Класифікація ґрунтів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація ґрунтів

В Україні поширено багато різних грунтів. Вивчення та раціональне використання їх можливе тільки на основі докладного їх визначення, тобто класифікації.

Класифікація - це поділ грунтів за спільними ознаками. Класифікація грунтів має ґрунтуватися на генетично-виробничій основі, тобто відображати вплив умов і процесів ґрунтоутворення на властивості грунтів як природних тіл.

Спочатку класифікації грунтів були чисто емпіричними, тобто ґрунти групували за одною певною ознакою: за гранулометричним, або хімічним складом, мінералогічним складом та ін. Були і вузько прикладні класифікації, за якими ґрунти розподілялись на житні, пшеничні, вівсяні, тобто за придатністю для вирощування певних культур.

Першу наукову класифікацію грунтів зробив В. В. Докучаєв. В основу класифікації був покладений генетичний тип ґрунту. Вчений зазначав, що грунт є особливим природним тілом і утворюється внаслідок взаємодії факторів ґрунтоутворення.

М. М. Сибірцев удосконалив класифікацію В. В. Докучаєва, доповнивши її поняттям про зональність грунтів і виділивши зональні, інтразональні та азональні ґрунти. Домінуючою ознакою у класифікації Докучаєва - Сибірцева був принцип географічного поширення ґрунтів. Пізнішебули розроблені класифікації П. С. Косовича, М. М. Розова, К. К. Гедройца та ін.

У сучасній класифікації грунтів прийнято таку систему таксономічних одиниць: тип, підтип, рід, вид, різновид і група.

У генетичний тип об'єднують ґрунти з однаковою будовою профілю, однотипним ґрунтотворним процесом, який розвивається в однотипних біологічних, гідрологічних і кліматичних умовах.

Виділяють такі основні типи грунтів:

1) підзолисті і дерново-підзолисті;

2) сірі опідзолені та опідзолені лісостепові;

3) чорноземи;

4) каштанові;

5) лучні;

6) болотні і торфово-болотні;

7) солонцюваті і солонцеві;

8) осолоділі;

9) буроземи;

10) бурі і коричневі, гірсько-степові і гірсько-лісостепові;

11) гірсько-опідзолені;

12) гірсько-лучні.

За ступенем розвитку ґрунтового процесу виділяють підтипи грунтів. Наприклад, чорноземи поділяють на опідзолені, вилугувані, глибокі, звичайні і південні. ґрунт генетичний таксономічний природний

Підтип - це ґрунти у межах одного типу, які відрізняються від інших конкретними проявами ґрунтотворного процесу та певними властивостями ґрунту. Наприклад, розрізняють світлі, темно-сірі і сірі лісові ґрунти.

Рід ґрунту має характерні особливості, які визначаються місцевими умовами підтипу. Наприклад, чорнозем південний солонцюватий, світло- сірий поверхнево оглеєний грунт.

Вид ґрунту визначається вираженістю ґрунтотворного процесу. Наприклад, слабко-, середньо- і сильнопідзолисті ґрунти; чорноземи середньо- і малогумусні.

Відміни грунтів визначаються гранулометричним складом ґрунтових горизонтів і ґрунтових порід: піщані, супіщані, суглинкові, глинисті.

Розряди грунтів виділяють залежно від властивостей материнських порід, на яких вони утворились.

На основі класифікації розроблено номенклатуру грунтів, за якою легко можна визначити місце кожного з них у систематиці грунтів. В. В. Докучаєв використав народні назви найбільшпоширенихгрунтів - «чорнозем», «підзол», «солонець», «солончак». Вони використовуються у науковій практиці і іноземній спеціальній літературі і вживаються без перекладу. Уповній назві ґрунту першим позначають тип, останніми - відміну або розряд. Наприклад, чорнозем (тип) звичайний(підтип) солонцевий (рід) середньоглибокий (вид) важкосуглинковий (відміна) на лесовидному важкому суглинку (розряд).

Згідно з прийнятою методикою в Україні виділяють понад 600 видів грунтів, які об'єднують у 17 типів та 35 підтипів. Крім того, на ґрунтових картах зазначено також до 17 відмін грунтів за гранулометричним складом.

На основі матеріалів великомасштабного дослідження грунтів в усіх господарствах складено детальні ґрунтові карти та подано характеристику всіх грунтів. Ці матеріали сприяють раціональному використанню земель, ефективному застосуванню добрив, механізації виробництва тощо.

За матеріалами досліджень було складено районні ґрунтові карти і картограми та ґрунтову карту України, на якій розрізняють такі ґрунти:

І. Дерново-підзолисті ґрунти на давньольодовикових відкладах і морені.

1. Дерново-слабкопідзолисті піщані і глинисто-піщані.

2. Дерново-середньопідзолисті супіщані.

II.Дерново-підзолисті оглеєні (глеюваті і глейові) грунти на давньоалювіальних, водно-льодовикових відкладах і морені.

3. Дерново-слабкопідзолисті оглеєні піщані і глинисто-піщані.

4. Дерново-середньопідзолисті оглеєні супіщані.

5. Дерново-середньо- і сильнопідзолисті поверхнево оглеєні.

III. Опідзолені грунти переважно на лесових породах і глинах (незмиті і змиті).

6. Світло-сірі і сірі опідзолені.

7. Темно-сірі опідзолені.

8. Чорноземи опідзолені.

IV.Реградовані грунти здебільшого на лесових породах (незмиті і змиті).

9. Темно-сірі реградовані.

10. Чорноземи реградовані (типові).

V. Чорноземи глибокі на лесовидних породах (незмиті і змиті).

11. Чорноземи глибокі (типові) малогумусовані і слабко-гумусовані. VI. Чорноземи звичайні на лесових породах (незмиті і змиті).

12. Чорноземи звичайні мало- і середньогумусні глибокі.

13. Чорноземи звичайні середньогумусні.

14. Чорноземи звичайні малогумусні.

15. Чорноземи звичайні малогумусні неглибокі.

VII. Чорноземи південні на лесових породах (незмиті і змиті).

16. Чорноземи південні малогумусні і слабкогуму-совані.

17. Чорноземи здебільшого солонцюваті на важких глинах.

18. Чорноземи на важких глинах.

VIII. Чорноземи і дернові грунти щебенюваті на елювії щільних порід.

19. Чорноземиідернові грунтищебенюватіна елювії щільних некарбонатних порід (піщаників і сланців).

20. Чорноземи і дернові карбонатні грунти на елювії карбонатних порід (мергелів, крейди, вапняків).

ЇХ. Чорноземи залишково-солонцюваті на лесових породах.

21. Чорноземи глибокі залишково-солонцюваті.

22. Чорноземи південні залишково-солонцюваті.

X. Лучно-чорноземні грунти переважно на лесовидних породах.

23. Лучно-чорноземні грунти.

24. Лучно-чорноземні поверхнево-солонцюваті грунти.

25. Лучно-чорноземні глибокосолонцюваті грунти. XI. Каштанові грунти на лесових породах.

26. Темно-каштанові залишково-солонцюваті грунти.

27. Темно-каштанові солонцюваті грунти.

28. Каштанові солонцюваті грунти.

XII. Лучні грунти на делювіальних та алювіальних відкладах.

29. Лучні грунти.

30. Лучні солонцюваті грунти.

XIII.Болотні грунти на алювіальних, делювіальних і водно-льодовикових відкладах.

31. Лучно-болотні грунти і болотні.

XIV. Торфово-болотні грунти і торфовища.

32. Торфово-болотні грунти і торфовища низовинні.

33. Солонці. Осолоділі грунти.

34. Лучно-чорноземні і дернові осолоділі глейові грунти, солоді. XV. Дернові ґрунти.

35. Дернові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані і супіщані грунти в комплексах з слабкогумусованими пісками.

35а. Дернові піщані і глинисто-піщані переважно неоглеєні грунти в комплексі з слабкогумусованими пісками і чорноземними піщаними грунтами.

36. Дернові опідзолені суглинкові ґрунти і оглеєні види їх. XVI. Буроземно-підзолисті ґрунти.

37. Буроземно-підзолисті ґрунти і поверхнево-оглеєні види їх. Бурі гірсько-лісові ґрунти на елювії-делювії щільних порід.

38. Бурі ґірсько-лісові щебенюваті і дерново-буроземні ґрунти в комплексі з оглеєними видами їх.

XVII. Дерново-буроземні і гірські лучні ґрунти.

39. Дерново-буроземні і гірські лучні ґрунти. Коричневі гірські грунти на елювії-делювії корінних порід.

40. Коричневі гірські щебенюваті ґрунти.

В окремих областях України дуже багато видів грунтів (у Харківській області, за даними Інституту ґрунтознавства, їх близько 180, у Черкаській - 198).

Найбільше різновидів грунтів утворюється в тих регіонах, де є річки (в заплавах і на терасах). Чим складніший ґрунтовий покрив у господарстві, тим більше ускладнюються процеси вирощування сільськогосподарських культур. Саме тому виникла потреба об'єднати найближчі види грунтів у певні агровиробничі групи. При складанні районних ґрунтових карт на Україні у 1957--1961 рр. за основну таксономічну одиницю для обліку якості земель було прийнято сільськогосподарський тип. Тип земель - це земельний масив з характерними особливостями, які визначають напрям землеробства і основні агротехнічні заходи (сівозміни, обробіток ґрунту тощо).

При виділенні сільськогосподарського типу земель враховують рельєф місцевості, агротехнічну природу ґрунтового покриву, особливості і ступінь зволоженості, засоленість або кислотність ґрунту, потребу в меліорації.

Размещено на Allbest.ru