Створення лісових культур в Боярському лісництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Природні та економічні умови розташування території створення лісових культур

1.1 Місце знаходження лісівництва, та ділянок які підлягають залісненню

1.2 Характеристика природних умов

1.3 Економічні умови району

Розділ 2. Підбір посадкового матеріалу

2.1 Характеристика ділянок відведених під лісові культури, та черговість їх заліснення

2.2 Підбір деревних видів для створення лісових культур в даних умовах

2.3 Визначення необхідної кількості посадкового матеріалу

Розділ 3. Основи агротехніки створення лісових культур

3.1 Підготовка площі під посадку

3.2 Посадка садивного матеріалу

Розділ 4. Догляд за створеними культурами

Розділ 5. Технологія вирощування сіянців для створення культур

5.1 Вирощування сіянців

5.2 Агротехніка вирощування сіянців

Розділ 6. Економічна оцінка створення лісових культур

Розділ 7. Організація й охорона праці

7.1 Організація праці

7.2 Охорона праці та техніка безпеки

Висновки

Використані літературні джерела

Вступ

Лісові ресурси посідають одне з чільних місць в ресурсній базі економіки України. Серед міжгалузевих комплексів вага лісовиробничого комплексу по обсягам виробництва складає - 2,8%, по чисельності працюючих-4,6%, по вартості основних виробничих фондів-близько-2%. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс зв'язаний більш ніж з 100 галузями. Україна не має значних запасів лісових ресурсів, які є базою для розвитку лісопромислового комплексу.

Загальна площа лісового фонду України складає близько 10 млн. гектарів, в т.ч. покрита лісом - 8,6 млн. га.

Нерівномірність розміщення лісових ресурсів є наслідком різноманітних природних умов, але в більшій мірі - впливу господарської діяльності людини, яка призвела до знищення лісів.

Для розв'язання проблеми безперервного і невиснажливого лісокористування, вирощування високопродуктивних лісових насаджень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання максимального лісівничого ефекту при мінімальних затратах, першорядне значення має відтворення лісових ресурсів шляхом створення лісових культур. Навіть у багатьох типах лісу, де природне відновлення порід відбувається добре, щоб запобігти заміні головних порід другорядними, доцільно вдатися до штучного лісовідновлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лісів, не допустити його збіднення. Склад штучного насадження мусить відповідати конкретному типу лісу, інакше знижується продуктивність, цінність культур, погіршується їх санітарний стан. Крім того, слід брати до уваги складні взаємозв'язки між деревними породами: цінні породи з меншою конкурентоздатністю можуть випадати зі складу насадження або рости погано.

На найближчу перспективу (10 - 15 років) можливо значно розширити площу лісів, використав, еродовані або низькопродуктивні землі.

Найбільша кількість резервних земель знаходиться в південних та південно-східних районах,

Заселення цих земель забезпечило б підвищену врожайність сільськогосподарських культур, захист грунту, водних басейнів та доріг, покращення екологічної ситуації.

Важливим напрямком збереженням лісів є пошук резервів деревинної сировини на засаді його більш раціональної хіміко-механічної переробки, використання замінювачив, комплексне використання листя, гілок, кори, стружки, тирси, коріння та інше.

Розділ 1. Природні та економічні умови розташування території створення лісових культур

1.1 Місце знаходження ділянок, які підлягають залісненню

Відокремлений підрозділ Національного аграрного університету «Боярська ЛДС» (далі ЛДС) розташований в центральній частині Київської області на території Києво-Святошинського, Васильківського і Макарівського адміністративних районів, Голосіївського району м. Києва.

Поштова адреса: 25510

Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Лісодослідна, 12.

Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

Найменування лісництв, місцезнаходження контор	Адміністративний район	Загальна площа, га
Жорнівське	Києво-Святошинський	1109
	Макарівський	1063
Разом по лісництву		2172
Боярське	Києво-Святошинський	3604
Хотівське	Києво-Святошинський	1984
	Голосіївський р-н м.Києва	328
Разом по лісництву		2312
Дзвінківське	Васильківський	5503
Мотовилівське	Васильківський	4343
Разом по ЛДС		17934
в т.ч.по адміністративних районах	Васильківський	9846
	Києво-Святошинський	6697
	Макарівський	1063
	Голосіївський р-н м.Києва	328

1.2 Природні умови

Клімат господарства

Клімат господарства помірно-континентальний з м'якою зимою і теплим літом та відносно високими середньорічними температурами та значною кількістю опадів, яка є достатньою для вегетації лісової рослинності. Негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень, особливо в молодому віці пізні весняні і ранні осінні заморозки на початку і в кінці вегетаційного періоду.

Тривалість безморозного періоду становить 180-187 днів. Нерівномірний розподіл опадів створює змінний режим вологості повітря у ґрунті, який негативно впливає на рослинність. Так різке зниження рівня ґрунтових вод в окремі роки призводить до зниження приросту, ослаблює деревостани внаслідок ушкоджень їх ентомологічними шкідниками і хворобами лісу, знижується приживлюваність лісових культур, погіршується якість і вихід сіянців в лісових розсадниках та ін.

В середньому за вегетаційний період випадає 380 мм опадів або 65 % від загальної кількості опадів за рік, що становить приблизно 70 днів. Нерівномірність температурних умов і опадів призводить до черговості морозів і відлиг в зимовий період, що часто спричиняє випарювання сходів, а влітку - до посух. Так взимку випадає 145-155 мм опадів у вигляді снігу, а стійкий сніговий покрив утворюється не кожного року. Розподіл снігового покриву нерівномірний, оскільки він залежить від рельєфу, сили вітру, а також від наявності рослинності. На відкритих місцях висота снігового покриву в середньому становить 9 см., а в насадженнях до 20. В малосніжні зими під час сильних морозів відбувається глибоке промерзання ґрунту, яке інколи сягає 151см, а середня глибина промерзання становить 85 см., найменша -- 22 см. Сніг лежить приблизно 112 днів, з відхиленням від 98 до 142 днів. Вітри на території ЛДС Пн.Зх. і Зх. При середній швидкості 3.3 м/с. Більшість опадів приноситься Пн.Зх. вітрами і розподіляється нерівномірно: більше в червні, менше в жовтні та грудні.

