Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Клініко-експериментальне обґрунтування застосування гліцинатів заліза та кобальту курчатам-бройлерам

Соломон В'ячеслав Віталійович

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор Засєкін Дмитро

Адамович, Національнальний аграрний університет, завідувач кафедри ветеринарної санітарії та гігієни продукції тваринництва ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Чорний Микола Васильович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри зоогігієни

кандидат ветеринарних наук, доцент Савченко Ірина Геннадіївна, Державний вищий навчальний заклад „Державний агроекологічний університет”, доцент кафедри внутрішніх хвороб тварин та фізіології

Провідна установа - Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра гігієни тварин і основ ветеринарної медицини, м. Біла Церква

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми досліджень. Прискорений розвиток птахівничої галузі в Україні, нові кроси птиці м'ясного напрямку продуктивності, високі добові прирости маси тіла значно залежать від умов їх догляду та годівлі. Суттєво зростають вимоги до складання раціонів, особливу увагу приділяють профілактиці захворювань, зумовлених порушенням обміну речовин, особливо мінерального (Судаков М.О. та ін., 1977; Кальницький Б.Д., 1979;

Кліценко Г.Т., 1980; Паска М.З., Личук М.Г., 2003). За таких умов виникла необхідність всебічного вивчення закономірностей мінерального живлення, розробки та апробації нового покоління добавок мікроелементів у годівлі сільськогосподарських тварин (Горобец А.И., 1984; Мельниченко О.М., 1996; Кравців Р.Й., 2004; Захаренко М.О., 2005).

Важливою умовою функціонування організму птиці м'ясних порід є забезпечення їх раціону біометалами, зокрема залізом та кобальтом. Саме ці хімічні елементи необхідні організму з одного боку, як активатори багатьох ферментативних процесів, з іншого - для забезпечення загального метаболізму. При цьому залізо в тканинах можна розглядати як метаболічний модулятор, який має надзвичайно важливу роль у регуляції обміну речовин, процесах транспортування кисню, тканинному диханні, активації ферментів тощо (Кузнецов С. Г., 1974; Бабенко Г.А., 1978; Бучко О.М., Іскра Р.Я., 2000). Кобальт, активуючи дію одних ферментів і гальмуючи дію інших, регулює білковий, жировий, вуглеводний та мінеральний обміни, входить до складу вітаміну В₁₂ і є важливим фактором кровотворення, сприяє утворенню еритроцитів і синтезу гемоглобіну (Личук М.Г., 2003).

Таким чином, подальше цілеспрямоване вивчення ролі зазначених мікроелементів в організмі курчат-бройлерів за умов використання їх органічних сполук є актуальним питанням сьогодення, що сприятиме отриманню промисловими підприємствами додаткових приростів маси тіла та безпечної птахівничої продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом досліджень за темою “Вивчити вплив комплексоутворюючих речовин на організм тварин та розробити на їх основі нове покоління мінеральних преміксів” (номер державної реєстрації 0101U003212), що виконувались на базі кафедри гігієни тварин та екології тваринництва ім. А.К. Скороходька Національного аграрного університету.

Мета та задачі досліджень. Мета роботи ? вивчити ефективність використання гліцинатів заліза та кобальту при вирощуванні курчат-бройлерів кросу Кобб-500.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі задачі:

? вдосконалити умови синтезу та отримати комплексні солі гліцинатів заліза та кобальту;

? встановити токсичність отриманих комплексонів для організму лабораторних тварин;

? вивчити вплив гліцинатів заліза та кобальту на активність травних ферментів курчат-бройлерів в умовах in vitro;

? вивчити клінічний стан, ряд показників обміну речовин в організмі лабораторних тварин за дії гліцинатів заліза та кобальту;

? визначити дози гліцинатів заліза та кобальту, що забезпечують оптимальну їх асиміляцію в організмі курчат-бройлерів;

? встановити вплив гліцинатів заліза та кобальту на клінічний стан, метаболічний статус, продуктивність та збереженість курчат-бройлерів;

? вивчити можливість кумуляції досліджуваних мікроелементів у тканинах та органах курчат-бройлерів;

? вивчити економічну ефективність використання комплексних сполук заліза та кобальту з гліцином у птахівництві порівняно з їх мінеральними аналогами;

? на основі одержаних експериментальних даних, розробити науково-практичні рекомендації щодо застосування гліцинатів заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів.

Об'єкт дослідження - комплексні сполуки заліза та кобальту з гліцином, лабораторні тварини, курчата-бройлери.

Предмет дослідження - фізичні і хімічні властивості гліцинатів заліза та кобальту, їх токсичність, гігієнічна оцінка, вплив на фізіологічний стан, показники обміну речовин, продуктивність та збереженість курчат-бройлерів.

Методи дослідження. Фізико-хімічні, токсикологічні, клінічні, гематологічні, гігієнічні, зоотехнічні, біохімічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Оптимізовано способи одержання хелатних сполук заліза та кобальту з гліцином, що зводяться до підвищення ефективності та технологічності способу і базуються на збільшенні виходу чистого продукту реакції синтезу. Вперше доведено, що гліцинат заліза належить до малотоксичних сполук, а гліцинат кобальту - до помірно токсичних згідно з класифікацією отруйних речовин за ступенем небезпечності (ГОСТ 12.1.007.76). LD₅₀ гліцинату кобальту для організму лабораторних мишей становить 1060, а гліцинату заліза ? >5000 мг/кг маси тіла. Вперше експериментально встановлені оптимальні дози введення хелатних сполук заліза та кобальту в комбікорми для курчат-бройлерів.

Експериментально підтверджено позитивний вплив хелатних сполук на клінічний стан та обмін речовин в організмі лабораторних тварин і птиці. При згодовуванні гліцинати заліза та кобальту не викликають надмірного накопичення металів у тканинах та органах курчат-бройлерів. Оптимальними дозами застосування досліджуваних комплексних сполук у складі комбікорму для бройлерів є: для гліцинату заліза ? 260, для гліцинату кобальту ? 2,1 мг/кг корму.

В експерименті встановлено, що заміна в раціоні традиційних мінеральних добавок у вигляді Fe₂(SO₄)₃ та СоSO₄ на їх органічні сполуки, гліцинати заліза та кобальту, протягом 42 діб відгодівлі курчат-бройлерів сприяє зростанню активності ферментів печінки, підшлункової залози та
слизової оболонки тонкого кишечнику, що підвищує перетравлення та засвоєння поживних речовин комбікормів при вірогідному зростанні маси тіла і менших затратах корму на одиницю продукції, забезпечуючи при цьому високу збереженість птахопоголів'я.

