Організація виробництва гороху в умовах Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Андріївський"

Прибуток - це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх затрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Валовий прибуток являє собою суму прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, іншого майна підприємства і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях:

Розраховуємо виручку від реалізації від продажу на ринках збуту поданих у таблиці 17 продажа гороху на початку року держ замовлення становило 790 ц. за ціною 150грн. за 1 ц., продаж на ринку -500ц. за ціною 130 грн. за 1 ц., в рахунок оплати праці було віддано 300 ц за ціною 90 грн. за 1 ц., переробним підприємствам було продано 209 ц за ціною 135 за 1 ц. грн..

Розрахунок результатів від реалізації продукції подано в таблиці 17.

Чистий прибуток утвориться після сплати з валового прибутку податків та інших обов'язкових платежів .Чистий прибуток залишається у повному розпорядженні підприємства.

Для того, щоб точно обчислити прибутковість підприємства , потрібно зіставити прибуток з витратами підприємства ( собівартістю ) або з обсягом виробничих фондів підприємства ( основних фондів і оборотних засобів ). Таке зіставлення характеризує рентабельність. Рентабельність показує прибутковість , доходність підприємства .

У підприємства, яке виробляє один вид продукції, показники рентабельності, що розглядаються, пов'язані між собою через показник швидкості обороту авансованих вкладень.

Рентабельності показує відношення прибутку до собівартості.

Рівень рентабельності прямо пропорційний обсягу виробленої продукції та обернено пропорційний вартості використаних фондів та оборотних засобів. У зв'язку з цим рентабельність є інтегральним показником ефективності роботи підприємства. Зростання рентабельності відповідає інтересам як підприємства, так і суспільства в цілому.

Рентабельність характеризує результативність діяльності підприємства.

Показники рентабельності дозволяють оцінити який прибуток отримує підприємство з кожної вкладеної в активи гривні.

Розрахунки економічної ефективності гороху показано в таблиці 17.

Прорахувавши на основі попередніх таблиць ми розраховували дану таблицю визначивши прибуток який становив 136146,45 грн, визначив чистий прибуток як прибутку, так як відсоткова ставка на прибуток , При цьому рівень рентабельності становив 132,74%

РОЗДІЛ 6. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва передбачає збільшення обсягів виробництва продукції з мінімальними витратами на її одиницю. Отже, необхідно збільшувати врожайність с/г культур та знижувати собівартість продукції. Для цього передбачають комплекс таких основних заходів: поліпшення використання землі, підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва; поглиблення спеціалізації і кооперації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці на основі колективного, сімейного і орендного підряду та оренди як прогресивної форми господарювання; розвиток с/г виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання і створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи.

В останні роки в АПК різко скоротилося застосування органічних та мінеральних добрив. Скорочення застосування добрив призвело до різкого зниження урожаїв польових культур. А тому збільшення норм внесення добрив і доведення їх до оптимального рівня є актуальним питанням для сільськогосподарських товаровиробників.

Одним із шляхів підвищення ефективності виробництва зерна є виведення і впровадження в господарствах високоврожайних сортів і гібридів, стійких проти хвороб і придатних для вирощування на зрошуваних землях. Особливого значення у цьому зв'язку набуває поліпшення селекції і насінництва зернових культур. Для прикладу: в економічно розвинутих країнах підвищення врожайності сільськогосподарських культур на 50% забезпечується використанням добрив, на 25% - поліпшенням обробітку ґрунту і на 25% - впровадженням високоврожайних і перспективних сортів.

Отже, можна відмітити, що у підвищенні ефективності виробництва зерна значне місце займає оптимізація сортового складу. Під оптимальною розуміють таку структуру посівів, при якій на кожному полі, відведеному під відповідну культуру, висівають сорт, що забезпечує найбільш повне використання потенціальної родючості ґрунту. Підвищення ефективності виробництва зернових тісно пов'язане також з технічним переозброєнням галузі.

Одним із напрямків підвищення економічної ефективності виробництва зерна є комплексна оцінка ефективності сівозмін з різним насиченням зерновими культурами. Існуючі недоліки в ціноутворенні не дають змоги правильно враховувати реальні витрати ресурсів, поза оцінкою залишаються природно-біологічні ресурси, які відіграють важливу роль у збільшенні виробництва зерна. Певні недоліки має вартісна оцінка показників економічної ефективності, так як сучасні порівняльні ціни не відображають фактичний рівень рентабельності. Тому поряд з агротехнічною та економічною потрібно проводити енергетичну оцінку, яка дає змогу виявити резерви підвищення ефективності з урахуванням енергозбереження. Узагальнені результати розрахунків енергетичної ефективності різних варіантів інтенсивних сівозмін показують, що найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності отримали в зернопросапних сівозмінах з горохом і одним та двома полями кукурудзи - 2,63 і 2,66. Цей показник був високим і в сівозмінах з 100% насиченням зерновими, в тому числі 33,3%-66,6% озимої пшениці, 33,3% ячменю та по 33,3% гороху. Проведені розрахунки свідчать про доцільність впровадження господарствами, що спеціалізуються на виробництві зернових колосових і зернобобових культур трипільних схем сівозмін: чорний пар - озима пшениця - цукрові буряки; горох - озима пшениця - цукрові буряки. Для господарств з круп'янозерновим виробничим напрямком кращими є сівозміни з 100% насиченням їх зерновими, в тому числі 33,3% гороху, 33,3% озимої пшениці та 33,4% гречки або проса.

Інтенсифікація зернового господарства неможлива без комплексної механізації виробництва зерна. Вона є основою впровадження інтенсивних технологій вирощування зернових культур і забезпечує зростання продуктивності праці при виробництві зерна. Забезпеченість господарства надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності зернових культур і значно зменшує втрати зерна.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Метою моєї курсової роботи є вивчення сучасного стану виробництва гороху, організації технологічних процесів виробництва та здійснення планування на площі 70 га. Робота виконувалась на матеріалах Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Андріївський» Хорольського району.

Горох - одна з найдавніших сільськогосподарських культур. Існує версія, що батьківщиною посівного гороху є Іран, Туркменистан, де вирощують його дрібнонасінні види. Крупнонасінний горох із давніх давен (за 4-6 тис. років до н. є) вирощували на землях сучасної України, що доведено археологічними знахідками. Відомий в українській мові вислів про давність події - це було ще за царя Гороха, теж свідчить про широке культивування гороху у древні віки.

Горох забезпечує найвищу врожайність серед зернових бобових культур - 30-50 ц/га. Зерно гороху містить 20-35% білка, крохмаль, цукри, жир, вітаміни, каротин, мінеральні речовини (солі калію, кальцію, марганцю, заліза, фосфору) - у цьому цінність його не тільки як харчового (високі смакові якості), а й дієтичного, лікувального продукту. Він сприяє виведенню солей з організму, корисний хворим на серце. У 100 г його зерна міститься 491 ккал (в 100 г пшениці 457 ккал). Білка приблизно стільки ж, як і в сирому м'ясі. В 1 кг зерна гороху міститься 1,17 к.о.; 180-240 г перетравного протеїну; 15,2 г лізину; 3,2 г метіоніну; 2,3 г цистину і 1,6 г триптофану та інші.

Проаналізувавши вихідні дані по господарству я визначила нормативну уро жайність гороху, яка становить 24,7 ц/га на заданій площі 70 га при цьому валовий збір становить 1799ц.

Для того, щоб проаналізувати статті витрат, була складена технологічна карта. В якій витрати на оплату праці становлять 15322,51 грн., на насіння - 7280 грн., добрива - 8820грн., засоби захисту рослин - 9212 грн., витрати на амортизацію становлять 4913,54, витрати на ремонт - 4351,3 грн., загальногосподарські - 3064,5 грн., загальновиробничі витрати - 1838,7 грн. Загалом витрати становлять 102568,55 грн.

Провівши розрахунки собівартість 1ц продукції становить 57,01 грн/ц.

Для підвищення ефективності виробництва зерна в господарстві потрібно впроваджувати високоврожайні сорти зера і гібридів, стійких проти хвороб і придатних для вирощування на зрошуваних землях, ще одним із напрямків підвищення економічної ефективності виробництва зерна є комплексна оцінка ефективності сівозмін з різним насиченням зерновими культурами. Також без комплексної механізації виробництва зерна неможливе підвищення економічної ефективності господарства. Вона є основою впровадження інтенсивних технологій вирощування зернових культур і забезпечує зростання продуктивності праці при виробництві зерна. Забезпеченість господарства надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності зернових культур і значно зменшує втрати зерна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України (від 28.06.96 р.)

Збірник законодавства з підприємницького права України. - К.: Атіка, 2000

Аврамчук О.А. та ін.. Оплата праці в сільськогосподарському виробництві. - К.: Аграрна освіта, 2002

Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств. - К.: КНЕУ, 2000

Батіг А.І. Планування та організація діяльності аграрного підприємства: Посібник / За рад. А.І. Батіг. - К.: Аграрна освіта, 2003. - 425 с.

Бойко В.І. Ринок зерна України. // Економіка АПК. -1999. -№11, -с.103

Васильков В.Г. Організація виробництва. - : КНЕУ, 2003

Гордієнко О.В. Організація виробництва: Навчальний посібник/ Гордієнко О.В., - К.: Агарна освіта, 2010.-377 с.

Ільчук Н.М. Організація і планування сільськогосподарського виробництва / За ред. Н.М.Ільчука. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2008-450 с.

Михайлов С. І. Економіка аграрного підприємства: Підруч. для

екон. і технол. Спец. Аграр. Вищ. Навч. Закл. I - II рівнів акредитації / С. І. Михайлов, В. В. Ярова, Г. В. Заєць та ін.; За ред. С. І. Михайлова. - К.: Укр. Центр духов. Культури, 2004. - 396 с.

11. Нелеп В. М. Планування діяльності підприємства. - К.: Каравела, 2005

12. Павчак В.А. та ін. Економіка сільського господарства. К.: Вища школа. -1990. -с.99, 161.

13. Топалов А.Д. Організація виробництва в підприємствах АПК.- К.: ЦНЛ,

14. Яківлів С.Т. Методологічні та практичні проблеми управління економічною якістю продукції АПК. // Економіка АПК. -1998. -№9, -с.43.

15. www.minagro.com.ua

16. www.mov-lan.narod.ru/index.htm

Размещено на Allbest.ru