Вирощування ярої пшениці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Розвиток зернової галузі АПК залишається пріоритетним напрямком аграрної економіки України. З позицій продовольчої безпеки успішний розвиток цієї галузі має велике народногосподарське значення. Проте, як свідчить аналітичний огляд, загальний стан зернового господарства ще далекий від оптимального рівня виробництва зерна. Першочерговим завданням, що потребує термінового вирішення, є відродження та подальший розвиток зернового господарства, яке має важливе як соціально-економічне, так і політичне значення для розвитку національної економіки країни, розширення її участі на зовнішніх ринках. Основою вирішення продовольчої проблеми є не лише збільшення виробництва зерна, а й підвищення його якості.

Нестабільність виробництва продовольчого зерна в степовому регіоні України значною мірою пов'язана з коливаннями посівних і збиральних площ озимої пшениці.

Яра пшениця є однією з найбільш цінних продовольчих культур. Пшениця м'яка яра є єдиною страховою хлібною культурою на випадок загибелі озимини, а використання пшениці ярої твердої дасть змогу створити національну сировинну базу для макаронної промисловості.

Зерно ярої пшениці має високі хлібопекарські і круп'яні якості, містить більше білка, ніж зерно озимої пшениці. Зерно м'якої і твердої ярої пшениці має високий вміст білка (14-16% м'яка, 15-18% тверда) і клейковини - 28-40%. Борошно сильних сортів є поліпшувачем для слабких сортів при випіканні хліба.

Яра пшениця має також кормове значення. Її використовують для виготовлення комбікорму, висівки як концентрований корм, солому і полову - як грубі корми.

РОЗДІЛ 1

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРИ, МОЖЛИВОСТІ РЕКОМЕНДОВАНИХ СОРТІВ

Рід пшениці Tritium. поліморфний за видовим складом. У спеціальній літературі наводиться характеристика 28 її видів.

За морфологічними особливостями види пшениці об'єднують у дві групи: пшениці справжні, або голозерні і полб'яні, або плівчасті. Плівчасті, на відміну від голозерних, утворюють ламкий колос, який у достиглому стані при легкому надавлюванні ламається на окремі колоски з зерном разом із члениками стрижня. При обмолочуванні голозерних пшениць убункер комбайна надходить зерно без лусок.

До голозерних пшениць належать: м'яка, тверда, тургідум, карликова, круглозерна, польська, карталінська, а до плівчастих - спельта, однозернянка, двозернянка, Маха, Тимофєєва та інші дикі види.

Серед усіх видів найбільше поширення і значення мають м'яка та тверда пшениц, їхні посіви перевищують 98 % загальної площі пшениці. При цьому на частку м'якої припадає 90 % площі.

М'яка пшениця(Tr. aestivumL.) - однорічна озима або яра трав'яниста рослина з мичкуватою кореневою системою, яка проникає у ґрунт на глибину 1 - 1,5 м і більше.

Стебло - прямостояча соломина, заввишки у низькорослих (карликових і напівкарликових) сортів - 60 - 90 см, середньорослих - 100 - 110, високорослих - 110 - 125 см; складається з 4 - 7 міжвузлів. Стебло під колосом порожнисте, іноді виповнене.

Листки у м'якої озимої пшениці майже голі, ярої - опушені, завдовжки 15-25 см і більше, завширшки 1-2 см.

Колос остистий або безостий, веретеноподібний чи призматичний (рідко булавовидний), різної довжини: короткий - до 8 см, середній - 8 - 10, довгий - понад 10 см; за формою - циліндричний веретеноподібний, який звужується до верхівки і в меншій мірі до основи, та булавоподібний, який до верхівки потовщується. Стрижень часто незакритий з дворядного боку колоса. Лицьовий бік колоса ширший від бічного або рівний йому. У колосі утворюється 15 - 25 колосків - здебільшого 5-квіткових, з яких звичайно розвиваються і утворюють зерно 2 - 3 нижні квітки. Якщо у пшениці м'якої у перерахунку на 10 см стрижня розміщується менше 16 колосків, колос вважається нещільним; 17 - 22 - середньощільним, 23 - 28 - щільним, понад 28 - дуже щільним; у твердої пшениці нещільний колос має до 24 колосків на 10 см стрижня; середньощільний - 25 - 29, щільний - понад 29 колосків.

Щільність колоса визначають також за кількістю колосків у перерахунку на 1 см стрижня. Встановлюють її шляхом ділення суми всіх колосків, за винятком верхівкового, на довжину стрижня.

Можна встановити щільність колоса за середньою довжиною членика, для чого довжину стрижня ділять на кількість члеників. Якщо довжина членика понад 6 мм, колос вважають дуже нещільним, 5 - 6 мм - нещільним, 3,8 - 5 - середньощільним, 3 - 3,8 мм - щільним та менше 1,6 мм - дуже щільним Кількість зерен у колосі часто перевищує 30 - 35 шт., а середня маса зерна у ньому становить 1 - 1,5 г (іноді до 2,5 - 4 г); маса 1000 зерен - 25 - 55 г, частіше - близько 40 г.

Остюки однакові за довжиною з колосом або коротші від нього, звичайно розходяться у боки. Колоскова луска з вдавленням біля основи і повздовжньою зморшкуватістю. Кіль вузький, часто недостатньо виражений. Кільовий зубець більш або менш довгий, гострий в остистих і короткий у безостих форм.

Зерно за формою овальне, яйцеподібне, бочкоподібне, завдовжки 4 - 11 мм. Чубок добре помітний. Зародок округлий, більш або менш увігнутий.

М'яка пшениця - самозапильна рослина, але у жарку погоду можливе і перехресне запилення.Сходи дуже або мало опушені.

Тверда пшениця(Tr. durum Dest.)представлена у культурі в основному ярими сортами і зовсім мало озимими. Порівняно з м'якою вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які ближче до основи колоса виповнені серцевиною.

Листки голі, також покриті восковим нальотом.

Колос остистий (рідко безостий), призматичний, щільний, з середнім індексом щільності 25 - 30 і більше. Остюки грубі, значно переважають довжину колоса, яка коливається від 3,5 до 17 см, паралельні колосу або один одному. Колоскові луски жорсткі, без вдавлення і зморшкуватості, зерно при достиганні міцно утримується квітковими і колосковими лусками й не обсипається. Стрижень закритий колосками. Лицьовий бік колоса вужчий від бічного.

