Агробіологічна оцінка підщепи винограду сорту Таїровський 1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова

Автореферат

дисертації на здобуття ступеня кандидата сільськогосподарських наук

АГРОБІОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПІДЩЕПИ ВИНОГРАДУ СОРТУ ТАЇРОВСЬКИЙ 1

Спеціальність: Виноградарство

Новицька-Боровська Наталія Андріївна

Одеса, 2007 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Щеплена культура винограду, незважаючи на всі пов'язані з нею труднощі, є поки що єдиним способом створення довговічних і високопродуктивних насаджень. Для подальшого розширення площ винограду, заміни старих і реконструкції малоцінних насаджень в Україні щорічно необхідно 15-20 млн. штук щеплених саджанців. Рішення цієї задачі потребує не тільки вдосконалення технології виробництва щеплених виноградних саджанців, а й створення базових маточників підщепних і прищепних лоз та підвищення їх продуктивності.

Суттєвими факторами, які стримують виробництво щеплених саджанців, є недостатні площі маточних насаджень підщепи, низький вихід та якість підщепних чубуків. Висока продуктивність підщепних маточників досягається тільки при суворому дотриманні та ретельному виконанні технологічних прийомів, які забезпечують інтенсифікацію фізіолого-біохімічних і ростових процесів куща за вегетаційний період. Прийняті в сучасному виробництві системи ведення маточників підщепи - розстилочна і на вертикальній шпалері при похилому підв'язуванні пагонів - не в повній мірі забезпечують необхідний рівень продуктивності насаджень і мають значні питомі витрати праці та коштів на одиницю продукції. Виведення нових адаптованих до конкретних умов сортів підщеп потребує розробки та уточнення систем ведення і формування маточних кущів.

Тому питання пошуку та впровадження нових способів вирощування підщепного матеріалу та пошук ефективних фізіологічно активних речовин для активізації регенераційних процесів залишаються актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-технічних програм Української академії аграрних наук “Виноградарство 1998-2000” з завдання 03.00 “Розробити методи і технологічні прийоми створення вихідного матеріалу для селекції, прискорення його розмноження та підвищення продуктивності і стійкості винограду до несприятливих умов з використанням фіторегуляторів та культури ін вітро” (0198U002663) та “Виноградарство 2001-2005” з завдання 02.05 “Фізіологічне обґрунтування технологічних засобів вирощування садивного матеріалу винограду в контрольованих умовах” (0104U005520).

Мета і задачі досліджень. Метою роботи було дати агробіологічну оцінку та науково обґрунтувати вплив систем формування та ведення маточних кущів на агробіологічні показники та регенераційну здатність чубуків підщепи сорту Таїровський 1.

Для досягнення вказаної мети були поставлені такі основні задачі:

- визначити вплив формування і системи ведення на агробіологічні показники росту;

- вихід і якість чубуків підщепи;

- дослідити регенераційну здатність чубуків в залежності від ярусності їх по довжині однорічного пагона та системи ведення маточних кущів;

- вивчити анатомо-морфологічні та фізіолого-біохімічні показники чубуків в стані спокою в залежності від формування, системи ведення та ярусності по довжині пагона;

- визначити вплив регуляторів росту на процеси регенерації підщепних чубуків та щеп винограду;

- вивчити подальший розвиток щеп у шкілці, одержаних з використанням лози нового сорту підщепи Таїровський 1 при різних системах ведення маточних кущів та ярусності заготівлі чубуків по довжині пагона;

- обґрунтувати оптимальний спосіб формування кущів та системи ведення однорічного приросту для маточників нового підщепного сорту та розробити рекомендації виробництву.

