Примітка: *** Р> 0,999

Ніжність м'яса, побічно узгоджуючись з вмістом жиру в ньому, була нижчою у помісних свиней. Піддослідні тварини різних генотипів у наших дослідженнях характеризувались неоднорідністю за хімічним складом сала та його фізичними властивостями. Так, помісі І генерації від схрещування з білоруською чорно-рябою породою містили на 0,74% менше вологи у салі при практично однаковому йодному числу та числу рефракцій.

Вплив рівня годівлі на продуктивність свиней. Визначення поживності раціонів свиней різних статево-вікових груп та порівняння з продуктивністю у племінних господарствах по розведенню свиней миргородської породи засвідчило невідповідність складу раціону до потреб організму в окремі періоди. Племзавод "Перше Травня", при ненормативній годівлі кнурів-плідників, витрачає 7,7 корм. одиниць на 1 кг приросту при дефіциті перетравного протеїну, лізину, метіоніну, вітаміну D, Са і Р та надлишку магнію, що може негативно вплинути на запліднюючу здатність. Одночасно годівля холостих свиноматок, за більшістю компонентів раціону перевищує норму, тобто має місце належна підготовки маток до парування. Обмеження раціону підсисних маток за протеїном, лізином і метіоніном призводить до зменшення живої маси поросят до відлучення та їх збереженості. Подібний рівень годівлі у племзаводі забезпечує одержання середньої багатоплідності - 9,4 гол., збереженості поросят - 92%, маси гнізда поросят в 2 міс. - 130 кг Дефіцит раціону поросят на дорощуванні забезпечує інтенсивність росту у межах 158 г, що вимагає витрат корму на 1 кг приросту - 7,56 корм. од., тобто в 2-2,5 рази вище норми. Відгодівля свиней в умовах господарства з використанням збалансованого за поживними речовинами комбікорму дозволила одержати, у середньому, у нащадків кнурів лінії Оригінального і Камиша середньодобовий приріст - 662 г, вік досягнення живої маси 100 кг - 200 днів при витратах корму на 1 кг приросту - 4,2 корм. од.

Рівень годівлі свиней у племзаводі "Мрія-1" несуттєво відрізняється від попереднього. Перевитрати кормових одиниць при годівлі кнурів-плідників у 2-2,5 рази вище норми, тобто виробництво кормосуміші з кормів, наявних у господарстві, приводить до витрати 10,7 корм. од. на 1 кг приросту тварин цієї статево-вікової групи. Аналогічна тенденція відмічена і при годівлі холостих та поросних свиноматок. Використання комбікорму СК 6/1 та СК 11/1 для годівлі підсисних свиноматок та поросят до 2- місячного віку, дало змогу забезпечити високу збереженість поросят - 97%, а також середню масу 1 голови у 2 міс. - до 20 кг. Використання в раціоні поросят на дорощуванні та відгодівлі раціонів, що містять крім зернової частини, БВМД компанії PROVIMI, дають змогу одержати продуктивність свиней на рівні вимог класу еліта та першого з рентабельністю галузі-32,4%. Одночасно годівля свиней практично однокомпонентним зерновим раціоном в сумі з сіном люцерни, яке мало місце в племзаводі "Тарас Шевченко", засвідчило надлишок (+139,89%) клітковини, при витраті на 1 кг приросту 7,7 корм. од. Годівля інших статево-вікових груп не відрізняється від наведеної, незалежно від фізіологічного стану тварин. Зрозуміло, що тварини не можуть мати оцінку за розвиток та продуктивність вище ІІ класу, а за комплексом ознак більшість відносяться до позакласних. Дисперсійний аналіз по визначенню впливу спадкової основи на продуктивність за такого підходу до породи виявив незначний - 0,02 - 14,2% вплив генотипу. Перевага, причому суттєва, залишається за неврахованими факторами, серед яких основна роль належить годівлі.

Програма раціонального використання, відтворення та збереження миргородської породи свиней. Миргородська порода свиней відноситься до однієї з вітчизняних порід, збереження якої передбачено Законом України "Про племінну справу у тваринництві". Враховуючи, що відновлення породи методами "освіжіння крові" чи відтворним схрещуванням неможливе через відсутність початкового місцевого матеріалу, мінімальною кількістю свиноматок в популяції визнано 1000 голів, плідників - 60. За такої чисельності свиноматок та кнурів у породі повинно бути 8-10 генеалогічних родин, 6-8 генеалогічних ліній, кількість гілок в кожній з яких - 2-3. Від кожної лінії потрібно зберігати не менше 10 спермодоз, тобто для породи це не менше 600 спермодоз з періодичним, один раз на 2-3 роки поповненням банку матеріалом від нових плідників або тих самих, за умови їх існування.

