника нейсеріозу була виявлена у качок кросів “Темп” і “Благоварський” у порівнянні з качками породних груп українська біла, які виявились найбільш чутливими (5,322-12,322 log₂) до збудника нейсеріозу (р<0,001). Вірогідну різницю у накопиченні специфічних антитіл встановлено і серед курей кросів “Домінант”, “Хай-Лайн білий”, “Родоніт”, “Ломанн коричневий”, “Декалб” (р <0,01) (табл. 3).

Таблиця 3. Серологічні дослідження щодо нейсеріозу льськогосподарської птиці (РНГА)

N	Вид птиці, порода, крос	Вік, дні	Кількість проб	Титри антитіл
				Log2	М±м
1	Качки: “Темп” “Благоварський” українська біла дикі - “кряква”	360 270-540 360 280	50 186 17 10	5,322-9,322 5,322-10,322 5,322-12,322 5,322-7,322	6,64+0,22 6,71+0,13 9,65+0,47 5,9+0,43
2	Індики: “Хідон” біла широкогруда	203 260	203 115	5,322-12,322 5,322-7,322	9,04+0,21 5,57+0,14
3	Кури: “Домінант” “Ломанн коричневий” “Хай-Лайн білий” “Родоніт” “Хайсекс коричневий” “Іза- біла” “Декалб” “Гібро”	120-360 200-360 120-360 500 170-260 340 210 190	40 57 40 20 101 26 50 40	5,322-10,322 6,322-10,322 6,322-9,322 7,322-10,322 5,322-7,322 5,322-9,322 8,322- 9,322 5,322-9,322	6,86+0,28 7,51+0,15 7,15+0,20 8,7+0,38 6,53+0,19 5,73+0,16 8,42+ 0,07 6, 6,21+0,16

Таким чином, наведені дані серологічних досліджень свідчать про широке поширення збудника нейсеріозу серед дорослої птиці різних видів, порід і кросів. Найбільш сприятливими до нейсеріозу виявилися качки порідних груп українська біла (100 %), індики кросу “Хідон” (85 %), кури кросів “Ломанн коричневий”, “Родоніт” (81 %), “Хай-Лайн білий” (85 %), “Декалб” (82 %).

При дослідженні курей кросів “Ломанн коричневий”, “Домінант” і “Хайсекс коричневий”, “Іза біла”, в яких були відсутні клінічні ознаки нейсеріозу, виявлені специфічні антитіла в сироватках крові в титрах від 5,322 log₂ до 10,322 log₂ (р<0,01) відповідно (n=170). Наявність збудника в організмі курей доведено бактеріологічними дослідженнями: ізоляцією нейсерій з крові серця, фолікулів та жовтка яєць, знесених цією птицею, а також позитивною реакцією аглютинації з гіперімунною нейсеріозною сироваткою крові і менінгококовою (група В) сироваткою крові людини.

Отримані результати досліджень в умовах експерименту і виробничої перевірки показали, що еритроцитарний діагностикум у РНГА є активним і специфічним і може використовуватись при проведенні імуномоніторингу птиці та визначенні епізоотичного статусу птахогосподарств щодо нейсеріозу. Наявність антитіл у сироватках крові свідчить про циркуляцію збудника нейсеріозу в батьківських і промислових стадах птиці, що підтверджувалось бактеріоскопічними і бактеріологічними дослідженнями.

На підставі результатів досліджень розроблено методичні рекомендації “Серологічна діагностика нейсеріозу птиці з використанням еритроцитарного діагностикума в РНГА”, затверджені на засіданні секції “Ветеринарна медицина” науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини (протокол № 4 від 23 грудня 2004 року) та нормативну документацію на еритроцитарний діагностикум, затверджену Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 19.02.2001 за № 15-14/16:

- Інструкцію з виготовлення еритроцитарного антигену для діагностики нейсеріозу (гонореї) птиці за допомогою реакції непрямої гемаглютинації (РНГА);

- ТУ У 24.4-00497169-625-2001 з виготовлення і контролю “Еритроцитарного діагностикуму нейсеріозу (гонореї) птиці для РНГА”;

- Настанову з використання еритроцитарного антигену для діагностики нейсеріозу (гонореї) птиці в реакції непрямої гемаглютинації (РНГА).

