Інтегрована система захисту картоплі від шкідливих організмів

Розповсюдження та біологічні особливості шкідників, хвороб і бур’янів картоплі. Агротехнічний метод захисту рослин. Методи застосування паразитів і хижаків шкідливих комах. Розрахунок потреби у пестицидах і біопрепаратах. Заходи безпеки при роботі.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.06.2015
Размер файла 44,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Стан і перспективи розвитку захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів

1.2 Розповсюдження та біологічні особливості шкідників, хвороб і бур'янів картоплі

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ЗАХИСТУ КАРТОПЛІ ВІД ШКІДНИКІВ, ХВОРОБ ТА БУР'ЯНІВ

2.1Агротехнічний метод

2.2 Біологічний метод

2.3 Імунологічний метод

2.4 Хімічний метод

РОЗДІЛ 3. Розрахунок потреби у пестицидах і біопрепаратах

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1Заходи безпеки при роботі з пестицидами

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Картопля належить до найважливіших сільськогосподарських культур. У світовому виробництві продукції рослинництва вона займає одне з перших місць поряд з рисом, пшеницею та кукурудзою.

Однією з причин низької врожайності картоплі в Україні(9-12 т/га) є великі втрати врожаю через хвороби. У роки епіфітотій лише від фітофторозу втрати врожаю на незахищених посадках можуть перевищувати 60-70%. Бульби, уражені фітофторозом, є “воротами” для інших патогенів, тому їх висаджування веде до масового розвитку мокрих бактеріальних і сухих фузаріозних гнилей, чорної ніжки, антракнозу, ризоктоніозу, альтернаріозу тощо.

Низька врожайність картоплі спричинена великими втратами врожаю через вплив шкідливих організмів. У бульб картоплі, як ні в якої іншої рослини багато ворогів - шкідників і хвороб. Одні із них переслідують цю культуру в полі у період вегетації, інші - не залишають її навіть у взимку, під час зберігання у сховищі спричиняючи значну втрату врожаю картоплі. Масовий розвиток хвороб спостерігається під час вегетації, а прояв гнилей різного походження при зберіганні.

В останні роки, 98% площ посадок картоплі знаходиться у приватному секторі, що в свою чергу призводить до різкого збільшення чисельності шкідників і хвороб.

Незначний розмір земельних ділянок, неякісний садивний матеріал, відсутність сівозміни призводить до накопичення та поширення хвороб і шкідників картоплі.

Комахи-шкідники та хвороби здатні завдати сильного шкоди врожаю, тому важливо своєчасно діагностувати і проводити захисні заходи спрямовані на боротьбу зі шкідливими огранізмамі.

РОЗДІЛ 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Стан і перспективи розвитку захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів

Інтегрований захист рослин (від. лат. integratio -- об'єднання в ціле ізольованих частин) -- система заходів, спрямованих на збільшення продуктивності агроценозів, що грунтується на взаємодії зовнішнього середовища із станом популяцій шкідливих організмів і використанні найбезпечніших для довкілля засобів їх утримання на економічно невідчутному рівні.

Захист сільськогосподарських рослин від шкідливих організмів став обов'язковим елементом технологій інтенсивного землеробства. Раціональне використання засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів зменшує (подекуди на 15-30% і більше) втрати врожаю, підвищує його якість.

Заходи захисту рослин планують на підставі прогнозів поширення та економічного значення шкідливих комах, хвороб, бур'янів. Так, у поточному році в Україні передбачено захистити 31,6 млн га посівів сільськогосподарських культур, із них біологічним методом -- 1,3 млн га. Для цього сільгоспвиробники планують закупити хімічних засобів 23-25 тис. т проти 22 тис., використаних торік для захисту 28,6 тис. гектарів.

У кінці XX століття сільське господарство нашої країни зазнало суттєвих змін. Змінилися розміри полів, структура посівних площ, сівозміни, організація сільськогосподарського виробництва. Поряд із великими колективними підприємствами (КСП) з'явилося понад 30 тис. фермерських господарств, розміри їх землекористування становлять 30--50 га.

