Вивчення міграції радіонуклідів у нижніх ярусах лісової рослинності на території Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

НВК "Гімназія № 14"

Наукова робота на тему:

Вивчення міграції радіонуклідів у нижніх ярусах лісової рослинності на території Волинської області

Виконав: Романюк Ярослав Олександрович

Науковий керівник: Голуб Сергій Миколайович

Луцьк - 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Основи радіоактивних перетворень і природна радіація

1.2 Дозиметричні і радіометричні дослідження іонізуючого випромінювання

1.3 Основні джерела радіоактивного забруднення навколишнього середовища в Україні

1.4 Вплив проникаючої радіації на лісові насадження

1.5 Радіоактивне забруднення грибів

1.6 Зниження вмісту радіонуклідів у харчовій продукції лісу при переробці

2. Об'єкт, умови та методика досліджень

2.1 Стан радіологічної ситуації на території Волинської області

2.2 Досліджувані види грибів та лікарських рослин

2.3 Географічна характеристика Маневицького району

2.4 Методика досліджень

3. Результати досліджень

3.1 Аналіз забрудненості окремих видів грибів по державних лісових господарствах (ДЛГ) Маневицького району

3.2 Порівняльна оцінка швидкості міграції радіонуклідів у гриби ДЛГ Маневицького району (за Красновим В.П.), 2005-2008 рр.

3.3 Аналіз забрудненості радіоактивним цезієм окремих видів лікарської сировини по ДЛГ Маневицького району

3.4 Порівняльна оцінка швидкості міграції радіонуклідів у лікарську сировину ДЛГ Маневицького району (за Красновим В.П.), 2007-2009 рр.

Висновки

Список літератури

Вступ

Актуальність дослідження. Радіоактивного забруднення в Україні внаслідок аварії на ЧАЕС і подальшого поширення радіонуклідів зазнали 3,5 млн. га. рілля. Крім цього забруднено більше 1,5 млн. га лісів і садів, а також понад 1000 населених пунктів. Через високий рівень радіоактивності грунтів із земельного обігу виведено 123 тис. га угідь. В результаті чорнобильського лиха підвищеного радіоактивного забруднення зазнали території трьох північних районів Волинської області: Камінь-Каширський, Любешівський, Маневицький, 60% грунтів, які характеризуються підвищеним коефіцієнтом переходу радіонуклідів цезію з грунту в лісову продукцію.

Дана робота включає вивчення стану забруднення лісової продукції побічного користування у державних лісових господарствах Маневицького району, адже ліси можуть акумулювати і тривалий час утримувати речовини, небезпечні і токсичні для довкілля та людини, як, наприклад, радіоактивні елементи, що потрапляють у повітря, воду, грунти.

Новизна роботи полягає в тому, що вперше було досліджено закономірності радіоактивного забруднення окремих видів грибів, лікарських рослин та зроблено їх класифікацію за забрудненістю по державних лісових господарствах (ДЛГ) Маневицького району Волинської області.

Метою нашої роботи було вивчення стану забруднення лісової продукції побічного користування у контрольованій зоні ДЛГ Маневицького району Волинської області.

Для реалізації мети були поставлені наступні завдання:

Оцінити стан вивченості даного питання в літературних джерелах.

Провести аналіз радіоактивної забрудненості Cs-137 окремих видів грибів, лікарських рослин по трьох державних лісових господарствах Маневицького району Волинської області протягом 2005-2009 pp.

Дати порівняльну оцінку за Красновим В.П. швидкості міграції радіонуклідів у гриби та лікарські рослини на території ДЛГ Маневицького району.

Розробити рекомендації для населення Маневицького району щодо використання продукції побічного лісокористування.

Об'єктом дослідження є вміст радіонуклідів у лісовій продукції побічного користування по ДЛГ Маневицького району Волинської області.

Предметом дослідження є вивчення закономірностей радіоактивного забруднення лісової продукції побічного користування по ДЛГ Маневицького району Волинської області, зокрема грибів.

Методи дослідження. Метод статистичної обробки даних, гамаспектрометричний аналіз енергії випромінювань за допомогою СЕГ-2МЛ, а також порівняльного аналізу за Красновим В.П.

Практичне значення роботи. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати населенню придатні для використання види грибів та лікарських рослин, місця їх збору, при викладанні курсу радіобіології.

Особиста участь. Мною особисто було відібрано 85 проб 12 видів грибів та 54 проби 10 видів лікарських рослин для визначення вмісту радіо цезію на кафедрі ботаніки і садово-паркового господарства ВНУ імені Лесі Українки, проведено статистичну обробку даних радіологічних служб "Волиньлісу". випромінювання радіометричний харчовий

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Основи радіоактивних перетворень і природна радіація

Радіація - це іонізуюче випромінювання, що виникає у процесі самочинного розпаду ядра атома нестабільного нукліда хімічного елемента.

Радіоактивністю називається самочинне перетворення нестійких ядер атомів одного хімічного елемента на ядра атомів іншого елемента, яке супроводжується випусканням елементарних частинок. [16]

Радіоактивність, що спостерігається в природних умовах ядер, називається природною, а радіоактивність ядер, отриманих в результаті штучного підтримування ядерних реакцій - штучною радіоактивністю.

Радіоактивне випромінювання складається з трьох компонентів: б-частинки ядра 42Не з малою проникаючою здатністю, пробіг у повітрі залежно від енергії становить 2-7 см, у біологічних тканинах - кілька десятків мікронів. в-частинки - потік електронів або протонів. Пробіг в-частинок у повітрі залежно від енергії становить до 25 м, у біологічних тканинах до 1 см., г-випромінювання - потік електромагнітних хвиль з великою проникаючою здатністю, залежно від енергії -- 100-400 м. [4]

Кожна із частинок, що входить до складу випромінювання, взаємодіє з речовиною, у якій вона поширюється. Ця взаємодія залежить як від параметрів частинок (маса, заряд, енергія), так і властивостей речовини (ядерний заряд, щільність, потенціал іонізації). [1]

Природний радіоактивний фон створюється космічним випромінюванням, природними і штучними радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання.

Додатково з'являються штучні радіонукліди, що надходять з радіоактивних випадінь від ядерних вибухів і викидів підприємств атомної енергетики, або перерозподіляються природні, що добуваються з глибин Землі з вугілля, мінеральними добривами, будівельними матеріалами. Найзначнішими за впливом на живе середовище є ізотопи 89,90Sr, 95Zr, 95Nb, 103,106Ru, 131І, 134,137Сs, 140Ba, 144Ce .