Кіль широкий, добре виражений. Кільовий зубець короткий, в основі широкий, гоструватий, іноді загнутий всередину.

Зерно видовжене - до 12 мм,у поперечному перерізі - округло - кутасте, скловидне, видовжене, ребристе ,частіше біле. Зародок довгастий, випуклий. Чубок ледве помітний.Сходи майже голі.

В процесі росту і розвитку фіксують такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущіння, вихід у трубку (трубкування, стеблування), колосіння (у волотевих - викидання волоті), цвітіння, формування, наливання і достигання зернівки - молочна, воскова та повна стиглість.

Сходи. При проростанні зернівки першими починають ріст зародкові корінці. Слідом за ними розростається стебельце з листочками, які під прикриттям колеоптиле пробиваються крізь посівний шар ґрунту. У голозерних хлібів стебельце з листочками і колеоптиле з'являються із зародка безпосередньо над зародковими корінцями; у плівчастих хлібів вони спочатку ростуть під квітковою плівкою і з'являються з протилежного боку від зародка - на верхівці зернівки.

Після появи на поверхні колеоптиле припиняє свій ріст і під тиском листочків, які знаходяться всередині, розривається поздовжньою тріщиною. На поверхні ґрунту з'являється перший зелений листок, що є свідченням переходу рослин у фазу сходів.

Кущіння. Характерним біологічним процесом є утворення бічних пагонів і вторинних коренів на підземному стебловому вузлі, який формується ближче до поверхні ґрунту. Його називають вузлом кущіння. Він знаходиться у ґрунті на глибині від 1 до 4 - 5 см, а найчастіше - 2 - 3 см.

При надмірній густоті рослин та їх взаємному затіненні, а також при підвищеній температурі ґрунту підземні міжвузля, швидко розростаються і підносять вузол кущіння ближче до поверхні. Вузол кущіння - надзвичайно важливий і складний орган з великим запасом пластичних речовин. При загибелі листків і стебел вузли кущіння здатні відтворити нові пагони з листками й нову кореневу систему; У більшості хлібів кущіння починається при наявності у рослин трьох листків - через 13 - 18 днів після сходів у хлібів першої групи, 20 - 30 днів - у другої. У цей час надземний ріст рослин тимчасово припиняється, і пластичний матеріал активніше спрямовується у вузол кущіння на галуження головного стебла з формуванням бічних пагонів. Коли з пазухи першого листка головного пагона з'являється листок першого "бічного пагона, настає фаза кущіння. За сприятливих умов - "при достатній площі живлення кожної рослини, достатньому забезпеченні її елементами живлення і вологою, помірній температурі у вузлі кущіння, особливо хлібів першої групи, - може утворитися.5 - 10, а на зріджених посівах - до 15 - 20 бічних пагонів і більше (за особливо сприятливих умов - до 100 - 200 пагонів).

Одночасно з утворенням у вузлі кущіння бічних пагонів формується вузлова (вторинна) коренева система (спочатку утворюється по два корені на кожному пагоні).

Серед бічних пагонів, які утворилися у рослини під час кущіння, є плодоносні й такі, що не утворюють суцвіть або утворюють, але без зерна. У зв'язку з цим розрізняють продуктивне кущіння,під яким розуміють кількість пагонів на рослині з плодоносними суцвіттями, і загальне - кількість усіх пагонів на рослині.

Серед непродуктивних пагонів трапляється підгін- пагони з не озерненим суцвіттям, і підсід (або недогін) - пагони без суцвіття.

Фаза кущіння у злакових хлібів, закінчується на III етапі органогенезу - при переході рослин до світлової стадії розвитку. Загальну і продуктивну кущистість визначають підрахунком кількості рослин,, плодоносних і неплодоносних пагонів на ділянках розміром 1 або 0,5 м²у кількох місцях по діагоналях поля. На основі підрахунків виводять середній коефіцієнт загального і продуктивного кущіння.

Вихід у трубку (трубкування) та стеблування. Перехід рослин до фази трубкування починається з ростом стебла в довжину. Кожне міжвузля в основі має свою зону росту, що дало підставу ботанікам-морфологам назвати такий ріст вставним,або інтеркалярним.У рості міжвузлів виявлена ще одна закономірність: кожне наступне міжвузля росте інтенсивніше, ніж попереднє, і, як правило, перевищує його за довжиною.

В агрономічній практиці часто визначають фазу трубкування появою стеблового вузла над поверхнею ґрунту на висоті 4 - 5 см, що визначають шляхом обережного прощупування головних пагонів.

Після припинення росту першого міжвузля посилюється ріст другого, після другого - ріст третього і т.д., тобто настає фаза стеблування, яку відмічають тоді, коли на стеблі головного пагона з'явиться другий вузол.

Фаза колосіння. Колосіння у колосових культур є результатом швидкого росту останнього міжвузля, яке ніби виштовхує з піхви верхнього листка суцвіття назовні.

За початок фази вважають період, коли з піхви листка з'являється половина суцвіття у 5 - 10 % рослин. Колосіння відбувається на VПІ етапі органогенезу і триває 5 - 7 днів, доки не припиниться ріс останнього міжвузля.

Фаза цвітіння. Цвітіння є етапом, який поділяє життя рослини на два періоди - вегетативний і репродуктивний. У більшості рослин цвітіння настає через 2 - 5 днів після повного виколошування квітки можуть починати цвісти ще до виколошування, коли колос знаходиться у піхві верхнього листка.

У пшениці пиляки достигають і розтріскуються до розкриття квіток і власний пилок потрапляє на приймочку у закритій квітці.

Цвітіння квіток у колосі починається з його середини й далі поширюється вниз і вгору колоса. Зерно, яке у суцвітті утворилося першим, відзначається більшою крупністю, ваговитістю і високими посівними та товарними якостями.

Формування та достигання. Відразу після запліднення яйцеклітини й утворення зиготи у злакових рослин починає формуватися зернівка: утворюється зародок із зародковими корінцями, стебельцем і брунечкою; у клітини ендосперму надходять із стебел і листків розчинні форми органічних речовин. Зернівка росте, збільшується у розмірі, досягає своєї остаточної довжини.

Наприкінці формування ріст зернівки у довжину припиняється. Відбувається її наливання шляхом інтенсивного приросту (наповнення) органічних речовин. Поступово настає їх достигання з перетворенням розчинних речовин (цукрів, амінокислот, жирних кислот) у запасні (крохмаль, білок, жир).

Одночасно з достиганням зерна відбуваються значні зміни у ростових процесах рослини, які призводять до поступового старіння і відмирання вегетативних органів (коренів, стебел, листків).

Розрізняють три фази достигання зерна і рослин: молочну, воскову та повну стиглість.

Професор І.Г.Строна розвиток зерна поділяє на чотири періоди: утворення; формування; наливання; достигання зерна.

Період утворення зерна починається після запліднення яйцеклітини і продовжується до того часу, коли насіння, відокремлене від материнської рослини, здатне у сприятливих умовах утворити життєздатний проросток.

У період формування в зерні в основному закінчується диференціація зародка і зерно досягає максимальної довжини; у клітинах ендосперму з'являються крохмальні зерна, завдяки яким вміст зернівки із водянистого стану переходить у молочний. Вологість зерна становить 65 - 80 %. Цей період триває 5 - 8 днів.

Період наливання починається з відкладання в ендоспермі крохмалю і продовжується до його закінчення. Зернівка максимально збільшується за довжиною і товщиною. У ній повністю закінчується формування ендосперму, а її вміст з молочної консистенції переходить у тістоподібну і в кінці - у воскову. Вологість зерна знижується до 38 - 20 %. У суху і жарку погоду період триває 15 - 18 днів, у вологу та прохолодну - 20 - 30 днів.

Період достигання настає з відокремлення зерна від материнської рослини і припинення надходження до нього пластичних речовин, ферментів та води. У зерні відбуваються процеси полімеризації і зменшення вмісту води від 20 до 17 %, а в жарку погоду - від 15 до 12 %. Зерно таким способом досягає технічної стиглості й придатності до переробки на борошно, крупу та іншу товарну продукцію. Проте цим періодом розвиток його не закінчується. Воно ще не зовсім придатне для використання як насіння, бо відзначається невисокою схожістю.

Висока схожість свіжозібраного насіння досягається у період післязбирального достигання. У цьому періоді продовжується і закінчується синтез високомолекулярних білкових сполук, перетворення жирних кислот у жири, цукрів у крохмаль; інгібіторів росту - в сполуки, які не гальмують проростання; підвищується повітро- і водопроникність оболонок тощо. Внаслідок цих та інших клітинних перетворень насіння стає повністю придатним до проростання.

При досягненні рослинами воскової і повної стиглості проводять збирання врожаю. У воскову стиглість застосовують двофазне, або роздільне, збирання; у повну - однофазне, або пряме, комбайнування. Першим способом збирають, як правило, високорослі, забур'янені, полеглі, схильні до обсипання посіви; другим - чисті, низькорослі, стійкі проти обсипання[10].

За даними Ф. М. Куперман, в онтогенезі рослин розрізняють 12 етапів органогенезу. Щоб програмувати продуктивність рослин, треба впливати на них органогенними факторами у визначений період. Початковий стан органогенних етапів прихований, але кожний з них відбувається відповідно до фенологічних фаз, тому, спостерігаючи за фенологічними фазами, можна з достатньою впевненістю говорити про органогенез рослин. Такй зв'язок етапів органогенезу з фенологічними фазами наведений у таблиці 1.1 [1].

Таблиця 1.1 Залежність між фенологічним фазами, етапами органогенезу і елементами продуктивності рослин

Етапи органогенезу	Суть процесу	Фенологічна фаза	Елемент продуктивності
1	2	3	4
I	Недиференційований конус наростання розміром 0,1 - 0,3 мм	Проростання насіння, шильце, сходи(1 і 2 листки)	Густота стояння рослин
II	Закладання вузлів, міжвузлів стебла і конусів наростання бічних пагонів	Сходи (3 листки) початок і середини кущіння	Коефіцієнт загального кущіння
III	Закладання члеників колосового стрижня, міжвузлів волоті	Кінець кущення	Кількість члеників колоскового стрижня
IV	Формування колоскових горбочків	Початок виходу в трубку (випрямлення пагонів)	Кількість колосків у суцвітті. Посухостійкість.
V	Формування колоскових горбочків (археспорогенез)	Стеблування (фаза роз рослого першого міжвузля )	Кількість квіток у колосках
VI	Формування пиляків і маточки (мікро- і макроспорогенез)	Середина фази стеблування	Фертильність квіток, жаростійкість
VII	Закінчення формування яйцеклітини і пилку, інтенсивний ріст усіх частин суцвіття (гаметогенез)	Набухла піхва останнього листка	Те саме
VIII	Закінчення формування і дозрівання всіх органів квітки (гаметогенез)	Колосіння, викидання волоті	Те саме
IX	Запилення, запліднення, формування зиготи (зиготогенез)	Цвітіння	Озерненість колоса
X	Формування зернівки (ембріогенез)	Формування зернівки, перед молочний стан	Розмір зернівки
XI	Нагромадження поживних речовин	Молочний і тістоподібний стан	Маса зернівки
XII	Перетворення поживних речовин у запасні	Воскова і повна стиглість	Маса зернівки

Вимоги до температури. Яра пшениця - одна з найбільш холодостійких культур серед ярих зернових. Її насіння починає проростати за температури ґрунту, а життєздатні сходи з'являються за . Вони витримують приморозки до - і навіть - . Найкраще кущаться рослини і формують вузлову кореневу систему за , а для дальшого розвитку рослин сприятлива температура . З підвищенням температури скорочується як період, так і енергія кущіння. Необхідно враховувати, що яра пшениця слабше кущиться - майже вдвічі менше, ніж озима. Вона має повільніший розвиток кореневої системи, особливо в перші два тижні вегетації. У фазі наливання зерна яра пшениця терпить від високих температур. За у рослин через 17 годин настає параліч продихів, внаслідок чого формується щупле зерно.

Вимоги до вологи. Яра пшениця вимоглива до вологи. У разі нестачі води погано розвивається вузлова коренева система і рослини майже не кущиться. Максимальну кількість вологи потребує під час виходу в трубку, період колосіння - наливання зерна. М'яка пшениця стійкіша ніж тверда проти нестачі води в ґрунті. Тверда може витримувати у період формування і наливання зерна повітряну посуху, але більш потерпає від ґрунтової посухи. Транспіраційний коефіцієнт - 400.

Вимогу до ґрунту. Яра пшениця найкраще родить на родючих і чистих від бур'янів чорноземних та каштанових ґрунтах. Коренева система її характеризується пониженою фізіологічною активністю, тому краще росте і розвивається на ґрунтах з достатнім вмістом легкорозчинних сполук поживних речовин, особливо азоту.

Вимагає близької до нейтральної реакції ґрунтового розчину (рН 6 - 7,5). Погано росте на кислих та засолених ґрунтах. При вирощування на малородючих ґрунтах слабо кущиться[6].

Пшениця характеризується підвищеними вимогами до поживних речовин. На утворення 1 ц зерна і відповідної кількості соломи вона використовує в середньому N - 3,5 кг, P₂O₅ - 1.2 , K₂O - 3,2 - 3,4 . За даними науково-дослідних установ, з врожаєм зерна 40-50 ц/га пшениця на чорноземах виносить з ґрунту азоту 140-160 кг/га, фосфору 50-60 і калію 90-120 кг/га.

Періодом максимального надходження поживних речовин, в який рослини споживають елементи живлення в найбільшій кількості є період від виходу у трубку до колосіння.

Рекомендовані сорти ярої пшениці для вирощування в зоні Південного Степу наведено в таблиці 1.2[5].

Таблиця 1.2 Сорти ярої пшениці

Назва сорту	Рік реєстрації	Група стиглості	Напрям використання
Пшениця м'яка
Героїня	2005	сс	слн
Луганська 4	1978	сс	слн
Харківська 26	2000	сс	цін
Пшениця тверда
Неодюр	1996	сп	харч
Харківська 23	1995	сс	харч
Харківська 27	2000	сс	харч
Харківська 39	2002	ср	харч

Героїня

Оригінатор - Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН. Сортовирізняльні ознаки. Різновидність - lutescens. Колос білий, безостий,циліндричний не опушений, довжиною 8-10 см, середньої щільності. Колосова луска середня, ланцетна, зубець короткий, гострий. Зерно червоне, яйцевидної форми, борозенка середня, основа опушена, розмір чубка короткий, забарвлення фенолом середнє, маса 1000 зерен сягає 35 - 38 г.

Біологічні ознаки. Висота рослини 95 - 105 см, вегетаційний період 110 діб. Стійкий до вилягання, колос легко вимолочується. Посухостійкість висока. Перевищує стандарт за стійкістю до твердо сажки. За стійкістю до борошнистої роси, летючої сажки та бурої іржі знаходиться на рівні стандарту.

Господарські ознаки. Сорт інтенсивного типу. Потенційна врожайність 5,3 т/га. За хлібопекарськими властивостями сорт відноситься до цінної пшениці: вміст клейковини 35,3%, вміст білка 15,2%. [8]

Луганська 4

Середньостиглий, стійкий до засухи і вилягання сорт. Маса 1000 зерен 32 - 34 г. борошнистою росою і бурою іржею уражається слабко. По силі борошна і хлібопекарським властивостям відноситься до сильних пшениць. Найбільша урожайність 30,5 ц/га. Районованій в 1978 році. [2]

Харківська 39

Оригінатор - Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН. Сортовирізняльні ознаки. Різновидність hordeiforme. Колос червоний остистий, середньої щільності, циліндричний, неопушений, довжина 5 - 7 см. Зерно янтарне, маса 1000 зерен 38 - 43 г.

Біологічні ознаки. Висота рослин - 80 - 110 см. Вегетаційний період 80 - 95 діб. Середньо стійкий до вилягання, колос легко вимолочується. Перевищує стандарт за стійкістю до летючої сажки та бурої іржі. За стійкістю до борошнистої роси, твердої сажки та до шведської мухи знаходиться на рівні стандарту. Характеризується всокою посухостійкістю.

Господарські ознаки. Сорт характеризується високою пластичністю. Потенційна врожайність 4,7 т/га. За даними лабораторії вміст клейковини 33 - 37 %, вміст білка 14 - 17,2%. [8]



Луганська 7

Різновидність Leucurum Al., середньостиглий сорт. Маса 1000 зерен 46-48 г. Має хороші макаронні властивості. Стійкий проти посухи і вилягання. Хворобами уражається слабко. Середня врожайність 30,6 ц/га. Районований в 1985 році. [2]

Для дослідження був обраний сорт Харківська 39.



РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ГРУНТОВО - КЛІМАТИЧНИХ УМОВ

2.1 Кліматичні умови

Клімат відноситься до другого агрокліматичного району, який характеризується як дуже теплий та посушливий і знаходиться в зоні Південного Степу України. Клімат відзначається нерівномірністю і недостатнім випаданням опадів на протязі року, високою температурою і сухістю повітря, потужними східними вітрами в найбільш критичні періоди розвитку рослин. Середня кількість опадів, які випадають за рік, складає 430 мм. Дують східні та південно-східні вітри, навесні і влітку їх швидкість складає 10-15 м/с, що значно збільшує випаровування вологи ґрунтом і рослинами. Відносна вологість повітря становить 80-85 %, а влітку знижується до 30-40 %. Середньорічна температура складає + 10,6^оС, безморозний період триває 275 днів, сума ефективних температур за цей період складає 3100-3250°С.

Зима тепла із частими відлигами. В такі холодні місяці, як січень та лютий, днів із відлигами буває до п'ятдесяти. В цей період температура повітря коливається від -0,1°С до -26,3°С. Перехід середньодобової температури повітря через 0°С спостерігається в травні. Глибина промерзання грунту коливається від 14 до 102 см, а в середньому 41 см. Повне відтавання ґрунт зазвичай співпадає з другою декадою березня. Середня висота снігового покриву в період його максимуму (лютий) досягає 6-7 см, а середня з максимальних декадних висот за зиму складає 15 см.

Погодні умови характеризуються значним перепадом температур у лютому та квітні. До негативних явищ слід також віднести нерівномірний розподіл опадів по місяцях року, низьку відносну вологість повітря впродовж вегетаційного періоду, високий рівень випаровування вологи ґрунтом. Східні та північно-східні вітри взимку дуже холодні. Навесні переважають південно-західні вітри, з опадами у вигляді дощів; влітку східні вітри приносять зливові дощі. Накопичення вологи в грунті відбувається, головним чином, восени, частково взимку і рано навесні.

В таблиці 2.1 представлені середні багаторічні агрокліматичні показники. [9]

Таблиця 2.1 Середньомісячна температура повітря, °С

Рік	Місяць	Сума за рік
	01	02	03	04	05	06	07	08	09	10	11	12
Серед. багатор.	-1,9	-1,1	3,6	10,5	16,4	21,0	24,0	23,1	17,0	10,7	4,2	-0,3	10,6
Максимальна серед. багатор.	14,5	17,5	22,0	28,3	35,2	36,8	39,3	41,0	34,7,	33,6,	23,3	17,2	41,0
Мінімальна серед. багатор	-26,3	-22,5	-12,5	-8,6	-0,1	5,4	9,5	8,4	1,0	-8,4	-15,7	-21,8	-26,3
Кількість опадів	39,4	34,2	36,5	35,0	50,9	53,6	37,6	36,0	38,1	34,1	38,4	46,8	480,6

Кліматичні умови сприятливі для вирощування ярої пшениці. Середньомісячна температура в квітні сприяє кращому кущінню і розвитку вузлової кореневої системи. Впродовж всього періоду вегетації спостерігається сприятлива температура для нормального розвитку рослин.

Опади, які випали на протязі року забезпечили оптимальні умови для росту пшениці. В критичні періоди, рослина отримала достатню кількість вологи, що сприяє розвитку вузлової кореневої системи та кущінню.



2.2 Ґрунтові умови

Степ у недавньому минулому чітко розділявся на три підзони: північна частина з різнотравно - ковильно- типчаковою рослинністю, середня - з ковильно - типчаковою та південна - злаково - полинна. Клімат континентальний. Тип водного режиму - непромивний, тому карбонати вимиті неглибоко, підзолистий процес не відбувається. Ґрунтотворною породою виступає лес.

Чорноземи Степу представлені чорноземами звичайними і південними. Звичайні чорноземи зустрічаються в північному степу

Південні чорноземи сформувалися у південній частині степу, межують з каштановими грунтами. Карбонати починаються з Н - горизонту, неглибоко залягає гіпс, профіль малопотужний, часто слабо диференційований через незначну солонцюватість, яка проявляється в ущільненні перехідного горизонту. Характеристика родів та видів аналогічна чорноземам лісостепу.

Характеристика чорнозему південного наведена в таблиці 2.2. [7]

Таблиця 2.2 Характеристика чорнозему південного

Підтип	Гумус, %		рН	Склад ввібраних катіонів	ЄП, мг -екв/ 100 г грунту	Потужність Н+НР,см
Південний	3-6	1,5-3,0	7,5-8,0	Ca, Mg, Na	30-40	25-70

Чорнозем південній придатний для вирощування ярої пшениці. Профіль малопотужний, основна маса органічної речовини грунту знаходиться в орному шарі, що забезпечує максимальне поглинання поживних елементів живлення кореневою системою. Нейтральна реакція грунтового розчину забезпечує нормальний розвиток ярої пшениці.



РОЗДІЛ 3

ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ

3.1 Розміщення в сівозміні

Яра пшениця відрізняється від інших зернових культур меншою здатність до кущіння і слабким розвитком кореневої системи, особливо вторинних коренів. Найпоширенішими попередниками ярої пшениці є просапні культури - цукрові буряки, картопля, кукурудза. Добре росте і розвивається після ріпаку, овочів. Можна висівати її також після гречки і вівса, решта зернових культур непридатні для вирощування після них ярої пшениці.

Сівба після зернових погіршує водний і поживний режим і, найголовніше, їх фітосанітарний стан полів. Особливо зростає ураження кореневими гнилями та пошкодження шкідниками. Щоб запобігти ураженню ярої пшениці борошнистою росою, бурою іржею, злаковими мухами її рекомендують висівати в сівозміні не ближче як за 500 м від озимої пшениці. При перенасиченні сівозміни зерновими культурами допускається сівба ярої пшениці після озимої. Недоцільно вирощувати яру пшеницю після зернових, соняшнику, сорго. Запропонована сівозміна : 1 - горох; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза; 4 - яра пшениця[6].

3.2 Система обробітку ґрунту

Яра пшениця, як і ярий ячмінь, дуже негативно реагує на веснооранку.

При розміщенні ярої пшениці після картоплі, цукрових і кормових буряків відразу після їх збирання поле орють на глибину 20-22 см. На полях, засмічених багаторічними бур'янами, глибину оранки збільшують до 25-27 см. На чистих від бур'янів площах дискують дисковими боронами на глибину 12-14 см, або застосовують плоскорізи на на глибину 20-22 см.

Після кукурудзи для подрібнення рослинних решток пускають важкі борони (БДТ-7,0), а пізніше орють плугами на глибину до 30 см.

На засмічених коренепаростковими бур'янами полях ґрунт лущать двічі: перший раз на глибину 6-8 см дисковими, а другий - на 10-12 см лемішними лущильниками (ППЛ-10-25).

За даними Інституту рослинництва ім.. В. Я. Юр'єва, урожайність пшениці при застосуванні плоскорізного обробітку зменшується в порівнянні з оранкою: ярої пшениці на 3,0 ц/га, твердої - на 7,3 ц/га.

Система передпосівного обробітку ґрунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості ґрунту важкими або середніми зубовими боронами (БЗТУ-1,0; БЗСС-1,0) та передпосівної культивації безпосередньо перед сівбою на глибину загортання насіння культиваторами КПС-4 або комбінованими агрегатами "Європак", "Комбінатор", ЛК-4 тощо.

На площах, що засіваються в перші строки, поле готують до сівби без попереднього закриття вологи. Дуже перспективним є використання ґрунтообробно-посівних агрегатів, які дозволяють за один прохід виконати одночасно дві операції: якісно підготувати ґрунт і висіяти насіння у вологий і не пересушений верхній шар[5]. пшениця сівозміна вирощування зерно

3.3 Система удобрення

Основою для встановлення норм добрив є результати польових дослідів, проведених у різних зонах. На формування 10 ц/га зерна яра пшениця в середньому споживає 35-45 кг азоту, 8-12 кг фосфору і 17-27 кг калію. Фосфорні і калійні добрива вносять під зяблеву оранку.

Весняне їх внесення малоефективне. Найбільшу потребу у фосфорі рослини мають на початку кущіння - виходу в трубку. При весняному внесенні добрив фосфор залишається малодоступним для рослин, оскільки не засвоюється так швидко ґрунтовим комплексом.

Калій підвищує стійкість соломини до вилягання, зменшує ураження кореневими гнилями і прискорює рух вуглеводів зі стебел і листків у колос.

Яра пшениця дуже чутлива до добрив. Маючи відносно слаборозвинену кореневу систему і менший період для засвоєння добрив, порівняно з озимою пшеницею, вона інтенсивно вбирає поживні елементи.

Норма внесення добрив визначається багатьма чинниками. У зоні Степу рекомендується вносити N_45-60 Р_45-60 К_45-60[6].

Розрахунки норм добрив, виходячи з запланованого урожаю, представлені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Розрахунок норм мінеральних добрив на врожайність ярої пшениці, У= 2,2т/га.

№ п/п	Показник	Норма, кг д. р. на 1га
		N	Р205	К20
1	Винос на 1т зерна і відповідної маси соломи (В), кг	35	12	30
2	Винос запланованим урожаєм зерна Ву = ВЧУ	77	26	66
3	Вміст елементів живлення у ґрунті (m), мг/кг	80	81	160
4	Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га: С = mЧ3	240	243	480
5	Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %	21	6	7
6	Буде використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (СЧКг):100	50	15	34
7	Нестача елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но = Ву - Вг	27	11	32
8	Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, %	30	35	60
9	Потрібно внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га Н = (НоЧ100):Кд	90	31	53

Для отримання запланованого врожаю 2,2 т/га необхідно внести мінеральні добрива в нормі N₉₀ Р₃₁ К_53. Норми добрив розраховані згідно вмісту поживних елементів живлення в грунті та їх виносу з грунту, для утворення 1 т урожаю. Найбільше пшениця потребує азотних добрив, у перші 10-30 діб після появи сходів азот сприяє накопиченню в рослинах вуглеводів. Тому його нестача у цей період призводить до порушення формування генеративних органів, а в кінцевому результаті - до зниження врожаю. Фосфорні і калійні добрива відповідають рекомендованим нормам. З фосфорних добрив рекомендовано застосовують гранульований суперфосфат, а з калійних - сульфат калію[6].

Знаючи норми діючої речовини можна розрахувати дози добрив. Способи і строки внесення добрив та розрахунок їх доз, наведено в таблиці 3.2

Таблиця 3.2 План використання добрив

Добриво	Розрахункові дози д.р. кг/га	Доза при фактичній забезпеченості	Строки і способи внесення
		д.р. кг/га	туки кг/га
Суперфосфат гранульований	31	25	119	Зяблева оранка
Сульфат калію	53	32	59	Зяблева оранка
Аміачна селітра	40	40	116	Передпосівна культивація
Карбамід	20	20	43	Початок виходу в трубку
КАС	30	30	94	Колосіння

Забезпеченість добривами:

азотними - 100%

фосфорними - 80 %

калійними - 60%

Азот вносять в три строки, вперше рано навесні під передпосівну культивацію (N_30-40). Це підвищує продуктивну кущистість рослин. На ІІІ-ІV етапах органогенезу (початок виходу в трубку) проводять перше підживлення (N_20-30), а на VIII етапі (фаза колосіння) підживлюють вдруге(N_20-30) для підвищення якості зерна. Найкращими азотними добривами для основного внесення є аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію, а також КАС, який забезпечує кращий розподіл азоту по поверхні поля. Для підживлення застосовують КАС у розбавленні 1:2 або вносять його великими краплями чи спеціально обладнаними обприскувачами з трубочками.

Фосфорні й калійні добрива під ярі зернові культури вносять восени під зяблевий обробіток ґрунту

3.4 Сівба

3.4.1 Розрахунок норми висіву

Формування високої врожайності можливо тільки при виборі оптимальної площі рослин. Це можливо при встановленні науково обгрунтованої норми висіву.

Кількісна норма висіву залежить від морфології рослини, цілі обробітку, біологічних особливостей сорту, екологічних умов зони, способів посіву.

Розрахунок вагової норми проводять за формулою:

Норму висіву насіння у вагових одиницях визначають за формулою:

Н_в=Н_рЧаЧ100чПП, (1)

де Н_в - вагова норма висіву насіннєвого матеріалу, кг/га;

Н_р - рекомендована норма висіву, млн.шт./га;

а - маса 1000 насінин, г;

ПП - посівна придатність насіння, %.

Посівна придатність насіння характеризує відсоток чистого та одночасно схожого насіння у дослідній партії та використовується для уточнення прийнятих норм посіву. Посівну придатність визначають за формулою:

ПП=АЧБч100, (2)

де ПП - посівна придатність, %;

А - чистота насіння, %;

Б - схожість насіння, %.

Для розрахунку норми висіву і посівної придатності необхідно використовувати основні характеристики сорту. Характеристика сорту Харківська 39 наведена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Основні показники сорту Харківська 39

Культура	Маса 1000 насінин, г	Схожість, %	Чистота, %	Посівна придатність, %	Норма висіву, кг/га
Яра пшениця	40-45	98	92	90	222

ПП= 90%

Н_в = 222 кг/га

3.4.2 Підготовка насіння

Найвідповідальнішим заходом у підготовці насіння є його очищення й сортування в одному потоці зі збиранням. Первинним очищенням і сортуванням треба довести вирівнювання насіння та збільшення його маси. Маса 1000 насінин для всіх сортів ярої пшениці повинна бути не меншою за 35 г. Значне зниження цього показника нерідко є однією з причин зменшення врожайності.

Найбільш цілеспрямованим, економічно вигідним та екологічно безпечним заходом захисту посівів від хвороб, що передаються насінням через грунт, є протруєння. Воно є обов'язковим прийомом в технології вирощування ярої пшениці, що дає можливість захистити молоді проростки рослин на ранніх етапах органогенезу. До того ж це єдиний спосіб захисту від сажкових хвороб, оскільки в період вегетації обробка не дає можливості блокувати розвиток збудника.

Проти видів сажок високоефективні такі препарати: Байтан Універсал, 19,5% з.п. (2,0 кг/т); Дерозал, 50% к.с. (1,5 л/т);

Для боротьби з комплексом хвороб треба застосувати системні препарати: Вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к. (3,0 л/т); Байтан Універсал, 19,5% з.п. (2 кг/т); Дерозал, 50% к.с. (1,5 л/т); Вінцит, 5% к.с. (2,0 л/т);

Слід пам'ятати, що ціла низка системних протруйників (Байтан Універсал, Раксіл, Вінцит, Сумі-8 та інші) вкорочують довжину колеоптиле. Тож це потрібно враховувати, програмуючи глибину загортання насіння. Не можна висівати насіння ярої пшениці, оброблене такими препаратами, на глибину понад 3-4 см[5].

3.4.3 Строки, способи, глибина сівби

Спосіб сівби - вузькорядний (7,5 см), рядковий (12 см, 15 см). Глибина загортання насіння ярої пшениці при оптимальних строках сівби становить 2-3 см. При пересиханні верхнього шару ґрунту, насіння загортають на 1-2 см глибше.

Яра пшениця - культура раннього строку сівби. Її розпочинають на початку весняних польових робіт - при настанні фізичної стиглості ґрунту. Насіння повинно якісно загортатись розпушеним грунтом. Не варто допускати висіву в перезволожений, неякісно підготовлений грунт. Для одержання високого врожаю її потрібно посіяти раніше від ярого ячменю.

3.5 Догляд за посівами

Догляд за посівами полягає у руйнуванні грунтової кірки, яка може утворюватися після дощів на важких грунтах, коткуванні поля після сівби в суху весну, знищенні бурянів та боротьба з хворобами і шкідниками.

Ярі зернові культури забур'янюються більше, ніж озимі. Ранні строки сівби ярої пшениці не дають змоги очистити поля від бур'янів навесні поверхневими обробітками ґрунту. Особливо зростає засмічення проростаючими бур'янами, такими як лисохвіст польовий, вівсюг звичайний.

До внесення фунгіцидів вдаються при досягненні критичного рівня ураження хоча б однією з комплексу основних поширених хвороб (борошниста роса, септоріоз, іржа, фузаріоз колоса і т.д) за сприятливої для їх подальшого розвитку погоди.

За рекомендаціями Інституту захисту рослин УААН інтегрована система захисту ярої пшениці від шкідливих організмів представлена в таблиці 3.4[5].

Таблиця 3.4 Система захисту ярої пшениці від хвороб, шкідників та бур'янів (Федоренко В. П.)

Строк виконання заходу	Шкідливі організми та умови проведення заходу	Зміст заходу, препарати та норми їх витрати
Календарний	Фенологічний
Лютий - квітень	Допосівний	Сажкові хвороби,	Обов'язкове
	період	фузаріозна і гельмінтоспоріозна кореневі гнилі	протруєння насіння Дезорал 50% к.е, 1,5 л/т
Березень - квітень	Період сівби	Формування агрофітоценозів з підвищеною стійкістю або витривалістю проти комплексу шкідливих організмів на основі створення оптимальних стартових умов для проростання насіння, появи сходв, росту, розвитку рослин. Обмеження шкідливості шведських мух, смугастої блішки, п'явиць, попелиць.	Сівба в гранично стислі строки на початку оптимального весняного періоду.
Квітень - травень	Сходи - 3й листок (І - ІІ етапи)	Смугаста блішка - 30-50 екз./м2, шведська муха - 30 -50 екз. на 100 помахів сачком, п'явиці - 10-15 жуків/м2	Обприскування крайових смуг завширшки до 100 м або всього посіву Децис 2,5 % к.е 0,2 л/га
Травень -червень	Кущіння (ІІІ етап)	Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур'яни (10-50 шт./м2)	При засміченні посівів двосім'ядольних однорічними та багаторічними бур'янами Базагран 48% в.р, 2,5 л/га
Травень - червень	Кущення (ІІІ етап )	Захист росівів від клопа шкідливої черепашки (1-2 екз./м2)	Обприскування Нурел Д 55% к.е 1 л/га
Травень - червень	Вихід в трубку (IV - VII етапи)	Захист посівів від личинок п'явиць (0,5-1,0 екз./стебло)	Обприскування крайових смуг або вибіркове обприскування Децис 2,5 % к.е 0,2 л/га
Травень - червень	Вихід в трубку (IV - VII етапи)	Борошниста роса (понад 1% уражених рослин за вологосты повітря понад 95-100% ы температури 14-170С), іржасті хвороби (при ураженні понад 1% рослин за вологості 95-100%, тривалих росах)	Обприскування Тілт 25% к.е 0,5 л/га
Червень	Колосіння (VIII етап)	При ураженні рослин борошнистою росою, септоріозом і сприятливих для її розвитку погодних умов	Обприскування Фолікур БТ 22,5% к.е 1,0 л/га
Червень	Колосіння - цвітіння (VII - IX етапи)	Фузаріоз колосу за теплої, вологої, з частими дощами і тривалими росами погоди та ймовірно очікування його розвитку	Обприскування Абакус 12,5 к.е, 1,5 л/га
Червень - липень	Цвітіння - формування зерна (IX -X етапи)	Захист посівів від попелиць (15-25 екз./стеб.), личинок клопа черепашки (понад 2екз./м2 на насіннєвих та посівах твердої пшениці, 4-6 екз./м2 н посівах мякої пшениці)	Обприскування Фастак 10 % к.е 0,1 л/га
Липень - серпень	Повна стиглысть (XII етап)	Зниження чисельності шкідників і розвитку хвороб у посівах, обмеження втрат урожаю і збереження якості зерна в буртах на токах і в зерносховищах	Вчасне збирання врожаю з негайним луенням стерні. Першочергове і в стислі строки збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів
Липень - серпень	Післязбиральний період	Збереження якості зерна за створення несприятливих умов для пере зараження і посилення ураженості зібраного врожаю фузаріозом, пліснявінням і бактеріальними хворобами	Очищення та просушуваня зерна в буртах та токах і в зерносховищах до вологості не вище 14%, розміщення його окремими партіями з однаковим ступенем ураженості фузаріозом

Інтегрована система захисту включає в собі поєднання агротехнічних прийомів з хімічним методом боротьби. Основну увагу слід приділити боротьбі з бурянами, адже поля ярої пшениці більш засмічені, та шкідниками.

3.6 Збирання врожаю і первинна обробка

Збирають пшеницю у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Двофазним способом збирають забур'янені посіви, густу високорослу пшеницю, сорти, схильні до обсипання. Починають збирати при досягненні зерном вологості 30-32 %. Скошують пшеницю жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12 - 18 см, шириною до 1,8 м при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15-20 см, високорослих та густих 25 - 30 см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. При двофазному збиранні використовують бобові жатки (ЖБА-3,5), бо під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Через 2-4 дні підсохлі валки підбирають комбайнами СК-5М «Нива», Дон 1500 з приставками ПУН-5, ПУН-6 і обладнані підбирачами ППТ-2, ППТ-ЗА.

Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання, неполеглі та зріджені низькорослі посіви пшениці, які досягли повної стиглості.При прямому комбайнуванні застосовують комбайн Claas Lexion 600.

Комбайни при збиранні старанно регулюють, щоб звести до мінімуму втрати зерна (не більше 1 %), травмованість (насінного зерна не більше 1 %, продовольчого до 2 %).

Швидкість агрегату ари прямому комбайнуванні становить 6 - 7 км/год, на обмолоті валків 4,5-5 км/год.

Важливо стежити за режимом роботи комбайна на збиранні. Наприклад, при обмолоті вологої хлібної маси, коли зерно вимолочується важко і менше травмується, що буває на початку збирання, обмолот проводять при підвищених обертах барабана і меншому зазорі деки; при сухій хлібній масі зерно легко вимолочується і більше травмується, тому обмолот слід проводити при менших обертах і більшому зазорі між декою і барабаном. Збільшують оберти барабана при обмолоті остистих сортів, остюки яких більшою мірою розбиваються і менше забивають деку, що поліпшує обмолот зерна. Уранці і увечері обмолочують пшеницю при підвищених обертах, удень - при менших. Втрати зерна при збиранні не повинні бути більше 0,5 %, а травмованого зерна може бути не більше 2 %.

Після збирання зерно старанно очищають, при потребі пропускають через сушильні агрегати, доводять вологість його до 14 - 15 % і використовують за призначенням. Зерно сильної пшениці до його реалізації зберігають на критих токах окремо від іншого зерна, з позначенням на табличці «сильна пшениця» [5].

РОЗДІЛ 4

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ВИРОЩУВАННЯ

Вирощування ярої пшениці в умовах Південного Степу, попередник кукурудза на зерно, запланована урожайність 2,2 т/га, сорт Харківська 39. Особливості технології вирощування ярої пшениці наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Технологічна карта вирощування ярої пшениці в умовах Південного степу

Технологічна операція	Строк виконання	Вимоги до якості	Склад агрегату
			Трактор (марка)	марка с.-г. машин, їх кількість
Основний обробіток грунту
Дискування	Після збору попередника	8-10 см	Т - 150	БДТ - 7,0
Оранка з внесенням мінеральних добрив	Через 10 -14 днів після дискування	25-27 см Р25 - суперфосфат граньольований К32 - сульфат калію	Т - 150	ПЛН - 3 -35
Передпосівний обробіток ґрунту
Ранньовесняне боронування	Фаза фізичної стиглості	8-10 см	МТЗ -82	БЗСС -1,0
Передпосівев культивація з внесенням азотних добрив	При фізичній стиглості ґрунту	5-6 см N40 - аміачна селітра	МТЗ -82	КПС-4
Посів
Протруєння насіння	За 2-3 тижні до сівби	Напівсухий спосіб		ПС - 10
Посів	З початком польових робіт	Без огріхів на відповідну глибину	ХТЗ - 170	СЗП - 12
Догляд за посівами
Внесення гербіцидів	Після появи сходів	Дотримання вимог техніки безпеки і правил застосування препаратів	МТЗ-80	ОПШ-2000
Перше підживлення	Вихід в трубку	N20 - карбамід	ЮМЗ - 8042	МВД - 900
Обприскуван ня проти шкідників і хвороб	Вихід в трубку	Проти шкідників застосовують інсектициди Бі-58 новий, карате. Проти хвороб - фунгіциди байлетон, фундазол,	ЮМЗ -8042	ОПШ - 2000
Друге підживлення	Колосіння	N30 - КАС	ЮМЗ - 8042	ОП -2000 - 2 - 01
Обприскуван ня проти шкідників та хвороб	Колосіння	Проти шкідників застосовують інсектициди Децис форте, карате. Проти, хвороб - фунгіциди байлетон, фундазол	ЮМЗ -8042	ОПШ - 2000
Збирання врожаю
Пряме комбайнування	Фаза повної стиглості	Низький зріз, регулювання швидкості оберту барбанів і зазору деки для зменшення втрат зерна	Claas Lexion 600
Транспортування зерна	Відразу після збирання	Зменшення втрат зерна під час перевезення	КАМАЗ - 5510
Очищення зерна та сортування	Після збирання	Виділити як найбільше великих, дрібних та над дрібних домішок із мінімальними втратами основного зерна	ОВС - 25
Транспортування зерна в склад	Після очищення		У13 -ТЛ - 50

ВИСНОВКИ

Яра пшениця - цінна продовольча культура, але в основному її використовують як страхову культуру для пересіву озимих. Зерно має високий вміст білка (14-16% м'яка, 15-18% тверда) і клейковини - 28-40%.

Яра пшениця - одна з найбільш холодостійких культур, вимоглива до вологи, у недостатньо вологому грунті погано розвивається коренева система і рослини майже не кущаться. Через низьку фізіологічну активність коренів краще росте і розвивається на грунтах з достатнім вмістом легкорозчинних сполук. Маючи відносно слаборозвинену кореневу систему і менший період для засвоєння добрив, вона інтенсивно вбирає поживні елементи. Для максимального засвоєння поживних елементів і утворення 22 ц/га запланованого врожаю необхідно внести суперфосфат гранульований у нормі 25 кг/га д.р...