Таблиця. 1.2.1. Кліматичні показники

Найменування показників	Одиниці вимірювання	Значення	Дата
1.Температура повітря:
-середньорічна	градус	+6,7 оС
-абсолютна максимальна	-*-	+36 оС	липень-вересень
-абсолютна мінімальна	-*-	-33 оС	лютий
2.Кількість опадів на рік	мм	400-800
3.Тривалість вегетаційного періоду	днів	182	з 9.04 до 15.10
4.Останні заморозки весною			5-21.04
5.Перші заморозки восени			1-27.10
6.Середня дата замерзання рік			грудень
7.Середня дата початку паводку			10.04
8.Сніговий покрив:
-потужність	см	20
-час появи			15.11
-час сходження у лісі			20.03
9.Глибина промерзання ґрунту	см	85
10.Напрям переважаючих вітрів по сезонах:
-зима	румб	ПнЗ,З
-весна	-*-	ПнЗ,ПС
-літо	-*-	Пз
-осінь	-*-	ПнЗ,ПС
11.Середня швидкість переважаю-чих вітрів по сезонах:
-зима	м/сек	3,8
-весна	-*-	3,5
-літо	-*-	2,8
-осінь	-*-	3,2
12.Відносна вологість повітря	%	65-70

Вітри на території ЛДС є північно-західні і західні при середній швидкості біля 3,3 м/сек . Більшість опадів приносяться північно-західними вітрами, розподіляються нерівномірно, більше в червні, менше в жовтні та грудні.

В цілому клімат району розташування ЛДС сприятливий для успішного росту деревних і чагарникових порід (сосни, дуба, берези, вільхи чорної, ліщини, горобини, крушини, бузини і інших), а також інтродукції ряду цінних порід. Це підтверджується наявністю високобонітетних насаджень основних лісоутворюючих порід.

Геоморфологічні умови

Територія ЛДС характеризується як південна частина Київського Полісся на межі з Лісостепом, де зустрічаються ділянки, які являють собою типові зандрові рівнини Полісся і чітко виражені еродовані форми рельєфу Лісостепу. Найбільш виражені ерозійні форми рельєфу зустрічаються в Хотівському лісництві в місцях корінних плато. Територія цього лісництва чередується з глибокими балками і підвищеннями.

Геологічна будова

В геологічній будові територія ЛДС, в основному, представляє собою товщину (до 16 м) четвертинних відкладів, що підстилається породами третинного періоду. Четвертинний покрив являє собою комплекс давньоалювіальних і воднольодовикових відкладів, які часто підстилаються мореною на різній глибині.

Умови грунтоутворення

Різні умови ґрунтоутворення і особливості ґрунтоутворюючих підстилаючих порід та глибина їх залягання обумовили значну мозаїчність ґрунтового покриву. Найбільш поширеним типом ґрунтів є підзолистий (дерново-підзолисті підтипи), значно менше -- сірі лісові, дернові і чорноземи опідзолені, а також дернові розвинені, лучні і болотні, різного механічного складу і фізико-хімічних властивостей. Все це в тій чи іншій мірі обумовило формування різних умов місцезростання. В Пн.Зх. частині ЛДС протікає і розділяє територію Жорнівського лісництва на дві рівні частини і є Пн.Зх. границею Дзвінківського лісництва річка Ірпінь. В північній частині Мотовилівського лісництва протікають притоки р. Дніпро -- Стугна і Ірпінь. Інші річки, які перетинають територію ЛДС: Бобриця, Унава, Плиска, Трубище, Віта, Глеваха, Хотівка, Пирогівка, Оріховитка та інші, які можуть частково пересихати в літній період. За ступенем зволоження основна частина ґрунтів належить до свіжих. На долю земель з надмірним зволоженням приходиться 1,6 % площі вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу 52,2 га. Глибина залягання ґрунтових вод коливається в діапазоні 2,0-8,0 м, залежно від рівня залягання ґрунтоутворюючих підстилаючих порід: якщо, наприклад, морена і флювіогляційні відклади залягають близько до поверхні, то відповідно і ґрунтові води також близько до поверхні, і навпаки.

В цілому кліматичні та ґрунтові умови району розташування Боярської ЛДС сприяють для успішного росту деревних і чагарникових порід (сосна, дуб, береза, вільха чорна, ліщина, горобина, крушина, бузина та ін.). Рельєф району розташування Боярської ЛДС являє собою типові зандрові рівнини Полісся і чітко виражені еродовані форми рельєфу Лісостепу. Найпоширенішими ґрунтами є: дерново-слабопідзолисті грунти, які займають 78% від всієї площі земель лісового фонду Боярської ЛДС. Ступінь дренування району гідрографічною сіткою в цілому слід вважати задовільною. Рівень підгрунтових вод коливається від 4 до 10 м. Площа боліт складає 52,2 га.

Лісове господарство в економіці району займає другорядну роль, основним напрямом ведення якого є відновлення і підвищення водозахисних, захисних, естетичних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних властивостей лісу. Аналізувавши вікову структуру лісового фонду видно, що найбільшу питому вагу займають середньовікові насадження(62%по площі, і 64% по запасу), відповідно молодняки (13% по площі і 6% по запасу), пристигаючі (15% по площі і 18% по запасу),стиглі (5% по площі і 6% по запасу). Оптимальним по площі є: 34,5% молодняки, 37,9% середньовікові, 17,5% пристигаючі, 10,1% стиглі.

Аналізуючи відповідність лісостанів щодо типів лісорослинних умов по двом головним породам (С3 і Д3) можна зробити висновок, що їх площі можуть бути збільшені (для сосни звичайної на 5,9% для дуба звичайного на 9,1% віл їх фактичної площі).Площа вкритих лісом земель високобонітетних насаджень (І і вище бонітету) складає 88,3%, ІІ клас бонітету - 9,9%, ІІІ і нижче класи бонітету - 1,8%. Площа лісів створених штучним шляхом складає 69,3%, природним насіннєвим 24,6%, природним порослевим 6,1%від загальної площі вкритих лісом земель. Найбільшу питому вагу серед шкідників має соснова стовбурова губка (57,5%)та коренева губка (28,8%) від площі вкритих лісом земель. Таким чином в разі покращення породного складу, вирівнювання вікової структури деревостану, підвищення успішності лісовідновлення, покращенню охорони і захисту лісу, підвищення точності обліку і раціонального відпуску деревини є можливість підвищити продуктивність лісових земель в межах 10-20%.

1.3 Економіка району

Основні галузі народного господарства в районі розташування ЛДС

Територія розташування ЛДС охоплює міста приміського значення: Боярку, Васильків, Пирогів, селища міського типу Борова, Хотів, села Дзвінкове, Жорновка та інші.

В районі розташування ЛДС промислове господарство багатогалузеве з добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом, основу якого складає м'ясомолочне та зерново-овочеве виробництво. Добре розвинута машинобудівна, хімічна, легка і харчова промисловість.

Надання технічної допомоги і контроль за веденням лісового господарства колективних і державних господарств в зоні розташування ЛДС виконує ДП «Київський лісгосп».

Лісистість зони діяльності ЛДС 22,5 % з коливанням по адміністративних районах від 12,3 % до 32,0 %.

Обсяги заготівлі деревини та її реалізація

В 2007 р. в лісах ЛДС було заготовлено 49,96 тис.м³ ліквідної деревини, в т.ч. ділової - 29,60 тис.м³.

Основні сортименти, які заготовлюються в ЛДС: пиловник,

будівельний ліс, дрова.

Найбільшими споживачами деревини є споживачі адміністративних районів Київської області, а також споживачі з різних регіонів України, їхня потреба в деревині задовольняється на 24 %, в тому числі на власні потреби 100 %. Покриття дефіциту деревини проводиться за рахунок інших лісокористувачів області.

Характеристика шляхів транспорту

Район розташування ЛДС характеризується розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності ЛДС є залізниця південно-західного напрямку, автомобільні дороги державного значення: Київ-Одеса, Київ-Черкаси, дороги районного та місцевого значення різних напрямків.

Лісові такси

Ліси ЛДС віднесені до І лісотаксового поясу. Розподіл за лісотаксовими розрядами проведено у відповідності з прейскурантом № 07-01, який введено в дію з 20.01.1997 р. № 44 постановою Кабінету Міністрів України і затверджено рішенням облвиконкому № 104 від 10.05.98 року.

Існуючий розподіл площі на лісотаксові пояси і розряди відповідає сучасним економічним умовам і не потребує перегляду.

Запропонований розподіл площі за лісотаксовими поясами і розрядами приводиться на карті-схемі.

Пунктами вивезення деревини на території ЛДС є нижній склад Дзвінківського лісництва і Боярський лісопильний цех при лісодослідній станції.

Таблиця.1.4.1. Розподіл лісів ЛДС на лісотаксові пояси і розряди такс

Лісництво	Лісотаксовий пояс	Номери кварталів	Розряд такс	Загальна площа
Жорнівське	І	1-76	І	2172
Разом			1	2172
Боярське	І	1-125	І	3604
Разом				3604
Хотівське	І	41-48,51,52,70-72	І	817
		7-10,31-40,49, 50,53-61,73-75	ІІ	1495
Разом				2312
Дзвінківське	І	1-189	І	5503
Разом				5503
Мотовилівське		99-101,107-135,137-147, 153-162,171-179	І	1755
	І	136,148-152,163-170,180-259	ІІ	2588
Разом				4343
Усього				17934

Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність ЛДС

Господарська діяльність ЛДС спрямована на покращання водозахисних, кліматорегулюючих, оздоровчих, захисних, рекреаційних і інших корисних природних властивостей лісу в інтересах охорони здоров'я людей, покращання навколишнього природного середовища; безперервне невиснажливе раціональне використання лісів для задоволення потреб населення в деревині і іншій продукції лісу, покращання породного складу і якості деревини, збільшення продуктивності лісових насаджень, охорону лісів від пожеж, шкідників і хвороб лісу, раціональне використання бази ЛДС для навчання студентів, проведення наукових досліджень.

Показники інтенсивності ведення лісового господарства приведені в табл.1.3.5.

Технічне і транспортне забезпечення достатнє для ведення лісового господарства, але систематично потребує поновлення та ремонту. Забезпечення транспортними засобами становить 100 %. Виробничим фондом ЛДС забезпечений на 95 %, житловим на 95 %. Кадрами постійних робітників ЛДС забезпечений на 100 %. При потребі для виконання сезонних робіт наймались тимчасові робітники. Лісова охорона залучалась для виконання рубок догляду за лісом.

Таблиця 1.3.5 Рівень інтенсивності ведення лісового господарства

Найменування показників	Одиниця вимірю-вання	На початок ревізій-ного періоду	На кінець ревізій-ного періоду	В серед-ньому за 1 рік ре-візійного періоду
1.Річний розмір лісокористу-вання (ліквід) - усього	тис.м3	58,241	56,107	99,518
в т.ч. від рубок головного користування	тис.м3	23,403	38,086	37,786
2.Середній розмір лісокористу-вання разом вкритих лісовою рослинністю земель	м3	3,6	3,45	6,12
в т.ч. по головному користуванню	м3	1,44	2,34	2,32

Значення лісового господарства в економіці району розташування ЛДС і охороні довкілля

Лісове господарство в економіці району займає важливе місце. Основні напрямки його розвитку це відновлення і підвищення водозахисних, захисних, естетичних, санітарно-гігієнічних функцій, оздоровчих і інших корисних властивостей лісу, який є місцем відпочинку громадян м.Києва і інших населених пунктів області.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб лісової охорони, ведення підсобного господарства ЛДС, потреб мисливського господарства. Значення лісових сіножатей в кормовому балансі району незначне, заготівля сіна проводиться на сіножатях 42,4 га, в обсязі - 36 тонн.

З побічних лісових користувань збирання лікарської сировини та грибів проводиться місцевим населенням для своїх потреб. Збирання і заготівля коренів женьшеня проводиться на плантації 3,3 га загальною щорічною продуктивністю 30 кг. Продукція садів до 10 тонн щорічно на площі 9 га.

Мисливська фауна в лісах ЛДС: лось, козуля, кабан, заєць-русак та інша мисливська фауна. Полювання носить спортивний характер.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення, знижують негативний вплив на навколишнє природне середовище.

Розділ 2. Підбір посадкового матеріалу

2.1 Характеристика ділянок відведених під лісові культури

Деревні рослини менш вимогливі до хімічної родючості та вологи грунту, ніж сільськогосподарські трав'яні і навіть деревні рослини. Зімкнуті лісові насадження з одиниці площі повертають в повітря значно більше кисню, ніж трав'яні посіви. До того ж лісові насадження сприятливіше впливають на оточуючу місцевість. Це і зумовлює залісення всіх вільних ділянок землі, особливо непридатних для вирощування сільськогосподарських культурі Лісові штучні насадження створюють і на одвічних лісових землях. Отже, під облісення відводять різні категорії лісокультурних площ.

Вируб (зруб) -- це лісова площа, на якій материнський деревостан вирублений, а молодого покоління лісу ще немає або воно ще не зімкнулося. Після вирубу материнського деревостану різко змінюється мікроклімат, що суттєво впливає на інтенсивність розростання і склад трав'янистої рослинності. Тип зрубів поєднує ділянки, однорідні за комплексом лісорослинних умов, що характеризуються певним надґрунтовим покривом, мікрокліматичними, грунтово-гідрологічними режимами, які визначають загальні тенденції зміни лісовідновлення.

За віком зруби поділяють на свіжі (через 1--2 роки) і старі (через 3--6 років, але не більш ніж 10 років після вирубу материнського деревостану) . Останні, у свою чергу, поділяють на невідновлені і незадовільно відновлені зруби. Трав'янистий покрив на одних свіжих зрубах відсутній, на інших -- інтенсивно розростається. Невідновлені зруби, як правило, задерновані, і у трав'яному покриві переважають світлолюбні види. Природного відновлення деревних рослин тут не спостерігається, а якщо іноді і трапляється, то рослини розташовані куртинами.

Незадовільно відновлені зруби відрізняються природним відновленням, яке не задовольняє вимоги господарства за складом або повнотою. У першому випадку -- через зміну порід, у другому -- через те, що відновлення відбулося куртинами, хоча у складі його значна домішка головних порід.

До площ, які відійшли від сільськогосподарського використання, належать рілля та сіножаті. Ріллю можна використати тимчасово

(до 5--7 років) чи протягом тривалого періоду (понад 8 років) під вирощування сільськогосподарських культур. Тривале використання ділянок для вирощування цих культур супроводжується різким зниженням родючості грунту й утворенням підорної підошви. Після вирощування зернових культур трав'янистих рослин спостерігається більше, після просапних -- менше. В обох випадках на поверхні ґрунту лишається багато насіння трав'янистих рослин.

Ділянка 1.Зруб не розкорчований без природного поновлення.Рельєф похилий 7°.Кількість пнів 350 шт\га. Ґрунти легкі слабо задернілі

дерново-підзолисті. Середній діаметр пеньків 25см. Розміри ділянки 100Ч320м.Площа ділянки 3.8 га. Тип умов місцезростання (сухі субори).

Ділянка2.Землі,що вийшли з під с\г користування. Рельєф похилий 5°.Грунти слабо задернілі важкі.Розміри ділянки 100Ч280.Площа ділянки 2,8 га.Тип умов місцезростання (сирі субори).

2.2 Підбір деревних видів для створення лісових культур в даних умовах

Субори поширені на багатших ґрунтах. Перший ярус у них утворює сосна, другий -- дуб звичайний. У підліску ростуть бруслина бородавчаста, крушина ламка. На більш збагачених ґрунтах зустрічаються складні субори (сугрудки) -- сосняки дубово-грабові й грабові. У їх деревному ярусі до сосни і дуба домішуються граб, липа, клен гостролистий, ясен. У підліску, крім бруслини бородавчастої і крушини ламкої, зустрічаються ліщина, бруслина європейська. У трав'яному покриві переважають орляк, копитняк європейський, зірочник, куничник очеретяний, чорниця та ін. Суборові й су грудкові ліси займають 25 % лісового фонду. В зоні мішаних лісів вони займають до 45 %, а в лісостеповій зоні -- до 14 % всієї лісопокритої площі.

На першій ділянці(сухі субори) створюємо склад насадження 4 ряди сосни і 1 ряд берези. Оскільки це дуже бідні ґрунти,то доцільним буде створення культур сосни та створення 1 ряду берези через 4 ряди сосни,як підгінну породу для кращого росту сосни,та покращення родючості ґрунту.

На другій ділянці(вологі бори) створюємо склад насадження 4 ряди сосни 1 ряд дуба, з буферними рядами: 1ряд берези 1 ряд вільхи чорної. Тому,що цей тип ґрунтів більш родючий ніж попередній і треба більш продуктивно його використовувати створюючи більш різноманітне та багатоярусне насадження. Переважаючою породою буде сосна,а головною дуб,тому для пришвидшення його росту створюються буферні ряди (береза та вільха чорна).

2.3 Визначення необхідної кількості посадкового матеріалу.

Густота лісових культур визначається кількістю рослин на 1 га лісокультурної площі. При нормальному природному відновленні на 1 га налічуються сотні тисяч сходів деревних порід. Але у міру того як вони ростуть і розвиваються, їх кількість постійно зменшується й у віці головної рубки на 1 га залишається 300-- 600 дерев.

Із практики ведення лісового господарства відомо, що невигідно вирощувати загущені або зріджені лісові культури. Густі насадження повною мірою використовують сонячну енергію, але через сильну конкуренцію за поживні речовини, а часто й за вологу дерева ростуть ослабленими, пригніченими, бонітет насадження знижується. Рідкі насадження більшою мірою пошкоджуються і вітровалами, стовбури дерев збіжисті та сучкуваті, знижується! продуктивність, втрачається лісова ситуація.

Густота залежить насамперед від категорії лісокультурної площі, типу лісу, біологічних особливостей порід, з яких створюється насадження, складу культур, виду садивного матеріалу, наявності природного відновлення, економічних умов, методу створення лісової культури. Культури, що створюються садінням, менш густі, ніж створені сівбою. Те ж саме стосується часткових і суцільних штучних лісових насаджень.

Основним критерієм успішного створення лісових культур, які б максимально використовували потенційні ґрунтово-кліматичні умови, були б високопродуктивними і біологічно стійкими, є оптимальна густота деревостанів, яка, крім перелічених вище факторів, залежить також від цільового призначення деревостанів, використання засобів механізації для створення і догляду за лісовими культурами, віку головної рубки насаджень тощо. Ширина "міжрядь повинна становити переважно 2,5--3,0 м. Це обмежує густоту культур 5,5--6,6 тис. шт./га. При меншій ширині міжрядь робочими органами механізмів пошкоджуються фізіологічне активні корені й ріст культур погіршується. При більшій ширині міжрядь і відсутності природного відновлення ґрунт швидко задернюється і потребує додаткового обробітку.

При оптимальній кількості деревних порід на 1 га забезпечується зімкнений намет насадження на весь період його вирощування, максимальне використання енергії сонячних променів фотосинтезуючою поверхнею листя (хвої), а також потенційної родючості ґрунту. Слід мати на увазі, що оптимальна густота порід змінюється з віком деревостану. Для визначення оптимальної густоти лісових насаджень у розрізі окремих вікових груп створюються дослідні лісові культури.

Густота часткових лісових культур повинна бути такою, щоб на кінець 2-го -- початок 3-го класу віку головна порода могла утворити зімкнутий намет, рівномірно розміщуючись на всій ділянці. Густота суцільних культур визначається шириною міжрядь і відстанню між посадковими (посівними) місцями.

Таблиця 1. Розрахунок необхідності в посадкових матеріалах

Характеристика ділянки	Загальна площа, га	Довжина, м	Ширина, м	Склад насадження	Схема розміще ння	К - ть на 1 га. тис. шт.	По породах на всю площу, шт.	Разом	20% на доповнення	Разом	Всього, тис. шт.
							С	В	Д
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
1. Ділянка зруб нерозкорчований.Рельєф похилий 7°	3,2	320	100	4рС1рБ 8С2Б	2Ч0,5	10	25,6	6,4			32	5,12	1,28			6,4	38,4
2.Ділянка,що вийшла з під с\г користування. Рельєф похилий 5°	2,8	280	100	4рС1рД1рБ1р 6С2Д1Б1	2Ч0,7	6,7	10,72	2,86	2,86	2,86	18,76	3,2	0,8	0,8	0,8	5,6	33,6
Всього по ділянках	_	_	_	_	_	_	36,32	9,26	2,86	2,86	50,76	8,32	2,08	0,8	0,8	12	75

Кількість посад матеріалу на 1 гектар (тисяч штук)- колонка 7 визначається за формулою:

N=

Де N-кількість посад матеріалу на одному гектарі; П- площа одного гектару;б- ширина міжрядь; в-відстань в ряду.

Розділ 3. Основи агротехніки створення лісових культур

3.1 Підготовка площі під посадку

Технологія вирощування лісових культур -- це система агро - технічних, лісівничих, біологічних, санітарно-захисних та інших заходів, спрямованих на створення та вирощування, лісових культур з використанням машин, механізмів, матеріалів, та організація їх виконання.

Агротехнічні прийоми створення лісових культур визначаються характером рельєфу, типом лісорослинних умов, категорією лісокультурної площі, лісівничі -- формуванням насадження відповідно до його цільового призначення, біологічні -- використанням засобів боротьби зі шкідниками, санітарно-захисні -- проведенням санітарно-вибіркових рубок та інших заходів для оздоровлення лісових насаджень.

Найбільш широко застосовувана технологія створення лісових культур у рівнинних умовах Західного Лісостепу передбачає осінній обробіток ґрунту за допомогою плуга ПКЛ-70, підновлення ґрунту весною дисковим культиватором КЛБ-1,7, садіння сіянців лісосадильними машинами (СБН-1А, МЛУ-1, ПЛА-1), догляд за культурами за допомогою культиваторів КЛ-2,6, КРЛ-1, КБЛ-1, КЛБ-1,7 або ДКЛН-6/8.

Підготовчі роботи полягають у розмітці технологічних смуг згідно з запроектованим розміщенням рядів майбутніх культур. Щоб агрегати пересувалися у цих смугах безперешкодно, пні понижують бензомоторними пилами до висоти 5--10 см. Пониження пнів у технологічних коридорах необхідно починати відразу ж після рубки, поки вони не висохли. Великі пні звичайно не понижують. Якщо вони опиняються на лінії садіння, ряд переривається, але не викривлюється. Оптимальна ширина смуг, в яких проводиться пониження пеньків, становить 4 м, хоча це і вимагає певних затрат. Починаючи з віку прохідних рубок відмічають і вирубують дерева зі зниженою висотою пнів, які ростуть у межах майбутніх технологічних смуг, де будуть створюватися лісові культури.

Ґрунту обробляють тільки в технологічних смугах знаряддями з дисковими робочими органами в два сліди або з активними робочими органами розпушування (фрези).

При відсутності трав'яної рослинності на незадернілих зрубах ґрунт можна не обробляти. Необхідне для росту і приживлення рослини розпушування садивного місця виконується сошником лісосадильної машини або сівалки в процесі створення культур.

У сухих типах лісорослинних умов на зрубах з кількістю крупних пнів до 250 шт./га ґрунт обробляють за системою чорного пару або борознами, підготовленими безполицевим плугом. Обробіток проводять улітку або восени, а культури створюють навесні наступного року.

У сирих типах обробіток ґрунту полягає в наорюванні борозен у технологічних смугах з пониженими пнями.

Культури створюються звичайно садінням сіянців, іноді -- саджанців. Дуб можна вводити і висіванням жолудів, але лише в місцях, де нема кабанів і гризунів.

Після садіння сіянців перевіряють якість роботи, а також оправляють погано посаджені сіянці. У місцях, де машина не посадила сіянці, їх садять уручну.

Агротехнічний догляд з метою створення умов для росту і розвитку культур проводиться після садіння (сівби) до змикання сіянців (саджанців) у рядах і міжряддях. Догляд полягає в розпушуванні ґрунту та знищенні трав'яної рослинності, а також в освітленні деревець при затіненні їх порослю малоцінних порід. Догляд за лісовими культурами передбачає також оправлення сіянців після садіння.

Розпушування ґрунту, знищення бур'янів і природного відновлення малоцінних порід у міжряддях за межами захисних зон рядів культур проводиться знаряддями з дисковими робочими органами (КЛБ-1,7) в агрегаті з трактором методом сідлання рядів. Трав'яну рослинність у рядах і захисних зонах видаляють головним чином уручну. Внесення гербіцидів у зв'язку з їх негативною дією на навколишнє середовище повинно бути обмеженим.

Залежно від категорії лісокультурної площі та головної породи, що культивується, розробляють типові технологічні карти створення лісових культур, де наводяться всі операції щодо їх створення та вирощування -- від обробітку ґрунту до останнього догляду за культурами з зазначенням затрат на створення лісової культури.

3.2 Посадка садивного матеріалу

Розрізняють наступні методи створення лісових культур: сівба, садіння і комбінований метод.

Сівба лісу -- це створення лісових культур шляхом висівання насіння деревних і чагарникових рослин на лісокультурну площу. Цей метод створення лісових культур менш трудомісткий, ніж садіння, однак і менш ефективний. Сіють восени або навесні. Краще сіяти навесні в найбільш ранні строки з тим, щоб сіянці краще використовували наявну в грунті вологу, швидше вкорінювалися і накопичували максимальну кількість фітомаси протягом вегетаційного періоду.

Культури, створені висіванням, у перші роки життя важко переносять несприятливі погодно-кліматичні умови, терплять від конкуренції трав'яної рослинності і природної порослі й тому вимагають довготривалого й ретельного догляду. Добрі результати дає весняна сівба насінням, що вже наклюнулося. Метод сівби відповідає самій природі лісовідновлення: ліс, створений сівбою, більш довговічний, ніж створений садінням. Це пояснюється насамперед відсутністю деформації кореневої системи та інших пошкоджень сіянців, які неминуче виникають при викопуванні, транспортуванні та садінні. Сівбу доцільно також проводити під наметом деревостану (попередні культури), який через два-три роки буде вирубуватися.

Ефективність створення культур сівбою передусім залежить від оптимального поєднання екологічних факторів -- тепла, вологи та аерації ґрунту, від строків, норми висіву, глибини та способів висівання насіння, від ретельності доглядів за ґрунтом і сходами. Після появи сходів необхідною стає наявність ще двох екологічних факторів -- світла й поживних речовин у ґрунті. Забезпечити в необхідній кількості усі перелічені фактори, що зумовлює обмеженість застосування посіву лісу, здебільшого не вдається.

При осінній сівбі нема потреби стратифікувати насіння і зберігати їх протягом зими, сходи з'являються ранньою весною і ростуть інтенсивно. Однак основні недоліки -- поїдання насіння гризунами, пошкодження посівів весняними заморозками або вимокання їх -- можуть звести нанівець усі зусилля лісівників.

Глибина сівби залежить від розміру насіння, часу сівби, механічного складу ґрунту. Дрібне насіння висівають на меншу глину, ніж крупне, восени насіння висівають більш глибоко, ніж навесні, на глинистих ґрунтах -- мілкіше, ніж на суглинкових або супіщаних. На легких ґрунтах -- піщаних, супіщаних -- насіння шпилькових порід висівають на глибину 1,5--2,0 см, на суглинкових -- 1,0--1,5 см, жолуді -- на глибину 4--8 см, горіхи -- 6-- 10 см.

При створенні лісових культур використовують п'ять способів сівби насіння.

Рядкова сівба передбачає висівання насіння рядами з однаковими шириною міжрядь і глибиною сівби.

Стрічково-лункова сівба передбачає висівання насіння в лунки, розміщені в рядку на однаковій відстані одна від одної, по декілька насінин в одну лунку.