Об'єкт досліджень - маточні рослини, чубуки підщепи та щеплені саджанці. Предмет досліджень - агробіологічні, фізіолого-біохімічні показники та регенераційна здатність чубуків нового підщепного сорту винограду Таїровський 1. Методи досліджень в роботі використовували загальноприйняті методи: агробіологічні - для визначення динаміки росту пагонів, площі листкової поверхні, діаметру чубуків, об'єму приросту, калюсо- і коренеутворення чубуків, росту та розвитку щеп в шкілці, а також виходу і якості щеплених саджанців винограду, фізіологічні - для визначення обводнення тканин, біохімічні - для визначення вмісту цукрів, крохмалю, анатомічні - для досліджень диференціації тканин чубуків з відповідними гістологічними вимірами і обчисленнями, дисперсійного аналізу - при статистичній обробці результатів дослідів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах північно-західного Причорномор'я проведено порівняльне вивчення різних формувань та систем ведення маточних кущів нового сорту підщепи Таїровський 1. Науково обґрунтовано вплив системи ведення та ярусності заготівлі чубуків по довжині пагона на агробіологічні, фізіолого-біохімічні показники, анатомічну будову та регенераційну здатність підщепних чубуків, на вихід та якість саджанців. Встановлено, що позитивні зміни якості чубуків, вирощених на штамбових формуваннях кущів, обумовлені вмістом води, вуглеводів та кращою диференціацією провідних і механічних тканин. Незалежно від системи вирощування маточних кущів більш якісними для щеплення є чубуки від основи та середньої частини пагона.

Обґрунтована доцільність і показана ефективність застосування штамбових формувань кущів для підвищення продуктивності маточників підщепних сортів і одержання високоякісної лози для щеплення.

Вперше досліджено дію нових препаратів з біологічною активністю Радістим та Йодіс на регенераційні процеси підщепних чубуків та щеп, на вихід та якість саджанців винограду.

Практичне значення одержаних результатів. Доведено, що застосування на шпалерних насадженнях формувань типу одно - і двоштамбового вертикальних кордонів з рівномірним горизонтальним розташуванням однорічних пагонів в площині 4-х дротяної шпалери створює оптимальні умови для росту й розвитку однорічного приросту, а також підвищення регенераційної здатності чубуків. Встановлено, що оптимальним способом формування кущів є двоштамбовий вертикальний кордон з однією ланкою лозоношення. Визначена економічна ефективність застосування такого формування кущів та розроблені рекомендації виробництву. Показана ефективність обробки щеп перед стратифікацією розчинами регуляторів росту для підвищення регенераційної здатності щеп, якості та виходу саджанців винограду.

Особистий внесок здобувача полягає в одержанні наукових результатів, що виносяться на захист. Автор вивчила стан досліджень сортименту підщепних сортів винограду, на основі чого запропонувала та оформила схеми дослідів, розробила основні положення методики роботи, провела експериментальні дослідження, здійснила аналіз отриманих результатів, підготувала до друку публікації за темою дисертації. Висновки і рекомендації виробництву обґрунтовані і опрацьовані особисто здобувачем. Текст дисертації та автореферату автором написані особисто, інтерпретація деяких окремих фактів та закономірностей подається з урахуванням порад та консультацій наукового керівника та інших фахівців.

Апробація роботи. Матеріали, викладені у дисертаційній роботі, були представлені на V міжнародній спеціалізованій виставці-симпозіумі: “Вино і виноробство” (3-5 лютого Одеса, 2005 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених: “Сучасні проблеми агрономічної науки” (24-25 травня 2005 року “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету), на IV міжнародній науково-практичній конференції: “Динаміка наукових досліджень - 2005” (20-30 червня 2005 року. Дніпропетровськ), третій міжнародній науковій конференції молодих вчених: „Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва” (20-22 червня 2006 року Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва). Матеріали дисертації щорічно доповідались на вчених радах ННЦ “ІВіВ ім. В.Є. Таїрова”.

Публікації. За матеріалами дисертації надруковано шість наукових статей, із них п'ять в фахових виданнях, три тези доповідей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, восьми розділів основної частини, висновків, рекомендацій виробництву, списку цитованої літератури (254 найменування, з них 22 іноземними мовами) та додатків. Дисертацію викладено на 169 сторінках друкарського тексту, з яких 35 сторінок займають 27 таблиць, 13 сторінок - 13 ілюстрацій, 25 сторінок - список літературних джерел, 13 сторінок - 12 додатків.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивченості питання.

Проведено аналіз літературних джерел вітчизняних і зарубіжних науковців з питань застосування різних підщеп та систем ведення підщепних кущів в виноградарстві та виноградному розсадництві.

Розглянуті дані про вплив добре вже відомих формувань та систем ведення підщепних кущів винограду на якість лози та продуктивність маточників підщепних лоз. В результаті аналізу публікацій зроблено висновок про нестачу досліджень, доцільність і ефективність застосування штамбових формувань кущів для підвищення продуктивності маточників підщепних сортів і одержання високоякісної лози для щеплення в тому числі і нового підщепного сорту Таїровський 1.

