Виробництво озимої пшениці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Організація та сучасний стан розвитку виробництва озимої пшениці в підприємстві

1.1 Місце розташування, розміри, спеціалізація та організаційна структура підприємства

1.2 Розміри виробництва озимої пшениці та її значення в економіці підприємства

1.3 Організація основних трудових процесів, зберігання, переробки та реалізації озимої пшениці

1.4 Організація праці та її оплати при виробництві озимої пшениці

ВСТУП

Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування.

Найважливіше завдання на перспективу для будь-якого підприємства зростання врожайності й поліпшення якості зерна на основі інтенсифікації виробництва.

Озима пшениця широко вирощується в Україні із застосуванням сучасної інтенсивної технології, яка полягає в оптимізації умов вирощування пшениці на всіх етапах росту та розвитку рослин. Вона передбачає розміщення культур після кращих попередників, використання інтенсивних сортів і застосування добрив на заплановану врожайність, інтегровану систему захисту рослин від бур'янів, хвороб та шкідників. Важливою умовою підвищення врожайності пшениці є використання для сівби високоякісного насіння кращих районованих сортів, пристосованих до місцевих умов вирощування.

В аграрній економічній науці не в повній мірі розглянуть проблему ефективності чи окремі її аспекти. Істотний внесок у розвиток теорії та практики оцінки ефективності виробництва й діяльності на рівнях народного господарства і підприємства зробили

Метою даного курсового проекту є вдосконалення організації виробництва озимої пшениці.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- визначення розмірів виробництва озимої пшениці та її значення в економіці підприємства;

- вдосконалення організації основних трудових процесів, зберігання, переробки та реалізації озимої пшениці;

- обґрунтувати раціональні розміри виробництва озимої пшениці в плановому періоді;

- вдосконалення організації праці та її оплати при виробництві озимої пшениці;

- оцінка та підвищення економічної ефективності виробництва озимої пшениці на підприємстві.

Об'єктом дослідження є виробництво озимої пшениці державного підприємства ПАФ «Петрівка».

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти підвищення економічної ефективності, вдосконалення організації та перспективи розвитку виробництва озимої пшениці,.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи. Використані загальнотеоретичні методи наукового пізнання економічних процесів, зокрема діалектичний метод, системний аналіз, фундаментальні положення отриманих при вивченні економічної теорії, статистики, економіки підприємства, менеджменту. Документальною основою прийнято: бухгалтерсько-статистична звітність, річні звіти ПАФ «Петрівка», нормативні та спеціальні довідники з планування та економіки, технологічна документація, експерименти і спостереження автора.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Місце розташування, розміри, спеціалізація та організаційна структура підприємства

озима пшениця виробництво

Приватна агрофірма «Петрівка» є самостійним господарюючим суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку, заснованим рішенням засновника на його власності з правом найняття робочої сили.

Підприємство створений і діє у відповідності до Законів України "Про підприємства», «Про підприємство», «Земельним кодексом України» та згідно іншого чинного законодавства України.

Найменування підприємства: Приватна агрофірма «Петрівка», скорочене - ПАФ «Петрівка». Юридична адреса агрофірми: 39030, с. Петрівка, Глобинського району, Полтавської області.

ПАФ «Петрівка» Глобинського району, Полтавської області, розташоване у східній частині Глобинсього району, за 30 км. від райцентру та за 100 км до м. Полтава. Вона знаходиться в лісостеповій зоні. Ґрунти родючі, переважно чорноземи. У лісостеповій зоні переважає підтип типових чорноземів, що мають 6 9 % гумусу, найбільшу потужність (до 1,5 м) і найбільшу родючість. Чорноземна зона найбільш освоєна, у ній вирощуються всі районовані сільськогосподарські культури, особливо ефективно ці ґрунти використовуються під зернові високої якості, соняшник, цукровий буряк.

