Перспективи розвитку і проблеми екології бджільництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

з дисципліни: «Технологія виробництва продукції бджільництва»

на тему: «Перспективи розвитку і проблеми екології бджільництва»

Зміст

Вступ

1. Передумови розвитку галузі бджільництва

2. Виробництво продуктів бджільництва спеціального призначення та оцінка їхньої якості

3. Стандарт на терміни та визначення у бджільництві

4. Законодавчі документи

4.1 Закон України «Про бджільництво»

4.2 Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл

5. Проблеми бджільництва в Україні

Висновки

Список джерел використаної літератури

Вступ

Бджільнимцтво -- галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл, отриманням меду, воску та інших продуктів бджільництва. Бджільництво також використовується для запилення сільськогосподарських рослин з метою підвищення врожайності. Продукти бджільництва також використовуються в медицині, фармакології, тощо. Бджола - споконвічна супутниця людини.

Україна є однією з провідних країн світу, що мають розвинене бджільництво. Його розвиток був забезпечений належними природно-кліматичними умовами, достатком медоносів у лісах, луках і степах, що сприяло одержанню високоякісного меду різних ботанічних сортів та інших цінних продуктів бджолиного гнізда. Україна займає вигідне географічне положення, що робить доцільним розвиток бджільництва в масштабах, які дають змогу виробляти продукцію не тільки для задоволення внутрішнього попиту, а й на експорт. Іншим фактором досягнутого поступу були активні пошуки вітчизняних учених і фахівців у напрямі розробки та запровадження ефективних методів розведення місцевих популяцій бджіл [1-3].

Вивчення можливих шляхів прискореного розвитку галузі бджільництва та формування ринку його продукції нині набуває пріоритетного значення. Насамперед, відсутній науково обґрунтований механізм формування та функціонування ринку продукції бджільництва. Не досліджені питання розвитку ринкових відносин між виробниками, переробниками та реалізаторами продукції бджільництва. Далеко недостатньо інформації щодо економічної ефективності виробництва продукції бджільництва. Така ситуація зумовлює необхідність проведення досліджень щодо підвищення ефективності їх взаємодії в напрямі формування ринку продукції бджільництва з метою збільшення продуктивності праці в бджільницькій галузі та більш повним задоволенням потреб в її продукції.

Однак, у результаті організаційно-структурних змін в аграрному секторі в останні роки в бджільництві, як і в багатьох інших галузях сільсьгосподарського виробництва, спостерігається негативна тенденція до скорочення чисельності бджолиних сімей та зниження їхньої продуктивності. Незважаючи на це Україна входить до п'яти провідних держав світу, що мають розвинене бджільництво. Ця галузь відіграє важливу роль в економіці країни та забезпечує виробництво меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути, запилення ентомофільних культур [4-6]. Великі площі медоносних угідь, сприятливі кліматичні умови, тисячолітній досвід утримання бджіл, високопродуктивний порідний потенціал бджіл свідчать про можливість подальшого розвитку та ефективного функціонування галузі [4-6].

1. Передумови розвитку галузі бджільництва

Питання розвитку галузі бджільництва і підвищення якості продукції бджіл у сучасних умовах сільськогосподарського виробництва набуває багатогранного (продуктивність сільськогосподарських культур, забезпечення внутрішнього і зовнішнього ринку в продукції та фармацевтичній сировині тощо) соціально-економічного значення. Особлива роль аграрного виробництва продукції бджільництва зумовлена, по-перше, виробництвом продуктів харчування для задоволення потреб населення, по-друге, виробництвом сировини для промисловості, по-третє -- забезпеченням валютних надходжень від реалізації продукції бджільництва на світовому ринку за умови високої конкурентоспроможності цієї експортоорієнтованої галузі. Концептуальною моделлю взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції бджільництва на різних стадіях життєвого циклу бджіл, або послуг, які надаються шляхом використання бджоло продукції. бджільництво стандарт якість

В умовах глобалізації та насичення ринків агропродовольчою продукцією на перший план виступає її якість, постійно зростаючі вимоги до неї поступово стають головними рушійними силами виробництва. Взагалі, якість харчового продукту -- це ступінь досконалості властивостей та характерних рис харчового продукту, які здатні задовольнити потреби і діючі вимоги, а також побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт. Під якістю продукції бджільництва розуміють кількісний вираз певних однорідних її властивостей, що характеризують міру спроможності даної продукції задовольняти потреби споживачів згідно з умовами використання і цільовим призначенням. При цьому слід враховувати обов'язкові параметри безпечності -- науково обґрунтовані та затверджені у встановленому законодавством порядку параметри (санітарні нормативи), включаючи максимальні межі залишків, максимальні рівні, допустимі добові дози і кількості включень, недотримання яких у харчових продуктах може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людини.