Методика, методи і умови проведення досліджень.

Дослідження проводили на протязі 1998-2001 та 2003-2005 років в лабораторії фізіології та відділі розсадництва ННЦ "Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова" та його дослідних ділянках. Вивчали агробіологічні особливості розвитку кущів, анатомо-морфологічні і фізіологічні показники тканин та регенераційну здатність чубуків перспективного підщепного сорту Таїровський 1 при різних способах формування і системі ведення однорічного приросту, а також особливості калюсування і коренеутворення щеп, ріст і розвиток їх в шкілці, вихід і якість саджанців винограду.

Схемою дослідів передбачені такі варіанти формувань:

Варіант 1. - Двоштамбовий вертикальний кордон з однією ланкою лозоношення на кожному штамбі різної висоти:

- висота штамбів 40 і 80 см. (1-2 дріт);

- висота штамбів 120 і 160 см. (3-4 дріт).

Варіант 2. - Одноштамбовий вертикальний кордон з двома ланками лозоношення. Варіант передбачає чергування кущів з розташуванням ланок лозоношення на різних відстанях від поверхні ґрунту:

- відстань від поверхні ґрунту 40 і 80 см. (1-2 дріт);

- відстань від поверхні ґрунту 120 і 160 см. (3-4 дріт).

Варіант 3 (контроль). - Ведення кущів у розстилочній культурі при короткорукавному формуванні.

Навантаження кущів по варіантах досліду складало 6-8 пагонів. За вегетацію робили 3 пасинкування і стільки ж підв'язувань.

Матеріалом для досліджень були однорічні пагони підщепи, щепи та щеплені саджанці винограду. На підщепних кущах винограду проводили агробіологічні обліки: кількість пагонів, залишених після обламування на кущах (шт.), розвиток пасинків на кінець вегетації (шт., см.), динаміку росту пагонів у варіантах досліду, об'єм загального та визрілого приросту методом "кубічних вимірювань", вихід стандартних підщепних чубуків (шт.).

Основні фізіологічні, біохімічні та агробіологічні визначення та аналізи виконані з використанням загальноприйнятих методів. Вміст цукрів в пагонах визначали за методом Бертрана в модифікації Л.В. Милованової (1967) для винограду. Кількість крохмалю - колориметричним методом по Х.М. Починку (1976). Із параметрів водного режиму вивчали вміст води в тканинах термостатно-ваговим методом.

Вивчення анатомо-морфологічної структури визрілих пагонів проводили на зрізах товщиною 10 мкм, виготовлених за допомогою мікротому. Вимірювання здійснювали на черевній і жолобковій сторонах пагону за трьома міжпроменевими пучками. На поперечних зрізах пагонів вимірювали: загальний діаметр пагону (мм.), загальний діаметр серцевини (мм.), товщину флоеми (мм.), товщину ксилеми (мм.), кількість шарів твердого лубу (шт.), відстань шарів твердого лубу від камбію (мм.), кількість серцевинних променів (шт.), кількість провідних судин (шт.) і їх діаметр (мм.). По кожному зрізу визначали співвідношення товщини деревини до товщини серцевини на жолобковій і черевній сторонах пагону.

Інтенсивність калюсо- і коренеутворення на чубуках підщепного сорту визначали після проходження ними всіх технологічних етапів процесу cтратифікації в лабораторних умовах та умовах виробництва. Оцінювали утворення калюсу по периметру пагона, сиру і суху масу калюсу (мг.), інтенсивність коренеутворення (кількість корінців, шт.), масу корінців (мг.), довжину корінців (см.).

З метою можливого покращення регенераційних процесів тканин підщепи проводили порівняльне вивчення дії нових регуляторів росту Радістим концентрацією в розчині 1%, 2%, 3%, Йодіс 0,2% та Агростимулін 0,1% в порівнянні з 0,005% НОК. Для цього попередньо вимочені двовічкові чубуки обробляли протягом 1,0-1,5 секунд регуляторами росту при 3-кратному повторенні. На оброблених чубуках після стратифікації визначали інтенсивність калюсо- та коренеутворення.