Розробка засобів профілактики нейсеріозу. Вивчення чутливості ізольованих нейсерій до антибіотиків і хіміотерапевтичних препаратів. Чутливість ізольованих культур до антибіотиків визначали методом дифузії до агару з використанням паперових дисків, які утримували антибіотики, та їх серійних розведень in vitro.

За допомогою методу дифузії до агару з використанням паперових дисків встановлено, що штам Neisseria sрp. turkeуs проявив найбільшу чутливість до енроксилу, неоміцину, левоміцетину з зоною затримки росту до 25-30 мм та пеніциліну, ампіциліну, амоксиклаву, амурілу до 18- 27 мм. До гентаміцину, еритроміцину і сульфадіметоксину штам Neisseria sp. turkeуs був малочутливим (10-12 мм).

При визначенні чутливості штаму Neisseria spр. hens, ізольованого від хворих курей, визначено мінімальну кількість антибіотиків, до яких виявилась його чутливість, а саме: енроксилу, гентаміцину, пеніциліну, амурилу, ампіциліну, неоміцину, з яких нейсерії найбільшу чутливість проявили до енроксилу і гентаміцину з зоною затримки росту 20 мм.

При вивченні чутливості до антибіотиків штаму Neisseria spp. ducks, ізольованого від хворих качок, встановлено його варіабільність, так: до амоксиклаву зона чутливості коливала від 10 мм до 25 мм; до левоміцетину і неоміцину - чутливість була відсутня або сягала 25-30 мм. Більш стабільна чутливість культури була визначена до ампіциліну і енроксилу - 20-25 мм.

Визначення мінімальної концентрації антибіотика методом серійних розведень підтвердило високу чутливість штаму Neisseria spр. turkeуs до енроксилу, неоміцину і антибіотиків пеніцилінового ряду (0,1-1,0 мкг/см³).

Штам Neisseria spp. hens проявив найбільшу чутливість до амоксиклаву (5 мкг/см³); до пеніциліну, ампіциліну, амурилу і гентаміцину дорівнювала 10 мкг/см³, енроксилу - 100 мкг/см³.

Штам Neisseria spp. ducks виявився найбільш чутливим до антибіотиків пеніцилінового ряду в концентрації 0,1-1,0 мкг/см³ та енроксилу - 10 мкг/см³. До стрептоміцину, гентаміцину, тетрацикліну та лікарських препаратів: трисульфону і сульфадиметоксину - був не чутливим.

Використання 1 %-го водного розчину димексиду дозволило підвищити чутливість штамів нейсерій до пеніциліну і ампіциліну у 10 разів; амурилу, енроксилу і неоміцину - у 100 разів.

На підставі отриманих результатів, вивчення культурально-морфологічних, серологічних, біологічних властивостей і чутливості ізольованих культур нейсерій до медикаментозних препаратів, враховуючи відсутність у ветеринарній практиці методів ізоляції та культивування збудника хвороби, нами було розроблено бактеріологічну діагностику нейсеріозу, яка використовується при проведенні бактеріологічних досліджень на нейсеріоз у Державних лабораторіях ветеринарної медицини м. Харкова, м. Суми.

Розробка та впровадження лікувально-профілактичних засобів для оздоровлення птиці в неблагополучних щодо нейсеріозу птахогосподарствах. Результати досліджень in vitro використовували з медикаментозною метою на клінічно хворих індиках, курях та качках. При проведенні лікувально-профілактичних засобів від індичок обох груп відбирали кров для визначення наявності антитіл за допомогою РНГА і готували нативні мазки. До інфікування титри антитіл у РНГА знаходились в межах від 3,322 log₂ до 6,322 log₂.

Триразове введення пеніциліну в дозі 200 тис. ОД/см³ на голову з 1 %-ним водним розчином димексиду на конячій сироватці до піхви індичок дозволило нам отримати терапевтичний ефект.

У індичок, яких не лікували, клінічні ознаки хвороби зберігалися протягом 1,5 місяця, збудника хвороби виявляли в нативних мазках і в 30 % випадків виділяли нейсерії з жовтка яєць (термін спостереження 1,5 місяця). Лікування проводили одноразово перед племінним сезоном за 14 діб до початку несучості. Якщо виділення хворої птиці продовжувалось, через 6-8 діб проводили повторний курс лікування.

