Методи удосконалення свиней миргородської породи та збереження її генофонду

Динаміка формування напрямів селекційних процесів миргородської породи свиней. Оцінка впливу методів підбору батьківських пар на відтворювальну здатність тварин. Аналіз росту живої маси і зміни лінійних промірів чистопородного й помісного молодняку.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.02.2015
Размер файла 155,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Генетична подібність тварин у породі та вплив інбридингу на продуктивність. Аналіз генетичної подібності основних кнурів 13 ліній породи, які використовувались в 7 селекційних стадах засвідчив, що найбільшої генотипової схожості зазнали заводські стада племзаводів ім. Декабристів, ім. Шевченка та племгоспу "Шарівка," де внутрілінійна подібність кнурів за вихідним генотипом предків складає, відповідно, 70,0; 66,1 і 55,4% Не мають різноманітності за генетичною подібністю кнури селекційних стад племзаводу ім. Декабристів - племгоспу "Шарівка", подібність серед яких досягла 78,7%, племзаводу ім. Декабристів - племферми "Перше Травня" -51,9%, племгоспу "Шарівка" - племферми "Перше Травня" - 61%.

Серед 5472 поєднань кнурів і маток племзаводу ім. Шевченка тільки 2,81% поєднань подібні між собою в ступені понад 6,25%. В той же час переважна більшість тварин (68,06%) мають різноманітні генотипи, що спричиняє високу мінливість ознак в лініях та родинах. На певний відсоток помірно-віддаленої генетичної схожості між тваринами вказує показник ступеня генетичної подібності поєднуваних пар, який в племзаводі ім. Шевченка перебуває у межах 5,67-23,46%. Теоретично вирахувана генетична схожість 13455 поєднань кнурів і маток племзаводу ім. Декабристів дозволила стверджувати, що система обміну та засоби селекційної роботи є основними чинниками, що впливають на рівень гомозиготності, генетичну схожість та збагачення спадковості. Так, серед основного поголів'я свиней у даному господарстві 6,56% перебуває між собою у спорідненості, вищій, ніж 6,25% , тобто спільні предки в родоводах цих особин знаходяться в І - ІІІ поколіннях і не можуть бути використані для одержання потомства. Проміжок подібності тварин, які об'єднані помірним родством, налічує 9,81%, а з віддаленим родством - найбільша частина поєднань стада - 43,54%. Дослідження з визначення впливу спорідненого та неспорідненого підбору батьківських пар на відтворювальну здатність свиноматок в малочисельній популяції засвідчили перевагу усіх показників відтворювальної здатності, крім багатоплідності, в групі пар, які мали генетичну подібність - 0,78% порівняно з іншими досліджуваними тваринами (табл.5).

Таблиця 5. Відтворювальна здатність маток в залежності від ступеня подібності з кнурами

Групи

Генетична подібність кнурів і маток, %

Продуктивність

Багатоплідність, гол.

К-сть поросят у 2 міс., гол.

Маса гнізда поросят у 2 міс., гол.

Середня маса 1 гол у 2 міс.

Тривалість поросного періоду, дні

1

-

10,6±0,26

8,9±0,39

156,7±10,66

17,6±0,68

115,6±0,68

2

3,12

7,5±0,29***

7,5±0,29**

144,8±7,04

19,3±1,26

114,8±0,48

3

0,78

10,3±0,64

9,1±0,71

165,8±15,25

18,1±0,54

117,0±1,11

Примітка: **Р >0,99; *** Р> 0,9999

Порівняно з аутбредними особинами, поєднання тварин генетично подібних у ступені 3,12 (ІІ група) значно знижує багатоплідність (29,2%) збереженість (15,7%) і масу гнізда поросят в 2 міс. (7,6%), що не компенсується перевагою у тривалості поросного періоду та середньою масою одного поросяти при відлученні. Результати досліджень продуктивності інбредних маток, різного ступеня інбридингу, при генетичних системах неспорідненого парування (кнур аутбредний) виявили певну закономірність у прояві ознак. За рівнем продуктивності серед досліджуваних маток практично відсутня різниця при ступені інбридингу особин 3,12-1,56% (2-3 групи), що може бути характерним для субпопуляції з рівною середньою гомозиготністю особин в поколіннях або наслідком якості спадкового матеріалу, який перейшов у гомозиготний стан. Інбредні матки, що мають найнижчий кількісний рівень гомозиготності (0,78%) з огляду на попередні інбредні групи характеризуються перевагою всіх показників відтворювальної здатності. Показники збереженості і маси гнізда поросят у 2 міс. вищі у групі з низьким ступенем інбридингу маток (табл. 6).

Таблиця 6. Відтворювальна здатність інбредних маток

Групи

Ступінь інбридингу маток,%

Кількість опоросів

Продуктивність

Оціночний індекс, Р

Багатоплідність, гол.

Кількість поросят у 2 міс., гол.

Маса гнізда поросят у 2 міс., кг

Середня маса 1 гол., у 2 міс., кг

1

3,12 (ІІ -ІV)

75

9,4±0,60

7,0±0,78

63,1±7,34

11,2±0,53

18,5

2

3,12 (ІІІ-ІІІ)

26

9,9±0,40*

8,4±0,39***

93,6±4,96***

11,8±2,7

21,4

3

1,56 (ІІІ-ІУ)

21

9,7±0,53***

8,4±0,32***

96,7±5,27***

11,8±0,41

21,3

4

0,78 (ІУ-ІУ)

18

10,4±0,14***

10,1±0,18***

114,4±4,64*

12,9±0,35

24,3

Примітка: *Р >0,95; *** Р> 0,999

Створення на основі миргородської породи нових заводських ліній і родин, а також використання її при схрещуванні

Використання ввідного схрещування для поліпшення продуктивності свиней миргородської породи. Із одержаних нами даних по визначенню ефективності "прилиття крові" великої чорної породи свиням миргородської для створення нової заводської лінії та родини випливає, що на першому етапі досліджень відбулось поліпшення всіх показників відтворювальної здатності, росту, розвитку та відгодівельних ознак. Аналіз багатоплідності піддослідних маток, при збільшенні показника у групі схрещування двох порід (9,2%), обумовлюється комбінаційною здатністю генотипів, у результаті чого відбувається прояв гетерозису по відношенню до материнської породи. Поросята І генерації від ввідного схрещування значно швидше росли і їх перевага за масою гнізда та середній масі однієї голови в 2 міс. складала відповідно, 19,9 та 1,0кг (табл. 7).