Наукова новизна одержаних експериментальних даних за темою дисертаційної роботи підтверджена двома деклараційними патентами України на винахід.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів проведених досліджень підприємствам з виготовлення кормових добавок запропоновані удосконалені способи одержання гліцинатів заліза та кобальту, як високоефективних органічних добавок мікроелементів для годівлі курчат-бройлерів. Птахівничій галузі тваринництва доцільно вводити до складу комбікормів для курчат-бройлерів хелати заліза та кобальту, що позитивно впливає на клінічний стан, гематологічні та біохімічні показники, прирости маси тіла, засвоюваність корму та збереженість курчат.

Експериментальний матеріал дисертаційної роботи увійшов до розроблених та виданих масовим накладом науково-практичних рекомендацій “Щодо застосування гліцинатів марганцю, заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів”, які затверджені для впровадження Департаментом ветеринарної медицини України (грудень, 2005). Матеріали наукової роботи можуть бути використані при створенні нового покоління преміксів на основі органічних сполук мікроелементів, при читанні лекцій з курсу “Зоогігієна”, “Фармакологія”, “Годівля сільськогосподарських тварин” студентам факультетів ветеринарної медицини та факультетам біотехнологічного спрямування.

Особистий внесок здобувача. Представлена дисертаційна робота є самостійною роботою автора. Відповідно до поставленої мети і завдань здобувачем самостійно здійснено підбір і аналіз фахової літератури, за темою проведено експерименти, статистично оброблено та проаналізовано одержані результати, сформульовано основні положення і висновки досліджень. Разом із співавторами підготовлено рукописи опублікованих статей, внесок автора у спільних працях становить не менше 80 %.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на: наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва (м. Київ, НАУ, 2004?2007 рр.); ІІІ Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (4?7 жовтня 2005 р., НАУ, Київ); Міжнародній науковій конференції “Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва” (20?21 жовтня 2005р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній конференції “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (15?16 червня 2006 р., м. Львів); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми годівлі, утримання та розведення сільськогосподарських тварин” (грудень 2005 р., м. Київ, НАУ).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у
10 наукових працях з яких: 4 статті, 3 із них надруковані у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, 2 деклараційні патенти України, науково-практичні рекомендації, які випущені масовим накладом та 3 тези доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Робота містить 35 таблиць і 12 рисунків. Список використаної літератури включає 246 джерел, з яких 58 - зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження гліцинатів заліза та кобальту, їх вплив на організм тварин вивчали протягом 2003-2006рр. у науковій лабораторії кафедри гігієни тварин та екології тваринництва ім. А.К. Скороходька ННІ тваринництва та водних біоресурсів; науковій лабораторії кафедри ветеринарної санітарії та гігієни продукції тваринництва ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету; на базі наукової лабораторії Інституту хімії поверхні НАНУ та у віварії Національного університету ім. Т. Шевченка.

З метою вивчення ефективності застосування гліцинатів заліза та кобальту тваринам було проведено п'ять наукових дослідів. Для виконання поставлених наукових завдань нами попередньо було складено схеми експериментів із використанням як лабораторних, так і продуктивних тварин. Всього використано: мишей ? 156 голів, щурів ? 40 голів, курчат-бройлерів кросу Кобб-500 ? 80 голів.

Завданням першого досліду було вдосконалення та оптимізація методів отримання комплексів заліза та кобальту з гліцином. Дослідження проведено в умовах наукової лабораторії Інституту хімії поверхні НАНУ. Для одержання комплексів зазначених сполук вихідним матеріалом були неорганічні солі: сульфат заліза, хлорид кобальту та амінокислота гліцин.

У другому досліді вивчали фізико-хімічні властивості гліцинатів заліза та кобальту, а також вплив отриманих комплексів на активність ферментів шлунка, слизової оболонки дванадцятипалої кишки та підшлункової залози курчат-бройлерів в умовах in vitro. Дослідним матеріалом були органи і тканини курчат-бройлерів, забій яких проводили у віці 42 доби. Відбір тканин здійснювали відзразу після забою птиці з наступним охолодженням на льоду. Подальші дослідження біологічних зразків проводили у вищезазначених наукових лабораторіях Національного аграрного університету.

У третьому досліді вивчали гостру токсичність гліцинатів заліза та кобальту для лабораторних білих мишей. Групи тварин формували методом аналогів, враховуючи вік, стать, масу тіла, систему годівлі, утримання та догляду. Для досліджень використовували лабораторних білих мишей обох статей, віком 1,5 місяці, масою тіла 18?20 г. Гостру токсичність визначали за показником LD₅₀. При одноразовому пероральному введенні досліджуваних сполук вивчали такі критерії токсичності: LD₀, LD₁₆, LD₅₀, LD₈₄, LD₁₀₀. Спостереження за тваринами та врахування результатів експерименту проводили 14 діб. Базою проведених досліджень для цього досліду слугував віварій Національного університету ім. Т. Шевченка.

Четвертий дослід був спрямований на вивчення впливу різних доз гліцинатів заліза та кобальту на фізіологічний стан і метаболічний статус організму білих лабораторних щурів. Групи тварин формували методом аналогів. Для досліду були відібрані щурі-самці 3?3,5?місячного віку, масою тіла 220?240 г, яких утримували в стандартних клітках. З відібраних тварин було сформовано 8 груп-аналогів, по 5 тварин у кожній. Таким чином, для вивчення дії кожної із досліджуваних сполук металів було сформовано по одній контрольній і по три дослідних групи тварин. Гліцинати заліза та кобальту задавали білим щурам перорально за допомогою спеціального катетера з дозатором. Метало-амінокислотні комплекси вводили у формі розчину на борошняному клейстері один раз на добу в дозах: для тварин 1-ї групи ? кількість заліза в розчині, що відповідає половині добової потреби (Н/2); тваринам 2-ї групи ? кількість заліза в розчині, що відповідає добовій потребі (Н); тваринам 3-ї групи ? подвоєну добову дозу заліза (2Н). Дослід тривав
42 доби. Раціон годівлі тварин дослідних і контрольних груп щурів відповідав загальноприйнятим нормам. Напування тварин здійснювали водою із водопровідної мережі, доступ до якої був необмеженим. Під час експерименту контролювали клінічний стан тварин: клінічну картину інтоксикації, стан та поведінку тварин, здатність споживати корм і воду, наявність розладів функції шлунково-кишкового каналу та дихання, стан шкіри та волосяного покриву. В кінці досліду (на 42 добу), після легкого ефірного наркозу, тваринам провели евтаназію методом декапітації з метою відбору зразків проб крові та внутрішніх органів для подальших лабораторних досліджень.