Клімат в якому розташована агрофірма помірно-континентальний. Характеризується високою амплітудою температури повітря, малою сумою опадів і слабкими вітрами. Клімат - помірно-континентальний. Зима м'яка з переважно похмурою погодою і частими відлигами. Морози звичайно невеликі. Абсолютний мінімум в січні 35 °С. Тривалість безморозного періоду в регіоні в різні роки сильно змінюється і коливається від 155 до 183 днів. Літо тепле, в окремі роки жарке і посушливе. Дні, звичайно, з мінливою хмарністю і слабким вітром; ночі ясні, тихі і прохолодні. Абсолютний максимум температури зареєстрований в липні серпні +37 °С. Середньорічна температура +8 12 °С. Це безпосередньо впливає на урожайність сільськогосподарських культур, а в подальшому на прибуток підприємства.

Метою діяльності підприємства є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробки і реалізація, насичення ринку якісними товарами та послугами, інші види господарської діяльності для отримання прибутку.

Основним предметом діяльності підприємства є: вирощування зернових, технічних та решти культур не віднесених до інших класів рослинництва, розведення свійської птиці, виконання будівельних, монтажних, ремонтних, транспортних та інших робіт, надання послуг населенню та суб'єктам підприємницької діяльності та інша діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Підприємство є юридичною особою з дня його державної реєстрації та здійснює свою діяльність у відповідності з чинним законодавством України та Статутом [1].

ПАФ «Петрівка» має відокремлене майно, може від свого імені набувати прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному суді, а також має самостійний баланс, розрахунковий валютний та інші рахунки в банках, фірмову марку і товарний знак, які реєструються в установленому порядку, печатку зі своїм найменуванням.

Управління підприємством здійснює його засновник або уповноважена ним особа. Всі рішення засновника є обов'язковими для виконання працівниками підприємства, крім випадків, якщо це рішення суперечить чинному законодавству.

Майно підприємства формується за рахунок особистих внесків засновника, прибутків, одержаних від виробничої та комерційної діяльності господарства, а також інших надходжень і власності засновника. Фірма може брати в оренду або користування земельні або майнові паї громадян, має право надавати і передавати підприємствам, установам, організаціям і громадянам обмінювати, здавати в оренду, надавати у тимчасове користування, належне йому на праві власності, майно. Статутний фонд складає 7081230 грн, який формується за рахунок разової передачі засновником майна і коштів, що є його власністю.

Підприємство в процесі своєї діяльності у відповідності до чинного законодавства використовує земельні угіддя, передані йому засновником та власниками земельних паїв або набуті.

Проаналізуємо більш детально склад земельних угідь на основі табл. 1.1

Таблиця 1.1. Динаміка складу земельних угідь ПАФ «Петрівка» Глобинського району, 2011 2013 рр.

Аналіз даних таблиці 1.1. свідчать, що протягом аналізованого періоду ефективність використання сільськогосподарських угідь зменшилися на 76 га (3 %). Це зумовлено тим, що частина пайовиків забрали свої паї та перейшли до фірми-конкурента.

Для того, щоб визначити розмір господарства потрібно розрахувати показники розміру виробництва (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Параметри розміру ПАФ «Петрівка», 2011-2013 рр.

Аналіз даних таблиці 1.2 свідчить, що протягом аналізованого періоду 2011-2013рр. параметри розміру ПАФ «Петрівка» в цілому зменшилися. Зокрема площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 76 га (3 %), кількість працівників на 23 особи (21,9 %), власний капітал 1271 тис. грн. (7,4 %). Чистий прибуток також зменшився за рахунок збільшення витрат на виробництво. Позитивним для підприємства є те, що за рахунок збільшення цін товарна продукція зросла на 566 тис. грн. (3,9 %).

Трудові ресурси на підприємстві це об'єкт постійного піклування з боку керівників підприємства. Роль трудових ресурсів суттєво підвищується в період ринкових відносин. Інвестиційний характер виробництва, його висока наукоємність, пріоритетність питань якості продукції змінили вимоги до робітника, підвищили значення творчого ставлення до праці та високого професіоналізму. Це привело до суттєвих змін у принципах, методах і соціально-психологічних питаннях управління персоналом підприємств.