В цілому за усіма показниками репродуктивних ознак поєднання М х ВЧ вірогідно переважали чистопородних тварин (Р>0,99). Залучений для контролю піддослідний молодняк різних генотипів (М х М та 1/2 М х 1/2 ВЧ) за ростом та розвитком не виявив суттєвої різниці за більшістю ознак. Визначені індекси будови тулубу ремонтного молодняку свідчить про перевагу тварин 1 генерації від "прилиття крові" великої чорної породи за масивністю та збитістю, відповідно, на 2,7; 3%, тобто ці особини були більш компактні. За розтягнутістю тулубу помісі І генерації не суттєво, проте поступались чистопородним тваринам (3%).

Таблиця 7. Відтворювальна здатність свиноматок

Показники

Поєднання генотипів

М х М

М х ВЧ

Кількість маток, гол.

50

50

Багатоплідність, гол.

9,8±0,20

10,7±0,12***

Кількість поросят в 2 міс., гол.

9,1±0,16

9,7±0,14**

Маса гнізда поросят в 2 міс., кг

158,6±2,88

178,5±2,64***

Середня маса 1 гол. в 2 міс., кг

17,4±0,09

18,4±0,09***

Оціночний індекс, Р

24,2

26,4

Примітка: **P>0,99 ; ***P>0,999

Відгодівля піддослідного молодняку, проведена в умовах господарства, виявила перевагу помісних тварин І генерації за віком досягнення живої маси 100 кг на 11 днів (4%) (Р> 0,999), середньодобовим приростом - на 18 г (Р>0,999) та витратами корму на 1 кг приросту - 0,3 корм.од. (Р>0,99) Поєднання свиней миргородської породи з великою чорною привело до збільшення товщини шпику у першому поколінні на 4 мм (Р>0,999) та зменшення довжини півтуші на 2,2 см. (табл. 8). М'ясо тварин І генерації від ввідного схрещування за загальною вологою, протеїном та жиром відповідно на 0,5; 0,3 та 0,3% перевищувало аналогічні показники чистопородних особин.

Таблиця 8. Відгодівельні та м'ясні ознаки піддослідних тварин (n=20; n=5)

Показники

Генотип

М х М

1/2 М х 1/2 ВЧ

Вік досягнення живої маси 100 кг, дн.

276 ±1,38

265±2,13***

Середньодобовий приріст, г

397±0,93

415±1,31***

Витрати корму, к.од.

6,6±0,37

6,3±0,98**

Довжина півтуші, см

92,6±0,41

90,4±0,65

Товщина шпику, мм

29,4±0,19

33,4±0,28***

Маса окосту, кг

10,2±0,07

9,0±0,43**

Примітка: **Р >0,99; ** *Р> 0,999

Деяке збільшення рН м'яса помісних тварин вказує на інтенсивність гліколізу в м'язовій тканині та характеризує ступінь його кращої збереженості. Проте сало свиней різних генотипів в наших дослідженнях мало значну різницю за якістю, особливо за вмістом вологи, жиру та температурою плавлення Так, сало помісного молодняку мало вищий вміст загальної вологи - на 1,66% при меншій - на 2% його жирності, що вплинуло на температуру плавлення, а отже і щільність. Показник температури плавлення сала у тварин І генерації від "прилиття крові" великої чорної породи, як початкової, так і кінцевої, вірогідно був нижчим, порівняно з аналогічним показником у чистопородних ровесників. Профіль білкових фракцій, в залежності від їх функцій, у тварин різних генотипів мав незначні відмінності. Проте з огляду на одержані дані можна зробити висновок, що у помісних тварин в 6-міс. віці побудова м'язової тканини відбувається дещо інтенсивніше, ніж у чистопородних, підтвердженням чого є вищий вміст альбумінів у сироватці їх крові, котрі беруть участь у побудові компонентів клітин м'язової тканини. Вміст б і в-глобулінів у сироватці крові тварин 1/2 М + 1/2 ВЧ, а також співвідношення альбуміну до глобуліну побічно підтверджує попередній висновок. В той же час чистопородні особини мають більшу пристосованість і резистентність організму за рахунок вищої концентрації антитіл в г-глобулінах. Загальний холестерин, що побічно вказує на мобілізаційну здатність гормонів та характеризує процес жировідкладання, у тварин різних генотипів виявляється подібно до вмісту загальних ліпідів - з перевагою у чистопородних свиней на 6,9% (Р> 0,999).

