Вдосконалення організації виробництва озимої пшениці на ПАФ "Петрівка"

- удосконалювати нормування праці;

- застосувати найбільш ефективні системи матеріального стимулювання праці;

- здійснювати підготовку кадрів і систематичне підвищення їхньої кваліфікації;

- сприяти зміцненню трудової дисципліни та піднесенню творчої активності працівників;

- поліпшувати санітарно-гігієнічні, психофізіологічні і естетичні умови праці;

- забезпечувати раціональні режими праці і відпочинку.

Сучасний етап розвитку економіки України характеризується необхідністю створення на підприємствах дієвої системи оплати праці. Збільшення вартості робочої сили, податкове навантаження на заробітну плату, заборгованість по заробітній платі - це далеко не повний перелік проблем оплати праці, з якими роботодавці та робітники стикаються дуже часто, тому удосконалення системи оплати праці є надзвичайно актуальним завданням.

Для вдосконалення системи оплати праці в сучасних умовах господарювання необхідно:

- забезпечити підвищення рівня організації робочого місця;

- забезпечити своєчасну видачу робочого завдання;

- поліпшення технічного стану робочого місця, проведення своєчасного профілактичного і поточного ремонту, модернізації;

- інтенсивно упроваджувати ефективні моделі організації праці;

- розробити адаптовану для підприємства гнучку єдину тарифну сітку, власну прогресивну шкалу між розрядних коефіцієнтів, що враховують складність праці, рівень кваліфікації і відповідальність;

- забезпечити механізм послідовного встановлення мінімальної ставки першого тарифного розряду на рівні прожиткового мінімуму.

Правильно обрана система організації оплати праці повинна вирішувати наступні двоєдині завдання:

- забезпечити роботодавцю досягнення в процесі виробництва та реалізації робіт та послуг оптимального результату, який дозволив би йому після відшкодування витрат отримати прибуток та закріпити свої позиції на ринку;

- забезпечити працівнику вчасну оплату праці та гідний життєвий рівень відповідно до кількості, якості, результатів його праці та вартості відповідних послуг робочої сили на ринку праці даного регіону.

На ПАФ "ПЕТРІВКА" застосовують дві форми оплати праці: почасову і відрядну.

Ми пропонуємо ввести на приватну агрофірму "ПЕТРІВКА" систему преміювання. Вона виконує функції зацікавленості працівників у досягненні вищих результатів праці, є суттєвим мотиваційним механізмом на підприємстві. В залежності від методів мотивації премію можна розподілити за двома напрямками:

- створення преміальних систем, що забезпечують високу якість продукції при обов'язковому збільшенні кількісних показників у роботі;

- надання додаткових пільг, відповідно до потреб робітника.

Це дозволить з одного боку, зацікавити працівників у ефективній праці, з іншого - дає можливість роботодавцю завжди прогнозувати фонд оплати праці. Системи преміювання повинні бути розроблені в залежності від цілей підприємства, що забезпечить ефективність їх застосування.

Таблиця 2.4 Оплата праці при впровадженні преміювання на ПАФ "ПЕТРІВКА"

Аналіз даних таблиці 2.4 свідчить, що впровадження преміювання на ПАФ "ПЕТРІВКА" буде доцільно, адже всі показники по оплаті праці в плановому році зростуть порівняно з фактичним роком. Так оплата праці по тарифу зросте на 1,8 %, доплата за класність та стаж на 1 %, доплата за продукцію 15 %, оплата за відпустки зросте на 3,3 %, а в загальному витрати на оплату праці зростуть на 1,3 %. Хоча для підприємства збільшення оплати праці призведе до збільшення витрат на виробництво продукції, але така мотивація буде стимулом для працівників і підвищить їх продуктивність, а в цілому збільшить прибуток агрофірми.

2.4 Підвищення економічної ефективності виробництва озимої пшениці в підприємстві

Основний розвиток сучасного сільського господарства спрямований на застосування енергоощадних технологій та систем точного землеробства, які при менших затратах дають можливість отримати більший прибуток, що не завжди є рівноцінним більшому врожаю. Отже, основна ціль агровиробника - отримати максимальний врожай при оптимальних затратах і в результаті максимальний прибуток.

В умовах інтеграції АПК України в світову економіку основним завданням розвитку зернового виробництва є інтенсифікація, спрямована на підвищення урожайності зернових культур, прискорення її адаптації до ринкових умов, забезпечення виробництва конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. У розвитку інтенсифікації зернового господарства найефективнішим інструментом є сорт.

Слід зазначити, що ресурсозбереження передбачає не спрощення технологій, а обґрунтоване використання природних умов, раціональне застосування тієї чи іншої системи обробітку ґрунту, удобрення захисту рослин та інших агротехнічних заходів, які забезпечать найменші витрати матеріально-технічних засобів і праці та екологічну безпеку. Такий стратегічний напрям ставить на мету на отримання максимально високих урожаїв, а створення усіх передумов для організації стабільного високорентабельного зернового виробництва [14].

Величина енергозатрат значною мірою залежить від способу обробітку ґрунту. Основним принципом енергозберігаючих технологій є відмова від обертання шару ґрунту за допомогою плуга, як найбільш енергоємної операції, і заміна оранки поверхневим обробітком дисковими знаряддями або культиваторами, чи безполицевий обробіток грунторозпушувачами, а також впровадження прямої сівби [6].

Енергоощадними елементами технології вирощування озимої пшениці є:

- технологія поверхневого обробітку ґрунту без привертання скиби зі збереженням поверхні поля частини післяжнивних решток важкими дисковими знаряддями або агрегатами безполицевого обробітку ґрунту; передпосівна підготовка ґрунту комбінованими машинно-тракторними агрегатами та сівба рядковими сівалками з пневмомеханічною центральною висівною системою;

- технологія мінімального обробітку ґрунту, що включає поверхневий обробіток важкими дисковими знаряддя або важкими культиваторами і сівба комбінованими МТА з суміщенням технологічних операцій передпосівної підготовки ґрунту та сівби або сівалками комбінованого типу для прямої сівби;

- технологія нульового обробітку (без обробітку ґрунту і сівбою сівалками комбінованого типу для прямої сівби) [7].

Реалізація інноваційних ресурсозберігаючих технологій потребує забезпечення галузі сучасними технологічними засобами для якісного виконання в оптимальні строки всього обсягу технологічних операцій з вирощування і збирання озимої пшениці.

Ми пропонуємо шляхи підвищення ефективності виробництва зерна озимої пшениці, які забезпечать подальше збільшення обсягів виробництва продукції і зменшать витрати на її одиницю. А саме:

- поліпшення використання землі, підвищення її родючості;

- впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;

- поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції;

- раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів;

- підвищення якості і збереження виробленої продукції;

- широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці;

- впровадження нового сорту озимої пшениці "Миронівська 65" і позбавлення від старого сорту "Подолянка"

- впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва.

Доцільно запропонувати підприємству впровадження ресурсозберігаючих технологій виробництва на прикладі пшениці озимої (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Економічна ефективності виробництва озимої пшениці за рахунок впровадження ресурсозберігаючих технології

Аналіз таблиці 2.4 свідчить, що при впровадження ресурсозберігаючої технології виробництва озимої пшениці урожайність збільшиться на 10,3 ц/га. За умови збільшення площі посіву на 33,33 % та урожайності, валовий збір зросте на 46,94 ц, при цьому витрати на 1 га озимої пшениці зменшаться на 50,56 тис. грн, а витрати на 1 ц відповідно зменшатися на 55,1 тис. грн, рівень товарності зросте на 0,29 %, прибуток від реалізації продукції становитиме 73,9 тис. грн, а рівень рентабельності зросте до 3,15 % Тому виходячи з аналізу буде доцільно впровадження пропонованої технології.

Висновки та пропозиції