На щепах проводили агробіологічні обліки: оцінювали утворення калюсу, його масу (мг.), інтенсивність коренеутворення щеп (кількість корінців на одну щепу, шт.), масу корінців (мг.). Щепи висаджували в шкілку, де після приживлювання визначали: ріст пагонів щеп в динаміці, довжину пагонів (см.), діаметр пагонів (мм.), площу листкової поверхні і облиств'янність пагонів за ампелометричним методом С.О. Мельника, В.І. Щигловської (1951), вихід стандартних саджанців (%), розвиток кореневої системи саджанців (кількість коренів, шт.). Весь цифровий матеріал, одержаний в результаті досліджень, обробляли методами варіаційної статистики (Б.О. Доспехов, 1985). Метеорологічні умови років досліджень були типовими для півдня України. Клімат регіону помірно континентальний, із значним впливом моря. Дослідні ділянки знаходяться в центральному дуже теплому регіоні Одеської області, який відноситься до зони недостатнього зволоження. Середня кількість опадів за рік складала 470,0 мм., середньорічна температура повітря - 11,7°С, максимальна - 37,7°С, мінімальна - мінус 18,0°С. Сума активних температур за вегетаційний період дорівнювала в середньому 3490,3°С. Виключенням були деякі сезони років досліджень. Так, літо 1998 року було сухе і жарке, особливо в кінці липня і на початку серпня. Відносно високий температурний режим в серпні - вересні і відсутність в цей період ефективних опадів зумовили низький рівень запасів продуктивної вологи в ґрунті 60-65% НВ.

Агробіологічні показники кущів підщепи Таїровський 1 під впливом системи ведення і формування.

Культура маточних насаджень підщепи винограду потребує застосування прийомів, спрямованих на інтенсифікацію росту, розвитку та підвищення якості однорічних пагонів. Встановлено, що застосування на маточних насадженнях підщепного сорту Таїровський 1 формувань типу одно- та двоштамбового вертикальних кордонів з горизонтальним веденням однорічного приросту забезпечує, порівняно з розстилом, більш інтенсивний ріст пагонів і розвиток листкової поверхні. Так, формування типу штамбових вертикальних кордонів сприяло збільшенню порівняно з розстилочною культурою площі листя куща на 50,2-61,7%. При цьому загальна довжина пагонів куща зростала на 34,9-42,5%, а визріла частина - на 85,8-92,4%, що і обумовило одержання більшої кількості придатних для щеплення чубуків по відношенню до загальної довжини - 40,2-47,6%, при 32,4% у контролі. Кущі варіанту одноштамбовий вертикальний кордон мали об'єм загального приросту 1805,3 см. куб., та визрілого приросту - 1480,3 см. куб. або більше порівняно з розстилом відповідно в 1,6 та 2,3 рази. Подібні результати отримані і в варіанті двоштамбовий вертикальний кордон.

Найбільше чубуків одержали з кущів при формуванні двоштамбовий вертикальний кордон з однією ланкою лозоношення, дещо менше - при одноштамбовому вертикальному кордоні з двома ланками лозоношення. Кількість чубуків в цих варіантах становила 38,7 та 34,2 шт. з куща і перевищувала контроль в 1,7-1,9 разів.

Таблиця 1. - Агробіологічні показники росту пагонів підщепного сорту Таїровський 1 при різних способах формування та системах ведення кущів (середнє за 1998-2001 рр.):

Фізіологічні, біохімічні показники та анатомічна будова тканин чубуків залежно від системи ведення і формування кущів.

Відомо, що вміст води в пагонах відіграє важливу роль в процесах щеплення. Дані наших досліджень свідчать, що найбільша кількість вологи була в лозі, вирощеній при короткорукавній розстилочній культурі (47,50-49,33%), дещо менша - на одноштамбовому та двоштамбовому кордонах (45,96-47,87% відповідно).

Незалежно від системи ведення підщепних кущів, найбільш обводненими були чубуки, заготовлені з верхньої частини пагона (47,78-49,33%), найменш обводненими - від основи пагона.

Інтенсивність процесів регенерації та успіх щеплення в значній мірі залежить від запасу пластичних речовин, особливо вуглеводів. Загальна кількість вуглеводів в чубуках дослідних варіантів суттєво перевищувала контроль. Встановлено, що в підщепних чубуках, вирощених на двоштамбовому вертикальному кордоні, вміст вуглеводів збільшувався на 2,64-3,14%, порівняно з розстилом.

Непогане накопичення вуглеводів було і в підщепних чубуках, вирощених на одноштамбовому вертикальному кордоні.

Таблиця 2. - Обводнення визрілих пагонів підщепи винограду Таїровський 1 (середнє за 1998-2000 рр.) у % сирої маси:

Фізіологічні, біохімічні показники та анатомічна будова тканин чубуків залежно від системи ведення і формування кущів.

Відомо, що вміст води в пагонах відіграє важливу роль в процесах щеплення. Дані наших досліджень свідчать (табл. 2), що найбільша кількість вологи була в лозі, вирощеній при короткорукавній розстилочній культурі (47,50-49,33%), дещо менша - на одноштамбовому та двоштамбовому кордонах (45,96-47,87% відповідно). Незалежно від системи ведення підщепних кущів, найбільш обводненими були чубуки, заготовлені з верхньої частини пагона (47,78-49,33%), найменш обводненими - від основи пагона. Інтенсивність процесів регенерації та успіх щеплення в значній мірі залежить від запасу пластичних речовин, особливо вуглеводів. Загальна кількість вуглеводів в чубуках дослідних варіантів суттєво перевищувала контроль. Встановлено, що в підщепних чубуках, вирощених на двоштамбовому вертикальному кордоні, вміст вуглеводів збільшувався на 2,64-3,14%, порівняно з розстилом.

Непогане накопичення вуглеводів було і в підщепних чубуках, вирощених на одноштамбовому вертикальному кордоні.

Таблиця 2. - Обводнення визрілих пагонів підщепи винограду Таїровський 1 (середнє за 1998-2000 рр.) у % сирої маси:

Важливим показником якості лози є ступінь диференціації тканин пагонів. В наших дослідах у пагонах, вирощених на штамбових кордонах, товщина ксилеми і флоеми була більшою, ніж в пагонах з розстилочної культури. Кількість шарів твердого лубу в варіанті двоштамбовий кордон зростала на черевній стороні на 25,0-36,8%, на жолобковій - на 33,3-100,0%.

Подібні зміни були в варіанті одноштамбовий кордон. При цьому виявлена чітка межа між лубом і деревиною, рівномірний розвиток і розміщення твердого лубу в товщі флоеми, величина відстані між камбієм і останнім шаром твердого лубу приблизно дорівнювала відстані між раніше сформованими шарами. В лозі контрольного варіанту диференціація тканин була незавершеною. Вплив системи ведення і формування підщепних кущів на регенераційні процеси чубуків, щеп, вихід і якість саджанців винограду.

Таблиця 3. - Показники якості чубуків підщепного сорту Таїровський 1 (середнє за 1998-2000 рр.):

Одним із основних факторів якості щеп є процес калюсоутворення на копуляційних зрізах. Результати досліджень показали, що в залежності від системи ведення підщепних кущів спостерігається збільшення кількості щеп з коловим калюсом з використанням чубуків, вирощених на одноштамбовому кордоні в кінці стратифікації на 4,4-12,4%, та на двоштамбовому - на 12,1-16,5%, а перед висадженням в шкілку відповідно на 6,9-8,8% та 7,3-12,5%.

Таблиця 4. - Показники регенераційних процесів та розвитку щеп на підщепі Таїровський 1 в шкілці, прищепа Каберне Совіньйон (середнє за 1999-2000 рр.):

Дослідженнями виявлені певні закономірності коренеутворення в залежності як від системи ведення кущів, так і від зони заготівлі чубуків по довжині пагонів. Найменша кількість корінців утворювалась у щеп на підщепних чубуках, вирощених в розстил (3,8-4,9 шт.). У щеп на підщепних чубуках, вирощених на одно- та двоштамбовому вертикальних кордонах, їх кількість збільшувалась в 1,2-1,5 рази. Найменша листкова поверхня (9,52 дм. кв.) була у щеп на чубуках, заготовлених з кущів при розстилочній культурі, і вона відрізнялась від щеп на підщепних чубуках дослідних варіантів на 36,1-37,0%. У всіх варіантах досліду спостерігається загальна тенденція зростання площі листкової поверхні у щеп на чубуках, заготовлених з середньої частини та основи пагона. Однак між варіантами штамбових формувань різниця виявилась несуттєвою в той час, як у варіанті з розстилом площа листків щепи на чубуках, заготовлених з верхньої частини пагонів, вірогідно була меншою, ніж в інших варіантах на 24,4-31,1%. Встановлено, що основні показники якості саджанців (довжина визрілого приросту, його об'єм) знаходяться в прямій залежності як від системи ведення і формування підщепних кущів, так і від зони заготівлі підщепних чубуків по довжині однорічних пагонів (табл. 5).

Таблиця 5. - Якість та вихід саджанців винограду на підщепі Таїровський 1, прищепа Каберне Совіньйон (середнє за 1999-2000 рр.):

Кращого розвитку набувають саджанці на підщепних чубуках з штамбових формувань. В наших дослідженнях система ведення маточних кущів вплинула на якість підщепних чубуків, що і зумовило різницю в виході саджанців винограду. Так, при веденні маточних кущів в розстил середній вихід саджанців винограду за роки досліджень склав 32,3%, при формуванні одноштамбовий вертикальний кордон - 37,8% та двоштамбовий вертикальний кордон - 43,4%, що перевищує варіант розтилочної культури на 5,5 і 11,1% відповідно. Виявлена певна залежність виходу саджанців від місця заготівлі підщепних чубуків по довжині пагона. В усіх варіантах досліду більш високий вихід саджанців одержали при використанні в щепленні підщепних чубуків, заготовлених від основи та з середньої частини пагона і він перевищував показник виходу на чубуках з верхньої частини на 4,3-6,3%. Вплив регуляторів росту на регенераційну здатність щеп, вихід і якість саджанців винограду. Використання фізіологічно активних речовин в виноградному розсадництві є резервом нарощування виробництва саджанців. В останні роки з'являється велика кількість нових комплексних препаратів, тому питання випробування і виявлення більш ефективних для нових сортів підщепи є актуальним. Були проведені дослідження реакції підщепного сорту Таїровський 1 на дію препарату Радістим (1,0, 2,0, 3,0% концентрацій) та вітчизняних регуляторів росту Агростимулін (0,1%) і Йодіс (0,2%) в порівнянні з широко вживаним препаратом НОК (0,005%). В польовому досліді з використанням підщепних сортів Таїровський 1 та Ріпарія х Рупестріс 101 - 14. Прищепою був сорт Каберне Совіньйон. Щепи перед висадженням в шкілку мали високий ступінь калюсування. Так, кількість щеп з коловим калюсом на підщепному сорті Таїровський 1 склала в контрольному варіанті 73,7%, в дослідних, з використанням регуляторів росту, - 83,3 - 90,0%, що суттєво перевищило контроль (на 13,0-22,1%). Найбільший відсоток щеп з коловим калюсом був у варіанті обробки препаратом Йодіс (90,0%). У сорту підщепи Ріпарія х Рупестріс 101-14 відмічається така ж закономірність. Встановлено, що регулятори суттєво впливають на ріст та розвиток щеп в шкілці. Так, у щеп на підщепному сорті Таїровський 1 регулятори росту сприяли збільшенню довжини пагона на 8,9-31,3 см. (16,1 - 56,5%) порівняно з контрольним варіантом (без обробки). При цьому після обробки Радістимом приріст пагонів був найбільшим - 86,7 см., що в 1,6 разів більше контролю. Високий показник приросту щеп мав також варіант обробки щеп препаратом Йодіс (75,5 см.).

Таблиця 6. - Вплив регуляторів росту на ріст і розвиток щеп в шкілці, на якість та вихід виноградних саджанців (середнє за 2004-2005 рік):

Щепи дослідних варіантів характеризувались кращим розвитком листкової поверхні, довжиною визрілого приросту саджанців.

Встановлено, що препарати Радістим і Йодіс стимулюють як розвиток вегетативної маси саджанців, так і розвиток кореневої системи, збільшуючи кількість коренів майже вдвічі (8,9 і 8,1 шт. при 4,9 шт. в контролі). Застосування регуляторів росту на підщепних сортах Таїровський 1 і Ріпарія х Рупестріс 101-14 обумовило збільшення виходу саджанців винограду відповідно на 4,4-13,3% та 6,0-15,1%, порівняно з контролем.