Свиноматки І генерації від ввідного схрещування з великою чорною породою при зворотному схрещуванні з чистопородними кнурами миргородської породи за багатоплідністю на 6,1% перевищували контрольну групу. Позитивного впливу зазнали і інші показники відтворювальної здатності маток. Визначення результативності відгодівлі тварин в умовах господарства засвідчили перевагу особин ІІ генерації за усіма показниками. "Прилиття крові" позитивно вплинуло на вік досягнення живої маси 100 кг тваринами ІІ генерації. При порівнянні з чистопородними аналогами перевага за скоростиглістю склала 6 днів (+2,6%), а за середньодобовим приростом - 50 г (8,3%), тобто поєднання використаних генотипів дозволило одержати гетерозис за ознакою, яку планувалось поліпшити. На третьому етапі відбулося розведення тварин "в собі". Загальна чисельність свиней нового генотипу налічує 230 голів, серед яких 140 основних маток і 5 основних кнурів. До найбільш масивних слід віднести Матіолу 22 (довжина тулубу - 163 см, жива маса - 236 кг), Матіолу 70 (163 см, 241 кг), Матіолу 174 (162, 238). Найкращим розвитком з кнурів характеризувались - Мирний 515 (170 см, 288 кг), Мирний 469 (171, 275) і Мирний 759 (171, 275). Порівняно з продуктивністю свиноматок по породі особини новостворюваної заводської родини Матіоли перевищують середні показники за багатоплідністю на 0,4 гол., за масою гнізда поросят - на 13 кг. Тварини даного генотипу, як кнури так і матки, позитивно відрізняються за живою масою та довжиною тулубу. Тварини ІІІ генерації мали перевагу над чистопородними аналогами за відгодівельними якостями, без суттєвих відмінностей за м'ясними. Позитивних змін у тварин при їх розведенні "в собі" зазнав вік досягнення живої маси 100 кг - 14 днів (5,9% ) (Р >0,95), а також середньодобовий приріст - 34 г (5,9%)), що для миргородської породи суттєво.

Біохімічний статус сироватки крові чистопородних свиней та помісей ІІІ генерації підтвердив достовірну різницю (Р>0,95) за вмістом ліпідів з перевагою інтенсивності протікання мобілізаційних процесів у останніх та за вмістом холестерину, але вже у бік чистопородних особин. Відмінності за загальним білком хоча і мали місце, проте вони не виходили за межі допустимих норм для фізіологічно здорових свиней. Тестування тварин за 10 локусами, за методом RAPD-ПЛР, дозволило стверджувати, що тварини ІІ генерації від "прилиття крові" менш гомозиготні, ніж ІІІ генерації, відповідно, 77,45 і 89,41%. В цілому у групі помісних тварин не знайдено специфічних алелей, які б не належали чистопородним тваринам миргородської породи, тобто породоспецифічного маркера великої чорної породи.

Ефективність схрещування свиней великої білої породи української і англійської селекції з миргородською. Аналіз результатів дослідження поєднуваності типів великої білої породи - УВБ-1 та англійської селекції з миргородською породою дозволили зробити висновок про їх різний вплив на відтворювальну здатність маток. Варіанти реципрокного поєднання миргородської породи з великою білою англійської селекції порівняно з іншими групами мали значно гірші показники відтворювальної здатності, перш за все, за рахунок негативного об'єднання батьківських генотипів, обумовлених спадковістю. Так, найнижчою багатоплідністю характеризувались матки великої білої породи англійської селекції при схрещуванні з кнурами миргородської породи (ІІІ група), у яких даний показник на 6,0-26,4% був нижчим, порівняно з іншими групами. Позитивним міжпородний підбір виявився для підвищення багатоплідності та збереженості поросят у маток ІV групи. Спостерігається вища на 3,9% багатоплідність та на 5,2% - кількість поросят до відлучення. Подібна закономірність обґрунтовується породною особливістю маток ІV групи та позитивною поєднаністю батьківських форм, що приводить до підвищення продуктивності. Маса гнізда поросят, один з суттєвих показників подальшого прогнозування продуктивності тварин, у дослідженнях по визначенню вдалого поєднання генотипів засвідчила перевагу тварин ІV групи, як по відношенню до контрольної групи, так і до решти дослідних, відповідно на 12,8-43,7% Тварини ІІ-ІІІ груп - реципрокні варіанти схрещування, мали масу гнізда поросят аналогічну до решти показників відтворювальної здатності - значно нижчу до показників контрольної групи та навіть вимог ІІ класу, що змусило подальші дослідження з ними припинити з огляду на неможливість створення груп-аналогів за живою масою.

Схрещування свиней порід миргородська та білоруська чорно-ряба. Результати наших досліджень показують, що піддослідний молодняк різних генотипів - чистопородний та помісний, у процесі росту у різні вікові періоди відрізнявся між собою. Так, помісі у шестимісячному віці за живою масою переважали чистопородних тварин на 5,2 кг (7,25%), а за довжиною тулубу, відповідно, на 2,6 см (2,39%). У процесі росту тенденція переваги зберігається і в дев'ятимісячному віці, помісні тварини мали на 19,4 кг (18,47%) вищу живу масу та на 7,3 см (6,21%) - довжину тулубу. Статевий диморфізм хоча і має подібну закономірність, проте значно ширший діапазон різниці. Індекси будови тулубу, являючись об'єктивною оцінкою розвитку тварин залежно від генотипу, виявили значну перевагу за масивністю та розтягнутістю особин І генерації від використання в якості батьківської форми білоруської чорно-рябої породи, відповідно, на 14 і 6,2 % (Р>0,999). Тварини І генерації від схрещування за інтенсивністю росту протягом періоду відгодівлі з 30 до 100 кг переважали чистопородних тварин на 55 г (Р >0,999), за віком досягнення живої маси 100 кг на 22 дні (Р >0,999), витратами корму на 1 кг приросту - 0,85 корм. од. (Р>0,999). Довжина півтуші піддослідних тварин в залежності від породності відрізняється між собою на 2 см (3,3%). Чистопородні свині миргородської породи мали більше відкладання жиру на холці і крижах, відповідно, на 0,54 см (17,8%) та 0,15 см (5,14%). Найбільш вживаний показник оцінки товщини шпику у півтуші на рівні 6-7 грудних хребців мав вище значення на 0,39 см (14,8%) у тварин І генерації від ввідного схрещування, які мали в цілому більш рівномірно розподілену товщину шпику вподовж півтуші. При дещо нижчій масі задньої третини півтуші (0,5 кг) свині миргородської породи за морфологічним складом цієї частини півтуші містили на 1,68% більше м'яса, на 1,8% більше сала при майже однаковій масі кісток. Площа "м'язового вічка" в наших дослідженнях суттєво не відрізнялась між групами, побічно стверджуючи, що дані генотипи не підлягають під класифікацією м'ясних свиней (табл. 9).

