Технологія і організація механізованого виробництва процесу при сівбі кукурудзи на зерно

Проведення технічного обслуговування трактора. Підготовка апаратів до рівномірного висіву насіння кукурудзи. Налагодження та регулювання сільськогосподарських машин. Забезпечення їх роботи. Підготовка ґрунту ділянки до обробки. Дотримання вимог безпеки.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 27.05.2015
Размер файла 905,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Диплом

Технологія і організація механізованого виробництва процесу при сівбі кукурудзи на зерно

Виконав

Студент 32 групи

Сівков Володимир

План

Вступ

1. Підготовка до роботи трактора

2. Підготовка до роботи і комплектування МТА

3. Підготовка до роботи с-г машини та регулювання

4. Агротехнічні вимоги (робота в загінці)

5. Догляд за МТА

6. Підготовка поля

7. Техніка безпеки

Список виконаної літератури

Вступ

Кукурудза є однією з основних зернових культур як в Україні, так і у всьому світі. Інтенсифікація технології вирощування цієї культури дає змогу отримати високі врожаї і, відповідно, прибуток. Україна входить до п'ятірки найбільших експортерів зерна кукурудзи у світі, що спричинило збільшення посівних площ цієї культури на території країни.

Врожайність кукурудзи коливається від 50 до 150 ц/га, у залежності від агрокліматичних умов та технології вирощування.

Агрокліматичні умови зон кукурудзосіяння в нашій країні вирізняються надзвичайною різноманітністю. Кожна з них має свої ґрунтові особливості, умови зволоження і температурний режим, що істотно впливає на ріст, розвиток рослин і формування зернової продуктивності культури.

Кукурудза - теплолюбна культура. Мінімальна температура проростання насіння становить +8-10 °С, сходи з'являються за +10-12 °С. При висіванні в холодний ґрунт (менше +8°С) насіння проростає дуже повільно, набубнявіле насіння не сходить, різко знижується польова схожість. У фазі 2-3 листків кукурудза витримує приморозки до -2°С, сходи гинуть за -3°С. Небезпека повернення весняних приморозків в Україні припадає один раз на 5-6 років. Якщо зниження температури (нижче -5 °С) триває кілька годин, то кукурудза вимерзає незалежно від фази розвитку. Перспективними є виведені селекціонерами біотипи кукурудзи, що здатні проростати за температури +5-6 °С. Найменші ранні приморозки восени пошкоджують листки і рослину в цілому. Необхідно зазначити, що в останні роки, у зв'язку з поширенням кукурудзи у північні регіони, створено нові ранньостиглі гібриди. Вони вирізняються високою холодостійкістю. При зниженні температури інкрустоване насіння може лежати в ґрунті 25-30 днів і здатне прорости після потепління. У літній період вегетації за температури +14-15°С ріст рослин сповільнюється, а за +10°С вони не ростуть.

Строки сівби і глибина загортання насіння

За узагальненими даними науково-дослідних установ зон кукурудзосіяння, оптимальним строком сівби кукурудзи є стійке прогрівання ґрунту до +10-12 °С на глибині загортання насіння. Як надто ранні, так і пізні строки сівби знижують урожай культури. Експериментальні дослідження показують, що при ранніх (прогрівання ґрунту до +8-10 °С) строках сівби у рослин кукурудзи цвітіння волотей настає раніше ніж при пізніх строках, що дає змогу раннім посівам раціональніше використовувати ґрунтові запаси вологи та певною мірою зменшити ризик негативного впливу на рослини посушливих явищ у найбільш важливі фази упродовж вегетації.

За сприятливих умов проростання насіння і відсутності бур'янів рання сівба кукурудзи (стійке прогрівання ґрунту до +8-10 °С) має суттєву перевагу перед пізньою. Дослідженнями встановлено, що ранньостиглі та середньоранні форми, як правило, не суттєво змінюють урожайність при запізненні із сівбою, а більш пізньостиглі гібриди краще реалізують свій генетичних потенціал за сівби в ранні строки при досягненні ґрунтом температури +8-10 °С. Одночасно при сівбі у ці строки всі біотипи мають найменшу вологість зерна при збиранні. За ранньої сівби обов'язково слід враховувати рівень холодостійкості гібрида та застосовувати відповідні технологічні заходи захисту насіння при його підготовці (обов'язкова інкрустація насіння комплексом препаратів: фунгіцидний протруйник, мікроелементи, регулятор росту).

