Лікування криптоспоридіозу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Криптоспоридіоз - це гостре паразитарне захворювання, що викликається протистами роду Cryptosporidium з типу Апікомлекс. Криптоспоридіоз, як правило, проявляється як гостра і короткочасна інфекція і поширюється аліментарним шляхом, часто через заражену воду. Хворіє частіше молодняк від 3-5 - до 30-денного віку. Можливо захворювання тварин і старшого віку, особливо за наявності інших інвазій і інфекцій.Характеризується ушкодженням кишечника і супроводжується діареєю, схудненням та загибеллю молодняка.

Відноситься до:

Підцарствa - Protozoa;

Типу - Apicomplexa;

Класу - Sporozoa;

Ряду - Coccidiida;

Родини - Cryptosporidiidae;

Роду - Cryptosporidium;

Виду - у ссавців C.muris, C.parvum; у птахів C. Meleagridis, C. Bailey.

1. Cryptosporidium Parvum

Представники: ссавці, з них насамперед молодняк сільськогосподарських тварин (телята, ягнята, поросята), собака, кішка, а також людина. криптоспоридіоз паразитарний патогенез протист

Морфологія і цикл розвитку

Ооцисти округлої форми, з тонкою оболонкою, розміром 5,4 - 6 мм. Містять 4 вільних спорозоїта (див. Рис. 15). Паразит локалізується в тонкому кишечнику і дихальних шляхах. Розвиток проходить на поверхні епітеліальних клітин.

2. Cryptosporidium Muris

Господар: ссавці, особливо мишоподібні гризуни.

Морфологія і цикл розвитку

Ооцисти розміром 6 - 8 мм і паразит знаходиться в слизовій оболонці шлунка. Мова йде, мабуть, про єдиний паразит, який паразитує в шлунку хижих. Він вважається малопатогенним видом.

На поверхні епітеліальних клітин утворюються так звані Паразитоформні вакуолі, опосередковані обміном речовин з цитоплазмою клітини. Протягом шизогонії ядро ділиться і утворюються шизонти I-го покоління з 6 - 8 мерозоїтами. Шизонти II-го покоління містять 4 мерозоїти, з яких утворюються мікро - і макрогамети. Виникаючі ооцисти спорулюються ендогенно in sutu, тобто прямо в кишечнику. Ооцисти з відносно товстою оболонкою виділяються з калом і забезпечують перенесення до наступних господарів, а ооцисти з більш тонкою оболонкою вивільняють спорозоїти і відбувається аутоінвазія господаря. Це явище можливо тільки у роду Cryptosporidium і не відбувається у інших видів кокцидий. Препатентний період триває 2 - 14 днів і патентний період - 3 - 33 дні.

3. Епізоотологічні дані

Криптоспоридіоз зареєстрований на всіх населених континентах, в різних кліматичних поясах, більш ніж в 40 країнах світу.

Найчастіше захворювання зустрічається в країнах, що розвиваються з жарким кліматом і низькою санітарною культурою.

Найчастіше хворіє молодняк, на Полтавщині це телята.

Можливе внутрішньоутробне зараження. Виражена стійкість у навколишньому середовищі, але гинуть при кип'ятінні. Зараження з клінічним проявом відбувається при ковтанні 1000 ооцист, але може бути і при 10. Частіше хворіють ветеринарні працівники.

Незважаючи на відмінність в етіологічній структурі кишкових інфекцій в розвинених країнах і не розвинених країнах, і в тих і в інших криптоспоридіоз займає 3-5-е місце, поступаючись лише таким поширеним збудникам, як шигелла, сальмонела, кампілобактер і ротавірус.

Криптоспоридіоз - зооноз. Джерелом інфекції для людини є домашні тварини (телята, ягнята, поросята, кішки, собаки).

Механізм передачі при криптоспоридіозу - фекально-оральний. Ооцисти криптоспорідії, що виділяються від хворого або носія, осіменяють зовнішнє середовище (навколишні предмети, грунт, воду), де тривалий час зберігаються. У водному середовищі ооцисти зберігають активність до 2-6 місяців. Заморожування або нагрівання до 65 ° знешкоджує ооцисти через 30 хв. На ооцисти кріптоспоридій діє вкрай обмежена кількість дезінфектантів. З понад 10 випробуваних дезрозчинів тільки 10% розчин формаліну і 5% розчин аміаку після 18-годинної експозиції робили ооцисти незаразними для мишей. Ці дані можуть бути використані при обробці їжі або пиття, якщо контамінація свідомо відома або підозрюється.

4. Патогенез

Патогенез криптоспоридіозу вивчений недостатньо. Переважно холероподібна профузна водяниста діарея в клінічній картині криптоспоридіозу передбачає продукцію ентеротоксину, але, незважаючи на численні пошуки, токсин у криптоспоридій не знайдено. Деякі дослідження показали присутність у криптоспоридій гена, відповідального за продукцію білка з гемолітичною активністю, схожого з таким у Е. coli 0157 Н7. Найбільш типова локалізація процесу - дистальні відділи тонкого кишечника. Після потрапляння ооцист в кишечник починається посилене розмноження паразита; утворюються мерозоїти поширюються і вражають велике число ентероцитів, викликаючи в них дегенеративні зміни (атрофію ворсинок).

Це супроводжується гіпертрофією крипт, моно- і поліморфно-ядерною інфільтрацією базальної мембрани і призводить до появи кратероподібних поглиблень на поверхні епітелію. При важких формах криптоспоридіозу відбувається тотальне ураження мікроворсинок. Здатні порушити іонний транспорт в стінці кишечника.

Макроскопічно кишкова стінка виглядає інтактною або з ознаками катарального запалення. Гістологічно ендогенні стадії розвитку криптоспорідій виглядають як дрібні (3-5 мкм), одноклітинні округлі тільця, які здаються приклеєними до поверхні щіткової облямівки. Вони нерівномірно розкидані по ворсинкам і в криптах. Відзначається інфільтрація плазматичними клітинами, поліморфно ядерними лейкоцитами і лімфоцитами стінки кишки. Інфіковані клітини господаря втрачають мікроворсинки.

Водяниста діарея - провідний симптом криптоспоридіозу - характеризується збільшенням кількості рідини в просвіті кишки. Причина цього явища полягає як у порушенні всмоктування, так і в підвищенні секреції води та електролітів з плазми, або того й іншого разом. Найбільш імовірно, що скорочення функціонуючої поверхні ураженої слизстої, як наслідок цього, зниження вироблення багатьох ферментів, призводить до порушення всмоктувальної здатності тонкої кишки з розвитком синдрому маль абсорбції, в результаті чого виникає осмотична діарея.

Порушується ферментативна діяльність кишечника, зменшується активність лактази, ферментів, що забезпечують утилізацію жирів. У цих умовах підвищується бактеріальна ферментація вуглеводів і жирних кислот і погано всмоктуються інгредієнти. Стул хворих криптоспоридіозом має кислу реакцію і містить велику кількість відновлених цукрів.

Коротко патогенетичний процес в організмі зараженої тварини можна описати так :

1. Уражається кишечник;

2. Запалення;

3. Діарея;

4. Зневоднення;

5. Інтоксикація;

6. Можлива загибель.

Імунітет

Важливим в даному захворюванні є гуморальний і клітинний імунітет.

5. Клінічні ознаки

Інкубаційний період коливається від 3 до 7 днів. Основним клінічним симптомом є водяниста діарея. Стул прискорений від 2 до 20 разів на добу. Випорожнення мають огидний запах, не містять домішок слизу або крові. Втрати рідини можуть досягати 10% від маси тіла. Діарея супроводжується лихоманкою, нудотою, блювотою, поганим самопочуттям, зниження апетиту, головним болем. Болі в животі носять спастичний характер і локалізуються у верхніх відділах, більше в правому верхньому квадранті. У хворі відзначають бурчання і інші неприємні відчуття по ходу кишечника. Захворювання має гострий, підгострий і хронічний характер. При гострому : фекалії сіро-жовті чи жовто-оранжеві, зневоднення.

Якщо у імунокомпетентних осіб криптоспоридіоз можна охарактеризувати як гостре, нетривале кишкове захворювання, то в осіб з імунодефіцитами - це важке діарейне захворювання з хронічним перебігом, нерідко закінчується за відсутності адекватної терапії летальним результатом.

У хворих на СНІД можливе ураження шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчного міхура, можлива бронхо-легенева форма. Респіраторна форма є летальною.

6. Патологоанатомічні зміни

Чіткі патологоанатомічні зміни помічають в тонких кишках, в кишечнику катаральне запалення, некроз ворсинок. Мезентеріальні вузли збільшені.

Слизова оболонка тонкого відділу кишечника гіперемована і покрита слизом. Відзначають гіперплазію епітелію крипт. Ці зміни спостерігають в задній третині тонкої кишки і, як правило, їх не знаходять у дванадцятипалій і початковому відрізку тонкої кишок.

7. Діагностика

Діагноз ставлять комплексно, аналізуючи епізоотологічні, клінічні та патологоанатомічні дані, і підтверджують їх результатами лабораторних досліджень.

Для аналізів беруть фекалії від хворих тварин і досліджують різними методами. Найбільш простий з них - метод нативного мазка. З фекалій роблять тонкий мазок, висушують, фіксують метиловим спиртом або рідиною Никифорова, після чого фарбують карбол-фуксином за Цілем-Нільсеном.

Ооцисти криптоспоридій забарвлюються в червоний колір. Усередині їх можна бачити 4 спорозоїта. Супутня мікрофлора забарвлюється в зелений колір. Мазки можна фарбувати за Романовським.

У цьому випадку ооцисти криптоспоридій мають вигляд нефарбованих або слабо зафарбованих округлих утворень діаметром 3-7 мкм. Усередині ооцист іноді можна бачити блідо-блакитні подовжені, злегка зігнуті спорозоїти з червоними гранулами всередині. Спорозоїти розташовані по периферії ооцисти, залишаючи її центральну частину порожньою.

Для збільшення в досліджуваному матеріалі концентрації ооцист використовують флотаційні методи Дарлінга або Фюллеборна. В якості розчинів застосовують насичені розчини кухонної солі або сахарози.

З матеріалу, взятого паразитологічною петлею з плівки поверхневого натягу, в пробірці готують мазок, фіксують його і фарбують. Ймовірність виявлення криптоспоридій підвищується в багато разів.

Застосовують також серологічну діагностику ПЛР, ІФА, але це дуже дорогоі не вигідно.

8. Лікування

Ефективних засобів специфічної терапії для лікування тварин хворих криптоспоридіозом, поки не знайдено. Застосовують дієтичний корм, обволікаючий слиз, а також засоби, що підвищують біологічний тонус організму, і препарати, що відновлюють водно-сольовий обмін.

При криптоспоридіозній діареї телят рекомендують Поліміксин в дозі 30-40 тисяч ОД з Фуразолідоном з розрахунку 6-10 мг / кг протягом 5-6 днів. Отримано позитивні результати при застосуванні Сульфадимезіна, ампроліума, хімкокціда, особливо при одночасному призначенні імуностимулюючих засобів.

Профілактика і заходи боротьби

У першу чергу необхідно створити оптимальні умови годівлі та утримання тільних корів з метою отримання телят, що володіють високим імунним статусом, біотермічне знезараження гною.

Слід ретельно прибирати приміщення тваринницьких ферм, систематично дезінвазувати клітки і загони, в яких утримують телят. Для дезінвазії застосовують 10% -ий розчин формаліну і 5% -ий розчин аміаку.

Згубно на криптоспоридій діють висушування і обпалення.

Хворих тварин ізолюють і лікують. Обслуговуючий персонал ферм, особливо при виникненні шлунково-кишкових розладів, систематично обстежують на наявність ооцист у фекаліях.

Проводять санітарно-освітню роботу з працівниками тваринництва.

Для профілактики у телят: утримання в індивідуальних продезінфікованих будиночках, виконують випоювання молозивом, об'єднують уже при негативній відповіді на криптоспоридіоз.

Размещено на Allbest.ru