Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНА

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра рослинництва

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

НА ТЕМУ:

«Розробка і обґрунтування технології вирощування ячменю пивоварного при урожайності 47 ц/га в умовах чорноземних ґрунтів, господарства СТОВ «Маяк» с. Володимирівка, Іллінецького району, Вінницької області»

Київ

Зміст

Вступ

1. Оцінка біологічних і грунтово-кліматичних умов вирощування планованої урожайності

1.1 Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів

1.1.1 Особливості росту та розвитку культури

1.1.2 Вимоги до умов вирощування

1.1.3 Господарсько біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів

1.1.4 Фенологія обраного для вирощування сорту в заданих умовах

1.1.5 Проектована структура проектованої урожайності

1.1.6 Розрахунок фітометричних показників фотосинтетичного апарату планованої врожайності

1.2 Природні грунтово-кліматичні умови та їх продуктивні можливості

1.2.1 Кліматичні умови

1.2.2 Ґрунтові умови

1.2.3 Рівні врожайності, які забезпечуються природними умовами та відповідність їх планованій врожайності

2. Обґрунтування технології вирощування запланованої врожайності

2.1 Розміщення культури в сівозміні

2.2 Підготовка ґрунту

2.3 Дози добрив та система удобрення

2.4 Сівба

2.4.1 Підготовка насіння

2.5 Догляд за посівами

2.6 Збирання врожаю і закладка його на зберігання

3. Агротехнічна частина технологічної карти

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Ярий ячмінь - одна з основних зернових культур України, яка потребує ретельного догляду і високих технологій вирощування. Він вимогливий до родючості ґрунту і рівня агротехніки, що визначається інтенсивним накопиченням рослинами в короткий період сухої речовини. Культура має відносно слабку вбирну здатність кореневої системи, тому необхідно створити найсприятливіші умови вирощування, які б дозволили отримати максимальний результат. Основним шляхом подолання негативних факторів, які погіршують умови вирощування ярого ячменю є комплексний підхід, тобто впровадження і раціональне використання всіх позитивних, необхідних факторів при вирощувані даної культури. Необхідно раціонально, використовуючи наукові досягнення, поєднати агротехнічні особливості з біологічними властивостями культури.

В Україні вирощують переважно ячмінь ярого типу розвитку. Досвід передових господарств країни показує, що застосування прогресивної технології вирощування дозволяє вирощувати ярий ячмінь в усіх зонах України, при цьому забезпечуючи стабільні високі врожаї.

Спектр використання продукції ячменю дуже широкий (ячмінь вирощують в Укpaїнi як продовольчу, кормову й технічну культуру; ячмінь є однією з найкращих зернофуражних культур), чим і визначається важливе народногосподарське значення цієї культури. Завдяки здатності забезпечувати високі врожаї в різноманітних грунтово-кліматичних умовах, високій чутливості до поліпшення агротехніки, короткому вегетаційному періоду - ячмінь став однією з основних зернових культур у світовому землеробстві. Основною метою написання курсової роботи є оволодіння навичками комплексної оцінки грунтово-кліматичних умов господарства, та визначення їх впливу на урожайність культури. Також написання курсового проекту дає можливість навчитися розуміти яким чином той чи інший фактор впливає на величину програмованої та фактичної урожайності.

1. Оцінка біологічних і грунтово-кліматичних умов вирощування планованої урожайності

1.1 Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів

1.1.1 Особливості росту та розвитку культури

Поширені два пiдвиди ярого ячменю: шестирядний (Hordeum vulgare) -i дворядний (Н. Distichum) -, у якого лише середнi колоски у трiйках плодючі. З шестирядних ячменів найбільш поширений різновид палідум (var. Pallidun Ser.), у якого зерно плiвчасте, колоскові луски вузькі, колос солом'яно-жовтий, зниженої щільності, oстi довгі, зазублені. Серед пiдвидiв дворядного в культурі найбiльш поширений різновид нутанс (var. Nutans Schiibl), який мало відрізняється від різновиду палідум за зовнішнім виглядом зерна та іншими характеристиками (зерно плiвчасте, колоскові луски вузькі, колос солом'яно-жовтий зниженої щiльностi, остi довгi, зазу6ленi). Крім зазначених, у пiдвиду шестирядного в культурi пошиpeнi також рiзновиди рiкотензе (vаг. Ricotense R. Reg.), паралелюм (var. Parallelum Kцrn) і целесте (var. Coeleste L.).

Серед дворядних ячменів крім різновиду нутанс в культурi зустрiчається медiкум (var. Medicum Kцrn), еректум (var. Erectum Schiibl), нудум (голозерний) (var. Nudum L.) і персiкум (var. Persicum Kцrn). Bci вони рiзняться щiльнiстю I довжиною колоса, його формою, опушенням колосового стрижня, спiввiдношенням довжини колоса і остей, формою, розміром зерна, характером квiткових лусок, зазу6леностi 6iчних остюкiв квiткових лусок, характером опушення основної щетинки зерна (повстяна, волосиста, довга повстяна, довговолосиста). Bci цi ознаки мають значення передусiм при сортовiй апробації посiвiв.

Коренева система - мичкувата , проникає у грунт на глибину до 100 см і в ширину - до 90 см.

Стебло - порожниста циліндрична соломина, заввишки 50-135 см, завтовшки 2,5-4 мм, складається з 5-7 між вузлів, покрите восковим нальотом, схильне до вилягання.

Листки з добре розвиненими білуватими (іноді антоціановими) вушками, які своїми кінцями охоплюють стебло.

короткий, облямівковий. Листкові пластинки завдовжки 12-25 см, завширшки 8-25 мм.

Суцвіття - дворядний або багаторядний колос незакінченого типу. На кожному виступі членика розміщується три одноквіткових колоски.

