Технологія рубок та використання природного поновлення лісу для ДП "Баранівське лісове господарство" Житомирської області

Рубки проріджування створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев. Головна увага приділяється якості і структурі насадження. В окремих випадках, якщо співвідношення порід у складі насаджень небажане, то продовжується його поліпшення, формується другий ярус у складних деревостанах. У дубових і соснових насадженнях проводяться у віці від 21 до 40 років.

Прохідні рубки призначені для створення умов щодо збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності насаджень та скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини. Продовжується покращення складу, структури та підвищення стійкості лісостану із збереженням другого ярусу. У дубових і соснових насадженнях їх починають проводити у віці від 41 року і закінчують за один клас до віку стиглості. [8]

Відбір дерев для рубок освітлення і прочищення проводиться лише на спеціально закладених пробних ділянках, що є етанолом для здійснення догляду на всій площі. Для рубок проріджування та прохідних рубок відбір дерев проводиться на всій ділянці з урахуванням рівномірного розміщення кращих дерев. Рубки проріджування при повноті деревостану 0.7, а прохідні рубки - 0.8 і нижче не проектуються.

Інтенсивність зріджування деревостану під час проведення рубок догляду залежить від типу лісу, складу, віку і бонітету насадження, а також цілей лісовирощування і може бути: слабкою - вирубування до 15 % запасу деревостану, помірною - 26-35%, дуже сильною - більш як 35 % запасу деревостану. Повторюваність окремих видів рубок догляду залежить від стану насадження. Якщо стан насадження потребує частішої повторюваності рубок, інтенсивність зріджування буде меншою і навпаки. Рекомендуються такі строки повторюваності рубок догляду: для освітлення і прочищення - 3-5 років, проріджування - 5-10, прохідних рубок - 10-15 років. У мішаних і складних насадженнях повторюваність частіша.

Рубки догляду закінчуються за один клас віку до настання стиглості деревостану.

Під час рубок догляду застосовується переважно комбінований метод рубки, який поєднує принципи низового та верхового догляду. В основу цього методу покладено поділ дерев за їх господарськими і біологічними ознаками на три категорії: кращі (цільові), допоміжні (корисні) та ті, що підлягають вирубуванню.

Під час рубок догляду вилучаються також дерева: сухостійні, всихаючі, дуже ослаблені внаслідок пошкодження шкідниками і хворобами, стихійного лиха, антропогенного та іншого шкідливого впливу за умови, що їх вирубування не призведе до зменшення повноти (всіх ярусів) нижче ніж 0.5 у пристигаючих, стиглих і перестійних деревостанах і нижче ніж 0.4 в інших деревостанах. [7, 8]

3.2 Складання відомості рубок догляду за лісом

Відомість рубок догляду складаємо для перспективного і поточного їх планування. На основі таксаційного опису складаємо відомість рубок догляду на майбутній десятирічний період. До неї заносимо всі ділянки, які потребують того чи іншого догляду, а для освітлень і прочисток - також перспективні (ділянки другої черги). До першої черги належать чисті молодняки з повнотою 0,9-1,0, а мішані з повнотою 0,7-0,8, якщо домішка другорядної породи становить більше 20 % і можливе заглушення головної. Проріджування призначаємо в тих насадженнях, у яких повнота 0,8 і більше, а прохідні рубки призначаємо в насадженнях з повнотою 0,9 і вище.

До перспективних ділянок належать чисті молодняки з повнотою 0,7-0,8, а мішані з повнотою 0,7 і навіть 0,6, якщо повнота нерівномірна або питома вага другорядних порід велика і можливе випадання головної породи.

Процент вибірки запасу визначаємо на основі аналізу лісівницько-таксаційних показників насадження кожної ділянки, виходячи з передбачуваного зниження повноти за один прийом рубки. Наприклад, в 2-му виділі 125-го кварталу (прочищення) повнота до рубки 0,8, а її потрібно знизити до 0,6, то процент зрідження становить:

Отже, інтенсивність рубки помірна. Аналогічно визначаємо процент зрідження й для насаджень інших кварталів (результати розрахунків наведено в графі 11 таблиці 3.1). У графі 12 вказуємо запас деревостану, який намічаємо до вибірки і визначений за процентом вибірки. Для перспективних ділянок графи 11 і 12 не заповнюємо. [1]

Дані про насадження, які потребують доглядових рубань та відсоток вибірки по запасу у них подані у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Відомість рубок догляду на період з 2015 по 2024 для соснової госпсекції Баранівського держлісгоспу Житомирського обласного виробничого об'єднання «Житомирліс»