В наших дослідженнях помісі І генерації в м'язовій тканині містили на 1,4% менше вологи і 0,9% золи, проте переважали чистопородних аналогів за вмістом протеїну на 1,11% та 0,45% жиру. Одночасно одержані дані хімічного вмісту м'яса як чистопородних, так і помісних свиней достовірно не відрізняються між собою. У тварин різних генотипів не спостерігається вірогідної різниці за вологоутримуючою здатністю, а різниця між групами в 0,98% значно менше, ніж різниця показника в межах групи.

Таблиця 9. Відгодівельні та м'ясні якості піддослідних тварин (п=20,п=5)

Показники

Порода, породність

М?М

? (М±Бч/р)

Вік досягнення живої маси 100 кг, дн.

224±3,34

200±1,71***

Середньодобовий приріст, г

495±5,81

550±7,28***

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

7,19

6,34***

Довжина півтуші, см

91±1,38

93±1,16

Товщина шпику, см:

На холці

3,04±0,29

2,5±0,29

На рівні 6-7 грудних хребців

2,64±0,09

3,03±0,21

На попереку

2,70±0,35

2,87±0,36

На крижах

2,92±0,42

2,77±0,15

Маса задньої третини півтуші, кг

10,26±1,02

10,72±0,74

Площа м'язового вічка, см2

31,42±1,88

30,47±1,24

Примітка: *** Р> 0,999

Ніжність м'яса, побічно узгоджуючись з вмістом жиру в ньому, була нижчою у помісних свиней. Піддослідні тварини різних генотипів у наших дослідженнях характеризувались неоднорідністю за хімічним складом сала та його фізичними властивостями. Так, помісі І генерації від схрещування з білоруською чорно-рябою породою містили на 0,74% менше вологи у салі при практично однаковому йодному числу та числу рефракцій.

Вплив рівня годівлі на продуктивність свиней. Визначення поживності раціонів свиней різних статево-вікових груп та порівняння з продуктивністю у племінних господарствах по розведенню свиней миргородської породи засвідчило невідповідність складу раціону до потреб організму в окремі періоди. Племзавод "Перше Травня", при ненормативній годівлі кнурів-плідників, витрачає 7,7 корм. одиниць на 1 кг приросту при дефіциті перетравного протеїну, лізину, метіоніну, вітаміну D, Са і Р та надлишку магнію, що може негативно вплинути на запліднюючу здатність. Одночасно годівля холостих свиноматок, за більшістю компонентів раціону перевищує норму, тобто має місце належна підготовки маток до парування. Обмеження раціону підсисних маток за протеїном, лізином і метіоніном призводить до зменшення живої маси поросят до відлучення та їх збереженості. Подібний рівень годівлі у племзаводі забезпечує одержання середньої багатоплідності - 9,4 гол., збереженості поросят - 92%, маси гнізда поросят в 2 міс. - 130 кг Дефіцит раціону поросят на дорощуванні забезпечує інтенсивність росту у межах 158 г, що вимагає витрат корму на 1 кг приросту - 7,56 корм. од., тобто в 2-2,5 рази вище норми. Відгодівля свиней в умовах господарства з використанням збалансованого за поживними речовинами комбікорму дозволила одержати, у середньому, у нащадків кнурів лінії Оригінального і Камиша середньодобовий приріст - 662 г, вік досягнення живої маси 100 кг - 200 днів при витратах корму на 1 кг приросту - 4,2 корм. од.

Рівень годівлі свиней у племзаводі "Мрія-1" несуттєво відрізняється від попереднього. Перевитрати кормових одиниць при годівлі кнурів-плідників у 2-2,5 рази вище норми, тобто виробництво кормосуміші з кормів, наявних у господарстві, приводить до витрати 10,7 корм. од. на 1 кг приросту тварин цієї статево-вікової групи. Аналогічна тенденція відмічена і при годівлі холостих та поросних свиноматок. Використання комбікорму СК 6/1 та СК 11/1 для годівлі підсисних свиноматок та поросят до 2- місячного віку, дало змогу забезпечити високу збереженість поросят - 97%, а також середню масу 1 голови у 2 міс. - до 20 кг. Використання в раціоні поросят на дорощуванні та відгодівлі раціонів, що містять крім зернової частини, БВМД компанії PROVIMI, дають змогу одержати продуктивність свиней на рівні вимог класу еліта та першого з рентабельністю галузі-32,4%. Одночасно годівля свиней практично однокомпонентним зерновим раціоном в сумі з сіном люцерни, яке мало місце в племзаводі "Тарас Шевченко", засвідчило надлишок (+139,89%) клітковини, при витраті на 1 кг приросту 7,7 корм. од. Годівля інших статево-вікових груп не відрізняється від наведеної, незалежно від фізіологічного стану тварин. Зрозуміло, що тварини не можуть мати оцінку за розвиток та продуктивність вище ІІ класу, а за комплексом ознак більшість відносяться до позакласних. Дисперсійний аналіз по визначенню впливу спадкової основи на продуктивність за такого підходу до породи виявив незначний - 0,02 - 14,2% вплив генотипу. Перевага, причому суттєва, залишається за неврахованими факторами, серед яких основна роль належить годівлі.