Обговорення результатів роботи.

Проаналізовані результати лабораторних і польових дослідів. Дано теоретичне обґрунтування впливу формувань підщепних кущів нового сорту Таїровський 1 одноштамбовий та двоштамбовий вертикальний кордони на агробіологічні, фізіолого-біохімічні показники чубуків підщепи.

Досліджено і обґрунтовано вплив нових регуляторів росту Радістим і Йодіс на регенераційні процеси чубуків та щеп винограду, якісні показники саджанців. Економічна ефективність застосування різних способів формування і систем ведення підщепних кущів.

Розрахунки економічної ефективності результатів досліджень показали, що формування підщепних кущів сорту Таїровський 1 за типом двоштамбовий вертикальний кордон забезпечує більш високу ефективність порівняно з веденням кущів в розстил. Високий вихід стандартних чубуків з кущів даного формування забезпечив зменшення собівартості до 56,46 грн. за 1000 чубуків при 85,36 грн. при розстилочній культурі, підвищення рівня рентабельності до 254,2% при 134,3% в контролі. Формування підщепних кущів за типом двоштамбовий вертикальний кордон є більш ефективним і за виходом щеплених саджанців винограду. Розрахунки економічної ефективності обробки щеп регуляторами росту показали, що додатково отримані саджанці підвищують прибуток на 60244 грн/га при обробці препаратом Йодіс і на 63468 грн/га при обробці препаратом Радістим. Собівартість саджанців знижується з 1,69 у контролі до 1,19-1,20 грн. в дослідних варіантах.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження впливу різних систем ведення та формування кущів на агробіологічні показники чубуків нового сорту підщепи Таїровський 1 дозволили зробити такі висновки:

1. Обґрунтована доцільність застосування на шпалерних насадженнях підщепи формувань типу одно- і двоштамбовий вертикальний кордони з рівномірним горизонтальним розташуванням однорічних пагонів в площині шпалери. Зміна способу формування кущів підщепи з віялового короткорукавного і розстилочного ведення на штамбові кордонні формування створює кращі умови для росту і розвитку однорічного приросту, покращує визрівання лози. Внаслідок цього найбільший вихід підщепних чубуків був отриманий при формуванні кущів двоштамбовий вертикальний кордон і становив 38,7 шт. з куща та 86,0 тис. шт. з гектара насаджень, а при розстилочній системі ведення однорічного приросту - 20,4 шт. та 45,3 тис. шт. відповідно. Одноштамбовий вертикальний кордон по цьому показнику займає проміжне положення - 34,2 шт. та 76,0 тис. шт.;

2. Система горизонтального ведення однорічного приросту в площині шпалери при формуванні вертикальний кордон значно зменшує інтенсивність утворення пасинків. При трикратному пасинкуванні пагонів цієї системи ведення довжина пасинків становила 17,9-18,4% від довжини основних пагонів, а на розстилі - 42,7%. Довжина однорічного приросту при формуванні одно- та двоштамбовий вертикальні кордони становила 4104-4404 см., порівняно з 3113 см. у варіанті з розстилочною культурою;

3. Встановлено, що система ведення маточних кущів підщепи сорту Таїровський 1 суттєво впливає на фізіолого-біохімічні показники чубуків:

- при культурі на вертикальних кордонах в лозах підвищувалось накопичення запасних пластичних речовин (вуглеводів): у чубуків, вирощених на двоштамбовому кордоні, на 2,64-3,14% та вирощених на одноштамбовому кордоні - на 2,07-2,74%, порівняно з розстилом;

- штамбові формування кущів обумовлюють кращу диференціацію тканин чубуків порівняно з веденням кущів в розстил: збільшувалась кількість шарів твердого лубу, площа провідної системи, зменшувався діаметр серцевини.

4. Кращі якісні показники лози, вирощеної на вертикальних кордонах, позитивно відобразились на регенераційних процесах чубуків:

- на апікальних зрізах таких чубуків більш інтенсивно відбувалось калюсоутворення, збільшувалась маса та щільність калюсу, на базальних - коренеутворення;

- найбільш інтенсивно процес коренеутворення проходить на чубуках, вирощених на двоштамбовому вертикальному кордоні, гірше - при культурі в розстил.