В умовах експерименту, клінічно хворим курям і качкам із клінічними ознаками запалення статевих органів і слизової оболонки клоаки вводили у питну воду амоксиклав із 1 % водним розчином димексиду. По закінченню дослідів клінічні ознаки хвороби були відсутні або відмічали їх залишки: остаткові явища фібрину, рубці, легку гіперемію слизової оболонки клоаки. У нативних мазках - збудника хвороби не виявляли, в сироватці крові антитіла були відсутні або визначались нижче діагностичного (5,322 log₂).

Ефективність оздоровчих заходів оцінювали за відсутністю патологічних змін на слизовій оболонці клоаки та статевих органах, а також за відсутністю збудника хвороби у нативних мазках.

У неблагополучних щодо нейсеріозу птахогосподарствах, в яких утримували качок, птиці без клінічних ознак захворювання з лікувально- профілактичною метою за 14 діб до початку несучості вводили біцилін-3 або біцилін-5.

Препарати розчиняли сироваткою крові тварин або птахів із розрахунку 1 см³ на 100000 ОД і вводили один раз у м'язи стегна або грудей у дозі 60000-65000 ОД на 1 кг живої маси. Одночасно протягом 10 діб у корм призначали сульфаніламідні препарати або левоміцетин або інші антибіотики, до яких нейсерії проявляли чутливість, або випаювали з водою, яка утримувала 1 % водний розчин димексиду.

Уразі необхідності через 7 діб лікування повторювали. Розроблена нами схема медикаментозного лікування птиці пройшла широке випробування в 5-ти неблагополучних щодо нейсеріозу птахогосподарствах, де спостерігали клінічну картину хвороби (СВК “Вільнянськ” Запорізької обл. (протягом 3-х років на 80220 голів батьківського стада качок); ООО “Южная-Холдинг” АР Крим (50 тис. голів промислових курей); СТОВ “Старовірівський птахокомплекс” (18 тис. голів промислового стада курей); “Куйбишевська птахофабрика” Запорізької обл. (48556 голів промислових курей) та ТОВ “Балакліївське підприємство по птахівництву” Харківської обл. (20672 голови курей батьківського стада). Після її лікування отримано позитивні результати, які підтверджені актами (табл. 4).

Таблиця 4. Ефективність лікувально-профілактичних заходів щодо нейсеріозу птиці в птахогосподарствах України

№ п/п	Назва господарств, де проводили виробничу перевірку	Вид птиці	Всього поголів'я	Кількість вибракованих голів (в міс.)
				до	після	%
				лікування
1	СВК “Вільнянськ” Запорізької обл.	качки	29000	19000	-	65,52	-
			27920	-	37	-	0,13
			23300	-	32	-	0,14
2	АОО “Южная Холдинг” АР Крим	кури	50000(у пташнику)	750	42	1,58	0,08
3	СТОВ “Старовірівський птахокомплекс” Харківської обл.	кури	18000 (у пташнику)	150	54	0,83	0,30
4	“Куйбишевська птахофабрика” Запорізької обл.	кури	48556 (у пташнику)	870	300	1,79	0,62
5	ТОВ “Балакліївське” підприємство по пта-хівництву” Харківської обл.	кури	20672 (у пташнику)	1800	15	8,71	0,07

Таким чином, своєчасне проведення в птахогосподарствах імуномоніторингу і заходів профілактики дозволило зберегти доросле поголів'я птиці в продуктивний період року на рівні 99-99,9 %, збільшенню несучості на 2,5-4 %, заплідненості яєць на 12-14 % і виводу молодняку до 66-84 %.

Комплексна система ветеринарно-санітарних заходів щодо нейсеріозу сільськогосподарської птиці увійшла до методичних рекомендацій “Діагностика, профілактика та заходи боротьби з нейсеріозом сільськогосподарської птиці”, на засіданні вченої ради Інституту птахівництва УААН (протокол № 6 від 24 червня 1998 року) та “Методичних рекомендацій по діагностиці та профілактиці нейсеріозу сільськогосподарської птиці (доповнені)”, ухвалених на засіданні секції “Ветеринарна медицина” науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України (протокол № 1 від 12 грудня 2003 року).

