Вітаміну B1 в огірках більше, ніж в буряках, в 2 більше, ніж у редисці, а йоду - більше, ніж у будь-яких овочах. Молоді огірочки містять більше аскорбінової кислоти, ніж стиглі. Серед асортименту овочів, вирощуваних у нашій країні, особливе місце займають огірки, площа під якими щорічно складає більше 12% посівних площ овочів. Широке розповсюдження цієї овочевої культури пояснюється, перш за все, традиційними особливостями харчування народу, високими смаковими якостями плодів, що йдуть в їжу як в свіжому, так і в переробленому вигляді.

Харчове значення огірка не в його поживності, а вмісті ферментів і мінеральних солей необхідних для кращого засвоєння іншої їжі. Свіжі і перероблені огірки рекомендують при повищеній кислотності шлункового соку, а також при захворюваннях зобу, печінки, нирок.

Приємний, освіжаючий смак огірків залежить від наявності в них вільних органічних кислот, а характерний запах обумовлюється присутністю в плодах ефірного масла. Ці властивості роблять огірки ідеальним продуктом [ 33 ]. Мабуть, за позитивне значення плодів огірків цій культурі приділяють значну увагу. Так, наприклад:

У місті Шклові , на батьківщині Олександра Лукашенка , у 2007 році відкрито пам'ятник огірку [ 61 ].

У місті Лохвиця (Московська область) встановлено пам'ятник « Огірку - годувальнику » [ 60 ].

У місті Ніжині також встановлено пам'ятник ніжинському огірочки [ 60 ]. В Ірані огірок вважається фруктом і подається на стіл разом з солодощами .

У селі Істобенське багато років проводиться свято огірка. Даний населений пункт в Кіровській області називають огіркової столицею [ 59 ].

27 липня відзначається Міжнародний День Огірка , саме в цей день вперше в Суздалі було організоване Свято Огірка [ 59 ].

Однак слід зазначити , що всіма перерахованими вище якостями володіють тільки здорові плоди , з чого випливає важливість питання захисту огірка від шкідливих організмів , в першу чергу збудників різних захворювань , вплив яких негативно позначається і на кількості , і на якості врожаю огірка [ 25 ].

Вірусні хвороби цієї культури на 10.90% знижують врожай і значно погіршують якість продукції [ 18 ].

3.2 Ботанічна і біологічна характеристика огірка. Вимогливість культури до умов зовнішнього середовища.

Грунтові сорти огірка (Cucumis sativus L.) представлені сланкими ліанами різної довжини. Стебло (батіг) п'ятигранне, борозенчасте, опушене. У залежності від довжини стебла розрізняють довгоплетинні сорти (> 150 см), короткоплетинні (<60 см) і середньоплетинні (61 ... 150 см)

Відомі також кущові та карликові сорти, довжина стебла у яких не перевищує декількох сантиметрів. Галуження у більшості сортів моноподіальне. Відомий детермінантний тип росту, що характеризується утворенням термінальної квітки і переходом до сімподіального розгалуження. Сорти розрізняються за силою розгалуження. Поряд з що сильно розгалужуються- більше 8 гілок, виділяють слабко-і средньорозгалуженні, які утворюють відповідно 1 ... 4 і 5 ... 8 бічних пагонів. Деякі сорти не гілкуються; найбільш часто це спостерігається у слаборослих детермінантних сортів.

Листя черешкові, які варіюють в межах рослини за разміром і формою. Розташування листя чергове. Нижнє листя відрізняється від наступних меншими розмірами і відносно округлою формою. У пазухах третього-четвертого і наступних листків утворюються вусики, в пазухах формуються чоловічі та жіночі квітки.

Огірок - рослина однодомна, що утворює чоловічі та жіночі квітки . Число жіночих квіток у вузлі може бути різним - 1, 2 і декілька (щиток). Чоловічі квітки утворюються в більшій кількості.

Чоловічі і жіночі квітки можуть формуватися в окремих вузлах (чоловічі та жіночі вузли) або в одних і тих же (змішані) [ 32,33 ]

У пазухах нижніх листків утворюються переважно чоловічі квітки. У міру руху вгору по стеблу співвідношення чоловічих і жіночих вузлів зміщується в бік останніх. Самі верхні вузли головного стебла, як і вузли гілок вищого порядку, можуть бути тільки жіночими [ 27,28 ]

Огірок - ентомофільна перехресноопилююча рослина. Створені партенокарпічні сорти, що утворюють плоди без опилення, що сприяє більш тривалому збереженню товарних якостей плодів та менш частішої вибірки. Партенокарпічні гібриди широко використовують в тепличному виробництві.

Плоди (зеленці) розрізняються за розмірами (5 ... 70 см), масі (20 ... 3000 г), формою, будовою і забарвленням [8, 51 ]. Поверхня плоду - важлива сортова ознака, варіює від неопущенної гладкої до ребристою і горбкуватою з шипами. Опущення (шипи) може бути простим, складним і змішаним. Забарвлення плоду коливається від білого до темно-зеленого. Забарвлення шипів може бути білим, коричневим або чорним. Плоди з чорним опушенням відносно швидко жовтіють. Важлива ознака - здатність до накопичення кукурбітацинів, що обумовлюють гіркий смак, чому сприяють також зовнішні умови (висока температура і недолік вологи, тривалі похолодання, довжина дня).

У одних сортів гіркими можуть бути плоди і листя, у других - тільки листя, і є сорти, не здатні до накопичення кукурбітацинів .

Рослини огірка утворюють розгалужену кореневу систему, що розташовується в основному в орному горизонті. Окремі корені можуть досягти глибини 70 ... 90 см і більше. Огірок легко утворює додаткове коріння з підсім'ядольного коліна і вузлів стебла. З початку проростанню насіння характерно значне випередження формування кореневої системи в порівнянні з надземної. Швидкий ріст коренів пов'язаний з необхідністю хорошої аерації грунту [ 27,43 ].

Огірок відноситься до групи теплолюбних культур, відрізняється високою тепловимогою і не переносить заморозків. Нижня температурна межа для проростання насіння знаходиться на рівні 12 - 13 ° С. Найбільш швидко (через 4- 7 днів) сходи з'являються при температурі грунту

25 - 30 ° С. При середньодобовій температурі повітря 11 - 27 ° С поява сходів розтягується на 7 - 16 днів. [Оптимальна денна температуру в період сходу - цвітіння знаходиться в межах 24 - 28 ° С в ясну і 18 - 22 ° С в похмуру погоду. Бажано, щоб нічна температура в цей час була не нижче 12 - 15 ° С.