Уміло підібраний трудовий колектив одне з головних завдань підприємця. Це повинна бути команда однодумців і партнерів, здатних усвідомлювати, розуміти і реалізовувати задуми керівництва підприємства. Тільки вона с запорукою успіху підприємницької діяльності і процвітання підприємства [2].

Серед показників, які характеризують ефективність використання наявних трудових ресурсів є продуктивність праці - це здатність кожного конкретного працівника виробити за одиницю часу певну кількість продукції (табл.1.3).

Таблиця 1.3. Середньорічна чисельність працівників ПАФ «Петрівка» Глобинського району, 2011 2013 рр., осіб

Аналіз даних таблиці 1.2 свідчить, що в ПАФ «Петрівка» чисельність працівників на підприємстві у 2013 році порівняно з 2011 роком зменшилася на 23 особи (21,9 %)

Організаційна структура управління уособлює побудову та устрій суб'єкта управління, спосіб його внутрішнього підпорядку­вання, зв'язки структурних елементів управління між собою (порядок розміщення, специфічність окремих ланок управлінського апарату), які дозволяють виконувати необхідні управлінські функції [3].

На приватній агрофірмі «Петрівка» застосовують лінійну структуру управління (додаток А).

Лінійна структура будується за ієрархічним принципом підпорядкованості, усі комунікації відбуваються через вищестоящого керівника, контролінгові функції може виконувати сам керівник або один із його заступників [4].

До переваг лінійної організаційної структури відносяться:

- одноосібність щодо відповідальності й зобов'язань;

- чіткий розподіл обов'язків та повноважень;

- оперативний процес прийняття рішень;

- можливість підтримання високого рівня дисципліни.

Цей вид організаційної структури є сприятливим для стабільної та міцної організації, тому що кожен управлінець підпорядковується лише одному керівникові.

До недоліків лінійної організаційної структури відносять:

- непристосованість до подальшого розширення підприємства;

- негнучкість;

- надто високі вимоги до компетентності керівника з усіх питань [3].

Отже, ПАФ «Пертівка» віддає перевагу лінійному типу управління, де кожна ланка і кожен підлеглий мають одного керівника, через який по одному каналу проходять усі команди управління. У цьому випадку управлінські ланки несуть відповідальність за результати всієї діяльності керованих ними об'єктів.

1.2 Розміри виробництва озимої пшениці та її значення в економіці підприємства

Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування [6].

Сорти озимої пшениці селекції ПДАА за способом використання можна поділити на дві групи - сорти інтенсивного та напівінтенсивного типу вирощування. До першої групи, по даним морфобіологічної характеристики, дослідних та виробничих випробувань, відносяться сорти - Левада, Манжелія, Коломак 3, Фора, Лорд, Сидор Ковпак. До сортів другої грипи слід віднести сорти: Українка полтавська, Диканька, Коломак 5, Вільшана, Сагайдак [5].

За даними А. І. Носатовського [7], коренева система озимої пшениці на родючих ґрунтах здатна проникати на глибину до 2 м. Тому озимій пшениці найбільше відповідають ґрунти з глибоким гумусовим шаром та сприятливими фізичними властивостями, достатніми запасами доступних для неї поживних речовин і вологи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6 7,5).

За виносом поживних речовин з ґрунту озима пшениця є азото-фільною рослиною: 1 ц зерна виносить у середньому з ґрунту азоту 3,75, фосфору 1,3, калію 2,3 кг. На початку вегетації особливо цінними для пшениці є фосфорно-калійні добрива, які сприяють кращому розвитку її кореневої системи і нагромадженню в рослинах цукру, підвищенню їх морозостійкості. Азотні добрива більш цінні для рослин навесні і влітку для підсилення росту, формування зерна і збільшення в ньому вмісту білка.

Озима пшениця належить до рослин довгого світлового дня. Вегетаційний період її, залежно від району вирощування та особливостей сорту, коливається від 240 260 до 320 днів. Для пшениці має значення також інтенсивність освітлення. При затіненні рослин у загущених посівах нижні стеблові міжвузля надміру витягуються, і пшениця вилягає.

Кращими попередниками для пшениці при зрошенні є люцерна, зернові бобові культури, кукурудза на зелений корм, силос і зерно. Не рекомендується висівати озиму пшеницю повторно після озимої пшениці, бо це може стати причиною масового ураження рослин іржею, кореневими гнилями та іншими хворобами [6].

У період вегетації посіви озимої пшениці пошкоджуються шкідниками мишоподібними гризунами, клопами-черепашками, хлібною жужелицею, злаковими мухами, попелицею та ін.; уражуються хворобами сажкою, борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями; засмічуються однорічними бур'янами. Тому надійний догляд за посівами є ва­жливим резервом підвищення їх продуктивності.

Збирають озиму пшеницю у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Двофазним способом збирають забур'янені посіви, густу високорослу пшеницю, сорти, схильні до обсипання. Починають збирати при досягненні зерном вологості 30-32%. Скошують пшеницю жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12-18 см, шириною до 1,8 м. при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15-20 см., високорослих і густих 25-30 см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. При двофазному збиранні полеглої забур'яненої пшениці використовують бобові жатки (ЖБА 3,5), так як під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Через 2-4 дні підсохлі валки підбирають комбайнами Дон 1500 з приставками ПУН-5, ПУН-6 і обладнані підбирачами ППТ-2,ППТ-3А.

Роздільне збирання проводять протягом 2 4 днів, після чого переходять на пряме комбайнування, яке починають при вологості зерна 18 20 %. Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання, неполеглі та зріджені низькорослі посіви пшениці, які досягли по­вної стиглості. Застосовують його також у дощові жнива [5].

Суть технології вирощування озимої пшениці полягає в оптимізації умов вирощування пшениці на всіх етапах росту й розвитку рослин. Вона передбачає: використання інтенсивних сортів, застосування добрив на заплановану врожайність, роздрібне внесення азотних добрив протягом весни за даними ґрунтової і рослинної діагностики, інтегровану систему захисту рослин від бур'янів, хвороб та шкідників, за потребою застосування регуляторів росту (ретардантів), сівбу із залишенням постійних технологічних колій (по можливості), організацію біологічного контролю за станом росту і розвитку рослин на основних етапах органогенезу.

Головною метою інтенсивної технології є максимальна реалізація потенційної продуктивності сортів озимої пшениці шляхом раціональної мобілізації природних та техногенних факторів урожайності [5].

Розглянемо склад і структуру товарної продукції ПАФ «Петрівка» на прикладі таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Склад і структура товарної продукції ПАФ «Петрівка», Глобинського району, 2008-2010 рр.

Аналіз таблиці 1.3 свідчить, що протягом аналізованого періоду 2011-2013 рр. структура товарної продукції на ПАФ «Петрівка», за питомою вагою перше місце займає вирощування кукурудзи на зерно 47,03 % від загальної продукції рослинництва. Найменше на підприємстві вирощується картоплі, лише 0,09 %. Хоча озима пшениця не займає першого місця в структурі товарної продукції, але вона є найважливішою серед зернових культур за посівними площами в Україні. На ПАФ «Петрівка» за питомою вагою озима пшениця посідає четверте місце від загальної продукції рослинництва, а саме 9,49 %.

Озима пшениця - цінна продовольча культура. Серед сільськогосподарських культур по площі посіву і валовому збору перше місце у світі і нашій країні займає пшениця, яка багато віків є основною продовольчою культурою, вирощування і продаж пшениці основне заняття більшості аграріїв.

Пшениця належить до найдавніших культур на земній кулі і забезпечує їжею 2/3 населення нашої планети, купити пшеницю можна практично у будь-якому куточку світу.

Зерно цієї культури має велику поживну цінність і краще, ніж зерно інших культур, відповідає вимогам харчування. Пшеничне борошно використовують для випікання хліба, виготовлення макаронів, печива і інших виробів. Якість її білків дуже висока, і вони добре засвоюються. Пшеничні висівки є цінним концентрованим кормом для усіх видів тварин, а солома і полова використовуються як грубий корм і на підстилку.

Цінність пшениці - в її зерні, яке містить 1115 % білка і 7075 % вуглеводів.

В Україні площа посіву пшениці складає близько 6765,5 тис. га (6 7 млн. га), що складає близько 43% посівів усіх зернових. Країна за посівами пшениці входить до 10 провідних країн світу, а продаж пшениці складав значну частину експорту.

Проаналізуємо склад і структура посівних площ в ПАФ «Петрівка» Глобинського району Полтавської області за період 2011-2013 роки (табл. 1.4).

Таблиця 1.4. Склад і структура посівних площ в ПАФ «Петрівка», Глобинського району, 2011-2013р.

Отже, за даними таблиці 1.4 можна зробити висновок, що підприємство зосереджує свою питому вагу на вирощуванні культури кукурудзи на зерно, а озима пшениця знаходиться на другому місці по зерновим культурам. Площа, зайнята під озиму пшеницю зменшилася в 2012 році, в порівнянні з 2011 та 2013 роками. У 2013 р. вона становила 300 га, що на 25 га більше ніж у 2012 р. і на 107 га (27,06 %) менше у порівнянні з 2011 роком. Зростання посівної площі озимої пшениці в 2013 році відбулося за рахунок зменшення посівних площ інших культур, які вирощуються господарством, а саме гречки і ячменю ярого, які були вилучень з виробництва.

1.3 Організація основних трудових процесів, зберігання, переробки та реалізації озимої пшениці

Трудовий процес це матеріально і технічно обумовлений, організований процес прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату, це процес перетворення наявних ресурсів у потрібні (суспільно корисні) цінності та блага, що здійснюється і керується людиною [8].

Підвищення ефективності трудового процесу передбачає вдосконалення всіх його елементів, що може бути забезпечене удосконаленням технічної бази праці та її раціональною організацією. Разом з тим надзвичайна розмаїтість трудових процесів вимагає диференційованого підходу до завдань і методів їх раціоналізації.

Для збереження високої якості зібраного зерна пшениці вирішальне значення має своєчасна післязбиральна обробка. Краще всього її проводити потоковим методом на токах з використанням очисної та сушильної техніки. Очищення зерновороху, що надходить на механізований тік від комбайнів, є важливим фактором підвищення стійкості партій зерна до самозігрівання при його подальшому зберіганні. В умовах жаркого клімату півдня України, коли в період збирання врожаю зернових культур має місце переважання високих середньодобових температур будь-яка незначна затримана з очищенням зерновороху від органічних і мінеральних домішок може спричинити до швидкого розвитку процесу самозігрівання і втрати зерном його посівних та технологічних якостей [10].

У світовій практиці застосовується в основному три режими збереження зерна:

- в сухому стані, тобто з вологістю, нижчою критичної;

- в охолодженому стані, коли його температура знижена до меж, що роблять значний гальмівний вплив на всі життєві функції зерна;

- без доступу повітря -- у герметичних місткостях [11].

Збереженість насіння залежить не тільки від його вологості, засміченості та зараженості комірними шкідниками, а й від стану приміщень для його зберігання. Тому зерносховища слід утримува­ти в такому стані, за якого усувалась би будь-яка можливість псу­вання чи погіршення якості зерна продовольчо-фуражного призначення та насінного матеріалу. Якщо немає типових сховищ, для цього пристосовують найкращі сухі, добре провітрювані приміщення, обладнані засіками.

Сховища до приймання насіння нового врожаю починають готувати відразу після звільнення їх від насіння або зерна старого врожаю. Період між закінченням весняної сівби і початком дозрівання зерно­вих використовують для ремонту та приведення в повну готовність насіннєсховищ, механізмів, сушарок, зерноочисних машин, інвентарю [9].

Для очищення зерна основної культури від домішок, що відрізняються від нього аеродинамічними властивостями, застосовують повітряні і пневматичні сепаратори. До домішок, що називають легкими, відносять квіткові оболонки, частини стебел і колосків, полову, насіння бур'янистих рослин, щуплі зерна основної культури й ін. Пневматичні сепаратори поряд з очищенням від легких домішок відокремлюють зерно від транспортуючого повітря.

Змішування зерна -- найкращий спосіб використання зерна зі зниженими борошномельними і хлібопекарськими властивостями.

Сильні пшениці називають пшеницями-поліпшувачами за їхню здатність при змішуванні з зерном слабкої пшениці давати можливість одержувати борошно високої якості. Середні за вказаними показниками пшениці такою змішувальною здатністю не володіють, але при використанні для помелу таких пшениць одержують борошно досить високої якості. Використання слабких пшениць без застосування пшениць-поліпшувачів не дозволяє одержувати борошно, що задовольняє вимогам хлібопекарської промисловості [11].

Основними елементами сучасної технології вирощування культури, за

твердженням залишаються науково обґрунтовані сівозміни з обов'язковою присутністю грунтовідновлювальних і азотофіксуючих культур, а саме багаторічні й однорічні бобові трави, зернобобові культури, сидеральні пари, питома вага яких в отриманні повноцінного врожаю сягає 25 % (табл. 2.8).

Таблиця 2.8. Основні елементи сучасної технології вирощування високих і стабільних урожаїв озимої пшениці

Пшеницю озиму в умовах господарства використовують на насіння і для реалізації, оскільки відсутні споруди для зберігання. У зв'язку з вкрай низькими закупівельними цінами на зерно пшениці в період масового збирання, найкращим рішенням є утримання від реалізації зерна пшениці озимої відразу з току і зберігання, як насінного, так і продовольчого зерна.

Україна є однією із потужних виробників сільськогосподарської продукції у світі, тому підвищення врожайності культур у рослинництві має загальнодержавне значення. Фундаментальним напрямом підвищення врожайності зернових культур є впровадження сортів інтенсивного та високо інтенсивного типу.

1.4 Організація праці та її оплати при виробництві озимої пшениці

Організація праці -- важлива складова організації виробництва.

Сутність організації праці полягає у створенні оптимальної взаємодії працюючих людей, знарядь і предметів праці на основі доцільної організації робочих систем (робочих місць) з урахуванням продуктивності і потреб людини. Організація праці спрямована на створення найсприятливіших умов праці, збереження та підтримку на високому рівні працездатності працівників, підвищення ступеня привабливості їх праці та досягнення повного використання засобів виробництва.

Іншими словами, організація праці -- сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей кожного члена колективу, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини.

Мета організації праці складається з двох взаємопов'язаних частин: підвищити дохідність підприємства або коефіцієнт корисної дії робочої системи, тобто виробляти більшу кількість продукції належної якості при низьких витратах; гуманізувати працю шляхом зниження високого навантаження на працівників та підвищення безпеки праці.

Організація праці передбачає комплекс заходів, який охоплює:

- організацію трудових процесів, робочих місць і засобів виробництва з орієнтацією на критерії: кількісний результат, якість, витрати, навантаження на працюючих, безпека;

- організацію процесу праці в межах кількох робочих місць з орієнтацією на критерії: час проходження матеріалу, використання засобів праці;

- проектування виробу за критеріями: функція, продуктивність, форма.

На підприємствах України незалежно від форм власності і господарювання трудові відносини регулюються згідно з чинним законодавством Генеральною і галузевими угодами та колективними договорами. Одним з основних законодавчих актів є Закон України «Про оплату праці» [13]. Цей закон визначає економічні правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці, і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати.

Оплата праці (заробітна плата) -- грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.

Заробітна плата працівника незалежно від виду підприємства визначається його особистим трудовим вкладом, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується.

При організації оплати праці виділяють форми, види, системи оплати праці.

Форма оплати праці залежить від способу обліку затрат праці. Розрізняють почасову і відрядну форми оплати праці. Відрядна - використовується тоді, коли за основу беруть кількість виконаної роботи або виробництво продукції. Почасова - передбачає нарахування оплати праці за відпрацьований час.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи, та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій [14].

Размещено на Аllbest.ru