Номер	Площа, га	Склад насадження	Клас віку	Бонітет	Середня висота	Повнота	Загальний запас, м3	Запас на ділянці який намічено до рубки
кварталу	виділу			вік	ТЛУ	середній діаметр		на 1 га	на ділянці	%	м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Освітлення (ділянки, які потребують рубки)
112	2	4,7	8С2Б	І\10	І\С2	2\-	0,9	20	94	22,2	20,9
114	6	13,0	9С1Б	І\7	І\В2	1,5\-	0,9	10	130	22,2	28,9
124	6	7,6	10С	І\10	І\В2	3\6	0,9	30	228	22,2	50,6
126	2	7,5	10С+Вл(ч),Б	І\8	І\В2	2\2	0,9	10	75	22,2	16,6
136	1	6,2	6С3Б1Ял	І\7	ІЙ\В2	1,5\-	0,8	10	62	25,0	15,5
137	1	7,5	8С2Б	І\5	І\В2	2\-	1,0	20	150	25,0	30,0
У	46,5	-	739	23,1	162,5
Освітлення (перспективні ділянки)
113	9	9,5	8С2Ял	І\6	Іа\ С2	1\-	0,8	10	95	-	-
124	2	10,0	10С	І\8	І\В2	1\-	0,7	5	50	-	-
137	7	9,4	8С2Б	І\5	Іа\В2	2\2	0,7	10	94	-	-
У	28,9	-	239	-
Прочищення (ділянки, які потребують рубки)
125	8	6,2	8С2Б	ЙЙ\17	І\С2	6\10	0,9	70	434	22,2	96,3
136	2	10,0	6С4Д	ЙЙ\15	І\В2	6\8	1,0	70	700	30	210
137	9	14,0	10С	ЙЙ\15	І\В2	5\10	0,9	70	980	22,2	48,3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
138	12	11,0	9С1Ял	ЙЙ\15	ІІ\ В2	4\6	1,0	50	550	30	110
102	9	11,0	10С+Д	ЙЙ\15	І\В2	5\6	1,0	70	770	30	154,0
113	6	10,0	10С	ЙЙ\20	І\С2	9\12	0,9	120	1200	22,2	266,4
У	62,2	-	4634	26,1	885
Прочищення (перспективні ділянки)
102	10	11,0	10С	ЙЙ\15	І\В2	6\8	0,8	60	660	-	-
113	2	6,2	10С	ЙЙ\15	І\В2	6\8	0,8	60	372	-	-
У	17,2	-	1032	-
Проріджування
102	4	13,0	10С	ЙV\40	Іа\В2	18\18	0,9	270	3510	22,2	772,2
112	8	3,1	10С+Д	ЙЙЙ\25	І\С4	10\14	1,0	140	434	30	130,2
113	8	2,5	8С2Д од. Ос	ЙV\40	І\С2	16\16	0,8	210	525	12,5	65,6
124	4	7,5	9С1Д	ЙV\35	І\В2	15\18	0,9	230	1725	22,2	383,0
136	3	6,3	10С	ЙЙЙ\28	І\В2	11\16	1,0	160	1008	30,0	303
137	10	2,5	10С	ЙV\40	Іа\В2	18\18	0,9	270	675	22,2	149,9
138	8	2,5	8С1Д1Б	ЙЙЙ\30	І\В2	12\16	0,8	120	300	12,5	37,5
У	37,4	-	8177	21,7	1841,7
Прохідна рубка
102	5	2,5	10С	V\50	Іа\В2	23\24	0,9	400	1000	22,2	111,0
112	4	2,5	10С	V\50	Іа\В2	23\26	0,9	400	400	22,2	111,0
124	9	9,4	10С	V\45	І\В2	26\18	0,9	240	2256	22,2	250,4
138	1	8,0	10С	V\45	І\В2	26\1\6	0,9	240	1920	22,2	213,1
У	22,4		5576	22,2	685,1

Середньозважений відсоток вибірки при рубці освітлення - 26% (сильна);

Середньозважений відсоток вибірки при рубці прочищення - 22,8 (помірна);

Середньозважений відсоток вибірки на проріджуванні - 21,7 (помірна);

Середньозважений відсоток вибірки на прохідній рубці - 22,2 (помірна).

При встановленні відсотку вибірки по запасу я спирався на «Правила рубок пов'язаних з веденням лісового господарства», а також користуючись «Настановленнями по рубках догляду в лісах Української РСР».

3.3 Обгрунтування організаційно-технічних показників (елементів) рубок догляду за лісом

До основних показників, які визначають ведення рубок догляду, належать: вік першого приходу з рубкою, ступінь зрідження деревостану рубками догляду, повторюваність рубок догляду, спосіб догляду, методи догляду, характер дерев, що підлягають вирубуванню.

Вони встановлюються з урахування регіональних особливостей лісових насаджень, а у межах регіону - виходячи з екологічних умов, типу лісу, початкової і кінцевої мети догляду.

Вік першого приходу з рубкою

Він залежить від породного складу молодняка, від темпу росту головних, супутніх і другорядних порід у мішаних насадженнях, від їх походження. У чистих молодняках перший прихід з рубкою догляду потрібен через кілька років (2-3) після їх змикання. Якщо останнє настає у віці 7-8 років, то приходять з рубкою в 9-10-річному віці. Якщо соснові культурами створені з міжряддями 2,5-3,0 м, то зрідження у них проводять пізніше ніж у культурах з міжряддями 1,5-2,0 м. Якщо ж змикання настає рано (до 4-5 років), що часто спостерігається у мішаних молодняках, де головні породи заглушуються другорядними (дубово-грабові, дубово-осикові, хвойно-листяні та ін.) перший прихід з рубкою потрібен у 3-4-річному віці (за головною породою). Особливо чутливий до заглушення дуб, тому він потребує своєчасних освітлень.

У мішаних молодняках, що зростають на багатих грунтах (С, D) зрідження проводять частіше у зв'язку з швидким ростом головних і другорядних порід. Походження порід відіграє також значну роль. Породи вегетативного походження ростуть набагато швидше за насіннєвих. Отже, враховуючи вище згадані аспекти, а також спостереження лісоводів за культурами визначається час проведення першої рубки.

В нашому випадку у чистих сосняках перший прихід з рубкою може бути у 6-8 річному віці; в мішаних насадженнях в умовах субору - 4-5 річному віці, в умовах складного субору - 3-4 річному віці.