Колоски за будовою різні: у дворядного ячменю середні плодоносні, бічні - безплідні; у багаторядного - всі плодоносні. Плодоносні колоски в обох підвидів мають дві вузенькі колоскові луски та дві широкі квіткові, які у плівчастих сортів зростаються із зернівкою, у голозерних - охоплюють зернівку без зростання.

Зовнішні квіткові луски плодоносних колосків закінчуються зазубленими або гладенькими остюками , а в деяких форм ячменю - трилопатевими додатками - фурками . Гладенькі остюки на верхівці можуть бути злегка зазубленими ,але пальці рук вільно сповзають по них зверху вниз.

Остюки бувають довгі (перевищують довжину колоса у 1,5 раза ), середні (незначно перевищують довжину колоса ) і короткі (приблизно однакові за довжиною з колосом або трохи коротші) ; грубі (широкі, ламаються) , ніжні (тонкі еластичні) або середньогрубі . Дуже рідко трапляються безості форми ячменю.

Багаторядній ячмінь залежно від щільності колоса поділяються на правильно шестирядній ,або шестигранний ,та не правильно шестирядній, або чотиригранний.

У ячменю шестигранного колос щільний і всі колоски відхилені від стрижня в боки приблизно під одним гострим кутом, утворюючи в поперечному розрізі правильний шестикутник; у чотиригранного з трьох колосків на виступі кожного членика бічні колоски відхилені в боки від стрижня, середній потіснений до нього і колос у поперечнику набирає форму чотирикутника . Забарвлення колоса солом'яно-жовте або чорне.

Плід - плівчаста або гола зернівка, завдовжки 7-10, зав-ширшки 2-3 мм. Маса 1000 зернівок - 30-50 г.

Плівчастість зернівок у дворядного ячменю - 9-11, багаторядного - 10-13%. У дворядного ячменю всі зернівки симетричні, за формою видовжені, ромбічні або еліптичні, у багаторядного симетричні лише середні зернівки на виступі членика, бічні несиметричні: трохи менші за розміром, в основі злегка увігнуті.

У борозенці нижньої частини зернівки знаходиться так звана основна щетинка - продовгувата лусочка , яка в одних сортів ячменю покрита довгими волосками (довговолосиста), в інших - коротко волосиста повстяно опушена.

Забарвлення зернівок солом`яно-жовте , сіро-зелене або чорне.

Таблиця 1. Взаємозв'язок фаз росту і розвитку етапів органогенезу та елементів продуктивності посіву і рослин озимої пшениці

Фенологічні фази	Етапи органогенезу та коротка їх характеристика	Елементи продуктивності
сходи	конус наростання, недиференційований у вигляді бугорка, розміром 0,2-0,3 мм.	густота рослин
3 листки кущення	диференціація конуса наростання на початкові вузли, міжвузля	Кількість листків, коефіцієнт кущення
кінець кущення	диференція початкової осі колоса на членики колосового стержня	Кількість члеників колосового стержня
вихід в трубку	формування колосових бугорків	Кількість колосків в колосі, засухостійкість
стеблове формування першого міжвузля	формування колоскових лусок, квіток і репродуктивних органів	кількість квіток у колосі
розростання другого міжвузля	утворення спорогенної тканини, формування зародкових мішків, яйцеклітин, тичинкових зерен	Фертильність квіток, щільність колоса, жаростійкість
розростання третього шостого міжвузлів	інтенсивний ріст всіх органів колоса, дозрівання яйцеклітин, тичинкових зерен	-
колосіння	завершення формування всіх органів квітки	-
цвітіння	опилення і запліднення	кількість зерен в колосі
формування зернівки	формування і ріст зернівки	розмір зернівки
налив і молочна стиглість	накопичення поживних речовин в зернівці	мaca зернівки
воскова і повна стиглість	перетворення поживних речовин у запасні	-

1.1.2 Вимоги до умов вирощування

Ярий ячмінь неви6агливий до тепла. Насіння його починає проростати при температурi 1-2 ?С, а сходи й молодi рослини легко витримують заморозки до -3-4 ?С, а інколи до -7-9 ?С. При такому зниженні температури листя може загинути, але вузол кущення з6ерiгається i після підвищення температури рослини вiдpoстають i продовжують вегетацію. У перiод вегетації сприятливою для росту й розвитку рослин є температура 18 ?С. Разом з тим ячмінь характеризується значною стiйкiстю проти високих температур, легко витримуючи підвищення їх до 38-40 ?С. За такої температури продихи в листках та інших органах ячменю паралiзуються лише через добу-пiвтори (25-35 год), тодi як у ярої пшениці - вже через 10-17 год настає їх параліч, а у вівса - навiть через 5 год. Тому посіви ярого ячменю i поширені далеко на пiвдень.

Серед хлiбiв першої групи ячмінь є найбiльш посухостійким. Йоro транспiрацiйний коефіцієнт становить близько 403 з коливанням від 300 до 450, що також має велике значення для поширення його на південь.

Для проростання насіння ячменю потрібно 45-50 % води від його сухої маси, що значно менше, нiж для насіння пшениці й вівса. Проте слiд враховувати, що в ячменю на початку вегетації недостатньо розвивається коренева система i рослини погано витримують весняну посуху, тому не можна затримуватись iз сiвбою, бо це може зумовити недружнє проростання зерна i зріджені сходи. У зв'язку з цим ячмінь треба сіяти в першi дні весняних польових робіт у достатньо вологий грунт. Дуже чутливий ячмінь до надмiрної вологостi ґрунту i різко знижує свою врожайність на заболочених грунтах, недостатньо пухких, з близьким заляганням ґрунтових вод. урожайність пивоварний ячмінь вінницький

Погано росте ячмінь також на легких піщаних грунтах, дуже пригнічується на кислих торфовищах (при рН<6), а в умовах надто кислої реакції грунтового розчину (рН-3,5) зовсiм не дає cxoдiв. Тому хімічна меліорація таких грунтiв є обов'язковим заходом для вирощування високих урожаїв ячменю. З урожаєм 1 ц зерна ячменю з ґрунту виноситься менше основних елементiв живлення, нiж при вирощуваннi озимої пшениці, жита й тритикале: азоту - 2,5 кг, фо-сфору -1,1, калію - 1,8 кг. Проте через недостатньо розвинену ко-реневу систему для нього потрібні грунти родючі, добре забезпечені поживними речовинами в легкодоступнiй для рослин формi.

Ярий ячмінь, як i озимi зернові культури, добре кущиться, утворюючи 3-5 стебел на однiй рослинi. Цю його властивість використовують у насiнництвi при розмноженнi високо дефіцитних copтів.

Ячмінь - типова самозапильна рослина. Цвіте й запилюється вiн, як правило, ще до викидання колоса, хоча, наприклад, голозер-ні й рихлоколосi плiвчастi ячмені схильні до вiдкритого цвітіння.

За характером розвитку ярий ячмінь належить до рослин довгого світлового дня. Серед інших зернових ярих культур вiн є найбiльш скоростиглою культурою, деякі сорти його достигають за 75 днiв. Завдяки короткому вегетаційному перiоду його успiшно вирощують у пiвнiчних районах СНД. На пiвднi, пiвденному заходi, де свiтловий день коротший, вегетацiйний перiод ячменю триває 105-115 днiв.

Сходи з'являються на 6-10 день після сівби, через 12-15 днів починається кущіння, а через 30-40 днів після сходів, рослини виходять в трубку. Колосіння наступає на 45-65 день після появи сходів.

1.1.3 Господарсько-біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів

Сортовий склад посівів ярого ячменю в господарстві слід формувати залежно від цілей вирощування. Для пивоварних цілей в Україні районовано такі дворядні сорти ячменю вітчизняної й зарубiжної селекції: Бадьорий (ЛП), Галактик (СЛП), Гонор (ЛП), Джерело(ЛП), Едем (ЛП), Звершення (ЛП), Екзотик (С), Зоряний (ЛП), Каштан(П), Миронівський 86 (Л), Незалежний (П), Одеський 115 (СП), Харківський 112(Л), Рось (СЛП), та ін.

Джерело

Сорт середньоранній (79-89 днів), що на 1 день більше стандарту; середньо-високий (67 см), стійкий до вилягання (8,8-9 балів), що на 1-2 бали вище стандарту: посухостійкий (6,3-7,2 бали); стійкий до осипання зерна, хвороб (8-9 балів). Придатний для вирощування по інтенсивній технології. В конкурсному випробуванні інституту в 1994-1995 рр. врожайність зерна була вищою, ніж у стандарту на 13% (4,4 ц/га) при середній 37,1 ц/га і максимальній 52 ц/га в 1994 році. В Державному сортовипробуванні 1996-1997 рр, вся прибавка врожайності зерна склала в Лісостепу 10,6% (3,8 ц/га) при 39,5 ц/га; в Поліссі - 8,1 % (2,7 ц/га) при середній 35,9 ц/га; потенційна врожайність досягла 90 ц/га. В виробничих умовах агрофірма «Сади України» в Кегичіїському районі в 2000 році зібрала 60 ц/га зерна з вологістю 8%. Зерно має високі пивоварні якості: екстрактивність - 79-89%, вміст білка - 10,28% і крохмалю 60,8%.

Співвідношення основної і побічної продукції 1,1:1,3.

Екзотик

Сорт середньостиглий, довжина вегетаційного періоду 86 днів, рослина низькоросла (61-66 см), соломина середньої товщини, дуже стійка до вилягання. Посухостійкість підвищена (6,3 бали). Стійкий до осипання зерна і ураження основними хворобами. Придатний для вирощування за інтенсивною технологією. В конкурсному випробуванні інституту (1991-1993 рр.) сорт за урожайністю зерна перевершив стандарт на 10% (5,1 ,ц/га) при середній 57,3 ц/га і максимальній 63,9 ц/га (в 1992 році). В Державному сортовипробуванні по Лісостепу України (1994-1995 рр.) перевершення було 5,2% (2,5 ц/га) при середній урожайності 50,6 ц/га, а на Барвенківській сортостанції Харківської області в 1994 році перевершення склало 8,3 ц/га. Сорт має дуже високі пивоварні якості зерна. Екстрактивність -80,2%, вміст крохмалю 59-64,9%, білка -10-11,6%.

1.1.4 Фенологія обраного для вирощування сорту в заданих умовах

Коренева система у ячменю мичкувата. Складається вона із первинних та вторинних або зародкових коренів та вторинних або вузлових (стеблових). Первинні корені під час проростання насіння швидко проникають у грунт, вторинні - спочатку ростуть майже горизонтально, а пізніше - у глибину ґрунту.

Зародкові корені з'являються після проростання насіння, спочатку видно 1-й корінець, через 3-4 дні вище кореневого, але нижче основного стебла з'являється 2-й і 3-й, потім 4-й і 5-й. При сприятливих умовах із точки, яка лежить вище 4-го та 5-го корінців утворюється 6-й та 7-й корінці. Вони ростуть майже під прямим кутом по відношенню до першого кореня. Таким чином з насіння ячменю проростає кілька корінців.

Після утворення вузла кущіння починають розвиватись вузлові стеблові (вторинні) корені. Найбільш інтенсивний ріст коренів в довжину спостерігається в період трубкування та колосіння. Після цвітіння ріст їх припиняється. В період осіннього розвитку коренів ячменю проникають у грунт на глибину до 1 м, а в кінці вегетації до 2,3 м. Але основна маса кореневої системи знаходиться в орному шарі ґрунту на глибині до 30см.

Ріст рослин ячменю в онтогенезі поділяється на такі фенологічні фази:

- проростання насіння;

- сходи;

- кущення;

- вихід у трубку (трубкування, стеблування);

- колосіння;

- цвітіння;

- формування наливання та достигання зерна;

- молочна, воскова та повна стиглість.

Початком фази вважається період, коли її досягли на посівні площі 5-10% рослин; повною фазою - коли її досягли 50-75%.

Сходи: Як уже зазначалось, при проростанні зернівки першими починають рости зародкові корінці. Слідом за ними розростається стебельце з листочками, які під прикриттям колеоптиле пробиваються крізь посівний шар грунту. Після появи на поверхні колеоптиле припиняє свій ріст і під тиском листочків, які знаходяться всередині, розривається поздовжньою тріщиною. На поверхні ґрунту з'являється перший зелений листок, що є свідченням переходу рослини у фазу сходів. При наявності воскового нальоту вони набувають сизуватого відтінку.

Кущення: Для ячменю характерним біологічним процесом є утворення бічних пагонів і вторинних коренів на підземному стебловому вузлі, який формується ближче до поверхні ґрунту. Його називають вузлом кущення. Він знаходиться у ґрунті на глибині від 1 до 4-5см, а найчастіше - 2-3см.

Енергія кущення, або кількість пагонів, які розвиваються в середньому на одній рослині, залежить від забезпечення рослин вологою та поживними речовинами, температури, а також глибини загортання насіння. На густих посівах рослини кущаться менше, ніж на зріджених. Енергія кущіння ячменю - 3 стебла і більше.

Надто глибоке загортання насіння під час сівби призводить до зменшення енергії кущіння і зниження врожаю.

За кількістю стебел на одній рослині визначають загальну кущистість, а за кількістю стебел, які дають урожай, - продуктивну кущистість. Стебла, що утворюють суцвіття, але не дають достиглого зерна, називаються підгоном.

Вихід у трубку і колосіння: У цей період рослини формують генеративні органи. Ріст стебла починається подовженням нижнього міжвузля, розміщеного безпосередньо над вузлом кущіння. Майже одночасно починає рости зачатковий колос. За першим міжвузлям починає рости друге потім третє і т.д. Початком фази виходу в трубку вважається період , коли на головному стеблі можна визначити перший вузол, що піднімається над поверхнею ґрунту на 5 см. Фаза виходу в трубку настає через 25-30 днів після весняного відновлення вегетації.

У період від виходу в трубку до колосіння зростає потреба рослини у волозі і поживних речовинах.

Цвітіння: У ячменю воно триває 3-5днів. Культура самозапильна. Найкраще зерно утворюється в колосках, які зацвітають першими. На якість зерна дуже впливають умови розвитку період від запилення до достигання рослин. Зокрема, високі температури посилюють дихання рослин, спричинюючи надмірні витрати вуглеводів, внаслідок чого збільшується нагромадження білка в зерні. При нижчій температурі період достигання подовжується, дихання рослин послаблюється, збільшується нагромадження вуглеводів( крохмалю).

Формування зерна та достигання: Після цвітіння та запилення настає фаза формування зерна: утворюється зародок, а клітини ендосперму нагромаджують поживні речовини; розрізняють такі фази утворення зерна: формування , наливання, достигання. У фазі формування, яка триває 10-15 днів, із стінок зав'язі утворюється оболонка плоду. У фазі наливання відбувається переміщення пластичних речовин із стебла і листків у суцвіття і зерно у вигляді білків, крохмалю, жиру. Цей процес триває і після наливання зерна до настання воскової стиглості. Маса зерна збільшується, а вміст води в ньому поступово зменшується. Розрізняють такі фази стиглості: молочна, воскова, повна.

Молочна стиглість настає через 10-18 днів після цвітіння. У цій фазі рослини ще зелені, але нижні листки їх починають жовтіти. Зерно вже сформувалось, має зелене забарвлення, якщо його роздавити, виділяється молочно-біла маса, яка містить близько 50% води. Наприкінці фази воскової стиглості зерно набуває нормального забарвлення, кількість води в ньому зменшується до 20-25%, воно набуває консистенції воску - легко розрізується нігтем. Стебла стають жовтими, листки підсихають. На кінець воскової стиглості надходження поживних речовин у зерно і його приріст припиняється. При повні стиглості вологість зерна знижується до 15%. Об'єм зерна зменшується, воно стає твердим і легко обсипається, стебла і листки засихають. В разі запізнення із збиранням найбільш цінне зерно, яке достигає раніше, обсипається.

Таблиця 2 Дати настання фаз росту і розвитку ячменю сорту екзотик у Вінницькій області

Фенологічна фаза	Дата настання	Тривалість періоду, днів	Глибина проникнення кореневої системи
	початок	повна	від сівби	від сходів
сівба	01.04	04.04
сходи	9.04	12.04	5
кущення	23.04	26.04	19	14	10 см
вихід в трубку	21.05	24.05	47	42	170см
колосіння	29.05	31.05	55	50	210см
цвітіння	01.06	04.06	57	52	210-220см
молочна стиглість	19.06	22.06	75	70	220-240см
воскова стиглість	09.07	12.07	95	90	250см
Повна стиглість	25.07	-	-	-	-

Таблиця 3. Подекадна транспірація води посівом ячменю, % від сумарної за вегетацію.

Показник	Декада вегетації
місяць	4	5	6
декада місяця	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ
транспірація, % від сумарної за вегетацію	1	2	4	7	12	23	26	16	9

1.1.5 Проектована структура проектованої урожайності

Таблиця 4. Проектована структура планованої врожайності ячменю.

Показники	Величина показника	Порядок розрахунку показника
Планова урожайність	47
Спосіб сівби	Рядковий
Ширина міжрядь	15
1.Кількість на 1м2,шт: Рослин Пагонів: усіх - Продуктивних	235 900 470	470:2=235 235*4=940
2. Кущистість: Загальна Продуктивна	4 2	940:235=4 470:235=2
3.Висота рослин, см	65
4.Характеристика колоса: Довжина, см Кількість колосків, шт. Кількість зерен, шт Маса зерна з колоса, г	10 22 20 1,0	1000зер.- 50г Х зер. - 1г Х=1000*1/50=20зер
5.Маса 1000 зерен, г	50	(1000*1,0):20=50
6.Маса з 1 м2, г зерна соломи	470 517	470*1,0=470г 470*1,1=517г
7.Врожайність, ц/га	47,0	470*10000=47 ц/га
8.Співвідношення зерна, соломи	1:1,1

1.1.6 Розрахунок фітометричних показників фотосинтетичного апарату планованої врожайності

Одним з найважливіших факторів, які забезпечують одержання запланованої врожайності, є фітометричні показники - величина фотосинтетичного потенціалу і листкової поверхні. В зв'язку з цим слід розрахувати величину фотометричного потенціалу для одержання запланованої врожайності, середню та максимальну площу листкової поверхні посіву. Розрахунки виконуються за такими формулами:

ФП=L_ср*Т_v; ФП= 1000*У/М_фп;L_cp= ФП/T_v;L_мах=L_ср*С.

Д_е: Фп - фотосинтетичний потенціал, м²-днів/га;

T_v - тривалість вегетаційного періоду, днів;

У - запланована(програмована) врожайність, кг/га;

М_фп - продуктивність 1000м² на 1га фотосинтетичного потенціалу, кг або 1м²/га ФП,г;

L_cp - середня за вегетацію площа листків, м² /га;

L_мах - максимальна листкова поверхня посіву, м²/га;

С - коефіцієнт оптимізації графіка наростання листкової поверхні (в середньому 1,83).

ФП = 1000 ? 4700 кг/га /2 = 2350000 м² днів/ га;

L_cp = 2350000 м² днів/ га / 86 днів = 27325 м² /га;

L_мах = 27325 м² /га ? 1,83 = 50004 м² /га;

ФП = 27325 м² /га ? 86 днів = 2349950 м² днів/ га.

1.2 Природні грунтово-кліматичні умови та їх продуктивні можливості

1.2.1 Кліматичні умови

В цілому кліматичні умови природної зони розміщення господарства сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур в тому числі і ярого ячменю.

Зимовий період помірно холодний, мінімальна температура повітря знижується до 20-25⁰ морозу, рідко вона сягає 28-30⁰ морозу і нижче. Періоди з такими температурами тривають недовго.

Стале промерзання ґрунту починається вже через 15-18 днів після стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0⁰С в бік зниження. Сталий сніговий покрив утворюється лише всередині чи наприкінці грудня сума негативних середньодобових температур за зимовий період становить 437⁰.

Глибина промерзання ґрунту в середньому становить - 35 см. максимальна - 68 см.

Звичайним явищем у цій зоні є весняні заморозки, в третій декаді квітня заморозки відмічаються майже щорічно, а в третій декаді травня вони бувають на поверхні ґрунту в середньому 1 раз на 2-3 роки. Восени заморозки на поверхні ґрунту в третій декаді вересня відмічаються практично щороку. Тривалість без морозного періоду в повітрі 151 день на поверхні ґрунту - 136 днів.

Літо характеризується частими дощами, які посилюються в травні а в червні і в липні часто мають зливовий характер, тому запаси продуктивної вологи в ґрунті протягом літа в більшості декад достатні для нормального росту і розвитку с/г культур.

Кількість опадів за рік 639 мм. За вегетацію 345 мм. За холодний період 290 мм. Сума активних (вище 10⁰ С) температур становить 2460⁰

Таблиця 5. Багаторічні метеорологічні показники клімату господарства.

Місяць	Метеорологічні фактори
	Опади, мм	Середньодобова температура, 0С	Сонячна радіація, ккал/см2
			сумарна	радіаційний баланс
Січень	30	-9,1	2,8	-0,4
Лютий	35	-5,1	4,3	0,4
Березень	55	2,2	8,0	2,4
Квітень	75	6,5	10,4	5,5
Травень	65	7,8	13,5	7,0
Червень	54	12,6	14,8	8,4
Липень	45	18,2	15,3	8,4
Серпень	50	21,5	12,7	6,6
Вересень	54	15,2	9,4	4,1
Жовтень	65	9,0	5,6	1,2
Листопад	76	1,9	2,3	0,0
Грудень	33	-5,3	2,0	-0,3
Сума за рік	639	6,1	101,0	43,3

1.2.2 Ґрунтові умови

Структуру орного шару більшості ґрунтів господарства можна охарактеризувати як придатну для вирощування більшості сільськогосподарських культур.

Ярий ячмінь у господарстві вирощують на чорноземах опідзолених середньо суглинистих

. Щільність твердої фази в орному шарі становить 2,63% (1,2 - 1,3 г/см³). Пористість ґрунтів господарства за шкалою Н.А. Качинського відповідає задовільній (51%).

Максимальна гігроскопічність в чорноземі опідзоленому 6-7%. Вологість в'янення 11-14 %. Найменша вологоємкість коливається в межах 23-26 і 26-27% доступної вологи чорнозем опідзолений містить 13 - 15%. На основі цих показників можна зробити висновок що цей ґрунт характеризується достатньо стійким водним режимом.

Таблиця 6. Характеристика ґрунту на якому планується вирощувати ячмінь

Показник	Значення
Назва грунту	Чорнозем опідзолений
Вміст гумусу, %	3,8
РН сольове	6,1
Гідролітична кислотність,мг-екв/100г грунту	2,36
Об`ємна маса,г/см3	1,26
Елемент живлення	Вміст, мг/100г грунту	Група забезпечення
легко гідролізований азот	12,5	середня
рухомий фосфор	9,6	середня
обмінний калій	11,1	підвищена
Глибина орного шару, см	32
Наявність карбонатів	-
Рельєф	переважно рівнинний
Забур`яненість	середня
Основні бур`яни	Малорічні дводольні

1.2.3 Рівні врожайності, які забезпечуються природними умовами та відповідність їх планованій врожайності

Оцінку природних умов вирощування культури продовжують визначенням величини врожайності, якої можна досягти в цих умовах.

W = Wр?Кр,

де Wр - річна сума опадів;

Кр - коефіцієнт використання річної кількості опадів, становить 0,7.

W = 639 ? 0,7 = 447,3 мм ,

ДМУ = 100 ? 447,3/450= 99,4 ц/га.

Таблиця - 7. Баланс водоспоживання ячменю протягом вегетації.

Показник	Місяці та декади
	4	5	6	7
	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	І
Подекадна транспірація води в мм	4,2	12,5	25	37,6	54,3	62,7	71	71	58,5	16,7	4,2
Випаровування з поверхні ґрунту	17	20	21
Надійде з ґрунтових вод				5	10	15	20	20	20	10
Опади	13	15	17	17	18	20	26	27	28	30	29
Ресурси доступної вологи, початковий запас води 190мм	190	196,8	181,3	173,3	158,7	114,4	86,7	61,7	37,7	27,2	50,5
Надлишок і нестача	+181,8	+179,3	+152,3	+157,7	+132,4	+86,7	+61,7	+37,7	+27,2	+50,5	+75,3

Визначаємо загальну потребу культури у волозі для одержання запланованої врожайності (Е, мм ), за формулою:

Е = ПБУ•ТК/100

Е = 89•450/100 = 400 мм

Проаналізувавши показники рівнів урожайності які забезпечуються природними умовами можна зробити висновок що ґрунтово-кліматичні умови Вінницької області в цілому є сприятливими для вирощування ярого ячменю і можуть забезпечити урожайність культури на рівні запланованої (47 ц/га)

2. Обґрунтування технології вирощування запланованої врожайності

2.1 Розміщення культури в сівозміні

Ячмінь мало конкурентний до бур'янів, тому його потрібно сіяти після чистих удобрених попередників. Вирощуючи для продовольчих і кормових цілей, краще розміщати після зернобобових культур, для пивоварних - після удобрених просапних культур: кукурудзи, картоплі, баштанних, цукрових буряків (у зоні достатньо зволожених). Не слід розміщувати після колосових культур, щоб уникнути сильного ураження кореневими гнилями і іншими хворобами та після соняшника, суданки, які висушують ґрунт, засмічують ґрунт падалицею.

Тому кращі його попередники - просапні культури (картопля, коренеплоди, під якi вносять органiчнi та мiнеральнi добрива), а мiжрядний обробiток сприяє очищенню поля від бур'янiв та нагромадженню в грунтi легкозасвоюваних поживних речовин, що має також важливе економічне значення при вирощуванні культури, а саме економія коштів на добривах, пестицидах, оплаті праці тощо.

Добрими попередниками для ячменю є також озимi пiсля удобрених зайнятих або чистих парiв. Високої якостi кормове i продовольче зерно можна отримати при розмiщеннi ячменю по пласту багаторiчних трав, пiсля зернобобових культур. Проте цi попередники, як правило, використовують передусім під пшеницю. У степових i лiсостепових районах ярий ячмiнь висiвають зазвичай пiсля кукурудзи, озимої пшеницi, а в районах бурякосiяння пiсля цукрових бурякiв, особливо в роки достатнього зволоження; у полiських районах - пiсля кукурудзи на силос, картоплi, озимих, висiяних пiсля люпину. Сам ячмiнь, будучи скоростиглою культурою, є добрим попередником для ярих культур, а у вологi роки і для озимих, а також є цiнною покривною культурою для багаторiчних трав.

В господарстві ячмінь вирощується у двох полях, перше поле розміщене одразу після озимої пшениці яка вирощується по сої. Друге поле ярого ячменю розміщене одразу після першого, тобто ячмінь вирощується на одному полі два роки поспіль. Основним недоліком такої сівозміни є накопичення в ґрунті хвороб та шкідників, так як на одному полі вирощуються зернові культури три роки поспіль. Цього важко уникнути при малій площі господарства та великій насиченості сівозміни зерновими культурами.

1. б/т горох

2. Оз. пшениця

3. Оз. пшениця

4. Кук.на силос, гречка

5. Оз. пшениця

6. Ц/Б

7. Соя

8. Оз. пшениця

9. Ячмінь

10. Ячмінь + конюшина

2.2 Підготовка ґрунту

Ячмінь виявляє підвищені вимоги до обробітку ґрунту. Грунт має бути пухким, чистим від бур'янів. Залежно від попередника, ґрунтової відміни, забур'яненості і погодних умов, грунт готують по-різному.

При вирощуванні ячменю після культур, які рано звільняють поле, краще застосовувати напівпаровий та поліпшений зяблевий обробіток ґрунту. Якщо попередник був забур'янений багаторічними бур'янами, то після збирання попередника поле дискують у двох напрямках (6-8 см), після проростання бур'янів (через 3-4 тижні) проводять обробіток лемішними лущильниками ПЛ-5-25, ППЛ-10-25 або плоскорізним знаряддями ОПГ-3,5, КПЭ-3,8, КТС-10, КПШ-9 (10-12 см). Коли проростуть бур'яни, поле орють на зяб (20-22 см). При загрозі вітрової ерозії, можна проводити боронування (БІГ-3). Перевагами цієї системи обробітку (поліпшена) є: більш високі запаси продуктивної вологи, ефективна в боротьбі з бур'янами, особливо багаторічниками.

Після збирання кукурудзи, поле лущать дисковими лущильниками, на полях засмічених гірчаком, осотом, пирієм - лущення проводять двічі; на площах, забур'янених кореневищними бур'янами (пирієм) - дисковими боронами (БДТ-7, БДТ-3) або лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 10-12 см; на полях з коренепаростковими бур'янами (осот, березка) - перше лущення дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, а друге через 15-20 днів лемішними лущильниками на 12-14 см. Зяблеву оранку плугами з передплужниками на полях засмічених осотом проводять на 25-27 см, а гірчаком - до 30 см.

Після таких просапних культур як картопля, цукрові буряки - зяблеву оранку проводять на глибину 20-22 см і часто без попереднього лущення.

Передпосівний обробіток починають з боронування ріллі в 1-2 сліди важкими боронами, як тільки верхній шар ґрунту досягне фізичної спілості. Через 3-4 дні, коли глибший шар досягне фізичної спілості, проводять передпосівну культивацію з боронуванням. Якщо однієї культивації виявиться недостатньо для вирівнювання поверхні ґрунту і доведення посівного шару до дрібно грудочкуватого стану, проводять другу культивацію з боронуванням.

Для передпосівного обробітку краще використовувати комбіновані агрегати, які готують ґрунт за один прохід: РВК-3.6; РВК-7.2; РВК-5.4; АКП-5 або інші.

Таблиця 8. Система обробітку ґрунту під ячмінь в полі № 9.

Прийоми обробітку	Машини для обробітку	Строки виконання	Вимоги до якості
основний
Лущення стерні	ЛДГ -10	Після збирання попередника	6-8 см
Оранка	ПЛН-5-35	По мірі проростання бурянів	20-22 см
передпосівний
боронування	БЗСС-1	рано навесні	Без огріхів
культивація з боронування в два сліди	КПС-4 БЗСС-1	Перед сівбою	4-5 см
післяпосівний
Коткування	3КВГ	після сівби в той самий день	-

2.3 Дози добрив та система удобрення

Ячмінь дуже чутливий до удобрення, рівень засвоєння кореневою системою поживних речовин невисокий, тому при внесенні добрив швидко реагує наростанням біомаси, збільшенням кущистості. Проте високий рівень живлення рослин призводить до раннього вилягання посівів. Добрива впливають на біохімічний склад зерна. Це потрібно враховувати при вирощуванні пивоварного ячменю.

Безпосередньо під ячмінь не рекомендується вносити гній. Нерівномірність його внесення, засміченість бур'янами спричиняє строкатість стеблостою, куртинне вилягання, нерівномірне достигання, а отже, погіршення посівних і пивоварних якостей зерна. Ячмінь добре використовує післядію органічних добрив. Тому їх слід вносити під попередник, а безпосередньо під ячмінь вносити лише мінеральні добрива.

На підзолистих, сірих опідзолених ґрунтах., чорноземах опідзолених ефективніше повне удобрення, на чорноземах звичайних, типових - фосфорне та фосфорне-калійне, на каштанових ґрунтах - азотно-фосфорне. Середня норма добрив N45-60 P45-60 К45-60. Норму внесення мінеральних добрив найдоцільніше розраховувати на заплановану врожайність або відповідно до зональних рекомендацій. На бідних дерново-підзолистих ґрунтах збільшують кількість азотних добрив. При вирощуванні пивоварного ячменю слід збільшувати кількість фосфорно-калійних добрив і зменшувати кількість азотних. Фосфорно-калійні добрива краще вносити під зяблевий обробіток, азотні - під передпосівну культивацію. В рядки під час сівби доцільно внести по 50-75 кг гранульованого суперфосфату. Таке внесення рівнозначне в 2-3 рази більшому внесенню їх врозкид. У вологі роки, в період кущіння, проводять азотне підживлення з розрахунку 20-30 кг/га.

З мікродобрив вносять ті, що містять мідь, бор, марганець. На чорноземах ефективні марганцеві шлами, які вносять по 2-3 ц/га під зяблеву оранку та марганізований гранульований суперфосфат - у рядки під час сівби.

Найбільш поширеним є балансовий метод розрахунку норми (дози ) добрив на планову врожайність. Для цього використовують формулу

Д = У?в - П_гз? К_гз - Д_о?С_о?К_о - Д_по?С_по?К_по - Д_мп ?К_мп

де Д - доза елемента живлення, кг/га;

У - планова урожайність, ц/га;

в - винос елемента живлення 1ц урожаю, кг/ц ;

П_гз - запас доступної форми елемента живлення в розрахунковому шарі грунту, кг/га ; він визначається за формулою:

П_гз = n?М_об?h

К_гз; К_о; К_м; К_по; К_мр - коефіцієнти використання елементів живлення з ґрунту, органічних і мінеральних добрив у рік внесення і в післядії, в частках одиниці;

До; С_о - відповідно доза органічних добрив, т/га та вміст еле-мента живлення в1т органічних добрив (у середньому 5 кг азоту; 2,5 кг фосфору; 6 кг калію);

Д_по; С_по - відповідно доза органічних добрив, внесених під по-передник, т/га вміст елемента живлення в1т, кг;

Д_мп - Доза мінеральних добрив, внесених під попередник, кг/га;

п - вміст елемента живлення в грунті, мг /100 г ґрунту;

М_об - щільність грунту (об'ємна маса), г/см;

h - глибина розрахункового шару грунту, см (звичайно 20 см).

Азотні добрива

П_гз=12,5 ? 1,26 ? 20 = 315 кг / га;

Д=47?2,5-315? 0,15-30?5?0,20-125?0,05/0,70=49 кг/га

Фосфорні добрива

П_гз=9,6?1,26?20 = 242 кг/га

Д=47?1,2-242?0,10-30?2,5?0,10-150?0,10/0,30 = 32 кг/га

Калійні добрива

П_гз=11,1?1,26?20=208 кг/га

Д=47?2,5-208?0,10-30?6?0,10-175? 0,20/0,70 = 62 кг/га

Таблиця 9. Система удобрення ячменю в полі № 9, під попередник внесено 30т/га гною та N125P150K175 кг/га

Прийом удобрення	Строк	Доза	Форма добрив	Спосіб використання	Машина
Основне	28.09-05.10	P22 K42	суперфосфат калій хлористий	відразу після внесення заорюють	РОУ-5, МВУ-5
Передпосівне	-	N39	аміачна селітра	на глибину 10-12 см	Культиваторами-рослинопідживлювачами
Рядкове	04.04	N10 P10 K20	нітроамофоска, гранульований суперфосфат	в рядки	СЗ-3,6
Сума	143
N	49
P2O5	32
K2O	62

2.4 Сівба

Сівбу пивоварного ячменю здійснюють лише якісним насінням яке відповідає вимогам зазначеним у таблиці 10.

Таблиця 10. Норми якості насіння ячменю.

Показник	Категорія насіння
	ЕН	РН-1-3	РН-н
Сортова чистота, %	99,7	98,0	97,0
Ураження сажки, % максимум	0,1-0,2	0,3-0,1	0,5-0,3
Вміст в насіння основної культури, %	99	98	97
Вміст насіння бур'янів, шт/кг	5	20	70
Схожість, % мінімум	92	92	87
Вологість, % максимум	14	15	15,5

2.4.1 Підготовка насіння

Насіннєвий матеріал очищають і сортують враховуючи різницю в морфологічних ознаках, фізичних, агродинамічних, електричних властивостях культурних рослин, мертвих домішок і насіння бур'янів. Основним з фізичних ознак є розмір (ширина, товщина, довжина, крупність, форма, забарвлення насіння). За розмірами з нього виділяють мертві та живі домішки на решетах з видовженими та крупними отворами та виїмчастих циліндрах. Крім того, проводять сортування насіння. Не слід повторно очищати насіння за розміром без зміни решіт, бо це призводить до його травмування. Тому в перший раз треба так відрегулювати швидкість, щоб воно максимально очищувалось, щоб правильно підібрати систему решіт треба перед очищенням зробити пробне пропускання невеликих партій насіння.

Підготовку насіння до сівби починають вже з вирощування його на насінних ділянках. Для цього ячмінь розміщують після кращих попередників, застосовують своєчасний та якісний обробіток ґрунту, оптимальні строки сівби і норми висіву, систему захисту посівів від хвороб, шкідників і бур'янів. На посівах вносять повну дозу фосфорно-калійних добрив, запобігаючи надмірному азотному живленню. Збирають урожай при оптимальні вологості насіння, ретельно регулюючи комбайни для зменшення його травмування. Обмолочене комбайном насіння відразу очищають, підсушують до стандартної вологості, сортують а в разі потреби калібрують і закладають на зберігання. Але і таке насіння може мати недоліки, зумовлені біологічними властивостями, несприятливими умовами вирощування, дозрівання, зберігання, очищення, їх можна усунути за допомогою спеціальних прийомів.

Високоякісне насіння формується шляхом відповідних заходів під час післязбиральної обробки насіння:

Очищення насіння від мертвих і живих домішок і доведення за чистотою до вимог державного стандарту.

Сортування насіння - це виділення із загальної маси насіння повноцінних його частин певної величини, пружності.

Захід підготовки насіння до сівби, який передбачає розподіл насіння на окремі частини, фракції за розмірами з невеликим інтервалом величини не більше 1мм - калібрування насіння. Калібрування можна проводити не тільки за розміром а і за масою. Одним із заходів є повітряно-теплова обробка насіння - це обігрівання насіння в теплому повітрі при температурі 30-40°С. Він застосовується для насіння, яке зберігається протягом зими в оброблених приміщеннях. Він підвищує енергію проростання, польову схожість насіння, прискорює післязбиральне дозрівання насіння, вивести насіння із стану спокою. Обігрівання проводять на майданчиках на сонці.

Протруювання насіння - це обробка його хімічними препаратами для знищення збудників хвороб, бактерій, грибних вірусів та проти шкідників. відбувається воно різними способами, але найбільш поширений метод - протруєння та інкрустація насіння - це протруєння насіння з фіксуванням протруювачів на насінні за допомогою полімерних плівкоутворювачів.

Таблиця 11. Підготовка насіння ячменю до сівби.

Прийоми	Особливість проведення робіт	Строк проведення робіт	Марка машини
сортування насіння	-	після збирання - липень	ОВС-25
очищення насіння	-	серпень	ЗАВ-20
Протруювання	ТМТД (2кг/т)	перед сівбою	КЗС-25Б ПС-10А
Інкрустація	застосування плівкоутворювачів ПВС (0,5 кг/т)	перед сівбою	КЗС-25Б ПС-10А

Таблиця 12. Проектована польова схожість насіння і динаміка густоти стояння рослин ячменю протягом вегетації.

Показник	Категорії насіння
	ЕН	РН- 1-3	РН-н
Попередник	Озима пшениця
Сорт	Екзотик
Лабораторна схожість, %	96	94	92
Польова схожість, %	88	86	85
Ранньовесняне виживання, %	81	80	79
Весняно-літнє виживання, %	79	77	76
Загальне збереження, %	56,3	53	51
Норма висіву: млн. шт/га кг/га	4,17 217,9	4,43 240,8	4,61 259

Ячмінь потрібно висівати вузькорядним (7см) або звичайним рядковим (15с...