Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Розробка проекту лісових культур для Криницького лісництва

Розробка проекту лісових культур для Криницького лісництва

Головна особливість природно-кліматичних умов району досліджень. Основні положення організації і ведення лісового господарства. Характеристика лісовідновлення та лісорозведення. Розрахунок потреби в садивному матеріалі і вартості створення культур.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 16.12.2014
Размер файла 1,3 M
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Аналітичний огляд

2. Методи і методика досліджень

3. Природно - кліматичні умови району досліджень

3.1 Характеристика території і лісорослинних умов

3.1.1 Місцезнаходження і площа лісництва

3.1.2 Рельєф

3.1.3 Основні риси клімату

3.1.4 Характеристика ґрунтів

3.1.5 Фітоценотичний покрив

3.2 Основні положення організації та ведення лісового господарства

3.2.1 Відомості про об'єкти природно-заповідного фонду та тимчасове довгострокове користування

3.2.2 Основні положення організації лісового господарства

3.3 Лісовідновлення і лісорозведення

3.4 Постійна лісонасінна база

3.5 Заготівля лісового насіння у Криницькому лісництві ДП «Бучацьке ЛГ»

4. Результати роботи та їх обговорення

4.1 Характеристика лісокультурного фонду на 2015 рік

4.2 Проектне завдання з лісових культур

4.3 Обґрунтування типів і технологій створення лісових культур

4.4 Розрахунок потреби в садивному матеріалі і вартості створення культур

5. Організація праці і техніка безпеки

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Ліси України, загальною площею близько 10,5 млн. га в даний час характеризуються суттєвим переважанням штучних насаджень - лісових культур над природними. Так, згідно даних проф. Генсірука С. А. у продовж останніх 70 років на Україні посіяно та посаджено близько 5 млн. га лісів [4, с. 6]. Крім цього, лісовими підприємствами створено понад 1,3 млн. га захисних насаджень і 440 тис. га полезахисних лісосмуг [5, с. 3], які розміщені на землях підприємств різної форми власності і захищають від ерозії та суховіїв понад 13 млн. га орних земель.

Тенденція до переважання штучних насаджень над природними в нашій державі продовжує зберігатися. Залісення планово зрубаних ділянок відбувається, за рідким винятком, шляхом створення лісових культур, що дозволяє щорічно збільшувати площі штучно створених лісів на 32-35 тис. га.

Урядом країни в травні 2002 р. була прийнята до виконання комплексна програма "Ліси України", згідно якої передбачається до 2015 р. збільшити площу лісів держави на 2,0-2,5 млн. га, що забезпечить зростання лісистості до рівня 19-20%. Виконання цієї програми базується винятково на створенні лісових культур, для чого Кабінетом Міністрів України заплановано виділення із державного та місцевих бюджетів значних відповідних коштів.

Виконання цієї програми вимагає не лише наявності фінансового забезпечення, але і великої кількості кваліфікованих фахівців лісокультурного спрямування, які забезпечать організацію і керівництво роботами.

Метою курсової роботи є складання проекту лісових культур для Криницького лісництва ДП "Бучацьке ЛГ".

Завдання досліджень - вивчення наукової літератури, яка стосується теми роботи; складання методики досліджень, вибірка інформації щодо лісокультурного фонду лісництва, обґрунтування типів, технології створення лісових культур на даній ділянці.

Об'єкти досліджень - лісокультурний фонд Криницького лісництва ДП " Бучацьке ЛГ ".

Робота складається із вступу, п'ятьох розділів - аналітичного огляду, методів і методик досліджень, природно кліматичних умов досліджуваного підприємства, результатів роботи та їх обговорення, організації праці і техніки безпеки, а також висновків, списку використаних джерел і додатку.

1. Аналітичний огляд

Для збереження екологічної рівноваги в лісових біогеоценозах, найважливішу роль відіграє процес відтворення лісових ресурсів, який у західному регіоні України переважно відбувається шляхом створення лісової культури. Навіть у багатих типах лісу, щоб запобігти заміні головних автотрофних порід другорядними, доцільно застосовувати штучне лісовідновлення [1,2,3]. Саме лісові культури повинні збагатити природний склад лісів, не допустити його збіднення. При цьому склад штучного насадження повинен обов'язково відповідати типу лісу. Ігнорування цього аспекту призводить до зниження продуктивності, цінності та погіршення санітарного стану культур [4]. Участь цінних аборигенних порід у складі насадження зменшується, якщо не брати до уваги складні взаємовідносини між деревними породами, у процесі яких породи з меншим ступенем конкурентоздатності випадають зі складу насадження або ростуть по IV--V класу Крафта [5].

Відомо, що природні насадження більш стійкі та довговічні, ніж штучно створені. Процесу природного відновлення цінних порід під наметом стиглих насаджень, зокрема у західному регіоні, присвячені роботи багатьох дослідників [6,7,8], що дає змогу простежити активність та надійність процесу природного відновлення головних порід. Висновки науковців свідчать про складність лісовідновного процесу, наявність негативних особливостей, які полягають головним чином у наступному:

а) природне відновлення дуба в його корінних типах -- судібровах та дібровах відбувається, здебільшого, незадовільно, переважно зі зміною порід (на граб та м'яко-листяні);

б) після головної рубки дубових насаджень відновлення відбувається за рахунок порості дуба з незначною участю насінних екземплярів;

в) незначна кількість екземплярів дуба в підрості в окремих випадках, є в суборових типах лісорослинних умов, що дає можливість сформувати складне насадження із сосни в першому та дуба -- в другому ярусі;

г) природне відновлення на соснових вирубках відбувається
незадовільно, у недостатній кількості або зовсім відсутнє. Здебільшого сосна
замінюється на м'яко-листяні породи (головним чином березу) [9,10].

Заміна дуба та сосни в їх корінних типах лісу менш цінними породами природним шляхом пояснюється їх слабкою конкурентоздатністю в боротьбі з трав'яною рослинністю, періодичністю плодоношення, знищення насіння гризунами, повільним ростом у молодому віці тоді як самосів граба, берези чи осики росте дуже швидко, а їхня поросль -- ще інтенсивніше.

Внаслідок осушувальних меліорацій, зниження повноти деревостанів прохідними рубками, випасу худоби, рекреаційних навантажень тощо спостерігається послаблення плодоношення дерев. Це особливо стосується однієї з найцінніших порід -- дуба, який має найвищу продуктивність у корінних типах -- дібровах. Підріст дуба трапляється у вигляді торчків і лише у зріджених деревостанах. Після рубки природне відновлення супутніх порід заглушує рідкі сходи дуба. Тому найбільш ефективним і надійним шляхом відновлення дібров є створення, лісових культур[11].

У типах лісорослинних умов, які не зазнали активного впливу людини, під наметом насаджень природне відновлення переважно задовільне. В місцях інтенсивної лісогосподарської діяльності часто спостерігається заміна головних порід супутніми як наслідок поганих урожайних років дуба, сосни, бука. Підріст головних порід, що з'являється під наметом спілих деревостанів, внаслідок суцільних чи останнього прийому поступових рубок влітку з використанням тракторного трелювання майже повністю знищується, тому на зрубах здебільшого треба створювати суцільні лісові культури. Крім того, затрати на догляд за підростом дуба у 3 -- 5 разів вищі, ніж затрати на догляд за культурами, створеними рядовим способом чи в коридорах. Тому при суцільних рубках необхідне переважно штучне лісовідновлення, що забезпечить відновлення лісів з необхідним складом деревних порід. При цьому повною мірою слід використовувати природне відновлення як головних, так і другорядних порід[12].

Лісівничо-екологічною оцінкою ефективного ведення лісового господарства є можливість відтворення високопродуктивних, біологічно стійких корінних деревостанів природним шляхом. За тривалий період господарської діяльності у букових лісах регіону сформувалась система рубань, спрямована на їх природне поновлення та збереження багатогранних екологічних функцій. У них переважно здійснюють двохприйомні рівномірно-поступові рубання, які орієнтовані на попереднє і супутнє поновлення і відзначаються, загалом, позитивним лісівничо-екологічним ефектом [13, 14].

Дослідження відновних процесів під наметом деревостанів виконано на 28 пробних площах в умовах свіжої та вологої дубово-грабової бучини. Вивчення структури природного поновлення на зрубах здійснено на 20 об'єктах кінцевого прийому рівномірно-поступового рубання. Встановлено, що в букових деревостанах, відведених у рубання головного користування, кількість однорічних сходів деревних порід змінюється у широких межах від 0,3 до 140,3 тис. шт./га, за середнього значення 58,2 тис. шт./га. Видова структура молодого покоління досить різноманітна, а середній склад сходів - 5Бкл2Гз2Дз1Яв+ Клг, Яс.

Кількість підросту варіює у діапазоні від 0,3 до 77,2 тис. шт./га, за середнього значення 39,4 тис. шт./га. Видова структура підросту схожа із структурою ювенільного однорічного покоління. За середнього складу підросту - 5Бкл2Гз2Клг1Яв+Дз, од.Яс спостерігається домінування бука лісового. Слід відзначити, що участь дуба у складі підросту зменшується порівняно із сходами, натомість, зростає участь клена гостролистого.

Характер розподілу природного поновлення по площі репрезентує показник трапляння - виражене у відсотках відношення кількості облікових площадок з поновленням головної та господарсько-цінних порід до загальної

кількості облікових площадок, закладених на ділянці.

Сходи бука відзначаються відносно рівномірним поширенням по площі - показник трапляння становить 75 %. Для дуба звичайного, граба, явора, клена гостролистого, ясена притаманне групове поширення по площі, а найнижче трапляння ясена - 6,2 %. Підріст бука поширений по площі рівномірно, явір, граб та клен гостролистий характеризуються відносно рівномірним розміщенням, а дуб, ясен та в'яз - груповим (рис. 1).

Рис. 1 Показники трапляння природного поновлення деревних порід під наметом букових деревостанів

Між кількістю природного поновлення і його траплянням встановлено

тісний кореляційний зв'язок (r = 0,86; y = 45,565Ln(x) - 96.365). За показником трапляння деревної породи у складі підросту можна прогнозувати її подальшу участь у структурі майбутнього деревостану.

Проаналізовано характер відновлення деревних порід залежно від типів розмірної структури деревостанів. За коефіцієнтом варіації діаметрів виділено три структурні групи букових лісостанів: просту (V?25 %,), складну (V=26-60 %) і дуже складну (V?61 %). Під наметом деревостанів простої розмірної структури кількість підросту бука значно більша, ніж у складних та дуже складних за будовою насадженнях - відповідно у 2,3 і 5,6 разів (табл. 1).

Табл. 1. Кількісні показники підросту залежно від типу розмірної структури деревостанів

Отримані результати досліджень узгоджуються з літературними даними [15-17], в яких йдеться, що в деревостанах простої структури відновлювальні процеси бука інтенсифікуються за рахунок оптимальніших умов для виживання і розвитку cходів. Стосовно висотно-вікової структури, то під наметом лісу переважає дрібна фракція природного відновлення, на яку припадає 67 %. Середня висотна група становить 25 %, а найменше великого підросту - 8 %.

За терміном виконання рубання виділено чотири категорії зрубів: свіжі (фаза екстремальної зміни умов життєдіяльності природного поновлення); 1-2-річні (фаза адаптації); 3-5-річні (фаза індивідуального та групового росту) та 6-10-річні (фаза формування молодняка).

Загальна кількість підросту на різновікових зрубах у букових типах лісу змінюється в межах від 10,6 до 70,1 тис. шт./га, а в середньому вона становить 35,3 тис. шт./га (табл. 2).

Табл. 2. Усереднені кількісні показники підросту на зрубах різного віку

На свіжих зрубах кількість підросту становить 23,6 до 47,6 тис. шт./га (бука - від 13,1 до 44,3 тис. шт./га). З віком частка бука у складі підросту поступово зменшується - від 64,1 % на свіжих зрубах до 37,0 % на 6-10-річних, а участь клена гостролистого та явора досить стабільна. Дуб звичайний присутній тільки на свіжих та 1-2-річних зрубах у незначній кількості, якої недостатньо для відтворення корінних деревостанів. На 1-2-річних зрубах і в подальшому спостерігається інтенсивне заселення м'яколистяних порід (береза, осика, верба козяча).

Згідно з оцінювальною шкалою природного поновлення [18], на 40 % обстежених об'єктів природне поновлення класифікується як задовільне (густе з відносно рівномірним розміщенням по площі), а на 60 % - добре (дуже густе з рівномірним розміщенням по площі).

Аналіз висотної структури поновлення засвідчив, що на свіжих та 1-2річних зрубах домінує дрібна фракція підросту - відповідно 92 % та 67 %. На 3-5-річних зрубах спостерігається переважання середнього підросту - 51 %.

На 6-10-річних домінують середня (33 %) та велика (48 %) фракції, а частка дрібного підросту становить лише 19 % (рис. 2).

Наведені дані ілюструють зміну вертикальної структури підросту з віком та активізацію процесів змикання його по площі. Вивчення модельних екземплярів свідчить, що на більшості свіжих зрубів переважає дрібний підріст бука, середній вік якого становить 3-5 років. Віковий діапазон явора і клена гостролистого вказує на їх попереднє походження, оскільки на свіжих зрубах він становить відповідно 7,2±1,2 та 6,7±1,1 років. М'яколистяні породи, зазвичай, поселяються на площі після виконання кінцевого прийому рубання.

Узагальнюючи результати виконаних досліджень, відзначимо, що під наметом деревостанів найбільш успішно відбувається природне поновлення ценопопуляцій бука лісового і це підтверджується кількісними показниками.

Рис. 2 Співвідношення висотних груп підросту на зрубах різного віку

Під час здійснення першого прийому рівномірно-поступових рубань за відсутності сходів і підросту бука доцільно формувати деревостани простої

структури, вирубуючий нижній ярус та перерослі екземпляри молодняка з пониженою життєздатністю. Вибірку дерев треба здійснювати відносно рівномірно, без утворення великих за площею "вікон", які потім інтенсивно заростають трав'яною і чагарниковою рослинністю. При цьому, повнота деревостану перед кінцевим прийомом не має бути нижчою 0,5. З метою сприяння поновленню, перший прийом поступового рубання доцільно виконувати у насіннєві роки бука.

Основним способом лісовідновлення бука лісового у свіжих і вологих дубово-грабових бучинах із врахуванням особливої лісівничої ролі першого прийому поступового рубання має бути природний. Дуб звичайний природним шляхом відновлюється незадовільно, тому з метою відтворення корінних деревостанів доцільно створювати його часткові культури.

Садіння суцільних лісових культур на зрубах необхідно проводити тільки на тих ділянках, де підріст бука та інших господарсько цінних порід рідкий або відсутній, а на ділянках з поновленням середньої густоти та нерівномірним поширенням по площі доцільно створювати часткові культури.

2. Методи і методика досліджень

Як відомо, розробка методики виконання любої науково-дослідної роботи є вагомим і визначальним етапом досліджень, який повинен гарантувати якісне її виконання на сучасному рівні.

За основу планових досліджень покладені вимоги чинної нормативної бази з ведення лісового господарства, зокрема «Правил відновлення лісів і лісорозведення (Київ 1996);» «Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів (Київ 1997).» Окрім цього при плануванні окремих технологічних операцій на лісокультурних площах були використані матеріали багаторічних досліджень співробітників УкрНДІгірліс, практичні рекомендації та порадники.

В аналітичному огляді основна увага звернена на розкриття сучасного місця штучного лісовідновлення в системі заходів з відтворенням лісів.

Вибірка відомчих даних щодо природних кліматичних умов розміщення підприємства, планових і фактичних обсягів лісовідновлення; характеристика лісокультурного фонду та інших, проведена на підставі основної звітної інформації та матеріалів безперервного лісовпорядкування.

При підготовці вихідних даних для складання проектів лісових на конкретних лісокультурних площах послуговувалися загальноприйнятою методикою В.В. Огієвського і А.А. Хірова «Обстеження і дослідження лісових культур» (Ленінград 1967).

Висновки сформульовані в розрізі основних розділах роботи. Вони витікають з неї та враховують місцевий виробничий досвід планування та виконання лісокультурних заходів.

Предметом аналізу в огляді служили новітні ідеї і проблеми; можливі підходи до вирішення тих чи інших проблем; результати теоретичних і експериментальних досліджень; передовий виробничий досвід вітчизняних та зарубіжних підприємств.

3. Природно - кліматичні умови району досліджень

3.1 Характеристика території і лісорослинних умов

3.1.1 Місцезнаходження і площа лісництва

Криницьке лісництво, загальною площею 3229 га. Входить до складу ДП «Бучацьке лісове господарство» і розміщене в північно-західній його частині на території двох адміністративних районів (Бучацький і Монастириський).

Лісові масиви Криницького лісництва розміщені в підрайоні свіжих і вологих грабових і букових дібров Тернопільського Придністровського лісо- рослинного району Західної провінції.

3.1.2 Рельєф

Рельєф представляє собою високо підняте, сильно розсічене плато. Окремі точки цієї місцевості досягають 445 м над рівнем моря. Територія має загальний ухил із півночі на південь і південний схід, порізана глибокими, але неширокими долинами. Схили різних долин звичайно круті і обривисті. Процеси заболочування практично відсутні.

3.1.3 Основні риси клімату

В цілому клімат району розміщення лісництва сприяє для нормального росту наступних деревних і чагарникових порід: бук лісовий, дуб звичайний, ясен звичайний, граб звичайний, модрина європейська, ялиця біла, ялина європейська, сосна звичайна, дугласія, горіх грецький і чорний, бархат амурський.

Табл 3.1 Особливості клімату Криницького лісництва

1

2

Середньорічна температура повітря

+7,3 °C.

Тривалість вегетативного періоду

206 днів , з березня по жовтень.

Пізні весняні заморозки можливі

по 12 травня

Ранні осінні заморозки

з 15 вересня

Продовження табл. 3.1.

1

2

Максимальна температура повітря

+36,5 °C

Мінімальна температура повітря

-31,5 °C.

Середньорічна кількість опадів

595 мм

На протязі вегетативного періоду випадає опадів

67%

Середня глибина промерзання ґрунту

33 см

Максимальна глибина промерзання ґрунту

46 см

Постійний сніговий покрив встановлюється

З 15 грудня

Танення снігового покриву відбувається

з 1 березня по 31 березня

Середня дата сходження снігу

12 березня

Вітри переважають

Північно-західні і західні

Кліматичні фактори, які негативно впливають на ріст і розвиток деревних і чагарникових порід: пізні весняні і ранні осінні заморозки , посушливі дні( в середньому за рік 23 дні), проливні дні(в середньому за рік 17 днів).

3.1.4 Характеристика ґрунтів

Найбільш поширеними грунтами на території лісництва є сірі опідзолені середньосуглинкові грунти, темно-сірі опідзолені глейові, лучно-чорноземні середньосуглинкові грунти.

На території лісництва ерозійні процеси не мають суттєвого розповсюдження і значення.

Однак, при відсутності на площах рослинності (зруби, вітровали, буреломи і інше) грунти (глинисті, сланці, глини) піддаються водній і вітровій ерозії. Тому значення лісів в протиерозійному процесі надзвичайно велике.

За ступенем вологості більша частина грунтів відноситься до вологих.

В зв'язку з незначною площею земель з надмірним зволоженням і їх розкиданістю, проводити гідролісомеліоративні роботи не території держлісгоспу недоцільно.

3.1.5 Фітоценотичний покрив

Найбільш розповсюдженими типами лісу є свіжа грабова діброва (Д2 ГД) - 57,1%, свіжа грабово-букова діброва (Д2 ГБД) - 12,8%, волога грабова діброва (Д2ГД ) - 10,3% та свіжа грабова бучина (Д2 ГБ) - 7,6% покритої лісом площі. Нелісові землі на 50% складаються із лісогосподарських угідь, які використовуються для вирощування с/г продукції.

В лісовому фонді переважають твердолистяні насадження - 86,1 %, зокрема дубові насадження (65,7%).

Площа спілих насаджень порівняно з попереднім ревізійним періодом збільшилася на 49,2 % і в розподілі покритих лісом земель займає 10,2 %. Найбільшу долю займають молодняки (42,2%) і середньовікові деревні насадження (39,7%). Середній вік насадження становить 49 років. Середній бонітет є відповідно 1,3.

3.2 Основні положення організації та ведення лісового господарства

3.2.1 Відомості про об'єкти природно-заповідного фонду та тимчасове довгострокове користування

Ковалівський загальнозоологічний заказник -- природоохоронний об'єкт місцевого значення. Розташований у межах Ковалівської та Доброводської сільрад Монастириського району Тернопільської області, в тому числі у кв. 77-84 Криницького лісництва Бучацького держлісгоспу в лісовому урочищі «Ковалівка».

Створений відповідно до рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 30 червня 1986 № 198. Перебуває у віданні Тернопільського обласного управління лісового господарства (395 га), Ковалівської та Доброводської сільрад. Площа -- 2959 га.

Табл. 3.2 Відомості про об'єкти природно-заповідного фонду

№ з/п

Об'єкт ПЗФ (місце

розташування)

Загальнодержавного чи місцевого значення (дата створення)

Охоронне зобов'язання (№, коли і кому ви дано)

Наявність водних об'єктів (площа, вид)

1.

Загальнозоологічний заказник „Ковалівський”

(Біля с. Ковалівка, Криницьке л-во кв.56-63, лісове урочище Ковалівка та прилеглі до урочища угіддя)

Місцевого значення. Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 №198

№11-1 від 29.03.2005 - ДП „Бучацьке лісове господарство”, №11-30 від 26.11.2010 - Монастириська РО УТМР

Води - 27,0 га, у т.ч. природні водотоки - 8 га , штучні водотоки - 18 га, ставки -

1,0 га

3.2.2 Основні положення організації лісового господарства

Виходячи з існуючого поділу лісів на категорії, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період утворені наступні господарські частини:

- ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з особливим режимом користування на рівнині;

- ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з обмеженим режимом користування на рівнині;

- рекреаційно-оздоровчі ліси з особливим режимом користування на

ині;

- рекреаційно-оздоровчі ліси з обмеженим режимом користування на рівнині.

При утворенні господарств та господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їхньої продуктивності, походження та інших особливостей, що зумовлюють необхідність застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства, визначених основними положеннями організації і розвитку

лісового господарства області. Підставою для поділу насаджень однієї панівної деревної породи на декілька госпсекцій стали суттєві відмінності в продуктивності, віці стиглості, рельефі. Віднесення не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до тієї чи іншої господарської секції проводиться по породі, що проектується до лісовідновлення.

Віки стиглості деревостанів відповідають оптимальним вікам рубок в лісах України.

3.3 Лісовідновлення і лісорозведення

Динаміка площі лісових культур та їхня збереженість

Основна інформація щодо стану лісових культур в підприємстві наведена в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 . Динаміка площ лісових культур

Назви показників

Площа,га

+

-

1

2

3

1.Лісові культури старшого віку до 20 років

а) значилося за даними минулого лісовпорядкування

1.Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки

-

-

2. Незімкнуті лісові культури

90,0

-

3. Лісові культури під наметом лісу

-

-

Усього значилось:

90,0

-

б) результати господарської діяльності

1. Списано загиблих лісових культур

-

-

2. Прийнято лісових культур від інших організацій

-

-

3. Передано лісових культур іншим організаціям

-

-

Усього змін:

-

-

Повинно бути лісових культур за станом на 01.01.2010 року:

90,0

-

в) узято на облік теперішнім лісовпорядкуванням

Продовження таблиці 3.3

1

2

3

1.Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки

90,0

-

2. Незімкнуті лісові культури

-

-

3. Лісові культури під наметом лісу

-

-

Разом:

90,0

Розходження:

-

-

Причини розходження:

1. Загиблі культури, але не списані лісгоспом

-

-

2. Лісові культури ревізійного періоду

а) створено лісових культур за даними лісництва

1Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки

95,7

-

2. Незімкнуті лісові культури

115,8

-

3. Лісові культури під наметом лісу

-

-

Усього за даними лісництва:

211,5

-

б) результати господарської діяльності

1. Списано загиблих лісових культур

-

-

2. Прийнято лісових культур від інших організацій

-

-

3. Передано лісових культур іншим організаціям

-

-

Усього змін:

-

-

Повинно бути лісових культур за станом на 01.01.2010 року:

211,5

-

в) узято на облік теперішнім лісовпорядкуванням

1Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю землі

95,7

-

2. Незімкнуті лісові культури

115,8

-

3. Лісові культури під наметом лісу

-

-

Разом:

211,5

-

Розходження:

-

-

Причини розходження:

1. Загиблі культури, але не списані лісгоспом

-

-

Із загальної площі не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок та лісосік ревізійного періоду (134,5 га) призначено під лісовідновлення 130,9 га (таблиця 3.4.). Не проектуються до заліснення 3,6 га ландшафтних галявин та біогалявин.

Табл. 3.4 Запроектовані обсяги лісовідновлювальних заходів на ревізійний період (чисельник - на лісових ділянках, не вкритих лісовою рослинністю; знаменник - на лісосіках ревізійного періоду)

Типи

лісу

Запроектовані породи

Види лісовідновлення

Разом

лісові культури

сприяння природному поновленню

природне поновлення

1

2

3

4

5

6

С3ГД

Дз

С3БД

Дз

ДзГД

Дз

ДзБД

Дз

ДзДГБ

Бкл

Разом:

Термін закультивування не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянках встановлюється в перші 2 роки ревізійного періоду, а лісосік суцільних рубок - на наступний рік після проведення рубок.

Створювати лісові культури пропонується згідно технологічних схем, прикладених до таксаційного опису, з урахуванням наявності природного поновлення, типів лісу та особливостей категорії лісокультурної площі в технологічних схемах вказується спосіб обробітку грунту, спосіб створення, схема змішування порід, спосіб догляду за лісовими культурами. Технологічні схеми складені на основі рекомендацій Національного лісотехнічного університету України.

Табл. 3.5 Розподіл запроектованих обсягів лісових культур за технологічними схемами

Номер техноло-

гічної

схеми

К-сть рослин,що висаджуються на 1 га,тис. шт

Категорії лісових ділянок, площа, га

Нелі

сові

землі

Разом

усьго

в т. ч.

головна

порода

не вкриті ліс. росл.

лісосіки ревізійного періоду

галявини і пустирі

зруби,

згарища

14

5000

2500

-

0,9

54,6

-

55,5

23

5000

2500

-

-

8,5

-

8,5

44

5000

2500

-

-

4,7

-

4,7

Разом:

-

0,9

67,8

-

68,7

Доповнення в створених культурах повинно проводитись при відпаді більше 15%.

Сприяння природному поновленню передбачається способом збереження підросту головних порід під час рубок головного користування на площі 42,4 га.

На території лісництва знаходиться 6,6 га постійних лісонасінних ділянок. лісовий господарство садивний культура

При виконанні запроектованих лісовідновлювальних заходів на кінець ревізійного періоду в категорії не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок залишиться 10,6 га, лісовідновлювальні заходи на яких будуть проводитись у наступному ревізійному періоді.

Реконструкція низькоповнотних і малоцінних молодняків лісовпорядкуванням не запроектована. Агротехнічний догляд за незімкнутими лісовими культурами запроектовано на площі 36,1 га.

Крім того, намічено виправлення незадовільних культур шляхом доповнення лісових культур на загальній площі 33,1 га (редукована - 5,0 га).

3.4 Постійна лісонасінна база

У Криницькому лісництві є одна ПЛНД , вона знаходиться вТернопільській області , ДП Бучацьке ЛГ , в 61 кварталі. Його загальна площа 0,5 га. Вона заснована в 1982 році , 3 травня.

Тип лісу - Д2ГБ, ПЛНД має насіннєве походження. Склад насадження 10Бкл+Гз , клас віку насадження 4 , 1а бонітету , повнотою 0,7.

Вік насаджень складає 107 років , середній діаметр деревостану - 44см, а середня висота -33м. Це ПЛНД знаходиться в першому ярусі.

3.5 Заготівля лісового насіння у Криницькому лісництві ДП «Бучацьке ЛГ»

Табл.3.5. Обсяги заготівлі лісового насіння Криницьким лісництвом ДП «Бучацький лісгосп»

Порода

Роки

Дуб

звичайний

Дуб

червоний

Модрина

європейська

2011

1000 кг

150 кг

1 кг

2012

910 кг

-

-

2013

1500 кг

-

-

У Криницькому лісництві за 2011, 2012 та 2013 рр., було заготовлено 3410 кг насіння дуба звичайного, 150 кг насіння дуба червоного і 1 кг насіння модрини європейської. В загальному за ці остання 3 роки лісництвом в загальному було заготовлено 3561 кг насіння.

4. Результати роботи та їх обговорення

4.1 Характеристика лісокультурного фонду на 2015 рік

У Криницькому лісництві на 2015 рік планується під посадку лісових культур 7 ділянок ,дві з яких - неугіддя. Середня площа ділянок становить 1.1 га. Рельєф - рівнинний, грунти дернові, сильно- та середньо підзолисті, а також є суглинисті. В наявності є природне поновлення, хворіб та шкідників не виявлено. Складається зведена таблиця, яка представляє весь лісокультурний фонд, і з якої вибираємо одну типову ділянку. (Таблиця4.1).

Табл. 4.1. Характеристика лісокультурного фонду Криницького лісництва на 2014 рік

№

№ Кварталу

№ Виділу

Площа, га

Характеристика лісокультурної площі

Наявність природного поновлення, на 1 га.

Ступінь зараження шкід. і хворобами

1

2

3

4

5

6

7

1

26

14.6

0,3

Суц. рубка гол. кор. Тип лісу- Д2ГД.

1000 шт.

Не виявлено

2

38

9

0,5

Суц. рубка гол. кор. Тип лісу- Д3ГД.

5250шт.

Не виявлено

3

51

5.7

1,0

Суц. реконструкція. Тип лісу- Д2ГД.

750шт.

Не виявлено

4

51

5.8

0,7

Суц. реконструкція. Тип лісу- Д2ГД.

1250шт.

Не виявлено

5

54

3

2,3

Неугіддя.

-

Не виявлено

6

59

2.7

2,5

Неугіддя(пасовище).

-

Не виявлено

7

68

16

0,6

Суц. рубка гол. кор.. Тип лісу- Д2ГБД.

590шт.

Не виявлено

4.2 Проектне завдання з лісових культур

Враховуючи проектне завдання із лісокультурного фонду Криницького лісництва нами вибрана одна найбільш типова ділянка для якої розроблені типи і технології створення лісових культур.

Лісівнича характеристика ділянки №1

Лісокультурна ділянка представляє собою зруб 2013 року розташований в кварталі 26, виділ 14,6, загальною площею 0,3га.

Рельєф ділянки горбистий. Грунт - cильнопідзолистий, із слабким ступенем задерніння.

Згідно матеріалів обліку природного поновлення (Таблиця 4.2.), орієнтуватися на природний спосіб відновлення зрубу неможливо, оскільки підріст представлений буком(150шт.), та грабом(1069шт.), березою(520шт.), кленом(310шт). Доцільність створення лісових культур на вибраному об'єктаі беззаперечна. Після зняття материнських насаджень і очищення зрубів виявилося, що стан їх не дозволяє орієнтуватися на повністю природний спосіб відновлення. Таким чином існує необхідність доповнити природне поновлення лісовими культурами.

Табл. 4.2 Характеристика природного поновлення на ділянці

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены

№пп

Розмір пп

Бук лісовий

Береза повисла

Граб звичайний

До 0,5м

0,5-1,5м

Разом

Самосів

До 0,5м

Разом

Самосів

До 0,5м

0,5-1.5м

Разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

2*2

-

-

-

-

7

7

-

4

3

7

2

2*2

-

-

-

-

6

6

-

8

1

9

3

2*2

3

-

3

-

3

3

-

10

-

10

4

2*2

-

-

-

-

2

2

-

2

-

2

5

2*2

-

-

-

-

1

1

-

11

-

11

6

2*2

-

-

-

-

-

-

-

2

1

3

7

2*2

2

-

2

-

-

-

-

1

-

1

8

2*2

-

-

-

-

-

-

-

1

-

1

9

2*2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

10

2*2

-

-

-

-

-

-

-

3

-

3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

11

2*2

1

-

1

-

6

6

-

-

-

-

12

2*2

-

-

-

-

-

-

-

1

-

1

13

2*2

-

-

-

-

-

-

-

2

1

3

14

2*2

-

-

-

-

1

1

-

4

-

4

15

2*2

1

-

1

-

-

-

-

1

-

1

16

2*2

-

-

-

-

-

-

-

2

-

2

17

2*2

-

-

-

-

-

-

2

-

2

18

2*2

2

-

2

-

2

2

-

1

-

1

19

2*2

-

-

-

-

-

-

-

1

-

1

20

2*2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

21

2*2

-

-

-

-

-

-

-

2

-

2

22

2*2

-

-

-

-

-

-

-

4

-

4

23

2*2

-

-

-

-

-

-

-

3

-

3

24

2*2

-

-

-

-

3

3

-

1

-

1

25

2*2

-

-

-

-

-

-

-

12

-

12

26

2*2

-

-

-

-

1

1

-

8

-

8

27

2*2

-

-

-

-

1

1

-

4

-

4

28

2*2

3

-

3

-

1

1

-

2

-

2

29

2*2

3

-

3

-

10

10

-

2

3

5

30

2*2

-

-

-

-

8

8

-

1

2

3

Разом

15

-

15

-

52

52

-

95

11

106

На 1 га

500

-

500

-

1733

1733

-

3167

367

3564

Зустрічність %

23,3

23,3

46,6

46,6

90

20

90

№пп

Розмір пп

Клен гостролистий

Всього на площадках

До 0,5м

0,5-1,5м

Разом

Самосів

До 0,5м

0,5-1.5м

Разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

2*2

-

-

-

-

11

3

14

2

2*2

-

-

-

-

14

1

15

3

2*2

-

-

-

-

16

-

16

4

2*2

-

-

-

-

4

-

4

5

2*2

-

-

-

-

15

-

15

6

2*2

3

-

3

-

5

1

6

7

2*2

1

-

1

-

4

-

4

8

2*2

1

-

1

-

2

-

2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

9

2*2

4

-

4

-

4

-

4

10

2*2

1

-

1

-

4

-

4

11

2*2

-

-

-

-

7

-

7

12

2*2

-

-

-

-

1

-

1

13

2*2

-

-

-

-

2

1

3

14

2*2

1

-

1

-

6

-

6

15

2*2

-

-

-

-

2

-

2

16

2*2

2

-

2

-

4

-

4

17

2*2

-

-

-

-

2

-

2

18

2*2

-

-

-

-

5

-

5

19

2*2

1

-

1

-

2

-

2

20

2*2

6

-

6

-

6

-

6

21

2*2

1

-

1

-

3

-

3

22

2*2

2

-

2

-

6

-

6

23

2*2

3

-

3

-

6

-

6

24

2*2

-

-

-

-

4

-

4