Наукові та духовні засади, цілі та принципи органічного землеробства. Органічні зернові високої якості в умовах сільського господарства України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Наукові та духовні засади органічного землеробства

Органічне землеробство базується на глибинних наукових знаннях про ґрунти, тварин, клімат, хімію та фізику так само, як і на усвідомленні цивілізованої і духовною людиною власних взаємовідносин з Природою та суспільних відносин. У поєднанні наукового розуміння та духовності полягає сама можливість цивілізаційного розвитку людства. А отже, рівень розвинутості органічного землеробства є показником рівня суцільного прогресу як окремої країни, так і світу.

Варто зазначити, що духовність не має нічого спільного зі сліпою релігійністю. Так само, показниками наукового прогресу не виступають суми витрат на наукові дослідження або кількість патентів на винаходи. Рівень людських взаємовідносин у суспільстві та оптимізація використання інтелектуальних та вичерпних природних ресурсів є практичними показниками духовності та наукового прогресу.

В своїй статті у Дзеркалі Тижня, Андрій Топачевський розкриває історичні духовні засади землеробства в Україні. Посилання на найбільш прогресивні відкриття в агрономії, зроблені свого часу українськими науковцями та практиками із світовими іменами та визнанням підкріплені яскравими сюжетами з відомих літературних творів письменників-класиків.

Особливу увагу, автор приділяє науковій співпраці “батька ґрунтознавства” Докучаєва та агронома-дослідника Ізмаїльського. Цитуючи останнього, Топацевський робить абсолютно справедливий висновок стосовно недолугості та шахрайської політики в питаннях ведення сільського господарства в умовах сучасності.

Справедливо вважаючи, що для організації польового господарства важлива не та волога, яка випадає на ґрунт, а та, яку він вбирає, Ізмаїльський писав у книжці «Як висох наш степ»: «Якщо ми будемо й надалі так само безтурботно позирати на прогресуючі зміни поверхні наших степів, а в цьому зв'язку -- і на зростаюче висушування степового ґрунту, то навряд чи можна сумніватися, що в порівняно недалекому майбутньому степи наші перетворяться в неродючу пустелю». На жаль, ця праця відомого українського дослідника, ентузіаста природоохоронного господарювання, востаннє видавалася аж у 1950 році. Чому -- неважко здогадатися. Керівні позиції в науці захопили авантюристи, котрі оголосили війну не тільки всім без винятку генетикам, а й теоретикам і практикам органічного землеробства.

Бездарність та корумпованість агропромислових керманичем сучасної України вже призвела до того, що Україна посіла перше місце в Європі з інтенсивності деградації земель сільськогосподарського призначення. При цьому, щорічно, Україна втрачає від 1,5 до 2-х мільярдів доларів лише через надмірне використання зайвих об'ємів палива і мастильних матеріалів, пестицидів, мінеральних добрив, металу. Про злодійську некомпетентність та шахрайські дії Міністерства аграрної політики вже йшлося в українських ЗМІ у лютому 2007 року. На жаль, на 2012 рік, ситуація не лише не покращилась, але й вийшла на новий, більш зухвалий рівень нехтування суспільними інтересами та агрономічною наукою.

Прогресивні наукові роботи українських вчених із світовими іменами, Ізмаїльского, Овсінського, Вернадського, Шикули та багатьох інших, не лише не знайшли втілення в сучасному аграрному виробництві на рівні Української держави, але й принципово замовчуються новою генерацією псевдо експертів з інтенсивних аграрних технологій.

Подібна підміна науково обґрунтованих та глибоко філософських підходів до ведення збалансованого сільського господарства новими виключно комерціалізованими методами цілком зрозуміла в умовах загального занепаду духовних та інтелектуальних цінностей грошовими одиницями.

На відміну від економічно оптимізованих ґрунтозахисних технологій, сучасні індустріалізовані методи аграрного виробництва призвели до стрімкого зростання витрат вичерпних природних ресурсів. Так, у доповідях ФАО (Організації з продовольства та сільського господарства ООН) за 2011 та 2012 роки наведені свідчення, що високо-витратні методи індустріального аграрного виробництва витрачають 7-10 калорій вичерпної енергії на виробництво лише 1-єї калорії продукції харчування. Ці цифри говорять лише про науковий колапс у сфері аграрного виробництва. В історичних показниках це означає майже 100-кратне зростання витрат енергії на виробництво тієї ж тони пшениці за останні 150 років.

Сучасне інтенсивне аграрне виробництво нехтує не лише величезними витратами вичерпних енергоресурсів. Стрімке знищення біологічного різноманіття в ґрунті через постійне використання агрохімії (пестицидів та міндобрив) а з ними і вмісту гумусу призводить до щорічних втрат 10-15 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель на нашій планеті.

Рівень вмісту гумусу в українських ґрунтах знизився за останні 10 років вдвічі. А рівень ерозії ґрунтів в деяких областях України відповідає значенням екологічної катастрофи, яку, через свою злочинну некомпетентність та жадібність лише прискорюють українські чиновники.

Українські ґрунти увійшли в стадію критичного шокового стану, який був науково обґрунтований ще у 90-х роках минулого століття професором Шикулою, видатним вченим-ґрунтознавцем визнаним в усьому світі. Шоковий стан ґрунту за результатами досліджень Шикули, пов'язаний із знищенням асоціацій груп мікробів практикою оранки. Використання високотоксичних пестицидів та гербіцидів лише погіршую стан асоціативних груп в ґрунті, активно повертаючи його до стану “пустелі”, тобто породи, не зв'язаної гумусом.

Органічне землеробство ставить за мету відновлення родючості земель. Наукові дослідження та практичний досвід доводять, що органічні методи відновлюють біологічний само-баланс ґрунтів вже через 3-5 років. Найкращі показники відновлення родючості дають біодинамічні методи з комплексним використанням біодинамічних препаратів.

Варто зазначити, що на відміну від сучасних індустріальних методів ведення сільського господарства, органічні і особливо біодинамічні технології базуються на використанні внутрішніх ресурсів господарства. Отже, будучи самодостатніми, органічні землероби не лише покращують землі, але й будують модель незалежності виробництва продукції харчування від дорогих зовнішніх матеріалів. Подібна практика призводить до більшої економічної незалежності аграрного виробництва та можливості зниження цін на продукцію харчування, покращення якості продукції та створення довірливих суспільних відносин між виробником та споживачем.

Органічна та біодинамічна сертифікація виробництва дає можливість більшій кількості споживачів бути впевненими у тому, що їхня їжа виробляється у гармонійному поєднанні найпрогресивніших наукових знань із дбайливим ставленням до Природи і землі як основи нашого спільного існування.

2. Органічні зернові високої якості в умовах сільського господарства України

Органічні продукти та їхнє виробництво - це практика чистого виробництва здорових продуктів харчування. Органічне землеробство полягає у мінімальному обробітку ґрунту і повній відмові від застосування ГМО, отрутохімікатів та мінеральних добрив.

Використання органічних технологій в землеробстві ведуть до підвищення природної біологічної активності у ґрунті та відновлення балансу натуральних поживних речовин. За умов ведення органічного господарства підсилюються відновлювальні властивості, нормалізується робота живих організмів, відбувається відновлення гумусу, і як результат - збільшення урожайності сільськогосподарських культур та підвищення якості зерна.

Основні методи досягнення високої якості органічних зернових в умовах ведення сільського господарства в Україні:

* Біологічний (удобрення, ЗЗР).

* Механічний.

До біологічного методу входить: накопичення гумусу, система удобрення - шляхом застосування органічних добрив, система боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами

Гумус має важливе значення для родючості ґрунту. Він є резервом поживних речовин, які звільняються в процесі мінералізації. Надзвичайно цінна властивість гумусу затримувати вологу в орному шарі ґрунту, що має особливе значення в зоні недостатнього зволоження. Безперервне надходження органічних решток та їх мікробіологічна трансформація - необхідні умови гумусоутворення.

