Обґрунтування та проектування нової системи сівозмін для господарства "Студений Яр"

Размещено на http://www.allbest.ru

ПЛАН КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вступ

1. Природно-кліматичні умови господарства

1.1 Загальні відомості про господарство на період написання курсової роботи

1.2 Агрокліматичні умови зони розташування господарства

1.3 Агрохімічна характеристика ґрунтів та рекомендації до їх раціонального використання

2. Експлікація і трансформація земельних угідь господарства

3. Існуюча система сівозмін у господарстві

4. Обґрунтування та проектування нової системи сівозмін для господарства

4.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи. Врожайність сільськогосподарських культур за останні три роки і планова врожайність на рік освоєння сівозміни

4.2 Поголів'я та виробництво продукції тваринництва за перспективним планом

4.3 Потреба в продукції рослинництва на рік освоєння нових сівозмін

4.4 Структура посівних площ на рік освоєння сівозмін

4.5 Організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування

5. Введення та освоєння сівозмін

5.1 План освоєння нової сівозміни

5.2 Ротаційна таблиця нової сівозміни

6. Система обробітку грунту в полях нової сівозміни

7. Система захисту посівів сільськогосподарських культур від бур'янів

7.1 Система запобіжних заходів захисту від бур'янів

7.2 Система знищувальних заходів захисту від бур'янів

7.3 Система спеціальних заходів захисту від бур'янів

8. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і нових, що за проектовані для освоєння

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Для того, щоб підвищити продуктивність та стійкість землеробства, необхідно забезпечити високоефективне використання кожного гектару землі, матеріально-технічних ресурсів і захист ґрунтів від ерозії та несприятливих факторів господарської діяльності.

Намічено підвищити темп росту та інтенсифікації суспільного виробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу та підвищення докорінної перебудови управління народним господарством країни, в тому числі с/г виробництвом.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва в землеробстві і удосконалення с структури посівних площ, раціональне розміщення с/г культур на полях сівозміни, підвищення рівня спеціалізації і концентрації виробництва, внесення органічних добрив та мінеральних в оптимальних дозах. Важливим резервом підвищення віддачі земель є хімічна меліорація і зрошення. посівний врожайність сівозміна агротехнічний

В Хмельницькій області на землях одержують непогані врожаї. Висока культура землеробства зменшує дію несприятливих погодних умов на формування продуктивності с/г культур. Родючість ґрунтів повинна регулюватися всіма методами загальної системи землеробства, що є основним принципом їх управління.

Наукою і практикою доведено, що земля в процесі виробництва продуктів рослинництва не тільки не зношується, але при правильному обробітку, використань, покращуються показники родючості, забезпечується непереривне зростання врожайності с/г культур.

РОЗДІЛ. 1. ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ГОСПОДАРСТВА

1.1 Загальні відомості про господарство на період написання курсової роботи

Господарство “Студенний Яр” розташоване у селі Куча Новоушицького району, Хмельницької області у Лісостеповій зоні.

Рельєф території переважно рівнинний з невеликими схилами. “Студенний Яр” знаходиться в 10 км від смт.Нова Ушиця та 88 км від м.Хмельницьк. Залізнична станція розташована на відстані 38км від господарства.

Основний напрямок господарства - овочево-молочний з розвинутим землеробством. В посівах господарства значну частину займають овочі, однорічні та багаторічні трави, коренеплоди, картопля, кукурудза на силос. Значна площа орних земель щороку засіваються зерновими культурами.

Забезпеченість трудовими ресурсами у господарстві хороша. Забезпеченість технікою відповідає потребам господарства.

1.2 Агрокліматичні умови зони розташування господарства

За даними Новоушицької метереологічної станції клімат району характеризується тими даними, які подані в таблиці. З таблиці видно, що район розташування господарства характеризується позитивною середньорічною температурою повітря. Найбільш високі температури спостерігаються в липні-серпні, а найнижчі-в січні-лютому. Сума активних температур (з середньодобовою температурою понад 10 градусів) становить 2650°. Тривалість вегетаційного періоду становить 200 днів, а періоду з середньодобовою температурою, нижчою за 10 ?С, в середньому за рік 245, тривалість без морозного періоду - 170 днів. Абсолютний мінімум температури відзначений в січні і становить -34?С. Мінімальні температури , особливо в безсніжні зими, можуть стати причиною вимерзання озимих культур та пошкодження плодових дерев. Абсолютний максимум спостерігається в липні і становить +36?С. Максимальні температури теж небезпечні: вони можуть привести до зав'ядання ярих та озимих культур.