Програма раціонального використання, відтворення та збереження миргородської породи свиней. Миргородська порода свиней відноситься до однієї з вітчизняних порід, збереження якої передбачено Законом України "Про племінну справу у тваринництві". Враховуючи, що відновлення породи методами "освіжіння крові" чи відтворним схрещуванням неможливе через відсутність початкового місцевого матеріалу, мінімальною кількістю свиноматок в популяції визнано 1000 голів, плідників - 60. За такої чисельності свиноматок та кнурів у породі повинно бути 8-10 генеалогічних родин, 6-8 генеалогічних ліній, кількість гілок в кожній з яких - 2-3. Від кожної лінії потрібно зберігати не менше 10 спермодоз, тобто для породи це не менше 600 спермодоз з періодичним, один раз на 2-3 роки поповненням банку матеріалом від нових плідників або тих самих, за умови їх існування.

Основними методами розведення визнано чистопородне з помірним та віддаленим інбридингом, а також ввідне схрещування із спорідненими генотипами. Основою селекційної піраміди у миргородській породі свиней визнано генофондове (селекційне) стадо , якому підпорядковується 2-3 дочірніх стада, що спільно працюють з ним і цілеспрямовано обмінюються селекційним матеріалом. З метою збереження генетичного потенціалу свиней цієї локальної породи на даному етапі створені 3 генофондових стада на базі племзаводів: ім. Декабристів Полтавської, "Мрія-1" Чернігівської та "Перше Травня" Сумської областей. В кожному з даних господарств зосереджені всі лінії породи та більша частина родин. Мінімальною кількістю свиноматок в генофондовому стаді визнано 100 голів. У селекційній піраміді передбачено, що кожне генофондове стадо може бути заводським типом або лінією у розмірі стада. Добір тварин у кожному селекційному стаді здійснювати на підставі оцінки генетичної схожості між конкретними кнурами і матками, що поєднуються. Об'єднання генетичних та селекційних методів дозволить відселекціонувати кожне стадо за однією або декількома корелюючими ознаками, тобто зробити стада спеціалізованими за напрямком продуктивності. Тварини провідних господарств повинні бути оцінені за генотипом і фенотипом з розробкою для кожної селекційної ознаки в конкретному стаді відповідного оціночного чи селекційного індексу. Одержані високопродуктивні тварини за рахунок внутріпородного кросу ліній повинні залучатись до використання у системі розведення різних областей України та в умовах господарств різних форм власності, тому що тільки використання популяції в промисловому виробництві дозволить значно розширити її чисельність.

Висновки

1. Обґрунтована і здійснена в практичній селекційно-племінній роботі наукова концепція генезису миргородської породи свиней в умовах ринкової економіки у тваринництві. Концепція забезпечила раціональне поєднання збереження основного генофонду породи з виведенням на її основі нових, більш високопродуктивних популяцій та динамічного розширення мережі базових племінних господарств.

2. Встановлено, що ротаційна система обміну між стадами селекційним матеріалом була ефективною на початкових етапах створення та розвитку породи, але за умови різкого скорочення чисельності поголів'я частий обмін тваринами привів до накопичення у родоводах значної кількості спільних предків. Розведення миргородської породи на даному етапі передбачає перехід до "закритої" системи з закріпленням за провідними стадами дочірніх господарств, що працюють за єдиною селекційною програмою.

3. Вивчення генетичної структури породи за поліморфними білками крові дозволило скласти уявлення про специфічні особливості малочисельної популяції, встановити, що найбільшого відхилення мікропопуляційна структура набула за системами А, Н, К, F, L (лінія Грозного), К, L, Д (Ловчика), F, L, Д (Коханого), К, Н, Д, Е (Дніпра), Н, К, Е (Швидкого), А, К, G, Е, Д (Шустрого), А, Н, Е, В, L (Оригінального), Н, F, Д, Е (Вільного), L, Е (Веселого), Е (Камиша). Генетична дистанція між лініями в породі знаходиться в межах 0,09 -0,291. Рівень фактичної гетерозиготності ліній кнурів в породі (18,3-40,0%) значно перевищує очікуваний, окрім лінії Оригінального.

4. Родини свиноматок миргородської породи, подібно до ліній кнурів, мають специфічні особливості за імуногенетичними маркерами. Генетична дистанція між родинами свиноматок перебуває в межах 0,057-0,300, зосередивши переважну більшість тварин в групі подібних, при цьому фактична гетерозиготність родин свиноматок (19,3-34,2%) переважає очікувану. Одночасно дрейф генів, мутації та міграції привели до втрати у свиноматок деяких алелів і довели локус до мономорфного стану: системи F,G, H, K, M у родинах Верби, Сойки, Діброви, Гордої, Цесарки та ін.

5. Дослідження розвитку і продуктивності свиней миргородської породи засвідчили значну мінливість за живою масою кнурів (0,5-28,72%) і свиноматок (2,65-19,4%) при майже вирівняній довжині тулубу. Фенотипова мінливість багатоплідності ліній кнурів має менші межі порівняно з родинами свиноматок, у яких дана ознака змінюється від 2,32 до 26,8%, створюючи умови для якісного вдосконалення.

6. Визначення закономірностей формування багатоплідності в породі, при значній мінливості показника в родинах та племінних господарствах, виявило, що 91,6% свиноматок зосереджені у межах ± 3д, тобто мають багатоплідність 8,6-11 гол., при цьому бажана продуктивність, що входить у діапазон +3д об'єднує 49,1% особин популяції.

7. Діапазон варіації коефіцієнту кореляції живої маси першоопоросок з багатоплідністю -0,596+0,999 свідчить про неможливість добору тварин для ремонту власного стада від першоопоросок. Вибір основних селекційних ознак, призначених для прямого добору у межах однієї групи з метою підвищення ефективності селекції можливо тільки для 50% родин. У особин решти родин ознаки не поєднуються.