1.2 Дозиметричні і радіометричні дослідження іонізуючого випромінювання

Радіометрія - один із розділів прикладної ядерної фізики, в якому розглядаються методи і засоби вимірювання якісних характеристик радіоактивних джерел та полів випромінювань, що створюються цими джерелами. Всі радіометричні методи можна поділити на два класи: абсолютні і відносні.

Абсолютний метод визначення активності нукліда в джерелі полягає в безпосередньому вимірюванні швидкості радіоактивних перетворень нукліда, що відбуваються в даному джерелі.

Для реєстрації і аналізу іонізуючих випромінювань використовують прилади, що мають загальний принцип будови: джерело випромінювання > детектор > посилювач > аналізатор. Випромінювання від джерела потрапляє в об'єм детектора, взаємодіє з речовиною детектора, втрачає в ньому енергію (всю або якусь частину), в результаті чого стан детектора змінюється. Зміна стану детектора зумовлює появу сигналу

Залежно від ефекту, що є причиною появи сигналу в детекторі, методи реєстрації випромінювань систематизують наступним чином:

іонізаційний метод, при якому реєструється кількість пар носіїв заряду, що зумовлюють у детекторі іонізуючий ефект;

сцинтиляційний метод, коли вимірюється величина, пропорційна числу збуджених центрів висвітлення;

метод, що ґрунтується на реєстрації випромінювання Вавілова-Черенкова (реєстрація фотонів, які генерує частинка при рухові в середовищі з надсвітловою швидкістю);

метод, що ґрунтується на реєстрації ефектів, що виникли внаслідок виділення тепла в сліді частинки;

метод, що ґрунтується на реєстрації структурних змін речовини;

метод, що ґрунтується на реєстрації фазових переходів у речовині під дією випромінювання

Найширше застосування з них отримали іонізаційний, сцинтиляційний і хімічний методи. Іонізаційний метод ґрунтується на вимірюванні струму (напруги), що виникає в результаті руху під дією електричного поля утворених випромінюванням вільних зарядів. Сцинтиляційний метод ґрунтується на реєстрації коротких світлових спалахів - сцинтиляцій, що виникають у деяких речовинах після проходження в них заряджених частинок. Робочою речовиною для сцинтиляційного детектора вибирають неорганічні кристали, полімери, гази, рідини, в яких відбувається ефективна рекомбінація носіїв зарядів, що утворилися під дією випромінювання. Для визначення експозиційної дози і її потужності (дозиметрія) застосовують іонізаційний, сцинтиляційний і хімічний методи. Для якісного і кількісного аналізу випромінювання, а також радіонуклідного складу розроблено цілий спектр приладів. Залежно від способу застосування і методу реєстрації даних прилади можна класифікувати як:

- гамма - спектрометри; - радіометри

- бета - спектрометри: - дозиметри

- альфа-спектрометри; - радіометри радону

- спектрометри вимірювань людини СВЛ.

б, в, г - спектрометри застосовують для визначення якісного і кількісного аналізу б, в, г випромінювань радіонуклідів.

1.3 Основні джерела радіоактивного забруднення навколишнього середовища в Україні

Основні джерела радіоактивного забруднення навколишнього середовища в Україні:

1. Індукування хімічних елементів космічним випромінюванням. Космічне випромінювання - це випромінювання, що безперервно надходить на поверхню Землі із світового простору.

2. Значні надходження радіонуклідів у навколишнє середовище за рахунок використання кам'яного вугілля на паливо. У кам'яному вугіллі, як і в інших земних породах, містяться природні радіонукліди. Вітчизняні родовища характеризуються вмістом 238V, 232Th, 40Ka,226,, 228Ra . [5]

3. Неконтрольоване використання радіонуклідовмісних сировинних матеріалів. Радіаційний фон земної поверхні значною мірою визначається радіоактивністю її складових. У процесі видобутку і переробки природні радіонукліди перерозподіляються і можуть викликати локальне підвищення опромінення.

4. Випробування ядерної зброї. При випробуванні ядерної зброї величезна кількість радіоактивних речовин виноситься в атмосферу. Це найбільше за значущістю джерело існуючого радіоактивного забруднення навколишнього середовища. При ядерних вибухах утворюється 225 радіоактивних ізотопів, як безпосередньо осколків поділу ядер важких елементів. Так і продуктів їх розпаду. Із великої кількості ядерних осколків і їх дочірніх продуктів найбільш значущими в радіоекологічному відношенні за своїми радіо токсичними і фізичними характеристиками є десять радіонуклідів, одним з яких є 137Сs. На сьогодні нема жодного продукту біосфери, де б не були присутні радіонукліди "бомбового" походження. [8]

5. Промислові комплекси з новим ядерним паливним циклом, атомна промисловість. Основною потенційною радіаційною небезпекою є аварія на АЕС. Найбільшою аварією в світі на АЕС стала аварія 1986 р. на четвертому блоці Чорнобильської АЕС. Сумарний викид радіонуклідів за межі проммайданчика АЕС становив близько 1,9x108 Бк (50 МКі), - близько 3,5% загальної кількості радіонуклідів, накопичених у реакторі на момент аварії. Найбільше в атмосферу було викинуто радіонуклідів 131І, 132Те, 134. 137Cs, 98. 90Sr та ін.[12]

За даними американських дослідників при лазерному вибуху зарядів великої потужності 20% радіоактивних продуктів потрапляє в стратосферу, 80% випадає локально. Під час аварії на Чорнобильській АЕС протягом одинадцяти діб з гарячим струменем продуктів горіння і повітря радіоактивні речовини піднімались у тропосферу до висоти 4-6 км, звідки осідали залежно від переважаючого напрямку вітрів. Згідно з першого дня аварії було два викиди. Перший - в тропосферу із трансконтинентальним переносом досяг Японії, Тихого океану, Континентальної Азії і США. Другий викид - найбільш потужний - на висоту 1000-1200 м поширився до Польщі, Угорщини, Румунії та інших країн Західної Європи. [14] Найбільш складний характер радіоактивного забруднення спостерігається на території Українського Полісся та значній території на південь від Києва. [7]

1.4 Вплив проникаючої радіації на лісові насадження

Загальна схема впливу іонізуючого випромінювання на біологічні об'єкти є такою:

Заряджені частки. Альфа- і бета- частки, що проникають в організм. Втрачають енергію внаслідок електричних взаємодій з електронами тих атомів, поруч з якими вони проходять. (Гамма-випромінювання та рентгенівські промені передають свою енергію речовині кількома способами, що в підсумку також призводять до електричних взаємодій.)