У п'ятому досліді вивчали вплив гліцинатів заліза та кобальту на показники метаболізму, продуктивність та безпечність продукції курчат-бройлерів за вмістом зазначених металів. Матеріалом для дослідження були добові курчата-бройлери кросу Кобб-500, яких розділили на 8 груп, по 10 голів у кожній: 4 групи (1?контрольна, 3?дослідні) ? для дослідження впливу гліцинату заліза і 4 групи ? для дослідження впливу гліцинату кобальту на ряд клінічних та біохімічних показників.

Потребу в залізі для курчат-бройлерів контрольної групи задовольняли попередньо введеним до складу комбікормів сульфату заліза у кількості
199,1 г/т, птиці першої дослідної групи ? гліцинату заліза у кількості 130,0 г/т, другої ? гліцинату заліза у кількості 260,0 г/т, третьої ? гліцинату заліза у кількості 520,0 г/т корму.

Потребу птиці у кобальті задовольняли попередньо введеним до складу комбікормів для курчат контрольної групи сульфату кобальту у кількості
3,81 г/т, першої дослідної групи ? гліцинату кобальту в кількості 2,10, другої ? гліцинат кобальту в кількості 4,21, третьої ? гліцинат кобальту в кількості 8,42 г/т корму. Птицю утримували на експериментальній базі кафедри гігієни тварин та екології тваринництва ім. А.К. Скороходька в кліткових батареях марки КБУ-3 з вільним доступом до корму та води. Курчатам-бройлерам усіх груп згодовували повнораціонні комбікорми, виготовлені фірмою „Вітамекс”, м. Київ.

Відгодівля курчат-бройлерів тривала 42 доби. Протягом цього періоду контролювали показники мікроклімату, фізіологічного стану, поведінки, споживання корму та води, а також прирости маси тіла птиці. Впродовж періоду утримання курчат-бройлерів відбирали зразки посліду для визначення в ньому вмісту заліза та кобальту. Під час забою птиці відбирали зразки крові, м'язів, печінки, селезінки, дванадцятипалої кишки та підшлункової залози. Відібрані зразки зберігали на льоду.

Фізико-хімічні властивості гліцинату заліза і кобальту досліджували загальноприйнятими методами (Жаровський Ф.Г. та ін., 1984); токсичність визначали за методом Тейнтера, а також Першина та Міллера (Беленький М.Л., 1963). Клінічний стан і гематологічні показники у тварин контролювали загальноприйнятими методами, описаними В.Ю. Чумаченком та ін. (1990). Активність ліпази та пепсину в тканинах визначали за описом В.Е. Предтеченского (1936), вміст загального білка в плазмі крові - за S. Gornelly et al. (1949), активність АсАТ та АлАТ - за методом Рейтмана - Френкеля; активність каталази крові - за методом Баха і Зубкової; концентрацію глюкози, сечовини та загальних ліпідів у тканинах ? за В.С. Камышниковым (2004), активність амілази - за описом И.П. Кондрахина (1985); гамма-глутамілтранспептидази - за G. Ceriotti (1972). Вміст заліза і кобальту в кормах, воді, тканинах та посліді тварин визначали методом атомної абсорбції за W.J. Price (1972). Статистичну обробку результатів досліджень проводили за В.А. Кокуниным (1975), із залученням програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Одержання та гігієнічна оцінка гліцинатів заліза та кобальту

При одержанні хелатних сполук в основу реакції металів із амінокислотами покладена здатність елементів VІІІ групи (Fe і Co) утворювати комплекси. Виходячи з фізико-хімічних властивостей амінокислот, неорганічних та органічних солей заліза та кобальту, нам вдалося одержати гліцинат заліза - [Fe₂(Gly)₃(SO₄)₃·5H₂O] та гліцинат кобальту - [Co(Gly)₂·6H₂O]. Як катіони у реакції комплексоутворення використовували сульфат заліза та хлорид кобальту, а як ліганд - амінокислоту гліцин. Такий спосіб сприяє підвищенню ефективності та технологічності способу їх отримання за рахунок того, що водні розчини неорганічних солей заліза та кобальту при нагріванні до 60 ⁰С повільно змішуються з водним розчином гліцину після чого висушуються. Таким чином, кінцевий вихід чистого продукту становить для гліцинату заліза - 80, для гліцинату кобальту - 85 %, що є вищим на 18 та 30 % відповідно порівняно з раніше отриманим чистим виходом зазначених продуктів реакції. Саме тому запропонований спосіб одержання органічних металохелатів може бути покладений в основу вітчизняного промислового виробництва нових добавок мікроелементів органічного походження з метою ефективного їх використання в раціонах для сільськогосподарських тварин.

Органолептичними дослідженнями встановлено, що гліцинат заліза - порошок світло-коричневого кольору з легким фруктовим запахом, специфічний на смак, добре розчиняється у воді ? 180 г/л при температурі
+20 ⁰С і 435 г/л - при +40 ⁰С, а в 0,1 н розчині соляної кислоти його розчинність становить ? 250 г/л при температурі +20 ⁰С та 640 г/л ? при +40 ⁰С.

Гліцинат кобальту - порошок рожевого кольору, без запаху, злегка солонуватий на смак, добре розчиняється у воді та в 0,1 н розчині соляної кислоти. Його розчинність при температурі +40 ⁰С води чи 0,1 н розчину соляної кислоти становить понад 1000 г/л.

Встановлено, що величина рН 0,1 н розчину гліцинату заліза становить 4,16-4,44, гліцинату кобальту - 6,36-6,53, що відповідає показникам слабокислих значень.

На основі вивчення якісного та кількісного складу, фізико-хімічних та органолептичних показників гліцинати заліза та кобальту при введенні в комбікорми та згодовуванні птиці, не змінюватимуть величин рН середовища шлунково-кишкового каналу, а їх добра розчинність сприятиме високій біологічній доступності для організму.

Токсичність гліцинатів заліза та кобальту

При визначенні оптимальних доз гліцинатів заліза та кобальту в раціонах для сільськогосподарських тварин нами, насамперед, було проведено визначення їх токсичності для лабораторних тварин ? білих мишей. Так, одноразове застосування дослідним мишам per os гліцинату заліза у дозах 50, 100, 250, 500, 750, 1000, 1500, 2000, 3000, 4000 та 5100 мг/кг маси тіла, загибелі тварин протягом 14 діб не викликало. Впродовж цього періоду клінічний стан, поведінка, споживання корму та води дослідними тваринами суттєво не відрізнялись від тварин з контрольної групи. На кінець досліду всі тварини залишались живими і клінічно здоровими.

При визначенні LD₅₀ гліцинату кобальту, введення мишам дослідних груп цієї сполуки в дозах 50, 100, 250, 500, 750 мг/кг маси тіла, загибелі тварин протягом 14 діб не спостерігали. Стовідсоткова загибель тварин спостерігалась лише у тварин, що знаходились у 7-й групі, при введенні їм дози 1500 мг/кг маси тіла. Зазначимо, що серед тварин, яким вводили гліцинат кобальту в дозі 750 мг/кг, загибелі тварин хоча і не було, однак, одразу після введення хелату загальний стан тварин був збудженим, але вже через 10 хвилин вони почали вільно споживати корм і воду. Серед тварин, яким вводили гліцинат кобальту в дозі 1000 мг/кг маси тіла, загинуло 3 миші впродовж перших двох діб. У тварин, які залишились живими, фізіологічний стан нормалізувався протягом доби. На розтині загиблих мишей виявлено зміни кольору печінки і нирок (насичений темно-червоний), у шлунку - наявність рідини рожевого кольору, подібного до розчину гліцинату кобальту.

При введенні мишам гліцинату кобальту в дозі 1250 мг/кг маси тіла,
4 миші загинули впродовж першої доби. При цьому симптомокомплекс та патолого-анатомічні зміни були аналогічними, що і в тварин, які загинули від дози 1000 мг/кг маси тіла.

Тварини, яким уводили гліцинат кобальту в дозі 1500 мг/кг маси тіла, загинули впродовж першої доби досліду. Слід зазначити, що доза LD₅₀ сульфату кобальту становить 582,0, а для сульфату заліза - 319,0 мг/кг маси тіла (Chemical Reagents. Merck, 1999/2000).

Експериментальними дослідженнями щодо визначення токсичності гліцинату кобальту для мишей встановлено, що останній в 1,8 раза має меншу токсичність, ніж сірчанокисла сіль цього елемента і згідно з класифікацією отруйних речовин за ступенем небезпечності (ГОСТ 12.1.007.76) гліцинат кобальту можна віднести до речовин 3 класу, а гліцинат заліза - до 4 класу токсичності.

Таким чином, отриманий науковий матеріал дає можливість зробити висновок про те, що гліцинати заліза та кобальту мають нижчу токсичність, порівняно із традиційними неорганічними солями цих мікроелементів, що може бути вагомим підґрунтям для введення їх до складу раціону годівлі сільськогосподарських тварин.

Вплив хелатних сполук заліза та кобальту на активність травних ферментів

З метою використання одержаних хелатних сполук заліза та кобальту в годівлі птиці було проведено вивчення їх впливу на активність травних ферментів в умовах in vitro. Як видно з табл. 1, гліцинат заліза у всіх досліджуваних концентраціях знижує активність пепсину в 1,5-2,0 рази порівняно з показниками контрольної групи. Разом з тим, введення гліцинату кобальту в інкубаційне середовище в концентрації 2,7 мг/л підвищувало в
1,5 раза, а в концентрації 5,4 мг/л - знижувало в 1,3 раза активність пепсину порівняно з аналогічними показниками контрольної групи.

Активність лужної фосфатази є показником за яким, поміж іншого, можна судити про перебіг фосфорно-кальцієвого обміну в організмі. Результатами проведених досліджень не встановлено вірогідного впливу різних концентрацій гліцинату заліза та кобальту на лужнофосфатазну активність слизової оболонки тонкого кишечнику. Так, після введення в інкубаційне середовище гліцинату заліза в концентрації 124,0 мг/л показано вірогідне підвищення в 1,6 раза, у концентрації 62,0 мг/л, навпаки, зниження на 7 % гамма-глутамілтранспептидазної активності слизової оболонки кишечнику порівняно з контролем. Введення гліцинату кобальту в концентраціях 2,7 та
5,4 мг/л сприяло зростанню активності гамма-глутамілтранспептидази на 5 % в обох випадках, порівняно з показниками контрольної групи, де в інкубаційне середовище вводили неорганічну сіль цього мікроелемента (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник) на активність травних ферментів in vitro, мкмоль/мг білка/хв, М±m, n=3

Групи	Метал	Концен- трація сполуки в сере- довищі, мг/л мкг/л	Пепсин, од.пепсину/г білка/хв	Підшлункова залоза	Слизова оболонка кишечника
				амілаза, мг/мг білка/с	ліпаза	лужна фосфатаза	гамма-глутамілтранс- пептидаза
Контрольні (сірчанокислі солі), Н	Fe Co	50,0 4,7	6,27±0,49 5,36±0,30	15,51±1,57 18,83±0,01	0,78±0,01 0,59±0,01	38,18±3,61 36,05±7,76	54,40±1,75 53,33±1,15
Дослідні 1, Н/2	Fe Co	31,0 2,7	4,37±0,80* 8,19±0,29*	16,97±0,59 16,66±1,96	0,78±0,02 0,59±0,01	31,54±6,03 31,58±7,23	52,25±2,88 56,02±0,66
Дослідні 2, Н	Fe Co	62,0 5,4	3,76±0,21* 4,06±0,38*	16,00±1,03 17,40±1,52	0,75±0,03 0,72±0,02*	27,33±4,51 30,87±6,75	50,64±0,66* 56,02±0,66*
Дослідні 3, 2Н	Fe Co	124,0 10,8	3,23±0,26* 3,13±0,20	16,48±0,59 17,11±2,09	0,78±0,01 0,64±0,04	47,13±6,65 33,00±4,95	87,26±0,01* 54,95±1,14

Примітка: * ? тут і далі - p ? 0,05 порівняно з контролем;

Н ? норма; Н/2 ? половина норми; 2Н ? подвоєна норма гліцинатів.

Введення в інкубаційне середовище солі гліцинатів заліза та кобальту в досліджуваних концентраціях не викликало вірогідних змін активності амілази та ліпази підшлункової залози. Виняток становить середовище, в яке додавали гліцинат кобальту в концентрації 5,4 мг/л, що призвело до підвищення активності ліпази на 22 % порівняно з даними в контрольній групі.

Отже, активність травних ферментів в умовах in vitro за дії гліцинатів заліза та кобальту навіть у дозах, що збільшені в 2 рази, суттєво не змінюється, а в деяких випадках підвищується, що є підґрунтям для подальшого вивчення впливу цих сполук на організм лабораторних тварин.

Вплив гліцинатів заліза та кобальту на фізіологічний стан, показники вуглеводного, ліпідного та білкового обмінів в організмі щурів

З метою застосування гліцинатів заліза та кобальту в годівлі птиці важливим є попереднє дослідження їх дії на організм лабораторних щурів. Так, в організмі тварин дослідних груп при дослідженні впливу гліцинатів заліза і кобальту не встановлено вірогідних змін щодо кількості лейкоцитів у крові щурів порівняно з контролем, однак, відмічається тенденція до зростання кількості еритроцитів. При введенні щурам гліцинату кобальту в дозі, що відповідає половині добової потреби (Н/2), одержані результати вірогідно зросли на 20,3 %, що є свідченням стимуляції хелатними сполуками еритроцитопоезу. Разом з тим, при введенні тваринам подвоєної дози гліцинату кобальту, встановлено вірогідне зниження рівня гемоглобіну (на 12,8 %), що, однак, не вплинуло на зміну кількості форменних елементів крові порівняно з контролем (див. табл. 2).

Таблиця 2

Гематологічні показники щурів при застосуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), М±m, n=4?5

Групи тварин	Хімічний елемент	Доза, Fe мг/кг Со мкг/кг маси тіла	Гемоглобін, г/л	Еритроцити, Т/л	Лейкоцити, Г/л
Контрольні (сірчанокислі солі), Н	Fe Co	1,20 2,00	160,58±12,96 142,30±4,66	6,43±0,38 6,07±0,26	10,83±1,06 9,62±0,51
Дослідні 1, Н/2	Fe Co	0,80 1,05	152,30±5,66 156,92±5,29	7,29±0,20 7,30±0,27*	8,57±0,85 9,80±0,58
Дослідні 2, Н	Fe Co	1,60 2,10	139,22±4,17 142,78±4,74	7,29±0,14 6,25±0,31	9,99±0,71 9,53±1,18
Дослідні 3, 2Н	Fe Co	3,20 4,20	141,15±8,80 124,04±4,92*	7,39±0,36 6,05±0,21	11,61±0,24 8,53±0,61

Проведеним експериментом не встановлено вірогідної зміни серед більшості досліджуваних показників обміну речовин в організмі тварин з дослідних груп порівняно з контролем (табл. 3). Виявлене зростання концентрації глюкози в крові щурів при застосуванні комплексної солі кобальту (дослідна група 2), як і солі заліза (дослідна група 3) пов'язано, на нашу думку, з поліпшенням її асиміляції з кормів. Зміни рівня сечовини в крові щурів дослідних груп порівняно з контролем (табл. 3), узгоджуються із коливаннями вмісту загального білка в крові.

Таблиця 3

Показники обміну речовин у крові щурів при застосуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), М±m, n=4?5

Групи тварин	Хімічний елемент	Показники
		глюкоза, ммоль/л	загальні ліпіди, г/л	загальний білок, г/л	сечовина, ммоль/л
Контрольні (сірчанокислі солі), Н	Fe Co	3,71±0,43 4,71±0,56	0,25±0,01 0,24±0,04	100,60±1,68 91,20±3,29	4,78±1,15 3,12±0,49
Дослідні 1, Н/2	Fe Co	3,03±0,36 5,85±0,20	0,17±0,02* 0,21±0,01	89,38±4,76 90,90±2,00	3,77±0,62* 3,64±0,52
Дослідні 2, Н	Fe Co	3,35±0,24 5,70±0,76*	0,22±0,04 0,25±0,04	100,70±2,38 92,78±6,07	3,95±0,54 2,08±0,25*
Дослідні 3, 2Н	Fe Co	5,28±0,92* 4,64±0,71	0,29±0,02 0,22±0,02	95,60±2,72 86,13±0,86	3,33±0,39* 4,29±0,29*

Введення per os гліцинатів заліза та кобальту щурам дослідних груп не призвело до вірогідного зниження активності досліджуваних ферментів за умов застосування фізіологічних величин (Н) та половинної дози (Н/2) цих елементів, що є свідченням повноцінного їх використання в реакціях метаболізму. Зниження каталітичних функцій ферментів в організмі тварин третьої дослідної групи (застосовано подвійну дозу гліцинатів металів), порівняно з контролем, є наглядним прикладом інгібування функції ферментів плазми крові щурів надлишком зазначених катіонів (табл. 4).

Таблиця 4

Активність ферментів плазми крові щурів при введенні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), мкмоль/мл/год, М±m, n=4?5

Фермент	Хімічний елемент	Групи тварин
		контрольні (сірчанокислі солі), Н	дослідні 1, Н/2	дослідні 2, Н	дослідні 3, 2Н
Амілаза, г/год. л	Fe Co	63,74±0,98 63,71±1,19	66,36±2,01 64,46±0,65	66,97±1,25 63,94±2,01	66,75±1,51 67,78±1,39
АсАТ	Fe Co	0,82±0,06 1,12±0,05	0,85±0,07 0,94±0,04	0,79±0,04 0,98±0,12	0,76±0,04 0,78±0,05*
АлАТ	Fe Co	1,06±0,07 1,18±0,28	1,30±0,01* 1,19±0,14	1,18±0,19 1,15±0,10	1,32±0,26* 0,88±0,14*
ЛФ	Fe Co	2,88±0,36 2,70±0,29	2,33±0,20 2,50±0,40	2,63±0,28 2,63±0,36	3,00±0,71 1,88±0,28*

Таким чином, застосування досліджуваних органічних комплексонів лабораторним білим щурам, у більшості випадків, вірогідно не змінюють клінічні, гематологічні та біохімічні показники в організмі тварин дослідних груп, порівняно з контролем, що є підставою для подальшого вивчення їх дії на продуктивних тваринах.

Клінічний стан, метаболічний статус та продуктивність курчат-бройлерів при згодовуванні гліцинатів заліза та кобальту

В експерименті на курчатах-бройлерах вивчали вплив гліцинатів заліза та кобальту, як органічних джерел мікроелементів, на клінічний стан, метаболічний статус, продуктивність, збереженість птиці та якість і безпечність отриманої продукції.

Показано, що застосування зазначених комплексних сполук у складі комбікорму не вплинуло на частоту дихальних рухів та температуру тіла курчат-бройлерів порівняно з контролем (табл. 5). Разом з тим, серед курчат першої дослідної групи (Н/2), яким згодовували гліцинат кобальту у дозі, що відповідає половині добової потреби в кобальті, спостерігали вірогідне зменшення кількості дихальних рухів (на 20 %). Такі зміни, на нашу думку, можна пояснити тим, що птиця цієї дослідної групи на кінець експерименту мала більшу масу тіла. Зазначимо, що птиця в усіх дослідних групах, яка отримувала органічні сполуки в складі комбікорму в різних концентраціях, характеризувалася добрим споживанням корму та води. Спостереження за поведінкою курчат-бройлерів показало, що вони адекватно реагували на зовнішні подразники. Одержані результати досліджень узгоджуються з даними інших авторів (Левко Т.І., 1986; Батечко С.А., 2004).

Таблиця 5

Клінічні та гематологічні показники курчат-бройлерів при згодовуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), М±m, n=4?6

Групи тварин	Метал	Температура тіла , 0С	Дихальні рухи/хв	Гемоглобін, г/л	Еритроцити, Т/л	Лейкоцити, Г/л
Контрольні (сірчанокислі солі), Н	Fe Co	41,44±0,10 41,60±0,06	39,60±1,83 39,00±1,64	96,42±1,43 98,83±2,63	2,75±0,02 2,89±0,05	46,70±0,73 37,60±1,97
Дослідні 1, Н/2	Fe Co	41,40±0,10 41,26±0,05	36,00±2,53 31,20±2,25*	110,71±4,29* 113,09±4,70*	3,00±0,06* 3,02±0,03	46,20±1,29 38,93±1,41
Дослідні 2, Н	Fe Co	41,21±0,05 41,52±0,04	36,00±2,29 36,89±1,57	98,21±2,62 105,35±4,13	2,88±0,06 2,95±0,05	43,00±1,73 38,77±2,25
Дослідні 3, 2Н	Fe Co	41,38±0,06 41,44±0,09	35,40±1,48 38,60±2,13	96,42±6,06 99,99±6,14	2,73±0,05 3,09±0,17	42,13±2,59* 39,27±3,72

Аналізуючи гематологічні показники курчат-бройлерів (табл. 5), видно, що суттєвих розбіжностей серед тварин, яким згодовували сірчанокислі солі металів (контроль) та тих, яким згодовували органічні солі (дослідні групи), не встановлено. Виняток становлять курчата з дослідної групи 1, в організмі яких вірогідно зріс рівень гемоглобіну та кількість еритроцитів, що може свідчити про активацію еритроцитопоезу, як і у випадку з лабораторними тваринами (див. табл. 2). гліцинат кобальт токсичність бройлер

Проведеним експериментом не встановлено вірогідних змін вмісту глюкози, загальних ліпідів, білка та сечовини в крові курчат дослідних груп порівняно з контролем (табл. 6).

Таблиця 6

Біохімічні показники крові курчат-бройлерів при згодовуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), М±m, n=4-6

Групи тварин	Хімічний елемент	Глюкоза, ммоль/л	Загальні ліпіди, г/л	ЗЗагальний білок, г/л	Сечовина, ммоль/л
Контрольні (сірчанокислі солі), Н	Fe Co	9,30±0,67 10,69±0,55	1,34±0,05 1,32±0,11	38,60±1,90 39,10±1,52	2,60±0,49 2,60±0,47
Дослідні 1, Н/2	Fe Co	11,79±1,83* 9,84±0,57	1,50±0,09 1,43±0,10	40,58±2,26 42,90±0,96	1,56±0,15 2,95±0,41
Дослідні 2, Н	Fe Co	9,77±0,87 11,07±1,13	1,47±0,07 1,16±0,04	39,00±1,63 42,08±2,00	2,69±0,23 1,98±0,39
Дослідні 3, 2Н	Fe Co	10,44±1,10 12,18±0,59	1,24±0,07 0,92±0,08*	39,75±1,54 41,00±1,88	2,08±0,25 3,38±0,57

Зростання рівня глюкози в крові курчат-бройлерів першої дослідної групи на 27 % можна пояснити кращим перетравленням вуглеводів корму в шлунково-кишковому каналі та активізацією її синтезу, а зменшення рівня загальних ліпідів у крові птиці на 30 % (дослідна група 3), порівняно з контролем, посиленим їх використанням у реакціях метаболізму, що узгоджується із збільшенням маси тіла курчат цієї групи (див. табл. 8).

Застосування органічних сполук заліза та кобальту (табл. 7) з кормом для курчат-бройлерів, порівняно з їх мінеральними солями, викликало незначне зниження активності більшості досліджуваних ферментів у крові курчат з дослідних груп 2 (Н) та 3 (2Н), що є свідченням стабільного функціонального стану печінки та підшлункової залози в їх організмі.

Таблиця 7

Активність ферментів плазми крові курчат-бройлерів при згодовуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), мкмоль/мл/год, М±m, n=4-6

Фермент	Хімічний елемент	Групи тварин
		контрольні (сірчанокислі солі), Н	дослідні 1,	дослідні 2,	дослідні 3,
			Н/2	Н	2Н
Амілаза, г/год/л	Fe Co	66,75±2,83 70,12±1,84	65,97±1,45 68,39±4,57	69,35±2,27 59,71±2,97*	64,33±3,21 60,27±2,33*
АсАТ	Fe Co	0,95±0,08 1,30±0,06	0,98±0,04 1,27±0,07	1,19±0,08* 1,13±0,04*	1,17±0,04* 1,13±0,05*
АлАТ	Fe Co	0,62±0,04 0,89±0,11	0,64±0,12 0,83±0,10	0,51±0,12 0,69±0,08*	0,68±0,11 0,93±0,09
ГГТ	Fe Co	1,72±0,16 1,48±0,09	1,32±0,18* 1,40±0,21	1,67±0,05 1,13±0,11*	1,41±0,11* 1,55±0,24
ЛФ	Fe Co	4,55±0,45 2,59±0,10	4,55±1,24 3,15±0,44	3,43±0,19* 2,10±0,44*	2,63±0,12* 2,87±0,31
Каталаза, г/л, (кров)	Fe	54,40±7,11	61,20±12,89	56,67±11,45	53,83±13,95

Проведеними дослідженнями показана позитивна дія органічних комплексонів на показники приросту маси тіла курчат дослідних груп порівняно з контролем (табл. 8). Так, на кінець експерименту маса тіла курчат дослідної групи 1 зросла на 7,5 %, дослідної групи 2 ? на 16,0 %, дослідної групи 3 ? на 6,5 % при згодовуванні гліцинату заліза та на 20; 13,5; 5,3 % відповідно при згодовуванні гліцинату кобальту, що є наглядним свідченням більш ефективної дії хелатних сполук порівняно з мінеральними солями, як на загальний обмін речовин, так і на метаболізм у м'язовій тканині зокрема. При цьому слід зазначити, що збереженість курчат у дослідних групах була 100 %.

Застосування комплексних сполук заліза в раціоні курчат першої дослідної групи (130 мг/кг корму), другої (260 мг/кг корму), третьої (520 мг/кг корму), як і гліцинату кобальту (2,1; 4,2; 8,4 мг/кг корму) впродовж періоду.Таблиця 8

Маса тіла курчат-бройлерів за періодами вирощування при згодовуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), г, М±m, n=10

Вік, діб	Хімічний елемент	Групи тварин
		контрольні (сірчанокислі солі), Н	дослідні 1,	дослідні 2,	дослідні 3,
			Н/2	Н	2Н
1	Fe Co	46,1±0,7 44,5±1,0	47,2±0,8 44,8±0,5	45,3±1,0 46,2±1,5	46,9±1,0 45,6±1,1
7	Fe Co	137,7±2,9 138,3±3,8	140,9±4,9 134,7±3,8	140,9±5,4 135,7±5,0	139,4±4,0 147,3±4,0
14	Fe Co	289,2±10,0 301,9±15,3	320,5±12,8 332,2±14,8	322,70±15,6 308,70±14,7	309,10±6,3 309,90±10,6
21	Fe Co	547,6±25,0 517,9±30,3	591,9±25,3 635,5±17,0*	594,5±40,4 544,3±45,6	581,6±20,0 547,5±23,3
28	Fe Co	944,2±31,2 872,4±49,7	1001,6±33,4 1084,8±25,6*	1046,1±47,0 983,9±65,6	973,6±32,2 959,1±35,0
35	Fe Co	1405,7±51,3 1355,1±58,6	1487,0±49,1 1627,8±45,6*	1579,5±66,8 1478,0±95,2	1461,2±35,5 1418,9±54,5
42	Fe Co	1797,9±57,9 1770,2±50,5	1932,7±55,5 2122,6±47,6*	2085,7±79,6* 2008,9±88,6*	1914,2±49,5 1863,8±72,8

Таким чином, комплексні сполуки заліза та кобальту з амінокислотою гліцин, що застосовувались та досліджувались нами в годівлі курчат-бройлерів, порівняно з їх мінеральними солями (сульфати заліза та кобальту), сприяли поліпшенню фізіологічного стану, перебігу обмінних процесів, зростанню маси тіла курчат при 100 % збереженості птахопоголів'я, що дає можливість використання їх у складі преміксів нового покоління для годівлі сільськогосподарської птиці.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо застосування хелатів заліза та кобальту в раціонах курчат-бройлерів. Встановлено їх позитивний вплив на клінічний стан, показники обміну речовин, продуктивність, збереженість та безпечність продукції порівняно з використанням мінеральних солей заліза та кобальту в годівлі птиці.

1. Вдосконалено спосіб одержання хелатних сполук заліза та кобальту з гліцином, що сприяє збільшенню виходу чистого продукту реакції синтезу: для гліцинату заліза ? 80 %, гліцинату кобальту ? 85 %.

2. Органічні хелати біометалів є аморфними речовинами. Гліцинат заліза ? порошок світло-коричневого кольору, з легким фруктовим запахом, специфічний на смак, добре розчиняється у воді ? 180 г/л при температурі
+20 ⁰С і 435 г/л ? при +40 ⁰С, а в 0,1 н розчині соляної кислоти його розчинність становить 250 г/л при +20 ⁰С та 640 г/л ? при +40 ⁰С.

Гліцинат кобальту ? порошок рожевого кольору без запаху, злегка солонуватий на смак, добре розчиняється у воді та в 0,1 н розчині соляної кислоти. Його розчинність при температурі +40 ⁰С у воді чи 0,1 н розчині соляної кислоти становить понад 1000 г/л.

3. Одержані комплекси належать до мало- (гліцинат заліза) та помірнотоксичних (гліцинат кобальту) сполук. За умов експерименту на мишах LD₅₀ для гліцинату заліза перевищує 5000 мг/кг, для гліцинату кобальту ? становить 1060 мг/кг маси тіла.

4. Застосування досліджуваних органічних комплексонів лабораторним білим щурам вірогідно не змінює клінічні, гематологічні та біохімічні показники в організмі тварин дослідних груп порівняно з контролем. Кумулювання надлишку заліза та кобальту в печінці щурів не встановлено.

5. Оптимальною дозою гліцинату заліза при введенні його в комбікорми для птиці є 260 мг/кг, для гліцинату кобальту ? 2,1 мг/кг корму.

6. Гліцинати заліза та кобальту при згодовуванні їх курчатам-бройлерам активізують еритроцитопоез, що підтвержується зростанням вмісту гемоглобіну на 15 % та кількості еритроцитів на 9 % порівняно з контролем.

7. Зростання концентрації глюкози (на 5?27 %), як і інших біохімічних показників у крові курчат, є свідченням того, що досліджувані хелатні сполуки сприяють кращій засвоюваності органічних сполук корму в шлунково-кишковому каналі дослідних курчат порівняно з контролем.

8. Згодовування з кормом комплексів заліза та кобальту помірно впливало на активність більшості досліджуваних ферментів у крові курчат-бройлерів з дослідної групи 2 (Н) та 3 (2Н), порівняно з контролем, що є свідченням стабільного фунціонального стану печінки та підшлункової залози в їх організмі.

9. Заміна мінеральних солей заліза та кобальту на органічні (гліцинати) в раціонах птиці м'ясних порід позитивно впливає на приріст маси тіла, економічні показники та збереженість курчат-бройлерів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Вдосконалено способи одержання гліцинату заліза та гліцинату кобальту, які можуть бути використані у вітчизняному промисловому виробництві нового покоління преміксів для сільськогосподарських тварин.

2. Для промислових виробників птахівничої продукції розроблені та видані масовим тиражем “Науково-практичні рекомендації щодо застосування гліцинатів марганцю, заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів”, затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини України (наказ № 113 від 7 грудня 2005р.).

3. Результати отриманих досліджень доцільно використовувати у навчальних закладах сільськогосподарського профілю при викладанні дисциплін: „Гігієна тварин”, „Годівля сільськогосподарських тварин”, „Фармакологія”, „Фізіологія сільськогосподарських тварин ”, „Ветеринарна санітарія та гігієна продукції тваринництва”.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Соломон В.В., Шевченко Л.В., Засєкін Д.А. Токсичність хелатних сполук гліцинатів заліза та кобальту //Ветеринарна медицина України. ? 2005. ? № 9. ? С. 32?33 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних).

2. Соломон В.В., Засєкін Д.А., Шевченко Л.В. Активність травних ферментів // Сучасне птахівництво. ? 2005. ? № 6 (31). ? С. 10?12 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних).

3. Соломон В.В., Засєкін Д.А., Шевченко Л.В. Активність травних ферментів лабораторних щурів за дії гліцинатів заліза і кобальту // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького, Львів. ? 2005. ? Т.7, (№ 3). ? Ч. 2. ? С. 156?161 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

4. Соломон В.В. Гематологічні показники та ферментативна активність плазми крові щурів за дії гліцинатів заліза і кобальту // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького, Львів. ? 2006. ? Т.8, (№2). ? Ч. 2. ? С. 138?142 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

5. Захаренко М.О., Засєкін Д.А., Шевченко Л.В., Поляковський В.М., Крижанівська О.П., Соломон В.В., Коваленко В.О., Новожицька Ю.М. Науково-практичні рекомендації щодо застосування гліцинатів марганцю, заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів // Київ: НАУ. ? 2005. ? 12 с. (Здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

6. Деклараційний патент України 16025, МПК (2006) А23К1/16 / Корм для курчат-бройлерів / Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Засєкін Д.А.,
Соломон В.В., Коваленко В.О., Поляковський В.М. Національний аграрний університет. - № u 200601565; Заявл. 15.02.2006; Опубл. 17.07.2006. Бюл. №7 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

7. Деклараційний патент України 16027, МПК (2006) А23К1/16 / Корм для курчат-бройлерів / Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Засєкін Д.А.,
Соломон В.В., Коваленко В.О., Поляковський В.М. Національний аграрний університет. - № u 200601567; Заявл. 15.02.2006; Опубл. 17.07.2006. Бюл. №7 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

8. Соломон В.В. Щодо токсичності хелатних сполук для тварин // Тези доповідей. Конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції АПК. - Київ, 2005. - С. 78.

9. Соломон В.В., Засєкін Д.А. Вплив хелатних сполук на активність травних ферментів // Матеріали ІІІ Міжнародного конгресу спеціалістів ветеринарної медицини. - Київ, 2005. - С. 102?103.

10. Соломон В.В. Вплив хелатних сполук заліза та кобальту на продуктивність курчат-бройлерів // Тези доповідей. Конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва. - Київ, 2006. - С. 107.

АНОТАЦІЇ

Соломон В.В. Клініко-експериментальне обгрунтування застосування гліцинатів заліза та кобальту курчатам-бройлерам. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія. -Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню впливу гліцинатів заліза та кобальту на клінічні, гематологічні, біохімічні та зоотехнічні показники в організмі курчат-бройлерів.

Викладено теоретичний та експериментальний матеріал щодо вдосконалення існуючих методів синтезу, вивчено фізико-хімічні та токсикологічні властивості гліцинатів заліза та кобальту, вплив останніх на клінічний стан і обмін речовин в організмі лабораторних тварин та курчат-бройлерів кросу Кобб?500.

Показано, що вдосконалений спосіб одержання хелатних сполук заліза та кобальту з гліцином, сприяє збільшенню виходу чистих продуктів реакції синтезу (для гліцинату заліза ? 80 %, гліцинату кобальту ? 85 %), що на 18 та 30 % вище за нині існуючі методи. Одержані комплекси за ГОСТ 12.1.007.76 належать до мало- (гліцинат заліза) та помірнотоксичних (гліцинат кобальту) сполук, не комулюються органами та тканинами птиці.

Встановлено, що застосування досліджуваних органічних комплексів взамін традиційних сірчанокислих солей заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів позитивно впливає на приріст маси тіла, засвоюваність корму, збереженість та інші економічні показники, суттєво не змінюючи перебіг обміну речовин в організмі птиці.

Вперше виробництву запропоновані науково-обгрунтовані дози застосування хелатних сполук заліза та кобальту для курчат-бройлерів, які становлять: для гліцинату заліза ? 260, для гліцинату кобальту ? 2,1 мг/кг комбікорму.

Ключові слова: гліцинат заліза, гліцинат кобальту, лабораторні тварини, курчата-бройлери.

Соломон В.В. Клинико-экспериментальное обоснование применения глицинатов железа и кобальта цыплятам-бройлерам. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.06 ? гигиена животных и ветеринарная санитария. ? Национальный аграрный университет, Киев, 2007.

Диссертационная работа посвящена изучению влияния глицинатов железа и кобальта на клинические, гематологические, биохимические и зоотехнические показатели в организме цыплят-бройлеров.

Изложен теоретический и экспериментальный материал относительно усовершенствования существующих методов синтеза, изучены физико-химические и токсикологические свойства глицинатов железа и кобальта, их влияние на клиническое состояние и обмен веществ в организме лабораторных животных и цыплят-бройлеров кросса Кобб?500.

Представлены усовершенствованные методы получения хелатных соединений железа и кобальта с глицином, способствующие увеличению выхода чистых продуктов реакции синтеза (дл...