Основними методами розведення визнано чистопородне з помірним та віддаленим інбридингом, а також ввідне схрещування із спорідненими генотипами. Основою селекційної піраміди у миргородській породі свиней визнано генофондове (селекційне) стадо , якому підпорядковується 2-3 дочірніх стада, що спільно працюють з ним і цілеспрямовано обмінюються селекційним матеріалом. З метою збереження генетичного потенціалу свиней цієї локальної породи на даному етапі створені 3 генофондових стада на базі племзаводів: ім. Декабристів Полтавської, "Мрія-1" Чернігівської та "Перше Травня" Сумської областей. В кожному з даних господарств зосереджені всі лінії породи та більша частина родин. Мінімальною кількістю свиноматок в генофондовому стаді визнано 100 голів. У селекційній піраміді передбачено, що кожне генофондове стадо може бути заводським типом або лінією у розмірі стада. Добір тварин у кожному селекційному стаді здійснювати на підставі оцінки генетичної схожості між конкретними кнурами і матками, що поєднуються. Об'єднання генетичних та селекційних методів дозволить відселекціонувати кожне стадо за однією або декількома корелюючими ознаками, тобто зробити стада спеціалізованими за напрямком продуктивності. Тварини провідних господарств повинні бути оцінені за генотипом і фенотипом з розробкою для кожної селекційної ознаки в конкретному стаді відповідного оціночного чи селекційного індексу. Одержані високопродуктивні тварини за рахунок внутріпородного кросу ліній повинні залучатись до використання у системі розведення різних областей України та в умовах господарств різних форм власності, тому що тільки використання популяції в промисловому виробництві дозволить значно розширити її чисельність.

Висновки

2. Встановлено, що ротаційна система обміну між стадами селекційним матеріалом була ефективною на початкових етапах створення та розвитку породи, але за умови різкого скорочення чисельності поголів'я частий обмін тваринами привів до накопичення у родоводах значної кількості спільних предків. Розведення миргородської породи на даному етапі передбачає перехід до "закритої" системи з закріпленням за провідними стадами дочірніх господарств, що працюють за єдиною селекційною програмою.

3. Вивчення генетичної структури породи за поліморфними білками крові дозволило скласти уявлення про специфічні особливості малочисельної популяції, встановити, що найбільшого відхилення мікропопуляційна структура набула за системами А, Н, К, F, L (лінія Грозного), К, L, Д (Ловчика), F, L, Д (Коханого), К, Н, Д, Е (Дніпра), Н, К, Е (Швидкого), А, К, G, Е, Д (Шустрого), А, Н, Е, В, L (Оригінального), Н, F, Д, Е (Вільного), L, Е (Веселого), Е (Камиша). Генетична дистанція між лініями в породі знаходиться в межах 0,09 -0,291. Рівень фактичної гетерозиготності ліній кнурів в породі (18,3-40,0%) значно перевищує очікуваний, окрім лінії Оригінального.

4. Родини свиноматок миргородської породи, подібно до ліній кнурів, мають специфічні особливості за імуногенетичними маркерами. Генетична дистанція між родинами свиноматок перебуває в межах 0,057-0,300, зосередивши переважну більшість тварин в групі подібних, при цьому фактична гетерозиготність родин свиноматок (19,3-34,2%) переважає очікувану. Одночасно дрейф генів, мутації та міграції привели до втрати у свиноматок деяких алелів і довели локус до мономорфного стану: системи F,G, H, K, M у родинах Верби, Сойки, Діброви, Гордої, Цесарки та ін.

5. Дослідження розвитку і продуктивності свиней миргородської породи засвідчили значну мінливість за живою масою кнурів (0,5-28,72%) і свиноматок (2,65-19,4%) при майже вирівняній довжині тулубу. Фенотипова мінливість багатоплідності ліній кнурів має менші межі порівняно з родинами свиноматок, у яких дана ознака змінюється від 2,32 до 26,8%, створюючи умови для якісного вдосконалення.

6. Визначення закономірностей формування багатоплідності в породі, при значній мінливості показника в родинах та племінних господарствах, виявило, що 91,6% свиноматок зосереджені у межах ± 3д, тобто мають багатоплідність 8,6-11 гол., при цьому бажана продуктивність, що входить у діапазон +3д об'єднує 49,1% особин популяції.

7. Діапазон варіації коефіцієнту кореляції живої маси першоопоросок з багатоплідністю -0,596+0,999 свідчить про неможливість добору тварин для ремонту власного стада від першоопоросок. Вибір основних селекційних ознак, призначених для прямого добору у межах однієї групи з метою підвищення ефективності селекції можливо тільки для 50% родин. У особин решти родин ознаки не поєднуються.

8. Вплив генотипу на багатоплідність коливається в межах 82-0,1%, причому висока ступінь сили впливу генотипу (0,823) належить групі свиноматок з найнижчою багатоплідністю (6-9 гол.). Роль генотипу при прояві багатоплідності 10-12 гол. мінімальна - 0,1%, в той же час вступають в дію невраховані фактори середовища, відсоток яких - 99,9. Висока, але не вірогідна, сила впливу генотипу на одержання у дочок високої багатоплідності - 13-17 гол. Коефіцієнт повторюваності у наших дослідженнях здебільшого не узгоджується з теоретичним матеріалом за рахунок прояву міжалельної взаємодії генів та значної сили впливу неврахованих факторів.

9. Встановлено, що серед 13 ліній кнурів 7-ми селекційних стад найбільш подібні тварини у племзаводах ім. Декабристів та ім. Шевченка, а також племгоспі "Шарівка," де подібність кнурів вихідним генотипом предків складає, відповідно, 70,0; 66,1 і 55,4%.

10. Відмічена зміна показників відтворювальної здатності при поєднанні неспорідненої та подібної батьківської основи з помітним їх збільшенням, крім багатоплідності, в групі тварин, споріднених між собою з коефіцієнтом подібності 0,78%.

11. Використання маток різного ступеню інбредності при підборі аутбредних кнурів (ботомкрос) підвищує відтворювальну здатність, особливо у свиноматок, інбредність яких - 0,78%.

12. "Прилиття крові" великої чорної породи свиней на першому етапі досліджень поліпшило всі показники відтворювальної здатності, росту і розвитку та відгодівельних ознак, проте привело до збільшення товщини шпику у тварин першого покоління на 4 мм (Р>0,99) та зменшення довжини півтуші на 2,2 см. Не встановлено суттєвої різниці за фізико-хімічними показниками м'яса піддослідних тварин. Одночасно сало помісного молодняку мало вищий вміст загальної вологи - на 1,66% при меншій - на 2% його жирності, що вплинуло на температуру плавлення.

13. Реципрокні варіанти підбору батьківських пар при схрещуванні М ? ?(М+Вч) і ?(М+Вч) ? М в порівняні з чистопородними особинами показали перевагу тварин, де в якості материнської форми використані напівкровні свиноматки. Свиноматки І генерації від ввідного схрещування з великою чорною породою при зворотному схрещуванні за багатоплідністю на 6,1% перевищували чистопородних маток. При порівнянні з чистопородними аналогами перевага за скоростиглістю склала 6 днів (+2,6%), а за середньодобовим приростом - 50 г (8,3%) (Р>0,999).

14. Розведення помісних тварин "в собі" при формуванні нової лінії та родини дозволило підвищити багатоплідність на 0,4 гол., масу гнізда поросят на 13 кг. Тварини ІІІ генерації мали перевагу над чистопородними аналогами за відгодівельними якостями, при неістотних відмінностях за м'ясними. Встановлені позитивні зміни при розведенні тварин "в собі" за віком досягнення живої маси 100 кг - 14 днів (5,9%) (Р>0,95), а також середньодобовим приростом - 34 г (5,9%).

15. Встановлено достовірні відмінності (Р>0,95) за вмістом ліпідів з перевагою інтенсивності протікання мобілізаційних процесів помісей ІІІ генерації від ввідного схрещування з великою чорною породою у порівнянні з чистопородними тваринами.

16. Вплив свиней великої білої породи англійської селекції при реципрокних варіантах схрещування з миргородською породою проявився у зниженні багатоплідності на 18,6-23,5% (Р>0,99), кількості поросят в 2 міс. - 29-23,9% (Р>0,99) та маси гнізда поросят - 49,4-50,7% (Р>0,999).

17. Використання свиней миргородської породи при схрещуванні з білоруською чорно-рябою підвищило у помісного молодняку у 6-місячному віці живу масу на 5,2 кг (7,25%) та довжину тулубу на 2,6 см (2,39%). Помісі І генерації за інтенсивністю росту протягом періоду відгодівлі переважали чистопородних тварин на 55 г (Р>0,999), за віком досягнення живої маси 100 кг на 22 дні (Р>0,999), витратах корму на 1 кг приросту - на 0,85 корм. од. (Р>0,999). Чистопородні свині миргородської породи мали більше відкладання жиру на холці і крижах, відповідно, на 0,54 см (17,8%) та 0,15 см (5,14%) при меншій на 2 см (3,3%) довжині півтуші.

18. Тварини І генерації від схрещування миргородської породи з білоруською чорно-рябою у м'язовій тканині містили на 1,4% менше вологи і 0,9% золи, проте переважали чистопородних аналогів за вмістом протеїну на 1,11% та 0,45% жиру. Співвідношення альбуміни : глобуліни між різними генотипами мало межі 0,87-0,81, вміст загальних ліпідів у сироватці крові чистопородних свиней миргородської породи був вищим порівняно з показником помісного молодняку на 26,64 мг/% (5,28%) (Р>0,999), а вміст холестерину на - 7,01 мг/% (Р>0,99).

19. Аналіз рівня годівлі свиней в різних господарствах засвідчив невідповідність поживності раціонів потребам організму, що відображається на потенційній продуктивності тварин породи, зниженні попиту і в кінцевому результаті приводить до скорочення чисельності популяції. Вплив генотипу на прояв спадковості за такого рівня годівлі за результатами дисперсійного аналізу незначний - 0,02- 14,2 %. Контрольна відгодівля нащадків кнурів 3-х ліній в умовах господарства з використанням повноцінного комбікорму дозволила одержати вік досягнення живої маси 100 кг на рівні 199-201 днів, середньодобовий приріст 642-684 г, витрати корму на 1 кг приросту - 4,0-4,4 кормових одиниць.

20. Програмою раціонального використання, відтворення та збереження миргородської породи свиней основними методами розведення визнано чистопородне та, у виключних випадках, ввідне схрещування, а формами збереження - генофондові стада (3 на породу) та банк сперми; параметри чисельності популяції - 1000 свиноматок, 6-8 ліній з 2-3 гілками у кожній та 8-10 родин, а також не менше 10 спермодоз від кожної лінії для зберігання з метою відтворення ліній і родин у наступних поколіннях.

Пропозиції виробництву

1. Для збереження та широкого використання миргородської породи свиней при схрещуванні з вітчизняними та зарубіжними генотипами необхідно, щоб тварини провідних груп генофондових стад мали такі параметри продуктивності: багатоплідність-11 поросят; середня маса однієї голови при відлученні (60 днів) - 17 кг; під час вирощування: в 3-місячному віці - 29 кг; в 7-місячному віці - 100 кг при інтенсивності росту не менше 550 г за добу. Під час відгодівлі: вік досягнення живої маси 100 кг - 199 днів, середньодобовий приріст - 700, витрати корму на 1 кг приросту - 4,5 корм. од.

2.Основними напрямками селекційно-племінної роботи з породою на перспективу визначити збереження генофонду, використання в промисловому схрещуванні як материнську породу, підвищення показників продуктивності при збереженні унікальних біологічних особливостей генотипу.

Список основних наукових праць за темою дисертації

Книги, брошури

1. Інструкція з бонітування свиней; Інструкція з ведення племінного обліку в свинарстві / Мельник Ю.Ф., Пищолка В.А., Литовченко А.М., Білоус О.В., Вишневський Л.В., Кудрявська Н.В., Чорна О.О., Рибалко В.П., Березовський М.Д., Войтенко С.Л., Хатько І.В., Гришина Л.П. - К.: "Київський університет", 2003. - 64 с.

2. Програма селекції з локальними та зникаючими генотипами свиней України на 2003-2012 роки. / Мельник Ю.Ф., Литовченко А.М., Рибалко В.П., Березовський М.Д., Войтенко С.Л., Ломако Д.В., Крилова Л.Ф., Шульга Ю.І., Жиркова Р.Ф., Явіщенко В.Р. / За редакцією Войтенко С. Л. - Полтава, 2003. - 94 с. (Самостійні розділи "Вступ", "Миргородська порода", "Організація селекційно-племінної роботи в племінних господарствах і репродукторах локальних порід свиней", "Методи селекційно-племінної роботи з локальними породами свиней", "Основні заходи та напрямки збереження і підвищення продуктивності свиней локальних порід", "Годівля свиней".

3. Державна книга племінних тварин локальних порід свиней /Войтенко С.Л. - К., 2004. - 102 с.

4. Миргородська порода свиней : шляхи створення та сучасний стан/ Войтенко С.Л, Петренко С.М., Цибенко В.Г. - Полтава. - 2005. - 193 с. (Самостійні розділи "Племінна база країни - один з головних важелів збільшенні та підвищення виробництва якості свинини", "Науково-господарське значення та теорія породовипробування в свинарстві", "взаємозалежність рівні годівлі свиней з їх продуктивністю", "Історія створення, напрямок продуктивності та біологічні особливості свиней миргородської породи", "Направлення селекційного процесу в межах популяції після апробації миргородської породи свиней", "Генеалогічні зв'язки між селекційними стадами породи", "Мікро еволюційні процеси в лініях та родинах", "Племінна цінність свиней миргородської породи", "Реакція свиней миргородської породи на застосування "інбридингу", "Наслідки використання методу "прилиття крові" генотипів різного напрямку продуктивності", "Методи селекційно-племінної роботи по збереженню і розширенню миргородської породи свиней").

Статті у наукових фахових виданнях

5. Войтенко С.Л., Цибенко Е.И., Тур Е.И. Миргородская порода и ее возможности // Свиноводство. - 1996. - №4. - С. 14-16 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

6. Войтенко С.Л., Іваніщенко Г.Є. Метод оцінки генотипу свиней миргородської породи // Селекція. - 1997. - число Четверте.-С.114-115 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

7. Войтенко С.Л., Мацько А.З. Племінна робота з миргородською породою свиней // Тваринництво України. - 1998. - №11. - С. 13-15 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

8. Войтенко С.Л. Миргородська порода. В кн." Племінні ресурси України". Під ред. Зубця М.В., Бурката В.П. - К.: Аграрна наука, 1998. - С. 164-168.

9. Войтенко С.Л., Кравченко О.І. Інбридинг і селекція свиней миргородської породи // Селекція. - 1998. - число П'яте. - С. 196-197 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

10. Войтенко С.Л. Внутріпородна поєднуваність миргородських свиней //Республіканський міжвідомчий науковий тематичний збірник "Свинарство".-К.:"Урожай",1999. - Вип. 54. - С. 30-33.

11. Войтенко С.Л. Провідний племзавод миргородської породи свиней // Тваринництво України. - 2000. - №7-8. - С. 3-4.

12. Войтенко С.Л., Метлицька О.І, Цибенко В.Г. Динаміка розвитку та внутріпородна варіабельність свиней миргородської породи // Тваринництво України. - 2002. - №7. - С. 16-19. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

13. Войтенко С.Л., Троцкий Н.Я. Миргородская порода свиней на современном этапе // Вісник аграрної науки Причорномор'я.-Спецвипуск.-Миколаїв, 2002. - №3 (17). - С. 40-45 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

14. Войтенко С.Л., Цибенко В.Г. Селекционно-генетическая характеристика заводского стада свиней миргородской породы // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Спецвипуск. - Миколаїв, 2002. - №3 (17). - С. 82-85 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

15. Войтенко С.Л., Цибенко В.Г., Чуб О.А. Ефективність використання різних методів чистопородного розведення // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2002. - Вип.6. - С. 77-80 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

16. Войтенко С.Л. Значення лінійного розведення в обмеженій популяції // Тваринництво України. - 2003. - №4. - С. 26-27.

17. Войтенко С.Л. Проблеми локальних порід свиней // Тваринництво України. - 2003. - №6. - С. 4.

18. Войтенко С.Л. Эффективность применения инбридинга в закрытой популяции // Зоотехния. - 2003. - №8. - С. 13-14.

19.Войтенко С.Л., Петренко С.М. Удосконалення миргородської породи свиней на чистопородній основі та з використанням інших генотипів // Ефективне тваринництво та птахівництво. - 2003. - №6. - С. 44 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

20. Войтенко С.Л. Тенденція розвитку породи в динаміці існування. // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2003. - Вип. 7. - С. 47-50.

21. Войтенко С.Л. Розширення мережі племінних господарств миргородської породи свиней // Пропозиція. - 2003. - №10. - С. 82.

22. Войтенко С.Л. Стан локальних порід свиней в Україні та перспективи їхнього збереження // Тваринництво України. - 2004. - №10. - С. 16-19.

23. Войтенко С.Л. Методи та засоби селекції з удосконалення свиней миргородської породи в племзаводі ім.Декабристів. В кн. Державна книга племінних свиней локальних порід свиней .- К., 2004. - Т. І. - С. 10-14.

24. Войтенко С.Л. Час існування породи та доцільність її збереження // Тваринництво України. - 2004. - №12. - С. 11-14.

25. Войтенко С.Л. Роль і місце локальних порід свиней в галузі свинарства // Ефективне тваринництво. - 2005. - №1. - С. 26-30.

26. Войтенко С.Л. Генетическая ситуация в малочисленной популяции // Зоотехния. - 2005. - №9. - С. 3-5.

27. Войтенко С.Л., Петренко С.М., Алфьоров С.Ю. Результативність "прилиття крові" до миргородської породи свиней білоруської чорно-рябої породи // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2005.- Вип. 31. - С. 58-60 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

28. Войтенко С.Л. Оцінка кнурів і свиноматок за якістю потомства з використанням різних методів // Тваринництво України. - 2005. - №9. - С. 17-20.

29. Войтенко С.Л. Использование вводного скрещивания для создания нового генотипа // Свиноводство. - 2005. - №5. - С. 5.

30. Войтенко С.Л. Шляхи і напрямки подальшого збереження локальних порід свиней // Ефективне тваринництво. - 2005. - №7. - С. 31-35.

31. Войтенко С.Л. Імуногенетична характеристика миргородської породи свиней //Тваринництво України. - 2005. - №7. - С. 18-24.

32. Войтенко С.Л., Метлицька О.І. Імуногенетична характеристика ліній свиней миргородської породи //Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Розведення і генетика тварин". - 2005. - Вип. 38. - С. 256-258. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

33. Войтенко С.Л. Миргородська порода свиней у процесі еволюції // Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Розведення і генетика тварин".-2005. - Вип. 39. - С. 60-63.

34. Войтенко С.Л. Методи вдосконалення миргородської породи свиней на сучасному етапі розвитку галузі свинарства // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - №3. - С. 33-35.

35. Войтенко С.Л. М'ясо-сальність поголів'я поліпшується, породність не втрачається // Тваринництво України. - 2006. - №5. - С. 16.

36. Войтенко С.Л. Особенности селекции с малочисленными породами свиней // Свиноводство. - 2007. - №1. - С. 2-4.

37. Войтенко С.Л., Петренко С.М., Пісковий М.Б. Локальні породи свиней: збереження та відтворення // Тваринництво України. - 2007. - №2. - С. 70-72. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

Матеріали і тези конференцій

38. Войтенко С.Л. Перспективы селекции в миргородской породе // Труды междун. конференции "Научно-производственные аспекты развития отрасли свиноводства". - Лесные Поляны. - ВНИИплем. - 1997. - С. 45.

39.Войтенко С.Л., Коротков В.А., Метлицкая Е.И. Сравнительная оценка определения генетической подобности животных // Труды Междун. конф. "Современные проблемы развития свиноводства". - Жодино. - 2000. - С. 75. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

40. Войтенко С.Л. Методы сохранения и расширения локальных пород // Методическая научно-практическая конф. "Перспективы развития свиноводства в ХХІ веке". - М., 2001. - С. 158.

41. Алферов С.Ю., Войтенко С.Л. Влияния уровня кормления на племенную ценность свиней миргородской породы // Матер.международной научно-практической конф. "Перспективы развития свиноводства". - Гродно. - 2003. - С. 45. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз)

42. Войтенко С.Л. Роль инбридинга в сохранении малочисленной популяции // Матер. международной научно-практической конф. "Перспективы развития свиноводства". - Гродно. - 2003. - С. 46

43. Войтенко С.Л. Прогнозирование продуктивности и эффективности отбора в малочисленной популяции // Материалы международной научно-практической конф. "Прошлое, настоящее и будущее зоотехнической науки". - Дубровицы. - 2004. - С. 34-36.

44. Лядський І.К., Почерняєв К.Ф., Войтенко С.Л. Проблеми збереження місцевих свиней України // Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конф. "Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України". - Полтава, 2004. - С. 153-155. (Дисертант виконав аналіз результатів досліджень)

45. Войтенко С.Л., Петренко С.Н., Писковой Н.Б. Усовершенствование и рациональное использование свиней локальных пород // Материалы ХІІІ международной научно-практической конф. "Пути интенсификации отрасли свиноводства в странах СНГ". - Жодино, 2006. - С. 25-27. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

Размещено на Allbest.ru