Електричні взаємодії. Протягом часу порядку десяти трильйонних секунди після того, як проникаюче випромінювання досягне відповідного атома в тканині організму, від цього атома відривається електрон. Останній заряджений від'ємно, тому інша частина початкове нейтрального атома стає зарядженою позитивно. Цей процес називають іонізацією. Електрон, що відірвався, може далі іонізувати інші атоми.

Фізико-хімічні зміни. Як вільний електрон, так і іонізований атом, що звичайно не можуть перебувати в такому стані і протягом наступних десяти мільярдних часток секунди, беруть участь у складному ланцюзі реакцій, в результаті яких утворюються нові молекули, включаючи й такі дуже реакційне здатні, як "вільні радикали".

Хімічні зміни. Протягом наступних мільйонних часток секунди вільні радикали, що утворились, реагують як один на одного так І на Інші молекули І через ланцюг реакцій, щодо решти не вивчені, можуть викликати хімічну модифікацію важливих у біологічному відношенні молекул, необхідних для нормального функціонування клітини.

Біологічні ефекти. Біохімічні зміни можуть виникати як через кілька секунд, так і через десятиліття після опромінення і стати причиною негайної загибелі клітини або змін, що можуть призвести до новоутворень в організмі та генетичних наслідків у нащадків. [2]

Вплив іонізуючих випромінювань на клітини та організм визначається особливістю їх взаємодії з речовинами, що докладно описано в розділі І. Енергія випромінювань передається атомам і молекулам, з якими вони взаємодіють. На наступному етапі збуджені та іонізовані молекули вступають у ряд перетворень, що можуть завершуватись утворенням нових хімічних сполук. Це так званий хімічний етап променевого ураження клітини. [11]

В основі первинних радіаційно-хімічних перетворень молекул можуть бути два механізми, зумовлені прямим та непрямим впливом радіації.

Прямим називають такий вплив випромінювання, в результаті якого потрапляння іонізуючої частки або кванта іонізуючого випромінювання спричиняє пошкодження молекули, якій безпосередньо було передано енергію частки чи кванта.

Непрямим впливом називають такий вплив, в результаті якого пошкодження молекул відбувається внаслідок впливу продуктів радіаційно-хімічних перетворень інших молекул, а не внаслідок енергії випромінювання, поглинутої молекулами.

Фізична поглинаюча здатність - це здатність колоїдних частинок поглинати із ґрунтових розчинів молекули речовин.. Якщо молекули розчинених у ґрунтовій воді речовин притягуються до частинок сильніше, ніж молекули води, у поверхневому шарі зростає концентрація речовини.

Хімічна поглинаюча здатність ґрунту - це здатність ґрунту затримувати катіони та аніони, що входять до складу важкорозчинних або нерозчинних сполук.

Фізико-хімічна (обмінна) поглинаюча здатність - це здатність колоїдних частинок утримувати або обмінювати іони з ґрунтовим розчином. Цей вид поглинаючої здатності відіграє значну роль у міграції радіонуклідів трофічними шляхами. Найбільшу поглинаючу здатність мають органічні речовини ґрунту: гумус -до 180, гумінові кислоти - до 286 на 100 г ґрунту.

Біологічна поглинаюча здатність - це здатність кореневих систем рослин, мікроорганізмів та міцелію грибів засвоювати ті чи інші елементи живлення з грунту. Деякі види живих організмів досить інтенсивно поглинають радіонукліди з ґрунту або "перехоплюють" їх, коли ті переміщуються з більш високих ярусів рослинності. [13]

Різні типи ґрунту з неоднаковою інтенсивністю поглинають радіоактивні елементи. У чорноземах сорбується більше радіонуклідів, ніж у суглинистих і супіщаних ґрунтах. Це пояснюється різними факторами, але головним чином присутністю у чорноземах значної кількості високодисперсних частинок

1.5 Радіоактивне забруднення грибів

Гриби у лісах є специфічними компонентами лісового біогенезу, що відіграють важливу роль у функціонуванні, в тому числі - у міграції радіонуклідів. Більшість деревних та чагарникових порід мікоризу з міцелієм вищих грибів базидіоміцетів - шапкових грибів. Саме до цієї групи входять найбільш цінні у харчовому відношенні гриби: білий гриб, підберезник, маслюк жовтий, моховик, різні види сироїжок та ін.

Біогеоценотична роль грибів у лісах надзвичайно важлива. Частка грибного міцелію становить близько 20% маси лісової підстилки. Завдяки дуже високому вмісту 137Cs у міцелії грибів та значній біомасі міцелію останній утримує від 10% до 63% валового ґрунтового запасу згаданого радіонукліда. За даними російських вчених, у грибах утримується більше 50% запасу цього радіонукліда. [17] Вважається, що питома активність 137Cs у плодових тілах грибів та їх міцелії приблизно однакова. Але внаслідок нерівномірного розподілу біомаси 90-95% сумарної активності 137Cs грибів міститься у міцелії і лише 5-10% - у плодових тілах. [10] Внесок грибів у геохімічний кругообіг 137Cs в кілька разів перевищує аналогічні показники деревного та трав'яно-чагарникового ярусів лісів. [16] Загальною закономірністю для плодових тіл грибів є збільшення інтенсивності накопичених радіонуклідів у вологих умовах порівняно з більш сухими та у бідних - порівняно з багатими. [6] Звідси накопичення радіонуклідів грибами залежить і від погодних умов вегетаційних періодів. В екстремально сухі роки накопичення 137Cs плодовими тілами незначне, а у вологі, дощові - у 2-4 рази більше значення 137Cs у плодових типах грибів найінтенсивніше накопичують мікоризоутворювачі, далі в міру зменшення - гумусові сапротрофи (печериця лісова, лисичка справжня), підстилкові сапротрофи (дощовик їстівний), ксилотрофи (опеньок справжній) Максимальні коливання значень КП характерні для групи симбіотрофів. Тому групують господарські цінні види грибів за інтенсивністю накопичення 137Cs. До групи видів, що слабо накопичують 137Cs (у свіжих плодових тілах КП<5), належить опеньок осінній, дощовик їстівний; групу середнього накопичення (КП=5-20) складають білий гриб, підберезник, лисичка справжня. Акумуляторами радіо цезію (КП>50) є маслюк жовтий, моховик жовто-бурий, польський гриб. Найвища інтенсивність накопичення 137Cs плодовими тілами грибів та споживання їх у значній кількості населення багатолісних районів зумовлюють близько 35% дози внутрішнього опромінення, отримуваного за споживанням всіх продуктів.