З таблиці 2 видно, що близько 5% опадів випадає в період вегетації с/г, що забезпечує одержання задовільних врожаїв. Але рижим опадів не відзначається сталістю. В окремі роки опадів може бути значно більше, в інші значно менше. Можливість посух у цих регіонах теж можлива. Значні опади в даній зон випадають в червні та липні, що часто перешкоджає збиранню сіна. За період з температурою вищою 10?, випадає близько 320 мл атмосферних опадів, тобто в період коли відбувається найінтенсивніший ріст с/г рослин. Але в цей час спостерігаються високі температури повітря, які в умовах низької відносної вологості повітря переводять до інтенсивного випаровування вологи з ґрунту. Тому важливе значення мають агротехнічні заходи по закриттю вологи в ґрунті і зменшенню їх випаровуванню. В травні і липні опади часто бувають у вигляді злив, що приводять до нерівномірного розподілу і значної втрати вологи, її спаду з більш підвищених елементів рельєфу і надмірної акумуляції в зниженнях. Мінімальна кількість опадів відзначається взимку, опади в цей період випадають у вигляді снігу. Іноді спостерігаються дощі, від яких утворюється льодова кірка, шкідлива для озимих культур.

Максимально можливі запаси продуктивної вологи в шарі від 0 до 100см для основних ґрунтових відмін становлять:

- сірі опідзолені ґрунти - 180мм

- лучні глеєві карбонатні - 175мм

- дернові глеєві карбонатні глибокі - 140мм

Дуже важливо для с/г виробництва знати час настання агрономічної стиглості ґрунту. На глибину 10см ґрунт достигає в середньому 20-25 березня, а на 20см - 25-30 березня. Тобто відставання ґрунту відбувається приблизно 2-го квітня (найбільш раннє) саме пізнє 10-20 квітня. Деякі роботи можна починати вже при розтаванні землі на глибині орного шару. Але найкращі умови для них складаються при підсиханні ґрунту до м'яко-пластичного стану. М'яко-пластичний стан, або стиглість ґрунту у верхньому шарі (0-12см) настає на початку квітня. Велике значення має прогрівання ґрунту, бо від цього залежать строки його стиглості, початок сівби і поява ярих культур. До кінця квітня орний шар ґрунту прогрівається до +5°С, до кінця першої декади травня - до +10°С, а до кінця травня - до +15°С.

Таблиця 1 Середньорічна і річна кількість опадів та їх розподіл по місяцях, мм

Роки	Місяці	За рік	За вегетаційний період
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2005	28	24	37	36	54	73	65	54	43	40	36	32	520	403
2006	29	25	38	37	55	74	66	55	44	41	37	33	530	404
2007	33	29	42	41	59	78	70	59	48	45	40	36	570	408
Середня багаторічна кількість опадів, мм	30	26	39	38	56	75	67	56	45	42	38	34	540	405

Таблиця 2 Середньорічна і річна температура повітря, та її розподіл по місяцях

Роки	Місяці	За рік	За вегетаційний період
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2005	-6,3	-5,3	-2	5	12,5	15,9	17,5	17,5	11,5	5	-1	-6,5	5	10,4
2006	-6,4	-5,4	2	6	13,5	16,9	18,5	18,5	12,5	6	0	-2,5	6	11,4
2007	-6.8	-5,8	-1	10	17,5	20,9	22,5	21,5	16,5	10	2	-1,5	10	15,4
Середня багаторічна t, С	-6,5	-5,5	-1	7	14,5	17,9	19,5	18,5	13,5	7	1	-3,5	7	12,4

Таблиця 3. Характеристика провідних грунтових відмін у господарстві

Тип грунту	Площа, га	Гранулометричний склад	Ємкість вбирання, мг екв\100г	Ступінь насичення основами	рН сольової витяжки	Глибина перегнійного горизонту	Глибина орного шару	Вміст гумусу, см	Валовий вміст, %	Вміст рухомих форм, мг\100г
									N	P	K	P2O5	Легко гідролізний азот	K2O
Сірі опідзолені	2124	супіщані	5,59	58	5,0-6,8	32	70	2,2	10,4	50	754	17	34,1	456
Лучні глеєві	1285	Пилувато-суглинисті	7,68	49	6,2-7,2	27	80	1,5	9,04	50	750	15,6	35,2	234
Дернові	1233	супіщані	5,67	58	6,2-6,8	29	90	1,2	10,03	52,2	756	12,1	26,5	435

1.3 1.3 Агрохімічна характеристика ґрунтів та рекомендації до їх раціонального використанню

В господарстві найбільшого поширення мають 3 групи ґрунтів:

1. Сірі опідзолені

2. Лучні глеєві

3. Дернові

Сірі опідзолені крупнопилувато-легкосуглинесті ґрунти. Вони містять: піску 27,53-29,41%, мулуватої фракції 10,04-41,34%, фізичної глини 14,46-17,46 і пилу найбільше 51,08-56,85% у верхньому горизонті. Супіщані відміни сірих опідзолених ґрунтів характеризується низькою водоутримуючою здатністю та великою аерацією, а також недостатнім вмістом поживних речовин. Піщано і крупнопилувато-легкосуглинкові відміни багатші в хімічному відношенні ніж супіщані відміни. Водно-фізичні властивості цих ґрунтів характеризуються слідуючи ми показниками: питома вага (2,65-2,73) мало змінюється по профілю; об'ємна вага збільшується з верхніх горизонтів до нижніх - від 1,37 до 15 гр/см. Загальна шаруватість 48,3%. Вміст гумусу не великий - 1,2-1,47%. Реакція ґрунтового розчину слабо кисла-рН 5,0-6,8 ,гідролітична кислотність - 0,53-2,53 мг/екв на 100г ґрунту .

Для покращення фізичних властивостей цих ґрунтів необхідно вносити орг.добрива, збільшувати орний шар.

Лучні глеєві карбонатні ґрунти темно сірого кольору, грудковато-неміцно-зернисторозпилені. За механічним складом верхнього горизонту ці ґрунти пилувато-суглинисті.

Лучні ґрунти періодично затоплюються алювіальними паводками та талими водами у балочних долинах. Тому ґрунти цієї групи характеризуються оглеєністю не тільки материнської породи, а й нижнього перехідного горизонту. Цим ґрунтам властивий добре розвинений гумусовий профіль, будова і глибина якого залежать від режиму і зокрема від інтенсивності відкладання делювіальних та алювіальних наносів, що постійно нарощуються. На низинах з незначним щодо маси намулом формуються лучні ґрунти, глибина нормального профілю яких не перевищує 70 см. Глибше залягає безгумусна ґрунтотворна порода. Там, де глибина профілю значно збільшена і більш-менш однорідна, а ґрунти добре розвинені і мають значну кількість гумусу з добре вираженою структурою (шлейфи схилів, або надлучні тераси), там утворюються лучні глибокі або наносні ґрунти.

Лучні ґрунти на відміну від плакорних Відрізняються багатьма властивостями: вмістом гумусу і поживними речовинами, насиченням основами та ін.

Отже, лучні ґрунти порівняно з іншими ґрунтовими відмінами мають значні запаси органічних речовин, вміст гумусу в орних шарах них ґрунтів коливається в межах 3,23-5,7%, а в підорних - 3,12-3,78%. 3 заглибленням до 70 см вміст гумусу становить 2,13-2,75% і на глибині 100 см - 1,21%. Поживні речовини в цих ґрунтах знаходяться в доступному для рослин стані.

Ґрунтове середовище має нейтральну реакцію, рН орних шарів - 6,2-7,2, гідролітична кислотність практично відсутня.

Істотною особливістю лучних ґрунтів є тривале їх перебування під повеневими або підгрунтовими водами. Тому їх значно пізніше обробляють і використовують під деякі технічні та в основному овочеві культури.

Лучні ґрунти потребують:

1. Поліпшення режиму алювіального і делювіального твердого стоку (наносів) шляхом захисту заплавних і балкових долин від засмічення грубими яружними виносами (закріплення схилів, припинення поширення и утворення ярів)

2. Правильної агротехніки: ретельного обробітку, внесення добрив (з мінеральних, насамперед калійних і мідевмісних, а потім фосфорних і азотних, бажано вносити кислі форми добрив).

3. Боротьба з поверхневим заболочуванням, яке викликається непомірним випасом і грубими наносами, шляхом регулювання виносу та періодичністю «освіженням» дернини глибоким розорюванням.

4. Захисту розорюваних ділянок від розмиву повеневими водами. Гіпсування солонцюватих відмін ґрунтів.

Таблиця 4 Забур'яненість полів польової сівозміни

№ полів	Тип забур'яненості посівів	Участь окремих біологічних груп, %
		Мало річні однодольні	Мало річні дводольні	Багаторічні кореневищні	Багаторічні коренепаросткові
1	Мало річні дводольні	13	76	2	9
2	Мало річні дводольні	41	47	3	9
3	Багаторічні коренепаросткові	32	5	7	56
4	Багаторічні кореневищні	9	42	46	3
5	Мало річні дводольні	39	44	6	11
6	Мало річні дводольні	5	78	9	8
7	Мало річні дводольні	47	95	2	16
8	Мало річні однодольні	45	44	7	4
9	Мало річні однодольні	56	37	1	4

РОЗДІЛ. 2. ЕКСПЛІКАЦІЯ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ ГОСПОДАРСТВА

Експлікація - це характеристика земельних угідь по видах господарського використання.

Трансформація - це переведення земельних угідь з одного в інші.

Таблиця 5. Земельні угіддя господарства

№ п/п.	Види с/г угідь	На рік написання курсової роботи	На рік освоєння сівозмін
		га	%	га	%
1	Орні землі	3052,1	65.7	3103,4	66,8
2	Сади, ягідники	82,1	1.8	30,8	0.7
3	Сіножаті усього	350,4	7.5	350,4	7,5
4	В т.ч. корінного поліпшення	257,9	2	257,9	5,5
5	Пасовища усього	547,8	11.8	551,3	11,9
6	Ліси	73,2	1,6	73,2	1,6
7	Чагарники	27,3	0,6	23,8	0,5
8	Болота	101,3	2.2	-	-
9	Під водою	36,0	0,8	36,0	0.8
10	Під громадськими забудівлями	186,3	4	186,3	1
11	Разом громадських угідь	4456,5	96	4457,7	96
12	Присадибний фонд	186,1	4	186,1	4
13	Всього земель, закріплених за господарством	4642,6	100	4642,6	100

На рік освоєння сівозміни планується викорчувати непродуктивні сади (старі, занедбані), трохи збільшити площу пасовищ, а також зменшити кількість чагарників та зайнятись осушенням заболоченої землі, переведення у більш продуктивні, наприклад, у ріллю.