У процесі ухвалення рішення про настання строків сівби кукурудзи слід врахувати вірогідність приморозків на початкових фазах розвитку рослин, які здатні викликати суттєві пошкодження надземної вегетативної маси.

Для одержання гарантованих дружніх сходів кукурудзи надзвичайно важливою є наявність продуктивної вологи у посівному шарі ґрунту. Запаси продуктивної вологи під час сівби культури у шарі 0-10 см вважаються недостатніми при її вмісті в кількості 7-8 мм, задовільними - 9-13 мм, добрими -14-15 мм і більше.

Глибина загортання насіння кукурудзи істотно залежить від фізико-механічних властивостей ґрунту, його вологості і температурного режиму. Оптимальна глибина загортання насіння кукурудзи при сівбі на важких суглинкових ґрунтах становить 4-5 см, на легких суглинкових - 5-6, на чорноземних - 5-7, а на супіщаних - 6-8 см. При пересиханні верхнього шару глибину загортання насіння збільшують на 1-2 см.

1. Підготовка до роботи трактора

Проводимо щозмінне технічне обслуговування трактора, при цьому виконуємо:

-проводимо зовнішню очистку і перевіряємо зовнішнє кріплення вузлів;

-усуваємо підтікання палива, води, електроліту, мастила;

-перевіряємо рівень (і при необхідності проводимо до заправку) масла, палива в картерах, баках, охолоджуючої рідини в радіаторі (електроліту в акумуляторі);

-проводимо перевірку роботи контрольних приладів, механізмів, та засобів сигналізації.

Перед підготовкою до роботи перевіряють комплектність посівного агрегату, технічний стан трактора і сівалки, правильність складання сівалки.

Підготовка трактора до роботи із сівалкою СУПН-8. Тиск в шинах задніх коліс трактора встановлюють 0,1 ... 0,14 МПа, передніх -0,17 МПа. Колія коліс має бути 1400 мм.

Регулюють систему навіски трактора: довжину розкосів встановлюють 515 мм, вилки розкосів з'єднують з нижніми тягами тільки через довгасті отвори. Довжину центральної тяги встановлюють попередньо в межах 600 ... 650 мм.

Для збільшення поздовжньої стійкості на трактор навішують вантажі, довантажений передні колеса. На трактори МТЗ-80 і МТЗ-82 вантажі масою 200кг навішують на спеціальному кронштейні, що додається до сівалки СУПН-8 і прикріплюємо попереду трактора до його лонжеронів.

Рівень масла в баку гідросистеми повинен відповідати нормальному. Масло повинне бути обов'язково чистим і відповідати вимогам інструкції до сівалки СУПН-8.

Підготовку трактора завершують наважкою рамки автозчеплення. Для цього нижні тяги навіски надягають на пальці рамки. Після чого в отвори кожного пальця вставляють чеку і фіксують замком. Верхню тягу вставляють між щоками автозчеплення і кріплять штирем.

При під'їзді трактора до сівалки рамка автозчеплення повинна увійти в замок автоматичної сівалки до зіткнення площин рамки та замка, потім включають гідросистему навішування на підйом. Після з'єднання автозчеплення сівалку опускають на рівний майданчик і, регулюючи довжину верхньої тяги трактора, встановлюють її в строго горизонтальне положення, а за допомогою розтяжок домагаються, щоб брус сівалки розташувався паралельно осі задніх коліс трактора. Відхилення відстаней від осі задніх коліс до бруса не повинні перевищувати 20 мм.

2. Підготовка до роботи і комплектування МТА

Встановлення висівних апаратів на рівномірність висіву насіння. Перевіряють положення котушок усіх висівних апаратів. При крайньому положенні важеля регулятора висіву котушки повинні знаходитись у корпусах апаратів, а їх торці - лицюватись з площиною розеток. Якщо котушки виступають більше як на 1 мм, то зміщують корпуси висівних апаратів по днищу насіннєвого ящика.

Перевіряють і регулюють зазор між клапаном і нижнім ребром муфти в кожному висівному апараті. При висіванні насіння зернових культур цей зазор повинен бути в межах 1-2 мм. Для зернобобових культур його збільшують до 8-10 мм.

Перевіряють рівномірність висіву насіння шляхом пробного висіву насіння сівалкою. Для цього насіння від кожного висівного апарата збирають у мішечки або коробочки, а потім зважують. Оцінюють рівномірність висіву за коефіцієнтом нерівномірності:

-середня маса насіння, яке висівається одним апаратом; к -

кількість висівних апаратів на сівалці; т. - маса насіння, яке висівається і-м апаратом.

Коефіцієнт нерівномірності не повинен перевищувати 5-6% .

Встановлення висівних апаратів сівалки на норму висіву. Користуючись номограмою орієнтовних норм висіву насіння або таблицями, відповідно до культури підбирають необхідне передаточне відношення редуктора та довжину робочої частини котушки. Переміщенням шестерень або зірочок у механізмі передач (редукторі) встановлюють вибране передаточне число, а за допомогою важеля регулятора висіву насіння - вибрану довжину робочої частини котушок. Причому передаточне відношення підбирають найменше (найменша частота обертання котушок), а довжину робочої частини котушок - найбільшу, але щоб висівалась задана норма насіння. Це забезпечує рівномірний висів насіння і найменше його пошкодження.

Потім проводять пробний висів насіння. Для цього встановлюють раму сівалки на підставки так, щоб колеса прокручувались. Засипають в ящики насіння і прокручують колеса з разів. Висіяне насіння збирають і зважують.

Регулювання. Норму висіву насіння регулюють частотою обертання диска за допомогою механізму передач, а також заміною дисків із числом отворів 14, 22, 34, 50 і 90. Розрідження повітря у камерах висівних апаратів регулюють у межах 0,003-0,005 МПа.

Дозу внесення мінеральних добрив регулюють частотою обертання шнеків туковисівних апаратів за допомогою переміщення зубчаток в редукторі. висів кукурудза ґрунт трактор

Глибину ходу сошників у кожній посівній секції регулюють гвинтовим механізмом прикочувального колеса. Стійкість ходу посівної секції регулюють стисканням пружини штанги підвіски секції.

3. Підготовка до роботи с-г машини та регулювання

Підготовка сівалки СУПН-8 включає ряд специфічних операцій, пов'язаних з особливостями конструкції пневматичної сівалки, обладнаної гідроприводом ексгаустера, системою контролю посіву, гідроприводом маркерів.

Для підключення гідромотора приводу ексгаустера сівалки вивідний маслопровід розподільника з'єднують із входом гідромотора через штуцер «Вхід» рукавом високого тиску. Вихід гідромотора з'єднують рукавом тиску з заливний горловиною масляного бака трактора. Підключають гідропривід маркера сівалки, з'єднавши рукави високого тиску через запірні пристрої з правими бічними висновками мастилопроводів трактора.

Пульт приладу контролю посіву та рівня насіння закріплюють на бічній стінці кабіни. Підключають рукави гідросистеми трактора до гідромоторів приводу ексгаустера сівалки і перевіряють, чи відповідає напис «Вхід» на гідромотори позначення на схемі.

Розставляють сошники на задану ширину міжрядь. Для цього піднімають і опускають сівалку на підставки, забезпечивши вільне обертання накочують ковзанок. На брусі рами в місцях кріплення посівних секцій є лунки, відповідні розстановці посівних секцій з міжряддям 70 см.

Встановлюють сошники на задану глибину посіву насіння перестановкою шплінта в отворах куліси. Одне отвір відповідає зміні глибини сошника на 1см.

Встановлюють висіваючі апарати на задану норму висіву, проставивши висіваючі диски з відповідним числом отворів і вибравши передаточне число в механізмі приводу дисків відповідно до доданої до СУПН таблиці. Таблиця 1 - Норми висіву насіння кукурудзи, соняшнику і рицини при міжрядді 70 см

Норм

а висіву

Число отворів

на диску

Передаточне

число

Кількість зубців зірочок

Швидкість руху

агрегату, км/год

шт./га

шт./пог.м

А

Б

В

Г

56849

4,2

0,48

15

21

12

19

90030

6,6

14

0,76

15

21

19

19

7-9

131537

9,8

1,1

15

21

19

13

60739

4,5

0,33

21

15

21

23

103361

7,6

22

0,56

15

21

19

26

7-9

206702

13,2

0,96

15

21

19

15

4. Агротехнічні вимоги (робота в загінці)

У залежності від складу агрегату, розмірів і конфігурації поля на посіві застосовують способи руху: човниковий, гонів, перекриттям, поздовжньо поперечний, діагонально-перехресний.

Зокрема на ділянці з довгою гону 1200м рекомендується застосовувати човниковий і гонів способи руху.

Відзначають вішками лінію першого проходу агрегату. Віхи ставлять через кожні 50 ... 80 м так, щоб обов'язково одночасно було видно не менше трьох віх. Висота вешек - 2,5 ... 3 м. Відстань від краю поля до лінії проходу агрегату повинні бути рівним половині ширини захвату сівалки.

Якщо за межами поля відсутній вільний виїзд для розвороту агрегату, то відбивають поворотні смуги. Ширина поворотної смуги для шести-, восьмирядна сівалок повинна дорівнювати 3-4 захопленням сівалок. Поворотну смугу відзначають вішками, що встановлюються через кожні 100 ... 150 м від поперечної межі поля. По лінії вешек проїжджають трактором, відзначаючи колією кордон поворотної смуги.

Рис.3. Схема підготовки ділянки до човникового способу руху: С - ширина ділянки; Е - поворотна смуга; К-К - контрольна лінія, А-А - лінія першого проходу агрегату

При човниковому способі руху (рис. 3) посівних агрегатів підготовка поля зводиться до відбиття з двох сторін поля поворотних смуг і до провішування лінії першого проходу агрегату. Поворотні смуги відбивають так: від поперечних меж поля у двох-трьох місцях відміряють відстань, рівну ширині поворотної смуги, встановлюють віхи і відзначають внутрішні кордони поворотних смуг пропашкой тракторним плугом.

Рис.4. Способи руху: 1 - човниковий; 2 - човниковий односторонній

Робота агрегатів у загоні

Роблять перший прохід агрегату. При цьому трактор направляють пробкою радіатора по лінії віх. На другому проході перевіряють і при необхідності регулюють довжину вильоту маркера, глибину посіву насіння. Контролюють норму висіву у всіх висівних апаратів, розкопуючи рядки по всій ширині захоплення сівалки на довжині 10 ... 12 м.

Засівають поворотну смугу після другого проходу агрегату. Потім виконують третій прохід по основному полю і засівають другий поворотну смугу. Після цього ведуть посів на основному полі, розгортаючи агрегати по засіяних поворотним смугах.

Сівалку опускають у робоче положення тільки на ходу, щоб запобігти забиванню сошників ґрунтом. Перед поворотом агрегату робітники і маркери сівалок піднімають. На всьому протязі посівних робіт стежать за роботою приладів контролю посіву насіння та рівня насіння в бункерах.

При зміні фракцій висіваних насіння регулюють положення вилки скидача.

5. Догляд за МТА

Догляд трактора

Після виконання технологічних процесів виникає необхідність поставити техніку на зберігання. Зберігання тракторів і машин повинно організовуватися відповідно до стандартів.

Зберігання є складовою частиною планово-попереджувальної системи технічного обслуговування машинно-тракторного парку.

Машини зберігають на обладнаних місцях зберігання, що розташовані у виробничих базах господарств та пунктах ТО. Місця зберігання машин повинні мати: закриті приміщення, гаражі, накриття, відкриті майданчики з твердим покриттям для складання агрегатів, регулювання машин, майданчики для списаної техніки; склади для зберігання деталей та агрегатів, що зняті з машин; майданчик з естакадою для миття; вантажопідіймальне обладнання, підставки для постановки та зняття машин зі зберігання; приміщення для оформлення документів, огорожу, освітлення території зберігання.

Залежно від тривалості розрізняють три види зберігання:

міжзмінне - коли машини зберігаються менше 10 діб;

короткочасне - від 10 діб до 2 місяців;

тривале - більше двох місяців.

Матеріально-технічна база господарства зумовлює способи зберігання:

закритий, що передбачає зберігання техніки в закритих приміщеннях (повітках, боксах, гаражах); цей спосіб є найбільш якісним для зберігання складних машин;

відкритий спосіб - передбачає зберігання на відкритих майданчиках з обов'язковою консервацією та герметизацією знятих деталей для складського зберігання;

комбінований спосіб - передбачає зберігання техніки під накриттям.

До заходів щодо зберігання машин належать: загальна організація, вибір та підготовка місць зберігання, підготовка машин до зберігання, контроль та технічне обслуговування машин під час зберігання, зняття машин зі зберігання.

Догляд за сівалками

Технічний догляд за сівалками полягає в щозмінній і періодичної перевірки стану їх механізмів, болтових з'єднань, очищення від пилу і бруду, регулюванню висівних апаратів на задану норму висіву, розстановці сошників, перевірці вильоту маркерів, мастилі труться. Втулки шестерень, зірочок, дисків маркерів, букси автоматів підйому і осей коліс змащують солідолом через 8-10 год (один раз на зміну). Солідол нагнітають до тих пір, поки свіже масло не виступить із зазорів. Не рекомендується змащувати зуби шестерень і зірочок, роликові ланцюги і котушки висівних апаратів. Для змащення нової сівалки протягом перших 2-3 днів рекомендується застосовувати рідке масло.

Два рази на сезон після проведення весняного і осіннього сівби розбирають дискові сошники, передавальні механізми, автомат підйому, маркери; замінюють зношені деталі, промивають підшипники, регулюють робочі ^ органи, підтягують кріплення, фарбують і змащують сівалку.

Сівалки зберігають у закритих приміщеннях або під навісами. Перед постановкою на зберігання сівалки очищають від пилу і бруду; насіннєвої та туковий ящики очищають від залишків насіння і добрив; змазують, що труться, Сівалки встановлюють горизонтально, під сошники і колеса підкладають дерев'яні підставки. Гумові гофровані семяпроводи знімають і здають на зберігання до комори.

6. Підготовка поля

При підготовці ґрунту до посіву вкрай важливо знищити всі бур'яни. Слід прибрати рослинність і всі камені. Кращий спосіб позбутися бур'янів - обробіток землі двічі. Підготовка ділянки збільшує виживання розсади, зменшуючи зростання бур'янів. Техніка, яка використовується для підготовки ґрунту, залежить від типа ґрунту, нахилу, стану поля, існуючої природної рослинності, та вартості.

Очистивши місце під ділянку, потрібно його зорати, обробивши його культиватором або перекопати вручну, видаляючи велике каміння. Розбиття грудок полегшує подальше вирівнювання, розпушує та покращує ґрунтову структуру. Якщо ґрунт глинистий та важкий, зорювання може створити компактний шар під поверхнею ґрунту, що приведе до погіршення дренажу.

Підготовка ґрунту часто виконується вручну, механічно або з використанням гербіцидів, так звана хімічна. Механічна підготовка поля виконується з використанням важкого устаткування, щоб очистити землю від небажаної рослинності.

Це може бути як зорювання або кліринг землі від небажаних рослин. Метою механічної підготовки полягає в тому, щоб підтримувати ґрунт на ділянці, уникаючи відкладення осаду та підтримувати дренаж ділянки. При хімічній обробці ґрунту можуть використовуватися деякі види гербіцидів, щоб усунути бур'яни або небажані рослини.

7. Техніка безпеки

Безпека механізатора і робітників, які обслуговують сівалки, залежить головним чином від дотримання вимог безпеки при експлуатації самих машин. До початку робіт МТА повинен бути справним, і укомплектований необхідним обладнанням.

Забороняється рух сівалок заднім ходом з заглиблені сошниками. Не можна класти в насінні ящики сторонні предмети, не можна розрівнювати насіння руками, щоб уникнути захоплення пальців висіваючими апаратами. Це слід робити спеціальною лопаткою. Забивання висівних апаратів, сошників, загортачами усувають спеціальними чистиками. Ручне завантаження сівалок, підняття маркерів виконують тільки при повній зупинці.

Сівача повинні перебувати на підніжних дошках і триматися за поручні. Їм забороняється сидіти на ящиках. Підйом опускання сівалки, початок руху агрегату відбуваються після подачі звукового сигналу. Під час роботи посівного агрегату забороняється схоплюватися на сівалку і зіскакувати з неї на ходу

Необхідно стежити, щоб перед пуском і під час роботи ніхто не знаходився попереду агрегату.

При використанні мінеральних добрив і в курну погоду сівача повинні користуватися захисними окулярами і протипиловими респіраторами.

Список використаної літератури

1. Антишев Н.М., Бичков Н.І. Довідник з експлуатації тракторів. - М.: Россельхозиздат, 1985.

2. Бєляков Г.І. Охорона праці. - М.: Агропромиздат, 1990.

3. Водолазів Н.К. Курсове та дипломне проектування з механізації сільського господарства. - М.: Агропромиздат, 1991.

4. Іофіна С.А., Бабенко Е.П., Зуєв Ю.А. Довідник з експлуатації машинно-тракторного парку. - М.: Агропромиздат, 1985.

5. Орманджі К.С. Правила виробництва механізованих робіт під просапні культури - М.: Россельхозиздат, 1986. .

6. Швидкісна сільськогосподарська техніка. Россельхозиздат, 1986.

7. Тягові характеристики сільськогосподарських тракторів. Альбом-довідник. - М.: Россельхозиздат, 1979.

8. Філатов Л.С. Механізаторові про безпеку праці. Довідник. - М.: Россельхозиздат, 1990.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.