8. Вплив генотипу на багатоплідність коливається в межах 82-0,1%, причому висока ступінь сили впливу генотипу (0,823) належить групі свиноматок з найнижчою багатоплідністю (6-9 гол.). Роль генотипу при прояві багатоплідності 10-12 гол. мінімальна - 0,1%, в той же час вступають в дію невраховані фактори середовища, відсоток яких - 99,9. Висока, але не вірогідна, сила впливу генотипу на одержання у дочок високої багатоплідності - 13-17 гол. Коефіцієнт повторюваності у наших дослідженнях здебільшого не узгоджується з теоретичним матеріалом за рахунок прояву міжалельної взаємодії генів та значної сили впливу неврахованих факторів.

9. Встановлено, що серед 13 ліній кнурів 7-ми селекційних стад найбільш подібні тварини у племзаводах ім. Декабристів та ім. Шевченка, а також племгоспі "Шарівка," де подібність кнурів вихідним генотипом предків складає, відповідно, 70,0; 66,1 і 55,4%.

10. Відмічена зміна показників відтворювальної здатності при поєднанні неспорідненої та подібної батьківської основи з помітним їх збільшенням, крім багатоплідності, в групі тварин, споріднених між собою з коефіцієнтом подібності 0,78%.

11. Використання маток різного ступеню інбредності при підборі аутбредних кнурів (ботомкрос) підвищує відтворювальну здатність, особливо у свиноматок, інбредність яких - 0,78%.

12. "Прилиття крові" великої чорної породи свиней на першому етапі досліджень поліпшило всі показники відтворювальної здатності, росту і розвитку та відгодівельних ознак, проте привело до збільшення товщини шпику у тварин першого покоління на 4 мм (Р>0,99) та зменшення довжини півтуші на 2,2 см. Не встановлено суттєвої різниці за фізико-хімічними показниками м'яса піддослідних тварин. Одночасно сало помісного молодняку мало вищий вміст загальної вологи - на 1,66% при меншій - на 2% його жирності, що вплинуло на температуру плавлення.

13. Реципрокні варіанти підбору батьківських пар при схрещуванні М ? ?(М+Вч) і ?(М+Вч) ? М в порівняні з чистопородними особинами показали перевагу тварин, де в якості материнської форми використані напівкровні свиноматки. Свиноматки І генерації від ввідного схрещування з великою чорною породою при зворотному схрещуванні за багатоплідністю на 6,1% перевищували чистопородних маток. При порівнянні з чистопородними аналогами перевага за скоростиглістю склала 6 днів (+2,6%), а за середньодобовим приростом - 50 г (8,3%) (Р>0,999).

14. Розведення помісних тварин "в собі" при формуванні нової лінії та родини дозволило підвищити багатоплідність на 0,4 гол., масу гнізда поросят на 13 кг. Тварини ІІІ генерації мали перевагу над чистопородними аналогами за відгодівельними якостями, при неістотних відмінностях за м'ясними. Встановлені позитивні зміни при розведенні тварин "в собі" за віком досягнення живої маси 100 кг - 14 днів (5,9%) (Р>0,95), а також середньодобовим приростом - 34 г (5,9%).

15. Встановлено достовірні відмінності (Р>0,95) за вмістом ліпідів з перевагою інтенсивності протікання мобілізаційних процесів помісей ІІІ генерації від ввідного схрещування з великою чорною породою у порівнянні з чистопородними тваринами.

16. Вплив свиней великої білої породи англійської селекції при реципрокних варіантах схрещування з миргородською породою проявився у зниженні багатоплідності на 18,6-23,5% (Р>0,99), кількості поросят в 2 міс. - 29-23,9% (Р>0,99) та маси гнізда поросят - 49,4-50,7% (Р>0,999).

17. Використання свиней миргородської породи при схрещуванні з білоруською чорно-рябою підвищило у помісного молодняку у 6-місячному віці живу масу на 5,2 кг (7,25%) та довжину тулубу на 2,6 см (2,39%). Помісі І генерації за інтенсивністю росту протягом періоду відгодівлі переважали чистопородних тварин на 55 г (Р>0,999), за віком досягнення живої маси 100 кг на 22 дні (Р>0,999), витратах корму на 1 кг приросту - на 0,85 корм. од. (Р>0,999). Чистопородні свині миргородської породи мали більше відкладання жиру на холці і крижах, відповідно, на 0,54 см (17,8%) та 0,15 см (5,14%) при меншій на 2 см (3,3%) довжині півтуші.

18. Тварини І генерації від схрещування миргородської породи з білоруською чорно-рябою у м'язовій тканині містили на 1,4% менше вологи і 0,9% золи, проте переважали чистопородних аналогів за вмістом протеїну на 1,11% та 0,45% жиру. Співвідношення альбуміни : глобуліни між різними генотипами мало межі 0,87-0,81, вміст загальних ліпідів у сироватці крові чистопородних свиней миргородської породи був вищим порівняно з показником помісного молодняку на 26,64 мг/% (5,28%) (Р>0,999), а вміст холестерину на - 7,01 мг/% (Р>0,99).

19. Аналіз рівня годівлі свиней в різних господарствах засвідчив невідповідність поживності раціонів потребам організму, що відображається на потенційній продуктивності тварин породи, зниженні попиту і в кінцевому результаті приводить до скорочення чисельності популяції. Вплив генотипу на прояв спадковості за такого рівня годівлі за результатами дисперсійного аналізу незначний - 0,02- 14,2 %. Контрольна відгодівля нащадків кнурів 3-х ліній в умовах господарства з використанням повноцінного комбікорму дозволила одержати вік досягнення живої маси 100 кг на рівні 199-201 днів, середньодобовий приріст 642-684 г, витрати корму на 1 кг приросту - 4,0-4,4 кормових одиниць.

20. Програмою раціонального використання, відтворення та збереження миргородської породи свиней основними методами розведення визнано чистопородне та, у виключних випадках, ввідне схрещування, а формами збереження - генофондові стада (3 на породу) та банк сперми; параметри чисельності популяції - 1000 свиноматок, 6-8 ліній з 2-3 гілками у кожній та 8-10 родин, а також не менше 10 спермодоз від кожної лінії для зберігання з метою відтворення ліній і родин у наступних поколіннях.

Пропозиції виробництву

1. Для збереження та широкого використання миргородської породи свиней при схрещуванні з вітчизняними та зарубіжними генотипами необхідно, щоб тварини провідних груп генофондових стад мали такі параметри продуктивності: багатоплідність-11 поросят; середня маса однієї голови при відлученні (60 днів) - 17 кг; під час вирощування: в 3-місячному віці - 29 кг; в 7-місячному віці - 100 кг при інтенсивності росту не менше 550 г за добу. Під час відгодівлі: вік досягнення живої маси 100 кг - 199 днів, середньодобовий приріст - 700, витрати корму на 1 кг приросту - 4,5 корм. од.

2.Основними напрямками селекційно-племінної роботи з породою на перспективу визначити збереження генофонду, використання в промисловому схрещуванні як материнську породу, підвищення показників продуктивності при збереженні унікальних біологічних особливостей генотипу.

Список основних наукових праць за темою дисертації

Книги, брошури

1. Інструкція з бонітування свиней; Інструкція з ведення племінного обліку в свинарстві / Мельник Ю.Ф., Пищолка В.А., Литовченко А.М., Білоус О.В., Вишневський Л.В., Кудрявська Н.В., Чорна О.О., Рибалко В.П., Березовський М.Д., Войтенко С.Л., Хатько І.В., Гришина Л.П. - К.: "Київський університет", 2003. - 64 с.

2. Програма селекції з локальними та зникаючими генотипами свиней України на 2003-2012 роки. / Мельник Ю.Ф., Литовченко А.М., Рибалко В.П., Березовський М.Д., Войтенко С.Л., Ломако Д.В., Крилова Л.Ф., Шульга Ю.І., Жиркова Р.Ф., Явіщенко В.Р. / За редакцією Войтенко С. Л. - Полтава, 2003. - 94 с. (Самостійні розділи "Вступ", "Миргородська порода", "Організація селекційно-племінної роботи в племінних господарствах і репродукторах локальних порід свиней", "Методи селекційно-племінної роботи з локальними породами свиней", "Основні заходи та напрямки збереження і підвищення продуктивності свиней локальних порід", "Годівля свиней".

3. Державна книга племінних тварин локальних порід свиней /Войтенко С.Л. - К., 2004. - 102 с.

4. Миргородська порода свиней : шляхи створення та сучасний стан/ Войтенко С.Л, Петренко С.М., Цибенко В.Г. - Полтава. - 2005. - 193 с. (Самостійні розділи "Племінна база країни - один з головних важелів збільшенні та підвищення виробництва якості свинини", "Науково-господарське значення та теорія породовипробування в свинарстві", "взаємозалежність рівні годівлі свиней з їх продуктивністю", "Історія створення, напрямок продуктивності та біологічні особливості свиней миргородської породи", "Направлення селекційного процесу в межах популяції після апробації миргородської породи свиней", "Генеалогічні зв'язки між селекційними стадами породи", "Мікро еволюційні процеси в лініях та родинах", "Племінна цінність свиней миргородської породи", "Реакція свиней миргородської породи на застосування "інбридингу", "Наслідки використання методу "прилиття крові" генотипів різного напрямку продуктивності", "Методи селекційно-племінної роботи по збереженню і розширенню миргородської породи свиней").

Статті у наукових фахових виданнях

5. Войтенко С.Л., Цибенко Е.И., Тур Е.И. Миргородская порода и ее возможности // Свиноводство. - 1996. - №4. - С. 14-16 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

6. Войтенко С.Л., Іваніщенко Г.Є. Метод оцінки генотипу свиней миргородської породи // Селекція. - 1997. - число Четверте.-С.114-115 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

7. Войтенко С.Л., Мацько А.З. Племінна робота з миргородською породою свиней // Тваринництво України. - 1998. - №11. - С. 13-15 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

8. Войтенко С.Л. Миргородська порода. В кн." Племінні ресурси України". Під ред. Зубця М.В., Бурката В.П. - К.: Аграрна наука, 1998. - С. 164-168.

9. Войтенко С.Л., Кравченко О.І. Інбридинг і селекція свиней миргородської породи // Селекція. - 1998. - число П'яте. - С. 196-197 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

10. Войтенко С.Л. Внутріпородна поєднуваність миргородських свиней //Республіканський міжвідомчий науковий тематичний збірник "Свинарство".-К.:"Урожай",1999. - Вип. 54. - С. 30-33.

11. Войтенко С.Л. Провідний племзавод миргородської породи свиней // Тваринництво України. - 2000. - №7-8. - С. 3-4.

12. Войтенко С.Л., Метлицька О.І, Цибенко В.Г. Динаміка розвитку та внутріпородна варіабельність свиней миргородської породи // Тваринництво України. - 2002. - №7. - С. 16-19. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

13. Войтенко С.Л., Троцкий Н.Я. Миргородская порода свиней на современном этапе // Вісник аграрної науки Причорномор'я.-Спецвипуск.-Миколаїв, 2002. - №3 (17). - С. 40-45 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

14. Войтенко С.Л., Цибенко В.Г. Селекционно-генетическая характеристика заводского стада свиней миргородской породы // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Спецвипуск. - Миколаїв, 2002. - №3 (17). - С. 82-85 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

15. Войтенко С.Л., Цибенко В.Г., Чуб О.А. Ефективність використання різних методів чистопородного розведення // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2002. - Вип.6. - С. 77-80 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

16. Войтенко С.Л. Значення лінійного розведення в обмеженій популяції // Тваринництво України. - 2003. - №4. - С. 26-27.

17. Войтенко С.Л. Проблеми локальних порід свиней // Тваринництво України. - 2003. - №6. - С. 4.

18. Войтенко С.Л. Эффективность применения инбридинга в закрытой популяции // Зоотехния. - 2003. - №8. - С. 13-14.

19.Войтенко С.Л., Петренко С.М. Удосконалення миргородської породи свиней на чистопородній основі та з використанням інших генотипів // Ефективне тваринництво та птахівництво. - 2003. - №6. - С. 44 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

20. Войтенко С.Л. Тенденція розвитку породи в динаміці існування. // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2003. - Вип. 7. - С. 47-50.

21. Войтенко С.Л. Розширення мережі племінних господарств миргородської породи свиней // Пропозиція. - 2003. - №10. - С. 82.

22. Войтенко С.Л. Стан локальних порід свиней в Україні та перспективи їхнього збереження // Тваринництво України. - 2004. - №10. - С. 16-19.

23. Войтенко С.Л. Методи та засоби селекції з удосконалення свиней миргородської породи в племзаводі ім.Декабристів. В кн. Державна книга племінних свиней локальних порід свиней .- К., 2004. - Т. І. - С. 10-14.

24. Войтенко С.Л. Час існування породи та доцільність її збереження // Тваринництво України. - 2004. - №12. - С. 11-14.

25. Войтенко С.Л. Роль і місце локальних порід свиней в галузі свинарства // Ефективне тваринництво. - 2005. - №1. - С. 26-30.

26. Войтенко С.Л. Генетическая ситуация в малочисленной популяции // Зоотехния. - 2005. - №9. - С. 3-5.

27. Войтенко С.Л., Петренко С.М., Алфьоров С.Ю. Результативність "прилиття крові" до миргородської породи свиней білоруської чорно-рябої породи // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2005.- Вип. 31. - С. 58-60 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

28. Войтенко С.Л. Оцінка кнурів і свиноматок за якістю потомства з використанням різних методів // Тваринництво України. - 2005. - №9. - С. 17-20.

29. Войтенко С.Л. Использование вводного скрещивания для создания нового генотипа // Свиноводство. - 2005. - №5. - С. 5.

30. Войтенко С.Л. Шляхи і напрямки подальшого збереження локальних порід свиней // Ефективне тваринництво. - 2005. - №7. - С. 31-35.

31. Войтенко С.Л. Імуногенетична характеристика миргородської породи свиней //Тваринництво України. - 2005. - №7. - С. 18-24.

32. Войтенко С.Л., Метлицька О.І. Імуногенетична характеристика ліній свиней миргородської породи //Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Розведення і генетика тварин". - 2005. - Вип. 38. - С. 256-258. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

33. Войтенко С.Л. Миргородська порода свиней у процесі еволюції // Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Розведення і генетика тварин".-2005. - Вип. 39. - С. 60-63.

34. Войтенко С.Л. Методи вдосконалення миргородської породи свиней на сучасному етапі розвитку галузі свинарства // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - №3. - С. 33-35.

35. Войтенко С.Л. М'ясо-сальність поголів'я поліпшується, породність не втрачається // Тваринництво України. - 2006. - №5. - С. 16.

36. Войтенко С.Л. Особенности селекции с малочисленными породами свиней // Свиноводство. - 2007. - №1. - С. 2-4.

37. Войтенко С.Л., Петренко С.М., Пісковий М.Б. Локальні породи свиней: збереження та відтворення // Тваринництво України. - 2007. - №2. - С. 70-72. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

Матеріали і тези конференцій
38. Войтенко С.Л. Перспективы селекции в миргородской породе // Труды междун. конференции "Научно-производственные аспекты развития отрасли свиноводства". - Лесные Поляны. - ВНИИплем. - 1997. - С. 45.
39.Войтенко С.Л., Коротков В.А., Метлицкая Е.И. Сравнительная оценка определения генетической подобности животных // Труды Междун. конф. "Современные проблемы развития свиноводства". - Жодино. - 2000. - С. 75. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)
40. Войтенко С.Л. Методы сохранения и расширения локальных пород // Методическая научно-практическая конф. "Перспективы развития свиноводства в ХХІ веке". - М., 2001. - С. 158.
41. Алферов С.Ю., Войтенко С.Л. Влияния уровня кормления на племенную ценность свиней миргородской породы // Матер.международной научно-практической конф. "Перспективы развития свиноводства". - Гродно. - 2003. - С. 45. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)
42. Войтенко С.Л. Роль инбридинга в сохранении малочисленной популяции // Матер. международной научно-практической конф. "Перспективы развития свиноводства". - Гродно. - 2003. - С. 46
43. Войтенко С.Л. Прогнозирование продуктивности и эффективности отбора в малочисленной популяции // Материалы международной научно-практической конф. "Прошлое, настоящее и будущее зоотехнической науки". - Дубровицы. - 2004. - С. 34-36.
44. Лядський І.К., Почерняєв К.Ф., Войтенко С.Л. Проблеми збереження місцевих свиней України // Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конф. "Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України". - Полтава, 2004. - С. 153-155. (Дисертант виконав аналіз результатів досліджень)
45. Войтенко С.Л., Петренко С.Н., Писковой Н.Б. Усовершенствование и рациональное использование свиней локальных пород // Материалы ХІІІ международной научно-практической конф. "Пути интенсификации отрасли свиноводства в странах СНГ". - Жодино, 2006. - С. 25-27. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.