У виробництві часто недооцінюється роль ґрунтової мікрофлори, діяльністю якої здебільшого і визначається винятково багатогранна роль гумусу в родючості ґрунту.

Великий вплив на баланс гумусу в зрошуваних ґрунтах мають такі антропогенні фактори, як дотримання оптимальних поливних режимів, внесення органічних добрив, посів бобових культур.

Найбільш широко і продуктивно органічні технології застосовуються у комплексі з правильно вивіреними механічними методами обробітку ґрунту. Що у комплексі з органічними добривами та науково обґрунтованими сівозмінами призводить до отримання не тільки високих, але і якісних врожаїв зернових культур.

Якість зерна зернових культур залежить безпосередньо від механічного обробітку ґрунту, системи удобрення та захисту від шкідників та хвороб.

Ґрунти України відрізняються високим рівнем родючості та містять в собі азот, фосфор, калій та ряд інших мікроелементів, які суттєво впливають на якість зерна.

Внесення пожнивних решток та використання зелених добрив (сидератів) частково забезпечують нестачу поживних речовин у ґрунті.

Сидерати - переважно бобові рослини (люпин, серадела, озима вика) та сумішки озимих зі злаковими культурами. Однак, азот накопичується лише при вирощувані бобів. При хорошому врожаї сидератів в ґрунт вноситься 3,5-4,5 кг вологої органічної маси на квадратний метр. Так зелена маса люпину містить в середньому 0,45% азоту, 0,10% фосфору, 0,17% калію та 0,47 % кальцію.

Від глибини заробки зеленої маси залежить швидкість її розкладення. Крім того, важливу роль відіграє азотфіксація - накопичення азоту за допомогою бульбочкових бактерій, які розвиваються лише у бобових.

Сидерати у процесі розкладання у ґрунті перетворюють важкодоступний калій у доступну форму. Бобові культури у процесі вегетації завдяки кореневій системі підтягують калій з низ лежачих горизонтів ґрунту до орного шару. Калій, подібно до інших біофільних елементів, іммобілізується в живі структури (наприклад тіла ґрунтових організмів, біомасу рослин) саме вони забезпечують постійний процес накопичення легкодоступних поживних речовин. Сприяння накопиченню кальцію у ґрунті впливає на збільшення клітковини у озимої пшениці та білку у інших зернових.

Якщо запаси азоту на землі практично безмежні, то рудні середовища фосфору надто помірні. Коефіцієнт використання фосфору сільськогосподарськими рослинами не перевищує 25%, переважна кількість його фіксується ґрунтом, перетворюючись у важкодоступні для рослин форми.

Фосфор - один з основних елементів, необхідних для росту і розвитку рослин. Він бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів та інших і тому є необхідним компонентом кожної живої клітини.

До ґрунту сполуки фосфору надходять разом із рослинними та тваринними рештками (а також мінеральними добривами в неорганічному виробництві). У рослин цей елемент перебуває у формі органічних сполук (фітин, фосфоліпіди, нуклеїнових кислот).

При розкладанні мікроорганізмами органічних речовин, проходить фіксація певної кількості фосфору, що міститься в цих речовинах. Багато мікроорганізмів можуть перетворювати нерозчинні сполуки фосфорної кислоти у розчинний стан. До них належать бактерії, гриби та інші групи мікроорганізмів.

Впровадження науково-обґрунтованої структури посівних площ і сівозмін, застосування усіх ресурсів органічних добрив, таких як гній, нетоварна частка врожаю (солома зернових і зернобобових, подрібнені стебла соняшнику, кукурудзи, сорго), впливають на родючість ґрунту та забезпечують отримання врожаю в умовах органічного землеробства на рівні від 2,5 тон/га. Тому, при збиранні зернових культур, солому необхідно залишати на полі для її утилізації як органічного добрива.

Крім того, необхідно застосовувати всі методи боротьби з засміченням полів від бур'янів, які негативно впливають на якість зернових та на їх урожайність.

Покривні культури вирощують в періоди, коли на полі відсутні основні культури з метою пригнічення пророщування та росту бур'янів шляхом конкуренції за ресурси. Використання живого мульчування (посів конюшини білої повзучої) призводить до заглушування більшості видів бур'янів та нормального росту і розвитку культурних рослин.

Бур'яни завдають суттєвої шкоди, сприяють поширенню хвороб і шкідників, погіршують якість продукції і ускладнюють роботу машин і знарядь. Запобіжні заходи боротьби з бур'янами можна поділити на три групи:

* Запобігання занесення на поля і поширенню насінних і вегетативних органів бур'янів: очищення насіннєвого матеріалу, правильна підготовка, зберігання і використання органічних добрив.

* Створення оптимальних умов для росту і розвитку культурних рослин, а також для збирання їх урожаю, дотримання сівозмін, раціональний обробіток ґрунту, доцільні поливні норми, дотримання рекомендованих норм висіву насіння, строків і способів посіву та збирання урожаю.

* Дотримання зовнішнього і внутрішнього карантину.

Спосіб обробітку ґрунту є основою, на якій створюється відповідний засіб для його механізації.

Найбільш поширені способи обробітку ґрунту в Україні полицевий з обертанням скиби і безполицевий.

Основні переваги оранки є очищення поверхні поля від післяжнивних решток, заробка в ґрунт гною та бур'янів, значне зменшення щільності орного шару та збільшення його порізненості.

Недоліками оранки є зниження ерозійної стійкості поля, утворення ущільненої підошви, значні витрати продуктивної вологи в теплий період року.

Мінімалізація механічної обробки ґрунту, відома як технологія no-till, широко використовується в умовах органічного землеробства, але позитивний результат може дати лише за умови повного відновлення природного балансу ґрунту.

Способи обробітку ґрунту позначаються на чисельності агрономічно цінної мікрофлори. Так, амоніфікаторів, які є однією з фізіологічних груп мікроорганізмів, що мінералізують органічну речовину ґрунту. Як показали досліди, найбільше мікрофлори розвинуто в орному шарі 0-10 см при плоскорізному обробітку ґрунту.

Крім того, механічний обробіток ґрунту є одним з важливих засобів боротьби з бур'янами та шкідниками в умовах органічного землеробства.

В Україні здійснюється два види переходу на органічне землеробство:

1. Свідомий - вирощування якісної, екологічно-чистої продукції з дотриманням принципів та методів органічного землеробства.

2. Вимушений - стихійний перехід на біологічне землеробство з недотриманням основних його принципів. За таких умов виснажується ґрунт погіршуються фізико-хімічні властивості, зменшується продуктивність агро екосистеми і погіршується якість продукції.

Цілі та принципи органічного землеробства

Цілі органічного землеробства:

- створення життєздатної системи ведення господарства,

- підвищення рівня біологічного розмаїття,

- покращення санітарного стану ґрунту, рослин, тварин та підтримання балансу між ними,

- виробництво продукції високої якості, яка не шкодить навколишньому середовищу, здоров'ю людини, тваринам.

Принципи органічного землеробства:

- планування та організація біологічних процесів, які базуються на екосистемах з використанням їх внутрішніх природних ресурсів,

- використання живих організмів і механічних методів виробництва.

- виключення використання ГМО та іонізуючоі радіації

- не використання хімічно синтезованих речовин та мінеральних добрив,

- підвищення біологічної активності ґрунтів,

- підтримка здоров'я рослин, вибором відповідних видів і різновидів, стійких до шкідників і хвороб, відповідними сівозмінами, механічними і фізичними методами,

- виключення речовин і технологій, які могли б вводити в оману щодо справжньої природи продукту.

Дбайливе ставлення до навколишнього середовища та професійне застосування агротехнічних методів вирощування сільськогосподарських культур призводить до високих кількісних і якісних показників продукції.

Президент Рузвельт говорив: «Природа дає нам повторне попередження наслідком пильових бур, повені і засух, щоб ми діяли, поки ще є час, якщо ми хочемо для себе і нащадків зберегти натуральне джерело нормального життя. Досвід показав, що розумне використання природних багатств повинно стати практикою, розрахованою на далеку перспективу. Повені, засухи, пилові бурі - це, по суті, маніфестація відказу природи подальше терпіти зловживання в ході розробки її областей».

Що має засвоїти кожний органічний землероб в першу чергу - це як працювати за одно з природою, а не проти неї.

3. No-till технологія

Система нульового обробітку ґрунту також відома як No-Till -- сучасна система землеробства за якої ґрунт не ореться, а поверхня землі вкривається шаром спеціально подрібнених залишків рослин -- мульчею. Оскільки верхній шар ґрунту не пошкоджується то така система землеробства запобігає водній та вітровій ерозії ґрунтів, а також значно краще зберігає воду. Тому нульовий обробіток найдоцільніше застосовувати в посушливих місцевостях, а також навпаки на розташованих на схилах полях в умовах вологого клімату. Хоч врожайність за цієї системи часом дещо нижча ніж при використанні сучасних методів традиційного землеробства, але зате такий обробіток землі вимагає значно менших витрат праці та пального. Нульовий обробіток ґрунту є сучасною досить складною системою землеробства яка вимагає спеціальної техніки та дотримання технологій і аж ніяк не зводиться до простої відмови від оранки. Зараз ця система набуває популярності і в Україні.

Відмова від оранки.

В традиційній системі землеробства ґрунт готується до сівби механічною обробкою ґрунту. За допомогою різноманітних операцій земля обробляється для того щоб створити насіннєве ложе з однорідних рихлим ґрунтом придатним для використання звичайних сіялок. Головною з цих операція є оранка за допомогою якої в землю перемішуються пожнивні залишки, а поле зачищається від бур'янів. Однак окрім значних витрат часу, праці та ресурсів механічний обробіток ґрунту приводить до ерозії, а зазвичай і до деградації ґрунтів. Система нульового обробітку ґрунту заснована на відмові від оранки. Власне її англійська назва англ. No-till означає «не орати». Непорушена структура ґрунту до сівби є важливим компонентом технології нульового обробітку ґрунту.

Підготовка ґрунту.

Хоч при постійному використанні нульового обробітку ґрунт не обробляється, але для переходу на цю систему часто доводиться проводити спеціальний обробіток. Головною вимогою до поля яке обробляється за системою no-till є рівна поверхня ґрунту, бо лише за умови рівної поверхні можуть правильно працювати спеціальні сівалки, інакше частину насіння вони будуть сіяти занадто глибоко чи навпаки занадто мілко, що відіб'ється на врожаї. Для вирівнювання поверхні використовують культиватори чи іншу техніку.

Пожнивні залишки.

На відміну від традиційного рільництва стерня не спалюється і не заорюється в землю, солома не забирається з полів. Нетоварні залишки, наприклад солома, після збору врожаю подрібнюються до певного розміру, а потім рівномірно розподіляються по полю. На поверхні формується ґрунтозахисне покриття яке протистоїть водній та вітровій ерозії, забезпечує збереження вологи, заважає росту бур'янів, сприяє активізації мікрофлори ґрунту і є базисом для відтворення родючого шару ґрунту та подальшого підвищення врожайності. Для правильного господарювання за системою нульового обробітку ґрунту потрібно якомога більше мульчі відповідно при вирощуванні культур береться до уваги не лише вихід товарної частини, але й вирощування максимальної кількості біомаси, наприклад бажано вирощувати високі, а не низькорослі сорти пшениці, вводити в сівозміну культури з великою кількістю біомаси на зразок кукурудзи тощо.

Сівба.

Сівба за технологією нульового обробку землі вимагає спеціальних сіялок, які однак помітно ширші за звичайні, що значно економить пальне, робочий час людей та машин.

Сівозміна.

Сівозміна є одним з ключових елементів системи нульового обробітку землі, причому велика роль в сівозміні відводиться сидератам які не лише покращують ґрунт, але й грають важливу роль у боротьбі з бур'янами замінюючи в цьому аспекті оранку.

Добрива та отрутохімікати.

Добрива та отрутохімікати в системі нульового обробітку землі використовуються не менш широко ніж за традиційного сучасного господарювання. За деякими даними відмова від оранки призводить до збільшення використання гербіцидів.

Переваги.

Система нульового обробку ґрунту має ряд переваг порівняно з традиційною, що ґрунтується на оранці:

· економія ресурсів -- пального, добрива, трудозатрат, часу, зниження амортизаційних витрат;

· зниження витрат значно перевищує незначне зниження врожайності і відповідно підвищується рентабельність

· збереження та відновлення родючого шару ґрунту

· зниження або ж навіть повне запобігання ерозії ґрунтів

· накопичення вологи в ґрунті, що особливо актуально в умовах степу і відповідно помітне зниження залежності урожаю від погодних умов

· збільшення врожайності культур за рахунок вищезгаданих факторів

Недоліки.

Система нульового обробітку непридатна на надміру зволожених, заболочених ґрунтах. В таких місцях вона може використовуватися лише за умови створення хороших дренажних систем. Відповідно на таких ґрунтах доцільно або ж вести сільське господарство традиційним способом з оранкою, або ж вкладати значні кошти в дренаж ґрунтів.

Відносним недоліком системи нульового обробітку ґрунту є її відносна складність та необхідність суворого дотримання агрокультури. Сівозміни, види та норми використання отрутохімікатів тощо мають бути підібрані спеціально для конкретного господарства з урахування клімату, ґрунтів, звичних в цій місцевості бур'янів і шкідників та інших факторів.

4. Strip-till технологія

органічний землеробство бур'ян ґрунтовий

З різних культур в сівозміні рядкові культури, особливо ті, які мають добре розвинені стрижневі корені - ріпак, цукровий буряк і кукурудза - вимагають великої уваги. Вони досить добре самі розпушують грунт і забезпечують надалі їх хорошу структуру для вирощування наступних культур. У свою чергу, на погану підготовку ґрунту та неправильне поводження з попередником вони реагують дуже чутливо зі значними коливаннями врожайності. Враховуючи ці їхні особливості, поряд з потребою в економії енергоресурсів і збереженням цілісності навколишнього середовища в аграрному виробництві все більшого значення набувають альтернативні технології господарювання, одне з провідних місць серед яких належить технології Strip-Till. Цю технологію вже досить широко використовують у багатьох країнах Європи і в цілому в усьому світі, що пов'язано з багатьма перевагами, необхідними в певних умовах виробництва.

Strip - Till являє собою спеціальну технологію обробки грунту для вирощування рядкових культур, для якої, на відміну від загальнопоширених технологій, грунт обробляється тільки смугами в рядах сівби.

Технологія Strip - Till має на меті створити простір для оптимального проростання кореня рослин, насамперед, з стрижневим коренем завдяки цілеспрямованому розпушуванню саме в місці росту кореневої системи і прибрати пожнивні залишки з поверхні над рядком, залишаючи при цьому міжряддя, захищені соломою.

Як результат утворюється добре обтіпану посівне ложе, готове для сівби і створено зі значною економією витрат. Збереженням капілярної сітки на міжряддях, які не піддаються механічній обробці, досягається підвищенням доступності ґрунтових вод і значне скорочення втрат вологи через перевертання ґрунту і його висихання. Всього збережений на поверхні міжряддя замульчірований шар пожнивних залишків виконує багато функцій. Він і знижує випаровування цінної вологи, і сприяє кращому утриманню постійних ґрунтових температур, попереджаючи, перш за все, різкі перепади денних і нічних температур, і є важливим механізмом у запобіганні розвитку як водної, так і вітрової ерозії.

Поряд зі створенням достатніх умов для росту і розвитку окремих культур через кращу підготовку місця для розвитку коренів технологія Strip - Till дозволяє успішно проводити подкоренного підживлення рослин із застосуванням як мінеральних, так і органічних добрив при використанні відповідної техніки.

Технологія Strip - Till може виконуватися в двох варіантах: поступово, коли смуговий обробка рядків і сам процес посіву проводиться в різний час, і комбіновано, коли розпушування рядків і сівши здійснюються за одну робочу операцію. Вибрати кращий з варіантів для роботи на відповідній місцевості дозволяє аналіз складу ґрунту та інших супутніх умов. Так, на місцевості із середнім і високим вмістом глини кращого ефекту досягають при поступовому Strip - Till, коли розпушування рядків виробляється попереднього року восени перед посівом. На ґрунтах з невеликим вмістом глини і великою кількістю піску добре зарекомендував себе комбінований варіант Strip - Till з одночасним розпушування і посівом навесні. Такі відмінності пов'язані з різною структурою ґрунтів різного складу і, відповідно, різним ефектом на них від проведення обробки. При розпушування з одночасним відкладенням стрічки концентрованих добрив на глибині склад ґрунту також є вирішальним фактором. За таких умов необхідно пам'ятати про можливий перерозподіл добрива на глибокі шари в легких ґрунтах і можливої фіксації поживних речовин на глинистих елементах і гумусі.

Техніка, яка використовується в технології Strip - Till, має ряд важливих особливостей. Насамперед, через досить велике навантаження при роботі з розпушуванням рядків на глибину до 20-25 см і навіть більше, рама агрегатів повинна бути міцною і мати характерну паралелограмну конструкцію. Це допомагатиме їй краще витримувати великі навантаження, особливо на важких ґрунтах. З конструктивних груп агрегатів розрізняють робочі органи, які розрізають грунт, прибирають з місця формування рядки пожнивні рештки, проводять глибоке розпушування, формують рядок і дооброблюють поверхню. Зрозуміло, що у разі проведення паралельно з розпушування сівби та добрива до них додадуться елементи посівних сошників та провідні елементи для відкладання добрива. За типом будови агрегати для Strip - Till можуть бути як навісними, так і причіпними і обладнуватися як дисковими, так і анкерними робочими органами. Вибираючи форму сошників для глибокого розпушування дуже важливо звертати увагу на якість ґрунтів і користуватися основним принципом - чим важче ґрунту і чим глибше проводиться розпушування, тим вужчими повинні бути робочі органи. Це дозволить легше зруйнувати плужную підошву, на багатьох полях закладалася на одному і тому ж місці протягом багатьох років, викликаючи майже непроникні для коренів рослин і вологи ущільнені шари ґрунту, так і заощадити енергоносії через менший опір агрегату під час його просування і відповідно менше знос основних конструктивних елементів. До того ж, слід пам'ятати про можливість проведення глибокого розпушування тільки добре просушені ґрунту, вже є не тільки важливим для щадного поводження з технікою та економії палива, але і є передумовою запобігання утворення ущільнення грунтів на ще більших шарах, які вже практично не можна буде подолати, не допускати вивертання на поверхню великих грудочок ґрунту і дозволить проводити хороше зворотне ущільнення оброблених рядів без утворення тріщин і відкритих ущелин.

Робота на сухому ґрунті також зменшить поверхневі ущільнення в місцях проходження шляхів трактора, через що при попаданні рядка навіть на місце шляху він не залишиться у вигляді розрізаної щілини, а добре заповнюватися розпушеним ґрунтом і успішно назад ущільнюватися.

Говорячи про обов'язкові компонентах технології Strip - Till, слід звернути увагу на необхідність залучення до роботи систем точного землеробства для поступового варіанти роботи з технологією, коли для точного знаходження попередньо оброблених рядів треба використовувати системи позиціонування машин з високою точністю. Зрозуміло, що тут мова йде про використання точності систем з ТRК станціями, для великих посівних агрегатів вже повинні оснащуватися приймачами не тільки на тракторі, але і на самій сіялці для підвищення точності сигналу і позиціонування. Висока точність повторного знаходження вже сформованого рядка дозволяє легко вирощувати на вже підготовлених ділянках проміжні культури. Краще збереження за технологією Strip - Till водних запасів також сприяє такої можливості без великих побоювань щодо браку водних запасів для основної культури, якщо певну їх частку використовує проміжна. Зрозуміло, що так само, як і технологія Strip - Till, вирощування проміжної культури сприяє здоров'ю ґрунтів, збагачує їх поживними речовинами і запобігає ерозії. У порівнянні з цим комбінований варіант технології Strip - Till, в принципі, дозволяє працювати навіть без високоточних технологій точного землеробства через одночасну обробку рядка разом з сівбою, хоча, незважаючи на досить великі розміри машин, а також велику користь від інформації про точність розміщення рядка як для проведення подальших обробок, так і здійснення підготовчих робіт на поле в наступні роки, доцільно хоча б використання систем паралельного водіння із збереженням даних про місце закладки рядів.

Зазвичай технологія Strip - Till може застосовуватися як з попередньою обробкою стерні, так і без неї.

У цьому випадку все залежатиме від якості стерні, що залишилася від предшествинник, кількості і, навіть важливіше того, рівномірності розподілу на поверхні післяжнивних залишків, а також ефекту, якого прагнуть досягти. Часто при великих обсягах пожнивних залишків, особливо їх нерівномірного розподілу як результат недостатньої роботи подрібнювача і розподільника пожнивних залишків на комбайні, виникає потреба перш, ніж перейти до підготовки ґрунту, пустити на поле сітчасту борону. Дійсно, цей агрегат може бути дуже корисним щодо поліпшення ситуації з розподілом соломи на полі, але виправити всі помилки навіть він не в змозі. Занадто великий обсяг соломи і дуже нерівномірне її розподіл не може ефективно усуватися навіть сітчастими боронами, не кажучи вже про те, що неправильні їх налаштування під час роботи може навіть погрішити ситуацію. При цьому не можна забувати, що ефективна прибирання рослинних залишків з місця утворення рядків є одним з основних умов спрацьовування технології Strip - Till. Збиральні конструктивні елементи повинні бути в змозі забрати з рядків соломинки і не допустити їх прямого контакту з насінням після посіву, через що подібність полів може сильно страждати.

Дуже важливе значення для розвитку і роботи технології Strip - Till має і температурний режим ґрунту. Насамперед, необхідно пам'ятати, що оскільки основним завданням рядового розпушування є створення оптимальних умов для розвитку коріння рослин на глибину, технологія Strip - Till передбачає руйнування ґрунтових ущільнень. За своїми властивостями певні види ґрунтів, особливо чорноземи, у разі промерзання здатні уникати освічені ущільнення самостійно. Це відбувається за рахунок замерзання ґрунтової вологи з утворенням кристалів льоду, зміною своєї форми здатні рухати ґрунту з відповідним руйнуванням щільних шарів і поліпшенням їх структури. Час для таких ґрунтів, яким не властива ця особливість, і на місцевості, де поля не промерзають на відповідну глибину, технологія Strip - Till є гарною альтернативою. Великий небезпекою ущільнень ґрунту для росту рослин є неможливість їх глибокого проникнення в грунт. Як результат велика частина кореневої системи концентрується в поверхневих шарах ґрунту, які часто можуть навіть зовсім висихати протягом вегетації. Таким чином, ущільнені шари виконують роль кордону, який з одного боку при значним опадам не пропускає дощову вологу на велику глибину, змушуючи рослина перебувати в умовах стоячій вологи, а з іншого - під час посухи не дозволяє спрацювати капілярного підняття вологи з глибших куль ґрунтів.

Література

1. Созінов О.О. Агросфера України у XXI столітті // Вісник НАНУ. - 2001.- № 10.

2. Національна доповідь України про стан виконання положень “Порядку денного на ХХІ століття” за десятирічний період (1992 - 2001 рр.). - Київ, 2002. - 55с.

3. Впровадження принципів сталого розвитку України на основі розробки еколого-економічної моделі розвитку сировинної галузі та збереження біоресурсів України в сучасних умовах / Звіт Проекту ПРООН „Програма сприяння сталому розвитку в Україні”.

Размещено на Allbest.ru