Ступінь зрідження деростану рубками догляду

Ступінь зрідження визначає міру впливу рубок догляду на деревостан. Інтенсивність рубок догляду - характеризує ступінь втручання в життя лісу при проведенні рубок догляду.

Критерії оцінки ступеню зрідження деревостану:

1) за кількістю вирубаної деревини на одиницю площі;

2) за зниженням зімкнутості пологу або повноти;

3) за відсотком вибраної деревини від початкового запасу;

4) за відсотком зниження кількості дерев від попередньої;

5) за зниженням суми площ поперечних перерізів від попередньої.

У лісівництві при проведенні рубок догляду виділяють такі ступені зрідження: слабкий з вибіркою до 15% запасу; помірний, або середній, коли вирубується 15-25% запасу; сильний з вибіркою 26-35% запасу; дуже сильний з вибіркою понад 35% запасу. У поєднанні з тією чи іншою повторюваністю рубок догляду ступені зрідження визначають режим, при якому виховується насадження. При сильних, але нечастих розрідженнях насадження буває то рідким, то густішим. Таким чином створюється нерівномірний режим при відносно слабкій інтенсивності догляду і, навпаки, часте повторення рубки, навіть при слабких ступенях зрідження, може призвести до того, що насадження буде сильно розрідженим.

Режимів виховання насаджень може бути багато і залежать вони від складу і повноти останніх, лісівницьких властивостей деревних порід, лісорослинних умов, інтенсивності ведення лісового господарства.

Сильні ступені зрідження з вибіркою 30% і більше від початкового запасу практикують у мішаних насадженнях до тих пір, доки для головних порід існує загроза заглушення другорядними (дубово-грабові, дубово-осикові, ялиново-листяні, сосново-листяні тощо).

У чистих насадженнях, а також у мішаних, коли головні породи не поступаються в рості другорядним, практикують помірні ступені зрідження. Не бажано при рубках догляду у чистих насадженнях знижувати повноту нижче 0,8 при прочищеннях, а при проріджуваннях і прохідних рубках - нижче 0,7.

Практикою вироблено ряд притримок відносно ступеня зрідження деревостану та інтенсивності рубок догляду за лісом:

1) у чистих лісостанах ступінь зрідження звичайно менша, ніж у мішаних;

2) у молодняках допустимий більш високий ступінь зрідження ніж у середньовікових і пристигаючих деревостанах;

3) чим кращі лісорослинні умови і вищий бонітет деревостану, тим вищий ступінь зрідження й інтенсивність рубок догляду, бо швидше відновлюється вирубаний запас за рахунок приросту дерев, що залишилися;

4) при повторній рубці догляду того ж виду зрідження повинно бути меншим порівняно з попередньою. У насадженнях з швидкорослих, світлолюбних порід інтенсивність рубок догляду повинна бути вища, ніж у насадженнях з тіньовитривалих порід, що повільно ростуть. Найчастіше для характеристики ступеня зрідження використовують масу деревини, що вибирається.

Ступінь зрідження лісостану можна визначити також за зниженням повноти, а у молодняках - за зниження зімкнутості лісового пологу. Якщо після рубки догляду зімкнутість або повнота зменшилися лише на:

1) 0,05 - дуже слабкий;

2) 0,1 - слабкий;

3) 0,2 - помірний;

4) 0,3 - сильний;

5) більше 0,3 - дуже сильний.

Існує правело, що у своєчасно доглянутому лісостані за один прийом рубки догляду зімкнутість пологу і повнота не повинні знижуватися більше, ніж на 0,2.

Ступені зрідження для ділянок, які проектуються в рубки догляду визначаємо керуючись Правилами рубок пов'язаних з веденням лісового господарства. Середньозважений відсоток вибірки для освітлення становить 20%, для прочищення - 21%, для проріджування - 16%, для прохідних рубок - 11%.

Повторюваність рубок догляду

Під цим терміном розуміють період часу, після якого в насадженні проводиться черговий прийом того ж самого виду рубки догляду.

Повторюваність рубок догляду встановлена Правилами рубок (1996), згідно з якими вона становить: для освітлення і прочищень - 3-5; проріджування - 5-10; прохідних рубок - 10-15 років. В нашому випадку для освітлень приймаємо повторюваність 5 років, для прочищень - 5 років, для проріджувань - 10 років, для прохідних - 15 років. Таку повторюваність приймаємо тому, що більшість насаджень у завданні є чистими або з незначною домішкою другорядних порід.

Повторюваність рубок догляду тісно пов'язана із ступенями зрідження деревостанів. Чим сильніше зріджується деревостан, тим рідше слід приходити з черговим прийомом рубки. Крім цього, у насадженнях з високою продуктивністю (І, I^а бонітети) при однакових ступенях зрідження потрібно з рубкою проходити частіше, оскільки в них швидше поновлюється вибраний запас порівняно з менш продуктивними насадженнями. У мішаних насадженнях, де другорядні породи заглушують головні, рубки догляду мають бути частішими.

При традиційному (селективному) способі рубок догляду у насадженні в кожний прийом вибирають ті дерева, подальше залишення яких визначається недоцільним. В Україні застосовується метод рубок догляду, що склався за багато років. Він об'єднує в собі принципи догляду низової та верхової вибірки.

Так, у мішаних насадженнях, коли головна порода заглушується другорядними, переважно вибираються останні, які займають верхню частину пологу. В цьому випадку середній діаметр дерев, що вибираються, буде більшим, ніж у тих, які залишаються на корені, і метод догляду буде аналогічним верховому, хоча при таких рубках вибирається і значна частина дерев з нижньої частини пологу.

Якщо ж при рубці вибирається більше дерев з нижньої частини пологу, що частіше буває при догляді за чистими деревостанами, то метод нагадує низовий, хоча при цьому вирубується частина дерев з верхньої частини (дерева типу «вовк»). Середній діаметр частини дерев, що вибираються, буде менший, ніж залишених на корені. [1]

Головною ознакою, за якою призначається чергова рубка, є змикання лісового пологу і помітне несприятливе стиснення дерев. Зрозуміло, що при інтенсивних рубках полог зімкнеться пізніше, отже, і повторюваність рубки буде більш рідкою. Зараз вважається доцільним провести інтенсивну рубку, а наступний прийом проводити через більший проміжок часу. Такий принцип веденя рубок догляду дещо суперечить природі лісових насаджень, але він краще забезпечує відповідну технологію рубок іспрощує організацію цих робіт.

Необхідність частих приходів з рубкою може виникнути тільки у випадках термінового виправлення запущених, недоглянутих насаджень. Рубки догляду проводять першочергово у мішаних насадженнях цінних порід, після цього - у чистих, насамперед, перегущених деревостанах, а потім - у тих, які мають меншу повноту. Раніше, ніж в інших, рубки догляду необхідно проводити у деревостанах вищих класів бонітету, або там, де спостерігається посилений відпад, є фаутні і пошкоджені дерева.

Способи догляду

В Україні застосовуються наступні способи рубок догляду:

1. Лінійний - застосовується у густих соснових і ялинових культурах з міжряддями 1-2 м. Полягає у вирубуванні культур рядами. При першій рубці вирубують кожен 4-й у середньо бонітетних і кожен 6-й ряд у високобонітетних. При наступному приході вирубуються середні ряди і утворюються міжряддя по 3-4 м. Це дозволяє нам більше механізувати роботи, що виконуються під час рубок. Цей спосіб застосовується при перших освітленнях.

2. Селективний - застосовується переважно у мішаних деревостанах. Він полягає у вирубуванні тих дерев, які заважають рости кращим екземплярам головної породи. Даний спосіб застосовують при прохідних рубках.

3. Лінійно-селективний - це поєднання лінійного і селективного способів. Тобто культури вирубуються рядами, а у сусідніх рядах - проводиться селективний догляд за головною породою. Застосовується у мішаних культурах під час прочищення.

4. Коридорний - полягає у вирубуванні другорядних порід коридорами по 3 м. Його застосовують як для молодняків природного походження, так і для штучних насаджень сосни, ялини, дуба. Цей спосіб широко застосовується при догляді за частковими культурами дуба, що створюються в умовах грабових дібров, при ширині міжрядь 4-6 м.

Характер дерев, що підлягають вирубуванню

До дерев, що підлягають вирубуванню, належать:

1) сухостійні, буреломні, сніголамні, відмираючи, пошкоджені грибними захворюваннями та шкідниками;

2) ті, що заважають росту та формуванню крон відібраних кращих і допоміжних дерев (обхльостуючи їх, затінюючи та затискуючі);

3) дерева типу «вовк», що мають широкі низько опущені, з товстими сучками крони та погані за якістю сильно збіжисті сучкуваті стовбури. Такі дерева вирубують, якщо вони не відіграють корисної ролі в насадження і їх видалення не призведе до утворення великих, довго не зростаючих «вікон». До дерев типу «вовк» не можна відносити більш високі, доброї якості дерева. Такі швидкоростучі форми дерев є особливо бажані і їх треба залишити для росту;

4) порослеві дерева, що пригнічують життєздатні насінні дерева головних порід;

5) окремі дерева доброї якості, що видаляються в порядку проріджування густих груп із відносно однорідних за ростом і якістю екземплярів;

6) дерева з великими пасинками, двійчатки, розвилки, багатоверхівкові, сильно викривлені та з іншими різко вираженими вадами і пошкодженнями, якщо вони зважають росту кращих дерев;

7) домішки небажаних порід, якщо вони заважають росту кращих і допоміжних дерев, та вирубування їх не викликають розкладання насаджень;

8) дерева слабоукорінені і нестійкі, погано зрослі з пнями, порослеві екземпляри. Дерева, що підлягають видаленню, можуть належати до всіх класів росту і бути у всіх ярусах насадження.

Методи рубок догляду

При вирубуванні дерев застосовують такі методи:

1. Низовий - застосовується у чистих простих насадженнях. При цьому методі вирубуються дерева відсталі в рості, ослаблені, пригнічені, які в більшості знаходяться у нижньому ярусі. Діаметр вирубаних дерев завжди буде меншим від діаметра дерев, що залишились. При проведенні рубки таким методом досягається горизонтальна зімкнутість намету.

2. Верховий - застосовується у мішаних широколистяних і листяно-хвойних деревостанах, де дерева головних порід часто пригнічуються другорядними або супутніми породами. При такому методі вдається сформувати складне за формою насадженя. При проведенні рубок догляду даним методом середній діаметр дерев, що вирубується, завжди буде більшим залишених на корені. За своїм характером верховий метод дуже активний.

3. Комбінований - найбільш поширений метод, який поєднує в собі принципи низового і верхового методів. [10]

3.4 Розрахунок щорічної лісосіки з рубок догляду за лісом

Розрахункова лісосіка рубок догляду - це середньорічна норма призначення рубок догляду у господарській секції за площею. Базовим матеріалом для її розрахунку на найближче десятиріччя є відомість рубок догляду.

При лісовпорядкуванні щорічні лісосіки розраховують для кожної госпсекції у масштабі лісництва. З метою зменшення обсягу обчислень у курсовому проекті робимо розрахунок лісосік у масштабі майстерської дільниці. З усіх видів рубок догляду розрахунок здійснюється двома способами: звичайним, або спрощеним, і уточненим, який запропонував П.М. Мегалінський (1966). [1]

3.4.1 Спрощений спосіб розрахунку

Виконуємо розрахунок лісосіки за площею, для цього загальну площу насаджень, яким потрібен той чи інший вид рубок догляду, ділять на середній період повторюваності:



де: q_n - щорічна лісосіка за площею;

S_n - площа насаджень, які потребують догляду;

а_n - середній період повторюваності;

n - вид догляду (для освітлень n = 1, для прочищень n = 2, для проріджувань n = 3 і для прохідних рубок n = 4).

Освітлення:

Прочищення:

Прорідження:

Прохідна:

Цей спосіб розрахунку щорічних лісосік призводить до грубих помилок:

- не враховуються ділянки насаджень, які в даний момент (момент лісовпорядкування) не потребують догляду, але через деякий час (протягом десятирічного ревізійного періоду) будуть мати потребу в ньому. Такі ділянки ми назвали перспективними, а лісовпорядники - ділянками другої черги.

- спрощений спосіб розрахунку лісосік не враховує перехід насаджень з віком з одного виду рубок догляду в інший протягом періоду, який планується.

- основним недоліком спрощеного розрахунку щорічної лісосіки рубок догляду є припущення про незмінність протягом ревізійного періоду площі насаджень, що потребують того чи іншого виду догляду. Щоб уникнути негативних наслідків спрощеного розрахунку щорічних лісосік доцентом кафедри загального лісівництва УСГА П.М. Мегалінським був запропонований досконаліший (уточнений) спосіб (1966). [1]

3.4.2 Уточнений спосіб розрахунку

Уточнений спосіб розрахунку враховує частину площі, яка переходить у наступний вид рубок догляду і за станом потребує їх. Запропонований спосіб розрахунку лісосік також враховує перспективні ділянки, виділені для освітлень та прочищень, які поступово протягом ревізійного періоду переходять у такі, що потребують рубки.

У загальному вигляді формула розрахунку щорічної лісосіки за площею, запропонована П.М. Мегалінським, має вигляд:

де q_n - розрахункова щорічна лісосіка за площею;

S_n - площа насаджень, що потребують даного виду рубок догляду;

t_n - період, протягом якого проводиться даний вид рубок догляду;

S_n-1 і t_n-1 - аналогічні показники для попереднього виду рубок догляду;

a_n - прийнятий середній період повторюваності.

Величина t, при освітленні дорівнює 10 рокам (крім тополевих, білоакацієвих і вербових насаджень). При прочищеннях t₂ рівне 10, а при проріджуваннях t₃ дорівнює 20 рокам для дубових, ясеневих і букових, як і для хвойних. Для інших листяних t₃ дорівнює 10 рокам.

При прохідних рубка t₄ необхідно розрахувати. Для цього встановлюється вік, в якому вони припиняються. З середини класу віку, в якому дані насадження вважаються стиглими, необхідно відняти один період повторюваності. Це і буде вік припинення прохідних рубок. Різниця між віком закінчення і початком прохідних рубок дає величину t₄.

Для освітлень немає попереднього виду рубок догляду. Вони поповнюються за рахунок тих молодняків, які створюються на ділянках після головних рубок. Якась частина цих насаджень протягом ревізійного періоду потребує першого виду рубок догляду - освітлення. Ця площа являє собою частину щорічної лісосіки головних рубок у даній госпсекції, яка дорівнює:

К Ч S_гол ,

де S_гол - щорічна лісосіка головних рубок за площею; К - коефіцієнт, що вказує, яка частина щорічної лісосіки буде поповнювати площі молодняків, що потребують освітлень. Коефіцієнт К можна визначити як відношення площі молодняків, що потребують освітлень, до загальної площі їх до 10-річного віку (включно). Як правило К< 0,4. У даному випадку:

К==0,6.

З урахуванням викладеного П.М. Мегалінським запропоновані такі формули розрахунку лісосіки за площею для окремих видів рубок догляду за лісом:

а) для освітлень:

б) для прочищень:

в) для проріджувань:

г) для прохідних рубок:

де q - щорічні лісосіки за площею;

S^'₁ S^'₂ S^'₃ S^'₄ - площа насаджень, що потребують освітлень, прочисток, проріджувань і прохідних рубок;

S^''₁ i S^''₂ - площа перспективних для освітлень і прочисток насаджень;

t_1,2,3,4 - період, протягом якого проводяться окремі види рубок догляду;

a_1,2,3,4 - середні періоди повторюваності окремих видів рубок догляду.

Хоча рубки догляду і плануються за площею насаджень, які потребують щорічного догляду, для виконання робіт потрібно мати кошти. Для визначення цих коштів необхідно обчислювати щорічну лісосіку за масою деревини, яка буде вирубуватися. Застосувавши відповідні норми виробітку, визначають величину прямих затрат, які і потрібно передбачити при плануванні рубок догляду.

При розрахованому середньому відсоткові вибірки запасу для даного виду рубки розрахунок лісосік здійснюють за такою формулою:

де: V_n- щорічна лісосіка за запасом; q_n- щорічна лісосіка за площею;

М_n- загальний запас на ділянках, що потребують даного виду рубок догляду;

S_n - площа ділянок, що потребують догляду;

Р_n - середній відсоток вибірки запасу.

В нашому випадку:

Освітлення:

Прочищення:

Прорідження:

Прохідна:

3.5 Розміщення щорічної лісосіки рубок догляду

У межах розрахованої щорічної лісосіки по уточненому способу з кожного виду рубок догляду підбираються ділянки лісових насаджень - окремими таксаційними виділами або їх частини для проведення рубок догляду у найближчому році.

При підборі окремих ділянок для проведення рубок догляду потрібно дотримуватись певної послідовності, у першу чергу потрібно призначати до рубок догляду мішані насадження, особливо, якщо склад деревних порід свідчить про можливе заглушення головної породи другорядними, а також більш повнотні деревостани та деревостани з вищими класами бонітетів.

При виборі ділянок під рубки догляду, як правило, будуть відхилення в їх площі, порівняно з площею розрахункової лісосіки. Ці відхилення повинні лежати в межах ±10%, а загальна площа ділянок, призначених до освітлень та прочищень, була якомога близькою до розрахункової лісосіки, бо в умовах виробництва на їх проведення передбачаються кошти як на догляд за молодняками.

При розміщенні щорічних лісосік рубок догляду бажана концентрація ділянок в одному або суміжних таксаційних кварталах, що дає можливість провести рубки догляду за єдиною технологічною схемою.

Характеристика рубок догляду в призначених лісових насадженнях може бути наведена вже нижче розміщеній таблиці. Для цього дані про склад порід (графа 4), повноту (графа 7) та запас (графа 8) потрібно подати двічі: у чисельнику - до рубки, в знаменнику - після її проведення (умовно). У пояснювальній записці до курсового проекту також потрібно прокоментувати зміни у насадженнях, які очікуються в результаті проведення рубок догляду. Коротку характеристику ділянок соснової госпсекції наведено в таблиці 3.5.



Таблиця 3.5 - Відомість ділянок насаджень соснової госпсекції, які заплановані під рубки догляду на 2015 рік

№ кв.	№ вид.	Площа, га	Склад порід	Клас віку/вік	Бонітет/ТЛУ	Повнота	Запас, м3. га
			до рубки/ після рубки			до рубки/ після рубки	до рубки/ після рубки
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Освітлення
114	6	13,0	9С1Б/9С1Б	Й/7	Й/В2	0,9/0,7	95/73,9
У	13,0	-	-	-	-	95/73,9
2. Прочищення
137	9	14,0	10С/10С	ЙЙ/15	Й/В2	0,9/0,7	903/702,5
У	14,0	-	-	-	-	903/702,5
3. Проріджування
136	3	6,3	10С/10С	ЙЙЙ/28	Й/В2	1,0/0,7	840/588
У	6,3	-	-	-	-	840/588
4. Прохідна рубка
102	5	2,5	10С/10С	V/50	Йа В2	0,9/0,7	459/408,1
У	2,5	-	-	-	-	459/408,1

Для кращої організації рубок догляду було запропоновано поквартально-блочну систему. Основу квартально-блочного методу складає принцип дотримання черговості проведення рубок догляду та інших лісогосподарських заходів в певній групі суміжних таксаційних кварталів, які об'єднувалися у робочий блок. Такий підхід виключає суб'єктивність у визначенні таксаційних кварталів для проведення у них рубок догляду. [5]

Поквартально-блочна організація рубок догляду має певні позитивні сторони, а саме:

· знижує витрати часу і коштів на відведення лісосік;

· створює кращі умови праці й підвищує її продуктивність;

· скорочує витрати на транспортування тракторів, перевезення людей;

· дозволяє угрупувати дрібні суміжні ділянки лісу до раціональних розмірів;

· забезпечує покращення умов праці робітників та технічне керівництво і контроль за якістю робіт з боку інженерно-технічних працівників.

Успіхи квартально-блочної організації рубок догляду залежать від того, наскільки вдало підібрані механізми та машини, як у кожному із робочих блоків проведено технологічне улаштування лісових насаджень. [5]

3.6 Технологія рубок догляду за лісом

Технологія рубок догляду відрізняється від технології головних рубок.

Особливості полягають в тому, що вона більшою мірою повинна забезпечити збереженість компонентів лісу: деревостану, підліску, надґрунтового покриву, підвищити технічну якість і стійкість деревостанів до несприятливих факторів навколишнього середовища.

Догляд за лісом із застосуванням механізмів і машин потребує не тільки використання нових способів, а й розробки відповідних технологій рубок догляду. При цьому повинні враховуватися типи лісу, цільове призначення деревостанів і режим їх догляду, а також наявність технічних засобів у підприємства та шляхи використання деревини.

Для широкого використання машин і механізмів на рубках догляду в насадженнях необхідно створити систему технологічних коридорів або волоків. У насадженнях штучного походження технологічними волоками (коридорами) служать розширені міжряддя, а у насадження природного походження для них використовують стежки, лісові дороги тощо. У таких насадженнях волоки не обов'язково мають бути прямолінійними. Навантажувальні майданчики краще розміщувати біля доріг, просік. Величина майданчиків не повинна перевищувати 0,2 га, а загальна площа технологічних коридорів при проріджуваннях і прохідних рубках - 15% площі ділянки, площа навантажувальних майданчиків на ділянках до 10 га - 4%.

У лісовому господарстві України для проведення рубок догляду існує три технології, основним критерієм яких є ширина пасіки: вузькопасічна, середньопасічна і широкопасічна. Ширина пасік відповідно 20-30 м, 40-50 м і понад 60 м. Кожна з технологій має свої особливості у наборі технічних засобів, порядку розробки лісосік та ін. [5]

Протягом багатьох десятиріч технологія рубок догляду була розрахована на застосування ручної праці при валці дерев і витягуванні лісопродукції при догляді за молодниками і застосуванні гужової сили на трелюванні деревини при проріджуваннях і прохідних рубках.

У молодняках застосовується вузькопасічна, а під час проріджувань і прохідних рубок середньопасічна технологія.

Різновидом вузькопасічної технології є лінійна. Вирубку рядів слід починати з дальнього від магістрального волока або просіки кінця, звалюючи дерева від себе. Після завершення вирубування дерев у першому ряду переходять на наступний, а у попередньому формуються пачки зі зрубаних дерев. Сформовані пачки трелюються малогабаритним трактором Т-25, який обладнаний гідрозахватом, на майданчик, де деревина частково може перероблятися на дрібні сортименти, технологічну сировину, і навантажуються для подальшого вивезення.

Технологія лінійних рубок застосовується у молодняках штучного походження (частіше) в чистих соснових культурах із шириною міжрядь 1,5-2,0 м в яких вирубується певний ряд дерев повністю без врахування їх якості. Цей спосіб догляду дозволяє ефективніше застосувати механізми не лише на вирубці, але й на трелюванні зрубаних дерев і значно понизити затрати праці. З іншого боку, лінійні рубки мають лісівницьку ефективність, забезпечують приблизно такий же, як і селективні рубки, вплив на залишену частину деревостану.

Таким чином, після закінчення лінійної рубки за такою схемою залишаються ряди на відстані 3-4 м один від одного. Подальший догляд за такими насадженнями необхідно проводити за селективним принципом з видаленням у рядах гірших дерев механізмами. Технологічна схема лінійної рубки догляду зображена на рисунку 3.1.

Рис. 3.1. Технологічна схема лінійного догляду у молодняках: 1 - трактор з трелювальним пристроєм; 2 - штабель хворосту; 3 - дерева, що ростуть; 4 - зрубані дерева; 5 - пеньки; 6 - трелювальний волок; 7 - магістральний волок; 8 - майданчик для обрубування гілок та розкряжування хлистів на дрібні сортименти

Середньопасічна технологія рубок догляду застосовується при проріджуваннях і прохідних рубках. Трелювальні волоки шириною 3 - 4 м прокладають через 40 - 50 м. Якщо вони були зроблені при догляді за молодняками, їх можна використовувати через один. Валку дерев бензомоторними пилками проводять під кутом до волока, а трелювання хлистів до навантажувального майданчика - трактором МТЗ-82, обладнаним трелювальним пристроєм і лісовою лебідкою ЛТН - 1 або ЛТП - 2. Вимічені до рубки дерева звалюють вершиною на технологічний волок під кутом 30-40° за напрямом трелювання. Гілля обрубують і складають на волок або розкидають на площі пасіки. Зрубані дерева витягують хлистами, напівхлистами і сортиментами. Іноді за допомогою лебідки потрібно підтягнути хлист до волоку. Роботу у кожному конкретному випадку потрібно організувати так, щоб при витягуванні деревини на волок було якнайменше пошкоджено дерев, що залишаються на корені.

На практиці напівпасіки розробляють вузькими (5-10 м) смугами, починаючи з тієї, що примикає до волока. У цьому випадку кут звалювання на суміжній з волоком смузі буде всього 5-10°, а у більш віддалених - зростатиме. [5]

Рис. 3.2 - Технологічна схема розробки лісосік проріджування і прохідних рубок за середньопасічною технологією:

1 - верхній склад; 2 - магістральний волок; 3 - пасічний технологічний коридор; 4 - напрямок трелювання; 5 - закруглення технологічно о коридору; 6 - повалене дерево; 7 - трелювальний трактор; 8 - штабель хлистів



РОЗДІЛ ЙV. СОБІВАРТІСТЬ РУБОК ДОГЛЯДУ ЗА ЛІСОМ

4.1 Розрахунок технологічної собівартості рубок догляду за лісом

Для розрахунку собівартості рубок догляду використовується набір ділянок в обсязі щорічної лісосіки на найближчий рік. Призначені до рубки ділянки заносять у відомість за формою таблиці 4.1.

Підраховуючи затрати на проведення рубок догляду за лісом, необхідно пам'ятати, що вони складаються із затрат на відведення ділянок під рубки та на їх проведення. У курсовому проекті затрати праці і коштів установлюються без витрат на трелювання деревини.

Для розрахунків собівартості потрібно запам'ятати кілька понять і навчитися користуватися нормами виробітку.

Норма виробітку - це обсяг роботи, який необхідно виконати за певний час (наприклад, зміну). Це планова продуктивність праці.

Тарифна ставка - розмір оплати за одиницю відпрацьованого часу (годину, зміну).

Відрядна розцінка - розмір оплати за одиницю виконаної роботи (м³).

Щоб скористатися нормою виробітку і розцінками, необхідно знати, які деревні породи будуть вирубуватися. Тому у відомості (таблиця 4.1 графа 3) вказується основна порода, яка вирубується, або кілька їх з приблизною часткою участі в запасі, який вирубується.

При розрахунку витрат на проведення проріджувань і прохідних рубок, крім породи необхідно встановити середній об'єм дерев, що вирубуються. Спочатку встановлюється об'єм середнього дерева до рубки насадження за середньою висотою і діаметром з використанням сортиментних таблиць, який заноситься у графу 14. Середній об'єм дерев, які вирубуються не завжди відповідає об'єму середнього дерева до рубки. Для приблизних розрахунків можна скористатися такими притримками:

1. при переважній вибірці дерев з нижньої частини намету у хвойних насадженнях середній об'єм дерев, що вирубуються, дорівнює 0,7, а у листяних - 0,8 від об'єму середнього дерева до рубки;

2. при переважній вибірці дерев з верхньої частини намету середній об'єм дерев, що вирубуються, для всіх насаджень у 1,2 рази більший від об'єму середнього дерева до рубки;

3. при однаковому поєднанні верхової та низової вибірки середній об'єм дерев, що вирубуються, дорівнює об'єму середнього дерева до рубки.

Для освітлень і прочищень графи 14 і 15 (табл. 4.1) не заповнюють.

Якщо під проріджування і прохідні рубки призначено більш як по 5 ділянок, то для кожного з цих видів доцільно вирахувати середні об'єми дерев, що вирубуються. Розрахунок технологічної собівартості 1 га рубок догляду здійснюється за формою таблиці 4.2.

Встановлені раніше запаси, які вибираються (див. таблиця 4.1), необхідно розподілити для кожного виду рубок догляду за сортиментами. Такий розподіл проводиться на основі даних, зібраних П. М. Мегалінським і В. С. Наконечним окремо для хвойних і листяних насаджень. Для освітлень і прочисток об'єм сортиментів необхідно виразити також у складових метрах кубічних, оскільки норми виробітку на ці види рубок догляду застосовуються в цих одиницях. Перерахунок щільних метрів кубічних у складові виконується на основі коефіцієнтів наведених у додатках.

З кожного виду рубок догляду визначаються затрати на відведення лісосік під рубки. Для цього можна скористатися такими притримками: середній тарифний фонд зарплати на відведення 1 га під освітлення і прочистки береться в розмірі 5 гривень, а під проріджування і прохідні рубки -10 гривень [3].

Ділянки які погребують рубок догляду наведені у таблиці 4.1.



Таблиця 4.1 - Відомість ділянок для проведення рубок догляду 2015 р. у насадженнях ДП «Баранівське лісове господарство» Житомирської області

№ кв.	№ діл.	Площа, га	Склад насаджень	Вік, років	Боні-тет	Н, м	Повнота	Запас, м3	Запас який вирубується	Осно-вна поро-да, що вируб.	Табл. сер. об'єм дерева, м3	Сер. об'єм дерева, що вируб., м3
					ТЛУ	Д, см
								на 1 га	на ділянці	%	м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1. Освітлення
114	6	9,5	9С1Б	І/7	І\В2	1,5/-	0,9	10	95	22,2	21,1	С	-	-
У	9,5	-	-	-	-	-	-	95	-	21,1	-	-	-
2. Прочищення
137	9	12,9	10С	ІІ/15	І\В2	5\10	0,9	70	903	22,2	200,5	С	-	-
У	12,9	-	-	-	-	-	-	903	-	200,5	-	-	-
3. Проріджування
136	3	5,25	10С	ІІІ/28	І\В2	11\16	1,0	160	840	30	252	С	0,16	0,112
У	5,25	-	-	-	-	-	-	840	-	252	-	0,16	0,112
4. Прохідна рубка
102	5	1,7	10С	V/50	Іа\В2	23\24	0,9	400	680	22,2	75,5	С	0,52	0,364
У	1,7	-	-	-	-	-	-	680	-	75,5	-	-	-

Сума зарплати визначається за відповідними розцінками наведеними в додатках. Проведення освітлень і прочищень необхідно здійснювати моторизованими інструментами ранцевого типу, наприклад, «Секор - 3».

При застосуванні норм виробітку і розцінок на проріджування і прохідних рубках, які проводяться механізованим способом, необхідно віднести сосну, кедр, осику, липу і вільху до групи хвойних і м'яколистяних порід; дуб, бук, граб, в'яз, ясен, клен - до групи твердолистяних; і березу - до хвойних і м'яколистяних порід за нормами на вирубування, а обрізку сучків, трелювання, розкряжування - до групи твердолистяних порід за нормами на останні роботи.

Сума заробітної плати на відведення лісосік та проведення рубок догляду складає розмір тарифної зарплати.

При механізованій заготівлі деревини на рубках догляду необхідно враховувати кількість машино-змін, мотокущорізів і бензопил. Якщо до складу комплексної бригади на проріджуванні та прохідній рубці входить 5 чоловік (звалювальник, помічник звалювальника і 3 лісоруби), то кількість машино-змін бензопил дорівнюватиме п'ятій частині відпрацьованих людино-днів. Якщо ж до складу комплексної ланки на догляді за молодняками входить 2 чоловіки (моторист «Секор - 3» і лісоруб), то кількість машино-змін мотокущорізу дорівнювати половині відпрацьованих людино-днів.

Машино-зміна бензопил і мотокущорізу вітчизняного виробництва приблизно дорівнює 25 гривень, а зарубіжних - 35 гривень.

Загальну суму зарплати з кожного виду рубок догляду ділять на площу і таким чином встановлюють собівартість 1 га догляду. [1] Собівартість 1 га., рубок догляду наведена у таблиці 4.2.

Размещено на Allbest.ru

...