Плодоутворення інтенсивніше за все йде при денній температурі 24 - 30 ° С і нічний - вище 16 ° С. При температурі повітря вдень 12 - 15 ° С слабшає зростання, погіршується утворення пилку, зменшуються розміри листя. Подальше зниження температурири в залежності від тривалості веде до пошкодження органів і загибелі рослин [ 2 ].

Для огірка небажані різкі переходи від високої до пониженої температури і, навпаки, від низької до високої, що часто призводить до загибелі посівів. Велике значення має температура грунту. Якщо вона падає нижче 16 ° С, затримується поява сходів, слабшає поглинання води і елементів мінерального живлення, активується патогенна мікрофлора (Pythium та ін), що призводить до загибелі проростків і рослин. При сприятливій температурі грунту рослини огірка значно краще переносять пониження температури повітря [ 4,11,21 ].

Сорти розрізняються по відношенню до тепла, що пов'язане з їх реакцією на екстремальну температуру, коливання температури і тривалість вегетаційного періоду. Далекосхідні сорти мають більш високу, ніж європейські і американські, здатністю адаптуватися до пониженнях і різких коливанням температури.

Температурні умови вегетаційного періоду - основні чинники врожайності культури. Особливо велике значення температури у північних кордонів зони обробки огірка. Непрямий вплив температури виявляється в інтенсивності ураження рослин грибними та вірусними хворобами. Рослини, ураженні вірусом огіркової мозаїки ВОМ-1, втрачають холодостійкість і гинуть при зниженні температури до 15 ° С.

Світло не є лімітуючим фактором при культурі огірка у відкритому грунті. Недолік світла спостерігається лише при дуже загущених посівах. Огірок - рослина короткого дня. Проте різко вираженою фотоперіодичної реакцією володіють лише сорти тропічного і субтропічного походження, не утворюють при літньому вирощуванні в середніх широтах не тільки жіночих, але часто і чоловічих квіток. Вони можуть з'явитисяся лише при температурі нижче 16 ° С.

Селекцією створені весняно-літні сорти огірка для відкритого грунту і тепличної культури, рясно плодоносять в умовах довгого дня, в тому числі майже цілодобового в північних районах. Особливість сортів - інтенсивне використання високої кількості сонячної радіації літнього сезону. У представників цієї екологічної групи сортів можуть спостерігатися невеликі зсуви в проявлення статі в чоловічу сторону в умовах довгого дня і високою температури, що не мають практичного значення в товарному овочівництві, але важливі в гібридному насінництві [24, 25,32 ].

Огірок вимогливий до вологості грунту і відносній вологості повітря (оптимальна вологість грунту близько 80% ПВ і відносна вологість повітря близько 90%). Недолік вологи в грунті призупиняє зростання, веде до втрати тургору в денний час, сприяє зсуву статі в чоловічу сторону і появленню гіркоти в плодах. Перезволоження грунту призводить до загибелі коренів.

Огірок - культура, яка дуже сильно реагує навіть на короткочасне затоплення [ 28 ].

Суттєво впливає на продуктивність фотосинтезу і зростання відвідносна вологість повітря. В умовах перегріву і низької відносної вологості повітря ефективні освіжаючі поливи дощуванням (50 м3 / га).

З урожаєм огірків виноситься порівняно невелика кількість поживних елементів, однак темпи споживання їх рослинами дуже високі, що знаходиться у відповідності з ходом на ¬ ростания всієї маси рослини. До особливостей харчування огурків слід віднести його чутливість до концентрації грунтового розчину і реакції грунту (оптимальне значення рН 6 ... 6,5) [ 2,8 ]

Вельми ефективне внесення під огірок поряд з мінеральними органічних добрив у високих дозах. Вони не тільки поліпшують режим мінерального живлення, але і оптимізують фізичні властивості грунту, її тепловий режим, активізують грунтову мікрофлору, значно збільшують виділення СО2 [ 8,28 ]

Разом з тим, нажаль, рослини огірків вражаються вірусами і найбільш пошириними вірусними хворобами є такі: вірус зеленої крапчастий мозаїки огірка, біла мозаїка огірка, плямистість листя огірка, мозаїка огірка і тд.

3.3 Захворювання огірка, які передаються насінням

Рис. 3.1 Cucumber green mottle mosaic tobamovirus (CGMM) / вірус зеленої крапчастої мозаїки огірка ВЗКМО

Біологія патогена

Симптоми зеленої крапчастий мозаїки

Вірус зеленої крапчастий мозаїки огірка (CGMM) (рис. 3.1) вражає невелике число видів рослин. Патоген відносять до РНК вірусів (група тобамовірусов), що викликає системне ураження рослин сімейства гарбузових. Цей вид вражає тільки огірок, диню і кавун і не відомий на гарбузі і шинку. Цим він відрізняється від вірусу огіркової мозаїки, який має широке коло господарів [ 42 ].

Збудник надзвичайно стійкий до дії екстремальних чинників зовнішнього середовища: віріон залишається життєздатним при нагріванні до 90 ° С, при висушуванні і заморожуванні. Патоген легко передається від хворої рослини до здорової, здатний зберігатися в сухому листі протягом року.

Біла мозаїка огірка

Симптоми білої мозаїки, викликаної агресивнішим штамом вірусу,

на молодих рослинах виявляють через 20-30 днів після висадки розсади на постійне місце, причому, частіше після різкого підвищення температури повітря до 30 ° С. На уражених рослинах розвиваються зморшкуваті, редуковані листя, кількість жіночих квіток і відповідно плодів зменшується. Зав'язані плоди уповільнено розвиваються, часто деформуються або набувають мозаїчного забарвлення, їх якість значно погіршується.

Найбільш патогенний штам (CGMM 2А) викликає симптом білої мозаїки. Перші ознаки цієї форми хвороби проявляються на молодих зростаючих листках: уздовж жилок утворюються просвітління, жовті кільця і плями зірчастої форми. Кільця і плями швидко розростаються і набувають білий, рідше жовтий колір. Через деякий час плями зливаються, в результаті чого більша частина листової пластинки стає білою. Подібний білий мозаїчний малюнок може спостерігатися і на плодах. (рис. 3.2)

Рис.3.2 Прояви білої мозаїки на листях та плодах.

Джерела інфекції: рослинні залишки, насіння (віруси знаходяться як в шкірці, так і в зародку) і грунт [ 23 ]. Вторинне зараження відбувається при попаданні інфікованого соку на здорову рослину в процесі збору плодів. Зараження можливе навіть при зіткненні заражених і здорових рослин. Віруси можуть зберігати інфекційність у висушеному вигляді, перебуваючи на інвентарі. Рослини-резерватори - представники сімейства гарбузові. Біла мозаїка знижує урожай на 50-90%.

Агротехнічні заходи

Використання стійких гібридів F1: ОФІКС, ОКТОПУС, Пасамонте, Пасадена, ПАСАЛІМО. Дотримання сівозміни. Використання вільних від інфекції насіння. У насінні з терміном зберігання більше 2-х років зараженість помітно знижується[ 49,52 ].

Термічне знезаражування насіння за такою схемою:

нагрівання при 70 ° С протягом 3 діб;

нагрівання протягом 3 діб при 50-52 ° С з подальшим нагріванням протягом 24 годин при 78-80 ° С.

Ця процедура повністю звільняє насіння від збудника. Просторова ізоляція посадок гарбузових культур знижує темпи розвитку епіфітотії. Поширення захворювання можна обмежити обприскуванням 10% розчином знежиреного молока або розчином мікроелементів [ 38,41 ]

Зелена крапчаста мозаїка огірка (ВЗКМО).

Вірус зустрічається повсюдно в захищеному грунті.Одним із штамів ВЗКМО є збудник білої мозаїки огірка - ВМО-2А [ 48,52 ].

Ураження рослин огірка ВМО-2А відзначається, як правило, в літній час, коли денна температура в теплицях перевищує 30 ° С.

Поразка огірка вірусом зеленої крапчастий мозаїки у виробничих умовах проявляється спочатку на молодих листках - у вигляді просвітления тканини уздовж жилок. Потім з'являється чітка мозаїка - чергування світло-зелених і жовтуватих ділянок листка з темно-зеленими міхуровидними роздутими ділянками. Листя хворих рослин зморшкуваті і дрібні. Ріст рослин пригнічений.

Симптоми на плодах проявляються у вигляді яскравого мозаїчного забарвлення, зазвичай без деформації.

Першоджерелами вірусу є насіння, зібране з хворих рослин, заражений грунт або штучний субстрат [ 47,49,51]

Відсоток поширення вірусу з насінням коливається в значних межах: від десятих часток відсотка до 15%. Ступінь передачі насінням залежить від штаму вірусу, що викликав ураження рослин, віку рослин у момент зараження, тривалості зберігання насіння, сорту, умов вирощування рослин та інших факторів. Найвищий відсоток передачі спостерігається при посіві свіжозібранного насіння. Вірус не передається через насіння дворічного терміну зберігання.

ВЗКМО має дуже високу інфекційність, легко передається соком від хворих рослин при щепленні, підв'язці, зборі плодів та інших виробничих операціях.

ВЗКМО (у тому числі ВМО-2А) зберігаються в грунті в рослинних залишках, хоча з часом частково втрачають інфекційність. При посадці рослин через 4-6 місяців після видалення старих заражаються тільки окремі рослини.

Нажаль, багато тепличних господарств країни перейшли на монокультуру огірка, і якщо раніше ВЗКМО частіше діагностували в кінці вегетації, то тепер його можна виявити і виділити вже в розсадному відділенні.

При вирощуванні огірка на штучних субстратах ВЗКМО з'являється раніше і розвивається більш інтенсивно, ніж при вирощуванні в грунті.

ВЗКМО може зберігати інфекційність на внутрішній поверхні теплиці, шпалері, з якими стикалися хворі рослини, а також на тарі, інвентарі та одязі робітників.

Гібридів огірка, стійких до вірусу зеленої крапчастої мозаїки, поки немає, тому необхідний комплекс профілактичних заходів, спрямованих на зниження його шкодочинності і обмеження розповсюдження.

У зв'язку з тим, що першоджерелом ВЗКМО на культурі тепличного огірка є насіння, основна увага в боротьбі з цим вірусом має бути приділена питанням використання здорового або знезараженого насіннєвого матеріалу.

Найбільш ефективно знезараження насіннєвого матеріалу від ВЗКМО комбінованим методом, що поєднує термічну обробку з передпосівною обробкою в 15% розчині тринатрійфосфата (хімічно чистого) протягом 1 години з наступним промиванням у проточній воді (не менше 50 хвилин) . Це дозволяє знезаразити не тільки шкірку, а й плівчату оболонку насіння, тобто саме ті його частини, в яких локалізується вірус [ 29,34,38 ]

Ще одне джерело ВЗКМО - заражений грунт або гідропонний субстрат, куди інфекція потрапляє з виділеннями коренів хворих рослин, а також з рослинними залишками. Слід враховувати, що фунгіциди, ефективні проти збудників грибних хвороб огірка типу плямистостей, вірус не інактивують.

У теплицях з високим рівнем поширення зеленої крапчастий мозаїки необхідно ретельно пропарювати грунт протягом 1-2 годин при температурі 90 ° С або замінити його на новий, вільний від вірусу.

Щоб запобігти перенесення вірусу з внутрішньої поверхні теплиць, рекомендується проводити випал шпалер газовими пальниками [ 38,41].

Необхідно проводити фітопрочистки, починаючи з розсадного відділення, знезаражувати руки, ножі, рукавички 1% розчином KMnO4, 5% тринатрійфосфатом (Na3PO4) або 10% обратом. Під час вегетації рослин важливо підтримувати оптимальні умови температури і освітленості, не допускаючи різких перепадів нічних і денних температур. Рекомендується обмежувати дози азотних добрив, 1-2 рази на тиждень проводити некореневі підгодівлі з мікроелементами, що підвищує неспецифічну стійкість рослин до несприятливих факторів середовища.

При високому фоні ВЗКМО неприпустимо ведення монокультури (повернення культури огірка в теплиці, де було виявлено вірус зеленої крапчастої мозаїки, можливо не раніше ніж через 1-2 роки) [ 2,4 ].

Плямистість листя огірка (ВПЛО)

Збудник - Cucumber leaf spot virus. Інфекційність соку in vitro зберігається протягом 20 днів [20,48].

На молодих листках рослин спочатку з'являються світло-зелені або жовтуваті з нечіткими межами плями з коричневим некротичним центром. У більшості випадків вони спочатку виникають на краю листа і надалі поширюються на всю листкову пластинку. На плодах симптоми не виявлені. Хвороба спостерігається тільки при осінній та зимовій посадці огірків[47,49].

Вірус легко передається з соком хворих рослин методом механічної інокуляції, а також насінням. Попелиці переносниками вірусу не є. Він виявлений у грунтових пробах, взятих у районі природно інфікованих рослин огірка, і, мабуть, може інфікувати здорові рослини огірка без переносників. Основний господар - гарбузові [ 38, 46 ].

3.4 Захворювання огірка, поширювані попелицями

Збудник - Cucumber mosaic virus. Вірус залишається інфекційним in vitro при кімнатній температурі від 18 годин до 14 діб, а при температурі від -5 до 15 ° С - до 2-5 місяців. У сухих мозаїчних листках огірка він зберігає інфекційність до 50-60 днів, а в мозаїчних плодах огірка при 3 - 5 ° С

до 30-ти [ 30,51 ].

При ураженні рослин огірка ВМО на листках з'являються жовто-зелені плями, що розташовуються в основному між жилками, але іноді захоплюючі і жилки. Ці плями не так чітко відокремлені від темно-зелених ділянок листка, як при ураженні ВЗКМО. У молодих листків відзначаються деформація і зменшення розмірів листя. Черешки листя і міжвузля стебел коротшають.(рис. 3.3)



Рис.3.3 Мозаїка огірка (ВМО)

На плодах в більшості випадків симптоми не спостерігаються, іноді з'являються світлі плями.

Насінням огірка вірус не передається. Вірусна інфекція зменшує продуктивність насіннєвих рослин.

За останніми даними список рослин - господарів ВОМ включає 775 видів , що відносяться до 365 родів і 85 родин. Стійка циркуляція ВВМ в природі здійснюється за допомогою попелиць - переносників вірусу. Відомо більше 20 видів попелиць , здатних передавати вірус з дикорослих рослин на культурні . У більшості випадків епіфітотійного ситуацію визначають такі види, як Aphis gossipii , A. nasturtii і Myzus persicae . Найбільш часто епіфітотійного ситуацію провокує висока чисельність M. persicae .

При ураженні тепличних огірків ВМО втрати врожаю досягають 50-96% і залежать від сорту та віку рослин у момент зараження [ 15,17,23 ].

3.5 Індикація вірусу та вплив інокуляції збудника на ріст, розвиток та врожай огірка

Індикація вірусу-визначення наявності чи відсутності вірусу у досліджуванному матеріалі.

Для експерименту було іннокульовано 10 рослин огірка та взято для контролю 10 здорових культур. Інокуляцію рослини провели 14.06.13р.

Починаючи з 21.06.2013, через 7 діб після інокуляції, ми брали для дослідження проби кожні 7 днів. Під час візуальних спостережень ми констатували факти зміни: контрольні рослини залишились не вражені, а на дослідних спочатку спостерігалось зав'ядання листків, а потім зміна забарвлення - поява жовто-зелених плям, а потім смугастість. По мірі досліду рослини відставали в рості і з'являлись пошкодженні плоди.

Результати, отримані в ході спостережень, піддавалися дисперсійному аналізу за алгоритмами, запропонованими ( Ойвін, Нью, Соколов,1960)

В ході досліду враховували зовнішні показники: температуру повітря та відносну вологість, що відображено в табл..3.1

Таблиця 3.1Температура та відносна вологість повітря

Дати	21.06	28.06	05.07	12.07	19.07	26.07	01.08	03.08	05.08	07.08
Температура в 0С	21	26	25	23	22	25	26	23	25	23
Відносна вологість повітря в %	74	78	70	68	72	74	80	74	68	70

В період експерименту ми проводили візуальні спостереження, заміри рослин і ваги плодів. Спостерігали: появу жовто-зелених плям, вкорочення живців листя, пагонів, білі плями на плодах. Заміри висоти рослин проводили кожні 7 днів. Результати представлені в таблиці 3.2

Таблиця 3.2 Вплив вірусної хвороби на ріст і приріст рослин (висота в см)

Дата	Висота рослин	Приріст
	I варіант	II варіант	I варіант	II варіант
21.06	14,0±1,8	14±1,8	-	-
28.06	19,0±1,8	16,4±1,8	5,0	2,4
05.07	24,0±2,0	19,4±1,8	5,0	3,0
12.07	39,2±2,3	24.3±2,0	15,2	5,0
19.07	58,8±2,1	30.5±2,2	19,6	6,0
26.07	78,4±2,5	40,5±2,1	19,6	6,0
01.08	98,0±2,5	53.2±2,4	19,6	6,7
03.08	113.8±2,4	63,5±2,6	15,8	10,3
05.08	130,2±2,6	74,2±2,5	16,4	10,7
07.08	136,0±2,5	83,0±2,6	5,8	8,8

Більш наглядніше це видно на рис. 3.1

Рис. 3.1 Вплив вірусної хвороби на ріст рослин(висота в см)

Отже, з наведеної діаграми ми бачимо, що за період часу з 21.06.2013 по 07.08 2013 контрольні здорові рослини виросли на 53,0 ±2 см більше ніж дослідні інокульовані рослини огірка.

Підраховували кількість плодів, що показано в табл..3.3

Таблиця 3.3Вплив вірусної хвороби на кількість плодів рослин огірків

	Кількість плодів, шт
Дата	Контрольні рослини	Дослідні рослини
1.08	10±1,5	5±1,1
3.08	14±1,7	7±1,3
5.08	19±1,6	13±1,2
7.08	21±2	15±1,4



Рис. 3.2 Вплив вірусної хвороби на кількість плодів під час розвитку рослин огірків

Отже, з наведеної діаграми ми бачимо, що за період часу з 01.08.2013 по 07.08.2013 кількість плодів з здорових рослин перевищила кількість плодів з уражених рослин на 21±1,7 огірка.

Визначали вагу плодів, що наведено в табл..3.4

Таблиця 3.4. Вплив вірусної хвороби на вагу плодів огірків

	Вага плодів, в грамах
Дата	Контрольні рослини	Дослідні рослини
1.08	98,7±0,9	36,0±0,8
3.08	112,0±1,0	47,7±0,7
5.08	116,7±1,2	56,2±0,6
7.08	120,3±1,1	67,8±0,8

Рис. 3.3 Вплив вірусної хвороби на вагу плодів огірків

Отже, з наведеної діаграми ми бачимо, що за період часу з 01.08.2013 по 07.08.2013 вага плодів з здорових рослин перевищила вагу плодів з уражених рослин в середньому на 57,8±0,8 грам.

Вплив вірусної хвороби на врожай огірків загалом показаний в табл..3.5

Таблиця 3.5 Вплив вірусної хвороби на врожай огірків

	Варіанти
	Контроль (здорові рослини)	Дослідні рослини, вражені, Cucumis virus 1
Вага плоду огірка 07.08.2013 в грамах	120,3±0,9	67,8±0,8
Кількість плодів на рослині 07.08.2013	21±2	15±2
Загальна вага плодів з рослини за вегетаційний період	7294±20,1	2231,5±18,3
Кількість уражених(пошкоджених) плодів на рослині	0	2±2

Рис. 3.4 Вплив вірусної хвороби на врожай огірків

Вірусна хвороба огірка ВМО знизила врожай на 32,68%.

Таким чином, ми можемо констатувати, що мозаїка огірка викликає зміни росту, ваги, кількості плодів, врожаю загалом у рослини. Крім того, плоди огірків втрачають свій товарний вигляд (рис. 3.5) і харчові якості.



Рис. 3.5 Інфіковані плоди огірка

Але з цими недоліками можна боротися. [5]

3.6 Боротьба із вірусними хворобами рослин

Вибір та застосування різних заходів боротьби з вірусними хворобами залежить насамперед від виду хвороби і видів рослин, на які вона поширюється. Загальними для боротьби з вірусними хворобами рослин є такі заходи:

1) виведення і впровадження у виробництво стійких проти вірусів сортів рослин;

2) знищення комах та інших переносників вірусів;

3) ліквідація джерел поширення вірусів у природі (це передусім своєчасне лущення стерні і зяблева оранка, знищення бур'янів на полях, межах, узбіччях доріг, які є джерелом інфекції; дотримання оптимальних строків сівби і проведення противірусного прополювання насіннєвих посівів);

4) використання для сівби здорового безвірусного насінного матеріалу.

Останніми роками серед профілактичних заходів, які запобігають араженню рослин вірусами, поширення набуває :

1) вакцинація рослин (переважно закритого ґрунту) ослабленими штамами вірусів. Інтенсивно проводяться також роботи з

2) оздоровлення рослин методами термотерапії (з використанням спеціальних термокамер), щоб отримати безвірусні клони,

3) хіміотерапії,

4) культур верхівкових меристем тощо.

З появою терміну « нанотехнологія » медики задумалися про можливість створити такий тип лікарських препаратів , які немов би точний бомбовий удар проникали у вогнище захворювання і усували його причину[78]. Так виникла концепція адресної доставки медичних препаратів - воістину проблема третього тисячоліття , - і з самого моменту появи вона стала щорічно зазнавати новий виток розвитку. Один з таких витків стався на початку 2013 року. І пов'язаний він , як це не дивно , з вірусом ... мозаїки огірка. Славне минуле , інтригуюче теперішнє , багатообіцяюче майбутнє - все є у цього вірусу. У чому зв'язок між зараженим вірусом огірком і протипухлинним препаратом доксорубіцином? Як вони разом можуть стати «чарівною кулею» проти онкологічних захворювань? [ 35 ].

А недавно, навесні 2013 року, китайські вчені з Південного Медичного Університету відкрили нову сторінку в вірусології та медицині під назвою «Drug Delivery». Китайський рецепт простий: взяли вірус мозаїки огірка, протипухлинний препарат доксорубіцин, змішали і - на наступний день отримали готову систему вірус-ліки [ 54 ].

Вірус мозаїки огірка ( Cucumber mosaic virus , CMV ) - 29- нанометровий ікосаедричний вірус сімейства Bromoviridae , геном якого представлений п'ятьма одноланцюговою РНК з позитивною полярністю ( має властивості інформаційної РНК) , кожна з яких оточена своєю білковою оболонкою. CMV - класичний приклад вірусу з ікосаедріческой симетрією , що складається з Пентон і гексоній [ 52 ] . Пентамірні і гексамірні капсомери формують отвори ( пори) , і в підсумку білкова оболонка вірусу пронизана наскрізними каналами.

Це не заважає вірусу нормально існувати , а дослідникам ця пористість тільки на руку !



Рис. 3.6 Електронна мікрофотографія вірусу мозаїки огірка.

Стрілками відзначені Пентон і гексоній для збільшення ймовірності потрапляння препарату в пухлину вчені застосували принцип «активного націлювання » , а як « прицілу » вибрали класичну в онкології молекулу фолієвої кислоти. Причина - підвищений рівень експресії рецептора фолієвої кислоти ( folic acid receptor , FR) на пухлинних клітинах у порівнянні зі здоровими клітинами. Таким чином , фолієва кислота взаємодіє зі своїм рецептором , викликаючи так званий « рецептор -опосередкований ендоцитоз » вірусу ( простіше кажучи , його поглинання клітиною ) . Примітно , що клітини , на які вчені націлили свою нову зброю , відрізняються ще й тим , що на них рецептора FR дуже багато - це культура пухлинних клітин OVCAR - 3 (клітини раку яєчника людини ) .

«Завантаження» доксорубіцину в капсид здійснюється через ті самі пори, які так добре видно на електронних мікрофотографіях на малюнку 3.6.

Вільний доксорубіцин викликає розширення всіх камер серця, появу пристінкових тромбів, розрізненість кардіоміоцитів і т.п. При використанні досягнень спрямованої доставки ліків пухлини втрачали характерний дольчатий вигляд і набували EPR-пошкодження. І пухлина переможена! [ 52 ].І тут постає питання: вірус друг чи ворог?...

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час проведення занять в біологічних лабораторіях.

1.2. Інструкція встановлює вимоги безпеки під час проведення занять, які є обов'язковими для виконання всіма учасниками навчально-виховного процесу.

1.3. За даною інструкцією проводиться первинний інструктаж з студентами, аспірантами і докторантами (далі - студенти) на початку навчального року перед початком занять у кожному кабінеті, аудиторії, лабораторії, а також за іншими інструкціями як що це потрібно у зв'язку зі специфікою виконуваних завдань.

1.4. Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності студентів", якій зберігається у кожному кабінеті, аудиторії, лабораторії, майстерні чи іншому робочому місці.

В журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та особи яка інструктується.

1.5. Первинний інструктаж з студентами у кожному кабінеті, аудиторії, лабораторії проводять безпосереднє викладачі - керівники занять, завідувачі лабораторій тощо.

1.6. Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності також проводиться перед виконанням кожного завдання, пов'язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, хімичних речовин, на початку заняття, лабораторної, практичної роботи тощо.

Первинний інструктаж, який проводиться перед початком кожного практичного заняття (практичної, лабораторної роботи тощо), реєструється в Академічному журналі на сторінці предмета в розділі про запис змісту заняття. Студенти які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж.

1.7. Всі учасники навчально-виховного процесу під час проведення практичних занять мають користуватися встановленими засобами індивідуального захисту - за вказівкою керівника заняття.

1.8. Викладач або особа, яка проводить заняття зобов'язана:

- проводить інструктажі з безпеки життєдіяльності з студентами;

- надавати першу долікарську допомогу потерпілим у разі нещасних випадків, у разі необхідності після надання першої долікарської допомоги направляти потерпілого до лікувально-профілактичної установи;

- повідомляти керівника навчального закладу про кожний нещасний випадок під час проведення занять.

1.9. Кожен учасник навчально-виховного процесу зобов'язан:

1.9.1. Виконувати тільки ту роботу, по якій проінструктований та яка доручена керівником заняття.

1.9.2. Не торкатись електрообладнання, клем та електродроту, арматури загального освітлення, не відкривати дверці електрошаф.

1.9.3. Працювати тільки справним інструментом та пристосуваннями.

1.9.4. Не залишати без нагляду діючі прилади, увімкнені нагрівальні та інші електричні прилади.

1.10. Всі нагрівальні прилади, незалежно від їх потужності, повинні мати постійне місце з достатньою тепловою ізоляцією як знизу, так і зі сторони стіни. Як ізоляційний матеріал використовують керамічні плити, інші негорючі матеріали.

1.11. Забороняється встановлювати нагрівальні прилади в лабораторіях, де за умовами роботи можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші.

1.12. Зберігати і приймати їжу дозволяється тільки у відведених місцях.

1.13. Забороняється куріння тютюнових виробів та електронних сигарет в приміщеннях і на території університету.

1.14. Находитися на робочому місці, а також на території закладу в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння забороняється.

4.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Оглянути місце навчання чи робоче місце з метою усунення виявлених небезпечних факторів.

2.2. Звільніть місце від усіх не потрібних для роботи предметів і матеріалів.

2.3. Впевнитись у справності всіх пристроїв, обладнання, та інструментів, які будуть використовуватись в роботі.

2.4. Як що це передбачена навчальним планом перевірити наявність індивідуальних засобів захисту, одягти відповідний спецодяг. Підготувати захисні окуляри, гумові рукавиці.

2.5. При виявленні несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інших небезпечних факторів, які загрожують життю та здоров'ю учасників навчально-виховного процесу, повідомити керівникові занять, завідуючому лабораторії тощо, та не приступати до роботи до їх усунення.

4.3 Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу керівника занять.

3.2. Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доручена керівником занять.

3.3. Розміщуйте прилади, матеріали, обладнання на своєму робочому місці так, щоб запобігти їх падінню або перекиданню.

3.4. Виготовляючи препарат, обережно поводитися з предметними, покривними, препарувальними скельцями та дотримуйтесь правил роботи з мікроскопом.

3.5. Користуючись лезом, ланцетом, препарувальною голкою чи пінцетом, не спрямовуйте вістря цих інструментів на себе чи на працюючого поряд, щоб запобігти поранення.

3.6. Якщо в процесі виконання роботи розбилося предметне, покривне, препарувальне скло чи скляний посуд, обов'язкове повідомте про це керівника заняття та здайте уламки лаборанту.

3.7. Користуючись кислотами, лугами або іншими реактивами, необхідно оберігати незахищені частини тіла.

3.8. Забороняється наливати кислоту у воду, розводити барвники або змішувати реактиви без відповідних вказівок викладача.

3.9. Залишки використаного роздаткового матеріалу необхідно збирати у спеціально приготовлений посуд.

3.10. Забороняється:

3.10.1. Зливати у каналізаційну мережу будь-які реактиви.

3.10.2. Куштувати на смак рослинні об'єкти, які використовуються на заняттях та вирощуються в лабораторії.

3.10.3. Працювати з леткими легкозаймистими, вибуховими і взагалі горючими речовинами поблизу вогню.

3.11. Нагріваючи рідину в пробірці, користуйтеся спеціальними тримачами.

3.12. При нагріванні рідини у пробірці необхідно спрямовувати її у бік від себе і осіб, які находяться поруч.

3.13. Зафіксований матеріал, який досліджується, повинен бути ретельно промитий водою.

3.14. Сипучі речовини слід набирати шпателем.

3.15. При роботі зі спиртівками будьте обережні. На початку роботи обов'язково перевірте їх справність. Гніт спиртівки виймайте пінцетом та запалюйте сірниками, а гасить кришкою.

3.16. Забороняється переносити спиртівку під час горіння та запалювати одну від іншої.

3.17. Не залишайте спиртівки, що горять, і інші нагрівальні прилади без нагляду.

3.18. Луга, кислоти та інші їдкі й отруйні речовини необхідно набирати у піпетку тільки за допомогою гумової груші, неприпустимо засмоктувати їдкі й отруйні рідини у піпетку ротом.

3.19. Усі досліди, пов'язані із застосуванням або можливим утворенням і виділенням отруйних, їдких, вибухонебезпечних речовин або речовин, які володіють запахом, виконувати тільки у витяжній шафі при працюючій загальнообмінній вентиляції із застосуванням засобів індивідуального захисту.

3.20. Роботи у лабораторії повинні проводитись тільки на справному електрообладнанні. При виявленні дефектів в ізоляції приводів, несправності рубильників, штепселів, розеток, вилок та іншої апаратури слід негайно повідомити керівнику заняття.

3.21. У випадку відключення електроенергії на лінії, потрібно терміново вимкнути все електрообладнання, яке знаходиться в роботі, підключення його здійснювати тільки після вмикання напруги електроенергії, яка відповідає нормам.

3.22. Вимоги безпеки під час роботи у витяжній шафі.

3.22.1. Перед початком роботи необхідно перевірити наявність тяги.

3.22.2. Зачинити всі відділення витяжної шафи створами, крім тієї, де буде вестись робота, опустити створу нижче рівня обличчя, але не нижче 0.4 м.

3.23. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника навчання та без його вказівки роботу не відновлювати.

3.24. Під час використання електрообладнання, технічних засобів навчання дотримуватись правил електробезпеки: вмикати їх у мережу лише сухими руками, стежити за відповідністю показників напруги в електромережі, користуватися лише справними електроприладами, розетками, вимикачами, слідкувати за цілісністю електрокабелів.

4.4 Правила роботи з вірусним матеріалом

Говорячи про віруси треба мати на увазі особливу природу їх паразитизму. Тому робота з вірусами повинна проводитись в стерильних умовах і лабораторія повинна забезпечити заходи запобігання виходу вірусів в оточуюче середовище і забезпечити охорону працюючого від вірусної інфекції.

При роботі в лабораторії або інших умовах з вірусним матеріалом потрібно дотримуватись правил асептики та антисептики і забезпечити виконання таких вимог:

1. Не допускати виходу вірусів у зовнішнє середовище.

2. Запобігати змішування вірусів сторонньою мікрофлорою.

3.Забезпечити особисту безпеку роботи, що включає такі правила:

· працювати у спецодязі

· проводити відсмоктування інфекційного матеріалу тільки за допомогою автоматичних або напівавтоматичних піпеток чи гумових балонів. Категорично забороняється всмоктувати в піпетку досліджувальний матеріал ротом

· вміло та обережно користуватися шприцями та голками під час зараження об'єктів

· після закінчення роботи використанні предмети помістити в дезінфікуючий розчин на добу, потім промити та кип'ятити

· після роботи помити руки та продезінфікувати їх 70% спиртом.

· забороняється викидати і виливати відходи в каналізаційну мережу [ 52, 60]

ВИСНОВКИ

На основі літературних даних та результатів досліду можна зробити такі висновки:

1. Аактуальність питання вивчення розповсюдженості фітовірусів у навколишньому середовищі та їх вплив на рослини має фундаментальне та практичне значення. У ході експерименту було виявлено негативний вплив вірусу на всі органи огірка.

2. Поширення вірусів по рослині , їх перехід з однієї клітини в іншу здійснюється по плазмодесмам . Віруси, віроїди і фітоплазми викликають різні патологічні зміни в уражених рослинах , які зачіпають (особливо при системних інфекціях ) практично всі процеси , що регулюють їх ріст і розвиток.

3. Всі вірусні захворювання заразні, інфекційні.

4. Вірусні хвороби овочевих рослин найбільш поширені такі: зморшкувата мозаїка, стовбурне в'янення, скручування листя, краплиста мозаїка, полосчата мозаїка, складчастість листя, веретеновидність бульб (готика ), строкатість стебла (Раттл - вірус), щітковидна верхівка картоплі ,

« моп - топ», кучерява карликовість, відьомські мітли та круглолистність.

5. Визначення ареалу розповсюдженості, механізмів передачі, кола рослин-господарів, реакції на зміни оточуючого середовища дає можливість не тільки більш повно характеризувати того чи іншого представника царства Vira, але і дасть змогу прогнозувати появу та розвиток вірусних хвороб і правильно виробляти стратегію і тактику боротьби з ними -- запровадження стійких сортів, цілеспрямована боротьба з резерватами та переносниками, отримання безвірусного посадкового матеріалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Архипова Н.Д. Учебно-методический комплекс по дисциплине ,, Вирусология ”. / Н. Д. Архипова - М: Колос, 1979. - 279 с.

2. Белолипецкий А.В. Как защитить огурцы / А.В. Белолипецкий // Картофель и овощи. 1991. - №5. - С 32-35.

3. Бойко А.Л. Влияние факторов внешней среды на вирусы, инфицируючие растения ./А. Л. Бойко// Сельскохоз.биология. - 1989. - №5. - С. 120-125.

4. Болотских А.С. Огурцы / А.С. Болотских - Харьков: Фолио, 2002. - 287 с.

5. Бабаянц Л.Т. Материал Всесоюзной конференции “Проблемы и пути повышения устойчивости растений к болезням и экстремальным условиям среды в связи с задачами селекции” /Л.Т. Бабаянц, А. Н.Слюсаренко //- Л., 1981. - С. 23.

6. Будзанівська І. Г. Посібник з практичних занять до курсу ,,Загальна вірусологія”/ І.Г Будзанівська, В. П. Поліщук, Т. П. Шевченко - К.: “Фітосоціоцентр“, 2005, - 203с.

7. Букринская А. Г. Вирусология./ А. Г. Букринская - М .: Медицина, 1986.-11с.

8. Велик В.Ф. Огурцы, кабачки, патиссоны / В.Ф. Велик, К.Н. Кузьмина - М.: Россельхозиздат, 1979. - 89 с.

9. Велик В.Ф. Овощные культуры и технология их возделывания / В.Ф. Велик, В.Е. Советкина.- М.: Агропромиздат, 1991. - 480 с.

10. Виллемсон С.В. Вирусные болезни овощных культур / С.В. Виллемсон, М.О. Агур // Защита и карантин растений, 1999. №1. - С.40-42.

11. Вірусні та мікоплазмові хвороби польових культур. / Під ред. Ж.П.Шевченко - К.: Урожай, 1995. - 304 с

12. Вірусні хвороби сільськогосподарських культур / Під ред. Бобиря А.Д.// - К.: Урожай, 1975. - С.72 - 80.

13. Власов Ю. И. Вирусные болезни овощных культур / Ю. И. Власов , Т. А. Рядко , Г.К. Лытаева - Л.: Колос,1973. - 73с,

14. Власов Ю.И. Вирусные и микоплазменые болезни растений / Ю. И. Власов - М.: Колос, 1992. - 207с.

15. Власов Ю.И. Ларина Э.И. Сельскохозяйственная вирусология / Ю.И. Власов, Э.И. Ларина // - М.: Колос, 1982. - С. 150-156.

16. Вирусные болезни картофеля и меры борьбы с ними / Под ред. Амбросова А.Л. - Минск.: Урожай,1975. - 100 с.

17. Гесь Д.К. Вирусные болезни томатов и огурцов в Белоруссии / Д. К. Гесь Автореф. канд.дисс. - Минск, 1968. 22с.

18. Глушак Л.Е. Вирусные заболевания огурцов на Украине/Л.Е. Глушак Автореф. канд.дисс, - Киев, 1969. 23с.

19. Гиббс А. Основы вирусологии растений: Пер. с англ. / А. Гиббс, Б. Харрисон - М.: Мир, 1978. - 430 с.

20. Дашнеева К.Н. и др. Вирус огуречной мозаики - возбудитель болезней овощных культур / К. Н. Дашнеева // Сельское хозяйство Молдавии 1998. -№6. - С. 51-52.

21. Дорохов Ю. Л. Транспорт инфекции и устойчивость растений к вирусам Автореф. дис. на соискание уч. ст. докт.биол. наук / Ю. Л.Дорохов М.: 1985. 34 с.