Отже, наші дослідження, які проводились протягом 14 років і були спрямовані на вивчення нової хвороби, свідчать, що в птахогосподарствах України має місце інфекційне захворювання статевих органів і клоаки сільськогосподарської птиці - “нейсеріоз” або, іншими словами, пташина “гонорея”, етіологічним фактором якого є бактерії роду Neisseria. Розроблені нами лабораторні (бактеріологічні і серологічні) методи діагностики нейсеріозу з використанням еритроцитарного нейсеріозного діагностикуму для РНГА дозволяють проводити прижиттєву діагностику птиці в птахогоспродарствах, своєчасно виявляти хвору птицю або носіїв інфекції, а комплекс ветеринарно-санітарних заходів з використанням медикаментозних препаратів - сприяти зберіганню дорослого поголів'я і її продуктивності.



ВИСНОВКИ

1. Вперше в Україні проведено епізоотологічний моніторинг, визначено поширення та етіологічну роль бактерій Neisseria spp. у патології сільськогосподарської птиці, вивчено і описано клініко-епізоотологічні особливості перебігу хвороби та патоморфологічні зміни в органах, культурально-біологічні та антигенні властивості ізольованих штамів збудника. Теоретично і експериментально обґрунтовано, розроблено і впроваджено у виробництво методи лабораторної діагностики нейсеріозу птиці, еритроцитарний діагностикум для виявлення захворювання на ранніх стадіях та систему лікувально-профілактичних заходів при нейсеріозі птиці.

2. Нейсеріоз птиці встановлено в 10 областях України. Хвороба завдає значних економічних збитків птахівництву за рахунок вимушеного вибраковування дорослого поголів'я птиці від 5 % до 100 % у продуктивний період року, характеризується зниженням заплідненості яєць у водоплавної птиці до 65-72 % і зниженням виводимості яєць на 50 %.

3. На підставі виробничих спостережень і експериментальних досліджень встановлено передачу збудника нейсеріозу статевим і трансоваріальним шляхами. Контамінація яєць і сперми у хворої птиці триває протягом усього продуктивного періоду і сягає відповідно 30-50 % і 100 %, інфікованість добового молодняку - 46-100 %.

4. Із патологічного матеріалу, відібраного від 641 хворого індика, 913 курей, 232 качок та 232 голів їх молодняку, ізольовано і ідентифіковано 1036 культур нейсерій, які є оксидазо- і каталазоактивними, проявляють варіабельність по відношенню до ферментації вуглеводів, токсиноутворення не встанволено.

5. Встановлено, що ізольовані нами: штам № 129 Neisseria spp. turkeys є антигенно спорідненим із збудниками нейсеріозу гусей (Neisseria canis, Neisseria caviae, Neisseria ovis) при індексі спорідненості 1/16-1/32; нейсеріозу курей (Neisseria spp. hens) - 1/64; гонореї (Neisseria gonorrhoeae) - 1/64. Штам № 119 Neisseria spp. ducks антигенно споріднений із збудниками нейсеріозу гусей (Neisseria canis, Neisseria caviae) - 1/2-1/16; нейсеріозу індиків (Neisseria spp. turkeys) - 1/4 та менінгіту (Neisseria meningitidіs) - 1/16. Штам № 118 Neisseria spp. hens антигенно споріднений тільки зі збудником менінгіту - 1/8. Антигенну спорідненість між штамами від курей та качок невиявлено.

6. Ізольовані штами нейсерій (Neisseria spp. turkeys, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks) від індиків, курей та качок мають високу антигенну активність і через 7 діб після внутрішньовенного введення 0,5 см³ 5 млрд суміші інактивованої культури кроликам активно індукують специфічні антитіла в титрах 1:2560, на 21 добу імунізації - 1:20480. У експериментально інфікованої птиці через 10 діб після її зараження антитіла виявляються в титрах 1:1280-1:5120 і зберігаються протягом 2,5 місяців, після чого поступово знижуються до 1:40-1:20. Діагностичним титром є розведення сироватки 1:40 (5,322 log₂ ).

7. Виділені штами нейсерій відрізняються за патогенними властивостями: № 129 Neisseria spp. turkeуs викликає 100 % загибель кролів, білих мишей та морських свинок; № 119 Neisseria spp. ducks - 100 % загибель кролів та 50 % білих мишей; № 118 Neisseria spp. hens - 100 % загибель кролів і є апатогенним для білих мишей. Культури нейсерій, які вирощуються на штучних поживних середовищах (МПБ, МПА при 37 єС) протягом місяця, є апатогенними для білих мишей.

8. Добові культури штамів Neisseria spp. turkeys, Neisseria spp. hens і Neisseria spp. ducks викликають загибель 8-добових курячих, 9-добових індичих та 10-добових качиних ембріонів, що зазвичай використовуються в дослідженнях, через 24 години. Високо вірулентним для вивчаємих ембріонів птиці є штам № 129 Neisseria spp. turkeуs (ЕЛД 50/0,2 см³ складає 20-200 м.к.), менш вірулентним - штам № 118 Neisseria spp. Hens (ЕЛД 50/ 0,2 см³ для ембріонів індиків складає 2000-20000 м.к.; для ембріонів курей і качок - 20000-200000 м.к.) (р<0,01).

9. Клінічні ознаки нейсеріозу (гіперемія слизової оболонки клоаки, фібринозно-некротичні утворення на її поверхні, після видалення яких залишаються ерозії і виразки, що кровоточать) відтворено на індиках білої широкогрудої породи віком 270 діб, курях породи білий леггорн і род-айленд віком 150 діб та качках пекінської породи віком 210 діб. Штами, ізольовані від курей, апатогенні для качок. Інкубаційний період при штучному інфікуванні птиці продовжується від 24 годин до 5 діб. Тривалість захворювання в індиків, качок становить 55 діб, курей - 20 діб.

10. Патоморфологічними дослідженнями виявлено: великі ділянки десквамації і ерозії багатошарового щільного епітелію; кальциноз сполучно-тканинної пластинки, некроз гладком'язевих міоцитів у стінці клоаки хворої птиці; морфологічні зміни структурної організації стінки сім'явиносної протоки хворих самців; некроз сперматогоній; осередкові некрози і деструкцію гепатоцитів, а також руйнування стінок кровоносних судин у печинці; контрактурні зміни м'язевих волокон і морфологічні проявлення некрозу в міокарді з наявністю колоній мікроорганізмів.

11. Серологічними дослідженнями за допомогою РНГА з використанням еритроцитарного діагностикуму встановлено вірогідну різницю в титрах антитіл у качок кросу “Темп” (9,322 log₂), “Благоварський” (10,322 log₂) у порівнянні із качками порідної групи українська біла (12,322 log₂ ) (р>0,001); у курей виявлено вірогідно вищу різницю в титрах антитіл у кросів “Ломанн коричневий” (10,322 log₂), “Родоніт” (10,322 log₂), “Хай Лайн” (9,322 log₂), “Декалб” (9,322 log₂), ніж у кроса “Хайсекс коричневий” (7,322 log₂) (р>0,01), що підтверджується клінічними ознаками хвороби і результатами бактеріологічних досліджень.

12. Застосування розробленого і впровадженого в державних лабораторіях ветеринарної медицини еритроцитарного діагностикуму для РНГА (ТУ У 24.4-00497169-625-2001) дає змогу за наявністю антитіл в діагностичних титрах і вище встановити попередній діагноз на нейсеріоз у сільськогосподарської птиці (індиків, курей і качок), визначити ступінь його розповсюдження, а також проведення прижиттєвої діагностики у дорослої птиці. Встановлено, що найбільш чутливими до нейсеріозу є качки породних груп українська біла (100 %), індики кросу “Хідон” (85 %), кури кросів “Ломанн коричневий”, “Родоніт” (81 %), “Хай-Лайн білий” (85 %), “Декалб” (82 %). Із використанням еритроцитарного діагностикуму встановлено латентну форму перебігу хвороби, що підтверджено бактеріологічними дослідженнями.

13. Встановлено, що штам № 129 Neisseria spр. turkeys є чутливим до енроксилу, гентаміцину і антибіотиків пеніцилінового ряду (від 0,1 до 10 мкг/см³). Штам № 118 Neisseria sрр. hens - до антибіотиків пеніцилінового ряду (від 5 до 10 мкг/см³); гентаміцину і енроксилу (від 10 до 100 мкг/см³). Обидва штами є резистентними до неоміцину. Штам № 119 Neisseria spp. ducks є чутливим до антибіотиків пеніцилінового ряду (від 0,1 до 1,0 мкг/см³), енроксилу і неоміцину (10 мкг/см³) і резистентним до гентаміцину. Досліджені штами нейсерій виявились резистентними до стрептоміцину, тетрацикліну, трисульфону і сульфадиметоксину.

14. Експериментальними дослідженнями встановлено, що використання 1 % водного розчину димексиду підвищує чутливість нейсерій до антибіотиків пеніцилінового ряду у 10 разів (з 1 мкг/см³ до 0,1мкг/см³), а енроксилу, гентаміцину і неоміцину - у 100 разів (з 10 мкг/см³ до 0,1 мкг/см³).

15. Розроблено і впроваджено схему діагностики та лікувально-профілактичних заходів з нейсеріозу сільськогосподарської птиці, застосування яких у 5-и неблагополучних на нейсеріоз птахогосподарствах забезпечило збереження батьківських і промислових стад птиці на 99-99,9 %, збільшенню несучості - на 2,5-4 %, заплідненості яєць - на 12-14 % і виводу молодняку - до 66-84 %.

Розроблено і запропоновано для лікарів ветеринарної медицини державних районних і обласних лабораторій ветеринарної медицини:

1. Лабораторну діагностику та заходи боротьби з нейсеріозом, які викладені у методичних рекомендаціях:

- “Діагностика, профілактика та заходи боротьби з нейсеріозом сільськогосподарської птиці”, ухвалених на засіданні вченої ради Інституту птахівництва УААН (протокол № 6 від 24 червня 1998 року);

- “Методичні рекомендації по діагностиці та профілактиці нейсеріозу сільськогосподарської птиці (доповнені)”, ухвалених на засіданні секції “Ветеринарна медицина” науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України (протокол № 1 від 12 грудня 2003 року);

- “Серологічна діагностика нейсеріозу птиці з використанням еритроцитарного діагностикума в РНГА”, ухвалених на засіданні секції “Ветеринарна медицина” науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини (протокол № 4 від 23 грудня 2004 року).

2. ДСТУ “Птиця сільськогосподарська. Методи лабораторної діагностики нейсеріозу”, затверджені Технічним комітетом стандартизації № 149, ДНКІБШМ за № 169/06 від 21.12.2006 року.

3. Штами нейсерій для виготовлення антигенів, депоновані до ДНКІБШМ (паспорти і свідоцтва за номерами: Neisseria spp. turkies - I-5,

№ 129; Neisseria spp. hens - К-01, № 118; Neisseria spp. ducks - У-86, № 119. Довідка № 95 від 05.02.2004 року.

4. МПК⁹ А61 К 39/00 Спосіб виготовлення антигену для діагностики нейсеріозу птиці - Заявка № 200607626; Заявлено 07.07.2006, Опубл. 15.02.2007. - 2007. - Бюл. № 2. - 2 с.

5. Схему імунізації кролів для отримання гіперімунних сироваток крові для серологічних досліджень за допомогою РА і РНГА.

6. Нормативну документацію на еритроцитарний діагностикум (затверджена Головою державного Департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, 19.02.2001 за № 15-14/16):

- Інструкція з виготовлення еритроцитарного антигену для діагностики нейсеріозу (гонореї) птиці за допомогою реакції непрямої гемаглютинації (РНГА);

- ТУ У 24.4-00497169-625-2001 з виготовлення і контролю “Еритроцитарного діагностикума нейсеріозу (гонореї) птиці для РНГА”;

- Настанова з використання еритроцитарного антигену для діагностики нейсеріозу (гонореї) птиці за допомогою реакції непрямої гемаглютинації (РНГА).

7. Лікувально-профілактичну схему для оздоровлення птиці в неблагополучних щодо нейсеріозу птахогосподарствах.

8. Матеріали, щодо нейсеріозу сільськогосподарської птиці, використовуються викладачами кафедр при читанні лекцій і проведенні лабораторно-практичних занять зі студентами ветеринарних факультетів Харківської державної зооветеринарної академії; Сумського національного аграрного університету; Санкт-Петербурзької державної академії ветеринарної медицини, а також при написанні учбового посібника “Методы диагностики бактериальных заболеваний” для студентів факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету (2003 г.) та увійшли до книги “Утки в фермерском хозяйстве и на подворье” Борки (2006 г.).



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Наливайко Л.І., Безрукавая И.Ю., Чмутов В. Нейссериоз индеек // Актуальные проблемы современного птицеводства: Укр. конф. с междунар. участием, г. Харьков, 4-6 декабря 1991 г. - Х., 1991. - С.92-93.

2. Наливайко Л.І., Солянік Л.Б., Гаплєвський І.М. Клінічні та патоморфологічні зміни при нейсеріозі індичок // Українська конференція молодих вчених та аспірантів з питань птахівництва: Тези доповідей. - Х., 1992. - С.46-47.

3. Патоморфологічні зміни в органах індиків і курей, інфікованих

мікроорганізмами р. Neisseria / Л.І. Наливайко, Л.Б. Солянік, І.М.

Гаплєвський, Г.Є. Загоруйко // Перша наукова конференція по птахівництву: Тез.доп. - Борки; Сімферопіль, 1993. - С.117-119.

4. Нейссериоз индеек / Л.И. Наливайко, И.Ю. Безрукавая, Л.Б. Соляник, Г.Є. Загоруйко // Ветеринария. - 1994. - № 7. - С.73-75.

5. Наливайко Л.И., Безрукавая И.Ю., Неделько Т.В. Инфекционное заболевание клоаки индеек // II конференция Балтийских стран по птицеводству: Тез. докл. - Вильнюс, 1994. - С.78-79.

6. Методические рекомендации по диагностике и мерам борьбы с нейссериозом гусей / Л.И. Наливайко, И.Ю. Безрукавая (УНИИП, Харьков); В.С. Фадин, В.И. Корнеева (СибНИВИ, Россия). - Х., 1994. - 6 с.

7. Nalivaiko L.I., Bezrukavaya I.J., Zavaly N. General situation of waterfowl diseases in Ukraine, p. 2 // 10-th European Symposium on waterfowl, March 26-31, 1995, Halle (Saale), Germany. - 1995. - P. 192-203.

8. Наливайко Л.І., Неделько Т.В. РНГА для серологической диагностики нейссериоза индеек // 2-я Украинская конференция по птицеводству, Борки, Украина, 14-16 мая 1996. - Борки, 1996. - С.91-92.

9. Наливайко Л.І. Нейсеріоз птахів (гонорея) // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 11. - С.18-19.

10. Nalivaiko L.I. Poultry Neisseriosis (gonorrhoeae) // Jubilejnu hydinarsku konferencin z prilezitosti 50 Vyrocia zalozenia VUZV Nitra a 45 Vyrocia zalozenia VUCHH v Ivanke pri Dunaji. - 1997. - Р.24-25.

11. Діагностика, профілактика та заходи боротьби з нейсеріозом сільськогосподарських птахів: Методичні рекомендації / Л.І. Наливайко, Б.Т. Стегній, Т.В. Неділько (Інститут птахівництва УААН); В.П. Наливайко (дослідне господарство Борки). - Х., 1998. - 7 с.

12. Наливайко Л. І. Патоморфологічні зміни деяких внутрішніх органів при нейсеріозі сільськогосподарських птахів // Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 10. - С.15-17.

13. Nalivaiko L.I. Spread of Neisseria among poultry in the Ukraine // The 7^th Baltic Poultry Conference, Riga. - Riga, 1999. - P.60-62.

14. Наливайко Л. І. Серологічна діагностика нейсеріозу птахів із використанням РНГА // Ветеринарна медицина України. - 2000.- № 3. - С.19-21.

15. Наливайко Л. І. Лабораторна діагностика нейсеріозу // Ветеринарна медицина України. - 2001. - № 1. - С.28-29.

16. Наливайко Л. І. Нейсеріоз і його поширення серед птиці // Ветеринарна медицина України. - 2002. - № 8. - С.44-45.

17. Наливайко Л.І. Профілактика нейсеріозу (гонореї) гусей // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини Зб. наук. праць. ХДЗВА. - Х., 2002. - Вип.10(34). - С.130-132.

18. Наливайко Л.І. Лікувально-профілактичні заходи при нейсеріозі // Ветеринарна медицина України. - 2002. - № 12. - С.13-14.

19. Наливайко Л.І. Вивчення епізоотичного стану щодо нейсеріозу птиці за допомогою РНГА // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. сб. - Х., 2003. -Вип. 82. - С.421-423.

20. Наливайко Л.І., Безрукава І.Ю. Діагностика, профілактика та заходи боротьби з нейсеріозом птиці: Методичні рекомендації. - Бірки, 2003. - 12 с.

21. Наливайко Л.І., Безрукава І.Ю. Серологічна діагностика нейсеріозу птиці з використанням еритроцитарного діагностикума в РНГА: Методичні рекомендації. Бірки, 2004. - 9 с.

22. Методы диагностики бактериальных заболеваний / Л.П. Ливощенко, Л.И. Наливайко, Е.М. Ливощенко и др. - Сумы, 2003. - 150 с.

23. Інфекційна природа клоацитів птиці / Л.І. Наливайко, І.Ю. Безрукава, Б.Т. Стегній, Г.Е. Миловидова // Сучасне птахівництво. - 2004. - № 8. - С.8.

24. Деклараційний патент на винахід 71175А, МПК⁷ А61К39/00 Еритроцитарний діагностикум для реакції непрямої гемаглютинації при нейсеріозі птиці / Наливайко Л.І.; Ін-т птахівництва. - № 20031110460. -

Заявл. 20.11.2003. - Опубл. 15.11.2004. - Бюл. № 11. - 2 с.

25. Наливайко Л. І. Маловідоме бактеріальне захворювання

сільськогосподарської птиці // Ветеринарная медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2004. - Вип. 84. - С.513-515.

26. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 12311. Наукова праця Діагностика, профілактика та заходи боротьби з нейсеріозом сільськогосподарських птахів / Стегній Б.Т., Наливайко Л.І. - Дата реєстрації 18.01.2005.

27. Наливайко Л.І., Безрукавая І.Ю., Білецька Г.В. На службі вітчизняного птахівництва // Сучасне птахівництво. - 2005. - № 6. - С.8-10.

28. Наливайко Л.І. Нейсеріоз серед сільськогосподарської птиці в різних країнах світу // Ветеринарна медицина України. - 2006. - № 7. - С.10-11.

29. Наливайко Л.І. Імуномоніторинг нейсеріозу птиці // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2006. - Вип. 2. - С.133-136.

30. Наливайко Л.І. Діагностика та профілактика нейсеріозу птиці // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. сб. - Х., 2006. - Вип. 86. - С. 245-250.

31. Наливайко Л.І. Епізоотичне обстеження індичачих господарств щодо нейсеріозу // Ветеринарна медицина України. - 2006. - № 9. - С. 30-31.

32. НаливайкоЛ.І. Етіоологічна роль нейсерій у виникненні захворювання сільськогосподарської птиці // Науковий Вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2006. - Т 8, № 3(30), ч. 1. - С.136-140.

33. Наливайко Л.І. Етіологія та профілактика “клоацитів” птиці // Ветеринарна медицина України. - 2006. - № 11. - С. 13-14.

34. ДСТУ Птиця сільськогосподарська. Методи лабораторної діагностики нейсеріозу / Л.І. Наливайко, І.Ю. Безрукава, Д.М. Гриценко, Г.В. Єрмішко, В.Г. Ковач. - К., 2006. - 21 с.

35. Утки в фермерском хозяйстве и на подворье / Ю.О. Рябоконь, В.А. Мельник, И.И. Ивко, Л.И. Наливайко. - Борки, 2006. - 80 с.

36. Наливайко Л.І. Етіологія, особливості перебігу та діагностика нейсеріозу курей // Ветеринарна медицина України. - 2007. - № 1. - С. 15-17.

37. Наливайко Л.І. Нейсеріоз качок // Ветеринарна медицина України. - 2007. - № 3. - С. 13-15.

38. Наливайко Л.И. Эпизоотологическое обследование птицеводческих хозяйств Украины в отношении “клоацитов” кур // Ветеринарная патология. - 2007. - № 1. - С. .240-243.

39. МПК⁹ А61 К 39/00 Спосіб виготовлення антигену для діагностики нейсеріозу птиці / Наливайко Л.І. - Заявка № 200607626; Заявлено 07.07.2006.; Опубл. 15.02.2007. - 2007. - Бюл. № 2. - 2 с.

Размещено на Allbest.ru

...