1.6 Зниження вмісту радіонуклідів у харчовій продукції лісу при переробці

Значна радіоактивність грибів потребує зменшення її в продукції переробки. Порівняно прості методи кулінарної обробки грибів дають змогу істотно змінити в них вміст 137Cs.

Очищення та відмивання грибів від частинок лісової підстилки та ґрунту є першою стадією їх приготування для кулінарної переробки. Це дає змогу знизити радіоактивність свіжих грибів у 1,1 -1,4 раза. При замочуванні у розчині кухонної солі протягом 3-4 годин з наступним подвійним промиванням у проточній воді вміст 137Cs у грибах зменшується у 8,3 рази. Відварювання свіжих грибів в окропі з багаторазовою зміною води також ефективний метод зниження сумарної активності радіонуклідів у грибах. Наприклад, перше кип'ятіння плодових тіл протягом 15 хвилин та зливання після цього води зменшує вміст 137Cs у грибах у 1,7 рази порівняно із початковим вмістом, друге кип'ятіння зменшує його у 5,0 разів, а третє - у 5,9 рази. Сушіння грибів призводить до збільшення вмісту 137Cs у плодових тілах у 8-12(30) разів - відповідно до зменшення їх маси. Вимочування сухих грибів у води дає змогу істотно знизити в них 137Cs.

Крім того, дослідники приводять порівняльні дані щодо зменшення сумарної активності 137Cs та 90Sr у грибах за їх кулінарної обробки. Зокрема, після тривалого (протягом 1-2 годин) кип'ятіння грибів залишок в них активності 137Cs становить 20-50%, 90Sr - 70-90%; після кип'ятіння грибної сировини у 2% розчині кухонної солі цей показник для обох радіонуклідів дорівнює 20%, а у консервованих грибах - 50% для обох радіонуклідів. Кип'ятіння плодових тіл при підвищеному тиску (в автоклавах) дає змогу зменшити сумарну активність 137Cs у грибах на 60-90%, а додаткове їх засолення та вимочування у воді після цього - на 98-99%. Таким чином, при промисловій переробці грибів можна досягти досить низького вмісту радіонуклідів у кінцевій продукції. [15]

2. Об'єкт, умови та методика досліджень

2.1 Стан радіологічної ситуації на території Волинської області

В результаті аварії на Чорнобильській АЕС підвищеного радіоактивного забруднення зазнала територія трьох північних районів області, зокрема, Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького.

Рівень гама-фону в смт. Любешові та Маневичах у перші дні аварії був аналогічним, що і в той період в селищах Народичі Житомирської та Поліське Київської області, що розташовані на близькій віддалі від ЧАЕС. Доаварійних показників забруднення ґрунту цезієм та стронцієм на території області не зафіксовано. Згідно даних досліджень радіоактивного забруднення зазнала територія всієї області. В порівнянні з доаварійним рівнем забрудненість радіоцезієм зросла в 5-10 разів, а на територіях районів підвищеного радіоактивного забруднення від 20 до 50 разів. Щільність забруднення населених пунктів області радіоцезієм коливається від 0,2 до 2 кюрі на км.кв. Найбільш радіоактивно забрудненими (більше 1 кі/км 2) села Велика і Мала Осниця, Заріччя, Галузія, Серхів Маневицького району, Березна Воля Любешівського району, Боровне, Воєгоща, Ворокомле, Видерта, Гута Боровенська, Полиці та ін. Камінь-Каширського району. [18,20,23]

Площа міжгосподарських лісів в цих трьох районах найбільша у Камінь-Каширському районі. Вона становить 31465,0 га, в тому числі більше 1 кі/км ² - 6390,0 га (20,3%). У Любешівському районі площа міжгосподарських лісів становить 26694,0 га, з них більше 1 кі/км ² - 3210,0 га (12,02%). Найменша площа міжгосподарських лісів в Маневицькому, 16432,0 га, але більший процент забрудненості (більше 1 кі/км ²) - 30,27%, із загальної площі 4975,0 га.

Радіоактивне забруднення води в річках, озерах, ставках області не перевищує 25 пКі/л і стронцію-90 20 пКі/л, при допустимих концентраціях по цезію-137 - 500 і стронцію-90 - 100 пКі/л.

2.2 Досліджувані види грибів та лікарських рослин

При проведенні досліджень нами було вивчено 12 видів грибів і 10 видів лікарських рослин щодо їх здатності акумулювати радіоактивний цезій в умовах трьох ДЛГ Маневицького району Волинської області.

Досліджувані види грибів:

Родина Болетових. Boletaceae.

Boletus badius. Польський гриб

Boletus edilus. Білий гриб

Boletus tuleus. Маслюк звичайний

Boletus scaber. Березовик (Місцева назва підберезник).

Boletus avrantiacus. Осиновик (Місцева назва --підосичник).

Boletus variegates. Моховик жовто-бурий.

Родина Кантарелевих. Cantarellaceae.

Cantarellus cibarius Fr. Лисичка справжня.

Родина Сироїжкових. Russulaceae.

Lactarlus resi mus. Хрящ-молочник справжній (М.н.-груздь).

Lactarlus voletus Fr. Хрящ-молочник червоно-коричневий.

(Місцеваа назва - піддубець).

Родина Сироїжкових. Russulaceae.

Russula resca Fr. Сироїжка їстівна.

Родина Трихоломових. Tricholomataceae.

Tricholoma flavor-virens. Рядовка зелена (М.н. - зелениця).

Tricholoma terreum. Рядовка наземна.

(Місцева назва - підзеленок).

Досліджувані види лікарських рослин:

Родина Вересові (Ericaceae)

Ledum polustre L. Багно звичайне

Calluna vulgaris L. Верес звичайний

Родина Брусничні. Vacciieae.

Vaciinium vitis-idaea. Брусниця

Vaccinium myrtillus L. Чорниця

Родина Букові. Fagaceae.

Quercus robur L. Дуб звичайний

Родина Соснові. Pinaceae.

Pinus silvestris. Сосна звичайна.