5. Встановлені відмінності фізіолого-біохімічних показників, анатомічної структури тканин, калюсо- та коренеутворюючої здатності чубуків підщепи Таїровський 1 по довжині пагона, а саме: найбільший вміст вуглеводів, найкраще сформовану анатомічну будову тканин, кращого розвитку калюс досягав на чубуках з середньої зони пагона, дещо гіршого - від основи і в найменшій мірі - з верхньої частини пагона. Аналогічна закономірність спостерігається і за показниками коренеутворення чубуків;

6. Система ведення і тип формування підщепних кущів, а також місце заготівлі чубуків по довжині пагонів підщепи Таїровський 1 як компонента щепи та їх калюсоутворююча здатність мають прямий взаємозв'язок. Щепи на чубуках, вирощених на двоштамбовому вертикальному кордоні, мали найбільш високі показники регенерації тканин, що зумовило утворення колового калюсу за період стратифікації на підщепі та прищепі у 82,2%, при 72,5% у чубуків з розстилочної культури. У всіх варіантах досліду краще калюсували щепи на чубуках, заготовлених з середньої частини пагонів;

7. У щеп, виготовлених на підщепних чубуках з кущів при формуванні двоштамбовий кордон відмічається краще приживлення щеп, більш інтенсивний їх ріст і розвиток в шкілці на протязі всього періоду вегетації, порівняно з контролем. В результаті кращого розвитку щеп, виготовлених на підщепі сорту Таїровський 1 при формуванні одно- та двоштамбовий вертикальний кордони вихід саджанців винограду був вищий і становив відповідно 37,8-43,4% проти 32,3%, виготовлених на підщепі при формуванні кущів в розстил. Незалежно від формування маточних кущів підщепного сорту Таїровський 1, найбільш високий вихід саджанців отримано з матеріалу, заготовленого з нижньої та середньої частини пагонів;

8. Встановлено, що найбільш ефективним є формування кущів підщепного сорту Таїровський 1 за типом двоштамбового вертикального кордону з однією ланкою лозоношення на кожному штамбі різної висоти. Економічний ефект на маточнику підщепного сорту складав 7147 грн/га, при вирощуванні саджанців з вирощеної при такому формуванні кущів підщепної лози - 46351 грн/га;

9. Виявлено, що регулятори росту суттєво покращують регенераційні процеси чубуків та щеп сорту Таїровський 1, агробіологічні показники розвитку щеп в шкілці та вихід саджанців. З вивчаємих найбільш ефективними були препарат Радістим 2,0% концентрації та Йодіс - 0,2%. Економічна ефективність застосування препаратів при обробці щеп перед стратифікацією обумовлена підвищенням виходу саджанців. Економічний ефект впровадження препарату Радістим складав 63468 грн/га, препарату Йодіс - 60244 грн/га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1. Новицька Н.А. Анатомічна будова і регенераційна здатність лози нового сорту підщепи винограду Таїровський 1 // Виноградарство і виноробство: Міжв. тем. наук. зб. - Київ: Аграрна наука, 2002. - Вип. 40. - С. 62-69.

2. Новицька-Боровська Н.А. Вплив регуляторів росту на регенераційну здатність тканин нової підщепи винограду сорту Таїровський1 // Вісник аграрної науки. - 2004. - №11. - С. 67-69.

3. Новицька-Боровська Н.А. Агробіологічні показники підщепи винограду Таїровський 1 // Научные труды Крымского ГАТУ. - Симферополь, 2005. - Выпуск 91. - С. 81-85.

4. Новицька-Боровська Н.А. Порівняльна оцінка регенераційних процесів в тканинах лози підщепного сорту Таїровський 1 // Аграрний вісник Причорномор'я: Біологічні та с. - г. науки. - Одеса, 2005. - Вип. 29. - С. 144-147. агробіологічний виноград сільськогосподарський

5. Новицкая-Боровская Н.А. Влияние способов ведения кустов на продуктивность подвойного сорта винограда Таировский 1 // Труды V Междунар. специализированной выставки - симпозиума “Вино и виноделие”. - Одесса. - 2005. - С. 124.

6. Новицька-Боровська Н.А. Анатомічні особливості будови тканин нового сорту підщепи Таїровський 1 // Матеріали IV Міжнар. науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень - 2005”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 45. - С. 60-61.

Размещено на Allbest.ru