Поряд із традиційними виробниками сільськогосподарської продукції з'явилися нові виробники -- жителі міст, які одержали землю під городи.

Всезростаючу роль у постачанні населенню ряду продуктів, зокрема картоплі, овочів, фруктів, відіграє приватний сектор. Ці та інші зміни істотно впливають на поширення шкідливих організмів і організацію захисту від них.

У боротьбі із шкідниками, хворобами та бур'янами важливе значення належить сівозмінам.

За останні 10 років більшого значення в захисті рослин набув імунологічній метод. Селекціонері почали працювати у тісній співдружності з ентомологами і фітопатологами.

Одержані сорти і гібриди різних культур стійких проти окремих видів шкідливих організмів або мають комплексну стійкість. Наприклад, в арсеналі сортів картоплі є понад 15 з різним рівнем стійкості проти збудника фітофтори, колорадського жука та картоплярої нематоди.

На жаль, можливості цих цінних ознак не повністю використовуються, часто застосовують загальприйняті заходи захисту без урахування їх імунологічних властивостей.

В агрономічній практиці все частіше використовуються можливості біологічного методу.

1.2 Розповсюдження та біологічні особливості шкідників, хвороб і бур'янів, небезпечних для культури в зоні її вирощування

Шкідники і хвороби картоплі це перше що веде до зниження врожаю, на ряду з цим знижується її якості і втрати при зберіганні. При несвоєчасному та неякісному захисту картоплі, урожай бульб знижується на 28-50 % і більше. Втрати картоплі при зберіганні в результаті розвитку мокрої і сухої гнилі та інших хвороб часто досягають З0- 40 %.

В основі нової стратегії боротьби зї шкідниками і хворобами лежить інтегрована система захисту рослин, яка грунтується на тому, що поряд з хімічними та біологічними методами знищення паразитів картоплі застосовується цілий комплекс агротехнічних і технологічних заходів, який включає і нові сорти картоплі.

На картоплі зареєстровано близько 50 шкідливих комах, а також більше 80 хвороб картоплі.

Найбільш небезпечними шкідника на картоплі є: колорадський жук ; картопляна міль; дротяники, несправжні дротяники ; личинки пластинчатовусих жуків ; гусениці підгризаючих совок ; капустянка та ін

Останнім часом на картоплі зріс рівень шкоди, яку створюють багато широко поширених хвороб: фітофтороз ; альтернаріоз ; парша звичайна; суха і мокра гниль ; чорна ніжка ; cтеблевая нематода та ін.

Хвороби картоплі такі як фітофтороз, альтернаріоз контролюють препарати фунгіциди. Високий урожай картоплі можна отримати при проведенні 4 -5 обробок за весь період вирощування.

При зберіганні на перше місце за шкідливістю вийшли суха і мокра гнилі. Ці хвороби набули широкого поширення. За нормальних умов зберігання втрати, звичайно, складають 10-15 %. При зберіганні картоплі в умовах підвищеної температури і вологості вони можуть досягати З0 і навіть 50 %.

Характеристика найбільш шкодочинних хвороб та шкідників подано в таблицях 1.2 та 1.3.

Для боротьби з бур'янами на томатах застосовують ґрунтові та страхові гербіциди. Із ґрунтових гербіцидів найбільш поширений Трефлан. Він застосовується за 10-14 днів до висадки розсади з негайним загортанням в дозі 1-2 л/га. Цей препарат діє на дводольні та злакові бур'яни.

Характеристика шкодочинних бур'янів на томатах подана в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Головні бур'яни

Українська та латинська назва бур'яну

Біологічна група

бур'яну

Зимує стадія бур'яну, їх джерела

ЕПШ

Осот жовтий

Sonchus arvensis

Коренепаросткові

Насіння і коріння

1-3 екз/ мІ

Вівсюг

Avena fatua

Ярові ранні

Однодольні

Насіння

1-4 екз/ мІ

Амброзія

Ambrosia artemisifolia

Однорічна, яра, дводольна

Насіння

1-6 екз/ мІ

Щириця біла

Amarantus albus

Однорічна, яра, дводольна

Насіння

1-4 екз/ мІ

Пирій повзучий

Agropyrom repens

Кореневищні, однодольні

Насіння і коріння

1-5 екз/ мІ

[4]

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ЗАХИСТУ КАРТОПЛІ ВІД ШКІДНИКІВ, ХВОРОБ ТА БУР'ЯНІВ

2.1 Агротехнічний метод

Агротехнічний метод захисту рослин заснований на використанні загальних і спеціальних прийомів агротехніки, за допомогою яких створюють екологічні умови, несприятливі для розвитку і розмноження шкідливих організмів і підвищують самозахисні властивості рослин.

Найважливіша роль відводиться правильним сівооборотам, тому беззмінне культивування будь-якого однорічного рослини викликає накопичення шкідників і збудників захворювань. Найбільші урожаї картоплі збирають при розміщенні її після озимих культур, які вирощують у сівозміні по пласту багаторічних трав після зайнятих парів або зернобобових культур; по удобреній кукурудзі на силос, льону-довгунцю, однорічних травах. В овочевих сівозмінах картоплю вирощують після багатьох культур, крім пасльонових, що мають багато спільних з картоплею шкідників і хвороб.

Зниження чисельності шкідників у багатьох випадках здійснюється також і системою обробки грунту. Наприклад, пожнивне лущення стерні та подальша зяблева оранка сприяють знищенню збудників багатьох захворювань і зимуючих шкідливих комах; оранка і культивація сприяють діяльності хижих комах, знищує шкідників що живуть у грунті. Велике значення має сортування і очищення насіння. Вирощування здорового посадкового матеріалу, своєчасного видалення вибракуваних або захворілих рослин, видалення пожнивних залишків, боротьби з бур'янами.

Посадка картоплі в оптимальні терміни дозволяє уникнути збігу вразливих фаз розвитку культури з періодами максимальної активності шкідників. Внесення добрив сприяє кращому розвитку рослин і підвищує їх стійкість до пошкоджень. Вирішальним фактором боротьби з багатьма шкідниками, є раннє збирання врожаю. Оптимальний агротехнічний догляд за рослинами значно підвищує ефективність усіх лікувально-винищувальних заходів.

До числа найважливіших способів боротьби з шкідниками та хворобами відносяться виведення і обробіток стійких сортів. Великий внесок у вивчення проблеми імунітету рослин внесли Н. І. Вавилов, А. А. Ячевский, П. Г. Чесноков, І. Д. Шапіро, Т. І. Федотова (Росія), І.Еріксон (Швеція), Е. Стекмен (США), Д. Карбоні, К. Арнаудов (Італія) та ін.

2.2 Біологічний метод

Біологічний метод захисту рослин заснований на використанні хижих і паразитичних комах (ентомофагів), хижих кліщів (Акаріфага), мікроорганізмів, нематод, птахів, ссавців і ін. для придушення або зниження чисельності шкідливих організмів.

Методи застосування паразитів і хижаків шкідливих комах різні. Місцеві види ентомофагів використовуються методом сезонної колонізації. Наприклад, розводять в спеціальних біолабораторіях і потім випускають на посіви паразита.

Для боротьби зі шкідниками с.-г. культур у ряді країн використовують

також і патогенні для них гриби, бактерії і віруси. Бактеріальний біопрепарат ентобактерін успішно застосовуваного проти комплексу листогризучих шкідників; в поєднанні з пестицидами використовують грибний біопрепарат боверин, вивчаються і ін. препарати. Ведеться також розробка біологічного методу боротьби з хворобами рослин і бур'янами. У природі нерідкі випадки вторинного паразитизму, наприклад грибів на грибах, що викликають хвороби рослин.

Вирощуючи рослини з сильним запахом серед овочів і ягідників, ви дезоріентіруете таких шкідників картоплі, як совки, попелиці, вогнівки, пильщики, гусениці.

2.3 Імунологічний метод

Імунологічний метод захисту рослин -- використання стійких сортів та гібридів проти збудників хвороб, пошкоджень фітофагами, стресових абіотичних чинників.

Стійкість рослин проти шкідливих організмів -- одна із присто-сувальних властивостей, зумовлених комплексом генетичних, фізіологічних, біохімічних та морфологічних особливостей рослин і є надзвичайно цінною екологічною ознакою сорту, що дає змогу отримувати сталі врожаї без застосування пестицидів.

Тирас - ранній сорт картоплі, столового призначення. Бульби видовжені, рожеві; вічка середньо заглиблені, м'якуш білий, смакові якості добрі, квітки червоно-фіолетові. Технологічна врожайність - 210 ц/га на 40-45 день після сходів, 460 ц/га в кінці вегетації. Вміст крохмалю - 11,3-14,4%. Сорт стійкий до раку картоплі, середня стійкість до стеблової нематоди, високостійкий до іржавості бульб, середньо стійкий до парші звичайної. Рекомендовані зони вирощування - Полісся, Лісостеп, Степ.

Дніпрянка - ранній, дуже врожайний сорт (придатний для отримання двох врожаїв). Бульби - білі, м'якоть - світло-жовта. Урожайність-до 220 ц/га на 40 день, 520 ц/га в кінці вегетації. Суха речовина - 14,8%. Добре зберігається. Стійкість до ураження - раком, кільцевою гниллю, фітофторозом, картопляної нематодою.

Санте - сортвиведений у Нiдерландах. Бульби овальнi, блiдо-жовтi. Вiчка поверхневi. М'якуш блiдо-жовтий. Може темнiти пicля кулiнарної обробки. Bміст крохмалю 14,1%. Стiйкий до раку та картопляної нематоди. Має добру стiйкiсть до скручування листя, вipyciв А, Х, У. Сприйнятливий до рiзних видiв паршi. Кущ компактний, середньої висоти. Вiночок квiтки бiлий. Занесений до Реєстру copтів рослин з 2000 року для вирощування в ycix зонах України.

Лілея - сорт створений в Iнститутi картоплярства УААН. Занесений до Реєстру сортiв рослин України з 2003 року. Технологiчна урожайність 460 ц/га в кінці вегетації. Вмiст крохмалю 17-18%. Бульби видовжено-овальні з кремовою шкіркою, кремовим м'якушем; квітки білі. Сорт стійкий до звичайного біотипу раку та золотистої картопляної нематоди, відносно стійкий проти фітофторозу, мокрої бактеріальної гнилизни, стеблової нематоди. Рекомендованi зони вирощування Полісся, Лісостеп.

Слов'янка - середньостиглий сорт столового призначення. Бульба довга, з дрібними вічками. Шкірка - частково червона. М'якоть кремова. Маса товарної бульби 91-180 м. Вміст крохмалю - 11,1-13,4%. Товарність 88-99%. Лежкість 95%. Стійкий до збудника раку картоплі, до золотистої картопляної нематоди. Стійкий до скручування листя.

Підбір стійких сортів і використання їх у виробництві слід проводити згідно з рекомендаціями Державного реєстру сортів рослин України, який щорічно видається Державною комісією України з випробування та охорони сортів рослин Міністерства агропромислового комплексу України. Стійкі сорти, перш за все, необхідно вирощувати, щоб обмежити площі вирощування нестійких сортів, а як наслідок -- і поширення шкідливих організмів. По-друге, слід знати рівні стійкості сорту проти будь-якого шкідливого організму чи групи споріднених видів або комплексу з тим, щоб у разі епіфітотій того чи іншого збудника застосовувати диференційовані засоби захисту. Крім того, треба враховувати, що рівень стійкості сорту залежить від агротехніки та погодних умов.

2.4 Хімічний метод

Хімічний метод захисту рослин заснований на застосуванні речовин, токсичних для шкідливих організмів. Вибірковість дії пестицидів встановлюють на основі вивчення фізіологічних процесів, наприклад метаморфоза, специфічних для організму комах.

В таблиці подано перелік пестицидів дозволених до використання на томатах від шкідливих організмів. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров'я. В цьому Переліку передбачаються об'єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування.

В таблиці 2.1 подані пестициди які дозволено використовувати на томатах [2].

РОЗДІЛ 3. Розрахунок потреби у пестицидах і біопрепаратах

Таблиця 3.2

Розрахунок потреби у пестицидах і біопрепаратах

Назва пестициду (препаративна форма, % вміст д.р.)

Обсяг робіт з урахуванням кратності обробок (га, м2, м3 і т.д.)

Потреба (кг, л)

за діючою речовиною

за препаратом

Актара 25 WG (тіаметоксам, 250 г/кг)

2 обробки на сотку

тіаметоксам 500 г/кг

2,8 г на 1,4 л води

Дуал Голд 960 ЕС (S- метолахлор, 960 г/л)

1 обробка на 1 сотку

S- -метолахлор, 960 г/л

16 мл на 5 л води

Ридоміл Голд МЦ 68 WG ( 640 г/кг манкоцебу; 40 г/кг металаксилу-М)

2 обробки на 1 сотку

Манкоцеб- 1280 г/кг; металаксилу -М - 80 г/л

100 г на 20 л води

Квадріс 250 SC ( 250 г/л азоксистробіну)

2 обробки на 1 сотку

500 г/л азоксистробіну

12 мл на 10 л води

Ревус Топ 500 SC (250 г/л мандіпропаміду; 250 г/л дифеноконазолу)

2 обробки на 1 сотку

Мандіпропаміду 500 г/л; дифеноконазолу 500 г/л

24 мл на 20 л води

[2]

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Заходи безпеки при роботі з пестицидами

При роботі з пестицидами необхідно керуватися Інструкцією з техніки безпеки при зберіганні та застосуванні пестицидів, а також методичними вказівками щодо застосування окремих препаратів.

Всі роботи з хімічного захисту рослин проводяться під керівництвом фахівця із захисту рослин вищої або середньої кваліфікації. Безпосередні організатори робіт із захисту рослин підбираються ті, що мають досвід цієї роботи, спеціальні освіту або курсову підготовку. Відповідальність за охорону праці та техніки безпеки покладається на керівника господарства. До роботи з пестицидами допускаються особи, які досягли 18 років, що пройшли медогляд та інструктаж про заходи безпеки при роботах з пестицидами.

При роботі з сильнодіючими і високотоксичними препаратами тривалість робочого дня 4 години, з препаратами інших груп - 6 годин. В інший час проводяться роботи не пов'язані з пестицидами. У дні робіт з пестицидами робочі забезпечуються спецхарчуванням - молоком. Організація, відповідальна за проведення робіт, забезпечує всіх працюючих з пестицидами спецодягом, і ШСЗ. На місцях проведення робіт встановлюються аптечки.

Працюючі з пестицидами зобов'язані суворо дотримуватися правил особистої гігієни та профілактики отруєнь. Працюючі повинні вміти підібрати і правильно використовувати ШСЗ. За кожним працюючим закріплюють ШСЗ, які зберігаються у спеціально виділеному чистому, сухому приміщенні в окремих шафах.

Для захисту шкіри використовують спеціальний одяг, рукавиці, чоботи. При роботах з пилоподібними речовинами надягають комбінезони з пилонепроникної тканини з гладкою поверхнею.

При обприскуванні і роботах з рідкими препаратами повинна застосовуватися одяг з тканин з кислотозахисним просоченням або пилезахисний спецодяг з фартухом, покритим плівкою, і нарукавниками з прогумованої тканини.

Працювати з пестицидами потрібно з великою увагою та ретельністю. Під час роботи забороняється приймати їжу, палити. Це допускається під час відпочинку в спеціально відведеному місці, розташованому не ближче 200 м від оброблюваної території, місць приготування робочих складів, після зняття спецодягу та ретельного миття з милом рук і обличчя.

Необхідність хімічної обробки посівів встановлює фахівець із захисту рослин після того як попереднім обстеженням виявлено, що щільність зараження планованого до обробки ділянки дійсно загрожує збитками врожаю.

У всіх випадках застосування пестицидів керівник робіт повинен завчасно повідомити адміністрацію господарства і повідомити населенню про терміни і характер проведених робіт і запобіжні заходи. На відстані не менше 300 м від кордонів оброблюваної ділянки виставляють єдині попереджувальні знаки. Знаки прибирають лише після закінчення встановлених карантинних термінів. Для охорони бджіл від впливу пестицидів необхідно вивезти пасік до іншого джерела медозбору на відстань не менш 5 км . Від оброблюваних ділянок або ізолювати будь-якими способами від 1 до5 діб після обробки. У спекотну погоду всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові або вечірні години обробку посівів необхідно проводити в рекомендовані строки. Особливо суворо треба стежити за зазначеними в списку термінами останніх обробок перед збиранням урожаю, не допускається їх скорочення [4].

ВИСНОВКИ

Картопля посідає одне з перших місць серед інших сільськогосподарських культур за універсальністю використання в господарстві. Вона є важливою продовольчою, кормовою й технічною культурою. Картопля може давати добрі врожаї після різних попередників. Розміщують її після озимих зернових, зернобобових, однорічних і багаторічних трав, кукурудзи на силос. Картоплю часто рекомендують для монокультурного вирощування.

Агротехнічний метод - це один із найголовніших методів захисту картоплі від шкідників, хвороб та бур'янів. Він включає в себе: дотримання ізоляції від посівів пасльонових культур, дотримання сівозміни, оптимальні строки сівби, обробка насіння перед сівбою. Також дуже важливий - це імунологічний метод: вирощування стійких сортів та гібридів томатів проти збудників хвороб, пошкоджень фітофагами, стресових абіотичних чинників.

Найбільш небезпечними шкідника на картоплі є: колорадський жук ; картопляна міль ; дротяники, несправжні дротяники ; личинки пластинчатовусих жуків ; гусениці підгризаючих совок ; капустянка та ін.

Підбираючи пестициди необхідно користуватись Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров'я.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Сільськогосподарська ентомологія» для студентів за напрямом підготовки «Агрономія» ОКР Бакалавр / Л.В. Розова. - Мелітополь, 2012.

2.Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні/ В.У. Ящук, А.П. Корецький, В.М. Ващенко та ін.; за ред. О.В. Єрмоленко.- К.: Юнівест Медіа, 2014. - 832с. картопля шкідливий хвороба

3. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Фітопатологія" Частина 2/ О.В. Журавльова. - Мелітополь,2012.

4. Ганієв М.М., Недорезков В.Д. Захист овочевих культур. - М: Світ, 2006. - 279с.

5.Сингента, план захисту картоплі: http://www3.syngenta.com/country/ua/uk/cropprotection/smallpack/kartplya/Pages/zahyst_kartopli.aspx

6. Довідник із захисту рослин / за ред. М.П. Лісового. - К.: Урожай, 1999. - 431 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012

  • Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту картоплі від шкідливих організмів. План проведення заходів захисту картоплі від шкідливих організмів. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів.

    курсовая работа [3,6 M], добавлен 19.10.2013

  • Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур, методи їх захисту.

    курсовая работа [34,9 K], добавлен 26.10.2009

  • Фітосанітарний стан та моніторинг шкідливих організмів в агроекосистемах. Видовий склад та характеристика шкідливих організмів рослин при вирощуванні томатів. Критерії застосування пестицидів, екологічна оцінка ризику їх використання та заходи безпеки.

    курсовая работа [49,0 K], добавлен 13.02.2013

  • Методи захисту сільськогосподарських культур від комах, шкідників і хвороб. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів. Календарний план проведення заходів захисту пшениці від шкідників.

    курсовая работа [83,4 K], добавлен 13.11.2010

  • Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності. Строки хімічних обробок, вибір фітофармзасобів. Розрахунок кількості необхідних пестицидів, машин і апаратури.

    курсовая работа [63,1 K], добавлен 16.11.2012

  • Екологічні проблеми використання пестицидів. Історія розвитку біологічного захисту рослин. Методи біоконтролю патогенних мікроорганізмів та комах-шкідників. Використання біотехнологічних препаратів у комплексному захисті сільськогосподарських рослин.

    контрольная работа [38,1 K], добавлен 25.10.2013

  • Характеристика культури баклажан. Особливості біології шкідливих організмів. Сутність агротехнічного та селекційно-насінницького методів захисту рослин від шкідників. Технологія застосування хімічних та біологічних препаратів в посівах баклажанів.

    курсовая работа [61,1 K], добавлен 03.10.2014

  • Характеристика сортів вівса, особливості його вирощування. Системи заходів захисту злаку від шкідливих організмів. Обґрунтування вибору пестицидів, розрахунок потреби у техніці. Забруднення пестицидами біосфери та їх негативний вплив на природу і людину.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 18.03.2011

  • Загальна характеристика епіфітотичних хвороб: іржа злаків, фітофтороз картоплі, мілдью винограду. Інфекційне захворювання рослин як результат взаємодії між патогеном та рослиною. Розгляд основ захисту озимої пшениці від бурої листкової іржи пшениці.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 18.04.2013

  • Біологічні особливості та агротехніка вирощування картоплі. Овочівництво як важлива галузь сільського господарства. Агротехніка вирощування овочевих культур. Скорочення витрат при вирощуванні і збиранні врожаю картоплі. Методи зберігання картоплі.

    контрольная работа [32,8 K], добавлен 07.10.2010

  • Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.

    дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023

  • Віруси у захисті рослин. Використання бакуловірусів для захисту рослин. Бактерії, що спричинюють хвороби комах, та препарати для захисту рослин. Препарати на основі Bacillus thuringiensis. Безпечність мікробіологічних препаратів захисту рослин.

    контрольная работа [633,4 K], добавлен 25.10.2013

  • Господарське значення, ботанічна характеристика та біологічні особливості буряка цукрового; особливості вирощування: технологія, селекція, живлення, система захисту посівів від бур'янів, хвороб та шкідників. Особливості насінництва гібридів буряка.

    контрольная работа [56,5 K], добавлен 25.03.2013

  • Еколого-біологічні характеристики родів, які використовуються для газону. Технології створення газону різними шляхами. Міри захисту від шкідників, бур’янів і хвороб. Розрахунок витрат на створення партерного, спортивного і мавританського газонів.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.05.2015

  • Найпоширеніші ентомофаги шкідників сільськогосподарських рослин. Морфологія, анатомія, біологія розвитку окремих видів шкідників. Календарний план проведення робіт із захисту рослин. Екологічне обгрунтування інтегрованого захисту насаджень від шкідників.

    курсовая работа [249,3 K], добавлен 01.09.2014

  • Господарське значення і біологічні особливості яблуні. Видовий склад основних шкідливих організмів, їх біологічні особливості. Моніторинг фіто санітарного стану яблуневих насаджень. Інтегрований захист культури від її найбільш розповсюджених шкідників.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 25.04.2014

  • Борошниста роса кабачків, суха гниль бульб картоплі, офіобольозна гниль пшениці, іржа вики, тифульоз конюшини, симптоми їх прояву. Біологічні та морфологічні особливості збудників хвороб. Умови розвитку захворювань. Комплекс заходів щодо захисту культур.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 20.05.2014

  • Дослідження стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників. Методика польової оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу. Застосування мікробіологічних препаратів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур від шкідників.

    отчет по практике [36,3 K], добавлен 11.05.2015

  • Агротехнічні умови, грунти, рельєф і водні ресурси господарства. Біологічні особливості культури. Розміщення в сівозміні та обробіток грунту. Сорти, гібриди та посівні якості насіння. Економічна ефективність виробництва картоплі в СВК "Ризинський".

    курсовая работа [307,3 K], добавлен 16.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.