Державна підтримка галузі бджільництва здійснюється шляхом створення умов і сприяння розвитку бджільництва в Україні; проведення наукових досліджень і вжиття заходів щодо охорони та збереження генотипів бджіл; відшкодування витрат на ветеринарно-санітарне забезпечення бджільництва; надання пільг під час оподаткування відповідно до чинного законодавства; надання кредитів та залучення інвестицій на пільгових умовах; надання цільових субсидій та інших видів фінансової підтримки; підготовки спеціалістів із бджільництва; вжиття інших заходів економічного стимулювання. Фінансування загальнодержавних заходів у галузі бджільництва здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших, не заборонених законами України джерел.Фінансування загальнодержавних і регіональних цільових програм у галузі бджільництва здійснюється відповідно в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах на проведення селекційно-племінної роботи у тваринництві.

За своїми соціально-економічними та організаційними особливостями бджільництво України найбільш близьке до фермерства. Аналіз статистичних даних розвитку цієї галузі в країні за останні 10-15 років свідчить, що приріст бджолиних сімей спостерігався, в основному, за рахунок приватного сектора і тепер в ньому утримують 87 % бджіл. Програма селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва дасть змогу прискорити темпи розвитку господарств, спеціалізованих на бджільництві, забезпечить господарську і наукову основу економічного зростання цієї галузі.

Неоціненну допомогу в збільшенні виробництва продуктів харчування лікувально-оздоровчого спрямування може надати саме бджільництво-мед, пилок, маточне молочко тощо.

Крім того, бджоли є важливим, а в окремих видів й основним запилювальним джерелом рослинництва. Відомо, що завдяки запилювальній роботі бджіл врожайність ентомофільних сільськогосподарських культур зростає на 30-60 %, поліпшується якість плодів. Бджоли, збираючи нектар і пилок із квітів, мимоволі роблять при цьому перехресне запилення, переносячи пилок з одних рослин на інші, що сприяє значному підвищенню врожайності цих рослин. Користь від запилювальної роботи бджіл і від збільшення врожайності відвідуваних ними культур оцінюють у 10-15 разів більше, ніж прибуток від меду і воску. Наприклад, при запиленні гречки урожайність підвищується на 40-60 %, або на 5-7 ц/га. При перехресному запиленні значно збільшується урожайність сільськогосподарських культур, поліпшується якість насіння та плодів, підвищується вміст білка, вуглеводів та вітамінів. На жаль, цей резерв кількісно не досить визначений .

Утримання бджіл здоровими -- важливий чинник успішного розвитку бджільництва. Досягають оздоровлення насамперед за рахунок профілактичних заходів (дезінфекція, своєчасне поновлення бджолиних маток, формування та утримання сильних бджолиних сімей, дотримання санітарно-гігієнічних вимог), застосування новітніх препаратів проти збудників хвороб. Через шкідливість для організму бджіл та людини використання антибіотиків у бджільництві заборонено. У збереженні бджіл та одержанні безпечної продукції важливим є подальше вдосконалення роботи служби ветеринарної медицини, зокрема з надання практичної допомоги пасічникам щодо профілактики хвороб. За рахунок цих заходів можна попереджувати захворювання бджіл, покращувати їх розвиток і утримання та одержувати продукцію високої якості [7-8].

Загальновідомі досягнення вчених України щодо вдосконалення селекційної та племінної роботи в бджільництві. Міністерством аграрної політики визнано і затверджено в Україні чотири племзаводи, 10 племрозплідників, племінні пасіки. Племінна робота проводиться вченими з карпатськими та українськими бджолами. Відомо, що успіх пасічникування на 90 % залежить від матки, яка має бути племінною. Отже, важливим є нарощування виробництва високоякісних маток, в тому числі з використанням інструментальних методів осіменіння.