При сівбі біогрупами насіння висівають гніздами-площадками переважно квадратної форми, площею 1 м2, на яких міститься кілька лунок (наприклад, п'ять, у вигляді конверта). Уперше цей спосіб був запропонований В.Д.Огієвським під назвою густої культури дуба місцями.

При стрічковій сівбі два або декілька рядків зближуються між собою в стрічку. Відстань між рядками в стрічці становить 30--40 см, а відстань між стрічками значно більша -- 3--5 м.

При сівбі врозкид насіння висівають на всю лісокультурну площу. Одним з видів цього способу є аеросівба.

Садіння лісу -- створення лісових культур шляхом висаджування сіянців або саджанців на лісокультурну площу. Близько 95% культур у західному регіоні України створюються садінням. Цей метод має певні переваги над сівбою: у 5--7 разів скорочуються витрати насіння, сіянці (саджанці) майже не пошкоджуються гризунами і птахами, забезпечуються їх рівномірне розміщення і висока приживлюваність, вони меншою мірою пригнічуються трав'яною рослинністю та порослю деревних порід. Зменшується також число доглядів за культурами і скорочується термін їх зімкнення. Сіянці та саджанці на лісокультурній площі в перші роки ростуть швидше, ніж сходи, оскільки стадію сповільненого росту вони вже пройшли в розсаднику.

Кращий час для садіння -- рання весна до початку вегетації рослин, тому що вони швидше оправляються після садіння, швидше заживають пошкодження кори та коріння, відновлюються всмоктуючі корінці. Рідше практикується осіннє садіння у період скидання листя у листяних і здерев'яніння пагонів у шпилькових порід, але не пізніше ніж за два-три тижні до перших заморозків. Садивний матеріал із закритою кореневою системою можна висаджувати протягом усього вегетаційного періоду. При викопуванні, транспортуванні та зберіганні садивного матеріалу слід забезпечити його життєдіяльність, не допускаючи висихання або запрівання підземної і надземної частин.

Існує п'ять способів садіння: рядкове, стрічкове, коридорне, біогрупами, широкосмугове. Лісові культури насаджують лісосадильними машинами, а здебільшого -- вручну через нестачу технічних засобів. На землях меліоративного фонду, а також на схилах крутістю понад 12° садіння здійснюють лише вручну.

При садінні вручну сіянці (саджанці) можна висаджувати:

1) з оголеним корінням під звичайні або спеціальні лопати в ямки ;

2) із защемленням оголеного коріння в створені щілини під клиноподібну лопату, меч Колесова, коли коренева система защемлюється у вертикальній площині;

3) У штучні мікропідвищення на утворюються шляхом перекидання дернини на дернину;

4) саджанці з закритою кореневою системою («Бріка», «Брикет») ручним посадковим інструментом «Ліліпут».

Весною лісові культури створюють насамперед на ділянках з легким і добре прогрітим ґрунтом. На схилах північної експозиції з важкими непрогрітими ґрунтами культури створюють пізніше. В однакових умовах спочатку створюються культури листяних, пізніше -- шпилькових порід. Приживлюваність рослин різко знижується при садінні сіянців або саджанців з бруньками, які вже пішли в ріст. Тоді як надземна частина активно випаровує вологу, кількість її не поповнюється корінням, яке тільки починає приживатися, і внаслідок порушення нормального водообміну сіянці гинуть.

Таблиця 2. Розрахунок необхідної кількості людино-днів та ПМ матеріалів на підготовці площі окремо по операціях( ділянка 1)

Операції	Машини і механізми	Кількість обслуговуючого персоналу тарифний розряд	Площа ділянки, га	Додаткові дані	Норма виробітку,га, Витрати пального,кг/га	Необхідно
						Машино змін	Людино днів
Корчування пеньків	Т - 170 МП - 18	1 чол	3,2	Сосна звичайна, 350 шт/га	0,73	4,4	4,4
		5 розряд			161	515,2
Трелювання пеньків	Т - 170 МП - 18	1 чол	3,2	Віддаль трелювання 160 м,діаметр пеньків 25 см.Кількість пнів 350 шт/га.	1,6	2	2
		5 розряд			756	241,92
Дискування	МТЗ - 80/82 Бдт - 3,0	1 чол	3,2	Грунти легкі,слабо задернілі. Довжина гону 320 м.	14,5	0,2	0,2
		5 розряд			4,8	15,4
Розрахунок Л/з,м/з,ПММ	Усі 5 розряд	-	-	-	-	6,6	6,6
						772,5

Таблиця 2.1 Розрахунок необхідної кількості людино-днів та ПМ матеріалів на підготовці площі окремо по операціях (ділянка 2)

Операції	Машини і механізми	Кількість обслуговуючого персоналу тарифний розряд	Площа ділянки, га	Додаткові дані	Норма виробітку,га, Витрати пального,кг/га	Необхідно
						Машино змін	Людино днів
Оранка грунту	Т-160 ПЛН-5-35	1 чол.	2,8	Ґрунти важкі,слабо задернілі	6,4	0,4	0,4
		5 розряд			21,8	61,04
Культивація ґрунту	ДТ-75МВ КРН-5.6	1 чол.	2,8	Ґрунти важкі,слабо задернілі	24,6	0,11	0,11
		5 розряд			4,1	11,48
Фрезерування ґрунту	ДТ-75МВ БЗСС-1	1 чол.	2,8	Ґрунти важкі,слабо задернілі	63,0	0,04	0,04
		5 розряд			1,2	3,36
Розрахунок Л/з,м/з,ПММ	-	У 5 розряд	-	-	-	0,55	0,55
						7,8

Таблиця 3.Розрахунок необхідної кількості людино-днів та ПММ на садінні лісу( ділянка 1)

Операція	Машина, знаряддя	Обслуговуючий персонал	Площа Ділянки, га	Норма виробітку	Необхідна кількість
		Тарифний розряд		Витрати пального	М/змін	Л/днів
Посадка садивного матеріалу	ДТ - 75 МВ, 2 ССН,1	1 тракторист,5 розряд механізованих робіт	3,2	5,2	0,6	0,6
		2 саджальника,5 розряд ручних робіт				1,2
		1 оправщик,3 розряд ручних робіт		5,52	17,66	0,6
		1 піднощик на 2 садильні машини, 3 розряд ручні роботи				0,3
Разом людино - днів по т.розрядах		5 - й механізований				0,6
		5 - й ручний				1,2
		3 - й ручний				0,3
Разом					0,6	2,7
Пального				17,66

Таблиця 3.1.Розрахунок необхідної кількості людино-днів та ПММ на садінні лісу( ділянка 2 )

Операція	Машина, знаряддя	Обслуговуючий персонал	Площа Ділянки, га	Норма виробітку	Необхідна кількість
		Тарифний розряд		Витрати пального	М/змін	Л/днів
Посадка садивного матеріалу	ДТ - 75 МВ, 2 ССН,1	1 тракторист,5 розряд механізованих робіт	2,8	5,76	0,49	0,49
		2 саджальника,5 розряд ручних робіт				0,98
		1 оправщик,3 розряд ручних робіт		4,56	12,77	0,49
		1 піднощик на 2 садильні машини, 3 розряд ручні роботи				0,25
Разом людино - днів по т.розрядах		5 - й механізований
		5 - й ручний
		3 - й ручний
Разом					0,49	2,21
Пального				12,77

Розділ 5. Технологія вирощування сіянців для створення культур

У цьому розділі в розрізі виробничих відділень розсадника та кожної породи окремо обґрунтовується й описується технологічний процес вирощування садивного матеріалу.

5.1 Вирощування сіянців

Стратифікація - це спосіб підготовки, що забезпечує проростання насіння, що мають тривалий насінний спокій. Стратифікації піддаються насіння, що без попереднього підготування не дають сходів у той же рік. Сутність стратифікації полягає в створенні умов, необхідних для проходження початкової стадії проростання насіння. її проводять у спеціальних приміщеннях, у теплих, холодних і літніх траншеях чи під снігом. Оптимальна температура стратифікації для більшості насіння 4-б°С з припустимими коливаннями від 0 до 10° С. Тривалість стратифікації в залежності від породи коливається від одного до восьми місяців. Кращим середовищем для стратифікації є торф'яна крихта (сухий торф, просіяний через решето з отворами в 5 мм) і чистий річковий чи добре промитий материковий пісок (розмір часток 0,5-1 мм).

Для стратифікації насіння добре перемішують з потрійним обсягом торф'яної крихти чи піску (на одну частину насіння три частини торфу чи піску). Суміш насіння з торфом чи піском змочують до помірковано вологого стану. Необхідна вологість піску (50-60% від повної вологоємності) досягається шляхом додавання до нього води з розрахунку 0,15 л/кг. При такій вологості пісок, стиснутий у руці, не виділяє воду, але і не розсипається, тобто зберігає форму. Вологість торф'яної крихти перевіряють аналогічним образом. Якщо при стиску вода з її виступає повільно, рідкими краплями, вологість вважається нормальною.

Стратифікацію проводять у дерев'яних коробках, установлених на стелажах у спеціально виділених для цієї мети приміщеннях. Насіння, змішані з піском чи торфом, засипають у коробки з висотою 0,3 м, шириною 0,4 м, довжиною 0,6-0,7 м, і отворами діаметром 0,5 см. у дні для стікання зайвої води та у бічних стінках для аерації. Зверху коробки для захисту від гризунів накривають металевими сітками і ставлять у підвали на підлогу чи на стелажі.

Для прискорення стратифікації насіння, зібране торік, попередньо замочують на 3-5 і більш діб в залежності від особливості будови їхнього зовнішнього покриву. Воду щодня змінюють. Насіння липи, скумпії, кизилу, шипшини;, - що мають найбільш твердий покрив, замочують звичайно протягом 10 діб. Насіння повинні добре набрякнути. Це визначають шляхом їхнього взрізування.

Під час стратифікації суміш піску з насінням періодично (не рідше одного разу в 15 днів) висипають із коробок, ретельно перемішують і зволожують, якщо це необхідно, до первісної вологості.

Зниження температури в приміщенні допускається до -4°С, але не більше ніж на 2-3 дня. У тих випадках, коли насіння почнуть проростати раніше терміну, коробки виносять зі сховища в тінисте місце, де закапують у сніг з таким розрахунком, щоб товщина сніжного шару над ними була не менш 1 м чи ж (якщо снігу немає) установлюють на льодовик. Зверху, щоб сніг не танув, його покривають чи соломою гноєм. Можна помістити коробки в холодильну камеру і зберігати їхній там до весняного посіву.

Якщо заготовлена велика партія лісових насіння і немає спеціальних складів, то для стратифікації використовують траншеї у відкритому ґрунті. Траншеї риють зимові (холодні, що промерзають, і теплі, що не промерзають) і в залежності від тривалості і терміну підготовки насіння до посіву. їх розташовують на сухому, підвищеному місці, навколо проривають канаву глибиною і шириною 0,5 м зі стрімкими гладкими стінками для захисту насіння від знищення гризунами. Стінки повинні знаходитися на відстані не ближче 1 м до траншеї.

Насіння зі спокоєм більш 4 місяців стратифікують у теплих зимових, траншеях. їх роблять глибиною 100 см, шириною 1 м, довжиною до 2 м. На дні траншеї на підставках висотою 20-25 см (для дренажу) укладають дошки, а в центрі для аерації встановлюють пучок очерету д...