РОЗДІЛ 3. ІСНУЮЧА СИСТЕМА СІВОЗМІН У ГОСПОДАРСТВІ

Правильні сівозміни - важлива складова частина системи землеробства. Вона є основою, на якій ґрунтуються система обробітку ґрунту, удобрення, захисту рослин від бур'янів, шкідників, хвороб, а ґрунту від різних видів ерозій. Сівозміни дають можливість раціонально використовувати засоби виробництва і землю, більш ефективно організовувати с/г роботи.

Типи і види сівозмін, їх кількість і розмір визначені з урахуванням спеціалізації господарства, структури управління с/г роботами та виробництво, структури посівних площ, розміщення населених пунктів, господарських дворів, ґрунтового покриву особливості рельєфу, наявності зрошувальних і осушувальних земель.

Таблиця 6 Система сівозмін у господарстві

№ п/п	Назва сівозміни	Площа орних земель сівозміни, га	Кількість полів у сівозміні	Середній розмір поля сівозміни, га
1	Польова зерно-просапна	1644,9	9	182,8
2	Спеціальна овочева	949,6	7	135,6
3	Культурне пасовище	437,4	6	72,9
4	Прифермська ділянка	51,2	-	-
5	Перша кормова сінокісно-пасовищна травопільна ділянка	13,5	-	-
6	Друга кормова сінокісно-пасовищна травопільна ділянка	3,3	-	-
7	Запільні ділянки	45,2	-	-
8	В т.ч. парники	14,0	-	-
9	Вільні присадибні ділянки	31,2	-	-
10	Всього ріллі	3155	-	-

В польову сівозміну включені землі бувшої другої сівозміни і трьох спеціальних овочевих сівозмін, які були розміщені на зрошувальних землях.

Під спеціальною овочевою сівозміною закріплені землі першої і третьої зрошувальної сівозміни, які знаходяться на сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах.

Культурні пасовища залишаються в старих межах. До них додатково приєднані 372 га бувшої польової сівозміни, які безпосередньо примикають до території культурних пасовищ.

Під прифермську ділянку виділені землі розкорчованого саду загальною площею 51,2 га, які розташовані біля ферми.

Схеми чергування с/г культур в сівозміні

1. перша польова зерно просапна 9-ти пільна сівозміна:

1 конюшина 182,8 га

2 озима пшениця (по укісна кукурудза на з/к) 22,8 га

3 коренеплоди 150 га, картопля 10 га, кукурудза на силос 22,8 га

4 горох 100 га, овес 20 га, гречка 20 га, кукурудза на силос 42,8 га.

5 озима пшениця (пожнивні однорічні трави)

6 кукурудза на силос

7 озима пшениця 103 га, озиме жито 79,8 га

8 кукурудза на зерно 150 га, кукурудза на силос 32,8 га

9 ячмінь 110 га, овес 72,8 га, з підсівом конюшини 132,8 га

2. спеціальна овочева 7-ми пільна сівозміна

1 люцерна

2 люцерна

3 огірки 60 га капуста 75,5 га (пожнивні однорічні трави 60 га)

4 томати 60 га, інші овочі 75,5 га

5 кукурудза на силос 62,4 га, інші овочі 11,5

6 інші овочі (ранні) 37 га, однорічні трави 98,5 га, з підсівом люцерни 135,5 га

3 шестипільне пасовище

1 злако-бобові багаторічні суміші трав

2 злако-бобові багаторічні травосуміші

3 злако-бобові багаторічні травосуміші

4 злако-бобові багаторічні суміші трав

5 злако-бобові багаторічні суміші трав

6 однорічні трави з підсівом злако бобових багаторічних травосумішей

РОЗДІЛ 4. ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ НОВОЇ СИСТЕМИ СІВОЗМІН ДЛЯ ГОСПОДАРСТВА

Добре проаналізувавши розташування культур в існуючій сівозміні і потребу в кормах для великої рогатої худоби господарства, видно, що там є розбіжності. А саме: худоба недостатньо забезпечена кормами. В зв'язку з цим, а також з метою покращення попередника для провідної зернової, найбільш вибагливої до попередників культури - озимої пшениці, можна змінити існуючу сівозміну. 4 поле можна повністю під горох, який є попередником дуже добре для озимої пшениці адже він відновлює поле азотом, і іншими поживними речовинами. Інші поля в господарстві більш менш відповідають сьогоднішнім умовам вирощування с/г культур. Можна зменшити на одне поле культурне шестипільне пасовище, зробивши його п'ятипільним (в зв'язку з недостатком кормів із злаково бобових багаторічних травосумішок) і перемістити його до дев'ятипільної сівозміни, поділивши його на ділянки, близькі за розташуванням до полів даної сівозміни. У зв'язку з цим схема чергування культур у новій сівозміні буде така:

1 польова зерно просапна 9-ти пільна сівозміна

1 конюшина - 205,8 га

2 озима пшениця - 205,8 га

3 кормові буряки - 119 га, картопля 9,2 га, кукурудза на силос - 77,6,

4 горох - 205,8

5 озима пшениця (пожнивні однорічні трави)

6 горох - 43 га, вика - 20 га, кукурудза - на силос - 142,9 га

7 озима пшениця - 145,4, озиме жито - 80,4 га

8 кукурудза на зерно - 93,8 га, кукурудза на силос 112 га

9 ячмінь - 138,4 га, овес 47,4 га, гречка - 20га

2 спеціальна овочева семипільна овочева сівозміна

1 люцерна

2 люцерна

3 огірки - 60 га, капуста - 77,6 га (пожнивні однорічні трави - 60 га)

4 томати - 60 га, інші овочі - 77,4 га

5 кукурудза на силос

6 капуста - 93 га, ранні овочі - 77,4 га

7 однорічні трави з підсівом люцерни

3 багаторічне 5 пільне пасовище

1 злако-бобові багаторічні суміші трав

2 злако-бобові багаторічні травосуміші

3 злако-бобові багаторічні травосуміші

4 злако-бобові багаторічні суміші трав

5 однорічні трави з підсівом злако бобових багаторічних травосумішей

В полі № 1 вирощуються багаторічні трави, які в свою чергу є найкращим попередником для озимих культур, по перше, вони залишають після себе багато азоту в ґрунті мають добре розвинену кореневу систему, чим змінюють в кращу сторону структуру ґрунту, покращують його фізичні властивості, водний, повітряний та тепловий режими. Залишають після себе в ґрунті велику кількість органічної речовини, сприяють зменшенню бур'янів в ґрунті - так званий спосіб „спосіб видушування”, тобто не дають змоги зійти бур'янам на протязі 2-3 років і в тих в свою чергу частина насіння гине. Що стосується шкідників, хвороб то їх кількість теж зменшується, адже вони не мають змоги довго зберігатись без свого господаря, тобто без зернових культур. Отже найкращі врожаї озимих зернових ми отримуємо після багаторічних трав, одним із основних критеріїв - є також те, що багаторічні трави рано звільняють площу, а це дає змогу якісно і своєчасно підготувати площу під озимі культури.

Озима пшениця в свою чергу є добрим попередником під буряки, адже поле озимої пшениці добре доглядалось, оброблялось гербіцидами, вносилась повна доза мінеральних добрив, невеликі кількості органічних добрив в ґрунті пройшов процес мінералізації пожнивних решток. Але в ґрунті залишилось мало азоту що для буряків є важливою умовою. Також озимі культури рано звільняють площі від врожаю, а це дає змогу добре обробити площу під наступну культуру, необхідно зробити глибоку зяблеву оранку, внести міндобрива. Що стосується хвороб, шкідників то у озимих зернових та кормових буряків спільних як таких немає, так що для буряків озимі зернові - це найкращий попередник.

Горох - добрий попередник для озимої пшениці, адже завдяки бульбочковим бактеріям що знаходяться на коренях, накопичилась велика кількість азоту, який так необхідний для живлення озимої пшениці.

Кукурудза на силос розміщується після однорічних злакових, тому що попередник залишає після себе багато рослинних решток, що переходять в азот та органічну речовину, що в першу чергу необхідно для хорошого росту і розвитку культури.

Горох, найкраще розміщувати після кукурудзи на силос, тому що під кукурудзу вносили органічні, та велику дозу мінеральних добрив. Кукурудза на силос швидко звільняє поле, а це дає змогу добре провести основний обробіток ґрунту, добре і ретельно підготувати площу під цю культуру, адже кукурудза на силос залишає потужну кореневу систему, яку необхідно добре подрібнити лущильниками, а пізніше заорати на велику глибину.

Ячмінь збирається рано і підсівається вико-вівсяними сумішками. Вико-вівсяна сумішка добре розвиває кореневу систему, що сприяє покращенню фізичних властивостей ґрунту, покращується структура ґрунту. Зменшується кількість бур'янів, не має шкідників, хвороб, які б могли вплинути на врожай зеленої маси.

4.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи. Врожайність сільськогосподарських культур за останні три роки і планова врожайність на рік освоєння сівозмін

Таблиця 7 Урожайність с/г культур ц/га

Сільськогосподарські культури (вид продукції)	Врожай за останні 3 роки	Середній	Перспектива врожайності на рік освоєння сівозміни
	2003	2004	2005
Озима пшениця	42,3	41,7	42,2	42,1	46
Озиме жито,	31,6	33,1	32,2	32,3	33
Ячмінь	30,1	33,2	37,6	33,6	36
Овес	38,0	36,2	35,1	36,4	38
Кукурудза на зерно	58,6	59,8	62,4	60,3	64
Гречка	8,7	10,4	11,4	10,1	12
Просо	25,2	26,8	26,1	26,0	28
Горох	37,8	39,5	43,2	40,2	42
Вика	24,8	22,0	23,6	23,5	26
Кукурудза на силос	468,2	530,4	503,8	500,8	520
Картопля	112,4	105,7	108,9	110,7	119
Кормовий буряк	689,4	695,6	713,9	699,7	706
Овочі	131,7	148,0	140,7	140,1	151
Багаторічні трави - сіно	76,2	44,4	44,3	45,0	42,5
Багаторічні трави - зелена маса	316,8	319,0	330,4	320,1	329
Однорічні трави на зелену масу	266,6	281,9	291,4	280,0	297
Однорічні трави на сіно	40,1	41,7	39,4	40,4	42,5
Пасовища зелена маса	148	145,1	148,4	147,2	150
Сіножаті зелена маса	104,7	104,0	105,2	104,6	108
Зернові, всього	35,5	36,9	37,7	36,7	37,5

З табличних даних можна зробити висновок, що порівнявши врожайність культур за останні 3 роки з даними по республіці: ці дані суттєво не відрізняються подекуди вони на декілька одиниць нижчі, але як свідчать дані на перспективу господарство досягне рівня урожайності середньозваженого по країні в цілому.

4.2 Поголів'я та виробництво продукції тваринництва за перспективним планом

Таблиця 7. Поголів'я та виробництво продукції тваринництва

Вид тварин та вихід продукції	Фактично на рік написання курсової роботи, 2007р.	Планується 1 на 2008 р.
Поголів'я Велика рогата худоба - всього у т.ч. корови молодняк 1 - 2 року молодняк до 1 року Свині - всього у т.ч. свиноматки Вівці і кози - всього Коні - всього Птиця - всього Кролі - всього Продуктивність тварин на 1 голову Надій молока на 1 корову, кг Настриг шерсті на 1 вівцю, кг Несучість на 1 курку-несучку, шт. Виробництво продукції тваринництва Виробництво м'яса в живій масі, ц у т.ч. м'яса великої рогатої худоби м'яса свиней м'яса овець м'яса птиці Виробництво молока, ц Виробництво вовни, ц Виробництво яєць, тис. шт.	300 200 50 50 100 5 100 2 1000 150 5000 2 150 600 200 300 70 30 15000 2 150	400 300 50 50 80 2 50 4 2000 100 5100 3 160 700 300 250 50 100 20400 1,5 320

Таблиця 8. Фактична площа посіву та урожайність сільськогосподарських культур

№

Сільськогосподарські культури

Площа посіву на рік складання роботи

Урожайність за останні роки, ц/га

га

%

2005

2006

2007

Середня за 3 роки

Нарік освоєння сівозміни (планова), 2008

План

фактично

план

фактично

план

фактично

план

фактично

Всього зернових 1000 31,7 у т.ч. озима пшениця 610 19,3 41 42,3 41 41,7 43 42,1 42,2 42,1 46 озиме жито 70 2,2 32 31,6 32,5 33,1 31,2 32,3 32,1 32,3 33 ярі зернові 320 10,1 ячмінь 80 2,5 30,2 30,1 33,3 33.2 37,1 37,6 33,2 33,6 36 овес 50 1,6 37,8 38,0 36,4 36,2 35,0 35,1 35,6 36,4 38 кукурудза 100 3,2 58,3 58,6 59,6 59,8 61,4 62,4 60,1 60,3 64 Круп'яні у т.ч. гречка 20 0,6 8,5 8,7 10,2 10,4 11,2 11,4 9,9 10,1 12 просо 20 0,6 25,3 25,2 26,3 26,8 26,0 26,1 26.2 26.0 28 Зернобобові 70 2,2 у т.ч. горох 50 1,6 37,6 37,8 39,4 39,5 44,1 43,2 42,3 40,2 42 вика 20 0,6 24,3 24,8 22,3 22,0 23,7 23,6 23,8 23,5 26 соя - - - - - - - - - - - Цукрові буряки - - - - - - - - - - - Льон - - - - - - - - - - - Соняшник - - - - - - - - - - - Картопля 10 0,3 120,4 112,4 102,3 105,7 109, 4 108,9 111,2 110,7 119 Кормові коренеплоди 120 3,8 684,4 689,4 693,2 695,6 711,2 713,9 703,2 699,7 706 Багаторічні трави 738 23,4 Кукурудза на силос і т.д. 570 18,4 465,2 468,2 523,4 530,4 500,1 503,8 508,9 500,8 520 Вся площа ріллі 3154,8 100

4.3 Потреба в продукції рослинництва на рік освоєння нових сівозмін

Таблиця 9. Потреба кормів для тварин на рік освоєння сівозміни

Продукція тваринництва

Валовий вихід продукції

Норма витрати кормових одиниць

Загальна потреба кормових одиниць, Ц

У тому числі по видах кормів

концентрованих (всього)

грубих (сіно)

соковитих (силос)

Зелених лки

Підусти

к.од.,ц

ц

к.од., ц

ц

к.од., ц

ц

к.од., ц

ц

Молоко, ц М'ясо великої рогатої худоби, ц М'ясо свиней, ц М'ясо овець, ц М'ясо птиці, ц М'ясо кролів, ц Яйця, тис. шт. Вовна, ц Поголів'я коней, гол. Разом Страховий фонд Всього

15000 200 300 70 20 5 150 2 2 15850

200 30 30 10 90 50 80 40 80 610

180 23 25 7 80 45 78 30 60 418

60 8 10 1 60 5 40 5 10 199

20 3 2 1 5 10 20 20 81

60 8 10 3 5 20 10 20 136

40 4 3 2 30 10 38 10 137

Таблиця 10. Загальна потреба кормів по культурах на 2007 р.

Вид кормів	Загальна потреба, ц	Вміст перетравного протеїну в 1 ц продукції, кг	Загальний вміст перетравного протеїну, кг
	кормових одиниць	фізичної маси
Концентровані: зернові злакові зернобобові Грубі: сіно сіяних трав сіно сіножатей Соковиті: силос кукурудзи силос бобових культур сінаж кормові буряки Зелені: сіяні бобові культури кукурудза на зелений корм озимі на зелений корм зелена маса сіножатей зелена маса пасовищ Всього Вміст перетравного протеїну в 1 к.од., г	150 50 60 20 100 20 6 10 20 80 10 17 10 553	600 250 240 80 500 30 10 100 30 400 50 80 50 2420	400 100 300 100 150 25 10 10 400 100 30 60 50 2335	800 125 300 100 150 35 10 10 600 100 30 60 50 2635

Таблиця 11 Розрахунок потреби в насінні сільськогосподарських культур

Культура	Кількість продукції для продажу на ринку, внутрігосподарські потреби, ц	Планова урожайність на рік освоєння сівозміни	Площа посіву для забезпечення вказаної кількості продукції, га	Норма висіву насіння, кг/га	Потреба в насінні на всю площу, ц	Насіннєвий фонд ярих, 15% до потреби в насінні ярих і озимих, ц	Валова потреба в насінні,ц
Зернові	49320	37,5	1381,5	200	2734	234	3120
Озимі, всього	27720	44,7	623,7	250	1563	123	1675
В т.ч. оз. Пшениця	25620	46	557,0	250	1392	112	1456
Озиме жито	2100	33	66,7	250	156	21	187
Ярі зернові, всього	11080	44,7	317,1	300	951	67	1123
В т.ч. кукурудза на зерно	6000	64	93,8	80	74	5	79
Ячмінь	4982	43,6	138,4	250	345	34	378
Овес	1800	38	47,4	300	141	21	162
Гречка	200	12	16,7	240	38	1	39
Просо	520	28	18,6	150	486	12	498
Зернобобові, всього	10520	39	268,8	300	804	-	804
В т.ч. горох	10000	40,2	248,8	300	744	-	744
Вика	520	26	20	140	28	-	28
Картопля всього	1100	119	9,2	3000	27	-	27
Пізня	1100	119	9,2	3000	27	-	27
Овочі	42000	154	278,1	30	83	-	83
Система кормових культур, всього	290000	520	557,7	5	27	-	27
Кукурудза	290000	520	557,7	70	390	-	390
Коренебульбоплоди	84000	706	119	23	28	-	28
Кормові буряки	84000	706	119	7	8	-	8
б/т і однорічні трави, всього	30367,8	46	661	7	46	-	46
Конюшина	21600	47,5	454,7	15	68	-	68
Викосуміш	8767,8	42,5	206,3	140	288	-	288
Конюшина	98784	240	411,6	20	82	-	82
Люцерна	82580	200	412,9	18	74	-	74
По укісні пожнивні	26580	100	265,8	-	-	-	-
Культурні пасовища	65681	150,3	437	-	-	-	-
Солома ярих культур	21220	85,7	247,6	-	-	-	-
Солома озимих культур	55440	59,3	620,6	-	-	-	-

Таблиця 12. Річна потреба в продукції рослинництва, вирощуваної в господарстві на рік освоєння нових сівозмін

Назва продукції	С.-г. культури	Потреба, ц
		продаж на ринку	внутрігосподарські потреби, побутові	насіння	корми	Всього
Зерно пшениці	Озима пшениця	23789	3048	1456	234	27654
Зерно жита	Озиме жито	1678	245	187	34	1876
Зерно кукурудзи	Кукурудза на зерно	5398	345	390	64	6567
Зерно ячменю	Ячмінь	4256	432	378	23	5123
Зерно гороху	Горох	7689	244	780	140	10567
Бульби картоплі	Картопля пізня	1067	34	27	12	1145
Овочі	Морква, капуста	41345	34	83	13	43567

4.5 Організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування

Добре проаналізувавши розташування культур в існуючій сівозміні і потребу в кормах для великої рогатої худоби господарства, видно, що там є розбіжності. А саме: худоба недостатньо забезпечена кормами. В зв'язку з цим, а також з метою покращення попередника для провідної зернової, найбільш вибагливої до попередників культури - озимої пшениці, можна змінити існуючу сівозміну. 4 поле можна повністю під горох, який є попередником дуже добре для озимої пшениці адже він відновлює поле азотом, і іншими поживними речовинами. Інші поля в господарстві більш менш відповідають сьогоднішнім умовам вирощування с/г культур. Можна зменшити на одне поле культурне шестипільне пасовище, зробивши його п'ятипільним (в зв'язку з недостатком кормів із злаково бобових багаторічних травосумішок) і перемістити його до дев'ятипільної сівозміни, поділивши його на ділянки, близькі за розташуванням до полів даної сівозміни. У зв'язку з цим схема чергування культур у новій сівозміні буде така:

1 польова зерно просапна 9-ти пільна сівозміна

1 конюшина - 205,8 га

2 озима пшениця - 205,8 га

3 кормові буряки - 119 га, картопля 9,2 га, кукурудза на силос - 77,6,

4 горох - 205,8

5 озима пшениця (пожнивні однорічні трави)

6 горох - 43 га, вика - 20 га, кукурудза - на силос - 142,9 га

7 озима пшениця - 145,4, озиме жито - 80,4 га

8 кукурудза на зерно - 93,8 га, кукурудза на силос 112 га

9 ячмінь - 138,4 га, овес 47,4 га, гречка - 20га

2 спеціальна овочева семипільна овочева сівозміна

1 люцерна

2 люцерна

3 огірки - 60 га, капуста - 77,6 га (пожнивні однорічні трави - 60 га)

4 томати - 60 га, інші овочі - 77,4 га

5 кукурудза на силос

6 капуста - 93 га, ранні овочі - 77,4 га

7 однорічні трави з підсівом люцерни

3 багаторічне 5 пільне пасовище

1 злако-бобові багаторічні суміші трав

2 злако-бобові багаторічні травосуміші

3 злако-бобові багаторічні травосуміші

4 злако-бобові багаторічні суміші трав

5 однорічні трави з підсівом злако бобових багаторічних травосумішей

В полі № 1 вирощуються багаторічні трави, які в свою чергу є найкращим попередником для озимих культур, по перше, вони залишають після себе багато азоту в ґрунті мають добре розвинену кореневу систему, чим змінюють в кращу сторону структуру ґрунту, покращують його фізичні властивості, водний, повітряний та тепловий режими. Залишають після себе в ґрунті велику кількість органічної речовини, сприяють зменшенню бур'янів в ґрунті - так званий спосіб „спосіб видушування”, тобто не дають змоги зійти бур'янам на протязі 2-3 років і в тих в свою чергу частина насіння гине. Що стосується шкідників, хвороб то їх кількість теж зменшується, адже вони не мають змоги довго зберігатись без свого господаря, тобто без зернових культур. Отже найкращі врожаї озимих зернових ми отримуємо після багаторічних трав, одним із основних критеріїв - є також те, що багаторічні трави рано звільняють площу, а це дає змогу якісно і своєчасно підготувати площу під озимі культури.

Озима пшениця в свою чергу є добрим попередником під буряки, адже поле озимої пшениці добре доглядалось, оброблялось гербіцидами, вносилась повна доза мінеральних добрив, невеликі кількості органічних добрив в ґрунті пройшов процес мінералізації пожнивних решток. Але в ґрунті залишилось мало азоту що для буряків є важливою умовою. Також озимі культури рано звільняють площі від врожаю, а це дає змогу добре обробити площу під наступну культуру, необхідно зробити глибоку зяблеву оранку, внести міндобрива. Що стосується хвороб, шкідників то у озимих зернових та кормових буряків спільних як таких немає, так що для буряків озимі зернові - це найкращий попередник.

Горох - добрий попередник для озимої пшениці, адже завдяки бульбочковим бактеріям що знаходяться на коренях, накопичилась велика кількість азоту, який так необхідний для живлення озимої пшениці.

Кукурудза на силос розміщується після однорічних злакових, тому що попередник залишає після себе багато рослинних решток, що переходять в азот та органічну речовину, що в першу чергу необхідно для хорошого росту і розвитку культури.

Горох, найкраще розміщувати після кукурудзи на силос, тому що під кукурудзу вносили органічні, та велику дозу мінеральних добрив. Кукурудза на силос швидко звільняє поле, а це дає змогу добре провести основний обробіток ґрунту, добре і ретельно підготувати площу під цю культуру, адже кукурудза на силос залишає потужну кореневу систему, яку необхідно добре подрібнити лущильниками, а пізніше заорати на велику глибину.

Ячмінь збир...