Родина Жостерові. Rhamnaceae.

Frangula alnus M. Mill. Крушина ламка

Родина Звіробійні. Urticaceae.

Urtica dioica L. Кропива дводомна

Hypericum perforatum L. Звіробій звичайний

Родина Макові. Рараvегасеае.

Chelidoniun majus L. Чистотіл великий.

2.3 Географічна характеристика Маневицького району

Територія Маневицького району розташована на Волино-Подільській платформі. На поверхні цього фундаменту залягає товща осадових утворень - дрібнозернисті пісковики.

Клімат району помірний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжною весною і осінню.

Абсолютна вологість повітря зростає від зими до літа Відносна вологість узимку в районі перевищує 80%, а улітку відносна вологість становить 65-70%.

Річні суми опадів у районі становлять 550-600 мм. Найбільше опадів спостерігається у червні, липні, серпні (до 80-90 мм за місяць), найменше - у січні (24-32 мм).

На території району буває по два-три бездощових періоди у теплу половину року, які тривають до 10 днів.

Район зазнає впливу різних повітряних мас, які змінюються за порами року. Континентальне повітря помірних широт (полярне) спостерігається протягом цілого року і є панівною повітряною масою. Прихід морського повітря помірних широт спостерігається в усі пори року. Арктичне повітря (як морське так і континентальне) вторгається рідко, але в температурному режимі відіграє значну роль. Воно дає найбільш низькі температури, особливо зимою і на початку весни. В теплу половину року, спостерігається континентальне тропічне повітря, яке є причиною найбільш високих максимальних температур.

На території району переважають азональні та гігроморфні ґрунти, пов'язані з низинним рельєфом і поширенням піщаних та супіщаних відкладів легкого механічного складу. Тому Маневицький район характеризується в основному дерново-слабопідзолистими та дерновими ґрунтами, а також лучними і лучно-болотними ґрунтами.

Дерново-слабопідзолисті ґрунти є найбіднішими в Волинській області, вони містять 0,6-1,3% гумусу, слабо забезпечені рухомими формами поживних речовин.

На території Маневицького району поширені соснові, хвойно-широколистяні, березові ліси. Поширені також низинні та суходільні луки. Суходільні луки вкриті мезофільними та гіромезофільними травами та злаковим різнотрав'ям. На півночі району є значна кількість боліт.

Флора Маневицького району складається приблизно з 600 видів вищих рослин. [20]

2.4 Методика досліджень

Радіаційні вимірювання проводились за допомогою СЕГ-2МЛ-спектрометра енергії гамма-опромінення. Спектрометр може використовуватись для визначення об'ємної і питомої активності радіонуклідів 137Сs і 40К в пробах води, ґрунту, продуктів харчування в посудині Марінеллі ємністю 1 літр і швидкості обрахунків спектрометрів у виділенні області спектра.

Склад і робота спектрометра

Спектрометр виготовлений у вигляді двох блоків, зв'язаних електричним кабелем: сцинтиляційного блоку детектування на основі кристала Na і Tl, і вимірювального блоку. В комплекс входять також свинцевий будиночок для захисту блока детектування від 3вим3рщв іонування побічних джерел в процесі вимірювань, сітковий блок живлення, змінний модуль розширення постійної пам'яті (РАМП) з програмним забезпеченням спектрометра і змінний модуль енергозалежної пам'яті (СМП) для запису і збереження виміряних спектрів.

В основу спектрометра покладений принцип перетворення енергії опромінення, поглинутому в чутливому об'ємі сцинтиляційного детектора, в електричні імпульси пропорційно амплітуди з наступним аналізом і реєстрацією цих імпульсів в випромінювальному блоці. Керування роботою спектрометра здійснюється за допомогою мікрокомп'ютера МК-90, вмонтованого в вимірювальний блок.

Програмне забезпечення спектрометра дозволяє оператору накопичувати вимірювальну інформацію, обробляти і відтворювати отримані результати на екрані рідинно кристалічного індикатора (ЖКИ) мікрокомп'ютера.

3. Результати досліджень

3.1 Аналіз забрудненості окремих видів грибів по державних лісових господарствах (ДЛГ) Маневицького району

За період 2005-2008 рр. було проведено відбір проб грибів і середні значення по роках.

У Городоцькому ДЛГ за досліджуваний період виявлено, що не перевищують гранично допустимого рівня така група грибів: підосичники, білі гриби.(рис.1) Другу групу становлять гриби, забрудненість яких перевищує ГДР у 1-2 рази. До цієї групи увійшли маслюки, лисички, підберезники, сироїжки та моховики. В третю групу входять гриби, забрудненість яких перевищує ГДР в 2 і більше разів. До неї увійшли піддубці, зелениці, польські гриби. Найбільш забрудненими в Городоцькому ДЛГ є піддубці.

Рис.1 Забрудненість окремих видів грибів в Городоцькому ДЛГ За 2005-2008 pp., Бк/кг.

У Колківському державному лісовому господарстві, яке віднесене до екологічно чистої зони, за досліджуваний період виявлено (рис.2), що не перевищують гранично допустимого рівня така група грибів: підосичник, білі, лисички, маслюки. Другу групу становлять гриби, забрудненість яких перевищує ГДР у 1-2 рази. До цієї групи увійшли підберезники, моховики, сироїжки. В третю групу входять гриби, забрудненість яких перевищує ГДР в 2 і більше разів. До неї увійшли польські, піддубці, зелениці. Найбільш забрудненими у Колківському ДЛГ є зелениці (в 4,9 разів).(рис.2)

Рис. 2 Забрудненість окремих видів грибів в Колківському ДЛГ за 2005-2008 pp., Бк/кг.

У Маневицькому державному лісовому господарстві за досліджуваний період виявлено, що не перевищують гранично допустимого рівня така група грибів: підосичники, білі, лисички. Другу групу становлять гриби, забрудненість яких перевищує ГДР у 1-2 рази. До цієї групи увійшли підберезники, сироїжки та моховики. В третю групу входять маслюки, польські гриби, зелениці, піддубці (рис. 3).



Рис. 3 Забрудненість окремих видів грибів в Маневицькому ДЛГ За 2005-2008 pp., Бк/кг.