Економічно вигідно утримувати і вивозити на запилення тільки сильні сім'ї. У них створюються сприятливіші умови для відтворення, ніж у середніх і слабких сім'ях. Бджоли, виведені в сильній сім'ї, мають перевагу над слабкими як за розмірами тіла, довжиною хоботка, так і за життєздатністю, а отже, більше приносять нектару, пилку, ефективніше запилюють квітки. Завдяки кочівлі сильних сімей приріст урожаю можна збільшити вдвічі. Велике значення під час кочівлі має повне забезпечення бджолиних сімей стільниками та утримання їх у просторих вуликах. У разі такого забезпечення стільниками бджоли не будуть відчувати нестачі в чарунках для відкладання нектару і меду, що дасть змогу збільшити медозбір в цілому.

2. Виробництво продуктів бджільництва спеціального призначення та оцінка їхньої якості

У сучасних екологічних умовах у здоров'ї населення України спостерігається значне зни ження імунітету. Для його корекції не обхідно в раціоні харчування збільши ти частку натуральних продуктів з ви соким вмістом біологічно активних ре човин (БАР). Оптимальний шлях до вирішення цієї проблеми -- це вико ристання біологічно активних добавок (БАД).

В Україні розробка харчових доба вок -- це напрям, що тільки починає розвиватися. Донедавна наш ринок був насичений продукцією закордон них фірм. Першими препаратами з БАД в Україні з'явилися продукти американської фірми "Гербалайф", за ними -- компанії А ОМ (США), "Вітамакс" та інші.

Продукція вітчизняних фірм прак тично не відрізняється від імпортної. Це добавки до їжі або продукти з до даванням БАР, які мають лікувально-профілактичну й оздоровчу дію. Од нак є суттєва їх перевага над закор донними: вони розроблені з урахуван ням специфіки регіонів України, місцевої сировини і в 1,2-1.9 разів де шевші від імпортних.

Продукти бджільництва -- мед, ма точне молочко, бджолине обніжжя, перга -- помітно виділяються з-поміж інших натуральних продуктів насам перед високим вмістом біогогічно ак тивних речовин і сполук, які знахо дяться у збалансованому співвідно шенні і з високою ефективністю за своюються організмом, а також не мають шкідливих побічних дій. За ці властивості згідно із Законом України "Про якість та безпеку харчових про дуктів і продовольчої сировини” бджолопродукти віднесено до продуктів спеціального призначення, які мають лікувальні, дієтичні, лікувально-профілактичні, антиоксидантні, анаболічні та інші властивості і рекомендовано виробляти з них БАД з метою покращення і зміцнення імунітету на селення. В останні роки велику увагу нада ють новому нетрадиційному продукту бджільництва личинкового походжен ня, до якого відносять личинок відкри того бджолиного розплоду (личинок трутнів, бджолиних маток, робочих бджіл), а також личинок великої бджо линої вогнівки, як супутньому до бджільництва виду продукції. Личинка бджоли харчується і росте, накопичує в своєму тілі значний збалансований запас поживних речовин, які необхідні для росту та розвитку живого ор ганізму до стадії імаго, за дуже корот кий термін (5-6 днів). Цей факт підштовхує до думки про те, що в тілі личинок підібрано комплекс біологічно активних сполук, які можна використати для повноцінного росту та розвитку будь-якого живого ор ганізму.

В Інституті бджільництва ім.П.І.Прокоповича проведено значну науково-дослідну роботу з розробки технології вирощування всіх видів бджолиних особин і личинок великої бджолиної вогнівки, визначено режим виготов лення біомас, їх транспортування і зберігання, а також розроблено тех нологію виготовлення порошків з біомас: Білар-1 (трутневих личинок). Білар-2 (маточних личинок), Білар-3 (личинок робочої бджоли), Гретавіск (личинок великої бджолиної вог нівки), а також затверджено Технічні умови України (ТУУ -- на порошок з відкритого бджолиного розплоду "Білар і ТУУ -- на біомасу великої бджолиної вогнівки).

Порошки Білар і Гретавіск пройшли доклінічні дослідження і встановлено, що вони (за даними Національного фармацевтичного університету) не токсичні, не патогенні, мають ліку вально-профілактичні властивості, ви соку протитуберкульозну активність і надзвичайну імуномодулюючу дію. що стимулює Т-клітинні реакції імунітету й антитілопродуцентів селезінки.

3. Стандарт на терміни та визначення у бджільництві

Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича завершив розробку Державного стан дарту України "Бджіль ництво. Терміни та визначен ня'" на заміну ДСТУ 2 154^ч93. Стандарт охоплює вживані в сучасній українській, російській та англійській мовах терміни з бджільництва та низки суміжних наук --біології, зоології, генетики, фізіології та ботаніки, які мають без посереднє відношення до бджільництва. Стандарт містить назви основних ентомофільних культур, що трапляються на території України, найпоширеніших захворювань бджіл, біологічно активних сполук, що вхо- дять до складу апіпродуктів та створених на їхній основі препаратів, і по нять, що стосуються галузі.

Стандарт включає 8 розділів: загальні поняття, біологія бджіл, медо носна флора, розведення та утримання бджіл, хвороби бджіл, технологія продуктів бджільництва, апітерапія, пасічний інвентар та будівлі.

До розділу "Загальні поняття'' вхо дять терміни, які характеризують бджільництво як галузь сільського господарства, що займається розве денням та утриманням бджіл для одержання меду, воску, бджолиного обніжжя, прополісу, маточного молоч ка та бджолиної отрути.

Розділ "Біологія бджоли" висвітлює особливості бджолиної сім'ї як біологічної і господарської одиниці, що складається із кількох десятків тисяч робочих бджіл, матки, трутнів, які мають загальне походження, тур бується про потомство і точний роз поділ- функцій між бджолами різних генерацій та вікових груп та відрізняється своїм фізіологічним станом. Кожен із членів бджолиної сім'ї не здатний самостійно існувати. Терміни, наведені в стандарті, харак теризують розвиток бджолиної сім'ї, її анатомію, фізіологію, поведінку окре мих особин, взаємозв'язок між ними. У розділі "Розведення та утриман ня бджіл" подано термінологію з племінної роботи, породного району вання бджолиних сімей тощо. Особ ливу увагу приділено термінам з селекційної роботи та її форм.

Характеризуються методи виведення маток, їх осіменіння. Характеризуються терміни: порода, породна група, тип та лінія, зимостійкість, плодючість ма ток, сила сім'ї, методи розведення бджіл, види схрещування тощо.

У розділі "Медоносна флора" представлені рослини, які найбільш характерні для території України. Пе редусім це медо- та пилконоси. Ос новним резервом підвищення вро жайності ентомофільних культур є за пилення їх бджолами. А від потуж ності медоносної бази, її доступності для освоєння залежать напрям спеціалізації і прибутковість пасік.

Для сучасного бджільництва ха рактерне багаторазове кочування пасік на медозбір, насичення їх на не великій території, відновлення загиб лих бджолиних сімей за рахунок стільникових та безстільникових па кетів, одержаних з різних пасік. За цих обставин складаються умови, що сприяють поширенню хвороб бджіл. У розділі "Технологія продуктів бджільництва" подано кла сифікацію, зберігання та характерис тику якості продуктів бджільництва.

Одним із важливих є розділ "Апітерапія", в якому охарактеризовано використання продуктів бджільництва з лікувальною та профілактичною метою. Продукти бджільництва (бджолина отрута, про поліс, мед, маточне молочко, перга, віск, рутневий гомогенат) викорис товують у натуральному вигляді чи в суміші з рослинами, а також у вигляді фармакологічних препаратів з точним дозуванням діючої речовини, які випу скаються у вигляді пігулок, мазей екс трактів, настоянок, свічок.У розділі "Пасічний інвентар і будівлі" описуються пристрої, інстру менти, механізми та обладнання для проведення робіт у бджільництві, зок рема комплект для огляду бджіл, інвентарю, який використовують під час штучного виведення маток, наво щуванні рамок, для відкачування ме ду та інвентарю загального призна чення. Конкретизовано пристрій для навантаження та розвантажування бджолиних сімей, обладнання для одержання пилку, прополісу, маточ ного молочка та бджолиної отрути. Характеризуються технологічні лінії одержання і первинної переробки ме ду, воску та іншої продукції.

Створення цього Стандарту зу мовлене відродженням української науки і культури, розвитком ук раїнської мови, яка поповнюється но вими лексичними одиницями та по требою нормалізації і стандартизації термінології, що використовується у бджільництві. Стандарт має стати своєрідним довідником для фахівців та осіб, які працюють у галузі.

4. Законодавчі документи

В сучасних умовах формування ринкових відносин, коли більшість бджологосподарств знаходиться у приватній власності, система організації бджільництва в Україні має такий вигляд. Головною зєднуючою ланкою між Міністерством аграрної політики, як державним організмом, і бджологосподарст вами є Національна асоціація „Укрбджолопром”. Міністерство аграрної політики делегує частину своїх повноважень асоціації у питяннях розподілу коштів на виконання Загальнодержавної програми селекції в твариництві, а також щодо питань проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов”язані з племіними (генетичними) ресурсами, та ін.

Більшість пасічників є членами громадянської організації „Спілка пасічників України”. Наукове забезпечевання галузі здійснює Національний науковий центр „Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича УААН” та спеціалізовані кафедри вищих навчальних закладів. Підготовка кадрів для галузі бджільництва проводиться в декількох вищих навчальних закладах сільсько-господарського спрямування, в чотирьох технікумах та 14середніх професійно-технічних училищах. Україна - член міжнародних організацій з бджільництва „Апімондія” та „Апіславія”.

4.1 Закон України «Про бджільництво»

Важливим законодавчим актом щодо функціонування галузі є прийнятий в лютому 2000 р. Закон України „Про бджільництво”:

Цей Закон регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом [9].

4.2 Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл

Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл розроблена відповідно до статті 12 Закону України “Про ветеринарну медицину”, Закону України “Про бджільництво”, Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1277 “Питання Державного департаменту ветеринарної медицини”, та з метою посилення заходів профілактики і боротьби з хворобами бджіл.

Ця Інструкція є обов'язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами.

Міністерства Аграрної політики станом на 02.01.2003 року.

Пожежна безпека на пасіці. Про пожежну безпеку мають дбати всі, в тому числі й пасічники. Ніщо не горить так швидко, як просочені воском та прополісом вулики й рамки. Трапляються навіть людські жертви. Щоб не потрапити до їх числа читайте поради МНС.

Зразок статуту спілки пасічників. Даний зразок є статутом діючої спілки пасічників м. Києва. Він може видозмінюватись в залежності від місцевих особливостей та цілей, які ставить перед собою товариство.

5. Проблеми бджільництва України

Відомо, що з допомогою бджіл можна додатково одержати до третини врожаю ентомофільних культур, суттєво підвищити якість плодів. Продукція бджільництва сприяє оздоровленню нації.

Між тим, бджільництво України, бджолярі-трудівники не відчувають належної підтримки з боку держави. На виставку-ярмарок 2007 року в Експоцентрі України. з'їхалося багато бджолярів майже зі всіх регіонів України, привезли чудову про дукцію бджільництва. Та реалізувати її вдалося дуже мало. Однією з причин цього була відсутність належної реклами про ярмарок і, зокрема, про продукцію бджіль ництва, низька купівельна спроможність основної маси населення. Тому більшість бджолярів поверталася додому в пригні ченому стані та зробивши великі витрати на "кочівлю" з медом до Києва й у зво ротному напрямку.

Чому ж так? Складається враження, що бджолярі залишені сам на сам зі своїми проблемами. А їх багато. Одна з головних -- реалізація меду. Часто буває простіше одержати мед, ніж його реалізувати. Бджо лярі намагаються його реалізувати будь-де. А можна ж на державному рівні орга нізувати його заготівлю за прийнятними цінами,з подальшим його фасуванням, переробкою та реалізацією, в тому числі за кордон. Заслуговують на увагу також ініціативи щодо створення кооперативів із заготівлі та реалізації продукції бджільництва силами колективів первинних товариств бджолярів. З'явила ся також надія і у зв'язку з заснуванням Братства бджолярів України.

Максимально можливі зусилля щодо розвитку бджільництва України проводить Науковий центр "Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича" та його філіали. Вже давно пора, щоб цією справою займа лася держава. А в Міністерстві аграрної політики (чи не занадто вже політики?) питаннями бджільництва, по суті, не зай мається ніхто. У складі Міністерства треба створити управління, а то і департа мент бджільництва, які б безпосередньо займалися багатогранною роботою щодо розвитку бджільництва, з виділенням відповідних коштів з бюджету, адже вони окупляться сторицею.

В Україні гостро постала проблема кор мової бази бджільництва. З занепадом га лузі тваринництва різко скоротилися по сіви кормових культур (вони ж і медодаї), подорожчали паливно-мастильні матеріа ли, внаслідок чого організація кочівель па сік стає проблематичною. Хочеться кри чати: зупиніть нищення медодайних ку щів, дерев (акація біла, липа та ін.), в тому числі в полезахисних лісосмугах. Через недолугу практику спалювання стерні гине корисна мікрофлора, комахи, вигорає гумус, летять в повітря поживні речовини, горять лісосмуги, навіть дійшло вже до заповідного степу (Асканія Нова). Цей злочин слід зу пинити назавжди, можливо з залученням Міністерства внутрішніх справ, правоохо ронних органів.

Який же вихід щодо зміцнення кормової бази бджільництва в ситуації, що склалася? Це запровадження спеціальних сівозмін з набором медодаїв, що забезпечують без перервний конвеєр надходження нектару, розширення посівних площ під фацелією, бобовими, ріпаком, в тому числі в сумісних посівах тощо, освоєння непридатних для сільськогосподарського виробництва зе мель та інше. Не повинне стояти осторонь цієї проблеми і Міністерство лісового гос подарства. Подивіться на землю України-неньки з висоти польоту літака - 2-3 км. Перед вами жахлива картина: буквально мільйони гектарів земель еродовані - по різані ярами, балками, змивається гумус, втрачаються посівні площі. Такі землі слід негайно замінити перш за все медодайними культурами, у тому числі акацією (білою, жовтою, рожевою), липою, кленами тощо. Є ж чудовий приклад - заліснена Канівщина, яка дуже приваблива для бджо лярів зі всієї України. Лісничі повинні роз ширювати площі розсадників та створю вати нові для вирощування лісових культур, забезпечувати посадковим матеріалом бджолярів, їх первинні товариства. Останні також не повинні бути байдужими. Всі ми можемо виростити акацієві ліси, поліпшити кормову базу бджільництва за рахунок ко лективних внесків на придбання необ хідного посівного матеріалу, його посіву, за ліснення еродованих земель тощо. По вчальний досвід у цій справі мають бджолярі Чернігівщини.

Відомо, що майбутнє пасічництва України - у створенні великих спеціалізо ваних пасік, ферм з високим рівнем меха нізації виробничих процесів, впровадження прогресивних технологій, в тому числі з використанням зарубіжного досвіду і на цій основі збільшення виробництва та здешевлення продукції бджільництва, підвищення рівня рентабельності. Пасіки промислового типу повинні бути створені в кожному районі, а елементи відпрацьо ваних технологій з врахуванням зональ них особливостей - впроваджуватися і в практику бджолярів-любителів.

Гострою є проблема забезпечення бджолярів спеціальною літературою. Держава дуже мало виділяє коштів на її видавництво.

Слід значно розширити мережу закладів з підготовки фахівців з бджіль ництв, залучати молодь до опанування бла городною професією бджоляра.

Настала пора вдосконалити і роботу нашої служби ветеринарної медицини, яка вже тепер заслуговує високої оцінки. Йдеться про профілактику щодо виник нення та поширення захворювань бджіл. Згадаймо розлогі статті в спеціальній лі тературі після загибелі в Україні третини бджолиних сімей, в яких проаналізовані причини цієї трагедії та можливі заходи, які могли б цьому запобігти. На мій пог ляд, службою ветеринарної медицини під контроль повинні бути взяті всі пасіки Ук раїни. В кожному районі через місцеву пре су повинні друкуватися бюлетені щодо стану бджолиних сімей, поради бджолярам щодо проведення профілактичних заходів з оздоровлення бджолиних сімей залежно від епізоотичної ситуації, стану погоди тощо. Бджолярам повинна надаватися практична допомога за окрему плату.

Племінна робота у бджільництві повинна мати надійне державне фінансування. Адже відомо, що за інших різних умов успіх справи у бджільництві на 90% залежить від якості матки, вона повинна бути племінною.

Не розв'язується питання щодо стимулювання пасічників за організацію запилення ентомофільних культур. Гостро постала проблема щодо контролю за якістю продукції бджільництва, попе редження потрапляння антибіотиків у мед, фальсифікації продуктів бджільництва.

Вже давно настала пора організації на лежної реклами продукції бджільництва на радіо, телебаченні, у періодичній пресі. Адже йдеться про здоров'я нації.

Слід відновити практику відпуску бджо лярам цукру для підгодівлі бджіл за зни женими цінами. Нині ж допомога бджо лярам є недостатньою, вона символічна.

Тут зазначено лише головні проблеми бджільництва, розв'язання яких сприятиме його розвитку, зростанню виробництва, зде шевленню, а отже й доступності продукції бджільництва для кожної родини, зростан ню благополуччя населення та віри у кра ще майбуття.

Висновки

Бджільництво - важлива галузь сільського господарства, яка поєднує технологію утримання бджолосімей і переробку продукції, контроль її якості й забезпечення галузі необхідним обладнанням.

Бджільництво як невід'ємна частина агропромислового комплексу є прибутковим. Потреба в його продукції ніколи не знижувалася до критичної позначки ліквідації галузі, оскільки продукція бджільництва завжди була й буде складовою частиною харчування, засобів лікування, профілактики захворювань, а отже, підвищення працездатності. Нарощування темпів виробництва продукції бджільництва дасть змогу забезпечити вітчизняні переробні підприємства сировиною й вийти на рівень експортних операцій на зовнішньому ринку.

Основними завданнями маркетингу в бджільництві мають стати: формування й стимулювання попиту на продукцію та функцію запилення ентомофільних культур; забезпечення обґрунтованості управлінських рішень і планів роботи галузі, а також збільшення обсягу та планування її виробництва й цін.

Сучасне бджільництво - важлива галузь народного господарства і національної економіки, джерело багатства і здоров'я нації. Воно володіє невичерпними ресурсами і великим потенціалом для свого розвитку.

Вітчизняне бджільництво - має велике майбутнє в умовах вільної України.

Великий класик українського бджільництва П.Прокопович зазначав, що пасічництво - заняття не таке просте, як може здаватися на перший погляд. Оволодіти ним одразу неможливо. Воно потребує безконечної відданості, справжнього покликання, захоплення, любові і щедро віддячує лише тим, хто віддається йому сповна, усією душею.

Список джерел використаної літератури

1. Аветисян Г. А. Разведение и содержание пчел / Г. А. Аветисян. -- М.: Колос, 1983. -- 272 с.

2. Алексеенко Ф. М. Справочник по болезням и вредителям пчел / Ф. М. Алексеенко, В. А. Ревенок, М. А. Чепурко. -- К. : Урожай, 1991. -- 240 с.

3. Билаш Г. Д. Селекция пчел / Г. Д. Билаш, Н. И. Кривцов. -- М. : Агропромиздат, 1991. -- 304 с.

4. Вакуленко Л. Л. Експорт та імпорт меду натурального та іншої сільськогосподарської продукції : сучасний стан і проблеми [Текст] : Зб. наук. пр. / Л. Л. Вакуленко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв, 2007. -- Вип. 2 (40). -- С. 79-86.

5. Вакуленко Л. Л. Теоретичні основи аналізу ринку меду натурального: Зб. наук. пр. Херсонського держ. аграр. ун-ту. / Л. Л. Вакуленко // Таврійський наук. вісник. -- Херсон, 2008. -- Вип. 58. -- С. 231-237.

6. Гриник С. Екологічні аспекти виробництва продуктів бджільництва / С. Гриник // Український пасічник. -- 2008. -- № 7. -- С. 33-37.

7. Цехмістренко Г. А. Аналіз світової структури виробництва і торгівлі медом / Г. А. Цехмістренко // Пасіка. -- 2006. -- № 1. -- С. 26-29.

8. Яценко О. М. Cучасний стан галузі бджільництва у світі та Україні / О. М. Яценко // Вісник ДАЕУ. -- 2008. -- № 1. -- С. 218-226

9. Закон України «Про бджільництво» № 1492-III вiд 22.02.2000 р. // zakon.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru