Генетично-популяційне обґрунтування локальної системи розведення свиней

18

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Сметанін Володимир Тимофійович

УДК 636.4.082: 575.17

Генетично-популяційне обґрунтування локальної системи розведення свиней

03.00.15 - генетика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Чубинське - 2007



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий консультант - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Буркат Валерій Петрович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, директор.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук Бондаренко Юрій Васильович, головний науковий співробітник відділу генетики, Інститут птахівництва УААН доктор біологічних наук, професор

Дуган Олексій Мартем'янович, Національний Технічний Університет України “Київський політехнічний Інститут”, декан факультету біотехнології і біотехніки, завідувач кафедри промислової біотехнології доктор сільськогосподарських наук, професор Димань Тетяна Миколаївна, Білоцерківський державний аграрний університет, завідуюча кафедри екотрофології.

Захист відбудеться “ 19 ” грудня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН (08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

Автореферат розісланий “16” листопада 2007 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Багатовікова практика тваринництва, ґрунтуючись на емпіричних підходах, виробила різні методи селекційно-племінної роботи, які дають змогу впливати на зміни генотипу і фенотипу тварин. Інтенсивна односпрямована селекція протягом багатьох поколінь призводить до значного звуження генетичної мінливості, що робить проблематичним подальше існування популяцій сільськогосподарських тварин. Підтримання їх у функціональному стані вимагає дедалі більшої наукоємності і витрат (Ю.П. Алтухов, 2003; В.П. Буркат, И.В. Гузев, 2002; П.Н. Прохоренко, И.А. Паронян, 2006).

Тому 1996 року під егідою ФАО при ООН 161 країна, а також Україна, на рівні керівників урядів підписала Конвенцію про біологічну різноманітність тварин, у якій визнається значення генетичних ресурсів свійських тварин і глобальної стратегії їх збереження, стверджується, що інтенсифікацію систем виробництва супроводжує тенденція до уніфікації порід і зникнення локально адаптованих популяцій. Відзначається, що проблеми з адаптацією порід підсилюються у зв'язку зі змінами клімату й антропогенного впливу, а людство ще більше матиме потребу в різноманітному генофонді.

Підкреслюється дефіцит теоретичних розробок у галузі збереження локальних порід і пропонується при їх описі проводити і генетично-молекулярний моніторинг, а також відійти від оцінок тварин за окремими ознаками, використовуючи для їх характеристики весь життєвий цикл у межах усієї популяції (Д.Т. Винничук, 1993; М.В. Зубец, 1988; В.В. Кириченко, П.П. Літун, А.А. Корчинський, та ін., 2003; FAO, 2001).

Необхідна спеціальна селекційна робота з формування генофонду популяції і стратегія підборів, що дозволяє планувати й одержувати очікувані генетичні комбінації в нащадках протягом декількох поколінь без утрати якості і пристосованості. Виникає потреба в об'єктивній характеристиці і розробці нових методів оцінки генофондів тварин, яких розводять, їх змін і генетичних процесів, що відбуваються на різних етапах селекції. При цьому актуальне використання генетичних маркерів, які дозволяють кількісно описувати популяції та їх структури, маркірувати конкретними алелями типи, лінії і родини, визначити філогенетичні взаємовідносини внутрішньопопуляційних структур і самих популяцій між собою (Е.М. Агапова, 1996; В.Н. Балацкий, Е.Н. Метлицкая, 2001; С.П. Безенко, 1984; Т.Н. Дымань, А.П. Городная и др., 2000; М.В. Зубець, В.П. Буркат, Ю.М. Сиволап та ін., 2001; Б.Е. Подоба, Р.О. Стоянов, 1999; Г.Е. Сулимова, 2002; С.И. Тарасюк, В.И. Глазко, 2001; E. Bailey, T. Lear, 1994; M. Nei, 1975; M.F. Rotshild, 1996; V. Russo, S. Dalliolio et.al., 1994; T.H. Short, M.F. Rothsild, et. al., 1997 і ін.).

Актуальним є використання в роботі сучасних методів аналізу поліморфізму мікросателітних локусів ДНК та інших її первинних структур, що виявляються за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Це дозволяє одержати інформації про тварин на новому рівні, що забезпечує накопичення більш якісного наукового матеріалу, робота з яким дає можливість ефективно використовувати основні положення генетики при популяційному обґрунтуванні систем розведення, і розширити теоретичні і фундаментальні уявлення про генетичні процеси, які відбуваються в ході селекції.

На вирішення цих питань спрямоване дисертаційне дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і завданнями. Робота виконувалася за планом НДР кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету “Разработка методов дальнейшего совершенствования свиней селекции Днепропетровского СХИ и их использование” (№ державної реєстрації 02860086963) і “Ріст, розвиток, продуктивні і відтворні якості ремонтного молодняку різних генотипів свиней селекції Дніпропетровського сільскогосподарського інституту” (№ державної реєстрації 0105U0013413) та за науково-технічною програмою Української академії аграрних наук “Розведення та генетика тварин на 2001-2005 рр.”, за планом інституту тваринництва Центральних районів Української академії аграрних наук згідно з темою: “Розробити методи підвищення генетичного потенціалу продуктивності тварин з використанням селекційних, генетичних та імуногенетичних параметрів, біологічних та господарсько-корисних ознак” (№ державної реєстрації 0102U001780).

Мета і задачі досліджень. Метою роботи є генетично-популяційне обґрунтування концептуальних і теоретичних принципів локальної системи розведення свиней, здатної забезпечити формування і тривале існування високопродуктивних стад, порід та типів на прикладі локальної популяції свиней селекції Дніпропетровського СГІ.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

- провести ретроспективний аналіз формування популяції свиней селекції ДСГІ і особливостей селекційної роботи при її створенні;

- встановити продуктивні якості та генеалогічну структуру тварин цієї селекції, що належать до різних ліній, їх сполученість між собою та при схрещуванні з великою білою породою за репродуктивними якостями і швидкістю росту;

- провести генетично-популяційний моніторинг генофонду популяції за допомогою імуногенетичного аналізу по еритроцитарних антигенах груп крові в динаміці за поколіннями;

- розробити методологію формування структури популяції шляхом маркірування генотипів тварин і обґрунтувати її значення для збереження генетичної мінливості;

- розробити принципи формування батьківських і материнських ліній з цільовими генотипами;

- вивчити поліморфізм досліджуваної популяції свиней за молекулярно-генетичними маркерами ядерної і мітохондриальної ДНК та визначити перспективи його використання для характеристики різних структур популяції і застосування в конкретних задачах селекції;

- вивчити продуктивні особливості свиней з різним ступенем інбридингу і визначити можливість їх використання для формування нових ліній;

- розробити основи теоретичної оцінки розподілу гомологічних хромосом у потомстві при схрещуванні порід, типів і ліній;

- на підставі комплексного вивчення продуктивності, генофонду й особливостей генеалогічної будови популяції свиней дати теоретичне обґрунтування можливості створення “замкненої” локальної системи розведення для цієї популяції і визначити її місце в реґіональній системі розведення.

Об'єкт досліджень - генетичні процеси, які відбуваються в популяції свиней, при її розведенні протягом багатьох поколінь за “замкненим типом”.

Предмет досліджень - популяція свиней селекції Дніпропетровського СГІ і генетична структура генофонду, які виявляються за допомогою імуногенетичних і молекулярно-генетичних досліджень, зміна цих показників у ряді поколінь, а також їх реалізація в ознаках за локальної системи розведення.

Методи досліджень: зоотехнічні (оцінка тварин за генеалогією, власною продуктивністю і якістю потомства) , імуногенетичні (дослідження еритроцитарних антигенів), молекулярно-генетичні (аналіз первинних структур ДНК), генетично-популяційні (аналіз параметрів генофонду), статистичні (біометричне обчислення одержаних результатів).

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше розроблено концепцію проведення селекційної роботи, яка ґрунтується на імуногенетичних і молекулярних маркерах та спрямована на збереження мінливості локальної популяції свиней за рахунок її генеалогічного і генетичного структурування:

- проведено генетичний моніторинг декількох поколінь свиней, яких розводять “у собі”, з урахуванням імуногенетичних маркерів. На основі удосконалення методів добору і підбору вперше сформовані всередині популяції дві лінії свиней з альтернативними генотипами за трьома локусами еритроцитарних антигенів, дано оцінку їх генетичної диференціації і вивчено продуктивність під час їх кросування між собою і схрещування зі свинями великої білої породи;

- вивчено генофонд свиней закритої популяції за ДНК-маркерами, які виявляються за допомогою різних модифікацій полімеразної ланцюгової реакції і розроблено методи їх впровадження в селекційний процес. Визначено частоту цих маркерів і ступінь диференціації у різних ліній популяції;

- проведеним кластерним аналізом мікросателітних маркерів ДНК та міжгрупових коефіцієнтів кореляцій між ознаками доведена генетичної диференціації між традиційними генеалогічними лініями популяції, незважаючи на їх фенотипову схожість;

- проведено оцінку рівня інбридингу у свиней селекції ДСГІ, установлено його зв'язок з гомозиготністю і зроблено оцінку використання інбредних свиней у селекції.

Знайшли подальший розвиток методи оцінки генофонду шляхом розрахунку генетичної дистанції між групами тварин з різною продуктивністю (що перебувають на різних ділянках біномінального розподілу) за конкретними ознаками, і визначення зв'язку цих дистанцій із продуктивністю і гетерозиготністю.

Удосконалені методи оцінки генофондів стад та їх змін при схрещуванні, для чого розроблений алгоритм обчислень комбінаторики гомологічних хромосом під час оцінки їх розподілу в послідовних поколіннях тварин.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні концепції і наукові положення дисертації можуть бути використані в селекції з удосконалювання і збереження локальних порід свиней, а також інших видів сільськогосподарських тварин. Вони дають змогу кількісно оцінювати популяції та їх генофонди на предмет наявності структурних елементів (субпопуляцій, ліній, родин), формувати генетичну і генеалогічну структуру популяції із заданим рівнем генетичної диференціації між її елементами і використовувати ці відмінності для одержання внутрішньопопуляційного ефекту гетерозису.

Результати роботи покладено в основу систем розведення свиней декількох племінних репродукторів, використовуються при складанні селекційно-племінних планів у ряді господарств Дніпропетровської області (акт впровадження від 18.07.2007 р.) та в навчальному процесі двох факультетів Дніпропетровського державного аграрного університету. За результатами досліджень підготовлено та видано дві методичні рекомендації, які схвалені вченими радами Інституту тваринництва Центральних районів та Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначено напрямок роботи, сформульовані мета та задачі, розроблені програма і методика досліджень. Організовано і проведено експерименти, проаналізовано результати досліджень; сформульовано наукові положення і теоретичні концепції, які випливають з них. Проаналізовано першоджерела, сформульовано висновки і практичні пропозиції. Викладені в дисертаційній роботі результати отримано особисто автором чи за його особистої участі.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на: Всесоюзній нараді “Інтенсифікація селекційного процесу у свинарстві” (п. Персіановка, 1989); V з'їзді Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавілова (м.Полтава, 1991); ІІ Міжнародній конференції по молекулярно-генетичних маркерах (м. Київ, 1996); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів” (м.Дніпропетровськ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції “Фактори експериментальної еволюції організмів” (м. Алушта, 2003); Українському семінарі-навчанні по роботі з вітчизняними м'ясними породами свиней (м. Полтава, 2003); Міжнародній науковій конференції “Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва”, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка ВАСГНіЛ Й.А.Даниленка (м. Харків, 2003); науково-практичних конференціях Інституту тваринництва ЦР УААН (м. Дніпропетровськ, 2002-2005); щорічних науково-практичних конференціях ДДАУ (м. Дніпропетровськ, 2000-2007); на засіданнях координаційно-методичної Ради і в творчих дискусіях з теоретичних питань селекції тварин Інституту розведення і генетики УААН (с. Чубинське, 2004, 2005, 2007); на засіданнях координаційно-методичної Ради Інституту свинарства УААН (м. Полтава, 2003 і 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин”, присвяченій 75-річчю з дня народження професора О.Д. Бугрова (м. Харків, 2005); Міжнародній науковій конференції з тваринництва, присвяченій 105-річчю С.З. Гжицького (м. Львів, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сучасної генетики і селекції с.-г. тварин”, присвяченій 100-річчю з дня народження М.А. Селеха (м. Дніпропетровськ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (м. Львів, 2007).

Публікації. Результати дисертаційних досліджень опубліковані в 36 статтях, надрукованих у наукових журналах, збірниках та матеріалах конференцій, а також 2 методичних рекомендаціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 307 сторінках, містить 45 таблиць і 61 рисунків. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, пропозицій виробництву, бібліографічного списку (451 джерел, у тому числі 78 на іноземних мовах) і 7 додатків.



МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

свиня селекція генотип хромосома

Дослідження проводили з 1987 по 2007 рік на базі племінного заводу навчгоспу “Самарський” ДДАУ, племінних репродукторів колишніх колгоспів “Комуніст” Петропавлівського району, ім. 1 Травня Томаківського району, ТОВ “Луговське” фірми “Авіас” Солонянського району й інших господарств Дніпропетровської області.

Матеріалом досліджень були тварини популяції свиней селекції Дніпропетровського СГІ, створені з використанням складного відтворного схрещування свиней великої білої породи, беркширів і ландрасів. Вони розводяться протягом декількох десятиліть “у собі”, мають високу продуктивність і добру пристосованість до умов Центрального степу України.

Дослідження виконували відповідно до схеми (рис. 1), були включені загальноприйняті зоотехнічні методи вивчення селекційного матеріалу (ВАСГНіЛ МСГ СРСР, 1976; ВАСГНіЛ, ПНІІС, 1977; М.Березовський, I.Хотько, 2002) і методи генетичної оцінки тварин за еритроцитарними антигенами груп крові (E.A. Andersen, 1943; С.П. Безенко, 1974; Н.О. Сухова та ін., 1987). Генетично-популяційний аналіз здійснювали за відомими методиками (Ней, 1981; Б.Є. Подоба, Р.О. Стоянов, 1999; В.І. Глазко, 1985; та ін.).

Формування батьківської і материнської генетичних ліній проводили з урахуванням генотипів за трьома маркерними локусами, що детермінують еритроцитарні антигени (О.В. Хмельова, В.Т. Сметанін , 2002). Оцінку генетичного впливу на рівень продуктивності тварин у межах шкали біномінального розподілу за конкретними ознаками здійснювали за розробленою нами методикою.



Рис. 1 - Схема досліджень

Для оцінки генетичних особливостей свиней за мікросателітними маркерами ядерної ДНК застосовували метод ISSR-PCR (Z.E. Zietkievich et. al., 1994; М.М. Оніщенко, В.М. Балацький, 2004) з використанням праймера (AGC)6G. Для порівняння з тваринами досліджуваної популяції використовували свиней харківського заводського типу української м'ясної породи та їх помісей із кнурами селекції ДСГІ.

Алелі гену ESR і мононуклеотидний поліморфізм мт-ДНК визначали за RFLP-PCR (T.N. Short et. al., 1997).

ДНК-тестування проводили в сертифікованій генетичній лабораторії Полтавського НДІ свинарства УААН.

Для вивчення комбінаторики гомологічних хромосом при схрещуванні й імовірності їх присутності від вихідних батьківських форм у наступних поколіннях розроблено алгоритм оцінки для різних видів тварин залежно від кількості пар хромосом у каріотипі.

Отримані результати проаналізовані за допомогою біометричних методів (Н.А. Плохинский, 1970), частина матеріалів - з використанням програмного забезпечення ЕОМ Statistica 6.0, Microsoft Excel 2000 (В. Боровиков, 2001); проводився кластерний аналіз (И.А. Ефимов, 2003).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Генеалогічна структура популяцій і продуктивність свиней. Вивчення репродуктивних якостей тварин селекції Дніпропетровського СГІ показало, що свиноматки цієї популяції мають досить високу і стабільну продуктивність. Установлено, що за всіма опоросами з урахуванням першого лінійні і кросовані свиноматки мають практично однакові показники за всіма вивченими ознаками, за винятком молочності - маси гнізда на 21-у добу, коли лінійні матки на 3 кг мали більш високий її прояв (табл. 1).

Серед кросованих свиноматок найвищою багатоплідністю відрізнялися отримані за схемою (ОріхЧБистрий), що на 0,1-0,6 гол. перевищували за цією ознакою порівнюваних кросованих тварин. Але вірогідна різниця (Р > 0,95) була тільки з матками, отриманими за схемою (БистрийЧБорець). Виявлена також вірогідна різниця (Р > 0,95) між масою гнізд у 2 міс. від свиноматок, отриманих за схемою (ОріхЧБистрий) і (БистрийЧОріх) на користь перших (+5 кг).

1. Репродуктивні якості свиноматок по всіх опоросах

Генеалогічна належність маток	п маток	п опоросів	Багато-плідність, гол.	21-добові	Двомісячні
				гол.	маса гнізда, кг	гол.	маса гнізда, кг	маса 1 гол., кг
Лінійні матки, п = 120	Борець	М±м	34	144	10,8±0,19	10,2±0,15	67±1,15	9,8±0,14	163±2,26	16,7±0,06
		Cv, %			21,3	17,6	20,2	15,8	15,8	4,3
	Бистрий	М±м	18	100	10,6±0,16	10,2±0,12	65±1,11	9,9±0,11	164±1,93	16,6±0,07
		Cv, %			15,2	11,7	16,9	11,2	11,6	4,3
	Оріх	М±м	68	367	10,8±0,11	10,3±0,07	66±0,64	10±0,06	166±1,1	16,6±0,03
		Cv, %			18,7	13,2	18,3	12,1	12,3	3,9
Дволінійні кросовані матки, п = 125	Б-Бистрий	БМ-Борець	М±м	14	67	10,2±0,16	10,1±0,12	65±1,15	9,9±0,12	165±2,06	16,7±0,07
			Cv, %			12,9	9,7	14,4	9,2	9,8	3,5
		БМ-Оріх	М±м	28	171	10,6±0,15	10,1±0,11	61±0,93	9,8±0,09	162±1,63	16,5±0,08
			Cv, %			18,8	14,6	19,6	12,2	12,8	6,2
	Б-Борець	БМ-Бистрий	М±м	20	131	10,7±0,17	10,3±0,13	63±1,02	9,9±0,11	164±1,72	16,6±0,06
			Cv, %			17,8	14,7	18,3	12,4	11,8	3,8
		БМ-Оріх	М±м	31	194	10,5±0,13	10,1±0,1	65±0,85	9,9±0,09	164±1,46	16,6±0,05
			Cv, %			17,2	13,8	17,9	12,1	12,0	3,8
		БМ-Фаст	М±м	1	16	11,9±0,29	11,6±0,27	59±1,84	11,4±0,25	189±4,01	16,5±0,11
			Cv, %			9,5	9,1	12,1	8,6	8,2	2,6
	Б-Оріх	БМ-Борець	М±м	13	43	10,3±0,32	10,1±0,23	62±1,93	9,7±0,23	161±4,1	16,6±0,11
			Cv, %			19,6	13,9	19,0	14,3	15,3	4,1
		БМ-Бистрий	М±м	18	91	10,8±0,19	10,3±0,13	64±1,2	10±0,12	167±2,07	16,7±0,08
			Cv, %			16,9	11,8	17,6	11,1	11,6	4,6
Лінійне розведення	М±м	120	612	10,7±0,08	10,3±0,06	66±0,5	9,9±0,06	165±0,93	16,7±0,03
	Cv, %			18,9	14,1	18,6	13,3	13,6	4,0
Крос ліній	М±м	125	713	10,6±0,07	10,2±0,05	63±0,44	9,9±0,05	164±0,77	16,6±0,03
	Cv, %			17,4	13,6	18,1	12,0	12,2	4,6
Все стадо	М±м	245	1325	10,7±0,05	10,2±0,04	64±0,33	9,9±0,03	165±0,59	16,6±0,02
	Cv, %			18,0	13,9	18,6	12,4	12,6	4,3

Примітки: 1. Різниця та її достовірність показані в тексті

2. Б - батько, БМ - батько матері

Порівняння продуктивності лінійних тварин, приналежних до різних ліній, свідчить про незначні, невірогідні розходження між ними.

Продуктивність повновікових свиноматок (n = 1080 опоросів без першого) у цілому підтвердила отримані результати за всіма опоросами: за багатоплідністю, кількістю поросят і масою гнізда в 21 добу і два місяці при відлученні більш високі показники мали лінійні тварини за лінійного розведення в порівнянні з кросованими. Але вірогідними ці розходження виявилися тільки за багатоплідністю (+0,3 голови, Р > 0,999) і масою гнізда в 21 добу (+4,0 кг, Р > 0,999). До відлучення поросят у 60 діб різниця між порівнюваними групами за масою гнізда вирівнялася.

В популяції лінійні матки складають 48,6%. Представлені лінії Оріха 27,8%, Борця 13,4% і Бистрого 7,4%. В іншу частину стада входять тварини, отримані по різних схемах кросування цих ліній.

Встановлена фенотипова ідентичність на високому рівні продуктивності за вивченими ознаками у тварин різної генеалогічної належності свідчить про їх високу консолідованість, а тривалість експлуатації (у середньому 5,4 опоросу з урахуванням першоопоросок) - про високу технологічну адаптацію. Це є однією з цілей селекції в культурних стадах. Але, з іншого боку, висока консолідація не дозволяє виявлятися генетичним ефектам при внутрішньопопуляційній гібридизації - кросі ліній - і висуває питання щодо дефіциту генетичної мінливості в подальшому роз- витку популяції при розведенні “в собі”. Тому є необхідним доказ достатності рівня мінливості в ній і пошук нетривіальних методів, які дозволять вирішити проблему дивергенції внутрішніх структур стада без залучення селекційного матеріалу інших порід.

Криві показують розподіл опоросів повновікових свиноматок за репродуктивними ознаками; при кросуванні за різними схемами виявляються певні розбіжності; особливо це виражено в масі гнізда у 2 міс.

За багатоплідністю позитивна асиметрія відзначається в лінії Оріха (0,395), а в лінії Борця, незважаючи на найвищий абсолютний показник ознаки, виявлена незначна асиметрія ліворуч (-0,038). У всіх кросованих тварин реєструється незначна негативна асиметрія в порівнянні з усім стадом (-1,14).

Швидкість росту тварин вивчали на контрольному вирощуванні, що підтвердило високу консолідацію за цією ознакою представників традиційних генеалогічних ліній.

У 6 місяців усі лінійні та високолінійні підсвинки мали більшу масу, ніж отримані за класичним дволінійним кросом. Різниця з лінійними вірогідна (+4,2 кг, Р > 0,95). Показники маси тіла у трилінійних кросованих тварин на 4,3-10,9 кг перевищували цей показник, отриманий при інших схемах розведення. Різниця вірогідна (у різному ступені) з порівнюваними групами, крім високолінійних підсвинків лінії Оріха, лінійних Борця і всіх лінійних. Описові статистики підтверджують, що, незважаючи на розходження за середньою масою у віці 6 місяців (рис. 3), підсвинки, отримані за різними схемами внутрішньопопуляційного розведення, мали близькі за величиною медіани і квартильний розмах - інтервал навколо медіани, що містить 50 % спостережень представлених виборок. І хоча більш високі показники маси тіла в 6 міс. у середньому по групі мали трилінійні тварини, максимальна величина цієї ознаки була відмічена за лінійного розведення.

Вивчення ступеня кореляції за міжгруповим коефіцієнтом Пірсона між репродуктивними якостями свиней селекції ДСГІ різних схем розведення, коли як аргумент “х” виступають результати, отримані за однією схемою розведення, а фактора “y” - іншою, і проведений на підставі отриманих коефіцієнтів кластерний аналіз показали виражену тенденцію до асоціації близьких за генеалогічною належністю масивів за міжгруповим коефіцієнтом кореляції.

Побудовані графіки коефіцієнтів прямолінійної регресії вказують на помітні розбіжності в розсіюванні вивчених ознак навколо побудованих теоретичних ліній регресії у лінійних маток (n = 492 опороси) і кросованих (n = 588 опоросів), а також на неоднаковий характер ліній криволінійної регресії. Названі розходження помітні в середній частині вибірки і особливо у високопродуктивної. Ця тенденція поширюється на всі вивчені ознаки і вказує на те, що генеалогічно неоднорідні масиви по-різному реалізуються в досить широкому діапазоні розвитку репродуктивних якостей. Причому в верхній частині графіків, що характеризують кросованих особин, виявляється їх чітка диференціація на два субмасиви стосовно теоретично побудованої прямої.

Таким чином, за рівнем продуктивності не було виявлено розходжень у маток, отриманих за різними схемами розведення, але частоти розподілу вивчених ознак, кластерний і кореляційно-регресійний аналізи дозволили побачити генеалогічну структурованість у досліджуваній популяції і те, що лінійна належність - не формальне віднесення до тієї чи іншої групи, що має родинні зв'язки, але і різна реалізація спадковості тварин у популяційних показниках.

Генетичні особливості свиней локальної популяції. Генетичний моніторинг популяції свиней селекції Дніпропетровського СГІ підтвердив її оригінальність за декількома локусами еритроцитарних антигенів. Використовуючи оригінальні генотипи особин, які зустрічаються в популяції, було запропоновано створити батьківську лінію з цільовими генотипами Faa, Gaa, Kaa. Була допущена також гетерозиготність в одному чи декількох названих локусах, але такі генотипи були менш бажані. Це дозволяло сформувати в популяції структурну одиницю з більшим ступенем дивергентності щодо традиційних ліній. І отже, за рахунок нетрадиційного вектора добору за конкретними алелями, що рідко зустрічаються у цій та іншій популяціях, збільшити (вірніше, зафіксувати і культивувати) генетичну мінливість. Варто також використовувати плідників цієї лінії для гібридизації з матками великої білої породи, які мають традиційні генотипи Fbb, Gbb, Kbb, альтернативні лініям, що її створювали. Роботу проводили протягом трьох поколінь, включаючи “стартове”. Для відібраних тварин було складено підбори на збільшення у генофонді потомства концентрації алелей: Fa, Ga і Ka. А отриманий приплід з цільовими генотипами був віднесений до батьківської лінії (табл. 2). Проведені дослідження показали, що в результаті селекційної роботи значно змінилась алельна композиція F- і K-локусів еритроцитарних антигенів. Частота алелей, які селекціонували в них - Fa і Ka, - збільшилася за два покоління в нової лінії в 11,9 та 1,7 раза відповідно, а концентрація алеля Fа в порівнянні з усією вихідною популяцією - ще більше: у 19,9 раза.

2. Зміна частоти генотипів, концентрації генів і рівня гетерозиготності у свиней під впливом маркер-обумовленого селекційного тиску

Генотип, алелі	Популяція
	ВБ, за С.П. Безенком (1980)	М'ясний тип, за С.П. Безенком (1980)	селекції ДСГІ
			вихідна, за В.І. Сокрутом та іншими (1986)	батьківська лінія, яка формувалась
				стартова	F1	F2
Fab	0,1	14,7	6,2	10,3	84,8	76,2
Fbb	99,9	85,3	93,8	89,7	-	-
Faа	-	-	-	-	15,2	23,8
Gab	42,2	48,3	40,6	41,1	32,6	35,7
Gbb	50,2	37,2	48,4	51,7	54,4	54,8
Gaа	7,5	14,3	10,9	6,9	13,0	9,5
Каb	33,3	24,6	28,1	31,0	52,2	47,6
Кbb	57,9	57,6	42,2	41,3	-	-
Каа	8,4	12,8	28,1	27,4	45,7	50,0
К-/-	0,4	5,0	1,6	-	2,1	2,4
Н-/-	51,1	52,8	35,9	48,3	84,8	92,9
На/-	48,8	47,2	64,1	51,7	4,3	-
Fa	0,005	0,074	0,031	0,052	0,576	0,619
Fb	0,995	0,926	0,969	0,948	0,424	0,381
Ga	0,286	0,385	0,313	0,276	0,293	0,274
Gb	0,714	0,615	0,687	0,724	0,707	0,726
Ка	0,204	0,204	0,435	0,431	0,717	0,738
Кb	0,600	0,565	0,563	0,569	0,261	0,238
К-	0,196	0,231	0,002	0,000	0,022	0,024
На	0,285	0,245	0,400	0,741	0,130	0,070
Н-	0,715	0,755	0,600	0,259	0,870	0,930
Н*	0,3465	0,3916	0,3660	0,3431	0,3866	0,3495

Примітки: 1 * Н - середній рівень гетерозиготності на особину;

2 ВБ - велика біла порода свиней.

Завдяки змінам генофонду в батьківській лінії ще більше зросло її розходження з генофондом великих білих свиней, що за геном Ка склало 3,6 раза, а за Fa перевищило в 120 разів. Слід зазначити, що більш помітні зміни відбулися за перше покоління, оскільки виявлені і відібрані особини з цільовими генотипами досить ефективно реалізують свої алелі при однорідних підборах у наступному поколінні.

Природно, що зміна концентрації алелей у першому і другому поколіннях спричинили і перебудову генофонду щодо частоти генотипів у лінії стосовно вихідної групи свиней. Наголосимо, що по селекціонованих локусах F і K помітно збільшилась кількість гетерозиготних генотипів щодо вихідних генерацій і порівнюваних популяцій. Так, частота гетерозигот Fab у F1 і F2 відносно вихідної популяції 1983 року збільшилася в 13,7 і 12,3 рази відповідно.

Проведені дослідження показали, що незважаючи на досить однобічний добір, у формованій лінії не знизився рівень гетерозиготності (навіть у локусах, які селекціонували). Установлено, що застосування однакових векторів добору до різних локусів вело до різної норми реакції змін їх генофондів. Результати досліджень підтверджують думку щодо існування в природі надійного механізму підтримки гетерозиготності (Ч. Ли, 1978; Д.С. Фолконер, 1985; В.І. Ладика, В.В. Обліванцов та ін., 2003).

Для одержання генетично обумовленого кросу всередині досліджуваної популяції було запропоновано сформувати генетичну материнську лінію, у генофонді якої збільшити концентрацію альтернативних алелей батьківської форми: Fb, Кb і Gb. Оскільки у вихідній популяції вона була досить велика, то формування цієї лінії не завдавало труднощів.

3. Результати контрольної відгодівлі свиней, отриманих за різними схемами розведення

Схема схрещування	n, гол.	Відгодівельні якості	М'ясні якості
матки	кнури		скоростиглість, діб	середньодобове збільшення маси, г	оплата корму, к.од.	товщина шпику, мм	довжина туші, см	маса окосту, кг
Перший дослід (породовипробування 1988 р.)
ВБ	ВБ	94	199±1,55	686±9,3	3,97±0,06	30,2±0,31	94,6±0,18	10,5±0,03
ВБ	С.ДСГІ	19	191±2,71	784±17,6	3,54±0,08	32,5±0,79	94,1±0,27	10,5±0,04
ВБ	ЕГ НДІТ Л і П-	77	204±4,05	614±26,0	4,02±0,09	29,3±0,61	96,1±0,59	10,6±0,03
Другий дослід (породовипробування 1989 р.)
ВБ	ВБ	456	193±1,3	667±10,7	3,6±0,05	31,0±0,45	95,0±0,22	10,5±0,04
ВБ	С. ДСГІ	61	194±2,8	694±10,8	3,6±0,06	31,5±0,80	94,7±0,27	10,9±0,08
ВБ	С. ДСГІ-БГ	52	170±1,2	775±12,5	3,2±0,02	30,4±0,30	94,0±0,13	11,1±0,02
ВБ	ПМ-1	29	202±3,2	711±23,7	3,2±0,08	36,0±1,06	94,0±0,61	11,1±0,04
ВБ	РМ-1	31	198±1,2	735±11,8	3,5±0,07	32,0±1,30	95,0±0,74	11,1±0,10
ВБ	ПК	77	198	686	4,14	29	94	10,3

Примітка. Породи свиней: ВБ - велика біла; ПМ - полтавська м'ясна; РМ - радянська м'ясна; ПК - північнокавказька; С.ДСГІ - свині селекції Дніпропетровського СГІ; С. ДСГІ-БГ - свині селекції Дніпропетровського СГІ батьківської генетичної лінії. ЕГ НДІТ Л і П - свині селекції НДІ тваринництва Лісостепу і Полісся

Використання кнурів батьківської генетичної лінії для гібридизації з тваринами великої білої породи показало високу ефективність щодо скоростиглості, середньодобового збільшення маси і товщини шпику. Альтернативність їх генотипів за алелями маркірованих локусів забезпечувала гарантовану гетерозиготність у них, що реалізується через генетичний ефект гетерозису. Результати випробувань цієї схеми гібридизації, у порівнянні з іншими, одержані на Миколаївській державній контрольно-випробуваль-ній станції свиней, показані в табл. 3.

У результаті добору з використанням імуногенетичних маркерів у популяції було створено генофонд, який диференціюється за еритроцитарними антигенами на такі субструктури: батьківську і материнську генетичні лінії, альтернативні одна одній за алелями маркерних локусів з генетичною відстанню за Неєм 0,12; і три лінії, що традиційно розводяться, - Оріха, Бистрого і Борця - з генетичною відстанню між ними 0,02-0,04.

Вивчення внутрішньопопуляційної гібридизації показало, що парування кнурів генетичної батьківської лінії з матками материнської вірогідно підвищує багатоплідність на 0,7 гол. (Р>0,95) і на 7 кг (Р>0,99) - масу гнізда при відлученні в порівнянні з результатами, отриманими при лінійному розведенні материнської, традиційних і батьківської ліній (табл. 4).

4. Репродуктивні якості свиноматок за різного типу підбору за генотипами

Тип підбору	Дослід	п, опоросів	Багатопліддя	Молочність	Маса гнізда
Генотип матки	Генотип кнура			голів	Сv %	кг	Сv %	кг	Сv %
традиційний	традиційний	І	33	11,2±037	16	55±0,7	6	176±2,2	11
Батьківської лінії	Батьківської лінії		16	10,5±0,47	18	52±1,6	14	154±5,0	12
традиційний	традиційний	ІІ	22	11,2±0,41	17	55±1,7	14	174±5,0	12
Батьківської лінії	Батьківської лінії		49	10,9±0,35	22	55±0,6	7	179±2,3	9
Материнської лінії	Материнської лінії	ІІІ	114	11,3±0,19	17	55,3±0,52	10	173±1,7	10
Материнської лінії	Батьківської лінії		71	11,9±0,21*	15	56,4±0,44	7	180±1,5**	7

Примітка. * Р>0,95; ** Р>0,99.

Вивчення змін генофонду за концентрацією малопоширених гомозиготних генотипів у свиней, які розводяться за традиційними зоотехнічними методами без використання імуногенетичних показників, не виявило їх збільшення (табл. 5).

5. Частота наявності свиней з гомозиготними генотипами за рідкісними алелями

Локуси: гомозиготних/вивчено	Рівень гомозиготності	За одним локусом	За двома локусами	За трьома локусами
		1983	1996	1983	1996	1983	1996
9/9	1,00	-	-	-	-	1	-
8/9	0,89	2	-	2	-	-	-
7/9	0,78	5	5	4	2	1	-
6/9	0,67	6	4	2	-	-	-
5/9	0,55	6	-	2	-	-	-
4/9	0,44	1	2	-	-	-	-
Всього	-	20	11	10	2	2	-

Для пошуку й аналізу впливу розходжень генофондів внутрішньопопуляційних структур на генетично-популяційні і господарські параметри була вивчена продуктивність свиноматок, які знаходяться в різних класах за шкалою розподілу конкретних ознак, що варіюють. При цьому розглядалися генетичні особливості груп тварин, що забезпечують різний рівень продуктивності. За критерій віднесення тварин до різних класів брали різну частку сигми вивчених ознак.

Між генофондами різних класів відмічені відмінності, що їх кількісно виявляють і виражають через генетичну відстань (дистанцію).

Установлено досить помітну позитивну кореляцію між її збільшенням і розходженнями в продуктивності між класами. Ця закономірність спостерігається за усіма вивченими ознаками. Якщо за багатоплідністю між “дзеркальними” класами “+0,2у-0,7у” і “-0,2у-0,7у” генетична дистанція за Неєм (DN) склала 0,01, то між класами, більш віддаленими один від одного - 0,04-0,07. За іншими ознаками відповідно: за кількістю поросят у 21 добу - 0 і 0,03-0,5; за масою гнізда в 2 міс. - 0,01-0,04 і 0,07-0,13 (табл. 6).

В усіх позитивних класах, крім близьких до середнього арифметичного, помітно вищий рівень гетерозиготності, ніж у відповідних - негативних. Більш того, із просуванням на периферію розподілу ця різниця збільшується і стає максимальною між класами “+1у” і “-1у”.

Класи розподілу за багатоплідністю, генетична відстань (DN) між ними і середня гетерозиготність на особину в них (H),

6. Середня гетерозиготність на особину тварин різних класів та генетична відстань між ними



Класи	Розподіл опоросів n	Середня гетерозиготність на особину H	Генетична відстань між класами DN
	за багатопліддям	за кількістю поросят у 21 добу	за кількістю поросят у 60 діб	за масою гнізда у 60 діб	за багатопліддям	за кількістю поросят у 21 добу	за кількістю поросят у 60 діб	за масою гнізда у 60 діб	за багатопліддям	за кількістю поросят у 21 добу	за кількістю поросят у 60 діб	за масою гнізда у 60 діб
1. +0,2у	87	61	104	81	0,3454	0,3482	0,3589	0,3626	0,01	0	0,01	0,01
2. -0,2у	97	60	80	65	0,3460	0,3282	0,3308	0,3234
1. +0,5у	54	61	35	45	0,3437	0,3482	0,3422	0,3544	0,01	0	0	0,04
2. -0,5у	48	60	80	40	0,3238	0,3282	0,3308	0,3133
1. +0,7у	54	61	35	29	0,3437	0,3482	0,3422	0,3337	0,01	0	0,01	0,02
2. -0,7у	48	60	22	24	0,3238	0,3283	0,3100	0,3025
1. +1,0у	29	16	35	13	0,3447	0,3586	0,3422	0,3208	0,06	0,03	0,01	0,07
2. -1,0у	14	18	22	20	0,2464	0,2967	0,3100	0,2830
1. +1,5у	10	16	0	7	0,3204	0,3586	0,3422	0,3097	0,04	0,003	-	0,08
2. -1,5у	7	18	10	14	0,2372	0,2967	0,3100	0,2830
1. +1,8у	5	3	0	3	0,3109	0,2817	-	0,2867	0,07	0,05	-	0,13
2. -1,8у	7	8	0	10	0,2372	0,2584	-	0,2658

Рівень гетерозиготності є одним з важливих популяційних показників, що визначають стійкість і продуктивність тварин, тому її кількісна оцінка важлива й інформативна. Середня гетерозиготність на особину.

За всіма розглянутими ознаками спостерігається збільшення Н із просуванням праворуч за шкалою розподілів (зі збільшенням продуктивності). Проте з віддаленням від середньої арифметичної на периферію як до високої, так і низької продуктивності, у крайніх класах реєструється помітне, досить різке зниження гетерозиготності.

Отримані результати підтверджують теоретичні уявлення про позитивний зв'язок рівня гетерозиготності і продуктивності і частково співпадають з тими, що наводить Ю.П. Алтухов (2003). Дослідник довів збільшення гетерозиготності у свійських овець зі зростанням їх продуктивності, але, на відміну від отриманих нами, - за всім спектром мінливості досліджуваних ним популяцій.

Кластерний аналіз за еритроцитарними антигенами показав, що найбільш схожі генофонди були у тварин “+0,2у” і “+0,5у” класів. Наприклад, за багатоплідністю вони утворювали досить щільний кластер, майже удвічі віддалений від найближчих порівнюваних груп. Класи з великими розходженнями за продуктивністю виявилися найбільш віддаленими й у кластерному аналізі. При цьому важливо підкреслити те, що крайні мінусові групи більш диференційовані, ніж плюсові. Це показово з мікроеволюційної точки зору, бо виявляє генофонд негативного вектора змін розглянутої ознаки, а те, що він більш ізольований від основної частини популяції, вказує на високу стабільність і потенціал для майбутнього його розвитку.

Генетичні особливості свиней за молекулярно-генетичними маркерами. Тестування ДНК свиней досліджуваної популяції за геном естрагенового рецептора, асоційованого з відтворними особливостями свиней, проводили за допомогою реакції PCR-RFLP (як праймери використовували ESRForward - 5ґ-CCTGTTTTTACAGTGACTTTTACAGAG-3ґ і ESRReverse - 5ґ-CACTTCGAGGGTCAGTCCAATTAG-3ґ).

Усі вивчені особини свиней селекції ДСГІ, які належать до племінного ядра популяції (n = 24), мали гомозиготний генотип ВВ за геном рецептора ЕSR. Іншими дослідниками (Rothschild et. al., 1997; О.В. Лаломова, 2007) встановлена висока позитивна кореляція між цим генотипом та багатоплідністю.

Мономорфність алеля ESRB у генофонді свиней селекції ДСГІ свідчить про спадкоємну основу високих репродуктивних якостей, які виявляються у фенотипі при господарському використанні й оригінальності їх генофонду за цим маркером.

Частоти виявлених ISSR-PCR-маркерів свиней досліджуваної популяції і представників її різних структур у порівнянні з аутгрупою (свині, яких розводять на основі харківського заводського типу української м'ясної породи та їх помісей з тваринами селекції ДСГІ) представлені в табл. 7.

7. Частоти ISSR-PCR ДНК-маркерів свиней



ISSR-PCR-маркери	Популяція свиней селекції ДСГІ навчгоспу “Самарський”	Популяція свиней ТОВ “Спаське” української м'ясної породи
	уся вибірка	Багатоплідність матки	лінія
			Оріха	Борця	Бистрого
...

Подобные документы

• Розведення свиней

  Особливості розведення свиней за лініями, тривалість продуктивного використання кнурів різних ліній, вдосконалення порід. Утримання і годівля різних виробничо-господарських груп. Селекційно-племінна робота з стадом. Товарна ферма з поточним виробництвом.
  
  курсовая работа [455,8 K], добавлен 26.11.2011
  

• Ефективність використання міжпородних поєднань для підвищення продуктивних якостей свиней

  Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
  
  статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017
  

• Ефективність використання ферментного препарату Vilzim в раціонах молодняку свиней на дорощуванні і відгодівлі

  Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.
  
  статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018
  

• Корелятивні зв’язки біометричних показників гібридів та ліній соняшника в різних умовах вирощування

  Народно-господарче значення соняшника. Адаптивний потенціал – основа технології селекції ліній і гібридів. Розрахунок коефіцієнта кореляції. Результати екологічного сортовипробування гібридів, сортів насіння, материнських та батьківських ліній соняшнику.
  
  курсовая работа [73,1 K], добавлен 17.11.2014
  

• Інфекційні захворювання домашніх тварин та птиці

  Умови виникнення інфекційних хвороб тварин, залежність сприйнятливості тварин до інфекції від стану імунітету та неспецифічних чинників захисту. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней. Респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві.
  
  контрольная работа [218,9 K], добавлен 20.07.2015
  

• Товарознавча характеристика забійних тварин

  Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.
  
  курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008
  

• Ефективність використання передстартових комбікормів у годівлі молодняка свиней

  Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.
  
  статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017
  

• Гемоспоридіози сільськогосподарських тварин. Діагностика, поширення. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою, санітарні заходи

  Гемоспоридіоз - смертельно небезпечне захворювання, яке переносить іксодовий кліщ. Характеристика бабезіозу великої та дрібної рогатої худоби, свиней. Основи профілактики та лікування тварин. Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса при гемоспоридіозі.
  
  курсовая работа [2,4 M], добавлен 06.07.2015
  

• Зоогігієна та ветеринарна санітарія у тваринництві

  Розміщення та зоогігієнічна оцінка господарства. Санітарно-гігієнічна оцінка кормів і умов годівлі тварин у господарстві. Оцінка санітарних умов літнього утримання тварин. Зоогігієнічна оцінка та пропозиції по умовам догляду та експлуатації тварин.
  
  курсовая работа [39,8 K], добавлен 23.06.2011
  

• Аналіз годівлі молодняку свиней в умовах ПП Волинської області

  Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.
  
  курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015
  

• Нематодози свиней та заходи боротьби в умовах СТОВ "Промінь" Бахмацького району Чернігівської області

  Копроовоскопічний стандартизований метод Котельникова-Хренова. Лікування свиней за аскарозу, трихурозу, езофагостомозу та змішаної iнвазiї. Застосування антигельмінтиків для лікування тварин. Визначення лікувальної ефективності антигельмінтних препаратів.
  
  дипломная работа [121,3 K], добавлен 20.01.2013
  

• Підвищення продуктивності свиней та зниження собівартості виробництва м’яса

  Склад і структура стада, обґрунтування способу утримання, типові раціони для свиней. Зоотехнічні вимоги до насосів-завантажувачів напіврідкого гною. Економічна оцінка проекту механізації потокових технологічних процесів на свиновідгодівельній фермі.
  
  дипломная работа [2,6 M], добавлен 18.05.2011
  

• Особливості різних видів відгодівлі свиней

  Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
  
  курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011
  

• Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней в умовах ППВКО "Еталон"

  Методи визначення якості м'яса свинини, забитої у господарстві. Аналіз динаміки надходження свинини у господарство за поточний рік. Дослідження продуктів забою свиней за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Бактеріоскопічна оцінка проб м'яса.
  
  дипломная работа [522,0 K], добавлен 13.10.2010
  

• Лікування фузаріотоксикозу свиней

  Симптоми мікотоксикозу. Характеристика мікотоксикозів свиней, які викликаються грибами видів Fusarium, Aspergillus, Penicillium. Загальні принципи діагностики, лікування і профілактики. Біохімічні зміни в сироватці крові свиней при фузаріотоксикозі.
  
  курсовая работа [72,8 K], добавлен 23.05.2016
  

• Облік втрат від падежу свиней внаслідок епізоотії

  Виявлення можливості зменшення ризиків від падежу свиней шляхом здійснення страхування поголів’я тварин в свинарських фірмах. Порядок облікового відображення втрат від смерті довгострокових та поточних біологічних активів свинарства внаслідок епізоотії.
  
  статья [157,2 K], добавлен 05.10.2017
  

• Аскаридоз свиней

  Сущность аскаридоза свиней, его этиология, патогенез, клинические признаки, патологические изменения, диагностика, профилактика и методика лечения. Общая характеристика дегельминтизации свиней. Анализ особенностей иммунизации свиней антигеном из аскарид.
  
  реферат [48,7 K], добавлен 24.12.2010
  

• Кози

  Кози — представники дрібної рогатої худоби. Одна з найважливіших особливостей цих тварин, що є їхньою головною перевагою, — це невимогливість щодо раціону та умов утримання. Біологічні та продуктивні особливості тварин. Молочні, пухові, вовняні породи.
  
  реферат [1,9 M], добавлен 09.07.2008
  

• Дизентерія свиней

  Дизентерія свиней як високо контагіозна хвороба свиней, яка характеризується симптомами гострого катарально-геморагічного коліту, аналіз клінічної картини. Знайомство з основними результатами епізоотологічного обстеження неблагополучного господарства.
  
  курсовая работа [31,8 K], добавлен 11.12.2013
  

• Технологія відтворення, утримання та годівлі свиней в умовах сільськогосподарського підприємства

  Аналіз господарської діяльності підприємства і технології та заходів по утриманню, годівлі та відтворенню свиней. Глибокий аналіз штучного осіменіння свиней, особливості методів підвищення здатності свиноматок до отримання більшої кількості приплоду.
  
  дипломная работа [87,4 K], добавлен 26.09.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам