Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Характеристика бур’янового компоненту в посівах соняшника та сої

Характеристика бур’янового компоненту в посівах соняшника та сої

Вивчення кліматичних умов України. Характеристика типів грунтів, агротехнічні методи їх обробки. Засоби регулювання рівня бур'янів у агрофітоценозі. Строки внесення гербіцидів у посіви сої. Створення системи заходів контролю забур’яненості соняшника.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.04.2015
Размер файла 52,9 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЇ ТА БОТАНІКИ

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Характеристика бур'янового компоненту в посівах соняшника та сої

Студента 2 курсу групи 1301-2

Напряму підготовки 6.090105 «Захист рослин»

Дубінчина Владислава Олеговича

Керівник: доцент, к. б. н. Кирильчук К.С.

Національна оцінка _________

м. Суми - 2014 рік

Зміст

Вступ

Розділ 1. Проблема забур'яненості посівів сільськогосподарських культур (літературний огляд)

Розділ 2. Кліматичні та грунтові умови регіону дослідження

2.1 Грунтові умови регіону дослідження

2.2 Кліматичні умови регіону дослідження

Розділ 3. Морфобіологічна характеристика культурного компоненту агрофітоценозу

Розділ 4. Агробіологічна характеристика бур'янового компоненту агрофітоценозу

Розділ 5. Заходи регулювання рівня присутності бур'янового комопненту в агрофітоценозі

5.1 Визначення стратегії регулювання рівня присутності бур'янів

5.2 Способи та строки внесення гербіцидів у посіви соняшника та сої

Розділ 6. Запобіжні (попереджувальні) заходи впливу на бур'яновий комопонент агрофітоценозів

6.1 Роль сівозміни у боротьбі із бур'янами

6.2 Сівозміна у агрофітоценозах

6.2.1 Сівозміна у посівах сої

2.2 Сівозміна в посівах соняшнику

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність проблеми дослідження. Бур'яни - це дикорослі рослини, що засмічують сільськогосподарські угіддя, знижують продуктивність та якість урожаю вирощування культур.

Культурні рослини,які засмічують посіви інших культур ,називають засмічувачами.

За місцем поширення всі бур'яни поділяють на сегетальні--це ті, які засмічують угіддя, та рудеральні-це ті,які поширені на смітниках. Окремо виділяють групу карантинних видів особливо шкідливі бур'яни,яких немає або вони обмежені.

Проблемою є те, що бур'яни шкодять посівам і перешкоджають отриманню високих показників врожайності. Володіють високою конкурентною здатністю й витривалістю до несприятливих умов навколишнього середовища.

Отже, ефективний контроль забур'яненості полів залишається неминущою актуальною проблемою при вирощуванні пшениці озимої,льону та гороху,що спонукає до науково-дослідницької роботи, спрямованої на її розв'язання в умовах екологізації землеробства.

Об'єкт дослідження - дослідження бур'янової синузії в агрофітоценозах соняшника та сої. Механічні, хімічні та біологічні заходи і засоби контролю забур'яненості.

Предмет дослідження -- система регулювання бур'янів в посівах сої та сонящника

Мета дослідження - дослідити та визначити забур'яненість посівів у ТОВ Бакірівське сої та соняшника.

Розробити методи зниження рівня їх чисельності у даних посівах.

Створити систему заходів ефективного контролю забур'яненості соняшника та сої, які б унеможливлювали втрати урожаю від бур'янів при забезпеченні оптимальних екологічних показників.

Відповідно до мети ставляться наступні завдання:

1) проаналізувати проблему забур'яненості бур'яні;

2) дати характеристику компоненту забур'яненості бур'янів та сучасних шляхів її вирішення;

3) визначити клімат та грунтові умови регіону;

4) визначити морфобіологічну характеристику бур'янового компоненту агрофітоценозу;

5) розробити систему регулювання рівня присутності бур'янів в посівах соняшника і сої.

Розділ 1. Проблема забур'яненості посівів

Однією з найбільш актуальних проблем вітчизняного землеробства залишається значна забур'яненість посівів сільськогосподарських культур. У повсякденному житті шкода від бур'янів у посівах часто буває зовні малопомітною. На забур'яненому полі культурні рослини живі і навіть формують урожай. Видимих пошкоджень немає, як це можна спостерігати, наприклад, на посадках картоплі за наявності фітофагів, зокрема, колорадського жука. Немає відмирання листя, або плямистості, як за хвороб. У такій ситуації захист культурних рослин від бур'янів господарники не завжди вважають пріоритетним.

Механічне знищення бур'янів у період, коли вони вже досягли великих розмірів, часто сприймається як радикальний і достатній засіб забезпечення отримання урожаю. Практика такі надії мало підтверджує. Про це свідчать і середні показники урожайності сільськогосподарських культур на забур'янених полях, їх рівень значно поступається урожайності на полях, де були використані надійні й високоефективні системи захисту від бур'янів.

Зниження урожайності культурних рослин через негативну дію бур'янів (за відсутності захисних заходів) у світі може досягати, у середньому: озимої пшениці -- на 25 %, гороху -- ЗО, сої -- 36, цукрової тростини -- 39, капусти -- 44, кукурудзи -- 41, сорго -- 48, розсадного рису-- 49, льону -- 58, арахісу -- 61, тютюну -- 66, столових буряків -- 71, рису посівного -- 75, цукрових буряків -- 77, часнику -- 88, бавовнику -- 88, цибулі ---100, моркви -- на 100 % (Іващенко О.О., 1999).

Вирощування соняшнику залежить від багатьох життєво важливих умов, насамперед: від кількості тепла, вологи, типу ґрунтів та рівня мінерального живлення. Соняшник менш вибагливий до ґрунтів під час вирощування: непридатними для соняшника є дуже піщані, важкі глинисті та суглинисті ґрунти з високим вмістом вапна, а також лужні і сильно заболочені ґрунти. Допустима рН ґрунту: 5,7-7,0.

Соя початку вегетації росте відносно повільно, і бур'яни конкурують з нею за споживання вологи, поживних речовин, використання світла. Це зумовлює її низьку конкурентоспроможність у порівнянні з бур'янами. Втрати врожаю сої через шкідливість бур'янів можуть сягати від 30 до 50%.

Висока забур'яненість посівів сільськогосподарських культур є інтегрованим результатом впливу багатьох факторів: потенційного засмічення орного шару ґрунту насінням бур'янів і органами їх вегетативного розмноження; місця культури в сівозміні; рівня контролювання бур'янів у посівах попередніх культур; якості виробництва і внесення органічних добрив; кількості і способу внесення мінеральних добрив, особливо азотних; глибини, способів і якості основного обробітку ґрунту; строку і способу сівби сільськогосподарських культур; комплексу агротехнічних заходів щодо догляду за посівами; біологічних і морфологічних особливостей культурних рослин, їх конкурентної здатності; оптичної щільності посівів культури під час вегетації; застосування системи хімічного захисту посівів від бур'янів.

Усього в Україні потенційно здатні бути бур'янами більш як 1500 видів трав'янистих рослин. До актуальних бур'янів відносять 800 видів, з яких понад 300 є найбільш масовими і шкодочинними.

Є істотні відмінності у видовій структурі бур'янів у різних кліматичних зонах України. Такі природні зональні комплекси диких рослин, що склалися на полях адекватно екологічному середовищу, називають бур'яновими асоціаціями. Вони є еволюційно чіткими індикаторами певних ґрунтово-кліматичних умов конкретного регіону і отримали назву, відповідну домінантним видам бур'янових асоціацій.

На дерново-підзолистих ґрунтах лісостепу на сільськогосподарських угіддях склалась глухокропивно-метлюгова асоціація бур'янів, на сірих лісових ґрунтах лісостепу -зірочниково-макова, опідзолених чорноземах лісостепу- червецево-волошкова, типових чорноземах лісостепу-ромашково-лободова, чорноземах звичайних Степу - амброзієво-лободова, південних чорноземах і каштанових ґрунтах Степу - жовтушниково-дейскурайнієва, а на південних супіщаних чорноземах і ґрунтах півдня Степу -- ромашково-дейскурайнієва. Культурні рослини, вирощувані на полях, також здатні істотно впливати на видовий склад бур'янів, що вегетують у посівах, визначаючи бур'янове угруповання, що отримало назву бур'янової синузії.

Наприклад, у посівах озимої пшениці (особливо в Чернігівській, Полтавській, Сумській областях) масово розвивається злісний бур'ян -- метлюг звичайний. На посівах ярих культур, зокрема цукрових буряків, у тому ж регіоні названий вище бур'ян практично відсутній. Таке явище вчені пояснюють, насамперед, особливостями його біології і агротехнікою вирощування культурних рослин. Метлюг звичайний є типовим озимим видом бур'янів.

Сходи озимих і частково зимуючих видів бур'янів гарантовано будуть знищені навесні суцільною передпосівною культивацією під ярі культури. На посівах озимої пшениці вони здатні успішно розвиватись до закінчення своєї вегетації. Для появи масових сходів зимуючих і ранніх ярих бур'янів -- підмаренника чіпкого, жабрію однорічного, талабану польового, гірчиці польової, лободи білої, гірчака березкоподібного та інших -- у посівах озимих культур навесні умови не завжди сприятливі. Вони залежать від розвитку культурних рослин, зокрема від їх густоти.

Особливо заростають бур'янами зріджені і ослаблені посіви. Посіви цукрових буряків щороку інтенсивно заростають ярими, особливо пізніми бур'янами (щириця звичайна, щириця жминдоподіб-на, щириця блакитна, паслін чорний, незбутниця дрібноквіткова, незбутниця шафранна, мишій сизий, плоскуха звичайна та ін.).

Визначальним фактором, від якого насамперед залежить забур'яненість посівів сільськогосподарських культур у період їх вегетації, є освітленість поверхні ґрунту на полі. Остання визначається особливостями морфології рослин культури, їх розвитком і способом сівби.

Для ефективного захисту посівів озимої пшениці, ячменю, вівса, гороху від бур'янів, як правило, достатньо одного вчасного обприскування гербіцидами, підібраними з урахуванням ботанічної структури забур'янення.

У пізніший період вказані культурні рослини, як домінанти агрофітоценозів, самі здатні надійно контролювати наявність бур'янів на посівах до закінчення вегетації.

Проте, коли рослини цих культур закінчують вегетацію і до поверхні ґрунту зростає надходження світла, на полі з'являється нова хвиля сходів бур'янів: лободи білої, лободи гібридної, щириці звичайної, незбутниці дрібноквіткової та інших, що у разі запізнення зі жнивами може призвести до відчутних втрат зерна.

На посівах просапних культур, особливо тих видів, що не здатні розміщувати свій листковий апарат високо над поверхнею грунту (цукрові і кормові буряки, морква та ін.), контролювати бур'яни значно складніше. На таких посівах дуже довго залишаються вільні екологічні ніші, які культурні рослини спроможні зайняти лише після відносно тривалого (40--60 днів) від часу появи їхніх сходів періоду вегетації. Згідно із законами природи протягом такого періоду вільні екологічні ніші на полі інтенсивно освоюють дикі рослини -- бур'яни.

Запасів їх насіння у верхньому шарі ґрунту більш ніж достатньо. Наприклад, у зоні Лісостепу потенційна засміченість насінням бур'янів верхнього (0--5 см) шару ґрунту перевищує 300 млн шт./га. На таких полях ймовірна рясність їх сходів протягом вегетаційного сезону сягає більше 1000нгг./м2. Більшість однорічних бур'янів, як правило, має розтягнутий період проростання.

Деякі здатні давати сходи протягом усього вегетаційного періоду: лобода біла, лобода багатонасінна, щириця звичайна, незбутниця дрібноквіткова, зірочник середній, мишій сизий тощо. Оскільки екологічні ніші на посівах залишаються тривалий час не зайнятими культурними рослинами, то землеробу доводиться брати на себе захист їх від бур'янів, для чого слід вдаватися до системи послідовних внесень гербіцидів по сходах (від 2-х до 4-х і більше разів). Для полегшення контролю багаторічних бур'янів у посівах просапних культур знищувати їх треба у посівах попередників.

Традиційно попередниками їх є культури звичайного рядкового способу сівби (озима пшениця, ярий ячмінь тощо), у посівах яких легко й відносно недорого можна знищити рослини осоту рожевого, осоту жовтого, латуку татарського, хвоща польового та ін.

Такий контроль багаторічних бур'янів у посівах зернових колосових у 1,8--2,4 рази дешевший, ніж вартість захисних заходів у посівах сої або цукрових буряків. У посівах соняшнику контролювати багаторічні бур'яни (осоти, латук, татарник, будяк), що як і соняшник належать до ботанічної родини айстрових, практично неможливо. Звільнення полів від бур'янів названих видів можливе лише в посівах попередників.

Схожа ситуація і з видами багаторічних бур'янів з ботанічної родини березкові (березка польова, березка чорнильна) у посівах цукрових буряків і сої. Ці надзвичайно злісні коренепаросткові бур'яни легко можна контролювати у посівах попередника -- озимої пшениці. Перевірена часом система контролювання бур'янів механічними заходами себе ще далеко не вичерпала. Разом з тим сучасний стан забур'янення орних земель потребує доповнення традиційних агротехнічних заходів іншими, не менш ефективними заходами контролювання бур'янів: хімічним, біологічним, фізичним, фітоценотичним тощо.Для їх успішного й раціонального застосування потрібно значно менше енергетичних затрат, але необхідні глибші й всебічні знання морфології, біології, екології, біохімії, стратегії розвитку і можливостей адаптації рослин бур'янів.

Відомі агротехнічні заходи по-різному впливають на чисельність бур'янів та їх видовий склад на орних землях. Стійкими до інтенсивного механічного обробітку ґрунту виявились, наприклад, березка польова, гірчак розлогий, куряче просо, мишій сизий, осот жовтий.

Зростання інтенсивності механічного обробітку ґрунту спричиняє збільшення частки в агрофітоценозах малорічних бур'янів з еколого-ценотичною стратегією експлерентів, таких, як лобода біла, лобода гібридна, щириця звичайна, щириця жминдоподібна, зірочник середній, капуста польова, портулак городній і зменшення кількості рослин три-реберника непахучого, хвоща польового, талабану польового, рутки лікарської, фіалки польової, щавлю гороб'ячого.

Унаслідок збільшення забур'яненості посівів недобір врожаїв в Україні істотно зріс. Розрахунки, проведені на підставі фактичної актуальної забур'яненості полів та шкодочинності бур'янів в Україні, демонструють величину щорічних втрат урожаю у вітчизняному землеробстві: зерна -- 8 млн т, цукрових буряків -- 15, картоплі -- 4, соняшнику -- 0,3 млн т і відповідно інших культур (Манько Ю.П., 1998).

Це стало наслідком істотного зниження культури землеробства і зменшення обсягів застосування хімічних засобів захисту рослин, насамперед гербіцидів. Через кризові явища в економіці країни в останні роки відбулося зменшення обігових коштів у господарств, зріс ціновий дисбаланс на сільськогосподарську продукцію й енергоносії, добрива та сільськогосподарські машини. Як результат, орні землі були позбавлені добрив, меліоративних заходів, а технології вирощування усіх культур максимально спрощені.

Давно опрацьовані й високоефективні агротехнічні заходи контролювання бур'янів (лущення стерні, культурна оранка, плоскорізний обробіток, осінні культивації тощо) у багатьох господарствах перестали бути обов'язковими, або ж виконуються з грубими порушеннями агротехнічних вимог. Багато господарств перейшли на поверхневу і навіть нульову системи основного механічного обробітку ґрунту, не доповнивши їх одночасно збільшенням обсягів застосування гербіцидів. Навпаки, гербіциди стали для багатьох недоступними через фінансову неспроможність господарств. Проблема ефективного захисту посівів від бур'янів набула загальнодержавного значення, а втрати від забур'яненості створюють загрозу національній продовольчій безпеці країни. До її розв'язання, окрім управлінських структур, мають докласти зусиль спеціалісти сільського господарства, власники землі: їм необхідно домогтися не просто проведення захисних заходів на посівах, а й досягти максимальної ефективності після раціональних затрат на їх виконання.

Значне поширення певних бур'янових видів по території країни завдає і відчутної екологічної шкоди довкіллю, порушуючи комфортність умов для людей. Так, відомі бур'яни, носії алергенів амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiqfolia L), чорнощир нетреболистий Cyclachena xanthifolia L) та деякі інші спричинюють алергічні захворювання людей. Потрапляння в організм тканин цикути отруйної (Cicuta virosa L), блекоти чорної (Hyoscyamus niger L), дурману звичайного (Datura stramonium L) викликають отруйний вплив, що проявляється збудженням нервової системи, а мак дикий (Papaver rkoeas L), чистотіл великий (Chelidonium mqjus L), жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit L), чистець прямий (Stachis recta L), залізниця гірська (Sideritis montana L), пажитниця п'янка (Lolium temulentum L) пригнічують нервову систему. Інші отруйні бур'яни вражають одночасно з нервовою системою серцево-судинну систему і шлунково-кишковий тракт.

До них належать сокирки польові (Delphinium consolida L), болиголов плямистий (Conium macuJatum L), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis L), полин кримський (Artemisia taurica Wild), жовтець їдкий (Ranunculus acris L). Розлади шлунка і кишечнику викликають також молочай степовий (Euforbia stepposa Los), льонок звичайний (Linaria vulgaris L), гірчак березкоподібний (Polygonum convolvulus L), березка польова (Convolvulus arvensis L), повитиця польова (Cuscuta arvensis L), кукіль звичайний (Agros temma githago L).До отруйних бур'янів, що ушкоджують переважно органи дихання і одночасно шлунок відносять гірчицю польову (Sinapis arvensis L), суріпицю звичайну (Barbarea vulgaris L), кучерявець Софії (Descurainia Sophia L), хрінницю пронизанолисту (Lepidium perforatum L).

Спричиняють переважно біль в серці отруйні бур'яни: ластовень гострий (Vincetoxicum steppositm Pobed) та геліотроп запашний {Heliotropium suaveolens Bieb), а вражає печінку -- жовтозілля весняне (Senecio vernal is Waldst. et. Kit). Речовини з бур'яну буркуну лікарського (Melilotus officinal is L) спричинюють крововилив у організмі. Кожна вкладена у захист посівів від бур'янів гривня має повертатися максимальною віддачею урожаєм. Надійне контролювання бур'янів дозволяє по господарські використати всі ресурси родючості ґрунту, добрива, запаси вологи, кліматичні ресурси для формування урожаїв сільськогосподарських культур, адекватних біокліматичному потенціалу. агротехнічний грунт бур'ян гербіцид

Крім суто наукових питань, перед аграрною наукою та працівниками агропромислового комплексу країни стоїть першочергове й невідкладне завдання національного масштабу: розробити і втілити в життя державну програму очищення орних земель від засилля бур'янів у країні. Без її виконання неможливо підвищити продуктивність і товарність сільськогосподарського виробництва.

Жодні сучасні високопродуктивні гібриди й сорти, мінеральні добрива та найкраща сільськогосподарська техніка не можуть реалізувати свого потенціалу без надійного захисту рослин від бур'янів. Така програма є багатоплановою й потребуватиме як зусиль вчених, так і державних структур для наукового, організаційного, матеріального, технічного й методичного та адміністративного забезпечення її виконання у повному обсязі. Необхідні спільні скоординовані зусилля. Актуальна забур'яненість посівів сільськогосподарських культур, яка завдає шкоди урожаю і його якості, представлена вегетуючими бур'яновими рослинами. З'явлення їх сходів, ріст і розвиток стає можливим за наявності в ґрунті насіннєвих чи вегетативних зачатків і відповідних екологічних умов.

Розділ 2. Кліматичні та грунтові умови регіону дослідження

2.1 Грунтові умови регіону дослідження

Наприкінці минулого століття В. Докучаєв, основоположник наукового ґрунтознавства, довів, що характер ґрунту залежить від особливостей певних чинників; клімату, рослинності, рельєфу, типу порід, з яких утворюється ґрунт тощо. Тісний зв'язок з основними елементами ландшафту, якими і є названі чинники, залежність від них його характеру, дозволила Б.

Полинову назвати грунт дзеркалом ландшафту. І дійсно, у ґрунті, як у дзеркалі, відображаються всі особливості природно-історичних умов його утворення. Водночас грунт є основним засобом сільськогосподарського виробництва, у процесі якого людина суттєво змінила його характер. Природні умови Сумської області, клімату, рослинності, порід, рельєфу обумовили формування в її межах різноманітних типів ґрунтів.

На особливостях розвитку ґрунтового покриву позначилася й тривала господарська історія їх використання. Внаслідок усіх цих факторів ґрунтовий покрив області характеризується значною строкатістю . Та попри різноманітність видів ґрунтів, які зустрічаються у межах області, простежується низка чітких закономірностей їх географічного розподілу і топографічного розміщення. Територія області розташовується в межах двох фізико-географічних зон мішаних лісів та лісостепу, що обумовлює характер поширення ґрунтів, рослинності, тваринного світу й ландшафтів.

Зона мішаних лісів характеризується значним розвитком хвойних лісів, під якими сформувалися дерново-підзолисті ґрунти, лісостепова -- сірих лісових ґрунтів, які сформувалися під дібровами, та чорноземів, для степових угруповань. Усі ці ґрунти нині практично повністю розорані й зайняті сільськогосподарськими угіддями.

Таблиця 2.1

Характеристика типів ґрунтів у регіоні дослідження

№ з/п

Показники

Значення

1

Тип ґрунту

Чорнозем звичайний потужний

2

Вміст гумусу, %

4,00%

3

Механічний склад

Легка глина

4

Кислотність ґрунтового розчину

7,3

5

Глибина орного шару, см

80

2.2 Кліматичні умови регіону дослідження

До кліматичних умов, які впливають на ріст і розвиток бур'янів відносять: температурний режим та рівень зволоження грунту. Останній визначається кількістю опадів і температурним режимом.

Температурні умови. Тепло, як необхідна умова життєдіяльності рослин. За її участю здійснюється ріст і розвиток рослин. Поглинання води відбувається за певних температурних умов середовища.

Дихання, проростання насіння, ріст і розвиток рослин відбувається лише при температурному режимові.

Стійке промерзання грунту в районах Лісостепу триває в окремі роки до 145днів, у західних близько 110 ,у південно -західних -до 120 днів.

Зимовий характер розподілу температури повітря зберігається ще й у березні. Проте з цього місяця починається її швидке зростання і вона стає на 3-5С вищою,ніж у лютому. В квітні середня температура повітря на 5-9С вища від березневої. Середня місячна температура повітря у квітні становить 6-7С.

У травні переважає погода літнього типу. Середня температура повітря на 5-7С вища,а ніж у квітні. Від травня до червня середня температура підвищується на 3-4С. Влітку зростання температури відбувається повільніше. Температурний режим літнього періоду майже однаковий на всій території Лісостепу Найтеплішим місяцем є липень. Середня температура липня коливається в межах 18-19С,максимальна-33-40С. У період з вересня до грудня температура що місяця зменшується на 4-6С.

Режим опадів. В Лісостепі середня кількість опадів протягом року коливається в межах 550-650мм.В холодні та теплі місяці випадає різна кількість. У холодний період року випадає 20-25% річної суми опадів,що становить близько 150-170мм. У теплий період року випадає 400-500 мм опадів. Найбільша добова сума опадів в лісостепу коливається від 60 до 120 мм.

Таблиця 2.2

Динаміка температури та кількості опадів у регіоні дослідження

Місяць

Декада

Температура повітря, 0С

Опади, мм

Січень

1

-5

12

2

-6

12

3

-6

11

За місяць

-6

35

Лютий

1

-5

11

2

-5

10

3

-4

8

За місяць

-5

29

Березень

1

-2

9

2

0

10

3

3

10

За місяць

0

29

Квітень

1

6

11

2

9

12

3

12

13

За місяць

9

36

Травень

1

14

14

2

15

15

3

18

18

За місяць

47

47

Червень

1

20

20

2

21

21

3

21

21

За місяць

62

62

Липень

1

21

19

2

22

18

3

22

17

За місяць

22

54

Серпень

1

22

17

2

21

15

3

20

14

За місяць

21

47

Вересень

1

18

11

2

16

10

3

13

10

За місяць

16

31

Жовтень

1

11

11

2

9

12

3

8

12

За місяць

9

35

Листопад

1

5

12

2

2

13

3

0

13

За місяць

2

38

Грудень

1

-2

13

2

-3

13

3

-4

14

За місяць

-3

40

Розділ 3. Морфологічна характеристика бур`янового компоненту агрофітоценозу

В Україні соняшник вирощують в Степу та центральному й південно-східному Лісостепу, де агрокліматичні умови сприяють одержанню добрих врожаїв якісного насіння культури.

Посіви соняшнику засмічують більше 20 видів бур`янів. Вони різноманітні за видовим складом, біологічними групами та шкідливістю. Найшкідливіші багаторічні бур`яни (осоти рожевий та жовтий), а також високорослі широколисті однорічні (лобода, щириця, амброзія), сильно висушують і виснажують ґрунт однорічні злакові (куряче просо, мишії, вівсюг). Соняшник володіє високою конкурентною здатністю по відношенню до бур`янів, проте за високої засміченості посівів урожайність його може істотно знижуватися.

Як бачимо, за сприятливих агрокліматичних умов для розвитку вищезазначених шкідливих організмів може значно погіршитися продуктивність культури, і як наслідок, зниження кількості та якості врожаю насіння.

Сільгоспвиробникам для отримання високих врожаїв насіння соняшнику належної якості необхідно чітко дотримуватись технології вирощування культури та системи її захисту. Комплексна система захисту повинна включати в себе організаційно-господарські, агротехнічні, біологічні та хімічні заходи.

Найважливішими заходами у боротьбі з хворобами та спеціалізованими шкідниками є використання сівозміни, вибір відповідних попередників, дотримання просторової ізоляції та оптимального типу основного й передпосівного обробітку ґрунту залежно від попередника, видового складу бур`янів, стану орного шару ґрунту тощо.

Вирощування стійких до хвороб гібридів і сортів, районованих в Україні (бажано вітчизняної селекції) економічно найвигідніший шлях зниження втрат від пероноспорозу, гнилей, фомозу, іржі, фомопсису, інших хвороб і вовчка. Токсикація і знезараження насіння надійно захистять проростки та молоді рослини від дротяників і несправжніх дротяників, гусениць підгризаючих совок, довгоносиків та різноманітних хвороб.

Боронування та міжрядні рихлення покращать фізіологічний стан молодих рослин та захистять їх від ґрунтових шкідників. В насіннєвих посівах обов`язково видаляють і знищують рослини уражені несправжньою борошнистою росою. Використання біологічних агентів (яйцеїда трихограми і мухи фітомізи) ефективно обмежує чисельність листогризучих совок, лучного метелика та вовчка соняшникового.

Таблиця 3.1

Послідовність технологічних робіт при вирощуванні соняшника

№

Найменування робіт

Агротехнічні вимоги

Одиниця виміру

Обсяг робіт, фізичних га

Трактора або автомобілі

С-Г машини та інвентар

Механізатори

Основний обробіток грунту

1.

Лущення стерні

Відразу після збирання попередника в двох напрямках на глибину 6-8 см

га

200

Т-150К

БВД-6,5

1

2.

Навантеження мінеральних добрив

Доза добрив N60 P60 K60

т

18

ЮМЗ-6

ПЕ-Ф-1А

1

3.

Внес. мін. добрив

Рівномірний розподіл по полю

га

100

ЮМЗ-6

МВУ-100

1

4.

Чизельний обробіток

Відразу після збирання попередника. На глибину 25-27 см.

га

100

Т-150

ПЧ-2.5

1

Передпосівний обробіток грунту та сівба

5.

Бронування

В 1-2й день виходу в поле в один слід під кутом 20-30? до оранки

га

100

Т-150

СГ-21+21х БЗСС-1.0

1

6.

Транспортування гербіцидів

Доза 4 кг на га

т

0.4

Т-16М

1

7.

Транспортування води для приготування розчину

200л на га

т

20

ЮМЗ-6

ВР-3М

1

8.

Приготування розчину

т

20.4

ЮМЗ-6

МПР-3200

1

9

Внесення гербицидів

Наявність огріхів та перекриття понад 15 см не допускаються

га

100

ЮМЗ-6

ОП-2000

1

10

Передпосівна культивація

Безпосередньо перед посівом, на глибину 6-8 см

га

100

Т-150

СП-11+2х КПСП-4.0

1

11

Протруювання насіння

т

1.2

ПС-10

1

12

Транспортування та завантаження сівалок насінням

т

1.2

ГАЗ-53

УЗСА-40

1

13

Сівба

Норма висіву 40-70 тис. шт га Внесення добрив N10P10K10

га

100

МТЗ-80

СУПН-8

1

Догляд за посівами

14

Перше рихлення міжрядь

В фазі 2-3х пар справжніх листочків на глибину 6-8 см

га

100

Т-70

КРН-5.6

1

15

Друге рихлення міжрядь з обгортанням

Придосягненні соняшником висоти 40 см. На глибину 8-10 см

га

100

Т-70

КРН-5.6

1

Збирання врожаю

16

Десиксація соняшника

га

100

АН-2

1

17

Збирання соняшника

При вологості насіння 10-12% і висиханні 75% корзинок

га

100

«Обрій»

ПСП-10

1

18

Транспортування насіння соняшника від комбайна

т.км

1080

ЗИЛ-4502

1

Таблиця 3.2

Послідовність технологічних робіт при вирощуванні сої

№

Найменування робіт

Агротехнічні вимоги

Одиниця виміру

Обсяг робіт, фіз. га

Трактори або автомобілі

С-Г машини і інвентар

Механізатори

Основний обробіток грунту

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Лущення стерні

Відразу після збирання попередника на двох напрямках на глибину 6-8

га

200

Т-150К

БВД-6.5

1

2

Навантеження мінеральних добрив

Доза добрив N30P40K40

т

11

ЮМЗ-6

ПЕ-Ф-1А

1

3

Внесення мінеральних добрив

Рівномірний розподіл по полю

га

100

Т-150К

МВУ-12

1

4

Оранка зябу

Після внесення мінеральних добрив. На глибину 22-25 см

га

100

Т-150

ПЛН-5-35

1

Передпосівний обробіток грунту та сівба

5

Боронування

В 1-2й день виходу в поле в один слід під кутом 20-30 ? до оранки

га

100

Т-150

СГ-21+21х БЗСС-1.0

1

6

Протруювання насіння

Протруювання насіння протии комплексу хвороб за 1 місяць до сівби

т

30

ПС-10

7

Транспортування гербіцидів

Доза 4 кг на га

т

0.4

Т-16М

1

8

Транспортування води для приготування розчину

200 л на га

т

20

ЮМЗ-6

ВР-3М

1

9

Приготування розчину

т

20.4

ЮМЗ-6

МПР-3200

1

10

Обприскування гербіцидами

га

100

ЮМЗ-6

ОП-2000

1

11

Передпосівна культивація

Відразу після внесення гербіциду на глибину 5-6 см

га

100

Т-150

СП-11+2х КПСП-4.0

1

12

Транспортування та завантаження сівалок насінням

т

30

ГАЗ-53

УЗСА-40

1

13

Сівба

Норма висіву 600 тис. шт на га. Внесення добрив P15

га

100

МТЗ-80

ССТ-12Б

1

Догляд за посівами

14

Перше рихлення міжрядь

В фазі 2-3х справжніх листочків. Глибина 6-8 см

га

100

МТЗ-80

УСМК-5.4

1

15

Друге рихлення міжрядь

Через два тижні після першого. Глибина 5-6 см

га

100

МТЗ-80

УСМК-5.4

1

Збирання врожаю

16

Пряме комбанування з подрібненням соломи

При вологості зерна не більше 15%

га

100

ДОН-1500

1

17

Транспортування зерна від комбайна

т.км

1050

ЗИЛ-4502

1

18

Траспортування подрібненої соломи

т

150

ЮМЗ-6

ПТС-40

1

19

Скиртування подрібненої соломи

т

150

ЮМЗ-6

ПФ-0.5

1

Виконання всіх процесів виробничо-комерційної діяльності

суб'єктів аграрного виробництва, а також отримання прибутку від здійснення цієї діяльності неможливе без залучення та використання

технологічних процесів . При цьому максимальної ефективності

сільськогосподарське виробництво, зокрема, виробництво продукції

рослинництва, досягає за оптимальної комбінації технологічних процесів вирощування сільсько-господарських культур.

Розділ 4. Агробіологічна характеристика бур'янового компоненту агрофітоценозу.

Формування бур'янового компоненту агрофітоценозів сільськогосподарських культур навіть в межах однієї ґрунтово-кліматичної зони має певну специфіку. Насамперед, це пов'язано з особливими умовами, що складаються в посівах різних культур, початком і тривалістю їх вегетації, особливостями основного, передпосівного та післяпосівного обробітків ґрунту. Суттєвий вплив на проростання насіння бур'янів мають також температурний режим та вологість ґрунту, добові коливання температури, кислотність ґрунтового розчину, концентрація в ньому іонів NН4 і NO3, P2O5, К2О, Са, Мg, тощо. Кожен з перелічених факторів має свій характерний вплив на проростання насіння різних видів бур'янів. У цілому насіння бур'янів як живий організм реагує на дію зовнішнього середовища, а проростання насіння ускладнюється тим, що різні їх види потребують і різних умов для свого росту та розвитку.

На здатність насіння бур'янів проростати впливає також температурний режим ґрунту, який регулює активність ферментів і всього комплексу обмінних процесів та дихання в насінині. Різні види бур'янів мають власну мінімальну порогову температуру проростання. Саме початок інтенсивного обміну речовин і визначає, до якої біологічної групи бур'янів належить той чи інший вид.

Дані мало річні види були характерними для агрофітоценозів. У малорічних бур'янів повний цикл розвитку триває один -- два роки. Розмножуються вони тільки насінням, яке протягом життя утворюють один раз і після цього відмирають.

Таблиця 4.1

Агробіологічна характеристика найпоширеніших бур'янів у посівах культур

Показник

Однорічні ранні ярі та ефемери

1

1

3

4

5

6

7

Видова назва

Гірчиця польова (Sinapis arvensis L.)

Гірчак березкоподібний (Poligonum convolvulusL.)

Зірочник середній(Stelaria media)

Лобода біла (Chenopodium album)

Гречка татарська (Poligonum tataricum)

Редька дика (Raphanus raphanistrum)

Амброзія полиниста (Ambrosia artemisiaflolia)

Ботанічний клас

Дводольні

Дводольні

Дводольні

Дводольні

Дводольні

Дводольні

Дводольні

Родина

Капустяні (Brassicaceae)

Гречкові

Гвоздиков

Лободові

Гречкові

Капусові

Айстрові

Морфологічн і ознаки

Стебло, см

Пряме, 30 - 70

Витке,100см

Лежаче, 5 - 30 см

Прямостояче до 100см

Пряме, розгалуджене

Прямостояче 30 - 60 см

Пряме,200-250 см

Листя (вид, форма)

Прости, яйцеподібна

Загострене,серцеподібне

Яйцевидні

Яйцеподібні,цілокраї,тонкі.

Стріловидно - трикутні

Ліровиднороздільні

Перисто-роздільні

Коренева система

Стрижнева

Стрижневе

Стрижневе

Стрижневе

Стрижневе

Тонкострижневі

Стрижнева

Суцвіття

Китиця

Квітки зібрані в пучки

Квітки на довгих

Колосовидні

Китиця

Китицеподібні

Кошик

Плід

Стручок

Тригранний горішок

Багатонасінна коробочка

Горішок

Горішок

Стручок

Сім'янка

Нас;іння

Куляста, 1,5-2

Куляста

Видовжена

Круглосплющений

Тригранна

Ціліндрична

Яйцеподібне ,1,5

Форма і розмір насіння,мм

52

53

49

52

50

52

До 88

Кількість насіння з однієї рослнин, тис. Шт.

VII

VI

V

VII

V

VI

V-II

Тривалість

Час проростання

До11

10

До 30

До 38

До 3

10 і більше

Понад 6

Період спокою

-

До 6

немає

До 6

До 6

6 - 8

6-8

Температура проростання насіння, 0С

мінімальна

2-4

2- 4

2- 4

3 - 4

6 - 8

2 - 4

20-22

оптимальна

14-20

14 - 16

18 - 26

18 - 24

18 - 22

18 - 20

До 8

Глмбина, з якої з'являються сходиь, см

0-3

До 10

4 - 5

8 - 10

До 10 - 15

2- 5

8

Час появи сходів, місяців

ІV- V

IV-IX

III-V

III-X

IV-V

IV-V

III-V

Розділ 5. Заходи регулювання рівня присутності бур'янового комопненту в агрофітоценозі

5.1 Визначення стратегії регулювання рівня присутності бур'янів

Основою розробки інтегрованої системи контролю бур'янів є використання найбільш важливих зі всієї кількості можливих заходів, які тою чи іншою мірою будуть слугувати доповненням один одному.

Серед пріоритетних можна виділити:

ь механічні запобіжні (сівба насінням, очищеним від насіння бур'янів; збирання урожаю на низькому зрізі рослин; систематичне скошування бур'янів до їх цвітіння біля канав, зрошуваних каналів, узбіч доріг та на інших необроблюваних землях);

ь біологічне пригнічення (здатність сільськогосподарських культур пригнічувати бур'яни.

Висококонкурентними по відношенню до бур'янів є рослини озимих культур жита, пшениці, ячменю, тритікале, ріпаку.

Середньоконкурентними рослинами вважаються посіви ярих культур ячменю, вівса, соняшнику, кукурудзи, люпину.

Слабо конкурентними - рослини ярої пшениці, зернобобових, льону);

ь система управління рослинними рештками;

ь науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні;

ь структура посівних площ (видова різноманітність культур);

ь строки, способи сівби та норми висіву; система удобрення (оптимальні строки сівби культури, глибина загортання насіння, густота стеблостою культури, обґрунтоване і раціональне удобрення);

ь технологія No-till;

ь хімічні заходи боротьби з бур'янами (застосування гербіцидів суцільної і селективної дії);

ь біологічні заходи боротьби.

Концептуальний підхід контролю бур'янів полягає у тому, що багаторічні є найбільш небезпечними, але їх можна повністю вивести з поля за кілька років.

Однорічні бур'яни є менш небезпечними, але вони розмножуються насінням, тому системою заходів можна лише зменшити рівень їх присутності на полі, але неможливо повністю їх вивести з поля.

У системі контролю однорічних бур'янів акцент робиться на використанні заходів, які забезпечують досягнення трьох цілей, пов'язаних із динамікою популяцій бур'янів насіннєвого способу розмноження:

зменшення кількості сходів бур'янів;

збільшення природної загибелі насіння бур'янів;

зменшення формування життєздатного насіння бур'янами.

При запровадженні системи No-till з використанням і повною довготривалою реалізацією підходу, який базується на знанні динаміки популяції бур'янів, можливе в подальшому зменшення застосування гербіцидів на 50%, в порівнянні з початковим.

Динаміка популяції усіх бур'янів визначається їх біологічними особливостями, екологічними вимогами та наявними ресурсами території. В однорічних бур'янів насіння є ключовим моментом динаміки популяції цих видів.

Основним показником довгострокової ефективності контролю однорічних бур'янів є динаміка ґрунтового банку їх насіння.

Тактична ефективність контролю популяції конкретного виду визначається зменшенням його чисельності в гербокритичний період - показник уникнення біологічної шкоди, та стратегічна - зменшенням формування життєздатного насіння.

5.2 Способи та строки внесення гербіцидів у посіви соняшника та сої

Залежно від форми препаратів розрізняють способи внесення: обприскування, обпилювання, розсівання гранул або сумішей гербіцидів з мінеральними добривами, внесення тканевими змочувачами верхівок рослин, внесення з поливною водою при зрошенні (гербігація).

Таблиця 5.2

Застосування найбільш поширених гербіцидів у посівах сільськогосподарських культур

Назва препарату

Норма витрати препарату, г, кг, л/га

Проти яких бур'янів

Спосіб та час оброблення

Соняшник

Гезагард 500 РУ

2,0-4,0

Однорічні дводольні та злакові бур'яни

Обприскування ґрунту до висівання, під час висівання або до появи сходів культури

Зелек Супер

0,4-1,0

Однорічні та багаторічні злакові бур'яни

Обприскування у фазі 2-6 листків у бур'янів

Стилет

0,4-1,8

-

Обприскування у фазі 2-6 листків у бур'янів або за висоти багаторічних бур'янів 10-20 см

Фюзілад Форте 150 ЕС

0,5-2,0

-

Обприскування у фазі 2-4 листків у бур'янів або за висоти багаторічних бур'янів 10-15 см

Харнес

1,5-3,0

Однорічні злакові та дводольні бур'яни

Обприскування ґрунту до висівання, під час висівання, після висівання але до появи сходів культури

Соя

Дуал Голд

1,2-1,6

Однорічні злакові та деякі дводольні бур'яни

Обприскування ґрунту до висівання або до появи сходів культур

Пантера

1,0-2,0

Однорічні та багаторічні злакові бур'яни

Обприскування у фазі 2-4 листків у однорічних бур'янів або за висоти багаторічних 10-15 см (незалежно від фази розвитку культури)

Півот

0,5-1,0

Злакові та однорічні дводольні бур'яни

Обприскування ґрунту до висівання, до сходів або після сходів у фазі 2-3 справжніх листків у гороху або 3-6 у сої

У разі застосування гербіцидів необхідно старанно підбирати наступні культури у сівозміні, щоб вони були нейтральними щодо післядії гербіциду.

У сівозміні важко уникнути негативної післядії гербіцидів, бо при їх внесенні створюється загальна несприятлива екологічна ситуація, яка часто призводить до негативного впливу на наступні культури сівозміни.

Розділ 6. Запобіжні (попереджувальні) заходи впливу на бур'яновий комопонент агрофітоценозів

6.1 Класифікація способів контролю забур'яненості

Безсистемне застосування гербіцидів викликає явище компенсації в структурі агрофітоценозів, коли місце чутливих до фітотоксичної дії препаратів видів займають стійкі види бур'янів.

У цілому для основних технологічних груп сільськогосподарських культур, вирощуваних у Лісостепу, характерні такі агротипи забур'яненості: на полях озимих зернових-кореневищно-малорічний із переваженням озимих і зимуючих видів; на полях ярих зернових і зернобобових -- коренепаростково-малорічний з домінуванням ярих ранніх і зимуючих; на полях просапних -- кореневищно-коренепаростково-малорічний із більшою участю ярих пізніх видів; на полях багаторічних трав -- мало річно-кореневищний та малорічно-коренепаростковий з істотною рясністю кореневищних коренепаросткових, озимих і зимуючих видів бур'янів.

Система заходів контролювання бур'янів повинна охоплювати всі прояви їх шкідливості та біологічних властивостей. Цьому найкраще відповідає система інтегрованих заходів, найповнішою із яких є система Манька.

Таблиця 6.1

Класифікація способів, заходів та засобів контролю забур'яненості сільськогосподарських угідь

Способи

Заходи

Засоби

Запобіжний

Організаційні:

Прогноз появи бур'янів, еколого-економічне обґрунтування заходів;

Очищення посівного матеріалу, підготовка органічних добрив;

Дотримання нормативних строків та якості польових робіт, які запобігають репродукції бур'янів на полях;

Знищення бур'янів на узбіччях доріг до їх цвітіння.

Екологічні:

Вапнування кислих ґрунтів;

Регулювання водного режиму ґрунтів;

Фітоценотичні (посилення конкурентоспроможності культурних рослин);

Карантинні.

Методика визначення забур'яненості полів;

Ме...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены