Луківництво та газони

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів та природокористування України

Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства

Факультет садово-паркового господарства і ландшафтної архітектури

Кафедра декоративного садівництва та фітодизайну

КУРСОВА РОБОТА

«Луківництво та газони»

Виконала: студентка 3 курсу 1 групи

Курінський С.М.

Перевірила: Корінько О.М.

Київ-2010

Зміст

Розділ І. Значення газонів та їх класифікація

Розділ ІІ. Еколого-біологічна характеристика основних газоноутворюючих трав

Розділ ІІІ. Технології створення газону

3.1 Створення газону шляхом висіву насіння

3.2 Створення газону посадкою вегетативних частин

3.3 Створення газону шляхом гідропосіву

3.4 Рулонний газон

Розділ IV. Розрахунок витрат на створення газонів

4.1 Розрахунок витрат на створення партерного газону площею 5000 м2

4.2 Розрахунок витрат на створення спортивного газону площею 1000 м2

4.3 Розрахунок витрат на створення мавританського газону площею 3000 м2

Розділ V. Догляд за газоном

5.1 Полив газонів. Способи і техніка поливу

5.2 Підживлення газонного травостою

5.3 Скошування газону

5.4 Захист газону від бур'янів, шкідників та хвороб

Висновок

Список використаної літератури

Розділ І. Значення газонів та їх класифікація

Газон (від франц. gazon - дернина) являє собою природний дерновий покрив, що складається в основному із багаторічних трав, що щільно зрослися. Значення газону в сучасному житті переоцінити важко. Його історія нараховує кілька тисячоріч. Найбільше поширення газони одержали в Англії, завдяки м'якому місцевому клімату.

Газон - невід'ємна частина зелених насаджень, без газону неможливе створення композицій з декоративних рослин. Крім того, самі по собі газони дивно привабливі, вони добре гармоніюють із навколишнім ландшафтом. Рівний, ласкавий шовковистий настільки, що хочеться шкірою відчути його чарівність. Насамперед, газон приваблює своєю декоративністю та вишуканою простотою. Він гарний як сам по собі, так і в якості фону, що візуально об'єднує в одне окремі елементи садової композиції. Зелене забарвлення газону пестить погляд, м'який трав'янистий килим сприяє відпочинку. Останнім часом газонам приділяють усе більшу увагу в садово-парковому мистецтві, тому що створення газону благотворно впливає на фізичне й духовне здоров'я людини.

Не всі знають, що смарагдова зелень трав не тільки заспокоює нерви, радує око, але й поліпшує мікроклімат ділянки. Коротко пострижена зелень газону сприяє інтенсивному випаровуванню вологи із ґрунту, в результаті чого створюється підвищена вологість приґрунтового шару. Внаслідок цього відбувається падіння температури, що досягає в спекотний час до 5-8 °С у порівнянні з мощеним покриттям. У дерновому шарі газону відбувається швидка мінералізація органічних речовин, що сприяє очищенню ґрунту від шкідливих мікроорганізмів.

Газон добре гасить вібрації та шуми, що виробляються транспортними засобами, сприяє поглиненню пилу, що приноситься з проїжджої частини. Коренева система газонної рослинності подавляє бур'яни, що в значній мірі сприяє очищенню ділянки. Добрий газон для дитячих ігор.

У наш час для газону використовується найбільш якісне насіння, що пройшло ретельну селекцію й добір протягом багатьох років. Завдяки цьому газонна трава довговічна, стійка до морозу й витоптування, швидко й рівномірно росте, утворюючи густий рівний покрив. Трава проростає рано навесні й до глибокої осені зберігає свій яскравий зелений колір.

Доглянутий газон створює особливу атмосферу затишку й надає ділянці завершеність і гармонійність.

Газони підрозділяють на звичайні, спортивні, спеціальні. Звичайні садово-паркові газони поділяються на партерні, звичайні декоративні, лучні та мавританські. Спортивні поділяються на такі типи: футбольні поля, ігрові майданчики, гольф-поля, іподроми.

Партерні газони зазвичай використовуються на більших просторах - у парках, скверах, перед житловими будинками й пам'ятниками. Це декоративні композиції, розташовані на ретельно спланованій горизонтальній поверхні і що складаються з найбільш типових газонних рослин і інертних матеріалів (пісок, цегельна й мармурова крихта, дрібна галька) або води. Партерні газони - найбільш якісні, їх ще називають класичними, а іноді - англійськими. Вони можуть мати суцільний трав'яний покрив або мистецьки виконаний малюнок-килим, що сполучає ділянки із травами й фігурами з товченої цегли, крихти, вугілля. Трави, які використовуються для створення такого газону повинні бути довговічними і протягом вегетативного періоду утворювати густий, рівномірно зімкнений травостій із яскравим зеленим забарвленням - багаторічні, низові трави із високою інтенсивністю кущіння, тонкою будовою пагонів, листків та кореневої системи - такі як: тонконіг лучний, мітлиця тонка й звичайна, костриця червона і різнолиста, однорічні та багаторічні злакові рослини, які використовуються як додатковий компонент для утворення газонної дернини на перший та другий роки вирощування.

Звичайні садово-паркові газони найпоширеніші. Створюються на великих і маленьких площах як у міській межі, так і в приватних садибах, парках, скверах. Відрізняються від партерногов травами, що висіваються - більш дешевими й менш довговічними, які все ж стійкі до витоптування, толерантні до шкідників та хвороб, тіневитривалі та мають високу інтенсивність пагоноутворення в умовах затінення. Ці газони вцілому менш декоративні, ніж партерні, але вони є стійкішими до біотичничних та абіотичних несприятливих факторів зовнішнього середовища, можуть виживати за умов мінімального догляду. Часто використовуються костриця овеча, к. валійська й к. лугова, тимофіївка лучна, тонконіг звичайний, тонконіг однорічний, т. дібровний, т. стиснутий, т. вузьколистий, райграс пасовищний, пажитниця багатоквіткова, п. багаторічна. Такі газони будуть виглядати красиво й навіть походити на партерні, якщо дотримувати одне правило: косити їх треба не рідше одного разу в тиждень.

Лучні газони характеризуються відносно нижчими вимогами до видового складу культур фітоценозів та мінімальною вартістю їх створення та утримання. Такі газони створюються шляхом підсіву насіння газонних трав до вже існуючих дикорослих травостоїв. До їх складу, крім злаків, можуть входити деякі види осоки та представники різнотрав'я. Важливою вимогою до складу є відсутність токсичних та алергенних видів рослин. Без належного догляду лучні газони забур'янюються та перетворюються на природні луки. Вони є найбільш стійкими до негативних факторів середовища через значну кількість видів, але їх декоративність доволі низька.

Мавританські газони - їх створюють на місці звичайних або лучних газонів шляхом підсіву суміші красиво квітучих однорічників, дворічників та багаторічників. Особливістю догляду за квітуючими газонами є нерегулярне скошування - 2 рази за сезон.

Види підбирають таким чином, щоб цвітіння їх, чергуючись, тривало протягом усього сезону з весни до осені. Він нагадує сільський луг із запашним різнотрав'ям, асортименти якого досить різноманітні. Це вітрогонка лісова і дібровна, примула, фіалка триколірна, чина весняна, купальниця європейська, живучка повзуча, віка, водозбір звичайний, люпин багаторічний, дзвіночки, маргаритка багаторічна, ірис, горець зміїний, вероніка довголиста, материнка, таволга, наперстянка пурпурна, сусак зонтичний, тигрові лілії, звіробій продірявлений, волошка луговий, валеріана лікарська, календула, коров'як, конюшина повзуча, флокс шиловидний, барвінок малий та і ін.

Для мавританських газонів можна використовувати також і трави: насамперед тонконіг лучний, мітлицю пагононосну, кострицю червону і овечу, райграс пасовищний, конюшину.

Спортивні газони створюються з трав, які повинні відповідати певним вимогам, головне з яких стійкість до витоптування, тобто відрізняються високою стійкістю до інтенсивних механічних навантажень. Спортивні газони відрізняються використанням низького еластичного дерну, стійкого до витоптування й розривання. Відрізнятися толерантністю до засухи і високою зимостійкістю. Застосовується для створення спортивних майданчиків і тому подібне.

Практично це площадки для змагань із трав'яною підосновою, що вимагає певного підбору трав у залежності від виду спорту, для якого газон призначений, а також від інтенсивності експлуатації. Головними компонентами в трав'яних сумішах для спортивних газонів є костриця червона, тонконіг лучний, райграс пасовищний. Залежно від призначення стадіону траву косять один або два рази в тиждень, а при необхідності навіть частіше. При регулярному догляді спортивний газон добре переносить інтенсивні й тривалі навантаження.

Газони спеціального призначення відіграють важливу роль при рекультивації зруйнованих ландшафтів: при задернінні укосів шосе і залізниць, електростанцій, укосів каналів, водоймищ і інших гідротехнічних споруджень, при задернінні аеродромів і ін. Для створення трав'яних покривів даної групи застосовуються ті ж трави, що й для створення звичайних і лугових газонів. Також до цієї групи варто віднести грунтовкривні покриття, які створюються на затінені або сильно освітлених ділянках з дефіцитом зволоження, на кам'янистих ділянках, на площах кар'єрів, що рекультивуються, смітників і т.п., де звичайно до моменту початку робіт відсутній ґрунтовий шар або він дуже незначний і характеризується мінімальною ґрунтовою родючістю. Застосовуються такі рослини: тимофіївка лучна, райграс пасовищний та однорічний, конюшину середню, кострицю червону та лугову, тонконіг лучний.

Розділ ІІ. Еколого-біологічна характеристика основних газоноутворюючих трав

газон трава підживлення полив

Рід Костриця Festuca - це багаторічні злаки, пластинка листків у яких пласка, напівзгорнена, зверху слабо-хвиляста чи більш-менш борозенчаста. Має великий природний ареал, володіє широкою екологічною амплітудою, характеризується великим поліморфізмом. Виділяють декілька представників, бо вони найчастіше використовуються в газонному покритті, бо мають високоякісні життєві показники.

Костриця лучна Festuca pratensis Huds

Багаторічний нещільнокущовий напівверховий злак із численними прикореневими яскраво-зеленими пагонами висотою 30- 100 см. Листові пластинки 0,3-0,6 см в ширину., плоскі, в основі зазвичай із серповидними вушками. Мітелки 6-20 см у довжину, з відносно короткими й не багатоколосковими гілочками; колоски 0,8- 1,5 см довжиною; нижні квіткові луски широколанцетні, голі, на верхівці гострі, але без ості.

Служить стійким і гарним матеріалом для створення міцних декоративних газонів. Стійка до частих скошувань, при стрижці рослина утворює нові пагони, створюючи яскраво-виражені низові газони. Висота скошування не нижче 4 - 4, 5 см. Без скошування квітконосні стебла можуть досягти висоти 90 см. Відноситься до швидкорослих, середньо посухостійких злаків. Морозостійка, навесні відростає рано, стійка проти ранніх і пізніх весняних заморозків. Костриця лучна добре росте на помірно вологих суглинних, глинистих ґрунтах, окультурених торфовищах. Тривалість її використання в травостоях при регулярному достатньому зволоженні 15 і більше років. У посушливі роки поливати не рідше, ніж один раз в 4-5 днів. Може рости в легкій півтіні, витримує слабке витоптування Масові сходи з'являються на 12 день. Сумісна з більшістю злакових трав.

Костриця червона Festuca rubra L.

Багаторічний, кореневищний, нещільнокущовий низовий злак. Відрізняється величезною розмаїтістю популяцій і форм, що мають широкий спектр забарвлення діапазон листків - від сизувато-зеленого з восковим нальотом до яскраво-зеленого. Тонкий густий темно-зелений трав'яний покрив відрізняється декоративністю.

Проявляє достатню стійкість до токсичних викидів навіть у безпосередній близькості від забруднюючих об'єктів. Костриця червона: значно засухо-, жаро-, газо- і димостійка, стійка до фтору й сірчистих сполук. Є дані, що костриця червона проявляє також високу стійкість до високих концентрацій хлору, окислів азоту, окису вуглецю. Проявляє високу стійкість до грибних захворювань і, насамперед, до іржі й борошнистої роси. У травосумішах при сприятливих умовах їй належать найбільша конкурентна потужність, пластичність і стійкість, починаючи із другого року життя. Дернина костриці червоної має значну щільність і пружність.

Костриця червона добре переносить регулярні скошування, однак не витримує постійного скошування нижче 2, 5-5- 3,0 см (оптимальна висота скошування 4-4,5 см ). Здатна зберігати темно-зелений колір пружних глянцевих листків навіть у періоди посухи. У травостої костриці червоної переважають численні розеточні прикореневі вегетативні пагони з вузькими (1,5-2 мм), уздовж складеними листовими пластинками 30- 60 см у висоту, завдяки яким формується травостій значної щільності-до 200 пагонів на 1 дм2.

Кращими ґрунтами, на яких костриця червона утворить густий соковито-зелений травостій і міцну еластичну дернину, є пухкі, добре дреновані, багаті перегноєм, досить вологі супіщані й легкі суглинкові ґрунти. На важких глинистих ґрунтах, що містять багато карбонатів, розростається повільно, формує зріджений купинистий травостій. Костриця червона вимагає ґрунт з нейтральною реакцією, мириться зі слабокислою і слаболужною реакцією середовища і змінним забезпеченням вологою ( рН - у межах 5,0 - 6,0 ). Витримує періодичне затоплення. Восени низькоскошений травостій іде під сніг зеленим. Рослина зимостійка, не страждає від крижаної кірки. При гарному догляді росте на одному місці до 10 років. Рекомендується для високо декоративних газонів у різноманітних екологічних умовах.

Костриця овеча Festuca ovina L.

Багаторічний щільнокущовий низовий злак з вузькими численними листками. Коренева система гарно розвинена, міцна, мичкувата,; висота 20-60 см висотою. Листки майже волосовидні, більш-менш шершаві, на поперечному розрізі сплюснуто-целіндричні. Полуденний злак-ксерофіт, морозостійкий, дуже посухо-витривалий; навесні рано рушає в ріст, росте повільно. Довговічна, добре переносить витоптування й низьке скошування. У посушливих умовах є коштовним компонентом у травосумішах для звичайних і лугових газонів і для дернових покриттів різного призначення.

Костриця східна Festuca orientalis

Багаторічна короткокорневищна рослина висотою 50-120 см. Стебла прямостоячі, голі, гладкі. Листки лінійні, плоскі, шириною до 7 мм, по краях, і зверху по жилках шорсткуваті; язичок короткий.

Морозостійка, витримує значне засолення ґрунту, чутлива до добрив та штучного зрошення, гігрофіт. Цей вид пов'язаний із дерново лучними солончаковими та болотистими грунтами. Цвіте в травні-липні.

Костриця різнолиста Festuca heterophylla

Щільнокущовий напівверховий злак, стебла товсті 60-120 см заввишки. В 1-й рік вона утворює велику кількість укорочених вегетативних пагонів і прикореневих листків. Листки тонкі, вузькі, різні по ширині й довжині, соковиті, темно-зелені, формують високо декоративний, шовковистий травостій. Відрізняється раннім весняним відростанням. Під зиму йде із зеленим травостоєм.

Костриця різнолиста утворює густу потужну сильно розгалужену мичкувату кореневу систему, що формує м'яку дернину, що добре скріплює ґрунт. Генеративні пагони костриці різнолистої прямі, у нижній частині дугоподібно вигнуті, тонкі блискучі, без листків. Цвіте наприкінці травня - початку червня, насіння дозріває наприкінці червня - початку липня.

Добре відростає після скошування, а після механічних ушкоджень добре відновлюється. Росте на різних ґрунтах, але надає перевалу більш багатим, помірно вологим. Цей вид морозостійкий, стійкий до витоптування й вирощування в умовах затінення.

Костриця валійська Festuca valesiaca

Щільнокущовий злак, листки і стебла якого вкриті восковим нальотом. Стебла тонкі, низькі, висотою 30 см. Листки вузькі шершаві, короткі. Післяполуденний злак, гарно росте на ущільнених ґрунтах, посухостійкий.

Рід Тонконіг Роа - близько 500 видів цього роду, переважно мезофільні лучні й лісові рослини, поширені у всіх нетропічних зонах земної кулі, а також у високогір'ях тропіків. Ряд видів може використовуватися в декоративних цілях, головним чином як газонні рослини.

Багаторічні, рідко однорічні рослини 10-130 см висотою, з повзучими підземними пагонами або без них. Стебла прямостоячі. Листкові пластинки лінійні, плоскі, рідше уздовж складені. Мітелки більш-менш розкидисті, зазвичай 4-15 см довжиною; колоски 0,2-0,6 см довжиною, з 2-7 квітками; нижні квіткові луски ланцетно-яйцеподібні або широколанцетні, з килем, з 5 (3) жилками, завжди без остей. Добре росте на помірно збагачених ґрунтах, переважно ксерофіти. Після скошування дуже швидко відростають.

Тонконіг вузьколистий Poa pratensis subsp. angustifolia

Щільнокущовий напівверховий злак, пагони 5-80 см висотою. Зовнішні листки зазвичай згорнуті, рідше плоскі шириною до 2 мм, довжиною 15-20 см. Доволі витримує засолення ґрунтів, посухостійкий вид. використовується дуже мало через відсутність достатньої кількості насіння. Один з найповільніше ростучих злаків. У газонному травостої зберігається при помірному поливі не менше 9 років. Стійкий до витоптування. Використовується у південних районах України.

Тонконіг лучний Poa pratensis L.

Це багаторічний низовий корневищний або корневищно-нещільнокущовий злак, що утворює рівну компактну пружну дернину й гарний густий інтенсивно-зелений однорідний травостій висотою 20- 40 см.

Вимагає середньозволожених, досить родючих, аерованих супіщаних й суглинистих ґрунтів. До температурних умов не невимогливий. Характеризується високою зимостійкістю, Чудово витримує суворі зими й заморозки в період вегетації. Відносно стійкий до ґрунтової посухи. Під час тривалої літньої посухи рослини без поливу можуть підгоряти. Тонконіг лучний характеризується, як рослина дуже чутлива на додаткове зрошення. Після скошування відростає добре, рівномірно. Володіє середньою тіневитривалістю. При сприятливих умовах зберігається в травостоях 15 років і більше. Тонконіг луговий витримує тривале затоплення поталими водами. Краще росте при заляганні ґрунтових вод на глибині 0,5 - 1,0 м. У перший рік життя тонконіг лучний відрізняється вповільненим темпом ростових процесів. Повного розвитку тонконіг луговий досягають тільки на 2 - 3 рік життя. Проявляє достатню стійкість до токсичних викидів, навіть у безпосередній близькості від забруднюючих об'єктів. Дуже чутливий до кислотності ґрунту ( рН - у межах 5,5 - 6,5) До засолення ґрунту ставиться негативно. Відрізняється довговічністю, травостій витривалий до витоптування.

Тонконіг лісовий Poa nemoralis L.

Багаторічний напівверховий злак 25-80 см висотою з нещільнокущовим типом кущіння, що утворює пухкі дернини. У рік посіву темп росту й розвитку порівняно високий, повного розвитку досягає на 2-й рік, тривалість життя в травостої 5-6 років. Стебла з 3-5 розставленими вузлами. Листкові пластинки 0,1-0,4 см шириною, плоскі; язички листків до 0.8 мм довжиною. Мітелки більш-менш розкидисті, із сильно шорсткуватими гілочками; нижні квіткові луски з трьома жилками, у нижній частині жилок коротковолосисті, в основі з невеликим пучком довгих звивистих волосків; вісь колоска більш-менш волосиста. Цвіте влітку. Рушає в ріст рано навесні. Восени припиняє ріст пізно й іде під сніг зеленим. Віддає перевагу затіненим ділянкам і відносно багатим ґрунтам. Це один з газонних злаків, що може добре рости в тіні кущів і дерев на підживлених ґрунтах. Рекомендується для створення газонів лучного типу в парках і лісопарках переважно в тіні, під пологом лісових насаджень, а також газонів партерних і звичайних в умовах затінення. Використовується рідко через украй слабку стійкість до витоптування й частого скошування.

Тонконіг болотний Poa palustris L.

Багаторічний злак корневищно-нещільнокущового типу кущіння. У рік посіву ріст і розвиток уповільнений, повного розвитку досягає на другий рік, тривалість життя в травостої 5-7 років.

Добре переносить скошування, утворюючи витончений декоративний травостій. Стійкий до підвищеного зволоження, до низьких температур, до витоптування. Погано переносить тривалу посуху, віддає перевагу родючим ґрунтам. Рекомендується для створення звичайних і лугових газонів в умовах підвищеної вологості.

Тонконіг звичайний Poa trivialis L.

Багаторічний напівверховий кореневищний злак. Утворює густий яскраво-зелений травостій, однак за ступені вегетативного розвитку значно поступається тонконогу луговому.

Повного розвитку досягає на 2-й рік, тривалість життя в травостої до 7 років. Відростання після скошування вповільнене. Вимогливий до вологи й ґрунтів, тіневитривалий, стійкий до знижених температур, до витоптування. Рекомендується для створення газонів звичайного й лугового типів, у складі травосумішей, а також газонів спеціального призначення.

Тонконіг стиснутий Poa compressa L.

Багаторічний низовий довгокореневищний злак. Рослини рано відростають навесні й ідуть у зиму зеленими. Травостій однорідний, густий. Тонконіг стиснутий невимогливий до умов виростання, стійкий до посухи, низьких температур. Добре росте на піщаних, глинистих і кам'янистих ґрунтах. Рекомендується для створення довголітніх газонів лугового типу, а також спеціального призначення. Перспективний для задерніння укосів.

Рід Мітлиця Agrostis- багаторічні рослини висотою 50 - 70 см, переважно кореневищні та нещільнокущові. Листки зверху більш-менш ребристі, знизу жилки вип'ячуються.

Мітлиця собача Agrostis canina L.

Рослина 20-70 см висотою, що утворює невеликі дернинки без повзучих кореневищ, але нерідко зі сланкими надземними пагонами. Мітелки під час цвітіння розкидисті, із шорсткуватими гілочками; нижні квіткові луски майже завжди з колінчаста зігнутими остями, що відходять від їхньої спинки, рідко без остей; верхні квіткові луски більш ніж в 6 разів коротші нижніх, звичайно помітні лише при сильному збільшенні. Росте на різних ґрунтах. Віддає перевагу перезволоженим бідним торф'янистим ґрунтам. Рослина морозостійка, розмножується як генеративним, так і вегетативним шляхом, виносить півтінь, стійка до бур'янів. У перший рік після сівби росте повільно. Повного розвитку досягає на 3-й рік життя.

Мітлиця гігантська Agrostis gigantea Roth = A. alba auct.

Рослини 30-100 см висотою, що звичайно утворює досить пухкі дернини з повзучими кореневищами. Листові пластинки 0,1-0,6 см шириною; язички верхніх стеблових листків 0,1-0,5 см довжиною.

Мітелки під час цвітіння розкидисті, із сильно шорсткуватими гілочками; нижні квіткові луски без остей; верхні квіткові луски звичайно менш чим в 2 рази коротші нижніх.

Мітлиця гігантська в 1-й рік життя росте повільно, повного розвитку досягає на 3-й або навіть 4-й рік після висіву насіння. У травостої зберігається 8-10 років. Рослина морозостійка, незасухостійка, затінення переносить погано, до ґрунтів невибаглива. Найкраще росте на вологих, досить багатих суглинкових і супіщаних ґрунтах. Стійкість до витоптування середня. Добре переносить часте скошування, відростає добре й рівномірно. При своєчасному скошуванні мітлиця гігантська (біла) утворює густий ясно-зелений килим. Можна застосовувати при створенні газонів різного призначення. У травосумішах бажано використовувати цей злак з видами, що мають ясно-зелене забарвлення листя, тому що разом з яскраво й соковито-зеленими листками інших видів, утворює строкатість.

Мітлиця пагононосна Agrostis stolonifera L. = A. stolonizans Bess.

Багаторічний злак 15-120 см висотою, без кореневищ, але звичайно зі сланкими, що укорінюються у вузлах, надземними пагонами. Листки плоскі, невеликого розміру 0,1-0,3 см шириною. Мітелки під час цвітіння розкидисті, але відносно вузькі, із сильно шорсткуватими гілочками; нижні квіткові луски без остей; верхні квіткові луски в 2- 2,5 рази коротші нижніх. До ґрунту мітлиця пагононосна невибаглива. Може рости на супіщаних і суглинних ґрунтах; добре виростає на засолені. Це вологолюбний злак. У посуху на незрошуваних газонах 85% листків підсихають, і тільки 3-4 молодих листки залишаються зеленими, газони втрачають декоративність, але рослини зберігають досить високу життєвість. Мітлиця пагононосна цілком зимостійка, але більшість її пагонів протягом зими відмирають. Вона теплолюбна, і навесні відростає пізніше, а восени закінчує вегетацію раніше, ніж інші газонні трави. Стійка до частого скошування, відростає повільно.

Мітлиця тонка Agrostis tenuis Sibth. = A. vulgaris With. = A. capillaris auct.

Багаторічний низовий кореневищно-нещільнокущовий злак 15-85 см висотою, що утворюють пухкі дернини з повзучими кореневищами. Листкові пластинки лінійні, плоскі, шершаві по всій поверхні 0,8-4 мм шириною; язички верхніх стеблових листів 0,4-1,5 мм довжиною. Колінчасто висхідні вегетативні пагони тонкі, вкорочені, густооблистнені.

Навесні рушає в ріст трохи пізніше, ніж інші газонні трави. В 1-й рік життя росте повільно, повного розвитку досягає на 3-й рік після висіву насіння. Продовжує ріст до глибокої осені, до перших морозів. Під сніг іде в зеленому виді. Стійка до витоптування. Скошування переносить добре, відростає рівномірно, хоча не дуже швидко. Чудова рослина для газонів, що скошуються регулярно. Утворює трав'янистий покрив сірувато-зеленого кольору, маловибаглива до ґрунтів і вологи. Добре росте на сухих ґрунтах. При добриві й вапнуванні зникає із травостою газону. На вологих, з тонким шаром гумусу ґрунтах можна використовувати мітлицю, де вона утворить густу низьку, що переносить витоптування дернину. Легко адаптується до змін умов вирощування.

Рід Пажитниця Lolium - це багаторічні або однорічні рослини із блискучими листками, що мають різні характеристики та вимоги до ґрунтів та вологи.

Пажитниця багаторічна (пасовищна) Lolium perenne L.

Багаторічний, швидкорослий, напівверховий, нещільнокущовий злак, коренева система густо мичкувата, глибоко проникає в ґрунт. Генеративні пагони прямі або колінчасто висхідні висотою 15-65 см. Вегетативні пагони вкорочені, сильно облиснені. Утворює численні короткі пагони з ніжними, яскраво-зеленими блискучими листками й створює килимовий газон прекрасної якості. Відноситься до числа швидкорослих злаків, сходи з'являються на 5-13 день залежно від часу посіву, вологості й температури. Незабаром після посіву закриває ґрунт зеленими пагонами, захищаючи верхній шар ґрунту від висихання, за що і високо цінується.

Добре відростає після скошування, але вимагає рясних добрив, зимостійкість низька, стійкість до витоптування середня, затінення переносить погано. Тривалість життя в пажитниці багаторічної не перевищує 4-5 років. Рекомендується для створення звичайних лугових газонів, для партерних газонів він застосовується при необхідності прискореного формування трав'яно-дернового покриву.

Пажитниця багатоквіткова Lolium multiflorum

Однорічний напівверховий нещільнокущовий злак висотою 20-65 см. Листки більш-менш шершаві, плоскі. Ранковий злак із низькою морозостійкістю. Використовується для створення звичайних та лучних газонів.

Рід Житняк Agropyron. Назва: походить від грецьких слів «агріос» (дикий) і «пурос» (пшениця) - «дика пшениця».

Hараховує понад 100 видів (включаючи близький рід пирій - Elytrigia Desv.), широко розповсюджених у нетропічних зонах Північної півкулі.

Житняк гребінчастий Agropyron cristatum (L.) Beauv.

Багаторічник 25-70 см висотою, що утворює досить густі дернини без повзучих кореневищ. Листові пластинки 0,1-0,7 см шириною, плоскі або нещільно уздовж згорнуті. Колоски короткі й широкі, 1,5-6,5 см довжиною і 1-2,2 см шириною, гребеневидні.

Використовується для створення газонів у чистій культурі або в суміші з іншими злаками.

Розділ ІІІ. Технології створення газону

Створення газону будь-яким способом починається з основної підготовки ділянки. Проводиться очищення території від аварійних і сухостійних дерев, корчування пнів, видалення порослі й сторонніх включень. Далі приступають до вертикального планування ділянки, сутність якого зводиться до забезпечення необхідних ухилів для стоку поверхневих вод, а також зрізання виражених бугрів і засипання поглиблень ґрунту. Паралельно із цим проводиться глибоке розпушування (не менш 30 см). Після цієї підготовчої роботи насипають і розрівнюють рослинну землю шаром 10-20 см. При основній підготовці ґрунту під газони вносяться органічні (торф) і мінеральні добрива, з рівномірним забиванням в 20 см шарі ґрунту. Остаточне планування ділянки закінчується прикочуванням ґрунту.

Способи створення газонів

Способи створення газонів. Існує кілька способів створення газонів: висів насіння, гідропосів, розкладка рулонної дернини, посадка вегетативних частин.

1. Рулонний газон - це найшвидший спосіб одержання готового газону. У результаті укладання підготовленої дерни, відразу ж одержується готовий газон, але, на жаль:

а) він менш довговічний, ніж отриманий шляхом посіву;

б) при укладанні рулонного газону необхідно забезпечити ідентичність верхнього шару підготовленого ґрунту й ґрунту дернини;

в) не можна баритися з настиланням готового газону. У рулоні він може зберігатися не більше 3 - 5 діб.

2. Посів газону насіннями:

а) це значно більше дешевий спосіб одержання газону, ніж рулонний;

б) цей газон більше довговічний;

в) рослинам з перших етапів життя набагато краще адаптуються до природних умов ділянки;

г)недоліком є те, що від посіву до утворення газону пройде не один тиждень, і все це час за ним необхідний особливо ретельний догляд.

3. Гідропосів

а) швидке і майже стовідсоткове проростання насіння.

б) легке створення газонного покриття на важкодоступних ділянках, крутих схилях;

в) має всі переваги звичайного висіяного газону.

4. Посадка вегетативних частин

а) використовуються цінні газоноутворювачі, насіннєва продуктивність яких низька.

б) має обмежені строки висадки вегетативних частин.

в) має велику трудомісткість.

3.1 Створення газону шляхом висіву насіння

Висів насіння - найпростіший і доступний спосіб створення газону. Заощаджуються не тільки гроші, але й сили. Рослинам легше з перших етапів життя адаптуватися до ґрунтових і природних умов на ділянці.

Висів насіння можна проводити із ранньої весни до пізньої осені. Суміші насіння очищені від насіння бур'янів і інших небажаних рослин.

Посів. Безпосередньо перед посівом необхідно провести розпушування верхнього шару ґрунту за допомогою граблів. Посів трав проводиться механізовано або вручну. Насіння, приготовлене для висіву на конкретній ділянці необхідно розділити на дві половини й висівати кожну половину по всій ділянці у взаємно перпендикулярних напрямках. Висіяне насіння ретельно зашпаровується в ґрунт за допомогою граблів. Після посіву для забезпечення контакту насіння з ґрунтом і створення умов для набрякання й проростання насіння необхідно провести прикочування ґрунту. Істотно підвищує польову схожість газонних трав мульчування - нанесення на поверхню засіяної ділянки невеликого шару (до1 см) торфу або перепрілої тирси. Мульчування зменшує втрати вологи, запобігає видуванню насіння і поїдання частини насіння птахами.

3.2 Створення газону посадкою вегетативних частин

Це найменш поширений спосіб створення газонів. Ним користуються для створення чистого однорідного травостою газону на невеликих площах.

Для вегетативного розмноження використовуються надземні пагони, кореневища, а також цілі кущі, розділені на частини. Пагони, кореневища рослин розрізають на шматочки з 3- 4 вузлами і розсаджуються в шаховому порядку на відстань 5- 7 см. До вкорінення ділянка щодня рясно поливається. Для створення такого газону можуть бути використані: мітлиця біла, м. собача, свинорий пальчастий, тонконіг лучний, костриця червона, конюшина біла та інші.

Кращий час посадки кореневищ та кущів дернини у період найбільш інтенсивного пагоноутворення трав, який в умовах Полісся і Лісостепу має 2 максимуми: весняно-літній з 15 травня - 15 червня та літньо-осінній - 15 серпня - 15 вересня.

Серед трав які розмножуються вегетативно є цінні газогоутворюючі. Насіннева продуктивність у цих видів низька, тому влаштування газонів вегетативними частинами у даному випадку є неминучим засобом і його можна проводити досить успішно.

3.3 Створення газону шляхом гідропосіву

Сучасні технології пропонують благоустрій і озеленення територій нового рівня. Однією з найбільш перспективних технологій озеленення є гідропосів. Створення газону методом гідропосіву дозволяє швидко створювати захисний трав'яний покрив на великих територіях і у важкодоступних, незручних для роботи місцях, таких як круті схили, укоси доріг, пустирі. Особливе суспільне й екологічне значення має благоустрій і озеленення смітників і териконів гірських порід.

Секрет успіху технології, криється у використанні запатентованих компонентів, які дозволяють прискорити проростання насіння, забезпечити сіянці необхідними поживними речовинами на перших етапах росту, зберегти вологу, надійно закріпити насіння на поверхні крутих схилів. Добавка натуральних барвників не тільки відразу надає озеленюваній території естетичного вигляду, але й дозволяє при посіві не допускати пропусків.

При гідропосіві насіння проростає швидше та рівномірніше й значно знижуються трудовитрати, ніж при звичайному висіві насіння. Латексна плівка зберігається протягом 20-40 днів, що забезпечує швидке й дружне кущіння злаків.

Гідропосівна машина змішує разом: насіння, воду, добрива, клей, гідогель, мульчу й створює розчин. Розчин під високим тиском через шланг розпорошується, дозволяючи охопити всі види місцевості, створити високоякісний газон, як на рівних поверхнях, так і на укосах із крутістю до 50°, вести роботу у важкодоступних місцях. Після нанесення спецсуміші через 2-3 години розчин висихає, він створює кірку над землею. Під нею утворюється мікроклімат, що створює сприятливі умови для проростання насіння. Кірка захищає насіння від вивітрювання, змиття під час дощу й поїдання птахами. У результаті газон не тільки виконує функції сугубо практичні, тобто запобігає ерозії ґрунту, але має декоративний вигляд. Через 4-10 днів з'являються сходи газонної трави.

Спецсуміш для гідропосіву складається з:

* Мульчуючого матеріалу, пофарбованого екологічно чистими барвниками для візуального сприйняття якості нанесення під час роботи (відсутність пропусків, рівномірність).

* Гідрогель - утримує, накопичує й поступово віддає вологу, перешкоджає перегріву ґрунту.

* Клейковина - екологічно чиста речовина, що є сполучним матеріалом для мульчуючих компонентів.

* Комплексні добрива, структуризатори, поліпшувачі ґрунту.

* Травосуміш, спеціально підібрана для конкретних умов зростання.

3.4 Рулонний газон

Рулонний газон - це готовий дворічний газон у рулоні, покладений рядами. Рулонний газон відрізняється способом створення. Настилання рулонного газону - найшвидший з існуючих прийнятих способів створення газону, але є і самим дорогим. Усього за кілька тижнів виходить цілком сформований, готовий до використання газон, якому не загрожують проблеми, що підстерігають молоді сходи: чорна ніжка, птахи, кішки й однолітні бур'яни. Немає необхідності ретельно рихлити ґрунт, дернина відразу оформлює голу ділянку, при цьому границі нового газону виражаються дуже чітко. Готовий газон реалізується в рулонах по 2 х 0,4 м. Укладають готовий газон відразу після його доставки. Смуги готового газону розташовують у шаховому порядку, так щоб їхні краї стикалися один з одним. На похилій поверхні готовий газон розміщається вздовж схилу й при необхідності фіксується кілочками. Після остаточного укладання газон необхідно прикотити, для щільного прилягання до поверхні землі. Відразу після укладання необхідно полити газон. У перший тиждень, потрібно проводити регулярний і рясний полив газону, зранку і ввечері. При цьому за один тиждень, на кожний кв.м. поверхні газону може піти до 40 літрів води. На другий тиждень поливати треба вже раз у два дні, а на третю - раз у три дні. Потрібно також проводити регулярну й своєчасну стрижку й підживлення. Якщо всі умови будуть дотримані, то приблизно до кінця місяця рулонний газон повністю приживеться.

Розділ IV. Розрахунок витрат на створення газонів

4.1 Розрахунок витрат на створення партерного газону площею 5000 м2

Склад травосуміші для створення партерного газону:

- тонконіг лучний - 40%;

- пажитниця багаторічна - 20%;

- гребінник звичайний - 30%;

- костриця червона - 10%

Обрахунок маси насіння окремого компонента проводиться за формулою

де N - норма висіву насіння в монокультурі при 100% схожості, кг/га;

P - участь даного виду у травосуміші, %;

D - господарська фактична схожість насіння, 100%.

Тонконіг лучний Х=кг/га.

Пажитниця багаторічна Х=кг/га.

Гребінник звичайний Х кг/га

Костриця червона Х=кг/га.

Коефіцієнт для зведення отриманих мас насіння до відповідної площі:

.

S=5000 м2

Використовуючи отриманий коефіцієнт приводимо до заданої площі маси насіння вказаних трав:

- тонконіг лучний 57·0,5=28,5 кг;

- пажитниця багаторічна 56·0,5=28 кг;

- гребінник звичайний 32·0.5=16 кг;

- костриця червона 56·0,5=28 кг.

Загальна маса насіння на створення партерного газону складає: 28,5+28+16+28=100,5 кг.

4.2 Розрахунок витрат на створення спортивного газону площею 1000 м2

Склад травосуміші для створення партерного газону:

- тонконіг лучний - 50%;

- пажитниця багаторічна - 20%;

- костриця червона - 30%.

Обрахунок маси насіння окремого компонента проводиться за формулою

де N - норма висіву насіння в монокультурі при 100% схожості, кг/га;

P - участь даного виду у травосуміші, %;

D - господарська фактична схожість насіння, 100%.

Тонконіг лучний Х=кг/га.

Пажитниця багаторічна Х=кг/га.

Костриця червона Х=кг/га.

Коефіцієнт для зведення отриманих мас насіння до відповідної площі:

.

S=1000 м2

Використовуючи отриманий коефіцієнт приводимо до заданої площі маси насіння вказаних трав:

- тонконіг лучний 57·0,1=5,7 кг;

- пажитниця багаторічна 56·0,1=5,6 кг;

- костриця червона 56·0,1=5,6 кг.

Загальна маса насіння на створення партерного газону складає: 5,7+5,6+5,6=16,9 кг.

4.3 Розрахунок витрат на створення мавританського газону площею 3000 м2

Склад травосуміші для створення мавританського газону:

- тонконіг лучний - 50%;

- пажитниця багаторічна - 30%;

- насіння квіткових рослин (однорічних і багаторічних) - 20%.

Обрахунок маси насіння окремого компонента проводиться за формулою



де N - норма висіву насіння в монокультурі при 100% схожості, кг/га;

P - участь даного виду у травосуміші, %;

D - господарська фактична схожість насіння, 100%.

Тонконіг лучний Х= кг/га.

Пажитниця багаторічна Х= кг/га.

Насіння квітів Х= кг/га.

Коефіцієнт для зведення отриманих мас насіння до відповідної площі:

.

S=3000 м2

Використовуючи отриманий коефіцієнт приводимо до заданої площі маси насіння вказаних трав:

- тонконіг лучний 57·0,3=17,1 кг;

- пажитниця багаторічна 83·0,3=24,9 кг;

- насіння квітів 1·0,3=0,3 кг.

Загальна маса насіння на створення партерного газону складає: 17,1+24,9+0,3=42.3 кг.

Розділ V. Догляд за газоном

Основним елементом декоративного оформлення присадибної ділянки, своєрідним тлом для всіх ландшафтних і архітектурних форм є газон. Адже гарний рівний газон прикрасить будь-яку ділянку, а поганий вигляд газону буде псувати враження навіть від самих чудових і дорогих елементів ландшафтного й архітектурного дизайну.

Показниками високоякісного газону є:

- яскравий, однорідний зелений колір;

- стійкість до витоптування;

- утворення щільної дернини;

- швидке відновлення після навантажень;

- придушення бур'янів травами;

- стійкість трав до хвороб

Звичайно, найважливішим фактором відмінного газону є правильна підготовка ґрунту й грамотне виконання всіх необхідних робіт з його закладки. Однак, навіть у тому випадку, якщо підготовка була проведена ідеально, якість і довголіття газону будуть залежати від наступного догляду за ним.

Догляд за газоном складається з ряду заходів, частина з яких потрібно проводити регулярно (стрижка, підгодівля добривами й т.п.), а частина - залежно від погодних умов і стану газону (полив, очищення газону від сміття й т.п.).

5.1 Полив газонів. Способи і техніка поливу

Будь-який газон має потребу в додатковому поливі. Не поливаючи газон, неможливо зберігати його в належному стані. Якщо протягом місячної посухи не поливати газон, на ньому обов'язково з'являться «дірки» у вигляді відмерлого газону. Але це не значить, що інколи можна обійтися без поливу. На недостатньо зволоженому газоні бур'яни починають поступово витісняти газонні трави.

У звичайний час газон необхідно поливати один раз у тиждень, у посушливий період до 2-х раз. Занадто частий полив газону шкодить травам, також шкідливе легке зволоження поверхні газону. Вода повинна проникати на 10 см у глибину ґрунту.

Щоб визначити чи потребує газон поливу чи ні, досить пройтися по ньому: якщо після проходу прим'ята трава відразу не піднімається, то настав час поливати. Ще вірною ознакою є зміна кольору трави. Суха трава має тьмяний, сірий відтінок або, якщо газон доведений до критичного стану - бурий. У цьому випадку терміново потрібний рясний полив газону.

Рекомендується уникати щоденного поливу газону в суху погоду. Це гальмує ріст бічних коренів і розвиток кореневої системи в глибину. Краще проводити полив з інтервалом в 3-5 днів або при явних ознаках нестачі вологи. Слід враховувати той факт, що швидке висихання ґрунту може відбуватися через поганий стан дернини і нестачу в ній поживних речовин.

Полив особливо необхідний після підстригання, підживлення і підсівання. Після стрижки достатня кількість вологи пришвидшує відновлення газону, трава стає яскраво-зеленою і свіжою. Полив після підживлення необхідний для розчинення у воді поживних речовин й кращого їхнього засвоєння кореневою системою рослин.

Після підсівання полив сприяє як найшвидшому набубнявінню і проростанню насіння.

Щоб знизити випаровування вологи в денні години газон варто поливати ввечері. У нічний час волога добре всмоктується в грунт і добре засвоюється корінням. Поливати газон потрібно рясно, але в той же час не допускати утворення на ньому калюж. При поливі витрата води має становити не менше 10 л води на 1 м2.

Існує багато способів поливу: за допомогою лійки, стаціонарних наземних і підземних систем, системами з електронним контролем. Останнім часом з'явилось багато зрошувальних систем, що складаються з розприскувачів різного призначення, за допомогою яких можна здійснювати, як струменевий, так і краплинний полив газонів. Вибір певних систем зрошування залежить від рельєфу місцевості. Необхідно пам'ятати, полив повинен здійснюватись краплинним способом, а не струменем зі шланга, інакше на газоні будуть утворюватись вимивини.

5.2 Підживлення газонного травостою

Газон на виснаженому ґрунті росте слабкий, нездатний протистояти хворобам і витоптуванню. Коренева система такого травостою слабко розвинена й вона не може довго витримувати посуху. Щоб відновити втрачені поживні речовини, необхідно регулярно підживлювати газон. Регулярне внесення добрив дуже позитивно позначається на стані газону. Якщо щотижня підживлювати газон, позитивний ефект буде помітний уже через місяць: трава стане більше густою і міцною, зникнуть невеликі прогалини на газоні.

Вибираючи добриво, увагу варто звернути на його склад. У складі комплексних газонних добрив обов'язково повинні бути азот (N), фосфор (P) і калій (K).

Особливості догляду за газоном - вносити такі добрива треба з весни до початку осені. У вересні-жовтні, коли трава перестає рости, вносити азот не можна, тому що він служить стимулятором росту. У цей час дуже корисно застосовувати спеціальне осіннє добриво, у складі якого відсутній азот.

Замість дорогого добрива для газону можна використовувати продукт типу «Гроумор», що зміцнює траву, не роблячи її більш зеленою і не занадто прискорюючи її ріст (хоча всі добрива прискорюють ріст трави). Партерному газону, щоб він мав гарний вигляд, потрібні регулярні підживлення.

Будь-який газон, навіть якщо він росте на бідному ґрунті й страждає від недоліку живлення, легко відновити регулярними підживленнями. На весну й літо потрібно добриво з більшим змістом азоту, щоб стимулювати ріст листів. Його вносять із середини весни до кінця літа. (Добриво із продовженою дією вносять один раз навесні, і воно діє все літо.) Ранньою осінню потрібна підгодівля фосфатами, що зміцнюють кореневу систему; однієї підгодівлі досить.

Добриво для газонів випускають рідким або в гранулах. Гранули можна розкидати рукою, але розподіл буде нерівномірним, що позначиться на результатах. Рідким добривом поливають із лійки, а в деяких випадках - розприскують зі шланга з розсіювачем.

Варто сказати, що гранульоване добриво не можна вносити в посушливий час. Якщо дощу немає вже тривалий час, то перед підживленням варто полити газон і дочекатися, поки він висохне.

5.3 Скошування газону

Ніяка інша робота з догляду за газоном не займає стільки часу, скільки стрижка. І разом з тим, стрижка газону є самою відповідальною операцією з тих, що проводить рядовий садівник.

Регулярна й правильна стрижка дуже корисна будь-якому газону, тому що трави, що перебувають у ньому, набувають карликової форму росту, і необхідні мінеральні речовини в більшій мірі починають надходити до коріння, що сприяє утворенню гарної щільної дернини. Ще грамотна стрижка газону сприяє вимиранню багатьох видів бур'янів. Стрижка також впливає на склад газону.

Висота скошування може коливатися від 3-х до 6-ти см. Звичайний газон зазвичай стрижуть на висоту приблизно 5 см, партерний газон підстригають на 3-4 см. Завищувати або занижувати висоту скошування, характерну для даного газону, не варто. При постійному заниженні можливе збривання трав, що небезпечно для їхнього життя, а при частому завищенні по газоні можуть поширитися не дуже декоративні трави, завжди присутні на будь-якому газоні.

Дуже не бажано стригти мокрий газон, тому що така стрижка наносить найбільше шкоди газону. Ще газону дуже шкодить стрижка триммером, а самою нешкідливою стрижкою є стрижка циліндричною газонокосаркою. Разом з верхівками трав стрижка віднімає багато сил у газону, тому після неї дуже корисно обробити газон спеціальним добривом і полити.

Звичайно в середині й кінці літа, а також ранньою осінню досить однієї стрижки в тиждень. На початку літа й навесні, коли ріст трави найбільш інтенсивний, необхідно проводити стрижку газону по 2 рази в тиждень. Тим же, хто задумав вирощувати партерний газон, завжди потрібно здійснювати стрижку газону 2 рази на тиждень.

5.4 Захист газону від бур'янів, шкідників та хвороб

Боротьба з бур'янами - важливий і трудомісткий процес. Бур'яни всмоктують із ґрунту значну кількість поживних речовин і служать місцем розмноження та поширення різних хвороб. Розростаючись вони займають певний відсоток в газонному фітоценозі, бур'яни витісняють основні газоноутворюючі трави і погіршують декоративний вигляд, знижують густоту газону, понижуючи його стійкість до несприятливих факторів.

Боротися з бур'янами потрібно систематично, щороку від ранньої весни до пізньої осені. Ні в якому разі не можна допустити, щоб бур'яни зацвіли і їх насіння дозріло.

Боротьбу з бур'янами проводять двома способами: механічним та хімічним. Механічний спосіб видалення бур'янів - це всім відоме прополювання, яке здійснюють вручну або за допомогою спеціальних пристроїв для висмикування бур'янів з корнем.

Хімічний спосіб боротьби з бур'янами - найефективніший. Його найчастіше використовують перед сівбою газонних трав. Він полягає в обробці бур'янів, що зявились на ділянці, що обрана під створення газону, гербіцидами обраної дії.

Гербіциди продаються в порошковому й рідкому вигляді. Умови внесення гербіцидів такі - порошковий гербіцид вимагає поливу через два дні після обробки, а його ефект буде помітний тільки після одного-двох тижнів, рідкий гербіцид працює швидше, але для його застосування потрібен садовий обприскувач, марлева пов'язка й рукавички. Також при внесенні гербіцидів треба обов'язково захистити прилягаючі до газону культурні рослини. Час застосування гербіцидів: із середини травня, до початку серпня.

Газон в меншій мірі пошкоджується шкідниками та хворобами, але з ними також треба проводити боротьбу. Не варто зловживати отруто-хімікатами, так як це може згубно відобразитись на корисних комахах, птахах, мікрофлорі газону. Краще і доцільніше застосовувати біологічні методи боротьбі. Хвороби рослин виникають через погані умови їх росту.

Газонні травостоям властиві такі хвороби та шкідники: фузаріоз, коркова хвороба, офіоболус, долар спот, поганки та відьмині кільця, лишайники, водорості, дождьові черви, бджоли мінери, личинки хруща, личинки комарів-довгоніжок, мурахи, кроти, птахи та ін.

Для всіх цих хвороб та шкідників розроблені індивідуальні заходи боротьби, але залогом гарного стану газону є регулярний догляд за ним.

Висновок

Газон в ландшафтному дизайні слугує основним фоном, на якому створюються композиції із деревних, кущових і квіткових рослин, розміщуються малі архітектурні форми. Крім того, газони затримують шум, поглинають пил, закріплюють грунт, підвищують вологість повітря і покращують мікроклімат ділянки. Пухнастий килим з підстриженої трави часто є предметом гордості власника не менше ніж будь-яка екзотична квітка. Газон візуально розширює границі ділянки, доповнює вузли композиції саду, придає загальній композиції відчуття закінченості і гармонії. В той же час яскраво-зелений колір газону заспокоює і зрівноважує кольорове розмаїття насаджень.

Газони мають величезне декоративно-планувальне значення. Поєднання відкритих просторів газону з посадками дерев і чагарників багато в чому визначає ландшафт мікрорайону. Поляни, покриті газоном, можуть виконувати роль композиційних центрів того або іншого типу озеленення.

Показниками високоякісного газону є:

- яскравий, однорідний зелений колір;

- стійкість до витоптування;

- утворення щільної дернини;

- швидке відновлення після навантажень;

- придушення бур'янів травами;

- стійкість трав до хвороб

Звичайно, найважливішим фактором відмінного газону є правильна підготовка ґрунту й грамотне виконання всіх необхідних робіт з його закладки. Однак, навіть у тому випадку, якщо підготовка була проведена ідеально, якість і довголіття газону будуть залежати від наступного догляду за ним.

Список використаної літератури

1. Лаптєв О.О. Газони. - К.:Наук. думка, 1983.

2. http://www.stroy-ua.net

3. http://www.gazon-ua.com

4. http://www.sad.ru

5. http://www.rulon-gazon.com.ua

6. http://gardenweb.ru

Размещено на Allbest.ru

...