За досліджуваний період у державному лісовому господарстві Маневицького району виявлено, що в першу групу грибів, забрудненість яких не перевищує гранично допустимого рівня у всіх трьох ДЛГ входять підосичники та білі гриби (дод.17). Крім того у Городоцькому ДЛГ до цієї групи входять грузді, а у Маневицькому і Колківському ДЛГ ще й лисички. У другу групу входять гриби, забрудненість яких перевищує ГДР у 1-2 рази. У всіх трьох ДЛГ до цієї групи увійшли підзеленки, підберезники, сироїжки, моховики. У Колківському та Городоцькому ДЛГ до цієї групи ще увійшли маслюки, які у Маневицькому ДЛГ входять до третьої групи. У Колківському та Маневицькому державних лісових господарствах до другої групи грибів входять грузді, які у Городоцькому ДЛГ належать до грибів, забрудненість яких не перевищує гранично допустимого рівня. До третьої групи належать гриби, забрудненість яких перевищує ГДР у 2 і більше разів. У всіх трьох досліджуваних державних лісових господарствах до цієї групи належать зелениці, піддубці та польські гриби, а у Маневицькому ДЛГ ще й маслюки. Найбільш забрудненими є гриби у Маневицькому ДЛГ. Зокрема забрудненість зелениць перевищує гранично допустимий рівень в 5,3, а піддубці у 6,1 рази.

В цілому ж за досліджуваний період у Городоцькому і Маневицькому державних лісових господарствах Маневицького району забрудненість грибів за досліджуваний період знизилась відповідно на 51,7% і 1,2%, у Колківському ДЛГ зросла на 18%. Проте в цілому забрудненість грибів Cs 137 у Маневицькому районі знизилась на 22% і станом на 2008 р. становила 882,5 Бк/кг, що перевищує гранично допустимий рівень на 58,5% або у 1,8 рази (дод.18).

3.2 Порівняльна оцінка швидкості міграції радіонуклідів у гриби ДЛГ Маневицького району (за Красновим В.П.), 2005-2008 рр.

Проведені дослідження за період 2005-2008 років дозволяють визначити групи грибів за величиною коефіцієнтів переходу (Кп) в чотири групи (слабка, середня, висока інтенсивність накопичення та види акумулятори) визначається за формулою:

Середнє значення забрудненості ґрунту у ДЛГ Маневицького району за досліджуваний період становить 16,28 кБк/м 2. Одержані дані щодо фактичних Кп наведені на рис.4.

За Красновим підзеленки, сироїжки, зелениці, грузді входять до сильнонакопичуючих грибів, Кп яких становить 20-50. Дані досліджень вказують, що підзеленки, сироїжки належать до даної За класифікацією Краснова білі гриби, підберезники, лисички та підосичники належать до групи середньонакопичуючих грибів, Кп яких становить 5-20.



Рис. 4 Класифікація грибів за здатністю акумулювати радіонукліди (за Красновим В.П.).

Досліджуючи коефіцієнт переходу радіонуклідів в плодові тіла грибів у ДЛГ Маневицького району за період з 2005-2008 pp. Встановлено, що білі гриби та підосичники належать до даної групи грибів, а лисички та підберезники мігрували до групи сильнонакопичуючої грибів. групи грибів. Дані щодо зелениць суперечать класифікації Краснова. Кп зелениць 127 і є найвищим серед усіх досліджуваних видів грибів, вони належать до групи акумуляторів. Маслюки, польські гриби та піддубці за класифікацією Краснова належать до групи акумуляторів(Кп перевищує 50).Моховики переходять до сильнонакопиючих грибів.

3.3 Аналіз забрудненості радіоактивним цезієм окремих видів лікарської сировини по ДЛГ Маневицького району

Середнє значення забрудненості за 2007-2009 роки у Маневицькому державному лісовому господарстві перевищує гранично допустимий рівень у 1,3 рази, а у Колківському і Городоцькому ДЛГ не перевищує ГДР. Проте середнє значення забрудненості чорниць у Городоцькому ДЛГ в 2008 р. становило 733,3 Бк/кг, а у Колківському ДЛГ у 2009 р. 805,7 Бк/кг. Максимальне значення забрудненості зареєстровано у Маневицькому ДЛГ в 2009 р. і перевищує гранично допустимий рівень у 3,6 рази.

Рис. 5 Забрудненість окремих видів лікарських рослин в Городоцькому ДЛГ за 2007-2009 pp., Бк/кг

У Городоцькому державному лісовому господарстві за досліджуваний період виявлено, що забрудненість Cs 137 таких видів лікарської сировини, як верес та багно перевищують гранично допустимий рівень відповідно на 63 і 35%. Забрудненість такої лікарської сировини як листя брусниці, чорниці, бруньки сосни не перевищує допустимого рівня, і їх забрудненість становить більше 300 Бк/кг (рис. 5). Забрудненість кропиви дводомної, кори дуба, чистотілу, звіробою, кори крушини також не перевищує допустимого рівня і не перевищує 300 Бк/кг, що становить 50% відповідно до граничного рівня забрудненості.



Рис. 6 Забрудненість окремих видів лікарської сировини у Колківському ДЛГ за 2007-2009 pp., Бк/кг

У Колківському державному лісовому господарстві за досліджуваний період виявлено, що забрудненість таких видів лікарської сировини як верес, багно, бруньки сосни перевищують гранично допустимий рівень відповідно на 67%, 26% і 6%. А забрудненість чорниць та листя брусниці не перевищує допустимого рівня і їх забрудненість становить більше 300 Бк/кг, що є 50% відповідно до ГДР (рис. 6). Забрудненість таких лікарських рослин, як кропива дводомна, звіробій, кора дуба та крушини, чистотіл також не перевищує допустимого рівня і не перевищує 250 Бк/кг.



Рис. 7 Забрудненість окремих видів лікарської сировини в Маневицькому ДЛГ за 2007-2009 pp., Бк/кг

У Маневицькому державному лісовому господарстві за досліджуваний період виявлено, що забрудненість таких видів лікарської сировини як листя брусниці, багно, верес, чорниці перевищують гранично допустимий рівень відповідно на 155%, 122%, 90% та 35%. Забрудненість же бруньок сосни, кори дуба та крушини, кропиви дводомної, чистотілу не перевищують ГДР і не перевищує 300 Бк/кг, що становить 50% до ГДР (рис. 7).

За досліджуваний період виявлено, що найбільш екологічно чистим у всіх державних лісових господарствах Маневицького району є така лікарська сировина: кропива дводомна, звіробій, кора крушини та дуба, чистотіл, а у Маневицькому ДЛГ ще й бруньки сосни. Забрудненість цієї лікарської сировини не перевищує 300 Бк/кг, що становить 50% до ГДР (дод. 20,21).

До лікарської сировини, забрудненість якої більша ніж 300 Бк/кг, але не перевищує гранично допустимого рівня у Колківському та Городоцькому ДЛГ належать чорниці, а також у Колківському ДЛГ - листя брусниці, а у Городоцькому ДЛГ - бруньки соснових.

До лікарської сировини, забрудненість якої перевищує граничнодопустимий рівень, у всіх трьох державних лісових господарствах Маневицького району належать верес та багно. У Колківському ДЛГ до цієї групи ще належать бруньки сосни, а у Маневицькому ДЛГ листя брусниці та чорниці, забрудненість яких в інших ДЛГ Маневицького району не перевищує гранично-допустимого рівня.

В цілому забрудненість лікарської сировини у Маневицькому районі знизилась на 11% і станом на 2009 р. становила 403,0 Бк/кг, що становить 67% відповідно до гранично допустимого рівня.

3.4 Порівняльна оцінка швидкості міграції радіонуклідів у лікарську сировину ДЛГ Маневицького району (за Красновим В.П.), 2007-2009 рр.

Проведені дослідження за період 2007-2009 років дозволяють визначити групи лікарської сировини за величиною коефіцієнтів переходу (Кп) в п'ять груп (слабкого, помірного, сильного, дуже сильного накопичення та група, де Кп > 100) і визначається за формулою:

Середнє значення забрудненості ґрунту у ДЛГ Маневицького району за досліджуваний період становить 0,44 Кі/км ².

Таблиця 1. Класифікація лікарської сировини за величиною коефіцієнту переходу,

№ п/п	Групи лікарської сировини	Види лікарської сировини за Красновим В.П.	Види лікарської сировини фактично
1	Дуже сильного накопичення Кп>100	Чорниці Верес	-
2	Сильного накопичення Кп = 50-100	Листя брусниці Багно Чистотіл Бруньки соснових	Листя брусниці Багно Верес
3	Помірного накопичення Кп=10-50	Звіробій Кора крушини	Чорниці Бруньки соснових
4	Слабкого накопичення Кп= 1-10	Кропива дводомна Кора дуба	Чистотіл Звіробій Кора дуба Кропива дводомна
5	Кп>1	-	-

Рис. 4.32. Класифікація лікарської сировини за здатністю акумулювати радіонукліди (за Красновим В.П.).

Порівняння одержаних результатів з класифікацією Краснова В.П.

За класифікацією Краснова В.П. верес та чорниці належать до групи дуже сильного накопичення радіонуклідів, коефіцієнт переходу яких становить більша 100. досліджуючи коефіцієнт переходу радіонуклідів у державних лісових господарствах Маневицького району за період з 2007-2009 рр. Нами було встановлено, що верес мігрував до групи сильного накопичення, а чорниці оминувши дану групу, перейшли до групи помірного накопичення радіонуклідів, коефіцієнт переходу якої від 10 до 50.

За класифікацією Краснова В.П. багно, листя брусниці, чистотіл, бруньки соснових належать до групи сильного накопичення. Дані чотирьохрічних досліджень вказують, що багно і листя брусниці дійсно належать до цієї групи. Дані ж щодо бруньок соснових і чистотілу суперечать класифікації Краснова В.П. значення коефіцієнту переходу бруньок соснових дають змогу віднести їх до групи помірного накопичення. Значення коефіцієнту переходу чистотілу є найнижчим серед усіх досліджуваних видів лікарської сировини і дає змогу віднести чистотіл до групи слабкого накопичення.

За класифікацією Краснова В.П. звіробій та кора крушини належать до групи помірного накопичення, фактично ж дана лікарська сировина належить до групи слабкого накопичення. Дані чотирьохрічних досліджень щодо коефіцієнту переходу кропиви дводомної та кори дуба співпадають з класифікацією Краснова В.П..

Дані проведених досліджень вказують на позитивну тенденцію міграції видів лікарської сировини до груп з меншим коефіцієнтом переходу. Зокрема з 10 досліджуваних видів лікарської сировини 6 мігрувало до груп з меншим Кп.

Висновки

В результаті проведених досліджень нами було встановлено:

1. У Волинській області забруднено 180 тис. га лісів. Нами обстежено три ДЛГ Маневицького району Волинської області. Якщо в перший період після аварії спостерігалось зовнішнє опромінення, нині радіаційний стан лісових ділянок головним чином визначається вмістом радіонуклідів у ґрунті, які надходять через кореневу систему.

2. Експериментальні дані свідчать, що в основному радіонукліди (більше 98%) зосереджені в лісовій підстилці і у верхньому 10-ти сантиметровому шарі ґрунту. Саме це обумовлює початок міграційного руху радіонуклідів за харчовими ланцюгами в лісі. Забрудненість 12 видів їстівних грибів є найвищою у Маневицькому ДЛГ і становить 1350 Бк/кг, що перевищує допустиму норму у 2,7 рази. Найбільшими акумуляторами радіоцезію у даному державному лісовому господарстві є піддубці, зелениці, польські гриби та маслюки, забрудненість яких перевищує рівень відповідно у 6,1- 2,7 рази. Значення забруднення підберезників, лисичок, підосичників та білих грибів у даному господарстві не перевищує допустимого рівня. Протягом 2005 - 2008 років найбільше знизилась забрудненість грибів у Городоцькому ДЛГ на 57,7%, а у Маневицькому ДЛГ на 11,2%, тоді як у Колківському ДЛГ було відмічено зростання значення забрудненості за досліджуваний період на 18%. Тому слід внести корективи щодо статусу забруднення Колківського ДЛГ.

3. Класифікації Краснова В.П. суперечать дані щодо певних видів грибів. Зокрема можлива стійка негативна тенденція щодо переходу підберезників та лисичок із групи середнього накопичення до групи сильного накопичення, а зелениць з групи сильного накопичення до групи грибів акумуляторів. Причому Кп зелениць є найвищим серед усіх видів досліджуваних грибів і становить 127. Відмічається також і позитивна тенденція переходу моховиків та маслюків із групи акумуляторів до групи сильного накопичення. Решта даних не суперечать цій класифікації.

4. За досліджуваний період виявлено, що найбільш екологічно чистим у всіх державних лісових господарствах Маневицького району є така лікарська сировина: кропива, звіробій, кора крушини та дуба, чистотіл, а у Маневицькому ДЛГ ще й бруньки сосни. Забрудненість цієї лікарської сировини не перевищує 300 Бк/кг, що становить 50% до гранично допустимого рівня (ГДР), який введений в дію з 03.05.2006 р. До забрудненої лікарської сировини, у всіх трьох державних лісових господарствах Маневицького району належить верес та багно. У Колківському бруньки сосни, а у Маневицькому листя брусниці та чорниці.

5. Класифікації Краснова В.П. суперечать дані трьохрічних досліджень щодо суниць, вересу, чистотілу, бруньок сосни, звіробою та кори крушини. Можлива позитивна тенденція переходу чорниць та вересу з групи дуже сильного накопичення до групи сильного накопичення, а бруньок сосни з групи сильного накопичення до групи помірного накопичення. Чистотіл за класифікацією Краснова В.П. належить до групи сильного накопичення. Фактично ж Кп чистотілу серед усіх досліджуваних видів лікарської сировини і дає змогу віднести його до групи слабкого накопичення. Також спостерігається позитивна тенденція переходу звіробою та кропиви до групи слабкого накопичення. Дані щодо листя брусниці, багна (група сильного накопичення), кропиви, кори дуба (група слабкого накопичення) не суперечать класифікації Краснова В.П.

Дані проведених досліджень вказують на позитивну тенденцію міграції видів лікарської сировини до груп з меншим Кп. Зокрема з 10 досліджуваних видів лікарської сировини 6 мігрувало до груп з меншим Кп.

Рекомендації

1. Незважаючи на незначну кількість забруднення грунту в лісах державних лісових господарств Маневицького району заборонити для населення заготівлю таких видів грибів: піддубців, зелениць, польських грибів, моховиків, сироїжок, підберезників, підзеленків, груздів, маслят, лисичок. Необхідно вживати лише ті види грибів, які характеризуються низьким рівнем накопичення Cs-137. Дослідженнями встановлено, що до таких видів належать білі гриби і підосичники. Лікарську сировину, зібрану на території ДЛГ Маневицького району, перед використанням піддавати обов'язковому радіологічному контролю.

2. За рішенням Кабінету Міністрів України (липень 1991 року) віднесення Колківського ДЛГ до екологічно чистої зони було помилковим. Вміст радіоцезію в продукції побічного лісокористування перевищує ГДР в грибах в 1.8 разів, у лікарській сировині, тому необхідно переглянути статус цієї території.

Список літератури

1. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения. -К.: Урожай, 1990. - С. 86-91.

2. Аненков Б.Н., Юдинцева Е.В. Основи сельскохозяйственной радиологии. - М.: Агропромиздат, 1991. - 287с.

3. Вассер С.П., Болюх В.О., Брунь Г.О. - Накопичення радіонуклідів споровими рослинами і вищими грибами України. За заг. Ред. С.П. Вассера - Київ, 1995. - 130 с.

4. Войцицький В.М. - Радіобіологія. - К.ІЛибідь, 1990 - 72 с.

5. Глобальные выпадения продуктов ядерных взрывов как фактор облучения человека./Под ред. A.M. Морея. - М.:Атомиздат, 1980-С.42-53

6. Гусев Г. - Лесная наука на рубеже XXI века. Сб. науч. трудов. - Гомель, 1997.-С.193-196.

7. Калетник М.М. Особенности ведения лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения. Автореф. канд. дис. К., 1991. -25с.

8. Козубов Г.М., Таскаев А.И. - Чорнобильський ліс. - Природа, 1991 - с.61-69.

9. Краснов В.П. Радіологія лісів Полісся України. - Житомир і Волинь, 1998.-С.18-32.

10. Лященко С.О. - Рекомендації по веденню сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України в результаті аварії. -Київ, 1996.-С.8-12.

11. Мухамедшин К.Д., Чилимов А.И., Мишуков Н.П., Безужов В.К., Сныткин Г.В. Радиоактивные загрязнения недревесной продукции леса //Лесное хозяйство в условиях радиации. - М.: ВНИИЦлесресурс, 1995. - С. 31-38.

12. Облучение в результате испытаний ядерного оружия и ядерного топливного цикла военного назначения. 1984 г. Т.84-89,95.

13. Основи лісової радіології /Ред. М.М. Калетник.- К.: Держліс, 1999.-138с.

14. Патернак П.С., Молотков П.И., Кучма Н.Д. и др. Лесоведственно-економические последствия загрязнения лесов аварийными выбросами.//Тез. Докл. I Всесоюзн. н-т.совещания по итогам ликвидации последствий аварии на ЧАЭС. - Чернобль, 1989. - С.36-60.

15. Пономарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини: Навч. посібник. - К.: Лібра, 1999. - С.46-54.

16. Приборы, программное обеспечение, информация и сервис для экологических лабораторий. Контроль техногенных загрязнений: Каталог №2(7) НПП "Атом Комплект Прилад". - Киев, 1997. - 240 с.

17. Пристер Б.С., Лощиков И.А., Немец О.Ф., Поярков В.А. Основы сельскохозяйственной радиологии. - К.: Урожай, 1988. - 256 с.

18. Про радіаційну ситуацію в контрольованій зоні Волинської області: інформаційний бюлетень. - Луцьк, 1996 - 30 с.

19. Прохоров В.М. Миграция радиоактивных загрязнений в почвах. Физико-химические механизмы и моделированные /Под ред. Р.М. Алексахина. -М.: Энергоиздат, 1981.- 98 с.

20. Пучик В.О., Голуб В.О. та інші - Ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивне забруднених територіях Волинської області. - Луцьк, 1995 - С.8-12, 14-16.

21. Цветкова О.Б., Щеглов А.И.. Аккумуляция Ll7Cs высшими грибами и их роль в биогеохимической миграции нуклида в лесных экосистемах - Сер. 17. Почвоведение. - 1996. - №4. - С.59-69.

22. Шатрова Н.Е. Содержание исскуственных радионуклидов в грибах на территории "южного следа" после аварии на ЧАЭС //Третий съезд по радиационным исследованиям. Москва, 14-17 окт. 1997: Тезисы докладов. - Пущине. - 1997. - Т.2. - С.381-382.

23. Шевчук М.Й., Волох С.В. - Інформаційний бюлетень про радіаційну ситуацію в зоні Волинської області. - Луцьк, 1997 - 37 с.

Размещено на Allbest.ru

...