22. Журавлев Ю. Н. Фитовирусы в целом растении и в модельных системах / Ю.Н. Журавлев - М.: Наука. - 1979. - 247 с.

23. Игнаш Я.Р. Сравнительная характеристика некоторых представителей группы вируса огуречной мозаики 1, изолированных в Латвийской ССР. Штаммы вирусов растений. Тр. Биолого-почвенного ин-та /Я. Р. Игнаш 1987, Т.48 (149), - 193-197 с.

24. Келдыш М.А. “ Вирусы, вироиды и микоплазмы растений. Учебное пособие (краткий курс) ”/ М. А. Келдыш, Ю.И. Помазков - Москва Издательство Российского университета дружбы народов, 2003. - 16 - 82с.

25. Лебедева А.Т. Огурец / А.Т. Лебедева - М.: ООО «Изд-во Астрель», 2004. -123 с.

26. Метьюз Р. Вирусы растений / Р. Метьюз - М.: Мир, 1998. - 87с.

27. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин / М. М. Мусієнко - К.: Либідь, 2005. - 808 с.

28. Октябрьская Т. А. Огурцы / Т. А. Октябрьская - Москва: Изд. Дом

МСП, 2003. - 35 - 37с.

29. Основные методы фитопатологических исследований/ Под ред. Чумакова А. Е. и др. М.: Колос, 1974. - 37с.

30. Паршин В. Г. Природные очаги огуречного вируса и их роль в развитии вирусных эпифитотий. Автореф. канд.дисс. / В. Г. Паршин - Л., 1974. 23с.

31. Програма з біології для загальноосвітніх навчальних закладів. 6-11кл. - К.: Генеза, 2001

32. Путырский И. К. Огурцы / И.К. Путырский, В.В. Прохоров,

П.П. Родионов. - Р - н - Д .: Феникс, 2004. 96 с. .

33. Русанов Б.Г. Огурцы / Б.Г. Русанов. СПб.: ООО «Диамант», ООО Изд-во «Золотой век», «Агропромиздат», 2000. - 160 с.

34. Самсонова Л. Н. Диагностика вирусных и фитоплазменных болезней овощных культур и картофеля / Л. Н. Самсонова, А. Е. Цыпленков, Т. А. Якуткина - СПб, 2001. - 48с.

35. Самуилов В. Д. Программируемая клеточная смерть / В. Д. Самуилов, А. В. Олескин, Е. М. Лагунова // Биохимия, 2000. - Т. 65, вып. 8. - С. 1029 - 1046.

36. Тарчевский И.А. Патоген-индуцируемые белки растений / И. А. Тарчевский // Прикл. биохимия и микробиология, 2001.-Т. 37, №5.-С. 517-532.

37. Тарчевский И.А. Сигнальные системы клеток растений / И. А. Тарчевский - М.: Наука, 2002. -294 с.

38. Твердюков А.П., Никонов П.В., Ющенко Н.П. Биологический метод борьбы с вредителями и болезнями в защищенном грунте / А. П. Твердюков, П. В. Никонов, Н. П. Ющенко - М.: Колос, 1993. - 160 с.

39. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха - К.: Здоров'я, 1999. - 304 с.

40. Урбах В.Ю. Математическая статистика для биологов и медиков / В. Ю. Урбах - М.: Изд - во АН СССР, 1963. - 56с.

41. Цыпленков А.Е. Изучение патогенности изолятов вируса огуречной мозаики. В сб.: Биологические методы защиты растений от вирусных и бактериальных заболеваний / А. Е. Цыпленков - Л., 1986. - 49 с.

42. Цыпленков А.Е. Идентификация штаммов вируса огуречной мозаики различных сельскохозяйственных культур / А. Е. Цыпленков и др. //С.-х. біологія. 1992. №5. С. 115-121.

43. Юрина О.В. Огурцы / О. В. Юрина - М.: Московский рабочий, 1976. - 88 с.

44. Abdel-Salam A. Interaction of southern bean mosaic virus with lipids / А. Abdel-Salam, J. A. White, О. Р.Sehgal // J. Phythopath. Phytopath.Z. - 1982. - V 105. - P. 336 - 344.

45. Atabekov J. G. Plant virus-specific transport function and resistance of plants to viruses / J. G. Atabekov, Y. L. Dorokhov // Adv. Virus Res. 1984. - V. 29. - P. 313- 364.

46. Atabekov J. G. Expression of a plant virus-coded transport function by different viral genomes / J. G. Atabekov, М. Е. Taliansky // Adv. Virus Res. 1990. - V. 38. - P. 201 - 248.

47. Burger O.F. A new cucumber disease / O.F. Burger // Florida Agr. Sta. Rept. -1913. - №12. - P. 13 - 16.

48. Carsner E. Angular leaf spot of cucumbers, dissemination, overwintering and control / E. Carsner // J. Agr. Res. 1918. - V. 15. - №3. P. 56-62.

49. Chand J.N. Relation of Age of Leaf and Varietal Resistanse to Bacterial Multiplication in Cucumber Inoculated with Pseudomonas lachrymans / J.N. Chand, J.C. Walker // Phytopathology. 1964. - V.54 - №1. - P. 17-18.

50. Gibbs A. Plant virus classification / А. Gibbs // Advances in Virus

Research .1969. V. 14. P. 263--328.

51. Komuro Y. Cucumber green mottle mosaic virus on cucumber and watermelon and melon necrotic spot virus on muskmelon / Y. Komuro - JARQ, 1971. p.41-45.

52. Zeng Q Cucumber mosaic virus asdrug delivery vehicle for doxorubicin

/ Q. Zeng, H. Wen, Q. Wen, X. Chen, Y. Wang, W. Xuan, J. Liang, S. Wan // Biomaterials. 2013. V. 34, P. 463 - 464.

Посилання:

53. www.biomolecula.ru “ Вычислительное будущее биологии ”

54. www.biomolecula.ru “ Вирусы-платформы: яд во благо '';

55. www.Sprypay.ru Болезни и вредители огурца от А до Я

56. www.plantpro.timacad.ru Заболевания огурца на сайте Лаборатория защиты растений Российского государственного аграрного университета-- МСХА имени К.А.Тимирязева

57. www.incworld.ru Самый большой огурец в мире

58. www.agromage.com Розділ присвячений вирощуванню огірка

59. www.nkj.ru Статья «Праздник огурца» в журнале «Наука и жизнь»

60. www.iloveua.org Статья «Русский, украинский и белорусский памятники огурцам»

61. www.izvestia.vbelgorode.ru Памятник огурцу

Размещено на Allbest.ru

...